імені Богдана Хмельницького

ВОЄДИЛО Андрій Миколайович

УДК 159. 943 : 338. 242: 159. 98

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ

ЕФЕКТИВНОГО СТИЛЮ УПРАВЛІННЯ В НАЧАЛЬНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ПРИКОРДОННИХ ПІДРОЗДІЛІВ

Спеціальність 19.00.09

"Психологія діяльності в особливих умовах"

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Науковий керівник - кандидат психологічних наук

КАРПІЛЯНСЬКИЙ Дмитро Анатолійович,

Національна академія Державної

прикордонної служби України

імені Б. Хмельницького, докторант.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент БАРКО Вадим Іванович, Академія управління Міністерства внутрішніх справ України, проректор;

кандидат психологічних наук ГУНДЕРУК Людмила Миколаївна, Хмельницький інститут МАУП, кафедра психології та соціально-гуманітарних дисциплін, доцент кафедри.

Провідна установа - Інститут психології імені Г. С. Костюка Академії педагогічних наук України, лабораторія організаційної психології, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться " 27 " червня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, за адресою: 29003, м. Хмельницький-3, вул. Шевченка, 46.

Автореферат розісланий " 11 " травня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат психологічних наук В. В. Журавльов

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИ

Актуальність теми. Результати опитувань особового складу навчальних прикордонних підрозділів навчальних частин Державної прикордонної служби України (ДПСУ) і контент-аналізу відгуків на начальників цих підрозділів, проведених автором, свідчать, що значна кількість офіцерів не повною мірою готові до успішного управління підлеглими. Зокрема, 48офіцерів не впевнено володіють сучасними прийомами і методами управління, 55– потребують підвищеного контролю і допомоги; 69– не чітко усвідомлюють завдання; 51– не вміють ефективно організовувати діяльність підлеглих.

Нагальна потреба у проведенні нашого дослідження зумовлена низкою науково-теоретичних і практичних чинників: а) відсутністю концептуальних моделей, що відображають специфіку управління навчальними прикордонними підрозділами; б) необхідністю визначення теоретичної сутності стилю управління начальників цих підрозділів; в) недостатністю психологічних знань про стилі управління начальників навчальних прикордонних підрозділів; в) важливістю виявлення чинників, які сприяють формуванню у офіцерів ефективного стилю управління; г) потребою управлінської ланки навчальних частин ДПСУ в науковообґрунтованих рекомендаціях із цілеспрямованого удосконалення стилів управління начальників; д) необхідністю апробації сучасних форм і методів підготовки офіцерів до ефективного управління.

Проблему стилю управління розглядали вітчизняні та зарубіжні вчені. У контексті нашого дослідження мають значення праці А. Я. Анцупова, Г. А. Дмитренка, В. А. Толочека, Л. Е. Орбан-Лембрик, П. Друкера, А. Маслоу, Р. Л. Кричевського, А. І. Китова, Дж. Моутона, Е. Раймера, Р. Уайта, Ф. Фідлера, Р. Хауза та ін. У дослідженнях зазначених авторів описано різні стилі управління, керівництва і лідерства, показано їх визначальні чинники. Проте питання взаємодії між начальниками і підлеглими в системах “управлінська структура – начальник – підлеглий колектив” при цьому не розглядалися, конкретний вплив інших людей на поведінку і стиль діяльності керівника, в аспекті психологічної вагомості досягнення задуманого результату, вивчений фрагментарно. Не достатньо з’ясоване також питання залежності динамічних процесів, ефективності спільної діяльності навчального прикордонного підрозділу від стилю управління начальника, не окреслені шляхи формування ефективного стилю управління у офіцерів-прикордонників.

Таким чином можна констатувати, що на сьогоднішній день проблема формування ефективного стилю управління в начальників навчальних прикордонних підрозділів у процесі підготовки офіцерів є невирішеною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Плану наукової та науково-організаційної діяльності Державної прикордонної служби України – науково-дослідна робота "Методика цільового управління особовим складом ДПСУ" (Шифр 204–0005К) та Концепції розвитку ДПСУ на період 2005-2015 років.

Мета дослідження: психологічні особливості, теоретичні засади психологічного інструментарію формування ефективного стилю управління в начальників навчальних прикордонних підрозділів.

Об’єктом дослідження є управлінська діяльність начальників навчальних прикордонних підрозділів як цілісна психологічна система.

Предмет дослідження – формування ефективного стилю управління в начальників навчальних прикордонних підрозділів (психологічні особливості).

Гіпотеза дослідження: психологічні особливості стилю управління детермінують ефективність професійної діяльності начальників навчальних прикордонних підрозділів, спільну діяльність та продуктивні взаємовідносини у навчальному прикордонному підрозділі.

Завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

Теоретико-методологічною основою дослідження є концептуальні положення про залежність ефективної діяльності від наявності механізмів діагностування, оцінювання і мотивації, розроблені в загальній теорії психології і менеджменту, про єдність свідомості та діяльності, психологічну структуру спільної діяльності. Дослідження здійснювалось на основі наукових підходів до теорії управління, розроблених Р. Блейком і Дж. Моутоном, теоретичних положень про психологічну структуру спільної діяльності і форми її організації, розроблених у працях А. Я. Анцупова, А. Л. Журавльова, Р. Л. Кричевського, Б. Ф. Ломова, Р. С. Нємова, М. М. Обозова, В. А. Толочека.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використано комплекс взаємопов’язаних методів дослідження: теоретичні - вивчення і аналіз літературних джерел з питань психології управлінської діяльності, загальнодержавних і відомчих концепцій, керівних документів ДПСУ, що регламентують діяльність її особового складу та вимоги до особистості військовослужбовця, військового керівника, внаслідок чого було з’ясовано сучасні світові тенденції і психологічні аспекти управлінської діяльності та організації спільної діяльності колективів, визначено концептуальні засади формування ефективного стилю управління у начальників підрозділів та основні напрямки проведення дисертаційного дослідження; емпіричні - констатувальний і формувальний експерименти, контент-аналіз відгуків на начальників навчальних прикордонних підрозділів, спостереження за діяльністю начальників і особового складу навчальних прикордонних підрозділів, опитування начальників навчальних прикордонних підрозділів за методикою виявлення системи ціннісних орієнтацій М. Рокича, опитування особового складу навчальних прикордонних підрозділів щодо визначення ступеня задоволеності службою у своєму підрозділі за методикою Р. Л. Кричевського і М. Р. Бітянової, діагностування мотивації досягнення (модифікований М. Ш. Магомед-Еміновим тест-опитувальник) та мотивації афіляції (А. Мехрабіан), модульну методику О. Я. Анцупова, методику експертної оцінки ефективності управлінської діяльності А. Л. Журавльова, методику рефлексивно-емоційного тренінгу Є. С. Лахманського. Методи математичної статистики були використані з метою забезпечення репрезентативності вибірки обстежуваних, обробки результатів досліджень, обґрунтування достовірності дослідницьких процедур і методик, забезпечення якісного аналізу і перевірки даних.

Експериментальна база та етапи дослідження. Дослідження проведено на базі Черкаського і Великомостівського навчальних прикордонних загонів, Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. У констатувальному і формувальному експерименті були задіяні 119 начальників навчальних прикордонних підрозділів, 1026 прикордонників цих підрозділів. Дослідження проводилося в три етапи:

1-й етап (05.  р. – 03.  р.) – аналіз літературних джерел, визначення концептуальних засад формування ефективного стилю управління і напрямків проведення дисертаційного дослідження, складання плану дослідження.

2-й етап (04.  р. – 12.  р.) – здійснення констатувальної частини експерименту (опитування особового складу, експертів), статистична обробка й аналіз отриманих результатів.

3-й етап (01.  р. – 12.  р.) – здійснення формувального експерименту, статистична обробка емпіричних даних, формулювання теоретичних висновків і практичних рекомендацій, літературне оформлення тексту дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження:

вперше: розроблено модель диференціації стилів управління начальників навчальних прикордонних підрозділів, за допомогою якої диференційовано шість стилів управлінської діяльності, встановлено їх психологічні особливості, визначено найбільш ефективний стиль управління та умови його формування, встановлено й описано залежності ефективності спільної діяльності навчальних прикордонних підрозділів від стилю управління начальників;

уточнено: концептуальні засади та основні напрямки формування ефективного стилю управління в начальників навчальних прикордонних підрозділів; стосовно предмету дослідження - основні поняття: “управління”, “начальник”, “об’єкт управління”, “суб’єкт управління”, “індивідуально-психологічні якості”, “стиль управління”, “ефективний стиль управління”, “психологічні особливості формування стилю управління”; роль стилю управління як детермінанти динамічних характеристик спільної діяльності підрозділу з досягнення суспільно важливих цілей; основні напрямки індивідуалізації процесу формування у офіцерів ефективного стилю управління на основі використання методів соціально-психологічного тренінгу;

дістало подальший розвиток впровадження в управлінські процеси тренінгових психотехнологій з вивчення і формування психологічних особливостей ефективного стилю управління у офіцерів ДПСУ.

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні комплексу психологічних чинників та особливостей формування ефективного стилю управління в начальників навчальних прикордонних підрозділів, який містить методику дослідження соціально-психологічних особливостей стилю управління начальника і його впливу на організацію спільної діяльності навчального підрозділу, програму підготовки начальників до ефективного управління навчальними прикордонними підрозділами та методичні рекомендації начальникам навчальних частин ДПСУ щодо формування у офіцерів навчальних підрозділів ефективного стилю управління.

Матеріали дослідження використано при розробці окремих положень Програми розвитку системи роботи з особовим складом ДПСУ на період до 2015 року та методичних рекомендацій начальникам навчальних частин ДПСУ щодо формування у офіцерів ефективного стилю управління. Вони використовуються командуванням і психологами навчальних частин на заняттях із методичної підготовки офіцерів навчальних підрозділів. Результати дослідження впроваджено у повсякденну діяльність ДПСУ. За підсумками роботи отримано п’ять актів реалізації дисертаційного дослідження з: Великомостівського навчального загону ДПСУ (акт №32/178 від 17.01.05); Адміністрації ДПСУ (акт №32/20799 від 13.12.05); Черкаського навчального загону ДПСУ (акт №32/2176 від 19.12.05); Національної академії ДПСУ (акт № 32/311 від 11.01.06); Західного регіонального управління ДПСУ (акт №32/622 від 01.02.06);.

Надійність і вірогідність одержаних результатів та основних висновків дисертаційної роботи забезпечувалися методологічною обґрунтованістю її положень, використанням надійних діагностичних методик, адекватних меті та завданням дослідження, репрезентативною вибіркою обстежуваних, єдиним порядком фіксації результатів експерименту, зіставленням отриманих теоретичних даних з даними експериментальних досліджень, різноманітністю застосованих дослідницьких процедур, поєднанням якісного і кількісного аналізу, обробкою даних за допомогою методів математичної статистики.

Особистий внесок здобувача. У статті "Теоретичний аспект розробки алгоритму і технології оптимальної реалізації управлінських функцій у сфері охорони державного кордону", написаній у співавторстві з Карпілянським Д. А., внесок автора полягає у формуванні основних напрямків оптимізації реалізації управлінських функцій та індивідуального стилю діяльності управлінця-прикордонника.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорено на ІІІ міжнародній науково-практичній конференції "Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи" (Хмельницькій національний університет, м. Хмельницький, 2005 р.), ІІ Українському педагогічному конгресі (Львівській національний університет ім. І. Франка, м. Львів, 2005 р.), на міжвузівській науково-методичній конференції "Удосконалення педагогічної майстерності науково-педагогічного складу як основа підвищення якості підготовки фахівців" (Національна академія ДПСУ, м. Хмельницький, 2005 р.).

Публікації. Зміст та основні результати дослідження відображено у 8 публікаціях, з них 6 статей у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць та 2 статті у матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел, 12 додатків. Рукопис містить 171 сторінку основного тексту, ілюстративний матеріал представлено на 1 рисунку та в 20 таблицях. Список використаних джерел містить 250 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, теоретичну і методологічну основи; розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, представлено відомості про апробацію результатів дослідження та публікації.

У першому розділі – "Теоретичні та методологічні основи дослідження стилів управління" – подано теоретичний аналіз основних категорій теорії управління, результати аналізу світових тенденцій управління і психологічних аспектів теорії управління, визначено теоретичні і методологічні основи вивчення і формування стилів управління, проаналізована спільна діяльність особового складу навчального прикордонного підрозділу і визначені її критерії. Результати аналізу світових тенденцій управління та психологічних аспектів теорії управління дали змогу з’ясувати основні методологічні принципи і закономірності, концептуальні засади формування ефективного стилю управління у начальників навчальних прикордонних підрозділів навчальних частин ДПСУ, визначити напрямки здійснення дисертаційного дослідження, уточнити основні поняття теорії управління стосовно його предмету.

У контексті формування ефективного стилю управління проведено аналіз теоретичних положень: про залежність ефективної діяльності від наявності механізмів діагностування, оцінювання і мотивації діяльності, розроблених в загальній теорії психології і менеджменту (І. Ансофф, Г. А. Дмитренко, П. Друкер, А. Маслоу, Ф. І. Хміль, Г. В. Щокін); про єдність свідомості та діяльності, розроблених у загальній теорії психології (А. Адлер, В. І. Барко, Л. М. Карамушка, С. Д. Максименко) та використаних при проведенні аналізу соціально-психологічних явищ (А. М. Омаров, Ф. І. Хміль, Л. Е. Орбан-Лембрик, М. В. Савчин); загальнопсихологічних концепцій управління (Р. Л. Кричевський, А. І. Китов, О. Л. Свенцицький, Ф. Фідлер), у тому числі, у військовому управлінні (С. О. Кузніченко, Є. М. Потапчук, О. Д. Сафін, А. Д. Карпілянський); розглянуто підхід до теорії управління, що розроблений Р. Блейком і Дж. Моутоном, а також теоретичні положення про психологічну структуру спільної діяльності (А. Я. АнцуповА. Л. Журавльов, Б. Ф. Ломов, Р. С. Нємов, М. М. Обозов, В. А. Толочек).

Здійснений теоретичний аналіз дав змогу розглядати ефективний стиль управління як цілісну, стійку сукупність генетично закладених та розвинутих у процесі життєдіяльності індивідуально-психологічних особливостей начальника, форм, прийомів і способів ефективного виконання ним функцій управління під час спільної діяльності навчального прикордонного підрозділу, які максимально орієнтовані, як на виконання поставлених завдань, так і на врахування інтересів і потреб підлеглих, що дають максимально позитивний результат при мінімальних зусиллях і базуються на відкритості й щирості, підвищеній ініціативі, ретельній роботі з інформацією, підході до розв’язання конфліктів із позиції конструктивності та раціональності спільної діяльності.

Ефективність стилю управління визначається спрямованістю начальника, ступенем свідомого регулювання ним своїх психічних процесів і технічними прийомами його професійної діяльності. При цьому формування ефективного стилю управління в начальників навчальних прикордонних підрозділів повинно відбуватися з урахуванням провідних тенденцій світової управлінської науки, а саме: прагматичного характеру управлінської діяльності, переважання людського фактору над іншими, цілеспрямованого формування професіонала-управлінця у системі міжособистісних взаємовідносин.

Процес формування ефективного стилю управління в начальників навчальних прикордонних підрозділів повинен здійснюватись за такими напрямками: добір офіцерів, які володіють індивідуально-психологічними якостями й управлінськими вміннями, що визначають ефективний стиль управління; підготовка і додаткова підготовка офіцерів, яка базується на впровадженні відповідних методик підготовки та застосуванні психологічних технологій для досягнення бажаних ефектів у цих напрямках (опитування, тренінги, аутотренінги, педагогічні прийоми і способи).

Основу формування ефективного стилю управління начальників навчальних прикордонних підрозділів повинні складати такі принципи: науковість, спрямованість на досягнення завчасно визначеного результату, прагматичність, універсальність, комплексність, висока ефективність, зручність у застосуванні, надійність, оперативність, ситуативність, структурованість.

У процесі створення дієвого психологічного інструментарію формування ефективного стилю управління потрібно враховувати, що: міжособистісні стосунки визначають результати діяльності; індивідуально-психологічні властивості начальника є визначальними, але не єдиними передумовами формування стилю управління; демократичне управління в більшому ступені, ніж авторитарне, сприяє підвищенню ефективності діяльності підлеглих; мають значення не лише успішність навчання, рівень військової дисципліни, стан служби військ, а й соціально-психологічні показники, зокрема, задоволеність підлеглих службою в конкретному підрозділі.

До чинників, які суттєво впливатимуть на формування стилю управління начальника навчального прикордонного підрозділу, було обрано: структуру і специфіку діяльності організації, стабільність і динамічність управлінських процесів, індивідуальні якості самого начальника, старших начальників, його колег і підлеглих; особливості ситуації, зорієнтованість начальника на виконання завдань і на врахування інтересів підлеглих.

Серед основних характеристик навчального підрозділу як суб’єкта спільної діяльності було виокремлено цілеспрямованість, вмотивованість, рівень інтегрованості, структурованість, узгодженість, організованість (керованість) й ефективність. Під час дослідження було доведено, що начальник, керуючи підрозділом, повинен формувати і стабілізувати спонукання бажаної поведінки підлеглих щодо досягнення цілей підрозділу, забезпечувати сприятливий психологічний клімат, формувати ціннісні орієнтації, соціальні установки, попереджати й усувати конфліктні ситуації.

Другий розділ – "Емпіричне дослідження стилів управління начальників навчальних прикордонних підрозділів" присвячено створенню комплексу умов дослідження і формування ефективних стилів управління в начальників навчальних прикордонних підрозділів, що дає змогу вивчати соціально-психологічні особливості, визначати психологічний зміст і особливості кожного з них, встановлювати залежності ефективності спільної діяльності навчального прикордонного підрозділу від стилю управління конкретного начальника, формувати у зазначених начальників найбільш ефективний стиль управління.

Для виявлення латентних структур, що визначають вибір начальником того чи іншого стилю управління, нами був проведений факторний аналіз ціннісних орієнтацій 119 офіцерів – начальників навчальних прикордонних підрозділів, які характеризують ефективне, на їхню думку, управління підрозділом. У процесі аналізу соціально-психологічних особливостей стилів управління автор визначив шість типологічних особливостей, які визначають стиль управління: у 14 офіцерів виявлено “збалансований” стиль управління, у 24 – “поблажливий”, у 6 – “байдужий”, у 18 – “патерналістський”, у 21 – “середній” і в 36 – стиль “безумовного підпорядкування”, а також встановлено чітку систему ознак, що дає змогу диференціювати й описувати зазначені стилі.

Під час експериментального дослідження автором було розроблено програму спостереження за стильовими розбіжностями управлінської діяльності начальників, яка містить десять соціально-психологічних властивостей, суттєвих для стилю управління начальника навчального прикордонного підрозділу. Кожна властивість співвідноситься із шістьма її проявами, які оцінюються за трибальною шкалою, критерієм оцінки є частота прояву властивості.

Результати факторного аналізу, проведеного за допомогою методу головних компонентів, дали змогу виділити 6 основних чинників, що пояснюють 79,3дисперсії. З них головними компонентами є два перші чинники, що пояснюють 39,4і 19,1дисперсії. До першого чинника зі значущими величинами факторної ваги увійшли: планування діяльності підрозділу – 0,88; організація взаємодії – 0,74; контроль і оцінка виконання – 0,78; підбір виконавців – 0,73; оцінка якості виконання завдання – 0,73; мотивація підлеглих – 0,75; ініціативність начальника – 0,70; поінформованість начальника – 0,71; прийняття управлінських рішень – 0,86; критичний аналіз досягнутих підрозділом результатів – 0,72. З урахуванням змісту характеристик ціннісних орієнтацій начальників на ефективність управління даному фактору було дано найменування “орієнтація начальника на виконання завдання”.

До другого чинника зі суттєвими значеннями факторної ваги увійшли експертні оцінки: підлеглих з ефективності реалізації начальником функції по плануванню діяльності з урахуванням інтересів підлеглих при її реалізації – 0,77; підлеглих з ефективності реалізації начальником функції управління по прийняттю своєчасних управлінських рішень з урахуванням інтересів, потреб підлеглих при її реалізації – 0,73; підлеглих з ефективності контролю начальником виконання поставлених перед ними завдань і об’єктивності оцінювання внеску кожного курсанта й офіцера – 0,76; офіцерів, рівних за службовим становищем, з ефективності реалізації начальником функції по плануванню діяльності підрозділу з урахуванням інтересів, потреб підлеглих при її реалізації – 0,85; офіцерів, рівних за службовим становищем, з ефективності реалізації начальником функції управління по прийняттю своєчасних управлінських рішень з урахуванням інтересів підлеглих при її реалізації – 0,72. Цей чинник може бути позначений як фактор “орієнтація начальника на врахування інтересів і потреб підлеглих” при організації і здійсненні ним спільної діяльності підрозділу з виконання поставлених завдань.

У системі цих двох головних факторів можна побудувати модель диференціації стилів управління начальників підрозділів (рис. ).

Умовні позначення:

ОП – вектор орієнтації на врахування потреб підлеглих;

ОЗ – вектор орієнтації на виконання завдання;

1 – стиль “безумовного підпорядкування” (СУ 1);

2 – “поблажливий” стиль управління (СУ 2);

3 – “байдужий” стиль управління (СУ 3);

4 – “середній” стиль управління (СУ 4);

5 - “збалансований” стиль управління (СУ 5);

6 – “патерналістський” стиль управління (СУ 6).

Рис. . Модель диференціації стилів управління

начальників навчальних прикордонних підрозділів

Дана модель задає простір типологічно різним стилям і, водночас, відображає орієнтацію начальників на своєрідний зміст і форму управління. Стиль “безумовного підпорядкування” утворюється сполученням високої орієнтації на виконання завдання і низької – на інтереси і потреби підлеглих. Ефективність виконання завдання обумовлюється створенням таких умов служби, за яких активність підлеглих зводиться до мінімуму. Цей стиль спрямований на одержання кінцевого результату, досягнення мети за будь-яку ціну, на утвердження владної позиції та примусове стимулювання активності підлеглих засобами тотального контролю.“

Поблажливий” стиль управління заснований на беззастережній увазі до інтересів і потреб підлеглих та передбачає мінімальну орієнтацію на виконання завдання. Він спрямований на створення позитивного емоційного тла спільної діяльності і оснований на рефлексії емоцій підлеглого, ідентифікації з ним.“

Байдужий” стиль управління визначається мінімальною орієнтацією на виконання завдань і такою ж орієнтацією на врахування інтересів та потреб підлеглих. Він є не фіксованим на жодній з функцій управління, оскільки головна мета начальника полягає у тому, щоб бути непомітним, зберегти своє службове становище якнайдовше з мінімальними витратами власних зусиль.“

Середній” стиль визначається усередненою орієнтацією як на виконання завдання, так і на врахування потреб, інтересів підлеглих. Він, здебільшого, фіксований на інформаційно-гностичній функції управління, яка пов’язана з інформуванням, роз’ясненням змісту завдання, на домінуванні функції цілепокладання з вибором позитивних стимулів для цілеорієнтованої мотивації діяльності підлеглих.“

Збалансований” стиль управління характеризується максимальним підвищенням ступеня участі кожного курсанта в життєдіяльності підрозділу, відданістю колективу, зацікавленістю у його благополуччі. Орієнтація начальника як на виконання завдання, так і на задоволення інтересів та потреб підлеглих є максимальною. Цей стиль сконцентрований на управлінні в цілому (а не на окремій його функції чи групі функцій), яке спрямоване на досягнення суспільнозначущої мети.

Для “патерналістського” стилю управління характерне сполучення високого рівня прояву орієнтації і на виконання завдань, і на задоволення інтересів підлеглих, проте відсутня інтеграція цих орієнтацій. Начальників із цим стилем вирізняє ставлення до підлеглих, як до інструменту досягнення своїх цілей. Цей стиль також орієнтований на управління в цілому, але суто для реалізації начальником власних цілей.

Вивчення навчальних підрозділів та офіцерських колективів щодо основних характеристик спільної діяльності було здійснене відповідно до підходу, запропонованого А. Л. Журавльовим, який враховує не лише “виробничі” показники, а й психологічну “ціну” досягнення цих показників. Ефективність управлінської діяльності ми визначали за такими критеріями: 1) “виробничим”: успішність навчання, стан служби військ, рівень військової дисципліни; 2) рівнем задоволеності службою у цьому підрозділі (табл. ).

Таблиця 1

Порівняльні усереднені дані обєктивних службових і соціально-психологічних показників за різними стилями управління начальників навчальних прикордонних підрозділів

Стилі управління | Показники

Навчання

(середній бал) | Служба військ | Стан дисципліни | Задоволеність

взаємовідноси-намии з начальником | емоційною

сферою | підрозділом

у цілому | службовою сферою життя підрозділу

Безумовного

підпорядкування | 4,2 | 3 | 3 | 1 | 1 | 2 | 3

Поблажливий | 3,5 | 1 | 2 | 2 | 3 | 2 | 1

Байдужий | 2,9 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1

Середній | 3,9 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2

Збалансований | 4,3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3

Патерналістський | 3,7 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1

Міжособистісні відносини в офіцерських колективах було вивчено за допомогою методики А. Я. Анцупова. Начальників навчальних прикордонних підрозділів було також диференційовано: 1) за ступенем прояву в них мотиву досягнення успіху чи мотиву уникання невдачі; 2) за ступенем прояву мотиву афіляції; 3) за домінуючими орієнтаціями, якими вони керуються.

За результатами відповідей на запитання для підрозділів з різними стилями управління їх начальників було визначено середньозважену величину соціометричних статусів і взаємних виборів, для чого використано t-критерій Ст’юдента. Отримано таку картину розбіжностей (табл. ). З’ясувалося, що за всіма шкалами найвищі бали виявилися у підрозділах, начальники яких мають “збалансований” стиль управління, найменші – “байдужий”. Це свідчить про те, що зазначені стилі начальників є антиподами. У підрозділах зі “збалансованим” стилем управління начальники мають авторитет, вони є реальними лідерами. У цих підрозділах високий ступінь прояву комунікативних зв'язків, гарний емоційний контакт між підлеглими і начальниками, що спрямований на організацію взаємодії між ними у процесі спільної діяльності.

Таблиця 2

Ступінь розбіжностей індивідуальних величин соціометричного статусу

при різних стилях управління навчальними прикордонними підрозділами

Стилі управління | Критерій вибору

Заміна начальника | Проведення

дозвілля | Спільна

діяльність

СУ 1 і СУ 2 | t = 1,878 p = 0,05 | t = 1,972 p = 0,05 | t = 1,839 р = 0,05

СУ 1 і СУ 3 | t = 2,352 p = 0,05 | pозбіжн. незначн. | t = 2,421 p = 0,05

СУ 1 і СУ 4 | pозбіжн. незначн. | pозбіжн. незначн. | pозбіжн. незначн.

СУ 1 і СУ 5 | pозбіжн. незначн. | pозбіжн. незначн. | pозбіжн. незначн.

СУ 1 і СУ 6 | t = 1,942 p = 0,05 | t = 1,793 p = 0,05 | pозбіжн. незначн.

СУ 2 і СУ 3 | t = 2,313 p = 0,05 | pозбіжн. незначн. | pозбіжн. незначн.

СУ 2 і СУ 4 | pозбіжн. незначн. | pозбіжн. незначн. | pозбіжн. незначн.

СУ 2 і СУ 5 | pозбіжн. незначн. | pозбіжн. незначн. | t = 2,012 p = 0,05

СУ 2 і СУ 6 | t = 2,236 p = 0,05 | pозбіжн. незначн. | t = 2,627 p = 0,05

СУ 3 і СУ 4 | pозбіжн. незначн. | pозбіжн. незначн. | pозбіжн. незначн.

СУ 3 і СУ 5 | t = 2,712 p = 0,05 | pозбіжн. незначн. | t = 2,814 p = 0,05

СУ 3 і СУ 6 | t = 2,211 p = 0,05 | pозбіжн. незначн. | t = 2,732 p = 0,05

СУ 4 і СУ 5 | pозбіжн. незначн. | pозбіжн. незначн. | pозбіжн. незначн.

СУ 4 і СУ 6 | pозбіжн. незначн. | pозбіжн. незначн. | pозбіжн. незначн.

СУ 5 і СУ 6 | t = 2,735 p = 0,05 | pозбіжн. незначн. | pозбіжн. незначн.

У підрозділах, начальники яких вирізняються “патерналістським” і “байдужим” стилями управління, панує нездорова моральна обстановка, відсутній авторитет в начальників. Спільна діяльність підрозділу належним чином не організовується, роль начальника не простежується, взаємодія відсутня. Навчальні підрозділи, начальники яких мають “середній” стиль управління, перебувають у центрі рейтингу за всіма шкалами. У підрозділах, де начальникам притаманний стиль “безумовного підпорядкування”, спільна діяльність, взаємодія між курсантами й офіцерами організовані, але підлеглі постають пасивною стороною в будь-якій ситуації. Рівень комунікативних зв’язків високий, проте вони мають однобічне спрямування – від начальника до підлеглих і негативну емоційну складову, що у майбутньому закладає підвалини масштабних зривів і конфліктів. Начальники з “поблажливим” стилем управління зорієнтовані у своїй діяльності лише на підтримку позитивних взаємин у підлеглому підрозділі. Отже, основні особливості стилів полягають у тому, як саме (повно, частково, або ніяк) начальник враховує інтереси справи та інтереси підлеглих при організації спільної діяльності підрозділу.

Загалом ефективність спільної діяльності ми досліджували за такими критеріями: а) цілеспрямованість спільної діяльності; б) задоволення участю у спільній діяльності; в) інтегрованість і структурованість підрозділів; г) узгодженість спільної діяльності; д) керованість підрозділів.

Останній критерій, як соціально-психологічна властивість навчального підрозділу, виявляється у предметно-діяльнісних, комунікативних й емоційних характеристиках взаємодії начальника і підрозділу. Перша група характеристик пов’язана з якісно-кількісними показниками діяльності підлеглих і спрямована на виконання розпоряджень начальника, друга - являє собою особливості спілкування між ними, а третя – характеризує ставлення підлеглих до начальників. Отже, високий рівень керованості притаманний лише підрозділам із “збалансованим” стилем управління. Спільна діяльність начальників і підлеглих можлива тоді, коли утверджується єдність спільного впливу на предмет праці і взаємного впливу начальників і підлеглих один на одного.

До соціально-психологічних параметрів ефективності управління належить рівень задоволення службою в підрозділі, що фіксується за показниками задоволеності підлеглих: а) взаєминами з начальником; б) емоційною сферою життя підрозділу; в) підрозділом у цілому; г) діловою сферою життя. У результаті дослідження встановлено, що найбільш ефективним, за всіма визначеними нами критеріями та їх показниками в умовах навчальної прикордонної частини, є “збалансований” стиль управління начальника навчального прикордонного підрозділу. Ефективним з точки зору “виробничих” показників видається також стиль “безумовного підпорядкування”. Однак він має низькі соціально-психологічні показники ефективності. При високій цілеспрямованості та узгодженості спільної діяльності спостерігається недостатній рівень її інтегрованості і структурованості, а також керованості підлеглими та задоволення ними участю в цій діяльності. Низькопродуктивними, в умовах навчальних підрозділів, є “байдужий”, “патерналістський” і “поблажливий” стилі управління, яким відповідає низький рівень інтегрованості, структурованості, узгодженості і керованості.

Таким чином, у процесі дослідження визначено сутність, зміст і типи стилів управління, з’ясовано соціально-психологічні чинники і особливості формування ефективного стилю управління та описано залежність динаміки спільної діяльності, її ефективності від притаманного начальнику стилю управління.

У розділі третьому – "Організаційно-психологічні аспекти формування ефективного стилю управління в начальників навчальних прикордонних підрозділів" – проаналізовано основні проблеми начальників з неефективними стилями управління, виділено основні домінанти ефективного стилю управління начальника навчального прикордонного підрозділу, описано процес формування ефективного стилю управління, наведено результати формувального експерименту та визначено найважливіші засоби формування особистості начальників і підготовки їх до ефективної управлінської діяльності.

Результати дослідження дали змогу з’ясувати причини застосування начальниками навчальних прикордонних підрозділів неефективних стилів управління, а саме: відсутність чітко визначених критеріїв ефективного стилю управління, методик їх діагностування й оцінювання та мотиваційних установок на здійснення ефективної діяльності; панування знеособленого технократичного підходу до підготовки офіцерів; блокування діяльності офіцерів неадекватними діями старших начальників зі стилем “безумовного підпорядкування” і з “патерналістським” стилем управління; відсутність у програмі професійної підготовки офіцерів предметів, що вивчають основи управлінської діяльності.

Крім того, було виявлено психологічні особливості формування ефективного стилю управління в начальників навчальних прикордонних підрозділів: активна участь начальника в оволодінні ефективними способами управління підрозділом; наявність у нього активних мотивів вибору управлінських умінь; створення оптимальних умов для самостійного вибору начальником ефективного стилю управління, а не примусове його формування; наявність декількох програм керівних дій для вирішення одного й того ж управлінського завдання; опанування начальником соціальних норм, які регулюють його управлінську діяльність.

У процесі здійснення формувального експерименту, було враховано чинники, що ускладнюють формування ефективного стилю управління, а також психологічні умови, які сприяють формуванню ефективного стилю управління у переважної більшості начальників навчальних прикордонних підрозділів, що дало змогу розробити програму підготовки офіцерів до ефективного управління підпорядкованими підрозділами. Основою цієї програми стало вивчення начальниками характеристик ефективного управління, оволодіння управлінськими уміннями, які характеризують начальників зі “збалансованим” стилем управління та відмова від неефективних норм управлінської діяльності. Реалізацію цієї програми пропонується здійснювати в системі професійної підготовки шляхом вивчення курсу “Основи психології управління навчальними прикордонними підрозділами” через наочну демонстрацію проблемних місць у практиці управлінської діяльності, способів і можливостей усунення цих недоліків та формування в офіцерів рефлексивно-продуктивного мислення з урахуванням їхніх рівнів психологічної напруженості.

Основними напрямками управлінської підготовки офіцерів було визначено: мотивацію до управління і самовдосконалення; підвищення адекватності самооцінки особистісних якостей, необхідних для ефективного управління; засвоєння психологічної моделі ефективної управлінської діяльності; озброєння начальників досвідом вирішення конфліктних ситуацій; розвиток психолого-педагогічної спостережливості; підвищення компетентності у спілкуванні; оволодіння навичками психічної саморегуляції; підвищення інформативного обсягу психологічної підготовки; пріоритетне використання активних форм і методів навчання.

Основними методами підготовки начальників до ефективного управління визначено: моделювання ситуацій; навчання способам свідомого контролю негативних емоційних станів, психічної і фізичної втоми, пізнання себе, встановлення контакту, набуття ефективних способів прийому і передачі інформації; навчання умінню слухати та налагоджувати зворотний зв’язок; розвиток спостережливої сенситивності з метою розуміння емоційного стану і властивостей підлеглих.

У роботі обґрунтовано релевантні засоби формування ефективного стилю управління, які мають своїм предметом формування соціальних цінностей, способів інтелектуальних і практичних дій, що забезпечують ефективне управління навчальними прикордонними підрозділами.

В управлінських ситуаціях від начальників вимагається уміння організовувати партнерське спілкування у підрозділі, розуміти спонукальні мотиви вчинків підлеглих і володіти високою психологічної спостережливістю, навичками творчого мислення. Враховуючи це, формування в начальників навчальних прикордонних підрозділів ефективного стилю управління здійснювалося за методикою рефлексивно-емоційного тренінгу Є. С. Лахманського і методикою тренінгу ділового спілкування з елементами тренінгу сенситивності. Офіцери з неефективними стилями управління в навчальній атмосфері предметного аналізу власної управлінської діяльності усвідомлювали негативні соціально-психологічні аспекти реалізації цих стилів.

Підсумки формувального експерименту довели, що запропонований автором психологічний інструментарій є диєвим засобом формування ефективного стилю управління в начальників навчальних прикордонних підрозділів. Завдяки йому ефективно вирішуються завдання щодо оволодіння даною категорією офіцерів вміннями ефективно організовувати спільну діяльність підрозділу з досягнення цілей службової діяльності і реалізації особистих потреб підлеглих.

ВИСНОВКИ

Проблема формування ефективних стилів управління в начальників навчальних прикордонних підрозділів, зокрема психологічних чинників та особливостей, є мало дослідженою і має актуальне науково-теоретичне і прикладне значення. У дослідженнях вчених залишилися поза увагою психологічні аспекти, що забезпечують формування ефективного стилю управління в начальників навчальних прикордонних підрозділів. У зв’язку з цим аналіз сучасних світових тенденцій та психологічних аспектів теорії управління дав змогу визначити категорійний апарат, з’ясувати світові тенденції управлінської діяльності та концептуальні засади дослідження і формування ефективного стилю управління в начальників навчальних прикордонних підрозділів. Суть головної тенденції щодо дослідження і формування стилю управління полягає в тому, що психологічні особливості детермінують ефективність управлінської діяльності начальників, спільну діяльність особового складу та продуктивні взаємовідносини в навчальному прикордонному підрозділі.

Запропонована модель дослідження психологічних особливостей стилів управління дає змогу диференціювати шість стилів діяльності начальників навчальних прикордонних підрозділів, визначити їх сутність та зміст, обрати найбільш ефективний з них, встановити умови і соціально-психологічні особливості його формування та виявити залежності ефективності спільної діяльності підрозділу від стилю управління начальника.

Авторська концепція формування ефективного стилю управління, яка відображена в програмі підготовки начальників навчальних підрозділів, передбачає: 1) доведення до начальників змісту, критеріїв та параметрів ефективного стилю управління і конкретних вимог до їх діяльності, що передбачають рівнозначну орієнтацію начальників як на виконання завдань, так і на врахування особистих інтересів і потреб підлеглих; 2) індивідуалізацію процесу навчання офіцерів шляхом їх підготовки, активної професійної адаптації до ролі начальника навчального прикордонного підрозділу на основі використання методів соціально-психологічного тренінгу; 3) контроль діяльності начальників у процесі взаємодії в системі “вищий начальник – колега – підлеглий”.

Результати експериментального застосування запропонованої в дисертації програми підготовки начальників до ефективного управління навчальними прикордонними підрозділами довели, що найбільш релевантними засобами його формування є: 1) соціально-психологічний тренінг ділового спілкування і рефлексивно-емоційний тренінг; 2) заняття, що забезпечують максимальну активність начальників у відтворенні необхідних для ефективного управління засобів, способів їхнього впливу на підлеглих.

Розробка й апробація теоретичних засад психологічного інструментарію формування ефективного стилю управління в начальників навчальних прикордонних підрозділів, виявлення основних проблем його формування дозволяє визначити алгоритм діяльності начальників і психологів навчальних частин щодо коригування стильових особливостей діяльності кожного офіцера та надати їм відповідні методичні рекомендації щодо формування ефективного стилю управління у офіцерів-керівників. Предметом подальших досліджень може стати розробка сучасних методик оцінювання ефективності стилів управління, цілеорієнтованої мотивації діяльності офіцерів підрозділів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

Вид-во "ГНОЗІС", 2005. – С. - 74.

4.

5.

6.

7.

8.

АНОТАЦІЇ

Воєдило А. М. Психологічні особливості формування ефективного стилю управління в начальників навчальних прикордонних підрозділів. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 – „Психологія діяльності в особливих умовах” – Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2006.

У дисертації здійснено науковий аналіз сучасних світових тенденцій психології управління, визначено категорійний апарат, з’ясовані