ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БЕРЕГУЛЯ Андрій Ярославович
УДК 336.717.3:722.1.001
ЗАОЩАДЖЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Спеціальність 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Одеса – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі банківської справи в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: |
кандидат економічних наук, доцент Кузнєцова Людмила Вікторівна, Одеський державний економічний університет Міністерства освіти та науки України, завідувач кафедри банківської справи (м. Одеса)
Офіційні опоненти: |
доктор економічних наук, професор Міщенко Володимир Іванович, директор Центру наукових досліджень Національного банку України (м. Київ)
кандидат економічних наук, доцент кафедри банківської справи, Рисін Віталій Васильович, Університет банківської справи Національного банку України (м. Львів)
Захист відбудеться “21” грудня 2007 року о 12.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.055.01 Одеського державного економічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 8
Автореферат розісланий “21” листопада 2007 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.І. Ковальов
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. В умовах поглиблення світових процесів фінансової глобалізації та їх впливу на розвиток економіки України особливого значення набуває забезпечення фінансовими ресурсами економічного зростання. Сучасний період діяльності національної банківської системи позначається значними змінами у формуванні та перерозподілі фінансових ресурсів, активізації використання іноземного банківського капіталу і зростання обсягів банківського обслуговування на внутрішньому та зовнішньому ринках. Однією з головних проблем залишається низька здатність банківської системи України до забезпечення економічного зростання необхідними за обсягами, ціною і термінами ресурсами. Аналіз динаміки банківських ресурсів свідчить про постійне зростання обсягів вкладів населення та позитивні зміни в їх структурі. Поряд із цим, незважаючи на певний досвід, накопичений у банківській сфері, залишаються невирішеними окремі проблеми щодо процесів акумуляції банками заощаджень населення, забезпечення певного рівня їх капіталізації, надійності збереження банківських вкладів та посилення конкурентоспроможності банків на фінансових ринках.
Для вирішення проблеми забезпечення економіки необхідним обсягом кредитних ресурсів, перед банками постає надзвичайно актуальне завдання посилення їх ролі в організованому формуванні та використанні заощаджень населення, що спонукає до створення системи заходів щодо стимулювання процесів залучення грошових коштів фізичних осіб.
Проблеми заощаджень населення розглядаються на теоретичному та методологічному рівнях у працях таких зарубіжних учених, як А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. С. Міль, Дж. А. Гобсон, А. Маршалл, Дж. М. Кейнс, Р. Харрод, а також Ф. Модільяні, Дж. Дьюзенберрі, М.Фрідман, Р. Солоу. Дослідженню проблем заощаджень також присвячені роботи таких вітчизняних економістів, як М.Д. Алексєєнко, А.П. Вожжов, О.В. Дзюблюк, Н.В. Дорофеева, І.О. Лютий, В.С. Марцин, В.І. Міщенко, А.М. Мороз, В.І. Огієнко, В.В. Рисін, М.І. Савлук, Т. С. Смовженко та інших.
Оцінюючи внесок зазначених учених у дослідження проблеми заощаджень населення, необхідно відмітити, що питання формування концептуальних та методологічних засад стосовно використання заощаджень населення як фінансового ресурсу для забезпечення економічного зростання недостатньо розроблені як у науковому, так і в організаційно-прикладному аспектах. Так, вимагають свого подальшого дослідження питання сучасної сутності заощаджень та факторів і мотивів, що їх визначають, крім того, недостатньо дослідженими є концептуальні питання розробки стратегії банками на ринку депозитів та практичні аспекти визначення ефективності використання депозитних процентних ставок банківськими установами як чинника стимулювання залучення грошових коштів населення.
Значимість зазначених проблем, необхідність їх вирішення та актуальність викладених аспектів обумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили мету, завдання і напрями наукового дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з тематичними планами науково-дослідних робіт Одеського державного економічного університету. Результати дослідження були використані при виконанні науково-дослідної роботи на тему “Удосконалення управління діяльністю комерційних банків України”, яка розробляється колективом кафедри банківської справи Одеського державного економічного університету (державний реєстраційний номер 0104U010548), де автором запропоновано нову методику оцінки впливу макроекономічних факторів на обсяги депозитів населення в банках.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методичних засад та прикладних аспектів щодо стимулювання процесів залучення заощаджень населення банківськими установами як джерела фінансового забезпечення економічного зростання.
Реалізація мети дослідження обумовила необхідність постановки та вирішення таких завдань:
- виявити сутність поняття “заощадження населення” та визначити їх роль у забезпеченні розвитку національної економіки;
- розробити класифікацію факторів і мотивів, що впливають на рівень заощаджень населення;
- провести порівняльний аналіз впливу факторів і мотивів на рівень заощаджень населення як ресурсу економічного зростання в різних країнах світу;
- оцінити ефективність залучення заощаджень населення банківськими установами;
- обґрунтувати розрахунок мінімального рівня страхового покриття фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- узагальнити методи та моделі оцінки впливу факторів і мотивів на рівень заощаджень населення як на національному, так і на регіональному рівнях;
- обґрунтувати необхідність удосконалення стратегії банків щодо залучення заощаджень населення в умовах економічного зростання.
Об'єкт дослідження – процеси формування заощаджень населення.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні засади залучення та використання банківськими установами заощаджень населення.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є об’єктивні та фундаментальні положення сучасної економічної теорії. У процесі дослідження використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання: аналізу та синтезу – для деталізації предмета дослідження та вивчення його функціональних і структурних складових; логічного узагальнення – для класифікації та визначення взаємозв’язку мотивів і факторів заощаджень населення; графічний та побудови аналітичних таблиць – для наочного зображення результатів дослідження; економіко-математичного моделювання (при визначенні та побудові моделей, що визначають вплив окремих факторів і мотивів на рівень заощаджень населення).
Інформаційною базою дослідження стали Закони України, Постанови Правління НБУ, статистичні дані Державного комітету статистики України, Фонду гарантування внесків фізичних осіб, фінансові звіти банків, Міжнародного валютного фонду, Організації економічного співробітництва і розвитку, дані періодичних видань, Інтернету.
Наукова новизна одержаних результатів. Нові наукові положення дисертації, які розроблено автором особисто та виносяться на захист, полягають у наступному:
вперше:
- визначено межі впливу депозитної відсоткової ставки на обсяг вкладів населення в банках України на основі використання багатофакторної регресійної моделі;
удосконалено:
- класифікацію періодів розвитку теорій заощаджень населення, в основу якої покладено врахування якісного та кількісного впливу певних факторів та мотивів на обсяги заощаджень населення;
- методичні підходи щодо оцінки впливу факторів та мотивів на обсяги заощаджень населення на національному і регіональному рівнях з використанням багатофакторної регресійної моделі;
- методику розробки стратегії банківських установ щодо залучення заощаджень населення на основі запропонованих критеріїв (термін та валюта депозиту), які враховують необхідність вирішення завдання пріоритетності формування заощаджень населення в національній валюті;
набуло подальшого розвитку:
- підхід до аналізу прояву мотивів заощаджень у залежності від таких основних факторів, як доходи населення і горизонт прогнозування, використання якого сприятиме формуванню банківськими установами ефективної депозитної політики;
- визначення сутності поняття “заощадження населення”, зміст якого полягає у розгляді заощаджень населення як відкладеного споживання, що формується у натуральній, грошовій та фінансовій формах під впливом взаємодії сукупності факторів та мотивів на рівень ощадливості;
- підхід до визначення оптимальної суми страхового покриття депозитів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що сприятиме подальшому стимулюванню зростання вкладів населення.
Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані банками для вдосконалення процесів формування ресурсної бази, а також при розробці системи оцінки впливу факторів і мотивів на обсяги депозитів населення. Розроблені теоретичні та методологічні положення можуть бути використані Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб при розробці програм розвитку банківської системи, а також для підготовки курсів лекцій і проведення практичних занять у вищих навчальних закладах.
Окремі положення та методичні рекомендації дисертаційного дослідження впроваджено у практичну діяльність таких банківських установ:
· ЗАТ “Перший український міжнародний банк” - розроблено та впроваджено стратегію банку щодо залучення заощаджень населення в Одеському регіоні (довідка № ODE-6/894/1 від 20 червня 2007р.);
· АКБ “МТБ” - впроваджено пропозиції щодо використання економіко-математичних методів при проведені аналізу факторів, які впливають на рівень депозитів населення на макрорівні (довідка № 0351914/07 від 25 квітня 2007р.);
· АБ “Південний” - теоретичні положення дисертаційного дослідження використовуються при розробці внутрішніх положень банку, які регламентують здійснення депозитних операцій, а також проведення семінарів та “круглих столів” для підвищення кваліфікаційного рівня працівників банку (довідка № 01/15605 від 20 вересня 2007р.).
· Результати наукових досліджень використовуються в навчальних дисциплінах “Грошово-кредитна політика та центральний банк”, “Гроші та кредит”, які викладаються студентам Одеського державного економічного університету (довідка № 01-10/1477 від 04 вересня 2007 р.)
Особистий внесок здобувача. Усі наукові дослідження, викладені в дисертації, отримані автором особисто. Опубліковані праці виконані без співавторства й відображають основні положення проведеного дослідження.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації пройшли апробацію на міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: IV Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України” (м. Алушта, 2005 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика економіки та підприємництва” (м. Алушта, 2006 р.), VIII Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених “Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми” (м. Донецьк, 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми розвитку банківництва в Україні” (м. Одеса, 2006 р.), науково-практичній конференції молодих науковців „Проблеми підвищення ефективності господарювання в умовах трансформаційної економіки” (м. Одеса, 2006 р.), Четвертій Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених “Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті” (м. Тернопіль, 2007 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика економіки та підприємництва” (м. Алушта, 2007 р.)
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 9 наукових працях автора загальним обсягом 2,67 д.а., з них 5 статей у фахових виданнях обсягом 2,31 д.а.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох основних розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Основний зміст роботи викладено на 170 сторінках комп’ютерного тексту, включаючи 27 рисунків, 22 таблиці, 6 додатків. Список використаних джерел становить 182 найменування.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету та основні завдання дисертації, викладено методологічні основи та методи дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі “Теоретико-методологічні основи заощаджень населення в забезпеченні економічного зростання” на підставі опрацювання, критичної оцінки та узагальнення наукового доробку вітчизняних і зарубіжних учених дисертантом було визначено економічну сутність заощаджень населення, доведено необхідність аналізу впливу сукупної взаємодії факторів та мотивів на обсяги заощаджень, а також було досліджено процеси використання заощаджень як базової передумови зростання інвестицій в економічний розвиток країни. Особливу увагу приділено методологічним аспектам визначення мотивів та факторів заощаджень населення.
Дослідження праць вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячених заощадженням населення, дозволило автору зробити висновок, що при визначенні сутності цього поняття необхідно враховувати всю сукупність факторів та мотивів, які мають вплив на рівень ощадливості населення. Також було доведено, що зовнішнє економічне середовище визначає, який саме мотив заощаджень населення буде домінуючим: або рівномірне споживання протягом усього періоду життя, або мотив спадкування. Автором визначено основні фактори та мотиви, що впливають на процеси формування заощаджень (рис.1).
Рис. 1. Фактори та мотиви, що впливають на обсяги заощаджень населення
У ході дослідження доведено, що саме три ключові фактори (горизонт прогнозування, рівень післяпенсійного доживання, рівень доходу на душу населення) визначають, який із зазначених мотивів буде домінувати. Доведено, що тільки за умов можливого складання довгострокових прогнозів значення основних макроекономічних показників, тривалості післяпенсійного доживання, а також за наявності високих показників доходу на душу населення у формуванні заощаджень будуть переважати мотиви спадкування та рівномірного споживання протягом життя. У разі відсутності умов довгострокового прогнозування, незначної тривалості післяпенсійного доживання та одночасно наявності низького рівня доходу на душу населення буде домінувати мотив заощадження на непередбачений випадок, а вся інша частина доходів буде споживатися.
У дослідженні обґрунтовано, що суспільство, основою якого є індивіди із середнім рівнем доходу, буде більш ефективним для інвестиційного забезпечення економічного зростання, оскільки воно постійно невдоволене своїм рівнем споживання, тому індивіди будуть намагатися підвищувати свої доходи та, відповідно, заощадження.
У результаті дослідження світового та вітчизняного досвіду забезпечення інвестиційного розвитку фінансовими ресурсами, визначено, що основним джерелом економічного зростання країни є довгострокові мотивовані заощадження населення. Проведений у роботі аналіз динаміки показників валових заощаджень населення та довгострокових позичок, наданих банками України, дозволив дійти висновку, що заощадження мають стратегічне значення в забезпеченні економіки кредитними ресурсами (рис.2).
Рис. 2. Частка у ВВП валових заощаджень населення та довгострокових позичок, наданих банківськими установами України.
У роботі зазначено, що в грошово-кредитній політиці держави слід суттєво посилити увагу до забезпечення зростання реальних грошових доходів та заощаджень населення як базової передумови зростання інвестицій у реальну економіку.
На основі аналізу праць вітчизняних та зарубіжних економістів автором визначено власне поняття “заощадження населення”, яке запропоновано розглядати як відкладене споживання, що формується у натуральній, грошовій і фінансовій формах під впливом взаємодії сукупності факторів та мотивів на рівень ощадливості. Автором визначено поняття та складові фінансових активів. Обґрунтовано, що до фінансових активів можуть відноситися тільки такі форми заощаджень, які мають організований характер і приносять дохід: цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів, а також грошові депозити в банківських і небанківських установах та депозити у банківських металах.
Критичний аналіз поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців на процес формування заощаджень дозволив виділити наступні етапи розвитку теорій заощаджень населення: на першому етапі використовуються однофакторні лінійні моделі; другий етап характеризується розширенням переліку факторів та типів моделей; на третьому етапі застосовуються багатофакторні залежності, які враховують особливості різних економік.
На підставі проведених досліджень дисертантом доведено, що економічне зростання України на сучасному етапі неможливе без заощаджень населення, особливо в їх організаційній формі. Тому одним із першочергових завдань для економічної науки і практики є необхідність розробки та вдосконалення політики щодо збільшення обсягів депозитів населення як на рівні окремого банку, так і банківської системи України загалом.
У другому розділі “Аналіз умов залучення заощаджень населення банками України” викладено результати аналізу впливу факторів та мотивів на рівень заощаджень; обґрунтовані особливості динаміки заощаджень населення в країнах, які орієнтовані на фондовий ринок, і в країнах, які орієнтовані на банківський сектор; доведено необхідність більш глибокого аналізу процесів формування депозитів населення на регіональному рівні з метою підвищення ефективності управління ресурсною базою банківських установ.
У результаті дослідження виявлено: по-перше, заощадження можуть бути від’ємними, якщо поточний рівень постійного доходу населення нижчий за попередній; по-друге, у короткостроковому періоді при збільшенні доходу заощадження зростають як в абсолютному, так і в відносному вираженні, але це не притаманно країнам, які розвиваються та в яких населення намагається не відстати від рівня споживання в промислово розвинених країнах; по-третє, у довгостроковому періоді, за умов збільшення доходу заощадження зростають тільки в абсолютному значенні, а норма заощаджень залишаться постійною. Автором доведено, що така залежність притаманна тільки країнам, які орієнтовані на банківський сектор в тому числі і Україні, а в країнах, які орієнтовані на фондовий ринок, норма заощаджень постійно знижується.
Результати аналізу впливу факторів та мотивів на рівень заощаджень населення за допомогою побудованої багатофакторної регресійної моделі дозволяють дійти висновку, що в промислово розвинених країнах заощадженням населення притаманний високий ступінь самообумовленості (інертності), тобто за інших рівних умов, населення буде здійснювати заощадження, оскільки цей процес набуває ознаки звички. У дисертаційному дослідженні доведено, що в Україні депозитам населення в національній валюті також притаманна інертність, що, у свою чергу, відображає зростаючу довіру населення до національної валюти.
Дисертантом у роботі було зазначено, що Національному банку України і банківським установам потрібно через інструменти впливу на обсяги депозитів фізичних осіб регулювати рівень їх інертності, при цьому особливу увагу слід приділити засобам зниження рівня інертності заощаджень населення в іноземній валюті.
Визначено вплив валютного курсу на рівень депозитів населення, доведено, що при девальвації національної валюти відносно долара США депозити населення в національній валюті значно зменшуються, в іноземній – суттєво підвищуються. Депозити банківських установ, що за умов девальвації одночасно підвищують процентні ставки за депозитами в іноземній валюті, набувають ознаки інертності, а депозити в національній валюті цих банків таку ознаку втрачають.
Обґрунтовано, що в країнах Східної та Центральної Європи успішному проходженню процесу трансформації економіки сприяла кредитно-інвестиційна діяльність банківських установ. Відмічено, що показник співвідношення депозитів населення до ВВП в Україні вже досяг рівня Східної Європи, але значення показника депозитів на душу населення залишається ще низьким (табл.1).
Таблиця 1
Розмір депозиту на душу населення в країнах Східної Європи станом на 01.01.2006 р.
Показники | Країна
Чехія | Польща | Естонія | Україна
Чисельність населення, осіб. | 10 212 000 | 38 163 000 | 1 345 000 | 47 110 000
Депозити населення, усього, млн. дол. США | 41 ,0 | 70 ,0 | 2 ,0 | 14 ,0
Розмір депозиту на одну особу, дол. США | 4030,0 | 1855,0 | 2030,0 | 308,0
Автор звертає увагу на тому, що при зростанні розміру депозиту на одну особу до рівня аналогічного показника Польщі кошти населення, залучені вітчизняною банківською системою, зростуть у шість разів, що дозволить досягнути більших темпів економічного зростання в майбутньому.
Результати проведеного аналізу дозволяють виділити такі характерні риси залучення депозитів населення банками Одеського регіону: по-перше, на відміну від виявлених загальнонаціональних залежностей, населення значну перевагу надає валютним вкладам; по-друге, девальвація національної валюти стосовно до долара США підвищує обсяги депозитів населення як у національній, так і в іноземній валюті; по-третє, процентна ставка за депозитами в іноземній валюті має непрямий позитивний вплив на рівень депозитів у національної валюті та негативний вплив на рівень депозитів в іноземній валюті.
У процесі дослідження було виявлено, що переважна більшість банківських установ не здійснює системний аналіз заощаджень населення, тому використання запропонованої дисертантом методики аналізу приведе до підвищення ефективності залучення грошових коштів населення, а також сприятиме подальшому економічному зростанню країни.
У третьому розділі “Засоби стимулювання процесів залучення заощаджень населення банківською системою України” сформульовані рекомендації щодо вдосконалення системи захисту заощаджень населення в Україні, досліджено взаємозв’язок між рівнем депозитної процентної ставки та обсягами депозитів населення, розглянуті перспективи розвитку засобів стимулювання банками процесів залучення заощаджень населення за умов економічного зростання.
На підставі аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду встановлення максимальної суми страхового покриття автором було обґрунтоване таке: по-перше, необхідність впровадження системи перерозподілу ризику між вкладником банку і самою банківською установою; по-друге, використання диференційованого підходу при сплаті регулярних і спеціальних зборів банківськими установами; по-третє, встановлення максимальної суми страхового покриття залежно від показника ВВП на душу населення.
У результаті аналізу теоретичних розробок вітчизняних та зарубіжних науковців, дисертантом запропоновано власний підхід до встановлення максимальної суми страхового покриття депозитів фізичних осіб (табл.2).
Таблиця 2
Прогноз підвищення рівня максимального покриття депозитів в Україні
Рік | Максимальна сума покриття (грн.) | ВВП на душу населення (грн.) | Рівень страхового покриття депозитів стосовно ВВП на душу населення
2007 | 25000 | 13376 | 1,87
2008 | 35000 | 15579 | 2,25
2009 | 45000 | 18146 | 2,48
2010 | 55000 | 21136 | 2,60
2011 | 65000 | 24618 | 2,64
2012 | 75000 | 28674 | 2,62
2013 | 85000 | 33398 | 2,55
2014 | 95000 | 38901 | 2,44
2015 | 105000 | 45310 | 2,32
2016 | 115000 | 52775 | 2,18
2017 | 125000 | 61470 | 2,03
Данні таблиці свідчать, що станом на 01.08.2007р. в Україні максимальна сума покриття складала 25 грн. Для того щоб визначити достатність рівня цього покриття, було використано показник відношення страхового покриття вкладів населення до ВВП на душу населення, який склав 1,88. Оптимальний рівень цього показника у світовій практиці повинен у 2-3 рази перевищувати рівень співвідношення ВВП на душу населення. На підставі наведених у таблиці розрахунків, у 2008 р. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб необхідно підвищити рівень страхового покриття до 35 грн., що сприятиме досягненню рекомендованого значення показника до 2,25. При щорічному підвищенні протягом 2008-2017 рр. рівня покриття на душу населення на 10 грн., за умов збереження темпів середнього приросту доходів на душу населення (2004–2006 рр.) страхове покриття депозитів в Україні буде відповідати рекомендаціям Директиви 94/19/ЄС (мінімальний рівень покриття 20 євро). Використання рекомендацій автора буде сприяти розвитку інтеграції до загальноєвропейської системи гарантування вкладів. Зазначено, що підвищення страхового покриття з 31.08.2007 р. до 50 грн. не є науково обґрунтованим, тому що перевищує оптимальний рівень цього показника та може призвести до виникненню в банківської системі морального ризику.
У результаті аналізу досліджень західних та вітчизняних економістів розроблено модель оцінки впливу процентної ставки на обсяги заощаджень. Обґрунтовано існування певних меж впливу, що визначаються наступними умовами: по-перше, зміни процентної ставки можуть негативно впливати на обсяг депозитів населення; по-друге, можливе виникнення таких умов (зона відносної стабільності), при яких збільшення процентної ставки за депозитами буде позитивно впливати на обсяг депозитів (рис.3).
Рис. 3. Залежність обсягів заощаджень населення від процентної ставки
Використання багатофакторної регресійної моделі дозволило визначити точку критичного ризику в Україні – 15% (точка В). Результати проведених дисертантом розрахунків свідчать про зворотній зв’язок між процентною ставкою та депозитами населення, у тому випадку, коли рівень процентної ставки вище 15%. Депозити населення починають зростати тільки за умов, коли процентна ставка знижується нижче рівня 15%. У роботі обґрунтовано, що процентна ставка є відображенням економічного стану країни, тому банки повинні змінювати ставки за депозитами, враховуючи рівень економічного розвитку країни.
Автором доведено, що між процентною ставкою, яка не досягає значення точки критичного ризику, та депозитами населення є таким зв’язок: по-перше, короткострокові зміни процентної ставки істотно не впливають на рівень депозитів населення; по-друге, середньострокові зміни процентної ставки відіграють активну роль у залученні депозитів як при тенденції до ії зниження, так і при тенденції до ії підвищення, але у випадку, коли процентна ставка знаходиться в межах зони відносної стабільності; при зниженні депозитних ставок підсилюється мотив постійного рівня споживання, при зростанні – мотив збільшення добробуту; по-третє, довгострокова зміна процентної ставки не впливає на рівень депозитів населення, оскільки в формуванні депозитів у такому разі основну роль відіграють такі мотиви, як мотив спадкування та мотив забезпечення післяпенсійного споживання.
На підставі проведеного аналізу в дисертаційному дослідженні обґрунтовано, що потенціал економічного зростання країни визначається рівнем внутрішніх заощаджень, тому за рахунок залучення тільки зовнішніх запозичень неможливо забезпечити стале та довгострокове економічне зростання, що потребує розробки виваженої грошово-кредитної політики стимулювання внутрішніх заощаджень, особливо заощаджень населення.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо розробки методологічних засад та обґрунтування прикладних аспектів вивчення факторів та мотивів заощаджень населення. Це дало змогу сформулювати ряд висновків і пропозицій, які розкривають результати виконання поставлених завдань дослідження.
1. У всіх країнах світу грошові заощадження населення відіграють важливу роль в інвестиційному забезпеченні економічного зростання. Тому перед банківською системою України постає надзвичайно актуальне завдання щодо акумуляції заощаджень населення як внутрішнього ресурсу економічного розвитку.
2. Системній підхід до визначення поняття “заощадження населення” дозволив обґрунтувати їх як відкладене споживання, що формується у натуральній, грошовій та фінансовій формах під впливом взаємодії сукупності факторів та мотивів на рівень ощадливості. Було обґрунтовано, що тільки, враховуючі всю сукупність мотивів й факторів заощаджень населення, можливо визначити їх сутність.
3. Для більш глибокого розуміння сутності заощаджень населення та їх практичного використання при формуванні ресурсної бази банків необхідним є дослідження розвитку теорій заощаджень населення. В результаті систематизації поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців на процес формування заощаджень виділено основні етапи розвитку теорій заощаджень населення: на першому етапі використовуються однофакторні лінійні моделі та відбувається накопичення знань про предмет дослідження; другий етап характеризується розширенням переліку факторів та типів моделей, що застосовувалися ученими; на третьому етапі набуває вирішального значення використання значних обсягів статистичних даних та побудова багатофакторних залежностей з урахуванням особливостей різних економік.
4. Заощадження населення відіграють важливу роль у забезпеченні економічного зростання України. У країнах, економіка яких динамічно розвивається, спостерігається зростання рівня внутрішніх заощаджень або залучення зовнішніх. Збільшення заощаджень, необхідних для фінансування інвестицій, стимулює зростання економіки й підвищення добробуту населення, у цьому зв’язку особливого значення набуває формування їх фінансових активів.
5. Узагальнення існуючих підходів до визначення поняття “фінансові активи” дозволило внести уточнення його сутності. Автором запропоновано розглядати їх як активи, що мають організований характер та приносять дохід, а саме: цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів, а також грошові депозити в банківських та небанківських установах та депозити у банківських металах.
6. Заощадження населення підпорядковуються довгостроковим, середньостроковим і короткостроковим мотивам. Обґрунтовано необхідність комплексної оцінки впливу мотивів та факторів на обсяги заощаджень. Запропоновано таку ієрархію мотивів: мотив збереження вартості доходу, мотив одержання доходу від розміщених активів, мотив рівномірного споживання і мотив передачі спадщини. Залежно від впливу таких факторів як рівень прогнозування, рівень доходу і рівень доживання, можна визначити які мотиви домінували у періоді, що досліджується.
7. Дослідження теорій заощаджень дозволило визначити, що заощадження населення можуть бути негативними в тому випадку, якщо попередній постійний дохід був вище дійсного. Доведено, що в короткостроковому періоді, при збільшенні доходу, заощадження зростають як в абсолютному, так і у відносному вираженні. У довгостроковому ж періоді, при збільшенні доходу, заощадження зростають тільки в абсолютному виразі, а у відносному залишаються постійними.
8. Визначено, що депозитам населення в національній валюті властива інертність, вказане є свідченням зростаючої довіри населення до національної валюти, разом із тим, депозитам в іноземній валюті внутрішня інерція не властива. Це свідчить про зміни пріоритетів населення на здійснення вкладів у національній валюті, а також про зниження рівня доларизації у країні.
9. Для ефективного використання інструментів банків щодо залучення грошових коштів населення необхідно враховувати регіональні особливості. Дослідження процесів формування та залучення заощаджень на банківські вклади Одеського регіону дозволило зробити наступні висновки: депозитам в іноземній валюті властива інертність; девальвація гривні стосовно долара США позитивно відбивається на величині депозитів населення як у національній, так і в іноземній валютах; населення диференційовано формує вклади залежно від джерела отримання доходу (у національній валюті - від більш високих ставок, в іноземній - від курсової різниці за умов девальвації національної валюти).
10. На підставі аналізу світового досвіду розвитку систем страхування вкладів населення було запропоновано методику визначення суми максимального страхового покриття депозитів населення залежно від показника ВВП на душу населення.
11. За результатами розробленої у роботі моделі доведено, що існують певні межі впливу процентної ставки на рівень депозитів у банках. Визначено наявність залежності між процентною ставкою, яка не досягає значення точки критичного ризику, та депозитами населення. По-перше, в короткостроковому періоді зміни процентної ставки істотно не впливають на рівень депозитів населення. По-друге, зміни процентної ставки в середньостроковій перспективі відіграють активну роль у залученні депозитів як при тенденції до ії зниження, так і при тенденції до ії підвищення, але у тому випадку, якщо процентна ставка знаходиться в межах зони відносної стабільності; при зниженні депозитних ставок підсилюється мотив постійного рівня споживання, при зростанні – мотив збільшення добробуту. По-третє, зміна процентної ставки в довгостроковій перспективі не впливає на рівень депозитів населення, оскільки при формуванні депозитів у цьому випадку основну роль відіграють такі мотиви, як мотив спадкування та мотив забезпечення післяпенсійного споживання.
12. Запропоновані у дисертаційному дослідженні підходи до розробки стратегії формування оптимальної ресурсної бази за рахунок збільшення обсягів строкових депозитів населення у національної валюті впроваджено в практичну діяльність банків Одеського регіону.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:
1. Берегуля А.Я. Рівень заощаджень населення в трансформативній економіці. // Вісник Львівської державної фінансової академії: Економічні науки./ Львівська державна фінансова академія. – Львів. – 2005. – №8. – С. 268-273. – 0,37 д.а.
2. Берегуля А.Я. Вплив процентної ставки на рівень заощаджень.// Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць/ Одеський державний економічний університет. – Одеса. – 2004. – Вип. 18. – С. 27-32. – 0,37 д.а.
3. Берегуля А.Я. Класики економічної теорії щодо заощаджень населення.// Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць/ Одеський державний економічний університет. – Одеса. – 2005. – Вип. 19. – С. 24-29. – 0,37 д.а.
4. Берегуля А.Я. Довгострокові та короткострокові ощадні мотиви населення// Науковий вісник – Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – 2006. – №10 (30). – С.104-114. – 0,6 д.а.
5. Берегуля А.Я. Сбережения населения в странах, ориентированных на фондовый рынок и банковский сектор//Культура народів Причорномор’я – 2006. – №80. С.12-17. – 0,6 д.а.
В інших виданнях:
6. Берегуля А.Я. Сбережения населения как ключевой фактор роста экономики//Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України”, вересень 2005р. – Алушта. – 2005р. – С.89-90. – 0,07 д.а.
7. Берегуля А.Я. Анализ факторов, влияющих на уровень сбережений населения// Матеріали VII міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених “Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми. – Донецьк. – 2006. – С.38 – 0,07 д.а.
8. Берегуля А.Я. Аналіз макроекономічних чинників, що впливають на рівень заощаджень населення// Матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті. – Тернопіль. – 2007. – С. 43-45. – 0,15 д.а.
9. Берегуля А.Я. Перспективи розвитку процесів залучення заощаджень населення банками одеського регіону// Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції “Теорія і практика економіки і підприємництва. – Алушта. – 2007. – С.106-107. – 0,07 д.а.
АНОТАЦІЯ
Берегуля А.Я. Заощадження населення в умовах економічного зростання. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит. – Одеський державний економічний університет, Одеса, 2007.
У дисертації розглянуто теоретично-методологічні підходи до вивчення впливу факторів та мотивів на рівень заощаджень населення в умовах економічного зростання. Основні теоретичні узагальнення полягають у наступному: уточнено зміст понять “заощадження населення”, “фінансові активи”, розроблено класифікацію факторів та мотивів заощаджень населення. Обґрунтовано розмір максимальної суми страхового покриття депозитів населення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Теоретично визначено зони впливу процентної ставки на рівень депозитів та за допомогою багатофакторної регресійної моделі розраховано критичну точку впливу процентної ставки.
У практичних рекомендацій дисертації обґрунтовано нові підходи до аналізу депозитів населення, впровадження яких дозволяє зробити процес залучення грошових коштів населення більш ефективним. Основні результати дисертаційної роботи було запроваджено в практичної діяльності банків Одеського регіону, а також у навчальному процесі Одеського державного економічного університету.
Ключові слова: заощадження населення, економічне зростання, процентна ставка, фактори та мотиви заощаджень, фінансові активи, система страхування заощаджень населення.
АННОТАЦИЯ
Берегуля А.Я. Сбережения населения в условиях экономического роста. - Рукопись.
Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - Деньги, финансы и кредит. - Одесский государственный экономический университет, Одесса, 2007.
В диссертации исследованы теоретические и методологические подходы к изучению влияния факторов и мотивов на уровень сбережений населения в условиях экономического роста, а также разработаны практические рекомендации для более эффективного привлечения банками денежных средств населения.
В результате анализа зарубежного и отечественного опыта обеспечения инвестиционного развития финансовыми ресурсами, определено, что основным источником экономического роста страны являются долгосрочные мотивированные сбережения населения. Проведенный в работе анализ динамики показателей валовых сбережений населения и долгосрочных ссуд, предоставленных банками Украины, позволил сделать вывод, что сбережения населения имеют стратегическое значение в обеспечении экономики кредитными ресурсами.
Основные теоретические разработки состоят в следующем: уточнено содержание понятий “сбережения населения” и “финансовые активы”. Так под понятием “сбережения населения” предложено понимать отложенное потребление населения, которое формируется в натуральной, денежной и финансовой формах, под влиянием взаимодействия совокупности факторов и мотивов на уровень бережливости. В связи с использованием различных подходов в теории и в законодательных актах к определению понятия “финансовые активы”, предложено уточненное определение: финансовые активы – это такие формы сбережений, которые имеют организованный характер и приносят доход: ценные бумаги, долговые обязательства и право требования долга, которые не отнесены к ценным бумагам, а также денежные депозиты в банковских и небанковских учреждениях и депозиты в банковских металлах.
Разработана классификация факторов и мотивов, влияющих на объем сбережений населения, выделены основные: горизонт прогнозирования, уровень после пенсионного дожития, доходы населения, мотив получения доходов от активов, мотив сохранения дохода, мотив равномерного потребления, мотив передачи наследства. Разработана теоретическая модель зон влияния процентной ставки на уровень депозитов и с помощью многофакторного регрессионного моделирования определена критическая точка влияния процентной ставки. Процентная ставка, значение которой ниже точки критического риска, положительно влияет на уровень депозитов населения.
В результате исследования выявлено следующее: во-первых, сбережения могут быть отрицательными, если текущий уровень постоянного дохода населения ниже предыдущего; во-вторых, при увеличении дохода, в краткосрочном периоде, сбережения возрастают как в абсолютном, так и в относительном выражении, что несвойственно развивающимся странам, в которых население старается не отстать от уровня потребления в промышленно развитых странах; в-третьих, в долгосрочном периоде, при условиях увеличения дохода сбережения возрастают только в абсолютном выражении, а норма сбережений остается постоянной. Доказано, что такая зависимость присуща только странам, ориентированным на банковский сектор, в том числе и Украине, а в странах, которые ориентированы на фондовый рынок, норма сбережений постоянно снижается.
На основе анализа были определены различия в динамике сбережений населения между промышленно развитыми странами и развивающимися, а также между странами, ориентированными на фондовый рынок и странами, ориентированными на банковский сектор. Определены расхождения между уровнем влияния разных макроэкономических факторов на величину депозитов населения на региональном уровне. Показано, что на национальном уровне депозитам населения в национальной валюте присуще такое свойство, как инертность; девальвация национальной валюты относительно доллара США, снижает объем депозитов в национальной валюте, а в иностранной - увеличивает. В Одесском регионе было выявлено наличие инертности не только национальной, но и иностранной валюты. Предложены новые подходы определения максимальной суммы страхового покрытия депозитов населения, а именно: увеличение суммы страхования депозитов населения должно соответствовать динамике показателя ВВП на душу населения. К практическим рекомендациям диссертации относятся: обоснование новых подходов анализа депозитов населения, внедрение которых позволит повысить эффективность процесса привлечения денежных средств населения на вклады банков, разработка авторского подход анализа системы проявления мотивов сбережений в зависимости вот макроэкономической среды.
Основные результаты диссертационной работы были внедрены в практическую работу деятельности банков Одесского региона, а также в учебном процессе Одесского государственного экономического университета.
Ключевые слова: сбережения населения, экономический рост, процентная ставка, факторы и мотивы сбережений, финансовые активы, система страхования сбережений населения.
ANNOTATION
Beregulya A. Household savings in economic grow conditions. – Manuscript.
The dissertation for scientific degree of Candidate in Economics Degree on the specialty 08.00.08 – Money, Finance and Credit, – Odesa State Economic University, Odesa, 2007.
The dissertation explores impact of the various factors on the level of household savings and empirical testing of their impact in Ukrainian economy is presented.
Some conceptual approaches toward development of activation process of accumulation household savings based on the “household saving”, “financial assets” definition development are proposed. On the basis on presented analysis the special features of the dynamics of the household savings not only between the industrially developed countries and transformative, but also between the fund
