Інститут землеробства

Української академії аграрних наук

волощук ігор степанович

УДК 633.32:631.584.4:631.53.048:631.8

ПРОДУКТИВНІСТЬ КОНЮШИНИ ГІБРИДНОЇ

ЗАЛЕЖНО ВІД АГРОТЕХНІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ

В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ

06.01.12 – кормовиробництво і луківництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону

УААН протягом 2000-2003 рр.

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор

Мащак Ярослав Іванович, головний науковий співробітник

лабораторії кормовиробництва Інституту землеробства

і тваринництва західного регіону УААН

Офіційні опоненти – доктор сільськогосподарських наук, заслужений

працівник сільського господарства України

Макаренко Петро Савелійович, професор кафедри

кормовиробництва, рослинництва і сільськогосподарської меліорації

Вінницького державного аграрного університету Мінагрополітики України

кандидат сільськогосподарських наук

Козяр Олександр Михайлович, доцент кафедри рослинництва і кормовиробництва Національного аграрного університету

Кабінету Міністрів України

Провідна установа – Львівський державний аграрний університет Мінагрополітики України

Захист відбудеться “ 22- “ березня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 в Інституті землеробства УААН.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати на адресу: Україна, 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, Інституту землеробства УААН, вченому секретареві спеціалізованої вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту землеробства УААН.

Автореферат розіслано “14” лютого 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Л.О. Кравченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Важливим завданням кормовиробництва є виробництво високоякісних кормів, багатих на білки, незамінні амінокислоти, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини і мікроелементи.

Дефіцит кормового протеїну в Україні становить більше 30%. У раціонах тварин його не вистачає майже на 11,8 млн т, внаслідок чого недобирається щорічно майже 20-25 відсотків продукції тваринництва.

Склад і кількість кормів, які заготовлюються, не відповідають науково обґрунтованим нормам годівлі. В раціонах сільськогосподарських тварин у середньому на кожну кормову одиницю припадає 85-86 г перетравного протеїну замість 105-110 г відповідно до зоотехнічних норм. Дефіцит білка в раціонах негативно впливає на продуктивність стада, викликає значний розхід корму і підвищує собівартість тваринницької продукції.

Актуальність теми. Високі кормові якості та агротехнічне значення конюшини гібридної в землеробстві дають підстави для широкого її використання в кормових сівозмінах. На сильно зволожених кислих малопродуктивних глинистих і болотних ґрунтах західного Лісостепу вона дає вищі врожаї сіна, ніж конюшина лучна, а за кормовою цінністю рівна їй.

Тому важливими є удосконалення технологічних прийомів вирощування конюшини гібридної на зелену масу з метою підвищення врожайності культури і якості вирощеного корму та розробка на цій основі зональних технологій її вирощування.

Щодо ґрунтово-кліматичних умов західного Лісостепу визначальними елементами такої технології є підбір агрофітоценозів, встановлення оптимальних норм висіву, способів сівби, мінерального живлення, мікроелементів, інокулянта, які б у найбільшій мірі сприяли реалізації її потенційних можливостей за продуктивністю та якістю корму.

Значний внесок у вирішення цих питань в умовах західного Лісостепу зробили такі вчені: Г.С. Кияк, О.І. Мацьків, Я.І. Мащак. Проте ще багато питань залишилися не вивченими.

В умовах енергетичної кризи актуальним є встановлення економічної та біоенергетичної ефективності витрат коштів і енергії на впровадження у виробництво удосконаленої технології вирощування конюшини гібридної.

Актуальність та значимість цих питань зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та основні завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані відповідно до тематичних планів науково-дослідних робіт Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН згідно з науково-технічною програмою УААН “Кормовиробництво” на 2000-2005 рр. і були складовою частиною завдання “Удосконалити ресурсозберігаючі технології виробництва високоякісного насіння та покращення кормової якості бобово-злакових трав” (№ державної реєстрації 01.01U004006).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було удосконалити технологію вирощування конюшини гібридної на кормові цілі в підпокривних і безпокривних посівах шляхом оптимізації способів сівби, норм висіву, мінеральних добрив, мікроелементів, інокулянта у ґрунтово-кліматичних умовах західного Лісостепу.

Для досягнення мети було визначено такі завдання:

- виявити важливі морфологічно біологічні ознаки, що впливають на формування високого потенціалу продуктивності сорту конюшини гібридної Придністровська, та вивчити їх структуру і кореляцію;

- встановити закономірності формування урожаю конюшини гібридної в підпокривних і безпокривному посівах;

- підібрати оптимальні агрофітоценози однорічних культур з конюшиною гібридною, які б забезпечували формування врожайності з високою якістю корму на сірому опідзоленому ґрунті;

- встановити оптимальні способи сівби і норми висіву конюшини гібридної, які б забезпечували найвищий урожай сухої речовини, вихід кормових одиниць та сирого протеїну з 1 га.

- виявити вплив мінеральних добрив, мікродобрив та інокулянта на структурні елементи врожаю корму та його якості;

- дати економічну та біоенергетичну оцінку застосованих елементів технологій.

Об’єкт досліджень. Процес формування продуктивності та якості корму конюшини гібридної на сірому опідзоленому ґрунті.

Предмет досліджень. Новостворений сорт конюшини гібридної Придністровська, покривні культури, норми висіву, способи сівби, мінеральні добрива, мікроелементи, інокулянт.

Методи досліджень: польовий, який у поєднанні з спостереженням за ростом і розвитком рослин дає можливість кількісно оцінити агротехнічні заходи, візуальний та вимірювально-ваговий для встановлення фенологічної змінності рослин та величини врожаю, лабораторно-хімічний для визначення агрохімічного складу і властивостей ґрунту, структурного аналізу зразків та зоотехнічної оцінки корму, математико статистичний для оцінювання достовірності результатів досліджень, розрахунково порівняльний для визначення економічних та біоенергетичних елементів технології вирощування конюшини гібридної.

Наукова новизна одержаних результатів. Відповідно до природно-кліматичних умов західного Лісостепу на основі комплексу досліджень виявлено особливості формування видової структури та продуктивності агрофітоценозів конюшини гібридної з однорічними культурами на сірих опідзолених ґрунтах.

Вперше визначено залежності одержання високого та якісного урожаю корму новоствореного сорту конюшини гібридної Придністровська від різних факторів та встановлено оптимальні агрофітоценози, норми висіву, способи сівби, ефективність мінеральних добрив, мікроелементів, інокулянта.

Показано залежність економічної та біоенергетичної ефективності виробництва бобових кормів від видового складу травостою, норм висіву, способів сівби, мінерального живлення, що дозволяє визначити шляхи зменшення витрат у технологічному процесі вирощування конюшини гібридної.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень покладено в основу технології вирощування конюшини гібридної на кормові цілі для господарств різних форм власності західного регіону, яка забезпечить стабільний урожай сухої речовини корму 115 ц/га, кормових одиниць – 105 ц/га, сирого протеїну – 18,5 ц/га, що дасть можливість значно збільшити виробництво та поліпшити якість кормів, зменшити дефіцит рослинного білка для тваринництва як однієї з основних галузей сільськогосподарського виробництва даного регіону.

Результати досліджень впроваджено в Державному підприємстві дослідному господарстві “Радехівське” Радехівського району Львівської області на площі 100 га у 2003-2004 рр.

На основі отриманих результатів досліджень розроблено 2 рекомендації виробництву щодо вирощування конюшини гібридної на корм.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням аспіранта. Автор за темою дисертації опрацював наукову літературу, розробив програму та провів польові й лабораторні дослідження, систематизував і узагальнив експериментальний матеріал, сформулював обґрунтовані висновки та провів перевірку і впровадження результатів досліджень у виробництво, підготував до друку дисертацію й автореферат.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були апробовані й отримали позитивну оцінку на науково-практичній конференції “Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів” (Львів-Дубляни, 2003), науково-практичній конференції науковців і аспірантів “Виробництво, заготівля та використання кормів (Теорія і практика)”, присвяченій 75-річчю від дня народження відомого вченого-луківника, кандидата сільськогосподарських наук Горба Владислава Дмитровича (Оброшино, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрямки їх розв’язання” (Тернопіль-Хоростків, 2005), засіданнях методичної комісії і вченої ради Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (Оброшино, 2001, 2002, 2003 рр.), на розширеному засіданні наукових відділів і лабораторій рослинницького профілю Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (серпень 2005 р).

Публікації. Основні положення дисертації і результати досліджень опубліковано в 8 наукових роботах, зокрема 3 у фахових виданнях, 1 авторське свідоцтво, 2 рекомендації, 2 тези.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 172 сторінках комп’ютерного тексту та ілюстровано 44 таблицями, 5 рисунками. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків і практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який містить 269 джерел, із них 18 іноземних, а також 23 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ЗНАЧЕННЯ БОБОВИХ ТРАВ У СТВОРЕННІ МІЦНОЇ КОРМОВОЇ БАЗИ, ЗБІЛЬШЕННІ виробництва КОРМОВОГО БІЛКА

(огляд наукової літератури)

Проведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів із питань підбору агрофітоценозів конюшини гібридної з однорічними культурами, способів сівби, норм висіву, мінерального живлення та інокуляції насіння. Визначено актуальні, недостатньо розроблені питання із зазначеної проблеми та обґрунтовано вибір теми дисертації.

Умови та методика проведення досліджень

Польові та лабораторні дослідження проведено в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН у 2000-2003 рр.

Предмет досліджень – сорт конюшини гібридної (Trifolium hybridumекологічний тип Tistulosum Cilib) Придністровська.

Ґрунт на дослідних ділянках – сірий опідзолений крупнопилувато-легкосуглинковий. Орний шар характеризується такими агрохімічними показниками: рН сольової витяжки – 4,7, вміст гумусу (за Тюріним) – 1,9%, ступінь насиченості ґрунту основами – 89,2%, гідролітична кислотність – 2,9 мг-екв. на 100 г ґрунту, сума увібраних основ – 5,4 мг-екв. на 100 г ґрунту, рухомий фосфор (за Кірсановим) - 98 мг/кг, обмінний калій (за Чириковим) - 87 мг/кг, легкогідролізований азот (за Корнфільдом) - 90 мг/кг ґрунту.

Метеорологічні умови в роки досліджень були характерними для зони західного Лісостепу і відповідали середнім багаторічним, за винятком дещо вологішого 2001 р., який спричинив підвищення врожаю зеленої маси і зниження насіннєвої продуктивності конюшини гібридної. Екстремальних умов не було.

Програма досліджень реалізовувалася шляхом проведення трьох тимчасових польових дослідів у 2000-2002 рр., виробничої перевірки у 2003 рр. та впровадження у виробництво у 2004 р.

Експериментальну роботу проведено польовим і лабораторним методами. Польові досліди закладали за загальноприйнятою методикою. Загальна площа дослідної ділянки - 56 м2, облікова - 50 м2. Розміщення варіантів – рендомізоване, повторення – 4 разове.

Насіння конюшини гібридної протруювали препаратом вітавакс  ФФ, в.с.к. – 2,0 кг/т, суспензія препарату 5-10 л води на одну тонну насіння. Мікроелементи вносили позакоренево: Момолібден) - у формі молібденовокислого амонію (0,4 кг/га в фазі початку цвітіння), В (бор) - у формі борної кислоти в дозі 2,0 кг/га в фазі початку цвітіння. При забур’яненості посіву однорічними дводольними бур’янами обробку проводили гербіцидом базагран, в.р. у дозі 3,0-6,0 л/га в період від весняного відростання до початку стеблоутворення при висоті 10-15 см. Посіви, пошкоджені стебловим довгоносиком чи іншими шкідниками, обробляли інсектицидом базудин 600 EW, 60% в.е. – 0,5-0,75 л/га в період вегетації. Мінеральні добрива вносили у формі гранульованого суперфосфату (19,5% д. р.) та калійної солі (40% д. р.). Сівбу проводили трав’яною сівалкою, збирання – комбайном "Сампо-500". Доведення насіння до посівних кондицій проводили на лабораторних петкусах і трієрах. Дані врожаю обробляли методом дисперсійного аналізу. Продуктивність кожного варіанта визначали шляхом скошування і зважування зеленої маси та зерна з облікової площі. Фенологічні спостереження проводили на всіх варіантах досліду із визначенням дат фаз вегетації конюшини гібридної: сходів, відростання, стеблування, галуження, бутонізації, цвітіння, дозрівання, повної стиглості. Облік насіння проводили шляхом обмолоту кожної ділянки з наступним зважуванням, а облік зеленої маси з перерахунком на сіно – відповідно до коефіцієнта усушки. Зразки відбирали з чотирьох ділянок по 0,25 м2, які висушували на повітрі до постійної маси. Густоту травостою визначали підрахунками кількості пагонів, структуру урожаю – шляхом поділу куща на фракції: листкові пластинки, стебла, головки. Якість насіння визначали за Державним стандартом України "Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості" (ДСТУ 2240-93 к.).

Проведено повний зоотехнічний аналіз корму: вміст абсолютно сухої речовини визначали за методикою ВІК (1971), загальний азот – за К’єльдалем, білковий азот – за Берштейном іонселективним методом, вуглеводи – за Бертраном, жир – методом обезжиреного залишку, клітковину – за Геннебергом-Штоманом, золу – сухим озоленням, фосфор – на фотоколориметрі, калій, натрій – на полум’яному фотометрі, кальцій, магній – комплексометричним методом. Вміст кормових та енергетичних кормових одиниць визначали на підставі одержаних аналізів із використанням відповідних коефіцієнтів для переведення перетравних поживних речовин і їх енергетичних еквівалентів у кормові одиниці за Томме М.Ф.

Енергетичну ефективність визначали за методичними рекомендаціями О.К. Медведовського, П.І. Іваненко, економічну – за "Методикой определения экономической эффективности в сельском хозяйстве" (1986).

Оптимізація агрофітоценозів однорічних культур

з конюшиною гібридною

Сумісні посіви – один із важливих заходів підвищення врожайності та якості корму, оскільки чисті посіви злаків дають в урожаї зелену масу, багату вуглеводами, але бідну білками, бобові – навпаки. Суміш цих рослин являє собою повноцінний за поживністю рослин корм.

Кормова цінність сухої речовини конюшини гібридної, створеної за технологіями безпокривного та підпокривного вирощування, залежала від виду культури і погодних умов року.

В основному зелену масу першого укосу складали покривні культури і лише до 20% її вмісту – конюшина гібридна. Другий укіс сформувався за рахунок конюшини гібридної.

В усіх варіантах досліду конюшина гібридна забезпечила високу врожайність зеленої маси і сухої речовини (378-539, 84-117 ц/га) (табл. 1).

Найвищий вихід кормових одиниць та сирого протеїну з 1 га забезпечила конюшина гібридна в безпокривному посіві – відповідно 102,9 і 23,8 ц/га, з пажитницею однорічною - 93,2 та 21,0, з вико-вівсяною сумішшю – 82,8 та 18,7 ц/га (табл. 1). Пшениця яра як злакова покривна культура в порівнянні з вівсом та ячменем зумовила дещо вищий (на 3,2 ц/га) вихід кормових одиниць і на 0,8-1,7 ц/га – сирого протеїну.

Таблиця 1

Кормова продуктивність конюшини гібридної залежно

від покривних культур (середнє за 2000-2002 рр.)

Варіанти досліду | Урожай

сухої маси,

ц/га | Кормових одиниць в

1 кг сухої маси,

г | Збір, ц/га | кормові одиниці | сирий протеїн | ц/га | ± до контролю | ц/га | ± до контролю | Вико-овес + конюшина гібридна (контроль) | 101 | 0,82 | 82,8 | - | 18,7 | - | Ріпак ярий + конюшина гібридна | 84 | 0,67 | 56,2 | -26,6 | 11,7 | -7,0 | Редька олійна + конюшина гібридна | 105 | 0,66 | 69,3 | -13,5 | 14,7 | -4,0 | Ячмінь ярий + конюшина гібридна | 93 | 0,78 | 73,2 | -9,6 | 15,5 | -3,2 | Пшениця яра + конюшина гібридна | 98 | 0,78 | 76,4 | -6,4 | 17,2 | -1,5 | Овес + конюшина гібридна | 95 | 0,77 | 73,2 | -9,6 | 16,4 | -2,3 | Пажитниця однорічна + конюшина гібридна | 111 | 0,84 | 93,2 | +10,4 | 21,0 | +2,3 | Безпокривний посів конюшини гібридної | 117 | 0,88 | 102,9 | +20,1 | 23,8 | +5,1 | НІР05, ц/га 5,08

Найнижчий вихід кормових одиниць (56,2 і 69,3 ц/га) та сирого протеїну (11,7 і 14,7 ц/га) одержано в агрофітоценозах конюшини гібридної з ріпаком ярим та редькою олійною.

Аналізуючи вміст органічної речовини досліджуваних агрофітоценозів, бачимо, що зелена маса всіх варіантів травосумішок добре забезпечена органічними поживними речовинами та мінеральними елементами і за загальним рівнем у кормі відповідає зоотехнічним нормам годівлі (табл. 2).

Дещо вищий вміст сирого протеїну (20,3, 18,6%) в сухій речовині та менше клітковини (25,3, 30,8%) одержано з варіантів безпокривного посіву конюшини гібридної та з пажитницею однорічною. Найнижчі ці показники з покривними культурами ріпаком ярим та редькою олійною.

Таблиця 2

Вміст поживних речовин залежно від оптимізації агрофітоценозів конюшини гібридної з однорічними культурами (середнє за 2000-2002 рр.), % на абсолютно суху речовину

Варіанти досліду | Сирі | БЕР | В 1 кг сухої речовини

протеїн | білок | жир | клітковина | кормові

одиниці, кг | перетравний протеїн, г

Вико-овес + конюшина гібридна (контроль) | 18,6 | 12,0 | 2,7 | 31,8 | 38,6 | 0,82 | 139,0

Ріпак ярий + конюшина гібридна | 13,9 | 7,5 | 3,5 | 38,0 | 34,9 | 0,67 | 92,0

Редька олійна + конюшина гібридна | 14,0 | 7,9 | 3,2 | 42,0 | 30,0 | 0,66 | 94,0

Ячмінь ярий + конюшина гібридна | 16,7 | 11,2 | 2,4 | 32,3 | 41,3 | 0,78 | 107,0

Пшениця яра + конюшина гібридна | 17,5 | 11,3 | 2,5 | 33,0 | 39,8 | 0,78 | 131,0

Овес + конюшина гібридна | 17,3 | 11,7 | 2,5 | 32,6 | 40,1 | 0,77 | 112,0

Пажитниця однорічна + конюшина гібридна | 18,9 | 12,6 | 1,3 | 30,8 | 36,6 | 0,84 | 132,0

Безпокривний посів конюшини гібридної | 20,3 | 12,8 | 3,2 | 25,3 | 40,7 | 0,88 | 146,0

М 17,15 10,9 2,7 33,2 37,8 0,77 119,1

Рівень клітковини є найвищим у варіанті з ярим ріпаком (38,0%) і олійною редькою (42,0%), що знижує поживну цінність корму до 0,66-0,67 к. од. порівняно з безпокривним посівом конюшини гібридної (0,88 к. од.).

За вмістом безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) найкращі варіанти з ярим ячменем (41,3%), вівсом (40,1%) і ярою пшеницею (39,8%).

Серед елементів мінерального живлення важливе місце займають макроелементи. Зелена маса конюшини гібридної в безпокривному посіві і в сумішці з пажитницею однорічною більш забезпечена фосфором (1,24, 1,15%), калієм (3,43, 3,19%), магнієм (0,54, 0,38%) порівняно з контролем (табл. 3).

Таблиця 3

Хімічний склад корму залежно від оптимізації агрофітоценозів конюшини гібридної з однорічними культурами (середнє за 2000-2002 рр.), % на абсолютно суху речовину

Варіанти досліду | Зола | Макроелементи

фосфор | калій | кальцій | магній | натрій | Вико-овес + конюшина гібридна (контроль) | 8,3 | 0,64 | 1,52 | 0,45 | 0,23 | 0,24 | Ріпак ярий + конюшина гібридна | 9,7 | 0,35 | 2,05 | 1,00 | 0,30 | 0,19 | Редька олійна + конюшина гібридна | 10,7 | 0,69 | 1,85 | 0,75 | 0,35 | 0,20 | Ячмінь ярий + конюшина гібридна | 7,3 | 0,58 | 1,79 | 0,98 | 0,20 | 0,12 | Пшениця яра + конюшина гібридна | 7,2 | 0,67 | 1,85 | 1,03 | 0,21 | 0,15 | Овес + конюшина гібридна | 7,5 | 0,61 | 1,60 | 0,85 | 0,22 | 0,14 | Пажитниця однорічна + конюшина гібридна | 12,4 | 1,15 | 3,19 | 0,56 | 0,38 | 0,10 | Безпокривний посів конюшини гібридної | 10,5 | 1,24 | 3,43 | 1,17 | 0,54 | 0,20 | М 9,2 0,72 2,16 0,85 0,30 0,17

Примітка: макроелементи подано в окисах

кормова продуктивність конюшини гібридної

залежно від способів сівби І норм висіву

Норми висіву і способи сівби значно впливають на врожайність сухої речовини конюшини гібридної (рис.). Дослідження підтверджують, що найвищий врожай сухої речовини (119, 135 ц/га), що дало приріст урожаю на (50,3, 66,3 ц/га до контролю) одержано при суцільнорядковому способі сівби, нормах висіву 9,6, 14,4 млн шт./га.

Черезрядний посів за норми висіву 9,6 млн шт./га забезпечив прибавку урожаю на 46,3 ц/га, а широкорядний посів за норми висіву 8,5 млн шт./га – на 9,6 ц/га щодо контролю.

Суцільнорядковий спосіб сівби забезпечив вихід кормових одиниць 109,5-124,2 ц/га, що на 46,3-61,0 ц/га вище від норми висіву 7,2 млн шт./га цього ж посіву, черезрядний з нормою висіву 9,6 млн шт./га – 105,8 ц/га, що на 42,6 ц/га вище від контролю, широкорядний з нормою висіву 8,5 млн шт./га – 72,0 ц/га кормових одиниць.

Найвищий вихід кормових одиниць з 1 га одержано при суцільнорядковому способі сівби за норми висіву 9,6, 14,4 млн шт./га.

Аналогічна закономірність спостерігалася і щодо виходу сирого протеїну.

Рис. Урожайність сухої речовини конюшини гібридної залежно від способів сівби і норм висіву (середнє за 2001-2003 рр.), ц/га

Вплив удобрення, мікроелементів та інокулянта

на продуктивність конюшини гібридної

Оптимізація умов живлення відповідно до конкретних агрокліматичних умов зони є однією з найважливіших складових одержання високих врожаїв і якості зеленої маси та сіна конюшини гібридної.

З підвищенням норм внесення мінеральних добрив урожайність сухої речовини зростає в порівнянні з контролем на 52,2 ц/га (табл. 4).

Передпосівна інокуляція насіння забезпечила приріст урожаю сухої речовини на 28,0-50,1 ц/га до контролю, сумісне внесення В і Мо на фосфорно-калійних фонах – на 45,7-52,2 ц/га.

Найвищий вихід кормових одиниць і сирого протеїну одержано при позакореневому підживленні В і Мо на фоні фосфорно-калійних добрив, при Р60К90+Мо+В – 97,2 ц/га і 15,7 ц/га; на фоні Р90К120+Мо+В – 102,1 і 18,5 ц/га.

Застосування інокуляції забезпечило вихід кормових одиниць 80,9 і сирого протеїну 12,9 ц/га.

Вихід сирого протеїну також збільшувався. На фосфорно-калійних фонах він зростав на 3,1-6,2 ц, при застосуванні інокуляції – на 4,6-9,2 ц/га, при сумісному внесенні мікроелементів на 7,2-9,5 ц/га в порівнянні з контролем.

Таблиця 4

Продуктивність конюшини гібридної залежно

від удобрення, мікроелементів та інокулянта (середнє за 2000-2002 рр.)

Варіанти досліду | Суха речовина | Кормові одиниці | Сирий протеїн

ц/га% | ц/га | % | ц/га | %

Без удобрення | 60,0 | - | 54,0 | - | 7,3 | -

Р60К90 – фон І | 79,0 | 132 | 72,6 | 135 | 10,4 | 142

Р60К90 + інокуляція | 88,0 | 147 | 80,9 | 150 | 11,9 | 163

Р60К90 + Мо | 94,5 | 158 | 86,9 | 161 | 12,8 | 164

Р60К90 + В | 102,2 | 170 | 93,8 | 174 | 13,9 | 190

Р60К90 + Мо + В | 105,7 | 176 | 97,2 | 180 | 14,5 | 199

Р90К120 – фон ІІ | 98,0 | 163 | 90,1 | 167 | 13,5 | 185

Р90К120 + інокуляція | 110,1 | 184 | 101,3 | 188 | 16,5 | 226

Р90К120 + Мо | 110,0 | 183 | 100,1 | 185 | 16,4 | 225

Р90К120 + В | 109,2 | 182 | 97,2 | 182 | 15,9 | 218

Р90К120 + Мо + В | 112,2 | 187 | 102,1 | 189 | 16,8 | 230

НІР05, ц/га 2,86 2,38 1,81

Зелена маса конюшини гібридної характеризувалась високою протеїновою поживністю (табл. 5). Так, на контролі вміст сирого протеїну становив 18,9%, а на варіантах, де вносились мікродобрива на фоні фосфорно-калійних, збільшився на 1,7-4,0%. Зміна вмісту жиру на варіантах досліду була в межах найменш суттєвої різниці. Вміст клітковини відрізнявся мало (22,2-22,6%), оскільки зелену масу конюшини гібридної збирали у фазах бутонізації-початку цвітіння. А вміст безазотистих екстрактивних речовин зменшувався із збільшенням кількості внесених мінеральних добрив з 44,2 до 41,4%.

Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном збільшувалася від внесення добрив, мікродобрив, інокулянта. Якщо на контролі (без удобрення) при збиранні конюшини гібридної у фазі бутонізації цей показник становив 136 г, то при внесенні Р60К90 збільшувався на 5,1%, при Р90К120 – на 10,3%, а при застосуванні інокуляції та позакореневого підживлення мікроелементами Мо + В на фоні Р90К120 – відповідно на 19,8, 21,3%.

Таблиця 5

Вміст поживних речовин у абсолютно сухій масі конюшини гібридної залежно від удобрення, мікроелементів та інокулянта (середнє за два укоси 2000-2002 рр.), %

Варіанти досліду | Сирі | БЕР | В 1 кг сухої речовини

протеїн | білок | жир | клітко-

вина | кормові одиниці,

кг | перетравний протеїн,

г | Без удобрення | 18,9 | 11,8 | 3,5 | 22,6 | 44,2 | 0,90 | 136,0

Р60К90 – фон І | 19,8 | 12,0 | 3,5 | 22,3 | 44,5 | 0,92 | 143,0 | Р60К90 + інокуляція | 20,5 | 12,0 | 3,7 | 22,4 | 43,6 | 0,92 | 147,0 | Р60К90 + Мо | 20,5 | 12,6 | 3,9 | 22,2 | 43,9 | 0,92 | 147,0 | Р60К90 + В | 20,6 | 12,6 | 3,8 | 22,5 | 43,5 | 0,92 | 148,0

Р60К90 + Мо + В | 20,7 | 12,8 | 3,8 | 22,4 | 44,0 | 0,92 | 149,0 | Р90К120 – фон ІІ | 20,9 | 12,6 | 3,7 | 22,2 | 43,3 | 0,92 | 150,0 | Р90К120 + інокуляція | 22,6 | 12,4 | 3,7 | 22,3 | 41,7 | 0,91 | 163,0

Р90К120 + Мо | 22,8 | 12,8 | 3,6 | 22,4 | 41,5 | 0,91 | 164,0 | Р90К120 + В | 22,8 | 12,8 | 3,9 | 22,3 | 41,4 | 0,90 | 164,0

Р90К120 + Мо + В | 22,9 | 13,0 | 3,8 | 22,6 | 41,4 | 0,91 | 165,0 | М 21,2 12,5 3,7 22,4 43,0 0,92 152,4

Правильне мінеральне живлення тварин залежить не тільки від абсолютної кількості окремих мінеральних елементів у золі корму, але й від відповідного співвідношення їх у раціоні. Позитивним вважають співвідношення Са : Р в раціонах тварин у межах 1,1-2,0 : 1,0.

Вміст золи (табл. 6) змінювався в зворотному напрямку. На контролі він становив 10,8, а у варіантах з внесенням мікродобрив на фоні застосування фосфорно-калійних – 9,1-9,9%. З підвищенням норм фосфорно-калійних добрив спостерігалась тенденція до підвищення вмісту калію і фосфору.

З внесенням мінеральних добрив, мікродобрив, інокулянта хімічний склад корму поліпшувався, оскільки збільшувався вміст макроелементів.

Таблиця 6

Хімічний склад корму конюшини гібридної залежно від удобрення, мікроелементів та інокулянта (середнє за два укоси 2000-2002 рр.), % на абсолютно суху речовину

Варіанти досліду | Зола | Макроелементи

фосфор | калій | кальцій | магній | натрій | Без удобрення | 10,8 | 0,90 | 3,20 | 0,91 | 0,47 | 0,16

Р60К90 – фон І | 9,9 | 0,95 | 3,18 | 0,94 | 0,52 | 0,20

Р60К90 + інокуляція | 9,8 | 0,95 | 3,66 | 1,10 | 0,52 | 0,20

Р60К90 + Мо | 9,5 | 0,97 | 3,70 | 1,11 | 0,54 | 0,22

Р60К90 + В | 9,6 | 0,96 | 3,69 | 1,10 | 0,54 | 0,22 | Р60К90 + Мо + В | 9,1 | 0,98 | 3,71 | 1,12 | 0,56 | 0,24

Р90К120 – фон ІІ | 9,9 | 1,07 | 3,84 | 1,29 | 0,52 | 0,20

Р90К120 + інокуляція | 9,7 | 1,04 | 3,84 | 1,28 | 0,52 | 0,20 | Р90К120 + Мо | 9,7 | 1,05 | 3,83 | 1,26 | 0,54 | 0,22

Р90К120 + В | 9,6 | 1,08 | 3,85 | 1,28 | 0,54 | 0,22 | Р90К120 + Мо + В | 9,3 | 1,09 | 3,82 | 1,25 | 0,56 | 0,24 | М 9,7 1,01 3,62 1,15 0,53 0,21

Примітка: макроелементи подано в окисах

Економічна та біоенергетична ефективність

вирощування конюшини гібридної

Аналіз економічної ефективності вирощування конюшини гібридної на зелену масу в агрофітоценозах з однорічними культурами показує, що конюшина гібридна в безпокривному посіві забезпечила найбільший умовно чистий прибуток з 1 га (1266 грн.) та найвищу рентабельність (89%) при найнижчій собівартості 1 ц продукції (2,7 грн.). Оптимальним варіантом є посів конюшини гібридної з пажитницею однорічною (умовно чистий прибуток – 979 грн., собівартість – 3,1 грн., рентабельність – 64%).

При вирощуванні конюшини гібридної на зелену масу залежно від способів сівби і норм висіву найвищі економічні показники забезпечує суцільнорядковий спосіб сівби за норм висіву 9,6 та 14,4 млн шт./га –відповідно найвищий умовно чистий прибуток становить 1496; 1864 грн./га за найнижчої собівартості 1 ц продукції (2,0, 1,8 грн.) і рентабельності (101, 123%).

Внесення мінеральних добрив, мікроелементів та передпосівна інокуляція насіння ризоторфіном у порівнянні з контролем забезпечують зниження економічних показників за рахунок суми затрат на 1 га. Найвищу економічну ефективність відзначено на контролі (собівартість 1 ц продукції – 2,3 грн., рентабельність – 118%). Інокуляція насіння на фоні Р90К120 сприяла підвищенню умовно чистого прибутку до 1031 грн./га за собівартості одного центнера продукції 3,0 грн., рентабельності – 64%. Рівнозначні показники в порівнянні з інокуляцією на фоні Р90К120 забезпечив варіант сумісного внесення бору і молібдену.

Результати енергетичного аналізу дозволяють порівняти й оцінити різні за рівнем інтенсифікації елементи технології, визначити їх перспективність з точки зору енергозбереження.

Найнижчі затрати енергії на вирощування (25,5 ГДж) забезпечила конюшина гібридна в безпокривному посіві, енергетичний коефіцієнт при цьому був найвищий (7,7). Фітоценоз з пажитницею однорічною забезпечив енергетичний коефіцієнт 6,5, із зерновими культурами – 5,0-5,2. Найнижчий він був у сумісних посівах конюшини гібридної з ріпаком ярим і становив 4,0.

Спостерігалася пряма залежність: при підвищенні норм висіву вміст енергії в урожаї зростав. Найвищий він був (228,4 ГДж) при суцільнорядковому способі сівби за норми висіву 14,4 млн шт./га і забезпечив енергетичний коефіцієнт 8,2, черезрядний спосіб сівби з нормою висіву 9,6 млн шт./га – 194,6 ГДж, 7,6, широкорядний з нормою висіву 8,5 млн шт./га – відповідно 132,5 ГДж, 5,3.

Суцільнорядковий спосіб сівби за всіх норм висіву забезпечив найвищий енергетичний коефіцієнт, що становив 4,9-8,2, черезрядний – 3,5-7,6, широкорядний – 3,0-5,3.

Енергетична оцінка застосування мінеральних добрив показує, що при внесенні Р60К90 вміст енергії в урожаї становив 136,5 ГДж, а енергетичний коефіцієнт 5,7. З підвищенням норми внесення мінеральних добрив до Р90К120 вміст енергії в урожаї зріс на 67,9 ГДж, а коефіцієнт – на 0,9. Інокуляція насіння підвищувала вміст енергії в урожаї на 15,6-21,1 ГДж до фонів мінерального живлення і на 50,6-88,9 ГДж до контролю. Сумісне внесення мікродобрив на фоні Р60К90 сприяло підвищенню вмісту енергії в урожаї на 100,0 ГДж при енергетичному коефіцієнті 7,3, на фоні Р90К120 ці показники становили 91,0 ГДж, 7,4.

Висновки

Дисертаційну роботу присвячено вирішенню наукового завдання підвищення ефективності використання бобових трав, зокрема конюшини гібридної як джерела симбіотичного азоту шляхом розробки технології її вирощування з метою збільшення виробництва кормів та поліпшення їх якості на сірих опідзолених ґрунтах зони західного Лісостепу України, що дозволяє зробити наведені нижче висновки.

1. Фітоценози конюшини гібридної з однорічними культурами забезпечують високі врожаї зеленої маси (455-504 ц/га) та вимагають менше затрат на догляд посівів у перший рік життя рослин.

2. Зелена маса усіх варіантів, які вивчалися, добре забезпечена поживними речовинами і за їх загальним рівнем у кормі в основному відповідає зоотехнічним нормам годівлі.

3. Поряд з традиційними покривними культурами (вико-вівсом, вівсом) оптимальним варіантом є фітоценоз конюшини гібридної з пажитницею однорічною, який забезпечує вихід сухої речовини 111 ц/га, кормових одиниць – 93,2 ц/га, сирого протеїну – 21,0 ц/га за норми висіву конюшини гібридної 9,6 млн шт./га та на 30% нижчої норми висіву покривної культури на фоні Р60К90.

4. Конюшина гібридна в безпокривному посіві за норми висіву 9,6 млн шт./га та мінерального живлення Р60К90 забезпечує найвищий урожай насіння (2,0 ц/га) та умовно чистий прибуток (1266 грн./га), найнижчу собівартість продукції (2,7 грн.), найвищу рентабельність (89%).

5. Способи сівби і норми висіву мають значний вплив на кормову продуктивність конюшини гібридної. Найвищий врожай формують високі норми висіву за всіх способів сівби: зеленої маси 555 ц/га, сухої речовини 135 ц/га, кормових одиниць 121,5 ц/га, сирого протеїну 25,5 ц/га забезпечує суцільнорядковий спосіб сівби конюшини гібридної за норми висіву насіння 14,4 млн шт./га.

6. Найвищий урожай насіння (2,63 ц/га) на фоні Р60К90 забезпечує суцільнорядковий спосіб сівби за норми висіву 14,4 млн шт./га; черезрядний (2,30 ц/га) за норми висіву 9,6 млн шт./га; широкорядний (2,03 ц/га) за норми висіву 8,5 млн шт./га.

7. Передпосівна інокуляція насіння ризоторфіном є важливим технологічним заходом, який на фоні Р60К90 збільшує масу рослини на 46%, коріння на 10%, кількість бульбочок – на 31%, їх масу – на 49%. При цьому забезпечується рівень енергії в урожаї 152,0 ГДж та енергетичний коефіцієнт 6,2.

8. Сумісне внесення бору і молібдену на фоні Р60К90 забезпечує збалансований за хімічним складом збір сухої речовини який становить 105,7 ц/га, кормових одиниць – 97,2 ц/га, сирого протеїну – 15,7 ц/га за найнижчої собівартості 1 ц продукції (3,0 грн.) та високої рентабельності (64%).

9. Підживлення мікроелементами на фоні Р60К90 забезпечує врожай насіння 3,17 ц/га, коефіцієнт розмноження – 40 разів, вихід кондиційного насіння – 67%, високі посівні його якості.

10. Найвищі економічні показники забезпечує суцільнорядковий спосіб сівби за норми висіву 9,6 та 14,4 млн шт./га – відповідно найвищий умовно чистий прибуток 1496, 1864 грн./га за найнижчої собівартості 1 ц продукції (2,0, 1,8 грн.) за рентабельності (101, 123%).

11. Внесення мінеральних добрив, мікроелементів та передпосівна інокуляція насіння ризоторфіном у порівнянні з контролем забезпечує зниження економічних показників за рахунок суми затрат на 1 га. Найвища економічна ефективність забезпечується на контролі (собівартість 1 ц продукції – 2,3 грн., рентабельність – 118%). Інокуляція насіння на фоні Р90К120 сприяє підвищенню умовно чистого прибутку до 1031 грн./га, за собівартості одного центнера продукції 3,0 грн., рентабельності 64%. Рівнозначні показники в порівнянні з інокуляцією на фоні Р90К120 забезпечує сумісне внесення бору і молібдену.

12. Суцільнорядковий спосіб сівби за всіх норм висіву забезпечує найвищий енергетичний коефіцієнт – 4,9-8,2, черезрядний – 3,5-7,6, широкорядний – 3,0-5,3.

13. Сумісне внесення мікродобрив на фоні Р60К90 сприяє підвищенню вмісту енергії в урожаї на 100,0 ГДж при енергетичному коефіцієнті 7,3, на фоні Р90К120 ці показники становлять 91,0 ГДж, 7,4.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для одержання високих врожаїв сухої речовини (115-135 ц/га) з виходом кормових одиниць 104-122 ц/га, сирого протеїну 22-26 ц/га, насіння 3,2-3,5 ц/га конюшину гібридну в господарствах зони західного Лісостепу слід вирощувати як з традиційними покривними культурами, так і під покрив пажитниці однорічної та у безпокривному посіві черезрядним (30 см) способом сівби з нормою висіву 9,6 млн шт./га і суцільнорядковим (15 см) з нормою висіву 14,4 млн шт./га, застосовуючи в фазі бутонізації позакореневе підживлення мікроелементами В (борною кислотою, 2 кг/га) + Мо (молібденокислим амонієм, 0,4 кг/га) та інокуляцію насіння (ризоторфіном, 200 г/гектарну норму насіння) на фоні Р60К90.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Волощук І.С. Конюшина гібридна сорту Придністровська // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. темат. наук. зб. - 2002. - Вип. 44. - С. 19-20.

2. Волощук І.С. Вплив норм висіву і способів посіву на врожайність насіння конюшини гібридної // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. темат. наук. зб. - 2004. - Вип. 46. – Ч. 1. - С. 9-15.

3. Волощук і.с. Кормова продуктивність конюшини гібридної сорту придністровська // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. темат. наук. зб. - 2005. - Вип. 47. - С. 15-22.

4. Волощук І.С., Мацьків О.І., Коник Г.С., Ружило Б.П., Якуц О.М., Волянська Я.В., Царик З.О. Конюшина гібридна Придністровська / Авторське свідоцтво на сорт рослин № 1593. Заявка № 01051001 від 09.04.2001. – Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України, 2002. – 1 с.

5. Волощук І.С. Оптимізація агрофітоценозів однорічних культур з конюшиною гібридною // Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів: Матеріали науково-практичної конференції (16-18 верес. 2003 р.). – Львів-Дубляни, 2003. – С. 322-326.

6. Волощук І.С., Мащак Я.І. Вплив удобрення на кормову продуктивність конюшини гібридної // Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрямки їх розв’язання: Всеукр. наук.-практ. конф. (Тернопіль, Хоростків, 17-18 трав. 2005 р.). – Тернопіль, 2005. – С. 3-7.

7. Царик З.О., Волощук О.П., Коник Г.С., Стефанишин Я.С., Волощук І.С., Сметана С.І. Технологія вирощування багаторічних та однорічних трав на насіння (методичні рекомендації) / УААН. Інститут землеробства і тваринництва західного регіону. – Оброшино, 2002. – 11 с.

8. Волощук О.П., Коник Г.С., Мацьків О.І., Мащак Я.І., Приймачук М.І., Ружило Б.П., Якуц О.М., Хом’як Б.М., Волощук І.С., Глодан Л.З. Інтенсивні технології вирощування багаторічних бобових трав на насіння (методичні рекомендації для спеціалістів господарств усіх форм власності) / УААН. Ін-т землеробства і тваринництва західного регіону. Передкарпатський філіал. – Лішня, 2003. – 12 с.

Анотація

Волощук І.С. Продуктивність конюшини гібридної залежно від агротехнічних прийомів вирощування в умовах західного Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук