ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К.Д. УШИНСЬКОГО

БІЛОВА Маргарита Едуардівна

УДК: 159.923+159.942(043.3)

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСІБ З РІЗНИМ РІВНЕМ СТРЕСОСТІЙКОСТІ

(на прикладі працівників стресогенних професій)

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ОДЕСА – 2007

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова Міністерства освіти та науки України.

Науковий керівник: - кандидат психологічних наук, доцент

Будіянський Микола Федорович,

Одеський національний університет імені І.І.Мечникова

професор кафедри загальної та соціальної психології

Офіційні опоненти: - доктор психологічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Носенко Елеонора Львівна,

Дніпропетровський національний університет

завідувач кафедри

загальної і педагогічної психології

- кандидат психологічних наук, доцент

Бринза Ірина Вячеславівна,

Південноукраїнський державний педагогічний

університет імені К.Д. Ушинського

доцент кафедри загальної та диференціальної психології

Захист відбудеться 9 листопада 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради К 41.053.03 в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д.Ушинського за адресою: 65008, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (м.Одеса, вул. Старопортофранківська,26).

Автореферат розісланий 8 жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кузнєцова О. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В даний час життєдіяльність людини немислима без максимальних за об'ємом та інтенсивністю навантажень, напруженої боротьби, гострого суперництва, постійних переживань успіху або невдач, тобто всього того, що складає семантику поняття "стрес". Безперервні змінні умови соціального середовища обумовлюють необхідність формування якостей, що підвищують стійкість психіки до дії інтенсивних зовнішніх та внутрішніх подразників, тобто до дії стресорів різної інтенсивності.

Проблема стресу, в цілому, відноситься до числа класичних в психології і має багату історію. Окремі її аспекти розглядаються у руслі загальної психології (Б.Г.Ананьєв, І.Ф.Аршава, В.Ф.Березін, Н.Д.Левітов, Ю.Б.Максименко, І.І.Наєнко, Е.Л.Носенко, О.П.Саннікова, Б.М.Теплов, О.Я.Чебикін та ін.), медичної психології (Ю.О.Олександровський, В.В.Віноградов, І.В.Владимірова, О.С.Кочарян, Б.В.Овчінніков, Г.К.Ушаков, Г.Сельє, Ч.Д.Спілбергер та ін.), спортивної психології (Р.В.Ложкін, О.Ц.Пуні, П.А.Рудік, Ю.Л.Ханін та ін.), психології професійної діяльності (В.О.Бодров, Є.Н.Іванова, Е.А.Клімов, К.К.Платонов, А.В.Сергеєва, В.Штерн та ін.), юридичної психології (М.Ф.Будіянській, Б.Ф.Клімук, М.С.Корольчук, В.М.Крайнюк, В.І.Мозговий, О.Н.Столяренко, А.В.Тімченко, та ін.). Особлива увага надається проблемі стійкості особистості до стресу і стресогенних чинників (Л.Н.Аболін, Ю.М.Блудов, Л.А.Китаєв-Смик, О.А.Киріленко, В.Л.Маріщук, Е.А.Мілерян, В.Є.Мільман, В.Ф.Моргун, Г.С.Нікіфоров, В.М.Пісаренко, С.М.Симоненко, Л.П.Степанова, Р.Бенджамін, Э.Геллгорн, Р.Грін, Р.Лазарус, та ін.). Проте недостатньо вивчені аспекти даної проблематики, що стосуються співвідношення стресостійкості з широким спектром психологічних якостей особистості, саме це набуває особливого значення в контексті системних і диференціально-психологічних досліджень. Розробка даної проблеми важлива не тільки в теоретичному, але і в практичному плані, зокрема, для вирішення завдань профілактики, реабілітації, ранньої діагностики та психокорекції різних психологічних і психосоціальних розладів, з розвитку особової й професійної самореалізації, для психологічного забезпечення високої працездатності людини. Особливого значення в контексті означеної проблеми набуває дослідження індивідуально-психологічних особливостей осіб, які різняться рівнем стресостійкості.

Таким чином, актуальність і недостатня теоретична та практична розробленість даної проблематики й обумовили доцільність вибору теми дисертаційного дослідження "Психологічні особливості осіб з різним рівнем стресостійкості (на прикладі працівників стресогенних професій)".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося згідно з темою  наукової програми кафедри загальної та соціальної психології “Роль психологічної освіти в становленні та розвитку української ідеї свідомості національних меншин України”, яка входить в тематичний план Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (номер держрегістрації РК № 0197U01/689). Тема затверджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 10 від 26.12. 2006 року). Автором досліджувалися індивідуально-психологічні особливості стресостійкої особистості.

Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження комплексу індивідуально-психологічних особливостей особистості, пов'язаних із стресостійкістю.

Об'єкт дослідження: психологічні особливості стресостійкої особистості.

Предмет дослідження: стресостійкість, та пов'язаний з нею комплекс психологічних властивостей особистості.

Завдання дослідження.

1. На підставі теоретико-методологічного аналізу літературних джерел виділити основні напрями та підходи до дослідження стресостійкості, виявити та обґрунтувати комплекс пов'язаних із стресостійкістю індивідуально-психологічних особливостей особистості, що представлений різними властивостями особистості (когнітивними, інтелектуальними, емоційними та іншими).

2. Розробити логіку емпіричного дослідження, підібрати та адаптувати психодіагностичний інструментарій, спрямований на діагностику показників стресостійкості та комплексу виявлених властивостей особистості.

3. Вивчити співвідношення між показниками стресостійкості і комплексу властивостей особистості, що вивчаються.

4. Вивчити психологічні портрети осіб з різними рівнями стресостійкості.

5. Розробити і адаптувати систему тренінгових занять, спрямованих на корекцію та розвиток стресостійкості працівників стресогенних професій.

Гіпотеза. Спираючись на основні положення системного підходу, теорії інтегральної індивідуальності В.С.Мерліна та положення про стресостійкість як інтегральну властивість особистості (Б.Х.Варданян, П.Б.Зільберман, С.В.Суботін) ми припускаємо, що стресостійкість є інтегральною властивістю цілісної особистості, і є взаємопов'язаною з багаторівневою системою елементів, що представлені комплексом когнітивних, інтелектуальних, емоційних, особистісних властивостей. Індивідуальні відмінності в ступені вираженості стресостійкості обумовлюються якісними й кількісними характеристиками властивостей особистості, які складають даний комплекс.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використовувалася система методів та методик, які можуть бути згруповані таким чином:

1) теоретичні методи: аналіз і узагальнення психологічної літератури з досліджуваної проблеми;

2) емпіричні методи: біографічний метод, вивчення документації, спостереження, опитування, анкетування, тестування, метод експертної оцінки, метод експерименту, структурно-функціональний аналіз діяльності;

3) методи активної психологічної дії: метод психологічного тренінгу;

4) методи обробки емпіричних даних: кількісний, якісний та порівняльний аналіз, математико-статистичні методи.

До психодіагностичного комплексу увійшли методики: Міннесотський багатоаспектний особовий опитувальник (З. Хатуеєм, Дж. Маккинлі), опитувальник "Рівень суб'єктивного контролю" (Є.Б.Бажин, О.А.Голинкіна, О.М.Еткінд), Методика дослідження спрямованості особистості (У. Смекал, М. Кучер), Тест на самооцінку рівня стресостійкості особистості (В.А.Семіченко), тест К.Готтшальдта "Включені фігури", Методика вивчення пластичності - ригідності мислення (Л.В.Огинець), методика "Піктограма" (адаптація Б.Г.Херсонського), "Hаnd-тест" (адаптація Т.Н.Курбатової), "Деталі, яких не вистачає" (восьмий субтест Д.Векслера), методика "Пам'ять на зорові образи" (М.І.Єнікєєв).

Математико-статистичні процедури з аналізу результатів дослідження проводилися з використанням комп'ютерної статистичної програми SPSS v.11.5 for Windows (t-критерій Стьюдента, кореляційний, факторний аналіз).

Дослідження проводилося на базі недержавних охоронних підприємств м. Одеси. У експерименті брали участь 280 осіб, з них: 124 співробітники недержавного охоронного підприємства ТОВ "Охорона-сервіс", 80 співробітників недержавного охоронного підприємства ПУЦІБ "Аркадія" і 76 співробітників недержавного охоронного підприємства ПП "Ланжерон-охорона". Всі випробовувані - особи чоловічої статі у віці від 21 до 45 років, що мають стаж роботи на даних підприємствах від півтора до двох років.

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження:

- вперше теоретично обґрунтований та емпірично виявлений комплекс різнорівневих властивостей особистості, пов'язаних із стресостійкістю;

- вперше вивчена специфіка когнітивних, інтелектуальних, емоційних, особистісних властивостей особистості в контексті стресостійкості;

- виявлені і описані психологічні портрети осіб, що розрізняються рівнем стресостійкості;

- уточнено і доповнено уявлення про місце стресостійкості в системі властивостей особистості;

- розроблена система тренінгових занять, спрямованих на корекцію і розвиток стресостійкості працівників недержавних підприємств безпеки.

Практичне значення дослідження полягає у розробці корекційної програми підвищення рівня стресостійкості представників стресогенних професій. Матеріали дослідження були використані в процесі підготовки студентів при викладанні окремих розділів загальної психології, спецкурсу "Психологія комунікації" в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова (акт впровадження /2 від 08.02.2007 р.). Основні результати теоретико-емпіричного дослідження були впроваджені в практику роботи недержавних підприємств безпеки м. Одеси: ТОВ "Охорона-сервіс (акт впровадження від 11.02.2007 р.) ", ПУЦІБ "Аркадія" (акт впровадження   від  10.02.2007 р.), ПП "Ланжерон-охорона" (акт впровадження 1/1 від 12.02.2007 р). Результати емпіричного дослідження можуть бути використані в процесі психологічного професійного відбору кадрів, комплектування колективів, у професійній психологічній підготовці працівників недержавних служб охорони.

Особистий внесок автора полягає в теоретичній розробці програми і проведенні емпіричного дослідження; у зборі та інтерпретації наукового матеріалу; у самостійній розробці й апробації програми тренінгових занять, спрямованих на розвиток і корекцію стресостійкості працівників недержавних підприємств безпеки.

Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечувалася теоретичною та методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, адекватністю і валідністю методичного апарату і психодіагностичного інструментарію меті, завданням, об'єкту і предмету дослідження; об'ємом і репрезентативністю вибірки випробовуваних, використовуванням сучасних математичних і статистичних процедур для обробки та аналізу одержаних результатів.

Апробація результатів дослідження. Матеріали і результати дослідження висвітлювалися на Міжнародній конференції "Психологія душі" (Одеса, 2004); VIII Міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта" (Одеса, 2005); XI Міжнародній науково-практичній конференції для студентів та молодих учених "Психологічні проблеми сучасності" (Львів, 2005); Міжнародній конференції "Психологія душі-2", (Одеса, 2005); VII Всеукраїнській науково-практичній конференції "Гуманітарна освіта в профільних вищих учбових закладах: проблеми та перспективи" (Київ, 2005), а також на щорічних засіданнях та методичних семінарах кафедри загальної та соціальної психології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.

Публікації. Основний зміст та результати дослідження представлені в 6 наукових публікаціях, серед яких 4 статті опубліковані в спеціалізованих наукових журналах, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Загальний обсяг дисертації представлений на 225 сторінках, основний зміст включає 174 сторінки. Робота містить 17 таблиць, 10 малюнків. Список використаної літератури складає 262 праці українських та зарубіжних авторів. Обсяг додатків складає 21 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність досліджуваної проблеми, визначено предмет, об'єкт, мету та завдання дослідження, розкрито методологічні засади та методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи. Наведені дані про апробацію роботи, впровадження результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи дослідження стресостійкості особистості" викладено та проаналізовано основні підходи до вивчення стресу та стресостійкості як психологічних феноменів, уточнений зміст основних понять, пов'язаних з проблемою дослідження, розглянуті зв'язки стресостійкості з іншими властивостями особистості, обґрунтований та описаний комплекс якостей особистості, пов'язаних із стресостійкістю.

Аналіз наукової літератури з теми дослідження показав, що в сучасній психологічній науці існують різні підходи до визначення поняття "стресостійкість" й сьогодні, незважаючи на велику кількість праць з даної проблематики, немає “ясності в розумінні суті стресостійкості, її структури, ролі психіки в її забезпеченні” (В.О.Бодров). Так, під терміном "стресостійкість" розуміють такі окремі його складові, як емоційна стійкість, стрес-резистентність, фрустраційна толерантність та ін.

Узагальнення теоретичних аспектів досліджуваної проблеми дозволило нам виділити декілька основних підходів, які мають суттєве значення для вивчення феномена стресостійкості та складають методологічну основу розуміння особливостей прояву даного психологічного явища.

Згідно з основними положеннями суб'єктно-діяльнісного підходу, викладеними в роботах К.А.Абульханової-Славської, Б.Г.Ананьєва, А.В.Брушлінського, Л.С.Виготського, Є.А.Клімова, О.Н.Леонтьєва, Б.Ф.Ломова, С.Л.Рубінштейна, психіка людини формується і виявляється в ході діяльності, яка розуміється як цілеспрямована, свідома, практично перетворююча активність людини по відношенню до зовнішнього світу та до самої себе. Включаючись у процес цілеспрямованої діяльності, людина набуває специфічні властивості та якості самоорганізації, саморегуляції, самоконтролю, які в свою чергу складають основу ефективного або неефективного функціонування в різних умовах, зокрема стресогенних.

З позиції системного підходу (В.А.Ганзен, Е.П.Геньковська, В.М.Ільїн, Б.Ф.Ломов, В.І.Медведєв та ін.), стресостійкість є системою, яка включає певні компоненти та засіб їх організації, що відкриває можливості для дослідження різних параметральних характеристик щодо елементів даної системи. З іншого боку, даний підхід дозволяє розглядати стресостійкість також як елемент системи “Особистість”, в яку включені і в якій знаходяться у взаємозв'язку властивості, що утворюються в процесі життєдіяльності людини.

Особистісний підхід у вивченні феномена стресостійкості передбачає аналіз особливостей когнітивної, емоційно-вольової, мотиваційної, характерологічної, темпераментальної, психомоторної сфер особистості в контексті нестандартних, напружених ситуацій (Ю.А.Александровський, В.О.Бодров, Г.С.Борісова, Л. П.Грімак, М.І.Дьяченко, В.Д.Небиліцин, Л. А. Кандибовіч, А.А.Реан, Г.І.Сидоренко, С.Кларк, Д.Уотсон та ін.). Особливу увагу привертає концепція особистості В.С. Мерліна, перш за все його погляди на розуміння властивостей особистості, що характеризується узагальненим, відносно стійким та сталим відношенням свідомості до об’єктивної дійсності. Основні положення даної концепції дозволяють розглядати стресостійкість як багаторівневу систему взаємопов'язаних психологічних характеристик особистості, що демонструють відношення свідомості до зовнішніх та внутрішніх стимулів різної інтенсивності.

Проведений аналіз наукової літератури з даної проблематики продемонстрував необхідність комплексного підходу у вивченні стресостійкості, яку можна розглядати як властивість особистості, що характеризується відносною стійкістю компонентного складу, залежить від індивідуально-особистісних особливостей психічної організації людини, поєднання природних та надбаних властивостей та забезпечує певний якісний рівень життєдіяльності людини. Встановлено, що дослідники, розглядаючи проблему індивідуальних особливостей стресостійкості пов’язують рівень розвитку даного психологічного феномену з широким колом психологічних характеристик особистості, а саме з тривожністю (Б.Г.Ананьєв, Ф.Б. Березін, Н.Д.Левітов, В.Е.Мільман, М.І.Наенко, та ін.); агресивністю (Т.МКурбатова, А.А.Рєан, В.І. Хаснулін та ін.); локусом суб’єктивного контролю (С.І.Абрамовіч, Я.Л.Коломинський, Л.А.Китаєв-Смик, та ін); мотиваційною спрямованістю особистості (О.М.Кретчак, О.Н.Устінов, З.Р.Шайхлисламов, О.І.Черкашин та ін.). Взаємозв’язки стресостійкості та таких когнітивних процесів як память, увага, сприйняття, формування суджень розглядаються в дослідженнях Г.Айзенка, А.Бека, С.Доннеллана, Дж.Хейли, В.Мак-Леода, М.Холодної, Д.Эмери и др. На підставі теоретичного аналізу першоджерел нами був виділений комплекс психологічних особливостей, який включає взаємозв'язані когнітивно-інтелектуальний та емоційно-особистісний блоки (підсистеми) психологічних якостей особистості, пов'язаних із стресостійкістю; описані їх змістовні характеристики. Когнітивно-інтелектуальний блок якостей представлений у виділеному комплексі особливостями й стильовими характеристиками сприйняття, пам'яті, уваги, мислення. Емоційно-особистісний - рівнем емоційної стійкості, рівнем тривожності, рівнем агресивності, домінуючим емоційним фоном настрою, локусом контролю, спрямованістю особистості, рівнем поведінкової активності.

Таким чином, стресостійкість ми розуміємо як складну інтегральну властивість особистості, взаємопов’язану з системою елементів, представлених комплексом інтелектуальних, когнітивних, емоційних, особистісних якостей, що забезпечують можливість індивіду переносити значні розумові, фізичні, вольові та емоційні навантаження, зберігаючи при цьому ефективність функціонування.

У другому розділі "Методи і умови проведення емпіричного дослідження" обґрунтована програма дослідження, послідовність її реалізації, обґрунтована вибірка дослідження. Емпіричне дослідження включало три етапи: підготовчий, діагностичний і аналітичний. На першому етапі були відібрані методичні та інструментально-діагностичні прийоми, сформована репрезентативна вибірка. Дослідження стресостійкості як характеристики особистості, на наш погляд, було доцільно проводити в умовах, що моделюють ситуацію дії на людину реальних стрес-чинників. Професійна діяльність працівників недержавних підприємств безпеки відноситься до ряду професій, де обов'язковою характеристикою діяльності є фізичний та психологічний ризик, тобто - постійний вплив стрес-чинників: зовнішніх й внутрішніх подразників різної інтенсивності. Структурно-функціональний аналіз діяльності недержавних підприємств безпеки дозволив виділити основні посади та описати посадові обов'язки працівників недержавних підприємств безпеки з метою визначення умов даної професійної діяльності як моделюючих стресогенну ситуацію, під якою ми розуміємо ситуацію, що інтелектуально осмислюється та емоційно відчувається людиною як загрозлива вітальним інтересам. На підставі даних структурно-функціонального аналізу діяльності й була сформована первинна вибірка респондентів, загальна кількість яких склала 280 чоловік. Як метод первинної діагностики рівнів стресостійкості особистості був використаний порівняльний аналіз результатів експертної оцінки та самооцінки рівня стресостійкості. До репрезентативної вибірки увійшли 200 осіб, чиї показники самооцінки стресостійкості співпали з показниками експертної оцінки, з них були сформовані три групи респондентів: з високим (64 особи), середнім (82 особи) і низьким (54 особи) рівнями стресостійкості. На другому етапі було проведено психодіагностичне дослідження за допомогою обраних методик, кількісний та якісний аналіз його результатів. На третьому етапі дослідження була розроблена й апробована система тренінгових занять для працівників недержавних підприємств безпеки, після чого було проведене контрольне діагностичне дослідження.

У третьому розділі "Аналіз результатів дослідження психологічних особливостей осіб з різними рівнями стресостійкості " надані результати дослідження комплексу різнорівневих якостей особистості, пов’язаних зі стресостійкістю.

В результаті кореляційного аналізу встановлено взаємозв’язки показників стресостійкості і показників когнітивних, інтелектуальних, емоційних, особистісних якостей. Значущі коефіцієнти кореляцій продемонстрували наявність зв’язків, що зосередилися на двох полюсах і умовно утворили два взаємозв'язані блоки: зв’язки стресостійкості з показниками когнітивно-інтелектуальних якостей й зв’язки стресостійкості з показниками емоційно-особистісних якостей (див. рис. 1).

На позитивному полюсі виявилися зв’язки стресостійкості з когнітивно-інтелектуальними характеристиками, що представлені показниками об'єму оперативної зорової пам'яті (Оозп), продуктивності зорового сприйняття (ЗС), продуктивності опосередкованого запам'ятовування (Поз), показниками елементів абстрактного мислення (АМмс - метафоричні і АМгс - геометричні символи), показниками поленезалежності (ПНЗ), пластичності мислення (Пр); а також зв’язки стресостійкості з емоційно-особистісними характеристиками, що представлені показниками загальної інтернальності (Іо), інтернальності у галузі невдач (Ін), інтернальності у галузі здоров'я (Із), інтернальності у галузі досягнень (Ід), інтернальності у галузі виробничих відносин (Ів), інтернальності у галузі сімейних відносин (Іс), інтернальності у галузі міжособових відносин (Ім), спрямованості на завдання (СЗ). На негативному полюсі сконцентровані зв’язки стресостійкості з показниками емоційно-особистісних якостей особистості: іпохондрії (Hs), психопатії (Pd), психастенії (Pt), шизофренії (Sc), параної (Рa), гіпоманії (Ма), схильності до відкритої агресивної поведінки (Свап).

Блок когнітивно-інтелектуальних Блок емоційно-особистісних

показників показників

Блок емоційно-особистісних показників

Рис. 1. Схема кореляційних плеяд показників когнітивно-інтелектуальних і емоційно-особистісних властивостей.

Примітка: зв'язки на 1% рівні значущості;
зв'язки на 5% рівні значущості.

В результаті факторного аналізу показників стресостійкості та різнорівневих властивостей особистості одержана модель, яка поєднує два фактори.
Перший фактор - "стресостійкість" - на позитивному полюсі представлений показниками  стресостійкості (Усу - самооцінки, Ео - експертної оцінки), когнітивних і інтелектуальних властивостей (Пр - пластичність-ригідність, АМмс та АМгс - елементи абстрактного мислення, Окзп - особливості зорової пам'яті, ПНЗ - поленезалежність-полезалежність, ЗС - особливості зорового сприйняття), показниками інтернальной локалізації контролю в життєвих ситуаціях (Іо - загальна інтернальність, Іс - інтернальність у галузі сімейних відносин, Ів - інтернальність у галузі виробничих відносин), показником спрямованості особистості (СЗ - спрямованість на завдання); на негативному полюсі - показниками спрямованості особистості на себе (СЗ), невротичних рис особистості (показники шкал D -депресії, Hs – іпохондрії за методикою ММРІ).

Другий фактор - "риси особистості, які утруднюють адаптацію до стресу" - на позитивному полюсі представлений показниками акцентуйованих рис особистості (шкали Рt - психастенія, Sc - шизофренія, Pd - психопатія, Ma - гіпоманія, Pa – параноя за методикою ММРІ), схильності до відкритої агресивної поведінки (Свап); на негативному полюсі - показниками екстернальної локалізації контролю (Ід - інтернальність у галузі досягнень, Іо - загальна інтернальність). Результати факторного аналізу не тільки демонструють наявність тісних взаємозв'язків властивостей, що вивчаються, але й підтверджують теоретично обґрунтовану в роботі структуру комплексу, представлену двома блоками показників: когнітивно-інтелектуальних і емоційно-особистісних характеристик.

Проведений аналіз показників когнітивно-інтелектуальних і емоційно-особистісних характеристик трьох груп респондентів дозволив описати психологічні портрети осіб з високим, середнім та низьким рівнями стресостійкості.

Як узагальнена кількісна характеристика кожного показника, що вивчається, при побудові зведених профілів і діаграм використовувалися міри центральної тенденції: середньоарифметична (М), значення помилки середнього (m), мода (Мо). Для перевірки достовірності відмінностей властивостей симптомокомплексу, що вивчаються, в групах респондентів з різними рівнями стресостійкості використовувався t - критерій Стьюдента. Одержані дані продемонстрували існування індивідуальних відмінностей в характері показників, що вивчаються.

Особистість з високим рівнем стресостійкості характеризується такими якостями, як емоційна стійкість, середній рівень тривожності, агресивності, переважання позитивного емоційного фону настрою, помірно-оптимальна поведінкова активність (Hs=49,3; D=54,1; Hy=47,8; Pd=51,7; Pt=48,5; Ma=54,3), інтернальний локус контролю (Іо=31,3), переважання ділової спрямованості особистості (СЗ=32,77). Дані характеристики поєднуються з високим ступенем розвитку когнітивних та інтелектуальних якостей, безпосередньо з: гнучкістю мислення (Пр=0,735); абстрактністю мислення (АМмс=4,08; АМгс-1,48); вираженою поленезалежністю (ПНЗ=3,36); здібністю до високої продуктивності зорового сприйняття (ЗС=13,9); високою продуктивністю оперативної пам'яті (Овзп=9,83) і опосередкованого запам'ятовування (Поз=13,1); умінням зосередитися; умінням диференціювати істотне від другорядного, знаходити визначальні зв'язки між явищами.

Для групи осіб з середнім рівнем стресостійкості характерні наступні якості: понижена емоційна стійкість; лабільність емоційного фону настрою. Виділяється загальногрупова варіативність показників рівнів особистісної тривожності та агресивності (в більшості випадків характерний або високий, або знижений рівень даних психологічних характеристик). Тестові показники локуса суб'єктивного контролю мають середні значення, особи з такими показниками можуть бути віднесені до "змішаного типу", проте, в межах даної групи респондентів визначається тенденція щодо інтернального рівня суб'єктивного контролю (Іо=22,21). У мотиваційній структурі спрямованості особистості осіб з середнім рівнем стресостійкості наявна відносно рівна присутність колективістської і особистісної спрямованості, менш представлена ділова спрямованість (СВ=30,4; СС=30,3; СЗ=29,0). Показники ознаки поленезалежність-полезалежність так само мають середні значення, що вказує й на залежність сприйняття ситуації від контексту (ПНЗ=2,55). Для осіб даної групи, порівняно з представниками першої групи, характерні знижені показники гнучкості мислення (Пр=0,447), абстрактності мислення (АМмс=2,17; АМгс-0,85), продуктивності опосередкованого запам'ятовування (Поз=12,0), об’єму оперативної зорової пам'яті (Оозп=9,21), продуктивності зорового сприйняття (ЗС=13,4).

Представники групи осіб з низькими показниками стресостійкості характеризуються емоційною нестійкістю, домінуванням негативного емоційного фону настрою (песимістичними тенденціями в оцінці власних можливостей та дій, що відбуваються), високим рівнем особистісної тривожності, високим або зниженим рівнем агресивності, гіпертрофованим або зниженим рівнем поведінкової активності (Hs=54,1; D=56,6; Hy=48,9; Pd=55,7; Pt=55,0; Ma=61,1); екстернальним локусом суб'єктивного контролю (Іо=13,90), переважанням в значній мірі особової спрямованості особистості (СВ=29,25; СС=33,38 ; СЗ=27,35); Для них характерні також ригідність мислення (Пр=0,30), понижена здатність продукувати нові ідеї на основі минулого досвіду (АМмс=1,38; АМгс-0,57), виражена полезалежність (ПНЗ=2,09), знижена продуктивність оперативної зорової пам'яті (Оозп=7,14), знижена продуктивність опосередкованого запам'ятовування (Поз=10,1), знижена продуктивність зорового сприйняття (ЗС=10,6).

Таким чином емпірично доведено, що відмінності у прояві різних рівнів стресостійкості обумовлюються специфічним поєднанням якісних й кількісних характеристик особистості, які складують комплекс когнітивних, інтелектуальних, та емоційних, особистісних та інших властивостей особистості, пов’язаних зі стресостійкістю.

Одержані результати дозволили нам розробити і апробувати систему тренінгових занять для працівників недержавних підприємств безпеки. Мета тренінгу - підвищення рівня стресостійкості особистості за допомогою впливу на психологічні якості, віднесені нами до емоційно-особистісного блоку, що повинно відобразитися й на зміні характеристик когнітивно-інтелектуального блоку. Методичну основу занять склали: метод образної сенсорної репродукції, метод прогресуючої м'язової релаксації Е.Джейкобсона, метод аутогенного тренування І.Шульца, метод систематичної десенсибілізації. Перераховані методи використовувалися в поєднанні з музикотерапією. Виходячи з можливостей практичного застосування результатів дослідження, контрольна та експериментальна групи були сформовані з групи працівників з середнім рівнем стресостійкості. До контрольної групи увійшли 44 особи. Кількість учасників експериментальної групи - 36 осіб (3 групи по 12 осіб). Загальний курс - 12 занять по 2 години (для кожної групи учасників). Після проведення тренінгу була проведена повторна діагностика. Результати показників, що вивчаються, до і після тренінгу в експериментальній групі та першого і другого зрізу в контрольній групі надані в таблиці 1.

Значущі зміни у бік підвищення в експериментальній групі виявлені за показниками: рівня стресостійкості - Усу (t=5,46); продуктивності опосередкованого запам'ятовування - Поз (t=2,46); наявності елементів абстрактного мислення АМгс (t=4,27), поленезалежності - ПНЗ (t=4,76); об'єму оперативної зорової пам'яті - Оозп (t=6,91); продуктивності зорового сприйняття ЗС (t=4,35). За показниками гнучкості-ригідності мислення і показниками наявності метафоричних образів (як елементів абстрактного мислення) значущих відмінностей не виявлено.

Одержані результати продемонстрували підвищення кількісних показників когнітивно-інтелектуальних характеристик в експериментальній групі на відміну від контрольної, де значущі відмінності за даними характеристиками не знайдені.

Таблиця 1.

Середньостатистичні значення показників, що вивчаються, у експериментальній та контрольній групах респондентів (М±m, Мо, t – критерій Стьюдента)

Показники |

Експериментальна група | Контрольна група | до тренінгу | після тренінгу | перший зріз | другий зріз | М±m, Мо | М±m, Мо | t | М±m, Мо | М±m, Мо | t | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | Усу | 36,02±4,3

36 | 39,02 ± 1,2

39 | 5,46*** | 37,01±4,3

36 | 36,83± 3,5

37 | 1,76 | АМгс | 0,83±0,10

0 | 1,16 ±,21

1 | 4,27*** | 0,85±0,14

0 | 0,84 ± 0,12

0 | 0,57 | АМмс | 2,16±0,14

3 | 2,46 ± 0,25

3 | 0,87 | 2,15±0,15

3 | 2,21 ± 0,17

3 | 0,65 | Поз | 12,20±0,20

11,5 | 13,2 ± 0,25

12 | 2,46* | 12,04±0,22

11 | 11,8 ± 0,1

11 | 1,16 | ПНЗ | 2,53±0,68

2,5 | 3,25 ± 0,47

2,9 | 4,76 *** | 2,51±0,74

2,48 | 2,47 ± 0,74

2,5 | 1,49 | Оозп | 9,11±0,26

8 | 10,32 ± 0,3

10 | 6,91*** | 9,23±0,30

8 | 9,1 ± 1,2

9 | 1,31 | ЗС | 12,63±,34

9 | 14,5 ± 0,2

11 | 4,35*** | 12,28±,39

9 | 12,59 ± 0,9

9 | 0,98 | Пр | 0,457±0,18

0,42 | 0,45± 0,7

0,40 | 0,77 | 0,439±0,13

0,39 | 0,44 ± 0,5

0,40 | 0,01 | Примітка: достовірність відмінності між min-max значеннями: * - 0,05; *** - 0,001.

Таким чином, засвідчена ефективність запропонованої системи тренінгових занять та можливість її використовування на практиці для корекції і розвитку стресостійкості.

Результати теоретико-емпіричного дослідження дозволили зробити наступні загальні висновки:

1. У дисертаційній роботі на підставі поєднання основних положень суб'єктно-діяльнісного, системного, особистісного підходів було поширене уявлення про стресостійкість, яка становить собою складну інтегральну властивість особистості, що забезпечує індивіду можливість переносити значні розумові, фізичні, вольові та емоційні навантаження, зберігаючи при цьому ефективність функціонування.

2. На підставі теоретико-емпіричного аналізу виділений та описаний комплекс пов'язаних із стресостійкістю психологічних властивостей особистості, який включає взаємозв'язані когнітивно-інтелектуальний та емоційно-особистісний блоки. Когнітивно-інтелектуальні властивості представлені в комплексі особливостями і стильовими характеристиками сприйняття, пам'яті, уваги, мислення. Емоційно-особистісні властивості - рівнем емоційної стійкості, тривожності, агресивності, домінуючим емоційним фоном настрою, локусом контролю, спрямованістю особистості, рівнем поведінкової активності.

3. Розроблена програма емпіричного дослідження, сформована репрезентативна вибірка, підібраний комплекс надійних і валідних психодіагностичних методик й організаційних процедур, розроблена система тренінгових занять релевантних завданням дослідження.

4. Результати кореляційного та факторного аналізу дозволили виявити значущі взаємозв’язки між показниками стресостійкості, показниками когнітивних, інтелектуальних, емоційних, особистісних та інших властивостей особистості. Одержана двофакторна модель стресостійкої особистості, яка включає два біполярні фактори: "фактор стресостійкості" та "фактор рис особистості, які утруднюють адаптацію до стресу".

5. Виявлені та описані психологічні портрети осіб, які розрізняються рівнем стресостійкості.

З'ясовано, що особи з високим рівнем стресостійкості характеризуються високим ступенем розвитку когнітивно-інтелектуальних якостей: гнучкістю мислення; абстрактністю мислення; вираженою поленезалежністю; здібністю до високої концентрації уваги; продуктивністю оперативної пам'яті і опосередкованого запам'ятовування; умінням зосередитися; умінням диференціювати істотне від другорядного, знаходити суттєві зв'язки між явищами. Для стресостійкої особистості характерні такі якості як емоційна стійкість, середній рівень тривожності, агресивності, переважання позитивного емоційного фону настрою, інтернальний локус контролю, перевага ділової спрямованості особистості, помірно-оптимальна поведінкова активність.

Для групи осіб з середніми значеннями показників стресостійкості характерні дифузія, неоднозначність прояву властивостей, що вивчаються, показники яких знаходяться в межах середніх значень.

Представники групи осіб з низькими показниками стресостійкості характеризуються емоційною нестійкістю, домінуванням негативного емоційного фону настрою, занадто високим або зниженим рівнем особистісної тривожності; високим або зниженим рівнем агресивності; екстернальним локусом суб'єктивного контролю, переважанням в значній мірі одного з видів спрямованості особистості над іншими (колективістської, особистісної або ділової); гіпертрофованим або зниженим рівнем поведінкової активності. Для нестресостійкої особистості характерний низький ступінь розвитку когнітивно-інтелектуальних якостей: ригідність мислення, виражена полезалежність, нездатність до високої концентрації уваги, знижена продуктивність оперативної пам'яті і опосередкованого запам'ятовування.

Емпірично доведено, що відмінності у прояві індивідуальних особливостей стресостійкості обумовлені специфічним поєднанням показників комплексу різнорівневих властивостей особистості.

6. Розроблено систему тренінгових занять щодо розвитку стресостійкості особистості працівників недержавних підприємств безпеки. Порівняльний аналіз показників, обраних в якості критеріїв оцінки стресостійкості, до і після застосування системи тренінгових занять свідчить що застосування запропонованої програми сприяє підвищенню рівня стресостійкості працівників недержавних підприємств безпеки.

7. Доведено, що під впливом розробленої системи тренінгових занять, спрямованої на зміну властивостей, що входять до емоційно-особистісного блоку комплексу, відбувається підвищення рівня стресостійкості особистості, а також підвищення показників когнітивно-інтелектуальних властивостей особистості.

8. Проведене дослідження не охоплює усе коло актуальних питань, що відносяться до проблеми вивчення стресостійкості особистості. Перспективами подальшого дослідження можуть бути пошук гендерних та вікових особливостей у прояві стресостійкості; вивчення взаємозв'язків між рівнем стресостійкості та вибору способу ефективної поведінки в стресогенних ситуаціях. Доведені результати емпіричного дослідження можуть бути використані в процесі психологічного професійного відбору кадрів, комплектування колективів, професійної психологічної підготовки працівників недержавних служб охорони.

Основний зміст дисертації відображено в наступних публікаціях

1. Белова М.Э. ПВК сотрудников младшего и среднего звена негосударственных охранных предприятий // Наука і освіта. - Одеса, 2004. – № 8-9. - С. 6 – 11.

2. Белова М.Э. Применение методики “Пиктограмма” в системе психологического профотбора сотрудников негосударственных предприятий безопасности. // Наука і освіта. - Одеса, 2005. - № 3-4. - С. 149 – 151.

3. Белова М.Э. Опыт использования комплекса психодиагностических методик в системе профотбора сотрудников негосударственных предприятий безопасности // Наука і освіта. - Одеса, 2005. - № 5-6. - С. 168 – 170.

4. Белова М.Э., Будиянський Н.Ф. Индивидуально-личностные особенности стрессоустойчивости сотрудников негосударственных предприятий безопасности. // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. – К.: Міленіум, 2007. – Вип. 33. - С. 272 – 278.

5 Белова М.Э. Психологический профотбор//Мир безопасности. - Москва, - 2005. - 4/137/. - С. 40 – 42.

6. Белова М.Э., Будиянський Н.Ф. Применение методики MMPI в целях исследования психологических особенностей лиц с различным уровнем стрессоустойчивости // Известия международной славянской академии образования им. Я.А. Коменского. - Бендеры, 2006. - №4. - С. 235 – 238.

АНОТАЦІЇ

Білова М.Е. Психологічні особливості осіб з різним рівнем стресостійкості (на прикладі працівників стресогенних професій). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. - Південноукраїнський державний педагогічний університет імені. К.Д. Ушинського, Одеса, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню психологічних властивостей особистості, пов'язаних із стресостійкістю, вивченню закономірностей та індивідуальних відмінностей в їх прояві. У роботі представлений теоретичний і емпіричний аналіз стресостійкості особистості, психологічних характеристик осіб з різними рівнями прояву даної психологічної властивості.

Стресостійкість в дослідженні розглядається як складна інтегральна властивість особистості, яка забезпечує індивіду можливість переносити значні розумові, фізичні, вольові та емоційні навантаження, зберігаючи при цьому ефективність функціонування. На підставі теоретико-емпіричного аналізу виділений та описаний комплекс психологічних властивостей особистості, пов'язаних із стресостійкістю, який включає взаємозв'язані когнітивно-інтелектуальний та емоційно-особистісний блоки (підсистеми). Когнітивно-інтелектуальні властивості представлені в комплексі особливостями і стильовими характеристиками сприйняття, пам'яті, уваги, мислення. Емоційно-особистісні властивості - рівнем емоційної стійкості, рівнем тривожності, рівнем агресивності, домінуючим емоційним фоном настрою, локусом контролю, спрямованістю особистості, рівнем поведінкової активності.

Виявлені і описані психологічні особливості осіб, що розрізняються рівнем стресостійкості. Емпірично доведено, що відмінності в прояві індивідуальних особливостей стресостійкості обумовлені специфічним поєднанням показників комплексу різнорівневих властивостей особистості.

Ключові слова: стресостійкість, комплекс когнітивних, інтелектуальних, емоційних, особистісних властивостей, стресостійка особа.

Белова М. Э. Психологические особенности лиц с различным уровнем стрессоустойчивости (на примере работников стрессогенных профессий). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 – общая психология, история психологии. - Южноукраинский государственный педагогический университет им. К.Д.Ушинского, Одесса, 2007.

Диссертация посвящена исследованию психологических свойств личности, связанных со стрессоустойчивостью, изучению закономерностей и индивидуальных различий в их проявлении. В работе представлен теоретический и эмпирический анализ стрессоустойчивости личности, психологических характеристик лиц с различными уровнями проявления данного психологического свойства.

Стрессоустойчивость в исследовании рассматривается как сложное интегральное свойство личности, которое находится во взаимосвязи с системой элементов, организованных в комплекс интеллектуальных, когнитивных, эмоциональных, личностных качеств, и обеспечивает возможность индивиду переносить значительные умственные, физические, волевые и эмоциональные нагрузки, сохраняя при этом эффективность функционирования. На основании теоретико-эмпирического анализа выделен и описан комплекс психологических свойств, связанных со стрессоустойчивостью, который включает взаимосвязанные когнитивно-интеллектуальный и эмоционально-личностный блоки (подсистемы). Когнитивно-интеллектуальные свойства представлены в комплексе особенностями и стилевыми характеристиками восприятия, памяти, внимания, мышления. Эмоционально-личностные свойства - уровнем эмоциональной устойчивости, уровнем тревожности, уровнем агрессивности, доминирующим эмоциональным фоном настроения, локусом контроля, направленностью личности, уровнем поведенческой активности.

Выявлены и описаны психологические особенности лиц, различающихся уровнем стрессоустойчивости. Установлено, что стрессоустойчивая личность характеризуются высокой степенью развития когнитивно-интеллектуальных качеств: гибкостью мышления; абстрактностью мышления; выраженной поленезависимостью; способностью к высокой концентрации внимания; продуктивностью оперативной памяти и опосредованного запоминания; умением сосредоточиться; умением дифференцировать существенное от второстепенного, находить существенные связи между явлениями. Для лица с высоким уровнем стрессоустойчивости характерны такие качества как эмоциональная устойчивость, средний уровень тревожности, агрессивности, преобладание положительного эмоционального фона настроения, интернальный локус контроля, преобладание деловой направленности личности, умеренно-оптимальная поведенческая активность. Для нестрессоустойчивой личности характерна низкая степень развития когнитивно-интеллектуальных качеств, эмоциональная неустойчивость, доминирование отрицательного эмоционального фона настроения, высокий уровень личностной тревожности; высокий или сниженный уровень агрессивности; экстернальный локус субъективного контроля, гипертрофированный или сниженный уровень поведенческой активности.

Эмпирически доказано, что различия в проявлении индивидуальных особенностей стрессоустойчивости обусловлены сочетанием показателей комплекса разноуровневых свойств личности.

Ключевые слова: стрессоустойчивость, комплекс когнитивных, интеллектуальных, эмоциональных, личностных свойств, стрессоустойчивая личность.

Belova M. A. Personality features in people with different levels of resistance to stress (investigated in a sample of workers, professionally exposed to stress). - Manuscript.

Dissertation for the candidate of psychological sciences scientific degree competition in the speciality 19.00.01 – general psychology, history of psychology. The K. D. Ushinskiy South Ukrainian State Pedagogical University, Odessa, 2007.

The dissertation was devoted to the research of psychological personality properties related to resistance toward stress and to the study of regularities and individual distinctions in their display. The work presents the results of theoretical and empiric analysis of personality stress resistance and the psychological characteristics of people with different levels of this psychological property.

Resistance toward stress was investigated in the research as a complex integral personality characteristic, presented in a system of elements organized as a complex of interrelated intellectual, cognitive and emotional, personality traits, which provide an individual with the ability to endure considerable mental, physical, volitional and emotional pressures without losing his/her efficiency of functioning. On the basis of theoretical and empiric analysis, a complex of psychological properties related to stress resistance was found and described; it includes interrelated cognitive-intellectual and emotional-personality blocks (subsystems). The cognitive-intellectual properties are represented in the complex by specific features and style characteristics of perception, memory, attention and thought, and the emotional-personality properties ? by the levels of emotional stability, anxiety, and aggressiveness, the dominant emotional background of mood, the locus of control, the orientation of personality, and the level of behavioural activity.

Specific psychological features of people with different levels of stress resistance were found and described. It was proved by empiric investigations that distinctions in the individual manifestations of stress resistance are conditioned by a combination of indices in the complex of multilevel personality properties.

Keywords: stress resistance; complex of cognitive, intellectual, emotional, personality prope.