НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

БАКАЛЕЦЬ ОЛЕКСІЙ АНДРІЙОВИЧ

УДК 737:94 (477) “1648-1764”

МОНЕТНІ СКАРБИ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ

ГРОШОВОГО ОБІГУ ГЕТЬМАНЩИНИ

(1648 – 1764 рр.)

07.00.06 – історіографія, джерелознавство

та спеціальні історичні дисципліни

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі української історіографії та спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України НАН України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Дмирієнко Марія Федорівна,

Інститут історії України НАН України,

старший науковий співробітник.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Калакура Ярослав Степанович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, професор кафедри

архівознавства та спеціальних галузей історичної науки;

кандидат історичних наук, доцент

Голиш Григорій Михайлович,

Черкаський національний університет

імені Б. Хмельницького, доцент кафедри

всесвітньої історії.

Захист відбудеться: “21” вересня 2007 р. о 14.00 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій Д 26.235.01 в Інституті історії України НАН України (адреса: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 4).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту історії України НАН України (адреса: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 4).

Автореферат розісланий “ 18 ” серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор історичних наук,

професор Гуржій О. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гроші є основою живлення та функціонування економіки будь-якої держави. Уряд кожної країни з метою зміцнення власної економіки запроваджує фінансову політику, що базується на національній грошовій одиниці, та намагається позбутися впливу іноземної валюти. Це гарантує економічну і фінансову незалежність.

Після проведення грошової реформи 1996 р. в Україні відбувається активний пошук оптимальних форм і моделей функціонування грошового обігу та вдосконалення фінансової політики. За умови становлення ринкових відносин особливого значення набуває процес стабілізації та подальшого розвитку вітчизняної економіки і національної валюти – гривні. Тому вивчення грошового обігу на українських землях в історичній ретроспективі на базі скарбових комплексів, матеріалів музейних та приватних колекцій дає змогу відтворити цілісну картину грошової політики держави.

Основу грошового обігу складають монети. Вони є своєрідним “літописом” країни, символом і носієм історичної об`єктивної інформації, незаангажованим джерелом пізнання минувшини, а відтак і унікальним підґрунтям науково-дослідної роботи. Монети – це матеріальне втілення товарно-грошових відносин того чи іншого періоду.

Одним із найважливіших джерел вивчення грошового обігу є монетні скарби. Основними причинами їх створення були політичні кризи, спустошливі війни, пожежі, епідемії, навали кримських татар та інших завойовників, занепад економічної системи держави, розвиток торгівлі, заощадження сімейних багатств з метою одруження дітей, викупу рідних з полону, купівлі землі чи іншої власності, надлишок грошей в умовах слабо розвинутих товарно-грошових відносин. Скарби довготривалого чи короткочасного накопичення є своєрідним зрізом з грошового обігу певного історичного проміжку часу.

Джерела з історії грошового обігу Гетьманщини (1648 – 1764 рр.) відображають процеси, що відбувались в результаті зміни політичного, соціально-економічного устрою внаслідок Національної революції 1648 – 1676 рр. і становлення Української козацької держави. Товарно-грошові відносини на тих землях, які перебували в складі Речі Посполитої (1569 – 1648 рр.), сприяли включенню України у систему тісних торговельних контактів із країнами Західної Європи і появі в грошовому обігу золотих та срібних іноземних монет.

Складність політичної ситуації доби Хмельниччини зумовила відсутність власної національної монети. Проте, незважаючи на це, на теренах України відбувався інтенсивний розвиток міст, промислів, сільського господарства, ремесел, торгівлі, грошового обігу, який відобразився у скарбах західноєвропейських монет, датованих ХVІІ ст. Встановлення протекторату Московського царства над Гетьманщиною призвело до поступового витіснення із грошового ринку, насамперед Лівобережжя, західноєвропейської монети російською.

Історія грошового обігу Гетьманщини та монетні скарби як джерело для її дослідження обрані не випадково, оскільки ця тема залишалася поза увагою науковців.

Отже, джерела з історії грошового обігу, монетні скарби Лівобережної та Правобережної України другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст., роль іноземних монет в економіці Гетьманщини та спроби карбування власних монет за часів Б. Хмельницького і П. Дорошенка – важлива і складна проблема, яка вимагає спеціального розгляду. Актуальність дослідження визначається такими групами взаємозв`язаних чинників:– 

вивченням монетних скарбів як уже описаних, так і нововиявлених скарбових комплексів, що характеризують грошові одиниці та грошовий обіг Української козацької держави другої половині ХVІІ – ХVІІІ ст.;– 

створенням спектральної бази даних для експертних оцінок з огляду нумізматики, зокрема платіжних засобів, що функціонували на теренах України в різні часи і становлять історико-культурну цінність;– 

практично-утилітарними потребами українського музеєзнавства, створенням колекцій та експозицій;– 

необхідністю подальшого розвитку української нумізматики як спеціальної історичної дисципліни, що потребує комплексного осмислення її дисциплінарної історії.

Об`єктом дисертації є монетні комплекси, що відклалися у вигляді скарбів, музейні та приватні колекції.

Предметом дослідження став процес утворення скарбів, що тісно пов'язаний із інтеграцією Гетьманської держави до західноєвропейського та всеросійського грошового обігу другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

Хронологічні межі дисертації охоплюють – 1648 – 1764 рр. Нижня межа зумовлена початком Національної революції та створенням Української козацької держави, а відтак і початком формування власної фінансової політики. Верхня межа – рік ліквідації російською імператрицею Катериною ІІ української державності та запровадження в Лівобережжі правління ІІ Малоросійської колегії. В окремих випадках з метою визначення відповідних передумов або характеристики тих чи інших процесів, явищ чи подій подаються історичні екскурси, які частково виходять за окреслений хронологічний термін.

Географічні межі дослідження охоплюють територію колишньої Гетьманщини, тобто сучасну територію Київської, Чернігівської, Черкаської, Полтавської, Вінницької, Житомирської, частини Сумської та Хмельницької областей України за чинним адміністративно-територіальним поділом України.

Основна мета наукового пошуку полягає в тому, щоб на основі докладного неупередженого аналізу наявної нумізматичної літератури, архівних джерел та скарбових комплексів, їхнього критичного осмислення й узагальнення, відтворити всю складність процесу становлення, розвитку та занепаду грошового господарства Гетьманщини, показати не лише позитивні досягнення, але й суперечності і проблеми тогочасного ринку, грошового обігу, з`ясувати основні тенденції і напрями у вивченні цієї проблеми. Метою дисертаційної роботи є здійснення загальної характеристики скарбового матеріалу як історичного джерела, демонстрація його можливостей для вивчення економічних проблем української держави означеного часу.

Досягнення цієї мети передбачає послідовне розв`язання таких наукових завдань:– 

визначити стан наукової розробки теми;–

встановити та проаналізувати ступінь інформативності основних джерельних комплексів;–

продемонструвати значення різних методичних підходів для аналітичного розгляду монетних знахідок; – 

проаналізувати якісний та кількісний склад скарбових комплексів, державну приналежність монет, повноту інформативності цих відомостей для висвітлення стану грошового ринку Гетьманщини за різних часів;– 

виявити основні напрями фінансової політики українських гетьманів;– 

розглянути спроби формування власної грошової системи та облаштування монетних дворів, встановити чинники, що впливали на ці процеси;– 

розкрити закономірності та особливості монетного обігу та грошової лічби в Українській козацькій державі;– 

ввести до наукового обігу відомості про нововиявлені скарби, що значно розширюють уявлення про стан грошового ринку Гетьманщини.

Методологія та методи дослідження. Дисертація виконана на методологічних засадах, пов`язаних із загальнонауковими принципами об`єктивності, історизму, системності, спадкоємності писемних та скарбових джерел, діалектичного розуміння історичного процесу, всебічного аналізу скарбових матеріалів.

Порівняльно-історичний, структурно-систематичний та генетико-еволюційний методи застосовані для аналізу структуризації та диференціації компонентів історико-наукового процесу в царині грошового обігу, зокрема для порівняльної характеристики складу скарбового матеріалу другої половини ХVІІ ст. та ХVІІІ ст.

У праці використано здобутки та методики аналізу складу монетних скарбів польських, російських, білоруських та вітчизняних нумізматів.

Наукова новизна роботи визначається такими результатами:

– узагальнено наукові знання про історію грошового обігу Гетьманщини, визначено основні проблеми та перспективи з обсягу дослідження;

– розглянуто у комплексі писемні та скарбові джерела, що характеризують грошове господарство Української козацької держави;

– здійснено аналіз скарбового матеріалу як історичного джерела, визначено ступінь їхньої інформативності та дослідженості, доведено його значення для реконструкції історії грошового обігу та розвитку економіки визначеного хронологічного часу;

– продемонстровано та обґрунтовано основні методики для всебічного вивчення скарбових комплексів та отримання необхідної інформації для подальших наукових студій;

– залучено до наукового обігу значний масив скарбових матеріалів, що дозволяє обґрунтувати деякі припущення та твердження попередників, а інколи і спростувати усталені уявлення;

– упорядкований джерельний матеріал, оформлено у вигляді таблиць, діаграм, карт, що дозволяє скласти уявлення про особливості грошового обігу Гетьманщини.

Структура дисертації підпорядкована її меті та завданням. Вона складається із переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів (7 підрозділів), висновків (загальний обсяг вказаних структурних частин – 158 с.), списку використаних джерел і літератури (24 с.), функціональних додатків (307 с.). Додатки виконують роль упорядкованої джерельної бази, на яку постійно посилається дисертант.

Наукове та практичне значення одержаних результатів визначається тим, що авторські висновки, спостереження, узагальнення, підходи, наукова інтерпретація та емпіричний матеріал можуть бути використані для розробки нових курсів і навчальних посібників із спеціальних історичних дисциплін, складання каталогів та розробки науково-методичних рекомендацій. Зокрема, огляд та аналіз джерел з історії грошового обігу Гетьманщини, виявлених дисертантом, будуть у пригоді історикам, краєзнавцям, музейним працівникам, колекціонерам, економістам для подальших розробок з проблем нумізматики, фінансової справи та економіки.

Зв`язок дисертаційної роботи з науковими програмами, темами, планами. Розробка вказаної теми дослідження передбачена дослідницькими планами Інституту історії України НАН України, передусім плановою темою відділу української історіографії та спеціальних історичних дисциплін: “Науково-методологічні та методичні проблеми спеціальних історичних дисциплін: предмет та основні напрями дослідження” (державний реєстраційний № 0103U00697).

Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено на засіданні відділу української історіографії та спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України НАН України.

Основні результати, положення і висновки дослідження доповідалися на 6 наукових конференціях різного рівня – міжнародних, всеукраїнських, регіональних та обласних: “Історичні витоки козацького роду в Україні (до 350-річчя оборони Буші)” (Вінниця, 2004), “Вінниччина: минуле і сьогодення. Краєзнавчі дослідження” (Вінниця, 2005), “Історична та літературна спадщина Михайла Грушевського” (Бар, 2005), “Грушевський М. С. – державотворець, громадський діяч, вчений, публіцист” (Вінниця, 2006), “Кам`янець-Подільський в контексті європейського простору” (Кам`янець-Подільський, 2006), Михайло Грушевський: стан і перспективи дослідження творчої спадщини та діяльності (до 140-річчя від дня народження Михайла Грушевського)” (Київ, 2006).

Результати дослідження викладено в навчальному посібнику, довіднику, монографії, а також 15 наукових статтях (загальний обсяг яких складає 28 д. а.), 10 з них опубліковані у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, об’єкт і предмет, мету і завдання, хронологічні та територіальні межі, методологічні засади, сформульовано наукову новизну, розкрито практичне та теоретичне значення дослідження, визначено його структуру, подано інформацію щодо апробації результатів праці.

Перший розділ – “Історіографія, джерела та методологія дослідження” складається з двох підрозділів. У ньому висвітлено основні здобутки вітчизняної та закордонної історичної науки у галузі дослідження монетних скарбів Гетьманщини, аналізуються можливості монетних комплексів як історичного джерела для реконструкції грошового обігу та висвітлення фінансової політики Української козацької держави, розглядаються методики вивчення цього оригінального джерела.

У підрозділі 1. . – “Стан наукової розробки теми” – проаналізовано основні здобутки вітчизняної нумізматики, внесок закордонних науковців у дослідження монетних скарбів Гетьманщини. Накопичення матеріалу та перші спроби опису монетних комплексів датуються другою половиною ХІХ ст. та пов’язані з іменами В. Антоновича, Є. Сіцінського, К. Страшкевича, В. Данилевича, М. Біляшівського та ін. Однак глибокий науковий аналіз монетних матеріалів, застосування оригінальних методик дослідження та систематизації скарбових комплексів знайшли своє місце у працях М. Слабченка, В. Шугаєвського, а пізніше – І. Крип’якевича, І. Спаського, М. Котляра, В. Рябцевича, В. Зварича. Це пов'язано із загальним станом нумізматики як допоміжної історичної науки, формування якої відбувається у першій половині ХХ ст. Саме М. Слабченко висунув свого часу гіпотезу про карбування Б. Хмельницьким, а згодом – П. Дорошенком власної монети, яка перебувала в грошовому обігу поряд з іноземними монетами до 1708 р., тобто до призначення гетьманом І. Скоропадського Степанков В. Проблема становлення монархічної форми правління Богданом Хмельницьким (1648-1657 рр.) // УІЖ. – 1995. – №4. – С. 14-33.. Свою думку М. Слабченко підтверджував посиланнями на писемні джерела, оскільки жодного екземпляра таких монет не знайдено. Дослідивши монетні скарби XVII – XVIII ст, М. Котляр дійшов висновку, що фінансові процеси на українських теренах мали загальноєвропейський характер Котляр М. Нариси історії обліку і лічби монет на Україні XIV – XVIII ст. – К., 1981. .

Новий етан розвитку вітчизняної нумізматики ознаменувався розвідками О. Бєлої, Г. Козубовського, Н. Стрижакової. Остання дослідниця дала детальну характеристику талерам та їхнім фракціям, що зберігаються у Національному історичному музеї України. Н. Стрижакова зробила детальний опис скарбів за областями, хронологією монетного складу, склала список талерів за хронологією та географічною ознакою й дійшла висновку, що склад монет на українських землях XVII – XVIII ст. був надзвичайно різноманітним: разом з монетами Речі Посполитої в обігу були монети прибалтійських володінь Швеції, Бранденбурзько-Прусської держави, Нідерландів, Священної Римської імперії з її численними світськими та духовними володіннями, Московського царства, Трансільванії, Франції, Данії, Італії. Автор наголошує на особливому авторитеті саме західноєвропейських (рідше польських) срібних талерів на українських землях Стрижакова Н. Таляри Західної Європи в українських скарбах // УНіБ. – 2000. №2. – С. 299-343..

Проте фундаментальної систематичної праці, яка б детально розглядала скарбові джерела та грошовий обіг за доби Гетьманщини немає.

У підрозділі 1. . – “Складові джерельної бази дослідження: монетні скарби, музейні та приватні колекції. Методика вивчення, аналізу та систематизації скарбового матеріалу” – доведено, що монетні скарби є інформативним та достовірним історичним джерелом, яке потрібує подальшого вивчення та впровадження до наукового обігу.

Найважливішими складовими джерельної бази для вивчення грошового обігу доби Гетьманщини є монетні скарби, приватні колекції, музейні зібрання та писемні свідчення. Монетний скарб – це будь-який комплекс монет від кількох екземплярів до десятків тисяч, який у певний час закопаний у землю чи прихований якимось іншим способом. За звичай розрізняють скарби тривалого та короткочасного зберігання. Саме скарби останнього типу є найбільш цікавими для науки, бо вони є своєрідними “моментальними знімками” з грошового обігу певного історичного проміжку часу Калакура Я., Войцехівська І., Корольов Б. та ін. Історичне джерелознавство. Навч. підручник. – К., 2002. – С. 176..

Процес нумізматичного дослідження багатогранний. Він включає в себе всебічне вивчення самих монет – їхньої ваги, розміру, металу, зображення, написів, територіальної та державної приналежності, техніки карбування, а також аналіз складу та топографії монетних скарбів.

В основу запропонованої дисертантом класифікації скарбового матеріалу покладено такі принципи: формально-типологічний, хронологічний, метрологічний, територіальний, державний, комплексний, порівняльний. Ці методики та підходи дозволяють глибоко та науково обґрунтувати особливості грошового обігу досліджуваного періоду.

Другий розділ – “Особливості грошового обігу в період становлення і розвитку Гетьманщини (друга половина XVII – початок XVIII ст.)” складається з трьох підрозділів, в яких висвітлено основні напрямки фінансової політики українських гетьманів, роль талера і його фракцій та російської монети в грошовому обігу Гетьманщини.

У підрозділі 2. . – “Загальна характеристика фінансової політики українських гетьманів” – аналізуються писемні джерела, що свідчать про намагання деяких українських гетьманів впровадити в обіг власну грошову одиницю та розгадаються погляди попередників щодо цієї проблеми.

Так, проблема карбування українських грошей за часів гетьманування Б. Хмельницького залишається досі дискусійною, оскільки в жодному з 494-х скарбів та окремих знахідок монет, виявлених і досліджених науковцями за останні два століття, не знайдено монети Б. Хмельницького. Але існують документи та свідчення сучасників гетьмана про заснування в Чигирині монетного двору та карбування у 1649 – 1653 рр. українських монет. Можливо, Б. Хмельницький здійснював такі спроби, заснувавши в Чигирині монетний двір, виготовивши ескізи монет, штемпелі та навіть пробні зразки, однак згодом відмовився від своєї ідеї в силу певних внутрішніх та зовнішніх причин.

Гетьман П. Дорошенко карбував монети у Волощині та в с. Лисянці на Черкащині. Волоські гроші емітували турецькі і татарські монети, а вітчизняні – польські чехи, шеляги та шостаки з польським гербом – орлом та іменем короля Яна ІІ Казимира. Однак, це не була національна валюта, а скоріше – сурогатні гроші.

За часів гетьманування І. Самойловича розпочалося карбування монети – чехів, що отримали за місцем їх виготовлення назву “сєвські”. Їхнє впровадження пояснювалося грошовим дефіцитом. Ці чехи містили зображення російського герба – двохголового орла з трьома коронами та легенди, що складалася з початкових літер імені та титулів царів Івана та Петра Олексійовичів латиною. Ці монети не вирішили фінансових проблем російської влади та гетьмана, тому їх випуск було припинено у 1687 р.

Таким чином, спроби українських гетьманів впровадити власну національну монету не мали успіху.

У підрозділі 2. . – “Талер та його фракції в грошовому обігу Гетьманщини другої половини XVIIІ ст.” – розглянуто роль срібного талера в грошовому обігу та лічбі на українських землях XVII – XVIII ст. Ця розвідка базується на писемних і нумізматичних джерелах, багато з яких вперше введено до наукового обігу.

Срібний талер європейських держав і його фракції, разом із золотим дукатом, відігравав домінуючу роль на грошовому ринку України за добу Речі Посполитої та за доби Гетьманщини. Незважаючи на територіальний і політичний розподіл українських земель, вітчизняний грошовий ринок у XVII – XVIII ст. складав єдиний економічний комплекс, який базувався на загальноприйнятій у всій Європі талерно-дукатовій системі.

Період обігу різних видів талерів на українських теренах тривав із XVI – до кінця 80-х рр. XVIII ст. Зафіксовані у нашій праці талери відкарбовано на монетних дворах Голландської республіки, Священної Римської імперії, Іспанських Нідерландів, Австрії, Швейцарії, Речі Посполитої. Вони використовувалися як на внутрішньому ринку, так і під час міжнародних розрахунків. Талери мали високий рівень довіри серед українців, про що свідчать чисельні згадки у писемних джерелах, зокрема щоденниках

Я. Марковича, М. Ханенка, літописах С. Величка, Самовидця, актах різних міст.

Європейські монети талерного та дукатового типів, незважаючи на всі заходи російської влади, продовжували траплятися на грошовому ринку України, навіть, до моменту знищення Катериною ІІ автономії Гетьманщини.

У підрозділі 2. . – “Російська монета та її значення в грошовому обігу Гетьманщини” – досліджено процес поширення та утвердження в грошовому обігу Гетьманщини російських монет, а саме – срібної копійки, денги та єфимка.

Російська срібна монета постійно проникала на українські землі, починаючи з часів Івана ІІІ. Ця тенденція посилилася після 1654 р. У другій половині XVII – першій чверті XVIII ст. кількість російських срібних і мідних монет на Лівобережжі значно зростає. Це було наслідком політики Москви, спрямованої на обмеження прав Гетьманщини та втягнення її економіки до загальноросійського ринку. Але все ж в грошовому обігу України ще практично століття перебувала західноєвропейська монета. Про це переконливо свідчать скарбові матеріали.

У третьому розділі – „Товарно-грошові відносини у період занепаду Гетьманщини (1701 – 1764)” – розглянуто писемні джерела та монетні скарби XVIII ст., на основі яких відтворено стан українського грошового ринку зазначених часів.

У підрозділі 3. . – „Писемні джерела про грошовий обіг і лічбу монет на території Гетьманщини в “глухівський період” (1708–1764)” – проаналізовано писемні джерела, які свідчать про використання на українських теренах у визначений період грошових номіналів, їхнє співвідношення між собою, ступінь авторитетності серед населення.

Численні документи, зокрема імператорські укази, матеріали Генеральної канцелярії та старшинські літописи й щоденники зафіксували асортимент платіжних засобів грошового ринку Гетьманщини XVIII ст. Вони демонструють різношерстий характер грошового господарства Лівобережжя означеного періоду. Найбільше згадок у них про російські монети: золоті – імперіал (10 рублів), 1/2 імперіала (5 рублів), двохрубльовик, червонець, срібні – рубель (рублевик, карбованець), єфимок, полтинник, полтина (50 коп.), четвертак або напівполтинник (25 коп.), двохгривеник (20 коп.), п’ятиалтинник (15 коп.), гривеник (10 коп.), напівгривна або п’ятачок (5 коп.), алтинник (3 коп.), 1 копійка, мідні – 10, 5, 2, 1 копіка, денга (1/2 коп.), полушка (1/4 коп.), полу- полушка (1/8 коп.).

Поряд із російськими монетами в Гетьманщині населення використовувало традиційні іноземні монети: золоті подвійні дукати (подвійний червоний), дукат (червоний золотий), срібні талери, півталери, чвертки, четвертаки (1/4), орти, білонні злотувки (тимфи), шостаки, трояки (шаги), півтораки (чехи), драйпелькери, крейцери, рідше гроші.

Однак домінування російської рублевої системи на українському грошовому ринку XVIII ст. очевидно.

У підрозділі 3. . – „Джерельний аналіз складу скарбів монет на Лівобережжі у XVIII ст.” – досліджено скарбові матеріали, що датуються XVIII ст.

Отримані в результаті цих студії відомості дають підстави стверджувати, що у першій чверті XVIII ст. частка російських монет в грошовому обігу Гетьманщини була незначною, але в середині століття складається рішуча перевага російських грошей над західноєвропейськими. Серед 137-и скарбів монет ХVІІІ ст. домінують російські гроші у 103-х комплексах. Це свідчить про панування російського рубля та його фракцій в грошовому обігу Гетьманщини у визначений час, що стало наслідком поступового занепаду української автономії, різкого зменшення припливу на український ринок західноєвропейських монет, переорієнтації української торгівлі на загальноросійський ринок та встановлення у Лівобережжі російських порядків.

На думку автора, скарби Лівобережної України першої – третьої чвертей ХVІІІ ст. характеризуються такими особливостями:– 

у них кількісно домінують мідні російські монети;– 

часто зустрічаються монетні скарби вагою від 1 до 100 кг;– 

монети, що у них зберігаються, карбовані переважно за однією стопою;– 

досить часто зустрічаються монети, виготовлені шляхом перекарбування із менших номіналів на більші;– 

іноземні скарби представлено переважно польською дрібною та голландською талерною монетою;– 

у процентному відношенні провідне місце в скарбах Гетьманщини середини та другої половини ХVІІІ ст. посідають мідні п`ятикопієчні монети часів Єлизавети Петрівни та Катерини ІІ;– 

дуже чітко виражений монометалізм скарбів, як правило, срібні та золоті монети не змішуються із мідними.

Додатки у дисертаційній роботі відіграють надзвичайно важливу роль, оскільки є своєрідною упорядкованою джерельною базою, на яку постійно посилається автор. Вони містять описи монетних скарбів, їх систематизацію за місцем знахідки, географією та хронологією карбування монет, номіналами тощо.

Використаний джерельний матеріал репрезентовано також у вигляді діаграм, таблиць, карт, фотографій.

В результаті здійсненого дослідження дисертант дійшов висновків, які узагальнюють авторські підходи, інтерпретації, тлумачення та припущення:

1. У вітчизняній історіографії не існує спеціальних праць, у яких би розглядалися скарби як історичне джерело. Багато писемних та скарбових матеріалів ще й сьогодні залишаються поза увагою дослідників. Монети та скарбові комплекси більшості музеїв України майже зовсім не досліджено детально, оскільки бракує кваліфікованих фахівців з нумізматики та необхідної літератури для ідентифікації знахідок.

2. Намагання українських гетьманів карбувати власну монету не привели до бажаних результатів і не увінчалися успіхом, про що свідчить відсутність монет у матеріалах скарбів. Спроби російських царів якнайшвидше поширити свої срібні і особливо нові мідні монети на українські землі також були марними. Скарбовий матеріал (357 комплексів) доби Гетьманщини другої половини ХVІІ ст. засвідчує панівну роль на грошовому ринку української держави традиційної західноєвропейської золотої, срібної та мідної (переважно польської) монети. Разом з тим, присутність у 52-х скарбах, переважно Лівобережжя, російських срібних копійок, денг, єфимків 1655 – 1659 рр., рідше мідних копійок і полтин царя Олексія Михайловича засвідчує поступове їхнє проникнення на український ринок після підписання союзного договору.

3. Матеріали десятків скарбів демонструють збільшення припливу до грошового обігу Гетьманщини у 50-х рр. ХVІІ ст. великої кількості низькопробних дрібних польських, прибалтійських, бранденбурзьких, прусських та сілезьких монет, що було наслідком економічної кризи в Речі Посполитій та багатьох інших країнах Європи. Ця криза була викликана 30-річною Лівонською війною (1618 – 1648) та Українською козацькою революцією.

4. Наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. в Гетьманщині виникла криза грошового господарства. Її ознаками були повне стертя традиційної західноєвропейської монети в процесі багаторічного вжитку (через зменшення припливу нових монет на український ринок, насамперед Лівобережжя); політичний та економічний тиск на гетьманський уряд та населення з боку Петра І, особливо з початком Північної війни у 1700 р., намагання російського уряду насадити в Україні російську монету та позбавити привілеїв українських і грецьких купців, привели до занепаду сільського господарства, міст, торгівлі та традиційних для Гетьманщини джерел поповнення скарбу, збільшення випадків відкладання грошей у скарби через низьку купівельну спроможність населення, дефіцит необхідних товарів та складну політичну ситуацію в Україні. У результаті проведення грошової реформи у 1698 – 1718 рр. Петром І поступово в другій – третій чвертях ХVІІІ ст., як свідчать 137 скарбів Гетьманщини даного періоду, західноєвропейська монета майже повністю витісняється срібним російським рублем та його фракціями.

5. Аналіз 357-и скарбів другої половини ХVІІ ст. дає підстави твердити, що монети Речі Посполитої були головним, але не єдиним платіжним засобом у Гетьманщині. Крім ортів, тимфів, шостаків, трояків, півтораків та шелягів Речі Посполитої, використовувалися драйпелькери та шеляги прибалтійських володінь Швеції, а також драйпелькери, гроші, шеляги (рідше талери, орти та шостаки) Бранденбурзько-Пусської держави. У кожному четвертому скарбі досліджуваного періоду зустрічаються ріксдаальдери, левендаальдери Голландської республіки, альбертусталери та патагони Іспанських Нідерландів, рейхсталери Священної Римської імперії, Пруссії, Швейцарії, марки Данії та Франції. Також в скарбах у невеликій кількості присутні західноєвропейські флорини, 1/2 та 1/4 талера. Ще понад півстоліття, до повної ліквідації автономії Гетьманщини Катериною ІІ, на грошовому ринку української держави траплялися європейські монети талерного та дукатового типів.

6. Починаючи з другої половини XVII – першої чверті XVIII ст. на українському ринку зростає кількість російських срібних та мідних монет. Це стало наслідком наступу російської влади на права Гетьманщини та поступового втягнення її економіки до російського ринку. Джерела засвідчують, про цілковите домінування на грошовому ринку української держави у першій – третій чвертях XVIII ст. російської рублевої системи. Однак разом з тим у грошовому обігу все ж продовжують зустрічатися західноєвропейські монети – чехи, шаги, шостаки, тимфи, чвертки (1/4 талера), талери та червоні золоті. У другій половині ХVІІІ ст. монетний обіг та лічба монет на Лівобережній Україні поступово зливаються з російськими, а російська десятизначна система, яка базувалася на срібному рублі, до кінця століття виживає західноєвропейські талери та його фракції з українського ринку.

7. Аналіз скарбів, визначення державної приналежності монет, епохи їх карбування, питома частка тих чи інших монет дозволяють фахівцям реконструювати товарно-грошові відносини країни у визначений час, простежити підходи влади до монетарної політики, рівень її успішного політичного, економічного і соціального розвитку. Навіть фальшування монет, частіше здійснене на державному рівні, дає підстави для усвідомлення процесів, що відбувалися не тільки в грошовому господарстві країни, а й загалом в економіці. Тому ми можемо стверджувати, що інформативність монетних скарбів надзвичайно висока.

Основні положення дисертації викладено в публікаціях автора, пріоритетними з яких є

довідник:

1. Малий історико-нумізматичний довідник. – Бар: РВВ Барського ГПК, 2003. –145 с.;

брошури:

1. Нарис історії грошового обігу в Україні (VІ ст. до н.е. – початок ХХІ ст.). – Бар: РВВ Барського ГПК, 2003. – 111 с.

2. Фінансова політика, грошовий обіг Гетьманщини та Поділля в ХVІІ – ХVІІІ століттях (за письмовими та скарбовими джерелами ). – Бар: РВВ Барського ГПК, 2006. – 190 с.;

статті:

4. Барський скарб польсько-литовських монет ХVІІ ст. // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. праць. – К.: НАН України. Ін-т історії України, 2004. – Число 7. – С. 325-330.

5. Українські літописи ХVІІ – ХVІІІ ст. про економіку та грошовий обіг Гетьманщини // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії і методики. Зб. наук. праць: У 2-х част. – К.: НАН України. Ін-т історії України, 2004. – Число 11. – Част. 1. – С. 234-266.

6. Організація фінансової справи та спроба карбування монет за гетьмана Б. Хмельницького // Наукові записки Вінницького ДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія “Історія”: Зб. наук. праць. – Вінниця, 2004. – Вип. VІІ. – С. 12-18.

7. Російська срібна копійка в грошовому обігу України другої пол. ХVІІ ст. – першої чверті ХVІІІ ст. // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. праць. – К.: НАН України. Ін-т історії України, 2005. – Число 8. – С. 308-342.

8. Талер в грошовому обігу України кінця ХVІ – першій чверті ХVІІІ ст. // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії і методики: Зб. наук. праць: У 2-х част. – К.: НАН України. Ін-т історії України, 2005. – Число 12. – Част. 2. – С. 142-171.

9. Гроші і грошовий обіг на Поділлі в ХVІІ – ХVІІІ ст. // Наукові записки Вінницького ДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія історія: Зб. наук. праць. – Вінниця, 2005. – Вип. Х. – С. 139-155.

10. Гроші і грошовий обіг на Поділлі в ХVІІ – ХVІІІ ст. // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії і методики: Зб. наук. праць: У 2-х част. – К.: НАН України. Ін-т історії України, 2006. – Число 12. – Част. 2. – С. 97-126.

12. Барські скарби західноєвропейських монет ХVІІ ст. // Історико-географічні дослідження в Україні: Зб. наук. праць. – К.: НАН України. Ін-т історії України, 2006. – Число 9. – С. 311-329.

13. Українські ювілейні монети із серії “Герої козацької доби” // Історичні витоки козацького роду в Україні. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції: У 8-и част. – Ч. 5: Козацькі традиції в Україні. – Вінниця, 2004 – С. 28-30.

14. Грошовий обіг на Поділлі в ХVІІ ст. (за скарбовими матеріалами 1844 – 2005 рр.) // Вінниччина: минуле і сьогодення. Краєзнавчі дослідження. Матеріали ХХ Вінницької наукової історико-краєзнавчої конференції. – Вінниця, 2005. – С. 84-96.

15. М. Грушевський про господарство та грошові відносини в Барському старостві у ХVІ – ХVІІІ ст. // Грушевський М. С. – державотворець, громадський діяч, вчений, публіцист. Збірник матеріалів ІІ регіональної науково-практичної конференції, присвяченої 140-річчю з дня народження М. С. Грушевського. – Вінниця, 2006. – С. 169-184.

16. Монетні скарби ХVІІ – ХVІІІ ст. Хмельниччини // Кам`янець-Подільський в контексті європейського простору. Матеріали Подільської науково-практичної конференції. Дивокрай: – Кам`янець-Подільський, 2006. – № 1-2. – С. 20-41.

17. М. Грушевський про господарський розвиток та грошовий обіг в Барському старостві у ХV – ХVІІІ ст. // Михайло Грушевський: стан і перспективи дослідження творчої спадщини та діяльності. Зб. наук. праць і матеріалів міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 140-й річниці від дня народження Михайла Грушевського. – К., 2006. – С. 81-100.

18. “Барське староство. Історичні нариси ХV – ХVІІІ ст.” М. Грушевського як джерело для вивчення грошового обігу в Барському старостві у період пізнього середньовіччя // Зб. наук. праць і матеріалів міжнародної науково-практичної конференції “М. Грушевський і Поділля”, присвяченої 140-й річниці з дня народження М. Грушевського. – Кам`янець-Подільський, 2007. – С. 35-49.

АНОТАЦІЯ

Бакалець О. А. Монетні скарби як джерело вивчення грошового обігу Гетьманщини (1648 – 1764 рр.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. – Інститут історії України НАН України. – Київ, 2007.

У дисертації розглядається монетні скарби доби Гетьманщини як джерело для реконструкції грошового обігу, фінансової політики та економічного розвитку країни.

Аналізуються здобутки вітчизняної та закордонної історіографії у галузі української нумізматики, починаючи від її становлення у другій половині ХІХ ст. до сьогодення. Визначаються особливості та специфіка наукових підходів та методик найбільш яскравих науковців, що зверталися до проблем вітчизняної нумізматики, простежується поступове зростання наукового рівня їхніх праць, розширення джерельної бази розвідок, посилення критичного ставлення до джерел.

Демонструються можливості монетних скарбів як історичного джерела, визначається рівень його інформативності та достовірності.

На основі відомостей, отриманих у результаті розгляду скарбових комплексів, визначається питома вага західноєвропейських та російських монет на українському грошовому ринку, робляться висновки про загальний економічний розвиток господарства Української козацької держави, фінансову політику гетьманів, орієнтацію зовнішньої торгівлі. Дані монетних скарбів співвідносяться та підтверджуються писемними джерелами.

Ключові слова: монетний скарб, монета, номінал, талер, дукат, рубель, фракція, грошовий обіг, грошова лічба, грошове господарство.

АННОТАЦИЯ

Бакалец А. А. Монетные клады как источник для изучения денежного обращения в Гетманщине. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 – историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. – Институт истории Украины НАН Украины. – Киев, 2007.

В диссертации рассматривается монетные клады периода Гетманщины как источник для реконструкции денежного обращения, финансовой политики и экономического развития страны.

Анализируются достижения отечественной и зарубежной историографии в области украинской нумизматики, начиная от ее становления во второй половине ХІХ в. и до сегодняшнего дня. Определяются особенности и специфика научных подходов и методик наиболее ярких ученых, которые обращались к проблемам отечественной нумизматики, прослеживается постепенный рост научного уровня их трудов, расширение источниковой базы исследований, усиление критического отношения к источникам.

Демонстрируются возможности монетных кладов как исторического источника, определяется уровень его информативности и достоверности.

Освещается финансовая политика украинских гетманов, а особенно Б. Хмельницкого, И. Выговского, П. Дорошенко и И. Самойловича, которые предпринимали попытки введения на территории Гетманщины национальной валюты. Приводятся письменные свидетельства, которые сопоставляются между собой и историческими возможностями для осуществления такого важного государственного шага. Материалами кладов существование монеты Б. Хмельницкого пока не подтверждается.

На основе материалов кладов анализируется денежный рынок Гетманщины, обосновывается господствующая роль западноевропейских монет, в том числе талера, во второй половине XVII ст. в денежном хозяйстве Украинского козацкого государства. Исследование содержимого монетных комплексов более позднего времени свидетельствует о возрастающем значении российских серебряных и медных денег.

Данные монетных кладов соотносятся и подтверждаются письменными источниками.

Ключевые слова: монетный клад, монета, номинал, талер, дукат, рубль, фракция, денежное обращение, денежный счет, денежное хозяйство.

SUMMARY

Bakalets O. Money treasures as a source of investigating the money turnover of Hetmanshchyna (1648 – 1764). – A monuscript.

A Thesis for a degree of the Historical Scienсes, speсiality 07.00.06 – historiography, source investigation and special historical sciplines. – The Institutе of the History of Ukraine, the National Academy of Ukraine, Kyiv, 2007.

In dissertation examined monetary treasures of the period of Hetmanschina as a souvse for the reconstruction of money turnover, financial policy and the economic development of the country.

The thesis deals with the investigation of the coin treasures of the Hetmanshchyna period as a sourse for the reconstruction of the money turrovev, the finansial policy and the economic development of the country.

The author analyses the gains of the and foreign historiography in the field of the Ukraine numismatics, starting with its forming in the second part of the 19th century up to nowadays.

The author defines the peculiarities and specific of the scientific approaches and methods of the most prominent scientists dealing with the problems of the Ukraine numismatics, investigates the growth of the scientific level of their works, the broadening of the kourse basis of the investigation, the strengthening of the critical approach to the sources.

The opportunities of the monetary treasures as a historic source are demonstrated, the level of its informativeness and reliability is determined.

On the basis of the evidence, obtained as a result of investigating the treasure complexes, the specific weight of the Western European and the Russian coins on the Ukraine money ekonomy is defined, the conclusions on the general economic development of the Ukrainian Cossaks state, the financial policy of the Hetmans, the orientation of the foreign trade are made. The data of the monetary treasures are correlated, with and proved by the written sources.

Key words: monetary treasure, a coin, nominal, thaler, ducat, rouble, faction, a money circuit, money counting, money economy,