Українська академія аграрних наук України

Національний інститут винограду і вина “Магарач”

Волканов Микола Дмитрович

УДК 634.8: 631.816.12

Розробка способу кореневого підживлення плодоносячих кущів винограду

за допомогою гідробуру

06.01.08 – виноградарство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеню

кандидата сільськогосподарських наук

Ялта – 2006

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Одеському державному аграрному університеті (ОДАУ) на кафедрі виноградарства і виноробства (м. Одеса).

Науковий керівник: Хреновськов Едуард Іванович – доктор сільськогосподарських наук, професор, завідуючий кафедрою виноградарства і виноробства ОДАУ, м. Одеса.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук професор Дикань Олександр Павлович, Південна філія “ Кримський агротехнологічний університет”

Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України, завідуючий кафедрою виноградарства, м. Сімферополь;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Палеха Олександр Георгійович, інститут Плодмашпроект, директор, м. Сімферополь.

Провідна організація: Національний науковий центр – Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова, м. Одеса.

Захист дисертації відбудеться "2" березня 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53.365.02 в інституті винограду і вина "Магарач", УААН, за адресою: 98600, Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31 ІВіВ, "Магарач"

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці, ІВіВ "Магарач", Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31

Автореферат дисертації розісланий "____" ______________ 2006 року

Вчений секретар спеціалізованої ради,

доктор сільськогосподарських наук Якушина Н.А.

Загальна характеристика роботи

1. Актуальність. Виноградарство в Україні переживає важкі часи - зменшились площі, урожайність. Для відродження цієї галузі наряду із закладанням нових високопродуктивних насаджень необхідно продовжити життя існуючих, підвищити їх продуктивність і забезпечити якість отримуваної продукції.

Цю проблему можна вирішити при комплексному підході, а саме шляхом оновлення плантажу і локальним внесенням в ґрунт біологічно активних речовин і мінеральних добрив для відновлення кореневої системи, для посилення росту і продуктивності багаторічних, старих кущів винограду.

В роботах Міхалаке І.М., Дубинко В.К., Шашкова І.Г., показана позитивна роль оновлення плантажу і внесення органічних добрив на значну глибину при суцільному внесенні. В дослідженнях співробітників Одеського державного аграрного університету доказана можливість використання великої кількості біологічно активних речовин ендогенного походження, які знаходяться в самому організмі або індукуються в ньому в процесі життєдіяльності, наприклад янтарна, лимонна кислоти, мікроелементи, амінокислоти, поліфеноли, похідні піридину (Хреновськов Е.І., Страхов В.Г.) при некореневому внесенні.

Доказана можливість застосування при некореневому підживленні комплексного гумісолу або супергумісолу на різних сільськогосподарських культурах, у том числі й на виноградній рослині. (Зеленянська Н.М.).

Локальне внесення під гідробур мінеральних добрив при садінні та на молодих насадженнях відоме, а на плодоносячих виноградниках цей прийом не застосовується.

Ефективність кореневого підживлення не вивчена, тому встановлення доцільності локального внесення за допомогою гідробуру одночасно мінеральних добрив, амінокислот і супергумісолу на фоні різних обробок ґрунту з врахуванням сортових особливостей на багаторічних, старих плодоносячих виноградних насадженнях є актуальним, так як дозволяє різко знизити затрати на внесення при сумісній більш ефективній дії.

2. Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до тематичного плану науково-дослідних робіт Одеського державного аграрного університету (номер державної реєстрації 0101U001669).

3. Ціль, задачі досліджень. Ціль досліджень заключалась у вивченні впливу фенілаланіну окремо, мінеральних добрив (NРК), супергумісолу окремо і разом при локальному внесенні під гідробур на фоні різних обробок ґрунту на біометричні показники кущів характер розвитку кореневої системи, продуктивність, якість винограду і вина сортів Сухолиманський білий і Каберне Совіньон.

Безпосередніми задачами досліджень було:

- вивчити дію і післядію фенілаланіну на фоні різних обробок ґрунту при локальному внесенні під гідробур на розвиток листової поверхні, об’єм однорічного приросту, врожай і якість ягід сортів винограду Сухолиманський білий і Каберне Совіньон;

- вивчити дію і післядію різних доз мінеральних добрив (NРК) окремо і разом з супергумісолом при локальному внесенні під гідробур на біометричні показники кущів, потенційну плодоносність, характер розвитку кореневої системи і продуктивність рослин;

- визначити вплив вивчаємих речовин на якість виноматеріалу, приготованого з сортів винограду Сухолиманський білий і Каберне Совіньон;

- дати економічну оцінку доцільності внесення вивчаємих речовин за допомогою гідробуру після оранки або після оновлення плантажу на плодоносячих виноградниках;

- розробити рекомендації по застосуванню вивчаємих речовин локально за допомогою гідробуру на фоні різних обробок ґрунту на плодоносячих виноградних насадженнях.

4. Наукова новизна. Вперше експериментально доказана позитивна дія і післядія фенілаланіну, мінеральних добрив (азот, фосфор, калій) і супергумісолу при кореневому підживленні низькопродуктивних плодоносячих виноградних насаджень, що виражається в посилені сили росту кущів, кращої облистяності, підвищення потенційної плодоносності, урожайності та якості ягід. Розроблений спосіб внесення БАР та мінеральних добрив під гідробур дозволяє вносити ці речовини в місця їх оптимального використання кореневої системи рослин, що виражається у збільшенні маси коренів. Встановлені оптимальні параметри нового способу кореневого підживлення під гідробур: на фоні оранки восени або після оновлення плантажу весною тричі за вегетацію: на початку розпускання бруньок, за 1-2 дня до цвітіння і розмірі ягоди з горошину; оптимальні концентрації БАР і мінеральних добрив 0,003% (у випадку використання фенілаланіну) і 160 г д.р. NРК на 100 л води разом із супергумісолом (при його розведенні 1:10). Даний спосіб дозволяє отримувати виноград високої якості сортів Сухолиманський білий і Каберне Совіньон, з якого можна готувати виноматеріали поліпшеної якості. Експериментальна перевірка у ряді господарств підтвердила позитивний вплив розробленого способу на підвищення продуктивності сортів: Аліготе, Совіньон зелений, Фетяска біла, Рислінг рейнський, Піно сірий, Одеський чорний (отримано позитивне рішення на патент корисної моделі заявка u 2005 12123; МПК А 01 G 17/02, А 01С 17/00 Спосіб кореневого підживлення плодоносячих кущів винограду). Крім того, в процесі досліджень розроблений спосіб визначення сили росту кореневої системи, що дозволяє зменшити затрати, підвищити продуктивність роботи без порушення стану куща (отримано позитивне рішення на патент корисної моделі заявка u 2005 10150; МПК 7С 12 G 17/00).

5. Практична значимість та реалізація результатів досліджень. Розроблений спосіб кореневого підживлення низьковрожайних плодоносячих виноградних рослин за допомогою гідробуру впроваджений у 2003-2005 роках у господарствах ВАТ “28 червня”, Білгород-Дністровського району і в ВАТ “Шампань України”, “Комсомолець” Арцизського району Одеської області. Локальне внесення під гідробур після оновлення плантажу 0,003 % фенілаланіну дозволяє підвищити урожайність у сорту Аліготе на 11,9 ц/га, Одеського чорного на 11,0 ц/га; цукристість ягід, відповідно, на 0,5 і 0,7 г/100 см3. Застосування NРК по 160 г д.р. на 100 л води разом з супергумісолом дозволяє підвищити урожайність у сорту Совіньон зелений на 12,3 ц/га, Каберне Совіньон на 6,8 ц/га; цукристість ягід, відповідно, на 0,6 і 0,8 г/100см3. Спосіб впроваджений на площі 168,5 га, прибуток отриманий в сумі 232,3 тис. грн.

6. Особистий вклад здобувача полягає у вивчені і аналізі літературних джерел за темою дисертації, в формулюванні робочої гіпотези, цілей і задач досліджень, проведенні досліджень, зборі, обробці й аналізі експериментальних даних, розробці рекомендацій і їх впровадженню, підготовці заявок на патенти і публікацій за матеріалами досліджень.

7. Апробація роботи. Результати досліджень висвітлювались на наукових конференціях факультету плодоовочівництва і виноградарства ОДАУ в 2002-2004 роках, на міжнародних науково-виробничих конференціях присвячених 175-тиріччю ІВіВ “Магарач” (Ялта, 2003) і 100-річчю ІВіВ ім. В.Є. Таїрова (Одеса, 2005), на конференції "Адаптивне рослинництво – досягнення, проблеми, перспективи", (Сімферополь, 2004), на міжнародній науково-практичній конференції "Харчові технології – 2005" (Одеса, 2005)

8. Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових статей, а також отримано два патенти корисної моделі.

9. Структура і об’єм дисертації. Дисертація викладена на 136 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, огляду літератури, експериментальної частини, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури і додатків, містить 36 таблиць, 16 малюнків. Список літератури включає 198 джерел, у тому числі 16 іноземних.

Основний зміст

Огляд літератури. Була проаналізована наукова література, присвячена способам обробки ґрунту з одночасним внесенням добрив. Показане значення фізіологічно активних речовин екзо- і ендогенного походження при некореневому підживленні плодоносячих насаджень. Разом з тим в літературі мало даних по дії і післядії мінеральних добрив і фізіологічно активних речовин при кореневому підживленні. Практично відсутні дані по застосуванню гідробуру на плодоносячих виноградниках для локального внесення різних речовин на фоні різних обробок ґрунту.

Умови, об’єкти і методи проведення досліджень. Досліди проводили в 2001-2003 роках в СВК Христо Ботєва Арцизського району Одеської області на сортах Сухолиманський білий і Каберне Совіньон, щеплених на підщепі Рипаріа х Рупестріс 101-14. Територія землекористування господарства входить до складу південного (жаркого), недостатньо зволоженого агрокліматичного району Одеської області. Середня багаторічна температура повітря складає 10°С. Вегетаційний період триває з березня і триває до кінця листопада, що є сприятливим для росту і розвитку виноградної рослини. Безморозний період складає 210-215 днів. Сума температур у вказаний період складає близько 4000°С. Зима зазвичай тепла, безсніжна і короткочасна. Однак, в окремі дні зимового періоду температура повітря знижується до – 28°С. Весняний період характеризується швидким наростанням температури повітря і часто буває посушливим. Літо жарке, максимальна температура липня –серпня сягає 35-36°С в затінку, а на поверхні ґрунту буває 50-55°С. Відносна вологість в літній період опускається до 11-12%, а днів з відносною вологістю нижче 30% в цей час буває більше 20. Осінь тривала і тепла. Відмінною рисою клімату господарства є недостатня кількість опадів, які розподіляються нерівномірно за періодами року. В середньому випадає 376 – 443 мм опадів в год.

Досліди проводили за трьома схемами.

Дослід 1. Застосування фенілаланіну на фоні різних обробок ґрунту при локальному внесенні під гідробур.

Варіант 1. Оранка на глибину 25-30 см восени – контроль; Варіант 2. Оновлення плантажу на глибину 45-50 см за допомогою скоби РПВ-2 навесні; Варіант 3. Внесення фенілаланіну за допомогою гідробуру без оновлення плантажу; Варіант 4. Внесення фенілаланіну за допомогою гідробуру після оновлення плантажу;

Дослід 2. Застосування мінеральних добрив, супергумісолу окремо і разом за допомогою гідробуру при оранці.

Варіант 1. Оранка на глибину 25-30 см – контроль; Варіант 2. Внесення NРК по 80 г д.р. на 100 л води під гідробур; Варіант 3. Внесення NРК по 160 г д.р. на 100 л води під гідробур; Варіант . Внесення супергумісолу в розведенні 1:10 л води під гідробур; Варіант 5. Внесення NРК по 80 г д.р. на 100 л води разом з супергумісолом під гідробур; Варіант 6. Внесення NРК по 160 г д.р. на 100 л води разом з супергумісолом під гідробур.

Дослід 3. Застосування мінеральних добрив, супергумісолу окремо і разом за допомогою гідробуру після оновлення плантажу

Варіант 1. Оновлення плантажу на 45-50 см за допомогою скоби РПВ-2 навесні – контроль; Варіанти 2-6 такі ж, як і в досліді 2, лише при оновленні плантажу.

Згідно до прийнятої методики фенілаланін, NРК і супергумісол вносили за допомогою гідробуру тричі за вегетацію: на початку розпускання бруньок, перед цвітінням і при досягненні ягодами величини горошини. Концентрація фенілаланіну 0,003%, супергумісолу в розведенні 1:10.

Оновлення плантажу проводили через ряд на глибину 45-50 см за допомогою скоби РПВ-2 навесні на 50 см від куща. Досліди закладені в трикратній повторності методом рендомізації. В кожній повторності по 15 облікових кущів, між дослідними рядами залишали по 2 захисних ряди. Агротехніка на всьому дослідній ділянці була витримана у відповідності до агроправил.

За всіма варіантами дослідів в трикратній повторності проводили наступні обліки, аналізи і спостереження: метеорологічні спостереження – за методикою агрометеослужби; кількість розвинених пагонів, у тому числі плодоносячих, кількість суцвіть (після появи вусиків над ними); кількість листків, їх діаметр та площу листової поверхні - ампелометричним методом С.О. Мельника і В.І. Щигловської (1957) на кущах після припинення росту листя; довжина, товщина пагонів у середній частині та їх об’єм – методом кубічних вимірювань С.А. Мельника (1953); кількість грон на кущі, маса врожаю з куща, маса грона у всіх облікових кущах при досягненні технічної зрілості; диференціація закладання суцвіть в зимуючих вічках – за методом О.П. Диканя (1978); масова концентрація в соці ягід: цукрів ареометричним методом і титруємих кислот методом прямого титрування (ГОСТ 14252-73); вивчення характеру розвитку кореневої системи за запропонованим методом (Е.І. Хреновськов, М.Д. Волканов, А.І. Шинкарюк, І.О. Мигуш, 2005). Суть методу полягає в тому, що ямокопачем риють яму діаметром 0,5 м і пошарово через 20 см вибирають грунт з коренями, потім підраховують коріння по фракціям до 1 мм, 1-3; 3-5; 5-10 і більше 10 мм, загальну кількість коренів, питома вага коренів за ґрунтовими шарами і фракціями. При цьому риють 3 ями: перша – на відстані 50 см напроти куща, друга і третя ями на відстані 50 см від першої ями в протилежні сторони вздовж міжрядь; економічна оцінка вивчаємих прийомів і речовин. Методикою досліджень передбачене вивчення дії та післядії на другий і третій рік прийомів, які застосовувались.

За кращими варіантами і контролю готували виноматеріали з сорту Сухолиманський білий по “білому” способу, а з сорту Каберне Совіньон по “червоному” способу. Щорічно через 3 місяці проводили наступні аналізи виноматеріалів: масова концентрація цукрів – (ГОСТ 14192-73); масова концентрація титруємих кислот – методом титрування з допомогою застосування індикатору (ГОСТ 14252-73); об’ємна частка спирту – методом відгону (ГОСТ 13191-73); органолептична оцінка виноматеріалів шляхом дегустації. Отримані результати оброблені статистично за допомогою дисперсійного аналізу (Доспехов Б.А., 1985)

Результати досліджень

Вплив фенілаланіну на фоні різних обробок ґрунту на площу листової поверхні та об’єм однорічного приросту сортів Сухолиманський білий і Каберне Совіньон

Дослідження свідчать про те, що фенілаланін можна застосовувати при кореневому підживленні за допомогою гідробуру на плодоносячих виноградниках як після оранки восени, так і після оновлення плантажу навесні. В середньому за 3 роки по сорту Сухолиманський білий площа листової поверхні куща при оновленні плантажу зросла на 1,3 м2, а с фенілаланіном після оновлення плантажу на 1,06 м2 у порівнянні з контролем. Різниця статистично суттєва, так як фактична різниця більше НСР05, яка дорівнює 0,64 м2 (мал. 1.). Декілька інші дані отримали по сорту Каберне Совіньон. Тут статистично достовірна різниця отримана у порівнянні з контролем лише у варіанті, де застосовували фенілаланін після оновлення плантажу – 0,38 м2 проти 0,22 м2 (мал. 2.). По сорту Сухолиманський білий в середньому за 3 роки об’єм однорічного приросту куща зріс при оновленні плантажу на 280,7 см3, при застосуванні фенілаланіну по оранці на 506,7 см3, а при оновлені плантажу на 786,9 см3 у порівнянні з контролем. По сорту Каберне Совіньон лише в 4 варіанті, де після оновлення плантажу застосовували фенілаланін, об’єм однорічного приросту зріс на 365,5 см3. За рештою варіантів різниця незначна. В роки післядії в середньому за 2 роки (2002-2003 р.р.) площа листової поверхні куща у сорту Сухолиманський білий після оновлення плантажу зросла на 1,6 м2, при застосуванні фенілаланіну по оранці на 1,7 м2 і після оновлення плантажу на 2,1 м2 у порівнянні з контролем, що значно більше НСР05, яка дорівнює 0,35 м2. Причому вплив вивчаємих факторів визначний, так як індекс детермінації дорівнює 96,13%. По сорту Каберне Совіньон площа листової поверхні куща зросла після оновлення плантажу на 0,62 м2, при застосуванні фенілаланіну по оранці на 1,76 м2 і після оновлення плантажу на 1,89 м2 у порівнянні з контролем. Прибавки суттєві, так як перевищують НСР05, яка дорівнює 0,18 м2 (мал. 2.).

Таким чином, післядія впливу вивчаємих факторів за обома сортами більш сильна, ніж дія на площу листової поверхні куща. По сорту Сухолиманський білий чітко проявляється післядія вивчаємих прийомів на об’єм однорічного приросту. Тут об’єм однорічного приросту куща після оновлення плантажу зріс в середньому за два роки на 1402,2 см3, при застосуванні фенілаланіну по оранці на 1617,2 см3, а після оновлення плантажу на 2137,2 см3, що значно більше НСР05, яка дорівнює 159,9 см3 (мал. 1.). Більш скромні прибавки по об’єму однорічного приросту по сорту Каберне Совіньон, але вони також суттєві.

Вплив фенілаланіну при кореневому підживленні під гідробур на урожай і якість ягід сортів винограду Сухолиманський білий і Каберне Совіньон

У варіантах, де застосовували при кореневому підживленні фенілаланін отримані значні прибавки по масі грона, урожаю з одного куща та врожайності з 1 га. Так по сорту Сухолиманський білий урожай з куща зріс на 0,19 кг у варіанті, де застосовували фенілаланін без оновлення плантажу і на 0,85 кг у варіанті після оновлення плантажу. Урожайність зросла на 16,1% у варіанті, де застосовували фенілаланін після оновлення плантажу. Варіант, де застосовували фенілаланін без оновлення плантажу дав прибавку по урожайності всього 6,3%. В середньому за три роки по сорту Сухолиманський білий по накопиченню цукру в ягодах виділяється у порівнянні з контролем лише варіант, де застосовували фенілаланін після оновлення плантажу цукристість ягід зросла на 0,9 г/100 см3, а по сорту Каберне Совіньон на 1,0 г/100см3. Особливий інтерес представляють дані післядії вивчаємих прийомів на врожай і якість двох сортів винограду.

В середньому за два роки у варіанті, де проводили в попередньому році оновлення плантажу, врожай з 1 куща збільшився на 1,3 кг і урожайність з 1 га – на 61,1% у порівнянні з контролем по сорту Сухолиманський білий.

По сорту Каберне Совіньон ці прибавки склали: 0,51 кг з куща або 20,6%. Найбільш значні прибавки отримані у варіанті, де застосовували фенілаланін після оновлення плантажу: по масі грона на 48,0 г, по урожаєві з 1 куща на 1,82 кг, врожайності з 1 га на 86,1% у порівнянні з контролем в середньому за два роки. Прибавки статистично достовірні і суттєві, так як вони значно перевищують найменшу суттєву різницю по масі грона – 6,75 г, по врожаю з 1 куща 0,3 кг. Вплив вивчаємих факторів визначний, так як індекс детермінації знаходиться на рівні 97%. По сорту Каберне Совіньон варіанти, де застосовували фенілаланін, також виділяються в кращу сторону. Таким чином, на другий рік після застосування фенілаланіну при кореневому підживленні під гідробур урожайність сорту Сухолиманський білий зростає після оновлення плантажу на 86,1%, а сорту Каберне Совіньон на 36,2%, що підтверджує реакцію сорту на цей прийом. Слід особливо підкреслити, що якість ягід значно зростає на другий рік після застосування вивчаємих прийомів. По сорту Сухолиманський білий у варіанті, де проводили роком раніше оновлення плантажу, цукристість в середньому за 2 роки досягла 18,4 г/100 см3 і перевищила контроль на 1,0 г/100см3.

Ще більш високі показники у варіантах, де застосовували при кореневому підживленні під гідробур фенілаланін. В середньому за 2 роки цукристість ягід зросла, де застосовували фенілаланін без оновлення плантажу на 1,3 г/100см3, а після оновлення плантажу на 1,4 г/100см3 у порівнянні з контролем. По сорту Каберне Совіньон ці відмінності наступні: прибавка по цукристості при оновленні плантажу 0,3 г/100см3, при застосуванні фенілаланіну 0,5 і 0,8г/100см3, відповідно, за варіантами досліду.

Вплив мінеральних удобрений и супергумісолу при кореневому підживленні під гідробур на фоні різних обробок ґрунту на біометричні показники кущів винограду сортів Сухолиманський білий и Каберне Совіньон

При осінній оранці і трикратному підживленні під гідробур навесні і летом у сорту Сухолиманський білий збільшується площа листової поверхні куща у другому варіанті – NРК по 80 г д.р. на 100 л води на 0,49 м2, у третьому варіанті – NРК по 160 г д.р. на 100 л води на 0,42 м2 у порівнянні з контролем в середньому за три роки. У цих випадках фактична різниця знаходиться в межах найменшої суттєвої різниці, яка дорівнює 0,51 м2. (рис. 3.) При сумісному застосуванні мінеральних добрив і супергумісолу отримана статистично суттєва прибавка по площі листової поверхні як при дозі NРК по 80 г д.р. на 100 л води, так и при дозі NРК по 160 г д.р. на 100 л води, відповідно, 0,64 и 0,58 м2 у порівнянні з контролем в середньому за 3 роки. Збільшення NРК в два рази не призвело до збільшення площі листової поверхні, а навпаки до невеликого зниження. В варіанті NРК по 80 г д.р. на 100 л води площа листової поверхні зросла на 0,73 м2, а в варіанті з супергумісолом на 0,25 м2. У двох варіантах із трьох фактична різниця з контролем суттєва, так як вона перевищує НСР05 –0,32 м2. У варіанті NРК по 80 г д.р. на 100 л води разом з супергумісолом площа листової поверхні зросла на 1,01м2, а в варіанті NРК по 160 г д.р. на 100 л води + супергумісол на 1,18 м2, що значно вище найменшої суттєвої різниці. Таким чином, після оновлення плантажу вплив вивчаємих речовин на площу листової поверхні більш суттєвий у порівнянні з осінньою оранкою. На другий рік після застосування мінеральних добрив і супергумісолу у всіх дослідних варіантах, крім варіанту з супергумісолом, отримана статистично достовірна прибавка по площі листової поверхні як по оранці, так і після оновлення плантажу (в середньому за 2 роки прибавки у порівнянні з контролем коливаються від 0,25 до 1,33 м2 на фоні оранки, і від 0,29 до 0,94 на фоні оновлення плантажу). На третій рік після застосування вивчаємих речовин на фоні оранки зберігається тенденція більш потужного розвитку кущів за площею листової поверхні, особливо у варіантах при сумісному застосуванні NРК і супергумісолу (різниця 0,9 м2). Після оновлення плантажу на третій рік практично не встановлено різниці по площі листової поверхні між дослідними і контрольним варіантами. По сорту Каберне Совіньон отримані приблизно такі ж результати (мал. 4.). У сорту Сухолиманський білий під впливом кореневого підживлення під гідробур NРК по 80 г д.р. на фоні осінньої оранки об’єм однорічного приросту зріс на 23,7%. При збільшенні NРК в два рази об’єм однорічного приросту куща зріс на 35%. Застосування при кореневому підживленні під гідробур супергумісолу забезпечило збільшення об’єму однорічного приросту лише на 17,9 %. При сумісному застосуванні NРК і супергумісолу об’єм однорічного приросту зріс, відповідно, на 37,2 і 44,9 %. (мал. 3.) На фоні оновлення плантажу об’єм однорічного приросту зріс і в контрольному варіанті на 280,6 см3 у порівнянні з контролем по оранці навесні. В дослідних варіантах по сорту Сухолиманський білий отримано збільшення об’єму однорічного приросту, відповідно, на 14,8; 19,5; 5,9; 27,4 і 31,2% у порівнянні з контролем в середньому за три роки. Тобто і в цьому випадку виділяється варіант, де застосовували разом NРК по 160 г д.р. на 100 л води і супергумісол. На другий рік після застосування вивчаємих речовин просліджується суттєвий вплив на об’єм однорічного приросту. Суттєві прибавки у порівнянні з контролем отримані у всіх варіантах досліду, крім варіанту з супергумісолом, так як фактичні різниці вищі за НСР05, яке дорівнює 140,0 см3. Оновлення плантажу навесні забезпечило значне збільшення об’єму однорічного приросту на другий рік. На третій рік після застосування вивчаємих речовин спостерігається певний вплив на об’єм однорічного приросту. Виділяються варіанти, де застосовували разом NРК і супергумісол. По сорту Каберне Совіньон отримані приблизно такі ж данні (мал. 4)

Вплив мінеральних добрив і супергумісолу при кореневому підживленні на урожай і якість ягід сортів Сухолиманський білий і Каберне Совіньон

У сорту Сухолиманський білий за всіма варіантами досліду при оранці восени і при оновленні плантажу навесні навантаження пагонами було приблизно однаковим у межах 40-41 шт. і навантаження гронами також було однаковим в межах 25-26 шт. При осінній оранці і внесенні NРК по 80 г д.р. на 100 л води під гідробур маса грона зростає на 15,2 г, при подвійному NРК збільшення маси грона складає 28,6 г у порівнянні з контролем в середньому за три роки. У сорту Каберне Совіньон маса грона збільшилась, відповідно, на 6,4 г і 7,6 г. Ці прибавки суттєві, так як вони перевищують НСР05, яка дорівнює 4,54 і 4,6 г по сортам. При оновленні плантажу навесні маса грона також значно збільшилась за цими варіантами і сортами: на 8,4 і 14,8 г у сорту Сухолиманський білий; на 7,1 і 9,3 г у сорту Каберне Совіньон, що також вище НСР05 по сортам 6,0 і 4,0 г, відповідно. При застосуванні супергумісолу як на фоні оранки восени, так і на фоні оновлення плантажу навесні , маса грона збільшилась за обома сортам незначно, в межах НСР05. Разом з тим, у варіантах при сумісному застосуванні NРК і супергумісолу прибавка за масою грона значно вища у порівнянні з контролем. Ці варіанти перевищують контроль за масою грона у сорту Сухолиманський білий на 21,4 г і на 26,6 г, а у сорту Каберне Совіньон на 10,7 г і на 13,0 г, відповідно. В цих випадках всі прибавки суттєві та достовірні, так як вони перевищують НСР05. На фоні оранки урожай з 1 куща під впливом різних доз NРК при підживленні під гідробур у сорту Сухолиманський білий збільшився по другому варіанті - NРК по 80 г д.р. на 0,43 кг, в третьому - NРК по 160 г д.р. на 0,76, а у сорту Каберне Совіньон, відповідно, на 0,33 кг і на 0,36 кг у порівнянні з контролем в середньому за 3 роки (мал. ). Ці прибавки за обома сортами значні, так як перевищують найменшу суттєву різницю.

У варіантах з супергумісолом прибавки урожаю з одного куща незначні по обома сортам, в межах НСР05. На фоні оновлення плантажу виділяється в кращу сторону варіант, де застосовували при кореневому підживленні під гідробур NРК по 160 г д.р. на 100 л води разом з супергумісолом. По сорту Сухолиманський білий урожайність зросла на 27,4%, а по сорту Каберне Совіньон на 18,4%. У варіантах, де застосовували NРК разом з супергумісолом післядія більш сильна на урожай з одного куща. Прибавки тут отримані в 5 і 6 варіантах приблизно одинакові – 1,05 кг і 1,06 кг, що суттєво перевищує НСР05, яка дорівнює 0,21 кг. По сорту Каберне Совіньон суттєві прибавки післядії в трьох варіантах із п’яти дослідних. Післядія супергумісолу на урожай з одного куща за обома сортами не проявляється. Під впливом NРК окремо і разом з супергумісолом масова концентрація в соку ягід цукрів зростає. У обох сортів виділяється варіант, де застосовували NРК по 160 г д.р. на 100 л води разом з супергумісолом. В середньому за три роки цукристість зросла на 1,0 г/100см3 у сорту Сухолиманський білий і на 0,7 г/100см3 у сорту Каберне Совіньон на фоні оранки восени; і на 1,0 г/100см3 у сорту Сухолиманський білий і на 0,8 г/100см3 у сорту Каберне Совіньон на фоні оновлення плантажу (мал. 3; 4).

Ступінь диференціації зачатків суцвіть під впливом NPK і супергумісолу при кореневому підживленні під гідробур на фоні оновлення плантажу у сортів винограду Сухолиманський білий і Каберне Совіньон.

У сорту Сухолиманський білий по коефіцієнтам плодоношення центральних бруньок по добре диференційованим зачаткам суцвіть просліджуються відмінності за варіантами і по всім обліковим вузлам. У 2002 році у варіанті, де застосовували NPK по 80 г д.р. на 100 л води ці значення на 1 вузлі складають 0,5, на 8 вузлі 0,9, на 15 вузлі – 0,4 проти контролю, відповідно 0,3; 0,8; 0,2. При подвійному збільшенні NPK ці коефіцієнти декілька вищі у порівнянні з NPK по 80 г д.р. У 2003 році ця закономірність зберігається. Коефіцієнти плодоношення центральних бруньок по добре диференційованим зачаткам суцвіть у варіанті з супергумісолом в обидва роки досліджень знаходяться на рівні контролю.

При сумісному застосуванні NPK і супергумісолу ці коефіцієнти особливо сильно зростають на 1 вузлі та 8 вузлі й практично знаходяться на рівні варіантів, де застосовували NPK на 15 вузлі. По ступеню диференціації зачатків суцвіть в обидва роки досліджень виділяється варіант, де під гідробур застосовували NPK по 160 г д.р. на 100 л води разом с супергумісолом.

Будь яких чітких закономірностей за варіантами досліду по слабо диференційованим зачаткам суцвіть не встановлено. По сумі зачатків суцвіть на 1 і 15 вузлі виділяється лише варіант, де застосовували NPK по 160 г д.р. на 100 л води разом з супергумісолом. Більш чітка різниця спостерігається по сумі зачатків на 8 вузлі. (мал. 5) В кращу сторону виділяються варіанти, де застосовували окремо NPK або разом з супергумісолом. Так, другий варіант перевищує контроль на 0,6; третій на 1,2; четвертий на 1,0 і п’ятий варіант на 1,5 у 2002 році. В 2003 році ці різниці за дослідними варіантами у порівнянні з контролем складають, відповідно, 0,9; 1,6; 1,5; 2,0.

У сорту Каберне Совіньон найбільші коефіцієнти плодоношення центральних бруньок по добре диференційованим зачаткам суцвіть показав варіант, де разом застосовували NPK по 160г д.р. на 100 л води і супергумісол. У сорту Каберне Совіньон по сумі зачатків суцвіть в обидва роки досліджень і по вузлам виділяється варіант, де застосовували NPK по 160 г д.р. на 100 л води разом с супергумісолом (мал. 6).

Характер розвитку кореневої системи під впливом фенілаланіну, мінеральних добрив і супергумісолу у сортів Сухолиманський білий та Каберне Совіньон

В ґрунтовому профілі до 20 см за варіантами досліду розвивається від 8,6 до 14 % коренів. У шарі ґрунту від 20 до 40 см розвивається від 22,4 до 28 % коренів, в шарі ґрунту от 40 до 60 см – 41,1-49,6 %. В шарі ґрунту від 60 до 80 см – 11,1-18,3%, а в шарі від 80 до 100 см – 2,5-3,6%.

Нами була зафіксована лише тенденція збільшення кількості коренів у шарі ґрунту від 20 до 60 см під впливом оновлення плантажу і особливо у варіанті, де застосовували фенілаланін. Найбільша кількість коренів була у варіанті, де проводили оновлення плантажу разом з кореневим підживленням фенілаланіном.

У варіанті, де при кореневому підживленні застосовували NPK по 160 г д.р. на 100 л води налічено 800 коренів, що на 288 коренів більше контролю. При цьому спостерігається збільшення питомої кількості коренів лише в шарі ґрунту від 20 до 40 см на 14,% більше контролю. Питома кількість коренів за рештою ґрунтових горизонтів навіть декілька нижча контрольного варіанту. У варіанті при сумісному застосуванні NPK і супергумісолу кількість коренів в цілому збільшилась, однак їх розподіл по ґрунтовим горизонтам залишився на рівні другого варіанту зі збільшенням знову ж таки у шарі ґрунту від 20 до 40 см.

При оновленні плантажу кількість коренів у порівнянні з оранкою збільшилась на 159 шт., а розподіл їх по ґрунтовими горизонтами приблизно такий же, як і при оранці. Під впливом кореневого підживлення NPK по 160 г д.р. на 100 л води під гідробур загальна кількість коренів збільшилась на 337 шт., причому їх розподіл по ґрунтовому профілю інший. Тут збільшилась питома кількість коренів у шарі від 20 до 40 см і від 40 до 60 см, на 1,4 і 7% у порівнянні з варіантом, де проводили оновлення плантажу, і на 7,2 та 6,8% у порівнянні з варіантом, де проводили оранку. В результаті оновлення плантажу корені інтенсивніше розвиваються в ґрунтових горизонтах від 20 до 60 см, посилюється їх розвиток під впливом кореневого підживлення NPK під гідробур. Найбільша кількість коренів в рік післядії зосереджена в шарі ґрунту від 20 до 40 см. Так у варіанті, де застосовували NPK по 160 г д.р. на 100 л води під гідробур, кількість коренів збільшилась на 250 шт. у порівнянні з контролем, а при сумісному застосуванні NPK і супергумісолу на 366 шт. у порівнянні з оранкою. В досліді, де контролем було оновлення плантажу, кількість коренів у варіанті з NPK збільшилась на 311 шт., а при сумісному застосуванні NPK з супергумісолом – на 447 шт. В цьому ґрунтовому горизонті розташовано в дослідних варіантах більш 50% коренів. За рештою ґрунтових горизонтів розподіл коренів було приблизно однаковим.

Таким чином, кореневі підживлення позитивно впливають на розвиток коренів у рік дії в шарі ґрунту від 20 до 60 см, а в рік післядії в шарі ґрунту від 20 до 40 см у сорту Сухолиманський білий. По сорту Каберне Совіньон отримані декілька інші данні з розвитку коренів по ґрунтовому профілю під впливом кореневого підживлення на фоні різних обробок ґрунту (мал. 7.).

Якість виноматеріалів із сортів Сухолиманський білий і Каберне Совіньон під впливом кореневого підживлення вивчаємими речовинами

На фоні оновлення плантажу цукристість ягід у варіантах досліду зросла на 1 г/100 см3 при помірній титруємій кислотності. Вміст спирту в виноматеріалі сорту Сухолиманський білий зріс у дослідних варіантах на 0,58 % об. у порівнянні з контролем. Титруєма кислотність в контрольному і 3-ьому варіанті була приблизно однаковою – 8,5-8,6 г/дм3. В варіанті с фенілаланіном титруєма кислотність знизилась до 8,2 г/дм3 в середньому за три роки. Виноматеріал відрізнявся свіжістю, більш характерними сортовими ознаками, з легким мускатним ароматом, тобто в середньому за три роки дегустаційна оцінка в варіанті де застосовували фенілаланін зросла на 0,2 бали, а де застосовували NРК разом с супергумісолом на 0,1 бали, тобто можна говорить лише про тенденцію покращення якісних показників виноматеріалів під впливом вивчаємих речовин. Про це свідчать данні по сорту Каберне Совіньон. Тут фенілаланін в середньому за три роки практично не здійснив впливу на урожайність насаджень, хоча цукристість зросла на 0,4 г/100 см3, а титруєма кислотність знизилась на 0,2 г/дм3 у порівнянні з контролем. Можна говорить лише про тенденцію деякого покращення якості як в рік дії, так і в рік післядії.

Економічна ефективність застосування при кореневому підживленні під гідробур вивчаємих речовин на фоні різних обробок ґрунту

За рахунок більш високих урожаїв і виконання додаткових операцій, вартості препарату зросли затрати, разом з тим собівартість в дослідних варіантах знизилась як в рік дії, так і особливо в рік післядії за рахунок більш високої урожайності насаджень. Так, в варіанті, де фенілаланін застосовували на фоні оновлення плантажу, собівартість знизилась в рік дії на 6 грн. за 1 ц, а в рік післядії на 15,4 грн. за 1 ц. У цьому варіанті прибуток у сорту Каберне Совіньон збільшився в рік дії на 932 грн. з 1 га, а в рік післядії на 2335 грн. з 1 га у порівнянні з контролем – звичайною оранкою. Рівень рентабельності в рік дії зріс на 22,5 %, а в рік післядії на 67,8 %. В кращому варіанті, де при кореневому підживленні застосовували NРК по 160 г. д.р. на 100 л води разом с супергумісолом під гідробур на фоні оновлення плантажу, прибуток зріс у порівнянні з контролем на 1649,5 грн. з га в рік дії та на 649,6 грн. з 1 га в рік післядії.

Виробничі випробування вивчаємих речовин у ряді господарств Одеської області в 2003-2005 роках свідчать про те, що продуктивність існуючих виноградних насаджень можна значно підвищити, а значить і економічну віддачу. В цілому фенілаланін був випробуваний на площі 106 га. Додатковий прибуток склав 137179,0 грн. або 1294,14 грн. з 1 га. Комплекс NРК по 160 г д.р. на 100