Міністерство освіти і науки України
Міністерство освіти і науки України
Хмельницький національний університет
ВЛАСЕНКО ІВАН ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК 334.012.64 (477)
ФУНКЦІОНУВАННЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ
В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ
Спеціальність 08.06.01 – економіка, організація
та управління підприємствами
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Хмельницький-2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі аграрної економіки Вінницького державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Малий Іван Йосипович,
Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Варналій Захарій Степанович,
Національний інститут стратегічних
досліджень, заступник директора,
Заслужений діяч науки і техніки України
кандидат економічних наук, доцент
Бурий Сергій Антонович,
Хмельницький національний університет
Міністерства освіти і науки України,
доцент кафедри менеджменту
Провідна установа: Тернопільський державний економічний університет
Міністерства освіти і науки України,
кафедра економіки підприємств та корпорацій
Захист відбудеться 6 червня о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.052.01 Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11, зал засідань вченої ради.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Хмельницького національного університету за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 110/1.
Автореферат розіслано 4 травня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук, доцент Н.В. Скринник.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Перехід економіки України до ринкових умов господарювання вимагає нових підходів щодо вирішення проблем ефективності функціонування суб’єктів господарської діяльності, зокрема, малих підприємств. У структурі національної економіки малі підприємства становлять відносно окремий сектор зі властивими йому формами та методами функціонування.
Малі підприємства в національній економіці усувають диспропорції на окремих товарних ринках, створюють додаткові робочі місця і скорочують безробіття, активізують інноваційні процеси, сприяють наповненню державного бюджету і підвищують добробут людей. Мінливість та нестійкість податкового законодавства, нестача фахових знань і практичних навичок, засвідчують складність розвитку підприємництва. Через це дослідження малих підприємств під кутом зору аналізу їх конкретно-предметного функціонування дозволить виявити мікро- та макроекономічні обмеження, які стримують їх розвиток як важливого сектору національної економіки. Ретроспективний аналіз історії економічної думки свідчить про постійне звернення вчених-економістів до питань підприємництва. До зарубіжних теоретиків підприємництва, які першими досліджували проблеми підприємництва, необхідно віднести Р. Кантільйона, А. Сміта, Д. Рікардо, Ж-Б. Сея, А. Маршалла, М. Вебера, В. Зомбарта та інших. У XX ст. значну увагу проблемам інновацій ринкового середовища, різним формам підприємництва, були присвячені праці Й. Шумпетера, П. Друкера, Ф. Хайєка та інших видатних дослідників. З ринковим реформуванням економіки України формування сектору малого підприємництва набуло важливого стратегічного значення, у дослідження якого вагомий внесок зробили такі вітчизняні економісти як В. Алексійчук, О. Барановський, О. Бережецкий, С. Бурий, З. Варналій, М. Войнаренко, Л. Воротіна, Т. Гачек, О. Гопцій, Л. Гутко, О. Жук, А. Кисельов, Ю. Клочко, Т. Ковальчук, М. Козоріз, В. Кредісов, М. Крупка, І. Кузнецова, А. Ласинский, Н. Маслак, П. Макаренко, І. Малий, В. Нижник, О. Орлов, Є. Панченко, С. Реверчук, П. Саблук, С. Соболь, Л. Хмелевська та інші.
Попри зростання інтересів вчених до проблематики малих підприємств, серед економістів та політиків немає єдності у питаннях створення ефективного організаційно-економічного механізму функціонування малих підприємств. Актуальність вищезазначених проблем, їх недостатнє вивчення обумовили вибір теми дослідження, визначили його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планами науково-дослідних робіт Вінницького державного аграрного університету і є складовою частиною Українсько-американського проекту “Підвищення дохідності приватного сектору в сільському господарстві України шляхом запровадження сільськогосподарського дорадництва” (Держреєстр. № 121-А-00-02-00001-00), що розроблявся у Вінницькому державному аграрному університеті. Матеріали дослідження тісно пов’язані з регіональною програмою розвитку малого підприємництва у Вінницькій області на 2005-2006 роки, яка затверджена рішенням 19 сесії Вінницької обласної ради від 24 січня 2005 р. № 730.
Дисертація виконана також у відповідності з тематикою науково-дослідних робіт Вінницького державного аграрного університету Міністерства аграрної політики, де автором обґрунтовані методичні підходи до оцінки ефективності стану функціонування та систематизації проблем підприємницької діяльності і ділової активності в Подільському економічному районі (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області), розроблені заходи щодо оптимізації механізмів стимулювання розвитку суб’єктів підприємництва.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичного та методологічного аналізу особливостей формування організаційно-економічного механізму функціонування малих підприємств, розробка методичних та практичних рекомендацій щодо стимулювання підприємницької діяльності.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання, а саме:–
здійснити ретроспективний аналіз теоретичних поглядів на підприємництво як чинника підвищення рівня життя населення; ( c/21)
– поглибити сутність та уточнити логічну субординацію категорій, які забезпечують формування інструментарію об’єкта дослідження, а саме: “підприємництво” (с.22) “функціонування малого підприємництва”;
– виявити загальні тенденції та риси розвитку малого підприємництва на основі узагальнення світового досвіду;(48-49)
– обґрунтувати об’єктивні передумови, сутність, місце та специфіку функціонування малих підприємств у предметно-конкретному економічному середовищі (на прикладі Вінницької області);(С.75-84)
– оцінити вплив оподаткування на активність діяльності малих підприємств;
– визначити вплив регіональної специфіки на галузеву та функціональну структури малого підприємництва в Подільському економічному районі;
– виокремити і охарактеризувати чинники макроекономічного середовища, які формують мотивацію до розвитку малих підприємств;
– розробити регіональну структуру дорадчої моделі щодо активізації функціонування суб’єктів малого підприємництва.
Об’єктом дослідження є сектор малого підприємництва та суміжні форми підприємницької діяльності.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та організаційно-економічні складові функціонування малих підприємств в економіці України.
Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційної роботи з метою всебічного пізнання об’єкта дослідження застосовано широкий інструментарій загальноприйнятих методів наукового дослідження, а саме: ретроспективний метод, за яким виокремлено логіку та сутність теорій з підприємництва, визначено сутність та причини виникнення малих підприємств; системно-структурний аналіз – для дослідження структури сектору малого підприємництва; порівняльний – для виявлення місця адміністративних районів і міст області у регіональні системі функціонування малих підприємств; статистично - математичні методи, зокрема регресивний аналіз – для оцінки впливу чинників на становлення та розвитку малих підприємств;
Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові документи відомств, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Вінницького, Хмельницького та Тернопільського обласних управлінь статистики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
вперше:–
теоретично обґрунтовано в умовах перехідної економіки особливості функціонування малого підприємництва, як економічної категорії, що органічно поєднує систематичну діяльність малих підприємств, інтереси підприємця та інтереси держави, створює додаткові робочі місця, допомагає розвитку конкурентних відносин і забезпечує швидке реагування виробників щодо зміни попиту споживачів, з метою отримання доходу, який складає матеріальну та економічну основу мотивації підприємця та суспільний добробут;
– запропоновано дорадчу модель розвитку підприємництва, в основу якої покладено підвищення рівня знань і надання послуг з питань менеджменту, маркетингу, права, екології та впровадження у виробництво сучасних досягнень науки, техніки і технологій, а також здійснення практичної допомоги в освоєнні методів прибуткового господарювання та поліпшення добробуту. удосконалено:
– економічну сутність поняття підприємництва як максимально наближеної до споживача самостійної, постійної, інноваційної системи діяльності, яка здійснюється на власний ризик і під особисту майнову відповідальність, що діє в інтересах одержання підприємницького доходу та в кінцевому результаті для підвищення рівня життя населення. Відмінність даного визначення полягає у розширенні його за рахунок включення параметрів діяльності максимального наближення до кінцевого споживача та для підвищення рівня життя населення;
– методичні підходи до системи оцінки загального фінансово-економічного рейтингу малих підприємств в регіоні за інтегрованими показниками, які на відміну від існуючих, враховують чинники розвитку малого підприємництва та специфіку економічної трансформації;
– механізм регулювання і впливу децентралізації на ефективність та масштабність малого підприємництва в економіці України відповідно до спрощеної системи реєстрації малих підприємств, їх звітності та оподаткування;
отримало подальший розвиток:
– обґрунтування системи застосування інтегрованих оцінок ефективності функціонування малих підприємств, що дозволило здійснити їх розмежування на “активні” і “пасивні”;
– напрямки і система заходів щодо підвищення ефективності мотивації праці малих підприємств, серед яких першочерговим визначено зростання реальної заробітної плати та задоволення особистих потреб працівників підприємств.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що впровадження запропонованих рекомендацій дозволить повніше використовувати резерви малого підприємництва як чинника реалізації економічних реформ в Україні, підвищити якість і ефективність регіональної політики. Автором розроблено рекомендації “Розвиток малого підприємництва Вінниччини” (довідка Вінницької обласної державної адміністрації №2-298 від 22 липня 2005р.).
Наукові результати дисертації використані Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва, зокрема, при розробці проекту розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження заходів з виконання у 2006 році Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні” (довідка №2367 від 22 лютого 2006 р.).
Положення та результати наукових розробок автора використовуються у навчальному процесі Вінницького державного аграрного університету при викладанні дисциплін: “Основи підприємницької діяльності”, “Економіка підприємства” та “Податки в АПК” (довідка № 01-547 від 8 червня 2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Висновки, положення і рекомендації, що містяться у дисертаційній роботі, отримані автором самостійно шляхом узагальнення і аналізу теоретичного і практичного матеріалу з використанням статистичних даних результатів проведених досліджень функціонування малих підприємств в регіонах України.
Апробація результатів дослідження. Основні результати і положення дисертаційної роботи доповідались та були схвалені на міжнародних, регіональних та міжвузівських науково-практичних конференціях: “Україна наукова 2003” (м. Дніпропетровськ: 16-20 червня 2003), “Динаміка наукових досліджень 2003” (м. Дніпропетровськ: 20-27 жовтня 2003), “Наука і освіта 2003” (м. Дніпропетровськ: 20-24 січня 2003), “Регіональні проблеми та перспективи розвитку товарного обігу: теорія і практика” (м. Вінниця, 11-12 листопада 2003), Сучасна аграрна наука: напрямки досліджень і перспективи” (м. Вінниця, 17-19 березня 2003), “Наука і освіта 2004” (м. Дніпропетровськ 10-25 лютого 2004), “Налогообложение в промышленном регионе: теория, практика и перспективы развития (м. Донецьк, 2003 р., 18-19 листопада 2004), “Сучасна аграрна наука: напрямки дослідження стан і перспективи ” (м. Вінниця, 5-7 квітня 2004), “Наука і освіта – 2005” (м. Дніпропетровськ, 7-21 лютого 2005), “Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці” (м. Житомир, 3-5 березня 2005).
Публікації. Результати дослідження знайшли своє відображення у 21 науковій праці загальним обсягом 8,2 д. а., з яких 10 – у фахових виданнях внесених до переліку ВАК України, загальним обсягом 5,1 д. а., решта-у виданнях, які додатково характеризують результати дослідження.
Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури із 170 найменувань і додатків. Основний зміст роботи викладений на 192 сторінках машинописного тексту, що включають 18 рисунків, і 23 таблиці (2 із них на повних сторінках), 10 додатків на 10 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі – “Економічна сутність малого підприємництва та мотивації його функціонування” – розкрита економічна сутність підприємництва як фактора підвищення рівня життя населення, визначено характер та специфіку мотивацій функціонування малого підприємництва і на основі узагальнення світового досвіду виявлені загальні тенденції та риси розвитку малого підприємництва в Україні.
В економічній літературі існують різні трактування сутності підприємництва, яке пов’язане з різним ступенем його дослідження та безпосереднім розвитком в окремих країнах, зосередженням уваги дослідників на окремих сторонах підприємницької діяльності. На підставі аналізу наукових джерел виявлено і систематизовано відмінні риси підприємництва, які характеризують його сутність, зокрема, його необхідно визначити: як окремий самостійний фактор виробництва; як економічну поведінку суб’єкта, що спрямована на отримання власної вигоди шляхом виготовлення товарів та надання послуг; як господарську діяльність, що знаходить нові комбінації поєднання факторів виробництва або впроваджує різні нововведення з метою одержання максимального прибутку; як чинника підвищення рівня життя населення.
Підприємництво – це комплекс особливих функцій, які виконуються в економіці, спрямований на забезпечення розвитку та вдосконалення господарського механізму, постійне оновлення економіки господарюючих суб’єктів, створення інноваційного поля діяльності. Підприємець є одним з людських факторів виробництва, без якого ринкова економіка неможлива, і він повинен мати цілу низку особливих рис: здатність комбінувати такі фактори виробництва як землю, працю та капітал; постійно проявляти новаторську ініціативу; схильність до ризику; здатність реалізовувати підприємливість та творчість; нести особисту відповідальність за результати своєї діяльності. Основою підприємницької діяльності виступають мотиви - отримання підприємницького доходу, розвиток особистості, досягнення успіху, подолання труднощів. Прибуток є винагородою за ризик нововведення, оскільки нові комбінації дають змогу знижувати виробничі витрати.
Під поняттям підприємництво слід розуміти максимально наближену до споживача ініціативну самостійну інноваційну систему діяльності, яка здійснюється на власний ризик і під особисту майнову відповідальність, що діє в інтересах одержання прибутку в кінцевому результаті для підвищення рівня життя населення. Функціонування малого підприємництва можна звести до механізму господарювання малих підприємств, тобто до господарського механізму на мікрорівні. Функціонування малого підприємництва відображає в найбільш абстрактному вимірі принципи взаємодії держави і ринку на мікрорівні. На думку автора, наукові засади функціонування малого підприємництва в національній економіці можна показати схематично (рис. ).
Рис. 1. Функціонування малого підприємництва в національній економіці
Функціонування малого підприємництва ґрунтується на: детермінантах ринкової організації та державного управління економікою. Функціонування малого підприємництва передбачає, в першу чергу, свободу підприємницької діяльності, тобто свободу вибору видів економічної діяльності та вільний доступ суб’єктів господарювання до інформації, ринків ресурсів, товарів і послуг. Тільки за умов свободи може проявити себе і реалізувати ініціатива та підприємливість населення.
Функціонування малого підприємництва в Україні має здійснюватись, виходячи із сучасних форм підприємництва, а також врахувати досвід, в тому числі і негативний, інших країн. Тобто, глибина наукового пізнання і суспільної свідомості повинна бути на такому рівні, щоб по можливості відібрати найпередовіший досвід інших країн з розвитку підприємництва.
Спираючись на світовий досвід, автор вважає, що серед різномаїття економічних і соціальних функцій малого підприємництва чільне місце посідає підвищення рівня життя населення та зайнятості.
В середньому майже половина робочих місць в економіці розвинених країн посідає мале та середнє підприємництво: від 46 % загальної кількості робочих місць у Німеччині до 78 % (тобто більше ніж ѕ всіх робочих місць країни) у Японії. Американські фахівці стверджують, що в секторі малого підприємництва на 1 долар витрат створюється приблизно в 20 разів більше нововведень, ніж у секторі великого підприємництва, та в 4 рази більше, ніж у середньому підприємництві.
Відзначаючи внесок сектору малих підприємств за кількісними показниками забезпечення добробуту суспільства, без сумнівів, слід визнати, що цей сектор у розвинених країнах посідає важливе, а за окремими показниками, навіть провідне місце. Через це в роботі здійснено аналіз головних принципів підприємницької діяльності та створення малих підприємств за умов розвитку ринкових відносин, а також елементів формування його структури.
На думку автора, технологія організації функціонування малого підприємництва має включати п’ять етапів здійснення підприємницької діяльності: формування мотивації та предметної діяльності; створення підприємства; організація діяльності, функціональна конкурентна боротьба; зростання масштабності або ліквідація підприємства.
У другому розділі – “Аналіз функціонування малих підприємств в економіці України” – розкрито формування функціональних засад суб’єктів малого підприємництва в Україні, досліджена ефективність сектору малого підприємництва регіону, показано систему оподаткування як фактора діяльності малих підприємств та проведено аналіз взаємозалежності розвитку малого підприємництва та регіону.
На початковому періоді реформування економіки України становлення сектору малого підприємництва відбувалося за рахунок двох джерел: самоорганізації та приватизації.
Статистичний аналіз показав, що найвищий темп приросту кількості малих підприємств на 10 населення України, від попереднього року був у 1997 році і склав 142тоді як у наступні роки проходило його поступове гальмування і у кінці 2004 році цей показник становив лише 104Отже, розвиток сектору малого підприємництва в Україні ще не набув закономірного та стабільного економічного розвитку, що властиве ринковій економіці, а став лише результатом нестійкої економічної політики держави. До того ж, на шляху розвитку малого підприємництва існує чимало проблем (обтяжлива система оподаткування, адміністративні бар’єри розвитку підприємницької діяльності, регіональна диференціація, недостатнє фінансування тощо), які потребують нагального вирішення.
Функціонування малих підприємств в регіоні виявляється на підставі динаміки основних показників, які характеризують процеси змін кількості діючих суб’єктів малого підприємництва, обсягів продукції, чисельності працюючих. Динаміка змін показників діяльності малих підприємств за період 2001-2004 Вінницького регіону показана на рис. .
Рис. 2. Динаміка змін показників діяльності малих підприємств у
Вінницькій області
Дослідження динаміки сектору малого підприємництва, зокрема у Вінницькій області, вказують на деякі суперечливі тенденції його розвитку. Функціонування малих підприємств на регіональному рівні відбувається нерівномірно, хаотично та суперечливо; йому не приділяють належної уваги органи державної і виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; програми підтримки є декларативними, немає узгодженості у діях центральної та місцевої влади, неадекватний податковий тиск, слабка фінансова допомога.
Але незважаючи на це ринкова трансформація в регіоні в цілому зарекомендувала себе позитивно, про що свідчать основні показники розвитку малих підприємств Вінниччини (табл. ).
Активність роботи малих підприємств Вінниччини визначається обсягами виробництва продукції (робіт, послуг), які у 2004 році у порівнянні з 2000 роком збільшилися на 307334 тис грн. (у 1,73 рази), а надходження коштів до бюджету міста Вінниця за рахунок основних податків склали у 2000 році –52732,7 тис. грн. та у 2004 році – 371561,1тис. грн.,тобто зрослиь більше ніж у 7 разів. Отже, часткове удосконалення оподаткування (запровадження спрощеної системи) у Вінницькому регіоні сприяло позитивним зрушенням функціонування малих підприємств, але не стало дійовим фактором стимулювання їх розвитку і потребує проведення додаткової корекції. Регіональні звичаї, адміністративні та ресурсно-економічні умови регіону є визначальними чинниками в діяльності малих підприємств. В той же час, вирішення таких проблем регіону як безробіття, насичення місцевого ринку окремими товарами та послугами, наповнення місцевого бюджету залежать від специфічності, масштабності та активності малого підприємництва регіону.
Таблиця 1
Основні показники розвитку малих підприємств Вінниччини
Назва показника | 2000 р. | 2001 р. | у % до
2000 р. | 2002 р. | у % до
2001 р. | 2003 р. | у % до
2002 р. | 2004 р. | у % до
2003 р.
Кількість малих підприємств, од. | 5221 | 5303 | 101,57 | 6460 | 121,82 | 7277 | 112,65 | 7620 | 104,71
Обсяги виробленої продукції, млн. грн. | 418,82 | 513,97 | 122,72 | 562,95 | 109,53 | 675,86 | 120,06 | 726,15 | 107,44
У % до загального виробництва продукції | 9,3 | 9,6 | 103,23 | 10,1 | 105,21 | 10,3 | 101,98 | 11,3 | 109,71
Середньорічна чисельність працюючих, тис. осіб | 52,0 | 54,04 | 103,93 | 57,17 | 105,79 | 59,75 | 104,51 | 62,12 | 103,97
У розрахунку на одне підприємство, осіб | 9,95 | 10,2 | 102,4 | 8,85 | 96,76 | 8,21 | 92,7 | 8,15 | 99,3
Вінниччина є регіоном сільськогосподарського спрямування і входить до складу Подільського економічного району. Через те вирізняються актуальністю проблеми функціонування малих підприємств регіонів Поділля. Однак, вплив регіональної специфіки обумовлює не тільки спеціалізацію регіонів на виробництві тих чи інших видів продукції, але і є об’єктивною і надійною основою економічної інтеграції і взаємодії регіонів Поділля. Розвиток підприємництва, зокрема, на селі, це – фактор розширеного економічного відтворення. В доказ цьому є те, що у 2002 році кількість малих підприємств Подільського економічного району у сільському господарстві була 1153 одиниці або 7,96% від структури усіх малих підприємств, а у 2004 році цей показник становив 1789 підприємств, тобто їх кількість збільшилась на 636 одиниць, а в структурі підприємств економічного району вони займають 9,84% від загальної чисельності. Проведений аналіз за період 2000-2004 роки в Подільському економічному районі показав, що кількість малих підприємств збільшилась на 4885 одиниць(38,5%). Приріст малих підприємств спостерігався у Вінницькій області – на 2319 одиниць, Хмельницькій – на 1262 і Тернопільській – на 1314 одиниць. Частка малих підприємств у загальних обсягах виробництва продукції Поділля у 2004 році найбільша була у Тернопільській області – 12,8%, Хмельницькій області – 9,8% і у Вінницькій області – 10,6%, тоді як у Подільському економічному районі в цілому – 11,06%, а в Україні – 5,3%. Досвід діяльності асоціації “Поділля Перший” підтверджує дієвість взаємодії регіонів, щодо забезпечення галузевої динаміки формування малих підприємств та вирішення соціально-економічних проблем на місцевому рівні.
Отже, ринкові трансформаційні процеси в Подільському економічному районі дають можливість активізувати підприємницьку діяльність, збільшити випуск продукції та послуг, створити нові робочі місця, збільшити податкові надходження і податкові платежі, провести модернізацію існуючих і реструктуризацію збиткових підприємств, впровадити нові технології, підвищити ефективність господарювання та збільшити прибутки населення.
У третьому розділі – “Вдосконалення регіональної регуляторної політики в секторі малого підприємництва” –автор запропонував удосконалені методичні підходи до системи оцінки загального фінансово-економічного рейтингу малих підприємств в регіоні за інтегрованими показниками, які, на відміну від існуючих, враховують специфіку економічних трансформацій; розроблена авторська модель дорадництва у підприємництві з метою підвищення дохідності малих підприємств та рекомендовано вдосконалення регіональної регуляторної політики сприяння розвитку малого підприємництва.
Активізація діяльності малих підприємств вимагає розробки та впровадження організаційно-економічного механізму оцінки ефективності малих підприємств в регіоні, за допомогою якого визначається економічна ефективність функціонування малих підприємств. Автором удосконалено методичні підходи щодо оцінки ефективності функціонування сектору малого підприємництва з використанням системи інтегрованих макропоказників рейтингового оцінювання малих підприємств. Важливим фактором розвитку сектору малого підприємництва є кількісна оцінка “активних” і “пасивних” малих підприємств, тобто тих, які реально діють та ведуть певну виробничу діяльність, і тих, що лише зареєстровані, і в зв’язку з чим створюють хибне уявлення про кількісну результативність малих підприємств.
Таким чином, оволодіння сучасним інструментарієм оцінки загального фінансово-економічного рейтингу малих підприємств за інтегрованими показниками, які, на відміну від існуючих, враховують специфіку економічних трансформацій, дозволить здійснювати оперативний контроль і проводити своєчасну корекцію стратегії розвитку підприємництва в регіоні тощо. Одним із визначних чинників діяльності людей взагалі і підприємництва зокрема є мотивація праці. В роботі показано, що мотиви, характерні для адміністративної системи управління з примусовою моделлю трудових відносин, не можуть ефективно діяти в ринкових умовах. В умовах економічного реформування ситуація, що склалася, повністю виключила основний мотиваційний засіб, особливо робітника малих підприємств до праці. Проведений аналіз соціального потенціалу сільської місцевості Вінницької області свідчить про низку проблем, які відбивають неефективність мотивації праці. Як правило, після укладання трудової угоди, працівники не беруть участі ні в управлінні цим підприємством, ні в розподілі прибутку. Таким чином, вони повністю втратили інтерес до роботи, оскільки їх заробітна плата не залежить від кінцевих фінансових результатів. А засновники малих підприємств зовсім не дбають про добробут людей. Згідно із галузевою угодою керівники підприємств володіють правом самостійного вибору форм та систем оплати і стимулювання праці. Некерованість цими процесами призводить до подальшого поширення правового нігілізму. Отже, необхідний економічний структурно-мотиваційний механізм підприємницької діяльності, який повинен базуватися на основних суспільних факторах. В роботі розкриті чинники, що формують мотиваційний механізм підприємницької діяльності, який базується на матеріальних, моральних, трудових, фізіологічних, соціально-психологічних мотиваторах, які забезпечують активізацію діяльності працівників малих підприємств.
В умовах економічного реформування, також необхідне забезпечення тісної взаємодії місцевих органів виконавчої влади, самоврядування та суб’єктів підприємницької діяльності, спрямування їх спільних зусиль на виконання комплексної регіональної програми (та й місцевих цільових програм). З цією метою пропонується також при районних та обласних держадміністраціях, створювати координаційні ради. Головне завдання цих рад забезпечити системний контроль за виконанням показників цільової програми на рівні міст та районів, підготовка пропозицій щодо внесення конкретних змін та подання цих пропозицій на розгляд обласної координаційної ради. Програмні заходи щодо підтримки малого підприємництва в регіоні повинні бути пов’язані з іншими регіональними програмами, зокрема, із програмою соціально-економічного розвитку регіону, із програмою зайнятості населення. Правильно обрані пріоритети дозволять здійснювати селективну підтримку малого підприємництва, що важливо в умовах обмежених ресурсів.
Нові форми господарювання вимагають взаємовідносин підприємницьких структур і державних органів управління в регіоні. Тут основні завдання держави, виходячи з діалектики економічного прогресу, полягають в тому, щоб, не втручаючись безпосередньо у діяльність підприємницьких структур, забезпечити необхідні умови для їх ефективного функціонування. При цьому регіональна влада повинна дбати про наповнення як державного, так і місцевого бюджетів за рахунок прибутковості роботи підприємницьких формувань, про забезпечення працевлаштування та добробуту основної частини населення.
У Подільському економічному районі внаслідок реформування державних підприємств та організацій, сформовано принципово нові засади виробництва та підприємництва. Нині в мале підприємництво пішли працювати бізнесмени, які не мають економічної, технічної, сільськогосподарської, а інколи-ніякої спеціальної освіти. Новостворені підприємства та особисті господарства зіткнулися з певними проблемами в сучасних умовах функціонування ринкового середовища. Найбільш характерними з них є:
– недостатня орієнтація в ринковій економіці та підприємництві, слабке володіння методами менеджменту і маркетингу, правовими нормами;
– недостатня кількість кваліфікованих галузевих спеціалістів;
– недостатність нових знань та практичних навичок у веденні господарювання в умовах обмежених ресурсів;
– відсутність стабільних та недорогих каналів отримання технологічної, економічної, правової інформації;
– необхідність самостійного прийняття обґрунтованих управлінських рішень в умовах повної відповідальності за кінцеві результати своєї діяльності.
Керівникам малих підприємств необхідна юридична підтримка для правильного орієнтування в законодавчих і відомчих документах. Підприємець сектору малого підприємництва змушений звертатися до цілої низки Законів України, Указів Президента, Постанов Кабінету Міністрів, листів Держкомзему, Податкової адміністрації України, у яких він не спроможній розібратись, щоб захистити себе при певних умовах роботи. Запропоновано принципово нову схему дорадницької моделі інституційних перетворень регіональної економічної системи розвитку підприємництва на рівні обласної ради – районної адміністрації – сільської (селищної) ради, яка спрямована на навчання і підвищення професійної майстерності приватних товаровиробників та допомагає їм отримати необхідні знання, навички та застосувати їх на практиці. Розвиток системи дорадництва в Україні є об’єктивною необхідністю. При цьому спостерігається така залежність. З одного боку, система не в змозі існувати та розвиватися без державної підтримки; з іншого – державне управління виробництвом потребує наявності та ефективного функціонування дорадчих служб як однієї з ланок, що забезпечує виконання інформаційної і консультаційної функцій. Узагальнення світового досвіду державної підтримки малих підприємств у ринкових економічних системах різного типу свідчить про те, що практично у всіх країнах держава бере активну участь у формуванні і розвитку підприємницької діяльності. Навіть у тих країнах, де склалися вікові традиції приватного підприємництва, малі підприємства потребують підтримки й одержують її на основі державних програм.
ВИСНОВКИ
1. Ретроспективний аналіз розвитку підприємництва показав, що ще в позаминулому столітті учені-економісти обґрунтували визначальну роль підприємництва як окремого чинника виробництва, а підприємця-як ключової фігури у функціонуванні національної економіки. З кінця дев’ятнадцятого століття і до наших днів підприємництво стало важливим структурним елементом і дійовим чинником підвищення рівня життя населення. В розвинених країнах підприємництво посідає важливе, а за окремими показниками навіть провідне місце у забезпеченні добробуту суспільства. На сучасному етапі розвитку економіки підприємництво перетворилось у важливий економічний фактор виробництва, де основною передумовою його розвитку є приватна власність та економічна свобода, що реалізується через економічну самостійність, економічну відповідальність, економічну рівноправність.
2. Встановлено, що існують різноманітні наукові підходи до трактування сутності підприємництва та функціонування малого підприємництва. Оцінка різних поглядів на сутність підприємництва дає підстави стверджувати, що підприємництво – це максимально наближена до споживача самостійна інноваційна системи діяльності, яка здійснюється на власний ризик і під особисту майнову відповідальність, що діє в інтересах одержання прибутку та підвищення рівня життя населення.
Функціонування малого підприємництва - це ефективний інноваційний вільний спосіб діяльності виробництва (товарів, робіт та послуг), є виміром принципів взаємодії підприємництва з державою, які залежать від правового і політичного забезпечення, економічних ресурсів та форми розвитку демократії, методів державного управління з метою отримання доходу, який складає матеріальну та економічну основу мотивації підприємця.
3. На основі узагальнення світового досвіду виявлені загальні тенденції та риси малого підприємництва, яке є провідним сектором ринкової економіки, складає основу дрібнотоварного виробництва; визначає темпи економічного розвитку; швидку окупність витрат, свободу ринкового вибору; забезпечує насичення ринку необхідними товарами та послугами повсякденного попиту, реалізацію інновацій, створює додаткові робочі місця; має високу мобільність, раціональні форми управління; формує новий соціальний прошарок підприємців-власників; сприяє послабленню монополізму та розвитку конкуренції. Отже, підприємницькі структури є тією складовою національної економіки, яка безпосередньо причетна до забезпечення людського розвитку.
4. Встановлено, що функціонування малого підприємництва включає такі технологічні етапи здійснення підприємницької діяльності: перший – формування мотивації та предметної доцільності, другий – створення підприємства, третій – організація діяльності, четвертий – функціональна конкурентна боротьба, п’ятий – ліквідація підприємства або зростання масштабності.
5. Обґрунтовано, що функціонування малого підприємництва має специфіку в предметно-конкретному економічному середовищі і на сьогодні є найбільш важливою і соціально-вразливою проблемою, зокрема, для Вінницької області. Ця область є одним із основних сільськогосподарських регіонів України, але ефективність малих підприємств залишається ще досить невисокою, що обумовлено з одного боку низьким рівнем організації діяльності, а з другого – недостатнім технічним рівнем їх виробничого потенціалу і дефіцитом інвестиційних ресурсів та нестійкістю державної підтримки, а також надмірною адміністративною регламентацією діяльності малих підприємств як з боку центральних, так і регіональних контролюючих державних органів управління. Це потребує активізації діяльності малих підприємств, удосконалення територіального функціонування, підвищення дієвості інвестиційно-інноваційних процесів. Відтак виникає гостра потреба моніторингу особливостей функціонування та розвитку малих підприємств в сільськогосподарських регіонах. Економічна зацікавленість підприємців реалізовується завдячуючи сфері оптової та роздрібненої торгівлі, що не гарантує стійкого економічного зростання регіону.
6. Оподаткування є важливим інструментом розвитку малих підприємств. Якщо податкова ставка буде помірною, то вона стимулюватиме зростання підприємництва, а в протилежному ж разі, коли податкова ставка буде надто високою, це заохочуватиме підприємців до тіньових схем виробництва та збуту, приховування доходів. Система оподаткування має бути зрозумілою, спрощеною, відкритою, створювати умови для поступового виходу економіки з тіні, легалізації бізнесу і капіталу, а процедура сплати самих податків – не витратною. Величина ставки податку повинна сприяти збільшенню внутрішніх фінансових ресурсів підприємця, зниженню відпускних цін на продукцію, що позитивно вплине на дійову активність, економічну ефективність і фінансову стабільність малих підприємств. Оподаткування доцільно розглядати як один з визначних чинників розвитку підприємництва, економічного зростання регіонів України та забезпечення добробуту громадян.
7. В роботі надана деталізована структура малих підприємств Подільського економічного району стосовно впливу регіональної специфіки на галузеву та функціональну структуру. Однак, вплив регіональної специфіки обумовлює не тільки спеціалізацію регіонів на виробництві тих чи інших видів продукції, але і є об’єктивною і надійною основою економічної інтеграції і взаємодії регіонів Поділля. Досвід діяльності асоціація “Поділля Перший” підтверджує дієвість такої форми взаємодії регіонів щодо забезпечення галузевої динаміки формування малих підприємств та вирішення соціально-економічних проблем на місцевому рівні. Розвиток підприємництва, зокрема, на селі, це – фактор розширеного економічного відтворення. І цей розвиток підприємництва на селі має стати визначальним вектором стратегії розвитку економіки Поділля. Сьогодні економіка цього економічного району здійснює процес зростання виключно за рахунок ресурсного запасу та розвитку регіонального підприємництва.
8. В роботі виокремлено, що мотиви, характерні для адміністративної системи управління з примусовою моделлю трудових відносин, не можуть ефективно діяти в ринкових умовах. Дослідження засвідчили необхідність системного підходу до визначення критеріїв оцінки соціальної ефективності стимулювання діяльності малого підприємництва на макрорівні. Розкриті чинники, які формують мотиваційний механізм підприємницької діяльності, що базується на матеріальних, моральних, трудових, фізіологічних, соціально-психологічних мотиваторах, які забезпечують активізацію діяльності працівників малих підприємств.
9. Фахова діагностика ефективності функціонування малих підприємств визначається за кількісною оцінкою “активних” і “пасивних” підприємств та на основі інтегрованих показників загального фінансово-економічного рейтингу, які, на відміну від існуючих, враховують специфіку економічних трансформацій в регіоні і виявляють хибне уявлення розвитку сектору малого підприємництва, тобто тих підприємств, що реально діють та ведуть певну виробничу діяльність, і тих, що лише зареєстровані, і в зв’язку з цим створюється неправильне уявлення про кількісну результативність малих підприємств. Виявлення позитивних чи негативних чинників, функціонування сектору малого підприємництва становить одну з передумов вироблення та втілення у життя сучасної державної регуляторної політики розвитку малого підприємництва.
10. Удосконалення державної регіональної регуляторної політики розвитку малого підприємництва повинно здійснюватись впродовж усього періоду функціонування підприємства: створення, діяльності та ліквідації. До основних напрямів удосконалення регуляторної регіональної політики необхідно віднести: усунення надмірного та неефективного регулювання господарської діяльності, системне впровадження регуляторної реформи; впорядкування дозвільної системи на основі європейських стандартів; радикальне спрощення реєстраційних процедур, завершення запровадження реєстрації суб’єктів господарювання за принципом “єдиного вікна”; збереження доступу малого та середнього підприємництва до спрощеної системи оподаткування, зменшення адміністративного та фіскального тиску на підприємців; впровадження нових ефективних механізмів державної підтримки підприємництва, розвиток відповідної інфраструктури, а також полегшення доступу підприємців до фінансово-кредитних ресурсів.
11. На підставі результатів проведеного дослідження з метою покращення функціонування малого підприємництва автором рекомендується впровадження системи дорадництва на регіональному рівні, яка повинна бути зосереджена на дієвості регіональних програм підтримки розвитку малого підприємництва, орієнтованих на регіональні потреби з урахуванням державної підтримки таких пріоритетів: розвиток малого підприємництва у малих містах, сільській місцевості, на територіях з високим рівнем безробіття, в районах поселенської кризи, залучення суб’єктів малого підприємництва до розвитку пріоритетних видів економічної діяльності для відповідної території, залучення до підприємницької діяльності малозабезпечених верств населення, що дасть змогу досягти підвищення рівня життя населення.
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Публікації у наукових фахових виданнях
1. Власенко І.В. Економічна стратегія податкової реформи // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. Вип. 12. – 2002. – С. 180-184.
2. Власенко І.В. Податки як важель держави у формуванні бюджету України // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. Вип. 13. –2002. – С. 191-197.
3. Власенко І.В. Основні напрямки механізму оподаткування малого та середнього бізнесу // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. Вип. 14. – 2003. – С. 200-203.
4. Власенко І.В. Роль спрощеної системи податкового механізму в регіональному регулюванні економіки // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. – 2003. – № 2, Т. 2. – С. .
5. Власенко І.В. Оцінка сучасного стану малого підприємництва в Україні // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. Вип. 19. – 2004. – С. 98-106.
6. Власенко І.В. Регіональні особливості розвитку малих підприємств Вінниччини // Вісник Технологічного університету Поділля (Хмельницький національний університет). Економічні науки. – 2004. – Т. . – С. 154-159.
7. Власенко І.В. Вплив спрощеної системи оподаткування на розвиток малого підприємництва // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. Вип. . – 2004. – С. 189-194.
8. Власенко І.В. Державні та регіональні чинники впливу на розвиток підприємств у регіонах // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Економічні науки. Спец. вип. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – № 3, Ч. . – С. 79-83.
9. Власенко І.В. Сучасна оцінка розвитку підприємництва на Поділлі // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. Вип. 23. – 2005. – С. 93-99.
10. Власенко І.В. Структура системи стимулювання діяльності малих підприємств // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2005. – Т. . – С. 183-188.
Публікації в інших виданнях
11. Власенко І.В. Вплив спрощеної системи оподаткування на розвиток малих підприємств // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Україна наукова 2003” 16-20 червня 2003 р. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта ‘2003. – Т. 21. – С. 8-9.
12. Власенко І.В. Спрощена система оподаткування – важель розвитку суб’єктів малого підприємництва Вінниччини // Матер. II міжнар. наук.-практ. конф. “Динаміка наукових досліджень 2003” 20,27 жовтня 2003 р. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. 2003. – Т. 24. – С. 10-11.
13. Власенко І.В. Податковий кодекс – основна передумова здійснення економічної реформи України // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Наука і освіта ‘2003” 20-24 січня 2003 р. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – Т. 21. – С. 9-11.
14. Власенко І.В., Конопко І.Г. Актуальні проблеми оподаткування та регіональний розвиток малих підприємств Вінниччини // Регіональні проблеми та перспективи розвитку сфери товарного обігу: теорія і практика. Зб. наук.
