ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

ТЕЛИЧКО НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА

УДК 371.212.3 : 373.31 (73)

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ОБДАРОВАНИХ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У США

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Івано-Франківськ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Ужгородському національному університеті, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор Сагарда Володимир Васильович, Ужгородський національний університет,

професор кафедри педагогіки і психології

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Руснак Іван Степанович,

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича,

завідувач кафедри педагогіки і методики початкового навчання

кандидат педагогічних наук Чижевський Борис Григорович,

Секретаріат комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, завідувач

Провідна установа: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, відділ порівняльної професійної педагогіки і психології, Міністерство освіти і науки України, м.Київ

Захист відбудеться “4” квітня 2006 року о 1300 год. на засіданні спеці-алізованої вченої ради К 20.051.01 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79, конференц-зала Будинку вчених).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Прикарпатського націо-нального університету імені Василя Стефаника (76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79).

Автореферат розісланий “3” березня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.Р. Кирста

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Обдарована особистість є великою цінністю суспільства. Відтак, освіта обдарованих виступає об’єктивним гарантом його подальшого соціально-економічного й культурно-політичного розвитку. Від-повідно актуалізується гуманітарна корекція сфери освіти, перегля-даються її концептуальні та методологічні засади, уможливлюється її реформування і дотичні до нього зміни у вихованні особистості в напрямі орієнтування на її різносторонній потенціал, розвиток обдарованості й таланту.

Предметом спеціального наукового пошуку освіта обдарованих виступила з першої третини ХХ століття, коли вчені різних країн світу розглядали її як особливий і невід’ємний компонент розвитку загальної освіти й освітнього простору загалом. В освітніх системах країн Європи, Америки й Азії, в т.ч. й у США її не декларували, а забезпечували перманентний поступ як реального фактора прогресу суспільства з метою досягнення благополуччя громадян. Відповідно сутність навчання й виховання обдарованих дітей полягала в доведенні рівня впливу традиційних освітніх інститутів до мінімального. Стимулювались самоосвіта, неформальна освіта, впровадження інформаційних технологій, цікавих проектів та ініціатив. На підставі зазначеного вибудовувалась і система розвитку освіти США загалом, визначалась її національна мета зі спрямуванням у ХХІ століття, здійснювалась розробка освітніх стандартів на світовому рівні, проектувались її фінансові ресурси, соціальний та законодавчий захист, чіткість форм звітності й контролю.

Теоретичний доробок учених США (Р. Гілл, Д. Кітс, Б. Конвей, М. Морлок, К. Роджерс, Дж. Фелдгузен та ін.) і практичний досвід педагогів штату Масачусетс у контексті порушеної нами проблеми свідчить, що в останні півстоліття зміст і структура навчання обдарованих учнів початкової школи зазнали суттєвих змін унаслідок утвердження освіти в числі визначальних пріоритетів країни на шляху її входження в ХХІ століття.

Відтак у США напрацьовано очевидний досвід забезпечення навчання й виховання обдарованих дітей, створено для них сприятливі умови в різних закладах освіти, в т.ч. й у початковій школі. У сучасних умовах попри особливості культурних традицій різних етнічних спільнот маємо всі підстави визнати наявність спільних закономірностей в розвитку освіти в різних штатах (модернізація змісту і методів; створення альтернативних закладів освіти та ін.) і схожість її проблем (відірваність теоретичних знань від практичних умінь; невідповідність між показниками академічних знань і результатами тестування та ін.). Безперечно, що притаманний для США досвід організації навчання обдарованих школярів, який вирізняється потужним теоретичним і емпіричним потенціалом, має і для України принципове значення. Його дотичний синтез із багатими освітніми традиціями в нашій країні буде позитивно сприяти самовизначенню змісту й напрямів навчання обдарованих учнів у контексті реалізації Національної програми “Освіта (Україна ХХІ століття)”, Програми роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 рр., Державної програми “Вчитель”, програм “Творча обдарованість”, “Обдарованість” та ін. Для цього, вважаємо, однаково важливо спиратися на власні традиції й якомога ширше використовувати найпрогресивніші досягнення освітніх систем різних країн у царині порушеної проблеми, а також світовий освітній досвід загалом.

Попри істотне зростання кількості досліджень і розширення їх проблематики, організація навчання обдарованих школярів, у т.ч. в початковій школі США предметно не досліджувалась. Вітчизняними й українськими вченими вивчено різні аспекти освіти в школах США: організація освітнього процесу, форм і методів навчання в контексті сучасних тенденцій змісту освіти в школах США (Г. Воробйов, Б. Вульфсон, А. Джуринський, З. Малькова, А. Сбруєва, О. Су-хомлинська, В. Чорний, Б. Євтух та ін.); чинники всебічного виховання особистості (Р. Бєланова, В. Жуковський, М. Красовецький Н. Чорна та ін.); система та особливості підготовки майбутніх педагогів в університетах США (В. Дікань, І. Пентіна, О. Пономарьова, Р. Роман, Л. Смалько, Т. Чуванова та ін.); розвиток педагогічної освіти в США в різні історичні періоди (М. Бургін, Т. Кошманова, О. Ляшенко, Ю. Мі-лов, Н. Пацевко та ін.); сучасні педагогічні технології організації навчання в школах США (К. Волков, О. Лещинський, О. Літвінов, У. Тараненко та ін.).

Актуальність теоретико-мето-дологічних і методичних проблем навчання обдарованих учнів у ХХІ столітті, а також об’єктивна потреба української початкової школи в запозиченні позитивного досвіду зарубіжних країн, які мають певні здобутки в означеній царині зумовили вибір теми дисертаційної роботи “Організація навчання обдарованих молодших школярів у США”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в контексті теми кафедри педагогіки і психології Ужгородського національного університету “Шляхи реалізації концепції педагогічної освіти в умовах класичного університету” (протокол №1 від 18 січня 2000 р.). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Ужгородського національного університету (протокол № 9 від 30 жовтня 2003 р.), уточнено (протокол № 2 від 24 лютого 2005 р.) й узгоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 29 березня 2005 р.).

Мета дослідження – довести дотичність основних підходів з організації навчання обдарованих учнів початкової школи США до трактування феномену “обдарованість” в їхньому освітньому просторі і обґрунтувати можливості використання позитивного досвіду в роботі з молодшими школярами України.

Відповідно до мети дисертаційного дослідження визначено такі його завдання:

-

-

-

-

Об’єкт дослідження – навчання молодших школярів у початковій школі США.

Предмет дослідження – теоретичні засади організації навчання обдарованих молодших школярів у початковій школі США.

Методологія дослідження спирається на загальнонаукову методологію наукового пізнання, зокрема на положення синергетики, в контексті яких організацію навчання обдарованих учнів проаналізовано як педагогічну систему з її чинниками і суб’єктами; виявлено тенденції еволюції сутності досліджуваного феномену; конкретнонаукову методологію – положення педагогіки й психології про розвиток інтелектуальних здібностей особистості, суб’єкт-суб’єктну взаємодію в умовах особистісно орієнтованого та індивідуально-диференційованого навчання, зв’язок теорії з практикою та їх реалізацію в організації освітнього процесу; методологію компаративних досліджень; на принципи історизму, об’єктивності, науковості, полікультурності (закономірна спрямованість розвитку суспільства і кожного індивіда) та порівняльного аналізу подій і явищ освітньої сфери в динаміці.

Задля розв’язання завдань дослідження застосовувались методи: проблемно-історичний, хронологічний, персоналістично-біографічний, теоретичного, а також індуктивного й дедуктивного узагальнення та порівняння результатів аналізу літературних джерел і педагогічних явищ; систематизації й класифікації історико-педагогічної літератури та відеоматеріалів.

Джерельна база дослідження. Законодавчі акти, нормативні документи, монографії, наукові статті, матеріали наукових конференцій, енциклопедичні видання, журнальні публікації з бібліотечних фондів України: Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, наукова бібліотека Ужго-родського національного університету, Ужгородська обласна педагогічна бібліотека.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період ІІ половини ХХ століття. Початок збігається з ухвалою Конгресом США законодавчого забезпечення реформ від початкової школи (Закон про освіту задля національної оборони 1958 року; Акт про початкову і середню освіту 1963 року) до вищої професійної освіти (Акти про професійну освіту та про розвиток вищої освіти 1963 року; започаткування інтенсивних досліджень теоретичних і методологічних засад навчання обдарованих дітей в контексті освітньої програми президента Л. Джонсона “Велике Суспільство”). Прикінцева межа збігається з ухвалою в США програми розвитку шкільної освіти “Америка 2000. Стратегія освіти” та проекту реформи “Освіта американців у ХХІ столітті” (реалізація ефективних програм навчання обдарованих учнів у практиці початкової школи в контексті утвердження шести стратегічних напрямів удосконалення школи до кінця ХХІ століття та розробка освітніх стандартів – остання чверть ХХ століття).

Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вперше проаналізовано основні напрями організації навчання обдарованих учнів початкової школи США в контексті об’єктивної логіки розвитку освіти в країні загалом (забезпечення рівності в реалізації освітніх можливостей незалежно від раси і віросповідання; стимулювання якості наукових досліджень в галузі освіти й створення для цього спеціальних фондів, наукових установ з додатковим фінансуванням та ін.); виявлено критерії визначення феномену “обдарованість”; охарактеризовано основні шляхи забезпечення ефективного навчання обдарованих школярів і принципи його організації (диференціація та спеціалізація освіти; партикуляція; співвідношення етнічного, національного та загальнолюдського і т. ін.); розкрито типи навчальних стилів (аналітичний, синтетичний, візуальний, аудіальний, імпульсивний, рефлексивний) й особливості індивідуальної роботи в полікультурному середовищі (виховання культури міжетнічного, міжнаціонального спілкування і відносин); виявлено чинники формування функціональної грамотності учнів (лексичний, поведінковий, тобто етичний, комп’ютерний) і т. ін.

Практичне значення одержаних результатів полягає у введенні в науковий обіг української педагогіки результатів психолого-педагогічних досліджень американських учених (наукові публікації, монографії, Інтернет-видання) щодо обдарованих молодших школярів. Систематизовано фактологічні матеріали, що використовуються в навчальних дисциплінах “Історія педагогіки”, “Порівняльна педагогіка”, “Педагогіка початкової школи” в Уж-городському національному університеті (довідка №5/589 від 08.04.2005 р.), Мукачівському гуманітарно-педагогічному інституті Закарпатської області (довідка №70-1 від 04.04.2005 р.), Рівненському державному гуманітарному університеті (довідка № 320 від 08.04.2005 р.), Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича (довідка №17-38/262 від 17.05.2005 р.). Одержані результати можуть бути використані в організації навчання обдарованих учнів і дотичній підготовці майбутніх учителів для початкової школи України (розробка нових курсів, спецкурсів, посібників, підручників та ін.), в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів і муніципального та державного управління освітою.

Особистий внесок здобувача. У публікації [7] – збір та аналіз джерельної бази.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження оприлюднено на міжнародних: Третьи славянские педагогические чтения “Развитие личности в поликультурном славянском образовательном пространстве” (м. Кривий Ріг, 2004), “Науковий потенціал світу 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004), “Підготовка соціальних педагогів у вищій школі до здійснення соціального супроводу кризових категорій населення” (м. Чернівці, 2004); всеукраїнських “Формування національних та загальнолюдських цінностей спеціаліста у контексті його професійної підготовки у вищому навчальному закладі” (м. Ужгород, 2004) та “Підготовка вчителя в умовах модернізації загальноосвітньої школи” (м. Ужгород, 2005) науково-практичних конференціях; на засіданнях кафедри педагогіки і психології, ученої ради та методичного семінару Ужгородського національного університету (2003-2005), Мукачівського технологічного інституту (2002-2005).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднено в 10 публікаціях; з них 8 – у фахових виданнях України; 1 – у співавторстві; 1 – тези доповіді наукової конференції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (308 найменувань, з них 231 – англійською мовою) і 3 додатків. Загальний обсяг роботи – 220 сторінок, з них основного тексту – 181 сторінка. Робота містить 5 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання й методи дослідження, методологічну основу, наукову новизну та практичне значення, відображено апробацію та впровадження результатів.

У першому розділі – “Теоретичні засади навчання обдарованих молодших школярів у контексті реформування традиційної освіти в США” проаналізовано основні напрями організації навчання обдарованих учнів початкової школи США в руслі об’єктивної логіки розвитку освіти в країні загалом. За змістом визнаних концепцій природи інтелекту охарактеризовано погляди вчених різних освітніх систем на феномени “обдарованість” і “талант”, а також виокремлено види обдарованості, наведено низку недоліків, що притаманні тестам для її діагностування і представлено його сучасні моделі, як своєрідний синтез показників тестування й типових особистісних ознак з рекомендаціями вчителів, батьків та учнів.

До середини ХХ століття початкове навчання в США потребувало докорінного вдосконалення якості в контексті освітніх реформ й ухвали курсу країни на обов’язковість загальної середньої освіти для побудови “Великого Суспільства” за концепцією президента Ліндона Джонсона. Реалізація реформи уможливлювалась законодавчими актами, ухваленими Конгресом на початку 60-х років (“Закон про освіту задля національної оборони”, “Акт про початкову і середню освіту”, “Акт про професійну освіту”, “Акт про розвиток вищої освіти” та ін.), соціальними й економічними гарантіями та фінансовим забезпеченням.

Реформування змісту початкової освіти актуалізувало доцільність організації навчання специфічної групи учнів, що якісно вирізнялися рівнем знань і вмінь. Започатковані й почасти поглиблені дослідження вчених у галузі педагогіки, психології, філософії зосередились на феноменах “обдарованість” і “талант”. Наукові підходи до навчання обдарованих учнів потребували психолого-педагогічних обґрунтувань його організації, спрямованої в майбутнє з утвердженням полікультурних гуманістичних цінностей, толерантності й шансів дітей різних суспільних верств на освіту.

Після доповіді уряду “Нація в небезпеці: необхідність реформи освіти” (1983) у дослідженнях вчені обстоювали важливість забезпечення умов для якісної освіти школярів, у т. ч. обдарованих. У 1990 році в програмі розвитку школи “Америка – 2000. Стратегія освіти” пріоритетним напрямом виступає модернізація та якісне підвищення рівня знань, усунення відірваності знань від умінь і підготовка дітей до життя в суспільстві, виявлення обдарованих і забезпечення їх актуальних потреб. У плані реформи освіти оприлюднено глобальну мету суспільства – Америка повинна стати тим, чим їй належить бути: світовим лідером, еталоном.

Визначаючи сенс роботи з обдарованими дітьми, дослідники вважають, що суспільство повинно забезпечувати не максимальний, а оптимальний розвиток особистості задля її гармонійного виховання та усвідомлення відповідальності за результати власної праці. Використанню інтелектуального по-тенціалу нації сприяло застосування американських тестів успішності освіти та інших методів виявлення обдарованості, а не лише вимірювання її показників. Ухвала проекту реформи “Освіта американців у ХХІ столітті” в 1999 році знаменує новий етап у підвищенні якості навчання обдарованих школярів. Американське суспільство вкотре підійшло до заключного етапу самооцінки радикальних змін у навчанні й вихованні молодого покоління для наступного століття.

Реформування освіти і пошуки шляхів піднесення її якості загострює увагу вчених до природи людського інтелекту. Однак на підставі результатів аналізу джерельної бази дослідження можемо стверджувати про відсутність усталеного трактування сутності поняття “інтелект” у науковій літературі окресленого в дослідженні періоду. Поєднуючи комплекс успадкованих і набутих чинників, які розвиваються в розумовій діяльності, інтелект розглядали як здатність особистості не лише до самопізнання, а й до сприйняття об’єктів і явищ (Л. Кронбах, Т. Нетлбек); адекватної адаптації в соціумі (А. Біне, Т. Сімон, К. Спірмен та ін.); здатність вибирати, адаптувати і модифікувати середовище (Г. Гарднер, Р. Стенберг та ін.).

Відповідно до факторних концепцій інтелекту (генетичний і біологічний фактори; концепцій біоекологічної та глюкозного метаболізму та ін.) учені (Ф. Гальтон, У. Голстед, Дж. Лоухлін, О. Лурія, Л. Уіллерман та ін.) обстоюють його поділ на типи, оскільки не визнають наявність його єдиного уніфікованого конструкту. Такий підхід розглядаємо за основну причину відсутності наукової теорії аналізу різносторонніх проявів інтелектуальної діяльності. Що ж до окремих її аспектів, то значущість результатів досліджень учених (Г. Гарднер, К. Колехен, П. Маклін та ін.) оцінюємо як підґрунтя в з’ясуванні сутності змісту понять “обдарованість” і “талант”.

Розробкою методик вивчення інтелектуальних здібностей зініційовано узалежнення інтелекту від рівня їх розвитку. Тести інтелекту уможливили не лише визначення його коефіцієнта (міру відхилення рівня розвитку індивідуальних здібностей індивіда від їх середнього статистичного значення в осіб аналогічного віку), а й якісну інтерпретацію одержаних даних. Враховуючи, що подібна технологія інтерпретації не впливала на сутність поняття “обдарованість”, її перестали ідентифікувати з інтелектуальними здібностями. Відтак опосередковано визнали необхідність враховувати наявні характеристики й особистісні параметри обдарованості, які безпідставно ігнорувались. Саме так було доведено відсутність єдиної характерної ознаки як репрезентанта обдарованості. Відповідно обдаровані діти не творять гомогенну групу, яка виявляє широкий спектр властивостей, що за схожістю характеризують кожну особу зокрема.

Дослідниками виокремлено види обдарованості (інтелектуальна, творча, соціальна), розроблено структуру (інтелектуальної й творчої), диференційовано зміст понять “обдарованість” і “талант”. По цьому “обдарованість” визначається рівнем розвитку загальних здібностей внаслідок виховання і за умови успадкованих задатків, натомість “талант” є виразником розвитку спе-ціальних здібностей.

За виявленими результатами рівня розвитку певних здібностей розроблено моделі діагностики, оскільки використання тестів інтелекту обмежене через притаманні їм недоліки. Це: неефективність виявлення обдарованих в етнічних меншинах; невідповідність між показниками академічних успіхів і результатами тестування школярів; обмеження кількості характеристик, які обумовлюють успіхи в розвитку кожного учня, а також вияв їх соціальної, етичної й творчої обдарованості. Встановлено, що сучасні моделі діагностики обдарованих школярів є своєрідним синтезом показників тестування і типових особистісних ознак (мотивації, інтересу, наполегливості та ін.), рекомендацій вчителів, батьків і учнів. Відтак вони уможливлюють з’ясування типу й коефіцієнта інтелекту конкретного індивіда. Задля розвитку інтелектуальної обдарованості дітей для них значно розширено зміст спеціальних програм з урахуванням рівня їх творчого мислення, загальних здібностей до вивчення окремих предметів, а також спеціальних здібностей (лідерських, художніх, мистецьких та ін.).

У розділі наголошується на певних здобутках кожної країни світу з порушеної проблеми. Вітчизняні (Л. Виготський, Ю. Гільбух, Д. Ельконін, М. Лейтес), а в останнє десятиліття й українські (О. Куль-чицька, В. Моляко, О. Проскура) вчені вивчали різні аспекти обдарованості молодших школярів (вплив оточуючого середовища і спадковості; врахування індивідуальних відмінностей в організації навчання й виховання; діагностика обдарованості в контексті особливих потреб у розвитку особистості та ін.). Однак певної одностайності в тлумаченнях змісту понять “обдарованість” і “талант” не досягнуто. Натомість у роботах обстоюється доцільність їх диференціації. Попри концептуальні розбіжності у визнанні впливу генетичного фактора на феномен обдарованості, погляди зарубіжних і українських учених збігаються щодо самої сутності змісту понять “обдарованість” і “талант”.

У другому розділі “Реалізація теоретичних засад в організації навчання обдарованих дітей у практичній діяльності початкової школи США” проаналізовано шляхи утвердження і розвитку навчання обдарованих молодших школярів як основної цінності в демократичному суспільстві, які забезпечували індивідуалізацію змісту й добір різних форм його реалізації.

До початку другої половини ХХ століття в країні усталилась думка щодо перегляду освітніх можливостей початкової школи як закладу забезпечення ефективності навчання й виховання згідно з потребами дітей і запитами їхніх батьків. Освітня політика США спрямовувалась на створення школи з якісним і різностороннім навчанням шляхом упровадження новітніх електронних технологій згідно результатів наукових досліджень про інтелектуальні можливості, соціальні та емоційні особливості й освітні запити різних категорій учнів, у т.ч. й обдарованих.

У межах процесів загального реформування освіти відбулась структурна перебудова початкової школи (з’явилась альтернативна приватна школа), що уможливило рівневу диференціацію інтелектуального розвитку учнів зі збереженням для них загального доступу до навчання відповідно до особливостей; впровадження гнучких форм організації навчально-виховної роботи; зростання шкіл для обдарованих учнів із забезпеченням для них оптимальних організаційних і методичних умов.

У динаміці впровадження результатів психолого-педагогічних досліджень американських учених і прогресивних концепцій навчання обдарованих, які створено вченими різних країн світу, виокремлюємо два етапи в ІІ половині ХХ століття. Перший – до 1983 року (оприлюднення урядовою комісією з проблем якості освіти доповіді “Нація в небезпеці: необхідність реформи освіти”) і другий – від 1991 року (оприлюднення програми розвитку шкільної справи “Америка – 2000. Стратегія освіти” розробленої за участю президента США) до кінця століття й ухвали проекту реформи “Освіта американців у ХХІ столітті” (січень 1999 року).

Напрацьовані вченими результати в царині теоретичних засад організації навчання обдарованих молодших школярів стали підґрунтям для обстоювання генетичного (успадковані задатки) та соціального (навчання, виховання, довкілля) факторів, які вирішально впливають на забезпечення розвитку обдарованості, досягнення життєвих успіхів. Задля якісного вдосконалення освіти обдарованих учнів початкової школи передбачалась низка перетворень в її організаційній структурі (зростання кількості занять за інтересами; стимулювання самоосвіти і т.ін.). Навчання і виховання спільно з дотично організованим середовищем, як і соціум у широкому розумінні, спрямовувались на модернізацію змісту роботи з обдарованими, впровадження нетрадиційних моделей і форм організації освітнього процесу. Відтак генетичний фактор виступав необхідною, а соціальний – достатньою умовою для забезпечення ефективного розвитку особистісних задатків кожного учня. Оптимальну реалізацію власного потенціалу учнів у різних видах діяльності обумовлювали адекватно продіагностовані й дотично спроектовані на подальший розвиток їх особистісні якості та параметри.

Результати аналізу джерельної бази дослідження свідчать про складність і відповідальність процедури конструювання валідних і надійних тестів діагностування інтелектуальних здібностей та інтерпретації одержаних результатів. Констатуємо, що в початковій школі США досить поширеною є практика упередженого ставлення педагогів, освітніх адміністраторів і практичних психологів до однозначного використання результатів тестування. Зазвичай ними послуговуються в комплексі з даними інших методів діагностування обдарованості.

Водночас з очевидними досягненнями в організації навчання обдарованих учнів початкової школи, масова школа виглядала неефективною для суспільства. Рівність освітніх можливостей не дала країні очікуваних результатів для широкого загалу, натомість приватні школи для обдарованих становили на початку 90-х років ХХ століття лише 15% від їх загальної кількості і не могли суттєво впливати на освітній простір держави (скажімо, в Японії цей показник сягав 30%).

З оприлюдненням доповіді “Нація в небезпеці: необхідність реформи освіти” активізувались спеціальні наукові дослідження задля підвищення конкурентної спроможності американської системи освіти. Загальнонаціональна освітня політика в контексті модернізації активно популяризувала низку стратегій навчання обдарованих молодших школярів. Це – групування учнів за здібностями, однорідних за смаками й інтересами та різнорідних груп як складового компонента організації їх диференційованого навчання; прискорене і збагачене навчання; взаємне навчання; індивідуалізація та колективна партикуляція та ін.

Детальний аналіз освітнього досвіду підтвердив виправданість побоювань ініціаторів реалізації стратегій навчання обдарованих: водночас з очевидними успіхами, їм притаманні й певні недоліки. Найсуттєвішим розглядали відірваність теоретичних знань від практичних умінь. Логічним з цього приводу нам видається впровадження освітніх моделей, в яких оптимально поєднувались означені стратегії в різних формах організації навчання й виховання. Їх пріоритетом виступало неухильне забезпечення можливостей для вибору учнями змісту і темпів навчання, натомість школи повинні були стати кращими в світі, орієнтуючись на досягнення загальнонаціональних цілей освіти.

На етапі з 90-х років ХХ століття і по даний час значно зросла роль програм зі змістом, укладеним дотично до особливостей і запитів обдарованих школярів. Укладання забезпечується двома шляхами: перший – модернізація організаційних форм освіти дітей, які обумовлюють оновлення її змісту; другий – модифікація методів навчання й виховання дотично до інноваційних підходів американських і зарубіжних учених. По цьому обидва шляхи рівнозначно зорієнтовані на особливості вікового й індивідуального розвитку учнів кожної окремої популяції. У таких програмах логічно поєднуються традиційні та індивідуалізовані за результатами тестування високотехнологічні методи реалізації їхнього змісту; використання комп’ютерів, відео- та аудіоапаратури; навчання в режимі діалогу – полілогу з комп’ютером; комп’ютерне оточення водночас з тестуванням; створення комп’ютерної бази даних з використанням модемів. Безперечно, це дозволяє досягти максимальної доско-налості програми освіти в ХХІ столітті.

В аналізі освітнього простору США загалом, і навчання обдарованих учнів початкової школи штату Масачусетс, зокрема, важливо наголосити, що сучасні знання, якими оперують діти і молодь швидко вдосконалюються в умовах мобільного, полікультурного та полілінгвістичного суспільства. Водночас моделі діагностики та виявлення обдарованості й надалі вимагають оновлення.

З-поміж апробованих у минулому, вчені та практики США надають перевагу тим, які впродовж тривалого часу дали очікувані результати. Найвищою оцінкою експертів у галузі навчання обдарованих учнів початкової школи відзначено модель Дж. Стенлі The Talent Search Model, а з-поміж тестів – Масачусетські тести загольноосвітнього оцінювання. Її використовують не лише для діагностування інтелектуальної обдарованості школярів, а й для забезпечення успішної реалізації низки спеціальних програм задля розвитку загальних і спеціальних здібностей.

За результатами аналізу джерельної бази дослідження особливо виділяємо з-поміж особливостей навчання обдарованих учнів початкової школи штату Масачусетс організацію з ними виховної роботи. Її специфічність вбачаємо в ефективності формування ідеального типу особистості для активної життєдіяльності в умовах інформаційно-технічного суспільства зі стрімким нарощуванням темпів інформування населення різного віку. Актуалізуючи самосвідомість і громадянськість, педагоги стимулюють “Я-образ” і кожен учень, відповідно, зорієнтований на американську й національну ідентичність з підвищеною самооцінкою, самоповагою і устремлінням до саморозвитку. Узагальнено такий підхід до виховання обдарованих школярів стимулює в США концепцію загальної культури молодих людей, яка теж має чимало опонентів.

У ІІ розділі дисертації наведено характеристику навчального процесу в початковій школі України 90-х років ХХ століття як знаннєво-просвіт-ницького. Отож левова частка навчального часу зосереджувалась на досягненнях учнями певних стандартів, натомість їхній розвиток потерпав від недостатньої уваги вчителів. У сучасних умовах актуалізуються різні аспекти формування особистості задля її успішної соціалізації в майбутньому. Обдарованих учнів орієнтують на різні варіанти вдалого вибору освітньої траєкторії з урахуванням їх здібностей, інтересів та прагнень. Результати аналізу досвіду організації навчання обдарованих молодших школярів США можуть стати надійним підґрунтям для його запозичення в Україні за умови врахування особливостей національної початкової школи.

На увагу заслуговують позитивні ідеї досвіду побудови державної освітньої політики США щодо навчання обдарованих школярів, а також удосконалення управління системою освіти з метою впровадження системи пошуку обдарованих та діагностики їхніх здібностей. Викликає особливий інтерес співвідношення теоретичного і практичного компонентів в організації навчання шляхом застосування його різних форм, методів і відповідних стратегій, доцільне впровадження інноваційних технологій навчального процесу з наданням обдарованим школярам додаткових освітніх послуг у формі їх залучення до вивчення спеціальних освітньо-розвивальних програм.

Трактуємо запозичення одержаних результатів аналізу організації навчання обдарованих молодших школярів США як один із шляхів створення належних умов для підвищення ефективності навчання зазначеної категорії учнів України.

На підставі одержаних результатів дослідження доходимо таких загальних висновків:

1. Становлення і розвиток навчання обдарованих молодших школярів США відбувалося в досліджуваний період у складних умовах соціокультурного реформування галузі загалом і початкової школи, зокрема. Мінливість соціальної структури суспільства в ІІ половині ХХ століття обумовила зміщення освітніх пріоритетів у державній політиці США, ціннісних орієнтацій у полікультурному, поліетнічному та полілінгвістичному суспільстві на рівні різних соціальних груп і вікових популяцій населення.

Основними напрямами реалізації освітньої політики США щодо організації навчання обдарованих учнів початкової школи стали такі: забезпечення рівності в реалізації освітніх можливостей незалежно від раси, кольору шкіри, віросповідання чи національної приналежності; перетворення освіти дітей та молоді в статус громадянської релігії Америки для виховання кожного наступного покоління громадян не лише впевненими в своїх силах, а й самостійними, творчими, готовими до постійної самоосвіти та саморозвитку; стимулювання якості наукових досліджень у галузі освіти, створення з цією метою мережі установ і наукових центрів, спеціальних фондів додаткового фінансування; створення міждержавного освітнього простору задля поширення нових інноваційних і авторських програм, впровадження альтернативних закладів і систем освіти.

2. У сучасній науковій психолого-педагогічній літературі, яка виступила джерельною базою дослідження, накопичено значний масив результатів наукових пошуків, аналізу індивідуальної й колективної діяльності та її відмінностей на підставі діагностики загальних і спеціальних здібностей індивіда, які можна успішно використовувати в інтелектуальній стратифікації учнів молодшого шкільного віку; в організації їх диференційованого навчання, як необхідної умови підвищення ефективності освітнього процесу початкової школи; забезпечення максимального особистісного розвитку обдарованих; реалізації демократичного принципу організації освіти (кожному учню слід забезпечити навчання відповідно до його інтелектуальних можливостей). Однак попри існування авторських визначень ученими США й представниками освітніх систем різних країн світу, однозначне трактування сутності змісту понять “обдарованість” і “талант” все ще відсутні. Така ситуація в теорії й практиці організації навчання обдарованих молодших школярів стимулює відповідні зусилля дослідників на розв’язання різних аспектів роботи з цією категорією учнів.

3. На підставі результатів аналізу джерельної бази дослідження доведено, що достовірність даних діагностування інтелектуальних здібностей американськими вченими здебільшого визначається адекватністю інтелектуальної діяльності в ситуації тестування і навчання учня. Нами виявлено й обґрунтовано низку критеріїв, які напрацьовані передовсім у США і апробовані в початковій школі під час навчання обдарованих учнів задля доведення існування феномену обдарованості. Це: інтелект обмежений як сукупність анатомо-фізіологічних задатків і безмежний як прояв індивідуальних здібностей; обдарованість вимірюється темпами нарощування загальних здібностей у певному віковому періоді; вірогідність даних діагностики здібностей визначається адекватністю інтелектуальної діяльності й тестуванням у навчанні та ін.

Узагальнено, що діагностичні методи передбачають перманентне коректування з урахуванням мінливості, старіння й зростання обсягу поінформованості сучасних учнів. Модернізації потребують й усталені процедури тестування відповідно до рекомендацій учених США та інших країн світу про доцільність дотичного використання результатів педагогічних спостережень у змісті діагностичних методик для обстеження обдарованих школярів.

4. За результатами порівняльного аналізу літературних джерел, педагогічних явищ і відеоматеріалів констатуємо наявність переконливих і однозначних відповідей американських учених на низку актуальних запитань щодо різних аспектів проблеми нашого дослідження. Зокрема, це стосується особливостей та варіантів організації навчання обдарованих учнів початкової школи; доведення спроможності дидактичної системи початкової школи США задовільнити запити обдарованих дітей та їхніх батьків тощо. Водночас, наші узагальнення свідчать про відсутність в освітньому просторі США цілісної, прогресивної системи навчання обдарованих учнів у початковій школі. Навіть попри наявні здобутки теоретиків і практиків, чимало одержаних результатів ще недостатньо систематизовано і не впорядковано, оскільки відсутнє єдиновизнане їх теоретичне й методологічне підґрунтя.

Отож, подальших досліджень й експериментальної перевірки потребують теоретико-методичні засади організації навчання обдарованих учнів початкової школи в контексті проекту “Освіта американців у ХХІ столітті”.

5. Встановлено, що нечіткість психолого-педагогічної сутності поняття “обдарованість” і відсутність трактування дотично усталеного змісту спричинили соціально-економічну спрямованість його визначень. В останні десятиліття це певним чином позначилось на державній освітній політиці США щодо обдарованих (у т.ч. молодших школярів). Відповідно обсяг і зміст роботи з означеною категорією учнів за спеціальними навчально-розвиваль-ними програмами визначався обсягом коштів, виділених урядом на їхню реалізацію. Економічне врегулювання організації та забезпечення ефективного навчання обдарованих молодших школярів у початковій школі США сьогодні відбувається шляхом покладання державою відповідальності за стан справи на вищі навчальні заклади, університети, які конкурують між собою за сфери впливу на науку й освіту, пошуку ефективних способів виявлення обдарованих і створення оптимальних умов для їхнього навчання. Такі заходи фінансуються установами, які переконують державні органи в доцільності виділення грантів, премій і т.д. для матеріального стимулювання прискореного чи збагаченого навчання юних інтелектуалів.

6. Доведено, що внесок вітчизняних учених у розв’язання проблеми навчання обдарованих молодших школярів на фоні освітніх систем різних країн світу має певний поступ. Використання нашими дослідниками протилежних щодо американських концептуальних положень дослідження зазначеної проблеми примножує їх внесок у скарбницю загальнолюдського надбання, а також спонукає майбутніх дослідників до пошуків наукових альтер-натив. До шляхів творчого використання досвіду США відносимо: надання навчанню обдарованих статусу пріоритетного напряму в розвитку освіти в Україні загалом; репрезентація освітніх інтересів обдарованих школярів на державному рівні; відповідна розробка і фінансове забезпечення програм щодо підтримки обдарованих школярів; визначення комплексу психолого-педагогічних, організаційних, нормативно-правових, економічних і науково-практичних заходів із розробки та впровадження новітніх технологій пошуку обдарованих дітей; забезпечення умов для розвитку системи профільного навчання; створення регіональних банків даних про обдарованих та налагодження міжнародного обміну досвідом з установами і провідними науковцями, які спрямовують свої дослідження на пошуки шляхів розвитку обдарованих дітей.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Детальнішого вивчення потребує розробка механізмів трансформування позитивного досвіду у вітчизняну освітню практику; шляхи реалізації освітньої політики США щодо роботи початкової школи США; навчання обдарованих дітей різних етнічних груп у полікультурному просторі США та ін.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

АНОТАЦІЇ

Теличко Н.В. Організація навчання обдарованих молодших школярів у США. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2005.

У дисертації досліджується становлення теоретико-методичних засад організації навчання обдарованих молодших школярів США в другій половині ХХ століття. Ретроспектива вивчення інтелекту в психолого-педаго-гічних дослідженнях учених дозволила виявити провідні соціокультурні чинники розвитку різних типів початкової школи задля ефективної реалізації спеціалізованих програм дотично до проявів особливостей дитячої обдарованості.

На основі вивчення джерельної бази дослідження виявлено генезу і сутність тестування як основного методу вивчення обдарованих учнів у початковій школі, виявлено основні моделі процедури діагностування обдарованих молодших школярів та форми їх організації, на прикладі штату Масачусетс, для індивідуалізованого й диференційованого навчання проаналі-зовано сучасні підходи уряду США до нормативно-правового й фінансового забезпечення навчання обдарованих школярів у початковій школі, а також окреслено основні шляхи творчого запозичення американського досвіду в умовах реформування освітньої галузі в Україні.

Ключові слова: обдарованість, талант, інтелектуальні здібності, моделі виявлення обдарованих молодших школярів, генеза, індивідуалізоване й диференційоване навчання, спеціалізовані програми.

Теличко Н.В. Организация обучения одаренных младших школьников в США. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики. – Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника, Ивано-Франковск, 2005.

В диссертации исследуется становление теоретико-методических основ организации обучения одаренных младших школьников США ІІ половины ХХ столетия. Ретроспективой изучения интеллекта в психолого-педагогических исследованиях ученых обусловлено выявление ведущих социокультурных факторов развития начальной школы разного типа для эффективной реализации специализированных программ, соответствующих проявлениям особенностей одаренности детей.

На основе изучения первоисточников, выявлен генезис и сущность тестирования как основного метода изучения одаренности учеников начальной школы, исследованы модели процедуры диагностирования одаренности младших школьников и формы их организации, на примере штата Массачусетс, для индивидуализированного и дифференцированного обучения проанализированы современные подходы правительства США к обучению одаренных учеников начальной школы и на этом основании определены основные пути творческого использования американского опыта в реформировании сферы образования в Украине.

Ключевые слова: одаренность, талант, интеллектуальные способности, модели виявления одаренных младших школьников, генезис, индивидуализированное и дифференцированное обучение, специализированные программы.

Telychko N.V. The organization of education of the gifted junior pupils in the USA. – Manuscript.

Dissertation presented to obtain the