ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ університет ІМЕНІ іВАНА ФРАНКА

Бідник Наталія Богданівна

УДК 330.4:658.8:339.137.2

МАТЕМАТИЧНі МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.11 – математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці

а в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівсь-кому національному університеті імені Івана Фран-ка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник _ | кандидат технічних наук, доцент Здрок Валентин Володимирович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри економічної кібернетики.

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор,

Єлейко Василь Іванович, Львівська комерційна академія, завідувач кафедри економетрії та статистики

кандидат економічних наук, доцент,

Гур’янова Лідія Семенівна, Харківський національний

економічний університет,

доцент кафедри економічної кібернетики

Захист відбудеться 4 грудня 2007 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .051.01 у Львівському на-ціо-наль-ному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м. Львів, пр. Свободи 18, ауд. 115.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського на-ціо-нального університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий 1 листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради _________________ Стасишин А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Управління конкурентоспроможністю підпри-ємст-ва стає все більш актуальним в умовах ринкових відносин і нині є запорукою успішної підприємницької діяльності.

На сучасному етапі розвитку економіки між підприємствами ведеться гостра конкурентна боротьба, спричинена нестабільним попитом, невідомою кількістю реальних і потенційних споживачів, невизначеністю їхніх можливостей і потреб, змінами вимог до якості продукції і послуг, пошуком нових ринків збуту, швидким розвитком науково-технічного прогресу. Багато підприємств неспроможні витримати таку конкурентну боротьбу і банкрутують. Щоб протистояти сильним конкурентам, підприємству необхідно постійно вивчати конкурентів, аналізувати їхню поведінку на ринку, стратегію діяльності, поліпшувати якість своєї продукції, підвищу-вати рівень конкурентоспроможності.

Конкурентоспроможність підприємств досліджували багато відомих зарубіжних і українських учених - Азоєв Г., Ансофф І., Балабанова Л., Ворон-кова А., Градов А., Іванов Ю., Ламбен Ж.-Ж., Мазаракі А., Пор-тер М., Райз-берг Б., Скудар Г., Уотерман Р., Фатхудінов Р., Чернега О., Юданов А. та інші. Значний внесок у розвиток практичного застосування методів математичного моделювання в економіці зробили такі вчені як: Слуцький Є., Буркінський Б., Вовк В., Гур’янова Л., Єлей-ко В., Здрок В., Лепа Н., Оси-пов В., Цегелик Г., Юринець В. та інші.

Однак вивчення наукових праць дозволяє стверджувати, що потребують подальших досліджень питання впорядкування понятійно-категоріального апарату конкурентоспроможності підприємства, оскільки навіть сама конкурентоспроможність трактується фахівцями по-різному. Крім того недостатньо обґрунтовані методи і методики визначення оцінки конкуренто-спроможності підприємств в умовах ринкової трансформації економіки. Окремі з цих методів оцінки конкурентоспроможності немож-ливо застосувати на практиці.

Саме такі труднощі зумовлюють необхідність розроблення матема-тичних методів оптимізації конкурентоспроможності підприємства.

Актуальність і важливість питань застосування математичних методів для вирішення задач управління конкурентоспроможністю підприємств, недостатня теоретична і практична розробленість цієї проблеми та її велике значення для поліпшення функціонування підприємств у сучасних ринкових умовах госпо-дарювання обумовили вибір теми, мету і послідовність наукового дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри економічної кібернетики Львівського національного університету імені Івана Франка, зокрема до науково-дослідної держ-бюджетної теми Ек 99Ф “Математичні методи прогнозування функціо-нування і розвитку складних економічних систем”, № ДР 0107U002041.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є аналіз і розвиток теоретичних та методологічних підходів до управління конкуренто-спроможністю підприємства, а також розробка і реалізація економіко-математичних методів і моделей оптимізації конкурентоспро-можності підпри-ємства, призначених для підвищення ефективності функціонування швейних підприємств.

Для досягнення цієї мети автором були послідовно поставлені та розв’язані такі основні завдання:

- дослідити особливості конкурентоспроможності українських підпри-ємств;

- впорядкувати понятійно-категоріальний апарат конкурентоспро-мож-ності підприємства;

- дослідити та класифікувати чинники, які впливають на кон-курентоспроможність підприємства;

- проаналізувати чинне конкурентне законодавство;

- провести аналіз наявних математичних методів та моделей оцінки конкурентоспроможності підприємства;

- розробити економіко-математичну модель максимізації ринкової частки підприємства;

- розробити модель оптимізації цін на товари конкуренто-спроможного підприємства;

- розробити моделі визначення оптимального рівня прибутку конкурентоспроможного підприємства;

- розробити методику оцінки конкурентоспроможності підпри-ємства;

- створити програмне забезпечення для реалізації комплексу моделей управління конкурентоспроможністю підприємства;

- провести числову апробацію можливостей використання розроб-лених моделей оптимізації конкурентоспроможності підприємства.

Предметом дослідження є методологія та інструментарій економіко-математичного моделювання оптимізації конкурентоспромож-ності підпри-ємства.

Об’єктом дослідження є процес оцінки конкурентоспроможності підприємств у неусталених господарських системах.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисер-таційної роботи складають наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених-економістів, присвячені проблемам і методології моделювання конкуренто-спроможності підприємства. У процесі дослідження вико-ристо-вувались економіко-статистичні та економіко-математичні методи, економетричні моделі, кореляційний і регресійний аналіз, експертні методи.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є законодавчі та норма-тивно-правові акти, що регулюють діяльність підприємств і конкурентні відносини в Україні, теоретичні та методичні розробки науковців з проблем управління конкурентоспроможністю підприємства, дані Державного комітету статистики та Львівського управління статистики, експертні дані фахівців, планова та звітна інформація промислових підприємств, матеріали науково-практичних конференцій та періодичних видань.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- розроблено економіко-математичну модель максимізації ринкової частки підприємства;

- побудовано економіко-математичну модель оптимізації цін на товари конкурентоспроможного підприємства;

- запропоновано економетричні моделі визначення оптимального рівня прибутку конкурентоспроможного підприємства;

- розроблено методику оцінки конкурентоспроможності підприєм-ства;

уточнено:

- визначення понять “конкурентоспроможність підприємства”, “конку-ренто-спроможність продукції”;

удосконалено:

- класифікацію чинників, що впливають на конкурентоспромож-ність підприємства;

- аналіз методів і моделей конкурентоспроможності підприємства;

отримали подальший розвиток:

- методи економіко-математичного моделювання конкурентоспро-мож-ності підприємства;

- визначення шляхів та напрямів підвищення рівня конкуренто-спро-можності швейних підприємств.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці економіко-математичного інструментарію, програмного продукту та реалізації розроблених моделей оптимізації конкурентоспроможності на швейних підприємствах.

Запропоновані у дисертації моделі мають теоретичну та практичну цінність, оскільки за допомогою них можна визначати, наскільки під-приємство конкурентоспроможне порівняно з конкурентами, проаналізу-вати сильні та слабкі сторони підприємства, встановити частку підприємства на ринку, а також виділити чинники, які підвищують конкурентоспроможність підприємства.

Прикладна значущість результатів дослідження підтверджується їх використанням у діяльності швейних підприємств м. Львова: ВАТ “МАЯК” (довідка № 28 від 08.09.2006 р.), СУШАТ “Весна” (довідка № 41 від 11.09.2006 р.), ВАТ “Троттола” (довідка № 18 від 14.09.2006 р.) і ЗАТ “Об’єднана мода України” (довідка № 7 від 04.09.2006 р.).

Наукові результати, отримані в роботі, виступають основою для подаль-ших досліджень, розроблення навчальних програм та іншого методичного забезпечення підготовки фахівців. Результати досліджень використовуються у навчальному процесі Львівського національного університету імені Івана Франка при викладанні дисциплін “Моделювання мікроекономічних процесів” та “Економетрія” (довідка №2958-Н від 26.06.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, приведені в дисертаційній роботі, є результатом самостійного наукового дослідження. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки і пропозиції, сформульовані особисто здобувачем наукового ступеня. Внесок співавторів наукових праць полягає в їх участі у загальній постановці задач, внесок здобувача – у розробленні математичного апарату та проведенні модельних розрахунків. Вони відображають конкретний особистий внесок дисертанта у розвиток економіко-математичного інструментарію оптимізації конкуренто-спроможності підприємства.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень доповідались і обговорювались на звітній науковій конференції Львівського національного університету імені Івана Франка за 2003 рік (м. Львів, 10-11 лютого 2004 р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Менеджмент у XXI столітті: розвиток організацій та управління персоналом” (м. Львів, 16 квітня 2004 р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації” (м. Львів, 23-24 квітня 2004 р.); на звітній науковій конференції Львівського національного університету імені Івана Франка за 2004 рік (м. Львів, 2-3 лютого 2005 р.); на міжвузівській науково-практичній конференції студентів та аспірантів “Проблеми та перспективи розвитку фінансово-інвестиційної системи України” (м. Львів, 20 квітня 2005 р.); на міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи” (м. Львів, 13-14 травня 2005 р.); на IV міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (м. Алушта, 30 вересня – 2 жовтня 2005 р.); на звітній науковій конференції Львівського національного університету імені Івана Франка за 2005 рік (м. Львів, 3 лютого 2006 р.); на міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції “Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми” (м. Львів, 5-6 травня 2006 р.) та наукових семінарах кафедри економічної кібернетики Львівського національного університету імені Івана Франка (2003-2006 рр.).

Публікації. Основні результати досліджень відображено в 11 публікаціях, з них 6 статей у наукових фахових виданнях та 5 тез доповідей - у матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій, які відобра-жають основний зміст дисертації 2,97 д.а., з яких автору належать 2,9 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст роботи викладено на 175 сторінках машинописного тексту. Робота містить 43 таблиці, 10 рисунків та 7 додатків. Список використаних джерел налічує 221 найменування.

Основний зміст дисертаційної роботи.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано предмет, об’єкт і методи дослідження, висвітлені наукова новизна, теоретична та практична цінність роботи.

У першому розділі “Конкурентоспроможність підприємства: за-гальні засади” досліджено суть та визначення конкурентоспроможності підприємства, виявлено чинники впливу на конкурентоспроможність, визначено особливості конкурентоспроможності українських швейних підприємств, проведено аналіз конкурентного законодавства, охаракте-ризо-вано стратегії досягнення конкурентоспроможності підприємства.

Важливим атрибутом ринкової економіки є конкурентоспро-мож-ність підприємства. В економічній літературі не вироблено єдиного визначення поняття “конкурентоспроможність підприємства”. Усі визначення конкуренто-спроможності можна класифікувати за такими групами: визначення конкурентоспроможності підприємства, які базу-ються на виробництві та реалізації продукції; визначення, які базуються на ефективності фінансово-господарської діяльності; визначення, що базуються на адаптації; визначення конкурентоспроможності підприєм-ства як відносного, порівняльного показника; визначення на основі конкурентних переваг.

Конкурентоспроможність підприємства, на думку автора, досягається при виробництві, продажу конкурентоспроможної продукції конкурентоспро-можним персоналом з використанням конкуренто-спроможного обладнан-ня і за допомогою ефективних маркетингових заходів. Конкурентоспро-мож-ним також є під-приємство, яке займає вагому частку ринку і при цьому отримує вигоду та прибутки за свою діяльність.

Стійка конкурентоспроможність підприємства можлива лише за сприятливих чинників економічного середовища. Кожне підприємство в процесі своєї діяльності повинно проводити чіткий аналіз чинників, що впливають на його конкурентоспроможність.

Проблема конкурентоспроможності підприємства відносно нова для економіки України. При адміністративно-командній системі суперництва товаровиробників на ринку товарів і послуг практично не було. Підприємствам централізовано планувалося не тільки виробництво, але й обсяги та терміни реалізації продукції. В умовах ринкової економіки успіх підприємств неможливий без вміння задовольнити потреби споживачів, без додержання при цьому достатнього рівня конкурентоспроможності.

З прийняттям нового законодавства захист конкуренції посилився. Законодавчою основою забезпечення захисту конкуренції стали такі нормативно-правові акти, як Конституція України, Закон України “Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 р. № 2210-III, Закон України “Про Антимонопольний комітет України” від 26 листопада 1993 р. № 3659-XII, Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції” від 7 червня 1996 р. № /96-ВР.

Для того, щоб підприємство було конкурентоспроможним, необхідно проводити управління конкурентоспроможністю, яке полягає у виборі правильної конкурентної стратегії залежно від сфери бізнесу, можливостей підприємства, наявності конкурентів.

У другому розділі “Аналіз методів оцінки конкурентоспроможності підприємства” розглянуто проблеми та завдання економіко-математичного моделювання в управлінні конкурентоспроможністю підприємства.

Дослідженням конкурентоспроможності підприємства займалися відомі українські та зарубіжні вчені. Вони розробили низку методів оцінки конкурентоспроможності, які можна класифікувати за такими групами: методи аналізу конкурентних переваг підприємства, матричні методи оцінки конку-рентоспроможності підприємства, аналітичні методи оцінки конкуренто--спромож-ності підприємства, оцінка конкурентоспроможності підприємства графічними методами, методи вимірювання конкуренто-спро-можності продукції.

Оцінка рівня конкурентоспроможності за методами аналізу конку-рентних переваг проводиться зі співставленням рівнів одного із вказаних показників підприємства і аналогічного показника підприємства-конкурента. Вищий рівень цього показника є достатнім для того, щоб оцінювати це підприємство як більш конкурентоспроможне. Недоліки цих методів полягають в тому, що показники не повністю відображають конкурентні позиції фірми. Процес розвитку конкурентних переваг не є предметом вивчення і аналізу.

Матричні методи дозволяють досліджувати розвиток процесів конкуренції в динаміці, визначати стратегічні позиції кожного виду бізнесу. Недоліком цих методів є те, що використання експертних оцінок для рівня кожного показника із групи за шкалою балів без ранжування щодо важливості представляє дещо спрощений підхід.

Труднощі виникають при визначенні конкурентоспроможності підприємства аналітичними методами. Так, недоліки методів встанов-лення місця підприємства на ринку полягають у складності отримання необхідної інформації, виборі однакових критеріїв, необхідних для порівняння підприємств-конкурентів. На практиці досить важко визна-чити позицію підприємства за допомогою конкурентного статусу, оскільки не пояснено, що розуміється під оптимальною стратегією і оптимальними можливостями, не подано критеріїв оптимальності. Визначаючи конкурентоспроможність підприємства за часткою ринку, необхідно враховувати, що частка ринку не постійна, оскільки з появою нових конкурентів або зі зміцненням позиції вже існуючих, конкурентоспроможність може знижуватись, тому підприємствам необхідно весь час досліджувати ринок і, в разі загроз, вибирати оптимальну стратегію, яка могла б зміцнювати їхні позиції. Щоб порівняти конку-рентоспроможність підприємств за методом ефективної конкуренції, необхідно мати багато різних показників, а на практиці отримати всю необхідну інформацію про конкурентів практично неможливо. За допомогою методу оцінки конкурентоспроможності на основі споживчої вартості неможливо провести порівняння аналізованого підприємства з підприємством-конкурентом.

Складність розрахунків, збирання необхідної інформації виникає при застосуванні графічних методів для визначення конкурентоспроможності підприємства.

Неправильною і неточною буде оцінка конкурентоспроможності підприємства, якщо брати до уваги лише конкурентоспроможність продукції.

Враховуючи недоліки існуючих методів для визначення рівня конкурентоспроможності, існує необхідність створення нової методики оцінки конкурентоспроможності підприємства за допомогою економіко-математичного моделювання.

У третьому розділі “Економіко-математичне моделювання конкуренто-спроможності підприємства” автором запропоновано комп-лекс економіко-математичних моделей оптимізації конкурентоспромож-ності підприємства: модель максимізації ринкової частки підприємства, модель оптимізації цін на товари конкурентоспроможного підприємства, економетричні моделі визна-чення оптимального рівня прибутку конку-рентоспроможного підприємства. Розроблена методика оцінки конкурентоспроможності підприємства. У роботі проведено апробацію створених методів і моделей на чотирьох швейних підприємствах і проведено аналіз результатів модельних експериментів.

Конкурентоспроможність підприємств можемо порівнювати за частками ринку. Фірма, яка займає більшу частку ринку, вважається більш конкурентоспроможною, ніж фірма, яка займає меншу частку ринку.

Для збільшення своєї ринкової частки підприємствам необхідно: збільшити випуск продукції, враховуючи всі обмеження на ресурси і дослідити ринок щодо привабливості продукції, яку випускає підприємство. Для побудови оптимізаційної моделі використано такі позначення: – кількість продукції і-ого виду, яку виготовляє підприємство на поточний період; – кількість продукції і-ого виду, яку може виготовляти підприємство в майбутньому для того, щоб збільшити ринкову частку; – загальна кількість продукції і-ого виду, яку виготовляють всі підприємства цієї галузі; – витрати, які йдуть на збільшення виробництва на одиницю і-ого виду продукції; – загальні затрати підприємства на поточний період;– прогнозована відділом маркетингу кількість продукції і-ого виду, яку бажають придбати споживачі; – дохід підприємства; – витрата сировини j-ого виду на одиницю продукції і-ого виду; i=1,…,m – кількість видів продукції; – запас j-ого виду сировини; j=1,…,n – кількість видів сировини; – трудоємність всіх працівників l-ої спеціальності на виробництво одиниці продукції і-ого виду; – тривалість звітного періоду всіх працівників l-ої спеціальності, год.; l=1,…,L – кількість видів спеціальностей працівників на підприємстві; – затрати часу u-ого виду техніки на виробництво одиниці продукції і-ого виду; – тривалість роботи всієї техніки u-ого виду, що є на підприємстві, за звітний період; u=1,…,U – кількість видів техніки на підприємстві; – фінансові затрати на маркетингові заходи одиниці продукції і-ого виду h-им видом реклами; – фонд коштів на маркетингові заходи h-ого виду; h=1,…,H – кількість видів маркетингових заходів на підприємстві.

Економіко-математична модель максимізації частки ринку має такий вигляд:

; (1)

, ; (2)

, ; (3)

, ; (4)

; (5)

;

;

;

,

де: (1) – функція максимізації ринкової частки; (2) – необхідна умова збільшення частки ринку; (3) – умова врахування попиту на продукцію; (4) – обмеження на фінансові ресурси, необхідні для виготовлення більшої кількості продукції; (5) – обмеження на сировину; (6) – обмеження на трудові ресурси; (7) – обмеження на використання обладнання; (8) – обмеження на маркетингові заходи; (9) – умова невід’ємності.

За статистичними даними, швейні підприємства ВАТ “МАЯК”, СУШАТ “Весна”, ВАТ “Троттола”, ЗАТ “Об’єднана мода України” займають такі частки ринку у виробництві (реалізації) продукції: 11%, 12,5%, 11%, 7 % відповідно.

Застосувавши запропоновану економіко-математичну модель макси-мізації частки ринку на підприємствах, ВАТ “МАЯК” має можливість охоплювати 13% ринку продукції, яку воно випускає; 14% ринку щодо своїх груп товарів має можливість займати СУШАТ “Весна”; ВАТ “Троттола” може охоплювати 13% ринку; ЗАТ “Об’єднана мода України” може займати 8% ринку.

Конкурентоспроможним є те підприємство, яке успішно задовольняє потреби споживачів, пропонуючи їм якісні товари за вигідними для них цінами і отримує за це прибутки.

У дисертаційній роботі побудовано економіко-математичну модель оптимізації цін на товари конкурентоспроможного підприємства. В цій моделі використано такі позначення: – кількість продукції і-ого виду, j-ої якості, t-ого рівня моди, яку виробляє підприємство з врахуванням виробничих потужностей і потреб ринку; – ціна на товар і-ого виду, j-ої якості, t-ого рівня моди; i– індекс виду продукції, ; m – кількість видів продукції; j – індекс виду якості продукції, ; – індекс високої якості товару; – індекс середньої якості товару; – індекс низької якості товару; t- індекс рівня моди товару, ; - індекс модного товару; - індекс розповсюдженого товару; – індекс немодного товару; – ви-трати підприємства, які йдуть на виробництво і збут продукції і-ого виду, j-ої якості, t-ого рівня моди; – дохід підприємства за попередній період; –

мінімальна ціна на продукцію і-ого виду j-ої якості, t-ого рівня моди, яку готові заплатити споживачі;– максимальна ціна на продукцію і-ого виду j-ої якості, t-ого рівня моди, яку готові заплатити споживачі; – максимальна ціна на продукцію конкурентів і-ого виду j-ої якості, t-ого рівня моди.

Модель оптимізації цін на товари конкурентоспроможного під-приємства має такий вигляд:

; (10)

; (11)

; (12)

, , , ; (13)

, , , ; (14)

, , ; (15)

, , ; (16)

, (17)

де: (10) – функція максимізації доходу підприємства; (11) – необхідна умова покриття витрат на продукцію; (12) – умова отримання більшого доходу порівняно з попереднім періодом; (13) – умова врахування бажаних цін потенційних споживачів продукції; (14) – умова врахування ціни конкурентів; (15) – умова відповідності ціни і якості продукції; (16) – умова відповідності ціни і моди товару; (17) – умова невід’ємності.

За результатами, отриманими від реалізації моделі оптимізації цін, кожному аналізованому швейному підприємству була запропонована стратегія ціноутворення з врахуванням якості, життєвого циклу товару, цін конкурентів і попиту. Найвищу ціну, за моделлю, повинні мати товари з найвищим рівнем якості і які відповідають високому рівню моди. Великі знижки підприємствам необхідно давати на товари, що вийшли з моди. Щоб перемагати у конкурентній боротьбі, швейним підприємствам слід встановлювати ціни нижчі, ніж у конкурентів. Ціна також має влаштовувати потенційного покупця. Завищена чи занижена ціна на продукцію може викликати недовіру з боку споживача і відповідно призвести до зниження попиту на цей товар. Для підвищення своєї конкурентоспроможності українські швейні компанії більше уваги мають приділяти дизайну та моді своїх виробів.

Однією з цілей конкурентоспроможного підприємства є отримання вигоди, прибутку від своєї діяльності. В дисертаційній роботі запро-поновані економетричні підходи до визначення оптимального рівня прибутку конкурентоспроможного підприємства.

На величину прибутку впливають багато чинників: кількість персоналу, продуктивність праці, величина основних виробничих фондів, обсяг випуску продукції, собівартість продукції, затрати на конкурентоспроможність тощо. Отже, ми отримаємо множинну лінійну кореляційно-регресійну модель:

, (18)

де y – прибуток підприємства; – кількість персоналу; – продуктивність праці; – величина основних виробничих фондів; – обсяг випуску продукції; – собівартість продукції; – відрахування з прибутку на конкурентоспроможність;- оцінки невідомих параметрів; – випадкова величина.

Дослідження впливу різних чинників на прибуток швейних підприємствах за допомогою методу виключень показало, що найбільш впливовим чинником є відрахування на конкурентоспроможність підприємства.

Введемо позначення: – прибуток і-ого року; – прибуток підприємства і-1 року; – відсотки відрахувань з прибутку, які ідуть на підвищення конкурентоспроможності підприємства; .

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні подано теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми, що виявляється у розробленні конкретних рекомендацій та пропозицій щодо оптимізації конкурентоспроможності підприємства.

Основні висновки, одержані в дисертації, такі:

1. Забезпечення конкурентоспроможності українських підприємств набуває дедалі більшої актуальності. Конкурентоспроможність підприємства досягається при виробництві, продажу конкурентоспроможної продукції конкуренто-спроможним персоналом з використанням конкурентоспроможного облад-нання і за допомогою ефективних маркетингових заходів. Конкуренто-спроможним також є підприємство, яке займає вагому частку ринку і при цьому отримує вигоду та прибутки за свою діяльність.

2. Єдиної загальноприйнятої методики оцінки конкуренто-спроможності підприємства на сьогодні немає. Існуючі методи оцінки конкурентоспроможності мають ряд недоліків, пов’язаних із складністю розрахунків, важкістю отримання необхідної вхідної інформації та неможливо окремі з них застосовувати на реальних прикладах.

3. Економіко-математична модель максимізації ринкової частки дає змогу збільшити ринкову частку підприємства. Чим більшу частку ринку охоплює підприємство, тим воно більш конкурентоспроможне і має більшу можливість впливати на об’ємні і структурні характеристики попиту та пропозиції товарів.

4. За допомогою економіко-математичної моделі оптимізації цін на товари конкурентоспроможного підприємства можна проводити обґрун-товану політику ціноутворення. Підприємства матимуть змогу встанов-лювати такі ціни на продукцію, які будуть прибуткові для них і привабливі для споживачів.

5. На основі економетричних підходів запропоновано задачу визначення чинників, які найбільше впливають на рівень прибутку. Після реалізації моделі на практиці, виявлено, що найбільший вплив на прибуток має показник відрахування на конкурентоспроможність. За допомогою економетричної моделі визначення параметрів залежності прибутку від відрахувань на конкурентоспроможність можна визначати, скільки підприємство повинно вкладати коштів на підвищення конкуренто-спроможності, щоб прибуток був найвищий.

6. Методика оцінки конкурентоспроможності підприємства дозволяє визначати, наскільки підприємство конкурентоспроможне порівняно з конкурентами, та надає практичні рекомендації щодо підвищення рівня конкурентоспроможності. На основі побудованої моделі розроблено програмне забезпечення на мові програмування Delphi 7, яке дозволяє досить легко і швидко отримати результати.

7. Запропоновані економіко–математичні методи і моделі оптимізації конкурентоспроможності підприємства апробовані на чотирьох швейних підприємствах - ВАТ “МАЯК”, СУШАТ “Весна”, ВАТ “Троттола”, ЗАТ “Об’єднана мода України”. Найбільш конкурентоспроможним на цей час є ВАТ “МАЯК”.

Список опублікованих праць за темою дисертації

статті у наукових фахових виданнях:

1.Грицишин Н.Б. Оцінка конкурентоспроможності підприємства // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Випуск 33. - Львів, 2004. - С. 431-436.

2.Грицишин Н.Б. Конкурентоспроможність виробничого підприємства // Галицький економічний вісник. №1. - Тернопіль, 2005. - С. 29-34.

3.Грицишин Н.Б. Проблеми конкурентоспроможності українських під-приємств в умовах переходу до ринку // Вісник Хмельницького універси-тету. Частина 2, том 2 (економічні науки). - Хмельницький, 2005. - С. 185-188.

4.Грицишин Н.Б. Методика визначення конкурентоспроможності підприємства // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Випуск 34. - Львів, 2005. – С. 314-322.

5.Бідник Н.Б. Визначення конкурентоспроможності підприємства експерт-ними методами // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Випуск 35. - Львів, 2006. - С. 33-41.

6.Здрок В.В., Бідник Н.Б. Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 215: В 4 т. Том ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - С. 583-589.

за матеріалами конференцій:

7.Грицишин Н.Б. Стратегічні напрямки підвищення конкуренто-спроможності підприємства // Менеджмент у XXI столітті: розвиток організацій та управління персоналом: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (16 квітня 2004 р.): у 2 ч./ за ред. Чемериса. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2004. - Ч.2. - С. 27-30.

8. Грицишин Н.Б. Методи оцінки конкурентоспроможності продукції // Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів, 23-24 квітня 2004 р. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2004. - С. 86-87.

9. Грицишин Н.Б. Використання економіко-математичних методів для підвищення конкурентоспроможності продукції // Проблеми та перспективи розвитку фінансово-інвестиційної системи України: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції студентів та аспірантів. - Львів: Львівський банківський інститут НБУ, 20 квітня 2005 р. - С. 14-18.

10. Грицишин Н.Б. Визначення конкурентоспроможності експертними методами // Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів, 13-14 травня 2005 р. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2005. – С. 76-77.

11. Бідник Н.Б. Економіко-математична модель конкурентоспроможності підприємства // Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів, 5-6 травня 2006 р. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2006. - С. 15-16.

АНОТАЦІЯ

Бідник Н.Б. Математичні методи оптимізації конкурентоспроможності підприємства

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук по спеціальності 08.00.11 – математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2007.

У дисертаційній роботі викладено основні результати дослідження теоретичних та практичних аспектів управління конкурентоспроможністю підприємства. Здійснено постановку та побудовані економіко-математична модель максимізації ринкової частки підприємства і модель оптимізації цін на товари конкурентоспроможного підприємства. Запропоновані еконо-метричні моделі визначення оптимального рівня прибутку конкуренто-спроможного підприємства. Розроблена методика оцінки конкуренто-спроможності підприємства.

Ключові слова: конкурентоспроможність підприємства, конкуренто-спроможність продукції, економетричні моделі, економіко-математичне моделювання.

АННОТАЦИЯ

Биднык Н.Б. Математические методы оптимизации конкурентоспособности предприятия. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.11 – математические методы, модели и информационные технологии в экономике. – Львовский национальный университет имени Ивана Франка. – Львов, 2007.

В диссертационной работе изложены основные результаты исследования теоретических и практических аспектов управления конкурентоспособностью предприятия. Осуществлена постановка и построены экономико-математическая модель максимизации рыночной доли и модель оптимизации цен на товары конкурентоспособного предприятия. Предложенные экономет-рические модели определения оптимального уровня прибыли конкуренто-способного предприятия. Разработана методика оценки конкурентоспособности предприятия.

Ключевые слова: конкурентоспособность предприятия, конкуренто-способность продукции, эконометрические модели, экономико-матема-тическое моделирование.

ANNOTATION

Bidnyk N.B. Mathematical Methods for Optimization of Company Competitiveness

The thesis applying for the scientific degree of the Candidate of Economic Sciences by specialty 08.00.11 – mathematical methods, models and informational technologies in economics. - Ivan Franko National University of L’viv. – L’viv, 2007.

Main results of research on theoretical and practical aspects of company competitiveness management are analysed in the thesis.

The thesis contains definition of company competitiveness, according to which competitiveness of the company is achieved via production, selling competitive products by competitive staff using competitive equipment and with the help of effective marketing means. Competitive is also the company, which occupies significant share of the market and at the same time it gains benefit and profit for its activity.

The issue of competitiveness of Ukrainian companies is analysed in the thesis, factors influencing competitiveness are clarified, legislation on competition is examined, strategies to achieve competitiveness are analysed. Additionally, the author describes the most perspective ways of using economic and mathematical instruments for creating methods of company’s competitiveness evaluation, shows necessity of introduction computer technology into company competitiveness management.

Company competitiveness can be compared by market shares. Company that occupies bigger market share is considered to be more competitive than the company which occupies smaller market share. In order to maximise their marker share companies have to use model of market share maximization.

The economic-mathematical model for optimization of product prices of competitive company is developed. The model gives companies the opportunity to fix such product prices which are attractive for customers and profitable for companies.

Basing on econometric approaches, the task of defining factors that have the most influence on profit level is proposed. By implementing the model in practice we found the most important factor influencing the profit and examined dependence between this factor and the profit.

Method of evaluation of company competitiveness is proposed. Usage of this method enables defining competitiveness of the company in comparison to its competitors and analyses of strong and weak sides of the company. Basing on proposed model software is developed using computer language Delphi 7 and calculations are made.

Developed models are approved at four sewing companies - OJSC “MAYAK”, JUSJSC “Vesna”, OJSC “Trottola”, CJSC “United fashion of Ukraine” and provide realistic results and practical recommendations on increase of competitiveness of these companies.

Key words: company competitiveness, products competitiveness, economodels, economic-mathematical modelling.

Підписано до друку 19.10.2007. Формат 60 90/16.

Умовн. друк. арк. 1.0. Тираж 100. Зам. № 385

_______________________________________________________

СПД – ФО Костенко С. Б.

Реєстраційне свідоцтво № 5338-3 від 24 жовтня 2002 р.

вул. Гребінки 5, оф. 1, м.Львів, 79007

тел.: (032) 225-60-14, (032) 272-83-98

е-mail: koslsv@lac.lviv.ua