ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Божеску Маріан Георгійович

УДК 811.111`366.587`37

ІНГРЕСІЯ ТА ІНХОАТИВНІСТЬ

ЯК КОРЕЛЯТИ ЗАЧИННОЇ ФАЗОВОСТІ

У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

10. 02. 04. – германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Чернівці – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Сухорольська Стефанія Михайлівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри англійської філології.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Полюжин Михайло Михайлович, Закарпатський державний університет, проректор з навчальної роботи і міжнародних зв’язків, м. Ужгород;

кандидат філологічних наук, доцент

Данилова Зоя Василівна,

Львівська комерційна академія,

завідувач кафедри іноземних мов.

Провідна установа: Київський національний лінгвістичний університет Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться „11“ травня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.07 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. М. Коцюбинського, 2, корп. V, ауд. 230).

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58000, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розіслано __ квітня 2007 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук, доцент Кульбабська О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Проблеми, пов`язані з виявленням і описом специфіки категорії аспектуальності, її складових, а також засобів їхнього вираження, неодноразово привертали увагу лінгвістів. Про це красномовно свідчать наукові пошуки таких видатних лінгвістів, як Б.М. Балін (1969), Н.С. Авілова (1976), М.Я. Гловінська (1982), В.Б. Касевич (1983), М.А. Шелякін (1983), Ю.С. Маслов (1984), В.В. Богданов (1985), О.М. Соколов (1985), І.Б. Долініна (1988), О.В. Бондарко (2001, 2002), Дж. Свартвік (1966), З. Вендлер (1967), Дж. Росс (1972), Т. Гівон (1973), Дж. Міллер (1973), А. Спіерс (1974), П. Фрідріх (1974), Б. Комрі (1976), Д.Р. Дауті (1977), Н. Телін (1978), А. Фрід (1979), Х.Р. Меліг (1981). Проте проблема фазовості все ще недостатньо досліджена як у вітчизняній, так і зарубіжній лінгвістиці. Найбільш відомі серед них дослідження сполучуваності дієслівних актантів і семантичних класів суб`єктів дієслів із фазовим значенням Т.В. Булигіної (1982), Н.Ю. Шведової (1983), В.С. Храковського (1987) та О.М. Селіверстової (2004).

Зацікавлення проблемою фазовості пояснюється загальною увагою до аспектології загалом і тим значним місцем, яке фазовість починає займати у вивченні системи аспектологічних значень зокрема. Початок, кінець, поновлення, різноманітні форми розвитку дії – невід`ємні компоненти внутрішньої структури дії у простих і складносурядних реченнях, зв`язкові ланки окремих дій у поліпредикативних комплексах. Фазові значення проникають у систему видочасових форм англійської мови, створюючи складні аспектуально-таксисні ситуації, а також ситуації конкретизації та характеризації дії.

Актуальність дисертаційної роботи зумовлена відсутністю сучасного дослідження аспектуально-темпоральних характеристик взагалі та фазової лексики зокрема, з одного боку, та зростаючим зацікавленням мовознавців цими питаннями – з іншого. Використання формально орієнтованого підходу до опису мовних явищ робить наше дослідження важливим для сучасних прикладних досліджень аспектуальних способів англійського дієслова. Актульність роботи зумовлена також необхідністю єдиного підходу до розуміння та формалізації концепту зачинності. Представлена у роботі типологія зачинних дієслів може стати певним внеском у подальшу формалізацію фазовості.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах наукової теми “Структура, семантика та тенденції розвитку германських і романських мов”, яку розробляє кафедра англійської філології Львівського національного університету ім. Івана Франка (0103Н0011928, шифр 39П). Напрям дисертації пов’язаний з комплексною науковою темою кафедри англійської мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича “Синхронічне та діахронічне дослідження функціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов” (0106U003618). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка 26 лютого 2003 року, протокол № 22/2.

Мета дисертаційної роботи – встановити структуру інгресивного та інхоативного мікрополів як центру функціонально-семантичного поля (ФСП) зачинності у сучасній англійській мові, виявити особливості сполучуваності зачинних дієслів, уточнити семантику зачинності та розробити типологію зачинних предикатів.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- визначити місце фазовості в аспектуально-темпоральній парадигмі англійської мови;

- простежити зв`язок фазовості з іншими категоріями аспектуально-темпоральної парадигми;

- проаналізувати семантику зачинної фази та її зв`язок із фазами продовження та завершення;

- дослідити та класифікувати засоби вираження фазовості у системі сучасної англійської мови;

- розробити типологію зачинних дієслів у сучасній англійській мові;

- змоделювати функціонально-семантичні мікрополя інгресивних та інхоативних дієслів;

- охарактеризувати синтаксичну та лексико-семантичну сполучуваність дієслів інгресивного та інхоативного мікрополів.

Об`єктом дослідження став корпус англійських інгресивних та інхоативних дієслів, фразових дієслів та ідіом, зафіксованих у лексикографічних джерелах і верифікованих у сучасній британській та американській художній літературі.

Предметом вивчення є функціонально-семантичні зв’язки інгресивних та інхоативних одиниць на рівні мікрополя, а також специфіка і закономірності сполучуваності зачинних дієслів.

Методологічна основа дисертації визначається системним підходом до оцінки мовних явищ. Дедуктивно-індуктивний метод сприяв висуненню гіпотези про структуру центру зачинності у сучасній англійській мові. Описовий метод із застосуванням прийомів зовнішньої та внутрішньої інтерпретації слугував визначенню конституентів мікрополів зачинності. За допомогою дистрибутивного методу досліджено специфіку сполучуваності одиниць зачинної лексики. Контекстологічний метод дозволив проаналізувати засоби вираження зачинності. Семантичну структуру конституентів інгресивного та інхоативного мікрополів досліджено за допомогою компонентного аналізу та методу словникових дефініцій. Аналіз мовних явищ здійснено на основі методологічних вимог послідовності та об`єктивності.

Матеріалом дослідження слугують 855 інгресивних та інхоативних одиниць, виявлених шляхом суцільної комп`ютерної вибірки з художньої літератури загальним обсягом 2,4 млн. слововживань та верифікованих у ста двадцяти творах сорока сучасних американських і британських авторів (М. Твена, Дж. Лондона, Дж. Остін, Ф. Баума, Е. Белламі, В. Коллінса, Дж. Конрада, Ч. Дікенса, Т. Харді, Г. Джеймса, Ф. Норіса та ін.) обсягом 30000 сторінок. Для визначення конституентів мікрополів використано одномовні, двомовні, тлумачні, комбінаторні та фразеологічні словники.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше здійснено комплексне дослідження семантики зачинної фази та на його основі розроблено типологію зачинних дієслів у сучасній англійській мові. Відповідно до цієї типології нами змодельовано структуру інгресивного та інхоативного функціонально-семантичних мікрополів.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження може бути узагальнена у таких положеннях, які винесені на захист:

1. Фазовість – функціонально-семантичне поле, яке ми розуміємо як систему мовних засобів різних рівнів, що взаємодіють і пов`язані з характером розгортання дії у часі.

2. ФСП фазовості не має чітко окреслених меж. Фазовість має польову структуру з явно вираженим центром, де представлена вся повнота ознак явища, та периферією, що характеризується поступовим зникненням цих рис. Центр поля представлено інгресивною та інхоативною дієслівною лексикою, а периферію – контекстуальними засобами вираження зачинності.

3. Зачинна фазовість – єдине ФСП, де виділяють окремі сфери (мікрополя) інгресії та інхоативності, що перетинаються. Інцептиви – результат перетину мікрополів інгресії та інхоативності.

4. Фазовість – триєдина сукупність, де вихідним і домінантним є значення “починати”. Фаза існує тільки у нерозривному зв`язку з процесами та діями, що передують їй, а досягнення її межі автоматично означає перехід до наступної фази.

5. Центром ФСП зачинності у сучасній англійській мові є мікрополе інгресії із домінантами begin і start. Усі інші одиниці інгресії мають 1-ий ступінь наближення до домінанти, або безпосередній семантичний зв`язок, оскільки семи “begin” і “start” є компонентами значення кожної із них.

6. Інхоативне копулятивне дієслово become – домінанта мікрополя інхоативності – тяжіє до інгресивних дієслів (його семантична структура представлена семами “begin” або “start”). Усі інші одиниці мікрополя інхоативності виявляють опосередкований семантичний зв`язок із центром ФСП (2-ий ступінь наближення до центру, оскільки їхнє значення тлумачать виключно через become).

7. Лексичні засоби вираження зачинності у ФС мікрополях інгресії та інхоативності включають монолексемні дієслова, фразові дієслова та ідіоматичні вирази.

8. Сполучуваність навіть семантично максимально наближених зачинних лексичних одиниць, які у більшості контекстів взаємозамінні, семантично та граматично вмотивована. Дистрибуція лексем зумовлена їхніми внутрішніми семантичними та граматичними ознаками.

9. Усі інхоативні дієслова у функції копул втрачають частину свого початкового лексичного значення. Десемантизація ж, з одного боку, зменшує здатність дієслова прогнозувати своє оточення, а з іншого – чим вищий ступінь десемантизації дієслова, тим більша різноманітність субстантивних елементів, з якими певне копулятивне дієслово може утворювати сполучення.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що його результати, положення й висновки можна використати для поглибленого вивчення як окремих аспектів загальної теорії фазовості (членування субкатегорій фази зачинності), так і категорії зачинності зокрема (та включення тих чи інших семантичних груп дієслів до зачинної фази); для підтвердження закономірностей лексичної сполучуваності слів і принципів лексичної сполучуваності повнозначних і частково десемантизованих зачинних дієслів. Виявлені формальні параметри зачинних конструкцій є важливими для загальної теорії формалізації мовних одиниць з метою їхнього електронного кодування та розв`язання проблеми формального вираження фаз дії в англійській мові.

Практична цінність роботи полягає у тому, що зібраний емпіричний матеріал можна використати для комп`ютерного опрацювання тексту для складання програм машинного перекладу. Отримані результати аналізу можуть бути також включені до наявних систем автоматизованого перекладу, програм із синтезу та розпізнавання мовлення, а також становити основу для методичних розробок автоматизованого перекладу та застосовуватися у науково-дослідницькій роботі.

Отримані дані дисертаційного дослідження можуть також бути використані для розробки розділів курсів теоретичної та практичної граматики англійської мови, лексикології, у спецкурсах з аспектології, теорії та практики перекладу, а також при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт з мовознавства. Додатки можуть бути використані при укладанні словників сполучуваності.

Особистий внесок дисертанта полягає в уточненні та розширенні концепту семантики зачинної фази; визначенні та типологізації зачинної дієслівної лексики і подальшій систематизації засобів вираження зачинної фази. Завдяки запропонованій типології зачинних дієслів, по-перше, змодельовано та визначено структуру функціонально-семантичних мікрополів інгресії та інхоативності, по-друге, уточнено термінологію дієслів зачинності. Використання суцільної комп`ютерної вибірки текстів художньої літератури дозволило верифікувати об`єктивність отриманих результатів. Ще одним внеском є опис специфіки механізмів синтаксичної та лексико-семантичної сполучуваності компонентів двох мікрополів. Усі результати дослідження є узагальненням роботи дисертанта, проведеної одноосібно.

Апробація роботи. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях і наукових семінарах кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка у 2003-2006 рр. Повний варіант тексту дисертації обговорено на засіданні кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 6 від 24.10.2006) та спільному засіданні кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства та кафедри англійської мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 2 від 23.02.2007). Основні теоретичні положення, а також практичні результати викладені на одній міжнародній “Наука і освіта – 2002” (Дніпропетровськ) та на чотирьох всеукраїнських наукових конференціях: “Нові підходи до філології у вищій школі” (Запоріжжя, 2002), “TESOL” (Хмельницький, 2002), “Молодий філолог” (Хмельницький, 2004), “Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень” (Хмельницький, 2006).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 11-ти друкованих працях. З них 5 опубліковано у виданнях, які входять до переліку ВАК України як фахові, 6 – у матеріалах наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками до них, загальних висновків, списку використаних джерел, списку лексикографічних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 234 сторінки, із них 174 сторінки основного тексту. Список використаних джерел налічує 255 публікацій. Додаток, обсяг якого 34 сторінки, містить схему центру поля зачинності у сучасній англійській мові, повний список і значення інгресивних та інхоативних дієслів, фразеологізмів та ідіоматичних виразів загальною кількістю 855 одиниць, моделі синтаксичної сполучуваності інгресивних дієслів begin і start та частотність їхнього вживання згідно з результатами вибірки, дистрибутивні моделі синтаксичної сполучуваності інгресивних дієслів і словник термінів. У тексті дисертації подано 20 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, її мету та завдання, методи наукового пошуку, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, сформульовано положення, які виносяться на захист, представлено матеріал дослідження, його структуру, апробацію основних положень дослідження.

Перший розділ “Аспект і фазовість в аспектуально-темпоральній парадигмі мови” присвячено аналізу категорій аспекту і фазовості та їхньому відокремленню від суміжних категорій. Для цього наведено визначення фазовості, аспекту й аспектуальності, досліджено еволюцію поглядів на категорію аспекту у мовознавстві, визначено місце фазовості в аспектуально-темпоральній парадигмі, відповідно проаналізовано аспектуальність (яка включає фазовість) і фазово-аспектуальні відношення. Завданням першого розділу є також аналіз семантики фазовості та концепту “початок” із позиції когнітивної лінгвістики.

У традиційній англійській граматиці зачинність була об`єктом дослідження теорії аспекту. Вивчення фазовості як окремої категорії аспектуально-темпорального комплексу та інтерпретація зачинної фази як складової фазовості відбулося у 70-80-х роках XX-го століття. Тому ми розглядаємо еволюцію підходів до тлумачення зачинності саме у такій послідовності: від аспекту до фазовості.

Ми проаналізували основні теорії категорії аспекту у сучасній англійській мові. Аналізуючи еволюцію поглядів на аспект, можна помітити тенденцію до трактування аспекту як окремої семантичної категорії. Щодо семантичної домінанти аспектуальності, видається, що відношення дії до її внутрішньої межі, або семантична дихотомія граничності/неграничності дії (ситуації), є основними.

Крім виокремлюваної більшістю дослідників семантичної категорії аспекту, у дослідженнях аспекту англійської мови лінгвісти звернулися до всієї сукупності мовних засобів вираження аспектуальності (категорія аспекту охоплює не тільки дієслівну лексику, але й інші частини мови) і використовують термін “аспект” стосовно речення, його предиката або й усієї ситуації.

Аспектуальність стосується, перш за все, характеру спливання дії у часі. До аспектуальності належать такі характеристики спливання та розподілу дії у часі, як обмеження/необмеження, наявність/ відсутність внутрішньої межі, представлення дії як процесу, який спливає, або обмеженого межею цілісного факту, кратність, тривалість, виділення певної фази дії (фазовість), актуальність наслідків дії для пізнішого часового плану (перфектність), відмінність між власне дією, станом і відношенням.

Більшість фазової лексики характеризується значеннями, що мають багато характеристик аспектуально-таксисних ситуацій. Вони передають лімітативність, тобто початкову/кінцеву межу дії, часову локалізованість, просторову локалізованість, процесність, відношення одночасності / різночасності.

У другому розділі “Інгресивні та інхоативні складові функціонально-семантичного поля зачинності у сучасній англійській мові” проаналізовано зачинну фазовість як ФСП. Питання засобів вираження фазовості та типології зачинності в англійській мові залишаються нез`ясованими, а тому потребують детального розгляду. Особливу увагу приділено аналізу і встановленню структури інгресивного та інхоативного мікрополів.

Визначено основні типи фазових зачинних дієслів, запропоновано типологію зачинності у сучасній англійській мові. Використовуючи 1) поняття граничності/неграничності, яке спирається на наявність чи відсутність у семантиці дієслів указівки на можливу межу дії; 2) поняття еволютивності/нееволютивності значень дієслів; 3) чотири основні аспектуальні класи дієслів, запропоновані З. Вендлером (стативи, агентиви, термінативи та моментативи), встановлено та уточнено три типи зачинних предикатів – інхоативи, інгресиви та інцептиви.

Інгресиви. Інгресивами називають підгрупу фазових неграничних зачинних дієслів, які є семантичною підгрупою моментативів (to begin, to start, to initiate). Інгресиви характеризуються нееволютивним контактним зачинним значенням. Інгресивні конструкції в англійській мові утворюються тільки за допомогою аналітичних засобів. Для утворення зачинних конструкцій вони виступають у ролі дієслівних елементів складних предикатів: to start working, to commence the procedure. Одноразовість чи ітеративність дії передається другим елементом предиката: to start knocking, to start the speech. Цей тип зачинного значення не позначає фазу, яка є денотативно відмінною від її розвитку. Зачинне значення вказує на момент появи, виникнення дії, якої не було до цього.

Інхоативи. Інхоативами називають підгрупу граничних зачинних дієслів, які семантично походять від стативів. Стативи означають ту природну межу, той стан, який настає після закінчення інхоативної дії та денотативно збігається з останньою фазою цієї дії (to blacken > to be black). Інхоативи характеризуються еволютивним зачинним значенням, тобто передбачають початкову перехідну фазу або період, протягом якого має місце накопичення певних якостей, які приводять до зміни, появи нової ситуації, що позначається корелятом зачинності (to melt, to cool, to brighten, to darken). Як правило, інхоативи передбачають поступовий, повільний перехід від одного стану до іншого. В англійській мові співіснують аналітичні та синтетичні засоби утворення інхоативів: to get dark – to darken. Для утворення аналітичних форм існує низка копулятивних інхоативних дієслів (become, grow, get, turn, come, fall, go, make).

Інцептиви. Інцептивами називають зачинні предикати, які складаються з двох елементів – інгресивного дієслова та інхоативної конструкції. Для інцептивів характерним є нееволютивне неконтактне зачинне значення, тобто таке значення, що виділяє фазу, денотативно відмінну від її розвитку, або перші ознаки початку дії в еволютивній фазі: He falls asleep (is falling asleep) at this time (інхоатив) – He begins to fall asleep (інцептив). На відміну від інхоативів та інгресивів, інцептиви не фіксуються словниками. Подібно до інгресивів, інцептиви характеризуються аналітичним характером творення.

ФСП зачинної фазовості складається з трьох компонентів: 1) семантичні класи предикативів, які сполучаються з фазовими одиницями; 2) засоби, які використовуються для вираження фазових значень; 3) слова та словосполучення, які лексично виражають зачинні фазові значення і відповідно сполучаються з семантичними класами дієслів, що утворюють перший компонент ФСП.

Оскільки зачинні дієслова відповідають етапам розвитку дії у часі, сполучення з ними утворюють тільки дієслова, що означають дії, які локалізуються у часі та за своєю природою можуть перериватися й поновлюватися. Відповідно, дієслова, які позначають постійні властивості та відношення, зазвичай, не утворюють сполучень із зачинними дієсловами. Це дієслова, які передають: 1) властивості предметів; 2) відносне розташування нерухомих предметів.

Cучасна англійська мова характеризується цілою системою різнорівневих, але взаємопов`язаних засобів вираження фазовості, що дозволяє стверджувати про наявність у мові ФСП фазовості. Проведений нами аналіз фактичного матеріалу дозволив виявити та проаналізувати такі засоби вираження зачинної фазовості у сучасній англійській мові: 1) словотвірні, 2) морфологічні, 3) лексичні, 4) синтаксичні та 5) контекстуальні.

Лексичні засоби вираження інгресії та інхоативності загальним обсягом 855 одиниць отримано методом суцільної вибірки за п`ятьма тлумачними словниками (Oxford Advanced Learner`s Dictionary of Current English, Oxford Dictionary of Phrasal Verbs, Oxford Dictionary of English Idioms, Collins Cobuild English Language Dictionary та New Webster’s Dictionary and Thesaurus), проаналізовано дефініції та верифіковано у художніх творах сучасних американських і британських письменників.

Лексичні одиниці інгресії та інхоативності проаналізовано на рівні монолексемних дієслів, фразових дієслів та ідіоматичних виразів. Суцільна вибірка за 5-ма словниками виявила 16 семантичних груп інгресивних (абстрактний початок, початок існування або перша поява, започаткування уподобань, початок певної діяльності, початок прояву почуттів, початок подорожі або руху, початок кар’єри тощо) та 18 семантичних груп інхоативних одиниць (зміни емоційного, психічного та фізичного стану людини, успіх і кар’єра, налагодження дружніх стосунків, піднесення настрою та зацікавлення, зміни кольору або відтінку, зміни температури, форми, кількісної характеристики тощо).

Схематично центр поля зачинності у сучасній англійській мові зображено на рис. 1.

Рис. 1. Центр поля зачинності

1.

1а – домінанта (to begin, to start);

1б – інгресивні дієслова (64 одиниці), напр. to commence – to begin happening;

1в – інгресивні фразові дієслова (100 одиниць), напр. to burst into – to start producing sth. suddenly and with great force;

1г – інгресивні ідіоматичні вирази (84 одиниці), напр. to get down to brass tacks – (informal) to start considering the basic facts or practical details of sth;

1-2. Мікрополе інцептивності.

2.

2а – домінанта (to become);

2б – інхоативні дієслова (408 одиниць), напр. to cool – to become cool(er);

2в – інхоативні фразові дієслова (122 одиниці), напр. to draw in – to become dark earlier in the evening as winter gets nearer;

2г – інхоативні ідіоматичні вирази (82 одиниці), напр. to hit the ceiling / roof – (informal) to suddenly become very angry;

У третьому розділі “Сполучуваність дієслів функціонально-семантичного поля зачинності” досліджено сполучуваність одиниць зачинної дієслівної лексики (на прикладі інгресивних дієслів begin і start та інхоативних дієслів become, grow, get, fall, turn, come, make, go), використовуючи принципи структурно-семантичного аналізу, лексичної граматики, дефініції п`яти тлумачних словників і результати суцільної комп`ютерної вибірки, які дозволяють розглянути корпус інгресивних і копулятивних інхоативних дієслів у повному обсязі.

Аналіз сполучуваності конституентів мікрополів інгресивних та інхоативних дієслів у сучасній англійській мові дав можливість розглянути їх семантичні характеристики, описати специфіку їх сполучуваності, проаналізувати семантичні групи лексичних одиниць, які утворюють сполучення з цими дієсловами, та на прикладі інгресивних та інхоативних дієслів перевірити обгрунтованість гіпотези, згідно з якою повнозначне дієслово може прогнозувати своє оточення.

Незважаючи на абсолютну, на перший погляд, подібність семантико-функціональних характеристик дієслів begin і start, і на те, що у словниках значення одного пояснюється через інше, дослідження показало значні розбіжності цих характеристик у сполучуваності та функціонуванні дієслів. Так, на відміну від start, усі форми, які входять до семантичної парадигми дієслова begin, мають зачинне значення. Дієслова begin та start виявляють лівосторонню сполучуваність із іменниками (підметами), що належать до: а) підкласу “живих” іменників або відповідних займенників; б) підкласу “неживих” іменників різних лексичних груп. Щодо семантики суб`єктів та об`єктів дієслова begin, то воно утворює сполучення з додатками, які належать до підкласу “неживих” іменників. Єдиним обмеженням є його нездатність утворювати сполучення з додатками, які належать до підкласу “живих” іменників: *I began her. *That event began Lucy. У дієслова start відсутні обмеження щодо семантики суб`єктів та об`єктів.

Результати аналізу сполучуваності дають нам підставу стверджувати, що інгресивні дієслова begin і start мають власну специфіку й обмеження щодо сполучуваності, що характеризує їх як повнозначні дієслова, а не службові. Порівняння сполучуваності двох дієслів показує, що begin і start реалізують свої зачинні значення у різних наборах моделей:

Таблиця 1.

Моделі синтаксичної сполучуваності дієслова start

і частотність їхнього вживання

№ | Модель сполучуваності | Абсолютна кількість прикладів | % відношення

1 | start (with) + Adverbial Modifier | 381 | 33,7

2 | start + VerbGer | 255 | 22,5

3 | start + VerbInf | 216 | 19

4 | start + (Attribute) + Noun | 147 | 13

5 | start + Noun + Adverbial Modifier | 90 | 8

6 | start + Pronoun | 32 | 2,8

7 | start + Noun (as) | 11 | 1

Усього | 1132 | 100

Таблиця 2.

Моделі синтаксичної сполучуваності дієслова begin

і частотність їхнього вживання

№ | Модель сполучуваності | Абсолютна кількість прикладів | %

відношення

1 | begin + VerbInf | 3879 | 58,1

2 | begin + Noun/Pronoun (by/with) | 1458 | 21,9

3 | begin + VerbGer | 426 | 6,4

4.1. | direct speech + subject + begin | 285 | 4,3

4.2. | subject + begin (with) + direct speech | 111 | 1,7

4.3. | direct speech + begin + subject | 117 | 1,8

4.4. | direct speech + begin + subject + direct speech | 90 | 1,3

5 | begin + to be + Verben | 129 | 1,9

6 | begin + to be + Adjective | 87 | 1,3

7 | begin (Imperative Mode) | 36 | 0,5

8 | begin (Ergative verb) | 27 | 0,4

9 | begin + by + VerbGer + subordinate clause | 21 | 0,3

10 | begin + Noun (as) | 9 | 0,1

Усього | 6675 | 100

Аналіз інхоативних дієслів become, grow, get, turn, come, fall, go і make показав, що зачинність реалізується у різних синтаксичних моделях копулятивних інхоативних дієслів. Частотність уживання копулятивних інхоативних дієслів за результатами суцільної комп’ютерної вибірки наведена у таблиці 3.

Таблиця 3.

Частотність уживання копулятивних інхоативних дієслів

Частотність | Копулятивне інхоативне дієслово | Абсолютна кількість | %

відношення

1 | Become | 3591 | 37,2

2 | Grow | 2105 | 21,8

3 | Get | 1517 | 15,7

4 | Fall | 962 | 9,9

5 | Turn | 472 | 4,9

6 | Come | 422 | 4,4

7 | Make | 309 | 3,2

8 | Go | 283 | 2,9

Всього | 9661 | 100

Щодо семантики суб`єктів і об`єктів, копулятивні інхоативні дієслова утворюють сполучення з широким колом семантичних груп іменників. Це – іменники конкретної, абстрактної семантики, власні назви. На відміну від begin, домінанта інхоативного мікрополя become цілком природно утворює сполучення з семантичною групою “живих” іменників у функції додатка: I might have become another Rothschild! Найчастотнішими є сполучення become із прикметниками. Серед предикативних прикметників переважають такі семантичні групи: риси характеру, емоційно забарвлене сприйняття, очевидність/неясність ситуації, розуміння/усвідомлення певних фактів або істин, здобуття/втрата багатства, слави, соціального статусу.

Дані парадигматики свідчать про наявність у копулятивних інхоативних дієслів лексичного значення, що не дає підстави розглядати їх як службові дієслова. Водночас факт часткової десемантизації копулятивних інхоативних дієслів підтверджується тим, що копулу з прикметником часто може рівноцінно замінити власне інхоативне дієслово, утворене за допомогою конверсії з відповідного прикметника: to become bright – to brighten.

Вибір конструкції лівосторонньої сполучуваності залежить від того, чи виділяє мовець суб`єкт дії, який контролює хід ситуації; чи підкреслюється результативність дії стосовно об`єкта; чи описується сприйняття фази ситуації крізь призму спостерігача.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Когнітивний аналіз указує на нерозривну єдність історично сформованих концептів початок і кінець, об’єднаних поняттям межі. Їхня диференціація відбулася завдяки: 1) парності, 2) наявності відстані між двома межами та 3) існуванню незмінної спрямованості. Зазначимо, що абстрактні конструкти початок і кінець є категорією гуманітарного знання – лінгвістики й аналізу свідомості, а не наукового пізнання.

Фазова лексика бере участь у створенні ситуацій лімітативності та визначає відношення дії до її межі. Зачинність охоплює як становлення підготовчого етапу дії, так і власне початок її розвитку. Проведене дослідження зачинної фазовості, семантики зачинності, сполучуваності зачинних дієслів і моделювання інгресивного та інхоативного функціонально-семантичних мікрополів дає підстави зробити такі висновки:

1. Фазовість можна визначити як вираження обмеження процесності певною часовою межею в діапазоні від моменту виникнення (початку) до завершення (закінчення). Видається принципово важливим розглядати фазовість як продукт відношення, коли дія має або дограничний характер (відношення процесу до його завершення), або постграничний (відношення реалізованої межі до наступного процесу). Поза таким співвідношенням визначити фазовість видається неможливим, тому що вона не завжди залежить від власного лексичного значення слова або морфеми.

2. Фазовість передає перш за все характер спливання дії у часі. Разом з такими характеристиками спливання та розподілу дії у часі як обмеження/необмеження межею, наявність/відсутність внутрішньої межі, представлення дії як процесу, який спливає, або обмеженого межею цілісного факту, кратність, тривалість, актуальність наслідків дії для пізнішого часового плану (перфектність), відмінність між власне дією, станом і відношенням, фазовість входить до сфери аспектуальності.

3. Семантично значення “починати” є основним компонентом усіх трьох фазових значень – початку, продовження та закінчення. Поняття початку, очевидно, входить до всіх значень фазових лексем, де навіть завершення може трактуватися суб`єктом мовлення як природний перехід суб`єкта ситуації до її нової фази. Членування субкатегорій фази зачинності – суб`єктивне, де все залежить від того, що саме вважати границями фаз – реалізацію дії, досягнення межі, закінчення терміну та як трактувати невпинність спливання дії. Фаза передає всі нюанси субкатегорізації спливання дії, що сприяє точнішому вираженню комунікативного наміру мовця, ніж просте вживання видових пар дієслів і системи часів, оскільки не всі дієслова здатні вживатися у видо-часових розрядах англійської мови, тоді як сфера вживання фазових дієслів практично необмежена.

4. Концепт зачинності представлений ФСП зачинної фазовості, тобто системою мовних засобів різних рівнів, що слугують для позначення фазових характеристик дії. Аналіз фактичного матеріалу дозволив виявити та проаналізувати такі засоби вираження зачинної фазовості у сучасній англійській мові: 1) словотвірні, 2) морфологічні, 3) лексичні, 4) синтаксичні, 5) контекстуальні. Різноманітні одиниці фазовості можуть бути взаємозамінними у багатьох контекстах, але кожна лексема має свій діапазон і може бути обраною мовцем залежно від комунікативного завдання.

5. Використовуючи поняття граничності/неграничності дієслів, поняття еволютивності/нееволютивності значень дієслів, та чотири основні аспектуальні класи дієслів, запропоновані З. Вендлером, обгрунтовано класифікацію та уточнено три типи зачинних предикатів – інгресиви, інхоативи та інцептиви.

6. Видається за доцільне розглядати зачинну фазовість як ФСП, в якому виділяють окремі мікрополя інгресії та інхоативності, що перетинаються. Інцептиви – результат накладання цих двох мікрополів.

7. Змодельоване нами функціонально-семантичне мікрополе інгресії налічує 66 інгресивних дієслів, 100 інгресивних фразових дієслів і 84 ідіоматичні інгресивні вирази. Аналіз словникових дефініцій виявив широку семантичну гаму застосування лексичних одиниць вираження інгресії. Переважають інгресивні дієслова та конструкції, пов`язані зі сферою діяльності людини, її почуттів, емоцій, роботи, кар`єри тощо.

8. Змодельоване нами функціонально-семантичне мікрополе інхоативних дієслів і конструкцій за результатами суцільної комп`ютерної вибірки – другий за поширенням засіб вираження зачинності у сучасній англійській мові. Інтегральними семами інхоативних дієслів є зачинність і становлення. На підставі ступеня повноти їхньої семантики та здатності виступати як копулятивний компонент предиката або як власне предикат інхоативні дієслова розкласифіковано на власне інхоативні та копулятивні інхоативні. Власне інхоативні одиниці розглянуто на рівні слів (401 дієслово), фразеологізмів (122 одиниці) та ідіоматичних виразів (82 вирази). Семантично інхоативні одиниці передають широку гаму становлення: зміни фізичного, психічного та емоційного стану людини, її настрою, досягнення успіху та кар`єрний ріст, усвідомлення або нерозуміння певної інформації, зміни стану свідомості людини; зміни кольору або відтінків, зміни фізичного/хімічного стану, форми та розміру тощо.

9. Відзначена тенденція до деталізації значення зачинності у напрямку від інгресивних та інхоативних дієслів до ідіоматичних виразів: відносно абстрактний характер інгресивних та інхоативних дієслів конкретизація інгресивних та інхоативних фразових дієслів високий ступінь деталізації сфери та вираження способу початку за допомогою інгресивних та інхоативних ідіоматичних одиниць.

10. Аналіз інгресивних дієслів (на прикладі begin та start) доводить, що сполучуваність навіть семантично максимально наближених лексичних одиниць, які у більшості контекстів – взаємозамінні, семантично та граматично вмотивована. Дистрибуція лексем зумовлена їхніми внутрішніми семантичними та граматичними ознаками. Спроби опису системи мови як набору абстрактних граматичних структур, куди можна підставляти безліч лексичних одиниць, з одного боку, та вочевидь довільний характер вибору лексем – з іншого, не є задовільними. Повнозначне дієслово прогнозує своє оточення, всі можливі валентності вже закладено у самому дієслові, тому, усвідомлюючи їх, можна передбачити всі можливі та неможливі сполучення.

11. Дослідження показало, що всі інхоативні дієслова у функції копул (become, grow, get, turn, come, fall, make та go) втрачають частину свого початкового лексичного значення. Десемантизація, з одного боку, зменшує здатність дієслова прогнозувати своє оточення, а з іншого – вищий ступінь десемантизації дієслова урізноманітнює типи субстантивних елементів, з якими певне копулятивне дієслово може утворювати сполучення.

Звичайно, ця робота, як і попередні дослідження у галузі аспектуальності, не відповідає на всі питання, пов`язані з природою та функціонуванням фазових значень. На нашу думку, перспективними напрямками наукових досліджень у майбутньому можуть стати:

1)

2)

3)

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО

У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1.

2.

3.

4.

5.

Інші публікації:

6.

7.

8.

9.

10.

11.

АНОТАЦІЯ

Божеску М.Г. Інгресія та інхоативність як кореляти зачинної фазовості у сучасній англійській мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10. 02. 04. – германські мови. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. – Чернівці, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню інгресії та інхоативності як складових зачинності, визначенню їхнього місця в аспектуально-темпоральній парадигмі сучасної англійської мови, моделюванню функціонально-семантичного поля (ФСП) зачинності, а також дослідженню специфіки сполучуваності дієслів ФСП зачинності.

У процесі системного аналізу встановлено, що концепт зачинності представлений ФСП фазовості. На основі принципів корпусної лексичної граматики та структурно-семантичного аналізу досліджено комбінаторні властивості інгресивних дієсслів (на прикладі begin і start) і копулятивних інхоативних дієслів (на прикладі become, grow, get, turn, come, fall, make та go). У результаті проведеного аналізу доведено, що сполучуваність навіть семантично максимально наближених лексичних одиниць семантично та граматично вмотивована.

Ключові слова: аспектуальність, зачинність, інгресія, інхоативність, корпусна лексична граматика, сполучуваність, фазовість, функціонально-семантичне поле.

АННОТАЦИЯ

Божеску М.Г. Ингрессия и инхоативность как корреляты начинательной фазовости в современном английском языке. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 04. – германские языки. – Черновицкий национальний университет имени Юрия Федьковича. – Черновцы, 2007.

Диссертация посвящена исследованию ингрессии и инхоативности как составляющих начинательности, определению их места в аспектуально-темпоральной парадигме современного английского языка, моделированию функционально-семантического поля (ФСП) начинательности, а также исследованию специфики сочетаемости глаголов ФСП начинательности.

В процессе системного анализа установлено, что концепт начинательности представлен ФСП фазовости. На основе принципов корпусной лексической грамматики и структурно-семантического анализа исследованы комбинаторные особенности ингрессивних глаголов (на примере begin и start) и копулятивных инхоативных глаголов (на примере become, grow, get, turn, come, fall, make и go). В результате проведенного анализа доказано, что сочетаемость даже семантически максимально приближенных лексических единиц семантически и грамматически мотивирована.

Ключевые слова: аспектуальность, ингрессия, инхоативность, корпусная лексическая грамматика, начинательность, сочетаемость, фазовость, функционально-семантическое поле.

ANNOTATION

Bozhesku M.H. Ingression and Іnchoation as the Correlates of the Inceptive Phase in Modern English. – Manuscript.

Dissertation for the Scholarly Degree of Candidate of Philology. Speciality 10.02.04 – Germanic Languages. – Chernivtsi Yuriy Fed`kovych National University. – Chernivtsi, 2007.

The dissertation deals with the study of ingression and inchoation as the constituents of inception, their place in the aspectual-temporal paradigm of Modern English as well as to modelling the functional-semantic field of inception. It identifies the structure of the ingressive and inchoative micro-fields as the centre of the functional-semantic field of inception in Modern English, singles out the peculiarities of inceptive verbs combinability,