НСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА

УКРАНСЬКО АКАДЕМ АГРАРНИХ НАУК

ГОРДЙ Микола Миколайович

УДК 633.11.”324”:631.8

ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТ ОЗИМО ПШЕНИЦ ПРИ ВИКОРИСТАНН МАКРО- МКРОДОБРИВ В ПВНЧНИХ РАЙОНАХ СТЕПУ УКРАНИ

06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертац на здобуття наукового ступеня

кандидата сльськогосподарських наук

Днпропетровськ - 2000

Дисертацю рукопис.

Робота виконана в нститут зернового господарства УААН.

Науковий кервник: доктор сльськогосподарських наук, старший

науковий спвробтник ДЕМШЕВ Леонд Феофанович, нститут зернового господарства УААН, завдувач вддлом технолог вирощування озимо пшениц

Офцйн опоненти: доктор сльськогосподарських наук, професор

ТКАЛЧ гор Дмитрович, нститут зернового господарства УААН, завдувач лаборатор технолог вирощування ярих зернових олйних культур

кандидат сльськогосподарських наук, старший науковий спвробтник ГАРМАШОВ Володимир Вкторович, Одеська державна дослдна станця, завдувач лаборатор рослинництва

Провдна установа: Днпропетровський державний аграрний унверситет, кафедра рослинництва, м. Днпропетровськ

Захист вдбудеться “_14”_квітня_ 2000 р. о 14_годин на засданн спецалзовано вчено ради Д 08.353.01 в нститут зернового господарства УААН, 49027, м. Днпропетровськ, вул. Дзержинського, 14; телефон 45-02-36.

З дисертацю можна ознайомитись у бблотец нституту зернового господарства УААН за адресою: 49027, м. Днпропетровськ, вул. Дзержинського, 14.

Автореферат розсланий “_14___”_березня__ 2000 р.

Вчений секретар спецалзовано

вчено ради ___________________ Артюх О.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збільшення виробництва високоякісного зерна було і залишається ключовим завданням для всього народно-господарського комплексу України.

В останні роки в технології вирощування озимої пшениці використовують різні види та форми добрив, у тому числі і мікродобрива. Проте вивчення х впливу , особливо в комплекс з макродобривами, на ріст, розвиток та продуктивність озимої пшениці практично не проводилось.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по дисертаційній темі були складовою частиною плану науково-дослдних робт відділу технології вирощування озимих зернових культур нституту зернового господарства УААН і виконувались за державною програмою "Продовольство", проектом "Зерно", завданням 01.05 НТП "Зернові і олійні культури" на 1996- 2000 рр. та темою "Розробити і освоїти екологічно чисті ресурсозбергаюч технології вирощування зернових колосових культур", № д.р. 01870042489.

Мета і задачі досліджень. Метою даної роботи було розробити прийоми комплексного використання макро- і мікродобрив при вирощуванні озимої пшениці в умовах північних районв Степу України.

Для досягнення вирішували наступні задачі:

- оптимізувати умови росту та розвитку озимої пшениці за рахунок використання різних строків та доз внесення азотних добрив;

- виявити ефективність використання мікродобрив для обробки насіння та обприскування посівів у фазі виходу рослин в трубку;

- визначити енергетичні та матеріальні витрати при застосуванні нових елементів інтенсивної технології вирощування і розробити рекомендації виробництву, які забезпечують максимальний збір зерна озимої пшениці з високими показниками якості при найменших витратах.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах північних районв Степу України встановлена висока ефективність використання мікродобрив при обробці насіння та обприскуванні посівів озимої пшениці в період виходу рослин в трубку. Визначен енергетичн та матеральн витрати при застосуванн нових елементв технолог вирощування озимо пшениц.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментальний матеріал дав змогу економічно обгрунтувати і рекомендувати виробництву використання мікродобрив шляхом обробки насіння дозою 3 л/т та обприскування посівів озимої пшениці (3 л/га), а також комплексне застосування макро- і мікродобрив, які сприятимуть збільшенню урожайності цієї культури та одержанню екологічно чистої продукції.

Особистий внесок здобувача. Спільно з керівником роботи дисертантом визначався напрямок досліджень, розроблені програми і схеми лабораторних та польових дослідів. Автор особисто проводив експерименти і спостереження, виконував математичну обробку одержаних даних, розрахунок економічної та біоенергетичної ефективності окремих технологічних прийомів.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на міжнародній науково-практичній конференції "Землеробство ХХІ століття - проблеми та шляхи вирішення" (Київ - Чабани, 8-10 червня 1999 р.), "Вчимося господарювати" (Київ - Чабани, 22-23 листопада 1999 р.), на засіданнях вченої ради нституту зернового господарства УААН (1997-1999 рр.).

Основні результати досліджень витримали виробничу перевірку в АТП "Присамар’я" Новомосковського району Дніпропетровської області, впроваджувались у виробництво на площ 100 га та в Дослдному господарств нституту зернового господарства УААН - на 80 га.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових статей.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 134 сторінках машинописного тексту, включає 38 таблиць, 5 рисунків, 4 додатки. Складається із загальної характеристики роботи, п’яти розділів, висновків та практичних рекомендацій. Список використаних джерел охоплює 229 найменувань, в тому числі 34 іноземних авторів.

ЗМІСТ РОБОТИ

Стан вивчення питання й обгрунтування вибраного напрямку.

У цьому розділі приводиться аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених по вивченню впливу дії макро- і мікродобрив на процес формування величини і якості врожаю зерна озимої пшениці. Висвітлено особливості весняно-літнього розвитку рослин, поживний режим грунту під впливом макро- і мікродобрив, обгрунтована необхідність проведення досліджень по темі дисертації.

Умови і методика проведення досліджень.

Дослідження з озимою пшеницею сорту Альбатрос одеський проводили протягом 1997-1999 рр. у АТП "Присамар'я" Новомосковського району Дніпропетровської області, розташованому в північній підзоні Степу України та в Дослдному господарств нституту зернового господарства УААН.

Грунти - чорноземи звичайні малогумусні з валовим вмістом в орному шарі (0-30 см) гумусу - 3,2-3,6; азоту - 0,16-0,18; фосфору - 0,11%. Забезпеченість грунтів рухомими формами фосфору (Р2О5 за Чириковим) - 80-100 мг/кг, обмінним калієм (К2О) - 150-200 мг/кг. Висока насиченість поглинального комплексу кальцієм (82-92% від загальної суми) забезпечує нейтральну реакцію грунтового розчину (рН = 6,8-7,3), а також оптимальні для пшениці агрофізичні властивості.

Вміст мікроелементів у грунті слідуючий: Cu - 0,36-0,60 мг/кг; Zn - 0,6-0,84; Co - 0,28-0,42; Mn - 34,7-50,1 мг/кг.

Грунтові води залягають глибоко (6-8 м), тому основним джерелом забезпечення рослин вологою є атмосферні опади.

Клімат території помірноконтинентальний. Він характеризується недостатнім та нестійким зволоженням восени, холодною, малосніжною, з частими відлигами зимою, посухою навесн і влітку.

Погодні умови (кількість тепла, вологи і розподіл їх протягом вегетації озимої пшениці) відрізнялись як від середньобагаторічних, так і між роками на протязі проведення досліджень. 1996/97 рк був більш вологим як в осінній, так у весняний періоди, що призвело до значного підвищення врожайност озимої пшениці. 1997/98 рк характеризувався як сприятливий для росту і розвитку рослин озимої пшениці, але в червні спостерігалось надмірне підвищення температури повітря, що призвело до формування щуплого зерна. 1998/99 рк відзначався надзвичайно несприятливими умовами в осінній і весняно-літній періоди. У посушливих умовах осені одержали сходи тільки у середині жовтня. Різке зниження температури (до -11оС) на початку травня негативно вплинуло на формування колосу.

Попередником озимо пшениц була кукурудза на силос. Висівали сорт Альбатрос одеський. Добрива вносили згідно схеми дослідв: рано весною, локально дисковими свалками в перод кущння, в фазу виходу рослин в трубку та позакореневе пдживлення. Площа облікової ділянки - 66,0 м2. Повторність триразова. Посв проводили свалками С3-3,6. Норма висіву - 5 млн. схожих зерен на 1 га.

Мікродобрива, виготовлені нститутом хімічних реактивів (м. Дніпропетровськ) у вигляді комплексонатів (Zn - 15-20 г/л, Cu - 25-30, B - 4-5, Mo - 0,1-0,15, Mn - 7,5--10,0 г/л), вносили у фазу виходу рослин в трубку обприскуванням посівів нормою 3 л/га. У Дослдному господарств ЗГ УААН в спеціальному досліді проводили вивчення впливу обробки насіння (3 л/т) та обприскування посівів (3 л/га) мікроелементами.

В дослідах проводили фенологічні спостереження, біометричні виміри, облік густоти стояння рослин, приріст надземної маси, аналіз структури врожаю. У відділі агрохімії нституту зернового господарства УААН, в агрохімічній лабораторії Новомосковського району та в АОЗТ “Агросоюз” у грунтових зразках визначали вміст нітратів спектрофото-метричним методом; нітрифікаційну здатність грунту - за Кравковим в модифікації ВНД кукурудзи; засвоювані фосфати - за Чириковим (оцтовокисла витяжка); рухомість К2О - за методом ВІДА; вміст продуктивної вологи в грунті - термостатно-ваговим методом до глибини 1,5 м, через кожні 10 см. При агрохімічному аналізі рослинних зразків визначали вміст загального азоту за К’єльдалем (мікрометод), загального фосфору - колориметричним методом, загального калію - за допомогою полум’яного фотометра. Площу листкової поверхні визначали за А.А. Ничипоровичем (1961) шляхом множення довжини листка на ширину і на коефіцієнт перерахунку 0,67. Вміст хлорофілів "а" і "в" в листках пшениці визначали спектрофотометричним методом за А.А. Шлик (1968).

Збирання врожаю проводили прямим комбайнуванням. Одержані врожайні дані обробляли методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспєховим (1979) на ПЕОМ.

Технологічні показники якості зерна визначали в лабораторії зимостійкості та якості зерна нституту зернового господарства УААН згідно існуючих ДСТ.

Економічну та біоенергетичну ефективність вирощування озимої пшениці в залежності від застосування макро- і мікродобрив оцінювали згідно існуючих рекомендацій за цінами на початок 1999 року.

Ріст, розвиток і продуктивність озимої пшениці в залежност від строків та доз внесення азотних добрив.

У продуктивності рослин велике значення ма їх надземна маса. Як показали наші дані, внесення різних доз азотних добрив позитивно вплинуло на приріст сухої речовини рослин озимої пшениці. Дію добрив було вже помітно в осінній період. Так, маса сухої речовини у варіанті без добрив становила 124 г, а на фоні N30P60 - 136 г/м2.

До періоду виходу рослин в трубку різниця зростала і становила у першому випадку 251 г, а у другому - 259 г/м2. При проведенн підживлення рано весною нормою N30 маса сухої речовини підвищувалась до 273 г .

Встановлено, що строки та дози азотних добрив суттєво впливали на формування площі листкової поверхні у рослин озимої пшениці. Найбільшою вона була в кінці фази виходу рослин в трубку, а потм до фази цвітіння відмічалось зниження площі листкової поверхні. Це пояснюється значним відмиранням частини листків і непродуктивних пагонів. При внесенні азотних добрив площа листкової поверхні зростала. Так, на фон N30P60 + N60 локально вона становила 7210 см2, а при внесенні цієї ж дози у два строки (рано весною N30 + локально N30) - 6437 см2 на 100 рослин.

Використання азотних добрив приводило до інтенсивнішої втрати грунтової вологи. В 1997 р. у варіанті без добрив витрати вологи становили 281,3 мм, на фоні N30P60 - 300,8, а з додатковим підживленням N30 локально - 357,5 мм. Збільшення доз азотного підживлення до N60 не приводило до значних змін в споживанн грунтової вологи.

Добрива істотно впливали як на загальну витрату вологи, так і на ефективність її використання. В 1996/97 р. у варіанті без добрив витрати води на одну тонну зерна становили 971 м3, на фоні N30P60 - 832 м3/т, а в 1997/98 р. вдповдно - 1040 858 м3/т. Найбільш економно волога витрачалась при проведені додаткового підживлення N30 локально або у фазу виходу рослин в трубку. Встановлено, що проведення підживлення локально в кущння або в фазу виходу в трубку дозволяло рослинам пшениці на 141 - 337 м3 менше витрачати вологи на формування одної тонни зерна у порівнянні з контрольним варіантом.

Дослідження показали, що зі збільшенням доз азотного добрива від N30 до N60 кг/га підвищувалась маса біологічного урожаю і помітно зростав винос поживних речовин, особливо азоту і, в меншій мірі, -зольних елементів. У середньому за три роки у варіанті з внесенням N30Р60 винос азоту, фосфору і калію становив відповідно 67,2, 26,4 і 38,8 кг/га, а з підживленням N30 локально ці показники підвищилися до 89,4, 33,4 і 55,5 кг/га.

Внесення добрив в періоди весняного кущіння та виходу в трубку, співпадає з найбільш активним ростом рослин та збільшенням щільності стеблостою, у зв'язку з чим підживлення в цей період сприяло формуванню колосків та репродуктивних органв. Внесення азотних добрив у підживлення озимої пшениці сприяло істотному збільшенню продуктивного кущіння рослин. Так, на контрольному варіанті коефіцієнт продуктивного кущіння становив 1,64, на фоновому варіанті - 1,85, а при внесенні N30 рано весною - 2,16.

Дослідження показали, що оптимальною дозою азотних добрив при внесенні їх локально у підживлення озимої пшениці на фоні N30Р60 є N30 (табл. 1). Збільшення дози до N60 було малоефективним.

Найбільші прибавки урожаю із підвищеною окупністю добрив одержан від азотного підживлення локально у фаз кущння або в період виходу рослин в трубку. Так, при внесенні азотного підживлення в дозі N30 рано весною приріст урожаю становив 10,6 ц, проведення підживлення такою ж нормою локально - 12,5, а в період виходу рослин в трубку - 12,1 ц/га. Слід відмітити, що в посушливому 1999 роц найбльш доцільним було проведення підживлення рано весною.

Внесення N30 в два прийоми рано весною і локально або в період виходу рослин в трубку не мало суттєвих переваг з одноразовим підживленням.

Таким чином, найбльш ефективним для пдвищення урожайност було внесення азотних добрив у підживлення нормою N30 локально в фазу кущння або у фазу виходу рослин в трубку.

Комплексний вплив макро- і мікродобрив на ріст та продуктивність озимої пшениці.

Поряд з азотними, фосфорними, калійними та іншими макродобривами велике

значення у житті рослин мають мікродобрива (B, MO, Cu, Zn, Mn, та інші), які при правиль-

Таблиця 1

Врожайність (ц/га) озимої пшениці в залежності від строків та доз

азотних підживлень

Варанти | Роки | Середня | Приріст | Окупність кг зерна

1997 | 1998 | 1999 | на 1кг добрив

Контроль | 33.3 | 29.1 | 18.3 | 26.9 | - | -

N30P60 - фон | 41.2 | 37.5 | 22.8 | 33.8 | 6.9 | 7.7

N30 рано весною (РВ) | 45.0 | 41.2 | 26.3 | 37.5 | 10.6 | 8.8

N60 РВ | 46.3 | 41.8 | 26.9 | 38.3 | 11.4 | 7.6

N30 локально (Л) | 47.8 | 43.9 | 26.5 | 39.4 | 12.5 | 10.4

N60 Л | 48.7 | 45.0 | 27.8 | 40.5 | 13.6 | 9.1

N30 вихід в трубку (Т) | 47.3 | 42.3 | 27.4 | 39.0 | 12.1 | 10.1

N60 Т | 48.2 | 42.9 | 26.2 | 39.1 | 12.2 | 8.1

N30 РВ + N30 Л | 48.7 | 44.4 | 27.3 | 40.1 | 13.2 | 8.8

N30 РВ + N30 Т | 48.3 | 44.4 | 26.6 | 39.9 | 13.0 | 8.7

N30 Л + N30 ПП* | 48.2 | 44.0 | 26.1 | 39.4 | 12.5 | 8.3

N30 Т + N30 ПП | 47.9 | 42.4 | 26.1 | 38.8 | 11.9 | 7.9

Р, % | 1.1 | 1.3 | 2.8

НР05, ц/га | 1.9 | 2.0 | 2.4

Примтка. ПП* - позакорневе підживлення.

ному використанн значно підвищують врожайність та якість зерна озимої пшениці. Потреба у мікродобривах іноді проявлться настільки різко, що без них рослини хворють і дають дуже низький врожай.

За даними наших досліджень на варювання біометричних показників озимої пшениці істотно впливають не тільки макро-, але й мікродобрива. Обробка насіння комплексонатом вже в оснній період приводила до збльшення маси сухо речовини на 2,7 г/м2 в порвнянн з контрольним варантом, а в перод колосння ця рзниця збльшувалась до 34 г/м2. Позитивний ефект забезпечила обробка насіння та послдуюче обприскування посівів мікродобривами. Так, на контрольному варіанті кількість продуктивних стебел становила 647, тільки з обробкою насіння - 689, з обприскуванням посівів - 708, а при обробц насння та обприс-куванн посівів - 712 на 1 м2.

Обробка насіння вже восени сприяла підвищенню вмісту хлорофілу «а+в» з 6,8 до 7,3 мг на 1 г сухої речовини. Ця закономрнсть простежувалась в перод прапорцевого листка. Якщо на контрол вмст хлорофлу «а+в» був 11,1 мг, то на фон з обробкою насння мкродобривами - 12,4 мг/г. Обприскування посвв також позитивно вплинуло на формування хлорофлових зерен. В перод прапорцевого листка вмст хлорофлу пдвищувався до 12,7 мг, а при обробц насння та обприскуванн посвв - до 13,1 мг/ г сухо речовини.

Дослдження показали, що з збльшенням доз азотних добрив пдвищуться в рослинах вмст не тльки макро-, але мкроелементв. Так, у варант без добрив вмст азоту в зерн становив 1,5 9%, Mo - 0,18 мг/кг Mn - 44,3 мг/кг сухо речовини. На фон N30P60 + N30 локально ц показники зросли вдповдно до 1,72%; 0,30 52,9 мг/кг. Найбльший вмст N, Mo, i Mn в рослинах був у варант з обробкою посвв мкродобривами становив 1,81; 0,67 64,1 мг/кг, вдповдно.

Одержан дан свдчать про високу ефективнсть мкродобрив (табл. 2). Прирст вро

Таблиця 2

Врожайність (ц/га) озимої пшениці залежно від використання макро- і мікродобрив, 1997-1999 рр. |

Без обприс- | Обприскування | Приріст від

Варіанти | кування | мікродобривами | макро-добрив | мікро-добрив

Фактор А | Фактор В

Контроль (без добрив) | 26.9 | 32.5 | - | 5.6

N30P60 - фон | 33.8 | 37.4 | 6.9 | 3.6

N30 РВ | 37.5 | 40.3 | 10.6 | 2.8

N60 РВ | 38.3 | 41.5 | 11.4 | 3.2

N30 Л | 39.4 | 42.7 | 12.5 | 3.3

N60 Л | 40.5 | 42.8 | 13.6 | 2.3

N30 Т | 39.0 | 41.5 | 12.1 | 2.5

N60 Т | 39.1 | 42.0 | 12.2 | 2.9

N30 РВ + N30 Л | 40.1 | 43.7 | 13.2 | 3.6

N30 РВ + N30 Т | 39.9 | 43.5 | 13.0 | 3.6

N30 Л + N30 ПП *) | 39.4 | 42.7 | 12.5 | 3.3

N30 Т + N30 ПП | 38.8 | 41.6 | 11.9 | 2.8

Середня по фактору В | 37.7 | 41.0 | - | 3.3

1997р. | А - 0.8; В - 0.9; | АВ | - 1.7;

НР05, ц/га 1998р. | А - 1.0; В - 1.0; | АВ | - 1.9;

1999р. | А - 1.4; В - 2.4; | АВ | - 2.5.

жаю вд обприскування посвв становив 2,3-5,6 ц/га. Особливо висока ефективнсть вдмчена у варантах без макродобрив. Тут прирст врожаю був 5,6 ц/га. Це пов’язано з тим, що на фон без добрив застосування мкроелементв дозволя рослинами озимо пшениц ефективнше використовувати х з грунту. Слд вдмтити, що в посушлив роки пдвищуться ефективнсть мкродобрив. У 1999 роц у варант з обприскуванням посвв прирст врожаю становив 7,7 ц/га.

Обробка насння та вегетуючих рослин мкродобривами сприяла суттвому пдвищенню врожаю зерна. Тльки вд обробки насння прирст врожаю становив 2,9 ц/га, вд обприскування - 4,1, а вд обробки насння та вегетуючих рослин - 6,1 ц/га (табл. 3).

Таблиця 3

Вплив обробки насіння та вегетуючих рослин мікродобривами на

врожайність озимої пшениці, ц/га

Варіанти | Роки | Середня | Приріст

1997 | 1998 | 1999

Контроль (без обробок) | 14.3 | 38.6 | 34.0 | 29.0 | -

Обробка насіння | 16.9 | 42.3 | 36.5 | 31.9 | 2.9

Обприскування посівів | 17.4 | 43.1 | 38.7 | 33.1 | 4.1

Обробка насіння + обприскуван-ня посівів | 18.7 | 44.8 | 41.9 | 35.1 | 6.1

Р, % | 1.2 | 1.1 | 1.4

НР0,5, ц/га | 2.3 | 2.0 | 2.5

Таким чином, мкродобрива - ефективний агроприйом пдвищення продуктивност посвв озимо пшениц.

За нашими даними, використання мкродобрив як для обробки насння, так для об-прискування посвв суттво не впливало на пдвищення яксних показникв зерна озимо пшениц.

Економчна боенергетична ефективнсть застосування макро- мкродобрив в технолог вирощування озимо пшениц.

При вирощуванн озимо пшениц псля кукурудзи на силос, порвняно бдному за поживними речовинами попереднику, спостергаться досить висока ефективнсть внесення мнеральних добрив (табл. 4).

У порвнянн з варантом без добрив вже при внесенн азотно-фосфорних добрив в доз N30P60 забезпечуться пдвищення продуктивност ефективност виробництва зерна озимо пшениц. Загальний прирст врожаю вд макродобрив становив вд 6,9 до 13,6 ц/га. У порвнянн з контролем, найбльший прирст врожаю одержано вд внесення азотного добрива в доз N60 локально (13,6 ц/га), при внесенн ц дози вроздрб у два строки N30 рано весною N30 локально в фазу кущння або N30 в перод трубкування (13,0 ц/га). Однак по рвню окупност витрат вони поступаються показникам, одержаним при внесенн азотних добрив в доз N30 локально або у фазу виходу рослин в трубку. На цих варантах досягаться порвняно висока продуктивнсть озимо пшениц (вдповдно на 12,5 12,1 ц/га зерна на 13,8 13,4 ГДж/га бльше нж на контрол) та забезпечуться найдешевше найменш енергомне зерно (вдповдно 20,36 20,25 грн/ц 688 693 МДж/ц). Тут, у порвнянн з неудобреним фоном, собвартсть 1 ц зерна знизилась на 10,2-10,7 %, а його енергомнсть зменшилась на

Таблиця 4

Економічна і біоенергетична ефективність застосування макродобрив під озиму пшеницю, 1997-1999рр.

Варіанти | Врожай-нсть зерна ц/га | Собі-вар-тість ц зерна, грн. | Рівень рента-бель-ності, % | Витрати сукупної енергії на 1 га, ГДж | Коефіці-єнт енер-гетичної ефектив-ності | Вироб-ництво зерна на 100 грн. витрат

Контроль | 26.9 | 22.7 | 76.4 | 20.5 | 2.16 | 4.41

N30P60 - фон | 33.8 | 22.5 | 78.1 | 24.1 | 2.30 | 4.45

N30 РВ | 37.5 | 21.0 | 90.8 | 27.0 | 2.28 | 4.77

N60 РВ | 38.3 | 21.1 | 90.0 | 29.6 | 2.14 | 4.74

N30Л | 39.4 | 20.4 | 96.5 | 27.1 | 2.39 | 4.91

N60 Л | 40.5 | 20.5 | 95.4 | 29.7 | 2.24 | 4.88

N30 Т | 39.0 | 20.2 | 97.5 | 27.0 | 2.37 | 4.94

N60Т | 39.1 | 20.8 | 92.4 | 29.7 | 2.17 | 4.81

N30 РВ + N30 Л | 40.1 | 20.7 | 93.5 | 30.0 | 2.20 | 4.84

N30 РВ + N30 Т | 39.9 | 20.5 | 95.3 | 30.0 | 2.19 | 4.88

N30 Л + N30 ПП | 39.4 | 21.2 | 88.7 | 29.8 | 2.17 | 4.72

N30 Т + N30 ПП | 38.8 | 21.2 | 88.6 | 29.7 | 2.14 | 4.71

9,0-9,7%. Це позитивно вплинуло на рвень окупност грошово-матеральних та енергетичних витрат. За даними дослдв в середньому за три роки рвень рентабельност пдвищився вдповдно на 20,1-21,1%, а коефцнт енергетично ефективност вирос з 2,16 до 2,39 од. Подальше пдвищення дози азоту до 60 кг/га, у порвнянн з рекомендованим варантом N30 зменшило окупнсть тукв пдвищило собвартсть та енергомнсть виробництва центнера зерна озимо пшениц.

Високою виявилась ефективнсть застосування мкродобрив. В середньому за рахунок цього фактору врожайнсть озимо пшениц пдвищилась на 3,3 ц, а на неудобреному фон - на 5,6 ц/га (табл. 5).

Прирст врожаю як в грошовому, так енергетичному вираз вдповдно в 3,5 та 6,5 рази перевищував витрати на застосування мкродобрив. На неудобреному фон на кожну гривню витрат одержано 4,09 грн чистого прибутку, а 1 ГДж енерговитрат давав прирст енерг 6,83 ГДж. Висока ефективнсть мкродобрив встановлена також на фон основного внесення азотно-фосфорного добрива. Витрати на застосування мкродобрив по енергетичним витратам окупалися у 5,6 рази, а грошово-матеральних - в 2,8 рази. На варантах, де застосовувались азотн добрива у пдживлення порвняно висока ефективнсть одержана на

Таблиця 5

Економічна і біоенергетична ефективнстъ застосування макро- і мікродобрив при вирощуванні озимої пшениці, 1997-1999 рр. |

Урожайність зерна ц/га | Одер-жано | Чистий прибу- | Витрати сукупної - | Приріст енергії у | Окуп-ність

Варіанти | без об-робок | мікро-добривами | додат-кової продук-ції на 1 га, грн | ток від мікро-добрив, грн/га | енергії на застосування мікродобрив, ГДж/га | додатко-вому врожа, ГДж | енер-гови- трат, ГДж

Контроль | 26.9 | 32.5 | 224 | 180 | 1.2 | 8.0 | 6.83

N30P60 - фон | 33.8 | 37.4 | 144 | 106 | 0.9 | 5.0 | 5.56

N30 РВ | 37.5 | 40.3 | 112 | 77 | 0.8 | 3.9 | 4.88

N60 РВ | 38.3 | 41.5 | 120 | 84 | 0.8 | 4.1 | 5.12

N30 Л | 39.4 | 42.7 | 132 | 95 | 0.9 | 4.5 | 5.00

N60 Л | 40.5 | 42.8 | 92 | 58 | 0.7 | 3.1 | 4.43

N30 Т | 39.0 | 41.5 | 100 | 65 | 0.7 | 3.4 | 4.86

N60 Т | 39.1 | 42.0 | 116 | 80 | 0.8 | 4.0 | 5.00

N30 РВ + N30 Л | 40.1 | 43.7 | 144 | 106 | 0.9 | 5.0 | 5.56

N30 РВ + N30 Т | 39.9 | 43.5 | 144 | 10.6 | 0.9 | 5.0 | 5.56

N30 Л + N30 ПП | 39.4 | 42.7 | 132 | 95 | 0.9 | 4.5 | 5.00

N30 Т + N30 ПП | 38.8 | 41.6 | 112 | 77 | 0.8 | 3.8 | 4.75

фон локального внесення в доз N30. Збльшення доз внесення азотних добрив у два рази, тобто х внесення N30 рано весною, а потм локально або в фазу трубкування у тй же доз не погршувало економчн показники з точки зору окупност витрат на удобрення. Однак, враховуючи дефцит високу вартсть азотних добрив, застосування в доз N30 знижу витрати при х впровадженн у виробництво.

Порвняльна оцнка ефективност мкродобрив в технолог вирощування озимо пшениц при рзних способах х застосування, тобто при обробц насння та обприскуванн вегетуючих рослин, а також при сумсному застосуванн (обробка насння + обприскування рослин) показала високу ефективнсть дослджуваних агротехнчних прийомв.

Кожна витрачена на мкродобрива гривня забезпечу одержання чистого прибутку, залежно вд варантв, вд 4,62 до 7,93 грн. Прирст врожаю в енергетичних одиницях в 5-8 раз перевищу витрати енерг на застосування мкродобрив. При цьому боенергетичн економчн показники ще бльш наочно, нж дан по врожайност свдчать про високу ефективнсть сумсного застосування мкродобрив (обробка насння обприскування посвв у фаз трубкування). В цьому варант одержано найдешевше найменш енергомне зерно, що в свою чергу забезпечу найбльший коэфцнт енергетично ефективност та рвень рентабельност виробництва озимо пшениц.

зробити висновки про доцльнсть використання цього агрозаходу в технолог вирощування озимо пшениц.

ВИСНОВКИ

1. Найбльш накопичення маси сухо речовини, лнйний прирст рослин озимо пшениц та рацональнше використання грунтово вологи було на фон N30P60 пд основний обробток грунту + N30 у пдживлення локально в кущння або у фаз виходу рослин в трубку.

2. Внесення азотних добрив сприя збльшенню надходження основних елементв живлення в рослини. На початкових етапах вегетац вмст азоту в рослинах мало змнються. В перод виходу рослин в трубку до повно стиглост, коли нтенсивно збльшуться маса бологчного врожаю, вмст азоту вищий у рослинах на фон з внесенням азотних добрив.

3.

Таким чином, комплексна агроекономчна боенергетична оцнка застосування макро- мкродобрив дозволила бльш об’ктивно визначити х ефективнсть та до збльшення основних елементв структури врожаю. При дефцит у грунт основних елементв живлення формуться порвняно невелика кльксть продуктивних стебел мнмальна маса зерен в колос. Використання азотних добрив у пдживлення сприя збльшенню продук-тивних стебел маси зерна в колос.

Таблиця 6

Еекономічна та біоенергетична ефективнсть різних способів застосування мікродобрив у технології вирощування озимої пшениці,

1997-1999 рр. |

Варанти

Показники | Контроль | Оброб-ка | Обприс-кування | Обробка на-сіння +об-

насіння | вегетую-чих рослин | прискування вегетуючих рослин

Урожайність зерна, ц/га | 29.0 | 31.9 | 33.1 | 35.1

Витрати виробництва на 1 га, грн | 710 | 723 | 739 | 750

Собівартість 1 ц зерна, грн | 24.5 | 22.7 | 22.4 | 21.4

Витрати сукупної енергії на 1 га, ГДж | 23.9 | 24.4 | 24.8 | 25.1

Енергоємність 1 ц зерна, МДж | 824 | 764 | 748 | 695

Одержано додаткового чистого прибутку на 1 га, грн | - | 103 | 134 | 204

Приріст енергії, ГДж/га | - | 4.3 | 5.9 | 8.8

Окупність витрат на застосування мікродобрив:

- на 1 грн, грн чистого прибутку | - | 7.93 | 4.62 | 5.10

- на 1 ГДж, ГДж | - | 8.60 | 5.13 | 7.33

Рівень рентабельності виробництва, % | 63.4 | 76.5 | 78.9 | 87.2

Коефіцієнт енергетичної ефективності | 1.99 | 2.15 | 2.20 | 2.30

4. Оптимальною дозою азотного пдживлення N30 локально в кущння або в фаз виходу рослин в трубку (на фон N30P60 пд основний обробток грунту). Прибавка врожаю становила 12,5 ц/га. В посушливих умовах доцльно проводити пдживлення цю ж дозою рано весною.

5. Внесення азотних добрив як пд основний обробток, так у пдживлення сприяло пдвищенню вмсту блка в зерн клейковини у борошн, що визначило хлбопекарськ властивост пшениц. Проведення дворазового пдживлення не призводило до пдвищення яксних показни-кв зерна озимо пшениц.

6. Використання мкродобрив сприяло бльшому накопиченню х в зерн солом. Вмст N, Mo i Mn в зерн зростав до 1,81 %, 0,67 та 64,1 мг/кг, тод як без обробки ц показники становили 1,72 %, 0,30, 52,9 мг/кг, вдповдно.

7. Обробка насння та обприскування посвв мкродобривами приводили до пдвищення основних елементв структури врожаю. На фон N30P60 + N30 локально без обробки посвв довжина колосу становила 7,6 см, кльксть колоскв - 15,7 шт., зерен в колос - 30,6 шт. та маса 1000 зерен - 39,9 г, а на оброблених мкродобривами - 7,7 см, 15,4 шт., 30,9 шт., 41,4 г, вдповдно.

8. Обробка насння озимо пшениц мкродобривами приводила до пдвищення врожаю на 2,9 ц, обприскування посвв - на 4,4 ц/га, а обробка насння та обприскування посвв - на 6,1 ц/га.

РЕКОМЕНДАЦ ВИРОБНИЦТВУ

1. При використанн азотних добрив у пдживлення доцльно на фон N30P60 пд основний обробток грунту внести N30 локально в перод кущння або в фазу виходу рослин в трубку. У посушлив роки -проводити пдживлення тю ж дозою рано весною.

2.

СПИСОК ОПУБЛКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦ

1. Ярошенко С.С., Гордй М.М., Горобець Н.М. Застосування макро- мкродобрив на посвах озимо пшениц // Матерали мжнародно наук.-практ. конф., 8-10 червня 1999 р. - Кив - Чабани, 1999. - С. 114-115.

2. Демшев Л.Ф., Ярошенко С.С., Горобець Н.М., Гордй М.М. Особливост використання нових форм добрив та регуляторв росту при вирощуванн озимо пшениц в Степу Украни // Бюл. ЗГ УААН. - Днпропетровськ, 1999. - № 8. - С. 29-33. (Проводив аналз рослинних зразкв, зроблен узагальнення).

3. Рибка В. С., Горобець Н. М., Гордй М. М., Компанць В. О., Стеблюк А.В. Екологчн та економко-енергетичн особливост нових форм азотних добрив та рстрегулюючих речовин при вирощуванн озимо пшениц // Всник Днпропетровського ДАУ. - Днпропетровськ, 1999. - № 1-2. - С. 65-67. (Приймав безпосередню участь у визначенн економко-енергетичних та боенергетичних особливостей азотних добрив).

4. Ярошенко С.С., Гордй М.М. Дя макро- мкродобрив при вирощуванн озимо пшениц / Матерали наук.-практ. семнару молодих вчених та спецалств, 22-23 листопада 1999 р. - Кив - Чабани, 1999. - С. 33-34.

5. Демшев Л.Ф., Ярошенко С.С., Горобець Н.М., Гордй М.М. Використання макро- мкродобрив при вирощуванн озимо пшениц // Бюл. ЗГ УААН. - Днпропетровськ, 1999. - № 11. - С. 14-17.

6.

Анотаця

Гордй М.М. Формування продуктивност озимо пшениц при використанн макро- мкродобрив в пвнчних районах Степу Украни. -Рукопис.

Дисертаця на здобуття наукового ступеня кандидата сльсько-господарських наук за спецальнстю 06.01.09 - рослинництво. - нститут зернового господарства УААН, Днпропетровськ, 2000.

Дисертаця присвячена вивченню питань комплексного використання макро- мкродобрив при вирощуванн озимо пшениц (сорт Альбатрос одеський) в пвнчних районах Степу Украни. Оптим-зован умови росту розвитку озимо пшениц за рахунок рзних строкв та доз внесення азотних добрив. Виявлена ефективнсть обробки насння та обприскування посвв мкродобривами у фаз виходу рослин в трубку. Визначен енергетичн та матеральн витрати при застосуванн нових елементв нтенсивно технолог вирощування розроблен рекомендац виробництву, як забезпечують максимальний збр зерна озимо пшениц з високими показниками якост при найменших витратах.

Ключов слова: озима пшениця, азотн добрива, обробка насння. обприскування посвв, мкродобрива, яксть зерна, продуктивнсть рослин.

Аннотация

Гордий Н.Н. Формирование продуктивности озимой пшеницы при использовании макро- и микроудобрений в северных районах Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 2000.

Диссертация посвящена изучению вопросов комплексного использования макро- и микроудобрений при возделывании озимой пшеницы в условиях северной Степи Украины.

Впервые установлена высокая эффективность использования микроудобрений на посевах озимой пшеницы. Разработаны мероприятия комплексного использования макро- и микроудобрений при возделывании озимой пшеницы. Оптимизированы условия роста и развития этой культуры с использованием различных сроков, доз азотных удобрений и способов применения микроудобрений. Выявлена высокая эффективность опрыскивания посевов микроудобрениями в фазу выхода растений в трубку. Установлена динамика накопления сухого вещества по фазам роста растений пшеницы. Определены условия формирования площади листовой поверхности растений и динамика накопления хлорофилла. Разработаны параметры водопотребления, а также интенсивность расхода почвенной влаги по периодам вегетации в зависимости от использования макро- и микроудобрений. Изучена динамика накопления питательных веществ в пахотном слое почвы. Определен вынос озимой пшеницей основных элементов питания в зависимости от сроков и доз внесения азотных удобрений. Установлен уровень обеспеченности растений озимой пшеницы азотом, фосфором и калием при обработке семян, опрыскивании посевов и комбинированным их применением. Выведены коэффициенты корреляционной зависимости между урожаем и содержанием азота в растениях по фазам роста. Установлены оптимальные параметры структурных элементов урожая озимой пшеницы в зависимости от сроков, доз макроудобрений и способов использования микроэлементов.

Разработаны закономерности таких показателей формирования качества зерна озимой пшеницы: натура, содержание белка, клейковина, ИДК, объем хлеба из 100 г муки и другие показатели. Установлены оптимальные дозы внесения азотных удобрений под озимую пшеницу.

Определена роль микроэлементов в повышении продуктивности озимой пшеницы. Выведена корреляционная зависимость между урожайностью и показателями плодородия почвы (содержание в почве макро- и микроэлементов). Установлены параметры показателей микроэлементов в зерне озимой пшеницы в зависимости от использования макро- и микроудобрений.

Определена экономическая и биоэнергетическая эффективность применения макро- и микроудобрений в технологии возделывания озимой пшеницы. Сделанная комплексная агроэкономическая и биоэнергетическая оценка использования макро- и микроудобрений позволила более объективно определить их эффективность и сделать вывод о целесообразности рекомендации применения этого агроприема в технологии возделывания озимой пшеницы, особенно на бедных по уровню плодородия почвах.

Ключевые слова: озимая пшеница, азотные удобрения, обработка семян, опрыскивание посевов, микроудобрения, качество зерна, продуктивность растений.

Summary

M.M. Gordiy. The winter wheat yield formation as influenced by macro- and microfertilizers in the Northern districts of the Ukrainian Steppe. - Manuscript.

Thesis submitted for a candidates degree in agricultural sciences on speciality 06.01.09 - Plant Industry. - UAAS Institute of Grain Farming, Dniepropetrovsk, 2000.

Thesis deals with the problem of complex using of macro- and micronutrients to winter wheat Albatros odessky grown under condition of the Northern part of the Ukrainian Steppe. The terms of winter wheat growth and development are optimezed owing to different dates and rates of nitrogen fertilizer application. The efficiency of seed treatment and plant spraying with micronutrients at booting stage