КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕРЕШКЕВИЧ НАТАЛІЯ АНДРІЇВНА

УДК 620.2:677.31/35

ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ВОВНЯНИХ ТКАНИН

ДЛЯ ФОРМЕНОГО ОДЯГУ

Спеціальність 05.19.08 — товарознавство промислових товарів

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській комерційній академії Укоопспілки.

Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України,

доктор технічних наук, професор

Пугачевський Григорій Федорович,

Київський національний торговельно-економічний

університет

Офіційні опоненти: доктор технічних наук,

старший науковий співробітник

Мичко Анатолій Андрійович,

Східноукраїнський національний університет

ім. Володимира Даля,

професор кафедри легкої та харчової промисловості;

кандидат технічних наук, доцент

Козьмич Дмитро Іванович,

Полтавський університет споживчої кооперації України,

професор кафедри товарознавства та експертизи непродовольчих товарів

Провідна установа: Херсонський національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра переробки, стандартизації та сертифікації сировини,

м. Херсон

Захист відбудеться “ 29 ” вересня 2006 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.02 в Київському національному торговельно-економічному університеті за адресою: 02156, м. Київ,

вул. Кіото, 19.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ, вул. Кіото, 19.

Автореферат розісланий “ 29 ” серпня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради |

Є.В. Тищенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення існуючих потреб населення в одязі — основне завдання вітчизняної легкої і текстильної промисловості України. Ці галузі, зорієнтовані безпосередньо на споживача, є провідними з виробництва товарів широкого вжитку, серед яких тканини і одяг з них посідають провідне місце.

Текстильна галузь, що забезпечує ринок текстильними матеріалами, і значні об’єми продукції якої використовуються практично у всіх галузях народного господарства, нині довела свою здатність до позитивної динаміки розвитку. Проте ситуація, яка останніми роками склалася з натуральною сировиною, обумовлює необхідність для цієї галузі більш тісно співпрацювати з хімічним комплексом. Крім цього, гострий дефіцит і непомірно високі ціни на натуральні волокна призвели до різкого спаду обсягів виробництва текстильних матеріалів саме з цих волокон. Тому зростання виробництва хімічних волокон і ниток та розширення сфери їх застосування дає можливість значно збагатити асортимент тканин одягового призначення, у тому числі і для форменого одягу. Відомо, що поєднання вовняних і поліефірних волокон є найбільш перспективним напрямом у створенні одягових костюмно-пальтових тканин відомчого призначення.

Наведена інформація свідчить про обгрунтований вибір нами саме поліефірних волокон для створення нового асортименту вовно-лавсанових костюмних тканин цього призначення. Виробництво вовно-лавсанових тканин для форменого одягу, забезпечене сировинною базою, є актуальним і перспективним напрямом для досліджень властивостей цих тканин. При цьому виникає потреба в грунтовному дослідженні споживних властивостей тканин для форменого одягу і пошуку найбільш перспективних їх варіантів за волокнистим складом, обробкою та термінами зношування. Специфічні умови експлуатації одягу для військовослужбовців Збройних сил України висувають високі вимоги до показників якості текстильних матеріалів, які використовують для його виготовлення. Це стосується, передусім, тканин костюмного призначення, які повинні володіти цілим комплексом відповідних споживних властивостей. Тим більше, що костюмні тканини, які є сьогодні на постачанні Збройних сил України, ще не повною мірою відповідають сучасним вимогам. Ці тканини характеризуються недостатньою зносостійкістю, що обмежує нормативні терміни використання виробів з них. Тому основну увагу в роботі приділено дослідженню одного з вагомих для текстильних матеріалів форменого призначення чинників — пошуку шляхів підвищення зносостійкості полотен шляхом підбору волокнистого і компонентного складу, окремих параметрів будови та способів оброблення тканин. Саме ці складові дозволяють гарантувати заданий термін зношування форменого одягу.

Як свідчить проведений нами аналіз наукових літературних джерел, інформація про асортимент, властивості та рівень якості костюмних тканин для форменого одягу має фрагментарний характер. Особливо це стосується тканин, з яких виготовляють парадний одяг офіцерів і прапорщиків. Відсутність такої інформації обмежує можливість проектування асортименту вовно-лавсанових тканин із заданими властивостями для різних категорій військовослужбовців Збройних сил України. Отже, це посилює актуальність теми, обраної для дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота здійснена в рамках тематики науково-дослідних робіт: “Ресурсне забезпечення розвитку споживчої кооперації України” та “Розробка перспективного асортименту непродовольчих товарів і вдосконалення методики оцінки їх якості”, які виконувалися у Львівській комерційній академії, відповідно, у 1995-2000 р. і у 2000-2005 р. Крім того, для оптимізації асортименту і випуску нової продукції при постановці даної роботи і виборі напрямів досліджень під час її виконання враховано плани Чернігівського ЗАТ “Камвольно-суконна компанія ”Чексіл”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування оптимальної структури асортименту і властивостей вовно-лавсанових костюмних тканин для форменого одягу.

Для досягнення поставленої мети в роботі було вирішено такі завдання:

-

-

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження обрано різні за волокнистим складом, будовою і обробкою вовно-лавсанові костюмні тканини, призначені для виготовлення одягу військовослужбовців Збройних сил України.

Предметом дослідження є комплекс споживних властивостей вовно-лавсанових костюмних тканин для форменого одягу.

Методи дослідження. В ході дослідження для визначення показників споживних властивостей нових тканин обрано стандартні й авторські методи для вивчення показників зносостійкості та формостійкості (розривних і одноциклових характеристик тканин, стійкості до стирання та здатності до пілінгування); фізичні методи — для дослідження повітропроникності тканин, а також спектроколориметричний метод для визначення колірних характеристик тканин.

Наукова новизна одержаних результатів. Відповідно до мети і завдань запропоновано методологічний підхід товарознавчих досліджень з метою формування оптимальної структури асортименту, властивостей і рівня якості тканин для форменого одягу. За результатами проведених досліджень сформульовано вимоги до волокнистого і компонентного складу тканин, окремих параметрів їх будови і способів обробки.

Основні положення наукової новизни, які виносяться на захист, полягають у такому:

- доведено доцільність використання під час фарбування тканин для форменого одягу суміші кислотних і дисперсних барвників з високими показниками стійкості забарвлень до дії різних фізико-хімічних чинників;

- проведено комплексну оцінку основних споживних властивостей тканин спеціального призначення із застосуванням сучасних методів і приладів;

- одержано нові результати щодо кінетики зношування досліджуваних тканин під комплексною дією різних чинників (опромінення, хімічного чищення та ін.). Проаналізовано основні закономірності модельованого зношування досліджуваних тканин для форменого одягу в зазначених умовах;

- впроваджено у виробництво нові вовно-лавсанові костюмні тканини, призначені для виготовлення парадно-вихідного та повсякденного одягу для військовослужбовців Збройних сил України.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні теоретико-експериментальних розробок зі створення нових видів костюмних тканин для виготовлення форменого одягу, розробленні наукових принципів прогнозування рівня якості цих тканин за показниками їх зносостійкості та формостійкості.

Обгрунтовано доцільність та економічну ефективність від впровадження новостворених костюмних вовно-лавсанових тканин форменого призначення у практику виробництва текстильної промисловості України. Для виготовлення цих тканин розроблено і передано Чернігівському ЗАТ “КСК ”Чексіл” нормативну документацію (ТО 17 Україна 37-997-2000. Тканина костюмна напіввовняна відомчого призначення “Шериф”. Зразок 1468-97”).

Встановлено, що запровадження в практику роботи Чернігівського ЗАТ “КСК ”Чексіл” та інтендантських служб Збройних сил України результатів проведених досліджень дає змогу одержати вагомий соціальний та економічний ефекти за рахунок підвищення якості тканин, продовження термінів експлуатації виробів з них. Так, у розрахунку на 1000 пог.м. тканини завдяки покращанню комплексу її властивостей досягнуто економічний ефект, який становить: для дослідної тканини вар.7 (зразок 1519-97) — 1650 грн, а для тканини вар.8 (зразок 1468-97) — 3050 грн.

Особистий внесок здобувача полягає у розробленні основної ідеї роботи, проведенні теоретичних і експериментальних досліджень з метою вироблення нового підходу до формування асортименту і споживних властивостей текстильних матеріалів і виробів з них.

Основні теоретичні положення і практичні рекомендації, одержані під час досліджень, використано при розробці нормативної документації, випуску дослідно-промислової партії новостворених костюмних тканин для форменого одягу. Вибір об’єктів і методів досліджень, проведення експерименту, аналіз та інтерпритація результатів, а також обгрунтування висновків виконано автором одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та експериментальні положення результатів дисертаційної роботи оприлюднено на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Львівської комерційної академії за підсумками науково-дослідної роботи (за 1999 — 2002 рр., м. Львів), на Міжнародній науково-практичній конференції “Товари XXI століття” (Полтавський університет споживчої кооперації України, м. Полтава, 2002 р.), а також під час проектування нових костюмних тканин форменого призначення на Чернігівському ЗАТ “КСК “Чексіл”. Розроблені тканини опробовано у виробничих умовах.

Результати і пропозиції, викладені у дисертації, одержали позитивну оцінку в таких організаціях: Львівській комерційній академії, Чернігівському ЗАТ “КСК ”Чексіл”.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 статті, з них 3 — у фахових наукових виданнях, затверджено нормативну документацію.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних літературних джерел зі 136 найменувань і додатків. Основний зміст роботи викладено на 140 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 24 таблиці, 13 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, показано наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів.

У першому розділі ”Формування потреб та вимог споживачів до форменого одягу” доведено актуальність проблеми задоволення потреб споживачів у форменому одязі. Виходячи з цього, проаналізовано природу потреб спеціальних контингентів споживачів та закони їх функціонування, способи формування і управління ними. Потреба у форменому одязі завжди була і залишається актуальною, тому що вона є обов’язковою і повсякденною для військовослужбовців Збройних сил. Військову форму одягу носять у суворій відповідності до чинних “Правил носіння військової форми одягу військовослужбовцями Збройних сил України”. Отже, тканини для пошиття форменого одягу також виготовляють згідно з вимогами відповідних відомств та за сировинними і технологічними можливостями текстильних підприємств. Виходячи з цього, для успішного вирішення проблеми формування оптимальної структури асортименту костюмних тканин для форменого одягу нами вивчено і узагальнено структуру вимог споживачів до цих матеріалів; проаналізовано інформацію про стан гардеробу військовослужбовців і встановлено терміни носіння цих виробів.

У другому розділі “Об’єкти та методи дослідження” сформульовано організаційні та експериментальні напрями досліджень (рис. 1).

Об’єктами дослідження обрано нові вовно-лавсанові костюмні тканини спеціального призначення, характеристика яких наведена в табл.1.

Такий вибір зумовлено тим, що існуючий асортимент вовно-лавсанових костюмних тканин для виготовлення форменого одягу не відповідає наявним вимогам військовослужбовців.

Зносостійкість одягових текстильних матеріалів значною мірою залежить саме від механічних властивостей. Враховуючи вищенаведене, автором досліджено вплив волокнистого складу і особливостей будови тканин на зміну їх механічних характеристик (розривного навантаження та подовження, одноциклових характеристик, стійкості до стирання та здатності до пілінгування). Встановлено, що саме ці властивості є найбільш вагомими при характеристиці процесу та кінетики зношування виробів з даних тканин.

Визначення показників фізичних, механічних, естетичних властивостей досліджуваних тканин здійснено в лабораторних умовах згідно з методиками чинних стандартів. При вивченні впливу забарвлення і субстрату на формування світлостійкості досліджуваних тканин критеріями оцінки світлостійкості забарвлень слугували колірні відмінності за їх світлотою, насиченістю, колірним тоном і загальним колірним контрастом. Відмічені показники були визначені спектроколориметричним методом (на приладі “Пульсар”) з використанням розрахункових формул системи CIEL*а*в*. Для опромінення зразків тканин використано установку для штучного ста-ріння текстильних матеріалів. Вивчення кінетики руйнування досліджуваних тканин проводилося після наступних періодів опромінення: 24, 48, 72 год.

Рис.1. Загальна схема досліджень

Таблиця 1

Характеристика досліджуваних тканин

Варі-ант тканини | Наймену-вання зразка тканини | Вид, лінійна густина пряжі (текс) та її компонентний склад | Перепле-тення | Поверхнева густина тканини, г/м2 | Щільнісь ниток на 10 см тканини | Товщина тканини, мм

основа | уток

1 | Тайфун

9В692-Дч | 85%ВВ** - вовняне волокно,

15%ВПЕ*** - поліефірне волокно (лавсан)*

19текс х 2 | Діагоналеве | 308 | 524 | 248 | 0,60

2 | Вимпел

9В7065-Дч | 65%ВВ, 35%ВПЕ

19текс х 2 | Саржеве 2/2 | 300 | 436 | 294 | 0,47

3 | Азимут

9В7054-Дч | 45%ВВ, 55%ВПЕ

19текс х 2 | Саржеве 2/2 | 313 | 424 | 288 | 0,45

4 | 1942

9В3890-Дч | 85%ВВ, 15%ВПЕ

16текс х 2 | Діагоналеве | 344 | 534 | 398 | 0,53

5 | 1470

9В2840-Дч | 35%ВВ, 65%ВПЕ

19текс х 2 | Саржеве 2/2 | 264 | 368 | 272 | 0,40

6 | 4037

9В4044-Дч-ТФ | 65%ВВ, 35%ВПЕ

19текс х 2 | Діагоналеве | 297 | 355 | 354 | 0,55

7 | 1519

9В2973-Дч | 45%ВВ, 55%ВПЕ

19текс х 2 | Саржеве 2/2 | 290 | 412 | 259 | 0,41

8 | 1468

9В2841-Дч | 45%ВВ, 55%ВПЕ

19текс х 2 | Саржеве 2/2 | 261 | 368 | 272 | 0,40

9 | 1735

9В3463-Дч | 45%ВВ, 55%ВПЕ

19текс х 2 | Діагоналеве | 359 | 520 | 352 | 0,60

10 | 1737

9В3465-Дч | 45%ВВ, 55%ВПЕ

19текс х 2 | Діагоналеве | 310 | 488 | 275 | 0,49

У ході дослідження для оцінки стійкості забарвлень до дії хімчисток ви-користано ту ж методику, що й для оцінки їх світлостійкості (спектроколориметричний метод). З цією метою зразки тканин піддавали шестиразовій хімчистці. Критерієм зміни показників властивостей досліджуваних тканин після проведення хімічного чищення обрано величину загального колірного контрасту тканин після відповідної кількості хімчисток.

Експериментальну частину роботи виконано в лабораторіях кафедри товарознавства непродовольчих товарів Львівської комерційної академії та у виробничих умовах Закритого акціонерного товариства “Камвольно-суконна компанія “Чексіл” (м. Чернігів).

Математико-статистичну обробку одержаних результатів проведено на персональному комп’ютері з використанням пакету прикладних програм “Статистика”.

Третій розділ “Результати дослідження вовняних костюмних тканин для форменого одягу” присвячено комплексній товарознавчій оцінці властивостей досліджуваних вовно-лавсанових костюмних тканин для форменого одягу.

Автором здійснено оцінку впливу тканин на зміну їх механічних властивостей за такими критеріями: розривними і одноцикловими характеристиками, показниками стійкості до стирання та здатністю до пілінгування. Деякі результати проведених досліджень наведено в табл. 2 і на рис. 2, 3.

Таблиця 2

Механічні властивості досліджуваних тканин

Варіант тканини | Розривне навантаження тканин, Н | Повна деформація тканин при навантаженні 10 % від розривного, % | Стійкість тканин до стирання, цикли | Пілінгоутворення тканин, бали

основа | уток | основа | уток

1 | 503 | 209 | 10,15 | 8,65 | 5795 | 3-4

2 | 575 | 373 | 9,85 | 9,00 | 6922 | 4

3 | 765 | 501 | 8,00 | 8,15 | 9954 | 4

4 | 448 | 289 | 9,35 | 9,00 | 4799 | 4

5 | 701 | 516 | 8,35 | 9,65 | 7646 | 4

6 | 527 | 465 | 10,50 | 8,35 | 5528 | 4

7 | 705 | 427 | 8,15 | 6,65 | 10251 | 4

8 | 597 | 449 | 7,00 | 8,15 | 8167 | 4-5

9 | 896 | 544 | 9,15 | 7,15 | 14590 | 4

10 | 789 | 398 | 9,35 | 7,15 | 7765 | 5

Встановлено, що розривне навантаження тканин (вар. 1-10) знаходиться в широкому діапазоні залежно від волокнистого, компонентного складу і особливостей будови цих тканин. Визначено, що застосування у вовно-лавсанових тканинах 15-55% поліефірного волокна (вар. 4-10) призвело до суттєвого підвищення їх розривного навантаження.

Виявлено, що з досліджуваних семи варіантів нових зразків тканин (вар. 4-10) і трьох еталонних (вар. 1-3) кращими за розривними характеристиками є вовно-лавсанові тканин з вмістом 55% поліефірного волокна (вар. 9, 10). При дослідженні показників повної деформації і її компонентного складу (табл. 2, рис. 2, рис. 3) визначено такі характерні закономірності: всі досліджувані тканини (вар. 1-10) характеризуються високою часткою пружної деформації; найбільш високу пружність мають тканини з переважним вмістом поліефірного волокна (вар. 5, 7-10). Крім того, ці тканини характеризуються також високою стійкістю до стирання. Про це свідчить зіставлення значень стійкості до стирання еталонного зразка тканини (вар. 3) з показниками тканин вар. 7-10. Виявлено, що підвищення щільності тканин також, за інших рівних умов, дозволяє суттєво підвищити стійкість їх до стирання. Досліджено, що здатність тканин до пілеутворення певною мірою залежить від їх стійкості до стирання.

Рис. 2. Характеристика повної деформації та її складових часток тканин за основою

Рис. 3. Характеристика повної деформації та її складових часток тканин за утоком

У ході оцінки естетичних властивостей тканин порівняно колірні характеристики забарвлень досліджуваних тканин, отриманих сумішшю кислотних і дисперсних барвників. Визначено залежність колірних характеристик не тільки від марки барвників, але й волокнистого складу самих тканин. Були обрані ті марки барвників, які дозволяють на вовно-лавсанових тканинах отримати такі кольори: полину, темно-сірий, морської хвилі, сірий, синій. Вибір цих кольорів зумовлений існуючими вимогами до колористичного оформлення тканин, призначених для костюмів різних категорій військовослужбовців Збройних сил України (одягу офіцерів, прапорщиків). Отримані кольори одержали позитивну оцінку інтендантських служб Збройних сил України. Запропоновані нами тканини впроваджено в практику виробництва для забезпечення потреб армії.

Вплив рецептурно-технологічних режимів фарбування досліджуваних тканин, а також їх волокнистий і компонентний склад враховано при оцінці світлостійкості забарвлень тканин і світлостійкості їх субстрату. Отримані результати проілюстровано даними табл. 3 і рис. .

Таблиця 3

Вплив рецептури фарбування і волокнистого складу тканин на зміну світлостійкості забарвлень (після 72 годин опромінення)

Варіант тканини | Колірна різниця за світлотою, насиченістю і колірним тоном | Загальний колірний контраст

?L | ?S | ?T | ?E

1П* | -2,74 | 1,982 | -1,39 | 3,7

3П | -4.73 | 3,021 | -0.83 | 5,7

4П | -3,02 | 3,989 | -3,74 | 6,3

5П | -6,72 | 5,032 | -1,78 | 8,6

7П | -3,79 | 1,961 | -1,47 | 4,6

8П | -6,03 | 4,265 | -1,64 | 7,6

2ТС** | -1,55 | -2,76 | -1,35 | 3,4

3ТС | -1.74 | -1,70 | -1,92 | 3,1

4ТС | -2,22 | -2,21 | -1,09 | 3,3

2МХ*** | -4,20 | -5,04 | -4,82 | 8,2

5МХ | -4,06 | -4,58 | -2,36 | 6,6

6МХ | -2,13 | -5,84 | -4,71 | 7,8

9С**** | -4,23 | -5,71 | 1,685 | 7,3

10С | -3.16 | -6,56 | 1.995 | 7,6

________

* - колір полину, ** - темно-сірий колір, *** - колір морської хвилі, **** - сірий колір

Рис. 4. Зміна загального колірного контрасту (од.?Е) тканин після опромінення (колір полину)

Порівняння абсолютних значень колірних відмінностей досліджуваних тканин за їх світлотою, насиченістю, колірним тоном та загальним колірним контрастом дозволило встановити, що на зміну цих показників має вплив не тільки рецептурний склад барвника, але й компонентний склад субстрату. Як видно з даних табл. 3 і рис. 4, з усіх досліджених нами варіантів тканин найбільш високою світлостійкістю забарвлень характеризуються тканини вар. 3ТС, 4ТС, а найменш світлостійкими є забарвлення на тканинах вар. 5П і 2МХ. Виявлено, що суттєвий вплив на світлостійкість забарвлень має рецептурний склад барвника. Про це свідчить світлостійкість забарвлень на тканинах вар. 3, 9, 10, які мають однакову волокнисту основу, але пофарбовані різними барвниками. З іншого боку, зіставлення світлостійкості забарвлень тканин вар. 1П, 5П, 7П, 8П, які мають різну волокнисту основу, але пофарбовані однаковим барвником, показало, що збільшення в тканинах вмісту лавсанових волокон призводить до значного зниження світлостійкості їх забарвлень (рис.4). Залежності світлостійкості забарвлень від рецептурного складу барвників наочно ілюстровано на рис.5. Так, при порівнянні світлостійкості забарвлень тканин вар. 2ТС і вар. 2МХ, пофарбованих відповідно сумішами хромових і дисперсних та сумішшю кислотних антрахінонових, хромових і дисперсних барвників, визначено, що забарвлення темно-сірого кольору (вар. 2ТС) суттєво відрізняються за світлостійкістю від забарвлення тієї ж тканини, пофарбованої в колір морської хвилі. Так, якщо після 72 годин опромінення загальний колірний контраст тканини вар. 2ТС становить 3, 4 од. ?Е, то показник вар. 2МХ дорівнює 8, 2 од. ?Е, що у 2,5 рази більше. Аналогічна залежність має місце і при зіставленні стійкості забарвлень тканин вар. 3ТС і 3П, вар. 4П і 4ТС, вар. 5МХ і 5П (рис. 5).

Рис. 5. Зміна загального колірного контрасту (од. ?Е) тканин вар. 2, 3, 4, 5 після опромінення: Х — колір полину (хакі); ТС — темно-сірий; МХ — морська хвиля

Аналізуючи залежності світлостійкості субстрату від волокнистого складу тканин, встановлено, що під дією штучного опромінення відбувається помітне зниження розривних характеристик тканин, причому найбільш інтенсивно в перші періоди опромінення. Результати досліджень наведено в табл. 4.

Таблиця 4

Вплив тривалості опромінення на зміну механічних властивостей тканин

Варіант тканини | Зміна розрахункового розривногонавантаження (%) тканин після опромінення, год | Зміна стійкості до стирання тканин (%) після опромінення, год

основа | уток

24 | 48 | 72 | 24 | 48 | 72 | 24 | 48 | 72

1 | 76,3 | 68,4 | 60,3 | 82,4 | 82,4 | 73,5 | 76,7 | 70,4 | 64,4

2 | 81,1 | 69,8 | 69,7 | 80,4 | 68,6 | 62,7 | 97,1 | 88,9 | 87,0

3 | 81,9 | 75,0 | 73,7 | 71,4 | 65,7 | 61,4 | 76,2 | 61,4 | 56,2

4 | 82,4 | 76,5 | 67,1 | 96,6 | 93,1 | 92,9 | 91,3 | 88,3 | 88,0

5 | 77,6 | 71,1 | 64,2 | 67,1 | 56,6 | 52,6 | 91,6 | 79,5 | 71,9

6 | 66,1 | 55,9 | 52,5 | 75,5 | 64,2 | 64,2 | 78,5 | 71,0 | 68,0

7 | 75,0 | 69,1 | 66,3 | 71,2 | 69,7 | 56,1 | 66,5 | 52,9 | 51,1

8 | 81,5 | 72,3 | 64,4 | 72,7 | 65,2 | 62,1 | 84,6 | 74,1 | 68,2

9 | 79,7 | 72,5 | 63,9 | 79,0 | 72,6 | 64,5 | 84,1 | 70,2 | 59,0

10 | 70,1 | 63,1 | 52,7 | 69,0 | 65,5 | 58,6 | 94,4 | 84,9 | 81,6

За даними табл. 4, після 24 годин штучного опромінення розрахункове розривне навантаження тканин зменшується в середньому на 22,8 % за основою та на 23,4% за утоком. Зміна розривних характеристик у тканинах з вмістом 55-65% лавсанового волокна (вар. 3, 5 і 8) менш помітна. Дані цієї таблиці свідчать про те, що під дією опромінення знижуються також показники стійкості тканин до стирання. Характер зміни цих показників для різних варіантів тканин є неоднаковим і визначається їх волокнистим складом, будовою і видом їх обробки. Як видно з табл. 4, найбільш стійкими до стирання після відповідних періодів опромінення виявилися тканини (вар. 5, 7-10) з домінуючим вмістом поліефірного волокна (55-65%).

Зіставляючи абсолютні значення загального колірного контрасту, з одного боку, та розривних характеристик і стійкості до стирання, з іншого, з прийнятими граничними значеннями названих показників після третього періоду опромінення, можемо зробити такі узагальнені висновки:

- зниження світлостійкості забарвлень усіх досліджуваних тканин проходить значно швидше, ніж фотодеструкція їх волокнистої основи;

- суттєвим резервом підвищення світлостійкості досліджуваних тканин є використання більш світлостійких марок барвників (кислотних і дисперсних), які б забезпечували повне використання потенційних ресурсів волокнистої основи;

- оптимальними в наших дослідженнях за комплексною оцінкою світлостійкості забарвлення і субстрату виявилися тканини вар. 2ТС, 3ТС, 7П;

Отримані нами дані рекомендовано використовувати під час проектування заданої світлостійкості тканин для форменого одягу, а також оптимізації зазначених характеристик залежно від конкретних умов експлуатації форменого одягу.

Крім опромінення, зміна стійкості забарвлень тканин може відбуватися під дією інших факторів зношування. Для тканин, які використовують для виготовлення форменого одягу, важливо вивчити стійкість їх забарвлення до дії повторного хімічного чищення. Результати дослідження впливу виду барвника і компонентного складу субстрату на зміну стійкості забарвлень наведено в табл. 5.

Таблиця 5

Зміна стійкості забарвлення тканин після хімчистки

Варіант тканини | Загальний колірний контраст тканин (од. ?Е) після відповідних циклів хімічного чищення

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

1П | 0,58 | 0,40 | 0,68 | 0,95 | 0,97 | 0,89

2МХ | 0,01 | 0,04 | 0,02 | 0,04 | 0,02 | 0,02

3П | 0,16 | 0,43 | 0,31 | 0,45 | 0,35 | 0,36

4П | 0,74 | 0.85 | 1,23 | 0,55 | 0,77 | 1,05

5МХ | 0,62 | 0,40 | 0,49 | 0,40 | 0,65 | 0,62

6МХ | 0,59 | 0,56 | 1,02 | 0,52 | 0,77 | 0,74

7П | 0,53 | 0,78 | 0,50 | 0,38 | 0,59 | 0,92

8П | 0,57 | 0,47 | 0,67 | 0,60 | 0,61 | 0,67

9ТС | 0,59 | 0,74 | 0,45 | 0,69 | 1,06 | 1,15

10ТС | 0,66 | 0,12 | 0,40 | 1,50 | 0,42 | 0,26

За даними табл. 5 виявлено, що забарвлення досліджуваних тканин мають високу стійкість до дії періодичного хімічного чищення. При цьому, як і при оцінці світлостійкості забарвлень, абсолютні значення загального колірного контрасту тканин після шестиразового хімічного чищення залежать не тільки від виду барвника, але й компонентного складу тканини. Визначено, що високу стійкість до хімчисток мають забарвлення на тканинах вар. 2МХ, 10ТС, 5МХ, 8П. Після шестиразового хімічного чищення величина загального колірного контрасту цих тканин знаходиться в межах 0,02-0,67 од. ?Е. Тому хімічне чищення вважаємо безаль-тер-на-тивним способом видалення забруднень з формених виробів, виготовлених з експерементальних тканин.

Для оцінки гігієнічності тканин можна використовувати різні показники їх фізичних властивостей: повітропроникності, паропроникності, гігроскопічності, водопоглинання, капілярності, швидкості висихання, теплопровідності та ін. Більшість з цих показників для одягових вовно-лавсанових тканин уже детально вивчені. Тому в наших дослідженнях ми обмежилися тільки вивченням впливу волокнистого і компонентного складу досліджуваних тканин на зміну їх повітропроникності. Вивчено також зміну повітропроникності цих тканин у процесі їх хімічного чищення.

У четвертому розділі “Комплексна оцінка якості досліджуваних тканин” викладено результати комплексної оцінки якості тканин з використанням загальноприйнятого в науці і практиці методу рангових оцінок, який дозволяє оцінити якість тканини за сумою місць, визначених методом переваг.

Порівняльна оцінка якості досліджуваних тканин для форменого одягу за допомогою рангового методу дала змогу виявити оптимальні за волокнистим складом і обробкою варіанти тканин. Визначено вовно-лавсанові тканини з домінуючим вмістом лавсанових волокон (вар. 7-10).

Порівнюючи показники механічних властивостей досліджуваних тканин з показниками стійкості їх забарвлення, виявлено оптимальні за зносостійкістю варіанти досліджуваних тканин. Судячи з показників розривного навантаження, стійкості до стирання, а також загального колірного контрасту до і після дії на досліджувані тканини штучного опромінення і повторних хімічних чисток, оптимальними за зносостійкістю слід вважати тканини вар. 7-10.

Метод рангової оцінки якості досліджуваних тканин дозволяє використовувати цю інформацію для проектування нових видів тканин для форменого одягу із заданими показниками їх зносостійкості.

У п’ятому розділі “Соціально-економічна ефективність впровадження вовно-лавсанових тканин форменого призначення” досліджено економічну ефективність впровадження у серійне виробництво тканин вар. 7 та 8. Позитивні результати досягнуто за рахунок здешевлення сировини, а також завдяки підвищенню зносостійкості тканин. Суттєвим є і те, що запропоновані тканини можуть вироблятися за існуючими сучасними технологіями, що дасть змогу знизити їх собівартість, а відповідно і ціну.

Економічний ефект від впровадження у серійне виробництво нових тканин для форменого одягу (в розрахунку на 1000 пог.м), за даними Чернігівського ЗАТ “КСК ”Чексіл”, становить: для тканини вар. 7 — 1650 грн, вар. 8 — 3050 грн, порівняно із серійною тканиною “Азимут” (вар. 3).

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

1. Підтверджено необхідність і актуальність розробки нового перспективного асортименту тканин для форменого одягу, з врахуванням не тільки реальних потреб у цих тканинах для окремих категорій військовослужбовців, але й специфіки їх зношування.

2. Сформульовано новий методологічний підхід до формування їх асортименту і властивостей на основі проведених теоретичних і експериментальних досліджень тканин для форменого одягу. Суть його полягає в обґрунтованому виборі окремих параметрів будови і способів обробки цих тканин з урахуванням реальних умов експлуатації виробів із запропонованих тканин.

3. Проведено експериментальні дослідження споживних властивостей костюмних тканин для форменого одягу. Досліджено вплив волокнистого складу, способів обробки тканин на їх зносостійкість. Розроблено математичні моделі, які описують залежності окремих показників властивостей тканин. Із досліджуваних семи варіантів нових зразків тканин (вар. 4-10) і трьох еталонних (вар. 1-3), кращими за комплексом механічних властивостей визначено вовно-лавсанові костюмні тканини з вмістом 55% поліефірного волокна (вар. 7-10). За показниками міцності до розриву та стійкості до стирання ці тканини перевершують еталонні в середньому на 18 %.

4. Досліджено кінетику світлостаріння тканин і забарвлень. Порівнюючи абсолютні значення загального колірного контрасту, з одного боку, та розривних характеристик і стійкості до стирання, з іншого, встановлено, що зниження світлостійкості забарвлення усіх досліджуваних тканинах проходить значно швидше, ніж фотодеструкція їх волокнистої основи. Суттєвим резервом підвищення світлостійкості тканин є використання більш світлостійких марок барвників (кислотних і дисперсних), які забезпечують підвищення ресурсів волокнистої основи за їх розривними характеристиками і особливо за їх стійкістю до стирання.

5. Вивчено механізм світлостаріння системи „субстрат — барвник” на основі спектроколориметричного аналізу. Порівняння абсолютних значень показників колірних відмінностей вовно-лавсанових костюмних тканин форменого призначення за їх світлотою, насиченістю і колірним тоном дозволило встановити, що на зміну цих показників має вплив не тільки рецептурний склад барвника, але й компонентний склад субстрату. При цьому виявлено, що за інших рівних умов, підвищення в досліджуваних тканинах частки поліефірного волокна приводить до підвищення показників їх світлоти і насиченості майже в 1,5 раза.

6. Виявлено, що оптимальними за комплексною оцінкою забарвлення і субстрату є тканини вар. 2ТС, 3ТС, 7П. Отримані результати можуть бути використані під час проектування заданої світлостійкості тканин форменого призначення.

7. Встановлено, що забарвлення вовно-лавсанових костюмних тканин дослідженими барвниками стійкі до дії періодичних хімчисток. Загальний колірний контраст нових тканин (вар. 7-10) після шестиразового хімічного чищення знаходиться в межах від 0,02 до 0,70 од. ?Е. Хімічне чищення виробів з досліджуваних тканин є безальтернативним способом їх періодичного очищення від забруднень.

8. Проведено комплексну оцінку якості досліджуваних костюмних тканин з використанням методу рангових оцінок, що дозволило оцінити якість тканин за сумою місць, визначених методом переваг. Оптимальними за результатами проведених досліджень виявилися вовно-лавсанові костюмні тканини з вмістом лавсанових волокон 55 % (вар. 7, 8).

9. Розроблено з участю інженерно-технічних працівників Чернігівського ЗАТ “КСК “Чексіл” та затверджено нормативну документацію на нові вовно-лавсанові костюмні тканини для форменого одягу, проведено їх промислову апробацію. Встановлено, що економічний ефект від впровадження у серійне виробництво на ЗАТ “КСК “Чексіл” нових тканин (у розрахунку на 1000 пог.м) становить: для тканини зр.1519-97 (вар.7) 1650 грн, а для тканини зр.1468-97 (вар.8) — 3050 грн.

10. Доведено доцільність виробництва вовно-лавсанових костюмних тканин форменого призначення з метою забезпечення існуючих потреб у форменому одязі військовослужбовців Збройних Сил України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Терешкевич Н. А. Зношування вовняно-лавсанових костюмних тканин відомчого призначення під дією стирання та опромінення // Вісн. Львів. Комерц. Акад. — Вип. 5. — Львів, 2002. — С. 66-68.

2. Терешкевич Н. А. Вплив хімічного чищення на фізичні властивості вовно-лавсанових костюмних тканин // Легка пром-сть. — 2002. — № 2. — С. 63.

3. Терешкевич Н. А. Вплив компонентного складу, структури і умов експлуатації на одноциклові характеристики костюмних тканин // Матеріали міжнар. Наук.-практ. Конф. 24-25 жовт. 2002 р. “Товари XXI століття”. — Полтава, РВВ ПУСКУ, 2002. — Ч.1. — С. 108-110.

4. Терешкевич Н. А. Дослідження механічних властивостей вовно-лавсанових костюмних тканин для форменого одягу // Легка пром.-сть. — 2005. — № 4. — С. 62.

5. Технічний опис 17 Україна 37-997-2000. Тканина костюмна напіввовняна відомчого призначення “Шериф”. Зразок 1468-97”

АНОТАЦІЯ

Терешкевич Н. А. Товарознавча оцінка вовняних тканин для форменого одягу. — Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.19.08 — товарознавство промислових товарів. — Львівська комерційна академія, Львів, 2006.

Проведено товарознавчу оцінку зносостійкості вовно-лавсанових костюмних тканин для форменого одягу. На основі теоретичних і експериментальних досліджень тканин для форменого одягу сформульовано новий методологічний підхід до формування їх асортименту і властивостей. У ході експериментальних досліджень вивчено вплив волокнистого складу, способів обробки тканин на їхню зносостійкість.

З використанням спектроколориметричного аналізу розкрито механізм світлостаріння системи „субстрат — барвник” і її окремих компонентів. Виявлено, що підвищення в досліджуваних тканинах частки поліефірного волокна призводить до помітного зниження світлостійкості забарвлень та підвищення світлостійкості субстрату. Встановлено, що забарвлення досліджуваних тканин мають високу стійкість до дії періодичних хімчисток.

Проведено комплексну оцінку якості досліджуваних костюмних тканин методом ранжування для встановлення їх оптимальних варіантів. Встановлено, що економічний ефект від впровадження тканин вар.7 та 8 у серійне виробництво на текстильних підприємствах України (в розрахунку на 1000 пог.м) становить відповідно 1650 грн і 3050 грн.

Обгрунтовано доцільність масового виробництва вовно-лавсанових костюмних тканин форменого призначення з метою забезпечення існуючих потреб армії у форменому одязі.

Ключові слова: формений одяг, вовно-лавсанова тканина, зносостійкість, світлостійкість, субстрат, барвник.

АННОТАЦИЯ

Терешкевич Н. А. Товароведная оценка шерстяных тканей для форменной одежды. — Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.19.08 — товароведение промышленных товаров. — Львовская коммерческая академия, Львов, 2006.

Диссертация посвящена товароведной оценке износостойкости шерсто-лавсановых тканей для форменной одежды. На основании проведенных теоретических и экспериментальных исследований тканей для форменной одежды сформулирован новый методологический подход к формированию их ассортимента и свойств. Рассмотрены наиболее важные механические свойства для оценки износостойкости текстильных материалов для форменной одежды. Основное внимание уделено изучению волокнистого, компонентного состава, строения, отделки шерсто-лавсановых тканей и их влияние на изменение механических свойств тканей. При исследовании износостойкости тканей для форменной одежды учтено также влияние на изменение их механических свойств различных факторов изнашивания (действия света, химической чистки, истирания и т.д.), а также специфические условия эксплуатации готовых изделий.

Проведены исследования кинетики светостарения окраски и субстрата. С использованием спектроколориметрического анализа раскрыто механизм светостарения системы „субстрат — краситель” и ее отдельных компонентов. Установлено, что повышение доли полиефирного волокна в исследуемых тканях ведет к снижению светостойкости окраски и повышения светостойкости субстрата. Установлено также, что окраски исследуемых тканей обладают высокой устойчивостью к химчистке, поэтому химчистка является безальтернативным способом удаления загрязнений с форменных изделий.

Проведена комплексная оценка качества исследуемых тканей методом ранжирования. Определены наиболее оптимальные по результатам проведенных исследований ткани вар. 7 и 8. Установлено, что экономический эффект от реализации их в производство на текстильных предприятиях Украины составляет соответственно 1650 грн и 3050 грн (в расчете на 1000 пог.м).

Полученная информация может быть использована при проектировании заданой светостойкости тканей форменного назначения, а также оптимизации названных характеристик, в зависимости от конкретных условий эксплуатации форменной одежды.

Ключевые слова: шерсто-лавсановая ткань, форменная одежда, субстрат, краситель, светостойкость.

SUMMARY

Tereshkevych N.A. Commodity research estimation of wool fabrics for uniform.. — Manuscript.

The thesis submitted for a Doctor of Engineering Sciences Degree (speciality 05.19.08 — Industrial Goods Commodity Science). — Lviv Academy of Commerce. — Lviv, 2005.

The thesis is devoted to the commodity research estimation of uniform wool-lowsan fabrics wear-resistance. A new methodological approach to the formation of the uniform fabrics range and characteristics is created on the basis of the theoretical and experimental researches. Influence of the fibre structure and methods of fabrics