использование идей А.С.Макаренко и В.А.Сухомлинского в формировании педагогического мастерства”. – Полтава. – 1983. – С.56. (Авторським є положення про залежність структурних утворень особистості від міри її участі у соціальних відносинах. Внесок здобувача складає 70%).
28.
Велитченко Л.К. Концептуальная модель специалиста как основа подготовки в вузе // Тез. конф. “Творческое наследие Н.К.Крупской и современная школа. Секция: Влияние идей Н.К.Крупской на развитие теории и методики обучения в советской школе”. – Горловка. – 1989. – С.43 – 44.
29.
Велитченко Л.К., Б.А.Богуславская., Сепчева З.С., Финьков А.В. Методика “Преподаватель глазами студента” // Тез. конф. “Формирование личности советского учителя: опыт и проблемы”. –Измаил. – 1989. – С. 40 – 41. (Автором розроблено теоретичну модель педагога та запропоновано ідею використання її параметрів для оцінювання вчителя та викладача. Внесок здобувача складає 70%).
30.
Велитченко Л.К., Б.А.Богуславская. Системность в управлении эмоциональными состояниями учащихся на уроке // Сб. матер. Всесоюзн. симп. “Диагностика и регуляция эмоциональных состояний”. – Ч.1. – Москва – Одесса. – 1990. – С.85 – 86. (Автору належить класифікація емоційних станів учнів на уроці та її емпірична перевірка. Внесок здобувача складає 60%).
31.
Велитченко Л.К. Значимые отношения в жизнедеятельности студентов педвуза // Тез. конф. “Психология педагогического общения”. – Кировоград. – 1990. – С. 96.
32.
Велитченко Л.К. Уровни активности как показатель степени социализации индивида // Тез.конф. “Учитель и общество: опыт, проблемы, поиски: К 50-летию Измаильского педагогического института”. – Измаил, 1990. – С. 158 – 159.
33.
Велитченко Л.К., Финьков А.В. Обучающая и контролирующая программы по психологии // Тез. конф. “Новые информационные технологии обучения”. – Минск: БГУ им. В.И.Ленина. – 1992. – С. 170 – 171. (Автором розроблено алгоритм і зміст програми. Внесок здобувача складає 80%).
34.
Велитченко Л.К., Сепчева З.С. Образ значимого другого как основа развития идивидуальности // Тез. докл. “Х1 Северо-Кавказские психологические чтения”. – Пятигорск. – 1992. – С. 21 – 22. (Автором запропонована ідея про запозичення особистісних якостей у значущого іншого у процесі розвитку особистості як індивідуальності. Внесок здобувача складає 60%).
35.
Велитченко Л.К. Оппозициональная модель сознания в контексте антропологической психологии // Тез. конф. “Антропологическая психология и гипнология в профессиональной подготовке и оздоровлении человека”. – Майкоп. – 1992. – С. 19 – 21.
36.
Велитченко Л.К. Организация педагогического взаимодействия на основе учета особенностей сознания учащихся // Тез. конф. “Психолого-педагогические, медико-антропологические и гипнологические аспекты профессиональной подготовки специалистов”. – Майкоп. – 1993. – С. 46 – 48.
37.
Велитченко Л.К. Профессиональное сознание как регулятор педагогического взаимодействия // Тез. конф. “Актуальные проблемы обучения в педагогическом вузе”. – Измаил. – 1993. – С. 71 – 73.
38.
Велитченко Л.К., Коломинский Я.Л. Речевая деятельность как элемент педагогического взаимодействия // Тез. конф. “Актуальные проблемы обучения в педагогическом вузе”. – Измаил. – 1993. – С. 40 – 41. (Авторським є положення про мовлення як головний спосіб здійснення педагогічної взаємодії. Внесок здобувача складає 50%).
39.
Велитченко Л.К. Педагогическое взаимодействие как лингводидактическая проблема // Тез. конф. “Гуманистические основы педагогической концепции Н.К.Крупской и современность”. – Горловка: ГГПИИЯ. – 1994. – С. 40 – 42.
40.
Велитченко Л.К. Підготовка майбутніх учителів до мовленнєвої взаємодії у педагогічному процесі // Тез. доп. і повідомлень 1 Всеукраїнського конгресу з практичної психології. – Херсон. – 1994. – С. 279 – 280.
41.
Велитченко Л.К. Навчальний діалог як умова розвитку творчих можливостей учнів // Тез. конф. “Актуальні проблеми розвитку творчих можливостей учнів”. – К.: ІСДО. – 1994. – С. 31 – 33.
42.
Велитченко Л.К. Коммуникация и аутокоммуникация как детерминанты личностного развития // Дидактические аспекты педагогического взаимодействия в школе и вузе: Сб. научн. сообщ. - Измаил. – 1994. – С. 9 – 11.
43.
Велитченко Л.К. Субъект-объектные отношения в контексте педагогического взаимодействия // Дидактические аспекты педагогического взаимодействия в школе и вузе: Сб. научн. сообщ. - Измаил. – 1994. – С. 12 – 14.
44.
Велитченко Л.К. Виды субъект-субъектных отношений в педагогическом взаимодействии // Дидактические аспекты педагогического взаимодействия в школе и вузе: Сб. научн. сообщ. - Измаил. – 1994. – С. 14 – 16.
45.
Велитченко Л.К., Финьков А.В., Цепенюк И.А. Применение методики цветовых выборов (тест Люшера) для выявления психологических особенностей автора литературного произведения // Национальное своеобразие культур и литератур: Сб. науч. сообщ. – Измаил. – 1995. – С. 44 – 46. (Автору належить ідея та її змістовне опрацювання про вплив особистості на вибір засобів мовлення. Внесок здобувача складає 60% ).
46.
Велитченко Л.К., Левченко М.В. Мовленнєва особистість у контексті педагогічної взаємодії // Тез. конф. “Педагогічна технологія у сучасному вузі”. – Луцьк: Вежа. – 1995. – С. 8. (Автору належить визначення поняття “мовленнєва особистість” та його змістовне опрацювання. Внесок здобувача складає 60%).
47.
Велитченко Л.К., Левченко М.В. Соціально-педагогічна взаємодія як категорія педагогічної психології // Тез. конф. “Психолого-педагогічні фактори підвищення майстерності вчителя-вихователя”. Житомир: ЖДПІ. – 1995. – С. 165 – 166. (Авторським є положення про залежність педагогічної взаємодії від соціальних та педагогічних чинників. Внесок здобувача складає 50%).
48.
Велитченко Л.К. Діалог як засіб організації педагогічної взаємодії // Творча особистість вчителя: Проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. – К. – 1997. – С. 229 – 231.
49.
Велитченко Л.К. Педагогическое взаимодействие как экспликация индивидуальных программ учения и обучения // Творча особистість вчителя: Проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. / Ред. кол.: Н.В.Гузій (відп.ред.) та ін. – К.:УДПУ. – 1997. – С. 264 – 266.
50.
Велитченко Л.К. Підготовка майбутніх учителів до педагогічної взаємодії // Тез. конф. “Підготовка педагогічних кадрів і діяльність навчальних закладів нового типу в системі національної освіти: досвід і перспективи розвитку”. – Т. І. – Чернівці: ЧДУ. – 1998. – С. 179 – 182.
51.
Велитченко Л.К. Взаимодействие как элемент взаимодеятельности // Тез. конф. “Теоретические и прикладные проблемы психологии педагогического межличностного взаимодействия”. Минск: БГПУ – 2002. – С . 63 – 64.
Анотації
Велитченко Л.К. Психологічні основи педагогічної взаємодії. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2006.
У дисертації педагогічна взаємодія розглядається як системне явище у педагогічному процесі, яке зазнає впливу з боку соціальної системи у плані статусно-рольових відносин у суспільстві, регламентується нормативними документами у системі освіти, визначається практикою освітнього закладу, реалізується вчителем, діяльність якого є основою для розвитку діяльності учня. Показано, що загальна закономірність педагогічної взаємодії полягає у відтворенні та засвоєнні соціального, групового, міжособистісного досвіду вчителем та учнем. Структуру педагогічної взаємодії утворюють взаємозалежності: освітньої, педагогічної, соціально-психологічної, міжособистісної систем; особистості та діяльності вчителя і учнів, усвідомлення ними інтерактивного досвіду; регулятивних і виконавчих елементів взаємодії.
Докладно розглянуто моделі педагогічної взаємодії, обґрунтовано її визначення як взаємодії, що має особистісно-діяльнісні ознаки, є функцією установок суб'єктів та одержаних результатів, і спрямована на розвиток особистісної та діяльнісної системи учнів. Аргументовано, що формою педагогічної взаємодії є мовленнєва діяльність вчителя та учнів, основним результатом якої є педагогічний дискурс.
Експериментально виявлено психологічні умови формування і розвитку досвідних основ педагогічної взаємодії.
Ключові слова: педагогічна взаємодія, моделі педагогічної взаємодії, закономірності, структура, механізми педагогічної взаємодії, суб'єкт-суб'єктні зв'язки, суб'єкт-об'єктні зв'язки, спільна діяльність, гомогенні та гетерогенні функціональні системи, особистість, діяльність, установки, свідомість, педагогічний дискурс, діалог.
Велитченко Л.К. Психологические основы педагогического взаимодействия. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. Национальный педагогический университет имени М.П.Драгоманова, Киев, 2006.
Диссертация посвящена проблеме педагогического взаимодействия, которая рассматривается в работе как сложное многоаспектное явление, в котором воспроизводятся признаки, принадлежащие к образовательно-педагогической, социально-психологической и межличностной системам. Педагогическое взаимодействие определяется как функциональная система, основывающаяся на единстве признаков педагогичности и интерактивности. Ее системным результатом является общее интерактивное пространство как детерминанта изменений участников взаимодействия согласно требованиям коллективного субъекта.
Системным механизмом педагогического взаимодействия является про- и ретроактивная зависимость процессов социализации, интеграции и идентификации. Общими психологическими механизмами педагогического взаимодействия являются осознание учителем и учениками субъект-субъектных и субъект-объектных отношений и согласование ими собственных действий с действиями другого.
В работе подан анализ категории взаимодействия, определены ее психологическое содержание и структурно-функциональные характеристики. Особое внимание уделено регулятивному и исполнительскому аспекту педагогического взаимодействия. Аргументировано, что главным признаком педагогического взаимодействия является наличие общего объекта, который требует согласованности действий учителя и учащихся. Объединение участников педагогического взаимодействия, как показано в исследовании, осуществляется при условии конгруэнтности элементом деятельности учителя и учащихся. Такое взаимосоответствие создает основу для возникновения соответствующих гомогенных и гетерогенных систем.
Изложены основные теоретические положения о педагогическом взаимодействии с точки зрения психологических категорий сознания, личности и деятельности. Подробно описаны системная психологическая, межличностная и личностно-деятельностная модели педагогического взаимодействия. Разработка указанных моделей дала возможность указать на те аспекты, которые определяют психологическую основу педагогического взаимодействия. С точки зрения психологии сознания педагогическое взаимодействие выступает как основа регуляции интерактивных отношений в соответствии с требованиями педагогического процесса. Существенным моментом взаимодействия учителя и учащихся является степень совпадения их установок, что определяется с помощью коэффициента ранговой корреляции параметров в полученной и желаемой модели, который рассматривается в работе как количественный показатель устойчивых интерактивных отношений в системе “учитель – ученик/ ученики” и, следовательно, педагогического взаимодействия.
В контексте исследуемой проблематики подробно рассматривается положение о том, что основной формой педагогического взаимодействия является речевая деятельность учителя и учащихся. Последовательность суждений, которая основывается на интерактивном контексте, имеет дидактический и воспитательный смысл, содержит указания о личности говорящих, определена в исследовании термином “педагогический дискурс”. В нем на основании взаимоотражения учителя и учащихся в контексте интерактивных отношений формируются межличностные образы, знаки, значения и смыслы. Доказано, что интерактивное пространство педагогического дискурса может быть определено с помощью коэффициента ранговой корреляции в диаде “полученная модель – желаемая модель”
В целом, педагогическое взаимодействие обнаруживает зависимость от функционирования языка в обществе и в отдельных социальных группах.
В процессе эмпирического исследования получены данные об особенностях интерактивных отношений учителя и учащихся, согласно которым учителя обнаруживают склонность к субъект-объектным отношениям, в то время как учащиеся стремятся к субъект-субъектным отношениям с учителем. Особенности речевой деятельности учителя и учащихся позволяют заключить об актуальности проблемы создания педагогического дискурса.
Результатами формирующего эксперимента, в основу которого была положена личностно-деятельностная модель педагогического взаимодействия, подтверждена значимость формирования целостного инвариантного образа профессиональной деятельности для развития соответствующих регуляторов педагогического взаимодействия.
Ключевые слова: педагогическое взаимодействие, модели педагогического взаимодействия, закономерности, структура и механизмы педагогического взаимодействия, субъект-субъектные, субъект-объектные отношения, совместная деятельность, гомогенные и гетерогенные функциональные системы, личность, деятельность, сознание, установки, педагогический дискурс, диалог.
L.K.Velitchenko. Psychological basis of pedagogical interaction. – Manuscript.
The thesis for the psychology doctor's degree, speciality 19.00.07 – pedagogical and developmental psychology. Dragomanov National Pedagogical University, Kyiv, 2006.
The pedagogical interaction is argued as a multidimensional system phenomenon in the pedagogic process as a part of educational, pedagogical, social psychological, interpersonal systems which formal structure have been expressed in terms of subject-subject and subject-object relations.
The models of pedagogical interaction have been in detail examined. It is a function of the subject’s attitudes and received results oriented on the development of the students personal and activity systems. The basic categories in the pedagogical interaction theory are consciousness, personality, and activity. The pedagogical interaction is based on the activity elements congruence of the teacher and students. The pedagogical interaction is a participant’s self-concepts expansion as a sequence of the activity structure elements. The speech aspect of the pedagogical interaction is determinated by the creating of the pedagogical discourse. The pedagogical interaction is initially combined with the attitudes manifestation of the teacher and students which reflects the assimilated personality and activity patterns. The psychological condition for the interaction attitude forming in the teacher profession acquisition is the identification occurring during the purposeful interactive phenomena observation in the lessons using the system theoretical guiding lines essential for the spontaneous observation transference into the differentiated mental construct.
Key words: pedagogical interaction, models of pedagogical interaction, rules, structure, machinery of pedagogical interaction, subject-subject, subject-object relations, joint activity, homogeneous, heterogeneous functional systems, personality, activity, consciousness, pedagogical discourse, dialogue.
Підписано до друку 8.12.2006. Формат 60х90/16
Ум.друк.арк. 1,9. Тираж 100 прим. Зам. № 124.
Віддруковано в редакційно-видавничому відділі Ізмаїльського державного гуманітарного університету
Адреса: 68610, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Рєпіна, 12, каб. 208.
Тел./факс: (04841) 48242
E-mail