НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

ЮХИМЕНКО Петро Іванович

УДК 330.831.84

МОНЕТАРИСТСЬКІ ТЕОРІЇ
ТА ТЕНДЕНЦІЇ ЇХ РОЗВИТКУ:
ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

08.01.04 – економічна історія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії та історії Білоцерківського державного аграрного університету.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, академік НАН

України

ЧУХНО Анатолій Андрійович,

Київський національний університет імені Тараса

Шевченка, професор кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік НАН

України

ПАХОМОВ Юрій Миколайович,

Інститут світової економіки НАН України, директор,

м. Київ

доктор економічних наук, професор

ФЕДОСОВ Віктор Михайлович,

Київський національний економічний університет,

завідувач кафедри фінансів, м. Київ

доктор економічних наук, професор

БОДРОВ Володимир Григорович,

Національна академія державного управління при

Президентові України, завідувач кафедри економічної

теорії та історії економіки, м. Київ

Провідна установа: Інститут економіки та прогнозування

НАН України, м. Київ

Захист відбудеться “ ____ ” лютого 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 по захисту дисертацій Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ-30, вул. Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ-30, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий “____” січня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.М. ХахлюкЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах системної ринкової трансформації української економіки помітно зростає значення наукового обґрунтування ефективної монетарної політики, зорієнтованої на грошово-кредитне стимулювання сталого економічного росту і на цій основі підвищення народного добробуту. Становлення інститутів ринкової економіки та їх функціонування тісно пов’язані з висуненням на перший план економічної науки і практики всебічного дослідження методів регулювання господарства. Монетаризм є одним із сучасних провідних напрямів економічної науки, на базі якого забезпечується ефективне поєднання ринкових і державних методів регулювання економіки й грошово-кредитного ринку.

Незважаючи на неоднозначне ставлення сучасних вітчизняних та зарубіжних економістів до монетаристської теорії, вона не лише посідає ключове місце в науковій думці, а й здійснює помітний вплив на розвиток усієї економічної теорії. Практично в кожному з фундаментальних наукових чи навчальних видань минулого століття в галузі економічної теорії, мікро- та макроекономіки в тій чи іншій мірі аналізується вплив на економіку грошових факторів – попиту та пропозиції грошей, фінансового ринку тощо. Сучасний монетаризм становить теоретико-методологічну базу кредитно-грошової політики держав з ринковою економікою.

Дослідження концептуальних основ сучасного монетаризму, вивчення та узагальнення зарубіжного досвіду, втілення його економічної політики значно утруднюються внаслідок розмаїття поглядів на методи її реалізації. Подолання труднощів можливе шляхом порівняльного аналізу теоретичних розробок західної економічної науки, вивчення практики втілення монетаристської економічної політики. З їх допомогою необхідно сформувати оптимальну, адаптовану до специфічних умов сучасної вітчизняної економіки національну модель, яка була б націлена на успішне розв’язання проблем перехідної економіки та зростання ефективності грошового її регулювання.

Отже, дослідження новітньої монетаристської теорії, що об’єктивно відіграє суттєву роль у формуванні сучасної моделі економічного розвитку, визначається актуальністю.

Ступінь дослідження проблеми. Сучасна теорія монетаризму спирається на багатовіковий досвід розробки проблем грошей та їх ролі в економіці. В історико-економічному плані одним із перших, хто висловив важливі ідеї з цього приводу, був Аристотель, а кількісна теорія грошей, основи якої сформувалися в ХVІ – ХVІІ ст. (Ж. Боден, Дж. Локк, П. Мальтруа, Т. Манн, Л. Монтеск’є,
Р. Кантильйон, Д. Юм та ін.), стала загальнометодологічним підходом подальшого розвитку монетаристської теорії, включаючи і сучасні її напрями. Проблеми співвідношення наявної грошової маси та номінальної вартості валового внутрішнього продукту, оптимального рівня автономії центральних банків розглядалися у працях основоположників класичної економічної теорії А. Сміта і Д. Рікардо та економістів “нової хвилі” Ф. Бастіа, Дж. С. Мілля, Т. Мальтуса,
К. Маркса, Ж-Б. Сея. Неокласики К. Віксель, Л. Вальрас, Д. Гобсон, А. Маршалл, А. Пігу об’єктом дослідження визначають взаємозв’язок грошей, процента і цін. Уведення М. Туганом-Барановським у сферу наукового дослідження попиту на гроші змінило спрямування дослідження самої кількісної теорії.

У середині ХХ ст. сформувалися спочатку кейнсіанська, а потім неокейнсіанська концепції монетарної теорії (А. Хансен, Р. Харрод, Дж. Хікс, С. Вайнтрауб, П. Девідсон, Р. Клауер, А. Коддінгтон, А. Лейонхуфвуд, Х. Мінскі та інші дослідники). Фундаментом сучасного монетаризму стали наукові надбання представників “чиказької школи” Ф. Найта, Г. Саймона, І. Фішера на чолі з
М. Фрідменом та їх послідовників Ф. Кейгана, Р. Селдена, Д. Фенда, А. Шварц. Окремі їх ідеї в подальшому розвинули Р. Барроу, П. Боурмен, Д. Гордон,
М. Канцонері, Ф. Кідлендом, Д. Лейдер, Р. Лукас, Ф. Модільяні, Е. Прескот,
К. Рогофф, Т. Сарджент, Дж. Тобін, М. Фелдстайн, Ф. фон Хайєк та ін.

Окремі аспекти зазначених проблем знайшли розробку в працях відомих сучасних вітчизняних економістів, зокрема В. Базидевича, І. Бураковського,
З. Варналія, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриценка, А. Даниленка, П. Єщенка, Т. Ковальчука, В. Лагутіна, В. Литвицького, І. Лукінова, І. Лютого, В. Міщенка, А. Мороза, П. Нікіфорова, В. Новицького, Ю. Пахомова, О. Плотнікова, М. Савлука, В. Федосова, А. Чухна, О. Шарова, В. Ющенка та інших. Їх роботи є помітним внеском у розвиток економічної теорії. Складні проблеми теорії і практики реалізації політики сучасного монетаризму в перехідній економіці Росії та її національні особливості досліджуються у працях Л. Абалкіна, М. Бункіної, Б. Домненка, Г. Жагалова, В. Піщика, М. Петракова, В. Полберовича,
О. Черковця, А. Чегодаєва, М. Шмельова та інших авторів.

Історико-економічні питання становлення та розвитку монетаризму в структурі економічної думки розробляють відомі вчені В. Бодров, Л. Горкіна, Л. Дмитриченко, А. Кредісов, П. Леоненко, В. Рокоча (Україна), А. Анікін, Ю. Ольсевич,
І. Осадча, Я. Певзнер, Г. Сорвіна, В. Усоскін, Г. Худокормов (Росія) та ін.

Проте в сучасній вітчизняній та зарубіжній історико-економічній літературі практично відсутні праці, в яких би комплексно досліджувалися еволюція монетаристських теорій та їх сучасна модифікація, розвиток монетаристських ідей представниками інших новітніх теорій в умовах фінансової глобалізації. Не узагальнені характерні тенденції реалізації монетаристської економічної політики в країнах з перехідною економікою, недостатньо проаналізовано механізми та джерела монетизації економіки в транзитивний період, значення монетарних важелів як одного з визначальних чинників економічного зростання, ролі держави в умовах реалізації монетаристської політики.

Таким чином, теоретична і практична значущість зазначених проблем, недостатня науково-теоретична розробка, відсутність узагальнення та критичного осмислення теоретичних напрацювань, потреба вироблення рекомендацій щодо формування та застосування ефективної монетарної політики в Україні зумовили вибір теми дисертації, її мету та основні напрями дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт, є складовою держбюджетної теми Білоцерківського державного аграрного університету „Перспективи інтеграції агропромислового комплексу України в міжнародний сільськогосподарський ринок” (№ державної реєстрації 0196U007680) та № 01 БФ 040 – 41 “Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (реєстраційний номер 0101U 006977) яку розроблює колектив кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де дисертант навчався в докторантурі й отримував наукову консультацію. Особистий внесок автора полягає в дослідженні особливостей формування монетаристської моделі економічного розвитку в Україні, з’ясуванні причин і специфіки трансформаційної кризи в монетаристський період розвитку її економіки.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є системно-концептуальне дослідження теоретичних і методологічних основ монетаризму, його еволюції, критичний аналіз змісту монетаристської моделі економічного розвитку, наукове обґрунтування теоретичних і практичних засад розвитку сучасного монетаризму, оптимального варіанта практичної реалізації його ідей, адекватних конкретним соціально-економічним умовам України.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань дослідження:–

дослідити теоретико-методологічні підходи до критичного осмислення ролі грошей в економіці, проаналізувати зміни наукових поглядів на грошову економіку, кількісних та якісних характеристик грошового господарства, розкрити природу і тенденції становлення, розвитку та еволюції сучасних монетарист-
ських концепцій;–

висвітлити теоретичні здобутки представників новітніх теорій і шкіл, близьких до монетаризму, особливість їхнього підходу до грошового господарства і розвиток ними окремих ідей монетаризму;–

проаналізувати інституціональні основи розвитку монетаристських моделей господарської системи та багаточинникову природу умов їх ефективного функціонування;–

визначити й розкрити основну філософію та характерні особливості змісту економічної політики сучасного монетаризму, вплив її на структурні зміни в економіці та проблеми реалізації в Україні;–

простежити еволюцію поглядів сучасних монетаристів на проблему “розмірів ” державного регулювання економіки, спадкоємність і „розриви” у порівнянні з підходами представників Чиказької школи, розкрити основні ідеї глобального монетаризму та висвітлити особливості національної монетарної політики з урахуванням інтернаціоналізації фінансових портфелів;–

здійснити порівняльний аналіз практики впровадження основних принципів монетаризму в країнах з перехідною економікою, виявити специфіку континентальної монетарної моделі та монетарної політики в період трансформаційних перетворень; –

проаналізувати грошово-кредитну політику України в монетаристський період розвитку її економіки, виявити основні причини та особливості трансформаційної кризи;–

сформулювати концептуальні основи монетарної політики України, та обґрунтувати економічну доцільність використання окремих її механізмів і джерел для практики господарювання.

Об’єкт дослідження – наукове відображення у світовій та вітчизняній економічній літературі ХVІ–ХХ ст. грошового аналізу економіки, історії становлення та розвитку монетаристської теорії, поглядів представників монетаризму та інших економічних концепцій і шкіл.

Предметом дослідження є монетаристські концепції в їх становленні, розвитку та еволюції, їх взаємозв’язок і взаємодія з монетаристською економічною політикою, з іншими соціально-економічними процесами в Україні та інших країнах з перехідною економікою, механізмами регулювання грошового обігу та монетарною політикою Центрального банку.

Теоретичною та методологічною базою дослідження виступають праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених з питань економічної теорії та її історії, в яких знайшли відображення питання монетарного аналізу економіки протягом ХVІ – ХХ ст.

Методи дослідження. Обґрунтованість та достовірність отриманих результатів дисертації забезпечена обраною сучасною методологією досліджень, що включає загальнонаукові та спеціальні методи, і науковим трактуванням теоретичної спадщини економістів ХVІІІ – ХХ ст. Серед них методи наукової абстракції, аналізу і синтезу, дедукції та індукції, системного підходу та ін.

Еволюція монетаристських концепцій досліджувалася за допомогою поєднання методів історичного й логічного, що дало змогу виявити особливості еволюції кількісної теорії грошей на різних етапах, її зв’язок із сучасним монетаризмом (2.2; 2.3). Діалектичний підхід використано при визначенні сучасних тенденцій кейнсіансько-неокласичного синтезу монетарних ідей (3.1; 3.2), нових тенденцій розвитку сучасного монетаризму (4.1; 4.2; 4.3), системно-структурний та порівняльний аналіз – при виявленні основних тенденцій монетарної політики в період трансформаційних перетворень (5.1) і синтезу сучасних економічних ідей монетаризму (4.4; 5.4), статистичний метод – при аналізі економічного розвитку України в монетаристський період, та структурних зрушень (5.2, 5.3), системне моделювання – при дослідженні монетарного передавального механізму (5.2).

Інформаційну базу дослідження щодо ретроспективи монетаристської теорії складають наукові праці фундаторів монетаристської концепції та інших економічних теорій, монографічні дослідження, статті зарубіжних і вітчизняних авторів стосовно основних засад і особливостей реалізації монетаристських принципів – статистична інформація Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, матеріали міжнародної
статистики опублікованої Європейською статистичною комісією, Світовим банком.

Наукова новизна та особистий внесок автора полягають у розкритті становлення та розвитку монетаризму, його філософсько-методологічних основ, які забезпечили науковий авторитет та широке використання монетаристської теорії як основи економічної політики багатьох держав світу.

Вперше в українській історико-економічній науці:

- розкрито еволюцію монетарного аналізу економіки від його зародження до сучасності в контексті розвитку світової та вітчизняної економічної думки, виявлено тенденції до взаємного зближення сучасного монетаризму та інших шкіл і напрямів економічної теорії;

- досліджено методологію монетаризму, що побудований на глибокому взаємозв’язку і взаємодії грошей і матеріального виробництва, спрямованості
діяльності первинних суб’єктів господарювання на збільшення й оптимізацію власного багатства і тим самим обумовлює збільшення сукупного доходу та інвестування в умовах ефективного використання механізму функціонування економіки;

- доведено, що на відміну від широко розповсюдженого зведення монетаристської теорії до розробок Чиказької школи, в основу яких покладено рух грошей, грошовий аналіз, монетаризм як теорія базується на глибокій взаємодії грошей і реальної економіки, грошового обігу і виробництва;

- обґрунтовано, що на відміну від трактування монетаризму, який начебто заперечує економічну роль держави, в дійсності він не тільки визнає цю роль держави, але і вперше в історії монетаризм обґрунтував необхідність поєднання ринкового механізму з державним регулюванням для сучасної економіки. Історична роль монетаризму полягає в тому, що на відміну від кейнсіанства, яке робило основну ставку на державу як фактор економічного зростання, монетаристи розкрили механізм функціонування сучасної економіки як єдність ринкового механізму та державного регулювання економіки.

Удосконалено такі аспекти проблеми:

- з’ясовано, що життєздатність монетаризму як теорії, проявляється в ефективній соціально-економічній політиці: стабільності грошової системи, широкому розгортанні підприємництва, розвитку конкуренції, формуванні умов для зменшення соціальної диференціації населення. Вона спрямована на забезпечення широкого розвитку середнього і дрібного бізнесу, раціональне використання ресурсів, економічне зростання і соціальне вирівнювання;

- піддано всебічному аналізу і в результаті цього доведено, що успішна реалізація політики монетаризму вимагає орієнтації не лише на чисто монетарні індикатори (темп інфляції, бюджетний дефіцит, грошова маса, курс валюти, золотовалютний резерв), а й на врахування показників ефективності використання ресурсів у ринковій економіці, ступеня її конкурентоспроможності (фондовіддача, продуктивність праці, капіталоємкість, зайнятість тощо). Обґрунтовано, що основою стратегії монетарної політики України має стати довгочасове передбачуване, економічно виправдане зміцнення гривні на базі її зв’язку з
реальним і ресурсним забезпеченням, підвищення довіри до фінансових, банківських і кредитних інститутів. Сучасна бюджетна політика має бути орієнтована на економічність, оптимізацію структури і рівня витрат, сучасний аналіз функціональних компонентів витрат, підтримку перспективного з точки зору формування бюджету національного бізнесу, активне економічне зростання
реального сектора економіки;

- виявлено і досліджено значимість для ефективного функціонування ринкової економіки України збільшення пропозиції кредитних фондів в умовах недосконалої інформації та ринку і зміщення фокусу сучасної монетарної політики України з трансакційної функції грошей на посилення їх кредитної функції. Доведено доцільність розвитку на сучасному етапі утвердження ринкової економіки в Україні стимулюючої монетарної політики при збереженні помірної
жорсткої фіскальної політики – варіант із так званим протилежним „ефектом витіснення”: зростання інвестицій за рахунок зниження державних або споживчих витрат.

Отримали подальший розвиток такі положення:

- доведено, що в умовах фінансової глобалізації зміцнення державних фінансів повинно здійснюватися насамперед шляхом використання економічних інструментів - більш гнучкого застосування податкової і митної політики, політики відсотку, регульованої емісії, реформування банківської системи тощо;

- обгрунтовано зростання взаємозалежності політики грошових влад та відповідного їх впливу на реальний сектор і необхідності у зв’язку з цим ефективної координації грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики. Вона сприятиме зміні філософії збільшення грошових доходів населення як умови підвищення рівня життя, що реально призводить до емісії та інфляції, на монетаристське його розуміння як необхідної умови економічного зростання і взагалі нормального функціонування економіки.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи можуть бути використані:

при проведенні подальших досліджень у галузі історико-економічних
наук, насамперед, еволюції монетаристської теорії;–

у навчальному процесі для більш якісного і наукового висвітлення в лекціях і на семінарських заняттях історії світової та української монетарної думки і підвищення завдяки цьому рівня підготовки майбутніх фахівців у галузі економіки;–

при підготовці підручників, навчальних посібників та іншої навчально-методичної літератури з економічної теорії та її історії;–

у роботі органів державної влади для підвищення наукової обґрунтованості та вдосконалення сучасної монетарної політики України, як вагомої складової побудови монетаристської моделі в розвитку економіки.

Наукові розробки автора, практичні висновки та пропозиції використані бюджетним Комітетом Верховної Рада України при формуванні бюджету 2004 року (довідка № 06-9/133440 від 25.09.03) та 2005р. (довідка № 499 від 24.11.2005р.), Національним банком України, в роботі експертно-аналі-тичного центру Ради Національного банку України з питань грошово-кре-дитної політики при підготовці пропозицій щодо удосконалення монетарної політики в умовах транзитивної економіки (довідка № 09-010/21 від 11.02.04), Науково-дослідним фінансовим інститутом при Міністерстві фінансів України при виконанні теми НДР 2003 року “Модернізація системи управління державними фінансами” (№ ДР 0103U007348), теми НДР 1.7.1. “Теоретичні засади макроекономічного регулювання і фінансової політики” Комплексного тематичного плану науково-дослідних робіт Міністерства фінансів України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
23 лютого 2004 р. № 170 (довідка 23/179 від 16.03.04), Науково-дослідним економічним інститутом Міністерства економіки України при виконанні плану науково-дослідних робіт у 2004 році (наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 183 від 11.05.04) у відповідних розділах теми “Удосконалення методології складання та прогнозування зведеного балансу фінансових ресурсів України на основі вимог системи національних рахунків та з урахуванням сучасного стану розвитку економічної науки” (довідка № А/362 від 27.09.05), автором при підготовці навчальних посібників та підручників з “Історії економічних учень”, “Економічної історії”, „Теорії фінансів” та „Сучасних економічних теорій” рекомендованих Міністерством освіти і науки України (довідка № 14/ 18.2-835 від 19.05.03.;
№ 14/18.2-2442 від 18.11.04; 14/18.2-153 від 26.10.05; 14/18.2-624 від 25.03.05; 14/18.2-1671 від 12.07.05).

Впровадження результатів дисертаційного дослідження здійснювалося автором у навчальному процесі при викладанні дисциплін: “Історія економічних учень” і “Економічна історія” на економічному факультеті Білоцерківського державного аграрного університету (довідка № 01-12/757 від 30.12.05) та економічному факультеті Білоцерківського інституту економіки та управління ВМУРоЛ „Україна” (довідка № 1889 / 01 від 04.01.06 )

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено на основі узагальнень і досліджень еволюцію монетаристських теорій та проаналізовано практику впровадження основних її принципів в країнах з перехідною економікою, виявлено основні причини трансформаційної кризи в монетаристський період розвитку економіки України. Обсяг особистого внеску в роботах, які опубліковані у співавторстві, наведений окремо у списку опублікованих праць. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації її автор доповідав на більш ніж 14 республіканських та міжнародних науково-теоретичних та науково-практичних конференціях і семінарах у Києві, Львові, Харкові, Черкасах, Білій Церкві та ін. Це підтверджено програмами і опублікованими доповідями автора дисертації у матеріалах конференцій (вказано у списку опублікованих праць).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано монографію (19,5 друк. арк.), 2 колективні монографії (12,6 друк. арк.), матеріали підручника (у співавторстві) (27 друк. арк.), 3 навчальні посібники (1 у співавторстві) (47,4 друк. арк.) та 55 статей, з яких 31 у фахових та 24 у інших виданнях, у тому числі 25 одноосібних у фахових і 16 у інших виданнях, загальним обсягом 24,9 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Повний обсяг дисертації складає 456 сторінок, основний зміст роботи викладено на 411 сторінках, список використаних джерел включає 451 найменування на 35 сторінках. Дисертація містить в основному тексті 6 аналітичних таблиць і 5 рисунків, які займають 7 сторінок та 5додатків, що розміщені на 10 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, зв’язок з науковими програмами, планами, темами економічного факультету Білоцерківського державного аграрного університету, сформульована мета та завдання, дається характеристика об’єкта, предмета і використання методів дослідження, викладається наукова новизна та основні наукові положення, які виносяться на захист, показані теоретичне та практичне значення отриманих результатів, апробація, характер публікацій, а також практичне впровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Історіографія монетаристських теорій” здійснено історіографічний огляд проблеми дисертаційного дослідження, розкрито еволюцію монетарного аналізу економіки, поглядів провідних вітчизняних і зарубіжних економістів з проблеми становлення і розвитку сучасного монетаризму.

У дисертації показано, що поширення індуктивного підходу до аналізу
економічних явищ та процесів завдяки поступовому проникненню в інтелектуальний світ творів Аристотеля привело до осмислення в економічній думці пер-ших емпіричних залежностей. Дисертант відзначає характерну рису праць раннього періоду, власне як і розвитку всієї економічної думки, до останньої третини ХVIII ст.: нерозчленованість, недиференційованість економічних знань. По суті, аналіз грошей концентрувався навколо зясування їх суті та функцій. Були закладені основи концепції, згідно з якою: 1) незалежно від мети використання грошей, їх фундаментальна функція, що обумовлює їх існування, полягає у виконанні ролі засобу обігу; 2) самі гроші мають бути одним із товарів, тобто корисною річчю і мати мінову цінність, яка не залежить від їх грошової функції. Дисертант підкреслює, що, незважаючи на відсутність повноти цієї концепції, вона була домінуючою до кінця ХІХ ст. і навіть пізніше, хоча завжди викликала дискусії.

Дисертантом з’ясовано, що економічна наука схоластів розглядала всі явища грошової економіки капіталізму, який народжувався, тому вона була міцним фундаментом для аналітичних праць послідовників, включаючи й представників класичної школи. Останні поставили в центр аналізу монетаристські принципи, які були підхоплені й розвинуті до стану теорії економістами
ХVI– ХVIII ст.

У меркантилістській літературі ще відсутні чітко виділені галузі досліджень, проте, як показано в дисертації, поставлені практично всі проблеми грошової економіки. Дисертант відзначає великий вплив на розвиток економічної думки праць Д. Юма. Його теорія, включаючи й надмірне виділення ролі руху цін як головного засобу адаптації економічного механізму, в основному залишається незаперечного до 20-х років ХХ століття. Показано першочергове значення для становлення сучасного монетаризму трьох досягнень класичної літератури:
1) трактування „швидкості обігу” як змінної величини, що коливається в залежності від стану „довіри”; 2) надання наукової форми ідеям відносного зв’язку між грошима, цінами і процентом; 3) тлумачення монетарних аспектів міжнародної торгівлі. Саме ці дослідження стали центром дискусій у монетарному аналізі в післякласичний період.

Розкрито неокласичний підхід до монетарного аналізу економіки. Представники неокласичної теорії вбачали роль грошей лише у визначенні рівня цін. Незважаючи на строкатість своїх поглядів, вони були прибічниками теорії граничної корисності, що й зумовило їхні теоретико-методологічні підходи до дослідження грошового обігу та фінансів. Разом з тим, у працях неокласиків монетарна теорія набула обрисів науки про основи доцільного, що відповідає певним умовам, ведення найбільшого сингулярного господарства – державного та інших господарських суб’єктів, що мають монетарну владу. Розвиток монетарної теорії в цьому руслі привів до виділення в її складі монетарної політики. Відзначена особлива роль у становленні монетаристських теорій праць Л.Вальраса, І.Фішера, А.Маршалла та К.Вікселя.

У 20-40-х роках ХХ ст. кількісна теорія грошей поступається кейнсіанській теорії державних фінансів, грошей та грошово-кредитного регулювання. Дисертант показує, що ідеї цієї теорії, започатковані у працях Дж. М. Кейнса, були доведені й розвинуті у працях кейнсіанців та неокейнсіанців. У період 40–70-х років ХХ ст. вони обґрунтовували ідею необхідності управління державним бюджетом через норму прибутку, норму відсотку та фіскальну політику.

Автор проаналізував особливості праць економістів Чиказької школи. У їхніх працях монетаристська теорія стала центральним елементом господарської системи, який визначає стан економічної кон’юнктури і весь хід відтворювального процесу. Вплив грошових зрушень на наступний хід економічної активності став центром аналізу цілої плеяди сучасних монетаристів. Зроблено висновок, що, незважаючи на розмаїття дослідження аспектів монетаристської теорії у працях сучасних економістів, усіх їх об’єднує намагання простежити тенденції та перспективи розвитку сучасної грошово-кредитної політики, а також наукове обґрунтування об’єктивних, незалежних від кон’юнктурних міркувань та політичних течій принципів і методів управління грошово-кредитним ринком. Їх наукові обґрунтування і пропозиції стосуються перш за все методів та інструментів реалізації монетарної політики, встановлення контролю за діяльністю комерційних банків на грошово-кредитному ринку, а також зміцнення фінансової системи держави в цілому. Власне ці монетаристські ідеї склали основу критичного аналізу даної роботи.

Дисертант приходить до висновку, що, крім відсутності праць із зазначених вище проблем сучасного монетаризму, залишаються дискусійними такі питання: визначення галузі відповідальності Уряду і центрального банку в монетарній політиці; співвідношення в ринковій економіці дії ринкових механізмів грошового регулювання і фіскальної політики; ролі держави як „активатора” монетарної економіки; зміни ролі національних монетарних інститутів в умовах фінансової глобалізації та ін.

Другий розділ “Методологічні основи теорії монетаризму” присвячено дослідженню формування і розвитку загальнометодологічного підходу монетаристської теорії на основі розвитку принципів кількісної теорії грошей. Показано, що у процесі формування та еволюції ринкових відносин відбувається розмежування реальних і грошових сторін господарського життя і загострюються суперечки навколо питань, пов’язаних з місцем і роллю грошей у відтворювальному процесі. Розкрито утвердження позитивних економічних знань у тісному зв’язку з їх нормативним аспектом і на основі цього встановлено перші закономірності в економічній теорії щодо грошового господарства. Доведено, що практика створення фінансових пірамід (Дж. Ло) стала поштовхом до переосмислення ролі грошей та торгівлі, загального повороту економічної думки до з’ясування проблем взаємозалежності реальної і грошової економіки (Ж. Боден, Дж. Локк, Д. Юм, Дж. Мілль та ін.). Розкрито зв’язок еволюції поглядів представників кількісної теорії грошей з постановкою в центр уваги ідеї можливості регулювання паперово-грошових і фінансових технологій у ХХ ст., коли грошове господарство трансформується в систему паперово-грошового та кредитно-грошового обігу.

У дисертації проаналізовано погляди представників класичної школи політекономії (У. Петті, П. Буагільбер, А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.Б. Сей та ін.) на ланцюг взаємозалежності між грошовою масою, цінами та платіжним балансом, які спрямували грошовий аналіз у наукове русло. Розкрито, що головною темою дискусій ХVІІІ – початку ХІХ ст. було обговорення можливостей, методів і меж регулювання кредитної емісії, ролі банку в регулюванні обсягу грошової маси. Показана роль Г. Торнтона в з’ясуванні залежності розмірів кредитної надбудови від величини грошової бази та в обґрунтуванні важливого практичного висновку про можливості інфляційного методу розв’язування грошових криз.

Автор дисертації виявив, що до середини ХІХ ст. центр уваги монетарного аналізу змістився до більш практичного питання – регулювання грошового обігу. У зв’язку з цим розкриті ідеї прихильників грошової школи (Дж. Лойд,
Р. Торренс та ін.) про грошовий обіг як джерело економічної нестабільності та регулювання його в залежності від грошового попиту як справу самої банківської системи.

У дисертаційній роботі показано, що проблема грошей, грошового обігу набула самостійного практичного значення на рубежі ХІХ – ХХ ст.ст. Увагу теоретиків привернули такі питання: золотий стандарт та його значення для системи цін, біметалізм, міжнародне співробітництво у сфері грошового й валютного регулювання. Науковці цього періоду розглядають стабільність економіки переважно через призму стабільності цін. Уже на початку ХХ ст. були запропоновані заходи грошового регулювання, які нині стали загальноприйнятими, наприклад вплив на грошову масу через операції з державними облігаціями – прообраз операцій на відкритому ринку.

Аналіз першоджерел та іншої історико-економічної літератури, здійснений автором дисертації, засвідчив, що у ході дискусії щодо монетарної теорії
Л. Вальраса, який першим із дослідників ХХ ст. аналіз грошей „вбудував” у систему загальної теорії, обговорювалися такі проблеми: відносна швидкість реакції цін і кількостей грошей на скорочення попиту; відносна сила (спрямована на відновлення рівноваги з повною зайнятістю) ефекту реальних касових залишків і механізму поступу до рівноваги при нижчому рівні виробництва. Порушена також проблема очікуваної й пов’язаної з нею проблеми невизначеності.

Виявлено, що А. Маршалл розглядає проблему грошей як частину аналізу економічного процесу і як один із шляхів, що веде до розробки теорії зайнятості. Більш чітко, ніж Л. Вальрас, він показав важливість розподілу між „реальними” і „грошовими” ставками проценту і звернення до особливостей механізму, за допомогою якого зміна кількості грошей впливає на економічну систему. Показано, що ці ідеї стали центром монетарного аналізу і сучасних монетаристів, перш за все Дж. Хутрі, Г. Валінгтон, Дж. М. Кейнса, А. Пігу і Д. Робертсона. Вони розвивали ідеї А. Маршалла у своїх власних концепціях і мають своїх послідовників.

У дисертації проаналізовані теоретичні розвідки видатного шведського вченого К. Вікселя і показано, що центральне місце у його теорії посідав кумулятивний процес встановлення залежності між позичковим процентом, дохідністю капіталу, цінами й обсягом виробництва. Вона згодом стала центральною темою кейнсіанських дебатів. Дисертант показав методологічне значення положень Векселя для розвитку монетаристської теорії ХХ ст., практичне значення для формування основ кредитно-грошової політики, трансакційної версії кількісної теорії грошей.

Дисертант довів, що американський учений І. Фішер у певному розумінні першим розпочав процес “деабсолютизації” грошей як унікального фінансового активу і проклав шлях портфельному підходу. Проте вчений цей підхід не розкрив, а тільки розширив статистичний зміст грошової маси за рахунок включення до неї грошових субститутів. На думку автора дисертації, розробки І. Фішера не започаткували окремої школи, але його аналіз процента, інфляції, очікувань і грошового обігу, підкріплений емпіричними даними, став основою ряду теоретичних досліджень. Серед них найбільш значущим став сучасний монетаризм.

У дисертаційній роботі показано внесок у розвиток монетаристських ідей М.І.Туган-Барановського і доведено, що вони стали основою майбутніх дослід-жень шляхів впливу грошей на економіку та механізму свідомого регулювання цього впливу (теорія регульованих грошей Дж. М. Кейнса). Показано зміну спрямування дослідження кількісної теорії грошей кейнсіанцями і монета-
ристами.

На основі аналізу кількісної теорії грошей, проведеного в дисертації, автор зробив висновок, що її класична модель – це перше систематизоване намагання пояснити детермінанти таких важливих макроекономічних або агрегатних змінних, як загальний рівень цін, валовий національний продукт (ВНП), рівень зайнятості та сукупних витрат. За допомогою класичної моделі теоретики прагнули пояснити також взаємозв’язок цих змінних та роль грошей. Вона стала загальною методологічною основою для подальшого розвитку монетаристських теорій, включаючи і сучасні її напрями.

У третьому розділі „Формування основ монетаристської теорії” виявлено кейнсіанський і монетаристський підходи до формування попиту на гроші в дослідженнях постдепресійного періоду 30-х років XX ст. і показано зосередження вчених на вивченні функціонування та ролі грошово-кредитної політики, її впливу на розміри ВВП, рівень зайнятості, витрат і цін. У ході розкриття монетарної теорії Дж. М. Кейнса на основі системного аналізу доведено, що Кейнсову постановку питання про взаємозв’язок між процесом вирівнювання вкладів та інвестицій і зміною доходу можна вважати першим кроком у створенні нової теорії виробництва та зайнятості, а вивчення функціонування і ролі грошово-кредитної політики, що впливає на розміри ВВП, рівень зайнятості, витрат і цін, – успішною спробою започаткувати нову школу економічної теорії.

У дисертації зазначено, що в результаті відключення “цінових стабілізаторів” і зруйнування тим самим логіки неокласичних доказів про обов’язкову відповідність ринкового попиту та пропозиції Дж. М. Кейнс по-новому розкрив вплив механізму зміни грошової маси на інші економічні змінні. Зміни рівноважного реального доходу відбуваються в тому ж напрямі що й зміни номінальної грошової маси.

Як показано в дисертації, у другій половині 60-х рр. минулого століття відбувалося становлення так званого неортодоксального кейнсіанства (посткейнсіанства). Його моделі порівняно з кейнсіанськими (Р. Клауер, А. Лейонхуфвуд, П. Девідсон, А. Конддінгтон, С. Вайнтрауб, Х. Мінскі та ін.) мають ряд відмінностей. Це зміна агрегативної структури і принципів агрегування (активи об’єднані не за матеріальними ознаками (споживчі чи інвестиційні), а за ступенем залежності їх ціни від очікувань відносно майбутнього за тривалістю); включення у функцію споживчого попиту дефільованої за індексом цін поточної вартості активів; введенням у функцію інвестиційного попиту поточної вартості активів, співвіднесеної із заробітною платою, а також включення до змінних функцій попиту на гроші, крім поточної вартості довгострокових активів, ще одного показника – співвідношення поточної банківської ставки та її нормального рівня.

Дослідивши еволюцію монетаристських поглядів на основі аналізу ідей М. Фрідмена, дисертант в узагальненому вигляді викладає основні принципи теорії монетаризму.

Насамперед економічна теорія служить меті прогнозування динаміки економічних показників і лише потім є інструментом аналізу. Для досягнення мети необхідно активно використовувати економетричні макромоделі, причому задані у зведеній, а не в структурній формі.

Щодо деякого оптимального рівня виробництва, який визначається розвитком продуктивних сил, запасом ресурсів і т.д., ринкова економіка внутрішньо стійка. Проте він не виключає наявність безробіття, пов’язаного з інституціональними особливостями економіки, наприклад, недостатньою гнучкістю заробітної плати (природний рівень безробіття).

Дією механізму відносних цін як ефективного способу розподілу (алокації) обмежених економічних ресурсів забезпечується досягнення оптимального рівня виробництва. Втручання держави в цей механізм має бути мінімальним.

В економіці гроші відіграють ключову роль. Їх зміна через ефект реальних касових залишків приводить до зміни витрат і номінальних доходів. У короткостроковому періоді це може призвести до зміни як рівня цін, так і обсягу виробництва, а в довгостроковому – лише до зміни загального рівня цін. Тобто, за винятком короткого періоду, зв’язок між безробіттям й інфляцією відносний.

Стійка залежність між масою грошей в обігу і найголовнішими економічними показниками є одним із найбільш важливих проявів сталості економіки.
Функція, що виявляє цю залежність, є найбільш вагомим інструментом аналізу взаємодії грошової політики та економіки.

Таким чином, заходи грошово-кредитного регулювання в монетаристській і кейнсіанській теоріях спрямовані на досягнення одних і тих же цілей, проте різними методами. Для кейнсіанців характерне висунення на перший план стабільності економічного зростання, навіть ціною помірної інфляції, а монетаристи вважають за необхідне підтримувати стабільність цін шляхом послідовної, передбачуваної політики помірного приросту грошової маси, що в довгострокових часових інтервалах також сприяє забезпеченню високої зайнятості й економічному зростанню.

Четвертий розділ “Сучасний монетаризм: особливості й суперечності” присвячений дослідженню розвитку монетаристських ідей у працях нових монетаристів і представників інших немонетаристських теорій. У даному розділі дисертант розкриває ідеї сучасних монетаристів: особливе значення для функціонування ринкової системи мають процеси кредитування, а не просто грошові трансакції і грошова маса, що їх обслуговує; важливого значення в умовах недосконалої інформації та ринку набуває не просто пропозиція грошей, а пропозиція кредитних фондів.

У дисертації показано, що нові монетаристи високо оцінюють роль та значення монетарної політики як інструментарію державного макроекономічного регулювання економіки. Головний інструмент монетарної політики – операції на відкритому ринку, коли центральний банк здійснює купівлю або продаж державних цінних паперів (казначейських векселів T-bills) з метою збільшення або скорочення грошей в обігу. Останнє має вплинути на стан банківських резервів і банківські процентні ставки. Тобто, для нових монетаристів основним каналом активізації економіки є кредитно-грошовий, який забезпечує багатство націям і дає можливість створювати стабільні грошові потоки в економіці.

На основі критичного аналізу ідей нових монетаристів дисертант приходить до висновку, що грошові й реальні зміни пов’язані між собою. Рівноважна дихотомність і нейтральність грошей у короткостроковій перспективі в сучасній економіці відсутні. Грошові шоки (експансія чи стискання) створюють значні короткострокові (різні за силою і з різним лагом) впливи на рівень виробництва, зайнятості, рівень цін та заробітної плати, ставки процента і доступність кредиту. Сила і спрямованість впливу на вказані змінні та лаг залежать від масштабів грошового шоку, інституціонального устрою, конкретної економіки, у тому числі й рівня її зрілості. Щодо довгострокових впливів грошових шоків, то тут відсутня єдність поглядів і теоретичних підходів, а також достатня обґрунтованість отриманих емпіричних розрахунків. Можна стверджувати, що для сучасних монетаристів вказана проблема є „чорним ящиком”.

Дисертант показує, що під впливом розвитку постіндустріальних (інформаційних) технологій з’являються нові можливості розширення ролі держави в економіці. У дослідженні доведено, що сучасні монетаристи визнають їх і вбачають посилення ролі держави в організації обліку, контролю, прийнятті рішень і здійсненні інших управлінських функцій. Беззаперечним є зростання ролі держави як виробника суспільних благ, як свого роду соціальної технології і як найбільшого інвестора в ключові для постіндустріального суспільства галузі.

У дисертації розглянуто погляди неоконсерваторів у сфері монетарної політики (П. Боурмена, М. Фелдстайна, Р. Барроу та ін.). Проведене дослідження зміни акцентів у грошовій політиці засвідчує, що теорії цих економістів відзначаються більшою практичною зорієнтованістю, зосередженням уваги теоретиків на аналізі перешкод розширення пропозиції й ефективного використання факторів виробництва. Головною з них вважається негативний вплив рівня і структури податків на стимули до праці й інвестування, а також вплив інститутів і навичок, наприклад, обмежень, пов’язаних із діяльністю профспілок, на ефективну алокацію ресурсів.

У процесі дослідження з’ясовано, що