Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

Бенько Ліана Степанівна

УДК 159.9.019.4+316.45

Соціально-психологічні особливості генезу поведінки у студентській групі

Спеціальність 19.00.05 – соціальна психологія,

психологія соціальної роботи

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника МОН України (м. Івано-Франківськ), кафедра соціальної психології.

Науковий керівник – доктор психологічних наук, професор

Орбан-Лембрик Лідія Ернестівна,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника МОН

України (м. Івано-Франківськ), кафедра соціальної психології, завідувач.

Офіційні опоненти – доктор психологічних наук, професор

Третьяченко Вікторія Віталіївна,

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля МОН України,

(м. Луганськ), кафедра психології, завідувач

– кандидат психологічних наук, доцент

Корнєв Микола Ничипорович,

Університет сучасних знань (м. Київ),

кафедра психології, доцент

Захист відбудеться 26 вересня 2007 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

Автореферат розісланий 25 серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балл Г.О.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Зміни, що відбуваються в країні за останні десятиріччя, породжують нові реалії, які потребують наукового осмислення, якісно інших підходів до їх вивчення і практичного врахування. Оновлення соціокультурної ситуації максимально актуалізує роль і значення тих чинників, які впливають на становлення особистості та її поведінку у малій групі. Мовиться, передусім, про групи, котрі здійснюють безпосередній вплив на людину та її розвиток, про виявлення соціально-психологічної специфіки поведінки індивіда в студентській групі. Саме вона, за сприятливих умов, забезпечує поступальний процес соціалізації особистості, набуття нею вмінь і навичок навчання, її інтенсивне зростання як майбутнього фахівця, професіонала.

Аналіз психологічної літератури свідчить про те, що проблема групи та групових відносин широко розкривається в дослідженнях зарубіжних вчених (М.Альберт, С.Аш, М.Белбін, Ч.Кулі, К.Левін, Д.Майєрс, Е.Мейо, С.Мілграм, С.Московічі, Дж.Моутон, Ч.Немет, Ф.Олпорт, Б.Такмен, Г.Теджфел, К.Фошо, Г.Хаймен, М.Шериф та ін.). Ідеї становлення й розвитку особистості в групі знайшли своє відображення в роботах російських (Г.Андреєва, К.Абульханова–Славська, М.Бобнєва, Г.Дилігенський, А.Донцов, О.Дубовська, Р.Кричевський, Б.Паригін, А.Петровський, Л.Почебут, Л.Уманський, П.Шихірев) і українських психологів (Л.Балабанова, В.Васютинський, О.Донченко, Л.Карамушка, М.Корнєв, С.Максименко, В.Москаленко, Л.Орбан-Лембрик, М.Пірен, В.Татенко, Т.Титаренко, В.Третьяченко, Н.Чепелєва, Ю.Швалб, Т.Яценко та ін.).

В численних працях психологів (М.Бітянова, Г.Дилігенський, Е.Мейо, Л.Орбан-Лембрик, К.Рудестам, М.Савчин, В.Семиченко, Г.Теджфел, М.Тоба, В.Третьяченко, М.Ярошевський та ін.) група представлена основними параметрами, які характеризують її як ціле (спільна діяльність, композиція, структура, групові процеси) і людину як члена групи (групові норми та цінності, групові очікування, групові санкції).

Вивчення джерельної бази дає можливість констатувати, що на сьогодні накопичений певний досвід у розумінні проблем малої групи, нормативної поведінки в ній, ролі студентської групи у вирішенні завдань професіоналізації майбутніх спеціалістів. Проте потребують подальшого вивчення питання формування нормативної поведінки в студентській групі, зокрема соціально-психологічні особливості підтримання відповідного стандарту поведінки у процесі спілкування та взаємодії студентів, психологічні форми стимуляції такої поведінки. Постає питання про необхідність дослідження соціально-психологічних особливостей генезу поведінки у студентській групі. Насамперед, йдеться про чинники, що сприяють виникненню і збереженню певного стандарту поведінки у таких групах.

Недостатнє розроблення теоретичних і практичних аспектів даної проблематики в її спрямованості до умов сучасної освіти України зумовило вибір теми дослідження: “Соціально-психологічні особливості генезу поведінки у студентській групі”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям дослідження має зв’язок з науковими програмами Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, входить до плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної психології як складова загальнокафедральної теми “Психологічні проблеми професійної підготовки спеціаліста” (протокол № 2 від 5.09.2001року). Тема роботи затверджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №9 від 23.11.2004 року).

Об’єкт дослідження - нормативна поведінка особистості.

Предмет дослідження - соціально-психологічна специфіка виникнення і збереження нормативної поведінки членів студентської групи.

Мета дослідження - виявити і проаналізувати соціально-психологічні чинники, що значно впливають на поведінку студентів, надають їй нормативної спрямованості, забезпечують виникнення та збереження певного стандарту поведінки у студентській групі.

Гіпотеза дослідження. Соціально-психологічна специфіка виникнення і збереження нормативної поведінки студентів зумовлена: наявним груповим соціально-психологічним досвідом (комунікабельність-некомунікабельність, залежність-незалежність, прийняття “боротьби” - уникнення “боротьби”); стилем внутрішньогрупового спілкування, типом спрямованості студента у сприйманні ним своєї групи; психологічними особливостями сприйняття кожним індивідом закладених у групі нормативних вимог, специфікою реалізації активності особистості в напрямку засвоєння норм і цінностей групи та групових впливів.

Активні методи навчання (груповий тренінг) сприяють груповій згуртованості та формуванню “ми-почуття”.

Відповідно до поставленої мети та висунутої гіпотези було визначено основні завдання дослідження:

1. На основі теоретичного аналізу проблеми виявити соціально-психологічні передумови формування групових норм, обґрунтувати поняття “нормативна поведінка” у контексті студентської групи.

2. З’ясувати соціально-психологічні чинники становлення певного стандарту поведінки у студентській групі.

3. Розкрити механізми стабілізації й збереження норм поведінки у студентському товаристві.

4. Обґрунтувати психологічні шляхи стимуляції нормативної поведінки членів студентської групи.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали наукові концепції щодо становлення і розвитку особистості в групі (Г.Андреєва, К.Абульханова-Славська, О.Бодальов, А.Деркач, С.Максименко, В.Москаленко, Л.Орбан-Лембрик, А.Петровський, Т.Титаренко, Т.Яценко); соціально-психологічних особливостей підготовки майбутніх спеціалістів (Л.Карамушка, М.Пірен, В.Третьяченко, Н.Чепелєва), актуалізації особистісного і групового потенціалу (Г.Балл, Л.Балабанова, М.Боришевський, В.Васютинський, А.Донцов, Р.Кричевський, Л.Орбан-Лембрик, Ю.Швалб,).

Для вирішення поставлених завдань та перевірки висунутої гіпотези було використано наступні методи: теоретичний аналіз проблеми на базі вітчизняних та зарубіжних наукових джерел; емпіричне дослідження, що включало опитування (анкети, бесіди), тестування; статистичні методи обробки - процедури описової статистики (знаходження відсоткових співвідношень, середніх значень, стандартних відхилень), виявлення достовірності відмінностей показників за критеріями Х2 та t – критерієм Ст’юдента, кореляційний та факторний аналізи. Обробка даних здійснювалась за допомогою комп’ютерного пакету статистичних програм Statistica 5.0 та пакету аналізу даних табличного процесора NS Excel.

Наукова новизна дослідження: вперше теоретично обґрунтовано соціально-психологічну специфіку генезу поведінки особистості і розкрито сутність поняття “нормативна поведінка” у контексті студентської групи; експериментально визначено соціально-психологічні чинники виникнення і збереження певного стандарту поведінки студентської молоді; розроблено і апробовано шляхи стимуляції нормативної поведінки членів студентської групи.

Теоретичне значення дослідження полягає: у поглибленні знань про поняття “стандарт поведінки”, “нормативна поведінка” і “девіантна поведінка” та їх співвідношення; у з’ясуванні специфіки спілкування у студентській групі, де формуються певні стандарти поведінки; у розкритті механізмів стабілізації прийнятих більшістю норм поведінки (конформності, сумісності й спрацьованості, особливостей впливу згуртованості на ступінь прихильності індивідів до певного стандарту поведінки). Результати дослідження поглиблюють розуміння соціально-психологічних чинників, що сприяють виникненню і збереженню певних норм поведінки членів студентської групи.

Практичне значення дослідження. Теоретичні положення, експериментальні дані, встановлені у дослідженні факти і сформовані на їх основі висновки можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів з метою оптимізації та вдосконалення навчального процесу. Запропоновані шляхи стимуляції нормативної поведінки членів студентської групи в умовах вищих навчальних закладів сприяють покращенню міжособистісних стосунків студентів різних груп і курсів; зменшують девіації поведінки, підвищують рівень успішності в навчальній діяльності та сприяють формуванню і підтриманню групових норм.

Вірогідність та надійність отриманих результатів забезпечувалась методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, комплексним використанням методів і методик, адекватних меті, об’єкту, предмету та завданням дослідження; застосуванням методів математичної обробки емпіричних даних.

Апробація дослідження. Основні положення та результати дослідження були опубліковані в наукових періодичних виданнях, доповідалися й були схвалені на засіданнях міжрегіональних семінарів “Психологія конструювання процесу професійної підготовки спеціаліста в контексті реальних проблем сучасного суспільства” (м. Івано-Франківськ, 2004), “Професійне самовизначення особистості як соціально-психологічна проблема” (м. Івано-Франківськ, 2005), “Перетин культури, освіти й виховання: соціально-психологічна інтерпретація” (м. Івано-Франківськ, 2006); на міжнародній науково-практичній конференції “Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми (Київ, 2006); на щорічних звітно-наукових конференціях викладачів, докторантів, аспірантів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2004-2006рр.).

Відображення змісту дисертації в публікаціях. Основний зміст дисертації викладено у 8 одноосібних публікаціях. Роботи опубліковані у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел, що налічує 216 найменувань, 11 додатків. Основний зміст дисертації викладений на 196 сторінках комп’ютерного тексту, в якому міститься 14 таблиць та 9 рисунків.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, методологічну основу і методи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наводяться відомості про апробацію результатів, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі роботи - “Групові норми поведінки як соціально-психологічна проблема” - висвітлюються основні концепції досліджуваної проблеми у зарубіжній та вітчизняній психологічній літературі. Розглянуто існуючі підходи до визначення психологічного змісту понять “нормативна поведінка”, “стандарт поведінки” та “девіантна поведінка”. Здійснено теоретичний аналіз генезу поведінки у групі. Висвітлено психологічну характеристику студентської групи як чинника формування певних стандартів та норм поведінки її членів.

В дослідженні проаналізовані наукові підходи до розгляду проблеми групових стандартів поведінки. Вчені зазначають, що в кожній групі, зокрема, малій, існують певні стандарти поведінки, тобто специфічні соціальні норми, зразки поведінки, установки, погляди, які схвалюються групою і очікуються (навіть фактично вимагаються) від її членів. Саме вони регулюють відносини між членами групи і здійснюють значний вплив на їхні думки та вчинки, зокрема і в студентській групі.

Систематизація теоретичних положень засвідчує, що будь-який вид діяльності орієнтується на норми та стандарти суспільства, коригується системою соціальних та культурних ролей і протікає в умовах взаємодії з чинниками фізичного і соціального середовища. Береться до уваги весь спектр зв’язків та взаємодій, які передбачають безпосередні чи опосередковані контакти, реалізацію соціальних відносин, обмін інформацією, співпереживання, сприймання, відтворення, тобто діяльність особистості. Отож, під впливом суспільства, інших людей і взаємодії з ними утворюються конкретні еталони чи норми, за допомогою яких люди оцінюють одне одного і самих себе.

Сучасні дослідники (Є.Ісаєв, О.Дубовська, М.Корнєв, Р.Кричевський, Д.Майєрс, Н.Наумова, Ч.Немет, М.Обозов, Л.Орбан-Лембрик, Б.Паригін, М.Пірен, А.Ручка, В.Слободчиков, А.Свенцицький, Т.Титаренко, В.Третьяченко та ін.) розглядають норму як еталон, мірило, зразок, з якими особистість співвідносить свої вчинки, на основі яких обґрунтовує свої дії, оцінює поведінку інших.

Як зазначається у низці наукових праць, групи чинять вплив на своїх членів, які уникають прийнятих групових норм. Це робиться з метою допомогти групі в досягненні її цілей та зберегти себе як цілісність; допомогти кожному індивіду зокрема, виробити певний стандарт для співвіднесення з ним своїх думок. Реалізація зазначених функцій зумовлюється розвитком одноманітності оцінок, рішень, поведінкових моделей членів групи, які викликані, в свою чергу, процесами внутрішньогрупового тиску. Є багато різних ситуацій, коли наявність такої одноманітності виступає важливим чинником ефективного функціонування групи. Але існують ситуації, коли така одноманітність не є корисною або навіть є шкідливою, тому що спричиняє регрес і застій, які ведуть до розвитку деструктивних групових процесів. Саме в цих ситуаціях елементи творчості й різноманітні інновації приводять до перегляду групових стандартів, що не відповідають певним вимогам часу.

На підставі аналізу позицій вчених щодо категорії “норма” виведене власне бачення цього феномену у контексті проблем студентської групи, де формуються норми та стандарти поведінки. Вони розвиваються і встановлюються колективом, згідно з поглядами і зразками поведінки, притаманними членам даного осередку. Це правила, котрі можуть бути навіть не помічені членами групи, доки їх не буде порушено, можуть забороняти або приписувати якусь поведінку, діяльність, будь-яку дію. Вони є координуючими елементами і навіть основою контролю у групі, сприяють її виживанню; важливим чинником регуляції соціальної поведінки; критеріями орієнтації та цілепокладання, соціально регламентованими та схвалювальними “інваріантами поведінки”, у рамках яких кожен індивід може шукати альтернативні шляхи та засоби досягнення своїх цілей.

Поняття “нормативна поведінка” в дисертації трактується як сукупність правил, обов’язків та шаблонів, які формуються в процесі взаємозв’язку членів однієї групи (мається на увазі мала група), тим самим спонукаючи особистість, котра належить до цієї групи, своїми діями та вчинками сприймати чи відкидати ці еталони, відповідно створюючи собі певний авторитет. Поведінка самої особистості в групі зумовлюється та мотивується рядом чинників, таких як особливості розвитку суспільства; способи розв’язання суперечностей середовища та особистості; механізми реалізації соціального життя; традиції та звичаї, якими керується особистість, життєві цінності; етнопсихологічні особливості особистості та її індивідуальні властивості.

Студентські групи відіграють важливу роль у формуванні певного стандарту поведінки особистості. Специфіка прилучення молодих людей до цього процесу зумовлена: проблемами адаптації студентів до умов навчальної діяльності; особливостями становлення соціально-психологічного клімату в студентській групі; рівнем розвитку неформальної системи зв’язків у студентській групі (потреба в допомозі, в інформації, тісному спілкуванні та симпатії); особливостями розподілу групових ролей, тобто типових способів поведінки, які пропонуються, очікуються і реалізуються учасниками групового процесу; груповим комунікативним досвідом взаємодії.

У другому розділі - “Вивчення соціально-психологічних чинників виникнення певного стандарту поведінки у студентській групі” - описуються загальна процедура емпіричного дослідження, обґрунтовується система методичних прийомів і діагностичних методик, аналізуються чинники, що впливають на виникнення нормативної поведінки членів студентської групи.

Наукове дослідження проблеми соціально-психологічних особливостей генезу поведінки у студентській групі тривало з 2004 по 2006 роки. Всього в опитуванні взяв участь 401 студент Івано-Франківської, Закарпатської та Львівської областей.

Основною метою емпіричного дослідження було виявлення та аналіз чинників, що забезпечують виникнення та збереження певного стандарту поведінки у студентській групі.

Відповідно до розуміння проблеми нормативної поведінки в студентській групі нами була розроблена програма дослідження, що містила два блоки методик. Перший методичний блок передбачав вивчення чинників виникнення певного стандарту поведінки у студентській групі, а другий - був спрямований на виявлення чинників, що забезпечують збереження певного стандарту поведінки членів студентської групи.

Методика “Q-сортування: діагностика основних тенденцій поведінки у реальній групі” (автор – В.Стефансон) дала змогу визначити шість основних тенденцій поведінки особистості в студентській групі за допомогою таких шкал: залежність, незалежність, комунікабельність, некомунікабельність, прийняття “боротьби” та уникання “боротьби”. Методика “Дослідження сприйняття індивідом групи” (автор - Є.Залюбовська), дозволила виявити три основні типи спрямованості (колективістську, прагматичну, індивідуалістську) студента у сприйманні ним своєї групи. “Методика оцінки психологічної атмосфери в колективі А.Фідлера” мала на меті оцінити психологічну атмосферу в колективі. “Експрес-методика” вивчення соціально - психологічного клімату в трудовому колективі О.Михайлюка та А.Шалито була спрямована на виявлення емоційного, поведінкового і когнітивного компонентів стосунків студентів у досліджуваних нами групах. Опитувальник “Шкала локус-контролю” (Дж.Роттер, адаптація В. Ядова) дав змогу оцінити сформований у студентів рівень суб'єктивного контролю над різноманітними життєвими ситуаціями: екстернальний чи інтернальний. Методика діагностики міжособистісних відносин Т.Лірі дала можливість вивчити взаємовідносини в студентських групах і з’ясувати, чи мають вплив ці стосунки на формування норм та стандартів поведінки в студентській групі. Вивчення феноменів конформізму, згуртованості, сумісності, особливостей впливу меншості й більшості у студентській групі, потреби в допомозі, симпатії здійснювалося за допомогою опитувальника “Дослідження нормативного впливу у групі” (автор - Л.Орбан-Лембрик) та двох авторських анкет.

Вибірку дослідження склали студентські групи різних курсів заочної та денної форм навчання, в яких вивчалися чинники формування нормативної, конформної та девіантної поведінки у реальній студентській групі, було проаналізовано успіхи та труднощі в процесі навчання.

Проведений факторний аналіз дозволив виділити сукупність внутрішніх взаємозв’язків та причинно-наслідкових залежностей в емпіричному матеріалі, був спрямований на виявлення основних соціально-психологічних чинників виникнення і збереження стандартів та норм поведінки у студентській групі.

На етапі формуючого експерименту визначались чинники збереження певного стандарту поведінки членів студентської групи, накреслювались психологічні шляхи стимуляції нормативної поведінки у студентській групі. По закінченні роботи був зроблений контрольний діагностичний зріз результатів.

Підсумкове психологічне діагностування забезпечило можливість простежити динаміку групових процесів та змін, які відбуваються у групі.

В результаті проведеного дослідження було встановлено, що у студентів, незалежно від курсу навчання, переважає колективістська спрямованість у взаємодії з товаришами (77,8 %). Тобто, студенти прагнуть до тісного спілкування, у них є потреба набуття групового комунікативного досвіду, потреба в допомозі, в інформації, що є свідченням їхнього бажання бути прийнятими групою, бути задіяними у спільну групову діяльність.

Опитування показало, що в будь-якій студентській групі, яка існує протягом тривалого часу, виробляється своєрідна система норм, специфічна “культура” (правила, традиції, зразки поведінки), які є притаманними тільки даній групі. Ці норми встановлюються групою і допомагають її членам налагоджувати контакти, тобто взаємодіяти, співпрацювати, поважати один одного, при потребі допомагати один одному. З часом члени таких груп стають взаємозалежними та в процесі взаємодії набувають соціально-психологічного досвіду. За результатами показників методики “Q-сортування: діагностика основних тенденцій поведінки у реальній групі” (автор – В.Стефансон) бачимо, що студентам першого курсу притаманна виражена залежність (стосовно групи) – 47,5%. Тобто вони ще не мають чітко сформованого соціально-психологічного досвіду у спілкуванні та взаємодії один з одним. Студентська група в цей період не існує як єдине ціле, де кожен повинен виконувати якусь певну роль, робити свій внесок у розвиток та формування єдиної групи.

Найбільш незалежними і комунікабельними є студенти п’ятого курсу – 36,11%; 52,78%. Вони також налаштовані на прийняття “ боротьби” – 38,89%, чого не можна сказати про студентів першого курсу – тут тільки 12,5% членів групи налаштовані на прийняття “боротьби”.

Щодо студентів третього курсу, то 40,63% з них прагне до залежності і тільки 10,94% до незалежності, 37,5% є комунікабельними, а 20,31% - некомунікабельні; 40,63% націлені на уникнення “боротьби”. Тобто, група студентів третього курсу вже є майже сформованою та адаптованою у своєму середовищі. Тут на виникнення нормативної поведінки впливають: єдність цілей, мотивів, ціннісних орієнтацій; чіткий розподіл ролей та обґрунтована реалізація спільної діяльності; психологічна єдність – емоційна, комунікативна, яка характеризує процес міжособистісного пізнання та взаєморозуміння між членами групи. Тому припускаємо, що ця група (студенти третього курсу) буде відрізнятися від інших груп (студенти першого і п’ятого курсів) стресостійкістю та надійністю. Кожного разу, коли дії та вчинки передбачені певними стандартами поведінки, будуть повторюватись, особливо тими самими людьми, з’явиться тенденція до стабілізації норм. Обчислення коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона показало, що шкала “дружелюбність” позитивно корелює зі шкалою “альтруїстичність” /0,75/; “доброзичливість” зі шкалами “дружелюбність” /0,89/ та “альтруїстичною”/0,78/, “залежність”/0,51/ та “авторитарність” /0,45/.

У свою чергу, повторення буде закріплювати та фіксувати дії в звичках самих індивідів. Оскільки студенти знову і знову вирішують одні й ті ж самі завдання, вони починають покладатись один на одного. За таких обставин у членів студентської групи з часом буде розвиватися почуття взаємної спільності, з’явиться відчуття, що вони пов’язані визначеними обставинами, які сприятимуть формуванню соціально-психологічного досвіду взаємодії.

Проведене дослідження засвідчило, що соціально-психологічний досвід членів групи є одним з головних чинників, який сприяє формуванню нормативної поведінки у студентській, як і будь-якій, групі. Адже люди зі спільним культурним минулим, які підходять один одному за своїми поглядами, легко об’єднуються. В нашому випадку повсякденне студентське життя дає хороші приклади дій, які базуються на узгодженості, взаємозв’язку і породжують умови для формування соціально-психологічного досвіду членів груп.

За результатами “Експрес-методики” О.Михайлюка та А.Шалито, з допомогою якої вивчався соціально-психологічний клімат в студентській групі на рівні емоційного, когнітивного та поведінкового компонентів, визначено, що у студентських групах переважає позитивна соціально-психологічна атмосфера. Тобто розв’язання проблем відбувається на рівні позитивних поведінкових чи емоційних стосунків.

Факторизація психодіагностичних даних досліджуваних по всіх групах виявила таку факторну структуру соціально-психологічних чинників виникнення певних стандартів поведінки у студентській групі: фактор 1 (описує 20,71% загальної дисперсії) – міжособистісні стосунки, вікові особливості членів даної групи. Його зміст поєднує в собі такі характеристики, як: вікові особливості респондентів; авторитарність /0,773/; егоїстичність /0,730/; агресивність /0,703/; залежність /0,763/; дружелюбність /0,844/; альтруїстичність /0,783/; доброзичливість /0,729/.

Фактор 2 (описує 14,66% загальної дисперсії) - психологічна атмосфера студентської групи. Його основою є наявність таких характеристик: приязність/ворожість /0,709/; згода/незгода /0,760/; задоволеність/незадоволеність /0,726/; теплота/холодність /0,765/; співробітництво/неузгодженість 0,731/; взаємопідтримка /недоброзичливість /0,796/; захопленість/байдужість /0,739/; цікавість/нудність /0,709/.

Узагальнення результатів опитування свідчить, що позитивний соціально-психологічний клімат впливає на настрій кожного члена зокрема та загалом групи і сприяє прагненню всіх членів групи працювати та взаємодіяти з бажанням та високою самовіддачею.

У третьому розділі “Аналіз соціально-психологічних чинників збереження певного стандарту поведінки у студентській групі” - представлено результати формуючого експерименту, проаналізовано соціально-психологічні чинники збереження певного стандарту поведінки, окреслюються шляхи стимуляції нормативної поведінки у студентській групі.

Спираючись на роботи Г.Бакірової, А.Гуревич, Л.Карамушки, Н.Коломінського, О.Сидоренко, Т.Яценко, враховуючи результати констатуючого етапу дослідження, а також зміст і структуру навчальної діяльності студентів вузу, ми розробили програму навчального лекційного курсу, спрямованого на підтримання та збереження нормативної поведінки у студентській групі. Методом психокорекційної роботи було обрано соціально-психологічний тренінг (СПТ), роботу якого зорієнтовано на ліквідацію особистісних проблем учасників студентської групи.

Лекційна програма передбачала ознайомлення студентів із: поняттям “норма”, “нормативна поведінка”, “навчальні та правові норми” у контексті студентської групи; нормативною свідомістю як регулятором групових та особистісних стосунків; взаємодією та спілкуванням як особливостями підтримання нормативної поведінки.

Розроблений нами соціально-психологічний тренінг (СПТ) передбачав моделювання професійно-нормативних ситуацій, адекватних тим, що виникають у процесі реального навчання, а також активне включення учасників тренінгу в аналіз та розв’язання різних ситуацій.

Інструментарій соціально-психологічного тренінгу представлено системою методів та прийомів. Зокрема, групова дискусія, рольова гра та індивідуально-психологічні вправи, які дозволили прояснити і змінити думки, установки та позиції членів групи щодо нормативного спілкування у процесі навчання. Специфіка цих методів полягала у забезпеченні спонтанності поведінки у групі, інтеграції взаємин між її членами та глибинним психологічним аналізом результатів. Метод рольової гри дав можливість побачити членів групи не лише в міжособистісних стосунках, а й у процесі виконання певної соціальної ролі. Поведінка в рольовій грі дала змогу уточнити психодіагностичні припущення й з’ясувати, як особистісна проблема деструктурує неформальні стосунки, робить їх неефективними. Психологічні вправи сприяли глибшому й відкритішому спілкуванню та згуртуванню членів групи.

В експерименті взяли участь студенти четвертого курсу Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника, спеціальність ПНП (початкове навчання та психологія), дві групи по 20 чоловік (експериментальна та контрольна). Тренінг був розрахований на один семестр 2005року. Програма групового тренінгу включала в себе 3 академічні години на тиждень.

Дослідження спрямовувалося на доведення гіпотези: активні методи навчання (груповий тренінг) сприяють груповій згуртованості та формуванню “ми-почуття”, а звідси ставилось ряд завдань: розвиток комунікативних, перцептивних, організаторських, конструктивних здібностей студентів як чинника збереження групових норм та ефективної міжособистісної взаємодії у групі.

На початковому етапі експериментально-дослідної роботи був проведений констатуючий, а на другому етапі – формуючий експеримент. Експертна оцінка здійснювалась членами групи, а також викладачами вузу.

Використання методики “рейтинг-оцінювання” (шкала експертної оцінки та самооцінки) передбачало визначення комунікативних, організаційних, перцептивних та конструктивних здібностей, а також дослідження групових процесів у динаміці. Зокрема, з’ясовувались: соціально-психологічний клімат студентської групи, рівень взаємин, специфіка дотримання групових норм, рівень згуртованості студентської групи, наявність “ми-почуття” та групова ідентичність (див. табл.1).

Таблиця 1

Динаміка показників групових процесів у ході активного соціально-психологічного навчання (шкала експертної оцінки студентів)

(груповий тренінг)

№ |

Шкала оцінки | Середній показник за цією шкалою (у балах) | до тренінгу | після тренінгу | експерим.

група | контрол.

група | експерим.

група | контрол. група |

1. | Соціально-психологічний клімат | 2,9 | 2,8 | 3,6 | 2,9 |

2. | Міжособистісні стосунки | 3,0 | 3,1 | 3,5 | 3,0 |

3. | Дотримання групових норм | 3,2 | 3,1 | 3,9 | 3,3 |

4. | Формування “ми - почуття” | 3,7 | 3,1 | 4,0 | 3,4 |

5. | Згуртованість студент. групи | 3,8 | 3,1 | 4,5 | 3,3 |

6. | Групова ідентичність | 3,6 | 3,2 | 4,1 | 3,4 | t Стьюдента табл =2,23 P<=0,05 | 1,98 | 4,536 | 2,853 |

Як видно із таблиці 1, соціально-психологічний клімат на початку експерименту був оцінений у групі студентів на 2,9 балів, наприкінці експерименту його показник зріс до 3,6 балів. Таку тенденцію серед показників спостерігаємо за всіма шкалами.

Результати проведеного дослідження показали, що здійснені згідно з розробленою програмою психокорекційні заходи, зокрема соціально-психологічний тренінг, дали змогу отримати певні позитивні зміни щодо нормовідповідної поведінки членів студентської групи.

Емпіричне дослідження засвідчило, що неформальні міжособистісні стосунки, позитивна соціально-психологічна атмосфера групи (соціально-психологічний клімат), згуртованість групи, формування “ми-почуття” є тими основними чинниками, які сприяють формуванню і збереженню нормативної поведінки у студентській групі.

У висновках підводяться підсумки проведеного теоретичного та емпіричного дослідження.

1. На основі узагальнення стану розроблення проблеми показано, що певний стандарт поведінки особистості зумовлений як зовнішніми соціально-психологічними чинниками, які виникають внаслідок взаємодії членів малої групи в процесі їх спільної діяльності, так і внутрішніми особливостями сприйняття відповідних нормативних категорій. Обґрунтовано поняття “нормативна поведінка”, визначено шляхи вивчення такої поведінки у контексті студентської групи.

2. Емпіричне дослідження підтвердило, що норми та стандарти є координуючими елементами, правилами і навіть основою контролю відносин у групі, які опираються на цінності соціуму, навчання, ситуації студентської молоді. Норми формуються на основі прийняття або відкидання будь-яких соціальних явищ, тобто залежать від соціальних вимог, які задаються суспільством і які ставить перед собою молода людина, виконують функцію орієнтації поведінки, здійснюють її оцінку та контроль; вони не тільки забезпечують певну уніфікацію поведінки членів групи, але й одночасно регулюють відмінності всередині групи; є основою комунікативної культури кожного студента, допомагають йому орієнтуватися не тільки на зовнішні, а й на внутрішні цінності.

3. Встановлено взаємозв’язок між рівнем сформованості соціально-психологічного досвіду членів студентської групи і специфікою виникнення поведінки нормативної спрямованості: чим сильніше людей поєднує спільне культурне минуле і теперішнє, тим краще вони підходять одне одному за своїми цінностями, установками та поглядами, тим легше здійснюють кооперацію. Виявлена залежність оволодіння певним стандартом поведінки від успіху (або невдачі) у виконанні групових ролей, а також опосередкування цього успіху емоційними станами студентів.

Показано, що сприятливою для формування нормативної поведінки є позитивна, злагоджена атмосфера спільної взаємодії, у ході якої формується емоційна взаємозалежність, привабливість, моральна відповідальність, групова згуртованість, емоційна задоволеність спільною діяльністю. Доведено позитивний вплив успіху групових дій самоконтролю й самореалізації і позитивного соціально-психологічного клімату не лише на формування нормативної поведінки, але й на активізацію соціально значущих мотивів

4. Виявлено та проаналізовано соціально-психологічні чинники збереження певних стандартів поведінки. Зокрема, обґрунтовано зумовленість збереження групових норм певною стандартизацією оцінок, установок і процедур, тобто формуванням “ми-почуття”, яке є джерелом групоутворення та її розвитку. На основі загальних цілей та спільної діяльності у членів студентської групи формується почуття причетності до групи як психологічної спільності. Доведено, що це почуття відіграє велику роль у груповій взаємодії, у формуванні сумісності і спрацьованості, спрямовуючи членів групи на досягнення єдиної цілі за умов спільної діяльності і позитивно впливаючи на формування та збереження групових норм та стандартів. Розкрито роль згуртованості групи у збереженні певного стандарту поведінки. Встановлено основні чинники, які впливають на формування згуртованості, зокрема: подібність поглядів, цінностей та установок членів групи; задоволеність від спільної групової діяльності; взаємна привабливість членів групи (ступінь симпатій); характер взаємозв’язку членів студентської групи (кооперативна чи конкурентна стратегія поведінки), стиль керівництва і прийняття рішень (участь членів групи у прийнятті групових рішень).

У ході формуючого експерименту знайшло підтвердження припущення про те, що зв’язок між згуртованістю і успішністю спільної діяльності опосередкований змістом групових норм, мотивацією навчання: чим міцнішою є групова згуртованість, тим більше осіб включаються у злагоджену діяльність, цим самим стабілізуючи розвиток групи, її групові норми та міжособистісні стосунки її членів.

Резервні можливості спілкування у підтриманні певного стандарту поведінки студентів зафіксовано під час проведення соціально-психологічного тренінгу, який був спрямований на формування “ми-почуття” як чинника збереження групових норм. Зокрема, досягли вдосконалення: вміння студентів змінювати ставлення до власних думок, дій та нормативних категорій; самостійний пошук шляхів стабілізації групових норм та стимуляції нормативної поведінки; здатність йти на компроміси у забезпеченні перемоги прийнятих більшістю норм. Підвищився загальний рівень комунікабельності, смисложиттєвих, нормотворчих орієнтацій студентів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів зазначеної проблематики. Перспективи подальшої науково-дослідницької роботи вбачаємо у поглибленому вивченні студентської групи як чинника формування лідерської позиції особистості. Зокрема, детального аналізу потребує феномен “ідіосинкразійного кредиту лідера” у контексті особливостей формування групових норм. Новим напрямом досліджень можуть стати етнопсихологічні аспекти прояву нормативної поведінки індивіда.

Зміст та результати роботи відображено в таких публікаціях автора:

1. Андрусів Л.С. Обумовленість певного стандарту поведінки особистості соціокультурними умовами життєдіяльності // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Плай, 2004. – Вип. 9. - Ч. II. – 204 с.

2. Бенько Л.С. Проблема лідерства і феномен “ідіосинкразійного кредиту”: особливості взаємозв’язку // Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. , Карамушки Л.М. – К. : Міленіум, 2004. – Т.I, вип. 12. – 192 с.

3. Бенько Л.С. Феномен конформізму у контексті нормативної поведінки // Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. – К. : Міленіум, 2004. – Т.I, вип. 13. – 166 с.

4. Бенько Л.С. Конформна поведінка як нормативний вплив групової більшості // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Плай, 2005. – Вип. 10. – Ч. І. – 256 с.

5. Бенько Л.С. Психологічна характеристика генезису поведінки у групі // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Плай, 2005. – Вип. 10. – Ч. II. – 260 с.

6. Бенько Л.С. Девіантна поведінка як соціально-психологічна проблема // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. – Вип. 11. – Ч. I. – 254 с.

7. Бенько Л.С. Особливості взаємозв’язку соціально-психологічного досвіду членів групи і формування нормативної поведінки у студентській групі // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. – Вип. 11. – Ч. 2. – 260 с.

8. Бенько Л.С. Нормативна і девіантна поведінка особистості в умовах соціалізації // Соціальна психологія. – К., 2006. – № 5 (19).

Анотація

Бенько Л.С. “Соціально-психологічні особливості генезу поведінки у студентській групі”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України. – К., 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню соціально-психологічних чинників, що значно впливають на поведінку студентів, надають їй нормативної спрямованості, забезпечують виникнення та збереження певного стандарту поведінки у студентській групі.

В дисертації теоретично обґрунтовано соціально-психологічну специфіку генезу нормовідповідної поведінки особистості і розкрито сутність поняття “нормативна поведінка” у контексті студентської групи; експериментально визначено соціально-психологічні чинники виникнення і збереження певного стандарту поведінки студентської молоді; розроблено і апробовано шляхи стимуляції нормативної поведінки членів студентської групи.

Теоретичне значення дослідження полягає: у поглибленні знань про поняття “стандарт поведінки”, “нормативна поведінка” і “девіантна поведінка” та їх співвідношення; у з’ясуванні специфіки спілкування у студентській групі, де формуються певні стандарти поведінки; у розкритті механізмів стабілізації прийнятих більшістю норм поведінки (конформності, сумісності й спрацьованості, особливостей впливу згуртованості на ступінь прихильності індивідів до певного стандарту поведінки). Результати дослідження поглиблюють розуміння соціально-психологічних чинників, що сприяють виникненню і збереженню певних норм поведінки членів студентської групи.

Ключові слова: нормативна поведінка, девіантна поведінка, стандарт поведінки, групова норма, конформізм, групова згуртованість, соціально-психологічний досвід членів групи, ми-почуття, соціально-психологічний клімат групи.

Аннотация

Бенько Л.С. Социально-психологические особенности генезу поведения в студенческой группе. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология; психология социальной работы. – Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины. – Киев, 2007.

Диссертация состоит из введения, трех глав, списка использованной литературы, приложений.

Диссертация посвящена изучению социально-психологических факторов, которые влияют на поведение студентов, придают ему нормативную направленность, обеспечивают возникновение и сохранение некоторого стандарта поведения в студенческой группе.

Показано, что некоторый стандарт поведения личности обусловлен как внешними социально-психологическими факторами, возникающими в результате взаимодействия членов малой группы в процессе их совместной деятельности, так и внутренними особенностями восприятия соответствующих нормативных категорий. Обосновано понятие “нормативное поведение”, определены пути изучения такого поведения в контексте студенческой группы.

Установлена взаимосвязь между уровнем социально-психологического опыта членов студенческой группы и спецификой возникающего поведения нормативной направленности.

Показано, что становлению норм поведения способствует позитивная атмосфера взаимодействия, где формируются эмоциональная взаимозависимость, взаимная привлекательность, моральная ответственность, групповая сплоченность, эмоциональная удовлетворенность совместной деятельностью. Показано также, что формированию нормативного поведения и активизации социально значимых мотивов способствует успех групповых действий самоконтроля и самореализации, а также позитивный социально-психологический климат.

Исследование подтвердило, что одним из условий, способствующих сохранению некоторого стандарта поведения в студенческой группе, является ее сплоченность. Установлены главные факторы, влияющие на формирование сплоченности: сходство взглядов, ценностей и установок членов группы; удовлетворенность от совместной групповой деятельности, взаимная привлекательность членов группы, характер взаимоотношений членов студенческой группы, стили руководства и принятия решений.

Формирующий эксперимент подтвердил предположение, что связь между сплоченностью и успешностью совместной деятельности опосредствована смыслом групповых норм, мотивацией учения.

Ключевые слова: нормативное поведение, девиантное поведение, стандарт поведения, групповая норма, конформизм, групповая сплоченность, социально-психологический опыт членов группы, мы-чувства, социально-психологический климат группы.

Annotation

Benko L.S. “The special social-psychological features of the behaviour genesis in the students’ group”. – Manuscript.

This dissertation for Candidate degree in psychological sciences, speciality 19.00.05 – social psychology, psychology of social work. G.S.Kostiuk Institute of psychology, Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.

The research work is dedicated to the study of social-psychological that influence considerably upon factors the students’ behaviour, give it a normative direction, ensure the appearance and retention of some behaviour standard in the students group.

In this research work it is theoretically proved the social-psychological specific of genesis of norm corresponding behaviour of an individual and defined the concept of “normative behaviour” within the students’ group. Social psychology factors of appearance and preservation of a certain behaviour standard of student youth are determined experimentally, worked out and approved the ways of students normative behaviour stimulation.

The theoretical value of the research work is in deeper understanding the concept of “behaviour standard”, “normative behaviour” and “deviated behaviour” and their correlation; in clarification of intercourse specific features in the students group where certain behaviour standards are beeing formed; in explanation of a mechanism of stabilization of behaviour standard accepted by majority (conformity, cohesion and cooperation, peculiarities of cohesion influence upon preference of individuals to the certain behaviour standard). The results of the research work intensify the understanding social-psychological factors which cause and support some behaviour standard in the students group.

Key words: normative behaviour, deviated behaviour, behaviour standard, group rules of conduct, conformation, group cohesion, social-psychological experience of group members, we-emotion, social-psychological climate of the group.