ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
ВИШИВАНА БОГДАНА МИХАЙЛІВНА
УДК 338.246.025.2 : 339.727.22] (477)
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В УКРАЇНІ
Спеціальність 08.02.03 –
організація управління, планування і регулювання економікою
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фінансів, грошового обігу і кредиту Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Крупка Михайло Іванович,
Львівський національний університет імені Івана Франка,
завідувач кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Тивончук Іван Опанасович,
Національний університет “Львівська політехніка”,
професор кафедри теоретичної та прикладної економіки;
кандидат економічних наук, доцент
Турко Федір Михайлович,
Львівський банківський інститут
Національного банку України,
доцент кафедри банківської справи.
Провідна установа: Ужгородський національний університет
Міністерства освіти і науки України,
кафедра економіки, менеджменту та маркетингу.
Захист дисертації відбудеться “5” вересня 2006 р. о 1400 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м. Львів, просп. Свободи, 18, аудиторія 115.
З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.
Автореферат розісланий “21 липня 2006 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради проф. Панчишин С.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Необхідною умовою динамічного розвитку економіки України, забезпечення якісних перетворень в економічній, соціальній та політичній сферах є обґрунтована, ефективна інвестиційна політика, яка має базуватися не на пасивному очікуванні зростання інвестиційної активності в межах саморегулятивних механізмів ринкового середовища, а на удосконаленні державного регулювання відтворювальних процесів в окремих регіонах та у вітчизняній економіці загалом. Незважаючи на значне зростання капіталовкладень в економіку країни, їхній обсяг не забезпечує реальних потреб розвитку через обмеженість внутрішніх джерел таких ресурсів. Тому актуальною залишається проблема залучення прямих іноземних інвестицій і запозичень на міжнародних фондовому й кредитному ринках. За цих обставин важливим є розроблення дієвого організаційно-економічного механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні.
Вагомий внесок у розвиток теорії інвестування, в тому числі міжнародного, зробили класики економічної науки: А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.-Б. Сей, С. Сісмонді, Дж. Міль, А. Маршалл, М. Туган-Барановський, Й. Шумпетер, Дж.-М. Кейнс, Е. Гекшер, Б. Олін.
Проблемам з’ясування сутності інвестицій, інвестиційної діяльності, їх класифікації та механізмам регулювання на національному й міжнародному рівнях нині приділяють увагу багато вітчизняних економістів, зокрема А. Гальчинський, В. Геєць, А. Гойко, Б. Губський, М. Денисенко, С. Злупко, М. Крупка, Д. Лук’яненко, В. Мельник, А. Мерзляк, І. Михасюк, О. Мозговий, А. Мороз, А. Музиченко, С. Панчишин, А. Пересада, Ж. Поплавська, А. Поручник, С. Реверчук, І. Татаренко, І. Тивончук, Ф. Турко, В. Федоренко, Д. Черваньов, М. Чечетов, М. Чумаченко, В. Юринець та ін.
Важливі аспекти зазначених проблем висвітлюють у своїх працях такі відомі сучасні зарубіжні автори, як М. Бірман, Л. Гітман, М. Джонк, Е. Дж. Долан, Н. Ігошин, Л. Ігоніна, Д. Єндовицький, Є. Жуков, Г. Марковіц, Я. Міркін, У. Шарп, Ю. Яковець.
Однак питання регулювання міжнародної інвестиційної діяльності є ще недостатньо дослідженими. Подальшого вивчення й опрацювання потребують термінологічний апарат міжнародних інвестицій, визначення критеріїв їх класифікації, аналіз і оцінка середовища діяльності міжнародних інвесторів в Україні тощо.
Для залучення іноземних інвестицій та сприяння вкладенню вітчизняного капіталу за кордоном потрібно визначити найефективніші методи, інструменти і важелі регулювання міжнародної інвестиційної діяльності з урахуванням переваг нашої держави та її стратегічних цілей, тому необхідним є формування структури досліджуваного механізму, обґрунтування етапів процесу регулювання міжнародної інвестиційної діяльності.
Актуальність і практичне значення цих питань, потреба їх системного дослідження на сучасному етапі розвитку ринкової економіки в Україні обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету, структуру та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту Львівського національного університету імені Івана Франка за напрямом “Фінансово-кредитне забезпечення інноваційного підприємництва в Україні” (Реєстраційний № 0105U004944).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування, оцінка та удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні в умовах її інтеграції у міжнародне економічне співтовариство.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення в роботі таких основних завдань:
· уточнити зміст поняття “міжнародна інвестиційна діяльність держави” та критерії класифікації міжнародних інвестицій з позицій їх практичного значення;
· дослідити сутність організаційно-економічного механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні, розробити його структуру;
· запропонувати структурну схему поетапного регулювання міжнародної інвестиційної діяльності держави, яка б забезпечила системне застосування елементів організаційно-економічного механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в умовах глобалізаційних процесів;
· проаналізувати та оцінити інвестиційне середовище діяльності міжнародних інвесторів в Україні, з’ясувати можливості інвестування вітчизняних суб’єктів господарювання за кордон;
· розглянути зарубіжний досвід регулювання міжнародної інвестиційної діяльності та можливості його адаптації до вітчизняних умов;
· розробити економіко-математичну модель для оцінки експортно-імпортної стратегії підприємств;
· обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні в умовах європейської інтеграції.
Об’єктом дослідження є міжнародна інвестиційна діяльність в Україні.
Предметом дослідження є теоретичні основи та практичні аспекти організації механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні.
Методологічною основою проведеного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії з проблем інвестування, викладені у працях вітчизняних та зарубіжних учених. У роботі використано сукупність різноманітних методів наукового пізнання, зокрема загальний підхід до визначення змісту і структури роботи базується на основі методу системного аналізу, історичний метод застосовується у процесі дослідження становлення і розвитку нормативно-правової бази та зарубіжного досвіду регулювання міжнародної інвестиційної діяльності, методи аналізу і синтезу використовувались при дослідженні особливостей міжнародної інвестиційної діяльності в Україні, обґрунтування категоріального апарату здійснено за допомогою методів наукового абстрагування та узагальнення. Для підведення окремих підсумків у роботі використовувались методи індукції та дедукції, а також логічний метод. Графічний і табличний методи вжито при побудові таблиць, графіків та діаграм, а економіко-математичне моделювання – для оцінки експортно-імпортної стратегії підприємств.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, звітні дані Національного банку України, офіційні матеріали Світового банку, Європейського банку реконструкції і розвитку, Національного статистичного офісу Великобританії, Центрального статистичного бюро Японії, Бюро економічного аналізу США. У роботі також використано дані монографічних та періодичних видань, матеріали міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі проведено системне дослідження організаційно-економічного механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні, яке дало змогу одержати теоретичні та практичні результати, що характеризуються науковою новизною, зокрема
уперше*
розкрито зміст та розроблено структуру організаційно-економічного механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності, який містить методи, відповідні інструменти і важелі адміністративного, структурно-інвестиційного, фіскально-бюджетного, грошово-кредитного, валютного, екологічного регулювання, фінансового моніторингу та підвищення інвестиційного іміджу держави, а також нормативно-правове, інформаційно-аналітичне й організаційне забезпечення;*
запропоновано структурну схему поетапного регулювання міжнародної інвестиційної діяльності держави, яка відображає послідовність, взаємозв’язок і комплексність заходів, спрямованих на впровадження, використання й удосконалення елементів досліджуваного механізму, що дозволить систематизувати та збалансувати його складники;*
на основі теорії скінчених антагоністичних ігор розроблено економіко-математичну модель для оцінки експортно-імпортної стратегії підприємств, що дає змогу визначити найпривабливіші галузі для інвестування;
уточнено *
сутність поняття “міжнародна інвестиційна діяльність держави”, яке необхідно розглядати як сукупність послідовних взаємопов’язаних дій (етапів) її суб’єктів щодо вибору форм, видів і об’єктів міжнародного інвестування, мобілізації ресурсів та трансформації їх в інвестиції задля одержання прибутку чи іншого корисного ефекту;*
перелік важливих для практики організації та управління інвестиційною діяльністю критеріїв класифікації міжнародних інвестицій, який доповнено такими позиціями, як поділ інвестицій за інституційною ознакою, за сферами використання, за юрисдикцією суб’єктів, за походженням джерел міжнародних інвестицій, за способами організаційно-правової взаємодії суб’єктів інвестування, за режимами оподаткування;
одержали подальший розвиток*
вивчення впливу стану платіжного балансу України та інших країн на динаміку валютного курсу національної грошової одиниці, в результаті якого виявлено більшу залежність валютного курсу від сальдо рахунку операцій з капіталом і фінансових операцій, ніж від сальдо рахунку поточних операцій;*
обґрунтування на основі порівняння вітчизняних і зарубіжних даних значної невідповідності між валютним курсом гривні та станом платіжного балансу України, що свідчить про значні обсяги тіньового вивезення (ввезення) капіталу у вітчизняній економіці.
Теоретичне значення результатів дослідження полягає у поглибленні існуючих та розробленні нових теоретичних засад організаційно-економічного механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в сучасних умовах розвитку національної економіки. Отримані наукові результати дисертаційної роботи використовують на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка у процесі викладання дисциплін: “Інвестування”, “Міжнародні валютно-кредитні відносини”, “Державне регулювання економіки”, “Фінансовий ринок” (довідка № 3709-С від 07.11.2005р.).
Практичне значення отриманих результатів полягає у формуванні рекомендацій щодо удосконалення механізмів регулювання інвестиційних процесів в Україні, усунення негативних чинників впливу на інвестиційний клімат вітчизняної економіки та сприяння активізації міжнародної інвестиційної діяльності.
Особистий внесок здобувача. Викладені у дисертації наукові результати одержані автором особисто.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення результатів наукового дослідження та їх практичне застосування обговорювались на щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів і аспірантів економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка; міжнародних, всеукраїнських науково-практичних та студентсько-аспірантських конференціях, зокрема Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку” (м. Львів, 7-8 травня 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи” (м. Львів, 24-25 жовтня 2003 р.); Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації” (м. Львів, 23-24 квітня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 4-5 червня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Обліково-аналітичні системи суб’єктів господарської діяльності в Україні” (м. Львів, 25-26 березня 2005 р.); Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи” (м. Львів, 13-14 травня 2005 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами” (м. Севастополь, 6-9 вересня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Львів, 21-22 жовтня 2005 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 13 одноосібних наукових праць загальним обсягом 4,4 д.а., із них 7 обсягом 3,6 д.а. – у наукових фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, 11 додатків. Основний зміст викладений на 192 сторінках комп’ютерного тексту і містить 12 таблиць та 14 рисунків. Список літератури налічує 234 найменування на 20 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи, визначено мету і завдання, конкретизовано об’єкт, предмет, методи дослідження, сформульовано теоретичне та практичне значення результатів дисертації, її наукову новизну, ступінь апробації одержаних результатів.
У першому розділі дисертаційної роботи “Теоретичні основи організаційно-економічного механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні” уточнено сутність поняття “міжнародна інвестиційна діяльність”, доповнено та систематизовано перелік важливих для практики організації та управління інвестиційною діяльністю критеріїв класифікації міжнародних інвестицій, розкрито зміст і структуру організаційно-економічного механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності й визначено етапи процесу її державного регулювання.
У дисертації запропоновано розглядати міжнародну інвестиційну діяльність як сукупність послідовних взаємопов’язаних дій (етапів) її суб’єктів щодо вибору форм, видів і об’єктів міжнародного інвестування, мобілізації ресурсів та трансформації їх в інвестиції для одержання прибутку чи іншого корисного ефекту.
Узагальнивши наявні підходи до класифікації інвестицій, автор робить висновок, що їх можна застосовувати також і до міжнародних інвестицій, доповнивши перелік найвагоміших критеріїв для практики організації та управління інвестиційною діяльністю такими позиціями: за інституційною ознакою інвестиції доцільно поділяти на банківські, інвестиції небанківських фінансових установ (страхових, інвестиційних компаній, пенсійних фондів тощо), інвестиції міжнародних фінансових організацій, інвестиції державних органів, інвестиції транснаціональних корпорацій; за сферами використання інвестиції варто поділяти на економічні, політичні, соціальні, науково-технічні, екологічні. За юрисдикцією суб’єктів міжнародні інвестиції можна класифікувати на інвестиції резидентів та інвестиції нерезидентів, за походженням джерел міжнародних інвестицій – інвестиції, що здійснюються за рахунок доходів внутрішнього походження та за рахунок доходів зовнішнього походження. За способами організаційно-правової взаємодії суб’єктів інвестування міжнародні інвестиції доцільно класифікувати на такі, що здійснюються через укладення договорів: купівлі-продажу між резидентом і нерезидентом, про спільну діяльність, концесії; здійснення внесків у статутний фонд, одержання позик, випуску облігацій, депозитарних розписок, кредитних нот. За режимами оподаткування інвестиції можна поділити на такі, що підлягають загальній системі оподаткування, оподатковуються згідно з пільговими режимами, підлягають подвійному оподаткуванню. Ця класифікація міжнародних інвестицій суттєво доповнює уже наявні і дає змогу детальніше проаналізувати особливості та специфіку інвестиційної діяльності відповідно до зазначених критеріїв, що сприятиме всебічному, різносторонньому й системному дослідженню процесів міжнародного інвестування.
На сучасному етапі розвитку економіки України перед економічною наукою і практикою постає питання розроблення нового дієвого організаційно-економічного механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності для забезпечення стабільних темпів економічного зростання у тривалій перспективі.
У роботі запропоновано трактувати зміст поняття “організаційно-економічний механізм регулювання міжнародної інвестиційної діяльності” як систему відповідних методів, інструментів і важелів, які використовують для досягнення цільових показників міжнародної інвестиційної діяльності на основі інформаційно-аналітичного, нормативно-правового та організаційного забезпечення. Структуру зазначеного вище механізму зображено на рис. 1.
Методами регулювання, на думку дисертанта, є сукупність конкретних способів впливу, спрямованих на практичне досягнення поставленої мети. Інструментами регулювання виступають засоби, які приводять в дію методи, а за допомогою зміни важелів обирають оптимальний варіант застосування інструментів.
У дисертації зазначено, що один метод регулювання як спосіб впливу на міжнародну інвестиційну діяльність країни може реалізуватись за допомогою кількох інструментів і важелів.
Поєднання організаційного та інформаційно-аналітичного забезпечення механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності за умов дотримання нормативно-правового забезпечення дає змогу підвищити інвестиційний імідж держави шляхом висвітлення її інвестиційних досягнень, рекламування підприємств, що потребують інвестицій, проведення конференцій, семінарів, форумів, круглих столів, особистих зустрічей інвесторів, виставок, ярмарок тощо.
Зазначимо, що система державного регулювання міжнародної інвестиційної діяльності має досить складну структуру, але її ефективність визначається не лише цим. Важливе
Рис. 1. Схема організаційно-економічного механізму регулювання
міжнародної інвестиційної діяльності
значення мають послідовність, взаємозв’язок і комплексність заходів, спрямованих на впровадження, використання та удосконалення різноманітних елементів цієї системи, тобто розглянутих методів, інструментів, важелів, відповідного забезпечення механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності.
З огляду на це сам процес регулювання міжнародної інвестиційної діяльності пропонуємо зобразити у вигляді послідовних етапів (рис. 2) – формування стратегічних і тактичних цілей та пріоритетів міжнародної інвестиційної діяльності, моніторинг наявних тенденцій і оцінка ефективності цієї діяльності, визначення об’єктів, формування напрямів регулювання, вибір методів, інструментів, важелів, організація їх впровадження й використання.
Ефективне застосування всіх елементів організаційно-економічного механізму в процесі регулювання міжнародної інвестиційної діяльності дасть змогу створити належне макросередовище для проведення гнучкої інвестиційної політики, підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на міжнародному ринку та забезпечення пріоритетного розвитку стратегічно важливих галузей.
У другому розділі роботи “Оцінка регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні в умовах глобалізації” проаналізовано вітчизняне інвестиційне середовище діяльності міжнародних інвесторів, обґрунтовано доцільність використання сучасних фінансових інструментів міжнародної інвестиційної діяльності в Україні.
Аналіз інвестиційного середовища діяльності іноземних інвесторів показує, що умови для інтеграції міжнародних інвестиційних потоків в економіку України склалися не найкращі.
Серед чинників, що впливають на рівень інвестиційної привабливості країни, важливе місце займають макроекономічні показники її економічного розвитку, зокрема темпи зростання ВВП, стан платіжного балансу, динаміка валютних курсів, індекси споживчих цін, а також приватизаційна, податкова, цінова політика, мікросередовище ведення бізнесу, ефективність судової системи тощо. На думку автора, одним з найважливіших чинників, що характеризує умови міжнародної інвестиційної діяльності в Україні, є соціальне середовище, яке включає такі складники, як рівень соціальної напруженості, рівень бюрократизації та корупції, частка тіньової економіки, рівень загальної злочинності тощо.
Визначальними чинниками, які зумовлюють існування та поширення тіньової економіки в Україні на сучасному етапі, є відсутність повноцінного ринкового середовища (попри визнання наявності такого в Україні світовою спільнотою) і недосконалість його інституційного забезпечення, лібералізація економіки на початку 90-х років без належної правової основи. Силові та адміністративні заходи, що їх вживає уряд на протидію тінізації економіки, не дають очікуваного позитивного результату, оскільки радикально не змінюються умови підприємницької діяльності в Україні.
Суттєвим чинником тінізації економіки є недосконалість бюджетної політики, відсутність належного контролю за виконанням видаткової частини державного бюджету,
Рис. 2. Схема процесу регулювання міжнародної інвестиційної діяльності держави
його недостатня прозорість. За оцінками експертів, втрати бюджету від тінізації доходів щорічно перевищують 12-13 млрд грн.
Проведений аналіз динаміки обсягів іноземного інвестування у вітчизняну економіку засвідчив зростання загального обсягу прямих іноземних інвестицій. На 01.01.2006 року він становив 16,4 млрд дол. (349,0 дол. на одну особу), це в 1,8 рази більше, ніж на початок 2005 року.
Стійка тенденція до збільшення іноземних інвестицій засвідчує інтерес до України інвесторів з інших країн, найбільшими донорами серед яких є країни Європейського Союзу та США.
Лідерами із залучення зовнішніх запозичень серед галузей економіки є металургія, оптова торгівля і посередництво в торгівлі, харчова промисловість, операції з нерухомістю, фінансова діяльність, машинобудування, транспорт і зв’язок, хімічна й нафтохімічна промисловість.
За результатами аналізу інвестиційної привабливості регіонів найбільш вигідними для іноземних інвесторів є провідні науково-промислові центри з розвиненою інфраструктурою, а саме: м. Київ, Дніпропетровська, Київська, Донецька, Запорізька, Харківська, Львівська області та Автономна Республіка Крим.
Як свідчать дані офіційної статистики, капітал резидентів в економіці інших країн на початок 2006 року становив лише 218,17 млн дол. США. У 2005 році національні товаровиробники, що інвестували за кордон, охоче вкладали свої кошти у такі галузі, як операції з нерухомістю, транспорт і зв’язок, промисловість, фінансову діяльність. Майже нічого не вкладено у галузі, які забезпечують швидку окупність капіталу: харчову промисловість, сільське господарство, готельний бізнес, торгівлю транспортними засобами.
Серед зарубіжних країн-реципієнтів за найбільшими обсягами українських прямих інвестицій на 01.01.2006 р. можна виділити Російську Федерацію (102,5 млн дол.), Польщу (20,3 млн дол.), Панаму (18,9 млн дол.), В’єтнам (15,9 млн дол.), Сполучене Королівство (13,9 млн дол.) та Іспанію (13,8 млн дол.).
Процес інтеграції українських суб’єктів господарювання у міжнародну інвестиційну систему за рахунок вкладення ними власних інвестицій за кордон відбувається майже поза контролем держави. За оцінками експертів, реальний відплив капіталу з України в економіки інших країн світу становить близько 40 млрд дол.
Причинами, що заважають безпосередньому виходу вітчизняних компаній на міжнародні ринки запозичень, є недостатньо високий міжнародний кредитний рейтинг економіки України і відсутність тривалої кредитної історії у більшості компаній-резидентів.
Проведений у дисертації кореляційний аналіз макроекономічних показників засвідчив, що між сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій платіжного балансу України і валютним курсом національної грошової одиниці існує тісний прямий взаємозв’язок, на відміну від сальдо рахунку поточних операцій. А між показниками загального сальдо надходжень і виплат платіжного балансу України й валютного курсу не простежується чіткого зв’язку (табл. 1), що свідчить про певну недостовірність даних офіційної статистики.
Аналіз співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями (МФО) показав, що перевагами такої співпраці можуть скористатися тільки економічно розвинені країни з ефективними ринковими інститутами. Інші держави повинні зважувати доцільність виконання висунутих з боку МФО вимог, корегувати рекомендований курс реформ з урахуванням конкретних умов кожної країни.
За результатами дослідження інвестиційної діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання на ринку цінних паперів встановлено, що найбільш поширеними
Таблиця 1
Результати кореляційного аналізу взаємозв’язку розділів і статей платіжного балансу
та валютного курсу*
Курси валют | Коефіцієнти кореляції
Сальдо рахунку поточних операцій | Сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій | Загальне сальдо надходжень і виплат
UAH / USD | -0.73 | 0.70 | -0.50
USD / EUR | 0.05 | 0.46 | 0.70
GBP / USD | -0.02 | 0.23 | 0.33
100 JPY / USD | 0.47 | 0.54 | 0.67
* Розраховано за даними офіційних Інтернет сайтів статистичних органів України, США,
Великобританії, Японії та торгового терміналу Meta Trader “Укрсоцбанку”.
фінансовими інструментами для залучення зовнішніх інвестицій є публічне розміщення акцій (ІРО), залучення синдикованих позик, випуск єврооблігацій, депозитарних розписок. Вибір методів зовнішніх запозичень залежить від обсягу ресурсів, що залучаються, терміну, кредитної історії, рейтингу кредитоодержувача, розміру його уже наявних зобов’язань. Важливу роль у виборі оптимального способу зовнішніх запозичень, мінімізації їх вартості відіграє прозорість компанії, що відображається у наявності фінансової звітності, підготованої за міжнародними стандартами і підтвердженої одним із визнаних аудиторів.
Одночасно існують простіші й оперативніші інструменти залучення грошових ресурсів, зокрема Credit linked notes (CLN) – кредитні ноти, які за своєю суттю близькі до єврооблігацій. Встановлено, що для певних категорій вітчизняних позичальників кредитні ноти могли б стати хорошою альтернативою єврооблігаціям і синдикованим кредитам. Даний інструмент вважаємо перспективним для українських емітентів, які відповідають таким критеріям: проведення міжнародного аудиту за останні 2-3 роки, наявність прозорої структури власності, робота у галузі, що стрімко розвивається, займаючи при цьому у ній вагому нішу (обсяг реалізації продукції повинен складати не менше 250 млн дол.), потреба у ресурсах на суму 30-50 млн дол.
У третьому розділі дисертаційної роботи “Удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні” розглянуто зарубіжний досвід регулювання інвестиційної діяльності та можливості його адаптації до вітчизняних умов, розкрито вплив конкурентоспроможності національної економіки на процеси активізації міжнародної інвестиційної діяльності, визначено можливі шляхи удосконалення механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні.
Узагальнюючи досвід зарубіжних країн, автор вказує на необхідність запровадження в Україні спрощених процедур реєстрації юридичних осіб, системи одержання дозволів регулятивних національних органів для інвестування, практики надання неподаткових пільг інвесторам, зокрема для розвитку депресивних територій, створення індустріальних парків тощо.
Для забезпечення позитивного економічного, політичного і культурного іміджу держави, який би визнавався міжнародною спільнотою, в дисертації запропоновано системне застосування таких організаційно-економічних заходів, як гарантування дотримання чинних законодавчих норм регулювання міжнародної інвестиційної діяльності, створення сприятливого інвестиційного середовища в Україні та використання засобів “маркетингового просування”.
Автор відзначає, що інвестори часто працюють в умовах недостатнього обсягу інформації, і, як результат, процес прийняття рішень стосовно інвестування підвладний різного роду впливам і суб’єктивізму. Тому за рівних загальноекономічних умов привабливішими для іноземних інвесторів є країни, про які вони мають більше інформації, особливо позитивного характеру. У зв’язку з цим надзвичайно важливим є забезпечення потенційних іноземних інвесторів розгорнутою, достовірною і оперативно поновлюваною інформацією про можливості інвестування. Як показує досвід низки зарубіжних країн, максимального ефекту при цьому можна досягти шляхом правильного визначення кола одержувачів такої інформації. В маркетологів подібний підхід відомий як “таргетування”. Основним завданням приймаючої країни при цьому є привернути увагу не всіх потенційних клієнтів одночасно, а вибрати так звану економічну “мішень”, на яку необхідно впливати для досягнення визначених результатів.
У дисертації зазначається, що ринкове середовище, яке формується в Україні, характеризується низькою міжнародною конкурентоспроможністю, що зумовлено відсутністю дієвого механізму управління нею на всіх рівнях. Тому теоретичні та практичні завдання моніторингу, прогнозування й підтримання конкурентоспромож-ності вітчизняних товаровиробників зокрема і національної економіки в цілому на сучасному етапі глобалізації та інтеграції господарських зв’язків є надзвичайно актуальними.
Комплекс методів, інструментів і важелів грошово-кредитної політики повинен бути спрямований на активізацію інвестиційних процесів, стимулювання суб’єктів економічної діяльності до здійснення реструктуризації й активного впровадження інновацій за допомогою концентрації і максимально ефективного використання усіх доступних внутрішніх фінансових ресурсів, залучення довгострокових коштів з-за кордону, на створення стимулів для заміщення цінових конкурентних переваг неціновими за одночасного напрацювання інструментів їх реалізації, у тому числі на забезпечення підприємств достатнім обсягом коштів для реалізації технологічного оновлення і посилення системи державного захисту протягом періоду реконструкції.
Необхідним також є створення інфраструктури фінансових ринків, яка б відповідала цивілізованим стандартам та інноваційному спрямуванню економічного розвитку. Невідкладним завданням стає удосконалення системи ліцензування і регулювання діяльності фінансових посередників.
За умов активнішого залучення іноземних капіталів у вітчизняну економіку, налагодження стосунків з іноземними партнерами та виходу на зовнішні ринки капіталу необхідним є ефективний моніторинг і контроль за вартістю й обсягами зовнішніх запозичень резидентами для стримування надмірного припливу короткострокових спекулятивних капіталів, виявлення та запобігання застосуванню тіньових схем відпливу капіталу. З іншого боку, для здійснення масштабних інвестицій за кордоном і розвитку мережі просування та збуту продукції, кооперації з іноземними фірмами, налагодження технологічного партнерства й співробітництва слід удосконалювати систему надання індивідуальних ліцензій на здійснення зарубіжних інвестицій, ввезення чи вивезення валюти тощо.
У довгостроковій перспективі забезпечення конкурентоспроможності національної економіки досягається за рахунок активної державної політики, що передбачає спрямування бюджетних видатків на розвиток інфраструктури та людського капіталу, податкове стимулювання заощаджень й внутрішніх інвестицій, заохочення і підтримання інноваційних розробок. В умовах обмеженості бюджетних ресурсів необхідним є перехід до податкової політики, спрямованої на пріоритетну підтримку прогресивних галузей і виробництв, які визначатимуть конкурентоспроможність вітчизняної економіки на перспективу.
У роботі зазначено, що при дослідженні впливу інвестицій на розвиток конкурентоспроможності економіки особливу увагу варто приділяти найбільш ефективним сферам інвестування, таким, як високі технології, авіа- і суднобудування, військово-промисловий комплекс, аграрний сектор, перероблення сільськогосподарської продукції.
Для оцінки експортно-імпортної стратегії підприємств автор дисертації запропонував використовувати таку економіко-математичну модель експортно-імпортної діяльності в Україні:
Г = < X, Y, H > (1)
У цій моделі, яка розроблена на основі теорії скінчених антагоністичних ігор,
X – множина можливих дій підприємств-експортерів певного виду чи галузі економічної діяльності;
Y – множина можливих дій підприємств-імпортерів певного виду чи галузі економічної діяльності;
H – функція корисності.
Процес розв’язування скінченої антагоністичної гри полягає в тому, що учасники гри незалежно один від одного вибирають відповідно деякі чисті стратегії X та Y, внаслідок чого складається ситуація рівноваги. Якщо гра не має ситуації рівноваги в чистих стратегіях, то її учасники, застосовуючи максимінну і мінімаксну чисті стратегії, створюють нестійку ситуацію, де має місце вибір деяких змішаних стратегій. Оскільки кількість можливих дій кожного учасника гри скінчена, то
X = {1, 2,…, mY = {1, 2,…, n(2)
де m і n – кількість чистих стратегій відповідно підприємств-експортерів і підприємств-імпортерів. У нашому випадку m = n = 8. Тоді значення функції H можна подати у вигляді
H = || hij ||, 1 i m, 1 j n (3)
в i-у рядку якої послідовно розташовані виграші підприємства-експортера у ситуаціях (i,1),…, (i,n), а в j-у стовпці розташовані його виграші у ситуаціях (1, j),…, (m, j).
Формули для розрахунку компонент стратегії підприємств-імпортерів (yj) та підприємств-експортерів (xj), що дають змогу визначити змішану стратегію ринку, матимуть вигляд:
(4)
rj = ki si + d (5)
де ki – коефіцієнт матричного приведення,
si – затрати підприємств для забезпечення імпортних замовлень,
d – дохід, який отримують підприємства від експортного продажу продукції.
Для розв’язання поставленої задачі у дисертації використано дані платіжного балансу України за І квартал 2005 року, зокрема щодо товарної структури експорту та імпорту. На основі цих даних і розробленої економіко-математичної моделі дисертант провів оцінку інвестиційної привабливості галузей економіки за зазначеними групами товарів. Результати виконаних розрахунків наведені у табл. 2.
Таблиця 2
Стратегії оцінки експортно-імпортної діяльності підприємств
за видами груп товарів за І квартал 2005 року*
№ | Назви груп товарів | Стратегії | xj | yj | 1 | Продовольчі товари та сировина для їх виготовлення | 0,12 | 0,13 | 2 | Мінеральні продукти | 0,14 | 0,01 | 3 | Продукти хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості | 0,13 | 0,07 | 4 | Деревина та вироби з неї | 0,10 | 0,27 | 5 | Промислові вироби | 0,12 | 0,16 | 6 | Чорні й кольорові метали та вироби з них | 0,12 | 0,16 | 7 | Машини та устаткування, транспортні засоби, прилади | 0,15 | 0,03 | 8 | Різне (з урахуванням неформальної торгівлі) | 0,12 | 0,17 | *Розраховано за даними: Платіжний баланс України за І квартал 2005 року. – [Цит. 2005, 27 жовтня]. – Доступний з: http: < >
Результати таблиці дають змогу зробити висновок, що найбільше інвестиційних вкладень (див. дані для xj) потребує виробництво машин та устаткування, транспортних засобів, приладів – 15 %, мінеральних продуктів – 14 % та продуктів хімічної й пов’язаних
з нею галузей промисловості – 13 % тоді, як ці галузі є найменш економічно привабливими для інвесторів (див. дані для yj) – відповідно 3 %, 1 % і 7%.
Найпривабливішим з інвестиційної точки зору є виробництво деревини та виробів з неї (27 %).
Інвестиційна привабливість виробництва продовольчих товарів, промислових виробів, чорних і кольорових металів є також досить високою і майже дорівнює потребі в інвестиціях.
В умовах дефіциту інвестиційних ресурсів необхідно розробити чітку і реальну концепцію технологічного оновлення виробничого апарату, визначити соціально-економічні орієнтири розвитку економіки України і відповідно до цього – пріоритети науково-технічного прогресу на поточний період і подальшу перспективу, реалізація яких дасть можливість у визначений термін досягти конкретних позитивних результатів. Отже, для переходу до обґрунтованої інвестиційно-інноваційної моделі розвитку необхідним є забезпечення державної інвестиційної підтримки нагромадженого потенціалу фундаментальних науково-технологічних розробок залученням коштів підприємств, валютних накопичень громадян, проведенням відповідної фінансово-кредитної політики, спрямованої на пріоритетне формування національного ринку інвестицій та технологій; поширенням практики довгострокового кредитування банківськими установами інноваційної діяльності; послабленням фіскального тиску та посиленням податково-пільгового стимулювання науково-інноваційної діяльності; впровадженням дієвих механізмів спрямування доходів експортних галузей на потреби інвестування національної економіки з поступовим збільшенням частки інвестицій до галузей з вищим рівнем перероблення; забезпеченням інноваційного спрямування інвестиційних процесів створенням відповідних стимулів та інфраструктури; впровадженням дієвої політики легалізації тіньових доходів населення та конверсії некримінальних тіньових капіталів.
У дисертації показано, що стратегічними пріоритетами зовнішньоекономічної політики України є вступ до Світової організації торгівлі (СОТ), інтеграція до Європейської спільноти.
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено науково-теоретичне обґрунтування, проведено оцінку та запропоновано можливі шляхи удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні.
В узагальненому вигляді за результатами дослідження сформульовано низку висновків, які відображають вирішення завдань дисертації відповідно до поставленої мети.
1.Міжнародна інвестиційна діяльність держави – це сукупність послідовних взаємопов’язаних дій (етапів) її суб’єктів щодо вибору форм, видів і об’єктів міжнародного інвестування, мобілізації ресурсів та трансформації їх в інвестиції задля одержання прибутку чи іншого корисного ефекту. Доповнено й систематизовано перелік важливих для практики організації та управління інвестиційною діяльністю критеріїв класифікації міжнародних інвестицій. Їх запропоновано поділяти за інституційною ознакою, за сферами використання, за юрисдикцією суб’єктів, за походженням джерел міжнародних інвестицій, за способами організаційно-правової взаємодії суб’єктів інвестування, за режимами оподаткування.
2.Організаційно-економічний механізм регулювання міжнародної інвестиційної діяльності запропоновано розглядати як систему відповідних методів, інструментів і важелів, які використовують для досягнення цільових показників міжнародної інвестиційної діяльності на основі інформаційно-аналітичного, нормативно-правового та організаційного забезпечення. Структуру механізму сформовано з методів, інструментів і важелів адміністративного, структурно-інвестиційного, фіскально-бюджетного, грошово-кредитного, валютного, екологічного регулювання, фінансового моніторингу та підвищення інвестиційного іміджу держави.
3.Процес регулювання міжнародної інвестиційної діяльності держави зображено у вигляді схеми послідовних етапів: формування стратегічних і тактичних цілей та пріоритетів міжнародної інвестиційної діяльності, моніторинг наявних тенденцій міжнародної інвестиційної діяльності держави, оцінка її ефективності, визначення об’єктів та формування напрямів державної політики щодо їх регулювання, вибір методів, інструментів і важелів, за допомогою яких здійснюватиметься регулювання, безпосереднє їх застосування.
4.Основними чинниками, що впливають на рівень інвестиційної привабливості економіки, є макроекономічні показники, зокрема індекси споживчих цін, стан платіжного балансу, валютні курси тощо. На основі кореляційного аналізу доведено значну невідповідність між цими величинами, що підтверджує існування значних обсягів тіньового вивезення (ввезення) капіталу у вітчизняній економіці.
5.Запропоновано використовувати в Україні нові перспективні інструменти зовнішнього фінансування (кредитні ноти – CLN), які для вітчизняних емітентів із стабільними і високими фінансовими показниками та значною потребою у ресурсах могли б стати вигідною альтернативою. Їхніми перевагами є швидкість випуску, відсутність потреби у кредитних рейтингах міжнародних агентств, витратах на створення дочірнього підприємства за кордоном, у звітності за міжнародними стандартами, нижча вартість комісії за юридичну оцінку.
6.Зважаючи на зарубіжний досвід залучення іноземних інвестицій, найефективнішим способом державного регулювання міжнародної інвестиційної діяльності вважаємо системне застосування таких організаційно-економічних заходів, як гарантування дотримання чинних законодавчих норм регулювання міжнародної інвестиційної діяльності, створення сприятливого інвестиційного середовища, використання засобів маркетингового “просування” вітчизняної економіки.
7.За допомогою розробленої економіко-математичної моделі експортно-імпортної діяльності в Україні визначено, що інвесторам найвигідніше вкладати кошти у виробництво деревини, у промислові вироби, чорні й кольорові метали та вироби з них, продовольчі товари і сировину для їх виготовлення.
8.Важливим і необхідним аспектом міжнародної економічної інтеграції України та прискорення євроінтеграції вітчизняної економіки є приєднання до міжнародної торговельної системи шляхом вступу в СОТ.
Реалізація зазначених заходів сприятиме, на наш погляд, формуванню дієвого організаційно-економічного механізму регулювання міжнародної інвестиційної діяльності, забезпечить якісні перетворення і розвиток вітчизняної економіки.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
у наукових фахових виданнях, які внесені до переліку ВАК:
1. Вишивана Б.М. Тенденції, проблеми та перспективи іноземного інвестування в Україну // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Вип. 32. – Львів, 2003. – С. 664-669.
2. Вишивана Б.М. Управління інвестиційною діяльністю в Україні // Фінанси України.– 2004. - № 10. – С. 82-88.
3. Вишивана Б.М. Роль приватизаційних процесів у забезпеченні економічного зростання в Україні // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Вип. 33. – Львів, 2004. – С. 627-637.
4. Вишивана Б.М. Вплив активізації інвестиційної діяльності на зміцнення конкурентоспроможності національної економіки // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. збірник. – Спецвипуск 15 (Ч.1). – Львів: Інтереко, 2005. – С. 230-236.
5. Вишивана Б.М. Проблеми та перспективи міжнародної економічної інтеграції України // Світ фінансів. Вип. 3-4 (4-5). – Тернопіль, 2005. – С. 215-221.
6. Вишивана Б.М. Вплив інвестиційних процесів на економічний розвиток регіону // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Вип. 34. – Львів, 2005. – С. 479-485.
7. Вишивана Б.М. Стратегія міжнародної інвестиційної діяльності України в умовах європейської інтеграції // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. збірник.– Спецвипуск 14. – Львів: Інтереко, 2005. – С. 403-410.
В інших виданнях:
8. Вишивана Б.М. Роль ЄБРР у кредитуванні української економіки // Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. – С. 41-42.
9. Вишивана Б.М. Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності та стимулювання іноземних інвестицій в Україну // Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. – С. 44-45.
10. Вишивана Б.М. Моніторинг інвестиційних процесів в економіці України // Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації: Матеріали міжнародної студентсько-аспірантської наукової конференції. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2004. – С. 48-49.
11. Вишивана Б.М. Іноземні інвестиції в економіці Львівщини: тенденції та стратегія залучення // Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Луцьк: Волинський державний університет імені Лесі Українки, 2004. – С. 140-142.
12. Вишивана Б.М. Роль СОТ в стратегії інтеграції України у світове економічне господарство // Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2005. – С. 48-49.
13. Вишивана Б.М. Перспективи удосконалення державного регулювання інвестиційного клімату в Україні // Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами: Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. – Севастополь: Севастопольський національний технічний університет, 2005. – С. 46-49.
АНОТАЦІЯ
Вишивана Б.М. Організаційно-економічний механізм регулювання міжнародної інвестиційної діяльності в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2006.
Дисертація присвячена системному
