НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЧУЄШОВ ОЛЕГ ВЛАДИСЛАВОВИЧ

УДК: 615.454.1.014:616.14-002

РОЗРОБКА СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ М’ЯКОЇ ЛІКАРСЬКОЇ

ФОРМИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНО-АЛЕРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ШКІРИ ТА РАНЕВОГО ПРОЦЕСУ

15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фармацевтичної технології Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор

Тихонова Світлана Олександрівна

Національний фармацевтичний університет,

завідувач кафедри фармацевтичної технології Інституту

підвищення кваліфікації спеціалістів фармації

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук

Гладух Євгеній Володимирович

Національний фармацевтичний університет,

професор кафедри промислової фармації

та економіки Інституту підвищення

кваліфікації спеціалістів фармації

доктор фармацевтичних наук, професор

Гладишев Віталій Валентинович

Запорізький державний медичний університет,

завідувач кафедри технології ліків

Захист дисертації відбудеться ”23” листопада 2007 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.02 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська 53.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4.

Автореферат розісланий ”___”__________2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, професор Д.І. Дмитрієвський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Лікування запальних захворювань шкіри було і є однією з найважливіших проблем сучасної медицини, тому що інфекційні та інфекційно-алергічні захворювання різноманітної етіології широко розповсюджені, часто супроводжуються больовим синдромом, і є причиною часткової, а в деяких випадках, і повної втрати працездатності.

Поряд з цим збільшення кількості хірургічних інфекційних захворювань та післяопераційних ускладнень обумовлює значущість проблеми лікування раневого процесу. Це пов’язано з тим, що терапія раневого процесу ускладнюється ростом антибіотикорезистентних штамів, підвищенням алергізації населення, що є наслідком поліпрагмазії у медичній практиці та використання хімічних сполук у побуті та виробництві.

Незважаючи на те, що на фармацевтичному ринку України представлена значна кількість препаратів для лікування вищенаведених патологій, проблема забезпечення ними населення України далека від вирішення. Це пов’язано з тим, що більшість препаратів є імпортними, і це обумовлює їх високу ціну і малодоступність. Крім того, деякі препарати не відповідають вимогам ефективної і безпечної терапії за складом діючих та допоміжних речовин. В зв’язку з цим розробка та впровадження нових ефективних препаратів, що мають комплексний вплив на патологічний процес інфекційних захворювань залишається актуальною задачею сучасної вітчизняної фармації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету („Хімічний синтез, виділення та аналіз нових фармакологічно активних речовин, встановлення звґязку „структура – дія”, створення нових лікарських препаратів”, № державної реєстрації 0198U007011) та проблемної комісії “Фармація” МОЗ України.

Мета та задачі дослідження. Розробка науково-обгрунтованого складу , технології та методик контролю якості мазі для лікування інфекційно-алергічних захворювань шкіри та раневого процесу.

Згідно з метою необхідно було вирішити наступні задачі:

-

-

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження. Гідрофільні, гідрофобні та емульсійні мазеві основи; субстанції: кислота мефенамінова, мірамістин, декспантенол, димексид; комбінована мазь під умовною назвою “Мірамеф”.

Предмет дослідження. Розробка науково обґрунтованого складу та раціональної технології м’якого лікарського засобу для лікування інфекційно-алергічних захворювань шкіри та раневого процесу. Вивчення фізико-хімічних властивостей розробленого засобу, вибір та обґрунтування критеріїв якості препарату, а також методики їх визначення; розробка нормативної аналітичної документації. Вивчення специфічної біологічної активності, обґрунтування типу упаковки і терміну придатності препарату. Розробка проекту технологічного промислового регламенту виробництва, необхідного для впровадження препарату у промисловість.

Методи дослідження. При вирішенні поставлених у роботі задач були використані органолептичні, фізико-хімічні, технологічні, біофармацевтичні, мікробіологічні та біологічні методи досліджень, які дозволяють об’єктивно оцінювати якісні показники мазі на підставі одержаних та статистично оброблених результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначено системний підхід при виборі та обґрунтуванні складу, технології та методів контролю якості нового лікарського препарату у формі мазі для лікування інфекційно-алергічних захворювань шкіри та раневого процесу на підставі вивчення технологічних, фізичних, фізико-хімічних, мікробіологічних та біологічних властивостей активних компонентів і допоміжних речовин.

Вперше теоретично та експериментально обґрунтовано раціональний склад та технологію нового лікарського засобу, що містить кислоту мефенамінову, мірамістин, декспантенол та димексид.

Вперше доведено потенцюючий вплив декспантенолу на протимікробну активність мірамістину.

Розроблено методики якісного та кількісного вивчення дії речовин в препараті. Встановлено умови зберігання, раціональну упаковку що забезпечує її стабільність протягом 2-х років.

За результатами досліджень одержаний патент України № 72669 (Фармацевтична композиція „Мірамеф” з протиалергічною, протизапальною, репаративною та протимікробною дією від 15.03.2005 р, бюл. № 3).

Практичне значення одержаних результатів. Створено і запропоновано для практичної медицини новий лікарський препарат – мазь „Мірамеф” для комплексного лікування запальних захворювань шкіри та раневого процесу.

Розроблено проекти технологічного промислового регламенту виробництва мазі “Мірамеф”, а також проект АНД, що містить опис методик контролю якості препарату. Технологія виготовлення мазі апробована в умовах промислового виробництва на акціонерному товаристві „Фармацевтична фірма “Дарниця” (акт апробації від 12.07.2006 р.).

Окремі фрагменти роботи впроваджено у навчальний процес кафедри технології ліків Одеського державного медичного університету (акт впровадження від 14.03.2006 р.), кафедри органічних та фармацевтичних технологій Одеського національного політехнічного університету (акт впровадження від 12.04.2006 р), кафедри технології ліків та клінічної фармації Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (акт впровадження від 16.06.2006 р.), кафедри технології біологічно активних сполук, фармації і біотехнології Національного університету “Львівська політехніка” (акт впровадження від 11.04.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено пошук та аналіз літературних джерел з проблеми лікування інфекційних та інфекційно-алергійних захворювань шкіри, раневого процесу. Теоретично та експериментально обґрунтовано склад і технологію мазі “Мірамеф”; вивчено вплив природи мазевих основ на активність діючих речовин; проведено фізико-хімічні та біофармацевтичні дослідження мазі; відпрацьовані методики кількісного та якісного аналізу препарату. Результати випробувань статистично оброблені, систематизовані та проаналізовані. Розроблено проекти тимчасового технологічного регламенту та аналітичної нормативної документації. Наукові праці опубліковано у співавторстві з Тихоновою С.О., Яковлєвою Л.В., Грудько В.О., Рубан О.А., Козелковою Ю.В., Ханіним В.А., Федорчуком Ю.В., Загорієм Г.В. Особистий внесок автора наведений по тексту дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено та обговорено на:

- Всеукраїнській науково-практичній конференції „Фармація ХХІ століття”. - Харків, НФаУ, 2002 р.;

- ІІІ Всеукраїнській конференції „Клінічна фармація в Україні”. - Харків, НФаУ, 2002 р.;

- Українській науково-практичній конференції “М’які лікарські засоби в сучасній фармації і медицині”. - Харків, НФаУ, 2002 р.;

- ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”. - Харків, НФаУ, 2003 р.

- Всеукраїнському науково-практичному семінарі “Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії .- Харків, НФаУ, 2004 р.;

- VI Національному з'їзді фармацевтів України.-Харків, 2005 р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 робіт, у тому числі 1 монографія, 3 статті у фахових наукових журналах, 1 патент та 6 тез доповідей.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 136 сторінках машинопису і складається із вступу, огляду літератури (розділ 1), розділу, який присвячено об'єктам та методам досліджень (розділ 2), експериментальної частини (розділи 3-5), загальних висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Робота містить 17 рисунків та 23 таблиці. Список використаної літератури містить 177 джерел в тому числі 26 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обговорюється актуальність теми, формулюються мета та основні завдання досліджень, відзначається наукова новизна і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі охарактеризовані основні напрямки лікування запальних захворювань шкіри та раневого процесу. Приведений аналіз щодо основних ланок порушень структурних та метаболічних процесів у шкірі, який дозволив виділити основні шляхи їх медикаментозного лікування. До найбільш важливих з них відносяться: протизапальна, репаративна, антиалергічна та антимікробна дія. Доведено доцільність створення нового м'якого лікарського засобу комбінованої дії.

У другому розділі описана загальна методологія проведення досліджень, характеристики діючих та допоміжних речовин, які визначають технологію приготування мазі.

Ефективність лікарських засобів місцевої дії в значній мірі залежить від впливу цілого комплексу взаємопов'язаних факторів, найважливішими з яких є здатність діючих речовин оптимально впливати на патологічний процес, а також вплив допоміжних речовин лікарської форми на її фармакологічну активність. Тому першочерговим завданням був пошук ефективних субстанцій та вибір допоміжних речовин м’якої лікарської форми, що призначена для лікування інфекційно-алергійних захворювань шкіри та раневого процесу.

Враховуючи основні патогенетичні ланки розвитку дерматозів та раневого процесу ми вважали за доцільне ввести до складу мазі нестероїдний протизапальний засіб, який при місцевому застосуванні проявляє протизапальну, протинабрякову та місцевознеболюючу дію, володіє інгібуючими властивостями у відношенні протеолітичних ферментів, стабілізує білкові структури клітинних мембран – кислоту мефенамінову .

При лікуванні важких інфекційних процесів шкіри, що викликані асоціаціями бактерій і патогенних грибів, найчастіше використовуються антисептики широкого спектру дії. Тому нашу увагу як антибактеріальний компонент привернув вітчизняний антисептик мірамістин. Вибір мірамістину також ґрунтується на практичній відсутності стійкості, як природної так і надбаної, до нього широкого кола мікроорганізмів. Крім того, він має імуностимулюючі властивості, що полягають в активації Т- і В-лімфоцитів. Такий комплекс властивостей вигідно відрізняє мірамістин від усіх інших катіонних антисептиків, що застосовуються у клінічній практиці в Україні.

Важливу роль в терапії дерматозів та раневого процесу відіграють стимулятори репаративних процесів, з яких перспективним є декспантенол, який забезпечує оптимізацію репаративних процесів у ділянках ураження з формуванням регенерату з упорядкованим розташуванням колагенових волокон і формуванням епітеліального шару. Декспантенол проявляє імуномоделюючу дію (підвищує тканинну резистентність за рахунок стимуляції функціональної активності нейтрофільних гранулятів), попереджає аномальну проліферацію і диференціацію фібробластів з утворенням гіпертрофічних і келоїдних рубців, а також пересушування шкіри.

З метою підсилення ефекту всіх компонентів мазі за рахунок збільшення їх пенетрації у вогнище ураження, до складу мазі був введений димексид. Йому притаманні: знеболюючий ефект, який дозволить нівелювати свербіння, що часто ускладнює протікання дерматитів; антиалергійний ефект, що дозволить гальмувати антитілоутворюючі функції плазматичних клітин; антиоксидантний ефект, який дозволить стабілізувати біомембрани, попереджати розвиток вторинних некрозів та стимулювати ранозагоєння.

В цьому розділі також обґрунтовано вибір методик, що використані для проведення досліджень. Описані методи органолептичних, фізико-хімічних, реологічних, біофармацевтичних досліджень.

У третьому розділі наведені результати теоретичних та експериментальних досліджень з обґрунтування концентрації діючих речовин та вибору допоміжних.

Виходячи з того, що мазь призначається для лікування інфекційно-алергічних дерматозів та раневого процесу, першим етапом наших досліджень було вивчення антимікробної активності зразків мазей виготовлених на різних за природою основах до складу яких було введено кислоту мефенамінову (1 %), мірамістин
(0,5 %) та димексид (3 %). Склад модельних мазевих основ наведений у табл. 1.

Таблиця 1

Склад модельних мазевих основ

№ зразку | Тип мазевої основи | Допоміжні речовини | Вміст допоміжних речовин в основі, г

1 | Гідрофобна | Вазелін

Ланолін | 60,0

40,0

2 | Емульсійна типу В/М

Кутумової | Вазелін

Емульгатор Т-2

Вода очищена | 60,0

10,0

30,0

3 | Емульсійна типу М/В (ХНІХФІ) | Масло вазелінове

Твін-80

Спирт цетостериловий

ПЕО-400

Вода очищена | 25,0

5,0

25,0

12,0

до 100,0

4 | Емульсійна типу М/В | Масло вазелінове

ПЕО-400

Емульгатор №1

Вода очищена | 10,0

10,0

8,0

72,0

5 | Емульсійна типу В/М (основа Грецького) | Вазелін

Пентол

Вода очищена | 38,0

2,0

60,0

6 | Гідрофільна | ПЕО-400

ПЕО-1500 | 80,0

20,0

7 | Гідрофільна | ПЕО-400

ПЕО-1500

Пропіленгліколь | 41,5

41,5

17,0

8 | Гідрофільна | Аеросил

Вода очищена

Пропіленгліколь | 10,0

45,0

45,0

9 | Гідрофільна | Вода очищена

Гліцерин

NaКМЦ | 85,0

10,0

5,0

10 | Гідрофільна | Аеросил

ПЕО-400 | 8,0

92,0

Найменшу протимікробну активність виявила мазь на абсорбційній вазелін-ланоліновій основі (зразок № 1). Емульсійні основи першого та другого роду (зразки №№ 2, 3, 4, 5) вивільняли діючи речовини декілька краще, але антимікробна активність у відношенні грибів роду Саndida була недостатньою. Найбільшу протимікробну активність виявили зразки, що були виготовлені на гідрофільних основах, особливо поліетиленоксидних. Зразки №№ 6 та 7 у 2-3 рази були більш активні в порівнянні з гідрофобною основою та у 1,5 рази в порівнянні з емульсійними основами.

На наступному етапі досліджували можливу сінергідну дію декспантенолу з іншими компонентами мазі. На підставі проведених досліджень було визначено достовірне підвищення антимікробної активності зразків мазі на гідрофільних поліетиленоксидних основах по відношенню до всіх штамів мікроорганізмів що вивчались.

Визначення антимікробної активності зразків проводили методом дифузії в агаровий гель.

Однією з найважливіших вимог, що висуваються до мазевих основ, є здатність легко та повно вивільняти діючі речовини, тому нами проведено дослідження кінетики вивільнення діючих речовин з мазей, виготовлених на основах №№ 4 та 7. Емульсійна основа була обрана у зв’язку з тим, що більшість мазей для лікування другої фази раневого процесу виготовляється саме на таких основах, крім того, зразки мазі на цій основі виявили задовільні значення антимікробної активності, а гідрофільна поліетиленоксидна основа (зразок № 7) обрана як така, що виявила найбільшу антимікробну активність.

Дослідження проводили методом дифузії у рідке середовище крізь напівпроникну мембрану. Оскільки на другій фазі раневого процесу відбувається залужнення ексудату, як розчинник для дослідження вивільнення ми застосовували буферний розчин з рН 8,0. Кількісне визначення декспантенолу та кислоти міфенамінової у діалізаті проводили методом високоефективної рідинної хроматографії.

Результати проведених досліджень представлені на рис. 1 і 2. Аналіз отриманих результатів показує, що декспантенол, як гідрофільна полярна речовина досить легко переходить у розчин з емульсійної основи. Концентрація речовини у розчині різко підскакує вже після першої години і потім продовжує повільно зростати впродовж всіх восьми годин експерименту.

В той же час у складі мазі на поліетиленоксидній основі декспантенол зв’язується з полярними молекулами основи водневими зв’язками, і тому дифундує у розчин значно повільніше, при цьому не спостерігається різкого скачка концентрації, навпроти, концентрація стабільно зростає поступово протягом усього часу експерименту.

І хоча, в розчин переходить всього 0,044 г, субстанції, що становить 17,6 % від її кількості у наважці (на 6,4 % менше ніж у випадку мазі на емульсійній основі), для лікування ран затримка на раневій поверхні діючої речовини, яка повинна проявляти місцеву, а не резорбтивну дію, є фактом позитивним.

Рис. 1. Вивільнення декспантенолу з мазей, приготовлених на 1 – емульсійній основі, 2 – на поліетиленоксидній основі

Рис. 2. Вивільнення кислоти мефенамінової з мазей, приготовлених на 1 – емульсійній основі, 2 – на поліетиленоксидній основі

Кислота мефенамінова практично нерозчинна у воді, тому через напівпроникну мембрану навіть у буферний розчин з рН 8,0 переходить повільно. Також слід відзначити, з мазі на поліетиленоксидній основі вивільнення зростає. Вже за першу годину з мазі на цій основі в діалізат переходить на 81 % речовини більше, ніж з мазі на емульсійній основі. Потім кількість кислоти мефенамінової, яка перейшла в діалізат продовжує зростати, причому динаміка росту значно вища для мазі на поліетиленоксидній основі. Кількість кислоти мефенамінової, яка перейшла у діалізат становить 0,13 % від її кількості у наважці, що можна пояснити поганою розчинністю у воді і відсутністю механізму зв’язування у розчині зі слабко-лужною концентрацією. Кислота мефенамінова, на відміну від декспантенолу, повинна проявляти протизапальну дію в глибині пошкодженої тканини, тому мазь на поліетиленоксидній основі, яка забезпечує краще вивільнення цієї речовини, має перевагу над маззю на емульсійній основі.

Один з найважливіших показників специфічної дії лікарських препаратів для місцевого лікування алергічних дерматозів є їх осмотична активність. Тому з метою вибору носія мазі нами були досліджені осмотичні властивості зразків мазей з кислотою мефенаміновою 1 %, мірамістином 0,5 %, декспантенолом 2,5 %, димексидом 3 %, які були приготовлені на гідрофільних основах №№ 6-10.

Результати досліду свідчать що найбільшу осмотичну активність – 320 % мав зразок мазі, виготовлений на поліетиленоксидній основі. Така висока осмотична активність буде здійснювати пересушуючу дію на тканини, порушувати бар’єрні функції біомембран та руйнувати їх внаслідок повільної дифузії ПЕО-400 крізь них. Вказані недоліки роблять неможливим використання цієї основи для створення мазей зі стимуляторами репаративних процесів.

Найменший осмотичний ефект проявив зразок № 9 на основі гелю метилцелюлози – 26 %. Враховуючи невелику осмотичну активність та результати попередніх досліджень, цю основу недоцільно використовувати для створення мазей для лікування раневого процесу та інфекційно-алергійних дерматозів.

Зразки №№ 7, 8 та 10 виявили помірну осмотичну активність - 170-198 %. Така активність не буде виявляти пошкоджуючої дії на грануляційну тканину. Але в попередніх дослідженнях встановлено, що зразки №№ 8 та 9 проявляють невисоку протимікробну активність та ступінь вивільнення декспантенолу з них невисока. Тому для подальших досліджень нами обрана основа № 7, в яку крім ПЕО-400 та ПЕО-1500 був введений пропіленгліколь. Пропіленгліколь швидко проникає вглиб тканин, за рахунок цього між гідрофільною маззю та живою тканиною складається осмотична рівновага, в наслідок чого, шкіра та грануляційна тканина не будуть зневоднюватися. У зв’язку з цим для подальших досліджень обрана полієтиленоксидна основа з пропіленгліколем.

З метою вибору концентрації кислоти мефенамінової у складі мазі було проведене скринінгове вивчення різних композицій зразків мазі, виготовлених на поліетиленоксидній основі з пропіленгліколем. Дослідження проводились на базі ЦНДЛ НФаУ під керівництвом професора Яковлєвої Л.В.

Вивчення протизапальної та антиексудативної активності зразків мазей було проведено на моделях термічного опіку лапи у мишей та карагенинового набряку стопи у щурів.

Встановлено що найбільш оптимальним у складі мазі є вміст кислоти мефенамінової у кількості 1 %.

Вибір концентрації декспантенолу у складі мазі проводився на моделі лінійних різаних ран у щурів. Результати вивчення репаративної дії різних складів мазі та препарату порівняння гелю “Пантестин-Дарниця” показали що вміст декспантенолу у складі мазі 2,5 % є найбільш доцільним.

З метою вибору оптимальної концентрації димексиду у складі мазі нами були виготовлені зразки мазей з кислотою мефенаміновою 1 %, мірамістином 0,5 %, декспантенолом 2,5 %, до складу яких вводили димексид у кількості 1 % (зразок № 1), 3 % (зразок № 2), 5 % (зразок № 3), 7 % (зразок № 4). Результати досліджень наведені у табл. 2.

Як видно з даних табл. 2, найбільш оптимальною слід вважати концентрацію димексиду у складі мазі 3 %, тому що подальше підвищення його концентрації не призводить до значного підвищення активності. Крім того при збільшенні концентрації до 5-7 % підвищується ризик пошкоджуючої дії димексиду на клітинні мембрани.

З метою вибору раціонального співвідношення компонентів поліетиленоксидної мазевої основи, нами було виготовлено ряд модельних зразків мазей з різним вмістом пропіленгліколю – 15, 16, 17 та 18 %. Реологічні дослідження проводили на ротаційному віскозиметрі “Реотест-2”. Встановлено що оптимальними консистентними властивостями володіє зразок з вмістом пропіленгліколю 16%.

Таблиця 2

Результати визначення антимікробної активності зразків мазі з кислотою мефенаміновою, мірамістином, декспантенолом та димексидом

Зразок | Зона затримки росту мікробів, мм

S. aureus | E. coli | Ps. aeruginoza | B. subtilis | C. albicans

1 | 35,80,21 | 30,70,18 | 29,20,24 | 31,70,21 | 19,90,38

2 | 39,40,22 | 36,70,56 | 36,80,33 | 38,70,63 | 25,70,21

3 | 39,00,56 | 37,50,57 | 37,90,97 | 38,30,65 | 25,40,55

4 | 39,90,11 | 38,20,35 | 37,60,21 | 37,80,23 | 26,30,43

Примітка: п=5, Р=95 %.

Таким чином на підставі проведенних досліджень нами запропонований склад мазі для лікування дерматозів та раневого процесу під умовною назвою “Мірамеф”, (г): кислоти мефенамінової -1,0, мірамістину – 0,5, декспантенолу – 2,5, димексиду – 3,0, ПЕО 1500 – 38,0, ПЕО 400 – 39,0 і пропіленгліколю – 16,0. Для визначення температур введення діючих речовин в основу та температури плавління основи був проведений термогравіметричний аналіз зразків кислоти мефенамінової, мірамістину, декспантенолу та димексиду. Встановлено що всі діючи речовини є термостабільними.

Встановлено, що найменш термостабільною речовиною є димексид, який починає розкладатися при температурі вище 50 °С, тому до складу мазі його вводили в останню чергу при температурі 50 °С. В зв’язку з тим, що мірамістин розчиняється у пропіленгліколі, його вводили до складу мазі у вигляді розчину. Кислота мефенамінова не розчинна в компонентах основи, тому її вводили в основу по типу суспензії. Декспантенол – гідрофільна речовина що добре розчиняється в основі.

Блок-схема виробництва мазі (згідно з Настановою 42-01-2001) під умовною назвою “Мірамеф” наведена на рис. 3.

У четвертому розділі наведені результати фізико-хімічних досліджень мазі та розроблені методики аналізу запропонованого лікарського препарату.

До показників, за якими пропонується здійснювати контроль якості мазі, окрім визначення кількісного вмісту діючих речовин, належать: візуальні показники, дисперсність, колоїдна стабільність, однорідність, значення рН, мікробіологічна чистота, середня маса вмісту упаковки та її герметичність.

Дані літератури свідчать, що важливим показником, який впливає на стабільність лікарського препарату, фармакологічну дію, нешкідливість при богаторазовому використанні, всмоктуваність лікарських речовин, є значення рН. Враховуючи це, нами проведене визначення рН 5 % розчинів мазі і встановлено, що в залежності від серії цей показник знаходиться у межах 6,41-6,53.

Важливим показником якості гетерогенних мазей є дисперсність. Для контролю дисперсності у процесі виготовлення та зберігання мазі нами запропоновано показник “Розмір часток”. Як показали експериментальні дані, усі зразки мазі були полідисперсними системами з коливанням величин часток дисперсних фаз від 15 до 20 мкм.

Для прогнозування технологічних, споживчих властивостей, стабільності розробленої мазі, нами вивчені її реологічні характеристики. Дослідження проведені з використанням ротаційного віскозиметру “Реотест-2” (Німеччина) за загальноприйнятою методикою. Виміри напруги зсуву мазі проводили при кімнатній температурі 15-25 °С та при температурі 34 °С.

Розроблена мазь характеризується достатньою тиксотропністю, про що свідчить значна площа поверхні, яка знаходиться між висхідною і низхідною кривими реограми плину (рис. 4). Наявність тиксотропних властивостей мазі характеризує її здатність до відновлювання структури після руйнування, задовільну намазуванність, спроможність до екструзії з туб, добре фасування в туби або іншу тару.

З метою більш повної і об’єктивної оцінки споживчих властивостей розробленої мазі, а саме її намазуваності, були проведені експерименти по визначен-

Рис. 3. Блок-схема виробництва мазі “Мірамеф”

ню напруги зсуву в діапазоні швидкостей зсуву 125-275 с-1, при яких моделюється намазуваність мазей на шкірний покров (рис. 5).

Як видно з рис. 5, намазуваність мазі є задовільною, бо обмежені реограми плинності повністю вкладаються в район реологічного оптимуму для гідрофільних мазей, обмеженого площею багатокутника АБВГДЕКЛМ.

З метою вивчення можливості хімічної взаємодії між компонентами мазі проведено термогравіметричний аналіз діючих речовин та компонентів мазевої основи. За результатами проведеного дослідження встановлено, що термічні ефекти зразків мають подібний характер, що може свідчити про відсутність хімічної взаємодії між компонентами мазі.

Рис.4. Повна реограма плину мазі „Мірамеф” при температурі 20 °С.

Рис.5. Обмежені реограми плину мазі при 34 °С: 1- через 2-3 с; 2- через 15 с.

З метою стандартизації лікарського засобу нами розроблено методики якісного та кількісного визначення діючих речовин у складі мазі. Для ідентифікації діючих речовин мазі “Мірамеф” запропоновані такі тести:

Мефенамінову кислоту, як похідне дифенілаланіну, ідентифікують по синьому забарвленню при взаємодії з натрію нітритом і концентрованою сірчаною кислотою.

Мірамістин – за реакцією на хлориди і як катіону ПАР – за утворенням в лужному середовищі іонного асоціату з бромтимоловим синім, який забарвлює хлороформний шар в жовтий колір.

Декспантенол ідентифікують за часом утримання піку який має збігатися з часом утримання піку на хроматограмі РСЗ при кількісному визначенні методом рідинної хроматографії (ДФУ 2.2.29).

Димексид ідентифікують за часом утримання піку який має збігатися з часом утримання піку на хроматограмі РСЗ при кількісному визначенні методом газової хроматографії (ДФУ 2.2.28).

Вміст мефенамінової кислоти визначають методом адсорбційної спектрофотометрії (ДФУ 2.2.25) в середовищі суміші спирт етиловий-1 М розчин кислоти хлороводневої (99:1) при довжині хвилі 280 нм в порівнянні зі стандартом.

Визначення вмісту мірамістину проводили методом екстрактивної фотометрії, порівнюючи оптичну густину хлороформних екстрактів іонних асоціатів мірамістину з бромтимоловим синім, утворених в середовищі буферного розчину з рН 9,2 з оптичною густиною в досліді зі стандартом.

Вміст декспантенолу визначали методом рідинної хроматографії (ДФУ 2.2.29) за таких умов:

- колонка розміром 125,0Ч4,0 мм і форколонка розміром 10,0Ч4,0 мм, заповнені сорбентом “ліхросфер-діол” (фірма “Мерк”, Германія), з розміром часток 5 – 7 мкм, або аналогічним;

- рухома фаза – пропанол-2 – гексан (40:60), дегазована протягом 5 хв в ультразвуковій бані;

- швидкість рухомої фази – 1,0 мкл/хв;

- довжина хвилі детектування 206 нм.

Вміст димексиду визначали методом газової хроматографії (ДФУ 2.2.28) за таких умов:

- колонка – RTX 1301 капілярна з плавленого кварцу, розміром 30 м х 0,53 мм, вкрита 3 мкм шаром нерухомої фази складу: 6% ціанопропілфеніл – 94 % диметилполісилоксан або аналогічна;

- температура колонки – 35 °С – 8 хв: підвищення до 240 °С зi швидкістю 20 °С/хв, витримування при 240 °С протягом 15 хв;

- температура випаровувача 180 °С i детектора – 260 °С;

- швидкість газу-носія (азот) – 30 мл/хв;

- швидкість газу-носія через колонку – 3 мл/хв.

Точність і відтворюваність запропонованих методів аналізу доведено результатами обробки експериментальних даних.

П'ятий розділ присвячений вивченню біологічних властивостей мазі “Мірам еф”.

Доклінічні фармакологічні дослідження проведені на базі ЦНДЛ НФаУ під керівництвом проф. Яковлєвої Л.В.

Протизапальну та протиалергічну активність мазі “Мірамеф” досліджували на моделі алергічного контактного дерматиту у мурчаків викликаного калію біхроматом. Встановлена виражена протиалергічна активність, яка дещо нижча від глюкокортикоїдної мазі та значно вища від мазі “Мефенат”.

На моделі трафаретних ран у щурів досліджена репаративна активність мазі “Мірамеф” та препарату порівняння – мазі метилурацилової. Встановлено, що мазь володіє високим рівнем ранозагоюючої активності, яка не поступається препарату порівняння. Результати визначення гострої та хронічної токсичності розробленої мазі свідчать про її біологічну нешкідливість.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Теоретично та експериментально на підставі технологічних, фізико-хімічних, біофармацевтичних мікробіологічних, досліджень обґрунтовано склад і раціональну технологію мазі для лікування інфекційно-алергічних дерматитів та раневого процесу.

2. До складу мазі входять: нестероїдний протизапальний засіб кислота мефенамінова, вітчизняний антисептик широкого спектру дії – мірамістин – 0,5 %, похідне пантотенової кислоти – декспантенол 2,5 % та пенетратор всмоктування – димексид 3 %. Оптимальні концентрації речовин доведено фармакологічними дослідженнями.

3. За результатами дослідження швидкості вивільнення декспантенолу з різних мазевих основ, проведених мікробіологічних, біофармацевтичних досліджень обрано оптимальний носій для мазі – поліетиленоксидна основа з пропіленгліколем.

4. Розроблена технологія виготовлення мазі “Мірамеф”, яка передбачає певну послідовність введення діючих речовин до мазевої основи. Розроблені технологічна та апаратурна схеми виробництва мазі.

5. Для стандартизації розробленої лікарської форми і встановлення терміну її придатності розроблено методики якісного та кількісного визначення діючих речовин у складі мазі, що включені до аналітично-нормативної документації.

6. На підставі досліджень встановлено, що добре намазування та здатність до фасування мазі “Мірамеф” обумовлені її структурно-механічними та тиксотропними властивостями.

7. Експериментально доведена сумісність компонентів мазі і її стабільність протягом 2 років зберігання в тубах алюмінієвих та банках жовтогарячого скла.

8. Біологічними дослідженями доведена висока протизапальна, протиалергічна та репаративна активність мазі “Мірамеф”. На лабораторних тваринах при дослідженні гострої та хронічної токсичності доведено, що препарат є практично нетоксичним, встановлено відсутність алергізуючої та місцевоподразнюючої дії.

9. Розроблено проект промислового регламента, який апробовано в умовах виробництва ЗАТ ФФ “Дарниця”. За одержаними результатами одержаний патент України №72669 від 15.03.2005. Підготовлені матеріали доклінічних досліджень для представлення до Фармакологічного центру МОЗ України.

10. Фрагменти дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес ряду вузів України.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Фармацевтические и биологические аспекты мазей. / И.М. Перцев, А.М. Котенко, О.В. Чуешов, Е.Л. Халеева – Х: НФаУ; “Золотые страницы”, 2003. – 288 с. (Особистий внесок: написано розділ “Структурно-механические (реологические) характеристики мазей”, до якого увійшли результати особистих досліджень)

2. Чуєшов О.В., Тихонова С.О. Вивчення фізіко – хімічних властивостей мазі для лікування дерматитів // Вісник фармації. – 2002. - №2. – С.41-42. (Особистий внесок : експериментальна частина, обробка результатів, оформлення статті)

3. Вивчення біодоступності діючих речовин у складі нової експериментальної мазі „Мерамеф” / О.В. Чуєшов, В.О. Грудько, О.А. Рубан, та ін.; // Фармац. журн. - 2006. - №1. - С.78-88. (Особистий внесок: експериментальна частина, обробка результатів, участь в оформленні статті)

4. Яковлєва Л.В., Федорчук Ю.В., Чуєшов О.В. Скринінгове вивчення репаративної активності різних композицій експериментальної мазі „Мерамеф”// Вісник фармації. – 2002. - №2. – С.125-127. (Особистий внесок: виготовлення зразків мазі, оформлення статті)

5. Пат. 72669 А Україна, А61К 31/196. Фармацевтична композиція „Мірамеф” з протиалергічною, протизапальною, репаративною та протимікробною дією / Г.В.Загорій, О.В.Чуєшов, Ю.В. Федорчук та ін. – №72669 Заявл. 29.03.2004; Опубл. 15.03.2005. Бюл. №3.-3с. (Особистий внесок: розробка складу мазі та оформлення матеріалів)

6. Чуешов О.В. Изучение реологических свойств мазевых основ и мази с мефенаминовой кислотой / О.В. Чуешов, С.А. Тихонова, Е.А. Рубан // Оброботка дисперсных материалов и средств: Междунар. переодический сб. науч. тр. – Одесса, 2001. – Вып.11 – С.50. (Особистий внесок : експериментальна частина, обробка результатів, оформлення статті)

7. Чуешов О.В., Тихонова С.А., Рубан Е.А. Вивчення осмотичної активності мазі „Мерамеф” // Фармація ХХІ ст.: Тез. доп. Всеукр. наук. – практ. конф. Харків, 23-24 жовтня 2002 р. – Х., 2002. – С.65-66.

8. Чуешов О.В., Тихонова С.А. Изучение реологических свойств мази с мефенаминовой кислотой // Клінічна фармація. – 2002. - №3. – С.45. (Особистий внесок : планування експерименту, проведення досліджень, обробка результатів)

9. Чуешов О.В., Тихонова О.А. Біофармацевтичні дослідження мазі „Мірамеф”// Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія: Тез. доп. ІІІ Міжнар. наук. – практ. конф., Харків, 21-23 трав. 2003 р., – Х., 2003. – Ч.1. – С.328.

10. Чуешов О.В., Тихонова С.О. Дослідження стабільності мазі для лікування інфекційно – аллергічних захворювань шкіри та раньового процессу/ О.В. Чуешов, С.О. Тихонова // Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії: Матеріали Всеукр. наук. – практ. семінару, Харків, 26 листоп. 2004р. – Х., 2004. – С.84-87.

11. Чуєшов О.В., Тихонова С.О., Грудько В.О. Розробка складу мазі для лікування інфекційних дерматитів. // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: Матеріали VІ з’їзду фармац. України, Харків, 28-30 верес. 2005 р. – Х., 2005. – С.312.

Чуєшов О.В. Розробка складу та технології м'якої лікарської форми для лікування інфекційно-алергічних захворювань шкіри та раневого процесу.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук зі спеціальності 15.00.01.- “Технологія ліків та організація фармацевтичної справи”. – Національний фармацевтичний університет, Харків, 2007.

З використання системного підходу проведено комплексні дослідження з метою створення мазі для лікування дерматозів та раневого процесу.

На підставі результатів фізико-хімічних, біофармацевтичних і біологічних досліджень розроблено оптимальний склад та обгрунтовано раціональну технологію мазі з мірамістином, декспантенолом, кислотою мефенаміновою та димексидом. Запропановано показники якості препарату і методики їх визначення. Досліджено стабільність мазі в процесі зберігання. Проведено доклінічні дослідження розробленої мазі під умовною назвою “Мірамеф”.

Ключові слова: мазь, дерматоз, раневой процес, мірамистин, декспантенол, кислота мефенамінова, димексид, технологія.

Чуешов О.В. Разработка состава и технологии мягкой лекарственной формы для лечения инфекционно-аллергических заболеваний кожи и раневого процесса. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.01. – “Технология лекарств и организация фармацевтического дела”. – Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2007.

С использованием системного подхода проведены комплексные исследования с целью создания мази для лечения дерматозов и второй фазы раневого процесса.

В результате физико-химических и фармако-технологических исследований дано научное обоснование состава и технологии мази с декспантенолом, кислотой мефенаминовой и димексидом.

С целью выбора оптимальной основы мази были проведены микробиологические исследования которые показали, что максимальной антимикробной активностью обладают образцы мази приготовленные на гидрофильных основах, а именно полиэтиленоксидных. С использованием метода диффузии в агаровый гель была установлена синергидная активность декспантенола с остальными компонентами в составе мази.

Методом диализа через полупроницаемую мембрану исследована кинетика высвобождения действующих веществ из мазей, приготовленных на полиэтиленоксидной и эмульсионной основе. Так как на второй фазе раневого процесса происходит защелачивание экссудата, в качестве растворителя для исследования использовали буферный раствор с pH 8,0. Результаты показали, что декспантенол, как гидрофильное полярное вещество, достаточно легко переходит в раствор из эмульсионной основы, а кислота мефенаминовая, лучше высвобождается из полиэтиленоксидной основы.

В связи с тем, что кислота мефенаминовая должна оказывать противовоспалительное действие в глубине поврежденных тканей, а репарант – декспантенол на их поверхности, для дальнейших исследований выбрали полиэтиленоксидную основу. Проведенные биофармацевтические и реологические исследования полиэтиленоксидной основы с различным содержанием пропиленгликоля позволили окончательно обосновать состав основы – полиэтиленоксидная, в состав которой введено 16% пропиленгликоля. Концентрация действующих веществ была выбрана на основании фармакологических исследований.

С целью разработки оптимальной технологии мази нами обоснован рациональный способ и температурные режимы введения действующих веществ в основу. Методом термогравиметрии изучены температуры разложения действующих веществ. На основании проведенных исследований разработаны блок- схема и аппаратурная схемы технологического процесса, которые легли в основу технологического регламента.

Разработаны методики качественного и количественного анализа действующих веществ, которые вошли в проект АНД.

Изучены структурно –механические, осмотические свойства мази. Доказана её стабильность при хранении в течении 2,5 лет.

Фармакологическими исследованиями доказана высокая терапевтическая активность мази “Мирамеф”. На модели аллергического контактного дерматита у морских свинок, вызванного калия бихроматом, установлена высокая противовоспалительная и противоаллергическая активность мази. Репаративное действие мази “Мирамеф” превышало активность препарата сравнения-мази метилурациловой. Установлено отсутствие токсического действия в субхроническом эксперименте.

Ключевые слова: мазь, дерматоз, раневой процесс, мирамистин, декспантенол, кислота мефенаминовая, димексид, технология.

Chueshov O.V. Development of the composition and technology of medicinal form for treating infections and allergic skin diseases and wound prosess – Manuscript.

The thesis for obtaining of the degree of Candidate in Science in Pharmacy in speciality 15.00.01. – “Drug technology and organization of Pharmacy”. National University of Pharmacy. Kharkiv, 2007.

Using the systematic approach a complex research in creating an ointment for treating dermatitis and wound prosess has been carried out.

Based on the results of the physical and chemical, biopharmaceutical and biological investigations an optimal composition has been developed rational technology of the ointment with miramistine, dexpanthenole, mephenaminic acid and dimexide has been substituated. The quality value of the drug and the methods of their identification have been suggested. The ointment’s stability whie storing has been investigated, preclinical frials of the ointment developed under the name “Miramef” have been condacted.

Key words: ointment, dermatitis, wound process, miramistine, dexpanthenole, mephenaminic acid, dimexide, technology.

Підписано до друку 08.10.2007. Формат 60х84 1/16

Папір офсетний. Друк різографія.

Умовний друк. арк.. 1,16. Тираж 100пр. Зам. № 174

Віддруковано з оригінал-макету на ПП “Азмаєв В.Р”

Україна, 61144, м.Харків, вул. Познанська, 6, к. 84. Тел.: 761-25-84