МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Аверчева Наталія Олександрівна

УДК: 330.131.5: 636. 5/6: (477. 72)

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ

ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ І КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

ПТАХІВНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Миколаїв – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Мармуль Лариса Олександрівна,

Херсонський державний аграрний

університет, проректор з міжнародних

зв’язків, завідувач кафедри обліку і аудиту.

Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор,

академік УААН

Месель-Веселяк Віктор Якович,

Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки”, завідувач відділенням організації виробництва та земельних відносин, заступник директора по науковій роботі;

доктор економічних наук, професор

Топіха Валерій Іванович,

Миколаївський державний аграрний університет,

завідувач кафедри світового сільського господарства і зовнішньоекономічної діяльності.

Захист відбудеться "19" жовтня 2007 р. о 9.00 годині на засіданні вченої ради Д 38.806.01 Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц -зала.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий "18" вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Ф. Клочан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: Зміна економічних відносин і умов виробництва ринкової системи господарювання для підприємств промислового птахівництва, як і інших галузей тваринництва, супроводжувалися скороченням поголів'я птиці, зростанням витрат, зменшенням обсягів виробництва і зниженням економічної ефективності галузі. Проте впродовж останніх п’яти років в результаті реалізації заходів щодо стабілізації та нарощування обсягів виробництва галузь динамічно розвивається. В першу чергу відроджуються великі спеціалізовані підприємства, які спроможні ефективно використати інвестиційні, державні та кредитні ресурси. Суспільний сектор за останні п’ять років збільшив обсяги виробництва яєць в 2,2 рази (з 3,0 млрд. шт. до 6,5 млрд. шт.). Виробництво м'яса птиці за цей період зросло в 2,5 рази, щорічний приріст становив 30%. Це свідчить про значні резерви розвитку птахівництва в країні.

Разом з тим позитивна тенденція на республіканському рівні не відповідає функціонуванню галузі в окремих регіонах, зокрема, в Херсонській області, де більшість підприємств знаходиться в кризовому стані. Це проявляється насамперед у збитковості виробництва, недостатніх обсягах і низькій конкурентоспроможності продукції. Необхідність визначення шляхів виходу птахівництва регіону з кризового стану на основі використання внутрішніх резервів і можливостей регіону, напрямів підвищення економічної ефективності і конкурентоспроможності птахівничих підприємств, забезпечення ефективного організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку підприємств галузі обумовили актуальність і вибір теми дисертації.

Значний внесок у розробку питань удосконалення організації і інтенсифікації виробництва, раціонального використання ресурсного потенціалу, підвищення ефективності птахівництва зробили вчені В.П. Бородай, А.І. Вербовіков, І.І. Івко, К.І. Карюкіна, В.П. Коваленко, В.А. Лук'янов, В.Д. Лук'янова, Б.А.Мельник, В.Я. Месель-Веселяк, Л.В. Порубанська, Ю.О. Рябоконь, П.М. Слюсар, В.І. Топіха, В.І. Фісінін, М.Ф. Шкляр, Ф.О. Ярошенко. Сучасний етап розвитку виробничих відносин у птахівництві вимагає розробки дійових механізмів і підходів, які б дали змогу підвищити ефективність виробництва, створити сприятливі інвестиційні умови, забезпечити конкурентоспроможність продукції на споживчому ринку. Важливим при цьому є комплексне дослідження вказаних проблем. Вивчення основних регіональних факторів, які формують ефективність і конкурентоспроможність виробництва в сучасних умовах, поглиблює наукове і практичне значення обраної теми дослідження.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з темою науково-дослідної роботи економічного факультету Херсонського державного аграрного університету "Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування" – номер державної реєстрації 0102U003197 (в її межах автором здійснено оцінку сучасного рівня виробництва продукції птахівництва, визначено ефективність функціонування підприємств різних форм господарювання та основні напрями підвищення економічної ефективності і конкурентоспроможності виробництва).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та обґрунтування методичних і практичних підходів у визначенні й оцінці основних напрямів підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності птахівничих підприємств.

Для досягнення поставленої мети в дослідженні поставлені та вирішені наступні завдання:

- обґрунтувати теоретичні і методичні основи економічної ефективності аграрного виробництва та її особливості у птахівництві;

- визначити основні елементи організаційно-економічного механізму ефективного функціонування птахівництва в ринкових умовах;

- оцінити сучасний стан та тенденції розвитку виробництва продукції птахівництва в аграрних підприємствах України та Херсонської області;

- проаналізувати ефективність виробництва продукції птахівництва у суспільному секторі;

- визначити сукупність факторів, що впливають на ефективне функціонування підприємств галузі;

- виявити складові конкурентоспроможності підприємств птахівництва на споживчому ринку;

- визначити напрями інноваційного розвитку птахівництва, в т.ч. на основі ресурсозберігаючих технологій і повноцінної годівлі птиці.

Об’єктом дослідження є організаційно-економічні процеси, пов’язані з підвищенням економічної ефективності виробництва і конкурентоспроможності птахівничих підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти ефективного функціонування і конкурентоспроможного розвитку птахівничих підприємств на регіональному рівні.

Методи дослідження ґрунтуються на теоретичних і методологічних положеннях сучасної економічної науки, законодавчих і нормативно-правових актах, діючих в Україні, наукових працях відомих вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем ефективності і конкурентоспроможності агропромислового виробництва взагалі і птахівництва, зокрема. При дослідженні застосовувались наступні методи системного аналізу: абстрактно-логічний – при формуванні принципів, теоретичних узагальнень і висновків та критичному аналізі результатів досліджень інших авторів; монографічний – при вивченні особливостей функціонування галузі в ринкових умовах; розрахунково-конструктивний та порівняння – при зіставленні показників у динаміці і обґрунтуванні основних шляхів підвищення економічної ефективності і конкурентоспроможності діяльності птахівничих підприємств; економіко-математичний - для виявлення впливу основних факторів на ефективність виробництва, графічний – при дослідженні динаміки і структури виробництва продукції птахівництва.

Інформаційною базою дослідження слугували статистичні матеріали Держкомстату України, Управління статистики Херсонської області, річні звіти підприємств, довідкова, монографічна література вітчизняних і зарубіжних авторів, інформаційно-аналітичні бюлетені.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи полягає у наступному:

Вперше одержано:

- обґрунтовано економічні та конкурентні переваги організації птахівничих підприємств в умовах регіону, які включають: сприятливі природно-кліматичні умови; спеціалізація сільськогосподарських підприємств на виробництві зернових і технічних культур, як основи створення міцної кормової бази; наявність потужної наукової і селекційно-племінної бази для забезпечення господарств високопродуктивними кросами птиці; можливість економії транспортних витрат на доставку продукції до безпосереднього споживача; достатній рівень забезпеченості висококваліфікованими кадрами; можливості розширення споживчого попиту за рахунок широкої туристично-рекреаційної зони;

- розроблені багатоваріантні схеми формування виробничих витрат для підприємств яєчного і м'ясного птахівництва в залежності від вартості і якості застосовуваних кормів. На цій основі доведено, що використання повноцінних збалансованих комбікормів суттєво знижує собівартість одиниці продукції і забезпечує зростання рівня рентабельності.

Удосконалено:

- дослідження впливу технологічних і економічних чинників у птахівництві, які обумовлюють ефективність виробництва харчових яєць за показниками рентабельності і собівартості. Побудована множинна регресійна модель встановлює лінійну залежність між результативною і факторними ознаками;

- теоретичні аспекти формування організаційно-економічного механізму ефективного функціонування птахівничих підприємств різних форм господарювання та спеціалізації, що дозволяє через збільшення виробництва якісної конкурентоспроможної продукції та задоволення її споживання населенням регіону досягти соціально-економічної направленості виробництва в галузі.

Дістало подальший розвиток:

- надані пропозиції щодо диверсифікації птахівництва на основі використання наявних виробничих потужностей неспеціалізованих аграрних підприємств для вирощування водоплавної птиці;

- розроблено комплекс заходів нарощування обсягів виробництва на основі використання інноваційних факторів: високопродуктивних кросів, сучасних ресурсозберігаючих технологій, повнораціонних збалансованих комбікормів;

- бізнес-планування для спеціалізованих підприємств на основі залучення інвестиційних ресурсів та новітніх технологій утримання високопродуктивних кросів птиці з метою досягнення високої ефективності виробництва харчових яєць.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що в роботі визначені основні напрями стабілізації виробництва продукції птахівництва на основі підвищення його ефективності і конкурентоспроможності. Теоретичні і науково-методичні висновки дисертації можуть бути використані для: вдосконалення наукових основ територіального управління галуззю; складання стратегічної Програми соціально-економічного розвитку сільського господарства регіону, балансів харчових продуктів, бізнес-планів для спеціалізованих підприємств. Конкретні рекомендації, спрямовані на розвиток спеціалізованих птахівничих підприємств, передані Головному управлінню агропромислового розвитку, Головному управлінню економіки Херсонської обласної державної адміністрації для їх практичного використання ( довідки про впровадження № 4-700-4/220 від 31.05.2007 р., № 362-6/254-09 від 01.06.2007 р.). Бізнес-план ефективного виробництва харчових яєць впроваджено в практичну діяльність СПП ЗАТ "Чорнобаївське" Білозерського району Херсонської області (довідка № 152 від 27.11.2006 р.).

Результати досліджень впроваджено в навчальний процес Херсонського державного аграрного університету при викладанні дисциплін "Основи методики економічних досліджень", "Організація агробізнесу", "Економіка підприємства" (довідка № 66-09 від 06.11.2006 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Внесок автора полягає у визначенні основних напрямів ефективного функціонування птахівничих підприємств і підвищення конкурентоспроможності на регіональному рівні. Основні положення і висновки дисертації сформульовані і обґрунтовані особисто автором. Матеріали публікацій у співавторстві використані в тій частині, яка належить здобувачу.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження доповідались на міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-економічні проблеми села в пореформений період" в Миколаївському державному аграрному університеті (м. Миколаїв, 2004р.); міжнародній науково-теоретичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження І.В. Поповича "Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці" в Житомирському державному агроекологічному університеті (м. Житомир, 2005р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми ведення галузі тваринництва в сучасних умовах" в Херсонському державному аграрному університеті (м. Херсон, 2005р.); на І науково-практичній конференції "Методологічні засади стратегічного планування розвитку регіону" (м. Херсон, 2007р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи" (м. Херсон, 2007р.), на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ХДАУ (м. Херсон, 2003-2007 рр. )

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць, підготованих самостійно та у співавторстві, загальним обсягом 3,1 ум. др. арк. (з яких особисто автору належить – 2,9 ум. др. арк.), в тому числі статті в наукових фахових виданнях - 6, в матеріалах конференцій - 3.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Основний зміст дисертації викладено на 176 сторінках комп’ютерного тексту. Розрахунковий матеріал представлений в 37 таблицях, містить 13 рисунків і 5 додатків. Список використаних джерел нараховує 179 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі "Наукові засади підвищення економічної ефективності підприємств галузі птахівництва" розкриваються сутність, критерії та теоретичні основи ефективності сільськогосподарського виробництва та особливості її оцінки у птахівництві. Обґрунтовується доцільність комплексного дослідження виробничої діяльності птахівничих підприємств на основі розробки і обґрунтування системи показників ефективності і конкурентоспроможності виробництва, враховуючи зовнішнє ринкове середовище.

Птахівничі підприємства мають ряд специфічних особливостей, які впливають на рівень ефективності господарювання. У процесі формування ринкових відносин у галузі виникає об’єктивна необхідність підвищення ефективності виробництва, яка є основою стабілізації виробництва і забезпечення конкурентоспроможності продукції на споживчому ринку. Вона визначає рівень досягнення об’єктивної мети виробництва, здійснення його основних виробничих функцій.

Організаційно-економічний механізм ефективного функціонування птахівництва розглядається як система організаційних, економічних, технологічних, екологічних важелів та методів управління, які в процесі взаємодії забезпечують високий рівень рентабельності і ефективності виробництва при оптимальних витратах ресурсів підприємствами різних форм господарювання.

Ефективність виробництва обумовлюється дією ряду факторів внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства. Внутрішні фактори: (природні та економічні умови виробництва, технологія і організація виробничих процесів, витрати виробництва) передбачають необхідність мобілізації наявних ресурсів птахівничих підприємств для забезпечення високої ефективності виробництва. Ці складові дозволяють врахувати основні тенденції і протиріччя у ефективному розвитку галузі, розробити для підприємств конкретні пропозиції. Крім того, регіональні умови також впливають на економічну ефективність виробництва і конкурентоспроможність продукції на ринку.

У роботі наводяться підходи до визначення і застосування у практичній діяльності птахівничих підприємств системи показників, які характеризують окремо рівень розвитку виробництва (витрати в розрахунку на одиницю продукції, одну голову птиці, одне птахомісце; фондозабезпеченість і фондоозброєність; матеріальні, енергетичні, витрати корму в розрахунку на одиницю продукції і одну голову птиці) і його економічну ефективність (продуктивність птиці; продуктивність праці; фондовіддача і фондомісткість продукції; прибуток в розрахунку на одиницю продукції, на одну голову птиці, на одне птахомісце; рівень прибутку; рівень рентабельності всіх видів діяльності).

Ринковий механізм вимагає комплексної оцінки діяльності підприємства, яка охоплює не лише виробництво, а й реалізацію в умовах конкуренції, взаємовідносини із підприємствами комбікормової, переробної промисловості, енергетичними, машинобудівними галузями, постачальниками сировини, іншими підприємствами. Тому в комплексну оцінку ефективності, на нашу думку, крім традиційних, повинні входити показники соціально-економічної ефективності (забезпечення населення продуктами на рівні раціональних норм харчування, виконання вимог суспільства по виробництву і реалізації продукції), показники конкурентоспроможності продукції і відповідність виробництва вимогам екології.

Щодо птахівничих підприємств проблема конкурентоспроможності набуває особливої гостроти, тому що на ринку вони діють в умовах жорсткої конкуренції із зарубіжними виробниками м’яса і яєць. Дослідження показників конкурентоспроможності свідчить, про тісний взаємозв’язок категорій рентабельності і цінової конкурентоспроможності. Логічним є висновок про те, що в основі конкурентоспроможності є беззбитковість і рентабельність виробництва продукції. А нецінова конкурентоспроможність товару проявляється у відповідності його властивостей вимогам споживача не тільки за якісними, технічними, економічними, естетичними характеристиками, а й за умовами реалізації (ціна, строки поставки, канали збуту, сервіс, реклама).

У другому розділі "Сучасний стан та ефективність виробництва продукції птахівництва в аграрних підприємствах Херсонської області" – досліджено сучасні проблеми розвитку птахівництва по Україні і в Херсонській області, проаналізовано рівень і динаміку виробництва харчових яєць і м'яса птиці, здійснено оцінку впливу основних факторів та визначені показники економічної ефективності в сільськогосподарських і спеціалізованих підприємствах регіону.

Кризові явища в країні в період реформування економіки негативно відобразились на розвитку птахівництва і в регіонах. До аграрної реформи в Херсонській області 16 спеціалізованих господарств були об’єднані у виробниче об'єднання “Херсонптахопром”. Вказані підприємства в 1988 р. досягли найвищих показників. Валове виробництво яєць становило 298 млн. шт., м’яса птиці – 12 тис. т., в розрахунку на душу населення було вироблено 239 шт. яєць і 9,6 кг м'яса птиці. За роки реформ організаційно-економічний механізм промислового птахівництва на рівні області був зруйнований. Зростання цін на сировинні ресурси, питома вага яких у собівартості продукції птахівництва досягала 80%, не відшкодовувалось для підприємств додатковими доходами від росту цін на птахівничу продукцію. Реформування аграрного сектору проводилося без теоретичного обґрунтування і врахування особливостей розвитку галузі і регіонів, що привело до формального підходу до реструктуризації, простої зміни назв підприємств без удосконалення виробничих відносин. Приватизація не підвищила мотивацію праці і її продуктивність.

Птахівничі підприємства регіону, на відміну від держави в цілому, перебувають нині у кризовому стані, який і на сьогодні супроводжується зменшенням обсягів виробництва і зниженням економічної ефективності. Наші дослідження показують, що у загальнореспубліканському виробництві яєць питома вага Херсонської області за 1990-2005 рр. становить 1,9 – 2,5%, а у виробництві м’яса птиці зменшилася від 3,5% у 1990 р. до 1,4% у 2005 р.

В 90-х – на початку 2000-х рр. поголів’я птиці в господарствах всіх категорій Херсонської області скорочено на 59,0%, а в сільськогосподарських підприємствах – на 86%. Якщо в 1990 р. в сільськогосподарських підприємствах було сконцентровано 3645,3 тис. гол. птиці (55,3%) , то в 2005 р. – лише 510,6 тис. гол. (18,9%) (рис.1). На нашу думку, збільшення питомої ваги підсобних господарств у структурі поголів'я птиці є негативним явищем, оскільки пов’язано із зниженням рівня спеціалізації господарств, механізації виробничих процесів, продуктивності праці, ефективності виробництва, а отже і конкурентоспроможності підприємств на ринку. На ринку Херсонщини відзначається висока ціна на харчові яйця, потреби споживачів у продукції птахівництва задовольняються продовольчими компаніями з інших областей та імпортними поставками.

Рис. 1. Динаміка чисельності поголів'я птиці в господарствах

Херсонської області

Проведений аналіз виробництва продукції птахівництва за категоріями господарств свідчить про негативні тенденції в розвитку галузі. В 2005 р. виробництво яєць по області становить 249,9 млн. шт., що порівняно з 1990 р. менше на 36,7%. Питома вага підприємств суспільного сектора у загальному виробництві за цей період зменшилася від 69,2% у 1990 р. до 31,4% в 2005 р., а виробництво скоротилося майже в чотири рази. Виробництво яєць було збитковим на протязі трьох із п’яти останніх років (табл.1).

Таблиця 1

Основні економічні показники виробництва курячих яєць

у сільськогосподарських підприємствах Херсонської області

Показники | 1990р.* | 2001р. | 2002р. | 2003р. | 2004р. | 2005р. | 2005 р. у % до

2001 р. | Середньорічне поголів’я курей, тис. гол. | 1283,0 | 281,0 | 547,6 | 270,9 | 244,9 | 282,2 | 100,4 | Вироблено яєць, тис. шт. | 242528 | 63562 | 112171 | 56969 | 64956 | 74880 | 117,8 | Середньорічна продуктивність курей, шт. | 189 | 226 | 205 | 210 | 265 | 263 | 116,4 | Собівартість реалізованих 1000 шт. яєць, грн. | 87,62 | 209,96 | 196,62 | 221,45 | 345,95 | 257,40 | 122,6 | Ціна реалізації 1000 шт., грн. | 91,44 | 229,84 | 192,02 | 166,70 | 276,27 | 285,72 | 124,3 | Прибуток (збиток) на

1000 шт. яєць, грн. | 3,82 | 19,88 | -4,60 | -54,75 | -69,68 | 28,32 | 142,4 | Рівень рентабельності (збитковості), % | 4,4 | 9,5 | -2,3 | -24,7 | -20,1 | 11,0 | х | *Вартісні показники 1990р. визначені у крб.

Ціна реалізації зросла за даний період на 39,7 %, а собівартість – на 77,9%. Це привело до збитковості виробництва у 2004 р. на рівні 20,1 %. Проте в 2005 р. рівень рентабельності становив 11,0 %.

Показники динаміки виробництва м’яса птиці свідчать, що спад виробництва не припинено, оскільки зростають витрати на виробництво, собівартість продукції перевищує реалізаційну ціну, у підприємств не вистачає обігових коштів. Внаслідок цього господарства не витримують конкуренцію з імпортною і вітчизняною продукцією із сусідніх регіонів, яка значно дешевша. Ситуація в області залишається складною, оскільки бройлерне виробництво не відновлено, а діючі птахівничі господарства відмовилися від виробництва інших видів м’яса птиці через збитковість. Сільськогосподарські підприємства скоротили виробництво м'яса птиці на 11,3 тис. т (95%), господарства населення – на 9,0 тис. т (29,1%). Зростання цін на енергетичні ресурси, комбікорми, ветеринарні препарати, високі процентні ставки і короткостроковість кредитів призвели до підвищення собівартості продукції птахівництва і зниження її економічної ефективності (табл. 2). Кожний центнер реалізованого м’яса птиці приносив господарствам в 2005 р. 152,84 грн. збитку. Рівень збитковості відповідно становив 15,4%. Виявлення резервів підвищення ефективності виробництва у птахівничих підприємствах ґрунтується на використанні наявного потенціалу, ефективному використанні всіх видів ресурсів, оптимальній організації виробничих процесів і ефективній системі реалізації створеної продукції.

Таблиця 2

Основні економічні показники виробництва м’яса птиці

у сільськогосподарських підприємствах Херсонської області

Показники | Роки | 2005 р. у % до 2001 р.

1990*2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | Середньорічне поголів’я молодняку на відгодівлі, тис. гол. | 2128,4 | 397,8 | 483,2 | 116,3 | 25,8 | 108,7 | 27,3 | Валовий приріст в живій вазі, ц | 172200 | 16469 | 12287 | 10221 | 8348 | 17914 | 108,8 | Реалізовано м’яса птиці в живій вазі, ц

в т.ч. бройлери

у % до загальної реалізації |

118624

-

- |

6637

2391

36,0 |

7735

990

12,8 |

9079

1072

11,8 |

2180

364

16,7 |

8343

5391

64,6 |

125,7

225,5

- | Рівень товарності, % | 68,9 | 40,3 | 63,0 | 88,8 | 26,1 | 46,6 | - | Витрати праці на 1 ц приросту, люд.-год. | 16,6 | 84,2 | 67,9 | 33,5 | 66,7 | 45,0 | 53,4 | Собівартість 1 ц м'яса, грн. | 227,58 | 790,32 | 603,53 | 573,36 | 1107,34 | 995,58 | 126,0 | Ціна реалізації 1 ц м'яса, грн. | 280,41 | 553,81 | 472,56 | 328,19 | 714,21 | 842,74 | 152,2 | Прибуток (збиток ) від реалізації 1 ц м’яса птиці, грн. | 52,84 | -236,51 | -130,97 | -245,17 | -393,13 | -152,84 | 64,6 | Рівень рентабельності, % | 23,2 | -29,9 | -21,7 | -42,8 | -35,5 | -15,4 | - | *Вартісні показники 1990р. визначені у крб.

Херсонська область традиційно відноситься до областей з високою концентрацією і спеціалізацією птахівництва. Встановлено, що принципи організації виробництва на промисловій основі в цілому гарантують успіх у господарській діяльності підприємств і високі показники ефективності виробництва. Спеціалізовані підприємства області виробляють близько 30% від загального виробництва по області і більше 90% виробництва харчових яєць в суспільному секторі. Тобто, економічний аналіз їх діяльності відображає реальну ситуацію в галузі птахівництва і дозволяє на основі проведених розрахунків визначити основні напрями підвищення економічної ефективності виробництва.

Найбільш стабільне виробництво в САТВТ "Ольгівське" і ВАТ "Ювілейне". Ці підприємства використовують високопродуктивну гібридну птицю, сучасне обладнання, ресурсозберігаючі технології. Крім Херсонської області, ринком збуту для них виступає Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська області. Продуктивність птиці сягає 300 яєць – це найвищі показники по області. За 2004-2005 рр. рівень рентабельності виробництва становив більше 20%.

Аналіз ефективності виробництва у птахівництві дозволив виявити фактори, які її визначають. В процесі рішення лінійної системи відносно заданих параметрів розраховано рівняння регресії впливу факторів, які обумовлюють ефективність виробництва харчових яєць за показниками рентабельності (Yр) і собівартості (Yс).

Yр . = 77,8635+0,2001X1 -0,0019X2 -6,7708X3 -3,6343X4 – 10,5024X5 ;

Yс = 140,6729-0,7503Х1 +0,0057X2 – 35,0281X3 +8,9133X4 + 31,2136X5 ,

де Х1 - продуктивність птиці за період використання, шт. яєць; Х2 - обсяги виробництва яєць, тис. шт.; Х3 - витрати корму на 1 тис. шт. яєць, ц корм. од; Х4 - витрати праці на 1 тис. шт. яєць, люд.-год.; Х5 - вартість 1 кг корму, грн.

Кожний із коефіцієнтів характеризує середню зміну У при вилученні впливу варіації інших факторів (часткової регресії). Нами розраховано, що найбільш суттєвий зв'язок існує між показниками вартості корму та рентабельності і собівартості продукції. Виявлено, що збільшення вартості корму підвищує собівартість яєць (r= 0,973) і знижує рентабельність (r= -0,779). Це співпадає з теоретичними уявленнями про ціноутворення та рівень рентабельності виробництва. Серед інших факторів, зокрема підвищення продуктивності птиці, не сприяє зниженню собівартості і зростанню рентабельності. Це, на нашу думку, обумовлено тим, що в господарстві досить високий рівень продуктивності (250-300 шт. на одну несучку на рік), а подальше підвищення вимагає додаткових витрат на придбання преміксів, білково-мінеральних добавок, також добового молодняку високопродуктивних імпортних кросів. Відповідно збільшення о витрат корму Х3 і витрат праці Х4 на одиницю продукції спричиняє зменшення собівартості і зростання рентабельності виробництва. Аналогічна дія фактора Х2 на результативні показники.

Проведений аналіз сучасного стану виробництва продукції птахівництва і рівня її споживання населенням свідчить про необхідність пошуку шляхів створення економічного механізму функціонування цієї галузі в нових економічних умовах. Для цього необхідно здійснити інноваційно-інвестиційні заходи щодо реструктуризації і технічного переоснащення підприємств з орієнтацією на ефективне використання потенціалу кожного регіону, відродження промислового птахівництва, поступове відтворення високопродуктивного поголів’я птиці у напрямку розвитку м’ясних скоростиглих кросів, підвищення продуктивності птиці, прискорення реструктуризації кормовиробництва, поглиблення кооперації та інтеграції господарств.

У третьому розділі "Основні напрями підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності продукції птахівничих підприємств" розроблені пропозиції щодо використання інноваційних технологій у промисловому птахівництві, здійснено оцінку і обґрунтовано досягнення високої ефективності виробництва харчових яєць і м'яса птиці на основі високого рівня і якості годівлі, визначені регіональні фактори, що впливають на конкурентоспроможність птахівничих підприємств і їх продукції на споживчому ринку.

Пріоритетними напрямами, які утверджують інноваційну модель розвитку птахівництва області та забезпечують сталі темпи економічного зростання, є інвестиції у: технологічне оновлення матеріально-технічної бази підприємств; новітні ресурсозберігаючі технології утримання птиці; нові високопродуктивні кроси; обладнання для глибокої переробки і фасування продукції; відновлення роботи мережі племрепродукторів для вирощування кращих порід і ліній; розвиток і удосконалення ринкової інфраструктури, науково-дослідної бази регіону; підготовку кваліфікованих кадрів; екологічну безпеку виробництва. Враховуючи, що рівень зносу основних засобів (в т.ч. обладнання), сягає 90%, ми пропонуємо здійснити поетапну заміну морально застарілого і фізично зношеного обладнання птахофабрик області. Його постачальниками можуть бути вітчизняні і імпортні машинобудівні підприємства. Система кліткового утримання дозволяє в 3–4 рази збільшити щільність утримання курей-несучок в приміщеннях порівняно з утриманням на підлозі, на 10-15% зменшити витрати кормів на виробництво яєць, в 6-7 разів підвищити продуктивність праці. Для ремонтного молодняку м’ясної птиці в господарствах Херсонської області використовують комплекти підлогового утримання КРМ, для дорослої птиці – комплекти підлогового утримання КМК, для бройлерів на м’ясо – комплекти підлогового обладнання типу БКМ-3Д або 2Б-3А. На сучасному етапі переваги мають технології, які забезпечують менший термін відгодівлі або високі середньодобові прирости при скороченні питомих витрат. Тому при відгодівлі бройлерів використовують системи підлогового утримання, які більш дешеві і гарантують якісні характеристики вирощеного м'яса.

Обов’язковою умовою ефективного розвитку птахівництва в регіоні є насамперед впровадження високопродуктивних кросів птиці. Як свідчить досвід передових господарств, використання у виробництві харчових яєць курей імпортних кросів при дотриманні необхідних параметрів утримання і годівлі, дозволить досягти рівня рентабельності виробництва 42,1-45,2%. Бажаними параметрами кросів яєчних порід курей є несучість 280-310 яєць на рік при конверсії корму 1,3-1,5 ц на 1000 шт. яєць. Серед кросів курей найбільш перспективними для використання у промисловому виробництві “Хайсекс”, "Hy-Line" “Бованс”, “Декалб”, “Ломанн ЛСЛ”, з несучістю за період використання 336–341 шт. на середню несучку. Заслуговують на впровадження нові високопродуктивні кроси бройлерів “Росс 308”, “Смєна”, “Гібро ПН”, які відзначаються високою збереженістю поголів'я, конверсією корму, темпами досягнення кондиційної ваги, зокрема, середньодобові прирости живої маси за період вирощування становлять понад 50 г при конверсії корму 1,8-2,3 кг.

Важкий фінансовий стан більшості птахівничих підприємств Херсонської області не дозволяє їм організувати відповідний рівень і якість годівлі, придбати в необхідній кількості комбікорми і кормові добавки. Це спонукає до пошуку шляхів скорочення витрат кормів і спрощення раціонів. Господарства змушені використовувати корми власного виробництва, розширювати площі землекористування і посівні площі кормових культур. Однак, здешевлення комбікормів не сприяє в даному випадку підвищенню ефективності виробництва. Такий негативний досвід має СПП ЗАТ "Чорнобаївське". Аргументованим є висновок про те, що в умовах господарства практично неможливо забезпечити збалансованість раціонів за науковообгрунтованими нормами годівлі. Тому, безперечно, повноцінні комбікорми або, принаймні, премікси, повинні виготовлятися на сучасних комбікормових заводах із чітким дотриманням основних параметрів якості і досягнень науки і передового досвіду.

Доведено, що при однаковому рівні годівлі птиці, використання збалансованих повноцінних комбікормів дозволить зменшити витрати комбікорму в розрахунку на 1 тис. шт. яєць на 46,3%, трудомісткість виробництва - відповідно на 46,6%. Нами розраховані багатоваріантні таблиці-схеми формування виробничих витрат у яєчному і м'ясному птахівництві в залежності від вартості і якості застосовуваних кормів. На цій основі доведено, що при використанні повноцінних комбікормів суттєво знижується собівартість 1 тис. шт. яєць (на 22,7%), а рівень рентабельності зростає до 19,4%. При вирощуванні бройлерів витрати корму в розрахунку на 1 кг приросту зменшуються при повноцінній годівлі на 35,6%, зростає прибутковість виробництва, зменшується собівартість продукції на 23,5 %. Для зменшення витрат кормів у птахівництві ми пропонуємо забезпечувати комбікормову промисловість зерном вітчизняного виробництва. Вирішити питання здешевлення комбікормів для птиці можливо на основі інтеграції птахівничих підприємств, комбікормових заводів і виробників зерна, розташованих у регіоні.

Для досягнення високої ефективності виробництва продукції і конкурентоспроможності підприємств на споживчому ринку регіону і країни велике значення має формування конкурентних переваг. Нами встановлено, що в Херсонській області для розвитку птахівництва такими перевагами є: сприятливі природно-кліматичні умови, які дозволяють економити енергетичні ресурси; наявність спеціалізованих на виробництві зерна і продукції технічних культур підприємств, що є основою створення міцної кормової бази; потужна наукова і селекційно-племінна база для забезпечення підприємств регіону високопродуктивними кросами птиці; забезпечення підприємств кваліфікованими кадрами; можливість розширення туристично-рекреаційної зони регіону, що збільшить попит на продукцію галузі; можливість економії транспортних витрат на доставку продукції до безпосереднього споживача. Значним резервом розвитку птахівництва області є залучення у виробничий процес не використовуваних господарських приміщень для вигульного утримання птиці в літній період, особливо біля природних і штучних водоймищ. Це дозволить диверсифікувати птахівництво у неспеціалізовані підприємства для вирощування водоплавної птиці і забезпечення споживчого ринку необхідною екологічно чистою продукцією.

Бізнес-план інвестиційного проекту ефективного виробництва харчових яєць для підприємства розрахований таким чином, що за 5 років відновлюється платоспроможність підприємства, окупність виробничих витрат, досягається високий рівень рентабельності виробництва харчових яєць – 40,6 %, забезпечується постійний потік грошових ресурсів.

Таблиця 3

Фактичні і проектні показники розвитку птахівництва на підприємстві

ЗАТ "Чорнобаївське" Херсонської області

Показники | 2004 р.

фактично | 2009 р.

проект | 2009 р. до 2004 р., разів більше | Поголів'я несучок, тис. гол. | 80,4 | 300,0 | 3,7 | Несучість курей, шт. | 159 | 350 | 2,2 | Валове виробництво яєць, тис. шт. | 12,8 | 105,0 | 8,2 | Виручка від реалізації, всього тис. грн. | 2275,7 | 31806,0 | 14,0

в т.ч. в розрахунку на 1 гол. птиці, грн. | 28,30 | 106,02 | 3,7 | на 1000 шт. яєць, грн. | 177,79 | 302,91 | 1,7 | Всього витрат, тис. грн. | 2456,9 | 22618,2 | 9,2 | в т.ч. в розрахунку на 1 гол. птиці, грн. | 30,56 | 75,39 | 2,5 | на 1000 шт. яєць, грн. | 191,51 | 215,41 | 1,1

Прибуток (збиток), тис. грн. | -181,2 | 9187,8 | - | в т.ч. в розрахунку на 1 гол. птиці, грн. | -2,25 | 30,63 | - | на 1000 шт. яєць, грн. | -14,12 | 87,50 | - | Рівень рентабельності, % | -7,4 | 40,6 | - |

В результаті організації повноцінної годівлі птиці, створення нормативних умов утримання при експлуатації нового обладнання, використання високопродуктивного кросу птиці Хайсекс браун планується забезпечити високий рівень несучості курей (320-350 шт.). В результаті в ЗАТ "Чорнобаївське" обсяги виробництва зростуть у 8,2 рази (до 105 млн. шт. яєць в 2009 р. проти 12,8 млн. шт. у 2004 р.). Підприємство повністю розраховується за кредити.

ВИСНОВКИ

1. Економічна ефективність, як економічна категорія, у птахівництві визначається на основі максимізації прибутку від реалізації на ринку продукції високої якості в розрахунку на голову птиці при мінімальних трудових, матеріальних і фінансових витратах. З економічною ефективністю тісно пов’язані показники конкурентоспроможності виробництва, адже високу цінову конкурентоспроможність мають ті підприємства, які можуть знижувати власну ціну на продукцію порівняно з ринковою ціною, і при цьому забезпечувати прибутковість виробництва.

2. Організаційно-економічний механізм ефективного функціонування птахівничих підприємств передбачає поєднання гарантій вільного розвитку ринкових відносин і їх регулювання, які орієнтують підприємства на ефективну діяльність, ресурсозбереження і виконання екологічних вимог. Між державою і товаровиробниками повинні реалізуватися сприятливі економічні відносини. Удосконалення цих відносин має реалізуватися за наступними напрямами: посилення стимулюючої функції податків до інвестиційних процесів у птахівництві; всі податкові пільги повинні пов’язуватися із цільовим використанням коштів на розширене відтворення; стимулювання експорту продукції; спрощення механізму оподаткування для фермерських і особистих господарств; спрощення обліку і звітності підприємств.

3. При обґрунтуванні економічної ефективності та конкурентоспроможності птахівничих підприємств необхідно враховувати особливості та специфіку галузі. Переваги птахівництва перед іншими галузями тваринництва визначаються біологічними особливостями птиці, яка має високу продуктивність, швидку енергію росту і розвитку, короткий ембріональний період, скоростиглість, високу оплату корму приростом живої маси, великий забійний вихід, смакові і технологічні якості продукції. Організаційно-економічні переваги галузі формують здатність швидкого відтворення поголів’я і обороту стада; відсутність сезонності виробництва і можливість рівномірної реалізації продукції протягом року безпосередньо на ринку і в переробленому вигляді. Оскільки м’ясо і яйця є продуктами першої необхідності, попит на них постійний, масштаби виробництва гнучкі і мало залежать від площі земельних угідь господарств, але при цьому розвиток комбікормової промисловості і зернового ринку мають визначальний вплив на розвиток підприємств галузі.

4. Кризовий стан галузі і збитковість виробництва в Херсонській області обумовлюють наступні фактори загальнодержавного і регіонального характеру: практична відмова держави від регулятивних процесів в народному господарстві; порушення паритету цін на птахівничу і промислову продукцію, яке призвело до різкого підвищення собівартості і збитковості продукції птахівництва, значного спаду виробництва, припинення роботи більшості спеціалізованих господарств, ліквідації птахівництва в колективних і міжгосподарських підприємствах; низька платоспроможність населення і пов’язана з нею проблема реалізації продукції за цінами, які б задовольнили виробників; високі процентні ставки за кредити на розвиток птахівничих підприємств; жорстка конкуренція з боку імпортерів дешевої м’ясної продукції; відсутність у регіоні стабільної кормової бази, переробних підприємств, обслуговуючих кооперативів, належної виробничої і ринкової інфраструктури.

5. Всебічний аналіз ефективності виробництва у птахівництві дозволив виявити фактори, які її визначають. Зокрема, найбільш суттєвий зв'язок існує між показниками вартості корму та рентабельності і собівартості продукції. Виявлено, що збільшення вартості корму підвищує собівартість яєць (r=0,973) і знижує рентабельність (r=-0,779). Це співпадає з теоретичними уявленнями про ціноутворення та рівень рентабельності виробництва. Значний вплив на показники прибутковості виробництва здійснюють витрати корму на одиницю продукції, продуктивність праці, якість і собівартість сировини, продуктивність птиці, ціна реалізації продукції.

6. В умовах формування ефективного механізму функціонування галузі на рівні області найбільш важливим напрямком стабілізації і підвищення економічної ефективності птахівництва є подальший розвиток процесу інтенсифікації виробництва шляхом удосконалення племінних і продуктивних якостей поголів’я птиці, умов утримання і вирощування, створення міцної кормової бази. Інтенсифікація птахівництва – це основна форма розширеного відтворення, яка здійснюється шляхом впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з метою збільшення виробництва яєць і м’яса птиці із одиниці корисної площі виробничих приміщень, підвищення продуктивності праці і зменшення витрат на одиницю продукції.

7. Важливим резервом підвищення ефективності сучасного птахівництва є використання гібридних високопродуктивних кросів птиці, їх утримання в оптимальних умовах. Переваги гібридної птиці полягають у ефективнішій конверсії корму за швидкого досягнення продуційного потенціалу. Як свідчить досвід роботи САТВТ "Ольгівське" переваги кросу "Hy-Line W77" порівняно з "Білорусь-9" і "Прогрес" становлять відповідно по несучості – 20,2 і 17,0%; по виходу яєчної маси – 30,3 і 11,4%; по витратах кормів на 10 шт. яєць – 21,8 і 14,3%.

8. На сучасному етапі переваги мають технології, які забезпечують менший термін відгодівлі або високі середньодобові прирости. Значний вплив на продуктивність птиці здійснюють умови її утримання. Тому необхідною є заміна морально застарілого зношеного обладнання. Впровадження принципово нового кліткового обладнання дозволяє в 3–4 рази збільшити щільність утримання курей в приміщеннях порівняно з утриманням на підлозі, на 10-15% зменшити витрати кормів на виробництво яєць, в 6-7 разів підвищити продуктивність праці.

9. Однією із вирішальних умов прискореного розвитку птахівництва і підвищення економічної ефективності є створення стійкої і міцної кормової бази. Для ефективного розвитку спеціалізованого птахівництва на рівні регіонального управління АПК необхідно створити гарантовані страхові запаси кормових ресурсів або спеціальні фонди, що дозволить не тільки забезпечувати якісну годівлю птиці, а й нівелювати сезонне коливання цін на зернові ресурси. Запропонована нами методика зіставлення розрахункових показників ефективності виробництва продукції птахівництва при різній якості, а отже і вартості комбікормів, дозволяє підприємствам обґрунтовано, на науковій основі прийняти конкретні управлінські рішення щодо доцільності придбання комбікормів для годівлі птиці за пропонованими постачальниками цінами.

10. Нами встановлено, що в Херсонській області для розвитку птахівництва і досягнення високих показників ефективності виробництва і конкурентоспро-можності на споживчому ринку конкурентними перевагами є: сприятливі природно-кліматичні умови, які дозволяють економити енергетичні ресурси; наявність спеціалізованих на виробництві зерна і продукції технічних культур підприємств, що є основою створення міцної кормової бази; потужна наукова і селекційно-племінна база для забезпечення підприємств регіону високопродуктивними кросами птиці; забезпеченість підприємств кваліфікованими кадрами; можливість розширення туристично-рекреаційної зони регіону, що збільшить попит на продукцію галузі; економії транспортних витрат на доставку продукції до безпосереднього споживача.

11. В сучасних економічних умовах здійснення запропонованих заходів в сукупності