МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

імені МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

БАЛАКАЙ ОКСАНА БОРИСІВНА

УДК 658. 17:504.062 Б 20

ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИЙ РЕЙТИНГ У СИСТЕМІ

УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Садєков Алімжан Абдуллович,

Донецький національний університет економіки

і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри економіки підприємства.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Александров Іван Олександрович,

Донецький національний університет, завідувач кафедри менеджменту;

кандидат економічних наук, доцент

Родіонов Олександр Володимирович,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (м. Луганськ), доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Захист відбудеться "25" вересня 2007 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.055.01 у Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83017, м. Донецьк, б. Шевченка, 30.

Автореферат розісланий "2" серпня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Виноградова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміна соціально-економічної системи й становлення в Україні нових економічних відносин призвели до загострення екологічних проблем. Середньорічний темп змін обсягів шкідливих викидів в атмосферу в 2000-2006 р. склав 94,8 %, при чому сума боргу по виплатах екологічних зборів за забруднення навколишнього середовища, що накопичено за 1996-2005 р., становить 1381,71 млн. грн., тоді як частка витрат на заходи з охорони навколишнього середовища й раціонального використання природних ресурсів у загальному обсязі інвестування в основний капітал зросла з 1,4% в 2000 р. до 1,94% в 2005 р. Скорочення обсягів екологічного забруднення зумовлено вповільненням темпів економічного розвитку держави, а не ефективністю екологічної політики й використанням економічного та інституціонального інструментарію.

Дослідження, що проведені в роботах С. Аптекаря, В.  Геєця, Л. Гринів, Б. Данилишина, М. Долішнього, Л. Мельника, Г. Черниченка, М. Чумаченка, О. Шубіна та ін., спрямовані на розробку понятійного апарату, механізму функціонування й регіональних особливостей у галузі забезпечення екологічної політики. Результати досліджень у сфері кількісного економіко-екологічного аналізу містяться в роботах І.  Александрова, О. Балацького, К. Гофмана, В. Леонтьєва, Г. Моткіна, О. Рюміної та ін. Інструментарій регулювання та екологічного управління економічними системами досліджено і удосконалено О. Амошею, Н. Андреєвою, Б. Буркинським, О. Веклич, О. Родіоновим, А. Садєковим, І. Синякевичем, С. Харічковим. Проте слід зазначити, що проведені дослідження не повною мірою вирішують питання, пов'язані з кількісною оцінкою економіко-екологічної діяльності підприємств, також не знайшли відображення в методичній літературі і питання оцінки ефективності системи економіко-екологічного управління. Актуальність й особливе значення розробки науково-методичних підходів до оцінки економіко-екологічної діяльності підприємств на підставі рейтингу визначили вибір теми, її мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності до планів науково-дослідної роботи Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, а саме: госпдоговірної теми “Розробка методики рейтингової економіко-екологічної оцінки діяльності підприємств хлібопекарської промисловості” (№ державної реєстрації 0106U009081), в якій розроблено та апробовано методику побудови економіко-екологічного рейтингу підприємств на основі використання методів кластерного аналізу та адаптованої дискримінантної моделі; госпдоговірної теми “Розробка основ застосування екологічних аспектів у менеджменті в ОАО “Концерн Стирол” (№ державної реєстрації 0103U007782), в якій автором обґрунтовано концептуальну схему системи економіко-екологічного управління підприємством на базі принципів сталого розвитку.

Окремі наукові результати отримані в рамках науково-дослідної теми “Науково-практичні аспекти й механізми державного регулювання соціально-економічного розвитку Донецького регіону” (№ державної реєстрації 0105U003034), яка виконувалась в Макіївському економіко-гуманітарному інституті (удосконалено методологію економіко-екологічного аналізу).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних положень, розробка методичних підходів і практичних рекомендацій з формування рейтингової оцінки економіко-екологічної діяльності підприємства для підвищення ефективності управління.

Для досягнення мети дисертаційної роботи поставлено і вирішено наступні завдання:

обґрунтування концептуального підходу до формування системи економіко-екологічного управління на базі принципів сталого розвитку;

систематизація інструментарію економіко-екологічного аналізу для розробки ефективних управлінських рішень у системі економіко-екологічного управління підприємством;

аналіз існуючих підходів до побудови інтегрального показника економіко-екологічної діяльності;

розробка методичних підходів до формування економіко-екологічного рейтингу підприємства;

обґрунтування системи показників економіко-екологічної діяльності підприємства, що є основою кількісної оцінки рівня економіко-екологічного управління підприємства;

розрахунок економіко-екологічного рейтингу підприємств хлібопекарської промисловості, що дозволяє оцінити ефективність використовуваної системи економіко-екологічного управління;

дослідження вимог до формування системи економіко-екологічного управління підприємством;

розробка методичних рекомендацій по впровадженню системи економіко-екологічного управління на підприємствах хлібопекарської промисловості .

Об'єктом дослідження є процеси оцінки економіко-екологічної діяльності підприємств хлібопекарської промисловості.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та методичні проблеми формування економіко-екологічного рейтингу у системі управління підприємством.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною та інформаційною базою дослідження є роботи вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем сталого розвитку, економіко-екологічного управління, оцінки економіко-екологічної діяльності, законодавчо-нормативна база України, статистична і бухгалтерська звітність підприємств; дані Державного комітету статистики України, матеріали періодичних видань.

У процесі дослідження застосовувалися як загальнонаукові, так і специфічні методи пізнання. Зокрема для обґрунтування концептуального підходу до формування системи економіко-екологічного управління на базі принципів сталого розвитку використовувалися методи логіки, системного аналізу і синтезу, для формування системи показників економіко-екологічної діяльності підприємства й побудови рейтингової оцінки - методи системного аналізу й логічного узагальнення; для аналізу стану економіко-екологічної діяльності підприємств хлібопекарської промисловості - порівняння та групування; для скорочення інформаційного простору показників економіко-екологічної діяльності - кластерний аналіз; для класифікації підприємств за рівнем економіко-екологічної діяльності - методи дискримінантного аналізу. Обробка статистичної інформації здійснена за допомогою пакета MS Excel, класифікація показників економіко-екологічної діяльності та оцінка параметрів лінійної дискримінантної моделі реалізовані в SPSS 13.0 for Windows.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі розроблено нові, уточнено й доповнено науково-методичні положення та практичні рекомендації з побудови економіко-екологічного рейтингу підприємств для підвищення ефективності управління.

Наукова новизна запропонованих й обґрунтованих дисертантом положень і рекомендацій полягає в такому:

вперше:

запропоновано науково-методичний підхід до побудови економіко-екологічного рейтингу на підставі використання засобів кластерного аналізу для скорочення інформаційного простору, що дає можливість визначити індикатори економіко-екологічного стану підприємства та первинного поділу об'єктів-забруднювачів;

розроблено дискримінантну модель, на підставі адаптування функції Фішера для одержання рейтингової економіко-екологічної оцінки існуючих і нових об'єктів одночасно, що дозволяє забезпечити безперервність оцінки системи економіко-екологічного управління підприємством;

удосконалено:

механізм оцінки економіко-екологічної діяльності на основі системного підходу, а саме запропоновано систему показників економіко-екологічної діяльності промислового підприємства, яка складається з 6 груп: стан природокористування, ефективність природоохоронної діяльності, використання основних засобів природоохоронного призначення, екологічність виробництва, економічний стан підприємства, екологічність системи управління. Запропоновані показники дозволяють найбільш повно відобразити рівень економіко-екологічної діяльності й є основою для побудови рейтингової оцінки;

дістало подальшого розвитку:

концептуальний підхід до формування системи економіко-екологічного управління підприємством на принципах сталого розвитку шляхом включення рейтингової оцінки економіко-екологічної діяльності, яка дозволяє забезпечити постійне поліпшення системи управління підприємством;

методологія економіко-екологічного аналізу на основі систематизації інструментарію аналізу за стадіями обробки інформації для прийняття ефективних управлінських рішень.

Практичне значення отриманих результатів дисертаційної роботи полягає в розробці методичних підходів і практичних рекомендацій з формування рейтингової оцінки економіко-екологічної діяльності підприємств для підвищення ефективності управління. Найбільшу значущість мають такі розробки: методика ранжирування підприємств на підставі використання кластерного аналізу для первинного поділу об'єктів-забруднювачів; адаптована дискримінантна модель для отримання рейтингової оцінки наявних і нових об’єктів одночасно; система показників економіко-екологічної діяльності промислового підприємства, які дозволяють найбільш повно відобразити рівень економіко-екологічної діяльності; класифікація інструментарію економіко-екологічного аналізу в системі управління підприємством за стадіями обробки даних для прийняття ефективних управлінських рішень; методичні рекомендації до побудови системи економіко-екологічного управління підприємством з використанням економіко-екологічного рейтингу, що дозволить забезпечити постійне поліпшення системи управління.

Висновки та рекомендації, які запропоновані в дисертаційній роботі, схвалено і впроваджено в практику діяльності підприємства “Укрторгсервіс” (акт впровадження від 2.08.2006), асоціації “Донбасхліб” (акт впровадження від 27.07.2006), Макіївської регіональної екологічної інспекції (акт впровадження № 431 від 28.08.2006).

Теоретичні положення й методичні рекомендації, подані в роботі, використовуються в навчальному процесі Макіївського економіко-гуманітарного інституту при викладанні дисциплін “Економіка природокористування” й “Стратегічне управління підприємством”, а також при виконанні курсових, дипломних і магістерських робіт.

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки і пропозиції, що містяться в роботі належать особисто автору. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на 8 науково-практичних конференціях і семінарах: Регіональна науково-практична конференція “Экология и безопасность жизнедеятельности: инновационные процессы в науке, технологиях, образовании” (Макіївка - 2001, 2003), Науково-практичний семінар “Современный бизнес: проблемы, тенденции, перспективы” (Донецьк - 2001), Третя міжнародна науково-практична конференція “Динаміка наукових досліджень “2004” (Дніпропетровськ - 2004), П'ята міжнародна конференція студентів і молодих учених “Економіка і маркетинг в XXI столітті” (Донецьк - 2004), Друга міжнародна наукова конференція „Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія та сьогодення” (Тернопіль - 2004). Всеукраїнська науково-практична конференція „Економічні проблеми промислового розвитку в Україні” (Донецьк - 2005).

Публікації. Основні положення й висновки дослідження опубліковані в 14 наукових працях, у тому числі: 6 статей у наукових спеціалізованих виданнях, 8 матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій – 4,26 д.а., з яких особисто автору належить 3,8 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 156 найменувань. Обсяг роботи становить 173 сторінок тексту, 23 рисунки (обсягом 12 стор.), 16 таблиць (обсягом 17 стор.), 6 додатків (обсягом 41 стор.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, наведено ступінь її розробки, зв’язок роботи з науковими програмами і темами, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання, наукову новизну одержаних результатів ті їх практичне значення, особистий внесок здобувача, визначено апробацію результатів дослідження, наведено кількість публікацій за темою дисертації.

У першому розділі дисертаційної роботи „Теоретико-методологічні основи оцінки економіко-екологічної діяльності підприємства” досліджено основні теоретичні підходи до визначення поняття “сталий розвиток” й доведено, що економіко-екологічне управління є інструментарієм регулювання сталого розвитку, досліджено розвиток економіко-екологічного аналізу в системі управління підприємством, а також методологічні основи оцінки економіко-екологічної діяльності підприємства.

В Україні має місце екологічна криза, через яку значно погіршується традиційна система життєзабезпечення нації. На рис. 1 наведено динаміку обсягів промислового виробництва та викидів шкідливих речовин в Україні, що свідчить про обумовленість певного поліпшення окремих екологічних показників в 1991-1994 р. скороченням загального обсягу промислового виробництва. Однак зростання обсягів промислового виробництва в останні роки супроводжується збільшенням викидів шкідливих речовин в атмосферу. Це свідчить про відсутність дієвої національної програми забезпечення сталого розвитку, яка б дозволила об'єднати дві взаємовиключні цілі: економічне зростання та скорочення антропогенного навантаження. Ця проблема може бути вирішена в процесі переходу на принципи сталого суспільного розвитку.

Перехід на принципи сталого розвитку передбачає істотні зміни в стратегії розвитку економіки, основною передумовою яких стає екологізація економічного розвитку. Реалізація даних принципів у підприємницькій сфері вимагає кардинальних змін в теорії й практиці управління підприємством, формування нової системи оцінки діяльності підприємства. Сучасні підходи в даному напрямку відбито в концепціях економіко-екологічного управління.

Рис. 1. Динаміка обсягів промислового виробництва та викидів шкідливих речовин в Україні

В дисертації запропоновано концептуальну схему системи економіко-екологічного управління підприємством (рис. 2), яка базується на принципах сталого розвитку і спрямована на вирішення комплексу проблем управління, пов'язаних з екологічними та економічними процесами як об'єктом управління. Концептуальна схема поєднує визначення економіко-екологічної політики, формування мети економіко-екологічного управління та розробку економіко-екологічних стратегій, реалізацію стратегії, аналіз системи управління з боку керівництва. Використання методів рейтингової оцінки економіко-екологічної діяльності дозволить здійснювати моніторинг системи управління, вносити зміни в політику підприємства, своєчасно коригувати стратегію та постійно поліпшувати систему економіко-екологічного управління.

Для підвищення ефективності економіко-екологічного управління на мікро-, мезо- і макрорівні особливої актуальності набувають методи і принципи оцінки економіко-екологічної діяльності підприємства. Частково ця проблема вирішується шляхом проведення економіко-екологічного аналізу, об'єктом якого є сукупність економічних, екологічних і соціальних факторів, що впливають на ефективність виробництва для досягнення сталого розвитку. Інструментарій економіко-екологічного аналізу дозволяє

Рис. 2. Концептуальна схема системи економіко-екологічного управління підприємством

здійснити збір даних з використанням управлінського та бухгалтерського обліку, екологічного аудіту, матеріальних та енергетичних балансів, соціологічного еко-анкетування. Обробка даних для отримання інформації здійснюється на підставі аналізу ресурсів, вартісного ланцюга, життєвого циклу, інвестиційного еко-аналізу та ін. Отримана інформація є підставою для ухвалення відповідних управлінських рішень на основі економіко-екологічного рейтингу, який є економіко-екологічним параметром і забезпечує підвищення ефективності системи економіко-екологічного управління підприємства. (рис. 3). Обгрунтовано, що розвиток економіко-екологічного аналізу в Україні ускладнюється внаслідок неврегульованості на законодавчому рівні природоохоронних заходів, недосконалості методики обліку й контролю природоохоронних витрат.

Рис. 3. Інструментарій економіко-екологічного аналізу в системі управління підприємством

Виконаний аналіз методичних підходів до оцінки економіко-екологічної діяльності підприємства доводить, що в сучасній економічній науці відсутній єдиний підхід до побудови інтегрального показника економіко-екологічної діяльності підприємства, тому у якості останнього пропонується використати універсальний показник або агрегований показник на підставі декількох окремих показників. Однак запропоновані показники не мають поширеного практичного застосування через недосконалість методичних підходів, трудомісткість процедури розрахунків і невідповідність вітчизняній системі обліку на підприємствах України.

У другому розділі „Формування механізму рейтингової оцінки економіко-екологічної діяльності підприємства” наведено результати аналізу існуючих підходів до створення рейтингів і на цій підставі розроблено метод побудови рейтингової оцінки економіко-екологічної діяльності підприємства; обґрунтовано й удосконалено систему окремих показників для рейтингової оцінки економіко-екологічної діяльності підприємства.

Доведено, що основою підходу до розробки оцінки економіко-екологічної діяльності підприємства є рейтингові оцінки, що становлять ієрархічну систему, у якої між об'єктами за певними принципами встановлене якісне відношення переваги і визначене їхнє місце в ранжируваному ряді. Поєднуючи різнорідні характеристики й властивості складних економіко-екологічних явищ у єдиний інтегральний показник, рейтинги забезпечують єдність усіх складових компонентів системи і надають можливість однозначно оцінювати різні аспекти діяльності підприємств, що насамперед є інформацією для порівняльного аналізу та управлінням за відхиленнями. Обґрунтовано, що економіко-екологічний рейтинг - це система оцінки підприємства, яка дозволяє віднести його до певної категорії на основі індикаторів економіко-екологічного стану.

Основою механізму рейтингової економіко-екологічної оцінки є оцінка економіко-екологічного рівня підприємства. Економіко-екологічний рівень підприємства є співвідношенням фактичного й нормативного стану економіко-екологічного функціонування підприємства, що відображається системою відносних показників якості навколишнього середовища, природоємності й ресурсозбереження у взаємозв'язку з техніко-економічним станом виробництва, обумовленим екологічністю техніки, технології, сировини, матеріалів, продукції; станом організації, планування й стимулювання природоохоронної діяльності.

Тому визначення рейтингів передбачає дотримання ряду послідовних етапів: визначення мети; формування системи показників; збір та первинна обробка вихідної інформації; вибір методу стандартизації показників; побудова інтегральної оцінки; ранжирування об'єктів за значенням рейтингового показника; практичне використання отриманих результатів.

Кількісне значення рейтингової оцінки вимагає формування системи аналітичних показників на підставі логічного аналізу, групування та експертного оцінювання. Для порівнянності показників з різними одиницями виміру необхідно провести стандартизацію, яка дозволяє на підставі методів “згортки”, дискримінантного аналізу або моделей множинного вибору здійснити рейтинг (табл. 1).

Таблиця 1

Методи формування кількісних значень інтегральної оцінки

Метод | Переваги | Недоліки

Згортки | Простота, універсальність | Багаторазове повторення процедури в динамічному середовищі

Модель множинного вибору | Одержання ймовірності віднесення об'єкта до певної групи | Необхідність ознаки групування

Дискримінантний аналіз | Виявлення фактичної структури вибірки, побудова правила віднесення нового об'єкта до існуючих груп | Необхідність первинної розбивки, неможливість визначення значущості показника

За результатами аналізу етапів та методів рейтингової оцінки запропоновано науково-методичний підхід до побудови економіко-екологічного рейтингу підприємства на підставі використання кластерного та дискримінантного аналізу, що відображено на рис. 4. Для визначення економіко-екологічного рейтингу підприємства рекомендовано систему показників, об'єднаних в 6 груп: стан природокористування, ефективність природоохоронної діяльності, використання основних засобів природоохоронного призначення, екологічність виробництва, економічний стан підприємства, екологічність системи управління. Для зіставлення кількісних даних, що мають різні метрологічні параметри, використано методи стандартизації, що є основою застосування методів кластерного аналізу для первинної класифікації об'єктів-забруднювачів і скорочення інформаційного простору.

Рис. 4. Схема формування економіко-екологічного рейтингу підприємства

Для постійного знаходження та моніторингу інтегрального значення адаптовано засоби дискримінантного аналізу, на підставі якого отримано не тільки значення рейтингової оцінки для досліджуваної сукупності, а й виявлено її структуру. Крім того, створено правило віднесення нових об'єктів до вже наявних груп, що особливо важливо в умовах динамічності середовища функціонування об'єктів дослідження.

У третьому розділі „Реалізація економіко-екологічного рейтингу підприємства у формуванні системи управління” проведено кількісні розрахунки економіко-екологічного рейтингу підприємств хлібопекарської промисловості, що дозволяє оцінити ефективність використовуваної системи економіко-екологічного управління, запропоновано основні підходи до формування системи економіко-екологічного управління підприємством, обгрунтовано послідовність процесу впровадження системи економіко-екологічного управління на підприємстві.

Для апробації запропонованого методу економіко-екологічної рейтингової оцінки обрано найбільші підприємства хлібопекарської промисловості Донецької області, яка є промислово розвиненим регіоном та однією з найбільш екологічно напружених областей України. Проаналізувавши структуру підприємств-забруднювачів довкілля Донецької області, визначено, що найбільша частка забруднень припадає на підприємства обробної промисловості. Слід зазначити, що 24 % у структурі даного виду діяльності складають підприємства харчової промисловості, до яких належать підприємства хлібопекарської промисловості.

За підсумками кластерного аналізу для скорочення інформаційного простору обрано шість індикаторів економіко-екологічного стану (по одному з кожної групи) для обчислення інтегральної оцінки: коефіцієнт виконання нормативів; частка відрахувань на природоохоронні заходи в загальній сумі прибутку; загальна кількість джерел викидів; питомі викиди пересувними джерелами, тому що вони є основними засобами перевезення продуктів галузі; коефіцієнт зносу основних фондів; показник планування природоохоронних заходів.

Розрахунками підтверджено, що вихідна сукупність спостережених підприємств за 2002-2005 р. має стійку тенденцію до поділу на дві групи (рис.5). Аналіз розподілу підприємств на групи дозволив визначити, що до другої групи належать найбільш екологічно небезпечні підприємства, тоді як до першої входять підприємства, що здійснюють менш екологічно шкідливий вплив на навколишнє середовище регіону.

Рис. 5. Кластери підприємств для 2005 р.

Таким чином, на підставі первинного розподілу підприємств отримано лінійно-дискримінантне рівняння, що є результатом адаптування функції Фішера для досліджуваних підприємств:

f1=0,09*X1 + 16697,64*X2+0,49*X3-9,37*X4 +79,64*X5 - 37,06*X6 - 11,82 (1)

f2=0,42*X1+432,84*X2 + 0,47*X3+58,67*X4+336,44*X5 - 132,29*X6 - 45,65 (2)

де Х1 - коефіцієнт виконання нормативів; Х2 - частка відрахувань на природоохоронні заходи в загальній сумі прибутку; Х3 - загальна кількість джерел викидів; Х4 - питомі викиди пересувними джерелами; Х5 - коефіцієнт зносу основних фондів; Х6 - планування природоохоронних заходів.

Коефіцієнти значущості (лямбда Уілкса дорівнює 0,215, =4,613) підтверджують адекватність розрахованої функції. Отримана лінійна дискримінантна функція дозволяє визначити правило віднесення досліджуваних об’єктів до відповідної групи та використовувати своє значення для побудови економіко-екологічного рейтингу (табл. 2).

Таблиця 2

Економіко-екологічний рейтинг підприємств хлібопекарської промисловості в 2005 р.

Значення дискримінантної функції | Група | Підприємство

3,71 | 1 | ВАТ “Червоногвардійський хлібокомбінат”

6,46 | 1 | Харцизський хлібокомбінат

14,81 | 1 | ВАТ “Краматорський хлібокомбінат”

17,26 | 1 | Калінінський хлібокомбінат (м. Горлівка)

31,54 | 2 | ВАТ “Донецький булочний хлібокомбінат”

40,93 | 2 | Маріупольський хлібокомбінат

49,15 | 2 | ВАТ “Шахтарськ-хліб”

53,32 | 2 | ВАТ “Донецький ХТ”

Запропонований метод рейтингової оцінки дозволяє не ранжирувати підприємства за обсягом викидів, а отримати якісну оцінку всієї системи економіко-екологічного управління на підприємствах, тобто оцінити в комплексі зусилля, що докладаються, досягнутий ефект і загальний обсяг забруднення. Відповідно до проведених розрахунків найгірша ситуація спостерігається на підприємствах "Шахтарськ-хліб" і ВАТ “Донецький ХТ”.

Доведено взаємозалежність рейтингової економіко-екологічної оцінки від наявності системи економіко-екологічного управління. На підприємствах з низькою рейтинговою економіко-екологічною оцінкою система економіко-екологічного управління відсутня. У той же час на підприємствах першої групи, незважаючи на відсутність системи економіко-екологічного управління, використовуються елементи такої системи. Це свідчить, що при використанні системи економіко-екологічного управління рейтинг підприємств буде поліпшуватись, і навпаки.

Таким чином аргументовано, що рейтингова економіко-екологічна оцінка є основою встановлення ефективності системи економіко-екологічного управління підприємством. Система економіко-екологічного управління повинна бути інтегрованою в загальну систему управління, базуватися на циклі Демінга, та включати діяльність з планування, організаційну структуру, обов’язки, методи і методики, процеси і ресурси. До основних інструментів економіко-екологічного управління в дисертації віднесено економіко-екологічний рейтинг підприємства, підхід на основі оцінки життєвого циклу товару, еко-аудит, відкриту звітність і взаємодію з зацікавленими сторонами. Особливе місце серед інструментів займає економіко-екологічний рейтинг, який забезпечує моніторинг і постійне поліпшення системи економіко-екологічного управління підприємством.

У роботі обгрунтовано послідовність процесу впровадження системи економіко-екологічного управління на підприємстві, яка складається з таких етапів: оцінка внутрішнього й зовнішнього середовища підприємства; початкове навчання фахівців; розробка й документування системи економіко-екологічного управління; впровадження й затвердження системи економіко-екологічного управління, екологічний моніторинг та рейтингова оцінка економіко-екологічної діяльності підприємства. Впроваджена система економіко-екологічного управління дозволяє скоротити рівень негативного впливу на навколишнє середовище й систематизувати підходи до запобігання виникненню екологічних проблем та їх вирішенню в усіх аспектах діяльності підприємства. Запропонований підхід впроваджено при формуванні системи економіко-екологічного управління в асоціації “Донбасхліб”. Економічний ефект склав 21,4 тис. грн.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено важливе науково-практичне завдання розробки теоретичних, методологічних та методичних положень формування рейтингової економіко-екологічної оцінки діяльності підприємства у системі економіко-екологічного управління. Основні висновки та результати дисертаційної роботи полягають у такому:

1. Управління підприємством на принципах сталого розвитку потребує формування системи економіко-екологічного управління. Запропоновано концептуальний підхід до формування системи економіко-екологічного управління підприємством. Аналіз системи управління на підставі економіко-екологічного рейтингу дає можливість здійснювати моніторинг системи управління, вносити зміни в політику підприємства, своєчасно коригувати стратегію та постійно поліпшувати систему економіко-екологічного управління.

2. Систематизовано інструментарій економіко-екологічного аналізу за стадіями обробки даних по наступним критеріям: показники, індикатори параметри. Доведено, що методи економіко-екологічного аналізу не повною мірою відповідають умовам функціонування підприємств на Україні тому, що екологічні показники відслідковуються не в повному обсязі, відсутні відповідні статті статистичної звітності, не простежується взаємозв’язок між екологічною політикою підприємства й фінансовими показниками його діяльності.

3. Аналіз існуючих підходів до оцінки економіко-екологічної діяльності підприємства показав, що відсутній єдиний підхід до побудови інтегрального показника економіко-екологічної діяльності, в якості якого пропонується застосовувати один універсальний показник, або агрегований показник на базі декількох окремих показників. Зазначені інтегральні показники не мають поширеного застосування на практиці внаслідок недосконалості запропонованих методик. Це обумовлює необхідність розробки науково-методичного підходу до оцінки економіко-екологічної діяльності підприємства на підставі рейтингу.

4. Обгрунтовано, що економіко-екологічний рейтинг підприємства - це система оцінки підприємства, яка дозволяє віднести його до певної категорії на основі індикаторів економіко-екологічного стану. Доведено, що основою економіко-екологічного рейтингу є механізм кількісної оцінки економіко-екологічного рівня підприємства. Економіко-екологічний рівень підприємства визначено як співвідношення фактичного й нормативного стану економіко-екологічного функціонування підприємства, що відображається системою відносних показників якості навколишнього середовища, природоємності й ресурсозбереження у взаємозв'язку з техніко-економічним станом виробництва, обумовленим екологічністю техніки, технології, сировини, матеріалів, продукції; станом організації, планування й стимулювання природоохоронної діяльності, а також раціонального природокористування й використовуваних економічних важелів.

5. Запропонований науково-методичний підхід до побудови економіко-екологічного рейтингу передбачає застосування методів кластерного аналізу для первинного поділу підприємств на групи. Для встановлення рейтингової економіко-екологічної оцінки адаптовані засоби дискримінантного аналізу, що дозволяє не тільки одержати кількісне значення рейтингової оцінки для досліджуваної сукупності, але й виявити її структуру, створити правило віднесення нових об'єктів до вже наявних груп, що особливо важливо при динамічності середовища функціонування об'єктів дослідження.

6. Обґрунтовано систему показників економіко-екологічної діяльності підприємства для створення методу економіко-екологічного рейтингу, яка включає показники стану природокористування, ефективності природоохоронної діяльності, використання основних засобів природоохоронного призначення, екологічності виробництва, економічного стану підприємства, екологічності системи управління. Скорочення інформаційного простору для отримання індикаторів економіко-екологічного стану запропоновано здійснити за допомогою методів кластерного аналізу.

7. Розрахунки економіко-екологічного рейтингу підприємств хлібопекарської промисловості стверджують, що вихідна сукупність підприємств має стійку тенденцію до поділу на дві групи: екологічно небезпечні підприємства та підприємства, що здійснюють менш екологічно шкідливий вплив на навколишнє середовище.

8. Доведено взаємозалежність рейтингової економіко-екологічної оцінки від наявності системи економіко-екологічного управління. Обґрунтовано, що система економіко-екологічного управління повинна бути інтегрованою в загальну систему управління та базуватися на циклі Демінга. До основних інструментів економіко-екологічного управління в дисертації віднесено економіко-екологічний рейтинг підприємства, підхід на основі оцінки життєвого циклу товару, еко-аудит, відкриту звітність і взаємодію з зацікавленими сторонами. Особливе місце серед інструментів займає економіко-екологічний рейтинг, який забезпечує постійне поліпшення системи управління.

9. Запропоновано методичні рекомендації до побудови системи економіко-екологічного управління підприємством хлібопекарської промисловості з використанням економіко-екологічного рейтингу, який забезпечує постійне поліпшення системи управління. Запропонований підхід впроваджено в асоціації “Донбасхліб”, економічний ефект склав 21,4 грн.

Список опублікованих праць за темою дисертації

у провідних фахових наукових виданнях:

1. Балакай О.Б. Концепція стійкого розвитку та ринкова економіка// Схід.- 2004 р.- № 2.- С. 58-62.

2. Балакай О.Б. Методичні підходи до оцінки рівня еколого-економічної діяльності підприємства// Торгівля і ринок України.- Донецьк: Дон ДУЕТ.- 2004. -Вип.16.-т. 2.– С.331 – 339.

3. Балакай О.Б. Роль предпринимательства в реализации концепции устойчивого развития // Галицький економічний вісник. – 2005. - №1.- С. 52-57.

4. Балакай О.Б. Эколого-экономический анализ в системе управления предприятием// Економіка: проблеми теорії та практики.- Дніпропетровськ: ДНУ.-2006.- Вип. 214.- т. 2.-С. 372-379.

5. Балакай О. Б. Методы рейтинговой оценки эколого-экономического уровня //Вісник Донецького університету.– Донецьк: ДонНУ.- 2006.-т. 2.–С. 133-141.

6. Черніченко Г.О., Половян О.В., Балакай О.Б. Рейтингова оцінка інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання// Теоретичні та прикладні питання економіки. -К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”.- 2006.- Вип.9.- С. 118-126. (Особистий внесок: обгрунтовано використання дискримінантного аналізу для побудови рейтингу – 0,23 д. арк.)

за матеріалами конференцій

7. Балакай О.Б. Переработка отходов как инновационная стратегия деятельности предприятий (Мировой опыт и перспективы развития в Украине) //Экология и безопасность жизнедеятельности: инновационные процессы в науке, технологиях и образовании: Матер. регион. науч.-практ. конф.- Макеевка: МЭГИ.- 2001 г.- С. 127 – 131.

8. Балакай О.Б. Современный бизнес и экологические ценности (опыт промышленно-развитых стран)// Современный бизнес: проблемы, тенденции, перспективы: Матер. науч.-практ. семин. - Донецк: “Бизнес-альянс Донбасса”.- 2001.- С 4-5.

9. Балакай О.Б. Проблема показателей устойчивого развития// Экология и безопасность жизнедеятельности; инновационные процессы в науке, технологиях и образовании: Матер. 2 регион. науч.-практ. конф.- Макеевка:Изд-во БСГ.- 2003.- С. 127 – 131.

10. Балакай О.Б. Концепция устойчивого развития и экономический рост// Економіка і маркетинг в 21 сторіччі: Матер. 5 міжнар. конф.- Донецьк: РВА ДонНТУ.- 2004.- С. 5-6.

11. Балакай О.Б. Методические подходы к определению эколого-экономического рейтинга предприятия// Динаміка наукових досліджень: Матер. 3 міжнар. наук.-практ. конф.- Дніпропетровськ: Наука і освіта.-2004.- Том 46.- С. 8-10.

12. Балакай О.Б. Тенденции формирования экологического предпринимательства в Украине// Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія та сьогодення: Матер. 2 міжнар. наук. конф. - Тернопіль: Інстітут економіки і підприємницьтва.- 2004.- С. 8 –10.

13. Балакай О.Б. Экологические приоритеты современной производственной политики в Украине// Економічні проблеми промислового розвитку в Україні: Матер. всеукр. наук.-практ. конф. -Донецьк: Ін-т економіки пром-сті.- 2005.- С. 7-8.

14. Балакай О.Б. Проблема эколого-экономических показателей производственной деятельности: вопросы методики и практики// Вісник Донбаської національної академии будівництва і архітектури: Матер. 4 міжнар. конфер. –Макіївка.- 2005.- Вип. 52. - С. 3-5.

АНОТАЦІЯ

Балакай О.Б. Економіко-екологічний рейтинг у системі управління підприємством. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04.- економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності).- Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Донецьк, 2007.

Дисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних положень, розробці методичних підходів і практичних рекомендацій з формування методу рейтингової оцінки економіко-екологічної діяльності підприємства для підвищення ефективності управління.

Запропоновано концептуальний підхід до формування системи економіко-екологічного управління на принципах сталого розвитку. Визначено поняття економіко-екологічного рейтингу підприємства. Запропоновано науково-методичний підхід до побудови економіко-екологічного рейтингу з використанням засобів кластерного та дискримінантного аналізу. Доведено взаємозалежність рейтингової економіко-екологічної оцінки від наявності та стану системи економіко-екологічного управління. Запропоновано методичні рекомендації до побудови системи економіко-екологічного управління підприємством хлібопекарської промисловості з використанням економіко-екологічного рейтингу, який є основою постійного поліпшення системи економіко-екологічного управління.

Ключові слова: економіко-екологічний рейтинг, сталий розвиток, економіко-екологічна оцінка, економіко-екологічне управління, хлібопекарська промисловість.

Аннотация

Балакай О.Б. Экономико-экологический рейтинг в системе управления предприятием. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04.-Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности).-Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского, Донецк, 2007.

Диссертация посвящена развитию теоретических положений, разработке методических подходов и практических рекомендаций по формированию научно-методических подходов к рейтинговой оценке экономико-экологической деятельности предприятия для повышения эффективности управления.

Обобщены концептуальные подходы к экономико-экологическому управлению и предложена концептуальная схема системы экономико-экологического управления предприятием на базе принципов устойчивого развития. Доказано, что использование экономико-экологического рейтинга в системе экономико-экологического управления позволит реализовать принцип постоянного улучшения системы управления.

На основании анализа методических подходов к оценке экономико-экологической деятельности предприятия доказана необходимость разработки экономико-экологического рейтинга. Обосновано, что экономико-экологический рейтинг предприятия - это система оценки предприятия, которая позволяет отнести его к определенной категории на основе индикаторов экономико-экологического состояния. Основой экономико-экологического рейтинга является механизм количественной оценки экономико-экологического уровня предприятия, который представляет собой соотношение фактического и нормативного состояния экономико-экологического функционирования предприятия, отражаемое системой относительных и удельных показателей качества окружающей среды, природоемкости и ресурсосбережения во взаимосвязи с технико-экономическим состоянием производства, определяемым экологичностью техники, технологии, сырья, материалов, продукции; состоянием организации, планирования и стимулирования природоохранной деятельности, а также рационального природопользования и используемых экономических рычагов в процессе природопользования.

Определено, что процесс рейтинговой оценки экономико-экологической деятельности предприятия предусматривает выполнение ряда последовательных этапов: определение цели; формирование системы показателей; сбор исходной информации; выбор методики стандартизации показателей; интегральная оценка; ранжирование объектов по значению рейтингов; практическое использование полученных результатов. Предложен научно-методический подход к проведению ранжирования предприятий на основе использования методов кластерного анализа для первичного разделения объектов загрязнителей и сокращения информационного пространства. Для расчета экономико-экологического рейтинга адаптированы средства дискриминантного анализа, что позволяет получить не только количественное значение рейтинговой оценки для исследуемой совокупности, но и выявить ее структуру.

Обоснована система показателей экономико-экологической деятельности промышленного предприятия, которая состоит из 6 групп: состояние природопользования, эффективность природоохранной деятельности, использование основных средств природоохранного назначения, экологичность производства, экономическое состояние предприятия, экологичность системы управления. В результате сокращения информационного пространства определены индикаторы экономико-экологического состояния для предприятий хлебопекарной промышленности (по одному из каждой группы)

Расчет экономико-экологического рейтинга предприятий хлебопекарной промышленности свидетельствуют о тенденции разделения предприятий на две группы: экологически опасные и предприятия с наименьшим негативным влиянием на окружающую среду. Доказана взаимозависимость между экономико-экологическим рейтингом и наличием системы экономико-экологического управления. Обосновано, что система экономико-экологического управления должна быть интегрирована в общую систему управления предприятием, базироваться на цикле Деминга и включать деятельность по планированию, организационную структуру, обязанности, методы и методики, процессы и ресурсы. К основным инструментам экономико-экологического управления в диссертации отнесены экономико-экологический рейтинг, эко-аудит, подход на основе жизненного цикла продукции, открытая отчетность и взаимодействие с заинтересованными сторонами. Среди показателей эффективности особое место занимает экономико-экологический рейтинг, который позволяет реализовать принцип постоянного улучшения в системе экономико-экологического управления предприятием и оценить эффективность системы управления.

Разработаны методические рекомендации по внедрению системы экономико-экологического управления с использованием рейтинговой оценки экономико-экологической деятельности. Доказана необходимость включения соответствующих нормативов в требования к производственным и другим процессам на предприятии, учета их при планировании и осуществлении деятельности.

Ключевые слова: экономико-экологический рейтинг, устойчивое развитие, экономико-экологическая оценка, экономико-экологическое управление, хлебопекарная промышленность.

AnNotation

Balakai, O.B. Economic and ecological rating in the system of enterprise management. – Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of economic sciences in speciality 08.00.04. – Economics and enterprise management (by type of economic activities) –Donetsk National University of Economics and Trade named Mehail Tugan-Baranovsky, Donetsk, 2007.

The dissertation is devoted to the development of theoretical positions, elaboration of methodical approaches and practical recommendations as to the formation of method of rating evaluation of enterprise economic and ecological activities with the aim to enhance management efficiency.

Suggested is a conceptual approach to the formation of economic and ecological management system based on the principles of sustainable development. Grounded is the fact that economic and ecological rating of enterprise is a system of enterprise evaluation, which enables to refer the enterprise to a certain category according to the indicators of its economic and ecological state.

Suggested is a scientific methodological approach to economic-ecological rating determination with the help of cluster analysis and adapted descriminant model.

Proved is the interdependence of economic and ecological evaluation and the current state of economic and ecological management system.

Suggested is a mechanism of introduction of the system of economic and ecological management of a bread-baking industry enterprise with the use of economic and ecological rating evaluation of activities, which is the foundation for continuous improvement of economic and ecological management.

Key words: economic and ecological rating, sustainable development, economic and ecological evaluation, economic and ecological management, bread-baking industry.