КІЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІменІ Тараса ШевченкА

БАРСЄГЯН АШОТ ГЕОРГІЙОВИЧ

УДК 339.74(477)

ВАЛЮТНО-КУРСОВА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В СИСТЕМІ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор географічних наук, професор

Нікітіна Марина Геннадіївна,

Таврійський національний університет

ім. В.І. Вернадського,

завідувач кафедри міжнародної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Плотніков Олексій Віталійович,

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України,

завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових відносин

кандидат економічних наук,

Співак Інна Віталіївна,

Національний банк України,

керівник відділу макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування.

Захист дисертації відбудеться 26 листопада 2007 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:

01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.12.

Автореферат розісланий 26 жовтня 2007 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.С. Поліщук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні процеси валютного курсоутворення відіграють важливу роль у поглибленні міжнародного поділу праці та в інтернаціоналізації світового господарства. Валютний курс – найважливіший інструмент регулювання міжнародних економічних відносин в умовах глобалізації і водночас один із основних комплексних індикаторів макроекономічної стабільності країни. Тому оптимальне регулювання валютного курсу є першочерговим для економічної політики держави в цілому й основним завданням валютно-курсової політики зокрема.

З огляду на відкритий характер української економіки, проблеми зовнішньої заборгованості, значну експортну квоту України, роль валютно-курсової політики підвищується в системі макроекономічного регулювання. Беручи до уваги той факт, що більше половини сучасного валового внутрішнього продукту України становить експорт, рівень валютного курсу стає запорукою успішності зовнішньоекономічної діяльності національних підприємств, а також фактором, який впливає на динаміку ВВП. Розбалансованість валютного ринку, негативне сальдо торговельного балансу, високі темпи інфляції вказують на те, що дотепер залишається нерозв’язаною проблема проведення ефективної валютно-курсової політики і визначення оптимального рівня валютного курсу.

Отже, валютно-курсова політика України потребує модернізації та ефективного раціонального управління для досягнення стабільності й адекватності валютного курсу. Актуальність теми дисертації обумовлена як недостатньою дослідженістю проблеми формування національної валютно-курсової політики, так і необхідністю трансформації її механізмів з метою сприяння сталому економічному розвитку.

У вітчизняній і зарубіжній науці основна увага приділяється аналізу чинників впливу на вибір валютних режимів, виявленню причин і наслідків нестабільності валютного курсу, впливу валютно-курсової політики на основні макроекономічні показники, обґрунтуванню моделей прогнозування валютного курсу. Проблеми валютно-курсової політики обговорюються вченими-економістами впродовж кількох десятиліть. В економічній науковій теорії питання валютно-курсового регулювання були доволі глибоко опрацьовані у 50-х роках минулого сторіччя М. Фрідменом і Р. Манделлом, які вивчали проблему вибору валютних режимів. Вагомий внесок у вивчення валютно-курсової політики зробили такі відомі зарубіжні вчені, як Р. Дорнбуш, Г. Кассель, П. Кругман, П. Ліндерт, М. Обстфельд, К. Рогофф, С. Фішер, Дж. Френкель, Й. Ченг. Серед вітчизняних і російських досліджень на особливу увагу заслуговують праці Є. Авдокушина, О. Береславської, Я. Белінської, С. Боринця, Т. Вахненко, А. Гальчинського, А. Гриценка, О. Дзюблюка, М. Єршова, А. Кирєєва, Л. Красавіної, І. Крючкової, З. Луцишин, В. Мазуренка, С. Михайличенка, В. Міщенко, С. Моісеєва, О. Петрика, О. Плотнікова, О. Рогача, А. Румянцева, І. Співак, В. Стельмаха, А. Філіпенка, О. Шарова, В. Шевчука, Т. Шемет, О. Шниркова, В. Юрчишина, В. Ющенка, С. Яременка, які стали теоретико-методологічною базою дисертаційної роботи. Проблеми ж комплексного аналізу валютно-курсових процесів і їх удосконалення з метою регулювання валютної системи України на сучасному етапі й досі недостатньо досліджені.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі міжнародної економіки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, узгоджене з її науковими планами й програмами, пов’язане з науково-дослідною роботою кафедри міжнародної економіки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського “Підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв’язків і формування інвестиційної привабливості на регіональному рівні” (номер державної реєстрації 0106U003198), і результати дослідження знайшли відображення в розділі: “Теоретико-методологічні питання інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності”.

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в удосконаленні й оптимізації механізмів валютно-курсової політики України на основі критичного аналізу практики застосування інструментів валютного регулювання. Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі передбачається вирішити низку завдань:

розглянути та узагальнити теоретичну базу дослідження валютно-курсової політики, основні теоретичні моделі валютного курсу з метою виявлення основних закономірностей у курсоутворенні;

вивчити світовий досвід здійснення валютно-курсової політики з метою вироблення відповідних рекомендацій для України;

проаналізувати еволюцію валютної системи України (1991–2006 рр.) для визначення особливостей валютно-курсової політики України;

виділити й оцінити основні чинники формування та зміни сучасних валютно-курсових процесів в Україні з метою вдосконалення валютно-курсової політики в умовах зростання економіки;

провести аналіз динаміки валютно-курсових процесів з метою визначення емпіричним шляхом напрямів оптимізації валютного регулювання;

обґрунтувати структуру цілей валютно-курсової політики для розробки системи підтримки прийняття рішень у валютному регулюванні.

Об'єктом дослідження є валютно-курсові процеси, що відбуваються в економіці України в умовах економічного зростання.

Предметом дослідження є проблема оптимізації валютно-курсової політики України як механізму здійснення економічної політики держави.

Методи дослідження. Для досягнення мети й вирішення основних завдань у роботі використано загальнонаукові методи аналізу й синтезу, групування й порівняння, а також логіко-діалектичний метод пізнання, методи системного аналізу, кореляційно-регресійні методи аналізу інформації.

Завдяки методу історичного аналізу (розділи та 2) проаналізовано й виділено етапи у становленні валютної системи України, а також вивчено практику валютного регулювання в інших країнах. За допомогою методу класифікації згруповано основні інструменти валютного регулювання, а також виділено основні курсоутворювальні чинники. Кореляційно-регресійний аналіз валютного курсу дав змогу встановити залежність між основними чинниками курсоутворення та валютним курсом (розділи та 3). Завдяки методам системного аналізу (розділ ) створено методологічну базу для побудови системи підтримки прийняття рішень у валютно-курсовому регулюванні. Фактологічною основою дослідження є статистичні матеріали Національного банку України, Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України і Міжнародного валютного фонду.

Наукова новизна отриманих результатів. Внаслідок здійсненого дослідження автор отримав наукові результати, які є особистим внеском здобувача в розроблення досліджуваної проблеми, характеризують новизну роботи та виносяться на захист:

вперше:–

розроблено регресійну модель валютного курсу, яка дає змогу визначити оптимальне значення обмінного курсу української гривні, використовуючи основні інструменти його регулювання на основі виділених в результаті якісного аналізу таких чинників, як обсяг експорту й імпорту, рівень інфляції, агрегована грошова пропозиція, рівень валового внутрішнього продукту, сальдо торговельного балансу;–

обґрунтовано подальшу динаміку валютного курсу української гривні в напрямі його зміцнення за допомогою здійсненого аналізу прогнозного курсу національної валюти на базі ретроспективних тенденцій валютно-курсових процесів та визначених основних закономірностей їх розвитку;

удосконалено:–

дефініцію валютно-курсової політики, яка є законодавчо закріпленими повноваженнями центрального банку по здійсненню комплексу заходів у сфері регулювання, контролю й адміністрування валютного курсу, спрямованого на забезпечення ефективної його динаміки, для досягнення цілей грошово-кредитної політики держави;–

методику визначення достатності міжнародних резервів в Україні шляхом комбінування методу розрахунку по імпорту й річних виплат щодо зовнішнього державного боргу, що дає змогу розраховувати оптимальний обсяг міжнародних резервів НБУ;–

методику визначення рівня доларизації економіки шляхом введення теоретичного показника неврахованого обігу іноземної валюти в комплексі із загальноприйнятим правилом розрахунку доларизації, що відображає частку валютних депозитів у загальному обсязі внутрішньої грошової пропозиції;

набули подальшого розвитку:–

визначення певних етапів еволюції валютної системи України на основі запропонованого критеріального підходу, що дало можливість виявити негативний вплив практики сучасного валютного регулювання на розвиток економічної системи України, який полягає в розбалансованості основних структурних макроекономічних залежностей, що провокує, зокрема, необґрунтоване збільшення грошової маси за рахунок емісії через валютний ринок;–

обґрунтування необхідності лібералізації валютного ринку з метою оптимізації валютно-курсової політики шляхом збільшення впливу ринкових важелів та механізмів і звуження дії адміністративних заходів НБУ;–

система підтримки прийняття рішень у сфері валютно-курсового регулювання, яка ґрунтується на цільовому підході аналізу ієрархічної структуризації цілей валютної політики і використовує сукупність інтегральних показників, що дає можливість вдосконалити регулювання валютно-курсовими процесами.

Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність результатів дисертаційного дослідження полягає в розробленні рекомендацій для оптимального регулювання валютної системи України в умовах зростання національної економіки. Отримані наукові результати можуть бути використані органами державної влади й управління у процесі прийняття рішень і при розробленні положень валютної політики з метою досягнення збалансованості основних макроекономічних показників.

Матеріали роботи також можуть бути використані науковцями при подальшому вивченні цієї проблеми, викладачами вищих навчальних закладів при підготовці лекцій, навчальних посібників з проблем валютної політики.

Теоретичні результати дослідження було використано в навчальному процесі на кафедрі міжнародної економіки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського при підготовці навчально-методичного забезпечення дисциплін “Міжнародні фінанси”, “Валютні операції”, “Міжнародна економіка” (Акт від 05.04.2007 р.). За наукові досягнення дослідження удостоєне гранту молодим ученим Верховної Ради АРК (Рішення Президії ВР АРК від 06.02.2007 р. № /07). Практичні результати дослідження використано при написанні рекомендацій і аналітичної записки Одинадцятої міжнародної конференції: “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: пошук нової парадигми економічного розвитку постсоціалістичних країн і Україна” (Акт № /1484 від 25.09.2006 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою. Усі основні наукові результати, викладені в дисертаційному дослідженні, автор отримав особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні наукові положення дисертаційної роботи і результати дослідження були оприлюднені й обговорювалися на 30 науково-практичних конференціях. Зокрема: Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих учених “Країни СНД в умовах глобалізації” (м. Москва, Міністерство освіти РФ, Російський університет дружби народів, Інститут світової економіки та бізнесу, 28–30 березня 2002 р.);Міжнародна науково-теоретична конференція “Механізми співпраці України з міжнародними фінансовими інституціями” (Київ: ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, 20 листопада 2003 р.); Міжнародна науково-теоретична конференція “Україна в пост-біполярній системі міжнародних відносин” (Київ: ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, 18 жовтня 2004 р.);І Міжнародна наукова конференція “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: пошук новітньої парадигми економічного розвитку постсоціалістичних країн і Україна” (Ялта, Форос): ТДЄУ, 20–22 вересня 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації” (м. Сімферополь, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, 21–23 березня 2007 р.). Ряд практичних рекомендацій було позитивно оцінено та прийнято до впровадження.

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 28 наукових праць загальним обсягом 5,7 друк. арк., зокрема у фахових наукових виданнях – 7 (3,3 друк. арк.).

Структура дисертації та її обсяг. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Основний текст дисертаційної роботи викладено на 177 сторінках. Дослідження містить 14 таблиць (з яких 7 у додатках) та 24 рисунки. Список використаних джерел містить 231 найменування на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету й завдання, сформульовано об'єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування валютно-курсової політики” розглянуто теоретичні основи дослідження сучасних валютно-курсових процесів, узагальнено й поглиблено відомі теорії валютного курсу, а також проаналізовано й узагальнено світову практику проведення валютної політики.

У науковій літературі найчастіше трапляється визначення поняття валютна політика як структурний елемент грошово-кредитної політики держави. У працях вітчизняних і зарубіжних учених практично не має визначення терміна “валютно-курсова політика”. Отже, валютно-курсова політика позначена як складова частина валютної політики і являє собою законодавчо закріплені повноваження центрального банку по здійсненню комплексу заходів у сфері регулювання, контролю й адміністрування валютного курсу, спрямованого на забезпечення ефективної його динаміки, для досягнення цілей грошово-кредитної політики держави. З огляду на особливу спрямованість валютно-курсової політики, вважаємо за можливе визначити та класифікувати її інструменти - особливі важелі управління валютним курсом, при впливі яких спостерігаються закономірні зміни валютного курсу, покликані встановити оптимальний рівень валютного курсу для досягнення цілей грошово-кредитної політики держави. Інструменти валютно-курсової політики можна розподілити на адміністративні та ринкові. До адміністративних інструментів слід зачислити: обмеження вільної купівлі-продажу іноземної валюти; обов'язковий продаж державі частини валютного виторгу, отриману в іноземній валюті в обмін на національну; контроль за іноземним інвестуванням у національну економіку; регулювання термінів оплати за експорт і імпорт; регулювання валютних відносин на ринку готівкової валюти; введення лімітів для учасників валютного ринку на валютні операції; заборона на одночасну купівлю та продаж іноземної валюти. Ринковими інструментами регулювання валютного курсу вважаються валютні інтервенції центрального банку, відносний рівень процентних ставок, регулювання ступеня конвертованості валют, девальвація й ревальвація національної валюти. У роботі доведено, що ринкові інструменти в основній своїй масі є слабокерованими, тоді як адміністративні, навпаки, застосовуються центральним банком.

Сучасні теорії валютного курсу ґрунтуються на основних міжнародних економічних залежностях у формуванні валютного курсу, а саме: на паритеті купівельної спроможності, на паритеті процентних ставок, на підході платіжного балансу, а також на монетарній теорії валютного курсу. Узагальнюючи ці теорії, можна одержати теоретичне обґрунтування поводження валютного курсу, однак практичне застосування цих підходів в умовах української економіки не приносить достовірних результатів, враховуючи специфіку національних валютно-курсових процесів. Таким чином, встановлено, що для оптимізації валютно-курсової політики України необхідний комплексний аналіз всіх факторів, які впливають на курсоутворення й побудова моделі валютного курсу, адаптованої до сучасних економічних умов.

Аналіз світової практики проведення валютної політики показує, що валютна політика розвинених країн ґрунтувалася на конкурентній боротьбі трьох основних світових центрів економічної сили, що вплинуло на зміну розстановки сил у світовій економіці в другій половині ХХ століття. Країни, що розвиваються, у свою чергу, основним пріоритетом валютної політики визначали подолання кризової ситуації в економіці, спрямоване на досягнення економічного зростання.

Ефективне валютне регулювання залежить від своєчасності й адекватності застосування методів валютної політики, завдання проведення якої спрямоване на досягнення економічних цілей держав з урахуванням особливостей національних економік. Отже, для оптимального регулювання валютною системою необхідне вироблення національної моделі управління валютними процесами з урахуванням сучасної ситуації й тенденцій світогосподарських процесів, заснованої на закономірностях формування валютного курсу й основних теорій курсоутворення.

У другому розділі “Макроекономічне регулювання валютно-курсових процесів у сучасних умовах” розглянуто процес становлення валютної системи України з 1992 по 2004 рік, вивчено практику сучасного валютно-курсового регулювання на основі критичного якісного аналізу валютно-курсової політики, виявлено особливості в розвитку валютно-курсових процесів в Україні.

Становлення валютної системи України супроводжувалося негативними процесами в транзитивній економіці. Висока інфляція, спад ВВП, відсутність національної валюти (на початкових етапах), зростання зовнішньої заборгованості перешкоджали сприятливому розвитку економічної системи України, що безпосередньо позначилося на еволюції валютної системи. Виділено 5 етапів формування валютної системи України, які характеризують застосування різних видів валютної політики (від фіксованого режиму до плаваючого), що дає змогу окреслити характерні риси валютного регулювання в Україні на окремих етапах його еволюції.

Встановлено, що політика “валютного коридору” в 1997-1998 роках не виправдала очікувань Національного банку й не змогла забезпечити стабільність обмінного курсу гривні через нераціональне керування зовнішнім боргом і платіжним балансом, що призвело до виникнення тіньового валютного ринку й до валютної кризи 1998-1999 років. Причинами виникнення валютної кризи в рамках певної держави вважаються ведення неадекватної політики валютного регулювання, зокрема, неадекватний режим валютного курсу й недостатні заходи щодо вирівнювання платіжного балансу, а також наслідки валютних криз в інших країнах, що мають економічні зв'язки з цією країною. Зовнішнім шоком стало припинення кредитування України Світовим банком, а потім і МВФ. Протягом 1996-1998 років Національний банк підтримував стабільність гривні за рахунок валютних інтервенцій. Необхідність такої стабільності пояснювалася бажанням уряду отримати кредитні кошти від МВФ і Світового банку, що залежало від виконання певних економічних вимог МВФ. У роботі доведено, що нераціональність боргової політики України призвела до виснаження міжнародних резервів НБУ і, як наслідок, до нездатності забезпечення стабільності курсу національної валюти. У 2000 році міжнародні резерви становили 1,2 млрд. дол. США, в той же час, у цьому році Україна повинна була сплатити зовнішнім кредиторам 3,3 млрд. дол. США.

Рис. 1. Динаміка валютного курсу й міжнародних резервів НБУ у 1996–2005 роках

Джерело: Національний банк України

Тому Національний банк України прийняв комплекс заходів, які допомогли змінити направлення вектора валютно-курсової політики вбік стабільності курсу національної валюти і поповнення валових міжнародних резервів за рахунок викупу надлишку іноземної валюти на валютному ринку шляхом зростання грошової пропозиції. Така ситуація спостерігалася до 2005 року.

Національний банк, зміцнивши гривню в 2005 році, згодом різко погіршив динаміку таких вагомих макроекономічних показників, як сальдо поточного рахунку платіжного балансу, зростання ВВП. З огляду на те, що українська економіка має експорто орієнтований характер, створення несприятливих валютно-курсових умов для виробників експортних товарів і послуг стало однією з передумов, разом із зовнішніми кон'юнктурними чинниками, для формування негативного сальдо торговельного балансу України за підсумками 2005 року, що спостерігалося вперше за останні 6 років. Однак негативні наслідки зміцнення курсу національної валюти мали тимчасовий кон'юнктурний характер, а зазначений захід дозволив знизити ревальваційне навантаження на валютний курс.

Якісний аналіз основних інструментів валютно-курсової політики вказує на неоднозначність їхнього впливу на валютно-курсові процеси, що підтверджує критичні зауваження щодо особливої специфіки української валютної системи. В основному, валютний курс залежить від динаміки таких макроекономічних показників: ВВП, інфляція, грошова маса, сальдо торговельного балансу, динаміка експортно-імпортних потоків, зовнішній державний борг. У роботі вдосконалено методику розрахунку достатності валових міжнародних резервів Національного банку України, де враховано правило розрахунку по імпорту й обсяг виплат по зовнішньому державному боргу.

Короткостроковий вплив на курсоутворення в Україні мають фактори, які безпосередньо впливають на валютний ринок. До таких факторів належать: обсяг експорту й імпорту, сальдо торговельного балансу, міжнародні резерви НБУ, обсяг інтервенцій НБУ. Такі фактори можна вважати ендогенними в системі валютного регулювання, оскільки вони формуються й роблять регулюючий вплив усередині валютної системи. Фактори, що здійснюють вплив на валютний курс у довгостроковому періоді, виникають із теорій валютного курсу. Основними довгостроковими факторами, що впливають на курс української гривні і мають екзогенний характер, в результаті проведеного аналізу визначено рівень інфляції всередині країни, обсяг зовнішнього державного боргу, валовий внутрішній продукт й агрегована грошова пропозиція. Адміністративні заходи НБУ мають як екзогенний, так і ендогенний характер, застосовуються для регулювання валютного курсу та відображають специфіку курсоутворення в Україні. У дослідженні узагальнено й консолідовано систему залежностей між валютним курсом і курсоутворювальними чинниками.

У третьому розділі “Підходи до оптимізації валютно-курсового регулювання” емпіричним шляхом встановлено взаємозв'язок між основними факторами курсоутворення й валютним курсом, побудовано регресійну модель валютного курсу в Україні, проаналізовано динаміку валютного курсу за допомогою трендового й прогнозного методу, визначено основні напрями оптимізації валютно-курсової політики, а також представлено методику створення системи підтримки прийняття рішень у валютно-курсовому регулюванні.

На підставі виявлених залежностей було застосоване регресійне рівняння, що враховує основні фактори курсоутворення:

K=107,02 + 1,12 I - 0,0035 M+ 0,0039 G +7,53 Sal - 0,013 Ex - 0,0038 Im

де K – валютний курс (грн. за 100 дол. США), I – інфляція (в %), M – грошова маса - М3 (млрд. грн.), G – рівень ВВП (млрд. грн.), Sal – сальдо торговельного балансу (в % до ВВП), Ex – експорт (млн. дол. США), Im – імпорт (млн. дол. США). Коефіцієнт детермінації для цього рівняння дорівнює 0,97, що свідчить про вірогідність отриманих розрахункових значень валютного курсу. Модель базується на встановлених в дослідженні закономірностях курсоутворення в Україні. Отже, в роботі представлено модель, яка враховує основні чинники курсоутворення, на підставі якої можна розраховувати поводження валютного курсу в Україні, змінюючи основні макроекономічні показники.

У роботі також проведено аналіз із використанням фільтра Ходрика-Прескотта, що виявив тенденцію до зміцнення національної валюти та уможливив зробити висновки щодо оптимізації валютно-курсової політики. Підтвердженням цього результату виступив проведений прогнозний аналіз валютного курсу, що виявив ревальваційне навантаження на валютний курс національної валюти. Визначити наявність ревальваційного чи девальваційного навантаження на валютний курс дозволяє індекс реального обмінного курсу (індекс RER). Розмір девальвації чи ревальвації національної валюти, необхідної для досягнення збалансованості платіжного балансу і відновлення її міжнародної конкурентоспроможності, відображає величина зростання індексу реального валютного курсу порівняно з періодами, коли економіка держави перебувала у відносно рівноважному стані. В роботі розраховано динаміку індексу реального валютного курсу в 1995-2006 роках, яка надає можливість підтвердити ревальваційні тенденції номінального валютного курсу в 2005–2006 рр.

Рис. 2. Індекс реального валютного курсу і номінальний валютний курс гривні в 1995–2006 роках, грн. за 100 дол. США

Таким чином, за допомогою різних методик (регресійного аналізу, використання фільтра Ходрика-Прескотта, прогнозного аналізу й аналізу динаміки індексу реального валютного курсу) було встановлено об'єктивну невідкладну необхідність ревальвації курсу національної валюти для оптимізації валютно-курсових процесів на валютному ринку України.

У зв'язку із цим автором визначені основні напрями оптимізації валютно-курсової політики, які полягають у такому: ревальвація національної валюти на 1,5-3% на рік до 2010 року, лібералізація валютного ринку з поступовим переходом до режиму плаваючого валютного курсу, підтримка зростання грошової пропозиції на рівні збільшення реального ВВП, зниження рівня доларизації економіки. Виконання цих заходів дозволить наблизити номінальне значення валютного курсу до його оптимального рівня, що сприятиме збалансуванню динаміки основних макроекономічних показників.

Макроекономічний аналіз формування валютно-курсової політики потребує системного підходу до вивчення процесів, оскільки валютна система є комплексним системним явищем економіки. Найважливішою складовою в такому системному аналізі є узгодження цілей і критеріїв їхнього досягнення. Недостатня структурованість процесів, що відбуваються в таких системах, призводить до висування особою, що приймає рішення, суб'єктивних суперечливих цілей. Непогодженість цілей призводить до організаційних управлінських рішень, пов’язаних із неефективною витратою ресурсів, що не забезпечує досягнення сформульованих цілей, а отже лише частково вирішує проблеми або призводить до катастрофічних наслідків, на ліквідацію яких потрібні значні ресурси.

Представлений у роботі цільовий аналіз дозволяє визначити значення валютно-курсової політики в системі макроекономічного регулювання на основі побудови ієрархічних структур. Такий підхід може бути підгрунтям для розроблення системи підтримки прийняття рішень у валютно-курсовому регулюванні, що є необхідною для визначення оптимального рівня валютного курсу на основі інтегральних показників і системи цілей валютно-курсової політики.

Таблиця 1

Узагальнена ієрархія цілей валютно-курсового регулювання

Цільовий рівень | Цілі

соціально-економічні цілі |

підвищення соціально-економічного рівня держави

макроекономічні цілі | економічне зростання (ВВП)

зменшення тіньового сектора економіки

повна зайнятість

зростання інвестицій

цілі грошово-кредитної політики | забезпечення низького рівня інфляції

державне стимулювання економічної активності

зростання заощаджень у національній валюті

розширення доступності кредитів

цілі валютної політики |

поліпшення міжнародної конкуренто-спроможності (вирівнювання платіжного балансу)

зростання іноземних інвестицій

досягнення адекватного рівня валових резервів

обслуговування й виплата зовнішнього боргу

цілі валютно-курсової політики | стабільність національної валюти

згладжування різких коливань обмінного курсу

оптимальний рівень валютного курсу

В основі цієї системи лежать принципи цілевстановлення й системності процесу курсоутворення. Система інтегральних показників складається із системи цілей валютно-курсового регулювання, яка є складовою частиною сукупності цілей валютної політики, які, у свою чергу, входять до вищої системи цілей, наприклад, грошово-кредитної політики. Використання цієї методики, заснованої на цільовому підході, дозволить системі підтримки прийняття рішень найбільш точно проводити коректування офіційного курсу в Україні для досягнення збалансованості валютного ринку.

ВИСНОВКИ

Проведений у дисертації комплексний порівняльний аналіз концептуальних підходів, наукових гіпотез і сучасних теорій валютного курсу в контексті української практики валютного регулювання, а також економетричне моделювання валютно-курсових процесів дають підстави зробити висновки та рекомендації, що характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне й науково-практичне значення:

Валютно-курсова політика являє собою законодавчо закріплені повноваження центрального банку по здійсненню комплексу заходів в галузі регулювання, контролю й адміністрування валютного курсу, спрямований на створення ефективної його динаміки, для досягнення основних цілей і завдань економічної політики держави. Особливими важелями керування валютним курсом є ринкові та адміністративні інструменти валютно-курсової політики, під впливом яких спостерігаються закономірні зміни валютного курсу, покликані встановити оптимальний його рівень для досягнення цілей грошово-кредитної політики держави.

Макроекономічні показники, такі як інфляція, грошова маса, сальдо поточного рахунку платіжного балансу, валовий внутрішній продукт, є регуляторами валютного курсу. Водночас валютний курс також безпосередньо впливає на ці показники, як самостійний інструмент макроекономічного регулювання. Тому цей взаємозв'язок використовується у загальному аналізі валютного регулювання з метою виявлення реальних безпосередніх і опосередкованих інструментів керування валютним курсом. Комплексний аналіз теоретичних моделей валютного курсу засвідчив необхідність застосування динамічних економетричних методів на основі вивчення впливу основних чинників на валютний курс, опираючись на ретроспективний аналіз.

Валютно-курсові процеси у світових центрах економічного розвитку ґрунтуються на принципах конкурентної боротьби з метою збереження ефективної динаміки валютних курсів національних валют. Зокрема, країни, що розвиваються, основною метою валютної політики ставлять подолання кризових ситуацій у монетарному секторі економіки й досягнення економічного зростання. На підставі аналізу сучасного світового досвіду валютного регулювання встановлено, що розвинуті країни застосовують фіксований або плаваючий режими валютних курсів. Країни, що розвиваються, найчастіше використовують похідні змішані види валютних режимів (валютне правління, регульовано-плаваючий валютний курс тощо). Проте вивчення світової практики здійснення валютно-курсової політики доводить, що ефективне валютне регулювання, перш за все, залежить від своєчасності й адекватності застосування інструментів валютної політики, проведення якої спрямоване на досягнення макроекономічних цілей держави з урахуванням особливостей національної економіки.

Валютний ринок України сформувався як самостійний інститут фінансової системи, що динамічно розвивається й виконує свою основну роль – здійснення валютообмінних операцій. Однак, валютний ринок переважно використовується державою і як засіб погашення зовнішніх боргів, і як джерело емісії національної валюти. Зазначені процеси впливають на встановлення рівноважного обмінного курсу на валютному ринку й стимулюють підвищення інфляції. У роботі виділено етапи становлення валютної системи України, які відображаються на динаміці офіційного валютного курсу: 1) період різкої девальвації курсу (1992–1996 рр.); 2) період умовної стабільності валютного курсу або період великих валютних інтервенцій НБУ (1996–1998 рр.); 3) період ажіотажного попиту на валюту або період твердого адміністрування валютного ринку (1998–2000 рр.); 4) період використання валютного ринку для нагромадження коштів з метою обслуговування зовнішнього боргу (2000–2001 рр.); 5) період стабілізації національної валюти України (з 2001 року).

Національний банк України, проголошуючи політику плаваючого валютного курсу, фактично дотримується режиму валютного правління, що є різновидом режиму фіксованого курсу. Проте фіксація валютного курсу перешкоджає лібералізації валютних відносин в Україні і переходу до ринкового процесу курсоутворення. Така політика стала можливою за використання значного арсеналу адміністративних заходів НБУ, а також завдяки значним обсягам міжнародних резервів, які нагромаджуються за рахунок додаткової емісії національної валюти, що знижує ефективність макроекономічного регулювання. Визначення достатнього рівня міжнародних резервів НБУ доцільно здійснювати шляхом комбінування правила розрахунку за імпортом і обсягу річних виплат щодо зовнішнього державного боргу.

Доларизація економіки свідчить про недовіру економічних агентів до національного грошового активу й про інфляційні процеси в економіці. Навіть ревальвація курсу гривні в 2005 році не викликала зниження рівня доларизації, що свідчить про необхідність підвищення норм внутрішньої прибутковості в національній валюті для зменшення обсягу іноземної валюти в обігу, яким не може управляти Національний банк з метою реалізації незалежної грошово-кредитної політики. Удосконалена модель визначення рівня доларизації економіки України має теоретичний характер і враховує чинник тіньового обігу іноземної валюти й валютних заощаджень населення, які неможливо точно підрахувати, що є відображенням специфіки української економіки.

Зростання економіки потребує додаткових грошей в обігу, які надходять через канал валютного ринку. Тобто гривневі інтервенції НБУ, за умови перевищення пропозиції іноземної валюти над попитом, здійснюються за рахунок додаткової емісії національної валюти. Завдяки використанню цього механізму вирішується відразу кілька завдань: забезпечення економіки достатньою, а найчастіше, і надлишковою кількістю грошової маси, що сприяє економічній активності і зростанню ВВП, недороге поповнення валютних резервів для погашення зовнішніх боргів і підтримки стабільності національної валюти, стабілізація валютного ринку України. Однак надлишкова емісія грошової маси призведе до інфляції і, як наслідок, – до знецінення національної валюти. В Україні надлишок випуску національної валюти нівелюється зростанням фінансового ринку, державними облігаціями й попереджувальними антиінфляційними заходами Національного банку України.

Співробітництво з МВФ мало для України неоднозначні наслідки, що характеризується, з одного боку, фінансово привабливим кредитуванням України, а з другого – негативними результатами для економіки на тлі необґрунтованої підтримки стабільності валютного курсу й нарощування зовнішньої державної заборгованості. У зв'язку з чим у 2000 році гостро постало питання про погашення зовнішніх боргів за відсутності власних резервів. Національний банк України розробив справді дієвий механізм погашення зовнішніх боргів держави. Проте головному банку країни не вдається уникнути негативних наслідків, пов'язаних з переповненням грошових каналів, що виникають згодом. Оскільки при наявності тенденції лібералізації валютного ринку та існуючій політиці погашення зовнішніх державних боргів, ця система не може бути ефективною у довгостроковій перспективі, а, отже, повинна бути вдосконалена шляхом узгодженості дій НБУ й Уряду України щодо залучення та погашення зовнішньої державної заборгованості.

Специфіка валютного регулювання в Україні відображується в її інструментах і механізмах валютно-курсової політики. Залежність економіки від кон'юнктури ринків традиційного українського експорту й цін на імпортні енергоносії, нерозвиненість фінансової системи, значна зовнішня заборгованість, брак належного законодавчого регулювання у валютній сфері характеризують динаміку валютно-курсових процесів в Україні й застосування механізмів їх регулювання.

Економетричний аналіз основних чинників, що впливають на валютний курс, свідчить, що домінуюче значення в курсоутворенні мають: сальдо торговельного балансу, інфляція, пропозиція грошей усередині країни, рівень валового внутрішнього продукту, експортні й імпортні потоки. За допомогою кореляційно-регресійного методу було розраховано рівняння регресії, де цільовою функцією був валютний курс. Це рівняння з достатнім ступенем точності відображує поводження валютного курсу в середньостроковому періоді й може бути застосовано для визначення напрямів оптимізації валютно-курсової політики. Для умовно розрахованих у дослідженні оптимальних макроекономічних показників напрям динаміки валютного курсу визначається вбік зміцнення національної валюти й свідчить про занижений курс гривні.

Застосування фільтра Ходрика-Прескотта дало змогу виявити відхилення офіційного обмінного курсу гривні від його умовного рівноважного значення в 1996–2006 роках. Негативний нахил перманентного компонента фільтра свідчить про наявність ревальваційного навантаження на обмінний валютний курс гривні й про необхідність коригування цілей грошово-кредитної політики НБУ.

Трендовий аналіз валютного курсу показав, що при збереженні наявних тенденцій економічного розвитку держави і при відсутності коригуючих зовнішніх впливів на економічну систему поступове зміцнення національної валюти (1,5–3% на рік) надасть можливість наблизити значення номінального валютного курсу до його рівноважного значення й тим самим знизити монетарний тиск на економіку. Завдяки таким заходам можна нівелювати розбалансованість валютного ринку й ревальваційні очікування його учасників.

Основними напрямами оптимізації валютно-курсової політики України, які відповідають сучасним потребам економіки й дають змогу наблизити номінальний валютний курс до його рівноважного значення є: поступова лібералізація валютного ринку з метою встановлення режиму плаваючого валютного курсу, збільшення грошової маси на рівні зростання реального ВВП, зниження рівня доларизації економіки, застосування практики мікроревальвацій національної валюти.

Методика створення інтелектуалізованої системи підтримки прийняття рішень у валютно-курсовому регулюванні, яка ґрунтується на ієрархічній структурі цілей і відповідних їм критеріїв та показників, дозволяє оптимізувати керування валютно-курсовими процесами в системі макроекономічного регулювання. Особливістю запропонованої системи є використання цільового методу прийняття управлінських рішень у сфері валютного регулювання з урахуванням встановлених закономірностей у поведінці валютного курсу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

Барсегян А.Г. Становление валютной системы Украины // Экономика и управление. – 2003. – № 2. – С. 41-44.

Барсєгян А.Г. Україна і МВФ: механізми погашення наданих кредитів // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Київ, 2004. – Вип. 46. – Ч. 1. – С. 207-210.

Барсегян А.Г., Борунов В.Б. Валютное регулирование в Украине как инструмент стимулирования экспорта туристических услуг // Прометей: Региональный сборник трудов по экономике. – 2004. – № 3(15). – С. 150-152 (у співавторстві). (Особистий внесок автора: аналіз валютної системи України на сучасному етапі).

Барсегян А.Г. Практика проведения валютно-курсовой политики: мировой опыт // Бизнес-Навигатор. – 2005. – №7-8. – С.81-86.

Барсєгян А.Г. Валютна політика України в контексті сучасних економічних відносин // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Київ, 2005. – Вип.52-1. – С. 87-92.

Барсегян А.Г. Анализ инструментов валютно-курсовой политики Украины // Вісник Тернопільського державного економічного університету. – Тернопіль, 2006. – Вип. 5-2. – С. 192-198.

Барсєгян А.Г. Оптимізація валютно-курсового регулювання в Україні // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Вип. 66-2. – Київ: ІМВ КНУ імені Тараса Шевченка, 2007 – С. 180-184.

Матеріали конференцій:

Барсегян А.Г. Валютная политика Украины // Страны СНГ в условиях глобализации: Материалы Международной научно-практической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых, Москва, 28-30 марта 2002 года. – М.: “Экон-Информ”, 2002. – С. 25-26.

Барсегян А.Г. Валютная политика как фактор экономического роста // Теория и практика экономики и предпринимательства: Материалы Всеукраинской научно-практической конференции, Алушта, 3-5 мая 2004 года. – Симферополь, 2004. – С. 123-124.

Барсегян А.Г. Административные меры НБУ – инструмент регулирования валютного курса // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины: Материалы V Международной научно-практической конференции, 28 сентября 2006 года. – Симферополь, 2006. – С. 128-129.

Барсегян А.Г. Специфические факторы, определяющие курсообразование в Украине // Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів: Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції. – Запоріжжя, 19-29 жовтня 2006 року. - ЗНУ, 2006. – С. 21-22.

Барсегян А.Г. Взаимовлияние валютного курса и основных инструментов его регулирования // Проблемы развития финансовой системы Украины: Сб. трудов ІІІ Международной научно-практической конференции, 20-23 марта 2007 года. – Симферополь: Изд-во МОО “Центр Стабилизации”, 2007. – С. 14-15

АНОТАЦІЯ

Барсєгян А.Г. Валютно-курсова політика України в системі макроекономічного регулювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за фахом 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню загальних і специфічних закономірностей функціонування валютно-курсових процесів в Україні. Розглянуто основні сучасні теорії валютного курсу, їхні види, методи визначення рівноважного валютного курсу. Дано визначення основним поняттям, що характеризують об'єкт і предмет дослідження. Проведено критичний аналіз становлення й еволюції валютної системи України і розглянуто сучасну практику валютного регулювання. Установлено основні закономірності взаємовпливу валютного курсу й основних макроекономічних показників в Україні. Побудовано модель курсоутворення в Україні, засновану на основних макроекономічних особливостях формування валютного курсу. Встановлено основні напрями оптимізації механізмів валютно-курсової політики і вироблено рекомендації з удосконалення системи валютного регулювання в Україні. Розроблено методику зі створення системи підтримки прийняття рішень у валютно-курсовому регулюванні.

Ключові слова: валютно-курсова політика, валютний курс, фактори курсоутворення, валютний ринок, режим валютного курсу.

АННОТАЦИЯ

Барсегян А.Г. Валютно-курсовая политика Украины в системе макроэкономического регулирования. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев, 2007.

Диссертация посвящена исследованию общих и специфических закономерностей функционирования валютно-курсовых процессов в Украине. Рассмотрены основные современные теории валютного курса, их виды, а также методы определения равновесного валютного курса. Проанализированы режимы валютного курсообразования и особенности их применения. Даны определения основным понятиям, характеризующим объект и предмет исследования. Рассмотрена практика проведения валютной политики в зарубежных странах и определены особенности формирования целей и принципов осуществления валютной политики в развитых и развивающихся странах.

Проведен анализ эволюции и выделены этапы становления валютной системы Украины. Рассмотренная современная практика валютного регулирования позволила выявить негативные последствия влияния валютно-курсовой политики на развитие экономической системы Украины, заключающиеся в разбалансированности основных структурных макро-экономических зависимостей, что провоцирует, в частности, необоснованное увеличение денежной массы за счет эмиссии через канал валютного рынка. На основе качественного анализа валютной политики Украины выделены основные факторы формирования современных валютно-курсовых процессов, что позволило автору обобщить и консолидировать систему зависимостей между валютным курсом и курсообразующими факторами.

Установлены основные закономерности взаимовлияния валютного курса и основных макроэкономических показателей в Украине. С помощью корелляционно-регрессионного метода