ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ВИДРА ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ

УДК 159.9:008:371.134:331

РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

19.00.07 – “Педагогічна та вікова психологія”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: | доктор психологічних наук, професор

Рибалка Валентин Васильович,

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ, завідувач відділу психології трудової і професійної підготовки.

Офіційні опоненти: | доктор психологічних наук, доцент

Самойлов Олександр Єжиєвич,

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, доцент кафедри педагогіки і психології;

кандидат психологічних наук, доцент

Музика Олександр Леонідович,

Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри соціальної і практичної психології.

Провідна установа: | Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, кафедра прикладної психології, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Захист відбудеться “20жовтня 2006 р. о 15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.451.02 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5 поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.

Автореферат розісланий “18” вересня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Е.О. Помиткін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. У сучасній психології проблема розвитку психологічної культури виступає як одна з провідних, про що свідчить наявність розробок новітніх теоретико-експериментальних підходів до її вивчення. Це поступово стає підґрунтям для розробки теоретичних положень щодо розвитку особистості через формування її психологічної культури.

Як складова загальної і професійної культури, психологічна культура в якості наукової категорії постає відносно новим поняттям у психології, виступає досить важливим фактором успішної професійної психолого-педагогічної діяльності майбутніх педагогів.

Підґрунтям дослідження психологічної культури вважаються праці відомих філософів Стародавньої Греції. Однією з головних проблем, на яку вони вказували, було вивчення людиною самої себе, що визначає людину та її працю як найвищу цінність. На цій основі окремі аспекти зазначеної проблеми були розглянуті такими видатними західними науковцями, як Джой Л. Уотсон, А. Маслоу, К. Роджерс, Е. Фромм, К. Юнг та ін. Подальші експериментальні дослідження відомих вітчизняних і зарубіжних вчених сприяли поступовій конкретизації та більш глибокому розумінню психологічної культури як важливого елементу розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, Г.О. Балл, І.Д. Бех, В.С. Біблер, Л.С. Виготський, В.І. Войтко, І.А. Зязюн, Л.С. Колмогорова, Я.Л. Коломінський, О.М. Леонтьєв, Н.А. Побірченко, Е.О. Помиткін, В.В. Рибалка, В.А. Семиченко, Н.В. Чепелєва та ін.).

Психологічна культура є важливим елементом професійного розвитку та праці особистості вчителя. Педагог формує і розвиває особистість учня, виконує роль транслятора цінностей, які складають основу культури нації. Психологічна специфіка професійної діяльності вчителя трудового навчання полягає у розвитку особистості учнів в умовах праці. Це досягається не тільки навчанням дітей практичним операціям і прийомам для створення матеріальних виробів, але і формуванням в учнів любові до праці, розвитком усвідомлення дітьми праці як цінності, що є важливим, але майже знеціненим елементом культури суспільства в сучасних умовах життя в Україні.

Зазначені умови діяльності вимагають відповідного якісного рівня підготовки майбутніх вчителів трудового навчання. При цьому важливою проблемою є усвідомлення студентами цінності праці й особистості як суб’єкта праці, що забезпечується сприйманням і засвоєнням технічних, психолого-педагогічних знань, умінь, власних якостей та здібностей через особистісну проекцію цінностей професійної діяльності вчителя, розвитку цих елементів як компонентів психологічної культури.

Система психологічної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання у вищих педагогічних навчальних закладах відповідає освітнім вимогам, але забезпечує молодь здебільшого індиферентними теоретичними психологічними знаннями та сприяє становленню певного рівня психологічної компетентності у сфері їхньої майбутньої професійної діяльності, тоді як аксіологічний аспект засвоєння психологічних знань залишається поза увагою.

Високий рівень психологічної культури дозволить майбутньому вчителю трудового навчання посилити ефективність професійної діяльності, саморозвитку і самоактуалізації, а також успішно формувати особистість школяра як суб’єкту праці, забезпечувати його різнобічний розвиток, зокрема, розвиток технічного і творчого мислення, виховувати переконання цінності праці, цінності особистості, людини, яка працює. Але досі в програмах професійної підготовки вчителів трудового навчання цьому аспекту не приділялося належної уваги.

Актуальність проблеми зумовила вибір теми: „Розвиток психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження пов’язане з проблемною темою НДР відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України на 2005 – рр.: “Розвиток психологічної культури педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів” (РК № U010877).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 28 листопада 2002 р., протокол №10 й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 28 січня 2003 р., протокол №1.

Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання в умовах вищого педагогічного навчального закладу.

Предмет дослідження: особливості функціонування і розвитку компонентів психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання.

Мета дослідження полягає у теоретичному та експериментальному обґрунтуванні концептуальної моделі психологічної культури як важливої основи цілеспрямованого професійного розвитку майбутніх вчителів трудового навчання.

Концептуальна ідея дослідження: теоретичне та експериментальне вивчення структурно-функціональних особливостей прояву і розвитку психологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання в контексті особистісного, рефлексивно-ціннісно-креативного підходу, дозволить віднайти додаткові можливості для вдосконалення його професійної підготовки.

Гіпотеза дослідження складається з ряду припущень: а) психологічна культура є інтегративною якістю та фактором ефективного особистісного і, водночас, професійного розвитку майбутніх вчителів трудового навчання; б) оптимізація професійної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання можлива через цілеспрямований розвиток принципово нового рівня сприймання студентами психологічних знань і умінь як цінностей, що піддаються рефлексії і творчо використовуються відповідно до специфіки навчальної та подальшої професійної діяльності як фактори успішного розвитку особистісних якостей і здібностей педагога-професіонала та особистості учнів.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження були поставлені та розв’язані такі завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є:

- принципи психологічної науки – детермінізму, відображення, єдності психіки та діяльності, розвитку психіки, системно-структурного підходу до проблеми особистості (К.О. Абульханова–Славська, Б.Г. Ананьєв, П.К. Анохін, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн, О.М. Ткаченко, К.Д. Ушинський);

- ідеї гуманістичної педагогіки і психології (А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл, Г.О. Балл, І.Д. Бех, І.А. Зязюн, Н.Г. Ничкало та ін.);

- теоретичні основи формування особистості вчителя (Н.В. Кузьміна, С.Д. Максименко, В.О. Сластьонін, Т.М. Титаренко, Н.В. Чепелєва);

- сукупність положень та ідей особистісно орієнтованої підготовки учнівської молоді (Є.В. Єгорова, М.М. Заброцький, І.А. Зязюн, О.С. Кочарян, О.І. Кульчицька, О.М. Лактіонов, Н.І. Литвинова, І.П. Маноха, В.Ф. Моргун, О.М. Отич, Н.А. Побірченко, В.В. Рибалка, В.В. Синявський, Л.О. Хомич);

- психолого-педагогічні теорії формування педагогічної майстерності (І.А. Зязюн, Н.Г. Ничкало, О.П. Рудницька, С.О. Сисоєва);

- принципи розвивальної навчальної діяльності (І.Д. Бех, В.В. Давидов, О.К. Дусавицький, Д.Б. Ельконін, С.Д. Максименко);

- теоретичні та експериментальні здобутки психологічних досліджень проблем здібностей та мислення (Б.Ф. Ломов, Б.М. Теплов, С.Л. Рубінштейн, О.Є. Самойлов, М.Л. Смульсон, В.Д. Шадриков);

- методологічні підходи до визначення і розкриття змісту поняття культури та психологічної культури особистості (В.С. Біблер, В.І. Войтко, С.У. Гончаренко, Я.Л. Коломінський, Н.А. Побірченко, Н.В. Чепелєва);

- дослідження про становлення психологічної культури учнівської молоді (О.Я. Березіна, Г.О. Балл, М.В. Бастун, О.О. Бодальов, О.С. Газман, П.С. Гуревич, О.М. Ігнатович, Є.А. Климов, Л.С. Колмогорова, Д.Ф. Крюкова, М.М. Обозов, А.Б. Орлов, В.І. Панченко, П.С. Перепелиця, Е.О. Помиткін, І.Д. Пасічник, О.В. Проскура, В.В. Рибалка, З.Л. Становських, М.А. Холодна, Н.В. Чепелєва);

- методичні засади надання психологічної допомоги у практичній психології (О.Ф. Бондаренко, В.Ф. Моргун, О.Л. Музика, В.Г. Панок, Н.А. Побірченко, С.М. Хоружий, Т.С. Яценко);

Методи дослідження: теоретичні – аналіз наукових літературних джерел, узагальнення, синтез, систематизація наукових даних, побудова концепції дослідження; емпіричні – методи аналізу продуктів діяльності, спостереження, опитування, тестування, бесіда, констатувальний експеримент; розвивальні – формувальний психолого-педагогічний експеримент, психологічний тренінг, вирішення психолого-педагогічних вправ; обробки та інтерпретації – методи статистичної обробки даних, кількісна і якісна інтерпретація та узагальнення результатів експерименту.

Організація дослідження.

Дослідження проводилося в три етапи протягом 2002 – 2006 рр.:

Перший етап (2002 – 2003 рр.) присвячений теоретичному пошуку і аналізу наукових даних з теми дослідження, уточненню гіпотези.

Другий етап (2003 – 2004 рр.) передбачав обґрунтування концептуальної моделі та методологічного підходу до вивчення проблеми; розробку методики, критеріїв та експериментальне дослідження особливостей розвиненості психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання в умовах вищого навчального педагогічного закладу.

Третій етап (2004 – 2006 рр.) полягав у складанні та експериментальній перевірці програми і методики розвитку психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання в умовах формувального експерименту; узагальненні та впровадженні результатів дослідження; обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання.

Експериментальна база: Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, Прилуцький педагогічний коледж імені І. Франка, Глухівський державний педагогічний університет імені С.М. Ваценського, Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського.

Дослідженням було охоплено 443 студенти, у формувальному експерименті взяли участь 207 студентів, із яких 107 увійшли в експериментальну групу, а 100 – у контрольну.

Наукова новизна дослідження: вперше розроблено концептуальну модель психологічної культури, що враховує особливості професійної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання; уточнено специфіку, психологічний зміст, професіографічні вимоги до діяльності вчителя трудового навчання, з’ясовано роль психологічної культури у підготовці майбутнього вчителя трудового навчання з позиції особистісного, рефлексивно-ціннісно-креативного підходу; розвинуто концептуальні положення особистісно орієнтованого професійного становлення студентів щодо розвитку їх психологічної культури в умовах професійної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання з метою підвищення її ефективності та розвитку відповідних якостей і здібностей до успішного особистісно-професійного функціонування.

Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні теоретичних положень особистісного, рефлексивно-ціннісно-креативного підходу в контексті розробки проблеми розвитку психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання у процесі їх професійного становлення; у розробці концептуальної моделі психологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання; у науковому обґрунтуванні комплексу психологічних параметрів і критеріїв вивчення та розвитку психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання.

Практичне значення дослідження полягає в розробці комплексної методики психодіагностики компонентів психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання, розробці системи методів її розвитку в процесі професійної підготовки студентів; в обґрунтуванні методичних рекомендацій щодо вдосконалення професійної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання на основі розвитку їх психологічної культури.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського (довідка № /11 від 16.03.2006 р.), Глухівського державного педагогічного університету імені С.М. Ваценського (довідка № від 29.03.2006 р.), Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка №  – /272 від .04.2006 р.).

Особистий внесок автора полягає у теоретичному аналізі досліджуваної проблеми; розробці професіограми вчителя трудового навчання; розробці концептуальної моделі психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання та її експериментальній апробації; науковому обґрунтуванні системи методів розвитку психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання.

Вірогідність та надійність результатів забезпечується теоретико-методологічним обґрунтуванням концептуальної моделі психологічної культури особистості вчителя трудового навчання; використанням комплексу сучасних дослідницьких методів, що підібрані за критеріями об’єктивності, валідності, а також їх відповідності меті, завданням дослідження; репрезентативністю вибірки досліджуваних; застосуванням адекватних статистичних методів обробки та якісної інтерпретації результатів дослідження; порівняльним аналізом отриманих результатів з даними інших досліджень.

На захист виносяться:

1. Положення про професіографічні вимоги до вчителя трудового навчання з розвиненою психологічною культурою.

2. Концептуальна модель психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання та обґрунтування й уточнення методологічного, особистісного, рефлексивно-ціннісно-креативного підходу до її вивчення і розвитку, який доцільно перевизначити як особистісний, ціннісно-рефлексивно-креативний підхід.

3. Програма і методика розвитку психологічної культури студентів, побудована на основі особистісного, рефлексивно-ціннісно-креативного підходу до вивчення проблеми з урахуванням особистісно-кваліфікаційної специфіки навчально-професійної діяльності майбутніх вчителів трудового навчання.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідались й обговорювалися на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Формування духовно-моральних цінностей та професійного становлення молоді в сучасних соціокультурних умовах” (19-21 жовтня 2005 р., м. Вінниця), “Теоретичні та методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті Європейської інтеграції” (12 травня 2005 р., м. Київ), “Теорія і практика допомоги особистості в психологічному консультуванні і психотерапії” (20-22 травня 2005 р., м. Київ), “Всеукраїнський конгрес психологів, ІV з’їзд товариства психологів України” (24-26 жовтня 2005 р., м. Київ,), “Психологічні засади здорового способу життя студентської молоді” (19-20 травня 2005 р., м. Чернігів); на науково-практичних семінарах та засіданнях кафедри педагогіки, психології і методики трудового та професійного навчання Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка (2002 – р.р., м. Чернігів); на засіданнях відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (2002 – р.р., м. Київ).

Публікації. Основні результати дисертації висвітлені у 12 одноосібних наукових працях, 4 з яких опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 5 – у збірниках наукових конференцій, 3 – у наукових збірниках та журналах.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (228 найменувань, з них 18 – іноземною мовою), 4 додатків на 21 сторінці, містить 20 таблиць на 22 сторінках та 6 рисунків на 6 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 241 сторінка, основна її частина займає 197 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, що досліджується, визначено об’єкт дослідження, його предмет, мету і завдання, сформульовано гіпотезу, викладено методологічні та теоретичні засади дисертаційного дослідження; описано етапи дослідження, названо його методи та експериментальну базу; висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження здобутих результатів, визначено їх вірогідність.

У першому розділі “Теоретичні та методологічні аспекти проблеми розвитку психологічної культури особистості майбутнього вчителя трудового навчання” – здійснено аналіз поняття психологічної культури та особливостей її формування і розвитку, визначено роль і місце психологічної культури в структурі навчально-професійної діяльності майбутнього вчителя трудового навчання, обґрунтовано концептуальну модель психологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання.

У першому підрозділі здійснений теоретичний аналіз поняття психологічної культури та особливостей її формування і розвитку. Як предмет спеціального дослідження, у працях видатних діячів науки Б.Г. Ананьєва, В.С. Біблера, Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва, С.Л. Рубінштейна, Г.С. Костюка та ін., психологічна культура почала розглядатися у 70-х роках ХХ століття. Вона постає в центрі уваги таких відомих вітчизняних науковців, як В.І. Войтко, В.О. Сухомлинський, О.О. Бодальов, Н.В. Чепелева, О.Я. Березіна, сучасних психологів Росії (О.Г. Асмолов, Л.С. Колмогорова, О.І. Мотков, Т.Н. Юренко та ін.), Білорусі (Я.Л. Коломінський), а також України (Г.О. Балл, І.Д. Бех, Н.А. Побірченко, П.С. Перепелиця, В.І. Панченко, Е.О. Помиткін, В.В. Рибалка, З.Л. Становських, О.М. Ігнатович, М.В. Бастун, Н.І. Волошко та ін.).

Серед найбільш відомих сучасних підходів до вивчення зазначеної проблеми є наступні: структурно-функціональний підхід до вивчення психологічної культури особистості, що розроблений російськими колегами і застосований в умовах підготовки учнів у загальноосвітніх навчальних закладах (Л.С. Колмогорова, О.І. Мотков); підхід до вивчення у загальному і професійному аспектах розвитку психологічної культури особистості (Я.Л. Коломінський); особистісний, рефлексивно-ціннісно-креативний підхід до вивчення психологічної культури особистості в її неперервному професійному розвитку (В.В. Рибалка), який покладено в основу нашого дослідження.

Відповідно до зазначеного підходу, психологічну культуру майбутнього вчителя трудового навчання ми розглядаємо як складову частину його загальної і професійної культури, що є системною характеристикою особистості студента, яка являє собою соціально, онтологічно та внутрішньоособистісно детермінований рівень засвоєння, усвідомлення, використання і функціонування спеціальних психологічних цінностей, в якості яких виступають ефективні професійно-психологічні знання, вміння, навички, здібності до високопрофесійної психолого-педагогічної і трудової діяльності особистості педагога.

Розвиток психологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання ми вбачаємо у рефлексії ним психологічних знань, умінь, особистісних властивостей, усвідомленні їх як професійних цінностей, у творчому використанні особистісно-професійних якостей і здібностей в процесі навчання, розвитку та професійної діяльності студентів.

У другому підрозділі з’ясовано роль та місце психологічної культури в структурі навчально-професійної діяльності майбутнього вчителя трудового навчання.

Розкрито специфіку діяльності вчителя трудового навчання із розвиненою психологічною культурою з позицій особливостей суб’єкт-суб’єктної і суб’єкт-об’єктної діяльності вчителя трудового навчання; розглянуто психологічні особливості розвитку особистості учня на уроках трудового навчання та усвідомлення ним праці й особистості як вищої цінності; з’ясовано професіографічні вимоги до особистості вчителя трудового навчання з розвиненою психологічною культурою.

На основі цього визначено, що на уроках трудового навчання учень розвивається як особистість у міру оволодіння трудовими операціями і прийомами за умови, якщо це сприяє: розвитку культури його спілкування; розвитку спрямованості учня на працю, як джерело породження цінностей; розвитку таких характерологічних особливостей учня, як працелюбність, цінування і повага до своєї праці та праці інших людей; розвитку в учнів рефлексії цінностей; розвитку практичного, візуально-просторового інтелекту, технічного мислення дитини як складових її інтелектуальної культури; розвитку умінь правильного використання власних психофізіологічних і фізичних особливостей, їх визнання як індивідуальних цінностей, що надала природа; розвитку психологічної культури учня в цілому. З одного боку, вище зазначене обумовлює аксіологізацію психологічного змісту діяльності вчителя трудового навчання і те, на що слід звертати увагу під час професійної, особливо, психологічної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання у вищому педагогічному навчальному закладі. З іншого боку, це визначає психологічні особливості розвитку особистості учня на уроках трудового навчання.

Розглядаючи сучасні інформаційні джерела, які використовуються у центрах зайнятості, ми виявили, що поки не існує достатньо розробленої професіограми вчителя трудового навчання. Тому нами було розроблено професіографічні вимоги до вчителя трудового навчання з високою психологічною культурою на основі вимог програми підготовки спеціаліста кваліфікації “Вчитель трудового навчання”, із врахуванням шкільної навчальної програми з трудового навчання, педагогічних і психологічних наукових праць вчених, присвячених трудовому вихованню, педагогіці і психології праці та професійної підготовки, профорієнтації (Ю.З. Гільбух, Є.П. Верещак, П.С. Перепелиця, Н.А.Побірченко, В.В. Рибалка, В.К. Сидоренко, Д.О. Тхоржевський, В.В. Синявський, Б.О.Федоришин та багатьох інших). Зміст даної професіограми включає також вимоги до розвитку психологічної культури вчителя трудового навчання.

У цьому зв’язку, доцільно використовувати методологічний особистісний, рефлексивно-ціннісно-креативний підхід, який ми розглядаємо як вихідний підхід до вивчення і розвитку психологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання. Він передбачає цілісне розуміння особистості як системи певних психологічних якостей студента. Це дозволяє більш якісно вивчати і розвивати психологічну культуру особистості студента шляхом застосування комплексу методів психодіагностики і психологічного впливу; враховувати вікові та індивідуальні особливості професійного розвитку студента; визнавати особистість суб’єкта праці вищою цінністю; осмислювати майбутнім вчителем трудового навчання наявний і потрібний особистісно-професійний рівень розвитку учнів; використовувати різноманітні інтелектуальні засоби самопізнання і саморегуляції; усвідомлювати еталони, стандарти, процедури і механізми пізнавальних процесів у навчально-професійній діяльності; розробляти життєві програми, цілі, цінності, установки, вимоги, прагнення; аксіологічно засвоювати і творчо використовувати майбутнім вчителем трудового навчання професійно-психологічні знання, уміння.

У третьому підрозділі запропоновано й обґрунтовано концептуальну модель психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання та шляхи її вивчення і розвитку (рис. ). Модель базується на концепції тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості, що розроблена В.В. Рибалкою і передбачає три виміри теоретичного аналізу: 1) соціально-психолого-індивідуальний (підструктури спілкування, спрямованості, характеру, самосвідомості, досвіду, інтелекту, психофізіологічних якостей, як змістів і компонентів психологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання); 2) діяльнісний (особливості діяльнісного прояву і функціонування компонентів психологічної культури студентів); 3) генетично-віковий (вікові особливості становлення, формування і розвитку психологічної культури студентів).

Виходячи з позицій особистісного, рефлексивно-ціннісно-креативного підходу, професіографічних вимог, а також специфіки навчально-професійної діяльності, у концептуальній моделі психологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання нами визначені наступні її компоненти: комунікативний, мотиваційний, характерологічний, рефлексивний, досвідний, інтелектуальний, психофізіологічний. Кожний з цих компонентів характеризується рефлексивним, ціннісним, креативним рівнем розвиненості.

Представлені теоретичні дані дозволяють сформулювати висновок про те, що розвиток компонентів психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання доцільно

здійснювати у спеціально організованій особистісно орієнтованій професійній підготовці студентів, що передбачає рефлексію, аксіологізацію та творче використання психологічних знань, умінь, властивостей особистості – як власної, так і учня.

У другому розділі “Експериментальне вивчення розвиненості психологічної культури студентів як майбутніх вчителів трудового навчання” – представлена програма та методика констатувального експерименту, комплекс показників, критеріїв та методів діагностики компонентів психологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання, здійснено аналіз та інтерпретацію результатів вивчення розвиненості психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання в умовах вищого педагогічного навчального закладу.

У першому підрозділі згідно з концептуальною моделлю психологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання, були визначені методика і процедура констатувального експерименту, підібрано психодіагностичний інструментарій, розроблено комплекс показників та критеріїв вивчення розвиненості компонентів психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання (табл. )

Таблиця 1

Психодіагностичні показники та діагностичний інструментарій вивчення психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання

Психодіагностичні показники компонентів психологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання | Психодіагностичний інструментарій та критерій оцінки | 1. Комунікативний компонент | Усвідомлення наявного і потрібного рівня розвитку комунікативних здібностей; аксіологічне засвоєння елементів спілкування; створення нових моделей процесу педагогічного спілкування | Методика „КОС – 2” В.В. Синявського і Б.О. Федоришина, “високий і дуже високий показник комунікативних і організаційних здібностей” | 2. Мотиваційний компонент | Самоаналіз власних мотивів і смислів навчально-професійної діяльності; інтерес до професії вчителя; цінування праці педагога; відданість гуманістичним ідеалам; творчі мотиви трудової технічної, психолого-педагогічної діяльності | Методика „Орієнтаційна анкета” Б. Басса, “спрямованість на зацікавленість у діяльності, орієнтацію на професійне спілкування”;

модифікована версія методики “Психологічна культура” О.І. Моткова, “високий рівень розвитку професійно-психологічних прагнень, їх реалізації, мінімальна різниця між даними показниками” | 3. Характерологічний компонент | Усвідомлення і моніторинг таких рис характеру, як любов до праці, наполегливість, акуратність, дисциплінованість, емоційна врівноваженість; моральна, інтелектуальна, праксична почуттєвість до навчально-професійної діяльності; створення нових характерологічних програм поведінки та діяльності у навчанні й професійній праці | Тест-анкета “Емоційна спрямованість” Б.І. Додонова, “пріоритет альтруїстичних, праксичних, гностичних, естетичних емоцій у навчально-професійній діяльності” | 4. Рефлексивний компонент | Самоусвідомлення образу “Я”, образу професії вчителя трудового навчання; усвідомлення особистості та її внутрішнього світу як найвищої цінності; самокреативність | Методики „Дослідження самооцінки за допомогою процедури ранжування” модифікація методики С.А. Будасси, “адекватний розвиток самооцінки” | 5. Досвідний компонент | Усвідомлення свого рівня професійних знань, умінь, власної ієрархії системи цінностей; цінування психологічних знань, умінь, навичок, властивостей особистості власної та учня, як вищих цінностей; індивідуальний професійно-психологічний світогляд | Методика „Ціннісні орієнтації” М. Рокича, “пріоритет гуманістичних цінностей, цінностей “пізнання” та “освіченості””;

оцінка успішності навчання студентів з психологічних, педагогічних і технічних дисциплін | 2. Інтелектуальний компонент

Усвідомлення наявного і потрібного рівнів розвитку інтелекту та мислення; ціннісне відношення до інтелектуальних здібностей і властивостей; творче використання можливостей інтелекту і мислення у професійній діяльності | „Оцінка рівня розвитку технічного мислення” Тест Беннета, “високий рівень розвитку технічного мислення”;

„Тест візуально-просторового інтелекту” Х. Зіверт “середній – високий рівень розвитку інтелекту” | 6. Психофізіологічний компонент | Рефлексивна інтроспекція психофізіологічних особливостей у трудовій діяльності; індивідуальний стиль діяльності, відповідний власному типу темпераменту | Особистісний опитувальник Г. Айзенка;

авторська анкета, “використання психофізіологічних особливостей студентами у навчально-професійній діяльності” | Констатувальний експеримент складався з трьох послідовних етапів. На першому етапі було здійснене пілотажне дослідження, за результатами якого перевірено раціональність та обґрунтованість обрання піддослідних, арсеналу методик, конкретизовано процедуру експерименту. На другому – досліджувалися показники розвиненості компонентів психологічної культури студентів. На третьому етапі проаналізовано та інтерпретовано результати вивчення розвиненості психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання в умовах вищого педагогічного навчального закладу. Експериментальне дослідження виконувалося на базі Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, Прилуцького педагогічного коледжу імені І. Франка, Глухівського державного педагогічного університету імені С.М. Ваценського, Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. У констатувальному експерименті брали участь 443 майбутніх вчителів трудового навчання.

У другому підрозділі представлено аналіз та інтерпретацію результатів вивчення розвиненості психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання в умовах вищого педагогічного навчального закладу: досліджено змістове наповнення кожного компоненту психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання, на основі кількісного і якісного аналізу встановлені особливості їх функціонування, впливу на професійний розвиток та вікова динаміка досліджуваних процесів у період навчання студентів вищого педагогічного навчального закладу з другого по четвертий курси.

За результатами констатувального експерименту з’ясовано наступне.

Розвиненість комунікативного компоненту психологічної культури студентів другого курсу характеризується середнім та нижче середнього рівнем. За даним показником з другого по четвертий курс розвиток психологічної культури більшої кількості студентів (69,4підвищується до середнього і вище середнього рівня. Але при цьому спостерігається низька рефлексія студентами комунікативних здібностей, їх посередня оцінка, фактично відсутня творча взаємодія у спілкуванні.

Значна частина студентів як другого (48,3), так і четвертого (31,9) років навчання мають низький рівень розвитку мотиваційного компоненту психологічної культури. До позитивних тенденцій розвитку цього компоненту слід віднести істотне підвищення рівнів системи професійних прагнень студентів на четвертому курсі. Негативні тенденції розвитку проявляються у тому, що реалізація системи професійних прагнень залишається на тому ж самому рівні. Спостерігається слабке усвідомлення студентами образу професії вчителя трудового навчання, майже відсутній інтерес та творчі мотиви до навчання.

Середнім рівнем характеризується розвиток характерологічного компоненту психологічної культури більшості майбутніх вчителів трудового навчання як на другому (70так і на четвертому (57,6роках навчання. Збільшення кількості студентів, які переважно усвідомлюють і цінують любов до праці, наполегливість, акуратність, дисциплінованість, відчувають гностичні, праксичні та альтруїстичні емоції у навчанні та професійній діяльності, є незначним, що можна віднести до негативної тенденції розвитку даного компоненту.

Розвиток рефлексивного компоненту психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання можна охарактеризувати як низький, оскільки основна частина студентів (80,8на другому курсі та 64,6на четвертому курсі) має неадекватний розвиток самооцінки, що негативно впливає на їх професійну підготовку та діяльність. Позитивним у динаміці розвитку цього компоненту є збільшення на 15,8кількості студентів четвертого курсу з адекватно розвиненою самооцінкою. При цьому залишається сталою кількість студентів із заниженою самооцінкою, що свідчить про низький рівень самокреативності студентів.

Низький рівень розвиненості досвідного компоненту психологічної культури засвідчили результати низької та нижче середньої успішності навчання 62студентів з психологічних, педагогічних і технічних дисциплін, а також результати дослідження ціннісних орієнтацій майбутніх вчителів трудового навчання, за якими 40студентів другого і 30студентів четвертого курсів обрали на перші позиції індивідуалістичні цінності (матеріальні цінності, розваги, незалежність тощо). 15студентів другого року навчання обрали цінності самореалізації у перших позиціях ієрархії. На четвертому курсі кількість таких студентів збільшується до 24,6Протягом навчання залишається сталою кількість студентів, які обирають цінності особистісного розвитку – 20Відбувається невелике збільшення кількості студентів (з 15на другому курсі до 20,2на четвертому році навчання), які віддають перевагу гуманістичним цінностям. 10студентів другого року навчання мають несформовану систему ціннісних орієнтацій, що свідчить про відсутність усвідомлення власної ієрархії системи цінностей. На четвертому році навчання дана тенденція зменшується до 5

Інтелектуальний компонент психологічної культури характеризується середніми показниками розвитку його складових як на другому так і на четвертому роках навчання більшості студентів. Позитивна тенденція розвитку інтелектуального компоненту проявляється у певному збільшенні рівня оцінки цінності технічного мислення та візуально-просторового інтелекту протягом навчання. Негативним у розвитку даного компоненту є слабка мотивація студентів щодо творчого використання їх інтелектуальних властивостей у навчальній та професійній діяльності як майбутнього вчителя трудового навчання, що свідчить про середній рівень розвитку їх інтелектуальної культури як складової психологічної культури.

Розвиток психофізіологічного компоненту психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання характеризується переважанням низьких показників як на другому (71так і на четвертому (65,1роках навчання. Слід зауважити, що ці студенти намагаються використовувати моделі та стилі діяльності не притаманні своїм психофізіологічним особливостям в наслідок їх низького рівня усвідомлення і цінності, що відноситься до негативної тенденції розвитку зазначеного компоненту.

За результатами факторного аналізу з’ясовано, що існує 5 факторів, які впливають на розвиток компонентів психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання: головний – „ціннісно-психологічний” фактор (8,084; 23,778%) (у дужках наведена відповідно дисперсія фактора і його внесок у сумарну дисперсію у відсотках); загальні – „фактор рефлексії” (2,897; 8,521%), „фактор творчості” (2,654; 7,805%); часткові – „фактор любові до дітей” (2,29; 6,736%), „інтелектуальний фактор” (1,823; 5,361%). Ці дані, з одного боку, підтверджують правильність обраного нами особистісного, рефлексивно-ціннісно-креативного методологічного підходу до вивчення психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання. Водночас, виникає необхідність уточнення його назви – він має бути визначений, як особистісний, ціннісно-рефлексивно-креативний підхід. Відповідно до цього, слід переставити місцями у концептуальній моделі ціннісний і рефлексивний рівні розвитку компонентів психологічної культури (див. рис. 1).

Кількісний і якісний аналіз індивідуальних проявів розвиненості та функціонування компонентів психологічної культури дозволив встановити наявність спільних рис у певних групах студентів. На основі цього ми розрізняємо: 1) елементарну психологічну культуру майбутніх вчителів трудового навчання – слабке усвідомлення студентами наявного і потрібного рівня розвитку своїх професійних якостей, здібностей, психологічних знань та умінь, слабкий ціннісний рівень їх свідомого засвоєння, відсутність творчого використання професійно-психологічних знань у навчальній та професійній діяльності (50,6студентів другого і 47четвертого курсу); 2) базову психологічну культуру – усвідомлення студентом наявного і потрібного рівня розвитку своїх професійних якостей, здібностей, психолого-педагогічних знань та умінь, але слабкі дії щодо розвитку даних елементів у собі; усвідомлення психологічних знань як цінностей, що знаходяться на перших позиціях в системі ціннісних орієнтацій, репродуктивні й творчі дії щодо використання психологічних знань у навчальній та професійній діяльності (42студентів другого і 45четвертого курсу); 3) високу психологічну культуру майбутніх вчителів трудового навчання – високий рівень усвідомлення майбутнім вчителем трудового навчання наявного і потрібного рівня розвитку своїх професійних якостей, здібностей, психолого-педагогічних знань та умінь і спрямовані, активні дії щодо розвитку даних елементів у собі, усвідомлення психологічних знань як цінностей, що є пріоритетними у системі професійних ціннісних орієнтацій, різноманітність та варіативність моделей поведінки і навчально-професійної діяльності, творче використання психологічних знань у навчальній та професійній діяльності (7,4студентів другого і 8четвертого курсу).

Отримані результати констатувального експерименту свідчать про недостатність наявного прояву і необхідність більш цілеспрямованого та ефективного формування і розвитку психологічної культури у майбутніх вчителів трудового навчання.

У третьому розділі “Розвиток психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання в умовах формувального експерименту” – представлені концептуальні засади побудови програми та методики експериментального розвитку психологічної культури студентів вищих навчальних педагогічних закладів кваліфікації “вчитель трудового навчання”; дана характеристика комплексу методів розвитку психологічної культури студентів; експериментально перевірено програму і методику розвитку психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання; здійснено аналіз результатів експериментального розвитку психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання в умовах формувального експерименту; обґрунтовано методичні рекомендації щодо підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання на основі розвитку їх психологічної культури.

У першому підрозділі здійснено концептуальне обґрунтування програми і методики розвитку психологічної культури студентів вищих навчальних педагогічних закладів кваліфікації “вчитель трудового навчання”.

Вихідні положення, методика та зміст експериментальної програми розроблялись у відповідності з концептуальною моделлю психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання та уточненим особистісним, ціннісно-рефлексивно-креативним підходом до вивчення і розвитку психологічної культури особистості. У розвитку психологічної культури студентів використовувались як групові, так і індивідуальні форми роботи. Формувальний експеримент складався з трьох основних етапів: 1) визначення експериментальних і контрольних груп студентів; 2) реалізація програми і методики розвитку психологічної культури в експериментальній групі; 3) контрольний зріз; 4) аналіз, інтерпретація та порівняння результатів розвитку психологічної культури в експериментальній та контрольній групах.

У другому підрозділі представлено процедуру експериментальної перевірки програми та методики розвитку психологічної культури студентів вищого педагогічного навчального закладу як майбутніх вчителів трудового навчання.

Реалізація програми та методики розвитку психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання відбувалася шляхом впровадження системи спеціально розроблених та підібраних методів у навчально-виховний процес професійної підготовки студентів. Дану систему складали:

1) Методи аксіологізації професійно-психологічних знань (в ході інформаційного впливу (лекції, бесіди, розгляд додаткових питань на відповідну тематику) у поєднанні з емоційним впливом (психологічні ігри за Г.І. Марасановим “Віртуальний подарунок”, “Царівна-несміяна”, І.Є. Синиці “Знайомство з учнями”)).

2) Методи розвитку рефлексії особистісних професійних якостей та здібностей, як ціннісних компонентів психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання:

- комунікативний компонент (набори психолого-педагогічних ситуацій, розроблені І.А. Зязюном, В.В. Рибалкою, В.А. Семиченко, І.Є. Синиці);

- мотиваційний компонент (тренінгові вправи В.А. Семиченко “Дзеркало”, адаптована нами її вправа “Пізнай мене за виробом”);

- характерологічний компонент (методика моделювання психолого-педагогічної ситуації “Емоційний контакт”, розроблена І.А. Зязюном, тренінг Г.І. Марасанова “Я за тебе відповідаю”);

- рефлексивний компонент (тренінг В.А. Семиченко “Знайомство з особистістю”, рефлексивна вправа М.І. Козлова “Лист собі”);

- досвідний компонент (тренінг О.С. Прутченкова “Я самий...”);

- інтелектуальний компонент (вирішення інтелектуальних завдань на розвиток технічного мислення та візуально-просторового інтелекту за методиками Г. Айзенка та Х. Зіверта; опанування методів активізації та аксіологізації інтелектуальних процесів по методу А. Моля, І. Бувена);

- психофізіологічний компонент (адаптована частина тренінгу М.С. Норбекова “Емоційний маятник”; тренінг формування і розвитку культури рухів).

Також був використаний метод проектів, який реалізувався у процесі використання методик І.А. Зязюна: написання творів-роздумів, складання професійного кодексу вчителя, а також створення студентами власних проектів системи особистісно-професійних якостей та здібностей, шляхів їх реалізації і розвитку на основі розробленої нами професіограми й еталонної моделі якостей і здібностей вчителя трудового навчання із розвиненою психологічною культурою.

3) Методи активізації, розвитку і реалізації умінь творчого використання психологічних знань у навчальній та професійній діяльності студентів (опанування методами актуалізації та розвитку і реалізації творчого, особистісного потенціалу студентів за методиками “мозкової атаки”, синектики В. Дж. Гордона, “Діалога Сократа”; використання рефлексивного історико-рольового тренінгу, розробленого В.В. Рибалкою).

У третьому підрозділі представлено результати експериментальної перевірки ефективності програми розвитку психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання (табл. 2).

Таблиця 2

Показники розвитку психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання в експериментальній та контрольній групах

Психологічна культура | Контрольна група | Експериментальна група

На момент початку формувального експерименту в експериментальній групі | На момент кінця формувального експерименту в експериментальній групі | До формувального експерименту | Після формувального експерименту

Елементарна | 47 | 31 | 50,6 | 11,2

Базова | 45 | 59 | 42 | 47,7

Висока | 8 | 10 | 7,4 | 41,1

За результатами формувального експерименту встановлено, що в експериментальній групі відбулися значущі зміни в усіх компонентах психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання. Якісний та кількісний аналіз змін свідчить про підвищення психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання в експериментальній групі. За рахунок формувального впливу відбулося збільшення на 33,7кількості студентів з високою психологічною культурою та одночасне зменшення на 39,4кількості студентів з елементарною психологічною культурою.

Результати контрольного діагностичного зрізу у контрольній групі показали, що в ній відбувся суттєвий розвиток лише сили професійних прагнень (за результатами модифікованого варіанту методики О.І. Моткова), але рівень їх реалізації залишається незмінним, що позначається незначним рівнем статистично значущих змін у показниках компонентів психологічної культури та її розвитку у студентів протягом часу проведення формувального дослідження в експериментальній групі.

Результати формувального експерименту відобразились у позитивній динаміці розвитку психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання та в цілому підтвердили ефективність застосування програми і методики розвитку психологічної культури у професійній підготовці студентів. Це дозволило скласти методичні рекомендації щодо оптимізації розвитку психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання у процесі їх професійної підготовки наступним чином: а) здійснювати цілеспрямований розвиток ціннісного ставлення до діяльності педагога, аксіологізацію професійно-психологічних знань на основі створення позитивного образу професії вчителя трудового навчання шляхом ціннісного інформаційного та емоційного впливу відповідної тематики в їх поєднанні у процесі навчальної діяльності студентів; б) розвивати рефлексію професійно-психологічних знань, умінь, особистісних якостей та здібностей як цінностей, для чого забезпечувати засвоєння студентами технік аксіологізації, рефлексії, самоаналізу, спеціальних оперативних методів вивчення особистості учня на уроках трудового навчання; в) розвивати прагнення й уміння творчого використання психологічних знань, умінь властивостей особистості, як цінностей у навчальній та професійній діяльності шляхом створення творчих умов навчання, проблемних ситуацій професійного розвитку майбутніх вчителів трудового навчання. Конкретними психолого-педагогічними формами роботи можуть бути: розгляд культурно-психологічних аспектів розвитку майбутнього вчителя трудового навчання як особистості і професіонала, створення позитивного емоційно-інформаційного орієнтиру в процесі засвоєння студентами психологічних знань та умінь, складання проектів, розвиток основних професійних якостей і здібностей студентів як гармонійної ціннісної системи, тренінги креативності, творчі роздуми про цінність особистості трудівника, людської праці тощо.

Узагальнення отриманих результатів дисертаційного дослідження дало можливість сформулювати загальні висновки:

1. Теоретико-методологічний аналіз проблеми визначив актуальність для наукової психології дослідження розвитку психологічної культури майбутніх вчителів трудового навчання.

Проекція сучасних наукових знань на відомості про структуру і розвиток особистості і професійну діяльність педагога обумовлює розуміння психологічної культури майбутнього вчителя трудового навчання як складової його загальної і професійної культури, що