Львівський національний університет

імені Івана Франка

Татарнікова Наталія Ігорівна

УДК 658.51:519.863

МАТЕМАТИЧНі методи в управлінні адаптацією виробничого потенціалу підприємства

Спеціальність 08.03.02 – економіко-математичне моделювання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної кібернетики Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - | доктор економічних наук, професор

Вовк Володимир Михайлович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка, завідувач кафедри економічної кібернетики.

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор, Лауреат премії НАН України з економіки ім. А.Г. Шліхтера

Костіна Ніна Іванівна,

Академія Державної податкової служби України (м. Ірпінь), професор кафедри податкової політики та оподаткування;

кандидат економічних наук, доцент

Бліщук Катерина Михайлівна,

Львівський регіональний інститут державного управління Української Академії державного управління при Президентові України, доцент кафедри економіки і фінансів.

Провідна установа - |

Київський національний економічний університет

Міністерства освіти і науки України, кафедра економіко-математичних методів.

Захист відбудеться “ 16 ” березня 2006 р. о 15.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79008, м. Львів, пр. Свободи, , ауд. ).

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий 13 лютого 2006 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Панчишин С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здійснення господарської діяльності вітчизняними підприємствами в умовах ринкової трансформації економіки ставить перед ними особливі вимоги щодо вдосконалення системи управління. Неефективність систем управління підприємством зумовлена передусім нераціональною структурою управління. Однією з основних причин цього є слабке обґрунтування напрямків удосконалення механізму ведення господарської діяльності та визначення структури виробничого потенціалу підприємства. Виробничий потенціал підприємства визначається обсягом основних виробничих фондів та їх станом, обсягом та якістю матеріальних ресурсів, структурою промислово-виробничого персоналу. В умовах прискорення динаміки процесів економічного середовища методи управління виробничим потенціалом підприємства, які застосовувались раніше, вже не приносять бажаного результату. Вимоги змін принципів функціонування підприємств в умовах ринку сформували нові критерії їх розвитку. Стратегічним напрямком успішного функціонування підприємства стає створення такої системи управління ним, яка б дозволила не тільки приймати оптимальні рішення щодо використання наявних ресурсів, а й надала б виробничому потенціалу можливість адаптації. В дослідження питань адаптивного планування, в розвиток методів економіко-математичного моделювання процесів адаптації внесли вагомий внесок такі вітчизняні та зарубіжні вчені як Александрова І.О., Вітлінський В.В., Вовк В.М., Гузь М.Г., Забродський В.А, Лисенко Ю.Г., Ковальчук К.Ф., Костіна Н.І., Оглесорп Дж., Петренко В.Л., Скуріхин В.І., Стасюк В.П., Сраговіч В.Г. та інші.

Водночас питання управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства не є достатньо розробленими і висвітленими в економічній літературі. Тому залишається об’єктивна необхідність формування нових підходів до вирішення проблеми підвищення ефективності функціонування підприємства через управління адаптацією його виробничого потенціалу.

Актуальність і важливість питань застосування математичних методів для розв’язання задач управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства, недостатня теоретична і практична розробленість цієї проблеми та її велике значення для ефективного функціонування підприємств у сучасних умовах господарювання обумовили вибір теми, мету і послідовність наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри економічної кібернетики Львівського національного університету імені Івана Франка у межах держбюджетних тем:

1. Ек 78Б “Математичні методи оптимізації управління складними економіко-виробничими і фінансовими системами”, № ДР 0101U001438;

2. Ек 221Б “Методи оптимізації управління господарською і фінансовою діяльністю складних економічних систем”, № ДР 0104U002123.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз та розвиток теоретичних, методологічних підходів і розробка комплексу економіко-математичних моделей управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства.

Для реалізації поставленої мети було поставлено та розв’язано такі основні завдання:

- обґрунтувати склад виробничого потенціалу підприємства та проаналізувати методи оцінки його використання;

- проаналізувати вітчизняну та зарубіжну практику управління адаптацією;

- обґрунтувати необхідність використання методів економіко-математичного моделювання із застосуванням теорії нечітких множин в управлінні адаптацією виробничого потенціалу підприємства;

- розробити економіко-математичні моделі оптимізації управління адаптацією :

· основних виробничих фондів підприємства;

· матеріальних ресурсів підприємства;

· промислово-виробничого персоналу підприємства;

- обґрунтувати систему комплексного управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження дисертаційної роботи є методологія та інструментарій економіко-математичного моделювання із застосуванням теорії нечітких множин.

Об'єктом дослідження є процеси адаптації виробничого потенціалу підприємства, яке функціонує в умовах неусталеного середовища.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою цього дослідження стали праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених у сферах: управління економічними системами, економіко-математичного моделювання, теорії нечітких множин, економічної динаміки, адаптації економічних систем, а також системний підхід до вивчення економічних явищ, постулати ринкових відносин. У процесі дослідження використовувались абстрактно-логічні, економіко-статистичні, економіко-математичні методи, методи імітаційного моделювання та методи теорії нечітких множин.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є теоретичні та методичні розробки вчених, офіційні статистичні матеріали, експертні дані фахівців.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна та теоретична цінність одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

- з метою оптимізації управління адаптацією основних виробничих фондів підприємства побудовано за допомогою методів теорії нечітких множин економіко-математичні моделі адаптивного управління основними виробничими фондами підприємства та оновлення виробничого обладнання;

- використовуючи теорію нечітких множин, побудовано економіко-математичні моделі для визначення оптимальної адаптивної величини запасів матеріальних ресурсів підприємства та управління їх активною адаптацією;

- побудовано економіко-математичні моделі на основі теорії нечітких множин з метою визначення ефективної адаптивної структури та управління активною адаптацією промислово-виробничого персоналу підприємства;

удосконалено:

- економіко-математичні моделі оптимального використання та оновлення виробничого обладнання підприємства;

- підходи до моделювання оптимізації структури промислово-виробничого персоналу підприємства;

- моделі визначення оптимальної величини запасів матеріальних ресурсів підприємства та управління їх активною адаптацією;

- систему комплексного управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства;

отримали подальший розвиток:

- методи управління адаптацією економічних систем у неусталеному середовищі;

- методи економіко-математичного моделювання із застосуванням теорії нечітких множин.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що розроблений комплекс економіко-математичних моделей управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства до неусталеного економічного середовища може бути використаний для побудови системи оптимального управління виробничим потенціалом адекватної умовам оточуючого середовища.

Впровадження результатів дисертаційної роботи дозволяє підвищити ефективність функціонування підприємства за рахунок зниження втрат, які спричинені збуреннями у зовнішньому середовищі.

Основні теоретичні та аналітичні результати дисертаційного дослідження були використанні у системі управління АТЗТ “Світанок” (довідка № 76 від 26.08.2005 р.) та ТзОВ “Атлант-Стиль”(довідка № 29 від 16.08.2005 р.).

Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Львівського національного університету імені Івана Франка при викладанні дисциплін "Моделювання економіки", "Системний аналіз", "Математичне моделювання трансформаційної економіки", "Економічна кібернетика" (довідка № 3332-Н від 05.10.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, приведені у дисертаційній роботі, є результатом самостійного наукового дослідження. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції сформульовані особисто здобувачем наукового ступеня, і відображають конкретний особистий внесок у розвиток економіко-математичного інструментарію оптимізації управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень доповідались і обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях “Бухгалтерський облік в Україні на початку ХХІ століття” (м. Львів, 26-27 квітня 2001р.), “Фінансово-кредитне регулювання ділової активності господарюючих суб’єктів” (м. Львів, 26-27 вересня 2002р.), “Економіка України в євроінтеграційних процесах” (м. Львів, 22-23 жовтня 2004 р.), “Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Львів, 21-22 жовтня 2005 р.), на міжнародних наукових студентсько-аспірантських конференціях “Україна в ХХІ столітті: формування економічної системи” (м. Львів, 3-5 травня 2001 р.), “Актуальні проблеми формування економічної системи України” (м. Львів, 16-17 травня 2002р.), “Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку” (м. Львів, 7-8 травня 2003 р.), “Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи (м. Львів, 1-3 травня 2005 р.); на міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Системний аналіз та інформаційні технології” (м. Київ, 1-3 липня 2003 р.); на звітних наукових конференціях Львівського національного університету імені Івана Франка за 2001-2003 роки та наукових семінарах кафедри економічної кібернетики Львівського національного університету імені Івана Франка (2001-2005рр.).

Публікації. Основні результати досліджень відображено в 10 одноосібних публікаціях, з них 4 статті у наукових фахових виданнях та 6 тез доповідей - у матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій, які відображають основний зміст дисертації становить 2,23 друкованих аркушів.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації 192 сторінки. Робота містить 6 таблиць, 10 рисунків, додатки. Список використаних джерел налічує 169 найменувань.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано предмет, об’єкт і методи дослідження, висвітлені наукова новизна, теоретична та практична цінність роботи.

У першому розділі “Суть та проблеми управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства” досліджено економіко-методологічні аспекти управління виробничим потенціалом підприємства, обґрунтовано методи удосконалення функціонування підприємства в сучасних умовах та особливості управління адаптацією його виробничого потенціалу, а також проведено аналіз наявних підходів до управління адаптацією і обґрунтовано коло задач оптимізації управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства.

Виробничий потенціал підприємства відіграє вирішальну роль в економічному розвитку підприємства. Як сукупність можливостей підприємства щодо виробництва продукції визначених видів, якості та кількості, він залежить від конкретних умов, в яких здійснюється виробництво. До основних складових частин виробничого потенціалу підприємства відносять його промислово-виробничий персонал, основні виробничі фонди та матеріальні ресурси. Підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємства, і, зокрема, кожного виду ресурсів виробництва потрібно розглядати як один з основних напрямків стабільного розвитку підприємства, підвищення його конкурентоспроможності на ринку тощо.

Сучасну систему управління виробничим потенціалом можна представити як незамкнутий процес трансформації матеріальних ресурсів у готову продукцію. Практика вимагає створення такої системи управління, яка би враховувала нестабільність та динаміку зовнішнього середовища, можливі зміни всередині підприємства, могла би своєчасно реагувати на них. Адаптація є складним неперервним процесом взаємодії підприємства та оточуючого середовища. Система управління повинна включати принципи адаптивного планування і активної адаптації та забезпечувати швидке реагування на зміни у навколишньому середовищі та оптимальність такого пристосування.

Для здійснення оптимального управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства, на думку автора, потрібно розв’язати комплекс задач оптимізації управління адаптацією основних виробничих фондів, промислово-виробничого персоналу та матеріальних ресурсів підприємства, які могли б бути включенні у комплексну систему управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства.

У другому розділі „Економіко-математичні методи та моделі в управлінні адаптацією виробничого потенціалу підприємства” розглянуто проблеми та завдання економіко-математичного моделювання управління адаптацією виробничого потенціалу, визначено основні методологічні підходи щодо моделювання управління адаптацією підприємств.

Важливою умовою ефективного застосування економіко-математичних методів та моделей для управління адаптацією виробничого потенціалу є достовірна оцінка вхідних даних.

Запропоновані у літературі методи дослідження економічних систем можна поділити на детерміновані та спеціальні (стохастичні, нечіткі, інтервальні) алгоритми. Детерміновані економіко-математичні методи не враховують імовірності зміни значення параметрів, заміняючи їх середніми величинами. У той же час, побудова імовірнісних законів розподілу не відповідає дійсності через брак статистичних даних. Таким чином, використання стохастичних та детермінованих підходів до моделювання управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства, на думку автора, не дає належного економічного ефекту. Автор вважає, що адекватності відображення реального середовища в процесах управління системою сприяє теорія нечітких множин, яка дозволяє врахувати нечітку природу параметрів системи, що забезпечує підвищення ефективності функціонування підприємства в цілому.

У третьому розділі „Задачі оптимізації управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства” автором запропоновано комплекс економіко-математичних моделей оптимізації управління адаптацією виробничого потенціалу до умов навколишнього середовища із застосуванням теорії нечітких множин, а саме: моделі адаптивного управління основними виробничими фондами підприємства та оновлення виробничого обладнання; моделі визначення оптимальної адаптивної величини запасів матеріальних ресурсів підприємства та управління їх активною адаптацією; моделі визначення ефективної адаптивної структури та управління активною адаптацією промислово-виробничого персоналу.

Система управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства містить основні дві взаємопов’язані частини: це блок адаптивного планування та блок активної адаптації. Перший блок – адаптивного планування – забезпечує врахування можливих змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі при розрахунку оптимального виробничого потенціалу підприємства. Завдяки адаптивному плануванню відбувається максимальне наближення прогнозованого значення виробничого потенціалу до його фактичної величини. Блок активної адаптації відповідає за своєчасне та ефективне пристосування до непередбачуваних змін оточуючого середовища.

Зважаючи на неточність, “розпливчастість” вхідних параметрів, для забезпечення адекватності у побудові економіко-математичних моделей оптимізації управління адаптацією виробничого потенціалу автор пропонує застосувати методи теорії нечітких множин.

Особливої актуальності в сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки набуває управління адаптацією основних виробничих фондів.

У математичній моделі адаптивного управління основними виробничими фондами підприємства за критерій оптимальності приймається величина очікуваного прибутку.

Позначимо через: t – номер досліджуваного періоду, , j – вид продукції, ; i – вид обладнання, ; s – вид ресурсу, ; l – номер складу, ; – номер періоду, ; – обсяг s-го ресурсу на підприємстві на початок періоду t; – фонд часу роботи i-го виду виробничого обладнання на підприємстві у періоді t; – нижню межу випуску продукції j-го виду; – кількість ресурсу s-того виду потрібного для виробництва одиниці j-го виду продукції.; – затрати часу на виробництво одиниці продукції j-го виду на виробничому обладнанні і-го виду; – прибуток від реалізації продукції j-го виду; – величину попиту на продукцію j-го виду у періоді t;– запас готової продукції j-го виду на початок періоду t; – обсяг s-го виду ресурсу, який закуповується у періоді t; – вмістимість складів призначених для зберігання ресурсів; – вмістимість l-го складу призначеного для зберігання готової продукції; – об’єм, який займає одиниця s-го ресурсу; – об’єм, який займає одиниця j-го виду готової продукції; – загальну кількість продукції j-го виду, яка виробляється у періоді t; – обсяг бракованої продукції j-го виду у періоді t; – кількість готової до реалізації продукції j-го виду виробленої у періоді t.

Через можливі коливання ціни реалізації продукції, умов оподаткування, вартості матеріальних ресурсів, які використовують в процесі її виробництва та інших факторів прибуток від реалізації продукції доцільно описати нечітким трикутним числом. Нечітким трикутним числом описується запас готової продукції. Крім того, величина попиту на продукцію визначається нечітким трикутним числом. Загальна кількість продукції, яка виробляється та кількість продукції готової до реалізації вважаються нечіткими трикутними числами.

Обсяг бракованої продукції j-го виду у періоді t є випадковою величиною розподіленою за нормальним законом розподілу із нечіткими параметрами.

Цільова функція (1) виражає необхідність максимізації прибутку підприємства в результаті виробництва та реалізації продукції, враховуючи можливі втрати через її надлишковий запас, а також через часткове незадоволення попиту на продукцію.

Обмеження (2) забезпечує кінцеві обсяги випуску продукції. Умова (3) враховує обмеженість фонду часу роботи виробничого обладнання. Рівняння (5) визначає величину залишків ресурсів на підприємстві. Обмеження (6) є обмеженням кількістю наявної на підприємстві сировини. Мінімальний обсяг виробництва задається обмеженням (7). Рівняння (8) розраховує величину запасів готової продукції. Обсяги запасів готової продукції та сировини для її виробництва, які можна створити на підприємстві залежать від вмістимості складських приміщень призначених для цього і визначаються відповідно обмеженнями (9) і (10).

У кінцевому результаті адаптивна виробнича програма буде представляти собою сукупність адаптивних програм виробництва продукції у конкретні періоди.

Мінливість споживчого попиту в конкурентному середовищі спонукають до виробництва нових видів продукції, що, в свою чергу, викликає необхідність залучення потрібного виробничого обладнання чи здійснення ремонту та перекваліфікації, якщо вона можлива.

Позначимо через: - кількість виробничого обладнання і-го виду; - ставку дисконтування для періоду t; – залишкову вартість обладнання j-го виду; - площу, необхідну для встановлення одиниці обладнання i-го виду; - витрати на купівлю, транспортування та встановлення одиниці обладнання i-го виду; V – загальну суму коштів, виділених на залучення виробничого обладнання; L – загальну вільну виробничу площу; – кількість продукції j-го виду, яка виробляється на одному обладнанні і-го виду у періоді t;.

Умови реалізації залученого обладнання є невизначеними, тому залишкову вартість виробничого обладнання вважається нечітким трикутним числом.

Цільова функція (11) виражає необхідність максимізації прибутку підприємства в результаті оновлення обладнання. Умова (12) враховує обмеженість попиту на продукцію. Обмеженість фонду часу роботи виробничого обладнання, виробничої площі та бюджету враховуються відповідно умовами (13), (14) та (15).Умови (16), (17) та (18) відповідно є умовами невід’ємності та цілочисловості.

Через необхідність забезпечення неперервного процесу виробництва виникає потреба у створенні запасів матеріальних ресурсів. Підприємству необхідно вибрати необхідну і достатню величину запасу для кожного виду матеріальних ресурсів, а також визначити оптимальне співвідношення між витратами на створення та утримання запасу та економічним ефектом, який воно отримає від обраного його рівня.

Позначимо через: - витрати пов’язані з надлишком (недостачею) ресурсу виду s; - витрати пов’язані з купівлею та доставкою ресурсу виду s; - витрати пов’язані з недостачею одиниці ресурсу виду s; - витрати пов’язані з надлишком одиниці ресурсу виду s; - плановий обсяг ресурсу виду s; - фактичний обсяг використання ресурсу виду s; - витрати на купівлю одиниці ресурсу виду s; - затрати на доставку всього обсягу ресурсу виду s; - витрати на купівлю одиниці ресурсу виду s, якщо обсяг закупівлі менший або рівний ; - витрати на купівлю одиниці ресурсу виду s, якщо обсяг закупівлі більший ; - фактичний обсяг ресурсу s на підприємстві; - кількість ресурсу виду s, яка вважається оптовою; - затрати на доставку однієї машини (вагона і т.д.) ресурсу виду s; - кількість машин для перевезення ресурсу виду s; - вмістимість транспортного засобу призначеного для перевезення ресурсу виду s; - випадкова величина, коефіцієнт природних втрат ресурсу виду s; - кількість ресурсу виду j необхідна для виконання плану виробництва продукції; vp – витрати пов’язані з простоюванням складів.

Витрати пов’язані з надлишком (недостачею) ресурсу кожного виду є нечітким трикутним числом. Фактичний обсяг використання ресурсів є нечітким трикутним числом. Норми використання ресурсів для виробництва продукції також є нечітким трикутним числом. Кількість продукції описується нечітким трикутним числом. Кількість ресурсів необхідна для виконання плану виробництва продукції вважається нечітким трикутним числом.

Цільова функція (19) виражає необхідність мінімізації загальних витрат підприємства пов’язаних з купівлею та доставкою матеріальних ресурсів, їх зберіганням на складах, а також можливих втрат через недостатній або надлишковий запас сировини. Умови (20), (21), (22), (23), (24) та (25) визначають сумарну вартість витрат пов’язаних із купівлею та доставкою матеріальних ресурсів на склади підприємства. Реальний обсяг матеріальних ресурсів визначається умовою (26). Обмеженість площі складських приміщень підприємства враховується умовою (27). Мінімальний обсяг необхідних запасів матеріальних ресурсів задається обмеженням (28).

В процесі здійснення виробничої діяльності можлива ситуація, за якої на підприємстві виникає недостача деякого виду матеріальних ресурсів (наприклад, нове термінове замовлення, зміна попиту на продукцію підприємства, непередбачуване зменшення величини запасу тощо).

Позначимо через - залишкові зобов’язання планового завдання -го виду, - вид матеріальних ресурсів, - фактичний обсяг ресурсу -го виду, - фактичний обсяг ресурсу -го виду, - коефіцієнт перерахунку ресурсу -го виду на одиницю ресурсу -го виду, - загальний фонд часу для отримання ресурсу -го виду, - вартість одиниці матеріального ресурсу -го виду є трикутним нечітким числом, керівник прогнозує діапазон можливої зміни цін на матеріальні ресурси, які використовуються для виробництва продукції; - штраф пов’язаний з недостачею одиниці продукції -го виду є трикутним нечітким числом, можна оцінити межі можливого коливання величини штрафу; - обсяг ресурсу -го виду; - час перетворення одиниці ресурсу -го виду на ресурс -го виду.

Цільова функція (30) виражає необхідність мінімізації втрат пов’язаних з невиконанням планового завдання через недостачу матеріальних ресурсів. Залишкові зобов’язання планового завдання визначаються умовою (31). Обмеженість фактичним обсягом ресурсів та плановим завданням враховують відповідно умови (32) та (33). Обсяги матеріальних ресурсів, які використовуються як замінник визначає умова (34). Обмеженість часу для переробки ресурсу задається умовою (35).

Промислово-виробничий персонал визначається всією сукупністю працівників підприємства залучених у виробництво, які здатні провадити трудову діяльність спрямовану на досягнення основної мети підприємства. Для досягнення необхідних результатів управління виробництвом особливо важливо приділяти увагу фактичним обставинам, в яких реалізується виробничий процес. Автором запропоновано модель визначення оптимальної адаптивної структури промислово-виробничого персоналу підприємства. Метою побудови моделі є мінімізація втрат через надлишок або недостачу персоналу. Умови моделі відображають необхідність забезпечення плану виробництва продукції та визначають фактичну потребу у фахівцях.

Динаміка навколишнього середовища, що впливає на величину промислово-виробничого персоналу, може призвести до втрати виробничого потенціалу підприємства своєї оптимальності. Звідси виникає необхідність у застосуванні принципів активної адаптації, тобто у маневруванні промислово-виробничим персоналом. У роботі запропоновано модель управління активною адаптацією промислово-виробничого персоналу з метою максимізації очікуваного прибутку.

Позначимо через: i, j – спеціальність працівників, ; ; t - номер періоду, який розглядається, ; - прибуток від роботи одного працівника і-ї спеціальності. - продуктивність роботи одного працівника j-ї спеціальності; - вартість переведення одного працівника j-го виду на місце і-того працівника; - штраф за переведення одного працівника j-ї спеціальності на місце працівника і-ї спеціальності; - плановий обсяг трудових ресурсів і-ї спеціальності; - коефіцієнт, який визначає продуктивність переведеного на місце працівника і-ї спеціальності,; - обсяг роботи необхідної до виконання працівниками j-ї спеціальності у період часу t; - час переведення працівників j-ї спеціальності для виконання роботи працівників і-ї спеціальності у період часу t; - час перекваліфікації працівників j-ї спеціальності для виконання роботи працівників і-ї спеціальності у період часу t; - фонд робочого часу працівника j-ї спеціальності у період часу t ; - обсяг трудових ресурсів і-ї спеціальності зайнятих на своїх робочих місцях у період часу t; - обсяг трудових ресурсів j-ї спеціальності переведеного на місце працівників і-ї спеціальності у період часу t.

Через неможливість точного визначення прибутку в результаті роботи одного працівника вважається нечітким трикутним числом. Не можна однозначно визначити продуктивність роботи одного працівника, адже кожна людина володіє різними можливостями. Вартість переведення працівника коливається в залежності від конкретних умов. Час переведення та перекваліфікації працівників є нечіткими трикутними числами, можна спрогнозувати межі можливих коливань.

Цільова функція (36) виражає необхідність максимізації прибутку підприємства через здійснення маневрування промислово-виробничим персоналом. Обмеженість кількості переведених працівників враховується умовою (37). Рівняння (38) визначає кількість працівників зайнятих на своїх робочих місцях. Умова (39) враховує обмеженість часу для виконання роботи, переведення та перекваліфікації фахівців. Умова (40) визначає чи здійснене в цьому періоді переведення. Умови (41) та (42) відповідно є умовами невід’ємності та цілочисловості.

У дисертаційній роботі також запропоновано та обґрунтовано систему комплексного управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства, використання якої дає змогу підвищити ефективність діяльності підприємства.

ВИСНОВКИ

У даному дисертаційному дослідженні подано теоретичне обґрунтування і новий інструментарій оптимізації процесу управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства. Основні висновки, які одержані в дисертації, зводяться до наступного:

1. Аналіз існуючих методів управління виробничим потенціалом підприємства підтвердив актуальність розроблення системи управління, яка дозволила би враховувати неусталеність зовнішнього середовища та своєчасно реагувати на зміни у ньому. Неефективність системи управління виробничим потенціалом підприємства обумовлена, насамперед його нездатністю враховувати та пристосовуватись до зміни умов перебігу виробничого процесу. Основним чинником, який зменшує негативний вплив невизначеності, є адаптація.

2. Створення ефективної системи управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства потребує використання науково обґрунтованих методів, які дозволяють не тільки розв’язувати поставленні на підприємстві задачі оптимального використання наявних ресурсів, вибору оптимальної системи планування та управління, але й своєчасно реагувати на зміни у виробничому процесі та відповідно коригувати управлінські рішення. В умовах ринкової трансформації економіки та високого рівня неусталеності вважається доцільним управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства за допомогою методів, які ґрунтуються на застосуванні теорії нечітких множин.

3. Виробничий потенціал потрібно розглядати в розрізі його основних складових, а саме основних виробничих фондів, промислово-виробничого персоналу та матеріальних ресурсів. Модель адаптивного управління основними виробничими фондами підприємства, побудована за допомогою методів теорії нечітких множин, дозволяє визначити оптимальну адаптивну виробничу програму. Модель оновлення виробничого обладнання, яка використовує теорію нечітких множин дозволяє визначити оптимальний обсяг та структуру виробничого обладнання, яке потрібно залучити для виробництва нових видів продукції.

4. Питання використання матеріальних ресурсів займає важливе місце в управлінні адаптацією виробничого потенціалу підприємства. Запропонована модель визначення оптимального обсягу запасів матеріальних ресурсів на підприємстві, що використовує теорію нечітких множин, дозволяє мінімізувати витрати на створення та утримання запасу матеріальних ресурсів. А модель активної адаптації матеріальних ресурсів підприємства до змінних умов функціонування, побудована на основі теорії нечітких множин, дає можливість здійснити оптимальну взаємозаміну ресурсів з метою мінімізації втрат пов’язаних з невиконанням плану виробництва через їх недостачу.

5. При управлінні адаптацією промислово-виробничого персоналу підприємства перш за все виникає необхідність у визначенні його оптимальної структури. Побудована на основі теорії нечітких множин економіко-математична модель дозволяє мінімізувати втрати через надлишок або недостачу промислово-виробничого персоналу. А також з використанням теорії нечітких множин побудовано модель управління активною адаптацією промислово-виробничого персоналу з метою максимізації очікуваного прибутку через здійснення маневрування персоналом.

6. Обґрунтовано систему комплексного управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства, яка згідно запропонованої послідовності та з використанням методів теорії нечітких множин, дозволяє зменшити можливість помилок при прийнятті управлінських рішень та вдосконалити систему управління на поточному рівні.

7. Основні результати досліджень пройшли наукову та практичну апробацію, підтвердили свою ефективність і вони можуть виступати інструментарієм прийняття рішень щодо управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства

Список опублікованих праць за темою дисертації

статті у наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

за матеріалами конференцій:

5.

6.

7.

8.

9.

10.

АНОТАЦІЯ

Татарнікова Н.І. „Математичні методи в управлінні адаптацією виробничого потенціалу підприємства”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – економіко-математичне моделювання. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2006.

У дисертаційній роботі викладено основні результати дослідження теоретичних та прикладних аспектів управління адаптацією виробничого потенціалу підприємства. Здійснено постановку та побудовано економіко-математичні моделі із застосуванням теорії нечітких множин задач оптимізації управління адаптацією основних виробничих фондів, промислово-виробничого персоналу та матеріальних ресурсів підприємства. Запропонована система комплексного управління адаптацією його виробничого потенціалу.

Ключові слова: адаптація, виробничий потенціал підприємства, економіко-математичні методи, теорія нечітких множин.

АННОТАЦИЯ

Татарникова Н.И. „Математические методы в управлении адаптацией производственного потенциала предприятия”. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.03.02 – экономико-математическое моделирование. – Львовский национальный университет имени Ивана Франка, Львов, 2006.

В диссертационной работе изложены основные результаты исследования теоретических и практических аспектов управления адаптацией производственного потенциала предприятия. Повышение эффективности его использования, и в частности каждого вида ресурсов производства нужно рассматривать как один из основных направлений стабильного развития предприятия, а также повышения его конкурентоспособности. В условиях рыночной трансформации экономики считаем целесообразным осуществлять управление посредством методов, которые основаны на применении теории нечетких множеств. Применение теории нечетких множеств при управлении адаптацией производственного потенциала позволяет учесть нечеткую природу параметров системы и повысить эффективность функционирования предприятия в целом.

Осуществлена постановка и построены экономико-математические модели с применением теории нечетких множеств задач оптимизации управления адаптацией основных производственных фондов, производственного персонала и материальных ресурсов предприятия.

Модель адаптивного управления производственными фондами предприятия позволяет определить оптимальную адаптивную производственную программу. Модель обновления производственного оборудования позволяет определить оптимальный объем и ассортимент производственного оборудования, которое нужно приобрести предприятию для производства новых видов продукции. При управлении адаптацией производственного персонала предприятия, прежде всего возникает необходимость в определении его оптимальной структуры. Предложенная экономико-математическая модель позволяет минимизировать потери через излишек или недостачу производственного персонала на предприятии. Построена модель управления активной адаптацией производственного персонала предприятия критерием оптимизации которой является максимизация ожидаемой прибыли от маневрирования персоналом. В комплексе мероприятий по управлению производственным потенциалом предприятия, которые предусматривают повышение эффективности его использования путем адаптации к условиям окружающей среды важное место принадлежит вопросу использования материальных ресурсов. Модель определения оптимального объема запасов материальных ресурсов на предприятии позволяет минимизировать расходы на создание и удержание запаса материальных ресурсов. Модель активной адаптации материальных ресурсов предприятия к нестабильным условиям функционирования дает возможность осуществить оптимальную взаимозамену ресурсов с целью минимизации потерь через невыполнение плана производства и реализации продукции из-за их недостатка.

Предложенная система комплексного управления адаптацией производственного потенциала предприятия позволяет усовершенствовать систему управления и повысить эффективность функционирования предприятия в целом.

Ключевые слова: адаптация, производственный потенциал предприятия, экономико-математические методы, теория нечетких множеств.

ANNOTATION

Tatarniкova N.I. „Mathematical methods in the management of adaptation of production potential of enterprise”. – Manuscript.

Thesis for applying for the scientific degree of a candidate of economic sciences on speciality 08.03.02 – economic-mathematical modeling. – Ivan Franco National University of Lviv. - Lviv, 2006.

Basic results of research of the theoretical and practical aspects of management by adaptation of production potential of enterprise are laid in the dissertation work out. The economic-mathematical models with application of fuzzy set of optimization of management by adaptation of general production funds, manufacturing staff and material resources of enterprise are developed. It is offered system of complex management by adaptation of its production potential.

Keywords: adaptation, production potential of enterprise, economic-mathematical methods, fuzzy set theory.

Підп. до друку 27.12.2005. Формат 60х84/16. Папір друк. Друк. на різогр.
Умовн. друк. арк. 1.0. Тираж 100 прим. Зам. № 35.

Видавничий центр Львівського національного університету

імені Івана Франка. 79000 Львів, вул. Дорошенка, 41.