ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

БРАТУСЬ ІВАННА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 371.013.42:316.3-055.52-055.2-053.6](73+410)

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ЮНИМИ МАТЕРЯМИ У США ТА ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

13.00.05 – соціальна педагогіка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент

Автомонов Петро Павлович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Звєрєва Ірина Дмитрівна,

Міжнародне представництво громадської організації “Кожній дитині”, науковий консультант;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник,

Алєксєєнко Тетяна Федорівна,

Інститут проблем виховання АПН України,

завідувач лабораторією соціальної педагогіки,

Захист відбудеться 17 травня 2007 року о 15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради D 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університету імені Тараса Шевченка за адресою: 91011,

м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

Автореферат розісланий 17 квітня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л.Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Впродовж останніх десятиліть однією з соціальних проблем сучасності є юне материнство. Особливість цієї проблеми полягає у тому, що одночасно мова йде про здоров’я, життя, долю як дітей і тих жінок, для яких материнство стає чинником багатьох ризиків. Саме молоді матері – одна з найуразливіших в економічному, соціальному, психологічному, педагогічному аспектах соціально-психологічна підгрупа. З народженням дитини дівчата юного віку та їхні діти опиняються у складній життєвій ситуації, що, як правило супроводжується бідністю, обмеженістю можливостей для отримання освіти, професії, доступу до медичних та соціальних послуг, небезпекою захворювань, насильства, сексуальної експлуатації. Негативними наслідками ранньої вагітності та материнства стають економічна неспроможність дівчат самостійно забезпечувати безпеку та якість життя собі й своїй дитині, соціальна ізольованість, чисельні психологічні проблеми, дискримінація, небезпека для здоров’я та життя дитини, ризик відмови від неї.

Підліткова вагітність у різних країнах світу, включаючи Україну, набуває тривожної поширеності. За даними експертів, кількість підліткових абортів у світі становить 2-4 млн операцій на рік. 15 млн немовлят народжуються мамами-підлітками; близько 60 тис. дівчат щорічно вмирають під час пологів та абортів.

Виникнення та існування проблеми юних матерів є віддзеркаленням серйозних проблем світу, що швидко змінюється, а саме: проблем, обумовлених глобалізацією, урбанізацією, акселерацією, зміною цінностей у суспільстві, бідністю, застарілими гендерними стереотипами, втратою довіри підлітків до дорослих, послабленням функцій сім’ї як основного інституту соціалізації, недосконалістю системи соціального захисту, охорони здоров’я, соціального виховання.

Закономірно, що серед восьми пріоритетних цілей Третього тисячоліття, які визначено ООН, шість зорієнтовані на вирішення проблем юних матерів.

У матеріалах Спеціальної сесії Генеральної асамблеї ООН, яка була присвячена аналізу становища дітей у світі (Нью-Йорк, 2002 р.), наголошено на важливості організації профілактичної роботи щодо попередження юного материнства, впровадження ефективної системи соціального захисту та підтримки юних мам та їхніх дітей.

В Україні, на відміну від західних країн, проблема юних матерів сприймається, передусім, як медико-соціально. У теорії та практиці вітчизняної соціальної педагогіки дослідження проблеми юного материнства перебуває на початковому етапі становлення. За виключенням поодиноких досліджень, наразі немає усталених наукових підходів щодо обґрунтування теоретико-методичних основ соціально-педагогічної роботи з юними матерями.

У США та Великобританії, які мають багатий досвід і традиції соціальної роботи, починаючи з 80-х років ХХ століття, вирішенню проблеми юних матерів приділяється значна увага. Теоретичне обґрунтування сучасних підходів до проблеми юного материнства та соціальної роботи з ними розкрито у дослідженнях А. Андрієвич, С. Ліс, Л. Понтон, С. Хетчер. Дослідженню проблем ранньої вагітності та материнства на міжнаціональному рівні присвячені праці
П. Морлірса, А. Сантрока, Т. Тюремана. Розробкою питань щодо реалізації прав дітей, підлітків і зокрема юних матерів займались Р. Балок, Б. Маккоун, Х. Троедсон, І. Фрай.

Окремим напрямом вирішення цієї проблеми стає технологічне забезпечення соціально-педагогічної роботи з юними матерями. У роботах П. Кемерана, К. Криссмана, Ж. Скаллі, С. Свон, А. Пайн-Ендрюс, Д. Триселитис розкрито технології соціальної роботи з юними матерями та їхніми сім'ями. Можливості фостерного виховання (прийомного виховання) щодо юних матерів аналізували Д. Варен, А. Гилчрист, А. Стровер.

Науковий доробок К. Мор, Д. Сцирара, П. Треда присвячено питанням організації превентивної роботи щодо збереження репродуктивного здоров’я, запобігання вагітності в юному віці.

Починаючи з кінця ХХ ст., важливу роль у розробці проблеми юного материнства відіграють російські дослідники, зокрема В. Брутман, Є. Брюхіна, Ю. Гуркіна, І. Каткова, А. Нагорна, Р. Овчарова.

Вітчизняними вченими в останнє десятиліття проведено дослідження у сфері соціально-педагогічної роботи з молоддю. Теоретичні основи соціально-педагогічної роботи розкрито у працях І. Звєрєвої, Л. Коваль, А. Капської, Л. Міщик, С. Харченко, Л. Штефан. Особливостям соціалізації молоді в сучасних умовах присвячено роботи Н. Гавриш, Н. Лавриченко, Г. Лактіонової, С. Савченко.

Концептуальні засади соціально-педагогічної роботи з сім’ями, підготовки підлітків до сімейного життя, усвідомленого батьківства висвітлено у працях
Т. Алєксєєнко, В. Бондаровської, Л. Буніної, Т. Говорун, В. Кравця, О. Песоцької, І. Трубавіної.

Під час аналізу теорії й практики з досліджуваної проблеми було виявлено такі суперечності між: визнанням юного материнства на міжнародному рівні як комплексної соціальної проблеми й сприйняттям її в Україні як суто медичної проблеми; об’єктивними процесами, що обумовлюють зростання числа юних матерів в Україні, та відсутністю системи соціально-педагогічної роботи, спрямованої на забезпечення допомоги і підтримки цій категорії молодих жінок, профілактики вагітності та народжень у юному віці; нагальною потребою в адаптації кращого досвіду США та Великої Британії, спрямованого на вирішення та попередження проблеми юного материнства, й недосконалістю національного законодавства, браком підготовлених фахівців соціальних служб.

Вищевикладене зумовило вибір теми дисертаційного дослідження –“Соціально-педагогічна робота з юними матерями у США та Великій Британії”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка за проблемою „Морально ціннісні особливості інноваційної поведінки молоді в сучасних умовах розвитку української держави” (державний реєстраційний номер 0101U006684).

Тема дисертації затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № від 21.03. 2006 року).

Об’єкт дослідження – соціально-педагогічна робота з юними матерями.

Предмет дослідження – технології соціально-педагогічної роботи з юними матерями у США та Великій Британії.

Мета дослідження – вивчити зміст, форми та методи соціально-педагогічної роботи з юними матерями у США та Великій Британії, визначити можливості їх використання у вітчизняній теорії та практиці.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми юного материнства.

2. Визначити соціально-психологічні характеристики юних матерів.

3. Здійснити порівняльний аналіз технологій соціально-педагогічної роботи з юними матерями у США та Великій Британії.

4. На основі зарубіжного досвіду розробити модель та запропонувати технології соціально-педагогічної роботи з юними матерями для впровадження у вітчизняну практику.

Методологічну основу дослідження складають філософські положення про соціальну сутність особистості, принципи особистісного і діяльнісного підходів до формування особистості, аксіологічний підхід, у межах якого людина розглядається як найвища цінність суспільства, гендерний підхід у формуванні особистості молодої жінки, міждисциплінарний підхід, який зумовлює необхідність використання теоретичних положень інших гуманітарних наук – соціології, психології, медицини, права, соціальної роботи тощо.

Теоретичну основу дослідження становлять основні положення: теорії соціалізації особистості та соціально-педагогічної роботи з молоддю (О. Безпалько, В. Бочарова, І. Звєрєва, А. Капська, Г. Лактіонова, М. Лукашевич, А. Мудрик, С. Савченко); вікової, гендерної психології та психології материнства (В. Брутман, Т. Говорун, О. Кікінежді, І. Кон, К. Кріссман, Г. Філіппова, П. Тред); ідеї особистісно орієнтованого підходу у вихованні (І. Бех, Н. Гавриш, В. Сухомлинський, О. Кононко); концепції технологічного забезпечення соціально-педагогічної роботи (Р.Вайнола, Н. Заверико, Ю. Поліщук, С. Харченко); основні положення соціально-педагогічної роботи з молодою сім’єю та підготовки до усвідомленого батьківства (Т. Алексєєнко, І. Зайцева, В.Кравець, В. Постовий, Ж. Скаллі, С. Свон).

Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення теоретичних матеріалів та дослідних даних вітчизняних і зарубіжних джерел з метою з’ясування стану розробки означеної проблеми, вивчення основних понять дослідження та досвіду соціально-педагогічної роботи з юними матерями у США та Великій Британії; контент-аналіз нормативно-правових документів ООН, ВООЗ, ЮНІСЕФ, матеріалів міжнародних конференцій для визначення стратегій та основних підходів щодо вирішення проблем юних матерів у міжнародній практиці; моделювання для систематизації основних результатів дослідження; емпіричні: спостереження, анкетування, експертне опитування для вивчення соціально-психологічних особливостей та потреб юних матерів.

Джерельну базу дослідження становлять документи міжнародних організацій (ООН, ЮНІСЕФ, ВООЗ, Комітет з прав дитини ООН, інш.) щодо пріоритетів суспільного розвитку у ХХІ тисячолітті, становища дітей та жінок, збереження здоров’я дітей та підлітків; законодавчо-нормативні документи в галузі соціальної роботи з юними матерями в США, Великій Британії та України; документи та матеріали соціальних служб США, Великої Британії; матеріали електронних бібліотек Манчестерського університету Великої Британії; бібліотеки Московської школи соціальних та економічних наук; статті зарубіжних вчених електронної бази ProQuest, наукові праці (монографії, дисертації, статті) українських та російських дослідників, матеріали міжнародних наукових конференцій.

Наукова новизна та теоретичне значення полягає в тому, що: вперше здійснено комплексний аналіз зарубіжного досвіду соціально-педагогічної роботи з юними матерями; проаналізовано теоретичні підходи до вирішення проблем юного материнства; уведено до наукового обігу невідомі раніше теоретичні ідеї та технології роботи з юними матерями; обґрунтовано доцільність використання зарубіжного досвіду соціально-педагогічної роботи з юними матерями у вітчизняній практиці; розроблено модель та окремі технології соціально-педагогічної роботи з юними матерями; уточнено зміст понять „юні матері”, „юне материнство”, „технології соціально-педагогічної роботи з юними матерями”; подальшого розвитку набули форми та методи соціально-педагогічної роботи з юними матерями.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: теоретичні та практичні матеріали дослідження можуть бути використані при розробці національних та регіональних концепцій профілактики бездоглядності й безпритульності, соціально-педагогічної роботи з жіночою молоддю, збереження репродуктивного здоров’я підлітків; виконанні завдань Національного плану дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006–2016 роки; плануванні та організації профілактичних заходів серед підлітків та жіночої молоді, спрямованих на формування здорового способу життя. Розроблені тренінгові програми для юних вагітних з підготовки до пологів та батьківства; “Розвиток дитини раннього віку: разом до гармонії” (з метою формування у юних матерів навичок догляду та розвитку дитини раннього віку) можуть застосовуватись у діяльності інформаційно-консультативних пунктів, що створюються центрами соціальних служб у пологових будинках з метою профілактики раннього соціального сирітства, діяльності центрів матері та дитини. Розроблена тренінгові програма “Репродуктивне здоров’я жіночої молоді” у співавторстві із Г.Гулевською-Черниш може використовуватись у роботі загальноосвітніх закладів, соціальних служб, неурядових організацій для профілактики вагітності та материнства у юному віці, формування навичок здорового способу життя у жіночої молоді.

Результати дослідження стали основою підготовленого спецкурсу „Соціальна робота з жіночою молоддю” для студентів факультетів, відділень соціальної педагогіки, соціальної роботи.

Матеріали дослідження будуть корисними спеціалістам центрів соціальних служб для сім’ї дітей та молоді, соціальними педагогами та психологами загальноосвітніх закладів, центрів матері та дитини.

Результати дослідження можуть слугувати підґрунтям для неурядових організацій, що працюють з жіночою молоддю, реалізують програми з усвідомленого батьківства, здорового способу життя.

Особистий внесок автора у роботі “Репродуктивне здоров’я дівчини” опублікованій у співавторстві з А. Гулевською-Черниш, полягає у розробці інтерактивних вправ та рекомендацій щодо збереження репродуктивного здоров’я дівчат-підлітків. У методичному посібнику, підготовленому разом з Н.Кошечко та О.Нагулою автором розроблено шість перших сесій. Особистим доробком автора у навчально-методичному посібнику у співавторстві з Г. Гулевською-Черниш та Клінською Т. є другий розділ, присвячений профілактиці у сфері репродуктивного здоров’я жіночої молоді. Автором розроблено інструментарій дослідження та описано результати анкетування та фокус-груп для вагітних жінок у роботі, підготовленій разом із О.Карагодіною та В. Лютим.

Результати дослідження впроваджені у практику роботи Івано-Франківськ-ого обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (довідка про впровадження № від 20.10.2006), Харківського обласного центру для сім’ї, дітей та молоді (довідка про впровадження № від 15.09.2006), Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді м. Макіївка (довідка про впровадження № від 10.11.2006), Християнського дитячого фонду (довідка про впровадження № від 25.10.2006), Представництва міжнародної благодійної організації ”Кожній дитині” (довідка про впровадження № /1 від 2.11.2006), Представництва міжнародної організації „Надія та житло для дітей в Україні” (довідка про впровадження № від 3.11.2006).

Апробація результатів. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження висвітлювалися у доповідях та виступах на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій студентській конференції Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України „Обличчя соціальної держави” (Київ, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції Міністерства освіти та науки України та Запорізького державного університету „Теорія і практика гендерного виховання студентської молоді: досвід, проблеми, перспективи” (Запоріжжя, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Комплексна реабілітація дитини: стратегія, технології, перспективи” (Київ, 2002); Регіональній науково-практичній конференції „Соціально-педагогічна робота в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку” (Київ, 2002); Київській міській конференції „Проблеми раннього материнства” (Київ, 2004); Науково-практичній конференції „Жіноча освіта: традиції, інновації, пріоритети розвитку у ХХІ столітті” (Київ, 2000). Результати дисертації також обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедри соціальної роботи та практичної психології Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України, засіданнях робочих груп проекту „Сприяння здоров’ю матері та дитини”, що є компонентом Україно-Швейцарської програми „Здоров’я матері та дитини”; засіданнях координаційних робочих груп у Міністерстві охорони здоров’я України та Державній соціальній службі для сім’ї, дітей та молоді.

Публікації. Результати дослідження висвітлено у 24 публікаціях, із них 5 –
у фахових виданнях, 17 праць написано без співавторів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 225 найменувань,
з них 73 англійською мовою. Загальний обсяг дисертації – 229 сторінки. Дисертація містить 1 рисунок та 4 додатки на 44 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та значення проблеми дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічну та теоретичну основи, методи дослідження, а також його наукову новизну й практичне значення, наведено відомості про апробацію.

У першому розділі – „Юне материнство як соціальний феномен” – представлено теоретичні засади проблеми юного материнство; визначено соціально-психологічні характеристики юних матерів; проаналізовано міжнародні підходи щодо вирішення означеної проблеми.

У дослідженні обґрунтовано, що до групи юних матерів належать дівчата та молоді жінки віком від 10 до 21 року. Такі вікові межі зумовлені, з одного боку, віком, що експертами Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВOOЗ) визначено віком статевого дозрівання дівчат у сучасних умовах, а з іншого, – офіційним віком повноліття, який у США та у Великій Британії дорівнює не 18, як в Україні, а 21 року.

У роботі проаналізовано різні підходи до визначення поняття “материнство”. Переважно, воно розглядається як соціально-культурний феномен, сутність якого полягає у виношуванні, народженні, догляді, захисті дитини, забезпеченні умов для повноцінного розвитку дитини жінкою (В. Брутман, Т.Говорун, Г.Філіппова). Деякі дослідники розглядають материнство як провідну соціальну жіночу роль, виконання якої запрограмовано на рівні материнського інстинкту, що закладений у жіночій природі (В. Кравець, Ж.Свон, К. Кріссман). Однак, сучасні гендерні теорії, базуючись на антропологічних, етнокультурних, соціологічних дослідженнях, наголошують на тому, що феномен материнства формується під впливом культури, характеру соціально-економічних, гендерних, сімейних відносин у конкретному суспільстві.

На основі цих концептуальних підходів нами визначено юне материнство як соціально-культурний феномен, сутність якого полягає у виношуванні, народженні, догляді та вихованні дитини матерями юного віку (до 21 року).

Визначено, що рання вагітність та материнство обумовлені не однією, а комплексом причин, серед яких: процеси акселерації; лібералізація поглядів з боку суспільства на дошлюбні сексуальні відносини і зниження віку “сексуального старту”; вплив на поведінку молоді засобів масової інформації, молодіжної моди, субкультури і поп-культури, що пропагують вільний секс; усталеність певних гендерних стереотипів, згідно з якими дівчина має не відмовлятися від сексуальних стосунків, якщо вона “по-справжньому„ кохає; сексуальне, фізичне та психічне насильство; неблагополучні стосунки підлітків із батьками; негативний вплив окремих просвітницьких програм щодо застосування контрацептивних засобів; відсутність ефективної системи структурної профілактики для молоді, розробленої з урахуванням соціально-психологічних особливостей дівчат-підлітків.

На основі порівняння результатів соціологічних досліджень, які проведені у Великій Британії, США, різних європейських країнах, виокремлено три основних типологічні підгрупи юних матерів. Жінки, які утворюють першу підгрупу, вважають вагітність та народження дитини бажаними подіями свого життя. Для юнок з другої підгрупи вагітність неочікувана та небажана. У кожному другому випадку пологів у ранньому віці спілкування з батьком дитини припиняється ще до досягнення немовлям 9-ти місяців. Третя підгрупа охоплює тих дівчат, вагітність яких стала результатом насильства й супроводжується депресивними станами, психологічними розладами.

Встановлено, що серед юних матерів переважають представниці різних соціальних прошарків, але переважають дівчата, які походять з малозабезпечених сімей; у батьківській сім’ї зазнають емоційної депривації; мають проблеми у стосунках з матір’ю, батьком чи вітчимом; рано починають статеве життя (12-15 р.), при цьому не зорієнтовані на безпечну сексуальну поведінку; вживають наркотичні речовини та алкоголь; навчаються у школах, школах-інтернатах, професійно-технічних училищах чи ніде не навчаються і не працюють. Отже, ризикова поведінка значної частини юних матерів, несформованість у них емоційно-вольової сфери є наслідком, передусім, сімейних негараздів, низького рівня культури, соціального статусу батьківської сім’ї.

На основі аналізу літературних джерел у роботі виокремлено негативні наслідки вагітності та народження дітей у юному віці, які впливають і на юних матерів, і на їхніх дітей. До них належать: високий рівень смертності серед породіль, що обумовлено фізіологічною незрілістю організму; неналежною поведінкою дівчат, які не дотримуються правил харчування, палять, вживають спиртні напої, тютюн, наркотичні речовини; високий рівень абортів та викиднів, різних гінекологічних захворювань, вторинної безплідності; психологічні травми, що проявляються через страхи, депресії, постабортний та посттравматичний синдроми, суїцідальні спроби; бідність та соціальна незахищеність юних матерів, припинення ними освіти, соціальне відчуження. Ступінь негативних наслідків вагітності та народження дитини в юної матері, в першу чергу, залежить не від віку, а від рівня соціального розвитку та зрілості юнки, від конкретних соціальних умов, серед яких важливу роль відіграють оточуючі, соціальні служби.

Діти, народжені юними матерями, більше наражаються на такі ризики: високий рівень смертності серед немовлят; хронічні та інфекційні захворювання; травматизм від недбалого догляду; деривація; можливість передачі до будинку дитини; різноманітні форми насильницької поведінки над дітьми, а також ризик стати жертвами насильства, торгівлі людьми. Крайнім проявом реакції на очікування народження небажаної дитини є спроба або реальне вбивство немовляти матір'ю.

На початку третього тисячоліття ООН були сформульовані вісім пріоритетних цілей у сфері розвитку світової спільноти. Шість із восьми вищезазначених цілей в значній мірі пов’язані із проблемою вагітності та материнства в юному віці. Перша ціль – „викорінення бідності та голоду” – може бути реалізована через покращання освіти, соціальних навичок юних матерів, що стане профілактикою фемінізації бідності. Друга ціль тисячоліття – „досягти початкового рівня освіти для всього населення земної кулі” – це конкретний крок шляхом підвищення освіти вплинути на зниження питомої ваги народжень в юних матерів. Третя ціль тисячоліття – „сприяти гендерній рівності та підтримці жінок” – зорієнтована на вирішення проблем юного материнства і в частині профілактики, і в царині практичної соціальної роботи. Четверта та п’ята цілі – „знизити дитячу смертність та знизити смертність дітей віком до 5 років на дві третини до
2015 року”; „покращити здоров’я матері та знизити материнську смертність на три чверті до 2015 року” – зреалізуються через покращання системи допомоги вагітним підліткам, породіллям та матерям, а також через створення особливих умов для догляду та розвитку їхніх дітей. Шоста ціль тисячоліття – „перемогти ВІЛ/СНІД, малярію та інші захворювання” – передбачає посилення уваги до первинної профілактики, передусім, соціально небезпечних захворювань серед підлітків, у складі яких особливу підгрупу складають юні матері.

Результати контент-аналізу міжнародних документів (Європейської стратегії здоров’я дітей та підлітків ВООЗ (2005 р.), концепцій ВООЗ Глобальна акція для кваліфікованої допомоги вагітним жінкам та Рання вагітність. Проблеми здоров’я підлітків та їх вирішення, Концепції безпечного материнства (2004 р.), Спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН з питань становища дітей у світі
(2002 р.), матеріалів Пекінської конференції щодо становища жінок (1995 р.), Комісії з питань прав дитини (2003 р.), інш.) дали можливість визначити такі міжнародні підходи щодо вирішення проблем юних матерів: проведення комплексних досліджень проблеми ранньої вагітності та материнства у різних країнах; розробка технологій профілактики юного материнства на основі міжсекторної взаємодії (взаємодія закладів охорони здоров’я, освіти, соціальних служб, бізнесу, неурядових організацій); вивчення та адаптація до національних умов ефективних технологій соціальної роботи з юними матерями та постійний моніторинг цих технологій; застосування дружнього та орієнтованого на людину підходів на всіх рівнях здійснення соціально-педагогічної діяльності; посилення уваги до розробки та впровадження превентивних програм, спрямованих на попередження вагітності та материнства у ранньому віці; формування громадської думки щодо необхідності вирішення проблем неповнолітніх матерів як однієї з нагальних проблем соціальної політики. Зазначені міжнародні підходи поступово починають використовуватись у практиці вітчизняної соціально-педагогічної роботи.

У другому розділі – „Технологічне забезпечення соціально-педагогічної роботи з юними матерями у США та Великій Британії” – визначено зміст поняття “технології соціально-педагогічної роботи з юними матерями”; представлено порівняльний аналіз змісту та форм впровадження соціально-педагогічної роботи з юними матерями у США та Великій Британії.

На підставі теоретичних положень науковців (Р. Вайнола, Н. Заверико, С.Харченко, Л. Дяченко) про сутність та особливості соціально-педагогічних технологій, нами обґрунтовано, що технології соціально-педагогічної роботи з юними матерями доцільно розглядати як сукупність теоретичних (обґрунтування мети, процедури та прогнозування результату), методичних (відбір необхідної інформації, визначення доцільних методів, форм та прийомів роботи), організаційно-процедурних (впровадження технології) компонентів.

У роботі визначено, що технології соціально-педагогічної роботи з юними матерями у США та Великій Британії реалізуються на макро-, мезо- та мікрорівнях. Технології соціально-педагогічної роботи з юними матерями макрорівня – це стратегії вирішення проблеми на національному, регіональному рівнях шляхом розробки відповідних механізмів соціальної політики для подолання проблеми юного материнства та ранньої вагітності. Технології мезорівня включають розробку плану подолання цієї проблеми на місцевому рівні (територіальна громади). Технології мікрорівня орієнтовані на вирішення індивідуальних проблем юної матері та її дитини з урахуванням ресурсів її сім’ї та найближчого соціального оточення. Ці концептуальні положення було покладено нами в основу визначення особливостей соціально-педагогічної роботи з юними матерями у США та Великій Британії.

Нами визначено спільне у соціально-педагогічній роботі з юними матерями США та Великій Британії. До них належать: визнання проблем юного материнства і вагітності серед підлітків на національному рівні; створення національних рад із залученням представників як державних, так і громадських структур, що розробляють стратегії подолання проблеми та здійснюють моніторинг виконання намічених рішень; існування спеціальних соціальних служб (сервісні центри, притулки для юних матерів та їхніх дітей), у яких працюють міждисциплінарні команди спеціалістів (соціальні працівники, психологи, медики, юристи, педагоги); використання можливостей фостерних сімей, які беруть на певний час опіку над юною мамою та її дитиною; проведення спеціальних навчальних програм щодо формування необхідних юним мамам життєвих навичок із залученням партнерів-чоловіків; здійснення профілактичної роботи щодо попередження ранньої вагітності та материнства серед підлітків та молоді; застосування сучасних інформаційних технологій.

Відмінності в організації соціально-педагогічної роботи з юними матерями у США та Великій Британії обумовлена різними моделями соціальної політики цих країн. У США соціальна політика здійснюється за залишковим принципом, тобто держава витрачає на вирішення соціальних проблем населення незначну частку від загального прибутку. Тому, переважно, робота з юними матерями здійснюється неурядовими, релігійними організаціями у місцевих громадах. Робота з юними матерями спрямована на спонукання вагітних дівчат до штучного аборту або згоду на різні форми усиновлення (відкрите, закрите, незалежне, усиновлення рідними), а не на збереження біологічної сім’ї (діади „мати-дитина”). США, як одна з двох країн світу, що не ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини, не керується пріоритетністю права дитини на зростання у рідній сім’ї. Профілактика небажаної вагітності здійснюється центрами планування сім’ї шляхом проведення інформаційних кампаній, інтерактивних занять, орієнтованих на формування у підлітків поведінки, яка передбачає утримання від дошлюбних сексуальних контактів. У США широко використовуються інформаційні технології в роботі з неповнолітніми матерями (дистанційне навчання, спеціалізовані веб-сайти, форуми, конференції у мережі Інтернет, отримання консультаційних послуг в режимі он-лайн). Основними формами роботи з юними матерями у цих центрах є: консультації; тренінги; групи взаємодопомоги.

У Великій Британії соціальна політика базується на моделі „загального добробуту”, відповідно з якою держава забезпечує розподіл ресурсів таким чином, щоб забезпечити соціальний захист усіх верств населення. З огляду на це соціально-педагогічна робота з юними матерями здійснюється за рахунок потужної соціальної підтримки держави.

Як засвідчило дослідження, особливість соціально-педагогічної роботи з юними матерями у Великій Британії полягає у її чіткій структурованості на макро-, мезо- та мікрорівні. Підтвердженням цього є національна стратегія з превенції та вирішення проблеми юного материнства; функціонування спеціального відділу юного материнства при Міністерстві охорони здоров’я та координаторів цього напряму роботи на регіональному рівні; надання соціальними службами матеріальної допомоги юним вагітним у формі різних виплат та житла, сприяння у здобутті ними освіти, професійної кваліфікації, у працевлаштуванні, матеріальної допомоги у формі різних виплат, отриманні житла. У Великій Британії існує розгалужена система сервісних центрів для юних матерів, що фінансуються за рахунок держави. В основу соціально-педагогічної роботи з юними матерями в цих центрах покладено міждисциплінарний підхід (надання комплексу психологічних, медичних, юридичних, психотерапевтичних послуг). Основною метою діяльності закладів є збереження діади „мати-дитина”, шляхом формування у дівчат навичок материнської компетентності та підготовки їх до самостійного життя з дитиною після виходу із центру.

Провідною формою роботи з юними вагітними та матерями є тренінги, які проводять соціальні працівники за участю залучених фахівців. Ці тренінги спрямовані на підготовку вагітних дівчат до пологів; формування навичок усвідомленого батьківства; виховання та догляду за дитиною, створення для неї безпечного середовища; планування сім’ї.

У регіонах із значною кількістю юних матерів у Великій Британії активно реалізується національна програма „Впевнений старт” („Sure start”). Компонентами програми є: розгалужена регіональна система допомоги; групи підтримки для юних матерів та спеціальні курси з покращення батьківських навичок; курси для юних вагітних з підготовки до пологів та материнства; спеціальні програми продовження навчання у школі або вищому навчальному закладі; консультації спеціалістів соціальних працівників, психологів, педагогів, спеціалістів з громадського здоров’я та практичного права; медичне обслуговування; використання інформаційних ресурсів; підтримка сім’ї на різних етапах виховання дитини; кампанії з залучення чоловіків до виховання дітей.

Програма “Впевнений старт” фінансується державою та постійно залучає кошти громадських і приватних спонсорів, що робить її безкоштовною для користувачів.

Однією із провідних технологій соціально-педагогічної роботи з юними матерями у Великій Британії стала фостерна опіка (середньострокова та довгострокова) неповнолітньої матері та дитини, що запобігає ранньому сирітству та допомагає зберегти біологічну сім’ю, сприяє створенню умов для повноцінного розвитку дитини.

У третьому розділі “Впровадження зарубіжного досвіду соціально-педагогічної роботи з юними матерями у вітчизняну практику” –розкривається досвід роботи державних закладів та громадських організацій щодо соціальної підтримки юних матерів, представлено структурно-функціональну модель соціально-педагогічної роботи з юними матерями в Україні, що розроблено з урахуванням зарубіжного досвіду, та окремі авторські технології такої роботи.

У дослідженні описано розвиток соціально-педагогічної роботи з юними матерями в Україні, починаючи з кінця 90-х років ХХ століття. Визначено, що цей напрям соціально-педагогічної роботи ініційовано молодіжною жіночою неурядовою організацією – Асоціацією гайдів України – за підтримки інших організацій та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. В Україні низка міжнародних благодійних організацій (Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), “Кожній дитині”, “Надія та житло для дітей – в Україні”, Християнський дитячий фонд та інші) реалізують різні соціальні проекти, спрямовані на попередження раннього соціального сирітства. Розпочалося створення мережі спеціальних закладів соціального обслуговування – центрів матері та дитини. Базуючись на досвіді Великої Британії, обґрунтовано, що соціально-педагогічна робота з юними матерями у таких центрах має бути спрямована на формування стійких взаємозв’язків між матір’ю та дитиною. Це можливо за умови розв’язання низки соціально-психологічних завдань: формування у жінки відповідального ставлення до материнства та необхідних навичок догляду за дитиною, подальшого самостійного життя; надання допомоги у налагодженні взаємостосунків з біологічною сім’єю жінки, батьком дитини чи його родиною, іншими рідними або близькими людьми; сприяння юній матері у здобутті освіти, професії, пошуку роботи як умови матеріального забезпечення після закінчення перебування в центрі. У роботі представлено авторські технології з формування у юних матерів навичок розвитку дітей раннього віку, зокрема тренінгова програма “Розвиток дитини раннього віку: разом до гармонії”, яка була впроваджена нами у трьох Центрах матері та дитини (у м. Фастів, м. Херсон, м. Чернігів). Результати вивчення та узагальнення досвіду організації та технологічного забезпечення соціально-педагогічної роботи у США та Великій Британії було покладено в основу розробленої нами структурно-функціональної моделі соціально-педагогічної роботи з юними матерями в Україні (рис. 1).

У процесі розробки моделі ми намагалися адаптувати зарубіжний досвід відповідно до соціокультурних умов України. Особливість моделі полягає в тому, що вона базується на рівневому підході технологічного забезпечення соціально-педагогічної роботи. Її основним компонентом є структурна профілактика раннього материнства, яка передбачає міждисциплінарний підхід та міжсекторну взаємодію.

У роботі представлено авторські технології первинної профілактики ранньої вагітності та юного материнства, що можуть бути використані в загальноосвітніх закладах, центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, роботі неурядових організацій. Серед них тренінгова програма “Репродуктивне здоров’я дівчини”.

З метою підготовки юних вагітних до народження дитини і материнства нами запропоновано тренінг для юних вагітних, що може бути впроваджений в роботі інформаційно-консультативних пунктів при жіночих консультаціях та пологових будинках, що функціонують як спеціалізовані формування центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило сформулювати загальні висновки:

1. У дисертації наведено результати теоретичного узагальнення та практичного розв’язання наукової проблеми соціально-педагогічної роботи з юними матерями у США та Великій Британії, що виявилися у визначенні змісту, форм та методів такої роботи, обґрунтуванні можливості використання описаного досвіду у вітчизняній соціально-педагогічній практиці.

2. Аналіз проблеми юного материнства засвідчує, що вона має комплексний характер. Її особливість полягає в тому, що вона стосується одночасно як юних матерів, так і їхніх дітей. Юне материнство – це соціально-культурний феномен, сутність якого полягає у виношуванні, народженні, догляді та вихованні дитини матерями юного віку (до 21 року). Воно має свої соціокультурні та економічні причини й супроводжується ризиками для здоров’я та соціального становлення юної матері, а також її дитини.

3. У дослідженні визначено соціально-психологічні характеристики юних матерів. Серед них: конфліктні стосунки з батьками; низький рівень освіти; бідність; правова незахищеність; ранній початок статевого життя; адиктивна поведінка; незрілість емоційно-вольової сфери; тривожність, несформована материнська прихильність; інфантильність; яскраво виражена орієнтація на допомогу старших; низька самооцінка; емоційна нестабільність; соціальна відчуженість; комплекс жертви сексуального насильства; байдуже ставлення до свого здоров’я та здоров’я дитини.

4. На підставі аналізу документів провідних міжнародних організацій – ООН, Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), матеріалів всесвітніх форумів та конференцій визначено основні міжнародні підходи щодо вирішення проблеми юного материнства: комплексний підхід, що передбачає визнання та дослідження проблеми юного материнства на міжнаціональному та національному рівнях; розробка науково-обгрунтованих стратегій та впровадження ефективних технологій вирішення проблеми юного материнства; міжсекторна взаємодія з метою об’єднання ресурсів державних та громадських організацій, сім’ї, бізнесу, засобів масової інформації, церкви задля вирішення проблем юних матерів та їхніх дітей; міждисциплінарний підхід, що полягає у взаємодії представників різних професій: соціальних педагогів, соціальних працівників, психологів, юристів, вчителів, медиків для здійснення соціально-педагогічної роботи з юними матерями; дружній підхід, що полягає у дотриманні прав людини, реалізації положень Конвенції ООН про права дитини, наданні соціально-педагогічної допомоги з урахуванням індивідуальних особливостей юної матері.

5. У дослідженні визначено спільне в соціально-педагогічній роботі з юними матерями у США та Великій Британії. Це – визнання проблем юного материнства і вагітності серед підлітків на національному рівні; створення національних рад із залученням представників як державних, так і громадських структур, що розробляють стратегії подолання проблеми та здійснюють моніторинг виконання намічених рішень; існування спеціальних соціальних служб (сервісні центри, притулки для юних матерів та їхніх дітей), у яких працюють міждисциплінарні команди спеціалістів (соціальні працівники, психологи, медики, юристи, педагоги); використання можливостей фостерних сімей, які беруть на певний час опіку над юною мамою та її дитиною; проведення спеціальних навчальних програм щодо формування необхідних юним мамам життєвих навичок із залученням партнерів-чоловіків; здійснення профілактичної роботи щодо попередження ранньої вагітності та материнства серед підлітків та молоді; застосування сучасних інформаційних технологій. Соціально-педагогічна робота з юними матерями забезпечується відповідними технологіями, що реалізуються на макро-, мезо- та мікрорівнях.

6. Доведено, що особливості соціально-педагогічної роботи з юними матерями у США та Великій Британії зумовлені моделями соціальної політики, що існують в цих країнах.

У США проблеми юних матерів вирішуються, переважно, громадськими та релігійними організаціями. Ця робота орієнтована на попередження ранньої вагітності та влаштування дитини, яка народжена юною матір’ю, до сім’ї усиновителів.

У Великій Британії соціально-педагогічна робота з юними матерями має системний характер. За державної підтримки функціонують соціальні служби, в яких надаються різні види соціальної допомоги та підтримки юним матерям. Соціально-педагогічна робота з юними матерями, в першу чергу, спрямована на збереження діади “мати – дитина” та забезпечення необхідних умов для життєдіяльності юної матері разом з дитиною.

7. У роботі визначено можливі шляхи використання позитивного досвіду надання комплексної соціальної допомоги юним матерям у США та Великій Британії при умові його адаптації до культурних особливостей України.

Запропоновано структурно-функціональну модель соціально-педагогічної роботи з юними матерями в Україні, яка базується на рівневому технологічному підході та структурній профілактиці. На макрорівні соціально-педагогічна робота з юними матерями забезпечується діяльністю національної координаційної ради, що розробляє відповідні стратегії, програми для вирішення проблеми. На мезорівні соціально-педагогічна робота з юними матерями здійснюється шляхом реалізації відповідних технологій у соціальних інституціях територіальної громади (загальноосвітні заклади, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центри матері та дитини, неурядові організації). Соціально-педагогічна робота з юними матерями на мікрорівні забезпечується через консультування, індивідуальну допомогу, соціальний супровід.

Перспективними напрямами соціально-педагогічної роботи є створення мережі центрів матері та дитини, використання потенціалу прийомної сім’ї; організація тренінгових програм для юних вагітних та матерів з підготовки до пологів та відповідального батьківства, розвитку дитини раннього віку; проведення соціальних рекламних кампаній щодо популяризації здоров’я, а також навчання підлітків навичкам збереження репродуктивного здоров’я, створення умов для продовження ними освіти, отримання професії.

Проведене дослідження не висвітлює вирішення всіх аспектів проблеми юного материнства. Перспективи подальшої роботи нами вбачаються у розробці теоретико-методичних основ соціально-педагогічної роботи з юними матерями в Україні, превентивних програм щодо попередження ранньої вагітності, розробці інноваційних технологій соціально-педагогічної роботи з не тільки з юними матерями, але й з їх батьками, юнаками, у яких має бути сформовано почуття відповідальності за свою сексуальну поведінку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Братусь І.В. Юне материнство як соціально-педагогічна проблема // Проблеми педагогічних технологій: Зб. наук. праць. – Луцьк: Волинський державний університет. Волинський Академічний дім, 2002. – Вип. 2. – С. 5-15.

2. Братусь І. В. Соціально-педагогічна робота з юними матерями: досвід Великої Британії // Соціалізація особистості: Зб. наук. праць. – К.: Логос, 2002. – Т. ХVІІ. – Вип. 1. – С. 168-178.

3. Братусь І.В. Соціальна робота з жіночою молоддю // Проблеми педагогічних технологій: Зб. наук. праць. – Луцьк: Волинський державний університет: