ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ.М.І.ПИРОГОВА

БЕЛЯЄВ ЕДУАРД ВІКТОРОВИЧ

УДК 572:572-087:616-071.3:572.7:575.191:616.314-002:613.956

АНТРОПОГЕНЕТИЧНІ ФАКТОРИ ВИНИКНЕННЯ карієсу у

практично здорових міських юнаків і дівчат

Подільського регіону України

14.03.01 - нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Вінниця-2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова, МОЗ України, Вінниця.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Гунас Ігор Валерійович,

Вінницький національний медичний університет ім. М.І.

Пирогова МОЗ України, завідувач науково – дослідного

центру;

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гумінський Юрій

Йосипович, Вінницький національний медичний університет

ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри анатомії

людини;

доктор медичних наук, професор Ольховський Василь

Олексійович, Харківський державний медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри судової медицини та основ

права.

Захист відбудеться “21” листопада 2007 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.02 при Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України: 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56.

З дисертацією можливо ознайомитися в бібліотеці Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова: 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56.

Автореферат розісланий “18” жовтня 2007р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

к. мед. н., доцент О.В.Власенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання профілактики і ранньої діагностики карієсу, як найбільш розповсюдженої патології зубощелепової системи, яку вивчають у більшості країн світу на рівні регіону і популяції (В.Г. Николаев, В.В. Парилов, А.С. Солнцев и др., 1995.; Варивода В.О., 2005), залишаються одними з найбільш складних та актуальних проблем стоматології. Проведенню високоефективних профілактичних заходів сприяє всебічне вивчення і виявлення факторів, що провокують виникнення і розвиток карієсу. Однак, відомі з літератури способи прогнозування карієсу орієнтовані на окремі ланцюги його патогенетичних механізмів, які обумовлені екзо- і ендогенними факторами (Борисенко А.В., 2005; Боровский Е.В., Леонтьев Е.К., 1991; Недосеко В.Б., 1988), і не враховують індивідуальні антропогенетичні особливості організму в цілому.

Поєднання питань конституції та генетичних маркерів, що спостерігається на сучасному етапі, та погляди на конституцію як на систему маркерів пов’язані, в значній мірі, з виявленням генетичних факторів схильності до розвитку мультифакторіальних захворювань (Гобунова И.Л., 2006; Saub R.D., Jaafar N.K., 2001). Отримання максимально повної інформації про зв’язок різних конституційних ознак з виникненням мультифакторіальних захворювань є одним із підходів для реалізації феногенетичного аналізу (Никитюк Б.А., Мороз В.М., Никитюк Д.Б., 1998).

Визначення ознак фенотипу, які знаходяться в причинно-наслідкових відношеннях з тими чи іншими ланками патогенезу будь-якого мультифакторіального захворювання, має виключну роль в обгрунтуванні спадкової природи виникнення карієсу зубів (Окушко В.Р., 2003). Причому, дослідження впливу генетичних маркерів на виникнення карієсу, в основному, проводяться в напрямку вивчення антигенів крові і хромосомного апарату (Мельничук Г.М., 2004), а зв’язок антропометричних, соматотипологічних і дерматогліфічних ознак з виникненням карієсу залишається до теперішнього часу практично не вивченим (Черніна О.В., 1999; Руда І.В., Кухар І.Д., 2005).

Зв’язок з науковими програмами. Тема дисертації затверджена вченою радою стоматологічного факультету Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України (протокол №4 від 15 березня 2001 року) та проблемною комісією МОЗ і АМН України “Морфологія людини” (протокол №60 від 4 червня 2004 року). Дисертаційне дослідження проведене на базі науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова в рамках загально-університетської наукової тематики “Розробка нормативних критеріїв здоров’я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних захворювань” (№ державної реєстрації: 0103U008992). У її виконанні автор провів дослідження стану порожнини рота у міських юнаків і дівчат Подільського регіону України, що послужило підґрунтям дисертаційної роботи.

Мета і завдання дослідження. Встановити антропометричні, соматотипологічні та дерматогліфічні ознаки схильності до ураження карієсом у практично здорових міських юнаків і дівчат Подільського регіону України.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні основні задачі:

1. Встановити відміни антропометричних і соматотипологічних показників у практично здорових міських юнаків і дівчат з різною інтенсивністю карієсу зубів.

2. Визначити кореляційні зв’язки антропометричних і соматотипологічних показників з різною інтенсивністю карієсу зубів у практично здорових міських осіб юнацького віку.

3. Виявити кореляційні зв’язки показників долонної і пальцьової дерматогліфіки з різною інтенсивністю карієсу зубів у практично здорових міських юнаків і дівчат.

4. Розробити прогностичні математичні моделі інтенсивності ураження зубів карієсом у міських юнаків і дівчат Подільського регіону України в залежності від антропогенетичних особливостей організму.

Об’єкт дослідження – антропогенетичні фактори виникнення карієсу зубів.

Предмет дослідження – антропометричні, соматотипологічні та дерматогліфічні показники у практично здорових міських юнаків і дівчат Поділля з різними рінями інтенсивності карієсу.

Методи дослідження - стоматологічні – для верифікації діагнозу карієсу зубів та встановлення рівня інтенсивності карієсу; антропометричні, соматотипологічні і дерматогліфічні – для визначення феногенетичних факторів ризику виникнення карієсу зубів; математичні – для статистичної обробки отриманих результатів та побудови дискримінантних моделей.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведена комплексна оцінка антропометричних показників, соматотипу, компонентного складу маси тіла та показників пальцьової і долонної дерматогліфіки у соматично здорових міських юнаків і дівчат Подільського регіону України з різними рівнями ураження зубів карієсом.

Вперше встановлені особливості антропометричних, соматотипологічних показників і компонентів маси тіла у практично здорових юнаків і дівчат з різними рівнями інтенсивності карієсу, які характеризуються у більшості випадків вираженим статевим диморфізмом. Для юнаків з високою інтенсивністю карієсу характерні ектоморфний тип та виражене відставання у фізичному розвитку, а для дівчат – високий зріст, добре розвинута кісткова система і переважання ектоморфного типу будови тіла; для осіб з середньою інтенсивністю карієсу – мезоморфний тип будови тіла у юнаків і дівчат; для юнаків з низькою інтенсивністю карієсу – збалансований соматотип, а для дівчат – низький зріст, худорлявість та збалансований соматотип.

Вперше встановлені кореляційні зв’язки антропометричних, соматотипологічних показників і компонентів маси тіла з інтенсивністю пошкодження зубів карієсом у практично здорових міських осіб юнацького віку різної статі, які у більшості випадків підтверджують наведені вище закономірності до розвитку карієсу зубів різної інтенсивності в залежності від особливостей будови тіла.

Вперше виявлені кореляційні зв’язки дерматогліфічних показників з інтенсивністю пошкодження зубів карієсом та визначені їх особливості і розбіжності за силою та напрямком у практично здорових міських юнаків і дівчат.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дозволили встановити антропогенетичні фактори ризику виникнення карієсу зубів, що є основою для подальшої розробки і своєчасного застосування профілактичних і лікувальних заходів у міських юнаків і дівчат Поділля.

Вперше побудовані прогностичні дискримінантні моделі інтенсивності ураження зубів карієсом у міських юнаків і дівчат Подільського регіону України в залежності від антропогенетичних особливостей організму. На основі дискримінантних моделей розроблена комп’ютерна програма, яка дозволяє стоматологам досить швидко і зручно за допомогою антропометричних показників встановити найбільш характерний для даного індивідуума рівень КПВ.

Отримані результати досліджень використовуються в лекційних курсах та практичній роботі кафедр нормальної анатомії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Дніпропетровської державної медичної академії, кафедр нормальної анатомії і стоматології дитячого віку Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова та кафедр анатомії людини і терапевтичної стоматології Івано-Франківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження. Автор самостійно провів обстеження порожнини рота у практично здорових міських осіб юнацького віку з наступною статистичною обробкою отриманих результатів. Особисто проведено аналіз та узагальнення результатів дослідження, сформульовано усі положення і висновки. Автором самостійно написані 4 статті в наукових фахових виданнях; 3 роботи за темою дисертації опубліковані в співавторстві з науковим керівником та колегами, де автору належать основні ідеї та розробки стосовно особливостей антропометричних, соматотипологічних і дерматогліфічних показників у практично здорових міських юнаків і дівчат Подільського регіону України з різними рівнями інтенсивності карієсу зубів. Частина результатів дисертації (не більше 5%), що стосуються особливостей антропометричних, соматотипологічних та дерматогліфічних показників у здорових міських юнаків і дівчат Поділля, отримана спільно з групою виконавців планової наукової роботи науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та обговорені на V міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2004); ІІ Міжнародних Пироговських читаннях (Вінниця, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасний стан і актуальні проблеми ортопедичної стоматології (Івано-Франківськ 2005); ІІІ Міжнародних Пироговських читаннях (Вінниця, 2006); IV Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України “Актуальні питання морфології” (Алушта, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових робіт, які повністю відображають зміст проведеного дослідження. З них: 4 роботи опубліковано в рекомендованих ВАК України наукових журналах (усі самостійні); тези матеріалів наукових конференцій, конгресів – 2. Отримано 2 деклараційних патенти України на винахід. Зміст проведеного дисертаційного дослідження відображено в публікаціях повністю.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 177 сторінках друкованого тексту та складається із вступу, огляду літератури, глави з описом методів дослідження, трьох глав із викладенням отриманих результатів, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Праця ілюстрована 29 таблицями, що займають 13 сторінок машинопису та 51 рисунком, що займають 17 сторінок машинопису. Бібліографія включає 153 роботи кирилицею та 86 публікацій латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. У відповідності з метою та задачами дослідження на базі НДЦ ВНМУ ім. М.І. Пирогова після проведення скринінг-оцінки стану здоров’я та попереднього психофізіологічного і психогігієнічного анкетування 327 дівчатам і юнакам було проведено детальне клініко-лабораторне дослідження (ультразвукова діагностика серця, магістральних судин, щитоподібної залози, паренхіматозних органів черевної порожнини, жовчного міхура, нирок, сечового міхура, матки та яєчників; спірографія; кардіографія; реовазографія; стоматологічне обстеження; визначення основних біохімічних показників крові, рівня гормонів щитоподібної залози та яєчників). В результаті, для подальшого детального дослідження інтенсивності враження зубів карієсом в залежності від антропогенетичних характеристик організму було відібрано 118 практично здорових юнаків віком від 17 до 21 року та 119 дівчат віком від 16 до 20 років.

Комісією з біоетики Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (протокол №1 від 23 вересня 2003 р.) встановлено, що проведені дослідження відповідають етичним та морально-правовим вимогам згідно наказу МОЗ України №281 від 01.11.2000 р.

Обстеження юнаків і дівчат проводилося в стоматологічному кабінеті. Огляд стану твердих тканин зубів проводили за загальноприйнятою методикою (WHO, 1997) за допомогою стоматологічного зонда і дзеркала. Інтенсивність ураження зубів карієсом визначали по індексу КПВ, де К – кількість зубів уражених карієсом та його ускладненнями; П – кількість пломбованих зубів; В – кількість видалених зубів. Розподіл осіб юнацького віку за ступенем активності карієсу проводили на 3 групи: 1 ступінь (компенсована форма) – КПВ до 6 (низька інтенсивність карієсу); 2 ступінь (субкомпенсована форма) – КПВ від 7 до 9 (середня інтенсивність); 3 ступінь (декомпенсована форма) – КПВ більше 9 (висока інтенсивність) (Сайфуллина Х.М., 2001).

Антропометричне обстеження проведено згідно схеми В.В. Бунака (1941). Для оцінки соматотипу нами використовувалась математична схема J.Carter i B.Heath (Carter J.L., Heath B.H., 1990). Для визначення жирового, кісткового і м’язового компонентів маси тіла (кг) використовували спеціальні формули за J. Matiegka (1921).

Дерматогліфічне дослідження виконане за методикою H. Cummins і Ch. Midlo (1961). Відбитки пальців кисті отримували за допомогою типографської фарби на листі паперу (Гладкова Т.Д., 1966).

Cтатистична обробка отриманих результатів проведена в пакеті “STATISTICA 5.5” (належить ЦНІТ ВНМУ ім. М.І.Пирогова, ліцензійний № AXXR910A374605FA) з використанням непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами визначали за допомогою U-критерія Мана-Уітні. Аналіз кореляційних зв’язків отриманих результатів проводили з використанням статистики Спірмена. Для розробки математичних моделей можливого рівня інтенсивності враження зубів карієсом у практично здорових міських юнаків і дівчат в залежності від особливостей антропометричних, соматотипологічних і дерматогліфічних показників нами застосовувався метод покрокового дискримінантного аналізу, який не вимагає наявності лінійних зв’язків між змінними величинами та нормального розподілу залишків (Боровиков В.П., 1998).

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз літератури показав, що карієс зубів є мультифакторіальним захворюванням, в розвитку якого важливу роль відіграє як генетична схильність, так і вплив різних середовищних факторів (Борисенко А.В., 2005; Воронин В.В., Леонтьев В.К., Шестаков В.Т., 2001; Fejerskov O.Е., 2004). Тому вдосконалення методів діагностики і лікування карієсу в наш час не можливо без врахування антропогенетичного підходу. Однак, незважаючи на зростаючу, в останні роки, кількість публікацій стосовно залежності карієсу від етнічних особливостей, віку, статі та типу конституції (Окушко В.Р., 2002; М.А. Peres, K.G. Peres, J.К. Traebert et al., 2005), на сьогоднішній день відсутні данні стосовно антропометричних і соматотипологічних показників у практично здорових міських юнаків і дівчат Поділля з різними рівнями КПВ, а також дані про зв’язки цих ознак і показників дерматогліфіки з різною інтенсивністю пошкодження зубів карієсом.

Аналіз антропометричних і соматотипологічних показників у юнаків і дівчат з різною інтенсивністю пошкодження зубів карієсом показав наступні, найбільш характерні зміни: у юнаків – практично однонаправлена динаміка змін габаритних розмірів, висоти окремих точок, ширини дистальних епіфізів, охватних розмірів тіла, ендо- і мезоморфного компонентів соматотипу та усіх компонентів маси тіла, а саме, найбільші абсолютні значення встановлені в групі з середнім рівнем КПВ, а найменші – з високим рівнем КПВ; лише для ектоморфного компоненту соматотипу встановлені найбільші значення в групі з високим рівнем КПВ, а найменші – з низьким рівнем КПВ та у юнаків з різною інтенсивністю карієсу не виявлено однонаправленої динаміки змін для поперечних розмірів тіла і товщини шкірно-жирових складок; у дівчат – практично однонаправлена динаміка змін маси тіла, охватних розмірів тіла, товщини шкірно-жирових складок, ендоморфного компонентів соматотипу та м’язової і жирової маси тіла, а саме, найбільші значення встановлені в групі з середнім рівнем КПВ, а найменші – з низьким рівнем КПВ, та однонаправлена динаміка змін довжини тіла, висоти окремих точок, ширини дистальних епіфізів та кісткової маси тіла, а саме, найбільші значення встановлені в групі з високим рівнем КПВ, а найменші – з низьким рівнем КПВ.

У дівчат вище наведені антропометричні ознаки (за винятком маси тіла) достовірні між максимальними і мінімальними значеннями у 25-50 % випадків, а довжина тіла і висота окремих точок достовірна у 100 % випадків; крім того, усі соматотипологічні відмінності між максимальними і мінімальними значеннями мають достовірний характер (за винятком ендоморфного компоненту, де встановлена лише виражена тенденція різниці значень). У юнаків достовірні відмінності між максимальними і мінімальними значеннями вище наведених показників встановлені лише для ширини дистальних епіфізів (50 %) і охватних розмірів тіла (20 %); крім того, статистично значима відмінність між максимальними і мінімальними значеннями встановлена для кісткової маси тіла.

Тобто, у юнаків висока інтенсивність карієсу притаманна особам з ектоморфним типом будови тіла та вираженим відставанням у фізичному розвитку; середня інтенсивність карієсу – особам мезоморфного типу; низька інтенсивність карієсу – для осіб із збалансованим соматичним типом. У дівчат висока інтенсивність карієсу характерна для високорослих, з добре розвинутою кістковою системою осіб переважно з ектоморфним типом будови тіла; середня інтенсивність карієсу – для осіб мезоморфного типу; низька інтенсивність карієсу – для низькорослих, худорлявих осіб із збалансованим соматотипом.

Практично в усіх випадках між відповідними за рівнями КПВ групами юнаків і дівчат, при порівнянні габаритних розмірів тіла, висоти окремих точок, ширини дистальних епіфізів, охватних розмірів тіла (за винятком обхватів ніг, де у більшості випадків достовірних розбіжностей не встановлено), поперечних розмірів тіла, компонентів соматотипу (за винятком ендоморфного компоненту в групах з середнім і високим рівнями КПВ та ектоморфного компоненту в групі з високим рівнем КПВ, де у дівчат більші, ніж у юнаків абсолютні значення показників) та компонентів маси тіла (за винятком жирової маси тіла в групі з середнім рівнем КПВ, де у дівчат більші абсолютні значення показника), встановлені достовірно менші значення величини даних показників в усіх групах дівчат. Лише товщина шкірно-жирових складок у дівчат або достовірно не відрізняється, або більша за абсолютними значеннями ніж у юнаків (особливо при середньому і високому рівнях КПВ).

В дослідженнях І.В. Рудої і І.Д. Кухара (2005) при порівнянні величин антропометричних та соматотипологічних показників між практично здоровими міськими подільськими підлітками з різними рівнями КПВ також у більшості випадків спостерігаються достовірно менші значення даних показників у дівчаток, ніж у хлопчиків, що співпадає і з даними інших дослідників, встановленими як у здорових осіб, так і при різних патологічних станах (Поліщук І.В., Кулигіна В.М., 2003). Також встановлено, що у хлопчиків з високим рівнем КПВ за абсолютними показниками відмічаються менші значення більшості антропометричних показників у порівнянні з низьким рівнем КПВ, а у дівчаток навпаки – більші. Крім того у практично здорових міських дівчаток з високим рівнем КПВ на фоні достовірного збільшення габаритних розмірів тіла встановлено тенденцію до збільшення м’язової маси тіла при одночасному статистично значимому збільшенні кісткової маси тіла за рахунок збільшення величин дистальних епіфізів верхніх і нижніх кінцівок на фоні достовірного зменшення товщини шкірно-жирових складок у нижніх сегментах тіла. Тобто, у практично здорових дівчаток підвищення рівня інтенсивності карієсу зубів відмічається на фоні феномену акселерації, що співпадає з концепцією В.Р. Окушко (2003) про зв'язок враженості зубів карієсом з акселерацією фізичного розвитку у дітей та підлітків, тобто з прискоренням темпів їх соматичного розвитку та фізіологічного дозрівання у порівнянні з попередніми поколіннями.

У практично здорових міських хлопчиків з високим рівнем КПВ відмічаються менші за абсолютними показниками значення м’язового, кісткового і жирового компонентів тіла за рахунок менших габаритних, поздовжніх, охватних розмірів верхніх і нижніх сегментів тіла, поперечних розмірів тіла та товщини шкірно-жирових складок у верхніх і нижніх сегментах тіла, тобто на фоні феномену астенізації та грацілізації практично здорових хлопчиків підліткового віку відмічається зростання ураженості зубів карієсом (Руда І.В., Кухар І.Д., 2005).

Аналіз кореляційних зв’язків антропометричних і соматотипологічних показників з інтенсивністю пошкодження зубів карієсом показав наступні, найбільш характерні зміни: у юнаків – з довжиною тіла та висотою окремих антропометричних точок встановлені в усіх випадках виражені (середньої сили і сильні) прямі зв’язки з високою інтенсивністю карієсу; з шириною дистальних епіфізів встановлені у 50 % середньої сили прямі зв'язки з низькою інтенсивністю карієсу; з охватними розмірами тіла виявлені у 60 % випадків більшої сили зв'язки в групі з низьким рівнем КПВ – переважно на тулубі, в групі з середнім рівнем КПВ – рівномірно та в групі з високим рівнем КПВ – переважно на кінцівках, причому, на нижній частині ноги вони носять зворотній характер; з товщиною шкірно-жирових складок встановлена повна відсутність достовірних зв’язків; з компонентами соматотипу виявлено виражене зростання сили зв’язків з мезо- і ектоморфним компонентами соматотипу та високим рівнем КПВ, причому з мезоморфним компонентом зв'язок зворотній; з компонентами маси тіла виявлені достовірний середньої сили прямий зв'язок з кістковою масою і низьким рівнем КПВ та виражене зростання сили зв’язків між м’язовою масою і середнім рівнем КПВ та між жировою масою і високим рівнем КПВ; у дівчат – практично з усіма показниками висоти окремих антропометричних точок встановлені зворотні зв'язки з низькою інтенсивністю карієсу; з шириною дистальних епіфізів встановлені у 50 % середньої сили прямі зв'язки з середньою інтенсивністю карієсу; з охватними розмірами тіла виявлені у 60 % випадків меншої сили зв’язки в групі з низьким рівнем КПВ, причому, переважно на кінцівках, зв’язки у цій групі мають зворотній характер та, майже у 90 % випадків, більшої сили зв’язки з високим рівнем КПВ; з поперечними розмірами тіла встановлені у 60 % випадків зворотні зв’язки з низькою інтенсивністю карієсу; з товщиною шкірно-жирових складок встановлені більшої сили зв’язки практично з усіма показниками в групах з низьким і високим рівнями КПВ, причому, в групі з низькою інтенсивністю карієсу усі зв’язки зворотні та біля 80 % з них достовірні середньої сили та сильні; з компонентами соматотипу виявлені достовірний зворотній середньої сили зв'язок між ендоморфним компонентом та низьким рівнем КПВ, а також виражене зростання сили зв’язків з мезоморфним (достовірний прямий середньої сили) і ектоморфним (зворотній середньої сили) компонентами соматотипу та високим рівнем КПВ; з компонентами маси тіла виявлені достовірний слабкий зворотній зв'язок між жировою масою і низьким рівнем КПВ та виражене зростання сили зв’язків між кістковою масою і середнім рівнем КПВ та між м’язовою і жировою масами тіла і високим рівнем КПВ.

При розподілі інтенсивності карієсу на різні рівні КПВ В.О. Козлов з співавт. (2006) у підлітків Подільського регіону України відмічають збільшення або зменшення сили кореляційних зв’язків в залежності від рівня КПВ. У дівчаток встановлено збільшення сили зв’язків при низькому рівні КПВ – для ширини дистальних епіфізів плеча і передпліччя, обхватних розмірів плеча в напруженому і спокійному стані, передпліччя і грудної клітки на вдиху; при високому рівні КПВ – для обхватних розмірів стегна і стегон та для всіх поперечних розмірів тіла. Також у дівчаток привертає увагу зворотній напрямок зв’язків з товщиною шкірно-жирових складок в залежності від рівня КПВ. У хлопчиків незалежно від рівня КПВ кореляційні зв’язки з антропометричними і соматотипологічними показниками силою вище 0,2 були малочисельні, у більшості випадків недостовірні.

В дослідженнях С.А. Гонтаря з співавт. (1992) був також встановлений зв’язок особливостей будови тіла з інтенсивністю карієсу зубів. Автори виявили, що у осіб віком від 16 до 40 років із гіперстенічним соматотипом резистентність емалі зубів до карієсу вища, ніж у астенічного типу. В.Р. Окушко з співавт. (2002), вивчаючи взаємозв’язок інтенсивності карієсу і рівня гармонічного фізичного розвитку підлітків різних соматичних типів, встановили, що при зростанні індексу Каупа зменшується інтенсивність карієсу зубів у підлітків з дигестивним соматотипом. О.В. Тегако (2002), аналізуючи показники фізичного розвитку та їх зв’язок з інтенсивністю карієсу зубів у підлітків 12-15 років встановила, що у осіб з м’язовим і невизначеним соматотипом відмічалась найбільш висока ураженість зубів карієсом.

На теперішній час доведено, що як і для більшості мультифакторіальних захворювань, в розвитку карієсу зубів важливу роль відіграє генетична схильність до даної патології (Воронин В.В., Леонтьев В.К., Шестаков В.Т., 2001; Донский Г.И., Исаков С.В.). Ознаки пальцьової і долонної дерматогліфіки відносяться до прогностичних критеріїв схильності до мультифакторіальних захворювань, в основі застосування яких лежить висока спадкова обумовленість, незмінність з віком, значна індивідуальна і територіальна мінливість (І.В. Гунас, Т.І. Антонець, Н.А. Камінська, О.М. Шаповал, 2003; Milicic J., Petkovic Z.В., Bozikov J.К., 2003).

Основою для діагностики тих, чи інших захворювань за допомогою показників дерматогліфіки є чітке уявлення про норму та патологію гребеневого малюнку шкіри (Харьков Л.В., 1998; Щедрин А.С., 2002). Причому, з метою діагностики спадкових захворювань, проводиться дерматогліфічний аналіз з точки зору вияву рідкісних або патологічних ознак показників пальцьової і долонної дерматогліфіки, а у випадку мультифакторіальних захворювань, де вияв зв’язків дерматогліфічних параметрів в якості генетичних маркерів схильності до тої, чи іншої патології, базується на вивченні кореляцій – пошуки дослідників повинні бути сконцентровані на вияві особливостей повного дерматогліфічного типу індивідуума в цілому, який більш відповідає нормі (Руда І.В., Рудий Ю.Й., Клімас Л.А., 2006).

Аналіз кореляційних зв’язків дерматогліфічних показників з інтенсивністю пошкодження зубів карієсом показав наступні, найбільш характерні зміни: з кількісними показниками пальцевої дерматогліфіки – у дівчат відсоток кореляційних зв’язків вищих 0,2 майже у три рази більший, ніж у юнаків, а відсоток достовірних зв’язків – у чотири рази більший; у дівчат на правій кисті, за винятком групи з високим рівнем КПВ, кількість зворотніх зв’язків майже на 40 % більша, ніж у юнаків; з якісними показниками пальцевої дерматогліфіки – у дівчат, за рахунок лівої кисті, відсоток кореляційних зв’язків вищих 0,2 більш ніж у два рази більший, ніж у юнаків; з кількісними показниками долонної дерматогліфіки – у юнаків достовірні, більшої сили, ніж в групі з загальною інтенсивністю карієсу, прямі слабкі зв’язки відстаней між трирадіусами a-d і c-t з низьким рівнем КПВ та поява зворотніх зв’язків цих показників з високим рівнем КПВ; у дівчат достовірні прямі середньої сили зв’язки відстані a-d з середнім рівнем КПВ та поява зворотніх зв’язків відстані c-t з високим рівнем КПВ; у юнаків на 60 % більша кількість зв’язків вищих 0,2 між гребеневими рахунками a-b, b-c і c-d на долонях і різними рівнями КПВ, ніж у дівчат; у дівчат кількість кореляційних зв’язків вищих 0,2 майже на 21 % менша, ніж у юнаків, а відсоток достовірних зв’язків – у два рази менший; з якісними показниками долонної дерматогліфіки – у юнаків майже на 70 % більша кількість зв’язків вищих 0,2 між наявністю долонного трирадіусу кисті у зонах t, t` та t`` з різними рівнями КПВ, ніж у дівчат; у дівчат на 40 % більша кількість зв’язків вищих 0,2 між наявністю завитка або петлі на тенарі або гіпотенарі долонь з різними рівнями КПВ, ніж у юнаків; у дівчат кількість кореляційних зв’язків вищих 0,2 майже на 30 % менша, ніж у юнаків.

M.Р. Atasu (1998) при обстеженні юнаків і дівчат встановив, що особи із здоровими і каріозними зубами мали різну частоту зустрічаємості пальцевих візерунків. При цьому у юнаків без карієсу виявлено підвищену кількість ульнарних петель, тоді як у осіб з карієсом спостерігалась достовірно більша кількість завитків.

І.В. Руда з співавт. (2005, 2006) встановили малочисельні достовірні кореляційні зв’язки між загальною інтенсивністю карієсу і показниками пальцевої і долонної дерматогліфіки у практично здорових міських підлітків Поділля. Отримане ними зростання сили кореляційних зв’язків після розподілу на різні рівні КПВ у порівнянні із загальним рівнем інтенсивності каріозного процесу свідчить про те, що генна система дерматогліфіки виступає не стільки у якості генетичного маркеру виникнення самого каріозного процесу, а ймовірно входить до полігенної системи, що визначає рівень його інтенсивності. Встановлені авторами результати дають можливість виділити, з урахуванням статевого диморфізму, певні дерматотипи, характерні для підлітків з різною інтенсивністю карієсу.

Ф.З. Савранський з співавт. (1989), при вивченні генетичних аспектів карієсу у чоловіків та жінок віком від 30 до 60 років, мешканців Хмельницької області, встановили різний характер кореляційних зв’язків між дерматогліфічними ознаками та рівнем інтенсивності карієсу зубів, а також виражені статеві розбіжності зв’язків показників пальцевої і долонної дерматогліфіки.

Для побудови моделей, які дозволяють краще передбачити, до якої сукупності (низька, середня або висока інтенсивність карієсу у представників юнацького віку різної статі) буде належати той чи інший індивід в залежності від антропометричних і соматотипологічних, або дерматогліфічних показників, нами був застосований метод покрокового дискримінантного аналізу.

При урахуванні величини антропометричних і соматотипологічних показників дискримінантна функція охоплює 84,48 % дівчат з низьким рівнем КПВ, 53,13 % дівчат із середнім рівнем КПВ та 62,07 % дівчат із високим рівнем КПВ. Визначені коефіцієнти класифікаційних дискримінантних функцій дають можливість обчислити показники класифікації (Df), що наведені у вигляді наступних рівнянь, в яких віднесення до дівчат з низьким рівнем КПВ можливе при значенні Df, близькому до 360,5, дівчат з середнім рівнем КПВ – при значенні Df, близькому до 376,8, а до дівчат з високим рівнем КПВ – при значенні Df, близькому до 377,8:

Df (для дівчат з низьким КПВ) = обхват стопи * 9,02 + висота вертлюгової точки * 2,71 + обхват кисті * 7,27 + обхват передпліччя у нижній частині * 8,43 + товщина шкірно-жирової складки на гомілці * 0,83 + товщина шкірно-жирової складки на задній поверхні плеча * 0,33 + товщина шкірно-жирової складки на стегні * 0,02 – товщина шкірно-жирової складки на животі * 3,22 + поперечний нижньогрудинний розмір * 2,46 – товщина шкірно-жирової складки на передній поверхні плеча * 0,62 – 360,5,

Df (для дівчат з середнім КПВ) = обхват стопи * 9,91 + висота вертлюгової точки * 2,68 + обхват кисті * 6,44 + обхват передпліччя у нижній частині * 9,14 + товщина шкірно-жирової складки на гомілці * 1,33 + товщина шкірно-жирової складки на задній поверхні плеча * 0,11 – товщина шкірно-жирової складки на стегні * 0,06 – товщина шкірно-жирової складки на животі * 3,39 + поперечний нижньогрудинний розмір * 2,47 – товщина шкірно-жирової складки на передній поверхні плеча * 0,36 – 376,8,

Df (для дівчат з високим КПВ) = обхват стопи * 8,97 + висота вертлюгової точки * 2,92 + обхват кисті * 6,62 + обхват передпліччя у нижній частині * 8,60 + товщина шкірно-жирової складки на гомілці * 0,36 + товщина шкірно-жирової складки на задній поверхні плеча * 0,95 + товщина шкірно-жирової складки на стегні * 0,44 – товщина шкірно-жирової складки на животі * 3,55 + поперечний нижньогрудинний розмір * 2,88 – товщина шкірно-жирової складки на передній поверхні плеча * 0,97 – 377,8.

При визначенні значимості дискримінантної функції за допомогою критерію ч2 встановлено, що можлива достовірна інтерпретація отриманих показників класифікації між дівчатами усіх рівнів КПВ.

При урахуванні величини антропометричних і соматотипологічних показників дискримінантна функція охоплює 83,33 % юнаків з низьким рівнем КПВ, 33,33 % юнаків із середнім рівнем КПВ та 47,37 % юнаків із високим рівнем КПВ. Визначені коефіцієнти класифікаційних дискримінантних функцій дають можливість обчислити показники класифікації (Df), що наведені у вигляді наступних рівнянь:

Df (для юнаків з низьким КПВ) = вік * 6,95 + ширина дистального епіфіза гомілки * 23,74 – поперечний нижньогрудинний розмір * 2,51 + обхват шиї * 5,63 + обхват кисті * 12,10 – 355,6,

Df (для юнаків з середнім КПВ) = вік * 7,10 + ширина дистального епіфіза гомілки * 24,90 – поперечний нижньогрудинний розмір * 2,84 + обхват шиї * 5,79 + обхват кисті * 12,39 – 371,9,

Df (для юнаків з високим КПВ) = вік * 7,77 + ширина дистального епіфіза гомілки * 21,42 – поперечний нижньогрудинний розмір * 2,22 + обхват шиї * 5,20 + обхват кисті * 12,64 – 359,1.

При визначенні значимості дискримінантної функції за допомогою критерію ч2 встановлено, що можлива достовірна інтерпретація отриманих показників класифікації лише для юнаків з низьким рівнем КПВ.

При урахуванні величини дерматогліфічних показників дискримінантна функція охоплює 86,27 % дівчат з низьким рівнем інтенсивності карієсу, 58,33 % дівчат із середнім рівнем інтенсивності карієсу та 52,00 % дівчат із високим рівнем інтенсивності карієсу. Визначені коефіцієнти класифікаційних дискримінантних функцій дають можливість обчислити показники класифікації (Df), що наведені у вигляді наступних рівнянь:

Df (для дівчат з низьким КПВ) = гребеневий рахунок на 5 пальці правої кисті * 0,15 – відстань між трирадіусами c-t на лівій кисті * 1,08 + величина кута dat на лівій кисті * 1,94 + величина кута ctd на правій кисті * 5,38 + гребеневий рахунок на 2 пальці правої кисті * 0,59 + гребеневий рахунок на 5 пальці лівої кисті * 0,09 + величина кута dat на правій кисті * 2,18 + відстань між трирадіусами c-t на правій кисті * 1,07 + тип візерунку на 4 пальці лівої кисті * 3,39 – 168,0,

Df (для дівчат з середнім КПВ) = – гребеневий рахунок на 5 пальці правої кисті * 0,10 – відстань між трирадіусами c-t на лівій кисті * 0,88 + величина кута dat на лівій кисті * 1,65 + величина кута ctd на правій кисті * 5,24 + гребеневий рахунок на 2 пальці правої кисті * 0,55 + гребеневий рахунок на 5 пальці лівої кисті * 0,13 + величина кута dat на правій кисті * 2,41 + відстань між трирадіусами c-t на правій кисті * 0,91 + тип візерунку на 4 пальці лівої кисті * 2,77 – 162,0,

Df (для дівчат з високим КПВ) = гребеневий рахунок на 5 пальці правої кисті * 0,02 – відстань між трирадіусами c-t на лівій кисті * 0,92 + величина кута dat на лівій кисті * 1,73 + величина кута ctd на правій кисті * 5,08 + гребеневий рахунок на 2 пальці правої кисті * 0,44 + гребеневий рахунок на 5 пальці лівої кисті * 0,31 + величина кута dat на правій кисті * 2,15 + відстань між трирадіусами c-t на правій кисті * 0,98 + тип візерунку на 4 пальці лівої кисті * 3,18 – 155,7.

При визначенні значимості дискримінантної функції за допомогою критерію ч2 встановлено, що можлива достовірна інтерпретація отриманих показників класифікації між дівчатами усіх рівнів КПВ.

При урахуванні величини дерматогліфічних показників дискримінантна функція охоплює 78,69 % юнаків з низьким рівнем інтенсивності карієсу, 35,71 % юнаків із середнім рівнем інтенсивності карієсу та 33,33 % юнаків із високим рівнем інтенсивності карієсу. Визначені коефіцієнти класифікаційних дискримінантних функцій дають можливість обчислити показники класифікації (Df), що наведені у вигляді наступних рівнянь:

Df (для юнаків з низьким КПВ) = гребеневий рахунок на 1 пальці лівої кисті * 0,68 + відстань між трирадіусами a-d на правій кисті * 2,42 – величина кута btc на лівій кисті * 0,04 + тип візерунку на 5 пальці правої кисті * 3,60 + тип візерунку на 3 пальці правої кисті * 2,64 + наявність долонного трирадіусу у зоні t’ на правій кисті * 3,87 + тип візерунку на 2 пальці лівої кисті * 1,35 + гребеневий рахунок на 1 пальці правої кисті * 0,05 – 86,97,

Df (для юнаків з середнім КПВ) = гребеневий рахунок на 1 пальці лівої кисті * 0,66 + відстань між трирадіусами a-d на правій кисті * 2,33 + величина кута btc на лівій кисті * 0,12 + тип візерунку на 5 пальці правої кисті * 4,45 + тип візерунку на 3 пальці правої кисті * 3,46 + наявність долонного трирадіусу у зоні t’ на правій кисті * 5,07 + тип візерунку на 2 пальці лівої кисті * 0,86 + гребеневий рахунок на 1 пальці правої кисті * 0,02 – 88,65,

Df (для юнаків з високим КПВ) = гребеневий рахунок на 1 пальці лівої кисті * 0,88 + відстань між трирадіусами a-d на правій кисті * 2,60 – величина кута btc на лівій кисті * 0,26 + тип візерунку на 5 пальці правої кисті * 4,02 + тип візерунку на 3 пальці правої кисті * 2,76 + наявність долонного трирадіусу у зоні t’ на правій кисті * 3,22 + тип візерунку на 2 пальці лівої кисті * 1,03 – гребеневий рахунок на 1 пальці правої кисті * 0,09 – 96,81.

При визначенні значимості дискримінантної функції за допомогою критерію ч2 встановлено, що можлива достовірна інтерпретація отриманих показників класифікації лише для юнаків з низьким рівнем КПВ.

Апріорна практична перевірка та верифікація наведених дискримінантних моделей засвідчила досить високий рівень адекватності розробленої класифікаційної ідентифікації різних рівнів інтенсивності карієсу лише у дівчат.

Таким чином нами побудовані достовірні дискримінантні моделі, що дозволяють за допомогою антропометричних і соматотипологічних, або дерматогліфічних показників розділити дівчат та юнаків за рівнями інтенсивності карієсу. У дівчат встановлена вища коректність як антропометричних (дискримінантна функція охоплює від 53,13 до 84,48 % дівчат з різними рівнями КПВ, статистика Уілкса лямбда = 0,524; F = 24,09; р<0,001), так і дерматогліфічних (дискримінантна функція охоплює від 52,00