Відомо, що вільний член рівняння b вносить систематичну погрішність у результати спектрофотометричного аналізу. Тому, для одержання коректних результатів при застосуванні методу стандарту повинна задовільнятись наступна вимога: b<0,030. Як видно з наведених результатів (табл. 8), b становить від 0,0001717 до 0,01519, що свідчить про коректність отриманих результатів.

Згідно вимогам загальної статті ДФУ „Валідація”, мінімальним допустимим діапазоном застосування методики для кількісного визначення лікарських субстанцій або лікарських форм є 80-120% від номінального вмісту. При вивчені лінійності доведено, що ця вимога завжди виконується.

При кількісному визначенні лікарських субстанцій правильність визначають одним з наступних способів: застосуванням аналітичної методики до зразка з відомим ступенем чистоти, наприклад, до стандартного зразка; порівнянням результатів аналізу, одержаних із використанням методики, що валідується, і методики, наведеної в АНД, або висновок про правильність можна зробити після того, як установлені точність, лінійність і специфічність. Нами кількісне визначення проводилось методом стандарту, при цьому розчини порівняння готовили із лікарських речовин, які відповідали вимогам АНД. Одержані при цьому результати свідчать про правильність розроблених методик.

Для оцінки збіжності, що характеризує точність методики, із трьох наважок готували три розчини, з якими проводили по три паралельні виміри (всього 9). Одержані результати наведені у табл. 9.

Таблиця 9

Визначення збіжності результатів кількісного визначення досліджуваних лікарських речовин в субстанції

(п = 9, р = 0,95)

Лікарська речовина | Метрологічні характеристики

S | Sr

1 | 2 | 3 | 4 | 5

За реакцією з діазолем рожевим О

Мезатон | 99,91 | 0,1312 | 0,001313 | 0,1008

Тимол | 99,91 | 0,1556 | 0,001557 | 0,1196

Серотоніну адипінат | 100,0 | 0,2210 | 0,002210 | 0,1699

Хініофон | 99,77 | 0,4345 | 0,004355 | 0,3340

Ізадрин | 100,1 | 0,2390 | 0,002388 | 0,1837

За реакцією з діазолем червоним 2Ж

Піридоксину гідрохлорид | 100,2 | 0,2131 | 0,002127 | 0,1638

Дифезил | 100,0 | 0,3392 | 0,003392 | 0,2607

Етамзилат | 99,79 | 0,2447 | 0,002452 | 0,1881

Парацетамол | 100,2 | 0,3613 | 0,003606 | 0,2777

Дофамін | 99,87 | 0,2141 | 0,002144 | 0,1646

Адреналіну гідротартрат | 100,0 | 0,3650 | 0,003650 | 0,2806

Норадреналіну г/т | 100,1 | 0,4476 | 0,004472 | 0,3440

Метилсаліцилат | 100,0 | 0,2789 | 0,002789 | 0,2144

Троксерутин | 99,74 | 0,3902 | 0,003912 | 0,2999

Сальбутамол | 99,75 | 0,1949 | 0,001954 | 0,1498

Амоксициліну тригідрат | 100,1 | 0,3294 | 0,003291 | 0,2532

Кальцію добезилат | 99,79 | 0,3396 | 0,003403 | 0,2610

Фенол | 99,99 | 0,1568 | 0,001568 | 0,1205

Синестрол | 100,1 | 0,2079 | 0,002077 | 0,1598

L-Тироксин | 99,86 | 0,3002 | 0,003006 | 0,2308

Ліводопа | 99,94 | 0,3759 | 0,003761 | 0,2889

Морфіну гідрохлорид | 100,2 | 0,3589 | 0,003582 | 0,2759

За реакцією з діазолем яскраво-червоним 2Ж

Рутин | 99,76 | 0,3238 | 0,003246 | 0,2489

Кверцетин | 99,70 | 0,3285 | 0,003295 | 0,2525

За реакцією з діазолем яскраво-червоним К

Парацетамол | 99,93 | 0,3569 | 0,003572 | 0,2743

Ліводопа | 100,0 | 0,2701 | 0,002701 | 0,2076

Піридоксину гідрохлорид | 99,90 | 0,1533 | 0,001534 | 0,1178

Продовження табл. 9

1 | 2 | 3 | 4 | 5

За реакцією з діазолем червоним ЖЛ

Хінозол | 99,76 | 0,3504 | 0,003512 | 0,2693

Сальбутамол | 100,2 | 0,3420 | 0,003413 | 0,2629

Троксерутин | 99,60 | 0,2244 | 0,002253 | 0,1725

Мезатон | 99,98 | 0,2623 | 0,002624 | 0,2016

Амоксициліну тригідрат | 99,97 | 0,2678 | 0,002679 | 0,2058

За реакцією з діазолем синім С

Резорцин | 100,0 | 0,5009 | 0,005009 | 0,3850

Як видно з табл. 9, розроблені методики дозволяють одержувати результати зі збіжністю, достатньою для надійного визначення досліджуваних речовин.

Для оцінки робасності розроблених методик були перевірені фактори, які впливають на величину оптичної густини, а саме стійкість аналізованого розчину у часі, кількість доданих реагентів. Досліджувані забарвлені розчини стійкі не менше 30 хв. Коливання кількості доданих реагентів (розчину солі діазолю та розчину натрію карбонату) в межах ±10% від оптимальних не впливає на величину оптичної густини.

Для порівняння розроблених методик та методик наведених в АНД за відтворюваністю нами були розраховані значення критерію Фішера, для порівняння на правильність (на наявність статистично значущої систематичної похибки) – значення критерію Стьюдента. Аналіз отриманих даних свідчить про наступне:

- результати кількісного визначення запропонованими методиками та методиками АНД є правильними, не обтяжені систематичною похибкою - обчислені значення критерію Стьюдента не перевищують табличного значення 2,57;

- обчислені значення критерію Фішера (Fобч) менші за табличне значення (Fтабл), що свідчить про однорідність дисперсій, відтворення результатів в обох методах при кращому відтворенні у запропонованих методиках.

Таким чином, встановлені валідаційні характеристики показують, що розроблені методики придатні для визначення досліджуваних лікарських речовин.

Розроблені методики були застосовані для визначення цих речовин в 104 лікарських засобах промислового виробництва, у тому числі препаратах із лікарської рослинної сировини, наприклад, „Пертусині”, „Легеновому еліксирі”, настоянках софори, календули, глоду та ін. та екстемпорального виготовлення.

Для всіх опрацьованих методик були визначені валідаційні характеристики, що вимагаються ДФУ для методик кількісного визначення.

Результати кількісного визначення досліджуваних лікарських речовин в готових лікарських засобах, одержані за розробленими методиками, відповідають результатам визначення за методиками АНД, наведеним в сертифікатах якості виробників, що свідчить про специфічність та правильність розроблених методик (табл. 10).

Таблиця 10

Результати кількісного визначення лікарських речовин в лікарських засобах промислового виробництва, одержані за розробленими методиками та методиками АНД

Лікарська форма |

Результати кількісного визначення () | за розробленими методиками | за методиками АНД | 1 | 2 | 3 | Розчин піридоксину г/хл 5% - 1 мл для ін’єкцій (Серія 260700) | 0,0500 | 0,0498 | Таблетки піридоксину г/хл 0,01 г

(Серія 431296) | 0,00927 | 0,00932 | Таблетки “Неурубекс”

Піридоксину г/хл 0,01 (Серія 563404) | 0,0103 | 0,00990 | Таблетки „Нимесин плюс”

Парацетамолу 0,5 г (Серія N 03) | 0,497 | 0,506 | Капсули парацетамолу 0,325 г

(Серія 162001) | 0,323 | 0,321 | Розчин адреналіну г/т 0,18% - 1мл для ін’єкцій (Серія 211001) | 0,00187 | 0,00180 | Гель „Троксерутин” 2%

(Серія 60802) | 0,0202 | 0,0206 | Гель „Індовазин”

Троксерутину 0,02 г (Серія 620702) | 0,0205 | 0,0204 | Капсули троксевазину 0,3 г

(Серія 630802) | 0,292 | 0,298 | Таблетки „Бросал”

Сальбутамолу 0,002 г

(Серія P.No.2888) | 0,00215 | 0,00209 | Таблетки кальцію добезилату 0,25 г

(Серія 2032002) | 0,251 | 0,251 |

Продовження табл. 10 | 1 | 2 | 3 | Розчин мезатону 1% - 1 мл для ін’єкцій (Серія 110797) | 0,00988 | 0,00975 | Таблетки парацетамолу 0,2 г

(Серія 0130296) | 0,203 | 0,201 | Таблетки „Триган-Д”

Парацетамолу 0,5 г

(Серія В.NО.Е 8018) | 0,504 | 0,502 | Таблетки „Цитропак-Дарниця”

Парацетамолу 0,18 г (Серія 191198) | 0,181 | 0,177 | Таблетки „Цитрамон-Дарниця”

Парацетамолу 0,18 г (Серія 20199) | 0,185 | 0,181 | „Пертусин”

Фарм. фабрика “Віола” (серія 291005) | 0,00818 | 0,0082

Трава звіробою

Фарм. фабрика “Віола” (серія 010105) | 3,30 | 3,29

Настоянка софори японської

Фарм. фабрика “Віола” (серія 40804) | 2,58 | 2,48

Настоянка календули

Фарм. фабрика “Віола” (серія 240904)0,104 | 0,098

Настоянка кропиви собачої

Фарм. фабрика “Віола” (серія 250904)0,0234 | 0,026

Екстракт водяного перцю

Фарм. фабрика “Віола” (серія 140904)0,225 | 0,22

Встановлено, що кількісному визначенню лікарських речовин за реакцією з солями діазолю у розроблених умовах не заважають допоміжні та лікарські речовини, які не містять фенольний гідроксил та не є сильними відновниками.

Запропоновані методики дозволили провести визначення адреналіну гідротартрату, кількість якого в екстемпоральних лікарських формах складала 0,0009-0,0018 г, що неможливо зробити титриметричними методами аналізу через недостатню їх чутливість.

Розроблені методики є доступними і не потребують дорогої апаратури.

Проведені дослідження мають як практичне значення, так і дають змогу прогнозувати подібні реакції та розробляти на цій основі способи аналізу інших лікарських речовин з подібними функціональними групами і застосовувати нові реагенти близької будови.

Розділ 5. Застосування хроматографії для аналізу лікарських речовин, що містять фенольний гідроксил. Для проведення тонкошарової хроматографії лікарських речовин, що містять в своїй структурі фенольний гідроксил, запропоновано 10 систем розчинників.

Для проявлення плям були використані солі діазолю, які утворюють з лікарськими речовинами, що містять фенольний гідроксил, забарвлені сполуки. Встановлено, що найбільш доцільно використовувати свіжовиготовлений 0,2% розчин діазолю рожевого О, що містить 0,2 % натрію карбонату. Використання як проявного реактиву діазолю рожевого О у поєднанні з тонкошаровою хроматографією може бути успішно застосоване для визначення ідентичності та напівкількісного аналізу досліджуваних речовин.

Експериментально були встановлені межі виявлення 25 лікарських речовин, які становлять 0,0275 - 1,60 мкг та залежать від складу систем розчинників. Визначенню не заважають інші лікарські та допоміжні речовини складних лікарських форм.

При проведенні визначення досліджуваних лікарських речовин методом ВЕРХ попередньо були встановлені умови, які впливають на результати, а саме, розміри хроматографічної колонки, тип нерухомої фази, розмір часток нерухомої фази, температура колонки, склад рухомої фази і швидкість з якою вона подається, хвиля детектування.

При визначенні етамзилату, кальцію добезилату та піридоксину гідрохлориду застосовувалась колонка розміром 3,9?150 мм, заповнена сорбентом Nova Pak C18 з розміром часток 4 мкм. Рухому фазу подавали зі швидкістю 0,75 мл/хв. Температура термостату колонок становила 25?С.

Оптимальними умовами хроматографування етамзилату та кальцію добезилату були: рухома фаза - буферний розчин з рН 6,0, детекція при довжині хвилі 310 нм; піридоксину гідрохлориду - рухома фаза - ацетонітрил – фосфатний буфер з рН 2,4 (3:97), детекція при довжині хвилі 300 нм.

В обраних оптимальних умовах була проведена перевірка придатності хроматографічної системи згідно ДФУ. Ефективність хроматографічної колонки, розрахована за піками етамзилату та кальцію добезилату з хроматограм розчинів порівняння цих речовин складає 1870-1950 теоретичних тарілок; відносне стандартне відхилення (у відсотках), розраховане для площі піку етамзилату та кальцію добезилату з хроматограм розчинів порівняння цих речовин, становить 0,817-1,66%; коефіцієнт симетрії піку етамзилату та кальцію добезилату дорівнює 1,15-1,21.

Ефективність хроматографічної колонки, розрахована за піком піридоксину гідрохлориду з хроматограм розчинів порівняння складає біля 2430 теоретичних тарілок, відносне стандартне відхилення (у відсотках), розраховане для площі піку піридоксину гідрохлориду з хроматограм розчину порівняння, становить 0,576; коефіцієнт симетрії піку піридоксину гідрохлориду дорівнює 1,18.

В експериментально підібраних оптимальних умовах хрома-тографування були апробовані методики визначення етамзилату, кальцію добезилату та піридоксину гідрохлориду в 7 лікарських засобах лікарських ре, у тому числі мультивітамінних.

Для оцінки специфічності та правильності розроблених методик нами було проведене порівняння результатів кількісного визначення досліджуваних лікарських речовин в готових лікарських засобах, одержаних за розробленими методиками з результатами визначення за методиками АНД, наведеними в сертифікатах якості виробників, яке свідчить про специфічність та правильність розроблених методик. Визначенню лікарських речовин методом ВЕРХ не заважають інші лікарські та допоміжні речовини складних лікарських форм.

ВИСНОВКИ

1. Вперше науково обґрунтована та експериментально показана можливість застосування в практиці фармацевтичного аналізу солей діазолю, як високочутливих аналітичних кольорореагентів для лікарських речовин з фенольним гідроксилом, виявлена закономірність між будовою реагентів та чутливістю досліджуваних реакцій, встановлена направленість перебігу реакцій та будова продуктів реакцій, на підставі чого були розроблені доступні, чутливі, валідні методики визначення досліджуваних лікарських речовин.

2. Визначені основні оптичні характеристики електронних спектрів поглинання лікарських речовин, які містять у своїй структурі фенольний гідроксил, в амфіпротних, протогенних та протофільних розчинниках, що можуть бути застосовані для ідентифікації досліджуваних речовин, а також встановлення будови продуктів реакції з солями діазолю.

3. Вивчено умови фотометричних реакцій солей діазолю з досліджуваними лікарськими речовинами. Встановлено, що оптимальними умовами є водне або водно-етанольне середовище з рН 9-11, яке створюється додаванням 1% або 10% розчину натрію карбонату, температура 18-25оС.

4. Розраховані аналітичні показники чутливості реакцій для 27 лікарських речовин за реакціями з діазолем червоним 2Ж, діазолем червоним ЖЛ, діазолем рожевим О, діазолем яскраво-червоним К, діазолем яскраво-червоним 2Ж та діазолем синім С. Реакції характеризуються високою чутливістю - межі виявлення становлять 0,13-3,68 мкг/мл за реакцією з діазолем червоним 2Ж, 0,36-3,96 мкг/мл за реакцією з діазолем червоним ЖЛ, 0,075-2,52 мкг/мл за реакцією з діазолем рожевим О, 0,14-4,73 мкг/мл за реакцією з діазолем яскраво-червоним К, 0,49-6,92 мкг/мл за реакцією з діазолем яскраво-червоним 2Ж та 0,14-3,06 мкг/мл за реакцією з діазолем синім С.

5. Виявлені закономірності між будовою реагентів, їх квантово-механічними, фізико-хімічними показниками та аналітичними характеристиками реакцій. Встановлена залежність між довжиною С–N зв’язку, різницею часткових потенціалів між атомами азоту у діазогрупі (), сумарним потенціалом СNN ланцюга (?±д), відносною густиною сумарного заряду вздовж СNN ланцюга (lCNN), інтенсивністю смуги поглинання в інфрачервоному спектрі при 2280-2240 см-1 та межею виявлення.

6. Визначені коефіцієнти стехіометричних співвідношень “реагент – лікарська речовина” та хімічна будова продуктів реакцій. Показано, що солі діазолю, які містять одну діазогрупу реагують з лікарськими речовинами у співвідношенні 1:1, а солі діазолю з двома діазогрупами у співвідношенні 1:2. На основі квантово-механічних розрахунків визначено направленість реакцій досліджуваних лікарських речовин з солями діазолю. Доведено, що в деяких випадках реакція азосполучення може перебігати в п- і о-положення внаслідок чого утворюються структурні ізомери.

7. Розроблено методики кількісного спектрофотометричного визначення 26 лікарських субстанцій, що містять фенольний гідроксил, та 104 лікарських засобів промислового виробництва та екстемпорального виготовлення за реакціями з солями діазолю.

8. Обґрунтовано застосування солей діазолю як проявних реактивів у тонкошаровій хроматографії для лікарських речовин, що містять фенольний гідроксил. Вперше запропоновано діазоль рожевий О, як чутливий та доступний проявний реагент до зазначених вище лікарських речовин із застосуванням методу ТШХ. Експериментально встановлені умови детектування для 25 лікарських речовин, в яких межі виявлення становлять 0,0275-1,60 мкг.

9. Обґрунтовано оптимальні умови визначення етамзилату, кальцію добезилату та піридоксину гідрохлориду методом високоефективної рідинної хроматографії та розроблені методики кількісного визначення цих речовин у лікарських засобах промислового виробництва.

10. Доведено, що розроблені методики кількісного визначення досліджуваних лікарських речовин за такими характеристиками, як специфічність, лінійність, правильність, діапазон застосування, збіжність та робасність є валідними, відзначаються простотою виконання та доступністю і можуть застосовуватись в контролі якості лікарських засобів, у тому числі роботі Державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів та ВТК хіміко-фармацевтичних заводів.

основний зміст дисертації викладено в публікаціях:

1. Применение солей диазоля для анализа некоторых лекарственных средств / С.А. Васюк, Б.А. Варинский, В.В. Петренко, Л.Н. Стрелец // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. Вип. 2.- Т.1. - Запоріжжя, 1998. – С. 104-106. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експеримент, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).

2. Варинський Б.О., Васюк С.О., Петренко В.В. Спосіб кількісного визначення піридоксину гідрохлориду // Фармац. журн. – 1998. - № 6. – С.63 -66. (Дисертант приймав участь у експериментальних дослідженнях, статистично обробив та описав отримані дані, підготував статтю до друку).

3. Кількісне визначення мезатону в лікарських формах / С.О. Васюк, Б.О. Варинський, В.В. Петренко, Л.М. Стрілець // Вісник фармації.-1999.- № 1. – С. 42-44. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експеримент, статистично обробив отримані дані, підготував статтю до друку).

4. Васюк С.А. Количественное определение тимола в “Пертуссине” и “Легочном эликсире” // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. Вип. 4.- Запоріжжя, 1999. – С. 27-29.

5. Васюк С.А. Количественное определение парацетамола в лекарственных формах // Фізіологічно активні речовини. – 2000. – № 1 (29). – С. 67-69.

6. Компьютерное прогнозирование чувствительности реакций некоторых диазолей с лекарственными веществами / С.А. Васюк, В.В. Петренко, А.Ю. Воскобойник, И.И. Почелов // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. Вип. 6. – Запоріжжя, 2000. – С. 14-17. (Дисертант самостійно виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).

7. Васюк С.О., Алтунін М.Л., Петренко В.В Спектрофотометричне визначення піридоксину гідрохлориду // Вісник фармації. – 2001. - № 3 (27). - С.82. (Дисертант самостійно виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних,підготував статтю до друку).

8. Способ количественного определения рутина / С.А. Васюк, А.Ю. Воскобойник, В.В. Петренко, Р.Ф. Еременко // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. Вип. 7.- Запоріжжя, 2001 – С. 19-22. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).

9. Васюк С.О. Спосіб кількісного визначення етамзилату // Фармац. журн. – 2003. - № 3. – С. 69-71.

10. Васюк С.О., Коржова А.С. Спектрофотометричне визначення амоксициліну в лікарських формах // Медична хімія. – 2003. – Т. 5, № 3. – С. 121-125. (Дисертант особисто брав участь у здійсненні літературного огляду, самостійно виконав експеримент, обробку та інтерпретацію отриманих даних за реакцією з діазолем червоним 2Ж, підготував статтю до друку).

11. Васюк С.О. Спосіб кількісного спектрофотометричного визначення сальбутамолу // Фармац. журн. – 2003. – № 5. – С. 65-68.

12. Васюк С.О., Тарханова О.О., Петренко В.В. Спосіб кількісного визначення дофаміну // Вісник фармації. – 2003. – № 4 (36). – С. 37-39. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).

13. Васюк С.О., Алтунін М.Л., Петренко В.В. Спектрофотометричне визначення парацетамолу в лікарських формах // Медична хімія. – 2004. – № 1(6). – С. 77-80. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).

14. Васюк С.О., Тарханова О.О., Петренко В.В. Спектрофотометричне визначення адреналіну гідротартрату та норадреналіну гідротартрату // Фармац. журн. – 2004. – № 1. – С.17-21. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).

15. Васюк С.О. Діазоль червоний 2Ж – фотометричний реагент для визначення лікарських речовин, що містять фенольний гідроксил // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. Вип. 12. – Т. 3. – Запоріжжя, 2004. – С. 19-24.

16. Васюк С.О. Спектрофотометричне визначення троксерутину за реакцією з діазолем червоним 2Ж // Запорожский мед. журн. – 2004. – № 1(22), т. 2. – С. 81-82.

17. Васюк С.О. Застосування високоефективної рідинної хроматографії для визначення піридоксину гідрохлориду у лікарських формах // Запорожский мед. журн. – 2004. – № 5(26). – С. 144-145.

18. Васюк С.О., Тарханова О.О., Петренко В.В. Спектрофотометричне визначення піридоксину гідрохлориду у деяких лікарських формах // Запорожский мед. журн. – 2004. – № 6 (27). – С. 129-131. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).

19. Васюк С.О. Стабілізовані солі діазонію – чутливі фотометричні реагенти для визначення лікарських речовин, що містять фенольний гідроксил // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. Вип. 13. – Запоріжжя, 2004 – С. 200-205.

20. Васюк С.О., Тарханова О.О., Петренко В.В. Спектрофотомеричне визначення метилсаліцилату в лікарських формах // Медична хімія. – 2004. – Т. 6, № 4. – С. 122-124. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).

21. Васюк С.О. Застосування діазолю рожевого О як проявного реактиву // Запорожский мед. журн. – 2005. – № 2 (29). – С. 132-134.

22. Васюк С.О., Рябоконь І.Ю., Петренко В.В. Кількісне визначення кверцетину та рутину в галенових препаратах // Запорожский мед. журн. – 2005. – № 3 (30). – С. 175-177. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).

23. Пат. 30340 А Україна, МКИ6 G 01 N 21/78. Спосіб кількісного визначення тімолу: Пат. 30340 А Україна, МКИ6 G 01 N 21/78 / С.О. Васюк, В.В. Петренко. – № 98031117; Заявл. 04.03.98; Опубл.15.11.2000. Бюл. № 6-ІІ. – 2 с. (Дисертант самостійно здійснив патентний пошук, розробив методику кількісного визначення тимолу, підготував формулу винаходу, опис до патенту).

24. Пат. 53294 А Україна, МКИ7 G 01 N 21/78. Спосіб кількісного визначення піридоксину гідрохлориду: Пат. 53294 А Україна, МКИ7 G 01 N 21/78 / С.О. Васюк, В.В. Петренко, О.О. Тарханова. – № 200243300; Заявл. 22.04.2002; Опубл. 15.01.2003. Бюл. № 1. – 2 с. (Дисертант самостійно здійснив патентний пошук, розробив методику кількісного визначення піридоксину гідрохлориду, підготував формулу винаходу, опис до патенту).

25. Пат. 57497 А. Україна, МКИ7 G 01 N 21/78. Спосіб кількісного виз-начення ізадрину: Пат. 57497 А. Україна, МКИ7 G 01 N 21/78 / С.О. Васюк. – № 2002108671; Заявл. 31.10.2002; Опубл. 16.06.2003. Бюл. № 6. – 2 с.

26. Пат. 67638 А. Україна, МКИ7 G 01 N 21/78. Спосіб кількісного виз-начення хінозолу: Пат. 67638 А. Україна, МКИ7 G 01 N 21/78 / С.О. Васюк. – № 20031110803; Заявл. 28.11.2003; Опубл. 15.06.2004. Бюл. № 6. – 2 с.

27. Пат. 68297 А. Україна, МКИ7 G 01 N 21/78. Спосіб кількісного виз-начення кверцетину: Пат. 68297 А. Україна, МКИ7 G 01 N 21/78 / С.О. Васюк. – № 20031210876; Заявл. 01.12.2003; Опубл. 15.07.2004. Бюл. № 7. – 2 с.

28. Пат. 69764 А. Україна, МКИ7 G 01 N 21/78. Спосіб кількісного визначення кальцію добезилату: Пат. 69764 А. Україна, МКИ7 G 01 N 21/78 / С.О. Васюк. – № 20031210865; Заявл. 01.12.2003; Опубл. 15.09.2004. Бюл. № 9. – 2 с.

29. Пат. на кор. модель 6201. Україна, МКИ7 G 01 N 21/78. Спосіб кількісного визначення сальбутамолу: Пат. 6201. Україна, МКИ7 G 01 N 21/78 / С.О. Васюк, К.В. Попова, В.В. Петренко. – № 20041108874; Заявл. 01.11.2004; Опубл. 15.04.2005. Бюл. № 4.– 2 с. (Дисертант самостійно здійснив патентний пошук, розробив методику кількісного визначення сальбутамолу, підготував формулу винаходу, опис до патенту).

30. Пат. на кор. модель 7452. Україна, МКИ7 G 01 N 21/78. Спосіб кількісного визначення мезатону: Пат. 7452. Україна, МКИ7 G 01 N 21/78 / С.О. Васюк, К.В. Попова, В.В. Петренко. – № 20041210585; Заявл. 22.12.2004; Опубл. 15.06.2005. Бюл. № 6.– 2 с. (Дисертант самостійно здійснив патентний пошук, розробив методику кількісного визначення мезатону, підготував формулу винаходу, опис до патенту).

31. Пат. на кор. модель 8056. Україна, МКИ7 G 01 N 21/78. Спосіб кількісного визначення морфіну гідрохлориду: Пат. 8056. Україна, МКИ7 G 01 N 21/78 / С.О. Васюк. – № 200500184; Заявл. 10.01.2005; Опубл. 15.07.2005. Бюл. № 7. – 2 с.

32. Разработка новых способов анализа лекарственных средств – актуальная проблема фармации / Б.А. Варинский, С.А. Васюк, В.В. Петренко, Л.Н. Стрелец, Д.И. Дочинец // Человек и его здоровье: Сб. науч.работ. – Вып. 1. – Курск, 1998. – С. 249-250. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).

33. Разработка способов количественного определения некоторых лекарственных средств по реакции с солями диазоля // Б.А. Варинский, С.А. Васюк, В.А. Шумейко, В.В. Петренко // Человек и его здоровье: Сб. науч. работ. – Вып. 2. – Курск, 1999. – С. 244-250. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).

34. Застосування солей діазолю для кількісного визначення деяких лікарських засобів / С.О. Васюк, Б.О. Варинський, В.В. Петренко, М.О. Хілько // XVIII Українська конференція з органічної хімії: Тези доповідей, частина 2. – Дніпропетровськ, 1998. – С. 414. (Дисертант виконав дослідження, здійснив узагальнення отриманих даних, підготував доповідь).

35. Васюк С.А., Воскобойник А.Ю., Петренко В.В. Изучение реакционной способности солей диазоля // Вчені України - вітчизняній фармації: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Харків, 2000. – С.188-190. (Дисертант виконав дослідження, здійснив узагальнення отриманих даних, підготував доповідь).

36. Васюк С.А., Воскобойник А.Ю. Исследование катехоламинов методом тонкослойной хроматографии // Матеріали V Міжнародного конгресу студентів та молодих учених. – Тернопіль, 2001. – С. 196. (Дисертант приймав участь у дослідженнях, узагальненні отриманих результатів, підготовці доповіді).

37. Васюк С.О., Коржова А.С. Спектрофотометричне кількісне визначення норадреналіну гідротартрату // Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освітаґ2004”. Т. 52. Хімія та хімічні технології. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 59. (Дисертант самостійно виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних за реакцією з діазолем червоним 2Ж).

38. Васюк С.А., Петренко В.В. Фотометрические реагенты для определения лекарственных препаратов, содержащих фенольный гидроксил // Материалы 1 международного форума “Аналитика и аналитики”. - Воронеж, 2003. – Каталог рефератов и статей. – Т. 2. - С. 347. (Дисертант виконав дослідження, здійснив узагальнення отриманих даних, підготував доповідь).

39. Васюк С.О. Застосування діазолю червоного 2Ж для спектрофотометричного аналізу лікарських засобів // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. Вип. 10.- Запоріжжя, 2003 – С. 13-14.

40. Васюк С.О. Спектрофотометричний спосіб визначення фенолу // Матеріали 3 Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень Є2004”. Т. 69. Хімія та хімічні технології. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 15-17.

41. Васюк С.О. Використання високоефективної рідинної хромато-графії для визначення етамзилату та добезилату кальцію // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Тернопіль, 2004. – С. 267-271.

42. Васюк С.О., Алтунін М.Л., Петренко В.В. Вивчення чутливості солей діазолю // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Тернопіль, 2004. – С. 271-273. (Дисертант виконав дослідження, здійснив узагальнення отриманих даних, підготував доповідь).

43. Васюк С.О. Щодо можливості використання діазолю червоного ЖЛ, як фотометричного реагенту // Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії: Матеріали науково-практичного семінару. – Харків, 2004. – С. 302-304.

44. Васюк С.О., Тарханова О.О., Петренко В.В. Спектрофотометричний спосіб визначення L-тироксину // Матеріали Першої Міжнародної науково-практичної конференції „Науковий потенціал світу ?2004” Том 75. Хімія та хімічні технології. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 43-44. (Дисертант виконав дослідження, здійснив узагальнення отриманих даних, підготував доповідь).

45. Васюк С.О., Попова К.В., Петренко В.В. Кількісне визначення троксерутину в лікарських формах // Матеріали 8 Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освітаЄ2005”. Т. 69. Хімія. – Дніпропетровськ, 2005. – С. 40-42. (Дисертант виконав дослідження, здійснив узагальнення отриманих даних, підготував доповідь).

46. Васюк С.О. Чутливі фотометричні реагенти для визначення лікарських речовин, що містять фенольний гідроксил // Матеріали 6 Національного з’їзду фармацевтів України „Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. – Харків. – 2005. – С. 152-153.

47. Васюк С.А., Петренко В.В. Методика количественного определения тимола в “Пертуссине” // Информ. письмо, вып. 3 по проблеме “Фармация”, протокол № 5 от 20.03.98 г. (Дисертант самостійно виконав експериментальні дослідження, статистично обробив та описав отримані дані, підготував матеріал до друку).

48. Васюк С.О., Петренко В.В. Кількісне визначення мезатону в екстемпоральних лікарських формах // Інформ. лист, вип. 1 з проблеми “Фармація”, протокол № 12 від 20.12.2000 р. (Дисертант самостійно виконав експериментальні дослідження, статистично обробив та описав отримані дані, підготував матеріал до друку).

49. Васюк С.О., Петренко В.В., Тарханова О.О. Спосіб кількісного визначення піридоксину гідрохлориду // Реєстр галузевих нововведень МОЗ України (Реєстр. № 150/21/04). – Київ. – 2004. (Дисертант самостійно виконав експериментальні дослідження, статистично обробив та описав отримані дані, підготував матеріал до друку).

50. Васюк С.О. Спосіб кількісного визначення кверцетину // Реєстр галузевих нововведень МОЗ України (Реєстр. № 39/21/05). – Київ. – 2005.

51. Васюк С.О. Спосіб кількісного визначення кальцію добезилату // Реєстр галузевих нововведень МОЗ України (Реєстр. № 38/21/05). – Київ. – 2005.

Васюк С.О. Застосування фізико-хімічних методів для аналізу якості фенолвміщуючих лікарських засобів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Киів, 2006.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню та розробці високочутливих, простих у виконанні спектрофотометричних та хроматографічних методик якісного та кількісного аналізу лікарських речовин, які містять у своїй структурі фенольний гідроксил, в тому числі на основі їх реакції з солями діазолю. Встановлені оптимальні умови перебігу реакції солей діазолю з лікарськими речовинами, при яких розраховані аналітичні показники чутливості реакцій. Виявлені основні закономірності між будовою реагентів, їх квантово-механічними, фізико-хімічними показниками та аналітичними характеристиками реакцій.

Визначені коефіцієнти стехіометричних співвідношень “реагент – лікарська речовина”, на основі квантово-механічних розрахунків визначено направленість реакцій досліджуваних лікарських речовин з солями діазолю та встановлена будова продуктів реакцій.

Вивчена можливість застосування солей діазолю як проявних реактивів в ТШХ для досліджуваних лікарських речовин. Встановлені оптимальні умови проведення ВЕРХ для деяких лікарських речовин.

Ключові слова: аналіз, спектрофотометрія, солі діазолю, лікарські речовини з фенольним гідроксилом, тонкошарова хроматографія, високоефективна рідинна хроматографія.

Васюк С.А. Применение физико-химических методов для анализа качества фенолсодержащих лекарственных средств. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора фармацевтических наук по специальности 15.00.02 – фармацевтическая химия и фармакогнозия. - Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена научному обоснованию и разработке простых в выполнении спектрофотометрических и хроматографических методик качественного и количественного анализа лекарственных веществ, содержащих фенольный гидроксил, в том числе на основе их реакций с солями диазоля. Впервые показана возможность использования в фармацевтическом анализе диазоля красного ЖЛ, диазоля алого К, диазоля алого 2Ж, диазоля синего С. Расширен ассортимент лекарственных веществ для определения которых применяют диазоль красный 2Ж и диазоль розовый О.

Установлены оптимальные условия количественного образования продуктов реакции солей диазоля с лекарственными веществами, при которых рассчитаны аналитические показатели чувствительности для 27 лекарственных веществ с диазолем красным 2Ж, диазолем красным ЖЛ, диазолем розовым О, диазолем алым К, диазолем алым 2Ж, диазолем синим С. Изучаемые реакции отличаются высокой чувствительностью – открываемый минимум составляет 0,075-6,92 мкг/мл.

Определены основные закономерности между строением реагентов, их квантово-механическими, физико-химическими показателями и аналитическими характеристиками реакций.

Определены основные оптические характеристики электронных спектров поглощения лекарственных веществ, содержащих фенольный гидроксил, в амфипротных, протогенных и протофильных растворителях, которые могут быть применены для идентификации исследуемых веществ, а также для установления строения продуктов реакции этих лекарственных веществ с солями диазоля.

Спектрофотометрическими методами установления состава (непрерывных изменений, изомолярных серий, относительного выхода) определены коэффициенты стехиометрических соотношений “реагент – лекарственное вещество”. Показано, что соли диазоля, содержащие одну диазогруппу реагируют с лекарственными веществами в соотношении 1:1, а соли диазоля с двумя диазогруппами в соотношении 1:2. На основе квантово-механических расчетов определено направление реакций и методами УФ-, ИК-, хромато-масс-спектрометрии установлено строение образующихся продуктов реакции солей диазоля с лекарственными веществами, содержащими фенольный гидроксил. Доказано, что в некоторых случаях реакция азосочетания может протекать в п- и о-положения, в результате чего образуются структурные изомеры.

Полученные результаты были положены в основу разработки спектрофотометрических методик количественного определения лекарственных веществ, содержащих фенольный гидроксил как в субстанции, так и лекарственных формах.

Предварительно были найдены границы концентраций лекарственных веществ, в которых соблюдалась подчиняемость светопоглощения закону Бера и рассчитаны величины удельных показателей поглощения. Для получения более точных результатов количественное определение проводили методом стандарта. Растворы сравнения готовили из лекарственных веществ, субстанции которых отвечали требованиям АНД.

Сущность разработанных методик количественного определения заключалась в обработке исследуемой пробы цветореагентом в присутствии натрия карбоната при комнатной температуре с последующим измерением оптической плотности полученных окрашенных растворов.

Для всех разработанных методик определены валидационные характеристики, устанавливаемые ГФУ для методик количественного определения. Показано, что по таким характеристикам, как специфичность, линейность, правильность, диапазон применения, сходимость и робасность, предлагаемые методики являются валидными.

Изучена возможность применения диазоля розового О как детектирующего реагента в тонкослойной хроматографии для лекарственных веществ, содержащих фенольный гидроксил, что может быть успешно использовано для установления подлинности и полуколичественного анализа исследуемых лекарственных веществ. Экспериментально установлены условия детектирования для 25 лекарственных веществ, при которых предел обнаружения лекарственных веществ составляет 0,0275-1,60 мкг и зависит от состава систем растворителей.

Установлены оптимальные условия проведения высокоэффективной жидкостной хроматографии для этамзилата, кальция добезилата и пиридоксина гидрохлорида в субстанции и лекарственных формах.

По результатам проведенного научного исследования предложено 36 новых, высокочувствительных, простых в выполнении методик количественного спектрофотометрического и хроматографического определения для 26 лекарственных субстанций и 111 лекарственных средств промышленного производства и экстемпорального изготовления.

Ключевые слова: анализ, спектрофотометрия, соли диазоля, лекарственные вещества с фенольным гидроксилом, тонкослойная хроматография, высокоэффективная жидкостная хроматография.

Vasyuk S.O. Application of physicochemical methods for the qualitative analysis of phenol-containing drugs. – A manuscript.

Dissertation for the Doctor’s academic degree in Pharmacy on the speciality 15.00.02 - Pharmaceutical Chemistry and Pharmacognosy. - Kyiv Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupik, Ministry of Public Health of Ukraine, Kyiv, 2006.

The dissertation deals with scientific grounds and working out of highly sensitive and simple in the performance spectrophotometric and chromatographic methods of qualitative and quantitative identification of medicinal substances which contain phenol hydroxyl in their structure, including those ones on basis of their reaction with diazole salts. Optimum conditions of reactions of diazole salts with medicinal substances were determined, analytical indices of reaction sensitivity were calculated. Main regularities of reagents structure, their quantum-mechanical, physicochemical indices and analytical characteristics of reactions were revealed.

Coefficients of stoichiometric relationships reagent – “medicinal substance” were determined, with the help of quantum-mechanical calculations directedness of reactions of investigated medicinal substances with diazole salts was fixed and structure of reaction products was defined.

Possibility of application of diazole salts as elution reagent in ТLC for investigated medicinal substances was studied. Optimal conditions of HPLC performance for some medicinal substances were defined.

Key words: analysis, spectrophotometry, diazole salts, medicinal substances with phenol hydroxyl, thin-layer chromatography, high-performance liquid chromatography.

Підписано до друку 21.02.2006. Гарнітура Times New Roman/

Папір друкарський. Формат 60х84 1/16. Умовн. друк. арк. 1,6

Наклад – 100 прим. Зам. № 3106.

Надруковано з оригінал-макету в типографії

Запорізького державного медичного університету

м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26.