КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

Александров Олександр Юрійович

УДК: 612.015.3:[577.118]-053.2

Стан мінерального гомеостазу у дітей з хронічними захворюваннями органів травлення в ендемічній зоні, шляхи корекції.

14.01.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Ужгородському національному університеті.

Науковий керівник:

- доктор медичних наук, професор Горленко Олеся Михайлівна, Ужгородський національний університет МОН України, завідувач кафедри дитячих хвороб з курсом дитячих інфекційних хвороб.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Тяжка Олександра Василівна, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, МОЗ України (м.Київ), завідувач кафедри педіатрії №1;

- доктор медичних наук, професор Лапшин Володимир Федорович Державна установа “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України” (м.Київ), завідувач відділення проблем алергії та імунореабілітації дітей.

Захист відбудеться 14.11. 2007 року о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.04 у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за адресою: 01601, м.Київ, проспект Перемоги, 34.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (01057, м. Київ, вулиця Зоологічна, 1)

Автореферат розісланий 13.10.2007 р.

11

Вчений секретар

сеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор А.Я. Кузьменко

Актуальність теми дослідження. Карпатський регіон становить науковий інтерес через свої кліматичні умови, своєрідний склад ґрунту й води, що й зумовило впровадження наукових досліджень (Туряница И. М., Пащенко А. Е., Фабри З. Й., 1997).

Екологічно детермінована патологія у дітей привертає пильну увагу пе-ді--атрів у зв’язку з її високою поширеністю, складністю діагностики, нечисленними по-ві--домленнями про методи її лікування, профілактики та складністю прогнозування (Карпова Е. Г. і спів--авт., 1998; Белицька Є. Н., Павленко Н. В., 1999). Визна-чення впливу низки зов-ніш-ніх факторів, особливо слабких, але постійних за характером, на здоров’я дітей потребує за-с-тосування адекватних методоло-гічних підходів, пошук яких активно провадиться в Ук-раї-ні (Торбін В. Ф., 1997; Няньковський С. Л. і співавт., Нечитайло Ю. М., 1999; Гнатейко О. З. і спів-авт., Лук’яненко Н. С. і співавт., 2000).

Сьогодні проблема зростання екологічно детермінованої патології серед дитячого населення в Україні залишається достатньо гострою. Зміни стану навколишнього середовища, загроза порушення самоочищувальної функції біосфери створюють умови для знищення гармонійного зв’язку дитячого орга-нізму з оточенням (Лук’янова О. М., 1993, 1996; Богомаз Т. О. та співавт., 1996; Дука К. Д. та співавт., 1998; Царегородцев Л. Д. зі співавт., 2000), тому важливим пріоритетом має стати профілактика, зміщення акцентів із хворої дити-ни на здорову (Майданик В. Г., 2002). Провідними напрямками профі-лактичної медицини у педіатрії стають: донозологічна діагностика перед-----пато-ло-гічних станів, синдрому екологічної дезадаптації та індивіду-аль-ний дифе-рен-ційований підхід до їх своєчасної корекції (Сміян І. С. та співавт., 2002).

Важливе значення функції щитовидної залози (ЩЗ) для росту і розвитку дитячих організмів, їх інтелектуальних і фізичних характеристик та вплив гормонів ЩЗ на всі процеси обміну у дітей зумовили актуальність обраної теми (Weetman A.P., 1997; Кандрор В.І., 1999).

Нечисленні дані про зв’язок поєднаної дії хімічних речовин і природних ендемічних факторів та фрагментарне вивчення спадкової схильності до деяких нозологічних форм ураження ЩЗ (Беникова Е. А. и др., 1993; S.Refetoff, 1997)

зумовлюють потребу ранньої діагностики тиреопатій у дітей в різних за екологічною характеристикою регіонах України.

Отже, проблема порушення мінерального гомеостазу у дітей на фоні ендемічної зони за йодним дефіцитом залишається актуальною і недостатньо вивченою на даний час, потребуючи дальшого дослідження та розробки нових методів корекції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри дитячих хвороб Ужгородського національного університету і є фрагментом комплексної державної бюджетної теми “Екзо- та ендоекологія дитячого організму, мінеральний гомеостаз та шляхи його корекції” (Державний реєстраційний №0105U007683).

Мета і завдання дослідження. Розробити лікувально-профілактичні схеми корекції у школярів Закарпатської області з патологією гастродуоденальної зони з урахуванням порушень мінерального гомеостазу в умовах ендемії по йодній недостатності на основі вивчення та аналізу взаємозв’язків та взаємовпливів між різними ланками гомеостазу.

Завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

дитячого контингенту з хронічним гастродуоденітом в умовах ендемії з йодної недостатності.

Об’єкт дослідження – діти, що хворіють на хронічний гастродуоденіт у фазі ремісії зі збереженою секреторною функцією шлунку в ендемічній зоні з йодної недостатності.

Предмет дослідження – визначення впливу та взаємозв’язків порушень мінерального гомеостазу в умовах ендемічної зони з йодної недостатності на стан ендоекології дитячого організму у контингенту низинної та пригірської місцевості Закарпатської області, з дальшим комп’ютерним ана-лі-зом для розробки лікувально-профілактичних заходів.

Методи дослідження – лабораторні – проводилися загальноклінічні аналізи крові та сечі, аналіз сечі за Сулковичем, біохімічне дослідження крові (АЛТ, АСТ, холестерин, білірубін, кальцій, фосфор), визначення рівнів Т3, Т4, ТТГ та СТГ та гуморального імунітету імуноферментним методом, визначення йодурії, визначення рівнів мікроелементів сироватки крові та сечі фотометричним та атомно-абсорбційним методами; інструментальні методи дослідження – проводилася кар-діо--інтервалографія, УЗО щитоподібної залози та органів черевної порож-нини, визначення коєфіціенту інтелекту (IQ за методом Айзенека).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше були проведені епідеміо-ло-гіч-ні дослідження захворюваності травного тракту у дітей низинної і при-гірської місцевості Закарпатської області з урахуванням ендемії по йодній недостатності з урахуванням мінерального гомеостазу. Дослідження були реалізовані в Му-ка-чівському районі у ЗОШ с. Чинадійова (пригірський район) та АНВК м. Уж-го-рода (низинний район).

Проведені дослідження з високим ступенем достовірності виявили по-ши-реність хвороб різного плану, були виділені групи хвороб травного тракту як визначально високі, що потребували дообстеження. Порівняльна харак-теристика захворюваності в досліджуваних районах виявила структурні від-мін-ності, що також підтверджувало актуальність наукової роботи.

Здійснено комплексну порівняльну оцінку рівнів ланок гомеостазу дитячого організму обох досліджуваних груп, на основі якої виділено основну групу, що потребувала корекції виявлених дефіцитних станів.

Встановлено, що презентативним є порушення мінерального гомеостазу у дітей з патологією травного тракту. Поряд із цим фіксувалися порушення ла-нок пігментного, протеїнового та імунологічного гомеостазів, які мали коре-ляційні зв’язки різного ступеня вираження.

Вперше розроблена двох етапна схема лікувально-профілактичних заходів корекції порушень мінерального гомеостазу у дітей з гастродуоденітом на фоні ендемічної зони за йододефіцитом. На першому етапі провадилося

оздоров-лення з урахуванням ендемічної зони з йодної недостатності. На другому етапі призначався вітамінно-мінеральний комплекс для корекції мінерального гомеостазу. Унаслідок цього спостерігалися позитивні впливи на всі ланки гомеостазу дитячого організму в основної групи та усунення дефіцитного стану.

Вперше розроблена комп’ютерна програма нутрітивно-фармакологічної корекції порушень мінеральної ланки гомеостазу.

Практична цінність отриманих результатів. Результати роботи висвітлюють порушення мінерального гомеостазу в умовах Закарпаття, виявляють достовірні взаємозв’язки та взаємо-впли-ви з іншими ланками гомеостазу, які є матриксом розвитку патології.

Розроблено і впроваджено в медичну практику лікувально-профі-лак-тичні заходи корекції порушень мінерального гомеостазу у дітей з патологією верхніх відділів трав-ного тракту.

Отримані результати дослідження впроваджені в діагностично-ліку-валь-ний процес гастроентерологічних відділень обласної дитячої лікарні м. Му-ка-че-ва та МДКЛ м. Ужгорода. Матеріали дисертації використовуються в на-вчаль-ному процесі на медичному факультеті Ужгородського національного університету.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто узагальнив спеціальну літературу, визначив основні завдання дослідження, розробив його мето-дологію. Брав участь у лабораторних методах діагностики. Самостійно прове-дено клінічні спостереження, здійснено статистичну обробку та математичний ана-ліз результатів, сформульовано всі положення роботи та її висновки.

Автором самостійно науково обґрунтовано практичні рекомендації та реалізовано їх впровадження в роботу медичних закладів охорони здоров’я.

Апробація результатів дисертації. Матеріали, викладені в дисертації, оприлюднювалися та були обговорені на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми педіатричної остеології” 15–17 вересня 2003 року, м. Євпаторія; Всеукраїнській науковій конференції для студентів та молодих вчених з міжнародною участю Київського медичного університету ім. О. Ю. Богомольця 13–16 жовтня 2003 року, м Київ; Всеукраїнській науко-вій конференції для студентів та молодих учених з міжнародною участю Тер-но-пільської медичної академії ім. І. Я. Горбачовського 24–26 квітня 2003 року, м. Тернопіль; Всеукраїнському симпозіумі педіатрів 30–31 березня 2004 року, м. Тернопіль; Науково-практичній конференції з міжнародною участю, при-свяченій 60-річчю УжНУ, 14–16 жовтня 2005 року, м. Ужгород; Третій науко-во--практичній конференції “Проблемні питання лікування дітей” 12–14 квітня 2006 року, м. Київ; на двох обласних науково-практичних семінарах педіатрів Закарпатської області та на 57–60 щорічних підсумкових кон-фе-ренціях про-фесорсько-викладацького складу медичного факультету УжНУ 2003–2006 рр., м. Ужгород;

Публікації. За темою дисертації було опубліковано 8 наукових праць, з них 7 журнальних статей у наукових фахових виданнях України, 1 тези допо-віді конференції у співавторстві.

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 180 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (273 одиниці), котрий займає 27 сторінок. Дисертація містить 40 таблиць та 13 малюнків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було об-сте-же-но 395 дітей віком 11–15 років (n=198 – дітей, що проживають в низинній місцевості, та n=197 – школярів пригірської місцевості). З них було відібрано групу дітей (n=109) з поєднаною патологією верхніх відділів травного тракту, які складали наступні досліджувані групи. Було відібрано групу дітей n=70 жителів міста Ужгорода при наявній йодній недостатності та мінеральному дисбалансі по результатам дослідження сечі та крові на фоні поєднаної патології травного тракту (хронічний гастродуоденіт у фазі ремісії зі збереженою секреторною функцією шлунку, хроніч-ний хо-ле-цис-тит у фазі ремісії, реактивний гепатит, дискінезія жовчовивідних шляхів, реактивний панкреатит). Порівняльну групу склало 39 дітей ЗОШ с. Чинадійова Мукачівського ра-йо-ну віком 11–15 ро-ків. Діти до-би-ралися за принципом “копія – пара” і відрізнялися за місцем проживання – низинний та пригірський райони Закарпатської області. Контрольну групу складали практично здорові діти віком 11-15 років (n=25) міста Ужгорода. Дані по результатам двохетапної мінерально-вітамінної корекції (n=44) у дітей порівнювалися з даними контрольної групи дітей та даними по результатам одномоментної вітамінно-мінеральної корекції, яка включала одночасне призначення препарату калію йодиду 100 мкг/добу та Теравіту в ідентичній дозі та експозиції (n=26).

Для оцінки стану здоров’я дітей раннього віку використовувалися клі-нічні і параклінічні методи обстеження. Збір анамнезу проводився за спе-ці-ально розробленими скринінг-картами та з історії розвитку дитини (ф. 112-о). З лабораторних методів дослідження проводилися загальноклінічні аналізи крові та сечі, аналіз сечі за Сулковичем, біохімічне дослідження крові (ала-нін-амінотрансфераза – АЛТ, аспартатамінотрансфераза – АСТ, холесте-рин, білі-ру-бін, кальцій, фосфор), визначення рівнів, Т3, Т4, ТТГ та СТГ, визна-чення йо-ду-рії, визначення рівнів мікроелементів сироватки крові фото-метрич-ним та атомно-абсорбційним методами і визначення рівнів нуклеїнових кислот. Із інструментальних методів використано кардіо-інтервалографію та визначення показника 97-ї перцентилі за допомогою УЗО.

Визначення мікроелементів сироватки крові у даної групи дітей про-во-дилося атомно-абсорбційним та фотометричним методами на базі хіміч-но-го факультету УжНУ та Держстандартизації. Матеріал для обох досліджень го-ту-вався методом сухої мінералізації. Ви-зна-чення Р2О5 базується на фотометричному вияв-ленні Р при утворенні відновленої гетерополікислоти з молібдатом амонію при частоті променевої енергії л – 590нм. А визначення рівня Fe з додаванням 1,10 фенонтроліну в слабо-лужному середовищі при частоті л – 490 нм.

Рівні Сu, Pb, Zn визначалися на атомно-абсорбційному комплексі КАС-120.1 з електротермічною атомізацією та комп’ютерною реєстрацією аналі-тич-ного сигналу на основній резонансній частоті даних елементів. Для цього методу використовувалися звичайні графітні кювети, дозування проводилося вручну (ме-тодичні рекомендації – Спектральное определение тяжелых металлов в биологических ма-те-риалах и объектах. – М., 1986).

Визначення концентрації тироксину (Т4), трийодтироніну (Т3) і тиро-тропного та соматотропного гормонів гіпофізу імуноферментним методом.

Стан гуморального імунітету визначали за допомогою аналізу змін рівнів імуноглобулінів плазми – імуноглобуліну Е (Ig E), імуноглобуліну А (Ig А) та імуноглобуліну G (Ig G).

З’ясування Ig А, Ig G проводилося за допомогою тест-системи фірми “Вектор – Бест” (місто Новосибірськ, РФ), Ig E – за допомогою тест-системи фірми “Алкор – Біо” (місто Санкт-Петербург, РФ). Вміст Ig А та Ig G визначали за допомогою тест-системи фірми “Вектор – Бест”. Для дослідження використовують свіжу, вільну від домішок сироватку. Рівень соматотропного гормону визначався за допомогою приладу Уні-план – 2000, версія 1.10, з використанням тест-систем фірми “Хема-меді-ка” (місто Москва, РФ).

Рівень тиреотропного гормону визначали за допомогою тест-системи фірми “Алкор – Біо” (місто Санкт-Петербург, РФ).

Принцип визначення гормону ТТГ: у наданiй тест-системi викорис-то-ву-ється принцип двосайтового (сендвiч) iмуноферментного аналiзу. Ак-тив-ність ферменту, зв’язаного на поверхні лунки мікропланшету, проявля-ється й вимірюється додаванням хромоген-субстратної сумiші, стоп-розчину й фотометрiєю при 450 нм.

Визначення вмісту гормонів щитовидної залози трийодтироніну та тироксину проводилось за допомогою тест-системи фірми “Алкор-Біо” (місто Санкт-Петербург, РФ).

У наданiй тест-системi використовується принцип конкурентного iмуноферментного аналiзу. Активність ферменту, зв’язаного на поверхні лунки мiкропланшету, проявляється й вимірюється додаванням хромоген-субстратної сумiші, стоп-розчину та фотометрiєю при 450 нм. Iнтенсивнiсть кольорової реакцiї зворотно пропорцiйна кiлькостi специфiчних антитiл у зразку.
У наданiй тест-системi використовується принцип двосайтового (сендвiч) iмуноферментного аналiзу Активність ферменту, зв’язаного на поверхнi лунки мiкропланшету, проявляється i вимірюється додаванням хромоген-субстратної сумiшi, стоп-розчину та фотометрiєю при 450 нм. Iнтенсивнiсть кольорової реакцiї прямо пропорцiйна кiлькостi специфiчних антитiл у зразку.

Для об’єктивної оцінки стану вегетативної нервової системи (ВНС) використовують неінвазивний метод спектрального аналізу хвильової структури ритму серця, що останнім часом вважається світовим стандартом. Метод ґрунтований на тому, що послідовний ряд кардіоінтервалів (ритмограма) має характерну хвильову структуру, що відображає регуляторний вплив ВНС на синусовий вузол серця. Спектр ритмограми – це залежність амплітуди коливань серцевого ритму від його частоти (Р. М. Баєвський і співавт., 1984).

Корекція порушень мі-не-рального гомеостазу проводилась препаратами “Йодомарин” та “Теравіт” по двохетапній послідовній та поєднаній схемам.

Першим етапом призначався препарат “Йодомарин” – монокомпонентний препарат, діючою ре-чо-ви-ною якого є калію йодид, в дозі 200 мкг один раз на добу протягом 1-го міся-ця.

Наступним етапом школярам проводилась корекція мінерального гомеостазу препаратом “Теравіт” (1 таблетка на добу протягом 1 місяця).

Поєднана схема включала одомоментне призначення препаратів йодомарину в дозі 100 мкг один раз на добу протягом 1-го міся-ця та теравіту в ідентичних дозах та експозиції. Заключним етапом дослідження було визначення достовірних відмінностей в ефективності різних схем лікування порушень мінерального гомеостазу у дітей на фоні хронічного гастродуоденіту у фазі нестійкої ремісії. Контрольну групу складали практично здорові діти (n=25).

Отримані дані опрацьовані за загальноприйнятими методами марема-тичної статистики з використанням t-критерію Стьюдента і кореляційного аналізу. Результати досліджували за допомогою програм MS Excel 2000 та Statistica 6.0. На основі проведеного наукового дослідження, враховуючи багатофакторний аналіз, кореляційні коефіцієнти, було розроблено комп’ютерну програму нутрітивно-фармакологічної корекції, яка надає

можливість лікарю рекомендувати шляхи корекції мінеральної ланки гомеостазу у дітей з хронічним гастродуоденітом. Дана програма написана на комп’ютерній мові Delphi.

Для досягнення поставленої мети були досліджені епідеміологічні показники, які свідчили про високі показники поширеності та захворюваності органів травлення у дітей Закарпатської області. Враховуючи високий рівень поширеності хронічного гастродуоденіту, нами проведено дослідження дитячого контингенту низинної та пригірської місцевості Закарпатської області для виявлення факторів ризику порушень ланок гомеостазу та можливих шляхів корекції.

Нами було об-сте-же-но n=198 осіб віком 11–15 років школярів м. Ужгород, з них була відібрано групу дітей n=44 з поєднаною патологією травного тракту (хронічний гастродуоденіт у фазі неповної ремісії зі збереженою секреторною функцією шлунку, хроніч-ний хо-ле-цис-тит у фазі ремісії, реактивний гепатит, дискінезія жовчовивідних шляхів, реактивний панкреатит) при наявному мінеральному дисбалансі при обстеженні сечі і крові та діагностованій йодній недостатності. Порівняльну групу складали 39 дітей ЗОШ с. Чинадійова Мукачівського ра-йо-ну віком 11–15 ро-ків, які були відібрані при моніторингу 197 школярів.

Аналіз сечі методом Сулковича вказує на суттєві відмінності у рівні екс-креції кальцію з сечею зі значним переважанням екскреції у дітей низинної місцевості – 80,00% проти 58,63% у дітей пригірської місцевості.

Рівні мінералів сечі у дітей пригірської місцевості знаходяться в межах референтних величин крім рівня цинку, який має підвищені цифрові значення. Щодо дослідження рівня йодурії у дітей пригірської місцевості спостерігається помірне зниження екскреції йоду. Також були виявлені кореляційні зв’язки між рівнями мінеральних елімінатів, зокрема, високий ступінь кореляції між залізом та фосфором (К =0,64), та середній ступінь між рівнями фосфору та міді (К=0,42), а також між рівнями міді та йоду (К=-0,35).

По даним результатів дослідження мінералів сироватки крові групи школярів пригірської місцевості спостерігається зниження рівню цинку та підвищення рівню фосфору при значеннях інших мінералів в межах референтних величин. Були виявлені кореляційні зв’язки середнього рівня кореляції між показниками заліза та міді К=0,57; цинку та заліза К=0,53 та між

значеннями йоду та цинку К=0,55 та високий ступінь кореляції - між показниками заліза та йоду К=0,84.

Кількісні значення мінералів сечі у дітей низинної місцевості по даним дослідження також знаходяться в межах референтних величин крім рівня йоду, який вказує на середню ступінь йодної недостатності у школярів даної групи.

Були виявлені кореляційні зв’язки між рівнями мінеральних елімінатів, зокрема, середній ступінь кореляційних зв’язків між рівнями фосфору та заліза (К=0,36), між рівнями міді та фосфору (К=0,35) та між показниками елімінації заліза та цинку (К=0,52).

По результатам дослідження мінерального складу сироватки дітей низинної місцевості спостерігається знижений рівень цинку при показниках інших елементів в межах референтних величин. Були виявлені кореляційні зв’язки середнього рівня кореляції між показниками цинку та міді К=0,44; та високий ступінь кореляції між значеннями заліза та цинку К=0,75 та між значеннями заліза та міді К=0,61.

Судячи з результатів дослідження спостерігається переважання рівнів усіх досліджуваних мінералів в сечі дітей пригірської місцевості особливо значима різниця в показниках йодурії.

При порівнянні рівнів мінерального гомеостазу сироватки крові дітей пригірської та низинної місцевостей показовими є відмінності з переважанням в значеннях вмісту заліза та цинку у дітей пригірської місцевості, та помірне превалювання в показниках фосфору у тій же групі.

В обстеженого дитячого контингенту спостерігається незначна гіпокаль-ціє-мія: 2,02±0,34 – пригірська місцевість та 2,08±0,03 у м. Ужгороді. З даних дослідження можна зробити висновок про достовірні відмінності в рівнях фосфорного обміну у дітей з різних місцевостей. Хоча дані знаходяться в межах фізіологічної норми, але превалюючими поушеннями являються показники у школярів міста Ужгорода. З високим ступенем достовірності (р<0,001) також відзначено різницю у білірубіновому обміні школярів пригірської з тенденцією до підвищення у дітей низинної міс-це-вості.

У школярів м. Ужгорода, (n=198), враховуючи переважання порушень мінерального обміну визначалися анамнестичні дані, фізич-ний розвиток, нервово-психічний розвиток, резис-тент-ність, функціональний стан організму, наявність вроджених вад розвитку, наявність захворювань верхніх відділів травного тракту з метою виділення основної групи (n=44) з діагнозом хронічний гастродуоденіт у фазі неповної ремісії для проведення лікувально-профілактичних заходів.

Таким чином при оцінці за шкалою регресії у досліджуваної групи школярів фізичного розвитку він являється середнім як у дівчат так і у хлопчиків, так як, у дівчат показники і зросту і маси тіла знаходяться в межах однієї сігми ДТ +0,85у, МТ -0,02у, а у хлопчиків тільки один показник – ДТ знаходиться за межами однієї сігми -0,02у, при тому, що МТ в межах однієї сігми +0,85у.

Підсумовуючи вищенаведені дані дослідження (n=198 осіб), ми виявили, що середньостатистичний підліток відповідає середнім значенням

фізичного розвитку з тенденцією до підвищення значень зросту у хлопців та обсягу голови як у хлопців, так і в дівчат; соціальний анамнез сприятливий; нервово-психічний розвиток має “незначні відхилення в поведінці”, ступінь резистентності високий; функціональний стан організму задовільний.

З даного контингенту надалі було виділено групу школярів з вери-фі-ко-ваним хронічним гастродуоденітом у фазі неповної ремісії, яка підлягала оздоров-ле-нню та виявленню кореляційних зв'язків розвитку захворювань травного трак----ту з порушеннями ланок мінерального гомеостазу й подальшою корекцією.

Деталізація виділеної основної досліджуваної групи

У обстежених школярів (n=44) спостерігалася клінічна картина, яка вкладалася в три кардинальні синдроми: больовий (гастралгічний) 76,25±3,70%; диспепсичний (верхній) – 64,30±3,16%; нижній – 35,70±2,07%; астено-вегетативний – 72,93±4,62%.

При інструментальному дослідженні дітей із гастродуоденітом отримано такі дані: —

дуодено-гастральний рефлюкс спостерігався у 45,44±3,16%,—

недостатність кардії у 18,21±2,16%,—

спазм воротаря у 9,10±0,86%,

Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини виявило ана-то-мічні проблеми жовчного міхура – перегин у районі шийки 29,17±2,18%; у 12,50±0,84% спостерігалося потовщення й ущільнення стінки жовчного міху-ра; гіпоехогенність жовчі – у 54,16±3,81%, мікрохолелітіаз у 16,67±0,72%; реактивні зміни підшлункової залози спостерігалися у 27,27±0,68%.

Змін у показниках розмірів печінки, селезінки, жовчного міхура, підшлункової залози виявлено не було.

За даними обстеження дітей із патологією верхніх відділів травної системи, зокрема, при поєднанні гастродуоденіту з ДЖВШ були виділені про-відні фактори клініко-лабораторної картини захворювання.

Важливими патогенетичними моментами формування досліджуваної патології, за даними наших досліджень, є: наявність дуодено-гастрального рефлюксу, переважання гіпертонусу жовчного міхура на фоні підвищення тонусу сфінктера Одді, що призводило до ущіль-нення стінок жовчного міхура та гіпоехогенності жовчі (за даними УЗД).

Верифікація діагнозів хронічного холециститу, хроніч-ного гастро-дуо-деніту, реактивного гепатиту провадилася на основі клінічних, лабора-тор-них, ультра-звукових діагностичних критеріїв згідно протоколів затверджених Наказом МОЗ України №271 від 13 червня 2005 року.

Порівняльний аналіз даних дослідження дітей низинної та пригірської місцевостей засвідчує, що більш доцільним та обґрунтованим є вивчення

ендоекології у дітей м. Ужгорода, враховуючи високий рівень йодуріцї, кальцій-урії та рівня насиченості сироватки крові іншими есенційними елементами.

Нами були розроблені схеми лікувально-профілактичних заходів з усунення порушень мінерального гомеостазу у школярів, що проживають в зоні ендемії з йодної недостатності. У двох етапній схемі першим етапом основній досліджуваній групі підлітків (n=44) призначався препарат калію йодиду 200 мкг/добу протягом місяця з дослідженням його лікувально-профі-лак-тичних характеристик на організм дитини та визначенням рівнів мінеральної ланки гомеостазу та її кореляційних зв’язків, другим етапом призначався вітамінно-мінеральний препарат Теравіт в дозі 1 таблетка в день протягом одного місяця. Одномоментна схема лікувально-профілактичних заходів включала одномоментне призначення другій досліджуваній групі школярів (n=26) калію йодиду в дозі 100 мкг/добу з паралельним призначенням препарату Теравіт по одній таблетці в день протягом місяця. По результатам дослідження була здійснена порівняльна характеристика кінцевих даних та проведене порівняння з даними групи практично здорових дітей (n=25).

Пальпація та УЗО щи-топодібної залози в абсолютної кількості дітей підтвердила І ступінь гіпер-пла-зії щитоподібної залози й достовірно не відрізнялася до (14,1±0,83 мл) і після (14,0 ±0,72 мл) про-ве-деної терапії.

Таким чином, рівень йодурії вказує на перехід дефіциту з вираженого ступеня в помірний у досліджуваній групі дітей після лікування і вказує на потребу продовження курсу реабілітаційної корекції.

Комп’ютерне тестування на визначення рівня коефіцієнта інтелекту (IQ) за Айзенком вказувало на підвищення рівня інтелекту у досліджуваного контингенту в межах вікової норми, що відповідає даним наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів.

Зміни рівнів гормонів гіпофізу, зокрема, соматотропного (СТГ) й тиреотропного (ТТГ) у да-ній групі школярів свідчать про достовірне (<0,001) триразове зростання рівня СТГ, та незначне зниження рівня ТТГ в межах вікової норми. Підвищення рівня соматотропного гормону в крові сприяє незначній ініціації підвищення рівня кальцію в сироватці крові. Зміни рівнів гормонів щитоподібної залози у школярів низинної місцевості варіюють в межах вікового цензу з тенденцією до зниження.

Другим етапом лікувально-профілактичних заходів було проведення вітамінно-мінеральної корекції вітамінно-мінеральним комплексом протягом одного місяця. Основну групу складали школярі з низинної місцевості з верифікованим діагнозом хронічного гастродуоденіту у фазі неповної ремісії (n=44).

Дані біохімічних досліджень крові дітей до та після корекції вказують на достовірне підвищення білково-син-те-зу--ючої функції печінки у досліджуваної групи дітей. Спостерігається нормалізація показників білірубіну після корекції за рахунок непрямого білірубіну 21,54±1,86 до корекції та 17,17±3,00 після неї в абсолютних величинах, та достовірна динаміка прямого білірубіну, що свідчить про покращення жовчовиділення.

У дослідженого контингенту було визначено рівень Ca до та після комплексної корекції, що свідчить про достовірне підвищення рівня кальцію в крові у дітей. Зміни показників кальцію та фосфору відповідають класичній картині кальцій-фосфорної рівноваги в крові.

По даним дослідження мінерального складу сироватки крові спостерігаються достовірні позитивні зміни в рівнях заліза та міді, також спостерігається достовірна нормалізація показника цинку в динаміці. Також відмічено достовірність відмінностей показників цинку після лікування та у групі здорових дітей.

Нами було встановлено рівні таких мінералів у сечі, як залізо, мідь, фосфор (фотометричним методом), цинк (за допомогою інверсійної поля-ро-гра-фії). Спостерігається достовірне збільшення рівня екскреції заліза й цинку та незначне збільшення екскреції фосфору, недостовірними являються зміни показників екскреції міді з тенденцією до зниження.

Ритмокардіографія дітей до і після вітамінізації для визначення стану вегетативної нервової системи виявила такі зміни: у положенні лежачи та стоячи відбулося достовірне зростання варіабельності серцевого ритму. Про це свідчить достовірне збільшення загальної потужності спектру (ТР) після віта-мінізації за рахунок збільшення високочастотної складової спектру (HF у поло-женні лежачи) та збільшення потужності повільних хвиль І-го порядку (LF, у положенні стоячи).

При дослідженні мінералурії у дітей після одномоментної корекції спостерігались достовірні відмінності по показникам заліза (78,21±3,11 -21,14±1,32), міді (6,61±0,51 - 4,30±0,28) та цинку (2,58±0,20 - 3,64±0,15) між контрольною групою та показниками цих елементів після лікування (р<0,002). В абсолютних показниках відмічається тенденція до зменшення мінералурії заліза та фосфору та підвищення елімінації цинку та міді, що свідчить про позитивну динаміку кальцій-фосфорного обміну.

Після проведеної одномоментної корекції порушень мінерального гомеостазу у дітей спостерігаються кореляційні зв’язки між рівнями мінералів різного ступеню: високого ступеню – К=0,72 між показниками заліза та міді, середнього ступеню К=0,51 між показниками міді та цинку в сечі.

По даним показників йодурії спостерігається підвищення рівня йодурії у школярів після проведеної одномоментної мінерально-вітамінної корекції в абсолютних величинах (р>0,05)

По результатам атомно-абсорбційного дослідження спостерігається достовірна відмінність (р<0,001) показників заліза (78±3,42 - 60,17±4,84) у дітей контрольної групи та досліджуваної групи після лікування.

По результатам кореляційного аналізу даних дослідження мінерального гомеостазу сироватки крові відмічаються прямі кореляційні зв’язки середнього ступеню К=0,50-0,51 між показниками заліза та міді і відповідно заліза та цинку.

При аналізі рівнів гормонів гіпофізу (СТГ та ТТГ) та щитоподібної залози (Т3, Т4) в динаміці до та після лікування (n=16) суттєвих достовірних відмінностей не було виявлено.

При дослідженні показників гуморального імунітету у дітей другої групи спостерігались динамічні зміни рівнів імуноглобулінів (IgE, IgA, IgG) в межах референтних величин, з достовірними відмінностями в показниках IgE – 32,82±4,54-19,61±3,83 (р<0,05), IgA – 0,40±0,05-0,81±0,12 (р<0,01).

За даними порівняльної характеристики рівнів мінералурії відмічається достовірна (р<0,001) відмінність у показниках заліза, міді та цинку після проведеної корекції в обох досліджуваних групах, що свідчить про різну

направленість значень даних схем лікування, з наданням нами пріоритету двох етапній схемі корекції зважаючи на достовірність підвищення показників заліза та цинку та незначне антагоністичне по відношенню до рівня цинку зниження значень міді в абсолютних показниках.

Достовірних відмінностей між показниками йодурії у двох досліджуваних групах з використанням двохетапної та одномоментної схем корекції порушень мінерального гомеостазу не виявлено, що не надає превалювання жодному з досліджених методів корекції, хоча відмічається достовірне підвищення показнику йодурії до та після лікування у групі школярів, яким була призначена двох етапна схема корекції (р<0,001).

Достовірною являється відмінність показників цинку по даним порівняльної характеристики показників атомно-абсорбційного дослідження сироватки крові у дітей з двохетапною та одномоментною схемами лікування (р<0,002).

По даним дослідження мінерального складу сироватки крові спостерігаються достовірні позитивні зміни в рівнях заліза та міді, достовірна нормалізація показника цинку в групі дітей яким призначалась двохетапна схема корекції. Отже за результатами дослідження можна обґрун-то-вано рекомендувати використання двохетапної схеми лікувально-профілактичних заходів для комплексного оздоровлення дитячого контингенту із порушеннями мінерального гомеостазу при захворюваннях травного тракту в умовах йодної недостатності.

На основі проведеного дослідження, враховуючи багато-факторний аналіз, кореляційні коефіцієнти, була розроблена комп’ютерна про-гра-ма нутрітивно-фармакологічної корекції, яка надає можливість лікарю рекомендувати шляхи корекції мінеральної ланки гомеостазу у дітей із хронічним гастродуоденітом.

При використанні програми вносяться наступні параметри паспортні дані пацієнта, вибирається його стать, рівні мікро- та макроелементів у сироватці крові (Ca, P, Fe, Cu, Zn) та сечі (Ca, P, Fe, Cu, Zn, I), дані щодо вмісту білірубіну та його фракцій у біохімічному аналізі крові, враховуючи високий ступінь кореляції між білірубіном, його фракціями та мінеральним гомеостазом у досліджуваного контингенту. Програмою надається можливість вибрати один із аналізів – крові чи сечі – для подальшого розрахунку корекції та можливість вибору нутрітивної чи фармакологічної корекції. Після обрахунку внесених даних програма вказує надлишок/недостатність елементів і продукти харчу-ва-ння, якими можна провадити нутрітивну корекцію даних порушень із зазначенням умісту потрібного елемента в міліграмах на 100 г продукту. Також є можливість зберегти дані розрахунків в електронному вигляді та експортувати

в MS Word для подальшого роздрукування. У разі потреби фармакологічної корекції позначається галочкою слово “Ліки” у графі “Вид лікування”.

Таким чином, розроблена нутрітивно-фармацевтична корекція проста і доступна у застосуванні з можливістю розширення бази даних фарма-цев-тичної корекції (тобто внесення до програми інших мінерально-вітамінних комплексів, що застосовуються в педіатричній практиці) становить практичну цінність для лікарів-педіатрів та лікарів загальної практики і може бути залучена до викокристання у лікувально-профілактичних заходах.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуальної проблеми - підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги школярам, що проживають в ендемічній зоні по йодній недостатності з порушеннями мінерального гомеостазу на фоні хронічного гастродуоденіту шляхом розробки і впровадження удосконалених методів корекції на підставі проведеного моніторингу та вивчених особливостей порушення різних ланок гомеостазу та виявлених між ними кореляційних зв’язків.

1.

2.

3.

4.

(К=0,36), між рівнями міді та фосфору (К=0,35) та між показниками елімінації заліза та цинку (К=0,52). По результатам дослідження сироватки крові школярів спостерігається знижений рівень цинку (1,26±0,04 мг/л) при показниках інших мінералів в межах референтних величин. Були виявлені кореляційні зв’язки між показниками цинку та міді (К=0,44); та високий ступінь кореляції між значеннями заліза та цинку (К=0,75) та між значеннями заліза та міді (К=0,61).

5.

6.

7.

8.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.

2.

3.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Горленко О.М., Мальованик Н.Г., Александров О.Ю., Томей А.І., Передрій О.А., Фогель Л.В. Корелятивні зв’язки ланок мінерального гомеостазу при дослідженні гепатобіліарної системи в школярів // Проблеми остеології. – том 6, №4. – жовтень-грудень, 2003. – с 66-67 (самостійно здійснено набір матеріалу, проведено статистичну обробку, оформлено статтю для друку).

2. Горленко О.М., Поворознюк В.В., Попадинець Л.В., Александров О.Ю., Томей А.І., Сабініна М.М. Клініко-лабораторна характеристика дитячого контингенту пригірської місцевості Карпатського Єврорегіону // Проблеми остеології. – том 6, №4. – жовтень-грудень, 2003. – с 67-68 (автор самостійно здійснив забір матеріалу, статистичну обробку, оформлення статті для друку).

3. Горленко О.М., Мальованик Н.Г., Томей А.І. , Александров О.Ю., Попадинець Л.В. Стан ланок гомеостазу у дітей Карпатського Єврорегіону як продукт мультикомпонентного екологічного впливу // Вісник наукових досліджень. – Тернопіль. – 2004. - №2. – с 165-166 (автором проведено збір матеріалу, його аналіз, статистичну обробку).

4. Горленко О.М., Маляр Н.М., Коваль В.Ю., Александров О.Ю., Пушкаренко О.А. Дослідження нуклеїнового обміну у дитячого контингента в умовах ендемічної зони // Вісник наукових досліджень. – Тернопіль. – 2004. - №2. – с 166-167.

5. Горленко О.М., Александров О.Ю., Томей А.І., Пушкаренко О.А., Мальованик Н.Г., Цяпець Г.Б., Передрій О.А. Порушення мінерального гомеостазу школярів з гепатобіліарною патологією, шляхи корекції //

Науковий вісник Ужгородського університету. Серія - Медицина. – Вип. 26. Ужгород. – 2005. – с 110-114 (автором вибрано напрямок дослідження, забір та аналіз матеріалу, підготовлено матеріал для друку).

6. Горленко О.М., Мальованик Н.Г., Александров О.Ю., Пушкаренко О.А., Щербак М.Л., Александров О.Ю., Шкода-Ульянова Н.В., Попадинець В.В. Корелятивні зв’язки диспепсії та ланок гомеостазу дитячого організму, шляхи корекції // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія - Медицина. – Вип. 26. Ужгород. – 2005. – с 114-117 (автором проведено збір матеріалу, проведений пошук і аналіз літературних джерел, підготовлено