Усупереч очікуванням, на третьому курсі підвищується представленість групи з домінуванням егоцентричного рівня (38%). Головними на цьому рівні є власне благополуччя, зручність і успіх, а інші люди розглядаються як засіб для їхнього досягнення. Переважають граничні смисли категорій “Досягнення”, “Саморозвиток”. Для студентів егоцентричної орієнтації є характерним звуження смислової перспективи, смисли дій частіше замкнені на собі, спрямовані на задоволення актуальних потреб, тобто смислова регуляція слугує переважно адаптивним задачам.

До п'ятого курсу спостерігається перехід до гуманістичної орієнтації (48%), що виводить людину у сферу загальнолюдських цінностей і життєвих смислів. Гуманістичний рівень дозволяє створювати і зберігати свою неповторність і одночасно приймати унікальність іншої людини. Студенти цього рівня сприймають сам процес життя як наповнений смислом, гарний і унікальний. У них переважають граничні смисли категорій “Користь”, “Процес життя”, “Розуміння”, що відображають позицію, коли людина не замикається на собі, не робиться особистістю, що існує заради себе самої і свого зростання. Для студентів гуманістичної групи характерні висока соціальна активність, спрямована на досягнення позитивних змін у суспільстві, прагнення до визнання і поваги людей, допомога і милосердя до інших людей. З іншого боку, наявність серед граничних смислів безлічі абстрактних соціальних орієнтацій можна інтерпретувати як ознаку зниженого рівня самодостатності.

У деяких студентів (всього 9%) відбувається “сповзання” на ситуативний рівень, тобто переважають граничні смисли, що з'являються з приводу конкретних подій, ситуацій. У результаті найбільшої смислової ваги набувають явища, які при першому погляді не здаються дійсно важливими, але для людини є найціннішими Така картина спостерігається і при наявності одного жорстко закріпленого, гіпертрофованого інтересу, але в найбільш вираженому виді проступає в ситуаціях крайньої емоційної напруженості. Само по собі таке звуження смислової сфери студентів не є патологією, тому що їхня смислова система залишається упорядкованою і забезпечує основний резерв адаптації.

Духовний рівень (6%) передбачає визнання абсолютних основ моральності. Людина здатна до такої міри реалізації родового потенціалу, як творення нового, яке здійснюється заради блага усіх, повне осмислення життя, плекання в собі сил добра і правди. Досягнення цього рівня доступне не кожній людині, у всякому разі воно не зумовлене процесом навчання, що виступає необхідною, але недостатньою його умовою.

Найбільш істотні відмінності між групами студентів виявляються в оцінці і сприйнятті ними часового виміру. Так, для студентів егоцентричної групи є характерним гедоністичне переживання часу і дезактуалізація сьогодення (легкість, простота). Студентам групоцентричної орієнтації притаманне скорочення часової перспективи і гіпертрофія значимості сьогодення. Гуманістично орієнтованим студентам властиво ціннісне переживання часу і висока значимість сьогодення.

Узагальнюючи, можна зробити висновок про те, що процес особистісного розвитку студентів полягає не тільки в збільшенні професійної компетентності, але й у підйомі на новий смисловий рівень. При переході від курсу до курсу спостерігається тенденція успішного подолання студентами егоцентричної смислової перспективи, що не залишає сумнівів у зростанні гуманістичної спрямованості їх цінностей, тісного зв'язку смислового життєвого плану з моральними нормами, здатності погоджувати своє світосприймання із смисловою перспективою людства в цілому.

Таким чином, отримані в ході емпіричного дослідження результати вказують на розходження в ряді характеристик ціннісно-смислової сфери студентів різних курсів, що навчаються за фахом “Психологія”. Ми вважаємо, що розходження, які спостерігаються, багато в чому відображають вплив професійного навчання на динаміку ціннісно-смислової сфери. Результати проведеного нами зіставлення особливостей ціннісно-смислової сфери студентів різних курсів навчання дозволяють не тільки виявити відмінності “середньостатистичних профілів”, тобто оцінити кількісно переважальну виразність визначених тенденцій, але і демонструють необхідність пошуку шляхів корекції, хоча в цілому отримані показники викликають оптимістичні прогнози щодо ціннісної характеристики спрямованості студентів-психологів.

У висновках підбиваються підсумки проведеного теоретичного та емпіричного дослідження, які підтверджують висунуту гіпотезу; окреслено перспективи подальшої розробки проблеми. Узагальнення результатів дослідження дозволило констатувати наступне:

1. Смислові утворення являють собою не відособлену й ізольовану, а відкриту систему особистісних смислів, яка постійно вбирає нові смисли, що змінюються з розвитком особистості. На рівні індивідуального функціонування смислові утворення набувають конкретного змісту, обумовленого специфікою життєвого досвіду людини, зокрема професійного.

2. У результаті теоретико-методологічного аналізу розроблено комплексну стратегію дослідження динаміки ціннісно-смислової сфери майбутніх психологів. Психодіагностична модель дослідження базується на психосемантичному та якісно-феноменологічному підходах і дозволяє оцінити такі параметри, як розробленість і когнітивна складність навчально-професійного простору, ступінь інтегрованості образу “Я”, розвиненість індивідуального світогляду, ціннісний спектр життєвих явищ. У сукупності результати вимірів по використаних методиках репрезентують особливості ціннісно-смислової сфери особистості на різних етапах навчання у вузі.

3. Професійна підготовка психологів завдяки її гуманістичній суб'єкт-суб'єктній спрямованості визначає як когнітивну складність, так і специфіку категоризації навчально-професійного простору. Найбільша когнітивна складність у побудові семантичного простору відзначена у студентів п'ятого курсу. У процесі професійного навчання зростає ступінь розробленості професійно значимих категорій, найдинамічнішою з яких є категорія “Я”. У студентів Я сьогодення більш-менш цілісне, воно більш жорстко визначене, ніж Я майбутнє, тому що служить адаптації і повинне співвідноситися з вимогами реальності. Я майбутнє у студентів є невизначеним, розмитим, але Я сьогодення, що реально забезпечує захист і почуття самоідентичності, більш чітке й обмежене.

До п'ятого курсу зростає ступінь зрілості і розвиненості індивідуального світогляду, про що свідчать такі показники, як збільшення числа граничних смислів, підвищення індексів зв’язності, рефлексивності і децентрації.

4. Описані параметри смислової сфери – широта зв'язків людини зі світом, ступінь їхньої ієрархізованості і загальна структура – служать достатньою підставою для висновку про те, що смислова структура в основному складається до 17 років (середній вік першокурсників), і до 21 року (середній вік п’ятикурсників) вона не зазнає значних трансформацій. В емпіричному дослідженні було визначено особливості структурних компонентів ціннісно-смислової сфери студентів різних курсів та виокремлено п’ять рівнів розвитку ціннісно-смислової сфери, що нерівномірно розподілилися між вибірками. Так, у першокурсників домінує групоцентричний рівень, на третьому курсі підвищується представленість групи з домінуванням егоцентричного рівня; до п’ятого курсу спостерігається перехід до гуманістичної орієнтації. Характер виявлених розходжень узгоджується з припущенням про можливий вплив процесу навчання на розвиток ціннісно-смислової сфери студентів. Очевидно, оволодіння професією, підвищення інформованості в галузі психології стимулюють процеси усвідомлення смислів, їхньої рефлексії, розширюють контекст осмислення власних дій, розвивають внутрішній світ.

5. Розроблено науково-практичні рекомендації з використання смисло-технічних впливів і засобів корекції смислових утворень особистості з урахуванням особливостей ціннісно-смислової сфери студентів різних курсів навчання і відповідно до навчальних планів і програм. Такі форми впливу на смислову сферу студентів, як спільна діяльність, здійснювана на навчальних заняттях різного типу, тренінг смислового вибору, корекційні і розвиваючі вправи, спрямовані на різні параметри ціннісно-смислової сфери, одержали змістову характеристику і були проілюстровані на емпіричному матеріалі.

З урахуванням особливостей динаміки структури і змісту ціннісно-смислової сфери студентів повинна проводитися спрямована корекційна робота шляхом зміни провідних смислових ставлень, переструктурування смислової картини світу з формуванням морального світогляду, загальнолюдських цінностей, гуманістичних ідеалів.

Основні положення та результати дослідження відображені у таких публікаціях автора:

1. Вилюжанина Т.А. Некоторые теоретические подходы к проблеме смыслообразования // Психологія на перетині тисячоліть: Зб. наук. пр. учасників П’ятих Костюковських читань: В 3 т. – К.: Гнозис, 1998. – Т.1. – С.226-230.

2. Вилюжанина Т.А. Динамика образа “Я” студентов-психологов // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д.Максименка. – Т.1 – К.: Міленіум, 2002. – С.46-49.

3. Вилюжанина Т.А. Психологический анализ смысловой структуры мировоззрения студентов-психологов // Вісник Харківського університету. Серія психологія. – Харків: Видавничий центр ХНУ, 2002. – №550. – С.48-50.

4. Вілюжаніна Т.А. Деякі теоретичні підходи до проблеми смислоутворення // Актуальні проблеми психології. Том 1: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. – К.: Міленіум, 2002. – Ч.8 – С.35-39.

5. Вілюжаніна Т.А. Особливості смислової сфери особистості на різних етапах вузівської підготовки // Психологічні проблеми формування особистості фахівця: Зб. наук. пр. Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників, Донецького інституту психології і підприємництва, Регіональної асоціації психологів Донбасу / За ред. Максименко Ю.Б., Кіяшко Л.О. – Донецьк: Сталкер, 2004. – C.299-313.

Анотації

Вілюжаніна Т.А. Динаміка ціннісно-смислової сфери особистості в процесі професійного становлення майбутніх. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню динаміки ЦСС особистості на етапі професійного навчання. Теоретично обґрунтовано й експериментально доведено, що період професійної підготовки характеризується не тільки активним оволодінням професією навчання, але й істотними змінами в ціннісно-смисловій сфері. Визначено особливості ЦСС студентів-психологів на різних етапах навчання у ВНЗ. Показано, що динаміка ЦСС полягає у підйомі на якісно новий рівень розвитку. Основні результати роботи знайшли практичне впровадження при організації навчального процесу у ВНЗ.

Ключові слова: ціннісно-смислова сфера, професійне становлення, навчально-професійний простір, індивідуальний світогляд, смислова регуляція.

Вилюжанина Т.А. Динамика ценностно-смысловой сферы личности в процессе профессионального становления будущих психологов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию динамики ценностно-смысловой сферы личности в процессе профессионального становления. В работе представлены результаты теоретико-методологического анализа литературных источников по проблеме профессионализации, рассмотрены структурно-функциональная модель ценностно-смысловой сферы и механизмы ее трансформации в процессе жизнедеятельности.

Смысловая сфера личности рассматривается как особым образом организованная совокупность смысловых структур и связей между ними, обеспечивающая смысловую регуляцию жизнедеятельности субъекта. Смысловая регуляция деятельности характеризуется индивидуальной вариативностью и изменяется на протяжении онтогенеза, в том числе и в процессе профессионального обучения.

Полученные в ходе эмпирического исследования результаты указывают на различия в ряде характеристик ценностно-смысловой сферы студентов разных курсов, обучающихся по специальности “Психология”. В целом студенты всех курсов обучения демонстрируют достаточно высокую степень зрелости и развитости индивидуального мировоззрения, но при этом обнаружены достоверные различия между выборками по отдельным структурным и содержательным показателям.

Опираясь на предложенную Б.С.Братусем шкалу личностных смыслов, мы выделили уровни развития смысловой сферы студентов. Критериями отнесения студентов к определенному уровню развития ценностно-смысловой сферы послужили степень развернутости мировоззрения, преобладающая классификационная категория предельных смыслов и ценностный спектр жизненных явлений.

Подавляющее большинство студентов (89%) образовали три близкие по численности группы, относящиеся к эгоцентрическому, группоцентрическому и гуманистическому уровню, неравномерно распределившиеся между выборками

У первокурсников доминирует группоцентрический уровень (40%). Они высоко оценивают чувство причастности к определенной социальной группе, интересы группы ставят выше интересов человека, профессиональные знания - выше интересов личностного развития. Предельные смыслы отнесены к категориям “Семья”, “Польза”, “Достижение”.

На третьем курсе повышается представленность группы с доминированием эгоцентрического уровня (38%). Главными на этом уровне являются собственное благополучие, удобство и успех, а другие люди рассматриваются как средство для их достижения. Преобладают предельные смыслы категорий “Достижение”, “Саморазвитие”.

К пятому курсу наблюдается переход к гуманистической ориентации (48%), выводящей человека в область общечеловеческих ценностей и жизненных смыслов. Студенты этого уровня воспринимают сам процесс жизни как наполненный смыслом, красивый и уникальный. У них преобладают предельные смыслы категорий “Польза”, “Процесс жизни”, “Понимание”. Для студентов гуманистической группы характерны высокая социальная активность с целью достижения позитивных изменений в обществе, стремление к признанию и уважению людей, помощь и милосердие к другим людям.

Описанные в работе параметры смысловой сферы – широта связей человека с миром, степень их иерархизированности и общая структура, структурный профиль личности – служат достаточным основанием для вывода о том, что смысловая структура в основном складывается к 17 годам (средний возраст первокурсников) и к 21 году (средний возраст пятикурсников) не претерпевает значительных трансформаций.

Операционально динамика ценностно-смысловой сферы студентов заключается в подъеме на качественно новый уровень развития, важнейшими показателями которого являются разработанность и когнитивная сложность учебно-профессионального пространства; степень интегрированности образа Я; удельный вес ценностей в смысловой регуляции. Характер обнаруженных различий согласуется с предположением о возможном влиянии процесса обучения на развитие ценностно-смысловой сферы студентов. По-видимому, овладение профессией, повышение информативности в области психологии стимулируют процессы осознания смыслов, их рефлексии, расширяют контекст осмысления собственных действий, развивают внутренний мир.

На основе полученных результатов разработаны научно-практические рекомендации по оптимизации процесса обучения с учетом динамики ценностно-смысловой сферы студентов.

Ключевые слова: ценностно-смысловая сфера, профессиональное становление, учебно-профессиональное пространство, индивидуальное мировоззрение, смысловая регуляция.

Vilyuzhanina, T.A. Dynamics of value-meaning personality sphere in the process of professional formation of student psychologists. – Manuscript.

Thesis for the Candidate degree in Psychology, speciality 19.00.07 – Pedagogical and Developmental Psychology. – G.S.Kostiuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006

This thesis focuses on study of the dynamics of value-meaning personality sphere during the period of professional education. Theoretical grounds were found and experimental data obtained proving that not only mastering of professional skills, but essential shifts in value-meaning personality sphere are characteristic of the period of vocational training. Elicited were the specific features of the value-meaning personality sphere in student psychologists at different stages of higher education. The evidence was found that the dynamics of this personality sphere manifests rise to a new qualitative level of development. The principal results of the study have been implemented in administering of instructional process at the institutions of higher education.

Keywords: value-meaning sphere; professional formation; vocational training space; individual outlook; semantic regulation.