ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Луганський національний педагогічний університет
імені Тараса Шевченка
БУТЕНКО Людмила Володимирівна
УДК 371.13: 82
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЛІТЕРАТУРИ
ДО ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ
13.00.04 – теорія та методика професійної освіти
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Луганськ – 2007
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
Харченко Сергій Якович,
Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, проректор з науково-педагогічної роботи.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Мельничук Сергій Гаврилович,
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри педагогіки початкової освіти та соціальної педагогіки;
кандидат педагогічних наук
Вайновська Марія Кирилівна,
Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, доцент кафедри педагогічної майстерності.
Захист відбудеться 14 червня 2007 року о 9.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).
Автореферат розісланий 13 травня 2007 року
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.Л.Бутенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження та ступінь наукової розробки теми. На сучасному етапі соціально-економічного та культурного розвитку українського суспільства особливої гостроти й актуальності набувають питання професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів літератури, здатних глибоко сприймати і розуміти художньо-естетичні цінності, творчо інтерпретувати й оцінювати явища культурного життя суспільства, послідовно розвивати і збагачувати духовний світ дітей та молоді засобами мистецтва слова. Як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти України, підготовка педагогічних працівників є центральним завданням модернізації освіти, провідним принципом державної освітньої політики, передбачає створення необхідних умов для професійного і культурного зростання вчителів, їх професійної самореалізації та підвищення соціального статусу.
Підготовка майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів є комплексною проблемою, від успішного розв’язання якої залежить вирішення ряду важливих питань соціального, культурологічного та педагогічного змісту. З погляду соціальної практики, успішна інтерпретаційна діяльність учителя літератури створює необхідні передумови для налагодження тісного взаємозв’язку між історичним минулим і сьогоденням, традиційним та інноваційним у суспільному житті, сучасним і майбутнім у розвитку суспільних форм свідомості. У процесі інтерпретації художніх творів учитель літератури відкриває простір для плідного соціального діалогу між старшим і молодшим поколінням, спонукає учнівську молодь до прийняття на особистісному рівні виважених та відпо-відальних рішень, що стосуються системи соціальних цінностей, світоглядних, морально-правових орієнтацій, естетичних ідеалів.
Успішне вирішення питань культурологічного змісту сьогодні в значній мірі залежить від інтерпретаційної діяльності вчителя літератури, який виступає одним із активних посередників у системі функціонування художньо-естетичних цінностей. Інтерпретуючи художні твори, вчитель літератури тим самим акумулює увагу учнівської аудиторії на певних аспектах культуротворчого процесу, визначає роль і місце особистості в художньо-образному відображенні та освоєнні навколишньої дійсності, наголошує на важливості окремих художньо-естетичних рішень, стверджує в естетичній свідомості дітей та молоді гуманістичні ідеї художньо-творчого процесу, спонукає їх до естетичної активності та безпосередньої участі в літературній творчості.
Відомі педагоги А.Макаренко, В.Сухомлинський, К.Ушинський підкрес-лювали необхідність підготовки вчителя літератури до інтерпретації художніх творів, підвищення його педагогічної майстерності. Успішне вирішення цього питання має важливе значення для сучасної теорії і практики професійної освіти. Адже йдеться про педагогічне забезпечення розвитку особливих умінь вчителя, які охоплюють найважливіші параметри (комунікативні, духовні, психологічні, пізна-вальні та ін.) співпраці з учнями і пов’язані зі створенням у навчально-виховному процесі духовного середовища, емоційно забарвленої атмосфери, розвитком інтелектуальної активності, творчих можливостей особистості. Готовність до інтерпретації художніх творів дозволяє вчителю літератури долати перешкоди, пов’язані з проявами канонізації педагогічного мислення, спрощеного тлумачення літературно-художніх цінностей, репродуктивного використання в умовах шкільної практики окремих форм і методів літературної освіти та естетичного виховання учнів засобами мистецтва слова.
У вирішенні питань підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів важливе значення має професійно-педагогічна освіта. Проте, на теоретичному і практичному рівні розв’язання вказаної проблеми існує ряд діалектичних протиріч, а саме: між усвідомленням соціокультурних аспектів інтерпретації художніх творів та недостатнім обґрунтуванням педагогічних засад формування інтерпретаційного досвіду особистості; між епізодичним розглядом вказаних питань в системі вищої педагогічної освіти та необхідністю забезпечення комплексної та програмно-цільової підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів; між поширеною у вищій педагогічній освіті практикою суто літературознавчого тлумачення художніх творів та доцільністю розкриття багатоаспектного змісту інтерпретаційної діяльності майбутніх учителів літератури у сфері мистецтва слова; між набуттям майбутніми вчителями літератури теоретичних знань щодо інтерпретації художніх творів та відсутністю відповідного практичного досвіду вирішення цих питань у загальноосвітній школі.
Усвідомлення необхідності успішного розв’язання зазначених протиріч та обґрунтування педагогічних умов ефективної підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів спонукає нас до здійснення відповідного науково-педагогічного пошуку. Слід зазначити, що окремі аспекти вказаної проблеми знайшли висвітлення у працях вчених в галузі філософії, естетики, культурології, літературознавства, психології та педагогіки. У результаті проведених досліджень вдалося визначити ряд теоретичних положень, що характеризують інтерпретаційну діяльність людини, її культурологічну та психолого-педагогічну зумовленість.
Так, на теоретико-методологічному рівні були висвітлені питання щодо сутності інтерпретації художніх творів та її значення в системі наукового і художнього пізнання (Т.Барабанова, Т.Берестецька), ролі інтерпретаційної діяльності в творчому процесі (М.Жукова, Г.Церна), можливості інтерпретації в системі міжкультурної комунікації (О.Фоменко), особливостей окремих різновидів (лінгвостилістичної, міфопоетичної, національно-екзистенціальної та ін.) інтерпретації текстів та художніх творів (С.Бондар, С.Іваненко, П.Іванишин, А.Карпусь, О.Киченко, Н.Хекало), актуальних питань філологічної герменевтики (Г.Богін, Н.Попова, Г.Шпет).
Заслуговують на увагу дослідження, в яких аналізується питання соціокультурної детермінації інтерпретаційної діяльності вчителя літератури. Учені наголошують на необхідності врахування впливу на інтерпретаційний досвід таких чинників, як функціонування української художньої культури (Д.Антонович, І.Ляшенко, О.Семашко), розвиток мистецької та літературної освіти (С.Волков, А.Лісовський), інтеграція художньо-культурологічних знань (С.Жила, М.Сова), актуалізація проблем людини в художньо-творчій діяльності (С.Черепанова).
Особливий інтерес викликають психолого-педагогічні дослідження, у яких наголошується на ролі професійно-педагогічної освіти в підготовці вчителя літератури (І.Богданова, В.Денисенко), формуванні творчої індивідуальності педагога (М.Демчишин, Л.Мільто, Н.Клокар), збагаченні культурологічного досвіду (С.Мельничук, Л.Настенко), розвитку художньо-естетичної та етнолінгво-дидак-тичної культури вчителя-філолога (Н.Миропольська, О.Семенов, В.Швирка), органі-зації навчального та художнього діалогу (І.Глазнова). Учені-педагоги вислов-люють ряд методичних рекомендацій щодо інтерпретації художніх творів у загальноосвітній школі, зокрема, у процесі викладання літератури як мистецтва слова (М.Білоус, М.Волошина, В.Панченко, Б.Степанишин), у роботі з літературно-обдарованими дітьми (В.Бажанюк), під час аналізу художнього тексту та літературних творів у середніх і старших класах (Ю.Горідько, В.Марко), у процесі формування художньо-естетичного смаку учнів, організації їх літературно-творчої діяльності (О.Ігнатович, З.Юрченко).
Отримані вченими результати досліджень мають незаперечну теоретичну й практичну цінність, сприяють усвідомленню актуальності зазначеної проблеми, необ-хідності здійснення подальшого наукового пошуку та прийняття відповідних рішень. Водночас, у педагогічній літературі ще не знайшли достатнього висвітлення такі аспекти вказаної проблеми, як сутність та завдання підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретаційної діяльності; критерії та показники готов-ності вчителя літератури до інтерпретації художніх творів у загальноосвітній школі; педа-гогічні умови, які необхідно створити в системі професійної освіти для ефек-тивної підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів.
Актуальність зазначеної проблеми, її недостатнє висвітлення в науково-педагогічній літературі, необхідність теоретичного й методичного обґрунтування та успішного розв’язання на практиці зумовили вибір теми нашого дослідження – "Підготовка майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисерта-ційної роботи є складовою науково-дослідної програми Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка “Розроблення та впровадження інноваційно-педагогічної технології в системі університетської освіти” (№ 01.05U0074), узгоджена в такому формулюванні в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 2 від 22.02.05 р.).
Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх учителів літератури, а предметом – педагогічні умови підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтування та експериментальній перевірці педагогічних умов, що забезпечують ефективність підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів.
Згідно з об’єктом, предметом і метою дослідження була висунута гіпотеза, яка полягає в тому, що ефективність підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів може бути забезпечена за таких педагогічних умов:
· програмно-цільового спрямування підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів у процесі викладання суспільних, гуманітарних, психологічних, педагогічних, професійно-орієнтованих дисциплін та позанавчальної діяльності;
· ознайомлення майбутніх учителів літератури зі світоглядним, психологічним, літературознавчим та естетичним змістом інтерпретації художніх творів;
· оволодіння майбутніми вчителями літератури емоційними, інтелектуальними та креативними способами інтерпретації художніх творів;
· набуття майбутніми вчителями літератури організаційно-методичного досвіду інтерпретації художніх творів у процесі занять з літератури, позакласної виховної роботи та культуротворчої діяльності в загальноосвітній школі.
Відповідно до поставленої мети і висунутої гіпотези визначено такі завдання дослідження:
1. На основі аналізу наукової літератури визначити сутність, структуру, складові та особливості інтерпретації художніх творів учителями літератури.
2. Розробити критерії, показники та визначити рівні готовності майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів.
3. Дослідити існуючий стан та ефективність підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів.
4. Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів.
5. Розробити комплексну програму та методичні рекомендації щодо вирішення зазначеної проблеми в системі вищої педагогічної освіти.
Методологічною основою дослідження є науково-філософські положення про особистість, її розвиток і формування, об’єктивну й суб’єктивну зумовленість інтерпретаційної діяльності, сутність та роль естетичного освоєння навколишньої дійсності та цінностей мистецтва, професійно-педагогічну освіту, як чинника системного впливу на свідомість та інтерпретаційну діяльність майбутніх учителів. Важливе значення в процесі дослідження вказаної проблеми мали Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про вищу освіту”, Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти України, Державна програма “Вчитель”, Концепція національного виховання, Концепція громадянського виховання особистості в умовах української державності, Державна комплексна програма естетичного виховання.
Теоретичною основою дослідження є наукові праці вчених у галузі філософії освіти (І.Зязюн, В.Кремень, В.Шинкарук), естетики та культурології (В.Асмус, М.Бахтін, В.Біблер, А. Канарський, І.Кузнєцова, І.Ляшенко), психології особистості і мистецтва (І.Бех, Л.Виготський, Г.Костюк, С.Максименко, В.Роменець), літературознавства (О.Білий, П.Іванишин, Г.Клочек, О.Киченко), загальної педагогіки (А.Макаренко, В.Сухомлинський, К.Ушинський), теорії та історії професійної освіти (О.Глузман, Л.Кондрашова, В.Курило, О.Кучерявий, В.Радул, С.Сисоєва, Г.Троцко, М.Фіцула, С.Харченко, О.Цокур), теорії та методики художньо-естетичної освіти і виховання (С.Мельничук, Н.Миропольська, О.Рудницька, Г.Шевченко, О.Щолокова), методики викладання літератури (Т.Бугайко, Ф.Бугайко, Н.Волошина, Є.Квятковський, Є.Пасічник).
Відповідно до поставлених завдань було використано комплекс методів: теоретичні – аналіз результатів досліджень вчених, присвячених сутності, змісту та методів підготовки майбутніх учителів до інтерпретації художніх творів, порівняння, узагальнення та систематизація теоретичних та емпіричних даних, що характеризують стан та особливості формування інтерпретаційного досвіду майбутніх учителів літератури; емпіричні – педагогічні спостереження, анкетування, тестування, дослідницькі бесіди, вивчення результатів виконання студентами творчих завдань (літературне редагування, інтерпретація, переказ, тлумачення, порівняння художніх творів), інтерв’ю, вивчення досвіду викладання окремих навчальних дисциплін (суспільних, гуманітарних, психологічних, педагогічних, фахових) у системі професійно-педагогічної освіти; констатувальний і формувальний експерименти з метою вивчення та перевірки ефективності педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до інтерпретації художніх творів; статистичні – збір та статистична обробка дослідно-експериментальних даних для визначення динаміки рівнів готовності майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів.
Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, Миколаївського державного університету імені В.Сухомлинського, Херсонського державного університету. Програмою експерименту було охоплено 570 студентів філологічних факультетів.
Наукова новизна здобутих результатів дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовано педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів, уточнено критерії та показники готовності майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів у загальноосвітній школі, дістали подальший розвиток положення про сутність, структуру, складові та особливості підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів.
Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі системного підходу розкрито сутнісні прояви (соціокультурний, психологічний, педагогічний) інтерпретації художніх творів; визначено її функціональні можливості (навчальні, виховні, культуротворчі) в професійній діяльності вчителя літератури; обґрунтовано основні параметри педагогічного забезпечення підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретаційної діяльності в школі.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що визначено критерії та показники, необхідні для діагностики стану готовності майбутніх учителів літе-ра-тури до інтерпретаційної діяльності, запропоновано педагогічні умови ефективної підготовки студентів філологічних факультетів до інтерпретації художніх творів, розроблено комплексну програму та рекомендації щодо вирішення зазначеної проблеми в системі професійно-педагогічної освіти, укладено методичний посібник "Підготовка майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів". Напрацьовані та апробовані в ході дослідження матеріали можуть бути використані в процесі викладання суспільних, гуманітарних, психологічних, педагогічних, фахових дисциплін, організаторами позанавчальної діяльності, вченими-педа-гогами під час розробки та впровадження на філологічних факультетах спецкурсів, присвячених культурологічним та педагогічним питанням інтерпретації творів української та зарубіжної літератури, методистами в системі післядипломної педагогічної освіти та підвищення педагогічної майстерності вчителів літератури.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховному процесі Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 1/115 від 26.01.2007 р.), Миколаївського державного університету імені В.Сухомлинського (довідка № 01/275 від 27.03.2007 р.), Херсонського державного університету (довідка № 07-12/370 від 26.03.2007 р.). Матеріали дослідження використовувались на курсах підвищення кваліфікації вчителів літератури в Південноукраїнському регіональному інституті післядипломної педагогічної освіти.
Апробація результатів дослідження здійснювалась на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Підготовка сучасного вчителя англійської мови початкової школи” (Херсон, 2002р.), „Дидактика спорту: проблеми, тенденції, перспективи” (Донецьк, 2003р.), „Формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у європейському контексті” (Херсон, 2004 р.), „Текст в лінгвістичній теорії і методиці викладання філологічних дисциплін” (Мозир, 2005 р.), „Зміст громадянської освіти і виховання: історія, реалії, перспективи” (Херсон, 2006 р.), „Спорт, духовність і гуманізм в сучасному світі” (Донецьк, 2006 р.), „Сучасні підходи до підготовки вчителя у вищій школі” (Мозир, 2006 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми розвитку спеціальностей мистецтва у контексті ступеневої освіти” (Херсон, 2002 р.), „Національна програма виховання дітей і молоді в Україні: стан та перспективи” (Херсон, 2003р.), „Вихо-вання дітей та молоді в контексті розвитку громадянського суспільства” (Київ, 2003 р.), „Підготовка вчителя в сучасних умовах” (Слов’янськ, 2003р.), „Оновлення змісту та форм дошкільної і початкової освіти України” (Миколаїв, 2003р.), „Теоретико-методологічні проблеми розвитку особистості в системі неперервної освіти” (Київ, 2004 р.), „Василь Сухомлинський і сучасність: особистість у навко-лишньому середовищі” (Миколаїв, 2004 р.), „Художньо-педагогічна освіта ХХІ ст.: теорія, методи, технології” (Кривий Ріг, 2004 р.), „Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ ст.” (Кіровоград, 2005 р.) „Удосконалення професійної підготовки вчителя початкових класів засобами дисциплін гуманітарного циклу” (Херсон, 2005 р.), „Актуальні проблеми розвитку спеціальностей мистецького спрямування у контексті сучасної парадигми освіти” (Миколаїв, 2005 р.), „Мистецько-педагогічна освіта (теорія, методи, технології – 2006)” (Кривий Ріг, 2006 р.); регіональних науково-практичних конференціях: „Формування профе-сій-ної самосвідомості вчителя” (Миколаїв, 2004 р.), „Формування адекватної само-оцін-ки як фактор самореалізації особистості” (Херсон, 2006 р.); звітних наукових конференціях та засіданнях кафедри педагогіки Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (Луганськ, 2004 – 2007 рр.).
Публікації. Результати дослідницької роботи, основні висновки та рекомендації за темою дослідження відображено у 26 одноосібних наукових та науково-методичних працях: методичному посібнику, 13 статтях у фахових виданнях з педагогіки, затверджених ВАК України, 4 статтях у науково-методичних збірниках, а також у 8 збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (278 найменувань) та 9 додатків на 34 сторінках. Робота містить 9 рисунків і 7 таблиць. Загальний обсяг роботи – 244 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь наукової розробки теми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу й завдання дослідження, розкрито методологічну й теоретичну основу, сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів науково-педагогічного пошуку, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження й публікації.
У першому розділі "Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів" здійснено аналіз сутності, структури та складових інтерпретації художніх творів, розглянуто роль та місце інтерпретації художніх творів у професійній діяльності вчителів літератури. У результаті теоретичного аналізу проблеми встановлено, що інтерпретація художніх творів є одним із різновидів інтерпретаційної діяльності, в якому виявляють себе як загальні закономірності цього явища, так і особливі прояви, пов’язані з встановленням духовно-творчого зв’язку людини з мистецтвом, його сприйманням, естетичною оцінкою, творчим осмисленням. У дисертації виділено декілька підходів до визначення сутності інтерпретації художніх творів: культурологічний, психологічний та педагогічний.
На основі культурологічного підходу інтерпретація художніх творів визначається як духовно-творча діяльність митців у сфері мистецтва, завдяки якій передається естетичне ставлення до навколишньої дійсності, розкриваються нові грані художньо-образного відображення предметів і явищ, утверджується гуманістична роль художньо-естетичних цінностей в суспільному розвитку та життєдіяльності людини. На основі психологічного підходу інтерпретація художніх творів визначається як духовно-творча властивість особистості, яка дозволяє встановлювати з мистецтвом плідний діалог, сприймати та оцінювати прекрасне, задовольняти інтереси та потреби в галузі художньої культури. Педагогічний підхід до осмислення інтерпретації художніх творів дозволив визначити її як духовно-творчий зв'язок особистості з мистецтвом, який завдяки цілеспрямованому навчально-виховному впливу послідовно розвивається, збагачується, формується як самоорганізуюча система.
Інтерпретація художніх творів належить до категорії складних систем, які відзначаються певною структурою, наявністю складових компонентів. Утворюючи між собою певні відносини, вони забезпечують функціонування художніх творів, відкривають можливості для розкриття естетичної ідеї, покладеної в основу мистецького задуму, сприяють активному залученню творчих можливостей особистості. Науковий пошук дозволив виділити основні структурні складові інтерпретації художніх творів. У якості об’єкта інтерпретації визнано найважливіші елементи, цілісність, функціональність та завершеність художніх творів, а також їх зв’язки з іншими видами мистецтва. До суб’єктивних чинників інтерпретації художніх творів віднесено особистий досвід емоційно-чуттєвого сприймання, наявність знань та понять у галузі мистецтва, сформований художній світогляд. Серед різновидів визначеного процесу виділено емоційну, інтелектуальну та концептуальну інтерпретацію художніх творів.
Зазначено, що інтерпретація художніх творів належить до поширених явищ у суспільному житті, має місце в професійній сфері митців, працівників культури, діячів науки, які досліджують філософські та культурологічні проблеми. Суттєвого значення інтерпретація художніх творів набуває в професійній діяльності вчителів літератури. Це зумовлено сучасними вимогами шкільної програми літератури, необхідністю підготовки учнів до самостійного аналізу художньо-естетичних цінностей, особливостями творчого освоєння творів письменників, важливістю встановлення активного діалогу з проявами художньої культури.
Інтерпретація художніх творів відіграє важливу роль у таких видах профе-сійної діяльності вчителів літератури, як навчальна, виховна та культуротворча. У навчальному процесі інтерпретація художніх творів може бути представлена як спосіб творчого освоєння творів мистецтва, вид діяльності на заняттях літератури, дидактична система пізнання мистецтва слова в школі. У виховному процесі інтерпретація художніх творів виявляє свої можливості як важливий засіб виховного впливу на учнів, форма виховної діяльності, пов’язана з використанням художньої літератури, комплекс виховних заходів, спрямованих на формування в учнів естетичного ставлення до мистецтва. У процесі культуротворчої діяльності вчителів літератури інтерпретація художніх творів реалізує свої можливості як один із чинників стимулювання творчої активності, метод творчого пошуку в сфері художньої літератури, особистісна програма творчої самореалізації на матеріалі мистецтва та інших видів художньо-естетичної діяльності.
У дисертації виділено основні напрями та завдання підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів. Ціннісно-орієнтаційний напрям передбачає усвідомлення ролі інтерпретаційної діяльності, визначення функцій учителя літератури в цьому процесі, формування ціннісного ставлення до інтерпретації художніх творів. Інформаційно-діяльнісний напрям передбачає ефективне використання можливостей професійної освіти у набутті необхідних знань та оволодінні способами інтерпретаційної діяльності. Організаційно-методичний напрям спрямовує зусилля на оволодіння майбутніми вчителями літератури методикою інтерпретації творів у навчальній, виховній та культуротворчій діяльності в школі.
У другому розділі "Стан та ефективність підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів" обґрунтовано критерії, показники та визначено рівні готовності майбутніх учителів до інтерпретації художніх творів, проаналізовано ефективність підготовки студентів-філологів до інтерпретаційної діяльності. Зазначено, що інтерпретація художніх творів має як зовнішню, так і внутрішню детермінацію, залежить від досвіду особистості, спілкування, пізнання та творення художньо-естетичних цінностей. У системі вищої педагогічної освіти майбутні вчителі літератури отримують певну підготовку до інтерпретаційної діяльності, набувають знань, понять та уявлень про художню літературу як соціальне та художньо-естетичне явище, привчаються до аналізу та оцінки творів літератури, утверджуються у своїх творчих силах і можливостях.
На основі культурологічного підходу виділено ряд критеріїв та показників, необхідних для діагностування стану готовності майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів. Одним із таких критеріїв визнано орієнтаційну готовність майбутніх учителів літератури, їх можливість орієнтуватися на пізнавальну, особистісну та педагогічну цінність інтерпретаційної діяльності. Поряд з цим виділено критерій, який характеризує інформаційну готовність майбутніх учителів до інтерпретації художніх творів, їх здатність спиратися в зазначеному процесі на соціальні, літературознавчі та естетичні знання. До критеріїв готовності віднесено також організаційну готовність майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів у процесі навчальної, виховної та культуротворчої діяльності в школі.
За результатами констатувального експерименту вдалося з’ясувати, що найбільшу кількість (51, 1%) становить та частина студентів-філологів, яка має низький рівень готовності до інтерпретації художніх творів, 38,8% – середній рівень і лише 10, 1% з числа досліджуваних відзначається високим рівнем інтерпретаційної готовності.
У процесі дослідження проаналізовано ефективність підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів, виділено аспекти навчальної та позанавчальної діяльності у вищій школі, які ще недостатньо враховуються, не сприяють ефективному вирішенню вказаної проблеми. До таких аспектів віднесено: ціннісне ставлення майбутніх учителів літератури до інтерпретаційної діяльності в сфері мистецтва, використання можливостей окремих навчальних дисциплін та форм позанавчальної діяльності у підготовці студентів-філологів до інтерпретації художніх творів, характер оволодіння теоретичним та практичним досвідом встановлення духовно-творчого діалогу з мистецтвом, ознайомлення з методичними засадами здійснення інтерпретаційної діяльності в умовах сучасної шкільної практики.
У третьому розділі "Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів" обґрунтовано необхідність педагогічного забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів; визначено зміст педагогічних умов, необхідних для вирішення зазначеної проблеми, експериментально перевірено ефективність запропонованих педагогічних умов підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів.
Зазначено, що в системі підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів важливого значення набувають різні чинники впливу: соціальні, культурологічні, педагогічні. Під впливом соціальних чинників у педагогічній свідомості утверджуються найважливіші принципи оцінки мистецтва як невід’ємної складової суспільних відносин, його ролі і можливостей у збагаченні духовних цінностей особистості. Завдяки культурологічним чинникам майбутні вчителі літератури прилучаються до художнього середовища, набувають досвід безпосереднього сприймання, оцінки, творчого осмислення художніх творів. Роль педагогічного забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів до інтерпретації художніх творів полягає в актуалізації, збагаченні, здійсненні та використанні духовно-творчого зв’язку з мистецтвом слова.
Вища педагогічна освіта покликана забезпечити цілеспрямований вплив на інтерпретаційну діяльність майбутніх учителів літератури, створивши для цього необхідні умови. У дисертації знайшли обґрунтування педагогічні умови, які передбачають системний підхід до вирішення основних задач підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів (рис. 1).
Рис. 1. Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів літератури
до інтерпретації художніх творів
У дисертаційній роботі обґрунтовуються зазначені педагогічні умови, конкретизується зміст комплексної програми та методики підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів. Зокрема, підкреслюється необхідність програмно-цільового спрямування зазначеного процесу під час викладання суспільних, гуманітарних, психологічних, педагогічних, професійно-орієнтованих дисциплін та організації позанавчальної діяльності. На матеріалі таких навчальних дисциплін, як філософія, естетика, психологія, педагогіка, теорія та історія літератури, методика викладання літератури в школі, а також різноманітних форм позанавчальної діяльності можуть бути актуалізовані питання інтерпретаційної діяльності вчителя літератури.
Успішна підготовка майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів можлива за умови ознайомлення з її багатоаспектним змістом. Цьому можуть сприяти навчально-виховні заходи, побудовані на основі світоглядного, психологічного, літературознавчого та естетичного змісту. Завдяки обговоренню зі студентами-філологами широкої палітри питань, що стосуються змісту інтерпретації художніх творів, їх духовно-творчий зв'язок з мистецтвом слова набуває характеру філософських роздумів, психологічної самооцінки, літературознавчого пошуку, художньо-естетичної активності.
До педагогічних умов ефективної підготовки до інтерпретації художніх творів віднесено оволодіння майбутніми вчителями літератури необхідними способами інтерпретаційної діяльності: емоційними, інтелектуальними та креа-тивними. У зв’язку з цим, запропоновано низку навчальних та позанав-чальних форм роботи, у межах яких студенти-філологи отримують можливість здійс-нен-ня інтерпретації художніх творів, спираючись на актуалізовані почуття, образне мислення, творче натхнення, інноваційний пошук у сфері художньої культури.
Серед педагогічних умов заслуговує уваги набуття майбутніми вчителями літератури організаційно-методичного досвіду інтерпретації художніх творів під час проведення навчальних занять української та зарубіжної літератури, організації позакласної виховної роботи з учнями, вирішення актуальних питань культуротворчої спрямованості. З цією метою запропоновано для впровадження у вищій педагогічній школі заходи організаційного та методичного змісту, пов’язані з вивченням та поширенням досвіду інтерпретаційної роботи вчителів української та зарубіжної літератури.
Програма дослідження передбачала проведення формувального експери-менту, у якому взяли участь студенти філологічних факультетів. Експеримент був спрямований на перевірку ефективності запропонованих педагогічних умов і охоплював декілька етапів. На підготовчому етапі визначалася тематика та зміст навчальної та позанавчальної діяльності, спрямованої на актуалізацію у свідомості студентів питань інтерпретації художніх творів, ознайомлення їх з необхідними знаннями, способами діяльності та організаційно-методичним досвідом. На другому етапі експерименту проведено навчальні та позанавчальні заходи, передбачені комплексною програмою підготовки до інтерпретації художніх творів. На третьому етапі на основі збору, статистичної обробки та аналізу результатів експериментальної роботи, здійснено порівняння даних, отриманих у контрольній та експериментальній групах, визначено динаміку рівнів готовності майбутніх учителів до інтерпретації художніх творів (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка рівнів готовності майбутніх учителів літератури
до інтерпретації художніх творів
Рівні готовності
до інтерпретації художніх творів | Контрольна група | Експериментальна група
абс. | % | абс. | %
Високий рівень | 15 | 10,5 | 36 | 25,4
Середній рівень | 60 | 42,3 | 90 | 63,3
Низький рівень | 67 | 47,2 | 16 | 11,3
Результати формувального експерименту дозволили зазначити, що у підготовці майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів відбулися суттєві зміни. Вони були характерні для експериментальної групи, в якій студенти-філологи засвідчили значно кращі результати у порівнянні з тим, які мали місце в контрольній групі. Динаміка рівнів готовності майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів підтвердила ефективність запропонованих педагогічних умов.
В основних висновках викладено результати науково-педагогічного дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів:
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне розв’язання наукової проблеми підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів, що виявляється в обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, які забезпечують ефективність цього процесу.
2. Установлено, що інтерпретація художніх творів є невід’ємною складовою естетичного ставлення до мистецтва, важливим чинником соціокультурних та освітньо-виховних процесів, впливає на зміст та спрямованість художньо-творчої діяльності, збагачує духовний світ, зміцнює ціннісні орієнтації у сфері мистецтва, засвідчує можливості особистості встановлювати плідний духовно-творчий зв'язок зі світом прекрасного.
3. У дисертації виділено декілька підходів (культурологічний, психологічний та педагогічний) до розкриття сутності інтерпретації художніх творів, визначено її як духовно-творчу діяльність митців (письменників, художників, композиторів та ін.), пов’язану з передачею в художньо-образній формі естетичного ставлення до навколишньої дійсності; як духовно-творчу властивість особистості, що дозволяє певним чином сприймати, оцінювати, творчо тлумачити цінності мистецтва; як духовно-творчий зв'язок особистості з мистецтвом, який має системоутворювальний характер, знаходиться в стані постійного розвитку та формування.
4. Теоретичний пошук дозволив розкрити структуру та складові компоненти (об’єкт, суб’єкт, процес) інтерпретації художніх творів. Об’єктом інтерпретації визначено елементи художніх творів, їх цілісність та функціональність, а також зв'язок з іншими видами мистецтва. Суб’єктом інтерпретації є особистість з властивим їй емоційно-чуттєвим, пізнавальним та креативним досвідом. У якості процесу інтерпретації представлено дії емоційного, інтелектуального та концептуального рівня, які пов’язані з розкриттям змісту та цінності художніх творів.
5. За результатами дослідження розкрито роль інтерпретації художніх творів у професійній діяльності вчителів літератури, зокрема у навчальному процесі (використовується як спосіб освоєння творів мистецтва, вид діяльності на заняттях літератури, дидактична система пізнання мистецтва слова); у виховному процесі (виявляє можливості як засіб виховного впливу на учнів, форма виховної діяльності, побудована на матеріалі художньої літератури, комплекс заходів у школі, присвячених формуванню естетичного ставлення до мистецтва); у культуротворчому процесі (реалізується як один із чинників стимулювання творчої активності, метод творчого пошуку у сфері художньої літератури, програма творчої самореалізації вчителя і учнів на матеріалі мистецтва).
6. У дисертаційній роботі визначено основні напрями (ціннісно-орієнтаційний, інформаційно-діяльнісний, організаційно-методичний) підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів, конкретизовано завдання вищої школи щодо педагогічного забезпечення зазначеного процесу, наголошено на необхідності формування у студентів-філологів ціннісного ставлення до інтерпретації художніх творів, розуміння її сутності та функцій у педагогічному процесі, ефективного використання наявних можливостей навчальної та позанавчальної діяльності, набуття майбутніми вчителями літератури необхідних знань, способів інтерпретаційної діяльності, оволодіння методикою та організаційним досвідом інтерпретації художніх творів у сучасній загальноосвітній школі.
7. Розроблено критерії та показники, необхідні для діагностики стану готовності майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів. У дисертації знайшли обґрунтування такі критерії, як орієнтаційна, інформаційна та організаційна готовність студентів філологічних факультетів до інтерпретаційної діяльності в сфері мистецтва, визнано доцільним використання таких показників, як орієнтація майбутніх учителів літератури на пізнавальну, особистісну та педагогічну цінність інтерпретації художніх творів, її здійснення на основі соціальної, літературознавчої та естетичної інформації, вміння самостійно організовувати вказаний процес під час навчальної, виховної та творчої діяльності.
8. Матеріали констатувального експерименту дозволили дослідити ефективність здійснення відповідної підготовки майбутніх учителів літератури, визначити рівні (високий, середній та низький) їх готовності до інтерпретації художніх творів. Зазначено, що значна частина студентів філологічних факультетів мала низький рівень готовності до інтерпретаційної діяльності. До основних причин, що не сприяли позитивному вирішенню цього питання віднесено: поверхове розуміння сутності та ролі інтерпретації художніх творів, недостатнє використання відповідних можливостей навчальної та позанавчальної діяльності у вищій педагогічній школі, відсутність у студентів необхідного теоретичного і практичного досвіду самостійного прийняття інтерпретаційних рішень, невизначеність майбутніх учителів літератури з питань організаційно-методичного забезпечення цього процесу в умовах роботи з учнями середніх та старших класів.
9. У дисертації наголошено на необхідності педагогічного забезпечення зазначеного процесу, теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів. Вони передбачають програмно-цільове спрямування навчальних дисциплін (суспільних, гуманітарних, психологічних, педагогічних, професійно-орієнтованих) та позанавчальної діяльності на успішне вирішення цього питання; ознайомлення студентів-філологів зі світоглядним, психо-логічним, літературознавчим та естетичним змістом інтерпретації художніх творів; оволодіння емоційними, інтелектуальними та креативними способами інтерпретаційної діяльності; набуття майбутніми вчителями літератури організаційно-методичного досвіду інтерпретації художніх творів на заняттях літератури, у процесі виховної та культуротворчої діяльності в школі.
10. Автором дослідження розроблено комплексну програму та рекомендації щодо підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів в системі вищої педагогічної освіти, укладено методичний посібник "Підготовка майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів", експериментально перевірено ефективність педагогічних умов та методики вирішення конкретних завдань підготовки студентів філологічних факультетів до інтерпретації художніх творів. Формувальний експеримент повністю підтвердив ефективність запропонованих педагогічних умов.
Дослідження не вичерпує зазначену проблему і передбачає подальший науково-педагогічний пошук, пов'язаний з використанням сучасних інфор-маційних технологій, міжкультурних зв’язків з іншими країнами в системі підготовки майбутніх учителів мистецьких дисциплін до інтерпретації художніх творів.
Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях автора:
1. Бутенко Л.В. Підготовка майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів: Методичний посібник / Наук. ред. Харченко С.Я. – Херсон: Айлант, 2006. – 80 с.
2. Бутенко Л.В. Інтерпретація літературно-художніх творів в освітньо-виховному процесі // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. – Вип. 29. – Київ-Запоріжжя: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, 2003. – С. 329-332.
3. Бутенко Л.В. Роль інтерпретації літературно-художніх творів у залученні старшокласників до занять фізичною культурою // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. – № 23. – Харків-Донецьк: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2003. – С. 188-192.
4. Бутенко Л.В. Формування духовних цінностей старшокласників у процесі інтерпретації творів художньої літератури // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Вип. 35.– Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. – С. – 114.
5. Бутенко Л.В. Детермінація інтерпретаційної діяльності старшокласників у сфері художньої літератури // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. – № 1. – Харків-Донецьк: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2004. – С. 17 – 23.
6. Бутенко Л.В. Функції інтерпретації художніх творів у формуванні духовності старшокласників // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Вип. 37. – Херсон: Видавництво Херсонського державного університету, 2004. – С. 145 – 148.
7. Бутенко Л.В. Педагогічні умови ефективного формування духовності старшокласників у процесі інтерпретації художніх творів // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. праць. – № 10. – Спец. випуск: Художньо-педагогічна освіта ХХІ століття: теорія, методи, технології / Редкол.: Буряк В.К. та ін. – Кривий Ріг: Криворізький державний педагогічний університет, 2005. – С. 58 – 66.
8. Бутенко Л.В. Особливості духовного розвитку учнівської молоді засобами інтерпретації творів мистецтва // Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. – 2005. – № 2. – С. 23 – 28.
9. Бутенко Л.В. Интерпретация художественных произведений как духовная самореализация личности // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - № 10. – Харків – Донецьк: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2005.– С. 71-73.
10. Бутенко Л.В. Інтерпретація творів мистецтва як засіб естетичного виховання старшокласників // Науковий вісник Миколаївського державного університету. Педагогічні науки. – Вип. 12.– Том. 3. – Миколаїв: Миколаївський держ. університет , 2006. – С. 179-184.
11. Бутенко Л.В. Інтерпретація творів мистецтва в сучасній школі // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. – № 10. – Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2006. – С. 14- 18.
12. Бутенко Л.В. Інтерпретація творів мистецтва в школі як засіб виховання особистості // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Вип. 42. – Херсон: Видавництво Херсонського держ. університету, 2006. – С. 164 – 168.
13. Бутенко Л.В. Особливості підготовки майбутніх учителів літератури до інтерпретації художніх творів // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Вип. 43. – Херсон: Видавництво Херсонського держ. університету, 2006. – С. 221– 226.
14. Бутенко Л.В. Система професійно-педагогічної підготовки вчителя до інтерпретації творів художньої літератури // Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. – 2006. – № 2. – С. 14 – 19.
15. Бутенко Л.В. Морально-естетичне виховання учнівської молоді засобами художньої літератури // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. – Вип. 20. – Слов’янськ: Видавничий центр Слов’янського державного педагогічного університету , 2003. – С. 247-249.
16. Бутенко Л.В. Становлення процесу інтерпретації творів мистецтва як педагогічна проблема // Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти в сучасних умовах: Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 2004. – С. .
17. Бутенко Л.В. Вплив інтерпретації художніх творів на формування духовності старшокласників // Зб. наук. пр.: Спеціальний випуск. – № . – Ч. ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної Академії Державної прикордонної служби України, 2004. – С. 31-33.
18. Бутенко Л.В. Інтерпретація художніх творів як умова духовного розвитку особистості // Духовність українства: Зб. наук. пр.: Вип. 8. - Кіровоград – Житомир: Відкритий Міжнародний університет розвитку людини “Україна”, 2005. – С. 73-76.
19. Бутенко Л.В. Духовний розвиток особистості у процесі інтерпретації літературно-художніх творів // Оновлення змісту та форм дошкільної і початкової освіти України: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Миколаїв: Миколаївський державний університет, 2003. – С. 221-226.
20. Бутенко Л.В. Функції інтерпретації художніх творів у формуванні духовності старшокласників // Матеріали Всеукр. наук.-практ.
