ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЧЕРНЯВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ ЄВГЕНОВИЧ

УДК 636.2.083.39:631.17

М’ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ БУГАЙЦІВ ПРИ ВІДГОДІВЛІ

ПІД ВПЛИВОМ ШТУЧНОЇ АЕРОІОНІЗАЦІЇ ТА УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО ОПРОМІНЕННЯ

06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук.

Науковий керівник – | кандидат сільськогосподарських наук,

Сокрут Олександр Володимирович,

Інститут тваринництва центральних районів УААН,

завідувач відділу сучасних технологій виробництва продукції тваринництва | Офіційний опонент – | доктор сільськогосподарських наук, професор

Іванов Володимир Олександрович,

Херсонський державний аграрний університет,

завідувач кафедри морфології та фізіології, заслужений винахідник України | Офіційний опонент – | кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Черненко Олександр Миколайович,

Дніпропетровський державний аграрний університет,

доцент кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин | Провідна установа: | Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” ? Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства |

Захист дисертації відбудеться 22.03. 2007 р. о _12___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К67.830.02 у Херсонському державному аграрному університеті (73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, ауд. ____, головний навчальний корпус).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23 (головний навчальний корпус)

Автореферат розісланий 21.02. 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Д.Карапуз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Повноцінність харчування людини залежить від кількості та якості споживаних продуктів тваринного походження. Серед них особливу роль відіграє м’ясо. В м’ясному балансі України провідне місце належить яловичині, що пояснюється широким розповсюдженням великої рогатої худоби, її здатністю ефективно використовувати відходи зернових і технічних культур, дешеві грубі та зелені корми, давати високі середньодобові прирости (Доротюк Є.М., Прудников В.Г., 1997).

В останні роки через ряд об’єктивних та суб’єктивних причин виробництво м’яса великої рогатої худоби стало збитковим. Але ще до 1990 року воно було високорентабельним, особливо в спеціалізованих відгодівельних господарствах (Левантин Д.Л., 1999). Тому актуальним є завдання розроблення та впровадження інтенсивних технологій, які передбачають високий рівень годівлі, племінної роботи, ветеринарної справи. Поряд з цим, велике значення має створення оптимального мікроклімату в приміщеннях, де утримуються тварини. Серед факторів мікроклімату, що впливають на умови утримання тварин, велике значення мають аероіонізація та ультрафіолетове опромінення (Прокопенко П.С., 1987; Хренов Н.М., 1997; Баталін Ю.Є., 2002; Шкурко Т.П., 2005). Разом з тим, слід відзначити, що ряд питань, які стосуються використання вищеназваних факторів з метою покращення продуктивних якостей тварин, залишаються недостатньо вивченими. Це стало підставою для більш детального вивчення впливу штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення в їх комплексній дії на м’ясну продуктивність бугайців червоної степової породи в період відгодівлі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з тематичним планом наукових досліджень Інституту тваринництва центральних районів УААН як складова наукової теми “Розробити і впровадити енергозберігаючі технології виробництва молока і м’яса в господарствах різних організаційно-правових форм для умов центральних районів України” (номер державної реєстрації 0102U001777).

Мета та завдання досліджень. Метою досліджень, було встановлення ефективності використання комплексної дії штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення для підвищення продуктивних якостей бугайців червоної степової породи на відгодівлі. Відповідно до мети поставлено такі завдання:

- встановити зоогігієнічні параметри мікроклімату в місцях утримання тварин під впливом легких негативних аероіонів та ультрафіолетового опромінення;

- оцінити відгодівельні якості піддослідних бугайців під впливом комплексної дії штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення;

- виявити інтер’єрні особливості тварин дослідних груп за клінічними, гематологічними, біохімічними показниками, розвитком внутрішніх органів;

- проаналізувати м’ясну продуктивність молодняку червоної степової породи за забійними показниками, хімічним складом та якістю яловичини, виходом основних поживних речовин у їстівних продуктах забою залежно від відповідної концентрації аероіонів в комплексі з ультрафіолетовим опроміненням;

- визначити оптимальні концентрації легких негативних аероіонів в комплексі з ультрафіолетовим опроміненням для відгодівлі бугайців червоної степової породи;

- дати економічну оцінку відгодівлі молодняку піддослідних груп з використанням комплексної дії штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення.

Об’єкт досліджень: бугайці червоної степової породи на відгодівлі, штучна аероіонізація та ультрафіолетове опромінення.

Предмет досліджень: відгодівельні та забійні якості бугайців, морфологічні та біохімічні показники крові, показники мікроклімату, ефективність відгодівлі молодняку.

Методи досліджень. Основний метод – експериментальний. У роботі також використані загальноприйняті зоотехнічні, біологічні та біометричні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше отримано дані, які свідчать про ефективність використання комплексної дії штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення при відгодівлі молодняка великої рогатої худоби. Під впливом цих факторів у тварин підвищується енергія росту, покращуються продуктивні та м'ясні якості. Визначено оптимальний режим обробки для бугайців 15-18-місячного віку, за якого концентрація легких негативних аероіонів складає 800 тис. у 1 см3, доза ультрафіолетового опромінення – 260 мер•год/см2, експозиція – 60 хв. на добу.

Практичне значення роботи. На підставі результатів проведених досліджень доведена висока ефективність застосування комплексної дії штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення на заключній відгодівлі молодняку великої рогатої худоби. Прирости живої маси бугайців збільшуються до 25%. Собівартість 1 ц приросту живої маси в досліді, проведеному у виробничих умовах, знизилась на 16,9%, рентабельність виробництва яловичини підвищилась на 22,7%. Штучна іонізація та ультрафіолетове опромінення сприяє покращанню зоогігієнічних параметрів мікроклімату в місцях утримання худоби.

Особистий внесок здобувача. За безпосередньою участю дисертанта проведені науково-господарські та виробничі досліди, біометрично-статистичний аналіз отриманих результатів, описано й узагальнено одержані дані, сформульовано висновки. Схема та методи досліджень розроблено спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень були викладені на: щорічних звітних засіданнях вченої ради Інституту тваринництва центральних районів УААН (2002-2005); науково-виробничій конференції “Шляхи розвитку тваринництва в ринкових умовах” (Дніпропетровськ, 2002); науково-виробничій конференції “Наукове забезпечення епізоотичного благополуччя тваринництва” (Дніпропетровськ, 2003); міжнародній науковій конференції “Наукові основи сучасних технологій виробництва продукції тваринництва”, присвяченій 100-річчю від дня народження Й.А.Даниленка (Харків, 2003); науково-практичній конференції “Новітні технології в тваринництві” (Дніпропетровськ, 2004); регіональній конференції молодих вчених “Актуальні проблеми тваринництва” (Дніпропетровськ, 2005).

Публікація результатів досліджень. Матеріали дисертації висвітлені у трьох фахових виданнях, тезах конференцій та рекомендаціях виробництву.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методів досліджень, результатів досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, списка використаних джерел. Матеріал викладено на 144 сторінках; текст містить 34 таблиці, 7 рисунків. Список використаної літератури включає 261 джерело, із них 40 іноземних.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за темою дисертації проведені протягом 2001-2005 рр. у дослідному господарстві “Поливанівка” Магдалинівського району Дніпропетровської області. Для проведення досліджень використали бугайців червоної степової породи віком 15 місяців, які перебували на заключній відгодівлі протягом 80 днів. Для реалізації поставлених цілей провели три досліди: два науково-господарських і один виробничий з використанням загального поголів’я кількістю 875.

До завдання першого досліду входило визначення найбільш ефективного з трьох запропонованих способів обробки тварин: ультрафіолетового опромінення, аероіонізації та комплексної дії цих двох факторів на підставі відгодівельних і забійних якостей бугайців.

У другому досліді оцінювали м’ясну продуктивність бугайців на відгодівлі під впливом різних концентрацій аероіонів у комплексі з ультрафіолетовим опроміненням з наступним встановленням оптимальних режимів обробки.

З метою реалізації поставлених завдань у першому досліді було сформовано три дослідні та одну контрольну групи, а в другому – чотири дослідні та одну контрольну. Кількість відібраних за методом груп-аналогів (Овсянников А.І., 1976) клінічно здорових тварин, дози і періодичність обробки бугайців аероіонами та ультрафіолетовими променями повністю відповідали схемі проведення дослідів (табл. 1).

Таблиця 1 – Схема досліджень

Група | Кількість голів в групі | Фактор впливу | Періоди обробки, днів | всього | контрольний забій | аероіони,

тис. в 1 см3ультрафіолетові промені,

мер · год./м2І період | перерва | ІІ період | І науково-господарський дослід | Контрольна | 20 | 3 | без обробки | І дослідна | 20 | 3– | 260 | 30 | 20 | 30 | ІІ дослідна | 20 | 3 | 700– | 30 | 20 | 30 | ІІІ дослідна | 20 | 3 | 700 | 260 | 30 | 20 | 30 | ІІ науково-господарський дослід | Контрольна | 15 | 3 | без обробки | І дослідна | 15 | 3 | 400 | 260 | 30 | 20 | 30 | ІІ дослідна | 15 | 3 | 600 | 260 | 30 | 20 | 30 | ІІІ дослідна | 15 | 3 | 800 | 260 | 30 | 20 | 30 | IV дослідна | 15 | 3 | 1000 | 260 | 30 | 20 | 30 | ІІІ виробничий дослід | Контрольна | 360– | без обробки | Дослідна | 360– | 800 | 260 | 30 | 20 | 30 | Тварин дослідних груп обробляли легкими негативними аероіонами та ультрафіолетовими променями. Генератором іонів служив електричний іонізатор сферичного типу, а джерелом живлення – високовольтний випрямний агрегат-апарат АФ-3. В якості джерела ультрафіолетового опромінення використовували установку з лампою ПРК-2. Тривалість курсу обробки тварин витримували відповідно з методикою А.П.Онегова (1975) – 30 днів з наступною 20-денною перервою, після чого знову повторювали 30-денний курс обробки. Іонізацію проводили один раз на добу, в другій половині дня, до годівлі, з експозицією 60 хв. для кожної дослідної групи.

У період відгодівлі бугайців піддослідних груп утримували на прив’язі в однакових умовах у типовому приміщенні для відгодівлі, розрахованому на 360 голів великої рогатої худоби. До складу кормового раціону входили: жом кислий, силос кукурудзяний, меляса, сіно люцернове, солома пшенична, комбікорм, діамонійфосфат, крейда і кухонна сіль. Годували тварин у всіх піддослідних групах за одним раціоном, складеним за нормами ВІТа і розрахованим на одержання 1000-1200 г середньодобових приростів. Живу масу піддослідних бугайців визначали шляхом контрольних зважувань при постановці та знятті з дослідів. У кінці дослідів проводили контрольний забій.

Оцінку якості продуктів забою проводили за методикою, описаною в методичних рекомендаціях ВАСГНІЛ (1987). Лабораторні дослідження кормів, крові, м’яса та внутрішніх органів – в умовах лабораторії вивчення якості продуктів рослинництва і тваринництва та лабораторії м’яса Інституту тваринництва УААН.

У пробі найдовшого м’яза спини визначали вміст вологи, білка, внутрішньом’язового жиру, триптофану, оксипроліну й інших амінокислот.

За відношенням незамінних і замінних амінокислот обчислювали білково-якісний показник. Крім того, вивчали ніжність, уварювання м’яса і кольоровий показник за загальноприйнятими методиками. Смак яловичини визначали шляхом дегустаційної оцінки вареного м’яса і бульйону за 5-бальною шкалою (методика ВАСГНІЛ, 1968).

Визначення виходу основних поживних речовин проводили розрахунковим шляхом на підставі даних експериментального забою і результатів досліджень хімічного складу за методикою ВАСГНІЛ (1982).

Протягом досліду один раз за три суміжні дні проводили вивчення зоогігієнічних параметрів мікроклімату за схемою: до іонізації – під час іонізації – після іонізації. Визначали: температуру – термометром і термографом; вологість – психрометром Августа й Ассмана, гігрографом; швидкість руху повітря – циліндричним кататермометром; вміст у повітрі аміаку і сірководню – газоаналізатором УГ-2; вуглекислого газу – методом Д.В.Прохорова; мікробне забруднення повітря – аспіраціонним приладом Кротова методом осадження бактерій і вміст пилу в повітрі – за допомогою переносного приладу ИКП-1. Концентрацію аероіонів у зоні розташування тварини визначали універсальним лічильником САИ ТГУ-66. Вивчення мікрокліматичних показників проводили методами, описаними В.М.Юрковим (1985).

Стан вуглеводно-жирового обміну оцінювався шляхом визначення основних метаболітів у крові, узятої до ранкової годівлі і через 1 годину після неї. У пробах крові визначали концентрацію глюкози за Сомоджи, летких жирних кислот за методикою Каплан В.А., Цюпко В.В. (1964), неетерифікованих жирних кислот за Доула в модифікації Бойко О.А., Цюпко В.В. (1966), кількість кетонових тіл методом, описаним Шарабріним І.Г. (1975). На підставі концентрації метаболітів вуглеводно-жирового обміну розраховували коефіцієнт енергетичної забезпеченості за методикою В.В.Цюпко (1984).

Клінічні дослідження проводили один раз у три дні протягом усього досліду. Вимір температури тіла і шкіри проводили електротермометром ТС-1; частоту пульсу встановлювали за пульсацією крові в щелепній артерії, а частоту дихання – за рухами черевних м’язів.

Гематологічні дослідження були проведені наприкінці дослідного періоду за такими показниками: морфологічні – вміст гемоглобіну – за допомогою фотоелектричного еритрогемометра, кількість еритроцитів і лейкоцитів – у камері Горяєва; біохімічні: загальний білок і його фракції – методом електрофореза; кислотну ємність – за Нєводовим; загальний кальцій – за де Ваарду; неорганічний фосфор – за методом Брігса у модифікації В.Я.Юделевича (1976).

Економічну ефективність застосування штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення при відгодівлі бугайців визначали за методикою, описаною Юрковим В.М. (1980).

Результати досліджень, оброблено методами варіаційної статистики та дисперсійного аналізу (Плохінський Н.А., 1979) Математична обробка проведена з використанням програмного забезпечення компанії “Microsoft”. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при Р<0,05 (у роботі позначено *), Р<0,01 (**), Р<0,001 (***).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Мікрокліматичні умови утримання тварин під впливом аероіонізації та ультрафіолетового опромінювання. Відомо, що аероіонізація та ультрафіолетове опромінення мають не тільки пряму дію на організм тварин, а й побічну, яка виявляється в покращанні мікроклімату приміщень.

Під час сеансу обробки в приміщеннях спостерігалось зменшення кількості аміаку на 1,03 мг/м3, пониження кількості сірководню на 0,33 мг/м3 (Р<0,05). Зменшувалась також кількість мікроорганізмів на 61,9% (Р<0,001) та знижувалась пилова забрудненість на 56,1% (Р<0,001) (табл. 2).

Таблиця 2 – Показники мікроклімату під впливом штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення ()

Показник | До обробки | Під час обробки | Після обробки | Температура, С° | 13,6 ± 0,53 | 13,9 ± 0,55 | 13,8 ± 0,55 | Відносна вологість, % | 84,2 ± 1,57 | 82,7 ± 1,36 | 83,4 ± 1,12 | Швидкість руху повітря, м/с | 0,3 ± 0,03 | 0,4 ± 0,03 | 0,3 ± 0,03 | Вуглекислий газ, % | 0,2 ± 0,02 | 0,2 ± 0,02 | 0,2 ± 0,02 | Аміак, мг/м3 | 18,4 ± 1,77 | 17,4 ± 1,70 | 17,7 ± 1,70 | Сірководень, мг/м3 | 4,9 ± 0,07 | 4,60,14* | 4,9 ± 0,11 | Мікробні тіла, тис./м3 | 76,2 ± 2,79 | 47,2 ± 2,80*** | 50,8 ± 2,81*** | Пил, мг/м3 | 11,9 ± 0,21 | 6,7 ± 0,24*** | 9,5 ± 0,30*** |

Отже, результати досліджень параметрів мікроклімату свідчать, що штучна аероіонізація та ультрафіолетове опромінювання мали позитивний вплив на формування основних показників мікроклімату в місцях утримання тварин.

Відгодівельні та забійні якості (I дослід). Завданням першого досліду, на підставі відгодівельних і забійних якостей бугайців, було визначення найбільш ефективного з трьох запропонованих способів обробки тварин: ультрафіолетового опромінення, аероіонізації та комплексної дії цих двох факторів (табл. 3).

Таблиця 3 – Відгодівельні якості піддослідних бугайців (n = 20, )

Показник | Група | контроль | I | II | III | Жива маса на початку досліду, кг | 305,8 ± 2,30 | 308,5 ± 2,14 | 307,1 ± 2,33 | 305,6 ± 2,64 | Жива маса в кінці досліду, кг | 405,1 ± 2,65 | 414,8 ± 3,55* | 420,5 ± 3,59** | 425,5 ± 4,67** | Валовий приріст живої маси 1 гол., кг | 99,3 ± 2,34 | 106,3 ± 3,23 | 113,4 ± 3,06** | 119,9 ±5,04** | Середньодобовий приріст, г | 1211 ± 30,6 | 1296 ± 37,3 | 1382 ± 37,7** | 1462 ± 60,2** | Затрати корму на 1 кг приросту, корм. од. | 9,9 | 9,2 | 8,6 | 8,2 |

Найбільший додатковий приріст отриманий від бугайців III дослідної групи – 20,6 кг (Р<0,05). У I та II групах різниця за цим показником становила відповідно 7,0 та 14,1 кг. Бугайці III дослідної групи на кілограм приросту живої маси витрачали на 1,7 корм. од. (17,2%) менше, ніж контрольні.

Проведення дисперсійного аналізу відгодівельних показників підтвердило, що використання комплексної дії штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення у вище названих концентраціях та дозах підвищує продуктивні якості бугайців, що проявилось у достовірному збільшенні приростів живої маси з 79 до 100 кг за період досліду при P < 0,001. З усіх факторів, які впливали на приріст бугайців, частка впливу штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення становить 27,4%.

Контрольний забій, проведений в кінці досліду, засвідчив, що найвищими показниками відзначались бугайці III групи, які вірогідно переважали контрольних за масою туші та забійною масою, відповідно на 9,3 (P<0,05) та 8,9% (P<0,05) (табл. 4).

Таблиця 4 – Забійні і м’ясні якості (n = 3, )

Показник | Група | контроль | I | II | III

Передзабійна жива маса, кг | 391,3 ± 2,96 | 399,3 ± 5,46 | 401,0 ± 6,25 | 409,3 ± 4,70* | Маса туші, кг | 200,3 ± 3,76 | 207,0 ± 5,69 | 213,0 ± 5,69 | 219,0 ± 4,58*Вихід туші, % | 51,7 ± 1,04 | 52,0 ± 0,86 | 51,7 ± 1,15 | 52,4 ± 0,20 | Маса внутрішнього жиру, кг | 8,0 ± 0,91 | 8,8 ± 0,71 | 7,8 ± 0,24 | 9,0 ± 0,19 | Забійна маса, кг | 209,7 ± 4,06 | 215,3 ± 5,46 | 221,3 ± 5,78 | 228,3 ± 3,84* | Забійний вихід, % | 53,7 ± 1,08 | 54,2 ± 0,61 | 53,5 ± 1,25 | 54,7 ± 0,29 | Вихід внутрішнього жиру, % | 2,0 ± 0,22 | 2,2 ± 0,15 | 1,9 ± 0,12 | 2,2 ± 0,03 | Таким чином, найвищі відгодівельні та забійні показники спостерігались у III дослідній групі, де була застосована комплексна обробка тварин штучною аероіонізацією та ультрафіолетовим опроміненням.

Проведення дисперсійного аналізу забійних показників підтвердило, що використання комплексної дії штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення у вище названих дозах та концентраціях підвищує м’ясну продуктивність бугайців, що проявилось у достовірному збільшенні маси туші з 218 до 237 кг та забійної маси з 227 до 245 кг при P < 0,05. З усіх факторів, які впливали на масу туші та забійну масу бугайців, частка впливу штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення становить, відповідно, 66,6 та 64,2%.

Для глибшого вивчення ефективності комплексної обробки бугайців на відгодівлі та визначення оптимальних концентрацій та режимів обробки був проведений другий науково-господарський дослід.

Зміни живої маси та оплата корму (II дослід). Міжгрупове порівняння в кінці другого досліду показало, що жива маса бугайців змінювалась залежно від застосованих режимів комплексної обробки (табл. 5). Тварини II, III та IV груп переважали за цим показником однолітків контрольної, відповідно, на 10 кг (Р<0,05), 21 кг (Р<0,001) та 9 кг (Р<0,05).

Таблиця 5 – Зміна живої маси піддослідних бугайців та затрати корму на 1 кг приросту (n = 15, )

Показник | Група | контроль | I | II | III | IV | Жива маса на початку досліду, кг | 349,6±3,11 | 350,3±3,24 | 350,3±3,09 | 351,7±3,29 | 349,5±2,95

Жива маса в кінці досліду, кг | 428,7±3,38 | 431,2±5,36 | 439,5±5,50 | 452,1±4,25*** | 437,3±4,94

Валовий приріст, кг | 79,1±1,52 | 80,9±3,70 | 89,2±4,18* | 100,3±2,70*** | 87,9±3,53*

Середньо-добовий приріст, г | 908,8±17,50 | 930,3±42,50 | 1025,3±48,06* | 1153,3±31,04*** | 1010,0±40,60*

Приріст до контролю, % | 100 | 102 | 113 | 127 | 111

Затрати корму на 1 кг приросту

Кормових одиниць, кг | 10,2 | 10,0 | 9,1 | 8,1 | 9,2

Перетравного протеїну, г | 1037 | 1013 | 919 | 817 | 933 |

Розрахунки затрат кормових одиниць та перетравного протеїну на 1 кг приросту живої маси показали, що бугайці всіх дослідних груп відрізнялись кращою оплатою корму порівняно з контрольними, відповідно, на 2%, 13%, 27% і 11%.

Отже, комплексна дія штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення позитивно впливає на валовий приріст тварин, який змінюється залежно від прийнятих доз і концентрацій обробки.

Біохімічні та морфологічні показники крові. Дослідження показали, що у тварин дослідних груп спостерігалась вірогідна перевага над ровесниками контрольної за кількістю еритроцитів на 12,0-20,9% (Р<0,05-0,01) (рис. 1). При цьому спостерігається тенденція до зменшення кількості лейкоцитів та підвищення концентрації гемоглобіну. У бугайців ІІІ групи спостерігали підвищення показника лужного резерву порівняно з контрольною групою на 8,9% (Р<0,05).

Результати досліджень вмісту білка в сироватці крові показали, що тварини, які оброблялися комплексним фактором, відзначалися підвищеним білковим обміном. Так, вміст загального білка в ІІІ групі виявився на 14,6% (Р<0,05) вищим, ніж у контрольній. Тварини І та ІІ груп переважали контрольних ровесників за цим показником відповідно на 6,4 (Р<0,05) та 11,8% (Р<0,05).

Рис. 1. Гематологічний профіль піддослідних тварин

1 – лейкоцити; 2 – гемоглобін; 3 – еритроцити; 4 – каротин;

5 – лужний резерв; 6 – кальцій; 7 – фосфор; 8 – загальний білок

Проведені дослідження біохімічних показників крові підтвердили нормальну забезпеченість раціону піддослідних тварин енергією та мінеральними речовинами. Дані гематологічних досліджень дозволяють зробити висновок, що дія штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення сприяла підвищенню загального рівня синтетичних та окисно-відновлювальних процесів в організмі бугайців. Відхилень від норми у фізіологічному стані піддослідних тварин не спостерігалось.

Оцінка вуглеводно-жирового обміну та енергетичної забезпеченості бугайців за рахунок раціону.

Аналіз змін метаболітів вуглеводно-жирового обміну показав, що у тварин III дослідної групи відбулось значне, у порівнянні з іншими групами, зниження рівня НЖК та глюкози відповідно на 54,3 та 12,3%. Причиною пониження рівня глюкози в крові після годівлі, є те, що її використання тканинами в цей період відбувається більш інтенсивно, ніж швидкість надходження в загальний кровообіг за рахунок глюкогенеза. Зміни швидкості використання глюкози після годівлі є наслідком збільшення інсулярної активності крові в цей період. Пониження рівня НЖК після годівлі пояснюється збільшенням доступності глюкози в клітини жирової тканини. Такі суттєві зміни концентрації НЖК та глюкози після годівлі можуть свідчити про збільшення рівня інсуліна в крові цих тварин у відповідь на годівлю, що визначається більш високою реактивністю інсулярного апарата бугайців. Загальним для тварин дослідних груп було пониження концентрації НЖК та збільшення вмісту ЛЖК та КТ після годівлі.

Розрахунки відношення між окремими метаболітами в крові показують, що значних відмінностей за цими показниками до годівлі не виявлено. Після годівлі найбільш високим коефіцієнтом енергетичної забезпеченості відзначалися тварини III групи – 5,75 (Р<0,001). У I групі цей показник становив 3,35 (Р<0,1), II – 3,08 (Р<0,1), IV – 3,39 (Р<0,05) і в контрольній – 2,24.

Зважаючи на те, що абсолютне значення КЕЗ залежить від швидкості та об’єму надходження енергетичних метаболітів з травного тракту в кров та швидкості синтезу їх тканинами, можна припустити, що у бугайців, які оброблялися штучною аероіонізацією та ультрафіолетовим опромінюванням, надходило в кров більше поживних речовин в результаті повнішого перетравлення і тканини активніше їх використовували для синтезу і збільшення маси окремих органів, кісток та всього тіла тварини.

Наведені результати свідчать про відмінності між дослідними та контрольною групами, які виявились не стільки в абсолютній концентрації досліджуваних метаболітів, скільки в реакції тварин на годівлю.

Забійні і м’ясні якості піддослідних бугайців. Дослідження показали, що туші тварин II та III груп були важчими порівняно з контрольними відповідно на 11,7 (Р<0,01) та 18,7 кг (Р<0,05), що в процентному відношенні становить 5,4% та 8,6% (табл. 6). Аналогічні результати спостерігали і за забійною масою. Бугайці II та III груп переважали контрольних на 11,7 кг (5,2%) при Р<0,01 та 18,2 кг (8,0%) при Р<0,05 (табл. 6).

Таблиця 6 – Забійні показники піддослідних бугайців (n = 3, )

Показник | Група | контрольна | I | II | III | IV | Передзабійна жива маса, кг | 406,0±2,31 | 412,0±9,17 | 420,0±1,15** | 429,7±3,18** | 406,7±1,76 | Маса парної туші, кг | 218,0±0,58 | 223,0±4,51 | 229,7±1,76** | 236,7±4,33* | 220,3±3,93 | Маса внутрішнього жиру, кг | 9,1±1,04 | 9,6±0,62 | 9,2±0,24 | 8,7±0,58 | 8,6±0,28 | Забійна

маса, кг | 227,1±0,88 | 232,5±4,91 | 238,8±1,87** | 245,3±4,91* | 229,0±3,70 | Вихід парної туші, % | 53,7±0,16 | 54,1±0,19 | 54,7±0,40 | 55,1±0,60 | 54,2±0,73 | Вихід внутрішнього жиру, % | 2,2±0,26 | 2,3±0,12 | 2,2±0,06 | 2,0±0,12 | 2,1±0,08 | Забійний вихід, % | 55,9±0,38 | 56,5±0,07 | 56,9±0,44 | 57,1±0,72 | 56,3±0,67 | Таким чином, аналіз забійних показників засвідчує, що найефективнішими були режими комплексної обробки, застосовані для бугайців II та ІІІ дослідних груп.

Аналіз морфологічного складу туш (табл. 7) показав, що перевага тварин III дослідної групи над контрольними за масою охолоджених туш на 10,6% (Р<0,01) досягнута завдяки більшій масі їх м’якотної частини. Вміст м’якоті в тушах цих бугайців становив 84,38%. Відповідно в тушах бугайців III групи була найнижчою питома вага кісток – 15,62%. У контрольній групі ці показники становили відповідно 82,97 та 17,03%. За масою кісток у тушах суттєвих міжгрупових відмінностей не виявлено.

Таблиця 7 – Морфологічний склад туш піддослідних бугайців (n = 3, )

Показник | Група | контрольна | I | II | III | IV | Маса охолодженої туші, кг | 216,7±0,33 | 222,3±3,84 | 228,7±1,20*** | 235,7±4,33* | 219,7±3,71 | Маса м’якоті в туші, кг | 179,8±1,61 | 187,4±4,38 | 192,8±1,24** | 198,9±3,30** | 181,1±3,15 | Маса кісток в туші, кг | 36,9±1,49 | 34,9±3,05 | 35,9±1,27 | 36,8±1,52 | 38,6±1,46 | Вміст м’якоті в туші, % | 83,0±0,66 | 84,3±1,36 | 84,3±0,52 | 84,4±1,66 | 82,4±1,36 | Вміст кісток в туші, % | 17,0±0,66 | 15,7±1,36 | 15,7±0,52 | 15,6±1,66 | 17,6±1,36 | Коефіцієнт м’ясності | 4,9±0,24 | 5,4±0,56 | 5,4±0,22 | 5,4±0,18 | 4,7±0,18 |

Коефіцієнт м’ясності туші відображає співвідношення м’яса та кісток. Найвищим він був в тушах бугайців I, II та III груп (відповідно 5,37; 5,37 та 5,40), що на 9,1-11,0% було вище, ніж у тварин контрольної групи.

Таким чином, дані по морфологічному складу дозволяють зробити висновок, що використання штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінювання сприяло поліпшенню показників м’ясності тварин.

Хімічний склад та якісні показники найдовшого м’яза спини. Для характеристики фізико-хімічних якостей м’яса ми досліджували найдовший м’яз спини. Результати показали (табл. 8), що за вмістом білка в м’ясі тварини III дослідної групи переважали контрольних на 4,2% (Р<0,05). Зауважимо, що застосований фактор обробки не привів до особливих відхилень в хімічному складі м’яса бугайців дослідних груп.

Таблиця 8 – Хімічний склад і якісні показники найдовшого м’яза спини,

(n = 3, )

Показник | Група | контрольна | I | II | III | IV | Вода, % | 76,3±0,22 | 76,8±0,29 | 76,5±0,27 | 75,7±0,11 | 76,2±0,35 | Білок, % | 20,6±0,13 | 20,2±0,60 | 20,4±0,24 | 21,4±0,26* | 20,2±0,46 | Жир, % | 1,5±0,28 | 1,2±0,20 | 1,2±0,09 | 1,6±0,14 | 1,3±0,08“ | Ніжність”,

кг • см2/с | 0,7±0,05 | 0,5±0,02 | 0,6±0,05 | 0,7±0,03 | 0,7±0,05 | Уварка, % | 26,4±2,26 | 26,1±2,00 | 30,3±0,82 | 30,0±1,90 | 31,5±0,81 | Колір, од. екстинкції | 374,7±5,84 | 370,7±9,35 | 368,3±5,36 | 372,7±6,96 | 370,7±6,06 | Вивчення технологічних показників найдовшого м’яза спини не виявило вірогідних міжгрупових відмінностей, але відзначені деякі тенденції. Так, м’ясо бугайців ІІ, ІІІ та IV груп відрізнялось вищою уваркою, а кольоровий показник у всіх дослідних групах виявився порівняно з контролем дещо нижчим.

Інший спосіб визначення якості м’яса полягає у відношенні суми незамінних до суми замінних амінокислот. У наших дослідженнях амінокислотний склад м’яса дослідних тварин стабілізувався в бік біологічної повноцінності: в дослідних групах білково-якісний показник становив 0,94-0,98, в контрольній – 0,92%. Це пояснюється підвищенням кількості незамінних амінокислот, особливо таких життєво важливих, як лізин, метіонін, ізолейцин і треонін.

Вміст основних поживних речовин. Вихід харчового білка на одиницю живої маси тварин в усіх дослідних групах порівняно з контрольною був вищим (табл. 9). Причому цей показник варіює за різних режимів обробки штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінювання, що можна пояснити неоднаковою реакцією організму на цей фактор. Максимальний вихід білка в їстівних частинах туші (97,19 на 1 кг живої маси) одержали у II групі, що на 8,3% більше, ніж у контрольній. Для I, III та IV був характерний менший вихід жиру на одиницю живої маси (відповідно 50,78; 49,36 та 44,11 г) порівняно з контрольною групою (52,59 г), що можна пояснити менш інтенсивним ліпогенезом.

Таблиця 9 – Вміст основних поживних речовин в передзабійній живій масі,

(n = 3, )

Група | Передзабійна жива маса, кг | У 1 кг живої маси міститься | білка, г | жиру, г | енергії, МДж | контрольна | 406,0 | 89,70 | 52,59 | 3,59 | I дослідна | 412,0 | 94,66 | 50,78 | 3,60 | II дослідна | 420,0 | 97,19 | 54,90 | 3,80 | III дослідна | 429,7 | 93,63 | 49,36 | 3,53 | IV дослідна | 406,7 | 92,61 | 44,11 | 3,31 |

Аналіз вмісту основних поживних речовин у їстівних частинах тіла піддослідних бугайців, дає можливість зробити висновок, що комплексна дія штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінювання сприяла більш інтенсивному синтезу м’язової тканини, про що свідчить підвищення виходу харчового білка на 3,2-8,3% у розрахунку на 1 кг живої маси дослідних тварин.

Економічна ефективність відгодівлі бугайців. Аналіз результатів досліджень показав, що застосування штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення в зимовий та перехідні періоди року дозволило додатково отримати від кожного бугайця 21,26 кг приросту живої маси (табл. 10). У розрахунку на 360 бугайців ємності приміщення за три місяці відгодівлі додатково отримано приросту 22,96 т, реалізаційна вартість якої в середньому дорівнює 120,54 тис. грн. Річний економічний ефект становив 26357 грн.

Таблиця 10 – Економічна ефективність відгодівлі бугайців під впливом аероіонізації та ультрафіолетового опромінення

Показник | Група | контрольна | дослідна | Приріст живої маси на повну ємність приміщення за три цикли відгодівлі, т | 85,40 | 108,40 | Додатковий приріст, кг | 21,26 | Вартість додаткового приросту живої маси на повну ємність приміщення за три цикли відгодівлі, тис. грн. | 120,50 | Виробничі витрати, тис. грн. | 405,60 | 426,60 | Собівартість 1 ц приросту, грн. | 475,00 | 393,70 | Рентабельність, % | 10,50 | 33,30 | Окупність витрат, років | 0,65 |

Отже, на основі фактичних даних можна зробити висновок, що використання комплексної дії штучної аероіонізації при концентрації 800 тис. у 1 см3 повітря та дозі ультрафіолетового опромінювання – 260 мер•год/см2 є не тільки доцільною, а й економічно вигідною. Всі витрати на іонізацію та ультрафіолетове опромінення окуповуються при рентабельності відгодівлі бугайців 33,3% протягом 0,65 року або 7,8 місяців.

ВИСНОВКИ

1. Удосконалено й апробовано спосіб відгодівлі бугайців червоної степової породи з 15- до 18-місячного віку шляхом використання штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення, які є потужними факторами, що не тільки позитивно впливають на параметри мікроклімату в приміщеннях, але й значно покращують стан здоров’я, ріст і розвиток, відгодівельні та забійні якості молодняку на заключній відгодівлі.

2. Уперше при відгодівлі бугайців червоної степової породи віком з 15 до 18 місяців застосовано комплексну дію штучної аероіонізації та визначено оптимальний режим комплексної обробки: концентрація аероіонів – 800 тис. іон/см3, доза ультрафіолетового опромінення – 260 мер·год/см2 при експозиції 60 хв. на добу. Курс обробки складає два 30-денних цикла, між якими перерва 20 днів.

3. Застосування аероіонізації в комплексі з ультрафіолетовим опроміненням в оптимальних дозах значно поліпшувало відгодівельні та забійні якості бугайців: абсолютний приріст живої маси збільшився на 11,4-26,6% (Р<0,001), а затрати кормів на 1 кг приросту живої маси зменшилися на 20%. Забійна маса і маса парної туші в дослідних групах, відповідно, збільшилися на 5,2-8,0% (Р<0,05-0,01) та 5,4-8,6% (Р<0,05-0,01).

4. Дія комплексного фактору призводить до зміни основних клінічних показників: температура шкіри підвищилась на 0,47-0,48 °С (Р<0,05), частота пульсу збільшилась на 2,6-4,5% (Р<0,01-0,001), а частота дихальних рухів зменшилась на 6,4-8,3% (Р<0,05-0,01).

5. Комплексна дія штучної аероіонізації й ультрафіолетового опромінення зумовила позитивні зрушення в морфологічному складі і якісних показниках крові:

- кількість еритроцитів збільшилась на 12,0-20,9% (Р<0,05-0,01). При цьому спостерігається тенденція до зменшення кількості лейкоцитів та підвищення концентрації гемоглобіну;

- посилюється білковий обмін. На це вказує збільшення в сироватці крові вмісту загального білка на 6,4-14,6% (Р<0,05);

- покращується мінеральний обмін: в сироватці крові зростають вміст кальцію на 4,8% (Р<0,01) і неорганічного фосфору на 6,2-10,9% (Р<0,05-0,01), а також показник лужного резерву – на 8,9% (Р<0,05).

6. Під дією штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення у бугайців зростає коефіцієнт енергетичної забезпеченості, активізується процес синтезу м’язової тканини. Це підтверджується підвищенням на 3,2-8,3% харчового білка в розрахунку на 1 кг живої маси, а також морфологічним складом туш, одержаних від забитих бугайців (другий дослід III дослідна група). Порівняно з контролем у тушах дослідної групи маса м’якоті була на 19,09 кг більшою, а її вихід виявився вищим на 1,41%. При цьому встановлено їх перевагу за величиною коефіцієнта м’ясності (+0,52 або 10,6%) та за вмістом білка в середній пробі м’яса (+0,91 або 4,74%).

7. Перевага комплексно оброблених тварин за відгодівельними, забійними і м’ясними якостями над контрольними пояснюється тим, що комплексна обробка виявилась значним стимулом розвитку як за масою, так і виходом внутрішніх органів, в тому числі органів травлення, що сприяє кращій перетравності і більш повному використанню всіх поживних речовин раціону. В результаті дослідні бугайці більше додавали в живій масі, характеризувались меншими затратами кормів на 1 кг приросту живої маси або краще оплачували згодовані корми.

8. Штучна аероіонізація та ультрафіолетове опромінення не погіршували кулінарні та смакові якості вирощеної яловичини, що підтверджують результати дегустації. Це стосується також і шкур. За масою, промірами і хімічним складом у контрольних і дослідних шкурах суттєвої різниці не встановлено.

9. Побічний вплив штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінювання на організм бугайців виявляється через поліпшення основних параметрів мікроклімату за рахунок зниження відносної вологості повітря на 1,32%, зменшення вмісту в повітрі шкідливих газів: аміаку – на 1,03 мг/м3, сірководню – на 0,33 мг/м3 і вуглекислого газу – на 0,03%; пилу й мікроорганізмів – на 56-62%.

10. Дослідженнями доведено високу економічну ефективність комплексного застосування штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення при інтенсивній відгодівлі бугайців у заключний період. Собівартість 1 ц приросту живої маси в досліді, проведеному у виробничих умовах, знизилась на 16,9% (за концентрації легких іонів 800 тис. в 1 см3 та дози ультрафіолетового опромінювання 260 мер·год/см2), а рентабельність виробництва яловичини підвищилась на 22,7%. Термін окупності витрат, пов’язаних з придбанням та монтажем іонізаторів і опромінювачів, становив 0,7 року.

11. Комплексна дія штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінювання є одним із надійних і потужних факторів, що стимулює м’ясну продуктивність бугайців на відгодівлі.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою підвищення ефективності відгодівлі бугайців доцільно застосовувати комплексну обробку тварин штучною аероіонізацією та ультрафіолетовим опромінюванням за вказаним режимом, як фактор, що активізує інтенсивність обмінних процесів в організмі та підвищує господарчі показники відгодівлі.

2. Встановлено оптимальний режим комплексної дії, який рекомендовано підприємствам по відгодівлі великої рогатої худоби: при добовій експозиції 1 година, концентрація легких негативних іонів становить 800 тис. в 1 см3 повітря, доза ультрафіолетового опромінювання