ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АПН УКРАЇНИ

АНДРЮЩЕНКО Тетяна Костянтинівна

УДК 373.2:613.954

ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ВЛАСНОГО

ЗДОРОВ’Я В ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

13.00.08 – дошкільна педагогіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Лохвицька Любов Василівна,

Державний вищий навчальний заклад

“Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”,

доцент кафедри дошкільної педагогіки та

методики навчання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Денисенко Нінель Федорівна,

Запорізький обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти,

завідувач кафедри реабілітаційної педагогіки та

здорового способу життя;

кандидат педагогічних наук, доцент

Сварковська Ліна Андріївна,

Севастопольський міський гуманітарний університет,

декан психолого-педагогічного факультету

Провідна установа: Київський міський педагогічний університет

імені Б.Д. Грінченка, кафедра теорії і

методики дошкільної освіти

Міністерство освіти і науки України

м. Київ.

Захист відбудеться 06 березня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, Київ, вул. М. Берлинського, 9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України за адресою: 04060, Київ, вул. М. Берлинського, 9.

Автореферат розіслано 05 лютого 2007 р.

Учений секретар Л.М. Масол

спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою передумовою соціально-економічного розвитку суспільства є здоров’я громадян. Формування в підростаючого покоління ставлення до власного здоров’я як до найвищої людської цінності – одне з основних завдань держави. Воно актуалізується на рівні дошкільної освіти, оскільки негативний екологічний стан навколишнього середовища, недостатня ефективність системи охорони здоров’я, зниження життєвого рівня переважної більшості родин провокують погіршення здоров’я дітей від самого народження. Лише третина сучасних дошкільників вважається відносно здоровою. Нераціональний спосіб їхнього подальшого життя, набуті шкідливі звички, невміння контролювати негативні емоції призводять до того, що на час закінчення школи лише в 5-7 % випускників стан здоров’я відповідає медичним нормам.

Основні підходи до збереження і зміцнення здоров’я дітей визначені в Державних національних програмах „Освіта” („Україна ХХІ століття”) (1993 р.) та „Діти України” (2001 р.), „Концепції неперервної валеологічної освіти” (1994 р.), „Концепції інтегративної українознавчої валеологічної освіти в Україні” (1996 р.), „Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні” (1999 р.), Законах України “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства” (2001 р.), „Національній доктрині розвитку освіти” (2002 р.), „Положенні про дошкільний навчальний заклад” (2003 р.) тощо.

Різні аспекти заявленої проблеми розглянуто філософами, соціологами, психологами і педагогами. Зокрема, дослідження Б. Ананьєва, І. Беха, А. Здравомислова, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна, Н. Чавчавадзе та ін. присвячені визначенню та осмисленню сутності категорії „цінність”, розкриттю істотного впливу ціннісних новоутворень на розвиток і життєдіяльність особистості. Проблему ставлення особистості до життєвих цінностей досліджено С. Анисимовим, В. Бойком, О. Лазурським, В. М’ясищевим, Б. Ломовим, С. Рубінштейном та ін. Ученими М. Амосовим, Г. Апанасенком, І. Брехманом, В. Дімовим, Ю. Лисициним, В. Петленком, І. Муравовим та ін. досліджено феномен здоров’я: розкрито гармонійну єдність фізичної, психічної, духовної та соціальної його сфер, визначено чинники, що сприяють збереженню і зміцненню здоров’я.

У контексті нашого дослідження особливого значення набувають праці, які стосуються формування ціннісного ставлення до різних сфер дійсності, а також до здоров’я в дітей дошкільного віку. Так, формування в старших дошкільників ціннісного ставлення до природи розглянуто сучасними науковцями: В. Маршицькою, З. Плохій, М. Рогановою та ін., до соціальної дійсності – Т. Поніманською та ін. Пошуку шляхів зміцнення фізичного здоров’я дошкільників присвячено праці О. Богініч, Е. Вільчковського, Л. Волкова, Н. Денисенко, О. Дубогай, Л. Сварковської та ін.

Проблему формування в дітей психічного здоров’я досліджували І. Бех, Л. Божович, Д. Ельконін, О. Запорожець, О. Кононко, В. Котирло, В. Кузь, В. Кузьменко, С. Кулачківська, С. Ладивір, С. Максименко, В. Мухіна, Т. Пироженко та ін. З точки зору психологів дошкільний період є сенситивним у становленні особистості, формуванні в дитини ставлення до себе, здатності відповідним чином впливати на умови життєдіяльності, усвідомлювати власне „Я”. Значним новоутворенням старшого дошкільного віку є здатність до супідрядності мотивів, передбачення результатів своєї діяльності, усвідомлення прагнення до здорового способу життя.

Підґрунтям забезпечення соціального здоров’я дошкільників є розвиток комунікативних умінь, здатність встановлювати доброзичливі взаємини в різних сферах життєдіяльності. Це положення підтверджено дослідженнями Л. Артемової, А. Богуш, О. Кононко, Т. Поніманської та ін.

У працях Т. Бойченко, І. Брехмана, О. Дубогай, О. Іванашко, В. Оржеховської, С. Свириденко та ін. значну увагу приділено розгляду проблеми формування здорового способу життя підростаючого покоління. Питанням методичного забезпечення навчально-виховного процесу з формування здоров’я, визначення змісту та обсягу інформації, адресованої дошкільникам, підготовки вихователів щодо заявленої теми присвячено праці Н. Денисенко, Т. Книш, Л. Лохвицької, В. Нестеренко, З. Плохій, С. Юрочкіної та ін.

Водночас залишається недостатньо вивченим питання формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку. Аналіз сучасної педагогічної теорії і практики свідчить про наявність низки протиріч між:

– замовленням держави на виховання здорового покоління і погіршенням стану здоров’я дітей, починаючи з дошкільного віку;

– необхідністю проведення систематичної роботи з формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку і недостатньою теоретико-прикладною розробленістю поставленої проблеми;

– провідною роллю вихователів і батьків у формуванні в дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я та їх непідготовленістю до даного процесу.

Отже, актуальність, соціальна та педагогічна значущість проблеми, практична потреба в її вивченні та науково-методичному обґрунтуванні обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до тематичного плану Державного вищого навчального закладу „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” („Перспективність і наступність у навчанні і вихованні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку”, реєстраційний номер № 0101v003199). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Державного вищого навчального закладу „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (протокол № 4 від 20.01.2005 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 24.06.2005 р.).

Об’єкт дослідження – процес формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, створенні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку.

Гіпотеза дослідження. Формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку буде більш ефективним, якщо реалізувати такі педагогічні умови: 1) підготовка вихователів до діяльності щодо вирішення заявленої проблеми; 2) співпраця педагогів і батьків з питань збереження, зміцнення і відновлення здоров’я дітей; 3) впровадження в навчально-виховний процес методики, розробленої відповідно до сутності поняття „ціннісне ставлення до власного здоров’я”, оскільки цим передбачено забезпечення можливості засвоєння дітьми знань про основи здоров’я, усвідомлення здоров’я як найвищої життєвої цінності, закріплення навичок дбати про власне здоров’я.

Завдання дослідження:

– з’ясувати стан досліджуваної проблеми у філософській і психолого-педагогічній літературі;

– уточнити сутність поняття „ціннісне ставлення до власного здоров’я” в контексті його формування в дітей старшого дошкільного віку;

– визначити критерії, показники та діагностувати рівні сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку;

– теоретично обґрунтувати, створити й експериментально апробувати педагогічні умови формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку, розробити методичні рекомендації для вихователів і батьків.

Методологічну та теоретичну основи дослідження складають філософські й медико-біологічні положення про взаємозалежність фізичного, психічного та соціального здоров’я (М. Амосов, Г. Апанасенко, І. Брехман та ін.), психолого-педагогічні ідеї особистісно орієнтованого виховання (І. Бех, О. Кононко та ін.), наукові положення психології про вікові особливості розвитку дітей старшого дошкільного віку (Л. Божович, О. Запорожець, С. Кулачківська, С. Ладивір, В. Мухіна та ін.), про сутність ціннісного ставлення і його структурних компонентів (О. Лазурський, В. М’ясищев та ін.), положення державних документів у галузі дошкільної освіти.

Для реалізації завдань дослідження використовувався комплекс методів: –

теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, систематизація, узагальнення, дедукція, індукція, абстрагування – для визначення поняттєвого апарату дослідження, розробки його методики; історико-логічний – у ході вивчення теоретичних основ досліджуваної проблеми);–

емпіричні (узагальнення передового педагогічного досвіду – з метою вивчення реального стану практики роботи дошкільних навчальних закладів із заявленої теми; спостереження та аналіз різних видів діяльності дітей, індивідуальні бесіди з дошкільниками – для діагностування рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я; опитування вихователів та батьків з метою з’ясування їхнього ставлення до досліджуваної проблеми; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний); статистична обробка отриманих результатів з метою доведення ефективності визначених педагогічних умов).

Експериментальна база. Дослідження проводилося на базі старших груп дошкільних навчальних закладів №№ 32, 50, 69 м. Черкас, №№ 7, 634 м. Києва, № 10 м. Переяслава-Хмельницького (Київської області), „Казка” м. Комсомольська (Полтавської області). Експериментом було охоплено 324 дитини, 64 вихователі та 350 батьків.

Організація дослідження. Дослідження проводилося в три етапи:

На першому етапі (2002–2004 рр.) здійснено теоретичний аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми. Сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу дослідження. Уточнено сутність поняття „ціннісне ставлення до власного здоров’я” в контексті його формування в дітей старшого дошкільного віку. Визначено критерії і показники сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку. Розроблено методику констатувального експерименту і проведено його. Виявлено педагогічні протиріччя, визначено педагогічні умови. Розроблено методику формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку.

На другому етапі (2004–2005 рр.) проведено формувальний експеримент. Перевірено положення висунутої гіпотези, створено і апробовано педагогічні умови, методику формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку.

На третьому етапі (2005–2006 рр.) проаналізовано та узагальнено здобутий експериментальний матеріал, сформульовано висновки. Структурно і стилістично оформлено дисертаційне дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше визначено, теоретично обґрунтовано, експериментально перевірено педагогічні умови формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку, розроблено діагностику рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку і методику його формування. Уточнено сутність поняття „ціннісне ставлення до власного здоров’я” в контексті його формування в дітей старшого дошкільного віку. Дістав подальшого розвитку зміст співпраці дошкільного навчального закладу і сім’ї з питань збереження, зміцнення і відновлення здоров’я дітей.

Практичне значення дослідження полягає в розробці методики формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку, визначенні змісту співпраці дошкільного навчального закладу і сім’ї у вирішенні проблеми оздоровлення дітей, підготовці методичних рекомендацій для вихователів і батьків, створенні (у співавторстві) навчально-методичного посібника „Дошкільникам про основи здоров’я”, хрестоматії „Веселка здоров’я”.

Матеріали дослідження можуть бути використані практичними працівниками дошкільних навчальних закладів у процесі формування в дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я, викладачами вищих педагогічних навчальних закладів І–ІV рівнів акредитації спеціальності „Дошкільне виховання”, а також у системі післядипломної освіти педагогічних працівників.

Особистий внесок здобувача. У наукових працях, що подані в співавторстві, дисертантові належить розробка конспектів занять, сценаріїв розваг. У хрестоматії „Веселка здоров’я” до 50% творів підібрано здобувачем.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації розглядалися на засіданнях кафедри дошкільної педагогіки та методики навчання Державного вищого навчального закладу „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (2003–2006 рр.), Міжнародних і Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Магістратура: навчальна та наукова робота” (Київ, 2003), „Психолого-педагогічні проблеми дитинства” (Переяслав-Хмельницький, 2003), „Особливості освіти дітей шестирічного віку: проблеми, пошуки, досвід, знахідки” (Київ, 2003), „Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти” (Херсон, 2004), „Актуальні проблеми особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу в системі безперервної освіти” (Кременець, 2004), „Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров’я” (Київ, 2005), „Регіональні особливості розвитку оздоровчо-спортивного туризму та краєзнавчої роботи” (Переяслав-Хмельницький, 2006).

Впровадження методики дослідження здійснювалося в процесі експериментальної роботи з формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах №№ 32, 50, 69 м. Черкас (довідки № 413 від 28.04.2006 р., № 65 від 05.04.2006 р., № 1 від 14.03.2006 р), №№ 7, 634 м. Києва (довідки № 44 від 04.05.2006 р., № 45 від 10.05.2006 р.), № 10 м. Переяслава-Хмельницького (довідка № 133 від 24.05.2006 р.), “Казка” м. Комсомольська (довідка № 38 від 16.05.2006 р.), у роботі педагогічного клубу „Ексампей” для вихователів вищої категорії, виступах на методичних об’єднаннях, семінарах (довідка № 46 від 11.05.2006 р. відділу освіти Черкаського міськвиконкому).

Матеріали дослідження використовувалися під час читання курсу „Теорія та технології валеологічної освіти дошкільників” для студентів спеціальності „Дошкільне виховання” Державного вищого навчального закладу „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (довідка № 456 від 23.06.2006 р.), а також спецкурсу „Формування в дошкільників ціннісного ставлення до власного здоров’я” для педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів – слухачів курсів підвищення кваліфікації Черкаського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 01-06/212 від 05.05.2006 р.).

Публікації. Матеріали з досліджуваної проблеми висвітлені в 13 публікаціях, 7 із яких – одноосібні. Це 6 статей, надрукованих у фахових виданнях ВАК України (із них 4 – у співавторстві), навчально-методичний посібник „Дошкільникам про основи здоров’я”, хрестоматія „Веселка здоров’я” (у співавторстві), 5 статей – у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку літератури (260 найменувань), 10 додатків. Основний текст дисертації викладений на 183 сторінках комп’ютерного набору, включає 27 таблиць, 4 схеми. Додатки представлені на 55 сторінках і містять 4 таблиці, 4 протоколи, 10 гістограм. Загальний обсяг дисертації – 258 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу, поставлено завдання. Охарактеризовано методологічні та теоретичні основи, методи, експериментальну базу та етапи організації дослідження. Розкрито наукову новизну, практичне значення дослідження, зазначено особистий внесок здобувача. Наведено дані щодо апробації та впровадження основних положень дослідження, публікацій, структури та обсягу дисертації.

У першому розділі – „Теоретико-практичні основи формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку” – здійснено теоретичний аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження. Для уточнення сутності поняття „ціннісне ставлення до власного здоров’я” проаналізовано зміст дефініцій „формування”, „цінність”, „особистісна цінність”, „ціннісні орієнтації”, „ціннісне ставлення”, „власне здоров’я” з урахуванням вікових особливостей старших дошкільників. За основу взято „теорію цінностей” (Б. Ананьєв, Л. Архангельський та ін.) і „теорію ставлень” (О. Лазурський, В. М’ясищев). Визначено критерії, показники, педагогічні умови, проведено діагностику рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку. Розроблено методику констатувального експерименту, подано процедуру його проведення та аналіз результатів.

Концептуальна ідея нашого дослідження полягає у визнанні того, що ціннісне ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку є складним новоутворенням. Воно характеризується наявністю в дошкільників необхідних знань про основи здоров’я, мотивації щодо його збереження, усвідомлення цінності здоров’я, навичок здорового способу життя.

Цінності та ціннісні новоутворення є основними, „первинними” якостями особистості, що визначають мотиви поведінки і формують характер людини (Б. Ананьєв). Процес формування цінностей пов’язаний з перетворенням потреб людини в інтереси, які, у міру своєї значимості, трансформуються в цінності (А. Здравомислов). Суспільна цінність, яка набуває для індивіда особистісного смислу, переходить у категорію „особистісної цінності” і проектує в подальшому його поведінку. Шлях формування особистісних цінностей полягає в сходженні від конкретного до загального (І. Бех, Н. Чавчавадзе та ін.). Динаміка розвитку особистості пов’язана з формуванням у неї ціннісних орієнтацій. Вони виступають чинником, що регулює, детермінує мотивацію діяльності (О. Леонтьєв, Я. Поторій, С. Рубінштейн, В. Сайко, О. Шорохова та ін.).

Сформованість системи цінностей і ціннісних орієнтацій сприяє внутрішньому розвитку особистості, забезпечує можливість її адекватного існування в соціумі, що виражається в певному ставленні до навколишнього світу (О. Лазурський, В. М’ясищев). Ціннісне ставлення виникає тоді, коли в процесі пізнавальної і практичної діяльності якості певної цінності починають відповідати потребами та інтересами людини. Вони впливають на розвиток особистості, стають обов’язковими умовами її життєдіяльності (С. Анисимов, В. Бойко, С. Лупінович, С. Рубінштейн та ін.). У процесі розвитку суб’єктивних ставлень формуються певні звички, способи взаємодії з іншими людьми, стиль поведінки особистості, які проявляються в діяльності (Б. Ломов). Осмислене ставлення до себе визначає соціальну та індивідуальну цінність життя кожної людини (І. Бех). Стосовно дошкільників, зміна ціннісного ставлення до навколишнього світу і до себе є показником динаміки їх розвитку (О. Кононко).

„Ціннісне ставлення” є складним новоутворенням особистості. У ньому в органічній єдності взаємодіють інтелектуальні, емоційно-мотиваційні і вольові процеси. Традиційно виділяються такі компоненти ціннісного ставлення: когнітивно-інтелектуальний, емоційно-мотиваційний, поведінково-діяльнісний.

Ставлення до власного здоров’я розглядається як складова частина ставлення людини до самої себе. У структурі здоров’я вченими (Г. Апанасенко, В. Петренко та ін.) виділено чотири сфери: фізичну, психічну, духовну і соціальну. Стан здоров’я залежить від багатьох чинників, а саме: від гармонії фізичної, психічної та соціальної сфер здоров’я (І. Брехман, В. Дімов та ін.), внутрішньої культури особистості (В. Солоухін), адаптаційних можливостей організму (Г. Апанасенко, Д. Венедиктов, Ю. Лисицин та ін.). Також важливими чинниками є сприйняття здоров’я як цінності, спосіб життя, наявність позитивної мотивації і знань про здоров’я (В. Бєлов, О. Дубогай, В. Оржеховська, В. Петленко, Дж. Рейнуотер та ін.).

Результатом узагальнення філософських і психолого-педагогічних досліджень з обраної проблеми стало робоче визначення поняття „ціннісне ставлення до власного здоров’я” дітей старшого дошкільного віку. Це усвідомлення ними здоров’я як особистісної цінності, активна спрямованість на пізнання основ здоров’я, самостійне дотримання здорового способу життя.

Стан здоров’я підростаючого покоління актуалізує потребу у формуванні в дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я, починаючи з дошкільного віку. У перспективі воно буде основою ціннісного ставлення особистості до здоров’я інших людей, сприятиме свідомому вибору нею здорового способу життя і впливатиме на здоров’я суспільства в цілому.

Зміст і методику формування в старших дошкільників знань про основи здоров’я (фізична сфера здоров’я) розкрито в дослідженнях О. Богініч, З. Плохій, Л. Сварковської, С. Юрочкіної та ін., психологічні особливості усвідомлення дошкільниками здорового способу життя – у працях О. Іванашко, процес підготовки майбутніх педагогів до виховання в дітей навичок здорового способу життя – у наукових розвідках Т. Книш, В. Нестеренко.

Аналіз чинних програм навчання і виховання дітей дошкільного віку: „Малятко”, „Українське дошкілля”, “Дитина в дошкільні роки”, „Дитина” – показав, що в них основна увага переважно надається формуванню фізичного здоров’я. Уперше в „Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні” акцентується увага на необхідності формування в дошкільників компетентності у сфері „Я сам”, яка складається з трьох субсфер „Я – фізичне”, „Я – психічне”, „Я – соціальне”, що є підґрунтям для формування ціннісного ставлення до власного здоров’я. Питання, що стосуються надання дітям знань про основи здоров’я, докладніше висвітлені у варіативних авторських програмах (Т. Бойченко, Н. Денисенко, Л. Лохвицька, Л. Мельник, В. Музирова, В. Муратова та ін.). Аналіз вищеозначених досліджень і програм дає підстави стверджувати, що проблема формування в дошкільників ціннісного ставлення до власного здоров’я не була предметом їх детального вивчення.

На основі аналізу та узагальнення наукової інформації розроблено методику констатувального експерименту. Він спрямований на оцінку стану педагогічної практики, обізнаності батьків з даної проблеми, на діагностику наявного рівня сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку. Констатувальний експеримент складався з двох етапів. Мета першого етапу – виявлення рівня підготовленості вихователів до діяльності з формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку, аналіз співпраці між педагогами та батьками. У ході першого етапу констатувального експерименту використовувалися такі методи: опитування, аналіз педагогічної документації, кількісна і якісна обробка результатів.

Узагальнення матеріалів першого етапу констатувального експерименту показало, що вихователі усвідомлюють важливість формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку. Проте вони недостатньо використовують методи, які є ефективними для вирішення даної проблеми. У навчально-виховній роботі обмежуються ознайомленням дітей з фізичною сферою здоров’я, не розкриваючи шляхи формування психічного і соціального здоров’я. Незадовільною є співпраця дошкільного навчального закладу та батьків з даної проблеми.

Другий етап експерименту мав на меті діагностику рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку за спеціально розробленими критеріями і показниками. При проведенні другого етапу було використано такий комплекс методів: спостереження та аналіз різних видів діяльності дітей; індивідуальні бесіди з дошкільниками на тему: „Що я знаю про здоров’я?”; блок практичних завдань, який складався з трьох серій. Кожна серія завдань була спрямована на визначення рівнів сформованості компонентів ціннісного ставлення до власного здоров’я: перша – когнітивно-інтелектуального, друга – емоційно-мотиваційного, третя – поведінково-діяльнісного. Всі серії складалися з 3-х завдань відповідно до фізичної, психічної та соціальної сфер здоров’я. Дітям були запропоновані для вирішення проблемні ситуації здоров’язберігаючого змісту. Проведена кількісна і якісна обробка результатів.

Критерії і показники сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я визначені з урахуванням вимог „Базового компонента дошкільної освіти в Україні”, змісту поняття “ціннісне ставлення до власного здоров’я”. Критерії: знання про основи здоров’я; емоційна реакція на оздоровчі дії; здоров’ятворча діяльність. Показники: усвідомлення дитиною здоров’я як найвищої цінності, наявність знань щодо фізичної, психічної та соціальної сфер здоров’я; сформованість позитивного ставлення до власного здоров’я і здоров’я інших людей; дотримання здорового способу життя. Критерії і показники склали основу змістових характеристик рівнів:–

високий рівень (87–74 бали) -– діти усвідомлюють, що здоров’я є найвищою цінністю. Мають знання про будову і функції органів тіла, про чинники, що сприяють збереженню здоров’я. Розрізняють емоції, уміють їх контролювати, ініціативні і наполегливі при виконанні оздоровчих процедур, мотивують їхню доцільність. Усвідомлюють залежність стану здоров’я від способу життя, уміють безконфліктно спілкуватися. Дотримуються правил дбайливого ставлення до організму і культурної поведінки; –

достатній рівень (73–48 балів) – діти усвідомлюють, що здоров’я важливе для людини. Знають назви органів тіла, мають уявлення про їх будову і функції. Мають загальні уявлення про засоби збереження здоров’я, чинники, що негативно на нього впливають. Розрізняють емоції, намагаються їх контролювати. Діти наполегливі при виконанні оздоровчих процедур, якщо їм цікаво, але з певними труднощами мотивують їхню доцільність. Усвідомлюють залежність стану здоров’я від способу життя. Прагнуть до безконфліктного спілкування. Намагаються дотримуватися правил дбайливого ставлення до організму і культурної поведінки;–

середній рівень (47–23 бали) – діти не замислюються над здоров’ям як цінністю, мають елементарне уявлення про функції, будову органів тіла, чинники, що сприяють збереженню і зміцненню фізичного здоров’я. Розрізняють найпростіші емоції, не завжди їх контролюють. При можливості ігнорують виконання оздоровчих процедур, невпевнено мотивують їхню доцільність. Нечітко пов’язують стан здоров’я людини зі способом життя. При нагадуванні дотримуються правил дбайливого ставлення до організму і культурної поведінки. Часто є учасниками конфліктів; –

низький рівень (22 і менше балів) – діти не вважають здоров’я цінністю, не знають назви, будову і функції органів тіла. Не визначають чинники, що сприяють збереженню і зміцненню здоров’я. Не називають емоції, не контролюють їх прояви. Уникають оздоровчі процедури, не пов’язують стан здоров’я людини зі способом життя. Провокують конфлікти, не дотримуються правил дбайливого ставлення до організму і культурної поведінки.

Було визначено, що дошкільники мають певний обсяг стихійних знань щодо основ здоров’я. Діти намагаються зрозуміти сутність оздоровчих видів діяльності, цікавляться відомостями про себе, свій організм, але потребують методичної допомоги з боку дорослих. У результаті діагностування було виявлено, що 17,5% дітей з КГ і 17,0% – з ЕГ мають високий рівень; 26,2% дітей з КГ і 30,4% – з ЕГ мають достатній рівень; 40,0% дітей з КГ і 36,5% – з ЕГ – середній рівень; 16,3% вихованців з КГ і 15,8% – з ЕГ – низький рівень.

У другому розділі – „Дослідження ефективності формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку” – обґрунтовано педагогічні умови формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку, перевірено їх ефективність, розроблено методичні рекомендації для педагогів і батьків. Окреслені педагогічні умови відображено в моделі процесу формування ціннісного ставлення до власного здоров'я в дітей старшого дошкільного віку (схема 1).

Схема 1

Модель процесу формування ціннісного ставлення до власного здоров'я в дітей старшого дошкільного віку

Мета І етапу формування ціннісного ставлення до власного здоров'я в дітей старшого дошкільного віку – підготовка вихователів та батьків до означеної діяльності, матеріальне забезпечення розвивальних центрів в експериментальних групах.

Підготовка вихователів включала проведення методичних об’єднань, лекцій, семінарів і „круглого столу”. Особливий акцент робився на подальшій самоосвіті педагогів-учасників експериментального дослідження. Це сприяло оволодінню ними поняттєвим апаратом щодо видів здоров’я, усвідомленню умов формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров’я на основі розуміння цінностей і мотивів оздоровчої активності.

Батьки отримували інформацію щодо формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку під час відвідування батьківських зборів, участі в дискусіях, консультаціях, бесідах, заняттях, Днях відкритих дверей, ознайомлення зі змістом папок-пересувок. Активність батьків сприяла зростанню в них рівня обізнаності та зацікавленості роботою оздоровчого спрямування, яка проводиться в дошкільному навчальному закладі.

Мета ІІ етапу – впровадження методики формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку в практику роботи дошкільних навчальних закладів.

Розроблена методика спрямована на формування когнітивно-інтелектуального, емоційно-мотиваційного та поведінково-діяльнісного компонентів ціннісного ставлення до власного здоров’я, вплив на фізичну, психічну і соціальну складові здоров’я дітей. Вона ґрунтується на концептуальній ідеї дослідження та авторській програмі Л. Лохвицької “Про здоров’я треба знати, про здоров’я треба дбати”. Тематика занять за методикою формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку представлена в табл. 1.

Таблиця 1

Тематичний план роботи з дітьми старшого дошкільного віку

Місяць | Тема місяця | Теми тижнів

Вересень | Здоров’я – найвища цінність |

“Наше здоров’я – у наших руках“, “Ні – шкідливим звичкам!”, “Ми не будемо сваритися”, “Добрі вчинки душу гріють”. |

Жовтень | Будова тіла людини | “З чого складається тіло людини?“, “Волосся і догляд за ним”, “Наші руки”, “Той не хворіє, хто руки чисто миє”.

Листопад | Будова та функції шкіри | “Знайомство з будовою та захисною функцією шкіри”,

“Що вміє наша шкіра?”, “Шкіра любить бути чистенькою”, “Захворювання шкіри”.

Грудень | Орган зору – очі | “Знайомство з органом зору – очима”, “Навіщо людині очі?”, “Очі – дзеркало душі”, “Які бувають емоції?” |

Січень | Орган слуху – вухо | “Будова вуха”, “Що можуть наші вушка?”, “Будеш вушка берегти – будеш гарно чути”, “Вушка люблять слухати ввічливі слова”.

Лютий | Ніс, органи дихання | “Будова носа”, “Що вміє наш носик?”, “Знайомство з органами дихання”, “Як уберегтися від застуд?”

Березень | Зуби, рот, органи травлення | “Для чого нам потрібні зуби?”, “Зубки біленькі – дітки здоровенькі”, “Рот: що ж цікаве там ховається?”, “Знайомство з органами травлення” |

Квітень | Серце та кров | “Серце працює – людина живе”, “Наша кров”, “Перша допомога при травмах”, “Звідки я взявся?” |

Травень | Наше здоров’я – у наших руках | “Режим дня, для чого він?”, “Ми вміємо культурно їсти”, “Вірні наші друзі – сонце і повітря“, “Нам вода зміцнить здоров'я”

Розроблена нами методика включала поєднання словесних, наочних, практично-ігрових методів. Вони мали пізнавально-емоційне, проблемно-пошукове, комунікативно-діяльнісне спрямування. Під час спостережень, розгляду картин, ілюстрацій, схем, муляжів внутрішніх органів тіла людини, розповідей вихователя, читання і обговорення художніх творів, бесід, проведення валеохвилинок відбувалося збагачення дітей новими знаннями. В дошкільниках формувалося вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки і залежності між поведінкою, способом життя і станом здоров’я людей, фізичною, психічною і соціальною сферами здоров’я. Розповіді дітей на запропоновані теми, розкриття ними змісту прислів’їв і приказок, відгадування загадок сприяли підвищенню інтересу до теми, що вивчалася, актуалізації та розширення наявних знань, розвитку вміння мотивувати й аргументувати власну відповідь.

Практика доводить, що недостатньо обмежуватися наданням дітям лише готових знань, адже життєві ситуації вимагають нестандартного, творчого підходу до їх розв’язання. А засвоєні дошкільниками знання про основи здоров’я тоді матимуть практичну цінність, коли трансформуються в навички здорового способу життя. Тому дітям була забезпечена можливість для активного використання знань в ігровій, зображувальній, театралізованій, дослідницькій діяльності тощо. З цією метою були підібрані сюжетно-рольові, дидактичні ігри та вправи, досліди, доступні для виконання дошкільниками. Змодельовані проблемні ситуації і підготовлені завдання вимагали активізації пошукової діяльності дітей з використанням наявних знань відповідно до конкретної ситуації. Перенесення знань в ігрові ситуації, виконання оздоровчих процедур, закріплення навичок догляду за тілом відбувалися в спеціально забезпечених розвивальних центрах. Підвищенню ефективності засвоєння дітьми знань про основи здоров’я сприяло також впровадження в навчально-виховний процес елементів дитячого туризму, проведення розваг і свят на теми здоров’я.

На завершальному етапі дослідження доведено ефективність педагогічних умов щодо формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку. Було виявлено динаміку сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку. У контрольному експерименті використано діагностичний інструментарій констатувального експерименту. На першому етапі експерименту визначено позитивний вплив діяльності педагогів на процес формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку. З’ясовано, що співпраця педагогічного колективу з родинами дітей з ЕГ сприяла позитивній зміні ставлення батьків до зазначеної проблеми, їхній активізації щодо створення для дітей оздоровчого середовища, дотримання в родинах здорового способу життя. На другому етапі дослідження діагностовано рівні сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку після впровадження в навчально-виховний процес експериментальної методики. Отримані показники подано в табл. 2.

Таблиця 2

Загальна таблиця розподілу дітей за рівнями сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я

Рівні сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я | КГ (160 осіб) | ЕГ (164 особи) | До експери-менту, % | Після експери-менту, % | Різниця | До експери-менту, % | Після експери-менту, % | Різниця | Високий | 17,5 | 20,0 | +2,5 | 17,0 | 35,3 | +18,3 | Достатній | 26,2 | 31,3 | +5,1 | 30,4 | 45,2 | +14,8 | Середній | 40,0 | 41,2 | +1,2 | 36,5 | 19,5– | 17 | Низький | 16,3 | 7,5– | 8,8 | 15,8–– | 15,8 | Дані таблиці демонструють динаміку зростання рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку. У результаті проведеної цілеспрямованої роботи кількість дітей ЕГ, які мають високий рівень, зросла на 18,3%, достатній – на 14,8%. Позитивним є зниження показників середнього рівня на 17%, а також відсутність дітей в ЕГ з низьким рівнем сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я. Відмічена позитивна динаміка зміни рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей експериментальної групи підкреслює доцільність використання створених педагогічних умов. Для оптимізації діяльності вихователів і батьків у вирішенні зазначеної проблеми розроблено методичні рекомендації. У них акцентовано увагу на формуванні фізичної, психічної та соціальної сфер здоров’я дошкільників в умовах дошкільного навчального закладу і родини.

У роботі проведено теоретичне узагальнення проблеми формування ціннісного ставлення до власного здоров’я. Розроблено та апробовано педагогічні умови формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку. Створено методичні рекомендації для вихователів і батьків. Результати дослідження свідчать про досягнення мети, виконання поставлених завдань, підтвердження робочої гіпотези і є підставою для таких висновків:

1. Проведене дослідження засвідчило, що проблема формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку є недостатньо розробленою в педагогічній теорії і практиці. У навчально-виховній роботі педагоги обмежуються ознайомленням дітей з фізичною сферою здоров’я, не розкриваючи шляхи формування психічного і соціального здоров’я. Наявна науково-методична література з означеної проблеми не забезпечує на необхідному рівні здійснення роботи з формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку. Основною причиною малоефективної організації означеного процесу є недостатнє використання вихователями методів, ефективних для формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку та низький рівень співпраці дошкільних навчальних закладів з родинами вихованців з даної проблеми.

2. Вивчення філософської та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дало змогу встановити взаємозв’язок понять „цінність”, „особистісна цінність”, „ціннісні орієнтації”, „ціннісне ставлення”, „власне здоров’я”. Це стало підґрунтям для уточнення сутності поняття „ціннісне ставлення до власного здоров’я” в контексті його формування в дітей старшого дошкільного віку.

3. З’ясовано, що формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку є можливим. В цьому віці розвивається здатність до супідрядності мотивів, усвідомленого сприйняття ціннісних орієнтацій. Це виражається у ставленні до себе, до інших людей, у розумінні соціальних і моральних цінностей.

4. Узагальнення матеріалів дослідження дозволило визначити критерії: знання про основи здоров’я, емоційна реакція на оздоровчі дії, здоров’ятворча діяльність. Показники: усвідомлення дитиною здоров’я як найвищої цінності, наявність знань щодо фізичної, психічної та соціальної сфер здоров’я. Сформованість позитивного ставлення до власного здоров’я і здоров’я інших людей. Дотримання здорового способу життя. А також діагностувати рівні сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку: високий, достатній, середній, низький.

5. У ході констатувального експерименту з’ясовано фактичний стан сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку. Виявлено, що в більшості дошкільників (40% у КГ і 36,5% в ЕГ) переважав середній рівень сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я. Лише незначна кількість дітей (17,5% у КГ і 17,0% в ЕГ) мала високий рівень. Отже, процес формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку потребував систематичного, цілеспрямованого впливу з боку вихователів і батьків.

6. Проведеним дослідженням підтверджено гіпотезу, згідно з якою підвищенню ефективності формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку сприяють такі педагогічні умови:

– підготовка вихователів до діяльності щодо вирішення заявленої проблеми, яка реалізується за допомогою проведення методичних об’єднань, лекцій, семінарів, „круглих столів”, створення умов для самоосвіти педагогів;

– співпраця педагогів і родин вихованців, що забезпечується залученням батьків до участі у батьківських зборах, дискусіях, консультаціях, бесідах, практичних заняттях, Днях відкритих дверей, ознайомлення зі змістом спеціально підготовлених папок-пересувок;

– впровадження в навчально-виховний процес методики, яка розроблена відповідно до сутності поняття „ціннісне ставлення до власного здоров’я”.

7. Доведено, що робота за розробленою методикою сприяла збагаченню знань дітей про основи здоров’я (фізичну, психічну та соціальну його сфери). Усвідомленню ними здоров’я як найвищої життєвої цінності. Розумінню зв’язків, що існують між станом здоров’я людини та рівнем її знань про здоров’я, стосунками з іншими людьми, способом життя. Формуванню мотивації до збереження здоров’я і початкових навичок здорового способу життя.

8. Охарактеризовано динаміку змін у ставленні дітей до власного здоров’я, що виявляється в зростанні кількості дітей експериментальної групи з високим рівнем сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я на 18,3% (у КГ – на 2,5%), з достатнім – на 14,8% (у КГ – на 5,1%), зменшення кількості дошкільників із середнім рівнем на 17% (у КГ – підвищення на 1,2%) і відсутності дітей експериментальної групи з низьким рівнем (у КГ зниження низького рівня на 8,8%). На основі аналізу результатів проведеного дослідження розроблено методичні рекомендації для оптимізації подальшої діяльності вихователів і батьків з