ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

БАЗУНОВА Інна Володимирівна

УДК 616.31-089.23-089.844

вПЛИВ СТАНУ ПРИСІНКУ ПОРОЖНИНИ РОТА

В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ НА ВИБІР ТАКТИКИ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України „Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, м. Полтава.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Куроєдова Віра Дмитрівна,

Вищий державний навчальний заклад України „Українська медична

стоматологічна академія” МОЗ України, м. Полтава, завідувач

кафедри ортодонтії та післядипломної освіти лікарів-ортодонтів

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Дєньга Оксана Василівна, Інститут стоматології АМН України, м. Одеса, завідувач відділенням стоматології дитячого віку;

- доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Куцевляк Валерій Ісайович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра ортодонтії та пропедевтики ортопедичної стоматології, МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться “23” квітня 2007 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий “22” березня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Багатьма науковими дослідженнями вітчизняних і зарубіжних авторів доведено, що мілкий присінок порожнини рота в дітей – це етіологічний фактор розвитку зубощелепних аномалій, а в дорослих – захворювань пародонта (Aрифджанов А.К., 1986; Артюшкевич А.С., 1988; Бычкова В.М. с соавт., 1994; Грудянов А.И., 1997; Вишняк Г.Н., Логвинюк И.Ф., 1999; Карасюнок О.О., 2000; Рохваргер И.С., Мороз Б.Т., 2000; Барчукова О.В., Трезубов В.Н., Фадеев Р.Г., 2003; Бородулина И.И., Ермольев С.Н., 2004). В останні роки все частіше за ортодонтичною допомогою звертаються пацієнти віком понад 18 років. Стратегія і тактика комплексного лікування дорослих пацієнтів та дітей і підлітків мають свої особливості і суттєво відрізняються (Ахмат Мохамед, 1999; Барчукова О.В., Трезубов В.Н., Фадеев Р.Г., 2003). Так, Л.Б. Лепорська (1993) встановила, що в 41,15 % дітей 7-12 років глибина присінку порожнини рота має тенденцію до позитивної динаміки – вона з роками збільшується, а в дорослих збільшення глибини присінку порожнини рота можливе тільки за рахунок хірургічних втручань (Артюшкевич А.С., Криштопенко Л.С., 1990; Вашкевич В.П., Дьякова С.Д., Пекус А.С., 2000), зокрема вестибулопластики.

За даними літературних джерел, відомі різноманітні методи проведення вестибулопластики, що мають свої показання та протипоказання (Кручинский Г.В., Артюшкевич А.С., 1986; Параскевич В.А., 1997; Перекрест В.В., Халиль Мохамед, 2002). Ускладнення після вестибулопластики у вигляді грубих рубцевих змін зустрічаються досить часто – від 10 % до 30,5 % випадків. Причинами їх виникнення, на думку багатьох авторів, є невдалий вибір методу вестибулопластики (Чупахин П.В., 1998; Степанов А.Е., 2000), неправильне ведення пацієнтів у післяопераційний період (Чупахин П.В., 1998; Froschl T., Kerscher A., 1997), а також незнання особливостей морфології слизової оболон-ки мілкого присінку порожнини рота. Кожен із цих чинників відріз-няється особливостями, які не мають чіткої взаємодії між собою.

У літературі про вибір тактики стоматологічних втручань, стратегії комплексного лікування захворювань пародонта і зубощелепних аномалій у разі наявності мілкого присінку порожнини рота в дорослих, а також методики ведення післяопераційного періоду після вестибулопластики спільної думки немає (Хамитова Н.Х., 2000; Фадеев Р.А., Барчукова О.В., 2003).

Деякі автори пропонують застосовувати у цей період лазеротерапію, пальцевий масаж, гідромасаж, електрофорез (Лемецкая Т.И., Барер Г.М., 1996; Модина Т.Н., 2000), інші запевняють у необхідності застосування тільки медикаментозних засобів (Новикова И.А., Ронь Г.И., Глинских Н.П., Медведева С.Ю., 2003).

В літературі описані дані про будову підслизової ділянки ясен нижнього склепіння присінку порожнини рота (Серов В.В., Шехтер А.Б., 1981; Ковалев Е.В., 1989; Быков В.Л., 1995). Але відомостей про морфологічні особливості прикріпленої та вільної ділянок ясен у дорослих пацієнтів із мілким присінком порожнини рота в доступних нам джерелах літератури не знайдено.

Не виявлено також наукових повідомлень про проліферативну активність фібробластів слизової оболонки прикріпленої частини ясен як зони проведення вестибулопластики.

Не знайдено вірогідних способів прогнозування результатів вестибуло-пластики як обов’язкового втручання в комплексному лікуванні пацієнтів із мілким присінком порожнини рота, захворюваннями пародонта і зубощелеп-ними аномаліями.

Невідома можливість прогнозування результатів хірургічного втручання за різної глибини присінку порожнини рота на підставі вивчення проліферативних властивостей фібробластів.

Саме тому питання подальшого вивчення проліферуючих властивостей фібробластів, морфологічної та імуногістохімічної організації підслизової оболонки вільної та прикріпленої частин ясен за різної глибини присінку порожнина рота в дорослих слід вважати актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану конкурсної пріоритетної науково-дослідної роботи Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія” “Вивчення імунологічного апарату м’яких тканин порожнини рота при генералізованому пародонтиті й ортопедичних втручаннях для розробки сучасних методів імунокорекції” (№ ДР 0103U001312). Автор був безпосереднім виконавцем зазначеної науково-дослідної роботи.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищення ефективності профілактики і лікування захворювань пародонта і зубощелепних аномалій в осіб молодого віку на підставі комплексної оцінки стану присінку порожнини рота і розробки методів профілактики ускладнень після вестибулопластики.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені завдання:

1. Вивчити поширеність варіантів різної глибини присінку порожнини рота в осіб молодого віку та вплив їх на стан гігієни порожнини рота і тканин пародонта, визначити поширеність різних видів зубощелепних аномалій в осіб із мілким присінком порожнини рота.

2. Визначити залежність морфометричних показників прикріпленої та вільної частин ясен від глибини присінку порожнини рота та їх співвідношення в осіб молодого віку.

3. Дослідити методом реопародонтографії особливості кровообігу у тканинах пародонта в осіб молодого віку за різної глибини присінку порожнини рота.

4. Визначити особливості морфологічної й імуногістохімічної організації підслизової оболонки вільної та прикріпленої частин ясен у осіб молодого віку за різної глибини присінку порожнини рота, до та після операції вестибулопластики.

5. Обгрунтувати прогноз наслідків вестибулопластики та розробити метод профілактики ускладнень операції в залежності від стану проліферативної активності фібробластів слизової оболонки прикріпленої частини ясен.

Об’єкт дослідження – стан тканин присінку порожнини рота залежно від його глибини в осіб молодого віку.

Предмет дослідження – комплексна оцінка стану присінку порожнини рота і розробка методів прогнозування результатів вестибулопластики в осіб молодого віку з мілким присінком порожнини рота.

Методи дослідження: Клінічні – визначення глибини присінку порож-нини рота, виду зубощелепних аномалій, оцінка гігієнічного стану порожнини рота і тканин пародонта; рентгенологічні; реопародонтографія – для оцінки стану кровообігу у тканинах пародонта; морфологічні та імуногістохімічні – для оцінки стану підслизової оболонки вільної та прикріпленої частин ясен, проліферативної активності фібробластів; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначено індекс співвідношення прикріпленої та вільної частин слизової оболонки присінку порожнини рота.

Встановлено залежність морфометричних показників прикріпленої та вільної частин слизової ясен нижнього склепіння присінку порожнини рота від його глибини.

Доведено погіршення мікроциркуляції та виникнення ішемії в тканинах пародонта при мілкому присінку порожнини рота за рахунок зменшення прикріпленої частини слизової оболонки в 1,68 раза.

Вперше встановлено зв`язок проліферативного потенціалу активності фібробластів прикріпленої ділянки слизової оболонки нижнього склепіння присінку порожнини рота від його глибини та доведена найбільша проліферативна активність фібробластів в осіб молодого віку з мілким присінком порожнини рота.

Вперше розроблено метод прогнозування і профілактики розвитку рубцевих ускладнень після вестибулопластики в залежності від проліфера-тивної активності фібробластів за мілкого присінку порожнини рота в осіб молодого віку.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблений і запро-по-нований автором метод визначення глибини присінку порожнини рота дозволяє встановити розміри прикріпленої та вільної ділянок нижнього склепіння присінку порожнини рота (Деклараційний патент України на винахід № 58996 А від 15.08.2003 р.).

Запропонована колективом авторів конструкція електрода дозволяє проводити реографічні дослідження у фронтальній ділянці нижньої щелепи (Деклараційний патент України на корисну модель № 6722 від 16.05.2005 р.).

Обґрунтовані практичні рекомендації щодо застосування розробленої методики визначення глибини присінку порожнини рота для більш детального визначення поширеності різних варіантів глибини присінку порожнини рота.

Обґрунтовані практичні рекомендації щодо застосування запропонованого електрода для найбільш точного визначення реографічних показників у фронтальній ділянці нижньої щелепи.

Розроблений автором метод прогнозування розвитку ускладнень після вестибулопластики ґрунтується на дослідженні проліферативної активності фібробластів (Деклараційний патент України на корисну модель № 18110 від 15.11.2006 р.) і впроваджений у практичну охорону здоров’я.

Розроблений автором спосіб лікування пацієнтів з мілким присінком порожнини рота (Деклараційний патент України на корисну модель № 18780 від 15.11.2006 р.) дозволяє підвищити ефективність хірургічної корекції мілкого присінку в осіб молодого віку.

Обґрунтовані практичні рекомендації для прогнозування та підвищення ефективності вестибулопластики за мілкого присінку порожнини рота в осіб молодого віку.

Основні результати наукових досліджень впроваджені в навчальний процес на кафедрах ортодонтії та післядипломної освіти лікарів-ортодонтів, дитячої терапевтичної стоматології, пропедевтики та дитячої хірургії, пластичної хірургії Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України (м. Полтава); на кафедрі стоматології дитячого віку Одеського державного медичного університету МОЗ України; в клінічну практику відділення стоматології дитячого віку та ортодонтії Інституту стоматології АМН України; на кафедрі стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицевої хірургії та імплантології Харківського державного медичного університету МОЗ України, а також у лікувальний процес Полтавської обласної стоматологічної поліклініки, стоматологічної клініки Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України (м. Полтава).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізована література з досліджуваної проблеми, особисто виконано інформаційно-патентний пошук, зокрема з використанням мережі Інтернет. Проведено клінічний моніторинг стоматологічних захворювань у осіб віком від 18 до 25 років, їх комплексне обстеження та лікування, реопародонтологічне дослід-ження нижнього склепіння присінку порожнини рота різної глибини. Разом з науковим керівником визначені мета та завдання дослідження.

Робота виконувалась на клінічних базах кафедр ортодонтії та після-диплом-ної освіти лікарів-ортодонтів, пропедевтики ортопедичної стоматології та Центральної науково-дослідної лабораторії Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, м. ПолтаваАвтор вдячний завідувачу - д.мед.н., проф. Кайдашеву І.П. та співробітникам Центральної науково-дослідної лабораторії за допомогу в дослідженні проліферативної активності фібробластів; д.мед.н., проф. Сіленко Ю.І., асист. Бусло А.М. за допомогу в отриманні біоптатів.

.

Автором самостійно написані всі розділи дисертації, сформульовані наукові висновки та практичні рекомендації, проведено математичну обробку отриманих результатів, оформлення їх у вигляді таблиць, діаграм та графіків, зроблено аналіз результатів, сформульовано основні положення дисертації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були предметом обговорення і доповідалися на українських та міжнародних з’їздах і науково-практичних конференціях: ”Провідні аспекти виконання програми профілактики і лікування стоматологічних хвороб на 2002-2007 роки в Полтавській області” (Полтава, 2003); ІІ (ІХ) з’їзд Асоціації стоматологів України (Київ, 2005); “Досягнення і перспективи розвитку ортопедичної стоматології і ортодонтії в Україні” (Полтава, 2006); “Сучасні проблеми морфології” (Полтава, 2006); на обласній науково-практичній конференції “Фактори ризику виникнення стоматологічних захворювань у дітей і методи їх усунення” (Полтава, 2006); на засіданні апробаційної вченої ради № 2 при Вищому державному навчальному закладі України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, м. Полтава.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, з них 5 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 тез доповідей у збірниках матеріалів конференцій, одержано 4 деклараційні патенти України на винахід (1) і корисну модель (3).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 160 сторінках комп’ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, який містить 225 найменувань (194 українсько- і російськомовних і 31 англомовних публікацій), додатків. Фактичні дані наведені у 28 таблицях, ілюстровані 18 малюнками і 29 фотографіями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення мети і виявлення поширеності мілкого присінку порожнини рота в дорослих та частоти зубощелепних аномалій було обстежено 600 студентів стоматологічного факультету Вищого державного навчального закладу “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України (м. Полтава) віком 18-25 років (період сформованого постійного прикусу), з них – 226 юнаків і 334 дівчини.

Для ретельного вивчення особливостей і характеру стоматологічного статусу за різної глибини присінку порожнини рота було виділено 100 осіб, яких за результатами визначення глибини присінку поділили на 3 групи згідно з класифікацією Ю.Л. Образцова (1990): 1 група – 25 осіб із мілким присінком порожнини рота (від 3 до 5 мм); 2 група 25 осіб із середнім присінком порожнини рота (від 5,1 до 8 мм); 3 група 50 осіб із глибоким (від 8,1 до 10 мм) та дуже глибоким (понад 10 мм) присінком порожнини рота. Глибину присінку порожнини рота визначали за авторською методикою (Деклараційний патент України на винахід № 58996 А від 15.08.2003 р.). Ретельний морфологічний аналіз стоматологічного стану обстежених 1 групи проводили на контрольно-діагностичних моделях.

У 600 осіб визначено стан гігієни порожнини рота за індексами Гріна-Вермільона і Федорова-Володкіної. Стан тканин пародонта оцінювали за допомогою індексу гінгівіту РМА і пародонтального індексу РІ Рассела.

Реопародонтографічне дослідження проведено в 100 осіб. Регістрацію реопародонтограми здійснювали у фронтальній ділянці нижньої щелепи за допомогою спеціально розробленого електрода (Деклараційний патент України на корисну модель № 6722 від 16.05.2005 р.). Аналіз даних проводили на реоенцефалографі за допомогою програми „Filex/DX-Complexec Regina 2002” / Init Regina. exe./ з застосуванням необхідних приладів. Визначали реографічний (РІ), дикротичний (ДІ), діастолічний (ДСІ) та анакротичний (АІ) індекси, максимальну швидкість швидкого наповнення, середню швидкість повільного наповнення, амплитудний показник судинного тонусу.

Для ретельного вивчення проліферативної активності фібробластів було обстежено 30 осіб віком 18-26 років, яким проводили біопсію прикріпленої частини ясен. Біоптат, узятий до лікування і після вестибулопластики в 10 пацієнтів, підлягав гістоімунохімічному аналізу.

Аутоптати слизової оболонки вільної та прикріпленої частин ясен, узяті у 5 померлих від нещасного випадку у віці 18-25 років, підлягали гістохімічному аналізу.

В осіб з мілким присінком порожнини рота проводили хірургічну операцію вестибулопластики за методикою Кларка.

Для профілактики ускладнень вестибулопластики у вигляді формування рубців після операції обробляли рану водним розчином (1:50) циклофосфану, а потім накладали пов’язку із ампульним розчином солкосерилу. Щодня міняли пов’язку із солкосерилом протягом 12 днів.

Всі отримані результати обробляли методами математичної статистики за Ст’юдентом-Фішером, факторного аналізу, дисперсійного аналізу, непараметричним критерієм Вальд-Вольфовича на персональному комп’ютері із використанням програм “Statistica for Windows. Release 5.0”.

Результати дослідження та їх обговорення. Під час стоматологічного огляду 600 осіб і вимірювання глибини присінку порожнини рота встановлено, що 94,7 % обстежених мали середній і глибокий присінок і тільки 5,3 % - мілкий присінок порожнини рота, який у 93,75 % випадків поєднувався із наявностю запальних захворювань пародонта і зубощелепних аномалій.

За результатами дослідження встановлено, що індекс гігієни Гріна- Вермільона серед усіх обстежених був найвищий в осіб із середнім присінком: 1,06 балів у дівчат, 1,42 в юнаків; найнижчий - у осіб із мілким присінком порожнини рота: 0,97 балів – у дівчат, 1,0 у юнаків. Найкращий стан гігієни порожнини рота за індексом Федорова-Володкіної був у юнаків із мілким присінком порожнини рота (0,89 балів) і в дівчат із глибоким присінком порожнини рота (0,87 балів); найгірший у дівчат із мілким присінком порожнини рота (1,38 балів) і в юнаків із середнім та глибоким присінком порожнини рота ( 1,37 і 1,36 балів відповідно).

Оцінка стану тканин пародонта засвідчила, що показник індексу РМА був найвищим в осіб із мілким присінком порожнини рота (27,22±3,38 балів), а найнижчим в осіб із глибоким присінком – 6,10±1,12 балів. Пародонтальний індекс Рассела також знижується зі збільшенням глибини присінку порожнини рота, найнижчим цей показник був у групі з глибоким присінком порожнини рота (3 група). Щодо статі є суттєві розбіжності в осіб із середнім присінком порожнини рота (2 група). Так, індекс РІ був вищий у дівчат в 1,7 раза в порівнянні з юнаками. Найнижчим цей показник був у 3 групі (глибокий присінок порожнини рота).

Морфометричні дослідження нижнього склепіння присінку порожнини рота дозволили вивчити розміри вільної та прикріпленої частин ясен за допомогою розробленої методики та обчислити індекс співвідношення прикріпленої частини ясен до вільної (Пр/Віл). Суттєвих відмінностей між прикріпленою та вільною частинами слизової оболонки присінку порожнини рота в осіб різних статей не виявлено. Вони були визначені тільки в третій групі: величина прикріпленої слизової оболонки в юнаків була більша на 11,3% ніж у дівчат.

Отримані дані засвідчили, що всі показники глибини присінку порожнини рота, прикріпленої частини ясен, вільної частини ясен, а також показники індексу співвідношення прикріпленої частини до вільної частини (Пр/ Віл) ясен були найнижчими в першій групі, тобто за умов мілкого присінку порожнини рота. Клінічно це проявляється недостатніми розмірами прикріплених м’яких тканин, що призводить до травматизації та великого навантаження на тканини пародонта, а також до погіршення кровопостачання цієї зони (мал.1).

Мал. 1. Динаміка індексу співвідношення прикріпленої та вільної частин слизової оболонки (Пр/Віл) залежно від глибини ППР:

по осі абсцис – групи обстежених, по осі ординат – індекс (Пр/Віл), * - р < 0,05.

За допомогою математичного кореляційного аналізу отримані дані, які свідчать про кореляційну залежність 8 показників із 13, що вивчались, а саме: отримано зв’язок між індексом РМА та видом прикусу, значення індексу РМА зростають із погіршенням стану прикусу. В осіб з мілким присінком порожнини рота встановлено найвищі показники індексу РМА та індексу РІ Рассела.

Реопародонтограми обстежених осіб аналізували за якісною та кількісною оцінкою амплітудних показників і показників часу. Виявлена чітка залежність реографічного індексу (РІ) від глибини присінку порожнини рота: чим менша глибина, тим нижчий показник реографічного індексу, що свідчить про значне погіршення кровопостачання в цій зоні. Найнижчий реографічний показник РІ визначений у осіб першої групи з мілким присінком порожнини рота.

Явища стазу й ішемії, що виникають, значно підвищують ризик розвитку захворювань пародонта і погіршують умови для регенерації тканин після операції вестибулопластики.

Привертає увагу взаємозв’язок між проліферативною активністю фібробластів та глибиною присінку порожнини рота: за мілкого присінка порожнини рота спостерігалося максимальне середнє значення поділу фібробластів (1,01-1,14), а за середнього та глибокого присінка порожнини рота цей показник дорівнював 0,21-0,61.

Результати гістологічних та гістохімічних досліджень підслизової оболонки вільної частини ясен свідчать, що залежно від глибини присінку наявні фібробласти різного ступеня диференціації. Для підтвердження вищесказаного проведено напівкількісне оцінювання різних ступенів диференціювання фібробластів (юних, зріючих, диференційованих) як у прикріпленій, так і у вільній частинах слизової оболонки ясен за допомогою морфометричної сітки Автандилова (табл.1).

Таблиця 1

Підсумки напівкількісного оцінювання різних типів фібробластів у вільній та

прикріпленій частинах слизової ясен

Типи фібробластів | Вільна частина слизової ясен | Прикріплена частина слизової ясен

Юні | + + + | + +

Зріючі | + + | +

Диференційовані | + | -

Фіброцити | - | -

Примітка: (+++) – дифузне розташування фібробластів; (++) – середнє розташування;

(+) – осередкова локалізація фібробластів.

У сполучнотканинних сосочках вільної частини ясен, як показують гістологічні дослідження, переважають зріючі та диференційовані фібробласти, тоді як у прикріпленій частині слизової оболонки ясен юні та зріючі. Отже, можна стверджувати, що слизова оболонка прикріпленої частини є камбіальною, тобто ростковою зоною, в якій у фізіологічних умовах відбувається диференціювання фібробластів.

Було проведене мікроскопічне оцінювання біопсійних матеріалів, отриманих на другому тижні після вестибулопластики у прикріпленій частині ясен. Виявлено високий кількісний склад юних, зріючих та диференційованих фібробластів і відсутність фіброцитів. Отримані результати підтвердили необхідність вивчення функціонального стану фібробластів слизової оболонки прикріпленої частини ясен за різного ступеня глибини присінку порожнини рота до вестибулопластики для прогнозу результатів хірургічного втручання.

За мілкого присінка фібробласти, які не розпочинали ділитися, склали тільки 41,2 ± 3,97 %; більшість клітин завершили 1 поділ – 30,0 ± 3,13 %; 2 поділи - 15,35 ± 2,54 %; 3 поділи – 10,48 ± 2,3 %; 4 поділи – 4,89 ± 0,95. Ці дані ще раз свідчать, що фібробласти, отримані зі слизової оболонки прикріпленої частини ясен спроможні до активної проліферації.

У 89,0 ± 5,95 % осіб 2 групи (р<0,05) фібробласти не вступали в поділ; тільки 5 % завершили 1 поділ; 3,06 ± 1,09 % (р<0,05) 2 поділи; 1,04 ± 0,46 % (р<0,05) 3 поділи; 2,05 ± 0,31 % (р<0,05) 4 поділи.

У осіб 3 групи спостерігали проміжні значення проліферативної активності: не вступали в поділ 64,32 ± 5,83 % (р<0,05); завершили 1 поділ 25,3 ± 3,10 %; 2 поділи – 4,97 ± 0,82 %; 3 поділи 2,03 ± 0,49% (р<0,05); 4 поділи - 1,95 ± 0,55 %.

Отже, виявлені порушення проліферативної активності фібробластів слизової оболонки прикріпленої частини ясен в осіб з мілким присінком порожнини рота у вигляді активації можуть відображати онтогенетичні й індивідуально-генотипні особливості організму, які впливають на результат проведення хірургічного втручання у комплексному лікуванні пацієнтів молодого віку із зубощелепними аномаліями та захворюваннями пародонта за умов мілкого присінку порожнини рота.

Вестибулопластика із подальшою медикаментозною корекцією циклофосфаном та солкосерилом сприяє зниженню активності проліферації фібробластів (кількість клітин, які зазнали поділу, зменшується у 2 рази).

Результати дослідження довели, що завдяки застосуванню запропонованого комбінованого методу лікування мілкого присінку порожнини рота у осіб молодого віку спостерігається поліпшення гігієнічного стану порожнини рота за індексами Гріна-Вермільона і Федорова-Володкіної, зменшення запалення у тканинах пародонта, що підтверджується зменшенням індексу РМА в середньому на 70% та пародонтального індексу на 33%. Таким чином, спостерігається ліквідація кровоточивості ясен і зникнення больового симптому, що дає можливість пацієнтам проводити більш якісну гігієну порожнини рота та проводити довготривале ортодонтичне лікування.

Проведений комплекс лікувальних заходів привів до збільшення глибини присінку порожнини рота у 1,74 рази, прикріпленої слизової оболонки у 1,8 рази, вільної слизової оболонки – у 1,7 рази. Перераховані заходи сприяли зменшенню травми тканин пародонта під час жування, мовлення за рахунок зменшення ймовірності виникнення післяопераційних рубців.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає в підвищенні ефективності профілактики і лікування захворювань пародонта і зубощелепних аномалій в осіб молодого віку з мілким присінком порожнини рота шляхом застосування методу профілактики рубцевих ускладнень після вестибуло-пластики, розробленого на підставі визначення клінічних, реопаро-донтографічних, гістологічних, гістохімічних, морфометричних показників та результатів оцінки проліферативної активності фібробластів залежно від глибини присінку порожнини рота.

1. Із 600 обстежених осіб віком від 18 до 25 років у 5,3 % випадків (з них 25% юнаків та 75% дівчат) спостерігався мілкий присінок порожнини рота, який у 93,75 % поєднувався із запальними захворюваннями пародонта і зубощелепними аномаліями.

2. У осіб молодого віку із мілким присінком порожнини рота виявлено порушення кровопостачання і прояви ішемії у тканинах пародонта, які супроводжувалися погіршенням показників пародонтальних індексів (підвищення індексу РМА в 2,8 раза в порівнянні з групою з середнім присінком порожнини рота та в 4,4 раза – з групою з глибоким присінком порожнини рота).

3. Встановлено, що показники розмірів прикріпленої та вільної частин слизової ясен найнижчі у групі осіб молодого віку із мілким присінком порожнини рота і складають 2,59±0,32 мм і 2,06±0,25 мм (р<0,05), а при глибокому присінку порожнини рота – 5,85+1,41 мм і 3,9+0,56 мм (р<0,05). Виведений індекс співвідношення прикріпленої та вільної частин слизової оболонки присінку порожнини рота, який при мілкому присінку складає 0,97+0,1, а при глибокому – 1,63+0,29 (р<0,05) спрощує вибір тактики стоматологічних втручань.

4. Прогноз виникнення рубцевих змін після вестибулопластики в осіб молодого віку із мілким присінком порожнини рота побудований на оцінці проліферативного потенціалу фібробластів різного ступеня диференціювання прикріпленої частини ясен. За мілкого присінка порожнини рота фібробласти мають найвищий проліферативний потенціал, тільки 41,2 % клітин не вступили до поділу, тоді як за середнього та глибокого присінка – 89 % і 64,3 % клітин відповідно.

5. Показано, що для профілактики ускладнень після вестибулопластики в осіб молодого віку з мілким присінком порожнини рота необхідно застосовувати медикаментозні препарати розчин циклофосфану та розчин солкосерилу, що знижує надлишкову активність фібробластів на 25 %.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для вибору тактики стоматологічних втручань та профілактики запальних захворювань пародонта в осіб молодого віку слід своєчасно визначати глибину присінку порожнини рота та здійснювати хірургічну корекцію мілкого присінку порожнини рота.

2. При глибині присінку порожнини рота менше 5 мм в осіб молодого віку в тактиці стоматологічних втручань на перше місце виходить операція вестибулопластики.

3. Для прогнозу результатів вестибулопластики слід оцінювати проліферативну активність фібробластів слизової оболонки прикріпленої частини ясен методом проведення біопсії у цій ділянці перед хірургічним втручанням.

4. З метою профілактики рубцевих змін після вестибулопластики необхідно застосовувати ампульний розчин солкосерилу у вигляді аплікацій і водний розчин (1:50) циклофосфану методом одноразового зрошення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Головко Н.В., Грицай І.В., Сахарук Н.В. Поширеність зубощелепних аномалій та стан глибини нижнього склепіння переддвер’я порожнини рота у період сформованого постійного прикусу (1 частина) // Український стоматологічний альманах. – 2002. - № 3. – С. 32-33. Участь здобувача полягає у клінічному обстеженні осіб молодого віку, статистичній обробці даних, аналізі результатів, написанні статті.

2. Головко Н.В., Базунова И.В. Особенности строения нижнего свода преддверия полости рта при различной его глубине у лиц со сформированным постоянным прикусом // Український стоматологічний альманах. – 2005. - № 4. – С. 44-46. Здобувачу належить клінічне обстеження, статистична обробка та аналіз результатів, участь у написанні статті.

3. Базунова І.В., Кайдашев І.П. Проліферативна активність фібробластів при різному ступені глибини присінку порожнини рота у осіб із сформованим постійним прикусом // Вісник стоматології. – 2006. - № 1. – С. 58-61. Здобувачем проведено клінічне обстеження пацієнтів, біопсія слизової оболонки, аналіз результатів, написання статті.

4. Базунова И.В., Силенко Ю.И., Куроедова В.Д. Реопародонто-гра-фи-ческая оценка состояния тканей пародонта у взрослых в зависимости от глубины преддверия полости рта // Вісник стоматології. – 2006. - № 2. – С. 47-49. Участь автора полягає у клінічному обстеженні студентів, проведенні реопародонтографії, аналізі результатів, написанні статті.

5. Базунова И.В. Особенности морфологической и ультраструктурной организации подслизистого слоя десны полости рта // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2006. – Т. 6, Вип. 3 (15). С. 31-35.

6. Деклараційний патент на винахід № 58996 А, Україна, МПК 7 А61С7/00. Спосіб визначення глибини нижнього склепіння присінку порожнини рота / Базунова І.В., Головко Н.В., Головко С.В. – Заявка №2002129660; Заяв. 03.12.2002; Опубл. 15.08.2003. – Бюл. № 8. Особистий внесок здобувача полягає в аналізі літературних джерел, розробці методики, оформленні патентної документації.

7. Деклараційний патент на корисну модель № 6722, Україна, МПК 7 А61В5/04, А61С19/04. Конструкція електрода для реографічних досліджень порожнини рота / Зубченко С.Г., Король М.Д., Король Д.М., Рибась О.В., Калашніков Д.В., Ал Хатіб Шаді Аднан, Базунова І.В. – Заявка № 20041109095; Заяв. 05.11.2004; Опубл. 16.05.2005. – Бюл. № 5. Участь здобувача в обгрунтуванні конструкції електрода, оформленні патентної документації.

8. Деклараційний патент на корисну модель № 18110, Україна, МПК (2006) А61В17/24. Спосіб прогнозування ускладнень після хірургічної корекції мілкого присінку порожнини рота / Базунова І.В., Кайдашев І.П., Куроєдова В.Д. – Заявка № 200605817; Заяв. 26.05.2006; Опубл. 15.11.2006. – Бюл. № 11. Особистий внесок здобувача полягає в аналізі літературних джерел, обгрунтуванні й розробці способу, оформленні патентної документації.

9. Деклараційний патент на корисну модель № 18780, Україна, МПК (2006) А61С7/00. Спосіб лікування пацієнтів з мілким присінком порожнини рота / Базунова І.В., Силенко Ю.І., Куроєдова В.Д. – Заявка № 200606136; Заяв. 02.06.2006; Опубл. 15.11.2006. – Бюл. № 11. Особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні й розробці способу лікування, оформленні патентної документації.

10. Головко Н.В., Базунова И.В. Соотношение размеров прикрепленной и подвижной слизистой нижнего свода преддверия полости рта // Сучасні технології про-фі-лактики та лікування в стоматології: Матеріали II (IX) з’їзду Асоціації стоматологів України. – Київ: ТОВ „Книга плюс”, 2004. – С. 455-456. Здобувачем проведено клінічне обстеження студентів, аналіз результатів, написання тез.

11. Головко Н.В., Грицай И.В., Ковтун Н.Н., Крук В.В., Курца А.В., Фетисова А.Л. Распространенность физиологического прикуса у студентов // Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конфер. (17-18 травня 2000 р.) – Полтава, 2000. – С. 19-20. Автору належить участь в обстеженні студентів, статистичній обробці даних, написанні тез.

АНОТАЦІЯ

Базунова І.В. Вплив стану присінку порожнини рота в осіб молодого віку на вибір тактики стоматологічних втручань. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22- стоматологія. Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2006.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню проліферативної актив-но-сті фібробластів прикріпленої частини слизової оболонки ясен нижнього склепіння присінку порожнини рота залежно від його глибини в осіб молодого віку. Пояснено виникнення рубців після вестибулопластики, науково обґрунтована і практично підтверджена доцільність застосування запропоно-ваного комплексного методу лікування в осіб молодого віку із мілким присінком порожнини рота.

Розроблено метод прогнозування розвитку ускладнень у вигляді рубців після вестибулопластики при лікуванні хвороб пародонта і зубощелепних аномалій за мілкого присінку порожнини рота в осіб молодого віку.

Розроблено, обгрунтовано й впроваджено метод профілактики виникнення рубців після вестибулопластики в осіб молодого віку із використанням медикаментозної корекції.

Ключові слова: мілкий присінок порожнини рота, зубощелепні аномалії, захворювання пародонта, реопародонтографія, проліферативна активність фібробластів, морфометрія, морфологія і гістоімунохімія підслизової оболонки ясен нижнього склепіння присінку порожнини рота.

АННОТАЦИЯ

Базунова И.В. Влияние состояния преддверия полости рта у лиц молодого возраста на выбор тактики стоматологических вмешательств. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. Институт стоматологии АМН Украины, Одесса, 2006.

Диссертационная работа посвящена изучению состояния преддверия полости рта у лиц молодого возраста с заболеваниями пародонта и зубочелюстными аномалиями и методам комплексного лечения мелкого преддверия полости рта. В работе большое внимание уделяется исследованию пролиферативной активности фибробластов прикрепленной части слизистой оболочки десен нижнего свода преддверия полости рта в зависимости от его глубины у лиц молодого возраста.

Проведено обследование 600 студентов стоматологического факультета Высшего государственного учебного заведения “Украинская медицинская стоматологическая академия” (г. Полтава) в возрасте 18-25 лет (период сформированного постоянного прикуса). Из них было 226 юношей и 334 девушки.

Выявлена распространенность мелкого преддверия полости рта у лиц молодого возраста (5,3 %), при котором ухудшаются показатели уровня гигиены полости рта, индекс РМА повышается в 2,8 раза.

У 93,75 % лиц молодого возраста мелкое преддверие полости рта сочетается с заболеваниями пародонта и зубочелюстными аномалиями.

Доказана зависимость морфометрических показателей прикрепленной и свободной частей слизистой десны нижнего свода преддверия полости рта от его глубины.

Подтверждено ухудшение микроциркуляции и возникновение ишемии в тканях пародонта при мелком преддверии полости рта за счет уменьшения прикрепленной части слизистой оболочки в 1,68 раза, что является одним из факторов риска возникновения заболеваний пародонта и зубочелюстных аномалий.

Выявлен ряд важных микроскопических особенностей в строении свободной и прикрепленной части десны. В свободной части десны, в зависимости от глубины, располагаются фибробласты различной степени дифференцировки. Так, у вершины соединительнотканного сосочка в основном превалируют юные фибробласты, а у основания – зрелые. В прикрепленной части десны выявлено большое количество митозов, что свидетельствует о высокой пролиферативной активности базальных клеток эпителия.

При помощи морфометрической сетки Автандилова проведена полуколи-чест-венная оценка фибробластов. Полученные данные свидетельствуют о том, что прикрепленная часть слизистой оболочки десны нижнего свода преддверия полости рта является камбиальной, т.е. ростковой зоной различной степени дифференцировки фибробластов. В связи с этим могут возникать осложнения в виде рубцов после хирургического вмешательства.

Представлено обьяснение возникновения рубцов после вестибуло-пластики, научно обоснована и практически подтверждена целесообразность применения предложенного комплексного метода лечения у лиц молодого возраста с мелким преддверием полости рта.

Разработан метод прогнозирования развития осложнений в виде рубцов после вестибулопластики при лечении заболеваний пародонта и зубочелюстных аномалий при мелком преддверии полости рта у лиц молодого возраста.

Разработан, обоснован и внедрен метод профилактики развития рубцов после вестибулопластики у лиц молодого возраста с использованием медика-ментозной коррекции.

Ключевые слова: мелкое преддверие полости рта, зубочелюстные аномалии, заболевания пародонта, реопародонтография, пролиферативная активность фибробластов, морфометрия, морфология и гистоиммунохимия подслизистой оболочки десен нижнего свода преддверия полости рта.

ANNOTATION

Bazunova I.V. Effect of mouth vestibule state in young adults on the choice of dental intervention tactics. – Manuscript.

Dissertation for the kandidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 – Dentistry. – Institute of Dentistry of AMS of Ukraine, Odessa, 2006.

The thesis is devoted to the study of fibroblast proliferative activity in attached mucous gingival part of posterior fornix of the mouth vestibule in dependence on its depth in adults. The scar formation has been clarified as well as the appropriateness in applying of the complex treatment of patients with small vestibule of mouth offered has been substantiated and proved to be true by practice.

The method of prediction of the development of complications under the treatment of periodontal diseases and dentofacial anomalies in persons with small mouth vestibule arising from post-vestibuloplasty scars has been elaborated as well.

The method of prevention of the development of post-vestibuloplasty scars in adults in conjunction with drug therapy was found to be rather helpful.

Key words: small vestibule of mouth, dentofacial anomalies, periodontal diseases, rheoperiodontography, fibroblast proliferative activity, morphometry, morphology and histoimmunochemistry of submucosal gingival layer of posterior fornix of the vestibule of mouth.