КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЯКУБА ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 811.111 + 81.42

МОВНІ ЗАСОБИ ВІДОБРАЖЕННЯ СИТУАЦІЇ

ЗМІНА МАТРИМОНІАЛЬНОГО СТАНУ

В АНГЛІЙСЬКІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ХХ СТОЛІТТЯ

(лінгвокогнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти)

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор

Левицький Андрій Едуардович,

Інститут філології Київського національного

університету імені Тараса Шевченка, кафедра

теорії та практики перекладу з англійської мови, професор

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Колєгаєва Ірина Михайлівна,

Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, кафедра лексикології та стилістики англійської мови,

завідувач кафедри

кандидат філологічних наук, доцент

Гнаповська Людмила Вадимівна,

Українська академія банківської справи (м. Суми)

Національного Банку України,

кафедра англійської філології, доцент

Провідна установа Ужгородський національний університет,

Міністерство освіти і науки України,

кафедра англійської філології, м. Ужгород

Захист відбудеться “19” жовтня 2006 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-5, вул. Червоноармійська, 73)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Червоноармійська, 73)

Автореферат розіслано “15” вересня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

профессор О.М.Кагановська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена встановленню лінгвокогнітивних та комунікативно-прагматичних властивостей лексичних засобів відображення референтної ситуації ЗМІНА МАТРИМОНІАЛЬНОГО СТАНУ (надалі ЗМС) в англійській прозі ХХ століття. У сучасній лінгвістиці ситуація визначається як частина концептуальної картини світу (Ж.Фоконьє), як референтне (Л.В.Боброва, Л.В.Гнаповська), текстове (О.П.Воробйова), дискурсивне (Л.Л.Кривоновська, Ю.М.Маринін) відтворення позамовної дійсності. Ситуація ЗМС втілюється у фрагменті тексту мовними засобами, упорядкованими у певній послідовності для реалізації окремої комунікативної настанови. У сучасній англійській художній прозі описуються вербальні й невербальні складники референтної ситуації ЗМС, яка охоплює одруження, розлучення та овдовіння, а також відтворюється мовлення персонажів, як учасників цієї ситуації.

Сукупний розгляд засобів текстового втілення різних проявів зміни матримоніального стану дає змогу узагальнити їхні лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні особливості. Таке поєднання дозволяє також виявити аломорфні та ізоморфні риси у використанні лексичних одиниць на позначення компонентів розглянутої інтегрованої ситуації, у побудові відповідних комунікативних стратегій і тактик, у визначенні ролі засобів невербального спілкування в художніх описах зміни матримоніального стану.

У сучасних лінгвістичних студіях досліджувалися лінгвокультурологічні (О.А.Плотнікова, О.В.Тищенко) і міжкультурні (І.Корчагіна, П.Фесті) аспекти весільної лексики та вивчалися її семантичні особливості (М.Джонсон, Дж.Лакофф). Частково були встановлені семантичні аспекти опису ситуації овдовіння в американській художній прозі (Л.Б.Овакимян). Окремо висвітлювалися особливості весільної комунікації (Дж.Маккоулі, Б.М.Хаггет), яка у межах теорії мовленнєвих актів (Дж.Остін, Дж.Серль) визначається як типовий декларатив. Однак у проведених дослідженнях семантичних і лінгвопрагматичних властивостей ситуації ЗМС, мовний та текстовий аспекти відображення ситуацій розлучення й овдовіння не отримали висвітлення у комунікативно-прагматичному ракурсі, а мовні засоби текстового втілення ситуації весілля вивчалися лише фрагментарно.

У дисертації розгляд лінгвокогнітивного аспекту відображення ситуації ЗМС здійснюється на засадах антропоцентричної теорії лексичного значення (А.Вежбицька) крізь призму теорії прототипів (Е.Рош, М.М.Болдирєв) за методом концептуального аналізу (Дж.Лакофф, О.С.Кубрякова, Ю.С.Степанов), зокрема за методикою фреймового моделювання (М.Мінський, Ч.Філлмор, С.А.Жаботинська). Комунікативно-прагматичний аспект вираження ситуації ЗМС базується на здобутках у вивченні комунікативних стратегій і тактик (Г.П.Грайс, Т.А.ван Дейк, Я.Нойтс, Ф.С. Бацевич, А.Д.Бєлова, О.С.Іссерс, Т.Є.Янко) та з урахуванням основних положень теорії мовленнєвих актів (Дж.Остін, П.Ф.Стросон, Дж.Серль, А.Дейвісон, В.І.Карабан, Г.Г.Почепцов).

Актуальність дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних розвідок на розгляд мовних позначень компонентів референтних ситуацій з погляду представлення ними певних структур знань. Важливим також є вивчення комунікативно-прагматичних особливостей відображення тематично поєднаних референтних ситуацій у художньому мовленні, що сприятиме узагальненню інформації про лінгвокультуру етносу.

Зв’язок з науковими темами. Дисертацію виконано в межах держбюджетної теми Міністерства освіти і науки України “Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних та лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)” (тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № від 24 січня 2000 р.).

Мета дослідження полягає у виявленні лінгвокогнітивних і комунікативно-прагматичних особливостей мовних засобів відображення ситуації ЗМІНА МАТРИМОНІАЛЬНОГО СТАНУ в англійській художній прозі XX століття.

Для досягнення визначеної мети ми ставили такі завдання:

- змоделювати базові концептуальні структури, що відтворюють референту ситуацію ЗМС у сучасній англійській художній прозі;

- окреслити взаємозв’язки концептів ЗГОДА, МАТРИМОНІАЛЬНИЙ СТАТУС, ВІДНОСИНИ, ОДРУЖЕННЯ, РОЗЛУЧУВАННЯ, які втілюють ситуацію ЗМС засобами сучасної англійської мови;

- встановити особливості лексичних засобів відображення ситуації ЗМС у сучасній англійській художній прозі та визначити механізми їхньої взаємодії;

- виявити комунікативно-прагматичні аспекти вираження ситуації ЗМС в англійській художній прозі ХХ століття;

- виокремити комунікативні стратегії спілкування персонажів у англомовних художніх описах ситуації ЗМС і виділити відповідні тактики;

- з’ясувати способи відтворення невербальних засобів спілкування в описах ситуації ЗМС та встановити їхню роль у відображенні досліджуваної ситуації в англійській художній прозі ХХ століття.

Об’єктом дослідження є лексичні та синтаксичні одиниці сучасної англійської мови, що задіяні у відображенні ситуації ЗМС в англійській художній прозі ХХ століття.

Предметом дослідження є лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні властивості мовних засобів, які представляють ситуацію ЗМС в англійській художній прозі ХХ століття.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що текстове втілення культурно зумовлених ситуацій, зокрема ситуації зміни матримоніального стану, потребує урахування специфіки її мовного та мовленнєвого аспектів. Це сприяє встановленню співвідношення корелятивних лексем та концептів, допомагає розкрити взаємодію тематично пов’язаних лексичних та синтаксичних одиниць, а також виявити особливості їхнього функціонування у фрагментах тексту, що відображають зазначену ситуацію.

Для вирішення поставлених завдань використано такі методи та прийоми: фреймове моделювання, кількісний, компонентний та контекстний аналіз. За допомогою компонентного аналізу визначаються семантичні компоненти лексем, які вживаються для опису зазначеної ситуації в художньому тексті; застосування методики фреймового моделювання необхідне для встановлення зв’язків між окремими концептами; моделювання скрипту ситуації ЗМС дозволяє дослідити особливості її відображення в сучасній англійській художній прозі; контекстний аналіз сприяє визначенню мовленнєвих особливостей втілення розглянутої ситуації, зокрема комунікативних стратегій і тактик персонажного спілкування; кількісний аналіз надає можливість установити пропорційне співвідношення між лексичними одиницями на позначення складників ситуації ЗМС.

Дослідження здійснено на матеріалі 27 творів сучасної англійської художньої прози, що містять 877 фрагментів текстових відображень ситуації ЗМС: одруження, розлучення й овдовіння. Змістовні особливості складників зазначеної ситуації встановлені на основі 10 словників сучасної англійської мови.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше розглядається лінгвокогнітивний аспект використання лексичних засобів сучасної англійської мови для опису ситуації ЗМС в англійській художній прозі ХХ століття; встановлюються відповідності між культурно зумовленою ситуацією та засобами її відображення. Також уперше виокремлюються комунікативно-прагматичні особливості мовлення суб’єктів-учасників зазначеної ситуації на дослідженому матеріалі.

Теоретичне значення дослідження полягає у внеску в лінгвокультурологію, лінгвістику тексту та теорію комунікації. Цьому сприяє визначення семантичних і комунікативних аспектів зв’язності мовленнєвого втілення ситуації ЗМС, встановлення стратегій і відповідних тактик у мовленні персонажів, виявлення ролі невербальних засобів, а також встановлення аспектів лексичного позначення складників розглянутої ситуації в англійській художній прозі ХХ століття. Застосування комунікативно-прагматичного підходу важливо для встановлення текстових особливостей відображення ситуацій весілля, розлучення та овдовіння і сприяє розв’язанню низки питань у межах теорії мовленнєвих актів. У змісті лексичних одиниць відображені особливості культури носіїв англійської мови.

Практичне значення дослідження полягає в можливості використання основних положень і висновків роботи у викладанні курсів лексикології (розділ „Семантика”), теоретичної граматики англійської мови (розділи „Прагматика речення”, „Дискурс”), інтерпретації тексту, лінгвокраїнознавства Великобританії, для розробки спецкурсів із когнітивної семантики, лінгвопрагматики та етнолінгвістики.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на восьми конференціях: міжнародній науковій конференції “Форма, значение и функции единиц языка и речи” (Мінськ, 2002 р.), національних конференціях TESOL Ukraine “The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium” (Київ, 2001 р.) та TESOL Ukraine “Exploring EFL Challenges with TESOL Community” (Чернігів, 2002 р.), на міжрегіональній науково-практичній конференції „Мови у відкритому суспільстві” (Чернігів, 2003 р.), на регіональній конференції „Иностранные языки в объединяющемся мире: описание, преподавание, овладение” (Курськ, 2001 р.) та на науково-практичних конференціях КНЛУ „Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002 р.), „Мова і культура у сучасному світі” (Київ, 2003 р.), „Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004 р.).

Публікації. Основні положення й результати дослідження представлено в шести статтях у фахових виданнях ВАК України (2,62 др. арк.) та в чотирьох доповідях на наукових конференціях. Загальний обсяг авторських публікацій з тематики дослідження – 3,1 др. арк.

Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 202 сторінки (з них 183 сторінки основного тексту) складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків і списків використаної наукової літератури, лексикографічних джерел і джерел ілюстративного матеріалу.

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, визначено його актуальність, наукову новизну, теоретичне та практичне значення, сформульовано мету та завдання роботи й методи їхнього вирішення, окреслено предмет, об’єкт і матеріал наукового аналізу, подано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі узагальнено основні теоретичні положення дослідження та представлено термінологічний апарат, використаний у роботі. У цьому ж розділі подано основні засади концептуального аналізу відображення ситуації ЗМС у сучасній англомовній художній прозі та висвітлено її культурологічне підґрунтя.

У другому розділі здійснено компонентний аналіз лексичних одиниць сучасної англійської мови, які описують ситуацію ЗМС у художньому тексті, та встановлено особливості їхньої семантики.

У третьому розділі виявлено типи мовленнєвих актів, які забезпечують відтворення ситуації ЗМС в англійській художній прозі ХХ століття, та встановлено стратегії й тактики мовленнєвого відображення досліджуваної ситуації; розкрито способи відтворення невербальних компонентів комунікації з метою опису різних втілень ситуації ЗМС.

Загальні висновки містять основні теоретичні результати дослідження, що підтверджують значущість застосування лінгвокогнітивного та комунікативно-прагматичного підходів для вивчення мовних засобів текстового втілення ситуації ЗМС, сформульовано основні перспективи подальших досліджень в обраному напрямку.

Список використаної літератури нараховує 184 найменування, що включають праці вітчизняних та зарубіжних науковців, із них 63 позиції іноземними мовами; окремо виділено список лексикографічних джерел (10 позицій) та список джерел ілюстративного матеріалу (27 позицій).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. “Концептуальна структура ситуації ЗМІНА МАТРИМОНІАЛЬНОГО СТАНУ та її відображення в англійській художній прозі ХХ століття”. У сучасній лінгвістиці мова розглядається як засіб вивчення системи мислення людини (З.Д.Попова, Й.А.Стернін). Результатом пізнання світу є його представлення мовними засобами й утримання в свідомості людини у вигляді певної сукупності понять, що сукупно утворюють концептуальну картину світу (Г.В.Колшанський, О.С.Кубрякова, М.М.Болдирєв, В.З.Дем’янков). Окремі її складники позначають ключові елементи референтної ситуації ЗМС, які, поєднуючись у межах концептуальної мережі, утворюють відповідну фреймову структуру (О.С.Кубрякова). Фрейм, що вказує на часово-просторові зв’язки між змістовими складниками концептів, визначається як скрипт (Ч.Філлмор).

Референтна ситуація ЗМС як фрагмент англомовної картини світу подана у вигляді фрейму, слотами якого є концепти МАТРИМОНІАЛЬНИЙ СТАТУС, ЗГОДА, ВІДНОСИНИ, ОДРУЖЕННЯ, РОЗЛУЧУВАННЯ. Графічно фрейм досліджуваної ситуації можна зобразити таким чином (див. рис. 1):

Рис. 1. Концептуальна структура ситуації ЗМС

Ситуацію ЗМС, до якої залучені суб’єкти ВІН (заручений, наречений, розлучений, вдівець) та ВОНА (заручена, наречена, розлучена, вдова), первинно окреслюють концепти ВІДНОСИНИ та МАТРИМОНІАЛЬНИЙ СТАТУС. Останній, у свою чергу, включає концепти ОДРУЖЕННЯ та РОЗЛУЧУВАННЯ, які відображають стан відносин між зазначеними суб’єктами. Однаково важливим для подальшого відтворення ситуації ЗМС є концепт ЗГОДА.

Поєднання цих концептів у фрейм забезпечує адекватне сприйняття ситуації за наявності мінімуму інформації про неї. Наприклад, у романі Б.Нілз “A Summer Idyll” ситуація ЗМС описана таким чином:

She hardly heard a word of the short service. She heard her voice, a little high, her giving the right answers, and George’s deliberate tones; she watched him put the ring on her finger, signed the register and then walked out of the church, her arm tucked into his, looking half smilingly at the rows of faces on the pews (B.Neels).

Замість конкретних реплік, висловлених дівчиною на весіллі, наведений фрагмент тексту містить вислів “the right answers” („правильні відповіді”). Більше того, письменник не формулює жодного запитання, на яке слід було відповісти. Надані відповіді дозволяють реконструювати ситуацію згідно з усталеною процедурою: священик запитує наречену про згоду на заміжжя, і вона, як правило, реагує позитивно.

Текстове відображення весілля відповідає такому скрипту: (1) з етапом знайомства та сватання корелює концепт ВІДНОСИНИ; (2) з пропозицією заміжжя – ЗГОДА на шлюб; (3) з весіллям – ОДРУЖЕННЯ та зміна МАТРИМОНІАЛЬНОГО СТАТУСУ. Опис ситуації ЗМС здійснюється за допомогою усталених висловів та синтаксичних конструкцій, які різняться за структурою, проте мають один зміст: прохання чоловіка вийти заміж та відповідна згода жінки. Наприклад, сватання Томаса в романі Д.дю Мур’є “The Loving Spirit” показано так:

It’s that I’m wishful for you to be my wife, Janet, and to have you share my home and my heart.

It’s proud I’m for the honour that you’ve done to me. And if it’s your wish to take me, Thomas, and bare with my ways – for I’m awful wild at times – then it’s happy I’ll be to share your home and to care for you (D. du Maurier).

Вербальне оформлення пропозиції вийти заміж (I’m wishful for you to be my wife) та відповіді дівчини (it’s happy I’ll be to share your home and to care for you) довільні за формою, але відповідають наявному скрипту за змістом.

Лексичні одиниці на позначення МАТРИМОНІАЛЬНОГО СТАТУСУ суб’єктів відображають його поетапну зміну в ситуації ЗМС, проте формально фіксується лише статус „одружений/заміжня” (married). В описах послідовно згадуються різні статуси дійових осіб. Вони конвенційно стають спершу „коханцями” (lovers), потім „зарученими” (engaged) та, нарешті, „нареченим/нареченою” (bride and bridegroom).

На набуття офіційно не реєстрованого статусу заручених вказують зміни у поведінці персонажів-учасників ситуації, як це, наприклад, описано в романі Е.М.Фостера “Howard’s End”:

Miss Evie Wilcox had changed perceptibly after her engagement. Her voice was gruffer, her manner more downright and she was inclined to patronize the more foolish virgin (E.M.Foster).

Після заручин дівчина дозволяє собі змінити тембр голосу (Her voice was gruffer), манери (manner more downright), власне ставлення (inclined to patronize) до незаміжньої і навіть незарученої Маргарет, яку вона вважає не настільки розумною (the more foolish virgin), як сама. Зміна матримоніального стану формально ще не відбулася, але Іві вже отримала новий соціальний статус.

Така зміна стосується не лише однієї людини, але й впливає на інших членів родини, їхні обов’язки в сім’ї, як це описано в романі У.Тревор “Two Lives”:

Neither had married and both were displeased when Elmer’s glances were cast in the direction of Mary Louise Dallon. Why should the status quo in the house above the shop, and in the shop itself, be disturbed? (W.Trevor).

Щойно Елмер починає встановлювати стосунки з дівчиною, як його сестри вбачають у цьому зазіхання на їхнє положення в сім’ї (the status quo... be disturbed). Новий член родини вносить зміни в усталений спосіб життя дійових осіб, тому одруження брата матиме наслідки для його старших сестер.

Різних інтерпретацій набуває вираження концепта ВІДНОСИНИ, який своєрідно розгортається в різних проаналізованих романах або навіть в одному: це можуть бути ділові стосунки, напр., Сесіл та Люсі (E.M.Forster “A Room With
A View”), Елмер та Марі-Луїза (W.Tevor “Two Lives”); дружба, напр., Урсула та Біркін (D.Lаwrence “Women in Love”), Фібі та Джордж (B.Neels “A Summer Idyll”); домовленість, напр., Мімі та Лаутнер (A.Brookner “Family and Friends”); залицяння, напр., Іві та Макс (C.Kelly “Never Too Late”), Джанет та Ліам (C.Spencer “Passion’s Baby”). Типовим для лексики, яка вербалізує цей концепт, є те, що вона підпорядкована концепту КОХАННЯ, який описано в різних ракурсах: як справжнє почуття, напр., Джил та Стюарт (J.Barnes “Love, etc”); як пристрасть, напр., Сара та Чарльз (D.du Maurier “The French Lieutenant’s Woman”), Джулія та Чарльз (E.Waugh “Brideshead Revisited”); як романтичні стосунки, напр., Джанет та Томас (D.du Maurier “The Loving Spirit”); як союз, напр., Віда та Ендрю (C.Kelly “Never Too Late”).

Концепт КОХАННЯ не заступає концепт ВІДНОСИНИ, а є лише одним із шляхів його реалізації. Якщо концепт КОХАННЯ не експлікується для конкретизації концепта ВІДНОСИНИ, то останній знаходить інше вербальне вираження.
У шлюбі коханням та власними емоціями можуть пожертвувати заради соціальних вигод, як, наприклад, Мімі у романі А.Брукнер “Family and Friends”:

Send him away, Mama. I cannot marry him. I don’t love him and never shall.

Look at you! Your eyes are red, your hair untidy. And when you receive a proposal of marriage, you cry like a baby.

It is because I don’t love him.

Love! It is marriage we are talking about. He doesn’t ask you to love him. He asks you to care for him as he will care for you (A.Brookner).

Оскільки спершу Мімі відмовилася від заміжжя з некоханим чоловіком
(I cannot marry him. I don’t love him), мати переконує дочку, що кохання не є важливішим за статус заміжньої жінки. Вона протиставляє кохання заміжжю (Love! It is marriage we are talking about) й піклуванню (he doesn’t ask you to love him, he asks you to care for him), хоча лексеми love „кохати” та care „піклуватися” є семантично близькими та зазвичай не протиставляються.

Отже, текстове відображення зміни матримоніального стану полягає у вербалізації концептів ВІДНОСИНИ, ЗГОДА, МАТРИМОНІАЛЬНИЙ СТАТУС, ОДРУЖЕННЯ та РОЗЛУЧУВАННЯ у певній послідовності, заданій у культурнозумовленому скрипті цієї ситуації.

Розділ 2. „Лексичні засоби відображення ситуації ЗМІНА МАТРИМОНІАЛЬНОГО СТАНУ в творах англійських письменників
XX століття”. Найбільш розгалуженою (126 лексичних одиниць) є група лексики, що вербалізує концепт ОДРУЖЕННЯ, згідно з усіма етапами реалізації відповідної ситуації – сватання, заручини та весілля. Ключовими лексемами сучасної англійської мови, що залучені до мовного відтворення складників фрейма ситуації ЗМС, є „одружуватися” marry – to enter into matrimonial state та „одружуватися” wed – to accept in marriage (The Oxford English Dictionary, надалі ТOED), а також їхні відповідні деривати. Крім того, вживаються синонімічні лексеми conjugal, marital, matrimony, espousal (TOED), що належать до цієї тематичної групи.

Тлумачні словники, як правило, пояснюють задіяні лексеми одну через іншу: wedding – the action of marrying, the performance of marriage rite (The Shorter Oxford English Dictionary on Historical Principles, надалі TSOEDOHP) або marriage – relations between married persons, entrance into wedlock (TSOEDOHP); to marry – to join in wedlock or matrimony (TSOEDOHP).

Складники фрейма ситуації ЗМС втілюються у семантиці лексем, що вживаються в текстових описах: having matrimonial status, “to enter into matrimonial state” – концепт МАТРИМОНІАЛЬНИЙ СТАТУС, “relations between married persons” – концепт ВІДНОСИНИ, “to accept in marriage, “the marriage vow or obligation” – концепт ЗГОДА (TOED).

Система англомовного словотворення відображає концептуальну картину світу, що закріплюється в одиницях словотворчої системи: у словотворчому типі,
у словотворчій моделі (Л.Б.Овакимян). Морфологічні особливості відображення ситуації ЗМС включають словотвірну модель „N + in-law” для позначення дійових осіб розглянутої ситуації. Члени родин чоловіка та жінки набувають нових статусів, так званих in-laws – свекор/свекруха, тесть/теща, зять, невістка. Відносно родин одружені стають невісткою (daughter-in-law) або зятем (son-in-law).

Предмети й атрибути весільної церемонії мають свої окремі назви, що утворюються сполученням двох складників: „bride + N” або „wedding + N”. Так, лексеми з першим компонентом bride позначають зв’язок із нареченою (bride chamber – кімната нареченої, bride house – дім нареченої, bride door – поріг дому нареченої, bride party – вечірка нареченої перед весіллям, bride dress – сукня нареченої, bride belt – білизна нареченої, bride lace – мережива нареченої). В окремих випадках такі одиниці вказують на предмети, що є значущими для церемонії в цілому (bride suite – номер готелю для молодят, bride chapel – церква для вінчань).

Одиниці з компонентом wedding позначають предмети та явища, які безпосередньо стосуються церемонії (wedding breakfast – весільна страва, wedding reception – весільний прийом, wedding invitation – запрошення на весілля, wedding present – весільний подарунок, wedding cake – весільний пиріг, wedding march – весільний марш). Значення таких словосполучень не є простою сумою смислів їхніх складників (М.М. Болдирєв), унаслідок чого утворюється нове значення: wedding march – це не будь-який урочистий марш, а така мелодія, що виконується лише на весільних церемоніях. Wedding cake – це не просто десерт довільної форми та будь-якого складу, а високий торт із прісного тіста, щедро оздоблений кремом та декоративними квітами. Словосполучення engagement ring (заручальна обручка) та wedding ring (вінчальна обручка) не є синонімічними, оскільки позначають різні за призначенням предмети: заручальну обручку дарують дівчині під час сватання і вона її носить протягом заручин на знак майбутньої зміни статусу, а вінчальну обручку молодята надягають одне одному під час весілля.

Одиниці, що вербалізують концепт РОЗЛУЧУВАННЯ, за семантикою протилежні лексемам на позначення ОДРУЖЕННЯ. Концепт ВІДНОСИНИ відображає стосунки, спрямовані діаметрально протилежно шлюбним. ЗГОДА виявляється в погодженні розірвати шлюб та жити нарізно, а у разі протистояння одного із суб’єктів реалізується НЕ-ЗГОДА на розлучення.

Ключовими лексемами на позначення ситуації розлучення (усього 30 лексичних одиниць) є divorce та separate. Англійський іменник divorce (розлучення) означає юридичний розрив шлюбу (legal dissolution of marriage by court according to forms recognized in the country (TOED)), внаслідок якого обидва партнери можуть повторно одружуватися. Відповідно, дієслово to divorce (розлучати, розлучатися) означає юридичне припинення подружніх відносин між партнерами (to dissolve the marriage contract between husband and wife by process of law (TOED)), внаслідок чого вони можуть одружуватися знову. За словниковим визначенням to separate „розлучатися” значить „бути не разом, роз’єднатися” (to put apart, to set asunder), відповідно, separation „розлука” (the action of separating, cessation of conjugal cohabitation (TOED)) означає проживання порізно, відсутність зв’язку, розрив єдності. У цьому значенні separation є синонімом до civil divorce – „громадянське розлучення” (TOED), що означає фактичне розлучення, не оформлене законом. Словосполучення legal/judicial separation – „юридична розлука, законна розлука” (TOED) синонімічне лексемі divorce „розлучення”.

Лексеми, які втілюють концепт РОЗЛУЧУВАННЯ в аналізованих текстах, мають негативну конотацію, пов’язану з порушенням єдності, як, наприклад,
у романі Г.Біанкін “The Marriage Deal:

A midyear school break with her parents in the days before divorce had torn the family in two, introduced bitterness and a division of loyalties with the advent of step-parents and step-siblings (H.Bianchin).

Метафоричний вираз “divorce had torn the family in two” (розлучення розірвало сім’ю навпіл) підкреслює деструктивний характер ситуації й акцентує увагу на скрутному становищі дитини внаслідок розлучення батьків. Окрім тяжкого особистого переживання (bitterness), вона змушена розділити своє життя між двома новими сім’ями (division of loyalties) та рахуватися з новими членами родини (advent of step-parents and step-siblings).

Слоти фрейма ситуації ЗМС отримують часткове вираження у тематично-лексичній групі овдовіння (11 лексичних одиниць). Смерть одного з партнерів означає не тільки його перехід до світу померлих, але й зміну матримоніального стану іншого партнера: від одруженого – до вдівця, від заміжньої – до вдови. Саме тому, перехід до вдівства відображений такими лексичними одиницями, що мають спільний семантичний компонент ‘смерть’: dissevered from him by death (A.Brookner “Visitors), have passed into eternity (J.Fowles “The French Lieutenants Woman), his early demise (C.Spencer “Passions Baby).

Статус вдівства позначається лексемами widow, widower, widowed. Називати конкретний статус не обов’язково, достатньо описати або згадати про смерть партнера, щоб встановити статус персонажів досліджуваних романів. Наприклад, хазяйка готелю в романі У.Тревор “Two Lives”, намагаючись встановити статус гостя, цікавиться, з ким він проживатиме:

“Are you on your own, General?” “Since my wife died” (W.Trevor).

Відповідь генерала не тільки забезпечує необхідною інформацією хазяйку готелю, але й вказує на матримоніальний статус гостя як вдівця, оскільки згадка про смерть дружини (wife died) та його самотність (on your own) означають, що він не одружився вдруге.

Лексичним одиницям, які позначають овдовіння, властива негативна конотація, оскільки згадка про статуси вдови або вдівця дає не лише інформацію про матримоніальний стан людини, але й має певне психологічне та емоційне навантаження. Сувора та непривітна вдова Феарлі описана в романі Дж.Фаулза “The French Lieutenants Woman” так:

Mrs. Fairley, a thin, small person who always wore black, but less for her widowhood than by temperament (J. Fowles).

Чорний колір її одягу (wore black) безпосередньо вказує на статус вдови (for her widowhood). Овдовіння також імплікує нещасливість – austere widowhood, the dark years (A.Brookner Visitors), самотність – he had nobody, the dark years of loneliness (C.Kelly “Never Too Late”), she was all alone, her solitude, her detachment (D.Lessing The Diaries of Joan Somers”), меланхолійність – he can’t get over, he looks ill (D. du Maurier “Rebecca”).

Отже, зміст проаналізованих лексичних одиниць спирається на спільну для носіїв мови концептуальну картину світу, фрагментом якої є ситуація ЗМС, а їхні значення містять ізоморфні компоненти досліджуваного фрейма.

Розділ 3. „Комунікативно-прагматичні особливості відображення ситуації ЗМІНА МАТРИМОНІАЛЬНОГО СТАНУ в англійській художній прозі XX століття”. У термінах лінгвопрагматики мовленнєвий акт одруження розглядається як декларатив (Дж. Остін, Г.Г.Почепцов, Дж.Серль), проте таке тлумачення потребує уточнення, оскільки цей перформатив є тільки актом проголошення уповноваженою особою статусу одруженого/одруженої. Особливість відображення в текстах мовлення персонажів при одруженні полягає у використанні послідовності різних мовленнєвих актів: директивів, тобто вказівки про готовність до виконання шлюбних обов’язків, напр., The registrar instructed: “Take hands, please! before you are joined in matrimony I have to remind you of the vows you are about to take” (L.Fleischer “Shadowlands”); комісивів – шлюбних обіцянок молодят, напр., I, Joy, take thee, Jack, to have and to hold from this day forward, for better, for worse, for richer, for poorer, in sickness and in health, to love, cherish and obey, till death us do part (там само); експресивів – висловлень привітання та побажання щасливих років життя, напр., What a surprise! Congratulations! (M.Wesley “A Sensible Life”).

Опис одруження в сучасній англійській художній прозі може доповнюватися іншими мовленнєвими актами, здебільшого репрезентативами: I think we would be happy (A.Brookner “Hotel du Lac), We could make a good couple (D.du Maurier “Rebecca), I need someone like you beside me (H.Bianchin “The Marriage Deal”), вживання яких не чітко регламентовано, але необхідно для деталізації опису весільної процедури.

Текстове відображення сватання не можна вважати декларативом, оскільки жодний персонаж-стороння особа не проголошує нового статусу молодят. Проте, з іншого боку, після успішного сватання статус молодих людей змінюється – вони стають зарученими. Ця подія у творах сучасних англійських письменників представлена діалогічною єдністю „директив – комісив”. Пропозиція одружитися є директивом: Will you marry me?, а згода на шлюб – комісивом: I will (L.Fleischer “Shadowlands).

У мовленні персонажів-учасників розглянутої ситуації використовуються мовні засоби для висловлення почуттів і думок, проте порядок і спосіб їхнього подання мають відповідати такій послідовності (див. рис. 2):

Рис. 2. Мовленнєва будова скрипту „сватання”

Послідовність реалізації складників ситуації ЗМС не допускає варіативності й полягає в обміні комісивами і завершується декларативом.

Мовлення персонажів, задіяних у ситуації розлучення, підпорядковано особливостям текстової репрезентації судового процесу, його основу складає директивний мовленнєвий акт – офіційне проголошення нових статусів. Відображення ситуації овдовіння відрізняється від інших текстових втілень ситуації ЗМС відсутністю описів церемоній і процедур, пов’язаних зі зміною матримоніального стану.

Повідомлення про зміну статусу при овдовінні здійснюється не обов’язково персонажем-уповноваженою особою. Кожен, хто приносить звістку про смерть одного з подружжя, реалізує цей непрямий декларатив (Дж.Серль). Наприклад, у романі Д.дю Мур’є The Loving Spirit” Герберт сповіщає братові:

“Your dear wife Susan has left us yesterday,” said Herbert. “Oh, brother, what a wretched homecoming for you!” (D. du Maurier).

Особливість наведеного декларативу полягає в тому, що він має усі ознаки репрезентативу, оскільки містить певну інформацію, за достовірність якої мовець відповідає. Проте перлокутивний ефект повідомлення у такому втіленні ситуації ЗМС відповідає декларативу.

Використання певних стратегій і тактик для зображення мовлення персонажів зумовлює специфічну комунікативну будову ситуації ЗМС. Йдеться про обговорення весільної церемонії та умов майбутнього шлюбу. Основні стратегії, використані у відображенні ситуації ЗМС, – це домінування та кооперування.

1. Стратегія домінування втілюється низкою тактик, які реалізують комунікативну мету в окремих мовленнєвих утвореннях. Так, тактики диктування умов та вимога відповіді дозволяють підкреслити зверхність у реалізації концепту ВІДНОСИНИ, як, наприклад, у романі Д.Гамільтон “The Christmas Child:

“Well”, – she demanded, – “ No slick answer? Or have you suddenly fallen madly in love with me? I warn you, James, if, as I suspect, you want to get engaged in such a hurry to pay Fiona back, then you can forget it” (D.Hamilton).

Для вираження особистого зверхнього ставлення героїня вдається до вимогливого тону (she demanded), погрози (I warn you), висунення умов (if – then).

Тактика заборони відповіді разом із диктуванням умов не дозволяє перехопити ініціативу в спілкуванні персонажів роману К.Келлі “Never Too Late:

I want you to move out. I want a trial separation, it’s not open to discussion.
If you won’t, I will and I’ll take Sasha daughter with me. This is the only chance we’ve got to see if we can sort out our marriage. If you don‘t agree I’ll just file for divorce. End of story (C.Kelly).

Оголошення вимог (I want... I want) і заборона альтернативної думки (it’s not open to discussion) на початку репліки змушують чоловіка погодитися, а кінцева репліка (end of story) не залишає можливості висловити будь-яку особисту думку.

Тактика висловлення незгоди допомагає встановити першочерговість інтересів одного з персонажів у романі Д.Лоуренса “Women in Love:

You can’t get married as a Catholic when you’ve another wife alive. You can’t be divorced as a Catholic.

May be you can stop us marrying in your cathedral. All right, we’ll be married in a Protestant Church.

I can stop that too.

But I don’t think you will, Mummy. You see, I’ve been Rex’s mistress for some time now and I shall go on being married or not (D.Lawrence).

Стратегія домінування в мовленнєвій поведінці матері проявляється у категоричній забороні одружитися (You can’t...) та наполяганні на своїх діях (I can stop that too), яке звучить як погроза використати увесь власний вплив і зв’язки. Спинити тиск може лише погроза у відповідь, до якої і вдається Джулія (I shall go on...), знаючи, як для матері важливо дотримуватися вимог добропорядності.

2. Стратегія кооперування включає тактики, які дозволяють персонажам демонструвати підтримку та прагнення спільної комунікативної мети. Так, тактика погодження вказує на збіг інтересів дійових осіб, що спостерігаємо в поданому нижче уривку з цього ж роману:

And of course, Celia will have the full custody of the children.

Of course.

Well, I think that’s everything (D.Lawrence).

Згода чоловіка і повтор формулювання (of course) за адвокатом дозволяють продемонструвати відсутність конфлікту інтересів та поступливість однієї сторони на вимоги іншої.

Конкретизація у кооперативному спілкуванні вказує на підтримку дій співбесідника, як у романі А.Брукнер “Hotel du Lac:

If you wish to take a lover that is your concern, so long as you arrange it in a civilized manner.

And if you…

The same applies, of course (A.Brookner).

Персонажі дбають під час обговорення умов життя у шлюбі з розрахунку не лише про себе, але й про свободу партнера. На синтаксичному рівні вираження прагнення до свободи та рівноправне ставлення дійових осіб втілено через повторення певної стуктури (If you, ... and if you).

Підбір стратегій і відповідних тактик не залежить від вираження певного фрагменту ситуації ЗМС – до стратегії кооперування вдаються під час весілля та розлучення, а стратегія домінування використовується під час розлучення та сватання. Комунікативна мета мовця – єдиний чинник у виборі стратегій і тактик.

Невербальний компонент комунікації у відображенні ситуації ЗМС відіграє значну, а іноді й вирішальну роль. З одного боку, невербальні компоненти підсилюють або доповнюють процес вербального спілкування, а з іншого – вони є засобами комунікації, які заміщують лексичні одиниці на позначення певних складників ситуації.

Важливим засобом імплікації ситуації ЗМС є символ, який позначає факт культурного життя та статус людини. Інформативно значущими є суто весільні символи – обручка, дзвони, квіти, наявність або відсутність яких є певним сигналом для читача, як, наприклад, в романі Е.М.Фостера “Howards End:

They were married quietly. In a few minutes and without the aid of music the clergyman made them man and wife (E.M.Foster).

У наведеному прикладі відсутність музики (without the aid of music) підкреслює квапливість та буденність весілля.

Відображення атрибутики весільної церемонії різноманітне та численне. В описах розлучення та овдовіння атрибути й кінесика набувають нових конотацій. Символіка весільної обручки отримує додатковий смисл при овдовінні, як це описано в романі К.Келлі “Never Too Late:

When your husband was tragically killed at the age of twenty-one, your wedding ring was supposed to be the most precious thing in the world to you, a painful symbol of all you’d lost (C.Kelly).

Обручка залишається цінним символом (the most precious thing in the world), але відповідна лексема в такому контексті отримує негативне забарвлення (a painful symbol of all you’d lost), адже тепер обручка нагадує про втрату.

Кінесика у відображенні весілля не має додаткових конотацій, але водночас є важливою для розуміння та прояснення поведінки персонажів, адже вони допомагають передбачити реакцію на репліки співбесідника, як показано в романі А.Брукнер “Hotel du Lac”:

“I think you should marry me, Edith,” – he said.

She stared at him, her eyes widening in disbelief (A.Brookner).

Пропозиція Філіпа Невіла була несподіваною для Едіт, адже вони були знайомі лише два тижні й за цей час не зав’язали романтичних стосунків. Недовіра до Філіпа та підозра у нещирості його намірів виразилася окулесикою, тобто довгим пильним поглядом (stared), розширенням очей з подиву (eyes widening). Така моторика очей вказує на можливий подальший словесний вияв недовіри.

Отже, основними комунікативно-прагматичними особливостями вираження ситуації ЗМС в сучасній англійській художній прозі є актомовленнєва єдність директиву – комісиву, використання домінативної та кооперативної стратегій, а також залучення невербальних компонентів до спілкування персонажів.

ВИСНОВКИ

Здійснене дослідження відображення ситуації ЗМС дозволяє встановити її лінгвокогнітивні й комунікативно-прагматичні особливості в англійській художній прозі ХХ століття. Складники концептуальної структури розглянутої ситуації реалізуються певними лексичними одиницями, а її текстове втілення включає опис одруження, розлучення та овдовіння.

Зміст ключових лексем, що позначають складники концептуальної структури ситуації ЗМС – wed, marry, divorce, separate, widow – відображає події, які вони описують. Складниками фрейма цієї ситуації є ЗГОДА, МАТРИМОНІАЛЬНИЙ СТАТУС, ВІДНОСИНИ, РОЗЛУЧУВАННЯ. Цілісність її опису в сучасній англійській художній прозі забезпечується наявністю зазначених концептів. Вони пов’язані між собою так, що згадка про один із них сприяє активації ситуації в цілому.

Основні лексеми, які відображають ситуацію ЗМС у сучасній англійській прозі (marry, wed, divorce, widow), разом із похідними від спільного кореня лексемами, утворюють розгалужену лексико-тематичну групу. На позначення складників одруження, розлучення та овдовіння використовуються чисельно різні групи лексем (відповідно – 126, 30 та 11).

Концепти фрейма ситуації ЗМС відтворюються різними лексемами та певними моделями словосполучень сучасної англійської мови. Так, для позначення концепта МАТРИМОНІАЛЬНИЙ СТАТУС з метою