Загальна характеристика роботи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
ВОДА ІРИНА СЕРГІЇВНА
УДК 69:658.012
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ТА ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ БУДІВЕЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
(на прикладі будівельних організацій Донецької області)
Спеціальність 08.07.03 – Економіка будівництва
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ - 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економіки підприємств Донбаської національної академії
будівництва і архітектури (ДонНАБА) Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент
Кузнецов Анатолій Степанович,
Донбаська національна академія
будівництва і архітектури,
доцент кафедри економіки підприємств.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,
Федоренко Валентин Григорович,
Інститут підготовки кадрів Державної служби
зайнятості Міністерства праці та соціальної
політики, м. Київ, завідувач кафедри теоретичної та
прикладної економіки
кандидат економічних наук, доцент
Смерічевська Світлана Василівна,
Донецькій інститут Міжрегіональної академії управління
персоналом Міністерства освіти і науки, директор.
Провідна установа - Придніпровська державна академія будівництва та
архітектури Міністерства освіти і науки України,
м. Дніпропетровськ.
Захист відбудеться 27.09. 2006 р. о __13______ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.056.03 при Київському національному університеті
будівництва і архітектури за адресою: 03680, Київ-680, Повітрофлотський проспект, 31.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету
будівництва і архітектури за адресою: 03680, Київ-680, Повітрофлотський проспект, 31.
Автореферат розісланий 25.08. 2006 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради Д 26.056.03,
кандидат економічних наук В.М. Погорельцев
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В умовах реструктуризації стратегія управління інвестиційною та інноваційною діяльністю будівельних організацій стає ефективним ринковим інструментом підвищення їх конкурентоспроможності.
Важливою умовою підвищення ефективності економіки України та усунення негативних тенденцій у всіх її сферах є активізація інвестиційно-інноваційної діяльності. Одним з її пріоритетних напрямів є інвестування в будівельний комплекс України. Кризовими явищами в цій галузі є: підвищення матеріаломісткості та трудомісткості; екстенсивний розвиток будівництва; низькі інвестиційні й інноваційні можливості; відсутність ефективних механізмів управління на всіх стадіях реалізації проекту; обмеженість бюджетних асигнувань; низька платоспроможність населення; відсутність діючих фінансово-кредитних механізмів залучення коштів населення; недолік сучасних законодавчих і методичних основ; відсутність єдиних методів оцінки ефективності проектів.
Підвищення ефективності управління інвестиційною та інноваційною діяльністю будівельних організацій включає: удосконалення структури та функцій управління, подолання відставання у техніко-технологічних аспектах діяльності, підвищення рівня фінансово-економічної політики та досягнення на цій основі поліпшення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції (послуг), зростання продуктивності праці, зниження витрат виробництва, покращення фінансово-економічних результатів діяльності.
Велика увага надавалася проблемам формування інвестиційних основ вченими класиками політичної економії, такими як: Ф. Кене, А. Сміт, Д. Міль, Д. Рікардо, М. Кейнс, К. Маркс, а також представниками неокласичного напряму: І. Фішер, А. Пігу, Р. Хоутрі.
Серед українських вчених, що зробили вагомий внесок у розвиток інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні, слід назвати І. Бланка, В. Федоренка, З. Покропивного, А. Пересади, В. Шевчука, П. Рогожина, О. Прокопенка, Ю. Макогона, А. Савчука та ін.
Питання інвестування, організації та управління у будівництві досліджують вітчизняні вчені: М. Денисенко, С. Ушацький, В. Поколенко, А. Гойко, М. Педан, В. Федоренко, В. Міхельс, О. Масенко, В. Козик, Р. Лагутін та інші дослідники.
Проблемі дисертаційного дослідження присвячена велика кількість праць, що свідчить про її актуальність. Разом з тим, деякі питання в галузі інвестиційної та інноваційної діяльності залишаються не розв’язаними та вимагають подальших досліджень, у тому числі: у сфері управління інвестиційною та інноваційною діяльністю; формування оптимальної стратегії розвитку будівельних організацій; оцінки ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств, а також оцінки інвестиційної привабливості підприємств та проектів.
Теоретична та практична значущість перерахованих проблем, пов’язаних з підвищенням ефективності управління інвестиційною та інноваційною діяльністю будівельних організацій, визначили актуальність теми дисертаційної роботи, вибір мети і напрямків дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дисертаційне дослідження тісно пов’язане з планом науково-дослідних робіт кафедри економіки підприємств Донбаської національної академії будівництва і архітектури і є складовою держбюджетних тем: „Економічні і організаційні проблеми техніко-технологічного оновлення підприємств м. Макіївки”, у межах якої автором обґрунтована необхідність реструктуризації підприємств м. Макіївки при технологічному оновленні виробництва; „Стратегія соціально-економічного розвитку м. Макіївки до 2015 року” (номер державної реєстрації – 0205U004601), у межах якої автором обґрунтовані теоретико-методичні засади формування інвестиційної стратегії ефективної діяльності підприємств; „Створення нових науково-технічних та економічних засад для підвищення ефективності функціонування житлово-комунального комплексу і капітального будівництва” (номер державної реєстрації – 0106U002951), у межах якої автором сформульована оптимальна стратегія розвитку будівельної організації в ринкових умовах.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування комплексної системи оцінки ефективності інвестиційних і інноваційних проектів підприємств з урахуванням внутрішньої та зовнішньої привабливості підприємств та проектів.
Досягнення цієї мети передбачає вирішення низки дослідницьких завдань, а саме:
- визначити особливості управління інвестиційно-інноваційними процесами в умовах ринкової трансформації;
- вивчити досвід ефективного управління інвестиційно-інноваційної діяльності будівельних організацій в розвинених країнах;
- узагальнити методи оцінки ефективності інвестиційних і інноваційних проектів в будівництві;
- дослідити підходи до обґрунтування інвестиційно-інноваційних проектів;
- оцінити стратегічні напрями розвитку інвестиційної і інноваційної діяльності підприємств;
- провести аналіз стану інвестиційної та інноваційної діяльності підприємств Донецької області;
- сформувати економічну модель впливу інвестиційно-інноваційної діяльності на фінансові результати будівельних організацій;
- розробити модель вибору оптимальної стратегії будівельної організації в умовах невизначеності;
- запропонувати комплексну систему оцінки ефективності інвестиційних та інноваційних проектів;
- розробити рекомендації щодо оцінки інвестиційно-інноваційної привабливості підприємств і організацій;
- представити методичний підхід до вибору проекту та його впровадження в виробництво.
Предметом дослідження є сукупність організаційно-економічних відносин щодо ефективності управління інвестиційною та інноваційною діяльністю підприємств.
Об'єктом дослідження є інвестиційна та інноваційна діяльність будівельних організацій та підприємств України і Донецької області.
Методи дослідження. Процес дослідження відбувався за допомогою використання таких методів: абстрактно-логічний – формування теоретичних узагальнень та висновків; порівняльно-історичний – вивчення проблеми та тенденцій інвестиційно-інноваційного розвитку; аналізу і синтезу – формування інвестиційної та інноваційної стратегій розвитку підприємства; статистичні методи обробки інформації – вивчення та аналіз динаміки ефективності управління інвестиційно-інноваційною діяльністю підприємств Україні та Донецької області; регресивний аналіз, кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз – виявлення стану та впливу факторів на розвиток інвестиційно-інноваційної діяльності будівельних організацій; методи трендового аналізу – дослідження впливу часової тенденції на розвиток інвестування; метод наукових узагальнень – побудова комплексної системи оцінки ефективності проектів; прогнозування та програмування; метод теорії ігор – розробка оптимальної стратегії будівельної організації в умовах невизначеності; методи якісної і кількісної оцінки – оцінка інвестиційної привабливості підприємства, проекту та оцінки ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності; методи моделювання – формування моделі оцінки ефективності проектів, інвестиційної та інноваційної стратегії розвитку підприємства.
Інформаційною базою дослідження є: нормативно-правові акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні дані щодо інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні та в Донецькій області, офіційні вітчизняні та зарубіжні методики щодо оцінки ефективності інвестиційних та інноваційних проектів, аналітичні матеріали науково-дослідних установ, органів управління регіону та консалтингових організацій, мережа Internet.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:
вперше:
запропоновано комплексну систему оцінки ефективності інвестиційних та інноваційних проектів, яка включає п’ять етапів: відбір та оцінку інвестиційно-інноваційно привабливих підприємств та проектів, оцінку ефективності проекту в цілому, оцінку ефективності проекту для кожного із учасників, моніторинг упровадження проекту;
представлено методику оцінки інвестиційної привабливості проекту з урахуванням інтегрального коефіцієнта;
розроблено оптимальну стратегію функціонування будівельної організації в умовах невизначеності попиту на їх продукцію.
удосконалено:
процес планування інвестиційної стратегії за рахунок запропонованої моделі взаємозв’язку загальної стратегії діяльності підприємства з формуванням стратегічних напрямків діяльності;
систему планування інноваційної стратегії діяльності підприємств за рахунок стадій життєвого циклу нововведення та критерію „витрати-ефект”;
методику оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій за рахунок запровадження комплексної системи оцінки внутрішніх та зовнішніх показників (оцінка інвестиційно-інноваційної активності підприємства у порівнянні з підприємствами галузі (регіону) та оцінка показників соціальної корисності);
систему оцінки ефективності проектів за рахунок оцінки ефективності проекту в цілому та оцінки ефективності для кожного його учасника;
дістало подальшого розвитку:
класифікація інвестицій за ознаками: об’єкт вкладення, суб’єкти інвестиційної діяльності, характер участі в управлінні; період інвестування, форми власності, цілі інвестування, джерела фінансування, форми інвестування, територіальна складова, ступінь ризику, сфера вкладення, оцінка ефективності, значення інвестицій, галузі, наявність інвестицій;
класифікація системи показників оцінки ефективності (залежно від масштабу оцінки ефективності інвестицій, складу врахованих результатів та витрат, періоду врахування результатів та витрат, цілей використання показників ефективності);
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обґрунтовані в дисертаційному досліджені теоретико-методичні положення, розроблені практичні рекомендації збагачують теорію та практику управляння інвестиційною та інноваційною діяльністю будівельних організацій.
У рамках дисертаційної роботи автором упроваджено в діяльність Концерну „Донецькоблагробуд” методичні рекомендації щодо оцінки інвестиційно-інноваційної привабливості підприємств та організацій, запропоновано методичний підхід до вибору проекту, а також розроблено оптимальну стратегію функціонування будівельної організації в умовах невизначеності попиту на їх продукцію.
Концептуальні положення і науково-прикладні результати дисертаційної роботи, доведені до рівня конкретних практичних рекомендацій, були використані як методичне забезпечення при розробці інвестиційно-інноваційного проектування та вибору проектів в діяльності ВАТ СПФ „Донецькжилбуд”.
Основні положення дослідження доведено до рівня методичних розробок, призначених для практичного використання керівниками будівельних організацій. Їх використання сприятиме активізації та підвищенню ефективності управління інвестиційно-інноваційною діяльністю.
Крім того, результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес Донбаської національної академії будівництва та архітектури при створенні дисципліни „Економіка ремонтно-будівельного виробництва”.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем самостійно. Наукові результати, що висвітлені у роботі, належать автору і є його теоретичним та практичним внеском у розвиток економічної науки, зокрема в таку галузь, як економіка будівництва.
Опубліковані у співавторстві наукові праці містять положення, висновки та пропозиції сформульовані особисто автором і відображають його конкретний внесок у підвищення ефективності управління інвестиційною та інноваційною діяльністю будівельних організацій.
Апробація результатів дисертації. Результати проведених досліджень та основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на чотирьох конференціях, серед яких: Друга міжнародна третя всеукраїнська наукова конференція студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємство, стале економічне зростання” (м. Донецьк, грудень 2002); Міжнародний семінар “Нова економіка і вища освіта” (м. Донецьк, 16 – 17 січня 2003р.); V?? Міжнародна науково-практична конференція „Наука і освіта 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004); V??? Міжнародна науково-практична конференція „Наука і освіта 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005); Четверта науково-практична конференція „Українське Причорномор’я у конкурентному економічному просторі” (м. Феодосія, 22 – 25 вересня, 2005 г.).
Публікації. Основні результати досліджень викладені у 10 опублікованих працях загальним обсягом 3,4 др. арк. (особисто автору належить 3,0 др. арк.), з них 4 праці у наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України [1-4].
Структура дисертації обрана згідно з головною метою дослідження і складається зі вступу, змісту чотирьох тематичних розділів, висновків, переліку літератури з 165 найменувань та додатків. Повний обсяг дисертації містить 191 сторінку, ілюстрацій 11 сторінок, переліку літератури 16 сторінок, додатків 20 сторінок. В роботі налічується 28 таблиць, 16 рисунків та 42 формули.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, розкрито сутність її дослідження, наукове і практичне значення для економічного зростання суб’єктів господарювання. Визначені мета і завдання дослідження, об’єкт та предмет, новизна роботи та її практична цінність, апробація результатів дослідження, структура дисертації.
У першому розділі роботи „Теоретичні основи ефективності управління інвестиційно-інноваційною діяльністю будівельних організацій” автором проведено дослідження особливостей управління інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації, обґрунтовано економічну сутність загальних понять, визначено основи розробки інвестиційно-інноваційної стратегії підприємства, розглянуто стан та тенденції розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні, вивчено досвід ефективного управління інвестиційно-інноваційної діяльності будівельних організацій у розвинутих країнах.
Дослідження інвестиційної ситуації в Україні з 1990 – 2004 рр. дозволило виділити два етапи розвитку. Перший етап (з 1990 – 1995 р.) характеризується тим, що обсяг інвестицій в основний капітал України у фактичних цінах збільшувався, а в процентному вираженні до попереднього року знижувався, що пов’язано з нестабільною політичною й економічною ситуацією в країні, а також інфляційними процесами.
Другий етап аналізу (з 1996 – 2004 рр.) свідчить про позитивну тенденцію в інвестиційній сфері. Спостерігається щорічне збільшення фактичного обсягу інвестицій в основний капітал України. Так, у 1996 р. інвестиції в основний капітал складали 12557 млн. грн., а в 2004 р. – 75714 млн. грн.
За період з 2002 – 2004 рр. спостерігається збільшення капітальних інвестицій в Україні. Якщо в 2002 р. було освоєно інвестицій усього на суму 46563 млн. грн., то в 2004 р. їхня сума склала 89314 млн. грн. При цьому найбільший обсяг інвестицій вкладається в основний капітал України (капітальні вкладення).
За період з 1996 – 2004 рр. спостерігається зростання обсягу робіт за контрактами будівельного підряду. В 1996 р. даний показник склав 6383,4 млн. грн. чи 66,4 % до попереднього року, а в 2004 р. було виконано робіт на суму 19364,9 млн. грн. чи 117,2 % до 2003 р.
Аналіз статистичних даних засвідчує, що за останній період накреслилися істотні зрушення в інвестиційній діяльності, тому необхідне подальше стимулювання інвестиційної діяльності в Україні за рахунок: формування сприятливого інвестиційного клімату в країні; комплексного об’єднання зусиль в цьому напрямку державних, регіональних органів влади та керівників підприємств; розробки й упровадження перспективних інвестиційних програм розвитку територій; інвестування у високі технології.
Управління інвестиційною діяльністю підприємства в сучасних умовах тісно пов’язане з формуванням інвестиційної стратегії. Інвестиційна стратегія підприємства є одним із факторів забезпечення його ефективної діяльності. В роботі представлено удосконалену модель формування інвестиційної стратегії підприємства. Відмітною рисою запропонованої моделі є забезпечення взаємозв’язку загальної стратегії діяльності підприємства з формуванням стратегічних напрямків інвестиційної діяльності. Крім цього, розробка інвестиційної стратегії підприємства заснована на комплексному аналізі макроекономічних умов, включаючи аналіз і прогнозування інвестиційного ринку і SWOT-аналіз. Практичне впровадження запропонованої моделі дозволить підвищити ефективність інвестиційної діяльності підприємства за рахунок своєчасного виявлення та відхилення неефективних інвестиційних проектів.
Пошук вітчизняними економістами та вченими пріоритетних напрямків інвестиційної привабливості тісно пов’язаний з активізацією інноваційної діяльності в Україні.
У дисертаційній роботі запропонована модель формування інноваційної стратегії підприємства з урахуванням стадій життєвого циклу нововведення та критерію “витрати - ефект”. Відмітною особливістю даної моделі є координація всіх етапів життєвого циклу нововведення з основними етапами реалізації інноваційної стратегії підприємства. Представлена модель містить важливий критерій “витрати – ефект”, оскільки основною метою інноваційної діяльності підприємства є одержання економічного, соціального або іншого ефекту при вкладенні певних коштів. Використання цієї моделі дозволить організації: впроваджувати інновації, що задовольняють ринковий попит; забезпечити максимальну участь різних наукових, проектних організацій, венчурних фірм, інших фахівців, а також знизити ризик за рахунок його розподілу між учасниками інноваційного процесу.
На основі вивченого вітчизняного та зарубіжного досвіду у сфері управління проектами, в роботі представлені основні складові ефективного механізму управління інвестиційними проектами в будівництві, застосування яких, дозволить: істотно знизити витрати будівельних організацій; підвищити якість продукції; поліпшити взаємовідносини учасників інвестиційного процесу; сформувати інтегровані структури; досягти ефективності розробки та реалізації проекту за рахунок комплексного розгляду його повного життєвого циклу, урахування інтересів усіх його учасників, конкурсного вибору претендентів та інших чинників.
З метою подальшого стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності в країні необхідно: підвищення інвестиційної активності через реалізацію Програми поліпшення інвестиційного клімату в Україні; забезпечення всебічної підтримки державних і регіональних органів влади в розвитку інвестиційно-будівельного комплексу; впровадження інноваційних технологій з метою підвищення ефективності реалізації проектів.
У другому розділі „Методи дослідження оцінки ефективності проектів” здійснена постановка мети та завдань дослідження, обрані основні методи проведення дослідження та визначені причини, які зумовили вибір саме цих методів дослідження. Розглянуті основні методи оцінки ефективності інвестиційних та інноваційних проектів у будівництві та підходи до обґрунтування інвестиційно-інноваційних проектів.
Дослідження показало, що у сучасних ринкових умовах найбільш застосовувані динамічні методи (з урахуванням дисконтування) оцінки ефективності, оскільки вони дозволяють одержати більш точні результати за рахунок приведення різночасних витрат і результатів до одного моменту часу.
На основі вивченого досвіду у сфері оцінки ефективності інвестиційних і інноваційних проектів запропоновано вдосконалену схему оцінки ефективності інвестиційних проектів, яка відображає основні етапи оцінки ефективності: ефективність інвестиційного проекту в цілому та ефективність участі в проекті. Ця схема дозволяє наочно визначити етапи проведення оцінки залежно від масштабу проекту: глобальний, великомасштабний, локальний проект.
Дослідження вітчизняних та зарубіжних підходів до обґрунтування інвестиційно-інноваційних проектів (дванадцять методик та методичних рекомендацій) за рахунок запропонованих критеріїв: багатоетапність оцінки ефективності інвестиційних проектів, урахування чинника часу для розрахунку різночасних витрат і результатів, урахування міжнародних вимог до оцінки ефективності проектів, урахування ризику та інфляції, застосування програмних пакетів показало, що не всі методики оцінки ефективності інвестиційно-інноваційних проектів відповідають запропонованим критеріям. Виходячи з цього, необхідна методика оцінки ефективності інвестиційно-інноваційних проектів в Україні, яка враховувала б міжнародні вимоги, оцінку інвестиційної привабливості підприємства та проекту, особливості сучасного розвитку держави, рівень ризику та інфляції, а також інтереси всіх учасників інвестиційного процесу.
У третьому розділі „Аналіз ефективності управління інвестиційною та інноваційною діяльністю підприємств” проведено дослідження стратегічних напрямів розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств Донецької області; здійснено статистичний аналіз стану інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств; за допомогою комплексного застосування сучасних економіко-математичних методів і програми Mіcrosoft Excel здійснено оцінку ефективності інвестицій у будівельні та монтажні роботи за формами власності, досліджено вплив різних факторів на формування фінансового результату будівельних організацій за допомогою побудови економічної моделі.
За період з 1996 – 2003 рр. інвестиції в основний капітал в цілому по Донецькій області характеризуються як негативною, так і позитивною тенденцією. Проте останніми роками спостерігається збільшення інвестицій в основний капітал (2003 р. – 2247250 тис. грн., що більше на 387652 тис. грн. в порівнянні з 2002 р.).
Останніми роками в технологічній структурі інвестицій в основний капітал Донецької області відбулися істотні зміни, а саме: збільшення інвестицій в устаткування, інструменти й інвентар та зниження питомої ваги інвестицій в будівельні та монтажні роботи, а також інші капітальні роботи та витрати.
За розглянутий період часу, найбільші обсяги інвестицій здійснювалися в промислові підприємства Донецької області, в розвиток транспорту та зв’язку, будівництво та торгівлю. Ці галузі були і залишаються важливою основою розвитку економіки регіону, тому ефективне їх інвестування здатне істотно поліпшити соціально-економічне становище в області.
Інвестиційний регіональний аналіз джерел фінансування інвестицій свідчить, що існує низька зацікавленість вітчизняних та іноземних інвесторів у фінансуванні інвестиційно-інноваційних проектів, але останніми роками позначилася тенденція збільшення коштів вітчизняних інвесторів.
На основі досліджуваних статистичних даних, проведено аналіз ефективності інвестицій в будівельні та монтажні роботи за формами власності. За допомогою застосування математичного методу найменших квадратів (МНК) досліджено вплив обсягів будівельних та монтажних робіт за формами власності (Х) на формування фінансових результатів будівельних організацій (Y). Одержані результати показали, що найбільша залежність і динаміка характерна для інвестицій в основний капітал в загальній сумі за всіма формами власності та їх фінансових результатів, а також інвестицій в основний капітал підприємств колективної форми власності та їх фінансових результатів, оскільки, за результатами математичного моделювання між змінними х і у існує тісний (зворотний) зв’язок. Таким чином, цю економічну модель можна використовувати для ухвалення рішень і здійснення прогнозів.
За іншими видами власності не простежується чіткої залежності між динамікою інвестицій та фінансовими результатами.
Для дослідження динаміки інвестицій в будівельні та монтажні роботи за період 1996 – 2003 рр. оцінили (за методом найменших квадратів (МНК)) часовий тренд, за допомогою програми Microsoft Excel. Проведений економіко-математичний аналіз дозволяє зробити такий висновок: не зважаючи на зростання інвестицій в будівельні організації за період 1996 – 2003 рр. (про що свідчать одержані рівняння трендів) фінансовий результат цих організацій в цей період мав стійку тенденцію до зменшення. Цей чинник може свідчити про неефективне здійснення інвестиційної діяльності у розглянутих організаціях, тому необхідно забезпечення всебічного контролю за використовуванням інвестованих коштів.
Важливим аспектом аналізу дослідження є ефективність інноваційної діяльності в Донецькій області.
Побудова економічної моделі за допомогою програми Microsoft Excel свідчить, що останніми роками спостерігається значне збільшення доходу від впроваджених винаходів. Це може свідчити про ефективне їх використання. Проте, разом із збільшенням доходу, спостерігається зниження кількості винахідників, що є негативним чинником у розвитку інноваційної діяльності в регіоні.
У дисертації визначено характерні чинники ефективного розвитку інноваційної діяльності в регіоні, а саме: розвиток інформаційного забезпечення з метою розробки комплексної системи інформування про інвестиційні наміри, пропозиції та проекти; підвищення престижу наукових працівників; збільшення оплати праці науковців; стимулювання державними та регіональними нагородами.
Основною метою інвестиційного та інноваційного розвитку є поліпшення інвестиційного клімату в регіоні, тому необхідно:
- упровадження регіональних програм розвитку промисловості, соціальної сфери, науки, охорони здоров'я;
- поліпшення добробуту громадян;
- формування розвиненої інфраструктури;
- поліпшення екологічного становища регіону;
- надання податкових пільг і гарантій для вітчизняних інвесторів.
У четвертому розділі „Пропозиції щодо розвитку механізму управління інвестиційно-інноваційної діяльності будівельних організацій” запропоновано методологію знаходження оптимальної стратегії підприємства будівельної галузі в ринкових умовах, яка заснована на теорії ігор, розроблено комплексну систему оцінки ефективності інвестиційних та інноваційних проектів, яка включає п’ять основних етапів; розглянуто методичний підхід до вибору проекту та його впровадження.
Важливе значення для будівельної організації має відповідь на запитання: “Скільки необхідно виробляти продукції, щоб задовольнити потребу ринку?”. Інакше кажучи, як, виходячи з особливостей ринку, визначити виробничу програму підприємства. Від вирішення цього питання залежить стабільність функціонування підприємства, його подальше зростання та ефективність діяльності (прибутковість).
Існує багато підходів у вирішенні цього питання. Проте ці підходи або недостатньо науково обґрунтовані, або працюють при дуже жорстких обмеженнях, або мають досить трудомісткий алгоритм виявлення оптимальних рішень.
У роботі пропонується методологія знаходження оптимальної стратегії будівельної галузі в ринкових умовах, яка заснована на теорії ігор.
Будівельне підприємство реалізує m видів будівельних об’єктів. Збут об’єктів залежить від попиту, який може бути в одному з n станів. За даними минулих спостережень підприємство може реалізувати об’єктів i-го виду в умовах j-го стану попиту (). Відомі витрати та ціна реалізації одного об’єкту i-го виду ().
Показники задачі можна інтерпретувати таким чином: – об’єм реалізованих будівельно-монтажних робіт i-го виду в умовах j-го стану попиту ();
і – капіталовкладення підрядчика та ціна реалізації одиниці обсягу будівельно-монтажних робіт i-го виду () відповідно.
Задача полягає у визначенні оптимальної стратегії підприємства (оптимальної кількості об’єктів будівництва), яка гарантує максимальний середній рівень доходу при будь-якому стані попиту, вважаючи його невизначеним.
Розв’яжемо цю задачу методами теорії ігор. Гра в цьому випадку відноситься до парної гри з нульовою сумою (виграш одного з гравців рівний програшу іншого).
Початкові дані представимо у вигляді табл.1.
Таблиця 1.
Початкові дані
Вид
об’єкту |
Кількість реалізованих об’єктів залежно від стану попиту | Витрати
на од. об’єкту | Ціна реалізації
од. об’єкту
1 | 2 | 3 | … | j | … | n
1 | … | …
2 | … | …
3 | … | …
… | … | … | … | … | … | … | … | … | …
i | … | …
… | … | … | … | … | … | … | … | … | …
m | … | …
Будівельне підприємство (гравець А) має в своєму розпорядженні в даних умовах n стратегії: стратегія Ai – будівництво об’єктів з розрахунку на i-ий стан попиту (). Попит розглядатимемо як другого гравця (гравець B) з n стратегіями: стратегія Bj – попит в j-му стані ().
Платіжну матрицю даної гри () – матрицю доходів будівельного підприємства, представимо в табл. 2.
Таблиця 2
Матриця доходів будівельного підприємства |
B1 | B2 | … | Bn
A1 | a11 | a12 | … | a1n
A2 | a21 | a22 | … | a2n
… | … | … | … | …
An | an1 | an2 | … | ann
Де – дохід підприємства, якщо воно проводить будівництво з розрахунку на i-ий стан попиту, а насправді попит знаходиться в j-му стані.
Якщо , тобто розрахунки підприємства збігаються з дійсністю, то дохід підприємства дорівнює:
. (1)
Якщо , тобто розрахунки не збігаються з дійсністю, то дохід підприємства дорівнює прибутку від фактично реалізованих будівельних об’єктів мінус витрати через відсутність попиту на частину побудованих об’єктів, тобто
, (2)
де
При визначенні оптимальної стратегії підприємства керуємося “максимальним критерієм” (максимальний гарантований середній рівень доходу).
Оптимальну стратегію підприємства шукатимемо в змішаних стратегіях , де – вірогідність застосування чистої стратегії();
.
Розв’язання даної гри в загальному випадку може бути зведене до розв’язання задачі лінійного програмування.
Дано: | | (3)
Знайти: вектор-план , при якому
Вирішуючи задачу лінійного програмування (3) симплексним методом, одержуємо оптимальне рішення і .
Ціна гри визначається із співвідношення
. (4)
Оптимальну стратегію знаходимо, використовуючи формулу (5):
, . (5)
Можна розрахувати будівництво кількості об’єктів, яке необхідне проводити підприємству при оптимальній стратегії:
об’єктів 1-го виду,
об’єктів 2-го виду, …, (6)
об’єктів m-го виду.
При цьому підприємство при будь-якому стані попиту одержить середній дохід в розмірі .
Крім того, можна визначити середню величину капітальних вкладень підприємства при оптимальній стратегії:
. (7)
У роботі розглянуто реалізацію алгоритму розв’язання цієї задачі на прикладі будівництва двох видів об’єктів при трьох станах попиту.
Ураховуючи вищевикладене, можна зробити такі висновки:
- удосконалення економічного механізму управління підприємством є актуальним завданням, вирішення якого сприяє оптимізації виробничого процесу в ринкових умовах;
- існуючі методи вибору стратегій підприємства або недостатньо науково обґрунтовані, або мають досить трудомісткий алгоритм виявлення оптимальних рішень;
- у роботі за допомогою розв’язання гри двох осіб з нульовою сумою побудована математична модель, що дозволяє визначити оптимальну стратегію виробництва. Ця модель враховує ринкові умови (умови невизначеності), в яких функціонує підприємство;
- алгоритм розв’язання цієї задачі може бути достатньо просто реалізований за допомогою комп’ютерного програмного продукту EXCEL;
- перспективами удосконалення економічного механізму управління виробничої діяльністю можливо враховувати статистичне обґрунтування стану попиту на продукцію підприємства;
- результати досліджень даної проблеми можуть бути використані підприємствами для підвищення ефективності їх функціонування в умовах невизначеності попиту на їх продукцію.
Оцінка ефективності інвестиційних і інноваційних проектів є основним інструментом правильного вибору з декількох проектів найефективнішого, а також при ухваленні рішення щодо його фінансування.
Дисертаційне дослідження показало, що доцільно здійснювати оцінку ефективності виходячи з інвестиційної привабливості підприємства-учасника та інвестиційної привабливості проекту.
На рис. 1 запропонована комплексна система оцінки ефективності інвестиційних та інноваційних проектів, яка включає п’ять основних етапів: відбір і оцінка інвестиційно-інноваційно привабливих підприємств і організацій; відбір і оцінка інвестиційно-привабливих проектів; оцінка ефективності проекту в цілому; оцінка ефективності проекту для кожного його учасника; моніторинг упровадження проекту.
Рис. 1. Комплексна система оцінки ефективності проектів
Запропонована система оцінки ефективності інвестиційних та інноваційних проектів дозволяє комплексно визначити стратегічні напрями інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства шляхом відбору та оцінки інвестиційно-привабливих підприємств і проектів, а також найбільш доцільно оцінити ефективність проекту, як в цілому, так і для кожного його учасника.
Особливістю цієї системи є комплексний взаємозв’язок оцінки інвестиційної привабливості підприємств і проектів з їх оцінкою ефективності. Окрім цього, представлена система включає один з найважливіших етапів управління інвестиційними та інноваційними проектами – моніторинг. Оскільки однією з істотних проблем ефективної реалізації інвестиційних та інноваційних проектів є недолік контролю за ходом упровадження та реалізації проекту.
Таким чином, використання цієї системи оцінки ефективності проектів дозволяє ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення при виборі об’єкту інвестування, впроваджувати перспективні інвестиційні та інноваційні проекти, а також знижувати ризик інвестора.
У дисертаційній роботі розглянуто детально всі етапи комплексної оцінки ефективності проектів.
Одним із найважливіших етапів комплексної оцінки ефективності проектів є оцінка інвестиційної привабливості підприємств.
Існуюча в Україні Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій включає систему показників, що характеризують в основному фінансовий стан підприємства. У названій методиці оцінка інвестиційної привабливості підприємства ототожнюється з оцінкою його фінансового стану. Оцінка фінансового стану є тільки частиною внутрішньої оцінки інвестиційної привабливості підприємства, оскільки оцінка інвестиційної привабливості повинна ґрунтуватися на оцінці внутрішніх і зовнішніх показників привабливості підприємства.
Окрім цього, в розглянутих методиках оцінки інвестиційної привабливості відсутня система показників, що характеризують оцінку проекту з точки зору соціальної корисності.
У дисертаційній роботі запропонована Методика оцінки та аналізу інвестиційної привабливості підприємств і організацій, яка включає оцінку всіх основних сфер діяльності усередині підприємства (операційна, інвестиційна, фінансова) і оцінку зовнішніх показників, які дозволяють порівнювати досліджуване підприємство з іншими підприємствами галузі, регіону.
На рис. 2 представлена схема оцінки та аналізу інвестиційної привабливості підприємств і організацій. Ця схема включає два етапи оцінки інвестиційної привабливості підприємства.
Перший етап характеризується оцінкою внутрішніх показників підприємства, виходячи з основних видів його діяльності. Він містить: оцінку показників операційної (виробничої) діяльності підприємства, включаючи показники оцінки інвестиційної діяльності; оцінку показників фінансової діяльності підприємства (оцінка фінансового стану).
Другий етап комплексної системи оцінки інвестиційної привабливості підприємства включає зовнішні показники діяльності підприємства, такі як: показники інвестиційно-інноваційної активності підприємства, показники соціальної корисності.
Цей етап має значення в системі оцінки інвестиційної привабливості підприємства.
Зазначимо, що в існуючій в Україні Методиці оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій система зовнішніх показників оцінки інвестиційної привабливості підприємства відсутня.
У запропонованій методиці розглянуто соціальні аспекти оцінки інвестиційної привабливості підприємства.
Рис. 2. Схема оцінки та аналізу інвестиційної привабливості підприємств і організацій
З метою розширення методичного підходу до оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій, запропонована система показників оцінки інвестиційно-інноваційної активності підприємства, яка представлена в табл. 3.
Слід зазначити, що метою запропонованої методиці є оцінка інвестиційної привабливості підприємства для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій, прискорення реалізації сучасних, ефективних проектів, що відповідають потребам розвитку суспільства.
Наступним етапом комплексної системи оцінки ефективності інвестиційних і інноваційних проектів є відбір і оцінка інвестиційно-привабливих проектів.
У роботі запропоновано визначення: “Інвестиційна привабливість проекту – економічна категорія, яка характеризується прибутковістю та соціальною значущістю проекту для всіх його учасників (підприємства, працівників, держави (регіону))”.
Виходячи з визначення, запропонована Методика оцінки інвестиційної привабливості проекту з урахуванням інтегрального коефіцієнта інвестиційної привабливості проекту.
Для визначення інтегрального коефіцієнта інвестиційної привабливості проекту у роботі запропоновані наступні показники (табл. 4).
Таблиця 3
Оцінка зовнішніх показників діяльності підприємства
№ | Найменування
показника | Розрахункова формула | Обґрунтування
1 | 2 | 3 | 4
1 | Показники оцінки інвестиційно-інноваційної активності підприємства
Коефіцієнт галузевої конкурентоспроможності |
де – обсяг виробленої продукції підприємством, тис. грн.;
– обсяг виробленої продукції по галузі (регіону), тис. грн.
Чим вище даний показник, тим конкурентноздатне підприємство в порівнянні з підприємствами галузі.
2 | Коефіцієнт галузевої інвестиційно-інноваційної активності підприємства |
| де – кількість впроваджених інвестиційно-інноваційних проектів підприємством;
– кількість впроваджених інвестиційно-інноваційних проектів в галузі (регіоні).
Даний коефіцієнт показує, наскільки активно підприємство здійснює інвестиційну та інноваційну діяльність.
3 | Коефіцієнт галузевої інноваційної активності підприємства |
де – кількість нововведень на підприємстві;
– кількість нововведень по галузі (регіону).
Чим більше даний коефіцієнт, тим активніше здійснюється інноваційна діяльність на підприємстві.
1 | Показники соціальної корисності
Галузевий коефіцієнт матеріальної зацікавленості |
де – середня заробітна платня працівників підприємства за рік, тис. грн.;–
середня заробітна платня працівників по галузі за рік, тис. грн.
Чим вище даний коефіцієнт, тим більше матеріальна зацікавленість працівників даного підприємства в порівнянні з іншими підприємствами галузі
2 | Галузевий коефіцієнт бюджетного впливу |
де – середньорічна сума податку виплачуваного підприємством до бюджету, тис. грн.;
– середньорічна сума податку по галузі, тис. грн.
Чим вище галузевий коефіцієнт бюджетного впливу, тим більше сума податків перерахованих до бюджету.
3 | Галузевий коефіцієнт екологічної безпеки |
де – витрати на відновні заходи щодо охорони навколишнього середовища (екології) по підприємству за рік, тис. грн.;–
витрати на відновні заходи щодо охорони навколишнього середовища в цілому по галузі, тис. грн. Зростання коефіцієнта показує, що підприємство збільшує витрати на відновлення навколишнього середовища.
Таблиця 4
Показники оцінки інвестиційної привабливості проекту
№
п/п | Найменування
показника | Розрахункова формула | Обґрунтування
1 | 2 | 3 | 4
1 | Коефіцієнт прибутковості впроваджуваного інвестиційного та інноваційного проекту |
де – сума прогнозованого чистого прибутку та амортизаційних відрахувань після реалізації проекту, тис. грн.;
– сума чистого прибутку та амортизаційних відрахувань до реалізації проекту, тис. грн.
Даний коефіцієнт показує частку перевищення суми чистого прибутку та амортизаційних відрахувань після реалізації інвестиційного і інноваційного проекту в порівнянні з аналогічними показниками до реалізації інвестиційного і інноваційного проекту.
2 | Коефіцієнт матеріальної зацікавленості працівників |
де – фонд заробітної платні працівників підприємства після реалізації проекту, тис. грн.; – фонд заробітної платні працівників підприємства до реалізації проекту, тис. грн. Коефіцієнт матеріальної зацікавленості працівників показує перевищення фонду заробітної платні працівників підприємства після реалізації інвестиційного та інноваційного проекту в порівнянні з фондом заробітної платні працівників до реалізації проекту.
3 | Коефіцієнт бюджетного впливу |
де – середньорічна сума податку на прибуток за проектом після його реалізації, тис. грн.;
– середньорічна сума податку на прибуток за проектом до його реалізації, тис. грн.
Даний коефіцієнт показує перевищення суми податку, перерахованого до бюджету після реалізації проекту, в порівнянні з сумою податку до реалізації проекту.
4 | Коефіцієнт екологічної безпеки |
де – витрати на відновні заходи щодо охорони навколишнього середовища після реалізації проекту, тис. грн.;
– витрати на відновні заходи щодо охорони навколишнього середовища до реалізації проекту, тис. грн.
Коефіцієнт екологічної безпеки характеризує підвищення частки витрат на відновні заходи щодо охорони навколишнього середовища після реалізації інноваційного проекту в порівнянні з аналогічними витратами до реалізації проекту.
Інтегральний коефіцієнт інвестиційної привабливості проекту визначається за формулою (8):
, (8)
де - коефіцієнт прибутковості впроваджуваного інвестиційного і інноваційного проекту;
- коефіцієнт матеріальної зацікавленості працівників підприємства;
- коефіцієнт бюджетного впливу;
- коефіцієнт екологічної безпеки.
Якщо - проект не є привабливим для всіх його учасників;
Якщо 0< - проект менш привабливий і вимагає коректування окремих елементів;
Якщо 1< - проект привабливіший для всіх його учасників.
Інтегральний коефіцієнт інвестиційної привабливості проекту показує: чим більший цей
коефіцієнт, тим більш привабливим є інвестиційно-інноваційний проект для кожного з його учасників (підприємства, працівників, держави (регіону)).
Оцінка інвестиційної привабливості підприємства і проекту, дозволяє перейти до оцінки ефективності проекту в цілому.
Ефективність проекту в цілому оцінюється з метою визначення потенційної привабливості проекту для можливих учасників і пошуків джерел його фінансування. Вона здійснюється на основі суспільної (соціально-економічної) і комерційної ефективності проекту.
Основні показники ефективності проекту, які рекомендується застосовувати: чистий дохід; чистий дисконтований дохід; внутрішня норма прибутковості; індекси прибутковості витрат і інвестицій; дисконтований термін окупності; потреба в додатковому фінансуванні (капітал ризику).
Завершальним етапом комплексної системи оцінки ефективності нвестиційно-інноваційних проектів є моніторинг упровадження проекту.
Моніторинг упровадження проекту надає інформацію, що допомагає ухвалювати ефективні рішення для запобігання ризикам.
Основними завданнями моніторингу проектів є збір, аналіз і розповсюдження інформації про стан і перспективи впровадження інвестиційних і інноваційних проектів.
Послідовність проектування системи моніторингу за станом упровадження проекту розробляється як окреме завдання проекту.
Таким чином, моніторинг упровадження проектів дозволяє своєчасно здійснювати збір, аналіз і розповсюдження інформації про стан і перспективи впровадження проектів. В результаті забезпечується координація та контроль за ходом реалізації проектів.
Сучасний розвиток інвестиційно-будівельного комплексу характеризується відсутністю ефективного механізму моніторингу впровадження проектів, тому необхідне подальше вивчення і формування системи моніторингу впровадження проектів.
Слід зазначити, що впровадження запропонованої комплексної системи оцінки ефективності інвестиційних та інноваційних проектів дозволить найбільш повно здійснити оцінку ефективності проекту та прийняти рішення про доцільність його реалізації.
ВИСНОВКИ
Одержані в дисертаційній роботі наукові результати, висновки і рекомендації в сукупності вирішують основні науково-прикладні завдання підвищення ефективності управління інвестиційною та інноваційною діяльністю будівельних організацій.
Виділимо такі основні висновки і рекомендації дисертаційної роботи:
1. Аналіз наукової й нормативної літератури щодо стану оцінки ефективності інвестиційних та інноваційних проектів в будівництві довів необхідність та доцільність формування комплексної системи оцінки ефективності інвестиційних та інноваційних проектів з урахуванням внутрішньої та зовнішньої оцінки інвестиційної привабливості підприємств і проектів.
2. В результаті проведених досліджень запропоновано нове комплексне вирішення завдань
