ІНСТИТУТ ОВОЧІВНИЦТВА І БАШТАННИЦТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ЩЕРБИНА Сергій Олександрович

УДК 635.1/7:635.153:631.17:631.53.02.

ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЯ РЕДЬКИ ЛОБО В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.14 - насінництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків 2007

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

в Інституті овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук

Науковий керівник: | кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Яковенко Костянтин Іванович,

Інститут овочівництва і баштанництва УААН

Офіційні опоненти: | доктор сільськогосподарських наук, професор,

Козубенко Леонід Васильович,

Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр’єва УААН,

головний науковий співробітник лабораторії

селекції і насінництва кукурудзи

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Чернишенко Тетяна Володимирівна,

Інститут овочівництва і баштанництва УААН,

завідувач лабораторії селекції дворічних рослин

Захист відбудеться ‘‘_17_’’ ___жовтня___ 2007 року о _13 00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 65.351.01 в Інституті овочівництва і баштанництва УААН за адресою: 62478, п/в Селекційне, Харківський район, Харківська обл.; тел. (8 ) 748-91-91.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту овочівництва і баштанництва УААН за адресою: 62478, п/в Селекційне, Харківський район, Харківська обл.; тел. (8 ) 748-91-91.

Автореферат розіслано ‘‘ 13 ’’ _вересня_ 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, кандидат с.-г. наук | Шабетя О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В Україні найбільш широко культивується європейський підвид редьок. У виробництві він представлений відомими сортами Сквирська чорна і Сквирська біла. В останній час набуває розповсюдження китайський підвид – редька лобо. Сорти цього підвиду продуктивніші за європейські та мають більш високі споживчі якості.

Актуальність теми. В 90-тих роках ХХ сторіччя в Інституті овочівництва і баштанництва було створено два нових адаптованих до умов України сорти редьки лобо - Трояндова і Лебідка (сортотип сін-лімен). За смаковими якостями та урожайністю вони значно переважають сорти європейського підвиду. Разом з тим, незважаючи на переваги, широкого розповсюдження вони не отримали. Однією з причин такого стану є відсутність технології вирощування насіння, а звідси і його дефіцит. У зв’язку з цим актуальною є розробка технології вирощування маточників редьки лобо та отримання високого урожаю якісного насіння, яка б враховувала біологічні особливості рослини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною тематичного плану лабораторії технології Інституту овочівництва і баштанництва УААН і виконана у відповідності з тематикою “Обґрунтувати та розробити на основі нової техніки, нових сортів і гібридів ресурсозберігаючі екологічно чисті технології виробництва продукції овочевих, баштанних культур і грибів на продовольчі та насіннєві цілі в закритому та відкритому ґрунті для різних грунтово-кліматичних зон України”, номер державної реєстрації 0101U001171, розділу 05.01.04. - “Розробити елементи ресурсозберігаючої технології виробництва столових коренеплодів на продовольчі цілі і насіння” (2001 – 2004 рр.).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка елементів ресурсозберігаючої технології вирощування редьки лобо та її насіння в умовах лісостепу України. У завдання досліджень входило:

- розробити ресурсозберігаючу ґрунтозахисну систему обробітку ґрунту під посів редьки лобо в повторній культурі;

- встановити вплив строків сівби редьки лобо на масу маточних коренеплодів, їх урожайність і вихід;

- виявити оптимальну густоту посіву при вирощуванні маточників;

- визначити вплив строків сівби насіння на збереженість маточників, висоту насінника, ступінь галуження і насіннєву продуктивність;

- вивчити вплив способів зберігання маточників на їх вихід, приживлюваність і урожайність насіння;

- пошук оптимальної густоти насінників і її вплив на урожайність і якість насіння;

- дослідити вплив густоти вирощування насінників на висоту рослин, ступінь їх галуження і продуктивність;

- розробити технологію виробництва насіння редьки лобо та дати її економічне обґрунтування і енергетичну оцінку.

Об’єкт дослідження. Процес формування високого рівня урожайності і якості насіння редьки лобо.

Предмет дослідження – рослини редьки лобо першого і другого року вирощування.

Методи дослідження: візуальний – для ведення фенологічних спостережень; вимірювально-ваговий – для визначення біометричних показників та продуктивності рослин; хімічний – для визначення якісних показників коренеплодів; статистичний – для об’єктивної оцінки експериментальних даних; розрахунковий – для встановлення ефективності прийомів вирощування.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах лісостепової зони України на основі комплексних досліджень встановлено закономірності формування високого рівня врожайності маточників і насіння редьки лобо. Доведено енергозберігаючий ефект заміни оранки на мілкий обробіток ґрунту при вирощуванні маточників у повторній культурі. Досліджено вплив строків сівби і густоти рослин на середню масу маточного коренеплоду. Виявлено пряму кореляційну залежність між середньою масою коренеплоду рослини і сумою ефективних температур за вегетаційний період. Встановлено вплив суми ефективних температур за вегетаційний період маточників на висоту насінників, ступінь їх галуження і продуктивність. Виявлено зв’язок між інтенсивністю відростання листя під час зберігання і природним зменшенням маси коренеплодів, їх приживленням і продуктивністю насінників. Вивчено вплив густоти садіння коренеплодів на ступінь галуження насінників і їх продуктивність. Розраховано енергетичну ефективність створеної технології, що порівняно з базовою вдвічі зменшує витрати для отримання 1 кг насіння.

Практичне значення одержаних результатів. На основі отриманих даних розроблено елементи (спосіб основної підготовки ґрунту, строк сівби і густота рослин при вирощуванні маточників у повторних посівах, спосіб їх зберігання, оптимальну густоту висаджування) з яких сформовано енергозберігаючу технологію вирощування насіння редьки лобо. Її застосування забезпечує урожайність насіння на рівні 670 кг/га при зниженні собівартості на 37,5 %. Високу економічну і енергетичну ефективність створеної технології перевірено у виробничих умовах Харківської і Сумської областей. На основі отриманих результатів розроблено методичні рекомендації щодо вирощування насіння редьки лобо.

Особистий внесок здобувача в отриманні результатів наукових досягнень, викладених в дисертації, полягає в проведенні польових і лабораторних дослідів, аналізі і узагальненні експериментальних даних і виробничого досліду, вивченні літературних джерел. При виконанні сумісних науково-дослідницьких робіт особистий внесок здобувача складає не менше 80 %.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи були викладені на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 55-річчю Інституту овочівництва і баштанництва (2002 рік); Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми вирощування продукції рослинництва”, що відбулася 27-30 вересня 2004 року в Сумському національному аграрному університеті; Всеукраїнській науково-практичній конференції „Стан та перспективи розвитку насінництва в Україні” - 19-20 жовтня 2004 року в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва,.

Публікації. Головні положення науково дослідної роботи викладені в 6-ти статтях, з яких 5 у фахових виданнях України, 2 тезах доповідей. На основі отриманих даних було видано „Рекомендації щодо вирощування насіння редьки лобо” (2006 р).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, що налічує 218 найменувань, з них 10 іноземних, 16 додатків. Дисертацію викладено на 167 сторінках комп’ютерного тексту, 37 таблиць, 14 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Біологічні особливості редьки лобо та

технологічні елементи вирощування її насіння

Наведено огляд публікацій стосовно біологічних особливостей редьки лобо, а також різних елементів технології вирощування її насіння. Виявлено недостатньо вивчені елементи технології насінництва і на їх основі розроблено і обґрунтовано програму досліджень за темою дисертації.

Методика і умови проведення досліджень

Агрометеорологічні умови проведення дослідів. Робота проводилася в Інституті овочівництва і баштанництва УААН у 2001 – 2004 рр. Клімат регіону проведення дослідів характеризується як помірно континентальний. Метеорологічні умови у 2002 і 2004 році сприяли формуванню високої урожайності коренеплодів і насіння. 2003 рік видався сприятливим для отримання посівного матеріалу і незадовільним для вирощування маточників.

Едафічні умови проведення дослідів. Ґрунт дослідних ділянок - чорнозем типовий малогумусний важкосуглинковий на лесовидному суглинку.

Програма, схема дослідів і методика проведення досліджень. У дослідах вивчали способи підготовки ґрунту при вирощуванні маточників редьки лобо у повторній культурі; вплив строку сівби на вихід маточників, їх збереженість в зимовий період і продуктивність рослин другого року; вплив густоти вирощування рослин на урожайність та вихід маточника; способи зберігання коренеплодів, а також їх вплив на приживлюваність маточників, продуктивність насіннєвих рослин, якість отриманого насіння; густоту висадки маточних коренеплодів. У польових дослідах площа облікових ділянок - 10 м2, повторність чотириразова, при проведенні науково-дослідної роботи по зберіганню повторність - п’ятиразова, маса коренеплодів у обліковому зразку - 10 кг. В роботі було використано середньостиглий сорт редьки лобо Лебідка, сортотипу сін-лімен. При проведенні досліджень користувалися загальноприйнятими методиками: ”Методики полевого опыта” Б.А. Доспехова (1985), “Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві” Г.Л. Бондаренко, К.І. Яковенко (2001), статистичний аналіз даних за В.Г. Вольфом (1966).

У дослідах на рослинах першого і другого року вирощування проводили фенологічні і біометричні спостереження. Сівбу насіння і формування густоти рослин проводили згідно схеми досліду, апробацію посівів – за вимогами “Інструкції з апробації насінницьких посівів…” (2002). Вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом, об’ємну масу ґрунту – методом ріжучого кільця, облік забур’яненості посівів проводили на фіксованих ділянках, визначаючи кількість і видовий склад бур’янів. Облік урожаю коренеплодів проводили поділяночно, відбираючи маточні і товарні коренеплоди. Під час зберігання маточних коренеплодів простежували динаміку відростання гички на рослинах залежно від способу зберігання; при знятті зі зберігання визначали природне зменшення маси, втрати від хвороб і в’янення, кількість коренеплодів придатних до насінництва. Перед закладанням на зберігання і після нього у коренеплодах визначали вміст сухої речовини, загального цукру, вітаміну С. Для порівняння результатів проводили перерахунок вмісту речовин в кінці зберігання з поправкою на втрату маси. В дослідах з насінниками облік урожаю проводили поділяночно, при цьому визначали якість отриманого насіння згідно ДСТУ - 2240 – 93.

Технологічні умови проведення дослідів. При вирощуванні маточників редьки лобо в якості попередника використовували чистий пар і моркву на ранню продукцію. Підготовку ґрунту, сівбу і формування густоти проводили згідно схеми досліду. Збирали урожай коренеплодів у І-ІІ декаді жовтня. На зберігання закладали здорові, неушкоджені коренеплоди редьки лобо згідно схеми досліду. Попередником насінників були зернові колосові, технологічні прийоми вирощування загальноприйняті для лісостепової зони України. Збирання насіння проводили у два етапи: перший - період масового пожовтіння і підсихання стручків (75%) рослини вирізали, зв’язували у снопи і досушували; другий – обмолот, проводили після повного висихання снопів. Маточники вирощували при зрошенні, насінники – у богарних умовах.

Ріст і розвиток рослин редьки лобо та агрофізичні властивості Ґрунту за різних елементів технології

вирощування

Фенологічні спостереження за розвитком маточників редьки лобо не виявили впливу способів підготовки ґрунту і густоти посіву на проходження рослинами фенофаз. Сівба рослин у І декаді серпня сприяла скороченню періоду від масових сходів рослини до утворення коренеплоду на 4-5 діб порівняно з липневими строками.

Фенологічні спостереження за розвитком насінників редьки лобо виявили, що при зберігання коренеплодів у холодильній камері і в ящиках в умовах сховища після висадки їх у поле уповільнювався розвиток насінників на 3 – 7 діб. Дане явище можна пояснити впливом низьких температур (+1…+2 єС), що спостерігалися при зберіганні маточників в холодильній камері. Це стримувало процес проходження яровизації і після висадки в ґрунт коренеплодам з цих варіантів потрібно було більше часу для завершення третього етапу розвитку. Загущене висаджування коренеплодів навпаки сприяло прискоренню достигання насіння на 4 – 8 діб у результаті прискореного проходження рослинами ІХ – ХІІ етапів періоду розвитку.

Біометричні спостереження за ростом і розвитком маточників редьки лобо впливу способів підготовки ґрунту на розміри коренеплодів і розетки листя, їх середню масу не виявили. Натомість зі скорочення вегетаційного періоду знижуються як середня маса всієї рослини, так і середня маса коренеплоду. Згідно спостережень на них впливає сума ефективних температур за вегетаційний період рослин, на що вказує тісний кореляційний зв’язок цих показників (r=0,99) (рис. 1). У рослин, отриманих з липневих строків сівби, співвідношення між масою коренеплодів і листя складало 2,5, тоді як при серпневому строці – 1,8. Невисокий коефіцієнт співвідношення свідчить, що в урожаї міститься велика кількість коренеплодів, що не досягли технічної стиглості. Зважаючи на це можна зробити висновок, що мінімальна сума ефективних температур (вище +5 єС), яка необхідна для формування технічно стиглих коренеплодів редьки лобо сорту Лебідка, повинна складати не менше 830 єС.

НІР05 : 2002 рік – 102,6 г, 2003 рік – 22,6 г, 2004 рік – 64,0 г.

Рис. 1. Вплив суми ефективних температур на середню масу коренеплодів

редьки лобо сорту Лебідка

При спостереженні за розвитком рослин за різних густот вирощування виявлено, що суттєве зниження маси розетки листя, розмірів і маси коренеплоду спостерігалося при загущенні рослин до 350 тис.шт./га. Це явище, за даними літературних джерел, відбувається в результаті зниження чистої продуктивності фотосинтезу внаслідок взаємного притінення листя, при цьому погіршуються умови фотосинтезу і накопичується менше органічної маси в розрахунку на одиницю асимілюючої поверхні.

Біометричні показники насінників редьки лобо залежали від строків сівби маточників. При висадці фізіологічно молодих коренеплодів ступінь галуження рослин знижується, а разом з тим зменшується і їх висота (табл. 1). Дане явище можна пояснити різними умовами проходження яровизації коренеплодів, що впливає на архітектоніку насінників. У фізіологічно старих коренеплодів при висадці в поле більше формуються рослин ІІІ і ІV типу галуження, які є більш продуктивними. Натомість з молодих рослин формуються кущі І і ІІ типу галуження з нижчою насіннєвою продуктивністю. Зі скороченням вегетаційного періоду маточників знижувалася продуктивність їх насінників (рис. 2). До того ж проведений математичний аналіз даних встановив тісний кореляційний зв'язок між сумою ефективних температур, зафіксованих за період вегетації маточників, і ступенем галуження (r=0,97), висотою (r=0,87) і продуктивністю насінників (r=0,98).

Таблиця 1

Висота насінників редьки лобо і ступінь їх галуження

за різних строків сівби маточників

Строк сівби маточників | Висота насінника, см | Ступінь галуження

2003 р. | 2004 р. | середнє | 2003 р. | 2004 р. | середнє

ІІ декада липня

(контроль) | 102,3 | 119,7 | 111,0 | 3,8 | 4,2 | 4,0

ІІІ декада липня | 102,6 | 119,5 | 111,0 | 3,6 | 3,9 | 3,7

І декада серпня | 86,5 | 100,6 | 93,5 | 2,9 | 3,0 | 2,9

НІР05 | 3,2 | 4,1 | 0,3 | 0,4

НІР05 – 2003 рік=2,0; 2004 рік = 6,7.

Рис.2. Продуктивність рослин насінників редьки лобо залежно від строку сівби

При загущеному вирощуванні насінників спостерігається явище сомообрізки, що веде до зниження ступеня галуження рослин і їх продуктивності. Таке ж явище спостерігається і у рослин редьки лобо. Загущення висаджування коренеплодів з 30 (контроль) до 90 тис.шт./га знижувало коефіцієнт галуження з 3,8 до 2,6 відповідно, разом з тим зменшується і збір насіння з рослини з 13,6 до 7,8 г (табл. 2, рис.3).

Таблиця 2

Висота насінників редьки лобо і ступінь їх галуження

залежно від густоти рослин

Густота рослин, тис.шт./га | Висота насінника, см | Ступінь галуження | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | серед-нє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | серед-нє | 30 (контроль) | 103,4 | 102,7 | 119,5 | 108,5 | 3,8 | 3,6 | 3,9 | 3,8 | 50 | 109,3 | 107,8 | 126,7 | 114,6 | 3,6 | 3,3 | 3,5 | 3,5 | 70 | 113,6 | 111,5 | 129,9 | 118,3 | 3,2 | 3,0 | 3,2 | 3,1 | 90 | 100,8 | 98,4 | 120,3 | 106,5 | 2,5 | 2,6 | 2,8 | 2,6 | НІР05 | 6,8 | 5,1 | 8,2 | 0,5 | 0,6 | 0,4 |

НІР05 – 2002 рік =5,4; 2003 рік = 3,9; 2004 рік = 2,5.

Рис. 3. Насіннєва продуктивність рослини редьки лобо залежно

від густоти садіння насінників

Агрофізичні дослідження ґрунту виявили, що досліджувані способи підготовки ґрунту на його щільність не впливали. При вивченні динаміки вологості встановлено, що при оранці з одночасним прикочуванням, у період появи сходів, даний показник відносно мілких обробітків, а також його підготовки за типом чорного пару був нижчим на 5 – 7 % НВ. Таку різницю можна пояснити втратами доступної вологи в результаті надмірної шпаруватості ґрунту, збільшенні поверхні випаровування, а також суттєвого посилення конвекційно-дифузних процесів випаровування.

Забур’яненість посівів редьки лобо залежала від способу обробітку ґрунту. При обробітку за типом чорного пару, дискуванні з послідуючою культивацією, протиерозійним культиватором КПЕ-3,8 кількість бур’янів незалежно від строку обліку була на одному рівні, тоді як при оранці їх кількість збільшувалася майже в два – три рази.

Продуктивність рослин редьки лобо та збереженість маточників за різних елементів технології

вирощування

Урожайність коренеплодів редьки лобо і їх якість не залежали від способу обробітку ґрунту. За роки проведення досліду вихід маточників становив 92,6 – 102,4 тис.шт./га (густота висіву 200 тис.шт./га). Вивчення строків сівби виявило, що для отримання маточних коренеплодів насіння слід висівати у ІІІ декаді липня. При цьому вихід маточників, відносно контролю (ІІ декада липня), збільшується на 13,3 % і складає 96,3 тис.шт./га (густота посіву 200 тис.шт./га) (табл. 3). Середня маса маточного коренеплоду складала 295,3 г і була на рівні контролю (369,3 г). Більш пізній строк сівби призвів до істотного зниження урожайності маточників, зменшення їх кількості і середньої маси коренеплоду до 182,3 г. Зменшення середньої маси маточників пов’язано зі зниженням суми ефективних температур, про що свідчить тісний кореляційний зв'язок цих показників r=0,94. Аналіз якості коренеплодів виявив, що зі скороченням вегетаційного періоду рослин спостерігається тенденція до зростання вмісту аскорбінової кислоти і зниження кількості сухих речовин.

При сівбі насіння у ІІІ декаді липня посів доцільно загущувати до 250 тис.шт./га. Цей захід збільшує збір маточних коренеплодів відносно контролю (200 тис.шт./га) на 22,3% (22,8 тис.шт./га) (табл.4). За цієї густоти вирощування середня маса маточника змін не зазнає і становить 271,8 г. Більш густі посіви (300, 350 тис.шт/га) істотно зменшують цей показник відносно контролю на 19,1 – 24,0% (див табл. 4).

Лежкість маточників редьки лобо за різних способів зберігання. При веденні насінництва дворічних рослин важливо не лише отримати багато якісного посадкового матеріалу в перший рік, але й зберегти його до весни. Вирішити це завдання можна лише підібравши оптимальний спосіб зберігання. Нами встановлено, що маточні коренеплоди редьки лобо слід зберігати у бурті з перешаруванням піском. При цьому способі не спостерігається природних втрат маси, знижується інтенсивність відростання листя, втрати в результаті пошкодження гнилями становлять 3,3 % (контроль – зберігання у контейнері у сховищі з природним охолодженням – 16,7 %) (табл. 5). Зниження втрат від хвороб відбувається завдяки уникненню безпосереднього контакту здорових і уражених коренеплодів, що стримує розповсюдження збудників. Окрім того, до коренеплоду, що знаходиться у піску, зменшується доступ кисню, а навколо нього зростає концентрація вуглекислого газу, завдяки чому знижується рівень дихання.

Урожайність і якість насіння за різних способів зберігання маточників. Від способів зберігання маточників залежала їх приживлюваність, урожайність насіння і його якість (табл. 6). Кращі результати отримано при зберіганні маточників у бурті з перешаруванням піском і в поліетиленових мішках з обробкою полікаром. При цих способах зберігання приживлюваність рослин відносно контролю (зберігання в контейнері) зростала на 20,1 – 20,3 %. На це впливала довжина гички під час висаджування – за даними кореляційного аналізу простежується тісна зворотна залежність між цими показниками на рівні r= -0,83. На нашу думку довге листя сприяло швидким темпам втрати вологи, що знижувало тургор рослин, а це в свою чергу істотно вплинуло на процес їх приживлення. До того ж простежується зворотна кореляційна залежність на рівні r= - 0,75 між розповсюдженням гнилей при зберіганні маточників і приживлюваністю рослин. Перший факт міг реально сприяти підвищенню інфікування здорових коренеплодів при тих способах зберігання, де гнилі мали більшу поширеність.

Таблиця 3

Вихід маточників редьки лобо залежно від строку сівби

Строк сівби | Урожайність

маточників, т/га | Збір маточників,

тис.шт./га | Вихід маточників, % | Середня маса маточного коренеплоду, г

2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє

ІІ декада липня* | 49,2 | 23,1 | 22,5 | 31,6 | 117,5 | 57,3 | 80,3 | 85,0 | 57,1 | 28,7 | 39,4 | 41,7 | 418,7 | 403,1 | 280,2 | 369,3

ІІІ декада липня | 42,3 | 21,4 | 23,1 | 28,9 | 106,8 | 92,2 | 90,0 | 96,3 | 53,4 | 45,4 | 45,0 | 47,9 | 396,1 | 232,1 | 256,7 | 295,0

І декада серпня | 13,2 | 7,6 | 11,6 | 10,8 | 58,8 | 54,8 | 72,8 | 62,1 | 29,7 | 27,3 | 36,6 | 31,2 | 224,5 | 138,7 | 186,8 | 182,3

НІР05 | 6,8 | 4,0 | 3,7 | 29,2 | 20,4 | 7,5 | 11,3 | 8,8 | 4,1 | 62,5 | 41,8 | 28,9

Таблиця 4

Вихід маточників редьки лобо залежно від густоти рослин

Густота рослин

тис.шт./га | Урожайність

маточників, т/га | Збір маточників,

тис.шт./га | Вихід маточників, % | Середня маса маточного коренеплоду, г

2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє

200* | 43,7 | 23,6 | 25,8 | 31,0 | 127,0 | 94,7 | 85,5 | 102,4 | 61,6 | 47,1 | 43,1 | 50,6 | 344,1 | 249,2 | 301,7 | 298,3

250 | 46,3 | 27,7 | 29,4 | 34,5 | 147,0 | 116,7 | 111,8 | 125,2 | 60,6 | 46,9 | 44,8 | 50,8 | 315,0 | 237,4 | 263,0 | 271,8

300 | 39,0 | 24,1 | 24,6 | 29,3 | 155,5 | 102,5 | 103,3 | 120,4 | 52,7 | 34,4 | 34,5 | 40,5 | 250,8 | 235,1 | 238,1 | 241,3

350 | 37,4 | 18,2 | 20,8 | 25,5 | 133,5 | 96,0 | 98,3 | 109,3 | 38,5 | 27,8 | 28,3 | 31,5 | 280,1 | 189,6 | 211,6 | 227,1

НІР05 | 5,8 | 2,1 | 3,5 | 15,9 | 16,6 | 6,1 | 5,4 | 17,1 | 2,4 | 28,2 | 20,5 | 23,9

* - контроль

Таблиця 5

Вихід маси маточників редьки лобо залежно від способів зберігання

Спосіб зберігання | Природне зменшення

маси, % | Видалено

хворих, % | Вихід здорових

коренеплодів, %

2001-2002 рр. | 2002-2003 рр. | 2003-2004 рр. | середнє | 2001-2002 рр. | 2002-2003 рр. | 2003-2004 рр. | середнє | 2001-2002 рр. | 2002-2003 рр. | 2003-2004 рр. | середнє

У сховищі в контейнері (контроль) | 8,9 | 6,2 | 7,7 | 7,6 | 23,0 | 11,5 | 15,6 | 16,7 | 68,1 | 82,3 | 76,7 | 75,7

У сховищі в поліетиленових мішках | 3,6 | 3,6 | 4,9 | 4,0 | 17,6 | 12,8 | 7,7 | 12,7 | 78,8 | 83,6 | 87,4 | 83,3

У сховищі в поліетиленових мішках з обробкою полікаром | 3,7 | 3,2 | 3,7 | 3,5 | 23,4 | 5,0 | 12,7 | 13,7 | 74,3 | 91,8 | 83,6 | 83,2

У поліетиленових мішках у холодильній камері | 3,3 | 3,4 | 4,3 | 3,7 | 25,8 | 8,1 | 6,4 | 13,4 | 70,9 | 88,5 | 89,3 | 77,0

У сховищі в ящиках | 8,5 | 7,9 | 10,6 | 9,0 | 32,4 | 10,2 | 16,9 | 19,8 | 59,1 | 81,9 | 72,4 | 72,1

У холодильній камері в ящиках | 7,7 | 5,9 | 9,7 | 7,8 | 29,5 | 6,6 | 9,0 | 15,0 | 62,9 | 87,5 | 81,2 | 77,2

У бурті з перешаруванням піском | - | 7,2* | 1,6* | 4,4 | - | 2,1 | 4,4 | 3,3 | - | 105,1 | 97,1 | 101,1

НІР05 | 1,0 | 1,9 | 1,1 | 11,9 | 9,7 | 6,5 | 13,2 | 10,4 | 7,1

* - зростання маси

Таблиця 6

Приживлюваність маточників і урожайність насіння редьки лобо в залежності від способу зберігання

Спосіб зберігання | Приживлюваність

коренеплодів, % | Урожайність насіння, кг/га

2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє

У сховищі в контейнері * | 61,1 | 68,5 | 66,7 | 65,4 | 230 | 280 | 250 | 250

У сховищі в поліетиленових мішках | 83,3 | 81,5 | 79,6 | 80,2 | 320 | 420 | 340 | 360

У сховищі в поліетиленових мішках з обробкою полікаром | 86,1 | 77,8 | 88,9 | 85,5 | 340 | 500 | 380 | 410

У поліетиленових мішках у холодильній камері | 83,3 | 79,6 | 83,3 | 82,1 | 260 | 490 | 370 | 370

У сховищі в ящиках | 66,7 | 57,4 | 72,2 | 65,4 | 330 | 340 | 270 | 310

У холодильній камері в ящиках | 73,6 | 66,7 | 74,0 | 71,4 | 280 | 380 | 290 | 320

У бурті з перешаруванням піском | - | 81,5 | 88,9 | 85,2 | - | 420 | 390 | 410

НІР05 | 15,2 | 12,2 | 16,3 | 80 | 100 | 90

* - контроль

При зберіганні маточників у бурті з перешаруванням піском і в поліетиленових мішках з обробкою полікаром значно підвищувалася і урожайність насіння - до 410 кг/га. Це відбувається за рахунок покращення приживлюваності рослин і підвищення їх продуктивності, про що свідчить тісний кореляційний зв’язок (r=0,91). Виявлено також тісний зворотний кореляційний зв’язок між природними втратами маси маточників і урожайністю насіння (r=-0,88). Якість насіння була високою і відповідала вимогам ДСТУ - 2240 - 93.

Вплив густоти садіння маточників на урожайність і якість насіння. Загущення висадки маточників з 30 (контроль) до 70 тис.шт./га суттєво підвищує урожайність насіння. В середньому за роки досліджень вона зростала відносно контролю (урожайність насіння 250 кг/га) на 140 (50 тис.шт./га), 210 кг/га (70 тис.шт./га) (рис. 4). Загущення висадки поліпшувало і виповненість насіння – маса 1000 насінин відносно контролю (7,5 г) зростала на 0,4 – 1,5 г. Подальше загущення рослин (до 90 тис.шт./га) в результаті зростання внутрішньовидової конкуренції пригнічувало їх ріст і розвиток, що призвело до зниження урожайності. Енергія проростання і схожість насіння були однаковими і відповідали вимогам ДСТУ - 2240 - 93.

Зростання маси 1000 насінин із збільшенням густоти пояснюється зменшенням ступеню галуження куща (див. табл. 1). Чим ближче квітка або плід розташовані до головних провідних шляхів (центрального стебла), тим краще її живлення. Отже насіння, отримане з гілок нижчого порядку, більш виповнене. Це також добре пов’язується зі стадійним розвитком рослини. Існує теорія за якою пагони, що розміщені на різних осях рослини, у стадійному відношенні не однакові. Тканини у основи стебла за віком більш старі, а стадійно найбільш молоді і, навпаки, до верхівки стебла тканини за віком більш молоді, а стадійно найбільш старі.

НІР05 - 2002 рік =60; 2003 рік =60; 2004 рік =90

Рис. 4. Урожайність насіння редьки лобо залежно від

густоти висадки маточників

Вплив строків сівби на збереженість маточників, урожайність насіння і його якість. Виявлено, що у фізіологічно молодих коренеплодів у результаті високого вмісту в тканинах активної протоплазми і підсилення інтенсивності обмінних процесів зростають природні втрати маси. В той же час, зменшення вегетаційного періоду рослин сприяє зниженню пошкодження коренеплодів хворобами під час зберігання і поліпшує приживлюваність маточників після висадки в поле. При цьому суттєвої різниці між строками сівби в урожайності насіння не спостерігалося, вона складала 250 – 300 кг/га (табл. 7). Простежується також тенденція до зростання енергії проростання і схожості насіння, отриманого з фізіологічно молодих рослин. В цілому якість отриманого насіння була високою і відповідала вимогам ДСТУ - 2240 - 93. Впливу строків сівби на морфологічні ознаки послідуючого покоління не виявлено.

Таблиця 7

Приживлюваність маточників редьки лобо

і урожайність насіння за різних строків сівби

Строк сівби | Приживлюваність рослин, % | Урожайність насіння, кг/га | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2003 р. | 2004 р. | середнє | ІІ декада липня

(контроль) | 55,5 | 64,8 | 60,2 | 320 | 290 | 300 | ІІІ декада липня | 68,5 | 66,7 | 67,6 | 280 | 250 | 270 | І декада серпня | 70,4 | 74,1 | 72,2 | 270 | 230 | 250 | НІР05 | 14,3 | 6,0 | 80 | 80 |

Економічна, енергетична і біоенергетична оцінка елементів технології вирощування насіння редьки лобо

Проведена економічна і енергетична оцінка способів підготовки ґрунту довела ефективність використання мілкого обробітку при вирощуванні маточників редьки лобо у повторних посівах. Завдяки збільшенню ширини захвату ґрунтообробного агрегату і зниження опору ґрунту суттєво зменшуються витрати. Зокрема, при дискуванні на 10-12 см з наступною культивацією на 12-14 см істотно знижується собівартість робіт до 69,36 грн./га, зменшуються витрати праці до 1,2 люд.-год./га, енергоємність операції складає 998 МДж/га (табл.8).

Строк сівби редьки лобо для отримання маточника має істотний вплив на економіку вирощування насіння. Проведена економічна оцінка встановила, що завдяки збільшенню виходу маточників з 1 га і покращенню їх збереженості при сівбі у ІІІ декаді липня площа під насінниками зростає до 2,9 га. Завдяки чому підвищився урожай насіння на 65 кг, прибуток на 10,7 % і рентабельність виробництва на 4,4%. При сівбі редьки лобо у ІІІ декаді липня для раціонального використання сівозмінної площі доцільно вирощувати моркву на ранню продукцію (товарна урожайність 15,0 т/га). Завдяки такому прийому сумарний біоенергетичний коефіцієнт (рання морква + редька лобо) зростає до 2,18 (контроль – 1,86).

Таблиця 8

Економічна і енергетична оцінка вирощування насіння редьки лобо

сорту Лебідка з розрахунку на 1 га маточників

Елементи технології вирощування та економічні і енергетичні показники | Технологія вирощування

базова | ресурсозберігаюча

економічна оцінка

Спосіб підготовки ґрунту | оранка з одно-часним прикочуванням | дискування ґрунту з наступною культивацією

Густота посіву, тис.шт./га | 200 | 250

Товарна урожайність, т/га | 39,5 | 46,0

у т. ч. урожайність маточника т/га

(тис.шт./га) | 29,5

(98,0) | 34,5

(125,0)

Спосіб зберігання маточників | контейнер | бурт з перешаруванням піском

Збереженість маточника, % (тис.шт./га) | 80,0 (78,4) | 96,0 (120,0)

Густота насінників, тис.шт./га | 30 | 50

Площа насінників, га | 2,6 | 2,4

Урожайність насіння, кг/га | 250 | 670

Урожай насіння з загальної площі, кг | 670 | 1608

Всього витрат, грн. | 16458,19 | 56280,00

Кошти від реалізації насіння і товарних коренеплодів, грн. | 24950 | 24178,89

Собівартість насіння, грн./кг | 22,33 | 13,96

Чистий прибуток, грн. | 8491,81 | 33826,22

Рентабельність вирощування, % | 51,6 | 140,0

Витрати робочого часу для отримання 1 кг насіння, люд.-год./кг | 3,30 | 1,74

енергетична оцінка

Витрати енергії на обробіток ґрунту, МДж/га | 2184 | 998

Витрати енергії на вирощування насіння, МДж/га | 220041 | 277683

Витрати енергії для отримання 1 кг насіння, МДж/кг | 328 | 173

Оцінка способів зберігання маточників редьки лобо довела економічні і енергетичні переваги такого способу як бурт з перешаруванням піском. Цей спосіб завдяки суттєвому покращенню збереженості коренеплодів, підвищенню їх приживлюваності і зростанню урожайності насіння сприяв істотному зниженню його собівартості на 39% (контроль – 22,33 грн./кг). Витрати енергії складають 197,68 МДж/кг. Додатковим важелем зниження собівартості посівного матеріалу і підвищення урожайності насіння виступає густота вирощування насінників. Хоча найвищу урожайність насіння забезпечує загущення до 70 тис.шт./га (460 кг/га) проте економічно доцільним виступає більш рідка висадка – 50 тис.шт./га (390 кг/га). За останньої густоти рентабельність підвищується на 12,3 % (контроль – 60,8%), витрати робочого часу на отримання 1 кг насіння скорочуються на 8,5%, витрати енергії складають 292,4 МДж/кг.

Таки чином, застосування кращих елементів енергозберігаючої технології вирощування насіння редьки лобо дозволяють знизити витрати на підготовку грунту, збільшити збір маточників і поліпшити їх збереженість. З одного гектара маточників за рахунок загущеного вирощування насінників площі під останніми зменшуються на 7,7 % (до 2,4 га), а урожай насіння підвищується до 1608 кг (див. табл. 8). Ці прийоми сприяють зниженню собівартості отриманого посівного матеріалу на 8,37 грн., підвищують прибуток на 25334,41 грн., а також майже вдвічі знижують витрати енергії для отримання 1 кг насіння (до 172,69 МДж/кг). Останній факт характеризує розроблену нами технологію як енергозберігаючу.

Результати виробничої перевірки і впровадження

Освоєння результатів досліджень проведено у ряді господарств лісостепової зони України. Завдяки поєднанню кращих елементів вирощування насіння редьки лобо в єдину технологію в ТОВ СП “Катанівське” Великописарівського району Сумської області та СП “Колос” Зміївського району Харківської області у 2004 – 2005 рр. урожайність насіння зростала до 660 – 680 кг/га, чистий прибуток складав 12,3 – 12,6 тис.грн./га.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження з питань способів підготовки ґрунту при вирощуванні редьки лобо у повторних посівах, строків сівби і густоти рослин, способів зберігання коренеплодів, густоти садіння маточників дозволяють зробити наступні висновки:

1. Редьку лобо доцільно вирощувати у повторних посівах після збирання моркви на ранню продукцію. Даний прийом дає можливість отримати додатковий чистий прибуток від реалізації моркви близько 2,9 тис.грн./га, а також забезпечує більш ефективне використання посівних площ. За сумісної оцінки проміжної культури (моркви на ранню продукцію) і редьки лобо сумарний біоенергетичний коефіцієнт складає 2,18.

2. При вирощуванні маточників редьки лобо у повторних посівах доцільно використовувати мілкий обробіток ґрунту. При цьому порівняно з загальноприйнятою оранкою знижується забур’яненість посівів на 53,6-66,2%, витрати робочого часу скорочуються на 37,5%, пального – на 27,9%, енерговитрати - на 54,3%.

3. Застосування дискування з наступною культивацією, порівняно з оранкою на глибину 20-22 см, сприяє збереженню вологи в орному шарі. У період появи сходів за мілкого обробітку ґрунту вологість ґрунту є вищою на 5 – 7 % НВ.

4. В лісостепу України при вирощуванні коренеплодів редьки лобо на маточні цілі сівбу насіння слід проводити у ІІІ декаді липня з густотою рослин 250 тис.шт./га. Це забезпечує максимальний вихід маточників - 125,0 тис.шт./га (34,5 т/га).

5. На середню масу маточного коренеплоду впливає строк сівби. Якщо середня маса маточника, отриманого з першого (ІІ декада липня, контроль) і другого строку (ІІІ декада липня), змінювалася неістотно і складала відповідно 369,3 і 295,0 г, то за сівби насіння у першій декаді серпня цей показник знижувався майже у два рази - до 182,3 г. Середня маса коренеплодів змінюється під дією суми ефективних температур, про що свідчить відповідний кореляційний коефіцієнт r= 0,94.

6. Встановлено тісну кореляційну залежність (r=0,99) між масою коренеплодів і сумою ефективних температур під час вегетації рослин. На основі отриманих даних виявлено, що мінімальна сума ефективних температур (вище + 5 °С) за вегетаційний період для настання у коренеплодів технічної стиглості повинна складати не менше 830 °С.

7. Маточники доцільно зберігати у бурті з перешаруванням піском. За цього способу не спостерігається природних втрат маси, коренеплоди на 13,4 % менше уражуються хворобами. Вихід маси коренеплодів після зберігання складає 101,1 % (кількісний вихід - 96,0 %) (на контролі у контейнерах – 75,7%).

8. Найвищу приживлюваність коренеплодів (85,2 %) і урожайність насіння (410 кг/га), можна отримати при зберіганні маточників в умовах сховища