ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЩЕГЛОВА АЛЛА МИКОЛАЇВНА

УДК: 658.012:330.133

ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ І ФОРМУВАННЯ

їх цінового механізму

Спеціальність 08.00.04. – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства й АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана на кафедрі економічної теорії і маркетингу Луганського національного аграрного університету Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

ТКАЧЕНКО Валентина Григоріївна,

завідувач кафедри економічної теорії

і маркетингу Луганського національного

аграрного університету,

м. Луганськ

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

САБЛУК Петро Трохимович,

директор ННЦ "Інститут аграрної економіки" УААН,

м. Київ

кандидат економічних наук, доцент

Германенко Олександр Миколайович

доцент кафедри економіки і підприємництва

Луганського національного аграрного університету,

м. Луганськ

Захист відбудеться ”20” грудня 2007 р. о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.841.02 у Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008, м.Луганськ–8, Луганський національний аграрний університет, головний навчальний корпус, аудиторія 202 (конференц-зал).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, м. Луганськ–8, ЛНАУ, бібліотека Луганського національного аграрного університету.

Автореферат розісланий ”___” листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Суховерхий В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринкові умови функціонування аграрних підприємств кардинально змінили економічний і ціновий механізм господарювання.

Актуальність теми дисертації зумовлена практикою останніх років, яка показала безперспективність окремих змін у господарській діяльності аграрних підприємств як в економічному, так і в цілому механізмі господарювання. Нормальне функціонування ринку припускає насичення його необхідними населенню дешевими та якісними продуктами, одержання економічної вигоди всіма його учасниками. Ефективна реалізація сільськогосподарської продукції в умовах ринку відіграє важливу роль, але все таки основою залишається виробництво.

Актуальність проблеми господарювання аграрних підприємств, їх економічного і цінового механізму зумовлена тим, що на сьогодні механізм керування, методи господарювання, фінансування, кредитування, ціноутворення поки що не відповідають повною мірою сучасним ринковим вимогам, тому що функціонування ринкової економіки вимагає удосконалення господарського механізму, і, насамперед цінового, та системи державного регулювання.

Для сільського господарства дана проблема особливо актуальна, оскільки в багатьох аграрних підприємствах не тільки не утворюються накопичення, але й не відшкодовуються витрати на виробництво продукції через серйозне порушення еквівалентності обміну між сільським господарством та іншими галузями економіки.

Сьогодні немає чіткої концепції подальшого розвитку й удосконалення економічного та цінового механізму господарювання аграрних підприємств. Розробка теорії економічного та цінового механізму господарювання велася без урахування особливостей розвитку регіонів. На сучасному етапі розвитку аграрної економіки України актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю створення умов для формування важелів і стимулів економічного механізму на регіональному рівні з метою підвищення ефективності сільського господарства і продовольчої безпеки регіону та країни в цілому.

Дослідження у сфері проблем формування і функціонування господарського, економічного та цінового механізму належать різним школам. Праці таких учених, як В.Я. Амбросова, А.С. Булатова, І.І.Жадана, Ю.І. Палкіна, П.Т. Саблука, О.М. Шпичака, були використані для визначення категорії “господарський механізм і його основні елементи”.

Особливості формування розвитку та взаємодії важелів і стимулів економічного механізму в аграрній сфері представлені в роботах Л.С.Єщенко, Л.М. Кравчука, Б.Й. Пасхавера, П.Т. Саблука.

Окремі питання регулювання економіки аграрних підприємств і АПК у цілому досліджені в роботах В.Г. Андрійчука, В.І. Богачева, Я.К.Бєлоусько, П.І. Гайдуцького, М.Я. Демяненка, І.І. Лукінова, Ю.О.Лупенка, М.Й. Малика, В.Я. Месель-Веселяка, М.Г. Співака, В.Г.Ткаченко.

Разом із тим залишаються недостатньо дослідженими питання регулювання економічного механізму функціонування аграрних підприємств, спрямовані на підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, запобігання вилучення з аграрної сфери значних фінансових ресурсів через систему цін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідницьких робіт Луганського національного аграрного університету за темою: “Трансформація АПК регіону і забезпечення продовольчої безпеки” (номер державної реєстрації 0104U005393). Особлива роль автора полягає у виконанні науково-дослідницьких робіт щодо з'ясування організаційно-економічних проблем функціонування аграрних підприємств і удосконалення їх цінового механізму.

Мета і завдання дослідження. Основною метою дослідження є обґрунтування науково-методологічних основ функціонування аграрних підприємств, вплив на їх діяльність механізмів і важелів ринкового і державного регулювання, а також розробка й обґрунтування конкретних практичних рекомендацій щодо удосконалення їх цінового механізму.

Відповідно до зазначеної мети поставлено й вирішено такі науково-практичні завдання:–

узагальнено і розмежовано економічний зміст категорій "господарський", "економічний" і “ціновий” механізм;–

узагальнено концептуальні підходи до цінового механізму аграрних підприємств у сучасних умовах;–

обґрунтована роль закону вартості як регулятора механізму господарювання аграрних підприємств при переході до ринку;–

здійснено всебічний аналіз функціонування основних галузей сільськогосподарського виробництва в аграрних підприємствах Луганської області;–

проаналізовано ціновий аспект економічного механізму господарювання аграрних підприємств зернового підкомплексу; –

здійснено комплексний похід до аналізу діяльності підприємств м'ясного підкомплексу в процесі виробництва і реалізації продукції, а також удосконалено методологічні підходи формування цін на м'ясо;–

обґрунтована необхідність удосконалення економічного механізму аграрної сфери за допомогою встановлення розрахунково-відтворювальних цін;–

визначено шляхи забезпечення еквівалентності економічних відносин аграрних підприємств з І й ІІІ сферами АПК;–

доведено необхідність державного регулювання аграрних підприємств у перехідний період їх адаптації до ринкових умов.

Об'єктом дослідження є організаційно-економічний механізм функціонування підприємств і їх розвиток у трансформаційних умовах ринкової економіки.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних проблем економічного характеру, пов'язаних із підвищенням ефективності функціонування аграрних підприємств у контексті забезпечення стабільного і збалансованого продовольчого ринку України.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано комплекс економічних методів: системний метод наукового пізнання, відповідно до якого явища і процеси розвитку аграрних підприємств розглядаються у взаємозв'язку і у взаємозалежності; економіко-статистичний – для з'ясування тенденцій і закономірностей розвитку аграрних підприємств у залежності від економічної ситуації в країні; економіко-математичний – при розробці кореляційно-регресивної моделі впливу основних факторів виробництва на формування собівартості та ціни м'яса; економіко-логічні методи – порівняння, угрупування, табличний, графічний. Також у роботі використовувалися пакети прикладних програм EXCEL; абстрактно-логічний – для формування теоретичних узагальнень, висновків і пропозицій.

Теоретична основа дослідження ґрунтується на законах розвитку ринкової економіки, фундаментальних положеннях сучасних теорій з питань удосконалення механізмів регулювання, на базових положеннях аграрної економіки, економіки аграрних підприємств, на наукових розробках вітчизняних і зарубіжних учених.

Інформаційною базою проведеного дослідження є законодавчо-нормативні акти з питань реформування і регулювання аграрного сектора, матеріали Державного комітету статистики України, обласного управління статистики Луганської області, сільськогосподарські підприємства Луганської області, літературні джерела, власні розрахунки.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні механізму регулювання економічних взаємовідносин і в розробці рекомендацій, пов'язаних із практичною реалізацією напрямків регулювання взаємовідносин аграрних підприємств.

Вперше:–

запропоновано коефіцієнт спеціалізації для сільськогосподарських підприємств, областей і природноекономічних зон на виробництві м'яса.–

розроблено методику формування розрахунково-відтворювальної ціни на продукцію сільськогосподарських виробників.

Удосконалено:–

механізм державної підтримки аграрних підприємств у контексті його адаптації до ринкового середовища, зокрема, запропонований розподіл функціональних важелів державного і ринкового механізму, внесено пропозиції щодо вдосконалення економічних методів державної аграрної політики;–

методичні підходи ціноутворення на продукцію АПК.

Набули подальшого розвитку:

Теоретичні основи обґрунтування й економічний зміст категорій "господарський" і "економічний" механізм.

Методика встановлення економічних взаємовідносин між сільськогосподарськими товаровиробниками, переробниками і торговельними організаціями шляхом визначення економічно обґрунтованих еквівалентних цін, які забезпечують одержання рівновеликого прибутку на рівновеликий авансований у виробництво капітал.

Комплексне дослідження напрямків розвитку цінового механізму АПК.

Обґрунтування необхідності державного регулювання АПК за допомогою цін.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості широкого застосування викладених у дисертаційній роботі науково обґрунтованих положень і пропозицій, спрямованих на вдосконалення економічних взаємовідносин між підприємствами АПК. Результати дослідження знайшли практичне відображення в навчальному процесі Луганського національного аграрного університету під час читання економічних дисциплін “Економічна теорія”, “Ціна і ціноутворення”, “Державне регулювання економіки” (довідка № 89 від 25.10.2007р.). Результати науково-дослідної роботи використовуються в практиці діяльності СТОВ "Степове" при розрахунку цін на сільськогосподарську продукцію (довідка № 124 від 05.09.2007р.).

Основні положення дисертаційного дослідження використовуються управлінням агропромислового розвитку Слов'яносербського району Луганської області при розробці Програми соціального та економічного розвитку району для визначення пріоритетних напрямків розвитку аграрного виробництва на регіональному рівні, створення умов для підвищення ефективності виробництва і реалізації сільгосппродукції аграрними підприємствами через вдосконалення їхнього цінового механізму (довідка № 144 від 07.09.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки і положення, котрі містяться в дисертаційній роботі, є результатами особистих розробок автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях викладачів і аспірантів із проблем розвитку агропромислового комплексу в Луганському національному аграрному університеті протягом 1999-2007 рр., Міжнародній науково-практичній конференції "Шляхи і фактори інноваційного розвитку підприємництва" у Кубанському державному університеті (м. Краснодар, 27-30 вересня 2007 р.)

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані в 10 наукових працях загальним обсягом д.а., у тому числі особисто авторських д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, списку використаної літератури із 171 найменування, 10 додатків; містить 18 таблиць, 10 ілюстрацій. Загальний обсяг дисертації складає 175 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі – ”Теоретичні основи цінового аспекту господарського механізму аграрних підприємств” – розглянуто теоретичні аспекти господарського механізму; показано роль цінового механізму і закону вартості в діяльності аграрних підприємств.

Поняття господарський і економічний механізм тісно пов'язані, та їх сутність розкривається через відношення і взаємозв'язок основних елементів, які входять до їх складу, а також через адаптацію до сучасних умов господарювання в аграрній сфері. У сучасній економічній літературі немає єдиної точки зору на природу категорій "економічний" і "господарський" механізми. Немає також єдиної точки зору на структуру та функції економічного і господарського механізму. Одні автори розрізняють дані категорії, інші сприймають їх як тотожні. На думку автора їх треба розглядати відносно об'єкту дослідження, виходячи з цього поняття господарський механізм має ширший зміст, ніж економічний.

Економічний механізм – це один із головних елементів господарського механізму. Трактування поняття економічний механізм серед економістів-теоретиків різне. Однак усі автори єдині в тому, що економічний механізм як категорія є системою відносин. Більшість економістів включає в це поняття сукупність економічних важелів впливу на виробництво, накопичення і споживання продукції, а також їх регулювання. Головний їх зміст визначається цільовим призначенням системи, функціями і взаємодією підсистем.

Автор дисертаційної роботи економічний механізм визначає як взаємопов'язане і взаємозумовлене поєднання економічних регуляторів – цін, податків, фінансово-кредитних відносин – з метою посилення мотивації виробничої та інвестиційної діяльності товаровиробників.

В умовах ринку в економічному механізмі функціонування АПК існує певний взаємозв'язок і взаємозалежність між його елементами, де центральним ланцюгом, на думку автора, є ціноутворення. Рівень цін на сільськогосподарську продукцію, а також їх структура впливає на всі елементи економічного механізму, примушує їх змінюватися під впливом законів ринку, але й під впливом державного регулювання з метою забезпечення соціальної стабільності в суспільстві, розвитку економіки та міжнародної незалежності.

У сільськогосподарському виробництві діють ті ж об'єктивні економічні законі, що й в інших галузях, але з урахуванням особливостей самого сільськогосподарського виробництва, виявлення загальних законів і закономірностей має свою специфіку.

У дисертаційній роботі проаналізовано сучасні методи управління ціновим механізмом, теоретично обґрунтована необхідність удосконалення регулювання аграрних підприємств, урахування ринкових принципів функціонування капіталу, законів його відтворення, а головне – забезпечення рівних умов розвитку галузі в економіці. Тому ми вважаємо, що потрібне удосконалення концепції ціноутворення в аграрній сфері, а також концепції формування аграрного і продовольчого ринку.

Однією з найважливіших передумов переходу аграрних підприємств до ринкових відносин є упорядкування системи ціноутворення. Вона повинна відповідати економічним законам, і насамперед закону вартості, відповідно до якого ціни повинні бути гнучкими. Якщо ціни стрибають – економіку "лихоманить", отже необхідна заміна існуючого господарського механізму.

У другому розділі – “Цінова підсистема господарського механізму аграрного виробництва регіону і проблеми забезпечення її збалансованості” – проводиться економічний аналіз ефективності аграрних підприємств Луганського регіону, розкривається ціновий аспект економічного механізму господарювання підприємств зернового і м'ясного підкомплексів.

Аналіз рентабельності основних видів сільськогосподарської продукції в Україні за 1990-2005 рр. показав різке скорочення цього показника по всіх видах сільськогосподарської продукції. Високі ціни на ПММ, мінеральні добрива і техніку негативно вплинули на структуру витрат у рослинництві, відбувається спрощення виробничих технологій, що зумовлює зниження врожайності, погіршення якості та подорожчання продукції, зниження її конкурентноздатності.

У дисертаційній роботі проаналізовано стан виробництва зерна в Україні та ціновий механізм цієї галузі. Так, протягом з 1991 по 1999 років спостерігалося скорочення обсягів виробництва зерна. Проведення аграрної реформи з 2000 по 2002 рік супроводжувалося збільшенням посівів зернових культур, однак украй несприятливі кліматичні умови 2002-2003 років, і особливо 2006 рік, призвели до значного недобору зерна. У 2003 році отримано 20,2 млн. т зерна, що в 1,9 рази менше порівняно з попереднім роком.

Аналіз структури прибраних площ під зерновими культурами і валовими зборами зерна в Україні показав зменшення площ і валового збору пшениці. Аналогічна ситуація простежується й у Луганській області. При врожайності 17,1 ц/га валове виробництво зерна в 2006 році склало 845,4 тис. т (74,2 % до відповідного показника Програми "Зерно Луганщини -2006") і в 1,5 рази менше зібраного в 2005 році (1 млн. 311 тис. т).

Цінова ситуація за аналізований період залишається нестабільною. Неврожай зернових культур 2003 року, що змінився більш високим врожаєм 2004-2005 років і, відповідно, значним зростанням пропозиції на ринку зерна через відсутність дієвих державних (заставних та інтервенційних) регуляторів операцій призвів до значного перевищення пропозиції над попитом на внутрішньому ринку, і як результат, до зниження в ці роки реалізаційних цін на зерно і до значного недобору сільськогосподарськими виробниками фінансових ресурсів.

Негативним чинником, що негативно впливає на доходи товаровиробників зерна, є відсутність ринку страхових послуг для сільського господарства.

У 2001-2006 роках ціни на зерно змінилися під впливом таких показників, як "попит" і "пропозиція", світової кон'юнктури цін, адміністративного втручання органів виконавчої влади на державному і місцевому рівнях. За цей період поступово втрачалися функції ціни – врахування якісних параметрів продукції та відображення їх різницею між цінами.

Важливим і дієвим важелем аграрної політики, як показує досвід 2004 року, є використання заставних цін. Запровадження заставних цін дасть можливість зберегти фактичну ціну реалізації зерна, обчислити рівень нижньої границі гарантованої оплати продукції сільськогосподарських товаровиробників у випадку зниження реалізації зерна на внутрішньому ринку і гарантувати їм мінімальний рівень прибутку.

На думку дисертанта, у методології ціноутворення головне місце належить моделі ціни. Для визначення ціни на продукцію сільського господарства необхідно використовувати модель ціни, пропоновану П.Т. Саблуком. У цій моделі у вартість виробничих фондів треба включати вартість землі. В основу оцінки землі повинні бути покладені витрати на її відтворення. У суперечці про ринок землі – чи є земля товаром – треба насамперед визначити вартість цього ресурсу.

Аналіз діяльності аграрних підприємств галузі тваринництва показав, що одним із найважливіших резервів підвищення ефективності виробництва є його спеціалізація. У роботі запропоновано визначати рівень спеціалізації окремих видів м'яса за питомою вагою валової продукції сільського господарства в цілому і тваринництва зокрема, використовуючи для цього коефіцієнт спеціалізації, представлений у роботі.

Головним завданням спеціалізації аграрного підприємства є зосередження уваги на веденні обмеженої кількості галузей і за рахунок спеціалізації праці та підвищення концентрації поголів'я окремого виду тварин забезпечити ефективне виробництво м'яса.

Однак, досягти необхідного рівня концентрації виробництва шляхом спеціалізації не завжди можливо через незначні розміри сільгосппідприємств. У цих випадках виникає необхідність розвитку кооперування. Як форма організації продуктивних сил суспільства кооперація має істотні переваги перед іншими господарськими формуваннями. Підвищення концентрації виробництва шляхом розвитку різних форм кооперації, комбінування і інтеграції в межах міжгалузевих зв'язків є основою для економічного об'єднання підприємств аграрного і промислового напряму. Тому агропромислова інтеграція є закономірним, економічно обґрунтованим і соціально необхідним явищем, а економічні відносини учасників на всіх стадіях підприємства – від виробництва до реалізації кінцевої продукції – повинні бути взаємовигідними для всіх партнерів і забезпечувати вимоги закону вартості у визначенні цін на продукцію.

У дисертаційній роботі автором був проведений кореляційно-регресійний аналіз факторів, які визначають рівень економічної ефективності м'яса ВРХ у Луганській області. Було зроблено одночасно два зрізи – 2000 і 2005 років.

Багатофакторна регресійна модель, яка описує аналізований взаємозв'язок у 2005 році, виглядає так:

у = 814, 86 + 1,19 X1 - 2,78 Х2 + 0,89 Х3 - 0,02 Х4 . (1)

Розрахована модель має дуже високий ступінь статистичної значущості – тестований критерій Фішера дорівнює 210,23, а його критичне значення для рівня значущості 0,1 % – тільки 2,43 при R=0,92.

Проведений аналіз показав, що при існуючому технологічному рівні в м'ясному скотарстві в Луганській області намітилася стійка тенденція до “натуралізації” цієї галузі. Чим менше витрачається грошей на обслуговування та догляд за тваринами і чим більше в цьому процесі задіяно ручної праці – тим нижча собівартість 1 ц яловичини. Це парадоксальне явище не є якимсь випадковим збігом. По-перше, яскравим підтвердженням “натуралізації” м'ясного скотарства є зміна лідерства у виробництві м'яса великої рогатої худоби на користь підсобних господарств населення; по-друге, модель 2005 року практично точно повторює досліджувану економетричну модель зразка 2000 року, що свідчить про наявність стійкої закономірності в цьому процесі.

До речі, у 2000 році ідентична регресійна модель, яка описує той же взаємозв'язок, виглядає так:

y = 794,82 -0,36 X1 – 2,79 Х2 + 1,10 Х3 - 0,06 Х4. (2)

Неважко помітити, що й у моделі 2005 року, й у моделі 2000 року домінуючими факторами є продуктивність тварин і обсяги виробничих витрат на 1 голову.

Дві інших пояснюючих перемінних: X1 – прямі затрати праці, віднесені на вирощування і відгодівлю 1 ц великої рогатої худоби, і Х4 - середньорічне поголів'я молодняка, що припадає на одне сільськогосподарське підприємство, – не є статистично значущими факторами. Незважаючи на це, в економетричному плані їх вплив на собівартість 1 центнера яловичини не слід ігнорувати. Порівнюючи дві моделі:

2000 року - y = 794,82 -0,36 X1 – 2,79 Х2 + 1,10 Х3 - 0,06 Х4;

2005 року - у = 814, 86 + 1,19 X1 - 2,78 Х2 + 0,89 Х3 - 0,02 Х4, (3)

можна відзначити наступне:

- за останні п'ять років збільшився вплив затрат ручної праці на собівартість виробництва м'яса великої рогатої худоби (коефіцієнти регресії для Х1, при цьому, тенденція змін набула чітких обрисів: чим вища трудомісткість, тим нижча собівартість, або чим більше ручної праці, тим кращі результати;

- практично не змінився вплив і показників продуктивності на виробничу собівартість яловичини (коефіцієнт регресії для Х2);

- зріс абсолютний вплив рівня інтенсифікації виробничого процесу на економічну ефективність виробництва великої рогатої худоби (коефіцієнти регресії для Х3);

- до 2005 року рівень концентрації виробництва у м'ясному тваринництві Луганської області практично не робив істотного впливу на його ефективність (коефіцієнти регресії для Х4);

- і нарешті, у 2005 році зріс у порівнянні з 2000 роком разовий (початковий) рівень собівартості виробництва м'яса ВРХ (з 794,82 гривні за 1 центнер приросту в 2000 році до 814,86 гривні в 2005 році).

Отримані рівняння підтверджують наявність зворотного взаємозв'язку між собівартістю виробництва яловичини і середньодобовим приростом молодняка великої рогатої худоби в Луганській області. Але якщо в 2000 році цей взаємозв'язок був ледь помітним, то в 2005 році він мав високу статистичну значущість.

Дослідження парного взаємозв'язку між собівартістю виробництва м'яса великої рогатої худоби та його продуктивністю зображено на рис.1.

Рис. 1. Взаємозв'язок виробничих витрат на 1 ц приросту молодняка великої рогатої худоби з його середньодобовим приростом у 2000 і 2005 роках у господарствах Луганської області.

Зображені на рисунку 1 кореляційні поля підтверджують наявність зворотного взаємозв'язку між собівартістю виробництва яловичини і середньодобовим приростом молодняка великої рогатої худоби в Луганській області.

Кореляційне дослідження залежності продуктивності від рівня інтенсифікації процесу вирощування молодняка великої рогатої худоби в Луганській області підтвердили припущення про наявність взаємозв'язку між середньодобовими приростами тварин і витратами виробничих ресурсів на 1 голову. У 2000 році інтенсивність цього взаємозв'язку була вкрай низькою, тоді як в 2005 році ця залежність стала очевидною.

Аналіз залежності собівартості 1 ц приросту молодняка великої рогатої худоби, що знаходиться на вирощуванні й відгодівлі, від розміру річних виробничих витрат на одну середньорічну тварину показала, що віддача від додатково вкладеної гривні в м'ясне скотарство в 2005 році не відчувалася такою мірою, як це було в 2000 році.

Автором роботи зроблено висновок про низькі ціни на м'ясо ВРХ, які не відповідають реальному стану справ у аграрному секторі.

У третьому розділі – "Основні напрямки удосконалення цінового аспекту господарювання аграрних підприємств" розглядаються питання вдосконалення методології розробки гарантованих цін на сільськогосподарську продукцію, забезпечення еквівалентності економічних відносин аграрних підприємств і державного регулювання аграрного виробництва за допомогою ціноутворюючих факторів.

У дисертаційній роботі доводиться необхідність удосконалення методології формування цін в АПК. В основу розрахунку ціни на продукцію всіх трьох сфер АПК треба брати єдину методику визначення прибутку.

При формуванні ціни слід звернути особливу увагу на таку категорію, як прибуток і норма прибутку. Доцільно ввести для всіх сфер матеріального виробництва показник норми прибутку як відношення прибутку до всього авансованого капіталу. Ціна в сільському господарстві, як і в інших галузях, повинна відшкодовувати середньогалузеві витрати і забезпечувати достатній прибуток на авансований капітал з урахуванням терміну його обігу і вартості землі.

Розрахунок ціни за еквівалентною формулою ціни дозволить якоюсь мірою усунути диспаритет цін, що існує сьогодні в Україні між І, ІІ й ІІІ сферами АПК.

Відповідно до теорії ресурсної вартості в дисертації зроблена спроба розглянути процес ціноутворення на сільськогосподарську продукцію з точки зору нового теоретичного підходу до ролі чинників виробництва. Сучасна теорія і практика розглядає ціни як добуток середньої собівартості певного виду продукції по галузях на прийнятий оптимальний коефіцієнт прибутковості (рентабельності) по галузі. Але такий підхід є проблемним, і саме він служить однією з причин диспаритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію. Проблема полягає в тому, що в сільському господарстві через його особливості складається своя специфіка формування, використання, участі в процесі виробництва авансованого капіталу, окремих його функціональних частин, що приводить до різної віддачі авансованого капіталу в різних галузях. Через певні особливості у сільському господарстві складається своєрідна структура авансованого капіталу, що не дозволяє залучати інвесторів. Переробним підприємствам достатньо мати меншу кількість авансованого капіталу для одержання 1 гривні коштів. Завдяки більш високій оборотності авансованого капіталу в переробних галузях сума використаного капіталу в 3-4 рази перевищує наявний капітал, тоді як у сільському господарстві спостерігається зворотна тенденція (табл.1).

На підставі цього для сільськогосподарських виробників пропонується визначати розрахунково-відтворювальну ціну. Алгоритм її розрахунку викладено у дисертаційній роботі.

Таблиця 1

Ефективність використання авансованого капіталу в сільськогосподарських

і молокопереробних підприємствах Луганської області в 2006 році

Підприємства (молокозаводи

та сільгосп-підприємства) |

Авансований капітал, млн. грн. |

Грошо-вий доход від опера-ційної діяль-ності, млн. грн. |

Опера-ційний прибу-ток

(+;-), тис. грн. |

Коефіці-єнт викорис-тання авансо-ваного капіталу |

Припадає авансова-ного капі-талу -по 1 грн. грошо-вого доходу, грн.

наявний на 01.01.06 р. |

використаний у 2006 р. (виробничі витрати)

Біловодський |

3251 |

15871 |

20190 |

+4319 |

4,88 |

0,16

Троїцький |

5937 |

22776 |

28121 |

+5345 |

3,84 |

0,21

Старобільский |

6571 |

21623 |

25974 |

+4351 |

3,29 |

0,25

Новопсковський |

5283 |

26333 |

31573 |

+5240 |

4,98 |

0,17

Словяносербський |

1037 |

3827 |

4904 |

+1077 |

1,28 |

0,21

СТОВ "Степове" | 6979 | 6388 | 4891 | -1497 | 0,92 | 1,43

Примітка. Розраховано автором за даними Головного управління статистики в Луганській області.

Застосування розрахунково-відтворювальної ціни має важливе значення, тому що вона є індикатором для участі в торгах при встановленні рівноважних цін. Участь аграрних підприємств у формуванні розрахунково-відтворювальної ціни стимулює їх до впровадження комерційного розрахунку і режиму економії, а також сприяє підвищенню цінової конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції.

Одним з основних напрямів поліпшення діяльності аграрних підприємств є забезпечення еквівалентності їх економічних відносин. Аналіз еквівалентності відносин в АПК, проведений в роботі за період з 1990 по 2006 роки, показав, що сільськогосподарські виробники несуть від диспаритету цін великі втрати. У дисертації зроблено висновок про те, що кризова ситуація в сільському господарстві значною мірою зумовлена причинами макроекономічного рівня. У зв'язку з цим в умовах становлення ринкових економічних відносин гострою об'єктивною необхідністю стає підтримка паритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, споживану селом. Це питання має зважуватися за допомогою держави.

Еквівалентність обміну значною мірою залежить від стану економічних відносин сільського господарства з третьою сферою АПК. Їх недосконалість в умовах жорсткої монополії утискає інтереси виробників сільгоспсировини. Вихід зі становища, що створилося, бачиться в інтеграції сільгоспвиробників із переробниками, з обслуговуючими й торговельними організаціями. У цій інтеграції розподіл прибутку повинен здійснюватися по кінцевому продукту. Необхідне створення інтегрованих внутрішньогосподарських об'єднань, ВАТ, агрофірм, спілок селян, асоціацій кооперативів. У дисертації відзначається, що для визначення стану паритетності потрібен комплексний підхід, який включає не тільки індекси цін, але й інші економічні показники та комплекс заходів, які допоможуть вирішити проблему цінового диспаритету. Основна мета державного регулювання аграрного виробництва – утримання цін на сільгосппродукцію у певних межах (коридорі), коливання яких сприятиме співвідношенню попиту та пропозиції на внутрішньому ринку і рівня доходів населення.

У роботі проведено аналіз державної підтримки аграрних підприємств Луганської області та зроблено висновок про те, що вона недостатня для їх ефективної роботи.

Так, ліміт асигнувань на 2006 р. дорівнював 70273,5 тис. грн. Фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва і рослинництва всього 51811 тис. грн., але надано фактично 46856,1 тис. грн.; у тому числі дотація на худобу, свиней і птицю склала 9468,3 тис. грн. замість запланованих 14423,2 тис. грн. Фінансова підтримка підприємств АПК області через механізм здешевлення кредитів комерційних банків у сумі 5180 тис. грн. не виконана на 128 тис. грн. Через відсутність у 2006 році належної державної підтримки закупівлі в області зменшилися: тракторів – на 43 %, зернозбиральних комбайнів – на 29 %. Через недостатні ліміти фінансування придбання складної техніки з використанням 30 % компенсації її вартості з держбюджету в порівнянні з 2005 роком зменшено в 5,2 рази, а на умовах фінансового лізингу – у 30 разів. Обсяг пільгового довгострокового кредитування на закупівлю техніки зменшився на 40 %.

Держава за допомогою цін, особливо в період переходу до ринку, може надати потрібну спрямованість товарно-грошовим відносинам і виробництву, гнучко й активно реагувати на таку, що складається, кон'юнктуру внутрішнього і світового ринків, а також підтримувати купівельну спроможність різних шарів населення і здійснювати їх соціальний захист. Тому в умовах ринку загострюється необхідність державного регулювання у сфері ціноутворення.

У роботі зроблено висновок про те, що існуючий в Україні механізм державного регулювання ціноутворюючих чинників працює в цілому незадовільно і вимагає кардинального удосконалення.

Головним чинником мотиваційного механізму повинна стати вдосконалена система оподатковування з активною стимулюючою і регулюючою функціями. У порівнянні з існуючою вона має бути спрощеною і включати меншу кількість податків, особливо непрямих. З огляду на бажану спрямованість її на зниження цін, об'єктом оподатковування варто зробити ту частину ціни, котра формується продавцем. Це може бути, на думку автора, додана вартість, але без амортизаційних відрахувань. Цей податок пропонується зробити основним, замінивши ним два податки – на прибуток і на додану вартість.

З метою підтримки цінового паритету варто створити умови для подолання монополізму ресурсозберігаючих і переробних підприємств стосовно сільського господарства.

Найбільш ефективним в умовах, що створилися, буде регулювання ціноутворення на основі норми прибутку на капітал. Це дозволить: по-перше, підвищити зацікавленість підприємства в більш інтенсивному використанні виробничих фондів; по-друге, забезпечити рівновигідність усіх форм діяльності й відповідно активізувати інвестиції у виробництво; по-третє, у процесі формування цін зменшити вплив витратного механізму.

У дисертації сформульовано основні принципи проведеної державою політики у сфері цінових відносин в АПК сьогодні й на перспективу.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження в дисертаційній роботі дозволяє сформулювати наступні основні висновки та пропозиції:

1. Поняття господарський і економічний механізм тісно взаємопов'язані, і їх суть розкривається через співвідношення та взаємозв'язок основних елементів, які входять до їх складу, а також через адаптацію до сучасних умов господарювання аграрних підприємств.

2. Виявлено основні елементи економічного і цінового механізму функціонування аграрної сфери і визначено їх вплив на діяльність сільськогосподарських товаровиробників.

3. Однією з найважливіших передумов переходу аграрних підприємств до ринкових відносин є впорядкування системи ціноутворення. Вона має відповідати економічним законам, і насамперед закону вартості, відповідно до якого ціни мають бути гнучкими. Якщо ціни стрибають – економіку “лихоманить”, значить необхідна заміна існуючого господарського механізму.

4. Різний методологічний підхід до визначення ціни в промисловості та сільському господарстві робить незіставною оцінку витрат і є однією з основних проблем ціноутворення в АПК. У дисертаційній роботі наголошується на доцільності введення для всіх сфер матеріального виробництва показника норми прибутку до всього авансованого капіталу. Ціна в сільському господарстві, як і в інших галузях, повинна відшкодовувати середньогалузеві витрати і забезпечувати достатній прибуток на авансований капітал з урахуванням терміну його обороту і вартості землі. В основу оцінки землі повинні бути встановлені витрати на її відтворення.

5. Найперспективнішим, на думку дисертанта, є використання заставної ціни. Аналіз її застосування в Україні за період 2000 – 2006 рр. показав, що держава використовує механізм заставних цін недостатньо. Закупівля зерна під заставу, як переконливо свідчить світовий і навіть власний досвід, може стати в Україні дієвим стимулом для виробництва якісного зерна, гарантувати аграрним підприємствам і переробникам ефективну допомогу для подолання негативного впливу сезонних і кон'юнктурних коливань цін на ринку, сприяти стабілізації отримання прибутку.

6. Кореляційно-регресійний аналіз парної кореляції за 2000 і 2005 роки, проведений в роботі, дозволив зробити висновок про те, що при існуючому технологічному рівні в м'ясному скотарстві в Луганській області намітилася така тенденція: чим більше задіяно ручної праці, тим нижча собівартість 1 ц яловичини. Це – стійка закономірність. Одержані рівняння 2000 і 2005 рр. підтверджують наявність зворотного взаємозв'язку між собівартістю виробництва яловичини і середньодобовим приростом молодняка ВРХ в Луганській області.

Аналіз залежності собівартості 1 ц приросту молодняка ВРХ, який знаходиться на вирощуванні та відгодівлі, від розміру річних виробничих витрат на одну середньорічну тварину показав, що віддача від додатково вкладеної гривні в м'ясне тваринництво, в 2005 році не відчувалася такою мірою, як це було в 2000 році. Звідси випливає висновок про те, що в аграрному секторі ціни на м'ясо ВРХ занижені.

7. Одним із основних напрямів вдосконалення цінового аспекту господарювання аграрних підприємств є застосування пропонованої в роботі розрахунково-відтворювальної ціни, алгоритм розрахунку якої наведено в дисертації.

8. Аналіз проведення економічних реформ дозволив автору роботи зробити висновок про те, що кризова ситуація в сільському господарстві значною мірою зумовлена причинами макроекономічного рівня. У зв'язку з цим об'єктивною необхідністю стає підтримка паритету цін на сільськогосподарську продукцію і на промислову, споживану селом. Вихід зі становища, що створилося, автор бачить в агропромисловій інтеграції аграріїв із переробниками і торговельними організаціями. У цій інтеграції розподіл прибутку повинен здійснюватися за кінцевим результатом. Для вирішення проблеми еквівалентності відносин запропоновано комплекс заходів, викладений у роботі.

9. Аналіз державної підтримки аграрних підприємств Луганської області показав, що ця підтримка знаходиться не на належному рівні. У перехідний період аграрного сектора України до ринкових відносин держава повинна використовувати регулятивні заходи, розглянуті в дисертації.

10. У дисертаційній роботі зроблено висновок про те, що діючий в Україні механізм державного регулювання ціноутворюючих чинників працює в цілому незадовільно і вимагає кардинального вдосконалення. Підвищення ефективності державного управління господарською діяльністю аграрних підприємств повинна реалізуватися в тактичних комплексах, напрямах, викладених у роботі.

11. Автором дисертаційної роботи сформульовано основні принципи державної політики у сфері цінових відносин в АПК в сучасних умовах і на перспективу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях, монографіях:

1. Аграрная реформа в Украине: результаты, проблемы, перспективы завершения / Монография. Под общей редакцией профессора В.Г.Ткаченко и профессора В.И.Богачева. – Луганск: “Книжковий світ”, 2006. – 228 с.

2. Ткаченко В.Г., Богачев В.И. и др. Продовольственная безопасность Украины: состояние, механизм обеспечения, проблемы / Монография. Под общ. ред. Профессора В.Г.Ткаченко и профессора В.И.Богачева. - Луганск: “Книжковий світ”, 2004 г. - 176 с.

3. Аграрная реформа в Украине: региональные аспекты / Монография. Под общ. ред. профессора В.Г.Ткаченко и профессора В.И.Богачева. - Луганск: “Книжковий світ”, 2003. - 160 с.

4. Аграрной реформе - комплексное решение / Монография. Под общ. ред. проф. В.Г. Тка-ченко и проф. В.И. Богачева. - Луганск: "Книжковий світ", 2001. - 146 с.

5. Щеглова А.Н. Конкурентоспособность мясоперерабатывающих предприятий // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г.Ткаченко. - Луганськ: Вид-во: ЛНАУ, 2005. - № 51/74. – С. 148 - 151.

6. Щеглова А.Н. Проблемы ценового паритета в АПК в период становления рыночных отношений // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. проф. В.Г.Ткаченко. – Луганськ: Вид-во: ЛНАУ, 2004. - № 33/45. – С. 122 - 126.

7. Щеглова А.Н. Инвестиционная составляющая государственного регулирования АПК // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г.Ткаченко. – Луганськ: Вид-во “Элтон - 2”, 2003. - № 24(36). – С. 269 - 273.

8. Щеглова А.Н., Кочергина О.В. Арендные отношения в АПК // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції – в 3-х томах / За ред. В.Г.Ткаченко.- Луганськ: Вид-во „Элтон - 2”, 2002. - № 14(26). – С. 295 - 300.

9. Шевченко М.М., Щеглова А.М. Проблеми фінансових відносин при реформуванні аграрного сектора // Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету. - Луганськ: Видавництво ЛДАУ, "Элтон-2".- 2001.– С. 199 - 201.

В інших виданнях:

10. Кальченко В.Г., Суховерхая Е.Н., Щеглова А.Н. Конкурентоспособность товара и пути ее повышения в условиях мирового рынка // “Проблемы и перспективы повышения конкурентоспособности российской экономики”. Материалы XXV международной научно-практической конференции по экономике / Под ред. Дулина М.П. и др. – Краснодар: Изд-во КубГАУ, 2004. – С. 146 - 150.

АНОТАЦІЯ

Щеглова А.М. Господарська діяльність аграрних підприємств і формування їх цінового механізму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка і управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Луганський національний аграрний університет, Луганськ, 2007.

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні та методологічні аспекти формування господарського і цінового механізму розвитку аграрних підприємств. Розглянуто суть і особливості функціонування аграрних підприємств України та Луганської області, здійснено аналіз економічних і цінових умов функціонування сільськогосподарських товаровиробників. Обґрунтовано напрями вдосконалення механізмів державного регулювання аграрних підприємств з метою адаптації їх до умов ринкового середовища. Обґрунтовано методику визначення розрахунково-відтворювальної ціни та алгоритм її розрахунку. Сформульовано основні принципи державної політики у сфері цінових відносин в АПК в сучасних умовах і на перспективу.

Ключові слова: аграрне підприємство, господарський, економічний, ціновий механізми, ціна, еквівалентність, державне регулювання.

АННОТАЦИЯ

Щеглова А.Н. Хозяйственная деятельность аграрных предприятий и формирование их ценового механизма. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК) – Луганский национальный аграрный университет, Луганск, 2007.

В диссертационной работе на основании изучения и анализа литературных источников по проблеме хозяйственной деятельности аграрных предприятий раскрыта сущность современной концепции хозяйственного и ценового механизма. Установлены особенности экономического и ценового механизма развития аграрных предприятий Украины и Луганской области в условиях перехода к рыночным отношениям.

Анализ ценового механизма аграрных предприятий растениеводческого и животноводческого подкомплексов АПК в условиях формирования рыночных отношений в Украине и Луганской области показал, что проблема ценообразования является ключевой в системе экономических отношений и всего рыночного механизма.

Анализ хозяйственной деятельности аграрных