МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВЛОДЗІЄВСЬКА НАТАЛІЯ ВАЛЕНТИНІВНА

УДК 616.33+616.342-005.1-089

ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ У

ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ В УМОВАХ АКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ КОМ’ПЮТЕРНИХ ПРОГРАМ

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, Заслужений працівник освіти

Паращук Юрій Степанович,

Харківський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології №2.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки,

Громова Антоніна Макарівна,

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології.

доктор медичних наук, професор,

Юзько Олександр Михайлович,

Національна медична академія післядипломної освіти

імені П.Л.Шупика МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології №1.

Провідна установа: Донецький державний медичний університет імені М.Горького МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології.

Захист дисертації відбудеться „11” січня 2007 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої заради Д 64.600.01. при Харківському державному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий „5” грудня 2006р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор В.В. Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасному світі все більше уваги приділяється медико-соціальним факторам формування репродуктивного здоров’я дівчат-підлітків – майбутніх матерів [І.Б.Вовк, 2000; Б.М.Венцківський, 2002; А.Я.Сенчук, 2003]. Однак рівень захворюваності дівчаток та дівчат залишається високим. Серед критеріїв оцінки стану здоров’я дівчат-підлітків значне місце належить розладам статевої системи, частота яких, за даними різних авторів, коливається від 10,1 % до 27 % [Е.А.Богданова, 2000; В.К.Чайка, 2003; Н.М.Коренєв, 2004]. Доведено, що значна частина гінекологічних захворювань та акушерської патології є наслідком порушень репродуктивної системи, які сформувались ще в ювенільному віці. Невиношування вагітності, порушення скорочувальної діяльності матки, гіпотонічна кровотеча, безпліддя, онкологічні процеси – все це може бути продовженням і наслідком розладів репродуктивної системи, що спостерігаються у дівчаток в періоді статевого дозрівання. Тому раннє виявлення та лікування порушень функції статевої системи ще на етапі її становлення є дуже актуальним і залишається одним із найважливіших резервів боротьби за репродуктивне здоров’я жінки.

Доведено, що порушення становлення менструального циклу можуть виникати при наявності соматичної патології, дефіциті маси тіла, гіповітамінозі, а також нервово-емоційному перевантаженні, травмі, стресі. [А.М.Громова, В.К. Лихачов, 2000; Ю.А.Крупко-Большова, 2002; О.М. Юзько, 2004]. До них відносять також підвищені навчальні навантаження, додаткові заняття, або навчання на фоні нових технологій [Е.Ю.Месяцева, Р.С.Шпизель, 2005 ].

В останні роки у зв’язку з широким застосуванням в навчальному процесі комп’ютерних програм з’явився ще один чинник, який може несприятливо відобразитись на статевому розвитку. Впровадження комп’ютерної техніки у навчальний процес загальноосвітніх та професійних закладів, поряд з добре відомими позитивними сторонами, має ряд негативних моментів. До них у першу чергу відносять інтенсифікацію і формалізацію інтелектуальної діяльності учнів, що обумовлюють зростання навантаження на зоровий аналізатор, психологічний дискомфорт, гіподинамію; погіршення якості повітряного середовища, випромінювання дисплею, шум комп’ютера [І.С.Сміян, 1997; Н.С.Полька, В.В. Брезкало, 2000; Л.М.Кочина и соавт., 2001].

Не дивлячись на те, що дія цього комплексу на організм людини інтенсивно вивчається в багатьох країнах світу [Р. Grosso, 2001; В. Grajawski, 2002], його вплив на фізичний, статевий розвиток та характер МФ дівчат-підлітків вивчено недостатньо. Зокрема, відсутня вірогідна і наукова інформація про ступінь впливу існуючих умов та режиму навчання в спеціалізованих закладах з використанням комп’ютерних технологій на становлення і розвиток репродуктивної функції дівчат-підлітків. Між цим, вказана інформація необхідна для розробки конкретних заходів, що попереджують несприятливу дію чинників комп’ютера на організм дівчат в період їх навчання, які можуть призвести до порушення репродуктивної функції [М.І.Яремко, 1998].

Незначна кiлькicть публiкацiй, що торкаються цієї проблеми, суперечливість даних, що приводяться в них, вiдсутнiсть унiфiкованого системного пiдходу в наукових дослiдженнях не дозволяють об`єктивно оцiнити рiвень впливу чинникiв комп`ютера на органiзм дiвчат-пiдлiткiв, зокрема на репродуктивну систему, яка перебуває на стадiї становлення.

Виявлення, попередження і терапія дівчат-підлітків з гінекологічною патологією, яка пов’язана з різноманітним шкідливим впливом навколишнього середовища, в тому числі із професіональними чинниками, є важливою медико-соціальною проблемою, вирішення якої тісно пов’язане з програмою збереження і відновлення репродуктивного здоров'я жіночого населення України. Це визначає актуальність, медичну, соціальну та економічну значимість проведеного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно з планом наукових досліджень кафедри акушерства та гінекології №2 Харківського державного медичного університету “Особливості становлення репродуктивної системи у дівчат –підлітків, які навчаються у закладах освіти І-ІІ рівня акредитації під впливом учбових навантажень з комп’ютерними технологіями”. Тема затверджена на засіданні вченої ради Харківського державного медичного університету 15.02.2002 року (протокол №2), номер Державної реєстрації 0102U001868, та спрямована на виконання пріоритетної науково-дослідної роботи МОЗ України “Фізіолого-гігієнічні аспекти донозологічних станів та їх корекція у дітей та підлітків в умовах навчальних закладів різного рівня освіти”, номер Державної реєстрації 0103U004544. Автором самостійно вивчені особливості становлення репродуктивної функції у дівчат-підлітків, які навчаються по комп’ютерним програмам.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було зменшення частоти розвитку ускладнень репродуктивної системи у дівчат-підлітків, які навчаються в умовах активного використання комп’ютерних програм, і розроблення комплексу лікувально-профілактичних заходів для їх попередження.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

1. Вивчити стан репродуктивної системи дівчат-підлітків, які навчаються під впливом комп’ютерних навантажень; визначити частоту і структуру гінекологічної патології у дівчат-учениць ПКК з урахуванням характеру професії.

2. Дати санітарно-гігієнічну характеристику умов навчання дівчат-підлітків в ПКК.

3. Провести ультразвукове сканування внутрішніх статевих органів, кольпоцитологічне дослідження в динаміці менструального циклу у дівчат-підлітків з метою верифікації гінекологічної патології.

4. Вивчити ендокринний статус дівчат-підлітків, учениць ПКК.

5. Визначити рівень мікроелементів у даного контингенту пацієнтів.

6. Розробити комплекс санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження та лікування гінекологічних захворювань у дівчат-підлітків учениць – ПКК з гінекологічними захворюваннями.

Об’єкт дослідження: порушення репродуктивної функції у дівчат-підлітків.

Предмет дослідження: статевий розвиток, структура гінекологічної патології, ендокринний профіль, вміст мікроелементів в організмі дівчат-підлітків – учениць ПКК.

Методи дослідження: клініко-статистичні, ультразвукове сканування, гормональна кольпоцитологія, радіоімунологічний метод для визначення рівня гормонів (ФСГ, ЛГ, Прл, Е2, прогестерон, кортизол), спектрофотометричний метод для визначення вмісту мікроелементів (Са, Zn, Fe).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на підставі проведеного дослідження встановлено, що сучасні технології навчання в умовах активного використання комп’ютерних програм несприятливо впливають на статевий розвиток та характер МФ дівчат-підлітків.

Вперше визначено, що під впливом навчальних навантажень з використанням комп’ютерних технологій репродуктивна система у пубертатному віці зазнає функціональних порушень, які проявляються в зміні нормального ритму менструацій та появі синдрому альгодисменореї.

Вперше виявлено гормональний дисбаланс відносно фазності менструального циклу, порушення рівнів ФСГ і ЛГ та їх взаємовідносин.

Вперше визначено, що під впливом комп’ютерних технологій спостерігається зниження рівня Са, Zn і Fe у сироватці крові у дівчат-підлітків – учениць ПКК

Практичне значення отриманих результатів. В результаті проведених досліджень розроблено алгоритм диспансерного спостереження за дівчатами-підлітками, що навчаються в школах, де використовуються комп’ютерні технології, який направлений на ранню діагностику патологічних змін статевого розвитку та МФ. Для зниження частоти порушень репродуктивної системи рекомендовано комплекс санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів із застосуванням препарату “Ів-Кер”, дія якого виявляється впливом на центральні і периферичні ланки регуляції МФ. Це дозволяє попередити появу гінекологічних порушень у дівчат-підлітків, учениць ПКК, проводити лікування даного контингенту та покращити адаптацію цих пацієнтів до несприятливого впливу чинників комп’ютера, які виникають в процесі навчання.

Отримані автором дані, що стосуються лікування та профілактики гінекологічних порушень у дівчат-підлітків, які навчаються в умовах активного використання комп’ютерних програм, впроваджені в роботу Обласного центру акушерства, гінекології та статевого виховання підлітків на базі Харківської обласної клінічної лікарні, кабінетів дитячої та підліткової гінекології дитячих міських поліклінік №№ 2, 13, 14 м. Харкова та жіночих консультаціях Шевченківської, Золочівської, Ново-Водолажської центральних районних лікарень.

Матеріали досліджень використовуються в навчальному процесі кафедр акушерства та гінекології Харківського державного медичного університету, Харківської медичної академії післядипломної освіти при вивченні питань дитячої та підліткової гінекології.

Особистий внесок здобувача. На підставі аналітичного огляду вітчизняної та іноземної літератури автором розроблено методологію виконання дослідницької роботи. Самостійно проведено вивчення функції статевої системи дівчат-учениць ПКК в динаміці навчання (3 роки), визначення частоти і структури гінекологічної патології і її зв’язок з умовами та режимом навчання, клінічні, санітарно-гігієнічні та лабораторні дослідження з використанням радіоімунологічного та спектрофотометричного методів. Проведено теоретичне узагальнення і інтерпретація отриманих результатів, розроблено комплекс санітарно-гігієнічних та лікувально-оздоровчих заходів, спрямованих на профілактику і терапію дівчат-підлітків з гінекологічними захворюваннями, оцінка їх ефективності, статистична обробка отриманих результатів, впровадження результатів дослідження. Співавтори робіт, які були опубліковані, надавали консультативну допомогу з методичних та теоретичних питань.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень дисертації доповідались та були обговорені на засіданні Харківського наукового товариства акушерів-гінекологів (2002), на міжнародній науково-практичній конференції “Лекарства-человеку” (Харків, 2003), конференції молодих вчених ХДМУ “Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2003), VІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Дитяча гінекологія – основа репродуктивного здоров’я” (Чернівці, 2004), науково-практичній конференції “Актуальні питання охорони здоров’я дівчат-підлітків” (Харків, 2005), міжнародному конгресі “Новини року в акушерстві та гінекології” (Тернопіль, 2005).

Апробація дисертації проведена на спільному засіданні кафедр акушерства та гінекології №1 та №2 Харківського державного медичного університету (2005).

Публікації. Результати дисертаційних досліджень опубліковані в 13 наукових працях, з них 6 статей у наукових виданнях, які рекомендовані ВАК України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 144 сторінках. Вона складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 6 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків і практичних рекомендацій. Список використаних джерел містить 252 найменування (192 вітчизняних і російськомовних авторів та 60 іноземних). Робота ілюстрована 25 таблицями та 8 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. Для розв’язання поставленої мети та завдань проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 120 дівчат-підлітків віком від 15 до 18 років, учениць ПКК та загальноосвітніх шкіл. Усі дівчата були розподілені на три групи.

І групу склали 30 дівчат-підлітків, які навчались за загальновизнаними програмами (контрольна група).

До ІІ групи увійшли 45 дівчат-підлітків, які навчались в умовах активного використання комп'ютерних програм. Спостереження за дівчатами цієї групи проводилось в динаміці: під час вступу до коледжу, в процесі навчання та наприкінці навчання в спеціалізованому закладі.

ІІІ групу склали 45 дівчат-підлітків, які також навчались за комп’ютерними програмами і яким призначались розроблені профілактичні заходи, спрямовані на попередження та лікування гінекологічних розладів. Вони були направлені на попередження, лікування порушень статевої системи та оптимізацію професійної адаптації цього контингенту учениць і включали корекцію санітарно-гігієнічних умов навчання і відпочинку учнів, а також використання вітаміно-лікарських препаратів.

В санітарно-гігієнічні та профілактичні заходи входили: санітарно-просвітницька робота, оптимізація умов навчання, режиму праці і відпочинку дівчат-підлітків. Санітарно-гігієнічні заходи проводилися постійно протягом усіх трьох років навчання.

Вітаміно-лікарський комплекс включав: токоферолу ацетат, фолієву кислоту, вітаміни В1, В6. Новим у лікуванні хворих з’явилося використання препарату “Ів-Кер” фірми “Джоном Біотек Лтд.” (Індія), дія якого виявляється впливом на центральні і периферичні ланки регуляції МФ. Безсумнівною перевагою препарату, крім ефективності, є повна відсутність побічних ефектів. Вітаміно-лікарський комплекс призначався по спеціально-розробленій методиці двічі на рік в осінньо-зимовий і весняний періоди навчання.

Обстеження дівчат-підлітків починали зі збору даних анамнезу. Відмічались маса і ріст при народженні, перенесені хвороби. Вивчався також перебіг вагітності та пологів, характер МФ у матерів обстежених. Вивчення характеру МФ проводилось по сукупності даних, які включали час появи Ме, періодичність та тривалість менорагії, кількість втраченої крові, болючість менструацій. Аналізувались порушення МФ із встановленням терміну їх появи.

Оцінка статевого розвитку проводилась за загальновизнаною методикою, з підрахунком БСР. Одним із критеріїв біологічної зрілості організму є ступінь вираженості ВСО, які появляються в певній послідовності: 1) розвиток молочних залоз – Ма; 2) оволосіння на лобку – Р; 3) оволосіння підпахвових западин – Ах; 4) поява mеnarche – Ме.

Велике значення має час появи ВСО і характер перших та наступних менструацій. Порушення вказаної послідовності – найбільш рання ознака відхилень статевого розвитку.

Гінекологічний статус включав огляд зовнішніх статевих органів, ректо-абдомінальне або бімануальне дослідження дівчат-підлітків, нагляд за перебігом МФ та проведення клініко-лабораторних досліджень і тестів, які характеризують її стан.

Для вивчення стану внутрішніх органів малого тазу проводилась ультразвукове дослідження за допомогою апарата “Simens Sonolaier” (Німеччина) в масштабі реального часу за допомогою датчиків 3,5 та 5 мГц. Вивчались розміри та положення матки, її структура, стан ендометрію (серединне ехо). Оцінювались розміри яєчників, їх структура. Значна увага приділялась виявленню новоутворень, наявності рідини в малому тазі. Ультразвуковий метод дослідження, завдяки можливості реєструвати відображення від границі з надзвичайно малою різницею в щільностях тканин, є інформативним при обстеженні м’яких тканин [А.Н.Стрижаков, А.И.Давыдов, 1990; В.И.Кулаков и соавт., 1997].

Дослідження ендокринної функції яєчників проводилось радіоімунологічним методом. При цьому визначались рівні ЛГ, ФСГ та Прл – з використанням наборів фірми “Иммунотех”, Чехія; Е2 , прогестерону та кортизолу з використанням наборів “ХОПИБХ”, НАН Білорусії.

Рівень Са, Zn та Fe, що приймають активну участь у біосинтезі статевих гормонів, активують гонадотропні гормони гіпофізу, визначали в сироватці крові методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії з використанням атомно-абсорбційного спектрофотометра “Сатурн” і спектрофотометра К-120.

Набір матеріалу здійснювався на базі Харківського ПКК та середніх загальноосвітніх шкіл №95, №146, №147 м.Харкова. Спеціальні дослідження проведені в Центральній науково-дослідній лабораторії Харківського державного медичного університету та обласній клінічній лікарні м.Харкова.

Вивчення санітарно-гігієнічних умов навчання в ПКК включало: характеристику будівлі, її приміщень, навчальних кабінетів, лабораторій, природного і штучного освітлення, повітряно-теплового режиму; визначення загального рівня шуму та електромагнітного випромінювання в комп’ютерних класах; оцінку організації робочих місць.

Статистична обробка отриманих результатів проводилась методом варіаційної статистики з використанням критерія Фішера-Ст’юдента. Кореляційний аналіз проводився по стандартній методиці. Були використані стандартні комп’ютерні програми для обробки статистичних даних в операційній системі Windows XP.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати аналізу анамнезу життя, перенесеної екстрагенітальної патології, становлення МФ у дівчат-підлітків обстежених груп показали, що початкові дані не мали вірогідних відмінностей та за цими показниками групи були ідентичними, а їхній порівняльний аналіз - коректним.

Комплексне обстеження дівчат-підлітків та вивчення санітарно-гігієнічних умов навчання в ПКК дозволили виявити характерні клінічні, гормональні та метаболічні порушення перебігу статевого дозрівання та МФ у даного контингенту під впливом комп’ютерних технологій.

Аналіз робочої пози показав, що робота з комп’ютером виконувалась в змушеному положенні “сидячи”, для якого характерні: значна статична напруга м’язів спини, плечового поясу, шиї, верхніх та нижніх кінцівок, що на фоні гіподинамії призводять до застійних процесів в органах малого тазу.

Дослідження повітряно-теплового режиму в комп’ютерних класах показало, що в теплу і холодну пору року мікрокліматичні параметри не виходили за допустимі границі. Природна та штучна освітленість в цих приміщеннях відповідала гігієнічним вимогам. Рівні електромагнітного випромінювання в класах, де розташовуються комп’ютери, не перевищували допустимих показників, проте його вплив необхідно враховувати, беручи до уваги високу чутливість організму жінок в даний віковий період на початкових етапах трудової діяльності. Щодо характеристики виробничого шуму, то при нормі не більше 65 дБА на робочому місці величина звукового тиску досягала 75,01,3 дБА, і перевищувала нормативний показник, що могло негативно впливати на процес професійної адаптації дівчат-підлітків.

При аналізі показників, що характеризують статевий розвиток дівчат-підлітків, встановлено, що БСР відповідав віку в І групі у 28 (93,9 %) випадків, сповільнений у 2 (6,7 %) випадків. У ІІ групі БСР відповідно віку був у 40 (88,9 %) випадків, у 5 (11,1 %) випадків - відмічалось його зниження (в основному за рахунок порушень МФ). У обстежених ІІІ групи БСР відповідав віку у 42 (93,3% ) дівчат, зниження БСР відмічалось лише у 3 (6,7%). Після проведення лікувально-оздоровчих заходів у дівчат-підлітків ІІІ групи БСР відповідав віку у 44 (97,8%) випадків, зниження його відмічалось тільки у 1 (2,2%) дівчинки.

При вивченні гінекологічних захворювань і даних, що характеризують МФ, в динаміці трирічного навчання в ПКК виявлений негативний вплив комп’ютерних технологій на статеву систему дівчат-підлітків. Випадки порушень МФ у вказаного контингенту на початку навчання становили 17,8 % випадків, а при закінченні спеціалізованого закладу відповідний показник був удвічі вищий і досягав 33,3 % в ІІ групі (р0,05). В цій же групі під кінець навчання в структурі гінекологічної захворюваності на перше місце серед різноманітних розладів вийшли випадки гіпоменструального синдрому, число яких збільшилося більш ніж в два рази і склало 11,1 % (р0,05). Крім того, з’явилися порушення МФ, що проявлялись СПКЯ (2,2 %), ЮМК (2,2 %).

В І групі суттєвих порушень МФ протягом 3-х років навчання виявлено не було.

В ІІІ групі до проведення лікувально-оздоровчих заходів серед гінекологічних порушень найчастіше зустрічались альгодисменорея (4,4 %) та гіпоменструальний синдром (4,4%).

Аналіз характеру гінекологічної патології в ІІ та в ІІІ групах до початку лікування показав, що вона найчастіше формувалась по типу пригнічення гормонопродукуючої функції гонад, і відображалась у відповідних клінічних проявах та показниках гормональної насиченості організму.

Заслуговував особливої уваги факт збільшення випадків запальних захворювань серед дівчат-підлітків обстежених груп. На початку навчання цей показник становив в І групі 10,2 %, в ІІ – 13,3 %, в ІІІ – 11,1 %. Під кінець навчання відмічалась тенденція до його підвищення: в І групі – 25,5 %, в ІІ – 20,0 %, в ІІІ – 13,3 %. Найчастіше зустрічались кольпіти, сальпінгофоорити, ендоцервіти. В даному випадку ріст частоти запальних захворювань був пов’язаний із змінами умов життя дівчат та їх сексуальною поведінкою (ранній статевий дебют, часті сексуальні контакти, недостатній морально-етичний рівень). Всім дівчатам-підліткам з виявленими запальними захворюваннями статевих органів був проведений курс відповідної терапії.

Результати проведених досліджень показали, що умови навчання дівчат-підлітків, учениць ПКК, негативно впливають на їх репродуктивну систему. Про це свідчить збільшення частоти гінекологічних порушень у даного контингенту під кінець навчання (вдвічі в порівнянні з початковими показниками).

Під час оцінки УЗД органів малого тазу встановлено, що у обстежених ІІ і ІІІ груп до початку лікування з порушенням МФ спостерігалась тенденція до зменшення довжини, ширини, а також передньо-заднього розміру матки у порівнянні з показниками І групи. Оскільки матка є органом-мішенню, рецептори якої вибірково чутливі до статевих гормонів, і ріст м’язової ваги органа обумовлений рівнем та тривалістю впливу на нього естрогенів, то отримані дані свідчать про збільшення випадків гіпоестрогенії у цих групах.

Розміри яєчників у ІІ групі мали тенденцію до збільшення. Їх структура була неоднорідною, мультифолікулярною. У 8,9 % випадків вдавалося виявити стовщення капсули яєчників. Подібну картину можна розцінити як наявність у цих дівчат-підлітків синдрому СПКЯ, клінічним проявом якого були гіпоменструальний синдром або аменорея.

Після застосування лікувально-оздоровчих заходів у дівчат-підлітків ІІІ групи розміри матки та яєчників почали відповідати віковим фізіологічним нормам.

Результати кольпоцитологічного дослідження показали, що у 86,7 % дівчат-підлітків І групи при відсутності порушень МФ цикл був двофазним. У дівчат ІІ та ІІІ групи до лікування встановлено наявність гіпоестрогенного типу мазків, що можна розцінити як наслідок пригнічення гормонопродукуючої функції яєчників. В ІІІ групі за даними кольпоцитології на фоні лікування двофазний менструальний цикл відновився в 40 % випадків.

Вивчення вмісту гонадотропних, статевих гормонів та кортизолу показало зміни у дівчат ІІ та ІІІ груп, які мали порушення статевого дозрівання та МФ, у порівнянні з І групою . Особливо вони були виражені в продукції гонадотропних і статевих гормонів. У обстежених ІІ групи і ІІІ групи до лікування рівень ФСГ в першу фазу менструального циклу був вірогідно нижчим аналогічного показника в І групі (відповідно 8,461,71 мЕ/л; 7,981,92 мЕ/л; 12,331,76 мЕ/л) (табл.1).В ІІ фазу відмічалась тенденція до зниження його концентрації в порівнянні з І групою. Оскільки ФСГ є показником центральної регуляції менструального циклу, то зниження його рівня може свідчити про пригнічення гормонопродукуючої функції гіпофізу і вказує на необхідність призначення відповідного лікування.

Зниженням рівня ФСГ можна пояснити виникнення порушень регуляції в системі гіпоталамус-гіпофіз-гонади, які призвели до клінічних проявів гінекологічної патології у даного контингенту (гіпоменструальний синдром, вторинна аменорея).

Аналіз результатів після проведеного лікувально-оздоровчого комплексу показав, що в ІІІ групі різниця показників у бік підвищення була вірогідною в першу та другу фази менструального циклу (відповідно 10,391,21 мЕ/л; 7,431,98 мЕ/л) і рівень ФСГ наближався до аналогічного показника в І групі.

Порівняння з аналогічними показниками ІІ групи дало змогу встановити, що в ІІІ групі після лікування рівень ФСГ в першу фазу менструального циклу вірогідно підвищився (10,391,21 мЕ/л) на відміну від ІІ групи, де його рівень становив 8,461,71 мЕ/л. В другій фазі спостерігалась тенденція до його підвищення (7,441,98 мЕ/л) в порівнянні з ІІ групою, де аналогічний показник дорівнював 6,871,23 мЕ/л.

Суттєві порушення спостерігались в секреції другого гормону гіпофізу –ЛГ. У дівчат-підлітків ІІ групи відмічалось зниження його рівня до 4,010,21 мЕ/л в першу фазу і до 5,251,24 мЕ/л - в другу, в порівнянні з І групою. Різниця показників була вірогідною тільки в другій фазі менструального циклу. У обстежених ІІІ групи до початку лікування також спостерігалось зниження рівня ЛГ протягом менструального циклу, вірогідною різниця показників була в другій фазі (5,500,27мЕ/л).

Таблиця 1.

Рівень гонадотропних гормонів у дівчат-підлітків І, ІІ та ІІІ груп.

Назва гормону | Група

І | ІІ | ІІІ

Перша фаза | Друга фаза | Перша фаза | Друга фаза | До лікування | Після лікування

Перша фаза | Друга фаза | Перша фаза | Друга фаза

ФСГ

(мЕ/л) | 12,331,76 | 8,722,32 | 8,461,71* | 6,871,71 | 7,981,92* | 5,931,63 | 10,391,21** | 7,431,98

ЛГ

(мЕ/л) | 4,571,37 | 7,431,69 | 4,010,21 | 5,251,24* | 4,290,27 | 5,500,27* | 4,421,39 | 5,981,18

Прл

(нг/мл) | 4,491,59 | 6,631,44 | 4,461,23 | 6,490,97 | 4,431,44 | 5,850,37 | 4,470,17 | 6,520,11

Примітка: * - різниця показників з І групою вірогідна (р<0,05);

** - різниця показників з ІІ групою вірогідна (р<0,05)

ЛГ сприяє овуляції, знаходячись у відповідному співвідношенні з ФСГ у процесі менструального циклу, визначає нормальний перебіг МФ. Зниженням продукції ЛГ можна пояснити відхилення від закономірних змін виділення гонадотропних гормонів, наслідком чого є поява гінекологічних розладів, які потребують відповідної корекції.

У дівчат-підлітків ІІІ групи після проведеної терапії мали місце наступні зміні. Відмічалась тенденція до підвищення ЛГ в першу та другу фази менструального циклу (відповідно 4,421,39 мЕ/л та 5,98 1,18 мЕ/л). Збільшення концентрації ЛГ в ІІІ групі спостерігалось і при порівнянні з відповідними показниками ІІ групи протягом менструального циклу, але вірогідної різниці відмічено не було.

При аналізі отриманих результатів вмісту Прл в сироватці крові у дівчат підлітків І, ІІ та ІІІ груп суттєвих порушень відмічено не було (табл. 1). Рівень Прл знаходився в межах норми в першу та другу фази менструального циклу. Нормальні показники Прл можна пояснити відсутністю функціональних змін гіпофізу, які відповідають за його синтез.

Таблиця 2.

Показники статевих гормонів та кортизолу у сироватці крові в І, ІІ та ІІІ групах.

Назва гормону | Група

І | ІІ | ІІІ

Перша фаза | Друга фаза | Перша фаза | Друга фаза | До лікування | Після лікування

Перша фаза | Друга фаза | Перша фаза | Друга

фаза

Е2

нмоль/л | 0,360,09 | 0,290,10 | 0,210,07* | 0,160,08* | 0,250,08* | 0,150,07* | 0,330,08** | 0,250,09**

Прогестерон

нмоль/л | 12,951,07 | 15,232,09 | 8,411,32* | 6,251,89* | 6,851,83* | 4,350,18* | 10,632,26** | 12,662,31**

Кортизол

нмоль/л | 259,4214,96 | 287,6515,51 | 279,4218,35 | 248,8118,01

Примітка: * - різниця вірогідна при порівнянні з аналогічними показниками І групи (р0,05), ** - різниця вірогідна при порівнянні з аналогічними показниками ІІ групи (р0,05).

У дівчат-підлітків ІІ групи показник Е2 протягом менструального циклу був вірогідно зменшений (0,210,07 нмоль/л в першу фазу та 0,160,08 нмоль/л в другу фазу), ніж в І групі (0,360,09 нмоль/л та 0,290,10 нмоль/л відповідно) (табл.2). У дівчат-підлітків ІІІ групи до початку проведення лікувально-профілактичного комплексу рівень Е2 протягом циклу також був вірогідно нижчий аналогічного показника в І групі (відповідно 0,250,08 нмоль/л, 0,360,09 нмоль/л – в першу фазу; 0,150,07 нмоль/л, 0,290,10 нмоль/л – в другу фазу). Аналіз результатів після проведеного лікування показав, що в ІІІ групі в першу фазу циклу відмічалась тенденція до збільшення його рівня (0,330,08 нмоль/л). В другу фазу різниця показників у бік підвищення була вірогідною (0,250,09 нмоль/л) і рівень Е2 наближався до аналогічного в І групі. При аналізі рівня Е2 в ІІ та ІІІ групі протягом менструального циклу різниця показників була вірогідною (відповідно в першу фазу – 0,210,07 нмоль/л, 0,330,08 нмоль/л; в другу фазу – 0,160,08 нмоль/л, 0,250,09 нмоль/л). Отримані відмінності пояснюються тим, що в ІІ групі частота випадків гінекологічної патології в два рази перевищувала відповідні показники І групи. Зростання гінекологічних розладів в ІІ групі відзначалося здебільше за рахунок випадків порушень МФ, частіше по типу гіпоменструального синдрому, що і давало відносну гіпоестрогенію.

Для більш детального вивчення стану яєчників визначався рівень прогестерону. У дівчат-підлітків ІІ групи в першу та другу фази менструального циклу його рівень був вірогідно нижчий (відповідно 8,411,32 нмоль/л; 6,251,89 нмоль/л), ніж в І групі (відповідно 12,951,07 нмоль/л; 15,232,09 нмоль/л). У дівчат ІІІ групи до лікування концентрація прогестерону також була вірогідно нижча аналогічного показника в І групі в першу та другу фази циклу (відповідно 6,851,83 нмоль/л, 12,951,07 нмоль/л; 4,350,18 нмоль/л, 15,232,09 нмоль/л).

Оскільки основним джерелом продукції прогестерону у дівчат-підлітків є яєчники, то зниження його виділення можна розцінити як прояв недостатності секреторної фази, що спостерігається при пригніченні гормонопродукуючої функції гонад. На фоні дефіциту прогестерону може виникати відповідна патологія, що і спостерігалось у обстежених пацієнток.

Після впровадження лікувально-оздоровчих заходів в ІІІ групі різниця показників у бік підвищення була вірогідною в першу та другу фази менструального циклу (відповідно 10,632,26 нмоль/л; 12,662,31 нмоль/л) і рівень прогестерону наближався до аналогічного в І групі.

При порівнянні показників прогестерону в ІІ та ІІІ групах в першу та другу фази менструального цикл після лікування відмічено, що різниця показників була вірогідною протягом всього циклу (відповідно 8,411,32 нмоль/л, 10,632,26 нмоль/л; 6,251,89 нмоль/л, 12,662,31 нмоль/л).

Для оцінки стану наднирникової системи досліджувався рівень кортизолу. Він був вище показника І групи як в ІІ, так і в ІІІ групах до початку проведення лікувально-профілактичного комплексу (відповідно 259,4214,96 нмоль/л; 287,6515,51 нмоль/л та 279,4218,35 нмоль/л), але різниця була не вірогідна.

Після проведеного лікування в ІІІ групі спостерігалась тільки тенденція до зниження його рівня (248,8118,01 нмоль/л). Оскільки кортизол є гормоном, за допомогою якого організм дівчат-підлітків адаптується до постійних змін навколишнього середовища, то тенденція до підвищення його рівня можна розцінити як можливий прояв пристосувальних реакцій до несприятливого впливу чинників комп’ютера.

Аналіз ендокринної функції організму дівчат-підлітків свідчив про її пригнічення і характеризувався порушенням адаптаційно-компенсаторних реакцій, які забезпечують нормальний перебіг статевого дозрівання та становлення МФ, розвитком гінекологічної патології.

Встановлено залежність між рівнем статевих гормонів (Е2 і прогестерону) в організмі дівчат-підлітків і часом знаходження їх за комп’ютером. Останнє підтверджувалось вірогідним зниженням Е2 і прогестерона при тривалому знаходженні учениць ПКК за комп’ютером (12 годин на тиждень) у порівнянні з дівчатами-підлітками, які навчались за загальновизнаними програмами Ккор = 0,72.

Таблиця 3.

Рівень Са, Zn та Fe у сироватці крові дівчат-підлітків обстежених груп.

Назва мікроелементу | Група

І | ІІ | ІІІ

до лікування | після лікування

Са, ммоль/л | 2,420,23 | 1,970,19* | 1,920,11* | 2,470,22

Zn, мкмоль/л | 26,771,38 | 24,811,24* | 25,060,79* | 26,790,56

Fe, мкмоль/л | 19,130,91 | 14,981,49* | 16,570,92* | 18,410,25**

Примітки: * - різниця показників з І групою вірогідна (р0,05)

** - різниця показників з ІІ групою вірогідна (р0,001)

При аналізі отриманих результатів вмісту Са, Zn та Fe у обстежених ІІ групи відмічалось вірогідне зниження їх рівнів протягом всього менструального циклу (відповідно 1,970,19 ммоль/л; 24, 811,24 мкмоль/л; 14,981,49 мкмоль/л). У дівчат-підлітків ІІІ групи до початку лікування також спостерігалось вірогідне зниження рівнів Са, Zn та Fe (відповідно 1,920,11 ммоль/л; 25,060,79 мкмоль/л; 16,570,92 мкмоль/л), (табл.3).

Мікроелементи приймають активну участь у біосинтезі гормонів та впливають на їх активність, зокрема Zn активує гонадотропні гормони гіпофізу. Встановлено залежність між вмістом Zn та гонадотропними гормонами у сироватці крові у ІІ фазу менструального циклу. Останнє підтверджувалось вірогідно зниженим рівнем Zn при значному зниженні вмісту ФСГ (Ккор=0,83) та ЛГ (Ккор=0,85) у дівчат-підлітків ІІ групи.

Встановлено, що результати лікування залежали від співвідношення між значеннями Zn та гонадотропними гормонами. У дівчат-підлітків ІІІ групи вірогідне підвищення рівня Zn супроводжувалось збільшенням вмісту ФСГ (Ккор=0,89) та ЛГ (Ккор=0,90) у ІІ фазу менструального циклу.

При вивченні секреторної функції наднирників у дівчат-підлітків, учениць ПКК, встановлено взаємозв’язок кортизолу та Fe: збільшення вмісту кортизолу супроводжувалось вірогідним зменшенням концентрації Fe (Ккор=0,76).

Для усунення порушень статевої системи у дівчат-підлітків ІІІ групи був розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів. Він є негормональним, а використання препарату Ів-Кер – широкодоступне, не викликає ускладнень та побічних ефектів. Методика проведення прийнятна в амбулаторних умовах.

Критерієм клінічної ефективності було відновлення МФ. Лікування виявилось найбільш ефективним у хворих з порушеннями МФ за типом гіпоменструального синдрому та викликало найбільш стійкий ефект у дівчат-підлітків з опсоменореєю (до лікування опсоменорея зустрічалась у 5,4% випадків, після проведеної терапії частота її складала 3,7 %)

При використанні даного комплексу також отримано і анальгезуючий ефект, який виявився стійким протягом 9 місяців у всіх 18 дівчаток, які страждали на альгодисменорею до лікування.

Клінічне відновлення МФ супроводжувалось зміною гормональних показників та концентрації мікроелементів. Впроваджені лікувально-оздоровчі заходи сприяли підвищенню рівня ФСГ, ЛГ, Е2, прогестерону, зниженню рівня кортизолу, та збільшенню вмісту мікроелементів у сироватці крові у дівчат-підлітків ІІІ групи і їх показники наближались до аналогічних в І групі.

Розроблений і використаний в процесі навчання дівчат-підлітків з метою попередження порушень МФ лікувально-оздоровчий комплекс був досить ефективним. Його використання дозволило знизити частоту гінекологічної патології з 31,7% до 24,4% і зменшити частоту найбільш поширеного гіпоменструального синдрому з 11,1% до 6,7%.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано нове вирішення наукової задачі, суть якої полягає в удосконаленні методів діагностики та лікуванні порушень репродуктивної системи у дівчат-підлітків – учениць ПКК, а також у створенні алгоритму диспансерного спостереження за даним контингентом, спрямованого на ранню діагностику патологічних змін статевого розвитку та МФ.

1. Комплекс навчально-виробничих чинників, пов’язаних з активним використанням комп'ютерних програм, негативно впливає на стан репродуктивної системи дівчат-підлітків, що проявляється порушеннями МФ.

2. Результати вивчення санітарно-гігієнічних умов, режиму навчання дівчат-підлітків, учениць ПКК, показали, що вони в цілому відповідали гігієнічним вимогам, за винятком виробничого шуму, рівень якого перевищував нормативний показник і негативно впливав на процес професійної адаптації дівчат-підлітків.

3. Під впливом навчально-виробничих чинників на протязі трьох років навчання у дівчат-підлітків, які опановують професію програміста в ПКК, частота гінекологічної патології збільшується вдвічі. Поширеність розладів МФ відбувається переважно за рахунок збільшення частоти гіпоменструального синдрому і вторинної аменореї (з 4,4% до 11,1%).

4. У дівчат-підлітків, учениць ПКК, з порушеннями МФ відмічається збільшення розмірів яєчників у 42,2 % випадків, їх внутрішня будова стає мультифолікулярною. Проведені комплексні лікувально-профілактичні заходи позитивно впливають на стан внутрішніх статевих органів, що підтверджується даними УЗД ( розміри і структура яєчників відповідають середнім віковим нормам).

5. Порушення МФ обумовлено зміною ендокринного статусу організму. Результати гормональних досліджень свідчать про вірогідне зниження стереїдосинтезуючої функції яєчників у учениць під кінець третього року навчання в ПКК.

6. Під впливом комп’ютерних навантажень у дівчат-підлітків в процесі формування гіпофізарно-гонадних зв’язків у пубертатному періоді значно порушуються їх взаємовідносини. Про це свідчить зниження рівня ФСГ, ЛГ в першу та другу фази менструального циклу (відповідно 8,461,71 мЕ/л і 6,87 1,71 мЕ/л; 4,010,21 мЕ/л і 5,251,24 мЕ/л) та Е2 і прогестерону (відповідно 0,210,07 нмоль/л і 0,160,08 нмоль/л; 8,411,32 нмоль/л і 6,25 1,89 нмоль/л).

7. Комплексна терапія дозволяє значно зменшити клінічні прояви гінекологічної патології у дівчат-підлітків, учениць ПКК, покращити показники функціонального стану яєчників у даного контингенту, сприяє підвищенню рівня гонадотропних та статевих гормонів.

8. У дівчат з порушеннями МФ відбувається вірогідне зниження рівня Са, Zn та Fe протягом всього менструального циклу (відповідно 1,970,19 ммоль/л; 24,811,24 мкмоль/л; 14,981,49 мкмоль/л). Лікувально-оздоровчі заходи, використані у даного контингенту, сприяють підвищенню рівня мікроелементів у сироватці крові.

9. Розроблений і використаний в процесі навчання дівчат-підлітків з метою попередження порушень МФ лікувально-оздоровчий комплекс є ефективним. Його використання дозволяє знизити частоту гінекологічної патології з 31,7% до 24,4% і зменшити частоту найбільш поширеного гіпоменструального синдрому з 11,1% до 6,7%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для попередження та лікування гінекологічних розладів у дівчат-підлітків, які навчаються в умовах активної комп’ютеризації, необхідно призначати комплекс профілактичних та оздоровчих заходів, до складу якого входять санітарно-гігієнічні рекомендації і використання вітаміно-лікарських препаратів.

До гігієнічних і профілактичних заходів належать санітарно-просвітня робота, оптимізація умов навчання, режиму праці і відпочинку, підвищення рухливої активності дівчат-підлітків.

Вітаміно-лікарський комплекс включає: токоферола ацетат (по 100 мг через день протягом 2 місяців), фолієву кислоту (по 5 мг кожен день протягом місяця), вітаміни В1, В6 (по 1,0 в/м через день №10), препарат Ів-Кер (по 1 капсулі 2 рази на день протягом 1-2 місяців).

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.