ВСТУП
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
БУРЯК ОЛЕГ ПЕТРОВИЧ
УДК 330.342+336.1:352
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ФІНАНСОВИХ ІНСТИТУТІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ УКРАЇНИ
Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі податків, бюджету і казначейської справи Львівської державної фінансової академії.
Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент
Альошина Лідія Євгенівна,
Львівська державна фінансова академія,
проректор з наукової роботи.
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор
Полозенко Дмитро Васильович,
Науково-дослідний фінансовий інститут
при Міністерстві фінансів України,
завідувач відділенням;
кандидат економічних наук
Демків Олег Іванович,
Головне фінансове управління
Львівської обласної державної адміністрації,
начальник. |
Захист відбудеться “10” жовтня 2007 року о 1200 год. на засіданні спеціалізованої Вченої ради К 35.154.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.
Автореферат розісланий “8” вересня 2007 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Сторонянська І.З.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Стратегічна доктрина та пріоритети національного розвитку передбачають побудову демократичного, соціально орієнтованого суспільства, концептуально-базисним підґрунтям якого є місцеве самоврядування як суб’єкт адміністративної вертикалі фінансових правовідносин в державі. Істотне розширення функцій, завдань, повноважень місцевих органів влади й управління за останні роки не призвело, однак, до відповідного зростання ресурсного потенціалу територій.
Водночас розбудова фінансової, фіскально-економічної, бюджетної систем у контексті євроінтеграційних процесів, підписання й ратифікація парламентом низки документів у галузі місцевого самоврядування вимагають переосмислення соціально-економічної природи місцевих фінансів, їх місця й ролі в економічній системі держави, теоретичного обґрунтування процесів формування дохідної бази і напрямів використання коштів місцевих бюджетів, сутності місцевого оподаткування та його значення у забезпеченні фінансової стійкості територіальних громад, створення ефективної системи міжбюджетних відносин і територіального фінансового вирівнювання.
З огляду на це виняткової актуальності набувають теоретико-методологічні й прикладні питання становлення та розвитку місцевих фінансових інститутів, їх адаптації до вимог ринкового економічного середовища.
Різнобічні аспекти окресленої проблематики висвітлювалися в роботах класиків політичної економії – А.Сміта, К.Штейна, Л.Штейна, Р.Гнейста, А.Вагнера, Р.Рау; відомих економістів ХІХ-ХХ століть – І.Озерова, В.Твердохлєбова, М.Курчинського, Л.Ходського, А.Маркова, Б.Кринської, М.Мітіліна, М.Сірінова, Г.Тіктіна, Є.Яніцького, В.Шавриної, Г.Поляка та інших; вчених-фінансистів сучасності – В.Андрущенка, В.Гейця, В.Зайчикової, В.Кравченка, В.Опаріна, В.Суторміної, В.Федосова, Д.Полозенка, І.Алєксєєва, І.Луніної, К.Павлюк, М.Козоріз, О.Василика, О.Вовчак, О.Кириленко, О.Демківа, С.Льовочкіна, С.Юрія, Т.Смовженко, Ц.Огня тощо. Проте ціла низка проблемних питань в галузі фінансового забезпечення місцевого самоврядування потребує додаткового вивчення. Зокрема, розвиток системи фінансових інститутів місцевого самоврядування розглядається автором як вагомий стабілізуючий чинник, що сприяє налагодженню ефективної співпраці державного і приватного секторів щодо надання суспільних послуг громадянам, а це спонукає до більш ретельного аналізу форм і методів подальшого розвитку місцевих фінансових інститутів та удосконалення їх функціонування. Враховуючи проголошений курс європейської інтеграції нашої держави, потреби адміністративно-територіальної реформи, дана проблема розглядається в контексті цих перетворень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов’язаний із науковими темами, які виконувалися у Львівській державній фінансовій академії Міністерства фінансів України: „Дослідження методів фінансової підтримки підприємництва в умовах ринкової трансформації економіки” (номер державної реєстрації 0100U003503) та „Моделювання податково-бюджетної політики” (відповідно до договору укладеного, між Львівською державною фінансовою академією та Департаментом з бюджету Міністерства фінансів України від 09.02.2001 №03-01). За цими темами автором розроблено рекомендації щодо удосконалення системи фінансових інститутів місцевого самоврядування для забезпечення ефективного їх функціонування.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних підходів до забезпечення ефективності функціонування місцевих фінансових інститутів, обґрунтування напрямів їх реформування в контексті зміцнення фінансової стійкості адміністративно-територіальних одиниць, зростання ролі місцевих фінансів як ринкових інструментів стабілізації соціально-економічного розвитку держави.
Відповідно до поставленої мети дослідження у дисертації вирішуються такі завдання:
- на основі узагальнення та аналізу поглядів представників світових наукових шкіл і вітчизняних науковців виявити та уточнити економічну сутність і визначеність категорій і понять, пов’язаних із системою місцевих фінансів, зокрема такої ланки як фінансові інститути місцевого самоврядування;
- проаналізувати механізм функціонування інституту місцевих бюджетів, визначити перспективні напрями реструктуризації їх дохідної та видаткової частин на основі оптимального поєднання власних, закріплених, регульованих податків у процесі фінансового забезпечення власних і делегованих повноважень місцевої представницької влади та органів місцевого самоврядування;
- систематизувати склад і перелік місцевих податків і зборів як пріоритетного фіскально-економічного важеля реалізації фінансової політики територіальних громад з метою формування адекватної ресурсної бази для повноцінного фінансування власних видаткових повноважень територіальних громад;
- обґрунтувати систему фінансового менеджменту на територіальному рівні управління (муніципального фінансового менеджменту) на засадах якісно нової, адекватної ринковим економічним умовам, методики бюджетного планування та фінансового контролю;
- запропонувати напрями реформування та підкреслити перспективи розвитку місцевих фінансових інститутів в умовах адміністративно-територіальної реформи та з урахуванням ратифікованих парламентом України міжнародних документів у галузі місцевого самоврядування.
Об’єктом дослідження є система місцевих фінансових інститутів з властивими їй фінансовими відносинами і фінансовими ресурсами. Предметом дисертаційного дослідження виступили теоретико-методичні засади розвитку фінансових інститутів місцевого самоврядування та напрямки удосконалення системи управління місцевими фінансами.
Методологія та методика дослідження. Методологічною основою роботи є система законів і наукових принципів, розроблених економічною наукою щодо проблем функціонування місцевих фінансових інститутів, їх значення та ролі у фінансовому механізмі ринкової економіки.
В основу дисертаційного дослідження покладено системний підхід до вивчення місця місцевих фінансів у суспільній фінансовій структурі та визначення інструментарію їх впливу на соціально-економічний розвиток територіальних громад. Для вирішення поставлених у роботі завдань використано різноманітні загальнонаукові й спеціальні методи дослідження, зокрема: концептуального аналізу та синтезу – для визначення засадних принципів та теоретичних підходів до формування системи фінансових інститутів місцевого самоврядування; історико-порівняльний метод – для періодизації процесу розвитку місцевих фінансів та формування наукових поглядів на їх сутність та специфічні риси; методи наукової абстракції та статистичні прийоми групування, динамічних порівнянь – для досліджень кількісного та якісного складу доходів і видатків бюджетів різних рівнів, динаміки їх наповнюваності та витрачання; формально-логічні методи, методи графічного зображення, моделювання та узагальнення – для розробки алгоритму та оцінної моделі коефіцієнтного аналізу ефективності політики горизонтального бюджетного вирівнювання на територіальному рівні.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі, нормативно-правові акти, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, звітні дані Міністерства фінансів України, Державного казначейства України та рішення Львівської обласної ради народних депутатів з досліджуваних питань, наукові та монографічні публікації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
вперше:
- обґрунтовані методичні підходи та здійснено комплексну оцінку збалансованості власних доходів місцевих бюджетів з видатковими бюджетними повноваженнями, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, на прикладі місцевих бюджетів першого та другого рівнів управління;
- розроблено алгоритм оцінки ефективності бюджетних трансфертів горизонтального фінансового вирівнювання на основі використання коефіцієнтів Джині вхідних і вихідних бюджетних потоків, ресурсно-фінансового потенціалу території та чисельності населення;
удосконалено:
- науково-методичні підходи до визначення функціональних елементів процесу управління фінансовими ресурсами місцевого самоврядування із наступною їх логічно-послідовною інтерпретацією: фінансове планування – оперативне управління – фінансове регулювання – фінансовий контроль;
- систему показників оцінки платоспроможності територіальної громади в частині аналізу боргового навантаження, стану управління бюджетними ресурсами, оцінки змін показників міжбюджетних трансфертів і тенденцій податкової бази місцевих бюджетів;
набули подальшого розвитку:
- теоретико-методичні підходи до раціоналізації функціональної та організаційної структури місцевої фінансової системи з огляду на демократизацію фінансових відносин за вертикаллю центральний уряд – місцеве самоврядування та подальшу локалізацію бюджетних відносин;
- напрями удосконалення місцевого оподаткування шляхом запровадження фіскально достатніх їх видів, розширення функцій місцевих органів влади й управління в галузі податкового менеджменту.
Практичне значення дослідження полягає в застосуванні висвітлених шляхів підвищення ефективності функціонування місцевих фінансових інститутів з метою: збалансування власних видаткових повноважень з наявними власними джерелами надходжень; делегованих видатків – з відповідним обсягом закріплених податкових і неподаткових доходів; застосуванні запропонованого алгоритму розрахунку міжбюджетних трансфертів при наданні сум дотацій вирівнювання для місцевих бюджетів.
Отримані теоретичні положення, а також нові методичні підходи дисертаційного дослідження можна використати для подальших економічних досліджень в даній галузі та у процесі викладання економічних дисциплін у вищих навчальних закладах, при підготовці навчальних і методичних посібників, спецкурсів. Зокрема, вони були використані:
· Головним управлінням економіки ЛОДА при розробці Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року, а також щорічної Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області (довідка №40-40-1-783 від 16.03.2007 р.);
· Головним фінансовим управлінням ЛОДА для обґрунтування передбачених заходів удосконалення бюджетного регулювання процесів соціально-економічного розвитку підвідомчих територій (довідка №10-26 від 23.05.2007 р.);
· у науково-дослідній діяльності Львівської комерційної академії при розробці методики оцінки економічної ефективності функціонування макроекономічних систем перехідного типу, зокрема, щодо взаємодії та інтеграції критеріїв ефективності та справедливості оподаткування в сучасній економічній системі (довідка №441/022 від 16.03.2007 р.);
· у навчальному процесі Львівської державної фінансової академії при розробці програм і викладанні курсів „Податкова система”, „Місцеві фінанси”, „Складання і виконання бюджету”, „Місцеві фінанси та фіскальне адміністрування” (довідка №46 від 26.02.2007 р.) та Львівської комерційної академії при підготовці методичного забезпечення з дисциплін „Політична економія”, „Макроекономічна теорія” (довідка №184/01-1.08 від 14.03.2007 р).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, у якій висвітлені методологічні підходи, ідеї, концепції, що належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї, які є наслідком особистих досліджень здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження апробовані й отримали позитивну оцінку на міжнародних, внутрішніх та регіональних конференціях, зокрема на ІІ науково-практичній конференції „Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації” (м.Львів, 1-2 листопада 2001 р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції „Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (м.Львів, 11-12 листопада 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти” (м.Запоріжжя, 20 квітня 2005 р.); VI міжнародній науково-практичній конференції „Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки” (м.Донецьк, 24 листопада 2006 р.); міжвузівській студентсько-аспірантській конференції „Перспективні напрямки реформування фінансової системи України” (м.Львів, 30 листопада 2006 р.); міжнародному економічному форумі „Інвестиційні можливості Хмельниччини” (м.Хмельницький, 8 грудня 2006 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 16 наукових праць загальним обсягом 6,05 д.а., в тому числі особисто автору належать 3,60 д.а. У фахових виданнях опубліковано 9 наукових статей.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дослідження викладено на 195 сторінках друкованого тексту. Робота містить 12 рисунків, 30 таблиць, 12 додатків. Список використаних літературних джерел включає 197 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі “Теоретико-методичні засади формування та розвитку фінансових інститутів місцевого самоврядування в Україні” розкрито зміст категорії “місцеві фінанси” як сфери фінансової системи держави та інструмента ресурсного забезпечення виконання функцій і завдань місцевого самоврядування, досліджено підходи до структуризації місцевої фінансової системи за функціональним призначенням та інституційною ієрархічною будовою, з’ясовано закономірності становлення, динамічність розвитку фінансових відносин на територіальному рівні управління за умов формування ринкового економічного середовища.
На підставі вивчення соціально-економічної природи та аналізу дефініцій місцевих фінансів з’ясовано, що їх традиційне визначення як системи економічних відносин, пов’язаних з розподілом і перерозподілом вартості ВВП на територіальному рівні управління з метою забезпечення виконання функцій і завдань (власних і делегованих), покладених на органи місцевого самоврядування, відображає розподіл повноважень між різними рівнями адміністративної ієрархії.
Останній ґрунтується на відповідних теоріях місцевого самоврядування: децентралізаційній, “природного права”, вольності общин, державній, громадсько-господарського самоврядування, муніципального соціалізму. З прийняттям у 1985 році Європейської хартії про місцеве самоврядування провідне місце посіла теорія громадсько-господарського самоврядування, або муніципального дуалізму. Ця теорія передбачає закріплення за державною владою сфери політичних повноважень з відповідним делегуванням місцевому самоврядуванню низки неполітичних повноважень на засадах доцільності, ефективності, субсидіарності. Задекларовані в Бюджетному кодексі України засади розмежування доходів і видатків між різними рівнями бюджетної системи базуються на вихідних методологічних положеннях теорії муніципального дуалізму.
Сутність категорії “місцеві фінанси” реалізується через функції, які вона виконує. На основі синтезу різних функціональних властивостей місцевих фінансів обґрунтовано такі їх функції: розподільчу, регулятивну, контрольну. Реалізація ж майнових, соціальних, економічних та політичних функцій місцевого самоврядування в частині їх фінансового забезпечення здійснюється через фінансові інститути, які й розглядаються в роботі як форми організації фінансування виконання органами місцевого самоврядування покладених на них функцій. До них віднесено інститути: місцевих бюджетів; місцевого оподаткування; цільових, позабюджетних, валютних, страхових та інших фондів; комунального кредиту та муніципальних запозичень; комунальної власності.
У роботі значне місце відводиться ретроспективному аналізу становлення та розвитку місцевих фінансових інституцій в Україні. Їх сутність розглядається поетапно, починаючи з другої половини ХІХ ст. і до теперішнього часу, і свідчить про розвиток поглядів у сфері місцевих фінансів у тісному взаємозв’язку з еволюційними змінами політичної доктрини суспільства, ролі місцевих органів влади і самоврядування в адміністративно-управлінській вертикалі в різні періоди часу.
Дослідження показали, що сучасне трактування місцевих фінансів, їх ролі у територіальному фінансовому забезпеченні ґрунтується на ратифікованих Україною міжнародних документах у галузі місцевого самоврядування, насамперед на Європейській хартії про місцеве самоврядування. Конвергенція вітчизняних місцевих фінансових інститутів у світове господарство вимагає проведення адміністративної реформи на засадах бюджетного федералізму, удосконалення місцевих і закріплених податків, реалізації перерозподільчих відносин через систему фінансового вирівнювання, зміщення акцентів державної фінансової політики на регіональний рівень управління.
Отже, дослідження теоретико-методичних засад функціонування фінансових інститутів місцевого самоврядування засвідчив їх неадекватність фінансовій системі ринкового типу. Першорядного вирішення потребують проблеми наповнюваності місцевих бюджетів, істотного підвищення фіскального потенціалу місцевих податків і зборів, ефективного використання фінансових ресурсів підприємств місцевого господарства, зростання надходжень цільових фондів місцевого самоврядування в контексті збалансованого фінансування цільових програм місцевого значення, збільшення обсягів муніципальних запозичень за рахунок формування бюджету розвитку як основного джерела фінансового забезпечення програм інвестиційного розвитку регіону (рис. 1).
Другий розділ “Аналіз і оцінка функціонування основних фінансових інститутів місцевого самоврядування” присвячений науково-практичному опрацюванню проблематики функціонування місцевих фінансових інститутів за умов становлення ринкових відносин, висвітленню методів і джерел формування місцевих бюджетів, оцінці відповідності бюджетних надходжень видатковим повноваженням з реалізації місцевих програм, пошуку адекватних сучасним соціально-економічним умовам суспільного розвитку напрямів реструктуризації фінансових ресурсів місцевого самоврядування. Зокрема, основна увага приділена аналітичним дослідженням та оцінці результатів функціонування таких провідних фінансових інститутів місцевого самоврядування як інститут місцевих бюджетів, інститут місцевого оподаткування та інститут комунальної власності.
За умов ринкового реформування національної економіки відбуваються глибокі зміни в механізмі перерозподілу фінансових ресурсів між державою і регіонами в розрізі окремих територіальних громад, всередині територіальних громад за напрямами бюджетних призначень між окремими розпорядниками та отримувачами бюджетних коштів. Провідне місце в системі цих фінансових потоків займають місцеві бюджети.
У роботі досліджуються функціональні засади становлення інституту місцевих бюджетів як економічної, соціальної, політичної, правової категорії. Теоретично узагальнено комплексний формат сутності даної категорії:
1) за економічним змістом – це система фінансових відносин з приводу формування та використання бюджетного фонду з метою виконання функцій і завдань місцевого самоврядування;
2) за формою прояву – основний фінансовий план території;
3) за матеріальним вираженням – фінансовий фонд місцевого значення.
Бюджетним кодексом та низкою нормативних документів у галузі бюджетного регулювання встановлено чіткий розподіл доходів місцевих бюджетів між різними рівнями управління з відповідним поділом на власні, закріплені, регульовані, а також визначено видаткові бюджетні повноваження щодо фінансування власних і делегованих видатків. Водночас проблема наповнюваності територіальних бюджетів набула ще більшої гостроти, про що свідчить відносне скорочення частки місцевих бюджетів у ВВП та доходах зведеного бюджету.
Зокрема, аналіз структури місцевих бюджетів у динаміці за 2001-2005 рр. на прикладі обласного бюджету Львівської області та місцевого бюджету м. Львова засвідчив значну частку бюджетних трансфертів, а також перевищення закріплених бюджетних надходжень над власними, що яскраво ілюструє домінування держави у процесі територіального фінансового перерозподілу коштів і суттєво обмежує сферу дії критерію субсидіарності побудови бюджетної системи.
Серед негативних чинників кількісного фінансового наповнення територіальних бюджетів, які випливають із проведених розрахунків та оцінки складу і структури бюджетних надходжень, в роботі виокремлено наступні:
1) відносне скорочення частки податків у складі власних доходів, що компенсувалося зростанням неподаткових надходжень, доходів від використання комунального майна і ресурсів, приватизації, послуг місцевого самоврядування, які мають лише разовий очікуваний ефект, а у випадку відчуження комунальної власності взагалі призводять до втрати частини створеного у регіоні національного багатства;
2) відсутність встановлених на загальнодержавному рівні кількісних параметрів соціальних гарантій, що не дає чіткого окреслення підходів до формування кошика доходів, які враховуються та, відповідно, не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;
3) неврегульованість єдиної методологічної бази планування бюджетних потоків доходів і видатків, відсутність узгодження між потребами у фінансуванні та наявними ресурсами для його забезпечення;
4) недостатнє врахування якісних стимулів економічного зростання територіальних колективів за централізованого формування кошика доходів на виконання як власних повноважень, так і делегованих державою функцій;
5) формальна участь місцевої влади у бюджетному процесі шляхом реалізації схвалених парламентом засад бюджетно-податкової політики, формування дохідної частини не від досягнутого рівня, а з огляду на доведені ліміти дотацій вирівнювання і субвенцій.
Крім того, перелічені чинники зумовили незбалансоване фінансування власних видатків за рахунок власних доходів та нераціональне співвідношення між закріпленими доходами і делегованими державою бюджетними асигнуваннями, що здійснюються відповідно з місцевих бюджетів першого рівня управління та бюджетів територіальних громад (табл. 1).
Таблиця 1
Співвідношення власних і закріплених доходів обласного бюджету Львівської області та міського бюджету Львова із сумою власних і делегованих видатків у 2001-2005 рр., тис. грн.
Рік | Доходи бюджету | Видатки бюджету | Відхилення (+, -)
Обласний бюджет Львівської області
2001 | 141137,0 | 413608,1 | -272471,1
2002 | 157187,6 | 222171,0 | -64983,4
2003 | 188322,7 | 264631,2 | -76308,5
2004 | 173716,8 | 305585,6 | -131868,8
2005 | 248680,1 | 364040,6 | -115360,5
Міський бюджет Львова
2001 | 232905,7 | 247748,2 | -14842,5
2002 | 288040,8 | 233822,9 | 54219,7
2003 | 389605,4 | 320876,0 | 68729,4
2004 | 422180,3 | 572052,7 | -149872,4
2005 | 572564,9 | 667121,2 | -94556,3
Проблема збалансування дохідної та видаткової частин локальних бюджетів має три реальні напрями вирішення: по-перше, розширення дохідної бази і, як наслідок, збільшення бюджетних надходжень; по-друге, зменшення видатків, насамперед непродуктивної їх частини; по-третє, зовнішнє фінансування через систему прямих трансфертів вирівнювання.
Сформована в Україні система місцевого оподаткування формально гармоніює з європейськими принципами достатності надходжень і справедливого їх розподілу, незначним рівнем витрат на фіскальне адміністрування, обмеженим впливом на економічний розвиток території та соціальну поведінку громадян, ефективністю фінансування місцевих видатків, однак за змістом не виконує свого першого функціонального призначення – повноцінно забезпечувати виконання власних видаткових повноважень місцевим самоврядуванням. Це зумовлено не лише малою часткою місцевих податків і зборів (близько 4% у складі податкових надходжень і понад 2% у загальній сумі доходів бюджету) у фінансових ресурсах територіальної громади, але й невиконанням планових показників їх мобілізації (табл. 2).
Таблиця 2
Виконання плану мобілізації місцевих податків і зборів міського бюджету м. Львова за 2005 рік, тис. грн.
Найменування місцевих податків і зборів |
Виконання
за 2004 р. | Уточнений план на 2005 р. | Виконання за 2005 р. | Відхилення (+,-)
до 2004 р. | до уточ. плану на 2005 р. | 1. Комунальний податок | 3950,5 | 4176,3 | 3980,8 | 30,3 | -195,5
2. Податок з реклами | 536,9 | 537,1 | 692,4 | 155,5 | 155,3 | 3. Збір за паркування автотранспорту | 323,6 | 475,0 | 454,6 | 131,0 | -20,4 | 4. Ринковий збір | 5369,4 | 7817,1 | 6731,9 | 1362,5 | -1085,2 | 5. Збір за видачу ордера на квартиру | 4,5 | 4,1 | 2,0 | -2,5 | -2,1 | 6. Курортний збір | 1,3 | 2,0 | 3,9 | 2,6 | 1,9 | 7. Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі | - | - | 2,5 | - | - | 8. Збір за використання символіки | 145,6 | 130,0 | 165,3 | 19,7 | 35,3 | 9. Збір за проведення кіно- і телезйомок | - | - | 15,3 | - | - | 10. Збір за проведення аукціонів | 5,4 | 6,0 | 0,0 | -5,4 | 6,0 | 11. Збір з надання дозволу на встановлення об’єкта торгівлі | 280,2 | 286,6 | 333,9 | 53,7 | 47,3 | 12. Збір з власників собак | 15,3 | 13,2 | 13,0 | -2,3 | -0,2 | Всього | 10632,7 | 13447,4 | 12395,6 | 1762,9 | -1051,8
Тому, відповідно до вимог проекту адміністративно-територіальної реформи, в роботі визначено основні шляхи удосконалення механізму місцевого оподаткування у контексті його фіскальної ролі як інструмента територіальної фінансової політики, а саме:
· підвищення фіскального потенціалу місцевих податків і зборів;
· розширення переліку податкових платежів для цільового фінансування місцевих програм соціального захисту й забезпечення зайнятості населення, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних багатств, регулювання обсягів споживання підакцизних товарів, здійснення регіональної протекціоністської політики;
· широке використання подохідних, ресурсних і майнових податків для фінансування місцевої інфраструктури;
· розширення прав податкової ініціативи місцевого самоврядування.
Автором здійснена комплексна оцінка особливостей організації фінансово-господарської діяльності підприємств місцевого господарства, охарактеризовано вплив організаційних форм господарювання на фінансові результати. Встановлено, що більшості комунальних підприємств властиві значні обсяги дебіторської заборгованості; основним джерелом фінансових ресурсів є платежі населення за отримані житлово-комунальні послуги; у складі оборотних активів відсутні такі його складові, як незавершене виробництво і готова продукція; нетрадиційною є структура основних фондів, де поряд з виробничими засобами обліковуються споруди загального користування; більшість послуг з благоустрою населених пунктів має бюджетні джерела фінансування, а джерелом капіталовкладень виступають частина прибутку та амортизація. Водночас ресурсна незбалансованість, домінування адміністративних прийомів фінансового менеджменту над ринковими, відсутність стратегічних пріоритетів економічного розвитку спричиняють малоефективну та низькорентабельну (в багатьох випадках збиткову) діяльність комунального сектора. З огляду на це особливої актуальності набуває проведення комунальної реформи на засадах ринкової трансформації муніципального господарства, встановлення економічно обґрунтованих тарифів, забезпечення фінансової самодостатності територіальних громад у процесі виконання власних повноважень, запровадження механізмів громадського контролю за формуванням цін і тарифів, надання адресної допомоги тим, хто її потребує.
У третьому розділі “Напрями вдосконалення та підвищення ефективності управління місцевими фінансами в Україні та її регіонах” висвітлюється механізм управління місцевими фінансовими інститутами, визначаються напрями підвищення ефективності фіскально-бюджетної роботи на територіальному рівні управління, обґрунтовуються якісно нові підходи до формульного розрахунку горизонтального трансферту фінансового вирівнювання, окреслюються шляхи реформування локальної фінансової системи відповідно до проекту адміністративно-територіальної реформи з урахуванням світового досвіду та вимог європейських стандартів.
Для подальшого вдосконалення управлінської діяльності місцевих фінансових органів запропоновано впровадження заходів щодо ефективного нагромадження і використання фінансових ресурсів, комплекс яких в західній практиці отримав назву муніципального фінансового менеджменту. Отже, управлінська діяльність місцевих фінансових органів зводиться головно до здійснення функцій менеджменту бюджетних грошових потоків, властивих їм фінансових відносин, виконання економіко-організаційних функцій в процесі планування фінансових ресурсів території, виконання вимог затверджених планових документів, контрольно-економічних повноважень на всіх стадіях бюджетного процесу. Пропонований підхід, на думку автора, сприятиме розвитку автономії органів місцевого самоврядування у фінансовій сфері.
На підставі аналізу фінансової стійкості місцевих бюджетів (на прикладі обласного бюджету Львівської області та міського бюджету Львова) сформульовано висновок про неможливість їх збалансування у короткостроковому періоді за рахунок власних і закріплених доходів без відповідного використання трансфертів фінансового вирівнювання, сфера застосування яких наведена на рис. 2.
Потреби створення фінансових основ місцевого самоврядування зумовлюють необхідність реформи міжбюджетних відносин в Україні та територіального фінансового вирівнювання. В цьому контексті в роботі розглянуто особливості фінансового вирівнювання в зарубіжних країнах, вимоги європейських стандартів до окремих його інструментів та запропоновано якісно новий алгоритм коефіцієнтного аналізу ефективності політики горизонтального бюджетного вирівнювання, який базується на вихідних даних фінансового потенціалу території.
Розроблена оцінна модель включає чотири основних етапи:
1) визначення коефіцієнта Джині, що характеризує рівень доходів місцевого бюджету на одну особу наявного населення (Кд);
2) розрахунок коефіцієнта Джині, який відображає суму видатків місцевого бюджету на одного жителя територіального колективу (Кв);
3) порівняння отриманих значень коефіцієнтів (Кд-в = Кд – Кв);
4) оцінка ефективності політики горизонтального вирівнювання на основі коефіцієнта ефективності трансфертів (Ке):
, (1)
де В – валова додана вартість у розрахунку на одну особу.
Результати розрахунків за наведеною формулою (1) для бюджету Львівської області представлені в табл. 3.
Таблиця 3
Ефективність політики горизонтального вирівнювання бюджету Львівської області у 2003-2005 рр.
Рік
Показники | 2003 | 2004 | 2005
Доходи бюджету на одну особу наявного населення (Кд), грн. | 71,7 | 66,5 | 95,7
Видатки бюджету на одну особу наявного населення (Кв), грн. | 100,7 | 117,1 | 140,1 | Різниця між коефіцієнтами Джині (Кд-в), грн. | -29,0 | -50,6 | -44,4 | Коефіцієнт ефективності трансфертів (Ке) | 6,0 | 10,0 | 9,0 |
Порівняння реальної потреби у трансфертних платежах з фактично виділеним з державного бюджету обсягом засвідчили істотне недофінансування частини кошика делегованих видатків. Водночас перехід на запропоновану модель визначення сум дотації вирівнювання слід розглядати як перехідний етап бюджетної реформи. Крім того, ефективна політика фінансового вирівнювання повинна враховувати такі об’єктивні чинники: обмеженість обсягів перерозподілу бюджетних потоків з огляду на їхній негативний вплив на обсяги економічного зростання, поетапне скорочення сумарних вигод отримувачів трансфертів, загострення міжтериторіальних суперечностей у процесі боротьби за трансферти. Так, протягом останніх 2003-2005 рр. постійними є розбіжності в розрахункових та фактично наданих з державного бюджету сумах дотацій вирівнювання в бік недофінансування місцевих органів в межах 15-25%.
На думку автора, важливими напрямами структурної реформи місцевих фінансових інститутів є оптимальний розподіл фінансових ресурсів між різними територіальними рівнями згідно з проведеним укрупненням адміністративно-територіальних одиниць; реструктуризація дохідної частини місцевих бюджетів за рахунок підвищення фіскальної ролі майнових податків, податків на доходи громадян, місцевих податків і зборів, збільшення частки неподаткових джерел надходжень, нецільових грантів як форми фінансового територіального вирівнювання; поетапне зростання видатків місцевого характеру з огляду на розбудову соціально орієнтованих ринкових механізмів.
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дає можливість зробити наступні висновки і пропозиції:
1. Категорія “фінансові інститути місцевого самоврядування” є невід’ємною частиною місцевих фінансів, які спираючись на чинне законодавство та використовуючи певні фінансові інструменти формують специфічні фінансові відносини між органами державної влади, суб’єктами місцевого самоврядування та підприємницької діяльності і громадянами з приводу надання суспільних благ та їх ресурсного забезпечення.
2. В дисертаційній роботі фінансові інститути трактуються як форми організації фінансування процесу виконання органами місцевого самоврядування покладених на них функцій і включають інститут місцевих бюджетів, інститут місцевого оподаткування, інститут комунальної власності, інститут комунального кредиту та муніципальних запозичень, інститут валютних, резервних, страхових фондів місцевого самоврядування.
3. Виявлені тенденції еволюційного становлення фінансових інститутів свідчать про різний рівень їх розвитку. Так, пріоритетне становище займають інститути місцевих бюджетів та місцевого оподаткування, дещо менш розвиненні інститути комунальної власності та фонди муніципального значення, також на низькому рівні розвитку перебуває інститут комунального кредиту та муніципальних запозичень. Отже, констатується відсутність визначальної ознаки системи фінансових інститутів: цілісності, взаємозумовленості, системного взаємозв’язку.
4. Аналізом функціонування основних фінансових інститутів доведено низький рівень фінансової автономії бюджетів місцевого самоврядування, недостатність надходжень від місцевих податків і зборів, слабкість власної дохідної бази, залежність від трансфертів з державного бюджету, нерозвиненість відносин між органами державної та місцевої влади і суб’єктами підприємницької діяльності й громадянами, що дозволяє зробити висновок про те, що система забезпечення місцевих бюджетів в Україні залишається централізованою та має низький рівень розвитку.
5. Подальший розвиток та зміцнення системи місцевих фінансових інститутів, надання їм цільової та соціальної спрямованості пов’язується з проведенням в Україні адміністративно-територіальної реформи та переходу до європейської моделі надання суспільних послуг. Такий шлях реформування безумовно повинен супроводжуватися першочерговим запровадженням системи заходів загальнодержавного характеру щодо реформування політичних, адміністративних та економічних інститутів, а також принципів місцевого самоврядування, проголошених у Європейській хартії.
6. Проведений аналіз зарубіжного досвіду й основних теоретичних та практичних положень політики фіскальної децентралізації, її показників, формул фінансового вирівнювання засвідчив важливість та необхідність узгодженого використання цих методів міжбюджетного регулювання та їх позитивний вплив на розвиток інститутів місцевого самоврядування.
7. В процесі аналізу видаткових частин місцевих бюджетів виявлено певну невідповідність між функціями та обсягами повноважень місцевих влад та реальними можливостями фінансового забезпечення, що знижує ефективність їх функціонування. Виходячи з цього необхідно подолати зазначені суперечності збалансування місцевих бюджетів, тому пріоритетною повинна стати політика реструктуризації дохідних джерел. Зокрема пропонується:
· здійснити укрупнення територіальних громад та їх об’єднань залежно від чисельності населення та адміністративного устрою;
· сприяти інтеграції України у світове співтовариство;
· розробити механізм оптимального розподілу фінансових ресурсів між територіальними колективами;
· запровадити майнові податки і податки на капітал, підвищити фіскальну віддачу дохідно-прибуткових і місцевих податків, що сприятиме зростанню обсягів неподаткових доходів і цільових грантів і розширенню видаткових повноважень у контексті вирішення соціально-економічних програм місцевого значення;
· розвивати муніципальні запозичення у формі банківських кредитів та облігаційних позик, збільшити неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом.
8. Особливо важливим на сучасному етапі розвитку системи фінансових інститутів є створення в Україні механізму ефективного запровадження нового законодавства у сфері місцевих фінансів, як необхідної умови переходу на європейські принципи місцевого самоврядування. При цьому цей процес не повинен зводитися до ухвалення окремих правових актів з податкових, бюджетних та інших спеціальних питань, а передбачати створення системного правового поля у сфері місцевих фінансів. В цьому напрямку пропонується:
- шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу та Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про місцеві державні адміністрації” запровадити два види бюджетів на місцевому рівні, а саме:
· бюджети місцевих державних адміністрацій, як складові державного бюджету;
· бюджети місцевого самоврядування, як бюджети територіальних громад, обласних та районних бюджетів органів місцевого самоврядування;
- ухвалити Закон України “Про комунальну власність”, врегулювавши таким чином правовий статус інституту комунальної власності;
- визначити правовий статус адміністративної одиниці – громади, як складової бюджетної системи, що сприятиме підвищенню ефективності державного управління і місцевого самоврядування в Україні.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Публікації у наукових фахових виданнях:
1. Буряк О.П. Реформування місцевих податків як складової податкової системи України та проблеми її стабілізації // Соціальні-економічні дослідження в перехідний період. Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації (Щорічник наукових праць). Вип. ХІІ: В 2 ч., за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції “Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації”) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. М. І. Долішній. – Львів, 2000. – С.93-96. (0,20 д.а.)
2. Буряк О.П. Розвиток підприємництва – база економічного зростання в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні (Зб. наукових праць). Вип.2 (ХХХІІІ) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. М.І. Долішній. – Ч. 1. – Львів, 2002. – С.159-163. (0,20 д.а.)
3. Буряк О.П. Функціональна та інституційна структура місцевих фінансів // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2005. – Вип. 15.1. – С.311-319. (0,47 д.а.)
4. Буряк О.П. Дискусійні питання функцій місцевих фінансів // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2005. – Вип. 15.2. – С.134-140. (0,39 д.а.)
5. Буряк О.П. Ґенеза теорій місцевих фінансів // Вісник Львівської комерційної академії. – Серія економічна, випуск 22. – Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2006. – С.59-66. (0,59 д.а.)
6. Буряк О.П., Башнянин Г.І. Проблематика вдосконалення місцевого оподаткування в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційно-інвестиційне забезпечення стратегії розвитку регіону (Збірник наукових праць). Вип. 5(61) / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. М.І.Долішній. – Львів, 2006. – С.326-338. Особистий внесок автора: обґрунтування пропозицій щодо оптимізації складу та ставок місцевих податків. (0,72 д.а.)
7. Буряк О.П., Буряк П.Ю. Комплексний підхід до ефективного формування та використання бюджетних ресурсів місцевого самоврядування // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії. Вип. 7. – Чернівці, 2006. – С.30-37. Особистий внесок автора: пропозиції щодо розрахунку ефективності використання бюджетних ресурсів місцевого самоврядування. (0,38 д.а.)
8. Буряк О.П., Аніловська Г.Я., Благун І.Г. Місцеві податки і збори як фіскальний ресурс місцевих бюджетів та інструмент фінансової політики територіальної громади // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип. 224: В 5 т. Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С.67-83. Особистий внесок автора: розрахунок податкового потенціалу територій та податкового навантаження на територіальні бюджети, їх аналіз та висновки. (0,32 д.а.)
9. Буряк О.П., Альошина Л.Є. Шляхи та напрямки зміцнення доходів місцевих бюджетів в Україні // Вісник Львівської державної фінансової академії: збірник наукових статей. Економічні науки. – 2007. – №12. – С.6-15. Особистий внесок автора: аналіз та пропозиції щодо реструктуризації доходів бюджету Львівської області та міського бюджету м.Львова. (0,8 д.а.)
Публікації в інших виданнях:
10. Буряк О.П., Лапчук Я.С., Сухий О.О. Структурно-інституційні аспекти становлення місцевих фінансів в Україні // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти”, 20 квітня 2005р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. 4. – С.8-9. Особистий внесок автора: аналіз функціонування основних фінансових інститутів місцевого самоврядування (0,09 д.а.)
11. Буряк О.П., Буряк П.Ю. Податкова політика держави і підприємств: необхідність оптимізації // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки: Матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – С.34-37. Особистий внесок автора: критерії та показники оптимізації податкової політики держави і підприємств (0,20 д.а.)
12. Буряк О.П., Буряк П.Ю. Інтеграція системи оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в умови доступу на світовий ринок // Вісник Хмельницького національного університету: Підготовлено за матеріалами міжнародного економічного форуму „Інвестиційні можливості Хмельниччини”. Т.1: Економічні науки. – Хмельницький, 2006. – С.53-58. Особистий внесок автора: оцінка європейських вимог до політики оподаткування зовнішньоекономічної діяльності (0,30 д.а.)
13. Буряк О.П., Савіна В.В., Охендушко Г.П. Макроекономічна грошова система: державний сектор // Макроекономічна теорія: Навчальний посібник / За ред. Г. І. Башнянина, Л. С. Томашик – Львів: Новий Світ-2000, 2005. – С.249-275. Особистий внесок автора: розроблено методичні поради до вивчення даного розділу (0,51 д.а.)
14. Буряк О.П., Томашик Л.С., Башнянин Г.І. Модель чистої монополії: визначення ціни та обсягу виробництва // Економічна теорія: комплексні завдання // За ред. Г.І. Башнянина, О.В. Щедрої. – Львів: Вид-во Львівської комерційної академії, 2005. – С.131-136. Особистий внесок автора: розроблена практична частина комплексних завдань (0,10 д.а.)
15. Буряк О.П., Герцунь М.П., Башнянин Г.І. Ціноутворення за умов монополії // Економічна теорія: комплексні завдання // За ред. Г.І. Башнянина, О.В. Щедрої. – Львів: Вид-во Львівської комерційної академії, 2005. – С.136-138. Особистий внесок автора: розроблена практична частина комплексних завдань (0,18 д.а.)
16. Буряк О.П., Вовчак О.Д., Князькова Т.О., Коцупей В.М. Ринкова пропозиція: виробництво // Мікроекономічна теорія: Навч. посібник / За ред. Г.І.Башнянина, О.В.Щедрої. – Львів: Новий Світ-2000, 2007. – С.93-110. Особистий внесок автора: розроблено словник нових термінів та понять, практичний матеріал (0,60 д.а.)
АНОТАЦІЯ
Буряк О.П. Становлення та розвиток фінансових інститутів місцевого самоврядування України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. – Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів, 2007.
Дисертацію присвячено дослідженням проблем функціонування фінансових інститутів місцевого самоврядування. У роботі з’ясовано суть і значення місцевих фінансів у
