ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БОЛДУЄВА ОКСАНА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 631.173:339.13

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ АГРОТЕХНІЧНОГО СЕРВІСУ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Макаренко Петро Миколайович,

Дніпропетровський державний аграрний університет,

проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Краснов Юрій Миколайович,

Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки України,

завідувач сектором гуманітарного та сталого розвитку;

кандидат економічних наук, доцент

Курбацька Лариса Миколаївна,

Дніпропетровський державний аграрний університет,

доцент кафедри маркетингу.

Захист відбудеться 24 грудня 2007 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25, ауд. .

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий 21 листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Миронова Р.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В процесі виконання ремонтних і робіт з технічного обслуговування (ТО) одним із питань раціональної організації виробничого процесу є питання формування робочих місць і підбір кваліфікованих фахівців. При цьому необхідно використовувати наявну технічну базу і трудові ресурси так, щоб підприємство агротехнічного сервісу виконувало весь запланований об'єм робіт з мінімальними експлуатаційними витратами, і в передбачені терміни.

Агротехнічний сервіс концентрує в собі найбільш кваліфіковані інженерно-технічні кадри АПК, ефективне використання яких є найважливішою умовою збалансованого розвитку. На сьогоднішній день стан даної сфери АПК характеризується як кризовий з низьким рівнем продуктивності праці, втратою її престижності та, відповідно, “старінням” трудових ресурсів. Відставання рівня кваліфікації трудових ресурсів від рівня складності сільськогосподарських машин та застаріла техніко-технологічна база агротехнічного сервісу визначають низьку продуктивність праці, високу трудоємність виконуваних робіт. Відсутній доведений до практичного застосування механізм управління розвитком трудових ресурсів та узгодження їх особистісно-кваліфікаційних даних з вимогами складності робіт. Це є причиною зниження якості послуг з ТО та ремонту машин і позначається на результатах діяльності сільських товаровиробників. Підвищення ефективності використання трудових ресурсів має розглядатися з точки зору системи факторів взаємодії працівника із технічними засобами. Підвищення рівня якості технічного забезпечення праці і кваліфікаційного рівня працівників, є актуальним науково-практичним завданням.

Для своєчасного виконання робіт з ТО і ремонту машин велике значення має якісний склад і кваліфікаційний рівень трудових ресурсів агротехнічного сервісу. Різні аспекти сучасного стану й ефективності використання трудових ресурсів на підприємствах агротехнічного сервісу є предметом наукових досліджень багатьох учених. Значний внесок у розробку організаційно-економічних питань управління трудовими ресурсами внесли І. Безпалий, Д. Богиня, О. Бугуцький, В. Горкавий, О. Гудзинський, В. Дієсперов, М. Долішній, Ю. Краснов, Л. Курбацька, П. Макаренко, А. Мазур, М. Малик, В. Мартьянов, В. Онікієнко, Г. Оріховський, О. Редькин, П. Саблук, В. Савченко, Н. Суліма, В. Ситник, І. Тимуш, В. Швець, Н. Шевченко, В. Шиян, О. Шпикуляк, К. Якуба й інші.

Разом з тим, незважаючи на підвищену увагу до проблем розвитку та підвищення ефективності використання трудових ресурсів підприємств, слід констатувати недостатню дослідженість питань комплексного оцінювання професійно-кваліфікаційного рівня працівників та техніко-організаційних умов праці. За сучасних швидких змін економічних умов господарювання підприємств необхідний подальший розвиток механізму управління процесом узгодження трудових ресурсів, їх трудового потенціалу з наявними характеристиками техніко-технологічного забезпечення праці. Основою цього механізму повинні бути сучасні методики оцінки техніко-технологічної бази, кваліфікаційного рівня та особистісних трудових характеристик працівників.

Актуальність проблеми, недостатнє її дослідження і висвітлення в економічній літературі, теоретичне та практичне значення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були отримані в межах наукової теми досліджень Дніпропетровського державного аграрного університету за темою “Організаційно-економічні та фінансові проблеми функціонування АПК і сільських територій в умовах ринку” (номер державної реєстрації 0105U000338). Роль автора полягає в розробці системи заходів підвищення ефективності використання трудових ресурсів в агротехнічному сервісі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методичних і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємствах агротехнічного сервісу. Реалізація поставленої мети зумовлює необхідність вирішення таких завдань:

- узагальнення методичних засад ефективного використання трудових ресурсів у системі “людина-техніка”;

- визначення теоретичних засад формування вимог до професійно-кваліфікаційного рівня працівників;– 

розробка моделі ефективного використання трудових ресурсів на підприємствах агротехнічного сервісу;

- здійснення аналізу сучасного стану ефективності використання трудових ресурсів на підприємствах агротехнічного сервісу;

- обґрунтування елементів системи “людина-техніка” в агротехнічному сервісі;

- визначення впливу складності виконуваних ремонтних робіт та кваліфікаційного рівня задіяних трудових ресурсів на його трудомісткість;

- удосконалення методики оцінювання ефективності капіталовкладень у розвиток системи “людина-техніка”;

- розробка методичних підходів до підвищення ефективності використання трудових ресурсів у системі “людина-техніка”.

Об’єктом дослідження є процеси формування та ефективність використання трудових ресурсів на підприємствах агротехнічного сервісу.

Предметом дослідження є методичні основи і практичні аспекти підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємствах агротехнічного сервісу.

Методи дослідження. Теоретичною основою роботи стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у сфері формування та управління трудовими ресурсами в підприємствах АПК. Правове поле дослідження становлять чинні законодавчі та нормативні документи, що регламентують трудову діяльність працівників. Інформаційною базою дослідження є результати проведених автором наукових досліджень, офіційні статистичні матеріали.

У процесі дослідження використовувалися методи: абстрактно-логічний (дослідженні науково-теоретичних засад ефективного використання трудових ресурсів в агротехнічному сервісі); соціологічний (анкетування працівників агротехнічного сервісу); економічного аналізу (здійснення аналізу сучасного стану ефективності використання трудових ресурсів в агротехнічному сервісі); розрахунково-конструктивний (при обґрунтуванні необхідності врахування комплексу елементів та факторів впливу при розробці заходів підвищення ефективності використання трудових ресурсів в агротехнічному сервісі); графічний (для узагальнення аналітичного матеріалу та побудови моделі ефективного використання трудових ресурсів); економіко-математичного моделювання (при удосконаленні оціночного апарату стану та ефективності використання трудових ресурсів) тощо.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому:

вперше:

- розроблено для агротехнічного сервісу систему “людина-техніка” сутність якої полягає у комплексному урахуванні технічних, технологічних, соціально-економічних аспектів поєднання живої та уречевленої праці, а також особистісних якостей працівників за такими складовими її елементами: кадрові дані трудових ресурсів, їх особистісні якості, рівень кваліфікації, технічний рівень робочих місць, організаційний рівень виробничого процесу, умови праці й техніка безпеки на робочих місцях, мотивація праці;

удосконалено:

- модель ефективного використання трудових ресурсів в системі “людина-техніка” агротехнічного сервісу шляхом узгодження їх місця та ролі у виробничому процесі, якості та результативності функціонування;

- показник оцінки трудомісткості поточного ремонту в агротехнічному сервісі шляхом урахування складності виконуваних ремонтних робіт та кваліфікаційного рівня задіяних трудових ресурсів;

- методичні підходи комплексного оцінювання системи “людина-техніка” через урахування та узгодження професійно-кваліфікаційного рівня трудових ресурсів та техніко-організаційних умов праці ремонтників;

набуло подальшого розвитку:

- тлумачення сутності поняття “трудового потенціалу” як складової категорії “трудові ресурси”, під яким слід розуміти сукупну здатність і можливість у майбутньому його працівників, що мають певні якісні й кількісні характеристики, виконувати трудові завдання за визначеного рівня матеріально-технічного забезпечення та виробничих відносин;

- формування вимог до професійно-кваліфікаційного рівня трудових ресурсів шляхом виокремлення циклів початкової підготовки, підвищення кваліфікації та підготовки фахівців на середньо- та довгострокову перспективу, що враховують наявний і перспективний стан рівня техніки та технології підприємств агротехнічного сервісу;

- оцінювання економічної ефективності капіталовкладень у розвиток трудових ресурсів шляхом розробки показників економічного ефекту від раціоналізації системи “людина-техніка”, а саме економічного ефекту від зміни продуктивності, трудомісткості праці, загального приросту прибутку від капіталовкладень на раціоналізацію системи “людина-техніка”.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, способи й отримані результати є методичною основою формування та розвитку трудових ресурсів підприємств агротехнічного сервісу на основі використання принципів і методів узгодження наявного трудового потенціалу з організаційно-технічними процесами трудової діяльності на конкретних робочих місцях.

Результати дослідження використано в діяльності агропромислових підприємств Запорізької області, що підтверджується відповідними документами: ПСГП “Агрофірма “Перемога” (довідка № 923 від 10.09.2006 р.), ВАТ “Агротехсервіс” (довідка № від 20.08.2006 р.). Запропоновані методичні підходи комплексного оцінювання професійно-кваліфікаційного рівня трудових ресурсів, техніко-організаційних умов праці ремонтників та узгодження їх параметрів використані Міністерством аграрної політики України при розробці “Методичних рекомендацій атестації робочих місць ремонтно-технічного сервісу” (довідка № 37-18-1-15/3339 від 03.03.2007 р.). Положення роботи щодо удосконалення системи підготовки фахівців у сфері ремонту та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки використано Запорізькою обласною державною адміністрацію при розробці та виконанні Програми стабілізації та розвитку агоропромислового комплексу Запорізької області на період до 2010 р., (довідка № 03/2-256 від 10.08.2006 р.). Методичні рекомендації оцінювання трудових ресурсів у системі “людина-техніка” використані управлінням сільського господарства і продовольства Запорізької районної державної адміністрації (довідка № 174/01-16 від 04.04.2005 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Запорізького національного університету за програмами підготовки студентів економічних спеціальностей при викладанні дисциплін: “Економіка праці”, “Організація виробництва”, “Економіка підприємства” (довідка № 1498-02 від 28.08.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження і містяться у одноосібно опублікованих роботах.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції доповідалися, обговорювалися й одержали схвалення на науково-практичних конференціях “Формування управлінського потенціалу суспільного розвитку”, м. Запоріжжя (2004 р.), “Наукові проблеми розвитку суспільства з транзитивною економікою”, м. Мелітополь (2005 р.), “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти”, м. Дніпропетровськ (2005 р.), “Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні”, м. Дніпропетровськ (2005 р.), “Наука та інновації – 2005”, м. Дніпропетровськ (2005 р.), “Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів”, м. Запоріжжя (2005 р.), “Актуальні проблеми управління розвитком об’єктів і процесів ринкової економіки”, м. Запоріжжя (2006 р.), “Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів”, м. Запоріжжя (2006 р.), “Формування ринкових механізмів господарювання”, м. Запоріжжя (2007 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 17 наукових працях, з яких 9 – у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 5,7 обл.-вид. арк.

Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Її повний обсяг становить 199 сторінок і включає 27 рисунків, 44 таблиці, список використаних джерел з 161 найменування та 8 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі – “Науково-теоретичні засади ефективного використан-ня трудових ресурсів на підприємствах агротехнічного сервісу” – розглядаються основні теоретичні положення щодо економічної сутності та ефективності використання трудових ресурсів у системі агротехнічного сервісу.

Ефективне використання трудових ресурсів у агротехнічному сервісі має бути засноване на постійному підвищенні рівня трудового потенціалу підприємств даної системи. Під трудовим потенціалом підприємства пропонується розуміти сукупну здатність і можливість у майбутньому його працівників, які володіють певними якісними і кількісними характеристиками, виконувати трудові завдання за визначеного рівня матеріально-технічного забезпечення і виробничих відносин.

З точки зору системотехніки підприємства технічного сервісу необхідно розглядати як систему “людина-колектив-техніка-середовище”. Функціонування технічних пристроїв і трудових ресурсів, що застосовують ці пристрої в процесі своєї роботи, мають розглядатися у взаємозв'язку як система “людина-техніка”.

Трудові ресурси включають в себе трудовий потенціал робітників, які, маючи певну працездатність, професійно-кваліфікаційну підготовку і характерну для них статево-вікову структуру, здатні за визначеної інтенсивності використання робочої сили досягати конкретних соціально-економічних результатів.

Формуючи трудові ресурси агротехнічного сервісу, необхідно враховувати потреби існуючого й перспективного виробництва, у зв’язку з чим складаються вимоги до їх професійного освітнього рівня.

Загальна схема формування вимог до трудових ресурсів має містити у собі три пов'язаних між собою цикли (рис. 1).

Рис. 1. Схема формування вимог до фахівця агротехнічного сервісу

Цикл перший визначає вимоги до персоналу, що підготовлюється для роботи на існуючому виробництві. Цикл другий – вимоги щодо підвищення кваліфікації персоналу з урахуванням наявних змін у техніці та технології виробництва з метою забезпечення можливості подальшої трудової діяльності. У поняття третього циклу віднесено вимоги виробництва до кваліфікації спеціалістів у середньо- та довгостроковій перспективі. Ці вимоги визначаються як результат зіставлення завдань, вирішуваних інженером, техніком, робочим на виробництві, зі знаннями, навичками, умінням, набутими під час навчання у ВНЗ, технікумі, ПТУ, на робочому місці тощо.

Зіставлення переліку характерних завдань із рівнем підготовки трудових ресурсів дає змогу уточнити професійно-кваліфікаційні вимоги і забезпечити науково обґрунтований підбір трудових ресурсів з урахуванням матеріально-технічного забезпечення робочих місць.

Ефективність використання трудових ресурсів у агротехнічному сервісі правомірно розглядати в комплексному узагальненні факторів функціонування системи “людина-техніка”. Модель ефективності використання трудових ресурсів у системі “людина-техніка” агротехнічного сервісу наведено на рис. 2. Базові властивості функціонування системи “людина-техніка” – якість виробничо-технічної бази, система й організація технічного обслуговування (ТО) і ремонту машин, умови праці і кваліфікаційний рівень трудових ресурсів є основою для таких властивостей, як якість, надійність функціонування і продуктивність праці.

Рис. 2. Модель ефективності використання трудових ресурсів у системі “людина-техніка” в агротехнічному сервісі

У процесі аналізу ефективності використання трудових ресурсів доцільним є застосування комплексного підходу до оцінки ефективності з позицій значення кінцевих результатів виробництва, продуктивності і якості праці, організації використання трудових ресурсів як соціально-економічної системи, що дає можливість характеризувати цей процес з точки зору змісту (що робиться), організації (ким і в якому порядку) і технології (як робиться).

У другому розділі – “Сучасний стан ефективності використання трудових ресурсів на підприємствах агротехнічного сервісу” – проведено аналіз забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів в агротехнічному сервісі, а також узагальнені методичні основи оцінювання ефективності їх використання.

З метою оцінки сучасного стану та ефективності використання трудових ресурсів, а також динаміки економічного розвитку агротехнічного сервісу на регіональному рівні, нами було здійснено анкетування керівників і фахівців сільськогосподарських підприємств і підприємств агротехнічного сервісу Бердянського, Вільнянського, Токмаківського, Пологівського і Куйбишевського районів Запорізької області.

Результати анкетування показали, що однією з головних причин, що перешкоджають розвитку агротехнічного сервісу, фахівці вважають проблему забезпеченості підприємств агротехнічного сервісу кваліфікованими трудовими ресурсами. На їх думку, основними проблемами у цій сфері є: нестача трудових ресурсів відповідної кваліфікації (34%), невисокий професійний рівень працівників, включаючи керівників усіх рангів (52%), висока плинність кадрів (27%), відсутність відповідальності й ініціативи (45%), слабкий контроль з боку керівників і фахівців за дотриманням технологічної дисципліни (32%), невиконання фахівцями своїх функцій (28%), низька економічна зацікавленість у результатах праці (40%).

Серед причин економічного характеру, що стримують впровадження у виробництво науково обґрунтованих систем, відзначалися такі: слабка зацікавленість фахівців і керівників у цьому виді діяльності (42%); недостатня матеріальна зацікавленість у раціональному використанні ресурсів (38%).

Фахівці також зазначають фактор випереджального спаду обсягів агротехнічного обслуговування, порівняно зі скороченням чисельності персоналу машинного парку, і особливо виробничих площ та устаткування, складських і адміністративних приміщень. Виробничі потужності великих підприємств агротехнічного обслуговування в області використовуються в межах 40%.

Анкетування щодо визначення кваліфікаційного рівня ремонтників в сільськогосподарських підприємствах дало змогу зробити висновок, що 85,1% ремонтників мають вік старше 35 років. З цієї причини при неминучій зміні поколінь через кілька років може виникнути проблема комплектування ремонтно-обслуговуючого персоналу служб технічної експлуатації і, як наслідок, якості виконання робіт ТО й ремонту.

Вікова структура ремонтників у спеціалізованих підприємствах агротехнічного сервісу є, на наш погляд, більш раціональною: 61,1% від загальної чисельності мають вік старше 35 років. Це дає підстави вважати, що на цих підприємствах вчасно провадиться зміна поколінь, і якісний склад персоналу знижуватися не буде. Досвід забезпечення своєчасної зміни поколінь системи агротехнічного сервісу свідчить, що вікова структура ремонтників має бути такою: 18-25 років – 15%; 25-35 років – 25%; старше 35 років – 60%.

Під час обстеження кваліфікаційного рівня трудових ресурсів у агротехнічному сервісі досліджувався рівень підготовки ремонтників у навчальних закладах. Аналіз результатів тестування свідчить, що тільки 35% від загальної чисельності ремонтників мають профільну освіту, 65% не мають спеціальної підготовки в навчальних закладах і навчалися безпосередньо на робочих місцях. Найбільш низький рівень спеціальної підготовки (22%) мають ремонтники в центральних ремонтних майстернях сільськогосподарських підприємств. Високий рівень спеціальної підготовки мають працівники стацій технічного обслуговування автомобілів (СTОА) – 66% навчалися в спеціалізованих навчальних закладах. Підвищення кваліфікації ремонтників є низьким. Тільки 8% від загальної чисельності опитаних підвищували кваліфікацію з відривом від виробництва.

Оцінюючи в цілому загальний стан системи технічного сервісу АПК, в тому числі й стан та ефективність використання трудових ресурсів, слід визнати наявну глибоку соціально-економічну кризу в цій галузі АПК.

Підвищення ефективності використання трудових ресурсів є найважливішою проблемою технічного сервісу АПК. Узагальнюючи матеріали наукової та спеціальної літератури, а також результати дослідження практики господарювання підприємств агротехнічного сервісу Запорізької області визначені прогресивні організаційно-технічні заходи, спрямовані на підвищення ефективності використання трудових ресурсів у системі “людина-техніка”, до основних з яких, слід віднести: підвищення кваліфікації працівників; впровадження передових методів та прийомів праці; забезпечення раціонального режиму праці і відпочинку; створення сприятливих умов та ефективної системи стимулювання праці; удосконалення конструкції машин, устаткування й органів їх управління згідно з антропометричними даними людини; механізація важкої фізичної праці; впровадження прогресивного технологічного оснащення робочих місць; раціональне розташування предметів праці на робочих місцях.

Система “людина-техніка” складається із семи елементів: кадрові дані трудових ресурсів, їх особистісні якості, рівень кваліфікації, технічний рівень робочих місць, організаційний рівень виробничого процесу, умови праці і техніка безпеки на робочих місцях, мотивація праці. При оцінюванні системи “людина-техніка” в агротехнічному сервісі необхідно враховувати технічні, технологічні, соціально-економічні аспекти поєднання живої та уречевленої праці, а також особистісні якості ремонтників. Підвищення рівня якості системи “людина-техніка” в агротехнічному сервісі досягається за рахунок впровадження таких заходів: створення нової чи реконструкція існуючої виробничо-технічної бази; розробка і впровадження нових технологічних процесів; підвищення кваліфікаційного рівня ремонтно-обслуговуючого персоналу.

Технічний сервіс є однією з найбільш трудомістких складових системи АПК, що вимагає залучення великої кількості кваліфікованих трудових ресурсів. На трудомісткість ТО і ремонту в агротехнічному сервісі впливає рівень кваліфікації ремонтників. У зв’язку із цим з метою вдосконалення методичного апарату оцінювання ефективності використання трудових ресурсів в арготехнічному сервісі пропонується трудомісткість ремонтних робіт визначати за формулою:

tТРф = tТРн QР (1)

де tТРн – питома нормативна трудомісткість поточного ремонту; QР – результуючий коефіцієнт корегування:

QР = F(Q1, Q2, Q3, Q4, Qрр), (2)

де Qрр – коефіцієнт, що враховує кваліфікаційний рівень ремонтників (за 1 береться рівень кваліфікації, що відповідає або вищий за складність виконуваних робіт); Q1, Q2, Q3, Q4 – коефіцієнти, що враховують, відповідно, категорію умов експлуатації, модифікацію й організацію роботи об’єкта, природно-кліматичні умови, наробіток з початку експлуатації.

Найважливішим показником оцінки системи “людина-техніка” на робочому місці в агротехнічному сервісі є економічна ефективність. Одним із показників комплексної оцінки економічної ефективності капіталовкладень є економічний ефект. Економічний ефект від зміни продуктивності та трудомісткості праці при раціоналізації системи “людина-техніка” на робочих місцях має визначатися за формулами:

, (3)

де С1 і С2 – приведені витрати на один технічний вплив відповідно до і після раціоналізації робочого місця; К1 і К2 – питомі капітальні вкладення в робоче місце відповідно до і після раціоналізації; Ен – нормативний коефіцієнт окупності капітальних вкладень; W1 і W2 – продуктивність ремонтника на робочому місці (кількість технічних впливів) відповідно до і після раціоналізації чи модернізації.

, (4)

де С1 і С2 – собівартість нормо-години робіт на робочому місці відповідно до і після раціоналізації робочого місця; tТР – річна трудомісткість робіт, що виконуються на робочому місці після його раціоналізації.

Оцінювання діяльності трудових ресурсів в агротехнічному сервісі доцільно здійснювати за показниками, величина яких залежить безпосередньо від їх роботи. Таким показником є кількість машино-годин технічно справного стану тракторів, автомобілів, комбайнів та іншої техніки.

Для економічного оцінювання впливу якості робочих місць і кваліфікаційного рівня трудових ресурсів на рівень прибутковості доцільно використовувати показник приросту чистого прибутку П:

П=Д- С , (5)

де Д – сумарні приведені доходи від діяльності на робочому місці; С – сумарні приведені витрати на поліпшення якості робочого місця і підвищення кваліфікаційного рівня ремонтно-обслуговуючого персоналу:

С=СПКР+СЗП+КПВ+Н+СЕ+А , (6)

де СПКР – витрати на підвищення кваліфікаційного рівня ремонтників (мають характер одноразових витрат); СЗП – витрати на збільшення заробітної плати; КПВ – приведені капітальні вкладення на реконструкцію робочого місця; Н – збільшення загальної суми податків; СЕ – зміна величини експлуатаційних витрат; А – зміна величини амортизаційних відрахувань.

У третьому розділі – “Шляхи підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємствах агротехнічного сервісу” – здійснено розробку методичних підходів до підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємствах агротехнічного сервісу на основі методу комплексного оцінювання й узгодження професійно-кваліфікаційного рівня та якості робочих місць ремонтників у системі “людина-техніка”.

З метою підвищення якості формування та ефективності використання трудових ресурсів у агротехнічному сервісі в системі „людина-техніка” в роботі запропонована методика проведення одночасної атестації самого робочого місця і виконавців роботи.

Атестацію, як один з елементів механізму управління розвитком трудових ресурсів і системи робочих місць, пропонуємо проводити за чотирма факторами (рис. 3):

Рис. 3. Схема розрахунку коефіцієнта оцінки системи “людина-техніка”

-

-

-

-

Числове значення факторів К1, К2, К3 визначається як сума складових елементів, кожний із яких при його повній відповідності оцінюється в 0,25 бала. Елементи факторів за необхідності можуть доповнюватися і змінюватися відповідно до конкретних умов організації робочого місця.

Добір факторів, що визначають кваліфікаційний рівень трудових ресурсів, здійснювався за допомогою експертного опитування фахівців системи агротехнічного сервісу. Для дослідження використовувався метод апріорного ранжирування. Структура факторів, що характеризують професійно-кваліфікаційний рівень (ПКР) трудових ресурсів в агротехнічному сервісі наведена на рис. 4.

Рис. 4. Структура факторів професійно-кваліфікаційного рівня трудових ресурсів агротехнічного сервісу

Кваліфікаційний рівень трудових ресурсів визначається як сума добутку відносних бальних оцінок факторів та відповідної їх питомої ваги:

КР= , (7)

де і – питома вага i-гo фактора в оцінці КР працівника; Аі – коефіцієнт, що характеризує рівень відповідності i-гo фактора працівника максимально можливому (межовому) значенню:

Аі = , (8)

де аі – бальна оцінка i-гo фактора КР; аmах – максимальне значення бальної оцінки i-гo фактора; і – індекс факторів, що характеризують КР.

Для оцінки кваліфікаційного рівня в дисертації запропоновано бальну систему.

Згідно з проведеним узагальненням експертної оцінки факторів впливу на кваліфікаційний рівень трудових ресурсів агротехнічного сервісу та визначення відповідної питомої ваги кожного в загальній сукупності факторів розрахунок показника КР набуде вигляду:

КР=0,013а1+0,072а2+0,047а3+0,023а4+0,035а5+0,06а6 (9)

де а1, а2, а3, а4, а5, а6 – бальні оцінки факторів кваліфікаційного рівня трудових ресурсів: віку, стажу роботи на конкретному робочому місці, розряду, рівня освіти, якості підвищення кваліфікації, стажу роботи в системі технічного сервісу.

Оцінювання особистісних якостей здійснюється відповідно до схеми експертного аналізу особистості. Схема містить п'ять найважливіших ознак. Кожна з ознак особистісних якостей має чотири рівні прояву й оцінюється в балах: низький – 1; середній – 2; вище за середній – 3; високий – 4.

Розрахунок сумарної бальної оцінки ОЯ здійснюється за формулою:

ОЯ= , (10)

де j – питома вага j-ї ознаки ОЯ; Bj – коефіцієнт, що характеризує рівень відповідності j-ї ознаки ОЯ відносно максимально можливого значення:

Вj= , (11)

де bj – бальна оцінка рівня прояву j-ї ознаки особистісних якостей працівника, bj=1ч4; bmaxj = 4,0 – максимальне значення бальної оцінки j-ї ознаки особистісних якостей; j – індекс ознаки особистісних якостей, j =1ч5.

Значення вагових оцінок ознак особистісних якостей трудових ресурсів визначалися на основі експертних досліджень і розраховувалися методом апріорного ранжирування.

Для оцінки впливу особистісних якостей отримана залежність має вигляд:

ОЯ=0,0675b1+0,0825b2+0,05b3+0,0325b4+0,0175b5 , (12)

де b1, b2, b3, b4, b5 – бальні оцінки прояву особистісних якостей трудових ресурсів: працездатності, компетентності, особистої і трудової дисципліни, здатності організовувати свою працю, здібності освоювати і використовувати нові методи, технології та інструмент у роботі.

Добуток коефіцієнтів (КР ? 1; ОЯ ? 1) у підсумку дає кількісну оцінку показника ПКР, що визначає кваліфікаційний рівень кожного ремонтника.

Для окремих підрозділів і цехів здійснюється розрахунок середніх показників ПКР трудових ресурсів:

ПКРСР= (13)

де n – кількість ремонтників у підрозділі чи на підприємстві технічного сервісу в цілому; і – індекс співробітників у підрозділі; ПКРі – професійно-кваліфікаційний рівень і-го співробітника в підрозділі.

Блок-схему керуючих впливів в процесі управління розвитком трудових ресурсів у системі “людина-техніка”, яка запропонована в дисертаційному дослідженні, наведено на рис. 5.

Рис. 5. Алгоритм механізму управління розвитком трудових ресурсів у системі “людина-техніка”

Враховуючи, що зростання професійно-кваліфікаційного рівня трудових ресурсів зумовлює збільшення витрат на перепідготовку і підвищення кваліфікації ремонтників, а також збільшення заробітної плати, що, в свою чергу, визначає необхідність розрахунку оптимальної величини показника ПКР для трудових ресурсів, то сумарний приріст чистого прибутку буде дорівнювати:

(14)

де ДСУ – приріст сумарних витрат; ДССППК – витрати на підвищення кваліфікації; ДСЗП – збільшення суми заробітної плати і премій; ДН – збільшення суми податків.

Розрахунок ефективності та строку окупності капітальних вкладень у заходи підвищення ефективності використання трудових ресурсів шляхом удосконалення системи “людина-техніка” доцільно здійснювати із застосуванням коефіцієнта дисконтування.

З урахуванням запропонованого в роботі алгоритму розроблена програма для ЕОМ, яка написана мовою Delphi 5.0, що дозволить автоматизувати розрахунки коефіцієнтів оцінки параметрів стану систем „людина-техніка” на робочих місцях.

Запропоновані в дисертаційному дослідженні методики оцінки якості робочих місць, кваліфікаційного рівня ремонтно-обслуговуючого персоналу, раціоналізації і модернізації робочих місць, розрахунку економічної ефективності, у сукупності становлять собою механізм управління розвитком трудових ресурсів у системі „людина-техніка” у виробничих підрозділах агротехнічного сервісу.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі проведених досліджень здійснені теоретичне обґрунтування, методичні й практичні рекомендації щодо підвищення ефективності використання трудових ресурсів в агротехнічному сервісі. Основні висновки зводяться до такого.

1. На підставі проведених досліджень науково-теоретичних засад ефективного використання трудових ресурсів на підприємствах агротехнічного сервісу встановлено необхідність урахування задіяних у процесі праці технічних пристроїв, тобто розглянуто загальну систему “людина-техніка”. Якість трудових ресурсів зумовлена наявним трудовим потенціалом підприємства. Під трудовим потенціалом підприємства пропонується розуміти сукупну здатність і можливість у майбутньому його працівників, які володіють певними якісними й кількісними характеристиками, виконувати трудові завдання за певного рівня матеріально-технічного забезпечення та виробничих відносин.

2. Використання ситуаційного підходу до управління трудовими ресурсами дало змогу визначити три основні цикли формування вимог до професійно-кваліфікаційного рівня ремонтників на етапах: підготовки персоналу для роботи на існуючому виробництві; підвищення кваліфікації персоналу за умов наявних змін у техніці та технології виробництва з метою забезпечення можливості подальшої трудової діяльності; підготовки персоналу для роботи на виробництві в середньо- та довгостроковій перспективі.

3. У процесі дослідження встановлено, що базовими властивостями функціонування системи “людина-техніка” є якість виробничо-технічної бази, система і організація технічного обслуговування та ремонту машин, умови праці і кваліфікаційний рівень трудових ресурсів. Їх узагальнення дало змогу сформувати модель ефективності використання трудових ресурсів у системі “людина-техніка” агротехнічного сервісу основою якої є узгодження місця та ролі трудових ресурсів у виробничому процесі, якості та результативності їх функціонування.

4. Аналіз сучасного стану ефективності використання трудових ресурсів в агротехнічному сервісі свідчить про наявну глибоку соціально-економічну кризу. Рівень оплати праці не дає змогу забезпечити ефективної системи стимулювання праці ремонтників, через що наявна висока плинність кадрів, втрата престижності даної професії і, відповідно, як наслідок не відбувається своєчасного оновлення кадрів та забезпечення необхідного рівня підвищення кваліфікації наявних трудових ресурсів. До основних організаційно-технічних заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання трудових ресурсів в агротехнічному сервісі, слід віднести: підвищення кваліфікації працівників; впровадження передових методів та прийомів праці; забезпечення ефективної системи стимулювання праці; удосконалення конструкції машин та устаткування; впровадження прогресивного технологічного оснащення робочих місць.

5. Доведено, що на трудомісткість ТО і ремонту в агротехнічному сервісі впливає комплекс факторів, серед яких: умови експлуатації техніки, наробіток з початку експлуатації, кількість одиниць техніки по технологічно сумісних групах, а також кваліфікаційний рівень зайнятих в цих роботах ремонтників. Запропоновано в процесі розрахунку трудомісткості ремонтних робіт визначати коефіцієнт впливу рівня кваліфікації ремонтника, що дозволить більш раціонально завантажити трудові ресурси та виробничі потужності.

6. До найбільш важливих елементів системи “людина-техніка”, що впливають на ефективність використання трудових ресурсів в агротехнічному сервісі, слід віднести такі: кадрові дані трудових ресурсів, їх особистісні якості, рівень кваліфікації, технічний рівень робочих місць, організаційний рівень виробничого процесу, умови праці і техніка безпеки на робочих місцях, мотивація праці. Система “людина-техніка” визначає технічні, технологічні, соціально-економічні аспекти поєднання живої та уречевленої праці, а також особистісні якості ремонтників.

7. З метою вдосконалення оцінки ефективності капіталовкладень у розвиток системи “людина-техніка” та її раціоналізації в агротехнічному сервісі розроблені такі показники оцінювання: економічний ефект від зміни продуктивності, трудомісткості праці, загального приросту прибутку від капіталовкладень на раціоналізацію системи “людина-техніка”.

8. Підвищення якості формування, узгодженості системи “людина-техніка” та відповідно підвищення ефективності використання трудових ресурсів у агротехнічному сервісі доцільно здійснювати на основі комплексного оцінювання професійно-кваліфікаційного рівня трудових ресурсів, техніко-організаційних умов праці ремонтників та узгодження їх параметрів за такими чотирма критеріями: технічний рівень робочого місця; організаційно-економічний рівень робочого місця; умови праці і техніка безпеки на робочому місці; якісний рівень задіяних трудових ресурсів. У дисертації розроблено методику оцінювання яка включає обґрунтування методичного апарату, алгоритму його проведення та механізму управління розвитком трудових ресурсів у системі “людина-техніка”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Лєбкович О.В. Економічне обґрунтування агрегатно-вузлового методу ремонту сільськогосподарської техніки // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство. – 2004. – № 4. – С. 155-160.

2. Лєбкович О.В. Удосконалення організації інженерно-технічного обслуговування машинно-тракторного парку // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство. – 2004. – № 6. – С. 147-150.

3. Лєбкович О.В. Фактори впливу на ефективність використання ремонтних робіт у системі ремонтно-технічного сервісу АПК // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство. – 2005. – № 1. – С. 136-140.

4. Лєбкович О.В. Оцінка професійно-кваліфікаційного рівня персоналу ремонтно-технічних підприємств АПК // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. – 2005. – № 2. – С. 276-282.

5. Лєбкович О.В. Узагальнення поняття трудового потенціалу як соціально-економічної категорії // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство. – 2005. – № 4. – С. 156-160.

6. Лєбкович О.В. Методичні основи атестації робочих місць ремонтно-обслуговуючого персоналу на підприємствах технічного сервісу // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство. – 2005. – № 5. – С. 138-143.

7. Лєбкович О.В. Методичні основи визначення професійно-кваліфікаційного рівня ремонтних робітників підприємств агротехсервісу // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство. – 2005. – № 6. – С. 167-171.

8. Лєбкович О.В. Формування системи інженерно-технічного сервісу в підприємствах АПК // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство. – 2006. – № . – С. 154-158.

9. Болдуєва О.В. Передумови підвищення продуктивності праці ремонтників у системі технічного сервісу // Економіка та держава. – 2006. – № 6. – С. 79-81.

Тези конференцій:

10. Лєбкович О.В. Обґрунтування необхідності реформування агротехнічного сервісу в Україні // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3-х т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 28-29 жовтня 2004 р.; Ред. кол. В.И. Огаренко та ін. – Запоріжжя:
ГУ “ЗІДМУ”, 2004. – Т. 1. – С. 113-115.

11. Лєбкович О.В. Оцінка професійно-кваліфікаційного рівня ремонтного персоналу підприємств агротехсервісу // Матеріали Міжнародного круглого столу “Наукові проблеми розвитку суспільства з транзитивною економікою”. 6 вересня 2005 р. – Мелітополь: МІДМУ ГУ “ЗІДМУ”, 2005. – С. 96-97.

12. Лєбкович О.В. Визначення поняття трудового потенціалу як соціально-економічної категорії // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3-х т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 28-29 жовтня 2005 р.; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2005. – Т. 1. – С. 61-62.

13. Лєбкович О.В. Професійно-кваліфікаційний рівень персоналу ремонтно-технічних підприємств: методика проведення, оцінювання // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. . – С. 141-142.

14. Лєбкович О.В. Формування механізму управління системою робочих місць на підприємствах агротехсервісу // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні”. – Т. . – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 39.

15. Лєбкович О.В. Шляхи підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників агротехнічного сервісу // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Наука та інновації – 2005”. – Т. . Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 35.

16. Болдуєва О.В. Підвищення ефективності виробничих підрозділів інженерно-технічного сервісу // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 4-х т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 5-6 жовтня 2006 р.; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя:
ГУ “ЗІДМУ”, 2006. – Т. 1. – С. 169-170.

17. Болдуєва О.В. Підвищення кваліфікаційного рівня трудових ресурсів підприємств ремонтно-технічного сервісу // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 4-х т. /
Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 11-12 жовтня 2007 р.; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2007. – Т. 1. – С. 221-222.

АНОТАЦІЯ

Болдуєва О.В. Оцінка ефективності використання трудових ресурсів на підприємствах агротехнічного сервісу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних, методичних і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємствах агротехнічного сервісу.

Досліджено науково-теоретичну сутність трудових ресурсів в агротехнічному сервісі. Визначено теоретичні засади формування вимог до професійно-кваліфікаційного рівня працівників. Розроблено модель ефективного використання трудових ресурсів в агротехнічному сервісі. Здійснено аналізу сучасного стану ефективності використання трудових ресурсів в агротехнічному сервісі. Обґрунтовано склад та зміст елементів системи “людина-техніка” в агротехнічному сервісі. Узагальнено вплив складності виконуваних ремонтних робіт та кваліфікаційного рівня задіяних трудових ресурсів на його трудомісткість. Удосконалено оцінку ефективності капіталовкладень у розвиток системи “людина-техніка”. Розроблено методичні підходи підвищення ефективності використання трудових ресурсів у системі “людина-техніка”.

Ключові слова: трудові ресурси, агротехнічний сервіс, система “людина-техніка”, підвищення ефективності використання, оцінка.

АННОТАЦИЯ

Болдуева О.В. Оценка эффективности использование трудовых ресурсов на предприятиях агротехнического сервиса. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). – Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2007.

Диссертация посвящена разработке теоретических, методических и практических рекомендаций по повышению эффективности использования трудовых ресурсов на предприятиях агротехнического сервиса.

На основании проведенных исследований научно-теоретических основ эффективного использования трудовых ресурсов в агротехническом сервисе установлена необходимость учета задействованных в процессе труда технических устройств, то есть рассматривать общую систему “человек-техника”. Качество трудовых ресурсов зависит от имеющегося трудового потенциала предприятия. Под трудовым потенциалом предприятия предлагается понимать совокупную способность и возможность в будущем его работников, которые владеют определенными качественными и количественными характеристиками, выполнять трудовые задания при определенном уровне материально-технического обеспечения и производственных отношений.

Использование ситуационного подхода к управлению трудовыми ресурсами дало возможность определить три основных цикла формирования требований к профессионально-квалификационному уровню ремонтников на этапах: подготовка персонала для работы на существующем производстве; повышение квалификации персонала при условиях имеющихся изменений в технике и технологии производства с целью обеспечения возможности последующей трудовой деятельности; подготовка персонала для работы на производстве в средне- и долгосрочной перспективе.

В процессе исследования установлено, что базовыми свойствами функционирования системы “человек-техника” является качество производственно-технической базы, система и организация ТО и ремонта машин, условия труда и квалификационный уровень трудовых ресурсов. Их обобщение позволило сформировать модель эффективности использования трудовых ресурсов в системе