Львівський національний університет ім. Івана Франка

Чуніхіна Людмила Миколаївна

УДК 343.9.024:336.7

ПЕРВИННИЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ В БАНКАХ УКРАЇНИ ЯК ЗАСІБ ЗАПОБІГАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ,

ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ

Спеціальність 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія;

кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Львів – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі кримінології та кримінально-виконавчого права Київського Національного університету внутрішніх справ МВС України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор,

академік Академії правових наук України,

Заслужений діяч науки і техніки України

Закалюк Анатолій Петрович,

Академія правових наук України,

начальник відділу по зв’язках з державними,

судовими, правоохоронними органами

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор,

заслужений юрист України

Попович Володимир Михайлович,

Юридичний інститут Закарпатського

державного університету,

завідувач кафедри кримінології та

кримінально-правових дисциплін

кандидат юридичних наук, доцент

Бурдін Володимир Миколайович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

доцент кафедри кримінального права і кримінології

Захист відбудеться “2” листопада 2007 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.03 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79001, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 14 (зал засідань юридичного факультету, ауд. Г-409).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий “28 вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.О. Семків

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З набуттям Україною державного суверенітету розширилися можливості для міжнародних зв’язків, у тому числі економічних, фінансових, банківських. Одночасно розширилися транснаціональні злочинні зв’язки, у тому числі у сфері відмивання злочинних прибутків.

Держава, її органи влади, фінансова і банківська системи прагнуть протидіяти цим процесам, перекрити джерела накопичення доходів, одержаних злочинним шляхом, насамперед у сфері господарських відносин, запобігати відмиванню “брудних” грошей.

Законом України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28.11.02 р. № 249-IV передбачені правові засади та організація системи запобіжної та протидіючої діяльності, в тому числі фінансового моніторингу сумнівних фінансових операцій. Цією системою охоплені банки України, через які проходять основні фінансові потоки. Проте акти законодавства виявилися недосконалими, організаційна структура та її реалізація – неефективними. Система недостатньо зорієнтована на запобігання злочинним спробам легалізувати доходи кримінального походження, не налагоджено потрібного зв’язку та взаємодії фінансово-кредитних установ з правоохоронними органами. Реальні результати її функціонування незначні. Вона не відіграє своєї ролі інформаційно-кримінологічного засобу виявлення злочинних форм легалізації кримінальних прибутків та злочинних угруповань, які використовують ці форми.

Верховна Рада України 5 червня 2007 р. прийняла Закон “Про внесення змін до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”. Проте зміни стосуються переважно уточнення редакції та спрощення формулювань, деталізації деяких норм.

Стан і тенденції здійснення в Україні моніторингу сумнівних фінансових операцій, зокрема в банках, не сприяє посиленню боротьби з відмиванням злочинних доходів, актуалізує наукові та практичні проблеми, які повинні розв’язуватися на різних рівнях: законодавчому, організаційному, правоохоронному, науковими засобами, у тому числі у формі дисертаційних досліджень.

Теоретичні основи кримінальної відповідальності за легалізацію злочинних доходів розглядалися в роботах П.П. Андрушка, А.С. Бєніцького, В.І. Борисова, О.О. Дудорова, В.М. Киричка, В.О. Навроцького, М.І. Панова, О.І. Перепелиці, В.В. Сташиса, Є.Л. Стрельцова, В.Я. Тація, Є.В. Фесенка та інших.

Кримінологічні засади запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, були предметом розгляду досліджень А.П. Закалюка, В.В. Лунєєва, В.М. Поповича, І.К. Туркевич, в тому числі у банківській сфері – М.В. Бондаревої, А.С. Клименка, Г.О. Усатого, О.О.Чаричанського.

О.М. Бандурка, З.С. Варналій, І.М. Даньшин, Е.О. Дідоренко, О.Г. Кальман, Т.Т. Ковальчук, Г.А Матусовський, О.А Турчинов, М.С. Хруппа та інші в своїх роботах торкалися характеристики джерел незаконного походження коштів, способів їх відмивання та напрямів протидії цьому явищу.

Проте в роботах названих авторів не визначено теоретичне обґрунтування, законодавчі, організаційні, методичні засоби забезпечення реалізації кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу щодо запобігання та протидії використанню банківської системи з метою відмивання доходів злочинного походження. Дослідження кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу, в тому числі у банках, досі в Україні не проводилися.

Наведені аргументи обумовили вибір теми дисертаційного дослідження та обґрунтовують його актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри кримінології та кримінально виконавчого права Київського національного університету внутрішніх справ, відповідає основним завданням Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1767 та заходам на виконання цієї Програми (п.5 ч. 4).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є системний аналіз кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу, її здійснення у банківській системі України, та на цій основі розроблення наукових обґрунтувань, пропозицій та рекомендацій для забезпечення її більш повної реалізації з метою запобігання та протидії фактам відмивання “брудних” грошей.

Для досягнення цієї мети вирішувалися конкретні завдання:

1) дослідити кримінологічний зміст поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, чинники, що сприяють його здійсненню, передусім у банківській системі;

2) дослідити рівень та динаміку злочинів, передбачених ст. 209 КК, стан запобігання та протидії їх вчиненню за період з 2003 по 2006 роки;

3) проаналізувати сутність та систему первинного фінансового моніторингу в Україні, визначити та обґрунтувати його кримінологічну функцію, місце в системі запобігання відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;

4) дослідити практику та узагальнити досвід використання фінансового контролю в зарубіжних країнах для запобігання та протидії відмиванню “брудних” грошей;

5) здійснити кримінологічний аналіз законодавчих та інших нормативно-правових актів України, що регулюють первинний фінансовий моніторинг в банках, визначити відповідність цих актів кримінологічній функції останнього;

6) провести кримінологічний аналіз системи організації та практики здійснення первинного фінансового моніторингу у банках України, визначити їх відповідність потребам реалізації кримінологічної функції останнього;

7) здійснити кримінологічний аналіз взаємодії банків, як суб’єктів первинного фінансового моніторингу, з іншими його суб’єктами та правоохоронними органами, її відповідність завданням запобігання та протидії відмиванню злочинних коштів;

8) дослідити законодавче регулювання та практику його застосування щодо забезпечення банківської таємниці, можливості її більш повного розкриття в процесі моніторингу в інтересах більш досконалої реалізації його кримінологічної функції;

9) обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення актів законодавства України, що регулюють первинний фінансовий моніторинг в банках, з метою забезпечення більш повної реалізації його кримінологічної функції;

10) обґрунтувати та опрацювати пропозиції щодо удосконалення організації та практики здійснення фінансового моніторингу в банках з метою підвищення його ролі як засобу запобігання та протидії відмиванню “брудних” грошей.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі проведення первинного фінансового моніторингу у банківській системі України, його використання з метою запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Предметом дослідження є кримінологічна функція первинного фінансового моніторингу в банках України, умови та засоби забезпечення її більш повної реалізації з метою поліпшення системи запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Методи дослідження обрані з урахуванням об’єкта і предмета дослідження, його мети і завдань. За допомогою логіко-правового методу проаналізовано поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, у тому числі його використання з кримінологічною метою. Застосуванням порівняльно-правового методу встановлено схожість та відмінність міжнародних та вітчизняних норм, що регулюють запобігання та протидію легалізації “брудних” доходів. Завдяки історичному методу проаналізовано розвиток антилегалізаційного законодавства в інших країнах та в Україні. Методом аналізу статистичних зв’язків досліджені потоки інформації в процесі організації та здійснення первинного фінансового моніторингу в банках; залежність між кількістю, змістом та своєчасністю повідомлень про сумнівні фінансові операції та показниками виявлення правоохоронними органами фактів легалізації злочинних доходів. Системно-структурний метод використаний для створення моделі організаційно-правового механізму фінансово-контрольної діяльності банків. Системний підхід застосований для аналізу кримінологічної функції фінансового моніторингу, прогнозування та моделювання системи її більш повної реалізації.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що за характером і змістом розглянутих питань, дисертація є першим у вітчизняній кримінологічній науці комплексним монографічним дослідженням, яке присвячене всебічному вивченню кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу. Результати проведеного дослідження, висновки і пропозицій є новими і важливими для наукового осмислення та практики протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме:

Уперше:

- визначено кримінологічні складові поняття фінансового моніторингу фінансових операцій, що проводиться з метою виявлення та запобігання фактів відмивання злочинних коштів;

- обґрунтовано кримінологічну функцію первинного фінансового моніторингу, її сутність, складові, засоби здійснення та умови більш повної реалізації;

- аргументовано невідповідність сучасного законодавчого та іншого правового регулювання первинного фінансового моніторингу в банківській системі України потребам реалізації його кримінологічної функції;

- доведена недостатня спрямованість системи організації та практики первинного фінансового моніторингу в банківській системі України на реалізацію його кримінологічної функції з метою більш повного запобігання фактам відмивання доходів злочинного походження;

- обґрунтовано висновок, що серед недоліків правового та організаційно-управлінського забезпечення реалізації кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу одним із найсуттєвіших є відсутність своєчасної та ділової взаємодії між банками та правоохоронними органами.

Доведено, що обмежена взаємодія банків як суб’єктів первинного фінансового моніторингу з іншими його суб’єктами та правоохоронними органами у використанні інформації, яка складає банківську таємницю, є наслідком, передусім відсутності чіткого правового регулювання, а саме:

а) неоднозначності трактування прав та обов’язків правоохоронних органів та банків щодо більш оптимального механізму часткового доступу до банківської таємниці;

б) невизначеності механізму своєчасного конфіденційного повідомлення банками правоохоронних органів про сумнівні фінансові операції одразу після виявлення ознак їх сумнівності та отримання відомостей про результати перевірки зазначених повідомлень;

в) обмеження подання інформації про сумнівні фінансові операції багатьма обставинами і умовами, що є надмірними та фактично зводять нанівець інформаційні можливості моніторингу та виконання ним кримінологічної функції;

г) відсутності у законодавстві України на відміну від інших країн та всупереч рекомендаціям міжнародних організацій тимчасового зупинення сумнівної фінансової операції на час її перевірки, у тому числі правоохоронним органом.

Поглиблено й удосконалено:

- кримінологічний зміст поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- поняття механізму здійснення первинного фінансово моніторингу в банках України з метою підвищення ефективності запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Практичне значення одержаних результатів полягає, насамперед, у тому, що вперше досліджені проблеми первинного фінансового моніторингу в банківській системі України з огляду на його кримінологічну функцію, ефективність її реалізації з метою удосконалення заходів запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, передусім від організованої злочинної діяльності. Результати дисертаційного дослідження становлять основу для розроблення у подальшому вчення про кримінологічну функцію первинного фінансового моніторингу сумнівних фінансових операцій.

Основні положення, висновки та рекомендації дисертації використані: у законопроектній діяльності щодо удосконалення правового регулювання первинного фінансового моніторингу у банківській системі, при підготовці змін до чинних нормативних актів та розробленні нових законопроектів щодо протидії легалізації (відмиванню) “брудних” грошей: а) Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження, виданий Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією від 22.12.06 р. № 06-18/12-3045; б) Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження, виданий Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики від 16.01.07 р. № 06-1/17-114; у навчальному процесі матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні курсів „Кримінологія”, „Фінансове право”, „Банківське право”, при підготовці навчальної та методичної літератури з відповідної тематики, а також у науково-дослідній роботі студентів: а) Акт впровадження матеріалів дисертаційного дослідження у навчальний процес, виданий кафедрою правознавства Науково-навчального інституту права і історії Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля від 30.05.07 р.; у практичній діяльності в процесі проведення первинного фінансового моніторингу, зокрема з метою удосконалення організаційних заходів виявлення сумнівних фінансових операцій та оперативного подання узагальненої інформації спеціальним уповноваженим державним органам про підозрілу фінансову діяльність клієнтів банку: а) Акт впровадження матеріалів дисертаційного дослідження Акціонерного банку “Український комунальний банк” від 31.01.07 р.; б) Акт впровадження матеріалів дисертаційного дослідження банку “Фінанси та кредит” від 08.02.07 р.; в) Акт впровадження матеріалів дисертаційного дослідження Луганської філії “Приватбанку” від 13.02.07 р.

Апробація результатів дисертації. Головні теоретичні положення та практичні пропозиції і рекомендації дисертаційної роботи були викладені у доповідях та виступах на 4 міжнародних та республіканських конференціях: “Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (Київ, 29.05.03 р.); б) “Протидія відмиванню “брудних” коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль” (Київ, 20.06.03 р.); в) “Наука – 2004” (Луганськ, 19-21.04.04 р.); г) “Актуальні проблеми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” (Херсон, 30.11.04 р.).

Результати наукового дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр кримінології та кримінально-виконавчого права Київського Національного університету внутрішніх справ (м. Київ); господарського права Навчально-наукового інституту права і історії Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля (м. Луганськ).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено автором у десяти статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України, одній одноосібній монографії та в п’яти тезах доповідей на конференціях.

Структура дисертації. Дисертація загальним обсягом 225 сторінок (обсяг основного тексту – 192 сторінки) складається зі вступу, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел на 24 сторінках (містить 209 найменувань) та 8 додатків на 9 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, ступень її наукової розробки, мета і завдання дослідження, визначаються наукова новизна, розкривається теоретичне та науково-практичне значення дослідження, апробація його результатів.

Перший розділ “Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та первинний фінансовий моніторинг як засіб її запобігання” складається з трьох підрозділів.

У першому підрозділі “Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом: поняття, кримінологічна сутність, стан запобігання та протидії в Україні” проаналізовано загальне поняття “легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”, та його розуміння в кримінології, визначено кримінологічну характеристику цього виду злочинів.

Визначена кримінологічна сутність суспільно небезпечного діяння “легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом”, яка, на думку автора, полягає у тому, що остання через введення у легальний фінансовий обіг та інше протиправне використання доходів, отриманих в результаті кримінальної діяльності, сприяє її здійсненню, виконуючи роль суттєвої сприяючої умови.

Визначені конкретні умови, які сприяють проведенню операцій з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та складають для злочинців “привабливу перспективу” їх використання: недосконала система контролю за сумнівними фінансовими операціями, її нецілеспрямованість на виявлення банківських операцій, пов’язаних з легалізацією “брудних” грошей; явно недостатня та несвоєчасна взаємодія банківських служб з правоохоронними органами; надмірна закритість банківської системи, що заважає здійсненню заходів запобігання та протидії легалізації грошей кримінального походження.

Встановлено, що стан протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, не відповідає суспільним потребам. Зменшується число виявлених злочинів за ст. 209 КК (у 2006 р. воно скоротилося проти 2004 р. майже на 25%), а також питома вага фактів відмивання, сума якого перевищувала 100 тис. грн. (у 2006 р. менше одної четвертої частини). Більше 80% заведених кримінальних справ припиняється, у тому числі близько третини за недоведеністю факту виявлення відмивання або кримінального походження. Для доведення останнього мало використовуються спеціальні засоби запобігання та протидії відмиванню “брудних” грошей.

У другому підрозділі “Первинний фінансовий моніторинг в Україні, його поняття та кримінологічна функція” досліджено створення національної системи фінансового моніторингу в банківській системі України, обґрунтовано та визначено його кримінологічну функцію, стан її здійснення.

Доведено, що основне призначення первинного фінансового моніторингу, як і будь-якої діяльності, проявляється в його функціях. Автором визначені і охарактеризовані кримінологічні складові організаційно-управлінської, контрольної, аналітичної, інформаційної, запобіжної функцій. Кримінологічні складові згаданих функцій за своєю єдиною спрямованістю та предметною метою утворюють інтегровану (об’єднану) кримінологічну функцію первинного фінансового моніторингу, що має пронизувати і визначати всю діяльність із його здійснення. Сутність кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу узагальнено полягає у тому, що завдяки йому та через його здійснення виявляються причини, умови, обставини, що сприяють відмиванню “брудних” грошей, реалізуються заходи в основному раннього запобігання їх легалізації, а також безпосереднього припинення сумнівних фінансових операцій, проведення стосовно них фінансової розвідки, яка в Україні поки що не створена.

Встановлено, що первинний фінансовий моніторинг за кримінологічною класифікацією відноситься до засобів спеціально-кримінологічного призначення, які використовуються в Україні на загальносуспільному рівні, у галузі фінансової та банківської систем, за своїм змістом є засобом раннього виявлення інформації про сумнівні фінансові операції, що можуть свідчити про ймовірність їх причетності до легалізації “брудних” грошей. Однак через суттєві прогалини чинного законодавства України, а також істотні хиби організації цієї діяльності, її результати поки що незначні.

У третьому підрозділі “Практика використання фінансового моніторингу у запобіганні відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, у США та інших зарубіжних країнах” досліджено та узагальнено іноземний досвід використання фінансового контролю з метою запобігання легалізації (відмиванню) “брудних” грошей.

Досвід зарубіжних країн, міжнародних організацій щодо впровадження первинного фінансового контролю в систему протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, свідчить, що дієвими засобами фінансового моніторингу є: зупинення сумнівної на відмивання фінансової операції з ініціативи банківських установ; оперативна взаємодія суб’єктів первинного фінансового контролю з органами фінансової розвідки; спрощений порядок часткового розкриття банківської таємниці на вимогу правоохоронних органів в інтересах запобігання та протидії легалізації кримінальних доходів; суб’єкти фінансового моніторингу мають право самостійно проводити контрольно-розвідувальні операції.

Зроблено висновок, що українська модель антилегалізаційного моніторингу має запозичити низку організаційних, контрольних, розвідувальних та запобіжних заходів, випробуваних у світі. Запозичення іноземної практики фінансового спостереження та розвідки в дисертації розглядається як засіб удосконалення первинного фінансового моніторингу в Україні, реалізації його кримінологічної функції щодо запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, у тому числі у банківській системі.

Другий розділ “Реалізація кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу в банках України” складається з трьох підрозділів.

У першому підрозділі “Правове регулювання реалізації банками України кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу” проаналізовано стан правового регулювання первинного фінансового моніторингу в банківській системі України, виявлені недоліки його законодавчого забезпечення.

Встановлено, що законодавче регулювання первинного фінансового моніторингу не відповідає концептуальному завданню – забезпеченню недопущення легалізації (відмивання) злочинних доходів через банківську систему України, містить низку суттєвих прогалин щодо цього, а саме:

1) підставою проведення первинного фінансового моніторингу передбачений суб’єктивний висновок працівника банківської установи про сумнівність фінансової операції та з’ясування її причетності до злочинної діяльності. Але не визначено, якими засобами має відбуватися це „з’ясування” та які критерії (аргументи) того, що „з’ясування” взагалі відбулося. Вказівка в законі на те, що правовий механізм „з’ясування” буде визначений самостійно суб’єктами моніторингу або актами Уповноваженого органу не лише безпредметна, а й суперечить основам права, оскільки він має бути визначений виключно законами України;

2) відсутність норми щодо термінового (негайного) повідомлення правоохоронних органів про сумнівність і підозрілість фінансової операції значно знижує можливості своєчасного запобігання відмиванню коштів сумнівного походження. Подібне повідомлення останнім часом передбачено лише у разі виникнення підозри про причетність операції до фінансування тероризму;

3) всупереч міжнародній практиці та рекомендаціям, суб’єктів первинного фінансового моніторингу в Законі не наділено правом тимчасового призупинення сумнівної операції, щоб забезпечити оперативну перевірку та можливу у майбутньому конфіскацію грошей злочинного походження з банківського рахунку;

4) співпраця банків як суб’єктів первинного фінансового моніторингу з правоохоронними органами у розслідуванні підозрілих операцій законодавством взагалі не передбачена.

Зроблено висновок про невідповідність сучасного законодавчого та іншого правового регулювання первинного фінансового моніторингу потребам реалізації його кримінологічної функції.

У другому підрозділі “Організація та практика реалізації кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу в банках України містяться результати аналізу системи організації та практики здійснення первинного фінансового моніторингу в банках України з точки зору реалізації його кримінологічної функції.

Встановлено, що управлінські документи та організаційні заходи Національного банку і підконтрольних банків щодо моніторингу за фінансовими операціями відповідають вимогам науки управління загалом та стосовно кожної стадії процесу управління. Проте ці завдання і заходи за змістом мало чим відрізняються від звичайних засобів фінансового контролю, в них майже не знаходять відбиття функції та завдання фінансового моніторингу сумнівних операцій, зокрема його кримінологічної функції. Вони зовсім недостатньо спрямовані саме на організацію запобігання і протидії відмиванню “брудних” коштів, забезпечення у цьому взаємодії з правоохоронними органами.

Зроблено висновок, що система організації та практика первинного фінансового моніторингу загалом та зокрема банків не відповідають потребам реалізації його кримінологічної функції і як наслідок – потрібним результатам останньої. Наведене значною мірою пояснює той факт, що система первинного фінансового моніторингу сумнівних фінансових операцій в Україні досі є мало результативною і тому потребує предметного удосконалення.

У третьому підрозділі “Стан та результати взаємодії банків як суб’єктів первинного фінансового моніторингу з правоохоронними органами у запобіганні легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” проаналізовано взаємодію банків з правоохоронними органами у виявленні та викритті сумнівних фінансових операцій, отриманні та використанні даних, щодо можливої їх пов’язаності з відмиванням “брудних” грошей.

Визначені причини недостатньої та несвоєчасної взаємодії у зазначеному напрямку банківських служб з правоохоронними органами, її низької результативності, а саме: а) взаємодія банків з правоохоронними органами у виявленні та запобіганні здійсненню сумнівних фінансових операції, можливо причетних до злочинної діяльності, надмірно ускладнена та обмежена зайвою формальністю, обставинами і умовами, виконання яких призводить до втрати часу, можливості використання правоохоронними органами оперативних можливостей; б) термінове (негайне) повідомлення правоохоронних органів про сумнівність і підозрілість операцій передбачено лише у разі виникнення підозри на фінансування тероризму; в) не передбачена можливість призупинення або блокування сумнівної фінансової операції на час проведення фінансового спостереження та з’ясування правоохоронними органами причетності банківської операції до “відмивання”; г) надмірні обмеження банківської таємниці.

Зроблено висновок, що недостатня та несвоєчасна взаємодія у зазначеному напрямку банківських служб з правоохоронними органами значно знижує інформаційні можливості первинного фінансового моніторингу та виконання ним кримінологічної функції.

Третій розділ “Заходи удосконалення реалізації кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу в банках України” містить два підрозділи.

У першому підрозділі “Удосконалення актів законодавства України, що регулюють первинний фінансовий моніторинг у банках, в інтересах більш повної реалізації його кримінологічної функції” запропоновано привести правове, передусім законодавче, регулювання первинного фінансового моніторингу у відповідність до міжнародних вимог і рекомендацій, насамперед до Рекомендацій Міжнародної Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей FATF, а саме: розширити підстави ідентифікації осіб – клієнтів банку; передбачити чіткий механізм з’ясування можливості віднесення банківської операції до моніторингової; передбачити дієві засоби перевірки сумнівних фінансових операцій; скоротити строки надання Уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу; встановити право суб’єктів первинного фінансового моніторингу за власною ініціативою безпосередньо повідомляти правоохоронним органам про сумнівні і підозрілі фінансові операції клієнта банку, наявність даних щодо можливої їх причетності до відмивання коштів злочинного походження; передбачити механізм тимчасового (на час перевірки) призупинення банківської операції, встановити порядок перераховування до Державного бюджету України коштів операції у разі доведення причетності останньої до легалізації (відмивання) доходів.

У другому підрозділі “Організація та порядок здійснення банками первинного фінансового моніторингу у взаємодії з правоохоронними органами” пропонуються заходи щодо підвищення ефективності первинного фінансового моніторингу як засобу запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, у тому числі заходи організаційно-управлінського, інформаційного, методичного та іншого забезпечення, а саме: а) програмування та планування відповідних заходів в управлінських документах Національного банку, підконтрольних банків; б) спрямування діяльності відповідних працівників на безпосередню взаємодію з правоохоронними органами, визначення її форм і засобів при неухильному дотриманні законності, прав і свобод громадян; в) визначення в посадових інструкціях відповідних службових осіб необхідних повноважень, заходів та засобів їх здійснення, безпосередньо спрямованих на організацію підпорядкування фінансового моніторингу завданням виявлення сумнівних і підозрілих фінансових операцій, здійснення перевірочних операцій щодо можливої причетності останніх до відмивання коштів злочинного походження; г) проведення спільних з працівниками правоохоронних органів практичних занять та семінарів по вивченню нових способів розпізнавання сумнівних операцій, виявленню ознак підозрілості фінансових операцій, які можуть свідчити про намір або спробу відмивання грошей, одержаних злочинним шляхом; д) активізація зусиль у напрямі більш повного використання передбачених законом можливостей часткового відкриття банківської таємниці по сумнівним і підозрілим операціям в інтересах перевірки їх причетності до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Розроблені за результатами дисертаційного дослідження пропозиції щодо удосконалення законодавчого та організаційного забезпечення підвищення реалізації кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу в банківській системі надані за належністю комітетам Верховної Ради України та банківським установам.

У висновках міститься узагальнений виклад основних результатів дослідження, найголовнішими з яких є наступні:

1. Кримінологічна сутність суспільно небезпечного діяння легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, є суттєвою умовою забезпечення злочинної діяльності та введення в легальний обіг її доходів. У цьому відношенні легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, займає чільне місце серед чинників, що детермінують злочинність, насамперед у сфері економіки та у сфері господарської діяльності.

2. Стан запобігання та протидії в Україні легалізації (відмиванню) доходів злочинного походження не відповідає суспільним потребам, реальному поширенню цих діянь та всезростаючим обсягам злочинних коштів, які піддаються відмиванню, вкладаються в легальну економіку та переводяться за кордон. Сучасна система запобігання та протидії цим злочинам в Україні не спрацьовує, у тому числі значною мірою через те, що створена система фінансового моніторингу у банках не виконує кримінологічної функції.

3. Серед безпосередніх умов, які сприяють у банківських установах проведенню операції з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, найбільш негативне кримінологічне значення мають: вкрай недостатня та несвоєчасна взаємодія у зазначеному напрямку банківських служб з правоохоронними органами; неповнота, несвоєчасність контролю за сумнівними фінансовими операціями, його зовсім недостатнє спрямування на запобігання та протидію операціям з відмивання; непрозорість банківської системи для заходів протидії легалізації грошей злочинного походження.

4. Адаптовані до умов здійснення первинного фінансового моніторингу загальні положення науки управління, насамперед про те, що сутність діяльності проявляється і знаходить своє відображення в її функціях.

На цій підставі визначені та охарактеризовані функції первинного фінансового моніторингу, а саме:

- організаційно-управлінська (або упорядковуюча), що полягає у визначенні на підставі законодавства системи та порядку фінансового моніторингу, його структури, виконавців, їх завдань, функціональних обов’язків, форм і засобів фінансового спостереження;

- контролююча, що реалізується через ідентифікацію і вивчення особи клієнта, який здійснює фінансову операцію, перевірку його видів діяльності, співставлення з останніми предметів фінансової операції, стосовно якої здійснюється фінансовий моніторинг;

- аналітична, яка включає: аналіз змісту фінансової операції, її звичайності або незвичайності; заплутаності умов здійснення; економічної невиправданості фінансових операцій або суперечливості звичайній практиці клієнта; оцінку ризику здійснення клієнтом банку легалізації (відмивання) грошей, одержаних злочинним шляхом;

- інформаційна, яка полягає у виявленні та наданні Уповноваженому органу Державного фінансового моніторингу або правоохоронному органу інформації про ознаки наявної або ймовірної сумнівності фінансової операції, а також для її перевірки засобами названих органів;

- запобіжна, яку пропонується поділяти на дві частини: 1) безпосереднє запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, через здійснення моніторингових дій стосовно окремої фінансової операції; 2) посереднє запобігання злочинності – через запобігання відмиванню “брудних” коштів, отриманих в процесі злочинної діяльності.

Доведено, що кожна функція первинного фінансового моніторингу, у тому числі в банках, має кримінологічну складову. Остання визначається кримінологічною значущістю функції або її частини. Об’єднані (згенеровані) кримінологічні складові функцій первинного фінансового моніторингу утворюють його кримінологічну функцію.

5. Визначена кримінологічна функція первинного фінансового моніторингу, яка узагальнено полягає у тому, що завдяки йому та через його здійснення виявляються причини і умови отримання коштів, обставини, що сприяють їх відмиванню, реалізуються заходи в основному раннього забезпечення запобігання їх легалізації, а також безпосереднього припинення сумнівних фінансових операцій, проведення стосовно них фінансової розвідки.

Доведено, що первинний фінансовий моніторинг як засіб запобігання легалізації злочинних доходів та злочинності загалом займає певне місце в системі запобіжної антикримінальної діяльності. Зокрема при диференціації останньої за масштабом (поширеністю здійснення) первинний фінансовий моніторинг як кримінологічний засіб може здійснюватися: у масштабі всієї країни; у регіональному або галузевому масштабі, наприклад у галузі банківської системи; в індивідуальному масштабі. При диференціації запобіжних заходів за рівнем їх застосування первинний фінансовий моніторинг може здійснюватися на загальносуспільному, груповому, індивідуальному рівнях. За характером (змістом) запобіжних заходів засоби первинного фінансового моніторингу відносяться до суто кримінологічних, зокрема до заходів ранньої профілактики фактів відмивання. За цільовим призначенням первинний фінансовий моніторинг банківської системи в Україні відноситься до цільових або спеціальних (спеціально-кримінологічних) заходів, які мають спеціальну мету запобігання злочинності.

6. На підставі дослідження практики та узагальнення досвіду фінансового контролю в зарубіжних країнах, зроблено висновок, що в Україні неповною мірою використовується цей досвід та рекомендації міжнародних організацій: обмежено коло фінансових операцій, що підлягають моніторингу, не застосовуються деякі дійові засоби їх перевірки; взаємодія з правоохоронними органами перенесена на рівень Уповноваженого органу; не передбачено призупинення сумнівних операцій (крім тих, що спрямовані на підтримку тероризму); система фінансового моніторингу в Україні загалом менш дійова щодо запобігання відмиванню, не створена фінансова розвідка тощо.

7. Доведена невідповідність сучасного законодавчого та іншого нормативно-правового регулювання потребам реалізації його кримінологічної функції, а саме:

- воно загалом недостатньо спрямовує первинний фінансовий моніторинг на виявлення конкретних ознак сумнівних фінансових операцій, що можуть свідчити про можливість відмивання через них коштів, здобутих злочинним шляхом;

- не визначені первинні засоби виявлення ознак сумнівних фінансових операцій, вони фактично обмежені звичайними засобами ідентифікації в процесі внутрішнього фінансового контролю;

- не передбачені форми і засоби взаємодії суб’єктів моніторингу з правоохоронними та іншими контролюючими органами на початкових стадіях первинного моніторингу та за ініціативою суб’єктів останнього;

- звужена сфера застосування первинного фінансового моніторингу загалом, у тому числі з’ясування наявності кримінологічно-значущих ознак у моніторингових операціях та в інформації про неправомірні, підозрілі дії суб’єктів сумнівних операцій;

- не реалізоване цільове призначення засобів первинного фінансового моніторингу щодо інформаційного забезпечення раннього запобігання відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.

8. Встановлено, що організаційні заходи первинного фінансового моніторингу визначені та здійснюються без достатнього цільового спрямування на запобігання і протидію відмиванню коштів, без врахування моніторингових завдань та реалізації при їх виконанні кримінологічної функції.

9. Несвоєчасна, обмежена взаємодія банків з правоохоронними органами найбільше проявляється в обмеженому використанні інформації, яка складає банківську таємницю; останнє, на думку дисертанта, є наслідком передусім відсутності чіткого правового регулювання, а саме:

а) норми законів та підзаконних правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків правоохоронних органів та банків щодо оптимального механізму більш повного відкриття банківської таємниці;

б) у нормативно-правових актах не визначено механізм своєчасного конфіденційного повідомлення банками правоохоронних органів про сумнівні фінансові операції одразу після виявлення ознак їх сумнівності, а також отримання відомостей про результати перевірки зазначених повідомлень;

в) взаємодія банків з правоохоронними органами та подання інформації про сумнівні фінансові операції обмежені багатьма обставинами і умовами, що фактично зводять нанівець інформаційні можливості моніторингу та виконання ним кримінологічної функції.

г) законодавством України на відміну від інших країн та всупереч рекомендаціям міжнародних організацій не передбачена можливість тимчасового зупинення сумнівної фінансової операції (крім операцій, пов’язаних з підтримкою тероризму) на час її перевірки, зокрема правоохоронним органом.

Режим банківської таємниці визначений в Україні на законодавчому та управлінсько-виконавчому рівні без врахування негативних наслідків абсолютизації останньої, що дозволяє використовувати її у своїх цілях.

10. За досвідом західних країн та згідно рекомендацій міжнародних організацій обґрунтована ідея створення незалежного державного органу фінансової розвідки, який в кожному випадку з урахуванням здобутої інформації щодо сумнівності операції та конкретного правоохоронного інтересу визначає можливість та межі відкриття банківської таємниці, умови її обмеженого (конфіденційного) використання, а також самостійно проводить контрольно-розвідувальні операції.

Результати дисертаційного дослідження покладені в основу конкретних пропозицій дисертанта щодо внесення змін та доповнень до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, Закону України “Про банки і банківську діяльність” та підзаконних нормативно-правових актів. Розроблені та надані відповідним банківським установам пропозиції щодо удосконалення організаційно-управлінського, інформаційного, методичного та іншого забезпечення більш предметного спрямування первинного фінансового моніторингу в банківській системі на реалізацію його кримінологічної функції з метою підвищення результативності його здійснення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Чуніхіна Л.М. Первинний фінансовий моніторинг в банківській системі: кримінологічний аспект: Монографія. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2006 – 160 с.

Чуніхіна Л. Щодо питання про посилення ролі фінансового контролю в попередженні економічних злочинів. // Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. № 3. - Л.: 2002. - С.165-170.

Чуніхіна Л. Історія та досвід запровадження фінансового контролю за фінансовими операціями з метою запобігання відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, у зарубіжних країнах //Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 7. - С. 66-69.

Чуніхіна Л. Протидія традиційним схемам (прийомам, заходам) “відмивання” доходів, отриманих злочинним шляхом, як запобіжний засіб боротьби з організованою злочинністю // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 9. - С. 125-128.

Чуніхіна Л. Фінансовий контроль за легалізацією (“відмиванням”) доходів, отриманих злочинним шляхом, у світових офшорних фінансових системах // Право України. - 2003. - № 11. - С. 154-158.

Чуніхіна Л. Правове регулювання поняття первинного фінансового контролю з метою запобігання легалізації („відмиванню”) доходів, отриманих злочинним шляхом // Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля. Вип.. № 5. - Л.: 2003. - С.246-251.

Чуніхіна Л. Організація первинного фінансового контролю з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом, в банках України // Право України. - 2004. - № 7. - С.106-110.

Чуніхіна Л. Фінансовий моніторинг банків Росії й України: спільні цілі і задачі в системі заходів попередження і протидії організованій злочинності // Юридична Україна. Юрінком-Інтер. - 2005. - № 6(30). - С.59-62.

Чуніхіна Л. Новий погляд на фінансовий контроль // Право України. - 2005. - № 5. - С.60-63.

Чуніхіна Л. Вплив фінансового контролю НБУ на боротьбу з організованою злочинною діяльністю // Юридична Україна. Юрінком-Інтер. - 2005. - № 11(35). - С.72-74.

Чуніхіна Л. Практика надання звітності про злочинну діяльність: де-юре та де-факто // Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля. Вип.. № 7. - Л.: 2005. - С.145-150.

Чуніхіна Л. Роль державного регулювання в попередженні відмивання доходів протиправного походження // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 29 травня 2003 р).-К.: Українська Академія державного управління при Президентові України, 2003. - 48 с.

Чуніхіна Л. Огляд досвіду застосування фінансового контролю з метою запобігання відмиванню доходів протиправного походження в зарубіжних країнах // Протидія відмиванню “брудних” коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції” (Київ, 20 червня 2003 р).-К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. - С.121-126.

Чуніхіна Л. Правове регулювання первинного фінансового контролю за фінансовими операціями в Україні // Наука – 2004. Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу і наукових співробітників (Луганськ, 19-21 квітня 2004 р.) Східноукраїнський Національний університет імені Володимира Даля, 2004. - 62 с.

Чуніхіна Л. Первинний фінансовий контроль кримінологічної системи заходів попередження відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом // Наука - 2004. Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу і наукових співробітників (Луганськ, 19-21 квітня 2004 р.) Східноукраїнський Національний університет імені Володимира Даля, 2004. - 62 с.

Чуніхіна Л. Роль фінансового моніторингу банківської системи України в запобіганні та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом // Актуальні проблеми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Матеріали роботи круглого столу (Херсон, 30 листопада 2004 р).-Х.: Національний університет внутрішніх справ, Херсонський юридичний інститут, 2004. - 8 с.

АНОТАЦІЯ

Чуніхіна Л.М. “Первинний фінансовий моніторинг у банках України як засіб запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2007.

Дисертація присвячена проблемі становлення первинного фінансового моніторингу як засобу запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Досліджується взаємодія суб’єктів первинного фінансового моніторингу з правоохоронними органами, визначена кримінологічна функція первинного фінансового моніторингу, її поняття, сутність, принципи та умови реалізації в