МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТРИФОНОВА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА

УДК 330.322.4:622.012.2

УПРАВЛІННЯ ПАРАМЕТРАМИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і

управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ)

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор

Саллі Володимир Ілліч,

Національний гірничий університет

Міністерства освіти і науки України

(м. Дніпропетровськ),

завідувач кафедри менеджменту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук

Кабанов Анатолій Іванович,

заступник директора з наукової роботи

підприємства “Відділення вугілля, горючих

сланців і торфу Академії гірничих

наук України” (м. Київ);

кандидат економічних наук

Пасічник Наталя Вячеславівна,

доцент кафедри економіки, організації та

управління підприємствами Криворізького

технічного університету Міністерства освіти і науки України (м. Кривий Ріг).

Провідна установа: Донбаський державний технічний університет

Міністерства освіти і науки України

(м. Алчевськ), кафедра економіки і управління

Захист відбудеться “5” жовтня 2006 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.080.01 в Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19, ауд. 10/409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного гірничого університету за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.

Автореферат розісланий “1” вересня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Дереза В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з передумов сталого розвитку національної економіки є ефективне використання наявних ресурсів на всіх стадіях промислового виробництва. Неефективна робота багатьох підприємств вугільної промисловості, яка є базовою для інших галузей та стратегічною з погляду енергетичної безпеки держави, знижує ефективність функціонування економіки України в цілому.

Реструктуризація шахтного фонду повинна забезпечити при мінімальній кількості шахт максимальну концентрацію виробництва й високу ефективність працюючих вуглевидобувних підприємств. Однією з її центральних проблем в умовах обмеженості інвестиційних коштів залишається забезпечення адресності інвестування в просте і розширене відтворення виробничої потужності. Дотримання принципів адресного інвестування дозволить підвищити рівень освоєння виробничих потужностей та здійснити модернізацію перспективної групи шахт, що мають значний потенціал та добрі шанси залишитися конкурентоспроможними.

Проблемами управління виробничими ресурсами та параметрами роботи гірничих підприємств, інвестування в просте й розширене відтворення у вугільній промисловості займалися багато вітчизняних і російських учених: Амоша О.І., Астахов О.С., Бурчаков О.С., Галушко О.С., Кабанов А.І., Нейенбург В.Є., Пасічник Н.В., Райхель Б.Л., Резниченко С.С., Решетілова Т.Б., Саллі В.І. та ін. Разом з тим, у процесі реструктуризації вугільної промисловості з'явилася необхідність удосконалення інвестиційної політики для забезпечення адресного інвестування в окремі вугільні шахти. Це вдосконалення неможливе без об’єктивної оцінки рівня інвестиційної привабливості вугільних шахт та розробки інструментарію управління параметрами, що її визначають. Остання обставина свідчить про актуальність теми дисертації, присвяченої теоретичним та практичним аспектам управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Елементи дисертації знайшли своє відображення в планових держбюджетних науково-дослідних роботах кафедри менеджменту Національного гірничого університету “Розробка й обґрунтування методів оцінки економічної надійності й інвестиційної привабливості вугільних шахт” (номер держреєстрації 0103U001287, 2003-2004 рр.) і “Розробка й обґрунтування методів підвищення надійності інвестування розширеного відтворення гірничих підприємств” (номер держреєстрації 0105U000514, 2005-2006 рр.), а також у госпдоговірній темі “Розробка й обґрунтування методів оцінки економічного стану шахт в умовах реструктуризації, механізму визначення збалансованої ціни на вугілля й оптимальний розподіл дотацій з урахуванням специфіки окремих регіонів” (номер держреєстрації 0104U004633, 2003-2004 рр.). Особистий внесок автора полягає в розробці теоретичних питань оцінки економічного потенціалу шахт, моделюванні економічних параметрів шахт на блоковій основі, розробці методичних рекомендацій з оптимального розвитку шахт із урахуванням адресності державних дотацій. Особисто автором розроблена модель визначення рівня параметрів, що визначають інвестиційну привабливість вугільної шахти.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування й розробка методичних рекомендацій та інструментарію управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, для забезпечення адресності інвестування в просте і розширене відтворення їх виробничої потужності.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі задачі:

визначення доцільності розробки методичних рекомендацій та інструментарію управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт;

удосконалення методичних підходів до комплексної оцінки економічного стану й потенціалу окремої шахти;

розробка інструментарію для визначення інвестиційної привабливості вугільної шахти на основі врахування її особливостей як природно-виробничої системи;

удосконалення методичних підходів до оцінки інноваційної діяльності вугільних шахт;

вивчення взаємовпливу факторів-аргументів і тенденцій зміни собівартості видобутку вугілля на шахтах у перспективних регіонах Донбасу;

розробка підходів до управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, на основі стохастичного економіко-математичного моделювання;

дослідження принципів адресного інвестування в просте і розширене відтворення виробничої потужності вугільних шахт на основі оцінки ступеня використання виробничих ресурсів.

Об'єктом дослідження є процес управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт.

Методи дослідження. Теоретичну й методичну основу дисертаційного дослідження склали роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених у сфері реструктуризації й управління вуглевидобувними підприємствами, їх інвестиційної привабливості.

Для визначення доцільності розробки методичних рекомендацій та інструментарію управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, використані аналітичні методи дослідження. Для удосконалення методів комплексної оцінки економічного стану й потенціалу окремої шахти, а також оцінки її інноваційної діяльності використані методи економічного аналізу та синтезу. Розробка інструментарію для визначення інвестиційної привабливості вугільної шахти на основі врахування її особливостей як природно-виробничої системи проводилась з використанням методів економічного аналізу та системного підходу. Для вивчення взаємовпливу факторів-аргументів і тенденцій зміни собівартості видобутку вугілля на шахтах використовувались методи кореляційно-регресійного аналізу з перевіркою за загальноприйнятими критеріями математичної статистики. Для створення системи стохастичних економіко-математичних моделей управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, та удосконалення механізму адресного інвестування на основі оцінки ступеня використання виробничих ресурсів використовувались методи лінійного й блокового програмування.

Інформаційною базою досліджень слугували законодавчі акти України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи Міністерства палива та енергетики України, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених. Джерелом статистичної інформації були матеріали первинного обліку й статистична звітність вугільних підприємств Донбасу.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й розробці методичних рекомендацій та інструментарію управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, для забезпечення адресності інвестування в просте і розширене відтворення їх виробничої потужності.

Елементи наукової новизни дисертаційної роботи:

уперше

запропонований показник інвестиційної пріоритетності, який оснований на врахуванні особливостей шахти як природно-виробничої системи і визначається як сума добутку п'яти геологічних й добутку чотирьох виробничих її характеристик;

удосконалено:

методичний підхід до оцінки інвестиційної привабливості вугільної шахти, а саме: запропоновано доповнити коефіцієнт загальної характеристики шахти показником технологічної надійності основних виробничих ланок;

методичний підхід до оцінки інноваційної діяльності підприємства, що на відміну від існуючих базується на коефіцієнті загальної характеристики шахти та показнику інноваційної активності, який враховує взаємовплив продуктивності праці робітника з видобутку, швидкості посування лав і собівартості;

економіко-математичну модель управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільної шахти, на основі розкриття її економічної сутності та наукового обгрунтування блокової побудови функції мети й обмежень із градієнтним регулюванням ліміту ресурсів;

одержали подальший розвиток

загальні принципи управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільної шахти, на основі застосування при встановленні рівня ефективності використання ресурсів двоїстих оцінок. Дотримання цих принципів розширює теоретичні засади щодо адресного інвестування в окремі підприємства у системі компанії (холдингу).

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання розроблених методичних рекомендацій з управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільної шахти, для забезпечення адресності інвестування в просте і розширене відтворення шахтного фонду. Запропоновані методичні рекомендації та інструментарій управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, реалізовані на вугільних шахтах Павлоградського й Добропільського регіонів Донбасу при реструктуризації галузі, зокрема при вирішенні питань, пов'язаних з визначенням пріоритетності інвестування в розвиток технологічних ланок шахт ДХК “Павлоградвугілля” (Акт впровадження №1459 від 13.12.2005 р.) і ДП “Красноармійськвугілля” (Акт впровадження №381/12 від 24.11.2005 р.), і при обґрунтуванні основних параметрів, що визначають їх інвестиційну привабливість.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою, в якій викладено результати особистих досліджень і розробок автора щодо вирішення наукових задач з управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт. Внесок автора до опублікованих колективних праць конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні результати проведених досліджень доповідалися й були схвалені на Міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (Донецьк, 2006 р.), “Проблеми й перспективи інноваційного розвитку економіки України” (Дніпропетровськ, 2005 р.), “Інноваційний розвиток економіки регіону” (Дніпропетровськ, 2004 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у 13 наукових публікаціях, у тому числі параграфи у 2 монографіях, 9 фахових наукових виданнях та 2 публікації у матеріалах науково-практичних конференцій, загальним обсягом 5,84 друк. арк., з яких особисто здобувачеві належить 3,66 друк. арк.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 192 сторінки, у тому числі 6 рисунків та 23 таблиці на 10 сторінках, список використаних джерел з 169 найменувань на 15 сторінках, 2 додатки на 10 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовані та розроблені методичні рекомендації та інструментарій управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, для забезпечення адресності інвестування в просте і розширене відтворення шахтного фонду.

Розділ 1. Теоретичні основи управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт. Найважливішою складовою частиною структурної перебудови вугільної промисловості України є реструктуризація шахтного фонду, основна мета якої полягає в якісному поліпшенні шахтного фонду за рахунок закриття безперспективних та розвитку перспективних і стабільно працюючих шахт, адаптації їх до стійкого функціонування в умовах ринкової економіки. Однією з центральних проблем реструктуризації є визначення та підвищення інвестиційної привабливості вугільних шахт.

З прийняттям рішень про реструктуризацію вугільних шахт безпосередньо пов’язане визначення напрямків інвестування, тобто таких шахт, які мають потенційну можливість стабілізації й приросту видобутку. Це визначення повинне здійснюватися за певними критеріями, що дозволяють без попередньої всебічної оцінки існуючого стану основних виробничих ланок, але разом з тим досить об'єктивно, сформувати групу стабільно працюючих шахт. У ряді випадків в якості показника інвестиційної привабливості шахт використовується показник їх економічної надійності, який дозволяє виділити малоперспективні шахти, тобто звузити коло шахт, де загалом може розглядатися питання про реструктуризацію.

У той же час, показник економічної надійності не пов'язаний з віком шахти, що багато в чому визначає її стан, не характеризує складність підземного господарства та потужність шахти. Для подолання цього недоліку разом із коефіцієнтом економічної надійності використовують коефіцієнт загальної характеристики шахти. Але і цей показник має суттєвий недолік тому, що не характеризує стан технологічних ланок, які є головними споживачами інвестиційних коштів. Тому доцільно доповнити його характеристикою технологічної надійності, під якою прийнято розуміти здатність шахти забезпечувати видачу заданого вуглепотоку від очисного вибою до поверхні за певних умов експлуатації. Таким чином, доповнений коефіцієнт загальної характеристики шахти приймає вигляд (табл. 1).

Таблиця 1

Складові загальної характеристики шахти

Коефіцієнт, що характеризує | Характеристика складових коефіцієнтів

Термін служби |

70 – максимальний по вугільній промисловості вік діючих у галузі шахт, років;

t – фактичний вік шахти, років;

Топологію мережі виробок |

110 – середня по вугільній промисловості довжина виробок у розрахунку на один метр лінії очисних вибоїв, м/м;

L – фактична довжина підземних гірничих виробок у розрахунку на один метр очисних вибоїв шахти, м/м;

Фактичну виробничу потужність шахти |

А – фактична річна потужність шахти, тис. т;

570 – середня по вугільній промисловості потужність шахти, тис. т на рік;

Технологічну надійність шахти |

Р – технологічна надійність шахти, долі одиниці;

0,75 – середній по вугільній промисловості рівень технологічної надійності шахти;

Коефіцієнт загальної характеристики шахти .

Зміст коефіцієнту загальної характеристики шахти полягає в тому, що він порівнює в комплексі чотири основних показники даної шахти із середніми показниками по галузі. Через те, що всі шахти порівнюються з однією базою, отримані коефіцієнти порівнянні між собою, і шахти можуть бути ранжирувані за цим показником.

Процес прийняття рішень про напрямки реструктуризації шахти завжди пов'язаний з тим або іншим припущенням про очікуваний розвиток подій та рівень основних показників діяльності шахти, тобто він неминуче містить елемент невизначеності. Тому при побудові економіко-математичної моделі управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість шахт, найбільш важливим компонентом є функціонал моделі, що відображає результат впливу керованих змінних на ефективність видобування. У свою чергу, виробничі витрати також залежать від безлічі факторів, тобто потребують пофакторної оцінки впливу кожного параметра, що визначає ефективність вуглевидобутку та, відповідно, інвестиційну привабливість шахти. Кореляційний аналіз впливу таких параметрів на собівартість часто свідчить про наявність помилкової залежності. А саме, дослідження показали, що на деяких шахтах Західного Донбасу зі збільшенням швидкості посування лінії очисних вибоїв собівартість зростає, як, втім, і при підвищенні рівня концентрації гірничих робіт.

Цей факт свідчить про необхідність отримання точної інформації про межі зміни параметрів, що визначають здатність шахти до ефективної роботи та імовірність повернення вкладених інвестором коштів. Інструментом для отримання такої інформації є аналіз чутливості розв’язку оптимізаційної економіко-математичної моделі управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, до градієнтного регулювання ліміту ресурсів.

Розділ 2. Інформаційне й методичне забезпечення управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт. Вугільна шахта виступає як елемент галузі, стан якої визначається сукупністю діючих шахт, кожна з яких має свої умови й особливості. Мета роботи шахти полягає у видобуванні корисної копалини при певних економічних показниках. Але результативність її економічної підсистеми залежить від природних характеристик родовища та виробничих характеристик шахти. Всі зміни, що виникають під дією природних і виробничих факторів, знаходять своє відбиття в економічних показниках роботи шахти, зокрема, у витратах на видобування вугілля й рівні інвестицій, необхідних для функціонування шахти за бажаним варіантом розвитку. Оскільки вугільна шахта є складною системою, то управління параметрами, що визначають ефективність її роботи та інвестиційну привабливість, вимагає побудови відповідної економіко-математичної моделі та визначення показників, врахування яких забезпечило б адекватність моделі.

Для шахт, де мають місце труднощі з відтворенням очисної лінії або відставання в забезпеченні готовими до виймання запасами важливими є показники, що характеризують об’єм й вартість гірничо-капітальних і гірничопідготовчих робіт, а також вартість робіт з ремонту й підтримки гірничих виробок. У зв'язку з тим, що об'єктом даного дослідження є перспективні шахти Павлоградського та Добропільського регіонів Донбасу, узагальнюючими показниками, що визначають ефективність роботи й інвестиційну привабливість вугільних шахт, прийняті показники виробничо-господарської діяльності.

При визначенні доцільності впровадження окремих заходів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості шахт, часто виникає необхідність одержати попередню уяву про можливий ефект у випадку їх реалізації. Ця межа визначена характером шахти як вуглевидобувного підприємства, принаймні, у рамках сучасної техніки й технології. Зокрема визначено, що збільшення рівня концентрації гірничих робіт у ДХК “Павлоградвугілля” (при скороченні кількості діючих лав із 39 до 34) за умови збереження річного видобутку на рівні 11 млн. т на рік, призводить до зниження витрат на 1,61 грн/т.

У процесі моделювання управління параметрами роботи шахт виникає необхідність в укрупненому оцінюванні та попередньому відборі варіантів розвитку шахти в частині модернізації окремих елементів. У дисертації визначені можливі напрямки підвищення економічної ефективності роботи шахт (табл. 2).

Таблиця 2

Напрямки підвищення економічної ефективності роботи шахт

Можливі напрямки підвищення ефективності роботи шахти | Техніко-економічні параметри

1. Скорочення об’єму й вартості гірничокапітальних і гірничопідготовчих робіт

2. Скорочення вартості робіт з ремонту й підтримки гірничих виробок

3. Поліпшення результуючих показників виробничо-господарської діяльності шахти | 1.1. Питомий об’єм проведення гірничих виробок (м3/тис. т)

1.2. “Відтворювальна здатність” гірничих виробок – середній обсяг запасів, що добуваються, в розрахунку на одиницю об'єму гірничих виробок (тис. т/м3)

1.3. Питомі витрати по гірничокапітальних і гірничопідготовчих роботах (грн/т)

2.1. Відношення суми об’ємів виробок, підтримуваних щороку в експлуатації, до загального обсягу запасів видобутого вугілля (м3/тис. т)

2.2. Питомі витрати на підтримку та ремонт гірничих виробок (грн/тис. т)

3.1. Рентабельність загальна (%)

3.2. Прибуток на 1 грн товарної продукції (грн/грн)

3.3. Собівартість видобутку вугілля (грн/т)

3.4. Продуктивність праці робітника з видобутку (т/міс.)

3.5. Рівень економічної надійності (одиниць)

3.6. Швидкість посування лінії діючих очисних вибоїв (м/міс.)

3.7. Рівень концентрації (м лінії очисних вибоїв / км підтримуваних виробок)

Управління параметрами шахт (продуктивністю праці робітника з видобутку, швидкістю посування очисної лінії, лінією очисних вибоїв, собівартістю видобутку 1 т вугілля), що визначають їх інвестиційну привабливість, здійснюється на основі оптимізаційної задачі лінійного програмування. Метою її розв’язання є не лише отримання оптимальних значень керованих змінних, але й інформації про стійкість оптимального розв’язку до зміни параметрів задачі. Дослідження, що дозволяє визначити діапазон можливих змін вхідних параметрів без істотного відхилення від знайденого оптимуму й без значного порушення структури базису задачі має назву аналізу моделі на чутливість та передбачає застосування теорії двоїстості для встановлення взаємозв'язку для всіх існуючих методів такого аналізу. Кожна зі змінних двоїстої задачі характеризує потенційну можливість одержання додаткового доходу (зменшення витрат) за рахунок більш ефективного використання відповідного ресурсу за умови, що підприємство функціонує в оптимальному режимі. Тому “двоїсті оцінки” (“тіньові ціни”) доцільно використовувати при вирішенні питання про те, удосконалення якої ділянки або технологічної ланки шахти є першочерговим для досягнення максимально можливого поліпшення техніко-економічних показників роботи шахти (групи шахт, холдингу).

Розділ 3. Удосконалення управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість шахт Західного Донбасу. Однією з особливостей вугільних шахт є те, що в процесі експлуатації виникає необхідність переходу до роботи в менш сприятливих умовах, що в остаточному підсумку призводить до закриття шахти. Крім того протягом десятиліть з державного бюджету на реконструкцію виділялося менше коштів, ніж було потрібно, та до того ж вони розподілялись між багатьма шахтами. В наслідок цього не був отриманий бажаний ефект, оскільки відбувалась зміна ситуації на шахті. Через обмеженість фінансових ресурсів держави й інших інвесторів виникає проблема найкращого їх використання, тобто найбільш ефективного розподілу цих наявних ресурсів між великою кількістю споживачів.

Очевидно, бажано виділяти капітальні вкладення на розвиток шахт, де очікується отримання найбільшого ефекту. Складність визначення таких шахт і їх черговості обумовлена складністю шахти як природно-виробничої системи. Результати роботи шахти залежать від великої кількості факторів, що діють строго індивідуально в умовах кожної шахти й часто мають протилежну спрямованість. Природні і виробничі фактори можуть бути більш-менш сприятливі для капітальних вкладень. При такому положенні всі шахти розрізняються між собою, й двох однакових шахт не існує, так само, як не існує шахт, які по всіх факторах сприятливі або, навпаки, не сприятливі. Ця обставина безпосередньо впливає на інвестиційну привабливість шахт у тому розумінні, що характеризує їх як об'єкти, інвестування у які в певному обсязі більш-менш бажане. Для досить певних і однозначних висновків щодо адресності інвестування, необхідно зробити кількісну оцінку ступеня сприятливості шахти, тобто оцінити її інвестиційну пріоритетність. Під інвестиційною пріоритетністю вугільної шахти слід розуміти показник, що кількісно характеризує внутрішній стан шахти й визначається на тлі аналогічних підприємств компанії (регіону) для забезпечення адресності інвестування в технологічні ланки підприємства, виходячи з фінансових можливостей компанії (держави).

У роботі доведено, що інвестиційна привабливість шахти характеризується геологічною базою й рівнем розвитку виробничих факторів, отже, і показник інвестиційної пріоритетності враховує обидві ці складові. На підставі аналізу виробничих процесів шахти для характеристики інвестиційної пріоритетності шахти прийняті дев'ять відносних показників, у тому числі п'ять геологічних і чотири виробничих. Коефіцієнт інвестиційної пріоритетності має такий вигляд

або ,

де P1 – коефіцієнт, що характеризує загальну забезпеченість запасами вугілля; P2 – питома вага запасів у пластах з відносно більш сприятливими умовами, P3 – питома вага пластів (по площі) з витриманою потужністю; P4 – коефіцієнт, що характеризує потужність розроблюваних пластів; P5 – коефіцієнт, що характеризує максимальну глибину розробки (по вертикалі); Q1 – коефіцієнт технологічної надійності; Q2 – коефіцієнт, що характеризує потужність шахти; Q3 – коефіцієнт, що характеризує складність підземного господарства; Q4 – коефіцієнт, що характеризує рівень освоєння виробничої потужності (в середньому за останні 5 років).

Значення показника I перебувають в межах 0,6-2,0 та лише для перспективних шахт і шахт-новобудов можуть доходити до значення 6. Меншому значенню цього показника відповідає менша інвестиційна пріоритетність, тобто реконструкція й підтримка потужності таких шахт вимагає більших капітальних вкладень.

Розрахунки складових інвестиційної пріоритетності, наприклад, чотирьох шахт ДХК “Павлоградвугілля” (табл. 3) свідчать про значну інвестиційну привабливість шахт “ім. Героїв космосу”, “Степова” та “Західно-Донбаська”.

Таблиця 3

Складові інвестиційної пріоритетності групи шахт

Шахта | P1 | P2 | P3 | P4 | P5 | Q1 | Q2 | Q3 | Q4 | I

Степова | 1,88 | 0,98 | 0,92 | 0,85 | 1,58 | 0,85 | 1,58 | 1,67 | 1,48 | 5,60

ім. Героїв космосу | 1,60 | 0,83 | 0,83 | 1,00 | 2,00 | 0,90 | 1,74 | 1,68 | 1,38 | 5,84

Західно-Донбаська | 2,00 | 0,78 | 0,78 | 1,10 | 1,66 | 0,89 | 2,00 | 1,34 | 1,14 | 4,94

ім. М.І. Сташкова | 0,32 | 0,92 | 0,92 | 1,03 | 2,00 | 0,88 | 2,00 | 1,23 | 1,18 | 3,11

Таким чином, запропонований підхід дозволяє ранжувати шахти за їх інвестиційною привабливістю й відкриває можливості об'єктивно та з достатньою повнотою підійти до вирішення питання про пріоритетність розподілу інвестицій, обсяг яких завжди обмежений.

Оскільки перспективні вугільні шахти для збільшення обсягів видобутку, підвищення якості вугілля та зменшення виробничих витрат потребують здебільшого інвестицій на модернізацію діючого обладнання, то актуальним є питання про визначення сприйнятливості шахт до реалізації певних досягнень науки й техніки (тобто інновацій). Результативність впровадження інновацій неоднакова не лише в різних галузях промисловості, а й на різних підприємствах у межах однієї галузі. Це стосується і вугільних шахт, де на результати впровадження інновацій впливають як загальноекономічні, так і специфічні умови виробництва, зокрема гірничо-геологічні. В свою чергу рівень інноваційної активності безпосередньо впливає на інвестиційну привабливість шахти і тому потребує об’єктивної оцінки, для чого пропонується використовувати інноваційний індекс, порядок визначення якого наведено в табл. 4.

Таблиця 4.

Порядок оцінки рівня інноваційної активності вугільної шахти

Шахта | Параметр оцінки | Коефіцієнт загальної характеристики шахти, Кзаг | Інноваційний, індекс, Iі

КР=

Pi/Pi+1 | КV=

Vi/Vi+1 | КS=

Si+1/Si | Показник інноваційної активності

Iін = Kp Kv Ks

1 | P11/P12 | V11/V12 | S12/S11 | Iін 1 | Кзаг 1 | Iін 1 + Кзаг 1

2 | P21/P22 | V21/V22 | S22/S21 | Iін 2 | Кзаг 2 | Iін 2 + Кзаг 2

…... | ….... | ….... | …... | ….... | ….... | …....

m | Pm1/Pm2 | Vm1/Vm2 | Sm2/Sm1 | Iін m | Кзаг m | Iін m + Кзаг m

В якості параметрів оцінювання наслідків впровадження інновацій застосовані продуктивність праці робітника з видобутку (Pi), швидкість посування лінії очисних вибоїв (Vi) та собівартість 1 т вугілля (Si).

Розрахунки інноваційного індексу для перспективних шахт показали, що інноваційні можливості шахт “Павлоградська”, “ім. Героїв космосу”, “Західно-Донбаська” значно вищі інших, що пояснюється більш високою концентрацією робіт і сприятливою топологією мережі виробок. Особливо це помітно у порівнянні із шахтою “Піонер”, де достатньо високе значення показника інноваційної активності нівелюється складним станом шахти.

Управління ресурсами, перспективне календарне планування гірничих робіт здобувають все більшу значимість, тому що у використанні резервів виробництва в сполученні з оптимальними технічними параметрами шахт закладена економічна ефективність вуглевидобування. В ринковій трансформації економіки в ряді випадків при побудові комплексних програм гнучкого управління підприємством доцільно розглядати деякі основні техніко-економічні параметри роботи шахти як ресурси для забезпечення заданого рівня ефективності виробництва та інвестиційної привабливості підприємства. Дійсно, для видобутку 1 т вугілля потрібно забезпечити Vi посування лав, Pi продуктивності праці та Li довжини очисної лінії. Основною метою побудови економіко-математичної моделі управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, є визначення “двоїстих оцінок” (“тіньових цін”) 1 м/міс. посування лав, 1 т/міс. продуктивності праці робітника на очисних роботах і 1 м/км довжини очисної лінії. Ця “двоїста оцінка” необхідна в процесі менеджменту для встановлення “вузького місця” та його усунення на основі градієнтного скорочення ліміту ресурсів.

При побудові економіко-математичної моделі управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість шахт ДХК “Павлоградвугілля”, цільовою функцією є частина виробничих витрат, яка відповідає тим ресурсам, що найбільшою мірою визначають витрати на видобуток (матеріали, електроенергія, трудовитрати). В системі обмежень враховані крім перелічених ресурсів також ресурси з посування лав, продуктивності праці, довжини очисної лінії.

Результати розв’язання сформульованої задачі методами лінійного програмування підтвердили факт недовикористання як частини матеріальних і трудових ресурсів, так і параметрів з посування лав і довжини очисної лінії. Тільки параметр з продуктивності праці виступив стримуючим фактором у зниженні виробничих витрат. Отримані під час аналізу розв’язка задачі двоїсті оцінки показують, що збільшення продуктивності праці робітника з видобутку на 1 т/міс. у масштабах холдингу може забезпечити зниження виробничих витрат на 375 тис. грн на місяць. Крім того при заданому рівні обмежень тільки продуктивність праці стримує зростання обсягів виробництва на 233 тис. т на місяць.

Вдосконалення принципів управління параметрами роботи шахт передбачає врахування ступеня ефективності використання ресурсів підприємства. Тому запропонована модель має бути доповнена системою блокових обмежень, основаних на залежностях зміни рівня видобутку й витрат на виробництво від параметрів Vi , Pi і Li, а також ступеня використання кожною шахтою частини матеріальних і трудових ресурсів. Розподіл обмежень по ресурсах і параметрах в б- і в-задачі відповідно до алгоритму розв’язання задач із блоковою структурою дозволив розосередити шахти по групах залежно від ефективності використання виробничих ресурсів (рис. 1). Так шахти “Ювілейна”, “Самарська”, “Дніпровська” та “ім. Героїв космосу” об'єднані в блок по найвищій швидкості посування лав, а шахти “Павлоградська” та “Дніпровська” – у блок по продуктивності праці.

Результати паралельного розв’язання б- і в-задач дозволили виявити можливість зменшення виробничих витрат до 109995 тис. грн. на місяць за рахунок оптимального використання виробничих ресурсів.

Результати розв’язання задачі управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільної шахти, свідчать про можливість приросту видобутку (при оптимальному використанні ресурсів) на 2,8 млн. т на рік, що забезпечить підвищення продуктивності праці робітника з видобутку до 53 т/міс. Іншими словами, можна умовно вважати, що збільшення продуктивності праці у масштабах холдингу на 1 т/міс. “коштує” 4,5 млн. грн на рік у вигляді зниження витрат на видобування.

Результати виконаних досліджень свідчать про те, що інвестори отримують інструментарій (табл. 5) для об’єктивної оцінки привабливості окремих шахт у системі холдингу (компанії тощо).

Рис. 1. Блокова форма оптимізації обсягів видобутку по шахтах

Таблиця 5.

Показники, що характеризують інвестиційну привабливість шахт

Шахта | Коефіцієнт економічної надійності, Ки | Інноваційний індекс, Iі | Інвестиційна пріоритетність, I

Степова | 1,46 | 9,32 | 5,60

Ювілейна | 1,31 | 8,28 | 3,25

Павлоградська | 1,37 | 10,85 | 3,48

Самарська | 1,24 | 8,90 | 3,36

Дніпровська | 1,36 | 7,23 | 3,67

ім. Героїв космосу | 1,48 | 13,01 | 5,84

Західно-Донбаська | 1,42 | 13,34 | 4,94

ім. М.І. Сташкова | 1,39 | 8,7 | 3,11

Врахування особливостей шахти як природної системи дозволяє говорити про дещо більшу інвестиційну привабливість шахт “Дніпровська” та “Самарська” поряд із її зменшенням стосовно шахти “ім. М.І. Сташкова”.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішена актуальна наукова задача, яка полягає в теоретичному обґрунтуванні й розробці методичних рекомендацій та інструментарію управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, для забезпечення адресності інвестування в просте і розширене відтворення їх виробничої потужності.

1. Сучасний стан вугільної галузі вимагає проведення такої інвестиційної політики, яка сприяла б найшвидшому відновленню шахтного фонду головним чином шляхом його реконструкції з основним акцентом на перетворення вугільних шахт у великі (стосовно до умов Донбасу) сучасні високоефективні підприємства. При цьому необхідно чітке дотримання принципів адресного інвестування в шахти залежно від рівня їх інвестиційної привабливості.

2. Широко використовуваний показник економічної надійності дає уяву про стан шахти більш повно, ніж будь-який інший показник, оскільки характеризує пропускну здатність технологічних ланок шахти, її економічний стан і забезпеченість запасами вугілля. Це дає можливість звузити коло шахт, де може розглядатися питання про реструктуризацію. У той же час, показник економічної надійності не пов'язаний з віком шахти, що багато в чому визначає її стан, він не характеризує складність підземного господарства й потужність шахти. Тому показник економічної надійності доцільно доповнити коефіцієнтом загальної характеристики шахти, який являє собою добуток чотирьох коефіцієнтів, що характеризують термін служби шахти, топологію мережі виробок, потужність шахти та її технологічну надійність. Остання грає досить важливу роль, оскільки технологічні ланки є безпосередніми споживачами інвестицій і від їх надійності залежить ефективність роботи шахти та її інвестиційна привабливість.

3. Функціонування шахти, тобто видобування вугілля в певному обсязі з деяким рівнем витрат, є результатом взаємодії природних і виробничих факторів, в яких провідна роль належить останнім. Об'єктивна оцінка інвестиційної привабливості вугільної шахти може бути отримана тільки з урахуванням її особливостей як природно-виробничої системи. Для одержання такої оцінки доцільно використовувати показник інвестиційної пріоритетності, що являє собою аддитивну композицію природних і виробничих факторів.

4. Здатність шахти поліпшувати показники роботи за рахунок впровадження передових досягнень у галузі техніки, технології й організації виробництва доцільно визначати на основі інноваційного індекса. Цей індекс визначається на основі коефіцієнта загальної характеристики шахти та показника інноваційної активності, що враховує взаємовплив продуктивності праці робітника з видобутку, місячного посування лав і собівартості видобутку.

Установлено, що шахти “ім. Героїв космосу” і “Західно-Донбаська” ДХК “Павлоградвугілля”, які мають високий рівень інноваційної активності, залишаються на верхніх позиціях і за рівнем інноваційного індексу, на відміну, наприклад, від досить великої шахти “Піонер” ДП “Добропіллявугілля”. Її більш низький рейтинг пояснюється значним віком і складністю підземного господарства.

5. Установлено, що на ряді найбільш перспективних у галузі шахт Західно-Донбаського й Добропільского регіонів Донбасу при зростанні продуктивності праці та швидкості посування лав собівартість збільшується, а при збільшенні довжини очисної лінії (тобто зростанні деконцентрації робіт) собівартість зменшується, що суперечить класичній уяві про взаємозв'язок між цими показниками. Внаслідок виявленої помилкової тенденції взаємозв'язків між собівартістю й продуктивністю праці, швидкістю посування лав і довжиною очисної лінії параметри кореляційних моделей не можуть бути використані як коефіцієнти при невідомих для побудови економіко-математичної моделі управління параметрами шахт, що визначають їх інвестиційну привабливість.

6. Управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, доцільно здійснювати на основі економіко-математичної моделі із блоковим поданням функції мети та системи обмежень залежно від ступеня використання ними виробничих ресурсів. Ця модель дозволяє визначати зміну рівня техніко-економічних показників роботи шахти внаслідок управлінських впливів на ліміти ресурсів. Відмінною рисою пропонованого підходу до оцінки використання ресурсів є градієнтне скорочення їх ліміту та регулювання величини функціонала до значень, що наближають результати роботи шахт до порога беззбитковості.

Економіко-математична модель управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт, дозволяє визначати рівень використання як матеріальних і трудових ресурсів, так і параметрів з посування лав, довжини очисної лінії, продуктивності праці робітника з видобутку.

7. Адресне інвестування у вугільні шахти передбачає розподіл обмежених інвестиційних коштів залежно від рівня параметрів, що визначають їх інвестиційну привабливість. Задля дотримання принципів адресного інвестування необхідно враховувати також рівень ефективності використання ресурсів шахти та наслідки зміни цього рівня. Дослідження показали, що універсальним методом встановлення рівня ефективності використання ресурсів та впливу його зміни на показники роботи підприємства є визначення двоїстих оцінок, які отримують під час аналізу розв'язку економіко-математичної моделі на чутливість. Стосовно шахт ДХК “Павлоградвугілля” визначено, що “вузьким місцем” у процесі менеджменту є продуктивність праці робітника з видобутку та за умови її збільшення на 1 т/міс. у масштабах холдингу може бути забезпечене зниження виробничих витрат на 4,5 млн. грн на рік.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Трифонова О.В. Особливості функціонування шахт Західного Донбасу з економічної точки зору // Економіка: проблеми теорії та практики. – Д., 2002. – Вип. 156. – С. 136-141. – (Тр. ДНУ).

2. Трифонова О.В. Стан і перспективи розвитку шахт Західного Донбасу // Економіка: проблеми теорії та практики. – Д., 2002. – Вип. 166. – С. 193-197. – (Тр. ДНУ).

3. Трифонова О.В. Особливості вибору показників інвестиційної привабливості вугільних шахт // Економічний вісник НГУ. – 2003. – №4. – С. 44-49.

4. Трифонова Е.В., Скаженик Ю.Б. К определению “цены” параметров, формирующих уровень экономической надежности угольной шахты // Економіка: проблеми теорії та практики. – Д., 2005. – Вип. 204, т. IV. – С. 1054-1063. – (Тр. ДНУ). Особистий внесок автора: розглянуто проблеми побудови економіко-математичної моделі оцінки рівня параметрів шахт, що визначають їх інвестиційну привабливість.

5. Салли В.И., Трифонова Е.В. Принципы оценки качества экономико-математического моделирования параметров шахт // Економіка: проблеми теорії та практики. – Д., 2005. – Вип. 206, т. II. – С. 322-331. – (Тр. ДНУ). Особистий внесок автора: розглянуто питання підвищення надійності економіко-математичних моделей шахт на основі визначення “ціни” параметрів, що визначають можливість беззбиткової роботи підприємства.

6. Павленко І.І., Трифонова О.В. Вдосконалення системи комплексної оцінки інвестиційної привабливості вугільної шахти // Схід. – 2005. – №5(71). – С. 26-29. Особистий внесок автора: запропоновано вдосконалення комплексної оцінки стану окремої шахти в умовах адресного інвестування в просте та розширене відтворення.

7. Павленко І.І., Трифонова О.В. Вугільна шахта в аспекті адресного інвестування // Академічний огляд. – 2005. – №2. – С. 62-66. Особистий внесок автора: обґрунтована необхідність врахування особливостей шахти як природно-виробничої системи при визначенні її інвестиційної привабливості та запропоновано відповідний показник.

8. Трифонова Е.В. Инновационная активность угольной шахты и механизм ее оценки // Економіка: проблеми теорії та практики. – Д., 2005. – Вип. 209, т. III. – С. 618-625. – (Тр. ДНУ).

9. Трифонова Е.В. Модель управления параметрами, определяющими инвестиционную привлекательность угольных шахт // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – С. 713-718.

10. Трифонова О.В. Удосконалення механізму регулювання виробничих ресурсів вугільних шахт // Інноваційний розвиток економіки регіону: Зб.: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Дніпропетровськ, 10-12 черв. 2004 р.). – Д.: НГУ, 2004. – С. 95.

11. Трифонова Е.В. Учет неопределенности при оптимизации экономических параметров шахт // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України (м. Дніпропетровськ, 21-23 вер. 2005 р.). – Д.: НГУ, 2005. – С. 28-29.

Розділи у монографіях:

12. Трифонова Е.В. Тютченко С.В. Экономическая сущность и динамика основных показателей работы угольной промышленности // В кн.: Экономические проблемы поддержания мощности малоэффективных угольных шахт Украины / В.И. Салли, Б.Л. Райхель, В.Я. Швец и др. – Д.: ЧП Скляр, 2002. – С. 6-40. Особистий внесок автора: досліджено сутність показників, що характеризують роботу вугільних шахт, та досліджена їх динаміка.

13. Трифонова Е.В., Корелова Э.Х. Обоснование предельных параметров перехода шахт на безубыточный режим // В кн.: Воспроизводство шахтного фонда и инвестиционные процессы в угольной промышленности Украины / Г.Г. Пивняк, А.И. Амоша, Ю.П. Ященко и др. – К.: Наук. думка, 2004. – С. 159-206. Особистий внесок автора: розглянуто основні параметри діяльності шахт, що визначають їх інвестиційну привабливість, та визначено межі їх регулювання.

АНОТАЦІЯ

Трифонова О.В. Управління параметрами, що визначають інвестиційну привабливість вугільних шахт.