СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ВЕЧЕРОК ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

УДК 371.89:17.023.32:”465.13/.19”

СІМЕЙНІ ТРАДИЦІЇ У ФОРМУВАННІ

МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ

13.00.07 - теорія та методика виховання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Бутенко Володимир Григорович,

Херсонський державний університет,

професор кафедри педагогіки та психології

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сущенко Тетяна Іванівна,

Запорізький обласний інститут післядипломної

освіти, завідувач кафедри педагогічної

майстерності

кандидат педагогічних наук, доцент

Шкурін Олександр Іванович,

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри педагогіки

Провідна установа: Кіровоградський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м.Кіровоград.

Захист відбудеться 11.02.2006 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.06 при Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м.Луганськ, квартал Молодіжний, 20-А.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (91034, м.Луганськ, квартал Молодіжний, 20-А).

Автореферат розіслано 10 січня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.О.Андрющук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми та ступінь наукової розробки теми. В умовах переорієнтації суспільства на демократичні основи розвитку відбувається оновлення соціальних відносин, переосмислення світоглядних понять, моральних принципів життя. Одна з причин духовної нестабільності окремої людини і суспільства в цілому - руйнування ідеалів, внаслідок чого відбувається моральна дезорієнтація особистості. Головні інститути соціалізації та виховання перебувають на етапі змін, перетворень і пошуку нових моральних орієнтирів. У цей час філософи, соціологи та педагоги звертають увагу на найбільш стійкі суспільні явища – сім’ю і традиції.

В українському суспільстві гостро стоять питання щодо підвищення ролі сім’ї та ефективності її впливу на становлення моральної свідомості учнівської молоді. Сім’я є природнім середовищем, в якому справляють взаємний вплив погляди декількох поколінь, еволюціонують, особливо в умовах радикальних змін у суспільстві, стосунки між батьками, сімейні правила, традиції. Вони закладають основи характеру, виробляють світогляд і певні норми моральної поведінки підростаючого покоління.

У сучасній теорії і практиці національного виховання актуальною є проблема використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей особистості. Система виховання орієнтована на гуманізацію міжособистісних стосунків, розвиток у школярів гуманістичних рис і моральних цінностей. У програмі розвитку освіти в Україні на 2005-2010 роки морально-ціннісні взаємовідносини визначені як основа духовного становлення людини.

Засвоєння моральних норм і формування особистості починається в родині із самого народження і є важливим у будь-якому віці, а особливого змісту вони набувають у період юнацтва. У старшому шкільному віці процеси фізичного, психічного, соціального розвитку є найбільш складними. В учнів старшої школи формується здатність до самостійного мислення, вчинків, оцінки, саморегуляції та самовиховання. Вони здатні до формування усвідомлених особистісних моральних установок, цінностей, відповідного стилю поведінки.

Залучення особистості до моральних цінностей починається з повсякденного спілкування в сім’ї, із засвоєння її звичаїв і традицій. У концепції “Сім’я і родинне виховання” зазначено, що одним із завдань сучасного сімейного виховання є засвоєння моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій, етичних норм взаємостосунків між близькими людьми та забезпечення духовної єдності поколінь, збереження сімейних традицій. Традиції, які є носіями багатовікового духовного досвіду, дають можливість особистості знайти стійку морально-психологічну опору.

Сімейні традиції є поєднанням суспільних традицій у тій мірі, в якій вони відображаються в житті сім’ї, та специфічних норм і правил, прийнятих у кожній конкретній родині з унікальними для кожної окремої сім’ї культурно-історичними ознаками. Вони виступають як певні моделі поведінки, культурні зразки та норми моральних відносин. Їх існування у сім’ї залежить від характеру стосунків, діяльності та впливу соціокультурних та педагогічних чинників.

Освітньо-виховна роль сімейних традицій полягає у гармонійному поєднанні новаторства у моральному вихованні з опорою на апробовану спадщину і систему цінностей національної та світової культури, передачі та збереженні матеріальних, духовних і культурних цінностей та закріпленні важливих соціальних форм поведінки і нормативної діяльності. Вони встановлюють активний діалог і міцні стосунки між поколіннями в сімейно-родинному колі, є ефективним способом непрямого впливу на розвиток особистості, збагачують та удосконалюють процес морального виховання. Отже, становлення системи моральних цінностей старшокласників може бути ефективним завдяки використанню сімейних традицій як засобу морального виховання в родинному колі.

Водночас, існує ряд діалектичних протиріч, які пов’язані з тим, що освітньо-виховний потенціал сімейних традицій недостатньо вивчений і не має належного практичного втілення. Зокрема є протиріччя між існуючим розумінням ролі та значення традицій, як засобу виховання і недостатнім обґрунтуванням педагогічних засад використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старшокласників; між існуючою практикою епізодичного звернення до цього питання у школі і необхідністю забезпечення системної і послідовної підготовки батьків до використання традицій сім’ї у моральному вихованні; між досвідом інтуїтивного використання сімейних традицій у вихованні учнів старшої школи і потребою упровадження ефективної методики впливу на формування моральних цінностей учнівської молоді засобами сімейних традицій.

Підвищення уваги українського суспільства до питань морального виховання учнівської молоді у родині свідчить про їх актуальність. У сучасній педагогічній науці розроблені концепції школи нової генерації - української національної школи-родини та родинного виховання, програми родинно-національного виховання і формування педагогічної культури батьків. Наукові дослідження учених, педагогів спрямовані на вивчення особливостей і виховних можливостей сучасної родини, підвищення ефективності її морального виховання. Це підтверджують дисертаційні праці, захищені в останні роки (Л.Драчук, С.Закопайло, І.Кошлань, В.Страшний, Т.Яценко та ін.).

Можна виділити декілька напрямів наукового пошуку, у межах яких вченим вдалося отримати конкретні результати. Зокрема, психолого-педагогічні проблеми морального виховання в родині вивчали І.Бех, Л.Бойко, Л.Драчук, В.Кравець, І.Кошлань, Г.Наумчук, Л.Синютка, Т.Троіцький. Основи родинного виховання досліджували Т.Алексєєнко, В.Іова, Л.Красномовець, А.Марушкевич, Л.Повалій, В.Постовий. Формуванню сімейних взаємин і педагогічної культури батьків присвятили свої праці О.Звєрєва, О.Калюжна, Л.Києнко-Романюк, І.Савченко, І.Трубавіна, Т.Ушеніна. Можливості засвоєння старшокласниками моральної культури розглядали В.Бутенко, І.Гоян, Я.Кальба, Т.Латишєва, Л.Михайлова, О.Рудіна, Т.Сущенко, Г.Шевченко та ін.

Дослідники визначили ряд теоретичних і методичних аспектів використання таких засобів морального виховання учнів старшого шкільного віку як гуманітарні дисципліни в 10-11-х класах середньої школи (І.Шкьопу), історія (О.Турянська), художня література (В.Болотіна, Л.Драчук), клубні об'єднання (Т.Зюзіна), усна народна творчість (К.Плівачук), умови організації вільного часу (Ю.Іванов), культура сімейних стосунків (М.Халматова) і засоби масової інформації (С.Шандрук).

Важливе значення в моральному вихованні старших школярів мають етнокультурні традиції. Ученим (Н.Деделюк, Л.Драчук, В.Ликов, І.Охріменко, М.Стельмахович, В.Супруненко та ін.) вдалося дослідити широкий спектр питань, які стосуються проблеми виховання засобами традицій українського народу. Національні традиції та практику сімейного виховання в зарубіжній педагогіці досліджували О.Демченко, М.Дерек, В.Домніч, Г.Фінчук, Т.Швець та ін. Застосування традиції як методу непрямого сімейного впливу вивчали З.Нігматов, Н.Монахов, О.Муравйова, а роль сім”ї та сімейних традицій у процесі соціокультурного розвитку суспільства розглядали Л.Бекірова та Є.Кукушкіна.

Аналіз джерельної бази дає можливість констатувати, що сьогодні існують вагомі і переконливі наукові дослідження проблеми сімейного і морального виховання учнівської молоді. Але питання про можливості використання сімейних традицій у цьому процесі залишаються ще недостатньо вивченими. Одним із них є виявлення особливостей сімейних традицій і можливостей їхнього впливу на формування моральних цінностей старшокласників.

У галузі суспільних наук чимало робіт присвячено аналізові різного роду конкретних традицій, переважно релігійної та етнокультурної спрямованості. Педагогічні дослідження виховної ролі сімейних традицій проводилися в основному з погляду забезпечення їх національного характеру. На жаль, в сучасній теорії та практиці виховання відсутні обґрунтування поняття сімейних традицій, їх змісту і функцій, характеру впливу на становлення системи моральних цінностей учнів юнацького віку, відповідні методичні розробки і рекомендації щодо використання традицій сім’ї у вихованні старших школярів, не визначені роль та система діяльності школи у цьому процесі. Усвідомлення необхідності теоретичного вивчення та практичного вирішення зазначеної проблеми зумовило вибір теми дисертації: “Сімейні традиції у формуванні моральних цінностей старшокласників”.

Зв’язок теми з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження виконувалось під керівництвом члена-кореспондента АПН України, доктора педагогічних наук, професора В.Г.Бутенка в межах теми „Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (номер держреєстрації 0105U000264), що розробляється на кафедрі педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Тему дисертації підтримано Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 20.06.2000).

Об'єктом дослідження є процес морального виховання учнів старших класів, а предметом - педагогічні умови ефективного використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старшокласників.

Мета дослідження: розкрити сутність сімейних традицій як соціокультурної та педагогічної категорії, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективного використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей учнів старшого шкільного віку.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що процес використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей учнів буде ефективним, якщо для цього будуть створені педагогічні умови, які забезпечують:

- передачу батькам системи знань про сутність та освітньо-виховні можливості сімейних традицій;

- збагачення змісту сімейних традицій у найважливіших сферах життєдіяльності родини;

- розкриття у процесі педагогічної освіти батьків основних функцій сімейних традицій у формуванні моральних цінностей учнів старшого шкільного віку;

- оволодіння батьками необхідним досвідом використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старшокласників.

Актуальність теми, об’єкт, предмет і мета науково-педагогічного пошуку зумовили необхідність розв’язання таких завдань дослідження :

1. Визначити теоретичні засади використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей учнівської молоді;

2. Вивчити стан та особливості впливу сімейних традицій на формування моральних цінностей старшокласників;

3. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективного використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей учнів старших класів;

4. Розробити орієнтовну програму та укласти методичні рекомендації щодо використання сімейних традицій у моральному вихованні старшокласників.

Методологічною основою дослідження є положення філософської, психологічної та педагогічної науки про сутність та природу традицій, цінностей, моральне та сімейне виховання, формування особистості старшокласника. Важливе значення для теоретичного осмислення проблеми має Державна національна програма „Освіта. Україна XXI століття”, Національна доктрина розвитку освіти, концепції національного виховання, громадянської освіти в школах України, громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, школи нової генерації – української національної школи-родини, концепція сім’ї та родинного виховання, програми розвитку освіти в Україні на 2005-2010 роки, родинно-національного виховання, формування педагогічної культури батьків, виховання дітей та молоді в Україні.

Теоретична основа дослідження. У процесі наукового пошуку використано результати досліджень у галузі: філософії (Л.Бекірова, І.Бичко, І.Касавін, та ін.); етики (Л.Драчук, В.Малахов, Т.Троіцький, Н.Хамська та ін.); загальної психології (Є.Ільїн, Я.Кальба, М.Осоріна, С.Рубінштейн та ін.); вікової психології (Л.Долинська, Т.Зелінська, О.Киричук, І.Кон, О.Скрипченко та ін.); соціології (Є.Кукушкіна, Є.Черняк, Є.Шацький та ін.). Важливе значення мали праці, присвячені загальнотеоретичним основам виховання (Я.Корчак, А.Макаренко, В.Сухомлинський, К.Ушинський та ін.), морального виховання (І.Бех, М.Євтух, В.Кравець, Г.Шевченко та ін.), этнопедагогічному досвіду і традиціям сімейного виховання (О.Воропай, О.Звєрєва, М.Стельмахович та ін.); проблемам взаємодії школи і родини у вихованні учнів (А.Капська, Т.Кравченко, В.Постовий та ін.); формуванню ціннісних орієнтацій старших школярів (Л.Анцифєрова, Л.Бойко, Ю.Завалевський та ін.).

Науково-педагогічний пошук здійснювався протягом 1997 - 2005 років і охоплював декілька етапів дослідження, а саме :

- на першому етапі (1997-2000 рр.) здійснено теоретичний аналіз філософської, психологічної, педагогічної, науково-методичної літератури стосовно зазначеної проблеми; сформульовано мету, завдання, гіпотезу дослідження; конкретизовано завдання та обрано необхідні методи наукового пошуку; уточнено сутність сімейних традицій, їх роль у процесі морального виховання учнівської молоді; обґрунтовано можливість використання сімейних традицій як засобу формування моральних цінностей учнів юнацького віку;

- на другому етапі (2001-2002 рр.) розроблено критерії та показники сформованості моральних цінностей учнів старшого шкільного віку; проведено констатувальний експеримент з метою виявлення особливостей та рівнів сформованості моральних цінностей старшокласників засобами сімейних традицій; проаналізовано сучасний досвід морально-сімейного виховання в українській родині;

- на третьому етапі (2003-2005 рр.) обґрунтовано педагогічні умови ефективного використання сімейних традицій у моральному вихованні учнів старших класів; розроблено орієнтовну програму підготовки батьків до використання сімейних традицій у моральному вихованні старшокласників, організовано формувальний експеримент з метою апробації основних теоре-тич-них положень дисертації, проаналізовано його результати, узагальнено дані теоретичного аналізу і дослідно-експериментальної діяльності, підготовлено ряд наукових публікацій і укладено методичні рекомендації для вчителів школи і батьків.

Відповідно до поставлених завдань використано комплекс методів дослідження, зокрема: теоретичний аналіз науково-педагогічної літератури, анкетування, тестування, написання творів і анотацій, обробка статистичних даних, порівняльний аналіз отриманих у ході дослідження результатів, педагогічні спостереження, бесіди, констатувальний і формувальний експерименти, узагальнення досвіду батьків, педагогів, організаторів виховної роботи в школі. Методи дослідження були спрямовані на виявлення існуючих моральних цінностей юнаків та дівчат, сімейних традицій в сучасній родині; розкриття механізмів використання традицій сім’ї у моральному вихованні старшокласників, формування моральних цінностей учнів старшого шкільного віку засобами сімейних традицій.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що: вперше теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено педагогічні умови ефективного використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старших школярів; розроблено орієнтовну програму підготовки батьків до використання сімейних традицій у моральному вихованні старшокласників; дістали подальшого розвитку критерії та показники сформованості моральних цінностей учнів старших класів; уточнено сутність сімейних традицій, їх зміст та функції у формуванні моральних цінностей старшокласників.

Теоретичне значення роботи - у визначенні теоретичних засад використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старших школярів; розкритті ролі сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старшокласників; визначенні критеріїв та показників їх сформованості; обґрунтуванні педагогічних умов ефективного використання сімейних традицій у моральному вихованні учнів старшого шкільного віку .

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в апробації орієнтовної програми та педагогічних умов морального виховання учнів старших класів засобами сімейних традицій; укладенні методичних рекомендацій щодо використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старшокласників. Висновки і результати дисертаційного досліджен-ня можуть бути використані класними керівниками, педагогами і організаторами виховної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах, в практиці шкільного і сімейного виховання, у процесі підготовки майбутніх учителів до здійснення педагогічної освіти батьків.

Наукові положення та методичні рекомендації щодо використання сімейних традицій у моральному вихованні старшокласників упроваджено в систему виховної роботи загальноосвітніх шкіл I-III ступенів № 9 (довідка

№ 3 від 31.01.2005р), № 15 (довідка № 153 від 13.05.2005р.), № 13 (довідка № /01-21 від 16.05.2005р.) м.Херсона та області.

Вірогідність результатів і основних висновків дисертаційного дослідження забезпечується достатнім обсягом розглянутих теоретичних джерел, вивченням філософських, психологічних, педагогічних аспектів поставленої проблеми, використанням системи методів наукового пошуку, що відповідають об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження, позитивними підсумками апробації результатів. Сформульовані у процесі науково-дослідної діяльності висновки перевірено і підтверджено шляхом теоретичного аналізу та результатами експериментальної роботи.

Апробація результатів дослідження відбувалась у процесі дослідно-експериментальної роботи автора на базі старших класів загальноосвітніх шкіл. Основні положення дисертації обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях „Формування ціннісних орієнтацій молод-ших школярів у європейському контексті„ (Херсон, 2004 р.), „Соціально-економічні, політичні та етнопедагогічні чинники буття народу в системі українознавства” (Київ, 2004 р.), всеукраїнських наукових конференціях “Від творчого вчителя до творчого учня” (Херсон, 1999 р.), “Гуманітарна освіта в контексті регіональних проблем: досвід і перспективи” (Херсон, 2000 р.), “Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку” (Миколаїв, 2001 р.), „Національна програма виховання дітей і молоді в Україні: стан та перспективи” (Херсон, 2003 р.), всеукраїнському науково-практичному семінарі “Практика гуманізації шкільної освіти і виховання” (Херсон, 1999 р.), міжвузівських науково-методичних конференціях „Екологія здоров’я” (Херсон, 2003 р.), методичному об’єднанні заступників директорів з виховної роботи шкіл м.Херсона „Духовно-моральний розвиток особистості учня в умовах навчально-виховного процесу” (Херсон, 2005 р.). Упровадження результатів дослідження відбувалося в умовах сімейного виховання, педагогічної освіти батьків, проведення освітньо-виховних заходів у загальноосвітніх школах м. Херсона та області, а також у процесі викладання курсу “Педагогіка” і “Соціальна педагогіка” у Херсонському державному університеті, Херсонській філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна”.

Публікації. Результати дослідницької роботи, основні висновки та рекомендації за темою дослідження відображено у методичному посібнику і 8 наукових працях. Із них 4 у фахових виданнях, затверджених ВАК України та 4 у матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст займає 183 сторінки. Список використаної літератури містить 251 джерело. Загальний обсяг дисертації складає 229 сторінок. Робота містить 12 таблиць і 21 рисунок, 21 додаток (25 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та ступінь наукової розробки проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання дослідження, розкрито методологічну та теоретичну основу наукового пошуку, основні його етапи та експериментальну базу, сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, охарактеризовано їх вірогідність, наведено дані про апробацію результатів дослідження та публікації.

У першому розділі „Теоретичні засади використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старшокласників” уточнено сутність таких понять як соціальні та сімейні традиції, розглянуто сімейні традиції як соціокультурну та педагогічну категорію, охарактеризовано особли-вості морального становлення особистості старшокласника, виділено найбільш важливі аспекти формування моральних цінностей учнів старших класів.

У результаті теоретичного аналізу філософської, психологічної, культурологічної та педагогічної літератури зазначено, що соціальні традиції є важливим елементом соціальної та культурної спадщини, що передається наступним поколінням і зберігається протягом тривалого часу в суспільстві в цілому та в окремих соціальних групах. Традиції виявляють себе у формі переказу, передачі певного досвіду, культури, звичаїв, порядку, що встановлюється у поведінці та побуті, історично сформованих духовних цінностей, що передаються від покоління до покоління. Вони виявляють себе і як система людської діяльності, форма теоретичного, практичного і духовного освоєння дійсності, і як присутність минулого в людині.

Соціальні традиції належать до складних системоутворювальних явищ, у яких гармонійно поєднуються такі прояви, як історичне, минуле, звичне, стабільне, консервативне і таке, що самовідновлюється, автоматично передається з покоління в покоління, що виправдовується самим фактом свого існування в минулому. У дисертації наголошено на тому, що соціальні традиції є необхідною основою соціокультурного розвитку суспільства, історично сформованими елементами спадщини попередніх поколінь, які необхідні в житті наступних і які виявляються у певних формах свідомості, моральних цінностях і нормах поведінки.

Одним із різновидів соціальних традицій є сімейні традиції, які визначено як історично сформовані особистісно-сімейні норми, моделі, принципи та цінності, прийняті в окремій родині і які передаються від старшого покоління молодшому. Якщо соціальні традиції пов’язані з соціокультурним середовищем в цілому, то сімейні традиції, які також мають соціальну природу, функціонують у межах життєдіяльності та виховного процесу окремої сім’ї.

У дисертації досліджено сімейні традиції як соціокультурну та педагогічну категорію. З соціокультурного погляду традиції сім’ї розглядаються як соціальний феномен, зумовлений історичними умовами становлення і розвитку суспільних відносин, етнокультурним, художньо-естетичним досвідом суспільства та певними соціально-ціннісними ідеалами та орієнтирами. Зазначено, що це є історично сформовані елементи спадщини попередніх поколінь окремої родини, трансформовані та прийняті в житті наступних поколінь, які виявляються у певних формах свідомості, духовних цінностях, способах життя, стилі мислення та нормах поведінки особистості. У дисертації також наголошено, що сімейні традиції є педагогічним поняттям, яке характеризує особливу форму збереження в сім’ї та передачі молодому поколінню життєвого досвіду, системи цінностей. Це є спосіб впливу на особистість з метою її соціалізації, встановлення освітньо-виховного діалогу між старшим поколінням і молоддю. Підкреслено, що сімейні традиції ґрунтуються на єдності психоемоційної сфери, світосприйняття, потребі встановлення гармонійних відносин між різними поколіннями людей, наступності зв’язку сучасного з минулим і майбутнім.

У процесі дослідження розкрито особливості морального становлення особистості старшокласника, зазначено, що учні старшого шкільного віку виявляють здатність до формування усвідомлених моральних цінностей, відповідного стилю поведінки. У цей період відбувається процес фізичного і психічного дозрівання особистості, завершується етап первинної соціалізації та набуття необхідного життєвого і морального досвіду, розвивається почуття самостійності і відповідальності, посилюється роль моральних переконань, виробляються уміння і навички діяти відповідно до моральних принципів та норм поведінки.

Ефективнішим цей процес може бути завдяки використанню традицій моральних відносин, що існують в окремій родині. Вони забезпечують наступність у її розвитку, зміцнюють зв'язки між поколіннями, сприяють становленню гармонійних стосунків у сімейно-родинному колі, збагаченню та повноцінній організації життєдіяльності особистості, виступають як механізм формування соціально цінних рис людини, а також сприяють освоєнню старшокласниками моральних норм, цінностей, зразків поведінки, виробляють у них імунітет до аморальних явищ, мають виховну силу, яку необхідно повною мірою використовувати в процесі формування моральних цінностей.

У другому розділі „Особливості впливу сімейних традицій на формування моральних цінностей старшокласників” визначено критерії, показники та основні рівні сформованості моральних цінностей старшокласників, розкрито зміст моральних цінностей та ціннісних орієнтацій учнів у найважливіших сферах їх життєдіяльності, виявлено ставлення учнівської молоді, батьків та вчителів до сімейних традицій, здійснено аналіз змісту сімейних традицій та їх використання в умовах сьогодення, оцінено ступінь впливу сімейних традицій на моральне становлення особистості старшокласників.

У дисертації обґрунтовано необхідність діагностування стану сформованості моральних цінностей учнівської молоді, подано розгорнутий аналіз думок педагогів та психологів щодо основних підходів до визначення критеріїв та показників сформованості моральних цінностей, проведено пошукову роботу, пов’язану з їх уточненням та конкретизацією. У результаті виділено наступні критерії та показники сформованості моральних цінностей в учнів старшого шкільного віку: сприйняття моральних цінностей (поверхове, фрагментарне, цілісне), розуміння моральних цінностей (інтуїтивне, усвідомлене, творче), звернення учнів до моральних цінностей (спонтанне, вибіркове, системне).

За результатами констатувального експерименту, у якому взяли участь більше 270 старшокласників, вдалося з’ясувати, що найбільшу кількість (47,3досліджуваних становить та частина учнів, яка має ще низький рівень сформованості моральних цінностей. Їх характерними ознаками були поверхове сприйняття та інтуїтивне розуміння морального змісту, переважно спонтанне звернення до моральних цінностей у повсякденному житті. До середнього рівня сформованості зазначеної якості віднесено 37,6 старшокласників, які відзначалися фрагментарним сприйняттям моральних відносин, розуміння ними моральних цінностей мало вже більш свідомий і критичний характер, а звернення до морально-етичних питань засвідчувало про його вибірковість. До числа тих, хто відповідав показникам високого рівня сформованості моральних цінностей віднесено лише 15,1старшокласників. Їм було властиве цілісне сприйняття, творче розуміння та системне звернення до моральних цінностей під час спілкування, навчання, праці та відпочинку.

У процесі експериментального дослідження розкрито зміст моральних цінностей та ціннісних орієнтацій учнів старшого шкільного віку у найважливіших сферах їх життєдіяльності. Результати анкетування засвідчили, що 65,8учнів змогли назвати до п’яти моральних цінностей у їх житті, 25- виділили близько десяти, і лише 9,2юнаків та дівчат зазначили, що їм відомо більше десяти цінностей морально-етичного змісту. До позитивних моральних проявів особистості учні найчастіше відносять: чесність, скромність, чуйність, сміливість, працьовитість, доброзичливість, доброту, охайність, ввічливість. Лише в окремих випадках старшокласники називають такі моральні цінності людини, як щирість, сердечність, великодушність, гордість, хоробрість, товариськість, сумлінність, щедрість, сором’язливість, люб’язність, совісність, гостинність, вірність, людяність, розважливість, правдивість, відданість та ін.

Серед негативних проявів людини в системі її моральних відносин старшокласники найчастіше виділяють такі, як злість, жадібність, підлість, боягузтво, мстивість, байдужість, ненависництво, егоїзм. В окремих випадках згадують такі прояви, як жорстокість, брехливість, зарозумілість, заздрість, скупість, нав’язливість, брутальність, зухвалість, нахабність, лицемірство, недбалість, лінощі, безсердечність, нечесність, неохайність та ін.

У дисертації проаналізовано морально-ціннісні орієнтації юнаків та дівчат, зазначено, що у сфері природокористування, побуту, праці, відпочинку, міжособистісних відносин, художньої культури і творчості старшокласники найчастіше виділяють такі моральні якості людини як співчуття, відповідальність, шанобливість, ощадливість, працьовитість та справедливість. Наголошено на необхідності збагачення морально-етичного досвіду учнівської молоді засобами сімейних традицій.

Результати дослідно-експериментального вивчення впливу сімейних традицій на формування моральних цінностей старшокласників засвідчили його недостатню ефективність у зв’язку з тим, що існуючі в родинах традиції мають часом обмежений зміст, відрізняються одноманітністю, спрощеним характером, прагматичною спрямованістю, не відображають своєрідності та особливості морально-етичних відносин в сім’ї. За даними проведеного дослідження найчастіше підтримують традиції мати та батько (від 44 до 70 відсотків), дещо рідше – бабуся, дідусь, брати і сестри (від 15 до 38 відсотків), і найменше підтримують сімейні традиції старшокласники (12% з числа опитаних). Вони пасивно ставляться до існуючих традицій, майже не беруть в них участі, а близько 10% не знає і не може пояснити їх сутність і значення.

У процесі констатувального експерименту отримано дані щодо ефективності використання традиційних форм та засобів оформлення житлового приміщення, сімейного спілкування з природою, організації продуктивної праці, відпочинку, художньо-творчої діяльності в родині; встановлено, що сімейні традиції мають місце переважно в одній або двох сферах життєдіяльності родини і найчастіше реалізуються під час свят; зазначено, що домінування прагматичного ставлення до навколишнього природного і предметного середовища, нерозвиненість культурної сфери, обмежена участь членів родини у творчій діяльності ускладнюють функціонування та збіднюють виховні можливості сімейних традицій.

У третьому розділі „Педагогічні умови ефективного використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старшокласників” підкреслена необхідність соціального, культурологічного та педагогічного забезпечення процесу формування моральних цінностей учнів засобами сімейних традицій, обґрунтовано педагогічні умови ефективного їх використання у моральному вихованні старшокласників, висвітлено зміст, організацію та результати формувального експерименту.

Зазначено, що для ефективного формування моральних цінностей учнівської молоді засобами сімейних традицій потрібні соціальні, культурологічні та педагогічні умови. У залежності від соціальних умов, які пов’язані із забезпеченням належного рівня, якості, стилю та укладу життя кожної родини, відбувається економічне зміцнення сімейних традицій, поширюється їх вплив на різні аспекти життєдіяльності родини, упроваджуються найважливіші суспільні вимоги щодо морального становлення особистості. Культурологічні умови, що пов’язані із збереженням та зміцненням культурно-генетичних витоків української родини, системи її морально-правових та художньо-естетичних відносин, забезпечують подальший розвиток традиційних форм організації сімейного життя, впливають на підвищення загального рівня освіти і культури членів родини, розширюють коло їх пізнавальних, комунікативних, художніх та естетичних інтересів.

Ефективність впливу сімейних традицій на формування моральних цінностей учнівської молоді залежить також від педагогічних умов, сутність яких полягає у цілеспрямованій передачі членам родини необхідних знань, понять та уявлень про традиції та їх освітньо-виховні функції, збагаченні досвіду батьків щодо використання сімейних традицій у моральному вихованні юнаків та дівчат. У дисертації знайшли теоретичне обґрунтування та конкретизацію педагогічні умови ефективного використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей учнів старшого шкільного віку (рис.1).

Рис.1. Педагогічні умови ефективного використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старшокласників

У педагогічному забезпеченні вказаного процесу важливе значення має загальноосвітня школа, діяльність організаторів виховної роботи, класних керівників та вчителів. Вони покликані знайомити батьків та учнів з сімейними традиціями, передавати їм необхідний досвід і тим самим сприяти більш ефективному використанню освітньо-виховних можливостей сімейних традицій. З цією метою визнано доцільною передача системи знань (соціальних, наукових, культурологічних), які б дозволяли батькам глибоко зрозуміти історичні, національні та інші аспекти сімейних традицій, їх сутність, психологічні особливості, роль та функції у житті родини, вплив мистецтва, народної творчості, естетичних чинників на характер традиційних сімейних відносин. Педагогічне завдання полягає у тому, щоб постійно збагачувати зміст сімейних традицій у найважливіших сферах життєдіяльності родини, зокрема у сфері природокористування, побуту, праці, відпочинку, міжособистісних відносин, художньої культури і творчості.

Інформаційний вплив загальноосвітньої школи має бути поєднаний з послідовним вирішенням комплексу організаційних питань, що пов’язані з розкриттям у процесі педагогічної освіти батьків пізнавальної, комунікативної, консолідуючої та креативної функції сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старшокласників, а також оволодінням батьками необхідним досвідом ціннісно-орієнтаційного спрямування сімейних традицій, успішного розв’язання проблем комунікативно-психологічного, організацій-ного та креативного характеру. Зміст і технологію використання традицій родини у моральному вихованні учнівської молоді розкрито в „Орієнтовній програмі підготовки батьків до використання сімейних традицій у моральному вихованні старшокласників”.

Програма дослідження включала в себе проведення формувального експерименту, в якому взяли участь учні старших класів загальноосвітніх шкіл, їх батьки та вчителі. Експеримент передбачав перевірку ефективності педагогічних умов використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старшокласників. Його результати засвідчили, що 94,6% старших школярів і всі батьки глибоко усвідомили поняття „сімейні традиції”. При цьому досить добре і повно пояснити його сутність змогли 67,8% юнаків і дівчат, а також 72,3% батьків. Вони змінили своє ставлення до сімейних традицій, зокрема: 60,2% учнів виявили зацікавленість у розвитку традицій у своїх родинах, кількість респондентів, у яких усі члени сім’ї підтримували традиції зросла з 8,6% до 19,4%. Учні та їх батьки вказували на необхідність подальшого збагачення змісту сімейних традицій. Так, показники по групі особистісно-сімейних свят і заходів значно збільшилися і склали 47%.

Апробація орієнтовної програми підготовки батьків до використання сімейних традицій у моральному вихованні старшокласників актуалізувала увагу на основних напрямах змісту традицій, а також дозволила перевірити їх вплив на моральні цінності старшокласників і констатувати динаміку розвитку цих цінностей в умовах формувального експерименту. Так, кількість старших школярів з середнім і високим рівнем сформованості моральних цінностей зросла відповідно з 37,6% до 48,4% та з 15,1% до 22,6% (рис.2).

Умовні позначки: - до експерименту;

- після експерименту.

Рис.2. Динаміка сформованості моральних цінностей старшокласників

(за даними формувального експерименту)

Впровадження обґрунтованих педагогічних умов позитивно вплинуло на ставлення членів родин до сімейних традицій. Формувальний експеримент підтвердив гіпотезу дослідження, а динаміка кількісних і якісних показників засвідчила про ефективність обґрунтованих на теоретичному рівні педагогічних умов використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей учнівської молоді.

В основних висновках викладено результати наукового дослідження проблеми використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старшокласників.

1. Встановлено, що в умовах демократичного розвитку українського суспільства особливої гостроти й актуальності набуває проблема використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей учнівської молоді, які виступають як певні моделі поведінки, культурні зразки та норми людських відносин, гармонійно поєднують новаторство у моральному вихованні з опорою на апробований досвід та систему цінностей національної та світової культури, зберігають, передають і примножують матеріальні, духовні та культурні надбання, встановлюють плідний діалог та міцні стосунки між поколіннями в сімейно-родинному колі, є ефективним способом прямого та опосередкованого впливу на розвиток моральної свідомості особистості.

2. У дисертації досліджено теоретичні засади використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старшокласників, визначено сутність сімейних традицій як важливої соціокультурної та педагогічної категорії, розкрито їх зумовленість історичними умовами становлення і розвитку суспільних відносин, етнокультурним та художньо-естетичним досвідом, соціально-ціннісними ідеалами та орієнтирами, наголошено на широких можливостях сімейних традицій як особливої форми збереження і передачі молодому поколінню життєвого досвіду, способу впливу на особистість з метою її соціалізації, освітньо-виховного діалогу між старшим поколінням і молоддю.

3. Теоретичний пошук дозволив виділити основні чинники впливу на моральне становлення особистості старшокласника в сім’ї, розглянути роль сімейних традицій у моральному вихованні, охарактеризувати їх функції, пов’язані із створенням колективної пам’яті родини та забезпеченням наступності у її розвитку, зміцненням зв’язків між поколіннями та становленням гармонійних стосунків у сімейно-родинному колі, збагаченням та повноцінною організацією життєдіяльності учнів старшого шкільного віку в сім’ї. Наголошено, що сімейні традиції мають важливе значення для збереження, відтворення, передачі та закріплення на рівні свідомості учнів необхідного соціального, етнокультурного та морального досвіду, системи духовних цінностей, способів гуманістичного мислення та норм поведінки.

4. За результатами дослідження вдалося виявити особливості формування моральних цінностей старшокласників, обґрунтувати критерії та показ-ники, необхідні для діагностики стану сформованості моральних ціннос-тей учнів. У дисертації знайшли обґрунтування та розробку такі критерії та показники, як сприйняття учнями моральних цінностей (поверхове, фрагмен-тар-не, цілісне), розуміння моральних цінностей (інтуїтивне, усвідомлене, твор-че), звернення учнів до моральних цінностей (спонтанне, вибіркове, системне).

5. Матеріали констатувального експерименту засвідчили декілька рівнів (високий, середній, низький) сформованості моральних цінностей старшо-класників, серед яких значну частину складають учні, які мають ще низькі показники. У дисертації наведено експериментальні дані щодо розподілу моральних цінностей юнаків та дівчат у сфері природокористування, побуту, праці, відпочинку, міжособистісних відносин, художньої культури та творчості, а також з’ясовано зміст та характер існування сімейних традицій в родинах учнів, ставлення батьків, старшокласників та вчителів школи до сімейних традицій, їх використання у моральному вихованні.

6. Дослідженням встановлено, що процес формування моральних цінностей старшокласників засобами сімейних традицій має суттєві резерви, які потребують належного використання та створення для цього необхідних умов. На основі наукового пошуку була підкреслена необхідність соціального та культурологічного забезпечення цього процесу, а також зміцнення педагогічного впливу загальноосвітньої школи на батьків та учнів з метою поширення та збагачення досвіду використання сімейних традицій як засобу морального виховання.

7. У дисертації теоретично обґрунтовано педагогічні умови ефективного використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старшокласників. Вони передбачають передачу батькам системи знань (соціальних, наукових, культурологічних) про сутність та освітньо-виховні можливості сімейних традицій; збагачення змісту сімейних традицій у найважливіших сферах життєдіяльності родини (природокористування, побуту, праці та відпочинку, міжособистісних відносин, художньої культури та творчості); розкриття у процесі педагогічної освіти батьків основних функцій сімейних традицій (пізнавальної, комунікативної, консолідуючої, креативної) у формуванні моральних цінностей учнів старшого шкільного віку; оволодіння батьками ціннісно-орієнтаційним, комунікативно-психологічним та організаційно-креативним досвідом використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старшокласників.

8. Автором дослідження розроблена „Орієнтовна програма підготовки батьків до використання сімейних традицій у моральному вихованні старшокласників”, укладено методичні рекомендації, спрямовані на передачу батькам необхідних знань, умінь і навичок щодо ефективного використання освітньо-виховних можливостей сімейних традицій у формуванні моральних цінностей учнівської молоді.

9. У процесі дослідження експериментально перевірено ефективність педагогічних умов використання сімейних традицій у формуванні моральних цінностей старшокласників. Формувальний експеримент повністю підтвердив ефективність запропонованих педагогічних умов, засвідчив позитивну динаміку формування моральних цінностей учнів старшого шкільного віку.

Проведене дослідження не вичерпує зазначену проблему і передбачає подальший науково-педагогічний пошук, пов’язаний з вивченням та розповсюдженням регіонального досвіду використання сімейних традицій у моральному вихованні дітей та молоді.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора:

1. Вечерок Т.В. Сімейні традиції у моральному вихованні старшокласників: Методичний посібник. -Херсон: Айлант, 2004.-84с.

2. Вечерок Т.В. Семейные традиции и их роль в формировании нравственных ценностей личности // Педагогічні науки: Зб. наук. пр.- Випуск 12 .- Херсон: Айлант, 2000. -С. 343-346.

3. Вечерок Т.В. Особенности нравственного становления личности старшеклассника средствами семейных традиций // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Випуск 13. -Херсон: Айлант, 2000. -С. 109-114.

4. Вечерок Т.В. Особливості ставлення старшокласників до сімейних традицій // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. - Випуск 34.- Херсон: Видавництво ХДУ, 2003.- С. 129-132.

5. Вечерок Т.В Педагогічні умови морального виховання учнів старших класів засобами сімейних традицій // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. - Випуск 36. -Херсон: Видавництво ХДУ, 2004.-С.146-150.

6. Вечерок Т.В. Зміст і технологія використання сімейних традицій у мо-раль-ному вихованні старшокласників // Зб. наук. пр. /Наук.-дослідн. ін-т украї-но-знавства. -Том 6.- К.: Поліграфічний центр „Фоліант”, 2005.- С. 84-89.

7. Вечерок Т.В. Семейные традиции и их влияние на нравственное формирование личности // Гуманітарна освіта: Зб. наук. пр. АПН України і Гуманітарного інституту. - Серія: психологія і педагогіка. - Випуск1.-Київ-Херсон: Айлант, 2000. -С. 288-295.

8. Вечерок Т.В. Социальные условия єффективного использования семейных традиций в формировании нравственных ценностей // Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку: Зб. статей до традиційної IV Всеукр. наук-прак. конф.-Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2002.-С.306-308.

9. Вечерок Т.В. Сімейні традиції та їх роль у формуванні моральних орієнтацій дітей та молоді // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. ”Формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у європейському контексті” – Херсон: Айлант, 2004.- С.75-79.

Анотація

Вечерок Т.В. Сімейні традиції у формуванні моральних цінностей старшокласників. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 – теорія та методика виховання. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. – Луганськ, 2005.

Дисертаційне дослідження присвячено актуальній проблемі сучасної педагогічної науки – використанню сімейних традицій у процесі формування моральних цінностей учнів старших класів. На основі аналізу теорії та практики морального виховання старшокласників визначено теоретичні