УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

Вашкевич Олена Юріївна

УДК 543.25:543.127

АНАЛІТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕАКЦІЙ ТІОСПОЛУК

З ГАЛОГЕНІДНИМИ КОМПЛЕКСАМИ ЗОЛОТА (ІІІ)

02.00.02 – аналітична хімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата хімічних наук

Дніпропетровськ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі аналітичної хімії Українського державного хіміко-технологічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: | доктор хімічних наук, професор

Тулюпа Федір Михайлович,

Український державний хіміко-технологічний університет,

професор кафедри аналітичної хімії

Офіційні опоненти: | доктор хімічних наук, професор

Логінова Лідія Павлівна

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна,

завідувач кафедри хімічної метрології

доктор хімічних наук, професор

Чмиленко Федір Олександрович,

Дніпропетровський національний університет,

завідувач кафедри аналітичної хімії

Провідна установа: | Науково-технологічний комплекс „Інститут монокристалів”

Національної академії наук України

Захист відбудеться “ 3 ” листопада 2006 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої

вченої ради Д 08.078.01 в Українському державному хіміко-технологічному університеті (49005, м. Дніпропетровськ, пр.Гагаріна,8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського державного хіміко-технологічного університету (49005, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 8).

Автореферат розісланий “ 30 ” вересня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, к.х.н. |

Пініелле І.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кількісне визначення Ауруму в різних видах промислової продукції, вторинної сировини, а також складних природних об?єктах є актуальним питанням аналітичної хімії. Найчастіше це багатокомпонентні матеріали, склад яких непередбачений. Методи аналізу, що включені до держстандартів, практично відсутні. Тому створення нових альтернативних методик визначення Ауруму в присутності різних компонентів, безумовно, відноситься до актуальних аналітичних проблем. У цьому плані важливими залишаються електрохімічні методи аналізу, які поєднують чутливість і селективність з єкспресністю, доступністю та невисокою вартістю обладнання.

Значно полегшує вирішення цієї задачі використання, як аналітичних реагентів, тіосполук. Серед останніх поширення набули тіокарбамід і натрій діетилдитіокарбамінат та інші. Незважаючи на значну кількість публікацій по застосуванню тіокарбаміду і діетилдитіокарбамінату при визначенні ауруму(ІІІ), автори не завжди мають єдину думку про хімізм взаємодії комплексних іонів Au(ІІІ) з даними реагентами в різних умовах.

Слід відзначити, що при переведенні в розчин золотовмісних наважок необхідна наявність не тільки окисника, але і комплексоутворюючого ліганду. Частіш за все це буває суміш азотної і хлороводневої кислот. Але в деяких випадках для переведення Ауруму в розчин застосовують суміш дихромової кислоти і калій броміду або суміші азотної кислоти і бромоводневої. В цьому випадку аурум(ІІІ) знаходиться в розчині у вигляді [AuBr4]- - іонів. Число робіт з визначення ауруму(ІІІ) з його бромідних комплексів обмежено. Відсутні дані про умови утворення змішаних бромідно-тіокарбамідних та бромідно-дитіокарбамінатних комплексів ауруму(ІІІ), їх склад, константи заміщення та константи стійкості.

Певний інтерес як реагент в умовах електротитриметрії при визначенні ауруму(ІІІ) становить сіль Рейнеке NH4[Cr(NH3)2(SCN)4]. Селективність її реакції з аурумом(ІІІ) свідчить про можливість застосування солі Рейнеке, як перспективного реагенту, який раніше не використовувався в електрохімічних методах аналізу.

Для визначення малих кількостей ауруму(ІІІ) в складних природних об?єктах необхідно його попереднє концентрування. Найбільший інтерес становлять полімерні тіореагенти, які мають здатність до селективного вилучення благородних металів з розчинів і перспективні для використання в практичних цілях. Майже відсутні роботи з дослідження процесів комплексоутворення на поверхні сорбентів.

Тому вимагають подальшого дослідження умови і встановлення особливостей взаємодії [AuCl4]- і [AuBr4]- - іонів з деякими тіо- і тіополімерними сполуками та розробки на цій основі методик амперометричного і потенціометричного визначення ауруму(ІІІ), при необхідності з попереднім сорбційним концентруванням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі аналітичної хімії Українського державного хіміко-технологічного університету відповідно до планів наукових досліджень: держбюджетна тема Міністерства освіти і науки України: “Електрохімічні, фотометричні і хроматографічні методи аналізу біоактивних сполук, благородних металів, об'єктів навколишнього середовища і способи їх пробопідготовки, розділення і концентрування” державний реєстраційний номер 0102U001948 (2001-2005 рр.).

Мета і задачі дослідження: Метою роботи є встановлення хіміко-аналітичних властивостей продуктів взаємодії [AuCl4]- і [AuBr4]- - іонів з тіокарбамідом, діетилдитіокарбамінатом натрію і сіллю Рейнеке, розробка нових методик електрохімічного визначення ауруму(ІІІ) в різноманітних матеріалах природного та промислового походження, які б відрізнялися від існуючих кращими аналітичними і метрологічними характеристиками, а також встановлення оптимальних умов концентрування ауруму(ІІІ) на новому полімерному сорбенті. Для досягнення цієї мети було необхідно:–

дослідити вольтамперометричну поведінку [AuCl4]- і [AuBr4]- - іонів в присутності та у відсутності тіокарбаміду і діетилдитіокарбамінату на обертовому Pt-електроді;–

з’ясувати в умовах потенціометричного та амперометричного титрування хімізм взаємодії [AuCl4]- і [AuBr4]- з тіокарбамідом, діетилдитіокарбамінатом та сіллю Рейнеке;–

встановити умови утворення змішаних бромідно-тіокарбамідних, бромідно-діетилдитіокарбамінатних комплексів ауруму(ІІІ) та на основі потенціометричних даних розрахувати умовні окисно-відновні потенціали, ступінчасті константи заміщення та константи стійкості змішаних комплексів ауруму(ІІІ);–

вивчити особливості сорбції-десорбції [AuCl4]- в присутності іонів інших металів на новому полімерному тіокарбамідному сорбенті;–

розробити надійні, експресні методики електрохімічного визначення ауруму(ІІІ) в різних матеріалах з оптимальними метрологічними характеристиками.

Об’єкт дослідження – процеси комплексоутворювання змішанолігандних комплексів ауруму з деякими тіореагентами та процеси сорбції-десорбції Au(ІІІ) із водних розчинів на полімерному тіокарбамідному сорбенті.

Предмет дослідження – реакції [AuCl4]- і [AuBr4]--іонів з тіокарбамідом, діетилдитіокарбамінатом, сіллю Рейнеке і тіополікарбамідом та їх аналітичне використання.

Методи дослідження – вольтамперометрія, потенціометрія, гравіметрія, спектрофотометрія в УФ-, видимій та ІЧ-областях спектра, розрахунковий метод МО ЛКАО.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що в умовах потенціометричного та амперометричного титрування тетрабромоауратів тіокарбамідом та діетилдитіокарбамінатом утворюється змішані бромідно-тіокарбамідні та бромідно-діетилдитіокарбамінатні комплекси ауруму(ІІІ). На основі даних потенціометричних вимірювань розраховані ступінчасті константи заміщення Br- -іонів в [AuBr4]- -іонах на молекули тіокарбаміду та загальні константи стійкості змішанолігандних бромідно-тіокарбамідних комплексів ауруму(ІІІ).

Вперше, як титрант, в електрохімічних методах аналізу використана сіль Рейнеке NH4[Cr(NH3)2(SCN)4]. Показано, що в умовах титрування [AuCl4]- -іонів відбувається замінення Cl- -іонів аніонами [Cr(NH3)2(SCN)4]- солі Рейнеке з утворенням малорозчинного змішанолігандного комплексу ауруму: AuCl2[Cr(NH3)2(SCN)4]. При надлишку солі Рейнеке утворюються відповідно малорозчинні комплекси ауруму(ІІІ): AuCl[Cr(NH3)2(SCN)4]2, Au[Cr(NH3)2(SCN)4]3. Для останньої сполуки з використанням позолоченого платинового електрода, як індикаторного, виміряні потенціали при надлишках солі Рейнеке і розрахована величина добутку розчинності–1,8·10-55.

Досліджені фізіко-хімічні властивості нового сірковмісного полімерного сорбенту N-заміщеного політіокарбаміду. Показано, що сорбція тетрахлораурат-іонів на поверхні сорбенту відбувається внаслідок утворення тіокарбамідних комплексів ауруму(ІІІ). Встановлені оптимальні умови сорбції та десорбції ауруму(ІІІ) при обробці поверхні сорбенту розчином тіокарбаміду.

Практичне значення одержаних результатів. Підібрані оптимальні умови і розроблені нові методики вольтамперометричного та потенціометричного визначення ауруму(ІІІ) з більш високими метрологічними та аналітичними характеристиками, які дозволяють єкспресно здійснювати кількісний контроль вмісту ауруму(ІІІ).

Виконаний порівняльний аналіз амперометричного титрування ауруму(ІІІ) за катодним струмом його відновлення і за анодним струмом окиснення титранту однозначно свідчить на користь першого: в цьому випадку значно збільшується точність та селективність визначення, а також усувається заважаючий вплив іонів багатьох електропозитивних металів.

Запропонований новий в електротитриметрії доступний реагент – сіль Рейнеке. Розроблена методика амперометричного визначення Au(ІІІ) без відокремлення супутніх елементів в складних аналітичних об'єктах.

Запропонований новий сірковмісний полімерний сорбент, що характеризується високою селективністю при концентруванні ауруму(ІІІ). Розроблена методика сорбції та десорбції ауруму (ІІІ) з відновленням вихідних властивостей сорбенту.

Розроблені методики перевірені при аналізі реальних аналітичних об'єктів – відходів виробництва, брухту радіотехнічних деталей, силікатних порід. Методики кількісного вольтамперометричного та потенціометричного визначення ауруму(ІІІ) впроваджені в практику контрольно-аналітичних лабораторій Державного науково-дослідного інституту трубної промисловості (м. Дніпропетровськ) та ЗАТ “ДОІРЕА” (м. Дніпропетровськ).

Особистий внесок здобувача полягає в аналізі літературних даних за темою дисертації, у виконані всієї експериментальної роботи, узагальненні та аналізі одержаних результатів, їх метрологічній обробці, розробці та впровадженні нових аналітичних методик.

Постановка мети та задач дослідження, обговорення результатів, їх публікація, формулювання основних наукових положень і висновків виконувались з науковим керівником д.х.н., проф. Тулюпою Ф.М.

Автор висловлює щиру подяку співавтору к.х.н., доц. Олійник Т.Г. (кафедра високомолекулярних сполук УДХТУ) за наданий полімерний сорбент для аналітичного оцінювання його сорбційної здатності за відношенням до іонів ауруму та інших металів.

Апробація роботи. Основні результати доповідались та обговорювалися на наступних наукових конференціях: Всеукраїнській конференції з питань аналітичної хімії, присвяченій 90-річчю від дня народження чл.-кор. НАН України В.А.Назаренка (Ужгород, 1998); Регіональній конференції молодих вчених з актуальних питань хімії (Дніпропетровськ, 2000); Сесії Наукової Ради НАН України з проблеми “Аналітична хімія” (Ужгород, 2003); І Міжнародній науково-технічній конференції “ Хімія і сучасні технології” (Дніпропетровськ, 2003); Сесії Наукової Ради НАН України з проблеми “Аналітична хімія” (Дніпропетровськ, 2004); ІІ Міжнародній науково-технічній конференції “ Хімія і сучасні технології” (Дніпропетровськ, 2005), International Conference “Analytical chemistry and chemical analysis”( Kyiv, Ukraine, 2005).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковані 6 статей у наукових фахових журналах, 7 тез доповідей на конференціях, одержаний 1 патент України.

Структура та обсяг. Дисертація викладена на 154 сторінках і складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку використаної літератури із 147 джерел. Робота ілюстрована 30 таблицями та 40 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовані мета та задачі дослідження, показана наукова новизна і практичне значення одержаних результатів, наведені основні положення, що виносяться на захист дисертації.

У першому розділі виконаний аналіз літературних даних з хіміко-аналітичних властивостей галогенідних комплексів ауруму, тіокарбаміду, діетилдитіокарбамінату, солі Рейнеке, а також політіосорбентів дозволяє зробити висновок, що ці комплексні іони та реагенти перспективні для подальшого вивчення з метою розширення спектра реакційної здатності й виявлення загальних закономірностей процесів комплексоутворювання.

Аналіз матеріалів, що містять Аурим, є не вирішеним до кінця важливим аналітичним завданням, що свідчить на користь необхідності розробки простих і експресних методів аналізу альтернативного оцінювання вмісту Ауруму в аналізованих об'єктах. Резервом підвищення надійності є пошук нових форм комплексних сполук з аурумом з певними електрохімічними властивостями.

У другому розділі наведені дані про апаратуру, матеріали і реактиви, що використовувалися при здійсненні експериментів. Кваліфікація реагентів “х.ч.” та “ч.д.а.”.

Третій розділ присвячений детальному дослідженню вольтамперної поведінки [AuCl4]- і [AuBr4]- -іонів при їх відновленню на Pt -мікроелектроді і встановленню оптимальних умов вольтамперометричного визначення ауруму(ІІІ).

Оптимальні результати свідчать, що відновлення [AuCl4]- -іонів відбувається в інтервалі потенціалів Е від +0,70 В і до -0,30 В, а [AuBr4]- -іонів-від +0,55 В до -0,40 В (нас.к.е.). При цьому на вольтамперних кривих з'являються чіткі горизонтальні площадки струму відновлення при

Е=+0,2В-(-0,3 В) для хлоридних і Е=+0,1 В-(-0,4 В) для бромідних комплексів (рис.1).

Рис.1. Вольтамперні криві 5,0.10-5 М(1), 2,5.10-5 М (2), 1,3.10-5 М (3) розчинів золота на фоні 0,1 М HСl і 5,0.10-5 М(4), 2,5.10-5 М (5), 1,3.10-5 М (6) розчинів Au (III) на фоні 0,1 М КВr (7). |

Відновлення ауруму(III) відповідає процесу за участю трьох електронів:

[AuХ4]- + > Au о + 4 Х –,

где Х-- Cl-, Br- -іони.

Встановлено, що між величиною струму відновлення і концентрацією ауруму (ІІІ) в інтервалі його концентрацій (6,2.10-6 М–6,0.10-5М) зберігається прямопропорційна залежність, що дало можливість визначати вміст ауруму(ІІІ) на Pt –мікроелектроді, який контролюється потенціалом 0,0 В (нас.к.е.) із задовільною відтворюванністю і точністю. Відносне стандартне відхилення за калібрувальним графіком не перевищує 0,03.

Отримані значення Е1/2 для [AuCl4]- -іонів вказаних концентрацій складають 0,39 ±0,02 В, для [AuBr4]- -іонів 0,27±0,02 В.

При поступовій дії на [AuCl4]- -іони Br-- іонами відбувається ступінчасте заміщення Cl--іонів на Br-- іони і утворюються [AuCl3Br]-, [AuCl2Br2]-, [AuClBr3]- - змішанолігандні і [AuBr4]- - однолігандний комплекси. Використавши відомі з літератури послідовні константи заміщення Cl-- іонів на Br--іони (К3I =340, К3II =110, K3III =50, K3IV =32) і величину константи стійкості для [AuCl4]- - комплексу () нами були розраховані константи стійкості змішанолігандних хлоридно-бромідних комплексів ауруму(ІІІ). Їх величини виявилися рівними: ; ;;. Одержана величина виявилась близькою до відомої з літератури: .

Четвертий розділ містить результати дослідження взаємодії хлоридних і бромідних комплексів ауруму(ІІІ) з тіокарбамідом і діетилдитіокарбамінатом методами вольтамперометрії та потенціометрії, а також дані з утворення змішанолігандних бромідно-тіокарбамідних і бромідно- діетилдитіокарбамінатних комплексів ауруму(ІІІ) та розрахунку констант замішення Br- -іонів в [AuBr4]- -іонах на тіокарбамід і констант стійкості бромідно-тіокарбамідних комплексів ауруму(ІІІ).

Не зважаючи на однаковий склад, близкість хімічних властивостей, невелику різницю у величинах окисно-відновних потенціалів ( Е0 AuCl4-/AuCl2- = 0,92 В, Е0 AuBr4-/ AuBr2- = 0,80 В), [AuCl4]- і [AuBr4]- -іони, в деяких реакціях з тіосполуками ведуть себе по різному.

Так, при потенціометричному титруванні [AuCl4]- -іонів розчином тіокарбаміду з використанням платинового індикаторного електрода крива титрування має спочатку майже горизонтальну ділянку і чіткий стрибок закінчується при мольному відношенні Au: Thio =1:4, а при титруванні [AuBr4]- -іонів з додаванням перших порцій тіокарбаміду відбувається досить різке зменшення потенціалу і це зменшення спостерігається до моменту повного зв'язування Au (ІІІ) тіокарбамідом. Стрибок, як такий, при цьому відсутній і на графіку можна визначати тільки точку кінця титрування (рис.2 і 3), в якій відношення Au: Thio =1:4.

Рис.2. Криві потенціометричного титрування 0,50 (1); 0,75 (2); 1,00 (3) мл 4,5·10-3 М розчину Аu (ІІІ) – 0,01 М розчином Thio на фоні 0,1 М HCl, V=50 мл | Рис.3. Криві потенціометричного титрування 0,50 (1); 0,75 (2); 1,00 (3) мл 4,5·10-3 М розчину Аu (ІІІ) – 0,01 М р-ном Thio на фоні 0,1М KBr, V=50 мл

На наш погляд, при титруванні [AuCl4]- -іонів тіокарбамідом відбувається відновлення [AuCl4]- -іонів до [AuCl2]-. Останні мають також високий потенціал (Ео AuCl2- / Au0 = + 1,15 В), тому до відношення Au : Thio = 1:2 зменшення потенціалу практично не відбувається і крива титрування на цій ділянці має горизонтальну ділянку. Подальше додавання тіокарбаміду призводить до послідовного заміщення Cl- -іонів в комплексі [AuCl2]- з утворенням Au(Thio)2+ -іонів.

Пологий хід кривої титрування [AuBr4]- - іонів можна пояснити тим, що тіокарбамід послідовно заміщує Br- -іони в [AuBr4]- -іонах, при цьому утворюються змішані бромідно-тіокарбамідні комплекси ауруму(ІІІ), які за своєю стійкістью значно перевищують стійкість бромідного комплексу і тим самим помітно знижують окисно-відновний потенціал системи аж до відношення Au: Thio =1:4.

З метою одержання більш детальної інформації про те, що ж відбувається при амперометричному титруванні [AuCl4]- і [AuBr4]- -іонів тіокарбамідом, нами були отримані вольтамперні криві названих іонів в присутності різних кількостей тіокарбаміду (рис.4, 5).

Рис.4. Вольтамперні криві продуктів взаємодії [AuCl4]- -іонів з тіокарбамідом на Рt-електроді при відношенні [AuCl4]-:Thio = 1:0 (1); 1:1 (2); 1:2 (3); 1:3 (4); 1:4 (5); 1:5 (6); 1:10 (7); розчин Thio (8); с(AuCl4-)= 5,0•10-5 М; фон 0,1 М КCl | Рис.5. Вольтамперні криві продуктів взаємодії [AuBr4]- -іонів з тіокарбамідом на Рt-електроді при відношенні [AuBr4]-:Thio = 1:0 (1); 1:1 (2); 1:2 (3); 1:3 (4); 1:4 (5); 1:5 (6); 1:10 (7); с(AuCl4-)= 5,0•10-5 М; фон 0,1 М КBr

Якщо для [AuCl4]- -іонів при відношенні [AuCl4]- : (NH2)2CS = 1:1 вольтамперна крива (рис.4, кр. 2) майже не відрізняється від вольтамперної кривої індивідуального комплексу [AuCl4]- (рис.4, кр.1), спостерігається тільки незначне зниження струму відновлення, то у випадку [AuBr4]- -іонів при такому ж відношенні [AuBr4]- : (NH2)2CS = 1:1 величина струму знижується майже в 2 рази. Значне зниження струму для [AuCl4]- -іонів відбувається при [AuCl4]- : (NH2)2CS = 1:2 (рис.4, кр.3), де [AuCl4]- -іоні у розчині відсутні і знаходяться [AuCl2]- -іони, в той час як для [AuBr4]- -іонів при [AuBr4]- : (NH2)2CS = 1:2 зниження струму відбувається не так різко (рис.5, кр.3) і можна стверджувати, що в останньому випадку ми маємо вольтамперну криву Au[(NH2)2CS ]2Br2+ -іонів. Аналогічно крива (рис.4, кр.4) характеризує процес відновлення Au[(NH2)2CS]Cl-комплесу, криві 5 (рис.4 і рис.5) вольтамперну поведінку Au[(NH2)2CS)2]+-комплексу, а крива 4 (рис.5)-відновлення Au[(NH2)2CS ]3 Br2+-комплексу, криві 5 (рис.4 і рис.5) вольтамперну поведінку Au[(NH2)2CS)2]+ - і імовірно Au[(NH2)2CS)2]+-іонів відповідно. Звертає на себе увагу, що вольтамперні криві 2, 3, 4 (рис.4) мають пологий вигляд, в той час як криві 2,3,4 (рис.5) мають при Е=-0,4+0,1 В горизонтальні ділянки катодного струму.

На наш погляд, наведені вольтамперні криві [AuCl4]- та [AuBr4]- -іонів в присутності різних кількостей тіокарбаміду ще раз показують, що у випадку [AuCl4]- -іонів відбувається відновлення Au (ІІІ) до Au (І) титрантом і утворення тіокарбамідного комплексу Au (І), в той час як для [AuBr4]- -іонів відбувається ступінчасте заміщення Br- -іонів на тіокарбамід і тільки при утворенні Au[((NH2)2CS]43+ -іонів відбувається реакція диспропорціювання з утворенням комплексу Au[(NH2)2CS]2+.

Процес послідовного заміщення Br- -іонів на (NH2)2CS в [AuBr4]- - іонах характеризується константами заміщення: : КзІ; КзІІ; КзІІІ; КзІV. Їх можна визначити використовуючи криві потенціометричного титрування. Розрахунки виконували за функцією утворення , побудованої в координатах: число молей тіокарбаміду, що замістило (витіснило) число молей Br- - іонів у одному молі [AuBr4]- -від'ємний логарифм рівноважної концентраціі тіокарбаміду -. Наприклад:

Якщо в рівнянні констант заміщення концентрації комплексів виразити через константу стійкості вихідного і наступних комплексів, то отримаємо рівняння, за яким легко розрахувати константи стійкості змішаних бромідно-тіокарбамідних комплексів ауруму(ІІІ):

звідки:

Величини функції утворення , рівноважних концентрацій тіокарбаміду [Thio], констант заміщення та констант стійкості змішаних бромідно-тіокарбамідних комплексів ауруму(ІІІ) наведені в табл. 2.

Таблица 2

Функція утворення , рівноважні концентрації тіокарбаміду [Thio], константи заміщення та константи стійкості змішаних бромідно-тіокарбамідних комплексів ауруму

, (Thio) | Склад комплексного іона | -lg [Thio]p | [Thio]p,

моль/л

0,0 | AuBr4- | - | - | - | 6,31·1036 | 36,80

0,5 | AuBr4- и AuBr3Thio | 8,15 | 7,08•10-9 | 1,41•107 | -

1,0 | AuBr3Thio | 7,40 | 3,98•10-8 | - | 8,90·1043 | 43,95

1,5 | AuBr3Thio и AuBr2Thio2+ | 6,50 | 3,16•10-7 | 3,16•105 | - | -

2,0 | AuBr2Thio2+ | 5,70 | 2,0•10-6 | - | 2,81·1049 | 49,45

2,5 | AuBr2Thio2+ и AuBrThio32+ | 4,90 | 1,26•10-5 | 7,94·103 | - | -

3,0 | AuBrThio32+ | 4,55 | 2,32•10-5 | - | 2,23·1053 | 53,35

3,5 | AuBrThio32+ и AuThio43+ | 4,40 | 3,98•10-5 | 2,51·103 | - | -

3,5 (г) | AuBrThio32+ и AuThio43+ | 3,50 | 3,16•10-4 | 3,16·107 | 7,05·1055 | 55,85

4,0 | AuThio43+ | 4,30 | 5,01•10-5 | - | 5,60·1056 | 56,75

Деякою мірою різняться і криві потенціометричного титрування [AuCl4]- і [AuBr4]- - іонів діетилдитіокарбамінатом (рис.6, 7). Так, при титруванні [AuCl4]- - іонів до відношення Au (III) : ДДТК = 1:2 потенціал зменшується мало і один різкий стрибок на кривій титрування фіксується в межах відношення: ДДТК від 1:2 до 1:3.

Рис.6. Криві потенціометричного титрування 1,0 мл (1), 1,5 мл (2) и 2,0 мл (3) 3,5. 10-3 М р-ну Au (III) –0,01 M розчином ДДТК на фоні 0,1 М КСl, V=50 мл | Рис.7. Криві потенціометричного титрування 1,0 мл (1), 1,5 мл (2) и 2,0 мл 3,5. 10-3 М р-ну Au (III) –0,01 M рочином ДДТК на фоні 0,1 М KBr, V=50 мл

При титруванні [AuBr4]- - іонів розчином ДДТК на кривій титрування з’являється два стрибки, причому, перший із них, більш пологий, з’являється в межах відношень Au (III) : ДДТК від 1:0,5 і до1:2, а другий, більш крутий, фіксується в межах відношень від 1:2 до 1:3 (рис.7).

Ми вважаємо, що при титруванні [AuCl4]- - комплексу два іони дитіокарбамінату до відношення Au (III) : ДДТК = 1:2 повністю заміщують чотири Cl- -іони, при цьому утворюються позитивно заряджений [(С2Н5)2NCSS]2Au+ - іон, в якому дитіокарбамінат проявляє властивості бідентатного лігаганду. В комплексі [AuBr4]- іони Br- - міцніше зв’язані з катіоном Au 3+ , ніж Cl - -іони, і дитіокарбамінат-іон проявляє до відношення 1:2 властивості монодентатного ліганду з утворенням [(С2H5)5NCSS]2AuBr2- -іона і тільки третій (С2H5)5NCSS - - іон проявляє властивості бідентатного лігаганду і витісняє обидва іони Br- з утворенням комплексу [(С2H5)5NCSS]3Au. В умовах амперометричного титрування комплекси (С2H5)2NCSSAuСl2 і (С2H5)2NCSSAuBr3- електродноактивні, вони відновлюються на платиновому електроді при Е=0,0 В (нас.к.е), а комплекси [(С2H5)2NCSS]2Au+ і [(С2H5)2NCSS]2AuBr2- в цих же умовах не електродноактивні і тому кінцева точка титрування чітко фіксується при молярному відношенні Au (III): ДДТК=1:2.

В п’ятому розділі надаються результати досліджень хіміко-аналітичних властивостей солі Рейнеке NH4[Cr(NH3)2(SCN)4] та можливості її застосування в амперометричному та потенціометричному титруванні при визначенні ауруму(ІІІ).

При взаємодії [AuCl4]- -іонів з крупними аніонами солі Рейнеке в залежності від надлишку реагенту утворюються осади рожевого або жовтого кольору. В індивідуальному стані виділені комплексні сполуки AuCl2[Cr(NH3)2(SCN)4] (рожевого кольору), AuCl[Cr(NH3)2(SCN)4]2 і Au[Cr(NH3)2(SCN)4]3 (жовтого кольору). Їх склад встановлений за допомогою елементного аналізу. Для останньої сполуки Au[Cr(NH3)2(SCN)4]3 потенціометричним методом з використанням золотого електрода, як індикаторного, визначена величина добутку розчинності, вона виявилась рівною (1,8±0,5)•10-55.

Отримані ІЧ-спектри синтезованих сполук, здійснене віднесення основних частот поглинання. Для всіх сполук характерні смуги валентних коливань С=S-групи (1250-1270 см-1), деформаційні (1430 і 1580 см-1) та валентні (3280 см-1) коливання NH3-групи, валентні коливання -S-C?N- групи ( 2100см-1; 2040см-1). В спектрах сполук з’являється нова смуга поглинання при 470 см-1, яка, очевидно, обумовлена коливанням зв’язку Au-S в групі.

Дуже мала розчинність сполук ауруму з аніоном солі Рейнеке дозволила використати сіль Рейнеке при амперометричному та потенціометричному титруванні Au(III). Одержані результати свідчать, що як в одному, так і в другому випадку кінцева точка титрування фіксується при мольному відношенні [AuCl4]- : [Cr(NH3)2(SCN)4]- =1:1:

[AuCl4]- + [Cr(NH3)2(SCN)4]- = AuCl2[Cr(NH3)2(SCN)4] +2Cl-

При цьому утворюється осад рожевого кольору.

В шостому розділі наведені результати досліджень процесів сорбції-десорбціїї ауруму(III) на новому полімерному сорбенті N-заміщеном політіокарбаміді.

Структура сорбенту підтверджена ІЧ-спектрами, які показують наявність ароматичних кілець (максимуми світлопоглинання 2950-2850 см-1), ціанату та тіоціанату (максимум світло- поглинання 2200 см-1). Присутність смуги в діапазоні 1440-1370 см-1 обумовлена симетричним та асиметричним коливаннями С=S-групи. Найбільш інтенсивними смугами в спектрі є смуги хімічно-активних груп тіоціанату.

Методом ССП МОЛКАО в наближенні МNDO/MOPAC:VERSION 7, розраховані потенціал іонізації І-9,162еВ, дипольний момент М-3,052 Д, ефективні заряди та електронні густини на атомах S, N, C, H в молекулі тіокарбаміду. Встановленно, що максимальна електронна густина спостерігається на атомі сірки і складає 6,1756 еВ.

Специфіка взаємодії N-заміщеного політіокарбаміду з іонами [AuCl4]-- обумовлена його полімерною структурою. Наявність функціональних груп в структурі полімеру призводить до зменшення електронної густини на атомі сірки внаслідок р-? -супряження, що знижує реакційну здатність сірки як донора електронів і аурум(III), на наш погляд, не відновлюється до Au(I) на поверхні сорбенту. Про це свідчить і жовте забарвлення поверхні сорбенту після сорбції [AuCl4]-- (сполуки Au(I) безбарвні), і ІЧ-спектри поглинання, які говорять про відсутність сполук Au(I) на поверхні твердрфазного реагенту.

За ізотермою адсорбції визначена статистична об'ємна ємність по ауруму: вона складає 78 мг/г сорбента в 0,1 М HCl.

Дослідження кінетики сорбції в статичному режимі показало, що рівновага досягається за 10 хвилин, взагалі за 5 хвилин сорбується до 95% ауруму(ІІІ), яке знаходиться в розчині, ступінь вилучення при цьому складає 96-99%.

Адсорбований на сорбенті аурум(III) легко десорбується розчином тіокарбаміду, сорбент при цьому повністю відновлює свої властивості.

Встановлено, що 1000-разові надлишки іонів кольорових металів (Cu, Ni, Co, Zn, Cd, Pb, Mo, W) і Fe не впливають на повноту сорбції Au(IІІ). Заважаючий вплив проявляють іони срібла.

В сьомому розділі наведені дані з використання результатів досліджень з заважаючого впливу сторонніх іонів при вольтамперометричному та потенціометричному визначенню ауруму(ІІІ) за допомогою тіокарбаміду, діетилдитіокарбамінату та солі Рейнеке, а також методика сорбційного концентрування в обь'єктах з малою кількістю ауруму(ІІІ).

Проведений порівняльний аналіз амперометричного титрування ауруму(ІІІ) по катодному струму його відновлення і по анодному струму окиснення титранта однозначно свідчить на користь першого: в цьому випадку значно збільшується точність та селективність визначення , а також усувається заважаючий вплив іонів багатьох електропозитивних металів.

Правильність і відтворюваність результатів амперометричного та потенціометричного визначення ауруму перевіряли методом „введено–знайдено” на модельних розчинах.

При визначенні селективності реакції взаємодії встановлено, що визначенню ауруму за допомогою тіокарбаміду та діетилдитіокарбамінату не заважають понад 1000-разовий мольний надлишок іонів Ni2+, Co2+, Cu2+, Cd2+, Pb2+, Bi3+, Zn2+, 100-разовий надлишок Ag+. Більш селективним реагентом на аурум виявилась сіль Рейнеке, в цьому випадку визначенню на заважають 1000-разовий надлишок іонів Ni2+, Co2+, Zn2+, Pb2+, Cd2+, Bi3+, 500-разовий надлишок Fe3+ Cu2+ Ti4+Al3+, Cr3+Sn4+, 100-разовий надлишок Ag+, Pd2+ іонів. Таким чином, в залежності від задач аналізу при наявності в зразках кольорових металів та заліза сіль Рейнеке є більш селективний титрант. У разі визначення ауруму в простих об’єктах титранти тіокарбамід та діетилдитіокарбамінат рівноцінні і можуть бути рекомендовані для альтернативних титрувань.

Таблиця 3

Аналіз об’єктів, що містять золото

№ |

Об’єкт аналізу | Маса наваж-ки, г | Вміст за пас-портом | Метод | Реагент | Знайдено,

| Sr | Знайдено, СФМ

| Sr

1 | Відходи ,

№ 1 | 5,0763 | 1,02% | А

П | Сіль R, ДДТК | 1,03±0,04

1,06±0,05 | 0,032

0,032 | 1,02±0,04 | 0,025

2 | Відходи ,

№ 2 | 4,8967 | 1,17% | А

П | Сіль R, ДДТК | 1,18±0,04 | 0,032 | 1,10±0,07 | 0,030

3 | Радіодеталі (контакти) подвійний сплав Au-Cu | 0,5632 | 20,0 % | А

П | Сіль R,

Thio | 20,26±0,51

20,32±0,48 | 0,022

0,024 | 20,32±0,48 | 0,024

4 | Транзистори

типу: КТ 503 | 0,2976 | 1,16 мг | А | Сіль R |

1,16±0,03 | 0,026 | 1,15±0,05 | 0,025

5 | КТ 315 | 0,2657 | 1,00 мг | А | Тріо | 0,95±0,05 | 0,028 | 0,95±0,05 | 0,025

6 | КТ 630 | 0,4789 | 24,00 мг | А

П | Сіль R, ДДТК | 23,52±0,62 |

0,022 |

23,71±0,55 | 0,021

7 | КТ 209 | 0,3325 | 2,00 мг | А | Сіль R | 1,94±0,06 | 0,032 | 1,92±0,06 | 0,030

8 | КТ 814 | 0,3289 | 4,00 мг | А | Сіль R | 3,93±0,08 | 0,030 | 3,93±0,08 | 0,030

9 | Руда, №1* | 30,0500 | 5,6 г/т | А | Thio | 5,0±1,5 | 0,150 | 4,8±1,7 | 0,164

*-Для визначення мікрокількостей ауруму проведено попереднє концентрування на полімерному сорбенті з наступним визначенням амперометричним титруванням.

При визначенні ауруму з його хлоридних комплексів слід надати перевагу солі Рейнеке, а при визначенні з бромідних- діетилдитіокарбамінату, як з амперметричною, так і з потенціометричною фіксацією точки еквівалентності.

Різниця в значеннях потенціалів відновлення іонів Au, Ag, Pd дає змогу здійснити визначення індивідуальних компонентів в сумішах Au-Ag, Au-Pd в співвідношеннях від 1:10 до 10:1. Правильність визначення оцінювали методом „введено–знайдено” на модельних розчинах.

На підставі виконаних досліджень розроблені методики визначення ауруму(ІІІ) та виконана їх апробація на відходах виробництва, брухті радіотехнічних деталей, силікатних порід (табл.3). Як метод контролю вмісту ауруму використовували екстракційно-фотометричний з родаміном В.

Розроблені методики визначення ауруму(ІІІ) дають можливість визначати його у складних об'єктах без відділення матриці. Отримані результати добре корелюють між собою, відносне стандартне відхилення в основному не перевищує 0,032, для руд 0,15, тому розроблені методики можна рекомендувати в якості альтернативних при визначенні ауруму(ІІІ).

ВИСНОВКИ

З використанням електрохімічних методів встановлені оптимальні умови взаємодії [AuCl4]- і [AuBr4]- -іонів з тіокарбамідом, діетилдитіокарбамінатом і сіллю Рейнеке. Розроблені сучасні методики сорбційного концентрування та визначення ауруму(ІІІ) в складних об’єктах. Методики характеризуються високою селективністю, достатньою чутливістю, високою відтворюваністю та надійністю.

1. Встановлено, що відновлення [AuCl4]- -комплексів відбувається на обертових Pt- і Au-електродах в інтервалі потенціалів від Е +0,70 В і до -0,30 В, а [AuBr4]- -іонів - в межах від +0,55 В до -0,40 В (нас.к.е) з утворенням на кривих чітких горизонтальних площадок струму відновлення.

На підставі даних з стійкості [AuCl4]- -іонів () і ступінчастих константів заміщення Сl- -іонів в [AuCl4]- -комплексі на Br- -іони розраховані константи стійкості змішанолігандних хлоридно-бромідних комплексів ауруму(ІІІ) :; ; ; .

2. На підставі аналізу кривих потенціометричного титрування [AuCl4]- і [AuBr4]- -іонів тіокарбамідом встановлено, що в процесі титрування [AuCl4]- -іони відновлюються тіокарбамідом до Au(I) і утворюють Au[(NH2)2CS]2+ -іони, в той час, як в [AuBr4]- -комплексі відбувається послідовне заміщення Br- -іонів молекулами тіокарбаміду і утворення проміжних змішанолігандних комплексних іонів ауруму(ІІІ) : AuBr3[(NH2)2CS], AuBr2[(NH2)2CS]2+ AuBr[(NH2)2CS]32+ і Au[(NH2)2CS]43+. За даними потенціометричних вимірювань розраховані ступінчасті константи заміщення Br- -іонів на молекули тіокарбаміду: КзІ=1,41·107; КзІІ=3,16·105; КзІІІ=7,94·103; КзІV=2,51·103 та загальні константи стійкості змішаних бромідно-тіокарбамідних комплексів ауруму(ІІІ) (lg ?): 43,45; 49,45; 53,35; 56,75 відповідно.

3. Показано, що криві потенціометричного титрування [AuCl4]- і [AuBr4]- -іонів дитіокарбамінатом різняться. Їх аналіз свідчить, що при заміщенні Сl- -іонів у [AuCl4]- -комплексі дитіокарбамінат проявляє властивості бідентатного ліганду, а при заміщенні Br- -іонів у [AuBr4]- -комплексі - монодентатного ліганду.

4. Встановлено, що при взаємодії [AuCl4]- -іонів з аніоном солі Рейнеке NH4[Cr(NH3)2(SCN)4] в залежності від надлишку реагенту утворюються малорозчинні осади рожевого або жовтого кольору: AuCl2[Cr(NH3)2(SCN)4], AuCl[Cr(NH3)2(SCN)4]2 і Au[Cr(NH3)2(SCN)4]3. Для сполуки Au[Cr(NH3)2(SCN)4]3 потенціометричним методом з використанням золотого індикаторного електрода, визначена величина добутку розчинності (1,8±0,5)•10-55.

5. Встановлені фізико-хімічні властивості нового сірковмісного сорбенту-N-заміщеного політіокарбаміду, запропонованого для виділення і концентрування ауруму(ІІІ) із водних розчинів. Встановлено, що сорбція [AuCl4]- відбувається внаслідок утворення на поверхні сорбенту тіокарбамідно-хлоридних комплексів золота (ІІІ). Показано, що аурум(ІІІ) легко десорбується при обробці сорбенту розчином тіокарбаміду.

6. Розроблені методики визначення ауруму(ІІІ) за допомогою амперометричного та потенціометричного титрування тіокарбамідом, діетилдитіокарбамінатом, сіллю Рейнеке в рудах, відходах виробництва, деталях радіотехнічної промисловості. Відносне стандартне відхилення при цьому не перевищує в основному 0,032 і свідчить при їх надійність. Деякі із розроблених методик впроваджені в практику роботи виробничих хіміко-аналітичних лабораторій Державного науково-дослідного інституту трубної промисловості та ЗАТ “ДОІРЕА” (м. Дніпропетровськ).

Основний зміст дисертації викладений у роботах:

1. Вашкевич Е.Ю., Тулюпа Ф.М. Вольтамперометрия хлоридных и бромидных комплексов золота (III) на вращающемся платиновом электроде // Вопросы химии и хим. технологи.-1999.-№3.-С.3-5. Особистий внесок здобувача полягає у постановці та виконанні експериментальних досліджень з електрохімічних властивостей AuCl4- і AuBr4- іонів на обертовому платиновому електроді, здійснена математична обробка експериментальних даних. Формулювання висновків, тлумачення результатів та узагальнення – спільно з співавтором.

2. Вашкевич Е.Ю., Тулюпа Ф.М. Исследование взаимодействия золота (III) с диэтилдитиокарбаминатом натрия методом амперометрического титрования //Вопросы химии и хим. технологи.-1999.-№4.-С.3-5. Особистий внесок здобувача полягає у постановці та виконанні експериментальних досліджень реакцій AuCl4- і AuBr4- - іонів з діетилдитіокарбамінатом натрію. На підставі отриманих результатів розроблений спосіб кількісного визначення ауруму методом амперометричного титрування. Формулювання висновків, тлумачення результатів та узагальнення – спільно з співавтором.

3. Тулюпа Ф.М., Вашкевич Е.Ю. Взаимодействие AuCl4- и AuBr4- с тиомочевиной // Вопросы химии и хим. технологи.-2000.-№1.-С.91-95. Особистий внесок здобувача полягає у постановці та виконанні експериментальних досліджень реакцій AuCl4- і AuBr4- - іонів з тіокарбамідом. Формулювання висновків, тлумачення результатів та узагальнення – спільно з співавтором.

4. Вашкевич Е.Ю., Тулюпа Ф.М. Исследование взаимодействия тетрахлораурат-иона с солью Рейнеке // Вопросы химии и хим. технологи.-2001.-№1.-С.33-37. Особистий внесок здобувача полягає у постановці та виконанні експериментальних досліджень реакцій взаємодії AuCl4- - іонів з сіллю Рейнеке. Формулювання висновків, тлумачення результатів та узагальнення – спільно з співавтором.

5. Вашкевич Е.Ю., Тулюпа Ф.М. Реакционная способность тиомочевины и политиомочевины при взаимодействии с золотом (III) // Вопросы химии и хим. технологи.-2004.-№1.-С.17-19. Особистий внесок здобувача полягає у виконанні квантово-хімічних розрахунків, вивчені методом ІЧ-спектроскопії реакції політіокарбаміду з золотом (III). Формулювання висновків, тлумачення результатів та узагальнення – спільно з співавтором.

6. Тулюпа Ф.М., Вашкевич Е.Ю. O взаимных превращениях и константах устойчивости смешанных хлоридно-бромидных комплексов золота (III) // Вопросы химии и хим. технологи.-2004.-№3.- С.12-15. Розрахунки, формулювання висновків, тлумачення результатів та узагальнення– спільно з співавтором.

7. Патент № 51120 А (Україна), МКІ С 08 G 18/28. Політіосечовина, яка виявляє сорбційну активність до золота та срібла і спосіб її одержання / Коваль В.І, Олейник Т.Г., Гринько О.С., Вашкевич О.Ю. -№2002010153. Заяв. 12.07.02; Опуб.15.11.02; бюл. № 11. -3 с. Особистий внесок здобувача полягає у постановці та виконанні експериментальних досліджень фізіко-хімічних властивостей політіосечовини. На підставі отриманих результатів розроблені способи кількісного вилучення та концентрування ауруму(ІІІ). Тлумачення результатів проведено автором особисто. Формулювання висновків та узагальнення – спільно з співавторами.

8. Тулюпа Ф.М., Вашкевич Е.Ю. Вольтамперометричні методи визначення золота (III, I) // Всеукраїнська конференція з аналітичної хімії, присвячена 90-річчю від дня народження члена-кореспондента НАН України В.А. Назаренка .- Ужгород.-1998.-С.133. Особистий внесок здобувача полягає у постановці та виконанні експериментальних досліджень з вольтамперометричної поведіни AuCl4- і AuBr4- іонів на обертовому платиновому електроді та аналізі літературних даних. Формулювання висновків, тлумачення результатів та узагальнення – спільно з співавтором.

9. Вашкевич Е.Ю., Гринько А.С. Селективное концентрирование и выделение золота на полимерном сорбенте, содержащем тионные группы // Региональная конференция молодых ученых по актуальным вопросам химии.- Днепропетровск.-2000.-С.72. Особистий внесок здобувача полягає у постановці та виконанні експериментальних досліджень фізико-хімічних властивостей полімерного тіосорбенту. Тлумачення результатів виконане автором особисто. Формулювання висновків та узагальнення – спільно з співавтором.

10. Вашкевич Е.Ю., Тулюпа Ф.М. Взаимодействие тетрахлоро- и тетрабромоауратов (III) c некоторыми тиосоединениями // Матеріали сесії Наукової Ради НАН України з проблем “Аналітична хімія”.-Ужгород.-2003.-С. 39-40. Особистий внесок здобувача полягає у постановці та виконанні експериментальних досліджень реакцій AuCl4- і AuBr4- - іонів з діетилдитіокарбамінатом натрію, тіокарбамідом, сіллю Рейнеке, тіоціанатом. На підставі отриманих результатів розроблені способи кількісного визначення ауруму методами амперометричного та потенціометричного титрування. Формулювання висновків, тлумачення результатів та узагальнення – спільно з співавтором.

11. Вашкевич Е.Ю.,Тулюпа Ф.М. Взаимодействие золота (III) с солью Рейнеке // І Міжнародна науково-технічна конференція „Хімія і сучасні технології”.- Дніпропетровськ.-2003.-С.284-285. Особистий внесок здобувача полягає у постановці та виконанні експериментальних досліджень реакцій взаємодії AuCl4- - іонів з сіллю Рейнеке. Формулювання висновків, тлумачення результатів та узагальнення – спільно з співавтором.

12. Вашкевич Е.Ю., Тулюпа Ф.М. Политиомочевина и тиомочевина как реагенты на золото // Матеріали сесії Наукової Ради НАН України з проблем “Аналітична хімія”.-Дніпропетровськ.-2004.- С.15-17. Особистий внесок здобувача полягає у постановці та виконанні експериментальних досліджень реакцій AuCl4- і AuBr4- - іонів з тіокарбамідом та політіокарбамідом. Формулювання висновків, тлумачення результатів та узагальнення – спільно з співавтором.

13. Вашкевич Е.Ю.,Тулюпа Ф.М. Константы замещения Br- - ионов на тиомочевину в AuBr4- - ионах и константы устойчивоcти смешанных бромидно-тиомочевинных комплексов золота (III) // ІI Міжнародна науково-технічна конференція „Хімія і сучасні технології”.- Дніпропетровськ.-2005.- С.313. Розрахунки, формулювання висновків – спільно з співавтором.

14.Тulyupa F.M., Vashkevisch E.Y. The constants of replacement and the constants of stabilite mixed bromid-thiourea complexs of gold (III) // Abstract of International Conference “Analytical chemistry and chemical analysis.- Kyiv.- 2005.-p.58. Розрахунки, формулювання висновків – спільно з співавтором.

АНОТАЦІЯ

Вашкевич О.Ю. Аналітичне використання реакцій тіосполук з галогенідними комплексами золота (ІІІ). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.02 – аналітична хімія.-Український державний хіміко-технологічний університет, Дніпропетровськ, 2006.

Робота присвячена вивченню реакцій тіореагентів з галогенідними комплексами ауруму(ІІІ) та використання отриманих результатів комплексних досліджень в аналітичній практиці.

Врахування особливостей взаємодії хлоридних і бромідних комплексних іонів Au(III) з тіокарбамідом, діетилдитіокарбамінатом та сіллю Рейнеке дозволили розробити амперометричні та потенціометричні методики визначення ауруму(ІІІ), які відрізняються експресністю, простотою у виконанні, достатніми аналітичними характеристиками та дозволяють виконувати аналіз без відокремлення супутніх елементів в складних аналітичних об'єктах. За даними потенціометричних титрувань розраховані константи заміщення та константи стійкості змішаних бромідно-тіокарбамідних комплексів ауруму(ІІІ).

Запропонований новий сірковмісний полімерний сорбент, що характеризується високою селективністю при концентруванні ауруму(ІІІ). Розроблена методика сорбції та десорбції золота (ІІІ) з відновленням вихідних властивостей сорбенту.

Ключові слова: хлоридні комплекси ауруму(ІІІ), бромідні комплекси ауруму(ІІІ), тіокарбамід, діетилдитіокарбамінат, сіль Рейнеке, політіокарбамід, вольтамперометрія, потенціометрія, сорбція.

АННОТАЦИЯ

Вашкевич О.Ю. Аналитическое использование реакций тиосоединений с галогенидными комплексами золота (ІІІ). Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата химических наук по специальности 02.00.02 - аналитическая химия. - Украинский государственный химико-технологический университет, Днепропетровск, 2006.

Работа посвящена изучению реакций тиореагентов с галогенидными комплексами золота (ІІІ) и использование полученных результатов комплексных исследований в аналитической практике.

Подобраны оптимальные условия и разработаны новые методики вольтамперометрического и потенциометрического определения золота(ІІІ), с более высокими метрологическими и аналитическими