Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля

Загребельний Сергій Леонідович

УДК 37.048.4

Формування у старшокласників інтересу

до професії у процесі вивчення

предметів фізико-математичного циклу

13.00.07 – теорія і методика виховання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

м. Луганськ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі педагогіки Слов’янського державного педагогічного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор

Сипченко Валерій Іванович

Слов’янський державний педагогічний університет, завідувач кафедри педагогіки

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

хриков Євген Миколайович

Інститут післядипломної освіти

Луганського національного педагогічного університету

ім. Тараса Шевченка, директор;

кандидат педагогічних наук, доцент

Чернишов Олексій Іванович

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, ректор.

Провідна установа: Криворізький державний педагогічний університет,

кафедра педагогіки,

Міністерство освіти і науки України, м. Кривий Ріг

Захист відбудеться “16” червня 2006 року о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м.Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м.Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розіслано “15” травня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.О.Андрющук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. З утвердженням незалежності України в політичному, економічному та соціальному житті відбуваються значні зміни, спрямовані на перехід до ринкової економіки. В останні роки спостерігаються спад виробництва, безробіття та інші негаразди, що пояснюється об'єктивними, а часто й суб'єктивними причинами. Це стосується й освітньої сфери.

Профорієнтація учнів у школі, особливо старшокласників, за таких умов є, на наш погляд, першочерговою проблемою. Потрібно насамперед різко змінювати психологічну орієнтацію учнів, їхніх батьків, школи в цілому, з метою орієнтації на нову економічну політику країни.

В умовах становлення української держави формуванню професійного інтересу належить пріоритетна роль. Про це свідчать державні документи: Закон „Про професійно-технічну освіту”, „Положення про профорієнтацію молоді, яка навчається” (Наказ Міністерства освіти України від 3 липня 1995р.), „Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти” (Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.09.2000 №434) тощо.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що першооснови формування інтересу до професії висвітлені в роботах М.Беляєва, Л.Виготського, А.Макаренка, І.Павлова, В.Ядова та ін. Для нашого дослідження певний інтерес становлять праці С.Батишева, П.Блонського, Л.Йовайши, С.Осадчого, Є.Павлютенкова, Л.Тименко, Б.Федоришина, В.Хільковця, С.Чистякової, в яких висвітлюється процес формування у старшокласників інтересу до професії.

Проблемі формування інтересу до професії в процесі навчання, сутності таких понять як “свідомий вибір професії”, “інтерес”, “професійний інтерес” присвячені фундаментальні праці вчених психологів Л.Виготського, О.Леонтьєва, С.Рубінштейна, В.Філатова, які в своїх наукових дослідженнях розглядають поняття “інтерес”.

Важливу допомогу в теоретичному усвідомленні нових тенденцій у вітчизняній педагогічній науці надало вивчення робіт О.Заніной, Н.Матяш, С.Мельнікова, В.Сергеєва, В.Сипченка, які основою формування інтересу до професії вважають нетрадиційні форми навчання.

Цікавими для нашого дослідження є погляди відомих учених І.Захарової, О.Тополі, І.Шаповала, які виділяють у формуванні інтересу принцип доступності, системності й наочності.

Проблеми формування інтересу до професії через зміст навчального матеріалу досліджувались сучасними вченими П.Атутовим, В.Дрижаком, С.Золотухіною, Л.Тименко, С.Осадчим, Г.Щукіною та ін.

Слід зазначити, що проблемою формування інтересу до професії вчені займалися в основному в 70-80 роки, на сучасному етапі цій проблемі приділяється недостатньо уваги. Економічні та соціальні зміни, що виникають у суспільстві, впливають i на проблеми сучасної педагогіки, зокрема на формування у старшокласників інтересу до вибору професії в умовах ринкової економіки. Ця проблема стала предметом сучасних досліджень (О.Ваценкова, В.Каташева, П.Костенкова, М.Левківського, Є.Павлютенкова, О.Тополі та ін.).

Разом із тим, аналіз психолого-педагогічної літератури, педагогічний досвід свідчать, що формування інтересу до професії при вивченні предметів фізико-математичного циклу на сьогодні залишається недостатньо вивченим, оскільки між ринком праці та можливостями школи, сім’ї існують суттєві протиріччя в організації формування інтересу. Це питання не реалізується, оскільки недостатньо висвітлено форми й методи навчальної діяльності, за допомогою яких формується інтерес до професії.

Таким чином, на сучасному етапі становлення української державності проблема формування інтересу до професії набуває особливого значення. Це зумовило вибір теми дослідження: “Формування у старшокласників інтересу до професії у процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Слов’янського державного педагогічного університету “Гуманізація навчально-виховного процесу” (протокол №9 засідання Вченої ради СДПІ від 28.12.1997 р.). У межах цього плану автором здійснювалося дослідження проблем формування у старшокласників інтересу до професії в процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу.

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради СДПІ (протокол №5 від 28.01.1999 р.) і радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №4 від 27.04.1999 р.).

Об'єкт дослідження – процес формування у старшокласників інтересу до вибору професії.

Предмет дослідження – засоби формування у старшокласників інтересу до вибору професії при вивченні предметів фізико-математичного циклу.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити засоби формування у старшокласників інтересу до вибору професії при вивченні предметів фізико-математичного циклу.

Наша гіпотеза полягає в припущенні, що інтерес до професії можна сформувати такими засобами:

- формування позитивної мотивації до вибору професії в умовах ринку;

- поєднання навчально-виховного процесу із виробництвом, створення гуртків технічної творчості, шкільних виробничих майданчиків;

- наявності банку даних про професії регіону та попит на них, відповідно до рівня та якості знань із предметів фізико-математичного циклу.

Мета та робоча гіпотеза дослідження, дозволили визначити його завдання:

- вивчити й теоретично обґрунтувати зміст, мету, форми і методи формування у старшокласників інтересу до професії;

- визначити дидактичні можливості предметів фізико-математичного циклу у формуванні інтересу до професії;

- експериментально перевірити засоби формування у старшокласників інтересу до професії при вивченні предметів фізико-математичного циклу;

- розробити методичні рекомендації для вчителів, батьків і старшокласників щодо формування інтересу до вибору професії в умовах ринкової економіки.

Методологічну основу дослідження становлять: наукова теорія пізнання з її вимогами об’єктивності, науковості, доказовості; демократичні і гуманістичні принципи освіти; наукові положення психологічної теорії особистості, які обґрунтовують шляхи розвитку особистості у старшому шкільному віці; філософські положення про взаємозв’язок і взаємозумовленість явищ і процесів у середовищі, необхідність їх вивчення у конкретних обставинах; положення про значення в розвиткові особистості старшокласників організованої і цілеспрямованої психолого-педагогічної профорієнтаційної діяльності; творче використання передового педагогічного досвіду; формування всебічно розвиненої особистості, її інтересів до професії в процесі навчання, а також положення сучасних вітчизняних концепцій щодо розвитку особистості старшокласників і підготовки їх до трудової діяльності в умовах ринкової економіки.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають положення і висновки щодо: індивіда та його розвитку в процесі діяльності (Б.Ананьєв, С.Рубінштейн, Б.Теплов); діяльності та її суб’єкта (Л.Виготський, Є.Клімов, О.Леонтьєв); особистісно-діяльнісного підходу (С.Рубінштейн); професійної орієнтації особистості (М.Захаров, Є.Клімов, Є.Павлютенков, К.Платонов, В.Поляков, Б.Федоришин); індивідуального підходу у навчанні (Г.Костюк, А.Макаренко, М.Ярмаченко); цінностей і ціннісних орієнтацій (О.Здравомислов, Ж.Омельченко, В.Ядов); положення про соціокультурну зумовленість виховання (В.Сухомлинський); Державна національна програма „Освіта. Україна ХХІ століття”; наукові праці вітчизняних зарубіжних учених, в яких викладені передові психолого-педагогічні концепції трудової підготовки учнів у загально-освітніх школах (О.Коротун, С.Мельников, Б.Райсберг, В.Рак); питання економічного виховання учнівської молоді (А.Нісімчук, О.Набока, С.Омельченко); формування готовності до вибору професії (С.Осадчий, В.Сипченко, Л.Тименко).

У дисертаційній роботі використаний комплекс методів дослідження:

теоретичні: теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури, що дав змогу визначити теоретико-методологічні засади дослідження; вивчення державних нормативних документів щодо організації навчального процесу у середніх загальноосвітніх закладах; аналіз навчальних програм, підручників із математики, інформатики та фізики; вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду роботи в школі; метод періодизації, за допомогою якого встановлювались якісні зміни в формуванні у старшокласників інтересу до професії на різних етапах; системно-структурний метод застосовувався для характеристики теоретичних питань формування у старшокласників інтересу до професії; конкретно-пошуковий – для узагальнення та систематизації навчальної діяльності з питання формування у старшокласників інтересу до професії.

Емпіричні: педагогічне спостереження, анкетування (опитування), інтерв’ю, бесіди, індивідуальні та групові обговорення, тестування, аналіз навчальних програм із предметів фізико-математичного циклу; констатуючий педагогічний експеримент – для визначення рівня сформованості у старшокласників інтересу до професії; формуючий педагогічний експеримент – для перевірки ефективності педагогічних умов формування у старшокласників інтересу до професії при вивченні предметів фізико-математичного циклу; контрольний педагогічний експеримент – для підтвердження ефективності та можливості предметів фізико-математичного циклу з питання формування у старшокласників інтересу до професії; математичні методи – для обробки, аналізу та інтерпретації результатів дослідження.

Етапи і база дослідження. Дослідження проводилося протягом 1998-2004 років та охоплювало чотири етапи науково-педагогічного пошуку.

На підготовчому етапі (1998-2000 рр.) вивчався стан розробленості проблеми дослідження у філософській, соціологічній, психологічній і педагогічній літературі. Було проаналізовано різні підходи до проблеми формування у старшокласників інтересу до вибору професії при вивченні предметів фізико-математичного циклу, вивчалася практика профорієнтаційної роботи зі школярами, спрямована на їхнє професійне самовизначення. Обґрунтовано дидактичні можливості предметів фізико-математичного циклу щодо формування інтересу до вибору професії.

На аналітичному етапі (2000 р.) досліджено питання підбору відповідних методичних засобів діагностики індивідуально-психологічних особливостей старшокласників, проведено дослідження ефективності вибраного комплексу методик. У результаті сформульовано гіпотезу, мету, завдання дослідження, визначено теоретико-методологічні основи формування у старшокласників інтересу до вибору професії при вивченні предметів фізико-математичного циклу. Розроблено й обґрунтовано програму формуючого експерименту.

На експериментальному етапі (2001-2003 рр.) здійснювалася дослідно-експериментальна перевірка гіпотези, концептуальних положень, апробація вибраних методик і розробленої програми профорієнтаційної роботи зі старшокласниками при вивченні предметів фізико-математичного циклу в експериментальних і контрольних класах, проаналізовано результати, здійснено корекцію методик профконсультативного тренінгу, визначено дидактичні можливості змісту предметів фізико-математичного циклу; здійснювалась математична обробка кількісних результатів.

На завершальному етапі (2003-2004 рр.) перевірялась робоча гіпотеза дослідження, здійснювалася обробка результатів, їх аналіз тощо. Було створено банк даних про професії регіону, вивчено роботу міського центру служби зайнятості населення м. Костянтинівки Донецької області. Були розроблені методичні рекомендації для вчителів шкіл, викладачів навчальних закладів, старшокласників та абітурієнтів.

База дослідження: дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі ЗОШ І-ІІІ ст. №12, №13 м. Костянтинівки Донецької області, Новодмитрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Костянтинівського району та у ЗОШ І-ІІІ ст. №12, №17 м. Слов’янська Донецької області. На різних стадіях дослідження в експериментальній роботі брали участь 352 учня.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що нами вперше розроблено та практично апробовано методику „формування інтересу до професії при вивченні фізико-математичних дисциплін”, з’ясовано умови її впровадження в навчально-виховний процес школи; дістало подальшого розвитку теоретичне узагальнення, практична перевірка наступності і різноманітності форм, методів, і прийомів формування інтересу до професії; обґрунтовано та впроваджено в навчальну діяльність виховні можливості предметів фізико-математичного циклу з формування інтересу до професії; розроблено банк професій регіону.

Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні наукових знань про психолого-педагогічні основи формування у старшокласників інтересу до вибору професії при вивченні предметів фізико-математичного циклу; з’ясуванні дидактичних можливостей змісту предметів фізико-математичного циклу щодо формування інтересу школярів до майбутньої професії; визначені основних рівнів сформованості професійного інтересу; у теоретичному обґрунтуванні форм і методів профорієнтаційної роботи при вивченні предметів фізико-математичного циклу.

Практичне значення дослідження забезпечується розробкою та апробацією форм і засобів профорієнтаційної роботи під час вивчення предметів фізико-математичного циклу, на основі аналізу програм відповідних навчальних предметів і курсів. Виявлено потенційні можливості впливу профорієнтаційноспрямованого змісту навчального матеріалу на вирішення проблеми формування професійних інтересів старшокласників у навчальному процесі. Визначено фактори впливу на ефективність профорієнтаційної роботи в навчальному процесі.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл м.Костянтинівки №12 (довідка №39 від 12.04.2005), №13 (довідка №61 від 06.04.2005), загальноосвітніх шкіл м.Слов’янська №12 (довідка №47 від 19.04.2005), №17 (довідка №54 від 22.04.2005), Новодмитрівської ЗОШ І-ІІІ ст. (довідка №28 від 24.03.2005).

Публікації. Результати дослідження висвітлені у 8 одноосібних публікаціях, які надруковано у фахових виданнях. За темою дисертаційного дослідження опубліковано методичні рекомендації “Формування у старшокласників інтересу до майбутньої професії” (Слов’янськ, 2005 р.).

Вірогідність висновків і результатів дослідження забезпечується науковим системно-структурним підходом до процесу формування у старшокласників інтересу до професії; відповідністю наукового апарату предмету дослідження і застосуванням дослідницької методики, адекватної поставленим завданням; експериментальною перевіркою вироблених положень і рекомендацій; позитивними результатами експериментальної роботи, впровадженням їх у практику навчання сучасної школи.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися шляхом публікації наукових праць, перевірки ефективності методичних рекомендацій у загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів №№ 12, 13 м. Костянтинівки Донецької області, Новодмитрівській ЗОШ І-ІІІ ступенів Костянтинівського району та у загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів №№ 12, 17 м. Слов’янська Донецької області. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Слов’янського державного педагогічного університету, висвітлювались у виступах на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Підготовка вчителя в сучасних умовах” (Слов’янськ, 2003 р.), на 1-ій загальноуніверситетській науковій конференції молодих вчених (Слов’янськ, 2004 р.), на регіональній науково-практичній конференції “Внесок молодих учених у розвиток науки регіону” (Луганськ, 2005 р.), на щорічних звітних науково-методичних конференціях викладачів Слов’янського державного педагогічного університету (2000-2005 рр.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів із висновками до кожного, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел, якій містить 238 найменувань. Основний зміст дисертації викладено на 166 сторінках, проілюстровано 33 таблицями, 3 схемами. Повний обсяг роботи 215 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методологічні та теоретичні засади, охарактеризовано організацію, методи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, наведено відомості про особистий внесок автора, апробацію та впровадження одержаних результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні питання формування у старшокласників інтересу до професії” висвітлено загальні поняття про інтерес і професійний інтерес зокрема; визначено основні етапи розвитку інтересу до професії; виділено три рівні формування професійного інтересу; проаналізовано літературні джерела з проблеми, що досліджується; виявлені виховні можливості предметів фізико-математичного циклу у формуванні інтересу до професії.

Теоретичний аналіз проблеми і предмету дослідження свідчить, що поняття “інтерес ” і “професійний інтерес” є ключовим для багатьох наук: філософії, соціології, психології, педагогіки, менеджменту. Найбільш часто дослідники ототожнюють поняття “формування інтересу до професії” з поняттям “професійний інтерес”.

Здійснивши аналіз різних тлумачень поняття "інтерес", ми виділили два головних напрямки. В одному переважає розуміння інтересу як спрямованості свідомості людини (Л.Гордон, П.Іванов, С.Рубiнштейн, Г.Щукiна та iн.), у другому – інтерес розглядається як вибіркове ставлення особистості до визначеного предмету (об'єкту), віддзеркалене в його свiдомостi (Н.Морозова, В.Мясищев та iн.). Ми є прихильниками останньої точки зору, що характеризує інтерес як ставлення особистості до вибору професії.

Значний внесок у розвиток теорії пізнавального інтересу зробили вчені: Н.Морозова (критерії пізнавального інтересу), Г.Щукіна (тенденції та рівні розвитку пізнавального інтересу). Дослідниками виділено основні ланки в ланцюгу формування інтересу до професії: особистість і професіоналізм учителя (Л.Виготський, Н.Морозова, Г.Щукіна та ін.); зміст навчального матеріалу (С.Золотухіна, Р.Мільруд, Г.Щукіна та ін.); дотримання принципів доступності, системності й наочності (О.Леонтьєв, І.Лернер, Ю.Чабанський та ін.); успіх (О.Леонтьєв, Р.Мільруд та ін.); нетрадиційні форми навчання (А.Вербицький, М.Махмутов, Н.Стяглик, В.Сипченко, та ін.); ігрова діяльність (М.Дьомін, Д.Ельконін, Є.Мінскін, П.Щербань та ін.); цікавість (В.Іванов, Н.Тализіна, Д.Трайтак та ін.); виховний потенціал процесу формування інтересу до професії, вплив його процесу на духовний розвиток особистості розглядається в працях О.Бєлих, Г.Шевченко та ін..

Ми проаналізували такі поняття, як “інтерес”, “інтерес до професії”. Під інтересом до професії ми розуміємо пізнавальну форму спрямованості особистості на певний вид або рід професійної діяльності. Застосування анкети інтересів О.Голомштока та методики, рекомендованої С.Чистяковою дає позитивний результат при визначенні поняття професійного інтересу.

Проблему формування професiйних iнтересів досить широко висвiтлено в наукових дослідженнях В.Алікперова, Т.Буянової, К.Вербової, О.Голомштока, Є.Гришиної, В.Єндальцева, Б.Кононенка, І.Кузнецової, М.Левітова, Є.Павлютенкова, С.Сапарова, В.Сипченка та iн. Ці дослідження спрямовані в основному на виявлення типів інтересу, мотивації та готовності до вибору професії.

Сформулюємо основні етапи розвитку професійного інтересу:

? загально-соціальний інтерес;

? інтерес до сфери діяльності;

? інтерес до професії.

Формування професійного інтересу здійснюється, як правило, у два етапи. Вони являють собою послідовність таких взаємопов’язаних психічних актів, як увага, емоції, розуміння. Виступаючи у функції допитливого мотиву, професійний інтерес спонукає до діяльності, забезпечуючи високу продуктивність останньої; успішна навчальна діяльність школяра, в свою чергу, посилює інтерес до вибору професії.

Спираючись на педагогічні дослідження, можна виділити три рівні інтересу учнів до професії.

Учні з високим рівнем вияву професійних інтересів характеризуються усвідомленим та обґрунтованим ставленням до вибору майбутньої професії, розуміють необхідність вибору трудового шляху, творчо й активно ставляться до участі в практичній навчальній і трудовій діяльності (самостійні роботи; діяльність у позашкільних закладах; громадська та суспільно-корисна діяльність).

Учні із середнім рівнем характеризуються нестійким інтересом до свідомого майбутнього вибору професії та конкретних спеціальностей при вивченні навчальних предметів, разом із тим вони мають певні здібності й успішно навчаються.

Учням із низьким рівнем властива відсутність планів професійного вибору; вони ще не визначились із подальшим вибором професії і з необхідністю оволодіння конкретною спеціальністю.

Важливими для нашого дослідження були наукові праці: С.Осадчого, Л.Тименко та ін., які допомогли визначити три напрямки формування у старшокласників інтересу до професії:

- ознайомлення з характером та особливостями різних професій і спеціальностей. Це можливо здійснити тільки в процесі навчання, коли учні знайомляться з різними видами праці. Бесіди, лекції та доповіді про професії, зустрічі з представниками різних професій, екскурсії на промислові та сільськогосподарські підприємства державної та приватної форм власності – найбільш ефективні форми і методи роботи;

- практичне спрямування старшокласників на вибір професії, коли учні особисто переконуються в правильності свого вибору. Представники різних професій допомагають їм у цій важливій справі;

- створення умов для оволодіння задатками трудових спеціальностей. Організація трудового або профільного навчання на промислових комбінатах і підприємствах, у приватних господарствах допомагає старшокласникам оволодіти практичними вміннями та навичками в тій або іншій галузі, дозволяє учням виявити свої творчі здібності.

У деяких педагогічних дослідженнях науковці ототожнюють „інтерес до професії” з профорієнтацією. Ми розглядаємо формування інтересу до професії, як компонент профорієнтаційної роботи. Значний внесок у розробку проблеми професійної орієнтації школярів зробили сучасні науковці: А.Алімов, Л.Бойко, М.Захаров, Є.Павлютенков, Б.Федоришин. Більшість із них вважають, що професійна орієнтація розв’язує одночасно як педагогічні, так і психологічні проблеми, що стоять перед особистістю та суспільством, в якому вона живе. Вважають, що професійну орієнтацію слід визначити як окремо існуючу наукову систему, що допомагає підростаючому поколінню вибрати майбутню професію, адаптуватися в ній, а в разі потреби перекваліфікуватися.

Значне місце в доробку М.Захарова, Є.Павлютенкова, Б.Федоришина посідають проблеми розробки форм і методів формування інтересу до професії. Під ними ми розуміємо різноманітні способи спільної діяльності вчителя й учнів, які забезпечують підготовку школярів до свідомого професійного вибору. Аналіз психолого-педагогічних джерел дозволив нам виявити ряд чинників, які позитивно впливають, по-перше, на взаємини вчителя й учня, а по-друге, на формування позитивної мотивації навчання, а саме:

- визнання учня як активного учасника навчально-виховного процесу;

- педагогічна майстерність учителя;

- педагогічний такт учителя;

- демократичний стиль педагогічного керівництва діяльністю учнів.

Сучасна школа вимагає від вчителя застосування різноманітних форм і методів організації навчально-виховного процесу, ефективності методики проведення уроків, що в свою чергу неможливо без наявності в учителя високого професіоналізму та педагогічної майстерності.

У педагогічних дослідженнях розглядається формування інтересу до вибору професії через комплекс перемінних. Так за дослідженням М.Левітова, – ці перемінні поєднано в три групи:

1)

2)

3)

Мотиваційний компонент визначається моральними якостями та функціональними властивостями особистості, а також характером трудової діяльності, готовність до якої формується. Мотиваційний компонент має складну динамічну структуру, складові частини якої певним чином супідрядні, взаємозалежні та взаємообумовлені. До складу мотиваційного компоненту, що відбиває зміни в потребово-мотиваційній сфері особистості, входять відповідні потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, інтереси, прихильності та установки.

Головне місце в структурі мотиваційного компоненту посідають мотиви навчально-виховної діяльності, оскільки всі інші складові виконують спонукальну функцію, що активізує цю діяльність, а мотиви інтегрують їх прояв.

До професійного компоненту входять знання про професії даної галузі; спеціальні знання, вміння, навички; досвід трудової діяльності, набутий у процесі трудової підготовки.

До психологічного компоненту включено індивідуально-психологічні, психічні та характерологічні особливості особистості, які виступають передумовами успішного оволодіння обраним видом трудової діяльності.

Взаємообумовлені зміни в потребово-мотиваційній, емоційно-вольовій, операційно-технічній та інтелектуальній сферах стимулюють розвиток сфери самосвідомості, що, в свою чергу, впливає на розвиток усіх інших сфер, здійснюючи регулятивну функцію процесу формування особистості.

У свою чергу, формування мотиваційного, професійного та психологічного компонентів вибору професії тісно взаємопов’язане з формуванням професійної самосвідомості особистості, компонентами якого є прагнення до пізнання своїх професійних можливостей, їхню адекватну самооцінку й спроможність до професійного самовиховання.

Під професійним самовихованням розуміється свідомий і керований особистістю розвиток комплексу якостей із метою підготовки себе до обраної професійної діяльності.

За сприятливих умов, одночасно з накопиченням старшокласниками досвіду в навчально-фаховій діяльності, відбувається переростання початкового недиференційованого інтересу до праці в професійний інтерес. На нашу думку, предмети фізико-математичного циклу мають великі можливості формування інтересу до професії. Саме через зростання успішності старшокласників із цих предметів, ми намагалися простежити зростання професійного інтересу. Проаналізувавши зміст шкільних програм і підруч-ників із предметів фізико-математичного циклу, ми визначили можливості проведення профорієнтаційної роботи на уроках з кожної теми. Здійснюючи цей аналіз, ми дотримувались:

-

-

-

-

Слід зазначити, що інтерес до професії формується за рахунок навчальної та позанавчальної виховної діяльності старшокласників, засобів масової інформації, економічного становища в країні, залучення батьків до профорієнтаційної роботи тощо. На наш погляд, на формування інтересу до професії впливають предмети фізико-математичного циклу, так як вони пов’язані з технічними спеціальностями.

Вивчення теоретичних аспектів проблеми формування у старшокласників інтересу до професії створюють теоретико-методологічну базу для розробки відповідних діагностуючих і формуючих методик.

У другому розділі “Експериментальна перевірка засобів формування у старшокласників інтересу до професії” визначаються умови зростання професійного інтересу в учнів; описано апробацію результатів у навчальній і позакласній роботі; проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи.

Результати констатуючого експерименту дали нам підставу стверджувати, що формувати інтерес до професії слід розпочинати вже в 6-7 класах, і велику роль в цьому ми відводимо саме вчителю. Для цього необхідно: визначити можливості предметів фізико-математичного циклу; урізноманітнити форми та методи проведення уроків; розробити й запровадити програму формування у старшокласників інтересу до професії, яка дала б можливість залучати школярів до відповідної діяльності; підготувати вчителів-предметників, класних керівників, шкільного психолога до роботи щодо формування професійного інтересу, забезпечити їх відповідною методичною літературою, програмами та практичними розробками; залучати родини учнів до участі у навчально-виховній роботі школи; задіяти в цій роботі представників різних спеціальностей, викладачів вищих навчальних закладів, народних умільців; створити банк професій регіону.

З метою виявлення у старшокласників рівня сформованості інтересу до професії нами застосовувалися наступні методи: анкетування, спостереження за діяльністю учнів на уроках; особисті бесіди з учнями, з класними керівниками, вчителями-предметниками, батьками старшокласників; проводилось тестування за спеціальними програмами з математики й фізики. Результати констатуючого експерименту показали низький рівень професійного інтересу старшокласників. На основі первинного діагностичного матеріалу було встановлено, що значна частина старшокласників (70-75%) ще не вибрала професію. Так, наприклад, індекс задоволеності (ІЗ) своєю підготовкою до вибору професії (за В.Ядовим) на початку експерименту становив – 0,15.

Метою формуючого експерименту було визначення шляхів і засобів формування у старшокласників інтересу до професії та педагогічних умов їхньої реалізації.

З метою підвищення інтересу до професії ми застосували різні форми проведення занять із предметів фізико-математичного циклу: урок-гра, комбінований урок, бінарний урок, урок-екскурсія, урок-диспут та урок-конференція із профорієнтаційним змістом, профорієнтаційний урок, лабораторні й практичні заняття тощо. Практичні й лабораторні заняття дають старшокласникам особливий поштовх до вибору професії, пов’язаної з технікою та інформаційними технологіями, а уроки-екскурсії закріплюють цей інтерес. Урок-гра допомагає учням проявити себе в ролі керівника або підлеглого, розкрити організаційні та комунікативні здібності старшокласників тощо. Спираючись на це, ми особливу увагу приділяли успішності, оскільки саме через неї намагались простежити зростання у старшокласників інтересу до професії. Після кожного семестру ми порівнювали в різних групах результати навчальної діяльності старшокласників. Це дозволило нам зробити висновок, що інтерес до професії в учнів з’являється саме в процесі вивчення відповідних предметів.

При викладанні предметів фізико-математичного циклу ми визначили критерії, які позитивно впливають на формування інтересу до професії:

-

-

-

-

-

– ступінь усвідомленості цілей, завдань, форм і методів профорієнтаційної роботи зі старшокласниками з боку вчителів-предметників і класних керівників;

– наявність відповідної навчальної та програмно-методичної літератури з питань організації профорієнтаційної роботи;

– наявність необхідних для організації профконсультативної роботи постійних зв'язків із батьками учнів, промисловими, сільськогосподарськими та іншими підприємствами та установами й іншими навчальними закладами;

– ступінь знань учнів про свої індивідуальні здібності, які необхідні для професійного самовизначення;

– рівень знань учнів про вимоги окремих професій до індивідуальних якостей особистості;

– відповідний рівень знань учнів про шляхи здобуття професії в навчальних
закладах;

– урахування результативності економічного виховання, яке передбачає в умовах ринкової економіки формування в учнів таких якостей як: точність, якість виконання трудових опера-цій, бережливість, дисциплінованість тощо;

– відомості про можливості працевлаштування у своєму або ж сусідньому регіоні.

Вивчення фізики, математики та інформатики в експериментальних класах здійснювалося на основі політехнічного принципу. Профорієнтаційна робота була тісно взаємопов'язана з процесом засвоєння знань і формуванням умінь з конкретного предмету. Таким чином, виконуючи програмні задачі, вчи-тель включає до мети уроку завдання:

-

-

-

-

-

У ході формуючого експерименту ми використовували три групи методів: словесні, словесно-наочні, словесно-наочно-практичні. Так, коли вчитель включає бесіду з профорієнтаційною спрямованістю до плану уроку за певною темою (наприклад, курс "Інформатика", „Текстовий редактор Word”, 11 клас), він обов'язково повинен урахувати: важливість цього матеріалу, його практичну спрямованість, індивідуальний підхід до кожного учня з дотриманням етичних норм, педагогічного такту тощо. Під час бесіди з усім класом вчитель, як правило, знайомить учнів із різними типами професій, ілюструє найбільш популярні з них у тій або іншій галузі господарства, чи місцевості, де знаходиться школа. Це розширює знання учнів про світ професій, тим самим позитивно впливає на їх професійне самовизначення.

Інформація, яку школярі отримували на уроках, мала професійну спрямованість. Учням потрібно було не тільки вказати на соціально-економічне значення професії, але й дати її соціологічну, технологічну, виробничу та гігієнічну харак-теристику. Вони знайомилися з тим, які знання необхідно одержати, щоб успішно оволодіти певною професією. Для здійснення такої робо-ти вчителеві необхідно мати відповідну підготовку та спеціальні знання, якими він, як правило, буває не завжди озброєний. Для того, щоб така робота була більш ефективною, слід заздалегідь готувати до цього майбутніх учителів, даючи їм ще в стінах навчального закладу знання про те, як здійснюється профосвіта учнів при вивченні основ наук і конкретно за певними розділами навчальної програ-ми з кожного предмету.

Профінформаційний матеріал, який використовувався на уроках фізико-математичного циклу, в процесі дослідження був глибоко проаналізова-ний нами, що дозволило розробити відповідні критерії до йо-го відбору:

1) профінформаційний матеріал повинен органічно пов'язуватися з програмним матеріалом курсу;

2) професії, про які йде мова на уроці, повинні бути найбільш популярними в тій чи іншій галузі;

3) інформація про професії обов'язково повинна спиратися на попередні знання з інших предметів, які вивчали або вивчають учні;

4) профінформаційний матеріал повинен формувати в учнів уявлення про красу праці, демонструвати привабливість і корисність її як для особистості, так і суспільства в цілому;

5) запропонований профорієнтаційний матеріал повинен бути доступним для розуміння, відповідати віковим та освітнім особливостям старшокласників (інформація не повинна бути перенасичена спеціальною термінологією, оскільки розуміння її вимагає спеціальних знань).

У ході експерименту ми виявили фактори, які позитивно впливають на формування у старшокласників інтересу до професії: стосунки з друзями; сім’я; реальна соціально-економічна ситуація в суспільстві; засоби масової комунікації; відносини з дорослими; навчання у школі; художня література; участь у практичній трудовій діяльності. За результатами експерименту на перше місце учні поставили такий фактор як сім’я, а на друге – навчання у школі, що дає підстави говорити про значення організованого нами експерименту, оскільки позитивне ставлення до навчання й праці створює базис для формування інтересу до професії.

Протягом чотирьох років дослідження нами було проведено багато заходів з формування інтересу до професії. Хотілося б відмітити найбільш вдалі “Брейн-ринг” з математики, диспут з фізики, зустрічі з представниками заводу „Втормет”, екскурсія до “Побутрадіотехніки”, зустріч із директором комп’ютерного клубу „Trinity” тощо.

За підсумками експериментальної роботи ми запровадили видання у Новодмитрівській ЗОШ І-ІІІ ст. газети „Посмішка долі”, яку ми створили разом із членами гуртка „Оператор комп’ютерного набору” ще на початку експерименту. Ця газета до наступного часу видається силами старшокласників цієї школи. Великий виховний потенціал профорієнтаційної роботи мав запропонований нами гурток з ремонту побутової апаратури для мешканців села Новодмитрівка. Вдячність селян, особливо малозабезпечених, сприяла формуванню загальнолюдських моральних цінностей. А кошти, зароблені таким чином, допомогли школярам відчути свою причетність до загальної справи – матеріальне забезпечення навчально-виховного процесу рідної школи. Створений нашими зусиллями банк даних про професії регіону, про потребу в кваліфікованих кадрах, сприяв підвищенню інтересу до вибору майбутньої професії.

Перевірка ефективності шляхів і методів формування професійного інтересу довела, що сформувати інтерес до професії буде ефективніше за умов: використання дидактичних і виховних можливостей предметів фізико-математичного циклу для профорієнтаційної роботи; поєднання навчальних занять і виховних заходів; системності в підході до процесу постійного вдосконалення форм і методів позаурочної, виховної та гурткової роботи; цілеспрямована робота школи та сім’ї тощо.

Виходячи з результатів констатуючого і контрольного експериментів, ми зробили спробу показати динаміку росту інтересу до професії при вивченні предметів фізико-математичного циклу. Так ІЗ збільшився з 0,15 до 0,53, стійкий прояв інтересу з 7 до 15, високий рівень інформованості учнів про професії виріс з 20,3% до 73,1%. На кінець експерименту визначилися з вибором професії 82% старшокласників проти 31% на початку. Кількість старшокласників, які поступили до ВНЗ (ІІІ-ІV рівень) на 13% збільшилась у порівнянні з першим роком дослідження. Випускники глибоко усвідомили, що реалії сьогодення та ринок праці вимагають спеціалістів із вищою освітою. Запропонована нами система профорієнтаційної роботи націлила старшокласників на обрання професій, які користується попитом в сучасних умовах.

За певний час відбулися якісні зміни в знаннях старшокласників експериментальних класів, збільшився інтерес до професії. Проте в контрольній групі показники нижчі, оскільки навчально-виховна робота здійснювалась традиційно.

Проведене нами теоретичне дослідження проблеми формування у старшокласників інтересу до вибору професії при вивченні предметів фізико-математичного циклу й одержані в процесі дослідно-експериментальної роботи результати дозволяють зробити такі висновки:

1. Дослідження поняття інтересу до професії у філософській, політичній, науково-педагогічній і психологічній літературі дозволило розкрити його сутність, структуру, рівні сформованості на сучасному етапі. Під інтересом до професії ми розуміємо пізнавальну форму спрямованості особистості на певний вид або рід професійної діяльності. Ми виділили три рівні інтересу учнів до професії (високий, середній, низький).

2. Сформувати у старшокласників професійні інтереси можливо лише за умов систематичної, цілеспрямованої навчальної діяльності, забезпечивши педагогічний вплив на всю структуру особистості учня з метою мотивованої спрямованості на конкретну галузь виробництва чи вид праці.

3. Здійснений нами аналіз змісту предметів фізико-математичного циклу, дозволив виявити потенційні можливості впливу навчального матеріалу на вирішення проблеми формування професійних інтересів старшокласників у навчальному процесі.

4. Систематичне застосування на уроках комплексу дидактичних і виховних засобів, включаючи професіограми робочих професій, використання сучасної обчислювальної техніки сприяє підвищенню інтересу до професії.

5. Запорукою успішної профорієнтаційної роботи під час вивчення дисциплін фізико-математичного циклу є глибокі знання структури та логіки навчального процесу, врахування вікових психологічних особливостей старшокласників, їх інтересів, основних мотивів навчання.

6. Профінформаційний матеріал, що має місце в предметах фізико-математичного циклу, стає важливою складовою частиною навчального процесу. При цьому слід пам’ятати те, що він повинен бути цікавим для старшокласників, сприяти не тільки розширенню їх кругозору, але й кращому засвоєнню основних теоретичних понять, закономірностей тощо.

7. Сформувати у старшокласників інтерес до професії при вивченні предметів фізико-математичного циклу (математика, фізика, інформатика) можливо як у навчальній діяльності (уроки-диспути, уроки-гри, уроки-екскурсії, бінарні уроки та ін.) так і в позанавчальній діяльності (гурткова робота, факультативи, екскурсії на підприємства, зустрічі з представниками різних професій тощо).

8. Порівняльний аналіз результатів констатуючого та контрольного експериментів засвідчив динаміку зростання інтересу до професії при вивченні предметів фізико-математичного циклу, підтвердивши тим самим висунуту нами гіпотезу. Апробовані методи та засоби зростання професійного інтересу в ході формуючого експерименту показали, що вони позитивно впливають на формування інтересу до професії.

Таким чином, проведене нами дослідження, його результати цілком підтверджують висунуту нами гіпотезу. Разом із тим, слід зазначити, що піднята в дослідженні проблема, звичайно, не вичерпується отриманими в даній роботі результатами. Вона може розглядатися лише як частина рішення багатоаспектної проблеми. Дослідження не розв’язує всіх проблем профорієнтації старшокласників. На нашу думку, подальшого дослідження потребує координація профорієнтаційної роботи в школі, як на рівні міжпредметних зв’язків, так і в поєднанні з позаурочною діяльністю та позашкільною виховною роботою.

Основні положення дисертаційної роботи відображено в наступних публікаціях:

1. Загребельний С.Л. Формування інтересу у старшокласників до вибору професії в умовах ринкової економіки //Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.–метод. зб. Вип. VI. /За заг. ред. Легенького Г.І. та Сипченка В.І. – Слов’янськ: ІЗИН–СДПІ, 1999. – С. 138-141.

2. Загребельний С.Л. Психолого-педагогічні аспекти формування інтересу у школярів в навчальній діяльності при вивченні предметів фізико-математичного циклу //Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.–метод.зб. Вип. VІІI. /За заг.ред. Легенького Г.І. та Сипченка В.І. – Слов’янськ: ІЗИН–СДПІ, 2000. – С. 89-95.

3. Загребельний С.Л. “Психологічні умови формування у старшокласників інтересу до професії. //Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.–метод. зб. Вип. IХ. /За заг. ред. Легенького Г.І. та Сипченка В.І. – Слов’янськ: –СДПІ, 2000. – С. 84-88.

4. Загребельний С.Л. Профорієнтаційна робота у навчальному процесі. //Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.–метод. зб. Вип. ХVI. /За заг. ред. проф. Сипченка В.І. – Слов’янськ: –СДПІ, 2002. – С. 126-132.

5. Загребельний С.Л. Профорієнтація старшокласників на виробничі спеціальності. //Рідна школа. –2003. –№4– С. 52-54.

6. Загребельний С.Л. Підготовка вчителя до профорієнтаційної роботи зі старшокласниками. //Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб. Вип. ХХ. /За заг. ред. проф. Сипченка В.І. – Слов’янськ: –СДПУ, 2003. – С. 261-264.

7. Загребельний С.Л. Можливості предметів фізико-математичного циклу у формуванні інтересу до професії в учнів старших класів. //Наукова молодь: Збірник праць молодих учених. Матеріали І регіональної науково-практичної конференції „Внесок молодих учених у розвиток науки регіону”. – Луганськ: ЛНПУ ім. Т.Шевченка – Знання, 2005. – с.126-136.

8. Загребельний С.Л.