ЩЕТИНА СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 635.646:631.674.6

ТЕХНОЛОГІЧНА ОЦІНКА ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВИРОЩУВАННЯ БАКЛАЖАНА ПРИ КРАПЛИННОМУ ЗРОШЕННІ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.06 – овочівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор

Лихацький Віталій Іванович,

Уманський державний аграрний університет,

завідувач кафедри овочівництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Болотських Олександр Степанович,

Харківський національний аграрний

університет імені В.В. Докучаєва,

завідувач кафедри плодоовочівництва і зберігання

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Шабетя Оксана Миколаївна,

Інститут овочівництва і баштанництва УААН,

завідувач лабораторії генетичних ресурсів

Провідна установа – Вінницький державний аграрний університет,

кафедра плодівництва, овочівництва, технології зберігання

та переробки сільськогосподарської продукції,

Міністерство аграрної політики України, м. Вінниця

Захист відбудеться “15” лютого  р. о  годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .004.04 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус №4, к. 28.

Автореферат розісланий “12” січня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Присташ І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні швидкими темпами розвивається інтенсивне виробництво овочів при застосуванні краплинного зрошення. Розширюються площі під мало розповсюдженими культурами, в тому числі під баклажаном. Потребу споживачів в плодах баклажана забезпечують переважно за рахунок півдня, в той час як кліматичні умови центрального регіону України цілком сприятливі для одержання власної продукції за умови застосування відповідних технологій.

Баклажан в умовах України і зокрема в зоні Правобережного Лісостепу є недостатньо вивченою овочевою культурою. Зважаючи на це, досить актуальним є розробка нових та удосконалення існуючих елементів технології його вирощування і підбору нових сортів та гібридів у відкритому ґрунті за умов краплинного зрошення. В цьому плані у вирощуванні баклажана є ряд повністю нез’ясованих питань про вплив способів вирощування розсади, її площі живлення, строків та схем садіння у конкретній ґрунтово-кліматичній зоні. Невизначено, які з цих факторів найбільшою мірою впливають на формування врожаю. Актуальним є дослідження ефективності застосування тимчасових тунельних укриттів. Особливе значення елементів технології вирощування баклажана набуває за умов краплинного зрошення. На підставі наведених аргументів тема роботи набуває актуальності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до теми наукових досліджень кафедри овочівництва, яка входить до загальної тематики Уманського державного аграрного університету „Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0101U004495, підрозділ „Удосконалення існуючих і розробка нових ефективних технологій в овочівництві”.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи є дослідження біології розвитку рослин баклажана вітчизняних сортів, занесених до Реєстру сортів рослин України та гібридів іноземного походження; оцінка існуючих та розробка нових ефективних технологічних елементів з метою підвищення продуктивності культури в умовах Правобережного Лісостепу України із застосуванням краплинного зрошення.

Згідно з метою у завдання досліджень входило:–

дослідження впливу способів вирощування розсади та її площі живлення на подальший ріст, розвиток і продуктивність рослин баклажана;–

визначення ефективності строків садіння розсади на урожайність баклажана;–

встановлення оптимальної схеми розміщення рослин баклажана;–

оцінка ефективності застосування тимчасових тунельних укриттів з різними укривними матеріалами;– 

підбір високопродуктивних сортів і гібридів відповідно до ґрунтово-кліматичних умов Правобережного Лісостепу України.– 

розрахунки економічної ефективності та проведення біоенергетичної оцінки нових елементів вирощування баклажана в Правобережному Лісостепу України за умов краплинного зрошення.

Об’єкт досліджень – фізіологічні та біологічні процеси, які відбуваються в рослинах за різних технологічних елементів вирощування.

Предмет досліджень – сорти і гібриди, фенологічні зміни, біометричні та продуктивні параметри рослин баклажана залежно від біологічних особливостей рослин у процесі їх вирощування, біохімічна та господарська оцінка продукції.

Методи дослідження – польові досліди, лабораторні дослідження, статистичні методи аналізу результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Правобережного Лісостепу України:–

досліджено і науково обґрунтовано ефективність касетного способу вирощування розсади баклажана за різних площ живлення рослин;–

за умов краплинного зрошення встановлено оптимальні площі живлення та схеми розміщення рослин баклажана у відкритому ґрунті;–

обґрунтована доцільність ранніх строків садіння розсади;– 

встановлено вплив тимчасових тунельних укриттів на ранні строки надходження та підвищення врожайності баклажана;–

підібрані кращі сорти баклажана для зони Правобережного Лісостепу України;–

економічно обґрунтована доцільність застосування краплинного зрошення при вирощуванні баклажана в умовах Правобережного Лісостепу України.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень встановлені закономірності росту і розвитку рослин баклажана за умов застосування краплинного зрошення. Визначені оптимальні площі живлення та схеми розміщення рослин у відкритому ґрунті, доведена перевага раннього строку садіння розсади, встановлено оптимальний варіант використання тимчасових тунельних укриттів і підібрано найбільш врожайні сорти та гібриди баклажана, що забезпечують одержання врожаю на рівні 30–36 т/га.

Результати досліджень впроваджені у виробництво в приватно-орендному сільськогосподарському підприємстві „Уманський тепличний комбінат”, де умовно чистий дохід становив 16,83 тис. грн. з 1 га площі, та у навчально-науковій станцій УДАУ, де умовно чистий дохід становив 15,39 тис. грн. з 1 га площі. Розрахунки проводили за цінами 2005 року.

Особистий внесок здобувача полягає у розробці способів і методів вирішення поставлених завдань, виконанні лабораторних та польових досліджень, аналізі експериментального матеріалу, статистичній обробці даних і проведенні економічних розрахунків, опрацюванні наукової літератури, підготовці наукових статей до опублікування. Частка участі автора у дослідженнях становить 90%.

Апробація результатів досліджень. Основні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри овочівництва Уманського державного аграрного університету (2003–2005 рр.), наукових конференціях професорського-викладацького складу і аспірантів Уманського державного аграрного університету (2004–2005 рр.), на конференціях присвячених 160-річчю Уманського державного аграрного університету, 100-річчю з дня народження академіка П.А. Власюка і 150-річчю професора Л.П. Симиренка, міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні технології в овочівництві і баштанництві” ІОБ УААН (2003 р).

Результати роботи демонструвалися на міських (м. Умань, 2003–2005 рр.) і загальнодержавних (м. Київ, 2004 і 2005 рр.) виставках.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 3 статті у фахових виданнях і 2 матеріалів конференції.

Структура та обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертації складає 150 сторінок комп’ютерного тексту. Дисертація складається з вступу, восьми розділів, висновків та рекомендацій виробництву, 60 додатків, включає 55 таблиць і 9 рисунків. Список використаної літератури нараховує 196 джерел, 16 з яких надруковано латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

СУЧАСНИЙ СТАН ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ БАКЛАЖАНА

(огляд літератури)

В огляді літератури проаналізовано особливості технології вирощування баклажана у відкритому ґрунті і виявлено, що основні технологічні елементи вирощування баклажана за умов краплинного зрошення в Правобережному Лісостепу України не розроблено.

УМОВИ, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження технологічних елементів вирощування баклажана за краплинного зрошення проводили упродовж 2003–2005 рр. в навчально-науковій станції Уманського державного аграрного університету, розташованому в Правобережному Лісостепу України.

Рельєф дослідного поля – це вирівняне плато з пологими (1–20) схилами південно-східної та північно-західної експозиції. Ґрунт – чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий на лесі. Ступінь насиченості ґрунту основами становить в межах 91,4%, реакція ґрунтового розчину слабко кисла (рН 6,0–6,1), гідролітична кислотність 2,46 мг•екв/100г ґрунту, вміст рухомих сполук фосфору 119 мг/кг, обмінного калію 101 мг/кг (за Чириковим – забезпеченість підвищенна), азоту лужногідролізованих сполук – 64 мг/кг ґрунту (за Корнфілдом – забезпеченість середня).

Клімат Уманського агроґрунтового району помірно-континентальний, досить теплий. За причини нерівномірності опадів та температури район належить до зони нестійкого зволоження, що визначає потребу в зрошенні промислових посівів овочевих рослин. Гідротермічний коефіцієнт за червень–серпень складає 0,8–1,0 (недостатнє зволоження). За роки досліджень спостерігалась значна зміна метеорологічних умов відносно багаторічних даних в бік потепління на 0,8–1,10С. Середньорічна кількість опадів за час проведення досліджень у 2003–2005 роках становила 537 мм і коливалась в окремі роки від 437 до 612 мм. Найменш сприятливі погодні умови були в 2004 р., що пов’язано з низькими середньодобовими температурами повітря в період приживання розсади. Це обумовлювало істотні зміни в продуктивності рослин баклажана.

Забезпечення рослин вологою в досліді здійснювали за допомогою системи краплинного зрошення. Система складалась з таких основних елементів, як:–

водозабір – в цьому проекті штучний (артезіанська скважина).–

НФО (нососно-фільтрувальне обладнання) – насос, трубопровід, бак для розчинення добрив та піщано-гравійний фільтр).–

система автоматизації.– 

мережі крапельних лінії з крапельницями. Вода подавалася під тиском 2 атмосфер, що обумовлювалось вбирною здатністю ґрунту. Крапельниці компенсовані, по лінії знаходяться одна від одної через 35 см (відстань обумовлена типом ґрунту). Відстань між лініями визначалась залежно схемі досліду.

Час роботи системи визначали за кількістю води, що витекла з однієї крапельниці в перерахунку на 1 м2, а кількість води, що подавалась на ділянку за один полив, – за наявною і максимально допустимою вологістю ґрунту. Поливи виконували, коли рівень вологості ґрунту в зоні розміщення основної маси коренів рослин баклажана (0–60 см) знижувалась до 70% НВ, а закінчували при рівні вологості ґрунту 80% НВ. Під час фази плодоношення рослин рівні вологості підвищували відповідно до 75 і 85% НВ. Таким чином в середньому за роки досліджень в період вегетації проводилось 15 поливів. Загальні витрати води за вегетацію склали 2235 м3/га. Поливна норма за один полив в середньому складала 149 м3/га.

Схеми досліджень складались з врахуванням новітніх інтенсивних технологій вирощування розсадних культур в умовах Правобережного Лісостепу України. Схема досліду з впливу способів вирощування розсади та її площ живлення на продуктивність рослин баклажана включала два способи і різні площі живлення: традиційний без пікірування, площа живлення 32 смІ (контроль) і 25 смІ та з пікіруванням, площа живлення 32 і 25 смІ; касетний, площа поверхні чарунки 25 та 64 смІ по одній рослині; касетний, площа поверхні чарунки 25 та 64 смІ по дві рослини в чарунці.

У досліді строків садіння розсади баклажана досліджено три варіанти строків садіння: перший – друга декада травня місяця, другий – третя декада травня місяця (контроль сорт Алмаз), третій – перша декада червня місяця. Всі строки садіння досліджені з сортами Алмаз і Геліос.

При дослідженні впливу схем розміщення рослин різних сортів на продуктивність баклажана варіантами досліду були такі схеми: широкорядна з міжряддям 70 см і відстанню між рослинами 25 і 35 см; стрічкова 90+50 см і відстанню між рослинами 25 і 35 см по одній рослині та 50 см по дві рослини в лунці. Контрольним варіантом є схема 70х35 см (40,8 тис.шт./га).

Визначення ефективності тимчасових тунельних укриттів на величину раннього та товарного врожаю плодів баклажана включало варіанти вирощування сортів Алмаз (контроль), Геліос, Донецький урожайний, Фіалка під укриттям з використанням поліетиленової плівки товщиною 100 мікрон та агроволокна П–17 щільність 17 г/м2.

При дослідженні господарсько-біологічної оцінки сортів та гібридів баклажана в умовах Правобережного Лісостепу України варіантами досліду були сорти та гібриди вітчизняної і іноземної селекції. Сорти: Алмаз, Геліос, Донецький урожайний, Довгий пурпурний і Фіалка (Україна), Зразок №1 (Китай); гібриди: Анет1 і Тірренія F1 (Голландія). Всі рослини висаджувалися за схемою 70х25 см (57,1 тис.шт./га). За контроль взято вітчизняний сорт Алмаз, занесений до Реєстру сортів України в 1970 р.

Технологічні заходи проводили відповідно до вимог даної культури і поставлених до досліджень завдань. Догляд за рослинами полягав у систематичному розпушуванні ґрунту, підживленні рослин, видаленні бур’янів. Захист рослин від колорадського жука проводили шляхом обприскування рослин хімічними препаратами Моспілан 50% з.п. та Актара 25% в.г. з нормою витрати відповідно до препарату 30 та 60 г/га з розходом води 300 л/га. Добрива вносили за рекомендованими для зони вирощування нормами. Азотні добрива вносили у визначені строки методом фертигації. Вміст рухомих сполук фосфору і калію у ґрунті перевищував оптимальні рівні, тому ці добрива не вносилися.

Повторність дослідів трикратна, варіанти розміщено методом рендомізації. Площа облікової ділянки залежно від досліду становила 5–15 м2. Попередником у польових дослідах була пшениця озима, у виробничих – гречка.

За фенологічними спостереженнями відмічали дати настання фаз росту і розвитку рослин: утворення першого, а також 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 справжніх листків, бутонізація, цвітіння, формування і розвиток зав’язі, початок і кінець плодоношення. Біометричні вимірювання проводили протягом росту і у фазу початку плодоношення рослин: визначаючи висоту, кількість листків, їх площу, діаметр стебла, масу надземної частини та коренів, в кінці вегетації; масу, довжину або діаметр стандартного плоду у період технічної стиглості. Облік врожаю здійснювали в міру настання технічної стиглості плодів поділяночно ваговим методом. Продукцію з облікової ділянки при кожному зборі розділяли на товарну і нетоварну відповідно вимог ДСТУ 2660-94. Лабораторні дослідження включали визначення вмісту сухої речовини – термогравіометричним методом (ГОСТ 13586.5-93), цукру – феріціанідним методом (ГОСТ 8756.13-87), аскорбінової кислоти – за методом Муррі (ГОСТ 24556-89), нітратів – іонселективним методом за допомогою приладу ЕВ – 74 (ГОСТ 5048-89), хімічних елементів в плодах Са, Mg, Fe – методом атомно-емісіонної спектрометрії (ГОСТ 27996-88); азоту в ґрунті NO3 – іонселективним методом за допомогою приладу ЕВ – 74 (ГОСТ 26951-86), фосфору P2O5 і калію K2O – за методом Чирікова (ДСТУ 4115-2002). Вологість ґрунту визначали термогравіометричним методом. Вимірювання температури повітря та ґрунту в тунельних укриттях проводили використовуючи ртутні термометри. Вологість повітря визначали гігрографом. Освітленість вимірювали люксметром Ю-116. Одержані результати обробляли статистично методами дисперсійного і кореляційного аналізів (В.Ф. Мойсейченко, 1992) та з використанням комп’ютерної програми „Agrostat”. Економічну оцінку ефективності досліджених елементів згідно фактичних затрат праці та коштів на вирощування врожаю. Біоенергетичну оцінку проводили за методикою О.С. Болотських, М.М. Довгаль (1999).

СПОСОБИ ВИРОЩУВАННЯ РОЗСАДИ БАКЛАЖАНА ДЛЯ ВІДКРИТОГО ҐРУНТУ

Вирощування розсади є одним з найбільш трудомістких процесів в овочівництві. В Україні розсаду баклажана вирощують переважно без пікірування сівбою насіння безпосередньо в ґрунт парника або плівкової теплиці.

Дослідженнями було передбачено розглянути поряд з традиційним способом вирощування розсади в касетах. Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин баклажана у розсадний період показали, що у рослин за касетного способу вирощування розсади другий справжній листок формується через 12–13 діб після масових сходів, у варіантах за традиційною технологією з пікіруванням через – 14 діб. Показники свідчать про незначні розходження між варіантами досліду. В подальшому темпи формування чергових листків за зменшення площі живлення на рослину сповільнюється, за рахунок чого подовжуються міжфазні періоди. Змінювались і показники якості розсади баклажана (табл. 1).

Таблиця 1 – Біометричні показники 50-денної розсади баклажана залежно від способу її вирощування і площі живлення (середнє за 2003–2005 рр.)

Спосіб вирощування розсади (А) | Схема розміщення рослин, см | Площа живлення, см2 (В) | Висота рослин, см | Діаметр стебла, см | Кількість листків, шт./росл. | Площа листків, см2/росл.

Без пікірування (К) | 8х4 | 32 | 24,1 | 0,53 | 6,9 | 26,3

Без пікірування | 5х5 | 25 | 22,1 | 0,43 | 6,5 | 25,1

З пікіруванням | 8х4 | 32 | 23,2 | 0,50 | 6,6 | 23,1

З пікіруванням | 5х5 | 25 | 21,9 | 0,35 | 6,0 | 19,9

Касетний | 8х8 | 64 | 20,5 | 0,63 | 7,0 | 21,9

Касетний | 8х8(2) | 32 | 18,8 | 0,49 | 5,7 | 15,6

Касетний | 5х5 | 25 | 17,6 | 0,40 | 6,8 | 15,1

Касетний | 5х5(2) | 12,5 | 16,6 | 0,30 | 5,3 | 8,4

НІР05 | АВ | 1,1-1,8 | 0,06-0,07 | 0,5-0,8 | 1,2-1,3

(К) – контроль, (2) – по дві рослини у чарунці.

Аналіз показників якості свідчить, що найбільшу висоту мали рослини у контролі – 24,1 см. Рослини, вирощені в касетах, мали висоту від 16,6 до 20,5 см. Встановлено, що діаметр стебла, кількість листків і їх площа найбільше залежали від площі живлення (r=0,90, 0,61, 0,44) відповідно. Максимальна кількість листків – 7,0 штук сформувалась у рослин касетного способу вирощування з площею живлення 64 смІ. Встановлена пряма залежність за традиційного способу вирощування розсади між площею живлення рослин і площею їх листків. Касетна розсада за площею листків мала показники значно менші, особливо при зменшенні розміру чарунки та вирощуванні у ній двох рослин, що можна пояснити меншим об’ємом ґрунтосуміші на одну рослину та обмеженими умовами живлення.

Маса рослин розсадного віку є важливим показником її якості і значною мірою впливає на продуктивність баклажана (табл. 2). Надземна частина мала більшу залежність від площі живлення (r=0,60), а коренева система більше залежала від способу вирощування (r=0,90). Розсада, вирощена за традиційним способом, мала масу надземної частини від 10,1 до 13,2 г. Касетна розсада відзначалась значно меншою масою за цим показником. Проте, розсада вирощена в касетах, мала досить розвинену кореневу систему: від 1,2 до 4,3 г, а у рослин вирощених за традиційного способу, вона становила лише 1,0–1,3 г. Визначення співвідношення „сирої” маси коренів до надземної частини показало, що у рослин вирощених в касетах воно значно більше, ніж за традиційного способу вирощування.

Отже, на строк садіння, розсада вирощена в касетах, поступалася за висотою рослин, площею листків, сирою масою надземної частини відносно рослин, що були вирощені за традиційним способом. Проте розсада, вирощена в касетах, мала краще співвідношення коренів до надземної частини і цілком відповідала технологічним вимогам.

Таблиця 2 – Маса рослин 50-денної розсади баклажана залежно від способу її вирощування і площі живлення (середнє за 2003–2005 рр.)

Спосіб вирощування розсади (А) | Схема розміщення рослин, см | Площа живлення, см2 (В) | „Сира” маса, г | Відношення маси коренів до надземної частини, %

надземної частини | кореневої системи

Без пікірування (К) | 8х4 | 32 | 13,2 | 1,3 | 9,8

Без пікірування | 5х5 | 25 | 12,3 | 1,2 | 9,7

З пікіруванням | 8х4 | 32 | 13,2 | 1,3 | 9,8

З пікіруванням | 5х5 | 25 | 10,1 | 1,0 | 9,6

Касетний | 8х8 | 64 | 13,1 | 4,3 | 32,8

Касетний | 8х8(2) | 32 | 7,9 | 2,3 | 29,1

Касетний | 5х5 | 25 | 7,3 | 1,6 | 21,9

Касетний | 5х5(2) | 12,5 | 4,9 | 1,2 | 24,4

НІР05 | АВ | 0,2-0,7 | 0,2-0,3–

(К) – контроль, (2) – по дві рослини у чарунці.

Завдяки збереженню кореневої системи при пересаджуванні, касетний спосіб вирощування розсади забезпечив краще приживання рослин у відкритому ґрунті і помірне наростання листків порівняно з варіантами за традиційного способу вирощування. Встановлено, що найбільша продуктивність фотосинтезу у рослин баклажана спостерігалась в період інтенсивного наростання листків – від фази зав’язування і росту плоду до початку масового надходження врожаю. У рослин з касет цей показник становив 7,78-10,38 г/м2 за добу, а за традиційного способу, 4,86–6,80 г/м2. Отже, касетний спосіб дозволяє зберегти кореневу систему рослин при пересаджуванні, забезпечує швидше їх приживання у відкритому ґрунті і інтенсивне наростання вегетативної маси рослин, що в підсумку підвищує їх продуктивність (табл.3).

Касетний спосіб вирощування розсади, з площею живлення 64 і 25 см2, забезпечив збільшення врожайності, яка відповідно становила 32,5 і 33,4 т/га. Порівнянні до контролю у цих варіантах було одержано приріст врожаю 4,3 і 5,2 т/га. Згідно дисперсійного аналізу збільшення врожайності у касетного способу вирощування в усі роки є істотним. За вирощування розсади традиційним способом контроль переважав варіант з пікіруванням та площею живлення 32 см2 на 1,2 т/га. За оцінкою товарності плодів більшими показниками вирізняється касетний спосіб вирощування розсади, де вона досягла 94,9–96,4%.

Вивчення динаміки надходження врожаю довело, що у рослин баклажана, незалежно від способу вирощування розсади і її площі живлення, основна віддача врожаю припадає на серпень місяць. Її частка у загальному урожаї становила від 44,8 до 70,5%.

Таблиця 3 – Врожайність і товарність плодів баклажана залежно від способу вирощування розсади і її площі живлення

Спосіб вирощування

(А) | Схема розміщення рослин, см | Площа живлення, см2 (В) | Врожайність, т/га | Товарність плодів,

%

2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | середнє

Без пікіруванняК) | 8х4 | 32 | 29,1 | 26,5 | 29,1 | 28,2 | 93,6

Без пікірування | 5х5 | 25 | 27,9 | 20,0 | 28,8 | 25,6 | 93,4

З пікіруванням | 8х4 | 32 | 28,7 | 28,0 | 31,4 | 29,4 | 92,9

З пікіруванням | 5х5 | 25 | 27,1 | 18,6 | 29,5 | 25,1 | 92,0

Касетний | 8х8 | 64 | 33,8 | 28,2 | 35,5 | 32,5 | 92,9

Касетний | 8х8(2) | 32 | 20,2 | 27,4 | 26,9 | 24,8 | 91,5

Касетний | 5х5 | 25 | 34,3 | 29,6 | 36,3 | 33,4 | 94,9

Касетний | 5х5(2) | 12,5 | 17,8 | 13,4 | 19,0 | 16,7 | 96,4

НІР05 | А | 0,7 | 0,8 | 0,9–

В | 1,0 | 1,1 | 1,2

АВ | 1,4 | 1,6 | 1,7

(К) – контроль, (2) – по дві рослини у чарунці.

Отже, касетний спосіб є ефективним завдяки повному збереженню кореневої системи рослин при пересаджуванні у відкритий ґрунт, що позитивно впливає на приживання і подальший розвиток рослин; збільшенню фотосинтетичної активності рослин в період від фази зав’язування і росту плоду до початку масового надходження врожаю і отримання більш високого врожаю, який достовірно переважає показники варіантів з розсадою, вирощеною за традиційним способом.

ВПЛИВ СТРОКІВ САДІННЯ РОЗСАДИ НА РІСТ, РОЗВИТОК ТА ВРОЖАЙНІСТЬ РОСЛИН БАКЛАЖАНА

Особливістю рослин баклажана є висока вибагливість до умов вирощування. Високий врожай, особливо в ранні строки, можливий при застосуванні технологічних заходів, які забезпечують інтенсивний ріст і розвиток рослин.

Спостереження за ростом і розвитком рослин баклажана показали, що на швидкість проходження фенологічних фаз впливають погодні умови за строками садіння і генетичні особливості сортів. Так, найменш тривалі міжфазні періоди в середньому були у рослин, третього строку садіння (перша декада червня), порівняно до першого (друга декада травня) і другого строку (третя декада травня). Перший збір плодів у варіанті третього строку садіння проведено через 94–97 діб після сходів, що порівняно з першим і другим на 6–10 діб швидше. Проте у цих строків садіння розсади плодоношення було тривалішим, відповідно у сорту Алмаз на 1–9 діб, у сорту Геліос на 4–6 діб.

Реакція рослин на строки садіння, за умов краплинного зрошення, проявилась у підвищенні біометричних показників. На період початку надходження врожаю висота рослин у варіантах першого строку садіння була у сорту Алмаз 55,2 см, у сорту Геліос 50,2 см. У варіанті другого і третього строку садіння порівняно з першим висота рослин була меншою. Товщина стебла в середньому, не залежно від строку садіння розсади, була більшою у сорту Геліос і становила 1,34–1,36 см. У сорту Алмаз цей показник був в межах від 1,15 до 1,19 см. За кількістю листків між варіантами строків садіння значної різниці не відмічено, проте рослини сорту Алмаз мали більшу їх кількість – 45,7–47,5 шт./рослину, у сорту Геліос відповідно 32,4–35,4 шт./рослину. Незважаючи на кращу облистненість рослин сорту Алмаз, їх площа порівняно до сорту Геліос була меншою. Це відбувалось за рахунок більшої величини листкової пластинки у сорту Геліос. У сорту Геліос площа листків рослини становила 17,3–18,5, у сорту Алмаз – 14,8–14,9 тис.мІ/га.

Перший строк садіння в середньому за три роки сприяв збільшенню врожайності (табл. 4) у сорту Алмаз і становив 38,9 т/га, що перевищило контроль на 5,9 т/га. За більш пізніх строків садіння врожайність послідовно зменшувалась. Третій строк садіння забезпечив врожайність лише 27,5 т/га. У сорту Геліос значної різниці у врожайності між строками садіння не встановлено.

Таблиця 4 – Врожайність і товарність плодів баклажана залежно від строків садіння розсади

Сорт

(А) | Строк

садіння (В) | Врожайність, т/га | Товарність плодів, %

2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | середнє

Алмаз | перший | 45,4 | 26,9 | 44,3 | 38,9 | 95,8

другий (контроль) | 31,9 | 29,2 | 38,0 | 33,0 | 95,2

третій | 29,6 | 35,2 | 21,6 | 27,5 | 92,4

Геліос | перший | 25,2 | 30,1 | 40,0 | 31,8 | 96,2

другий | 21,9 | 21,2 | 44,7 | 29,3 | 97,6

третій | 23,0 | 31,4 | 40,4 | 31,6 | 96,5

НІР05 | А | 3,8 | 6,0 | 3,3–

В | 4,7 | 7,4 | 4,1

АВ | 6,6 | 10,4 | 5,8

За роками досліджень спостерігається помітна строкатість за величиною врожаю, на що впливали як фактор температури так і освітленість. В наслідок першого строку садіння розсади, порівняно до другого і третього, у обох сортів на початку плодоношення (липень місяць) забезпечує найбільший відсоток віддачі врожаю. Основна ж віддача врожаю припадає на серпень місяць. За оцінкою товарності плодів, сорт Геліос вирізняється вищими показниками, ніж сорт Алмаз.

Отже, строк садіння розсади баклажана у другій декаді травня забезпечив товарну врожайність у сорту Алмаз 38,9 т/га, у сорту Геліос 31,8 т/га. За більш пізніх строків садіння розсади (третя декада травня – перша червня місяця) врожайність нижча і становила 27,5–33,0 т/га у сорту Алмаз і 29,3–31,6 т/га у сорту Геліос.

ПРОДУКТИВНІСТЬ БАКЛАЖАНА ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ ТА СХЕМИ РОЗМІЩЕННЯ РОСЛИН

Промислова технологія вирощування баклажана, що визначає врожайність та якість продукції, потребує диференційованого підходу до вибору площі живлення, схеми розміщення рослин та сорту. За рекомендаціями (С.П. Дудника та ін., 1983) при вирощуванні баклажана на зрошенні потрібно збільшувати кількість рослин на одиницю площі до 60 тис.шт./га порівняно з вирощуванням в богарних умовах.

Нашими дослідженнями встановлено, що схеми розміщення рослин баклажана сортів Алмаз і Геліос не мали значного впливу на тривалість проходження фаз росту і розвитку. Суттєво не вплинули схеми розміщення рослин баклажана і на тривалість періоду плодоношення. Проте вони впливали на продуктивність окремих рослин і урожайність в цілому.

Таблиця 5 – Врожайність і товарність плодів баклажана залежно від сорту та схем розміщення рослин

Схема розміщення рослин, см (В) | Кількість рослин, тис.шт./га | Врожайність, т/га | Товарність плодів, %

2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | середнє

Алмаз (А)

70х25 | 57,1 | 26,0 | 31,4 | 27,7 | 28,4 | 93,4

70х35контроль) | 40,8 | 24,1 | 23,5 | 27,6 | 25,1 | 96,7

70х50 (2) | 57,1 | 23,8 | 26,3 | 26,0 | 25,4 | 95,3

90+50х25 | 57,1 | 23,5 | 27,5 | 22,5 | 23,9 | 95,3

90+50х35 | 40,8 | 21,9 | 23,2 | 22,4 | 22,5 | 94,3

90+50х50 (2) | 57,1 | 23,5 | 25,8 | 21,9 | 22,9 | 93,8

Геліос (А)

70х25 | 57,1 | 23,7 | 31,1 | 25,4 | 26,7 | 96,4

70х35 | 40,8 | 18,1 | 21,8 | 29,6 | 23,1 | 97,8

70х50 (2) | 57,1 | 19,3 | 34,5 | 25,5 | 26,4 | 95,9

90+50х25 | 57,1 | 19,1 | 34,3 | 21,1 | 24,8 | 95,8

90+50х35 | 40,8 | 20,3 | 25,1 | 19,2 | 21,5 | 96,9

90+50х50 (2) | 57,1 | 19,4 | 28,4 | 19,2 | 22,3 | 96,2

НІР05 | А | 0,4 | 0,4 | 0,3–

В | 0,7 | 0,8 | 0,5

АВ | 1,0 | 1,1 | 0,6

(2) – по дві рослини в лунці

Нами встановлено, що в умовах Правобережного Лісостепу України при краплинному зрошенні у фазу початку плодоношення найбільших біометричних параметрів досягають рослини обох сортів за схеми їх розміщення 70х25 см, що відповідає 57,1 тис.шт./га. Зменшення кількості рослин на одиницю площі до 40,8 тис.шт./га за схемами 70х35 і 90+50х35 см та розміщення рослин в кількості 57,1 тис. шт./га за схемами 70х50 і 90+50х50 см по дві рослини в лунці призвело до зменшення біометричних параметрів. В першому випадку на біометрію рослин вплинули змінені фактори навколишнього середовища, в другому – розміщення рослин в лунці.

Найбільшу врожайність плодів баклажана одержано у обох сортів при густоті рослин 57,1 тис.шт./га, за широкорядним способом за схеми 70х25 см (табл.5). У сорту Алмаз вона становила 28,4 т/га, у сорту Геліос 26,7 т/га. В порівнянні з контролем одержано прибавку 3,3 та 1,6 т/га відповідно до сорту. При розміщенні рослин 57,1 тис.шт./га, але за схемою 70х50 см по дві рослини в лунці, врожайність була меншою і становила у сорту Алмаз 25,4 т/га, у сорту Геліос 26,4 т/га, і була вищою за контроль на 0,3 та 1,3 т/га відповідно до сорту. В загальному вирощування рослин баклажана за стрічковими схемами забезпечило врожайність меншу за контроль. Однак найбільш вдалою серед стрічкових схем є 90+50х25 см, де врожайність становила у сорту Алмаз 23,9 т/га, у сорту Геліос 24,8 т/га. Товарність плодів була високою і становила 93,4–97,8%.

Отже, умови краплинного зрошення сприяють збільшенню біометричних параметрів рослин баклажана у обох сортів за широкорядного способу вирощування з густотою 57,1 тис.шт./га. Проте, за рахунок кращого температурного режиму та умов освітлення найбільш продуктивним виявився варіант за схеми розміщення рослин 70х25 см.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ БАКЛАЖАНА ПІД ТИМЧАСОВИМИ ТУНЕЛЬНИМИ УКРИТТЯМИ

Ефективним способом підвищення врожайності та надраннього надходження продукції є використання тимчасових тунельних укриттів. Під укриттям поліпшується мікроклімат, що сприяє більш інтенсивному розвитку рослин.

Спостереженнями мікроклімату під тимчасовими укриттями доведено, що на строк висаджування розсади під плівкою ґрунт прогрівається до 22,60С, вологість повітря не знижується нижче 77%, а ґрунту–84% НВ, відповідно показники в укриттях під агроволокном – 21,50С, 72 та 78% НВ, що забезпечує сприятливі умови розвитку рослин баклажана. Плівка і агроволокно мають подібні показники за прозорістю і проникністю сонячної радіації. Проте в сонячні години тунелі під плівкою потребують провітрювання.

Умови, що створились у тимчасових тунельних укриттях, по-різному впливали на проходження основних фенологічних фаз росту і розвитку рослин баклажана. Протягом всієї вегетації, незалежно від сорту, під плівковими укриттями рослини швидше проходили чергові фази розвитку порівняно з рослинами, які були висаджені під укриттями з агроволокном. Найбільш швидкими темпами проходив розвиток у рослин сорту Алмаз незалежно від укривного матеріалу. Плівкові укриття сприяли збільшенню тривалості плодоношення в порівнянні з агроволокном на 3–5 діб. В межах укриття різниця тривалості плодоношення між сортами склала під плівкою 8–11 діб, відповідно під агроволокном 7–11 діб. Більші значення біометричних показників мали також рослини під плівковими укриттями. Отже, застосування плівкових укриттів у весняний період протягом травня місяця дає змогу рослинам баклажана під час вегетації формувати достатньо розвинену вегетативну масу.

Важливим показником ефективності застосування тимчасових тунельних укриттів при вирощуванні рослин баклажана різних сортів є величина раннього і товарного врожаю. Раннім врожаєм вважали той, що надходив до 1 серпня. Більш високу ранню врожайність одержано у сорту Алмаз і Донецький урожайний – 15 т/га при застосуванні плівкового укриття. В укриттях з агроволокном більший ранній врожай отримано у сорту Фіалка–10,8 т/га. Найвища загальна врожайність, в умовах Правобережного Лісостепу України, одержана у сортів Фіалка 59,8 т/га та Донецький урожайний 56,0 т/га. Укриття з агроволокном найбільш ефективним було лише для сорту Фіалка 49,2 т/га. Визначення структурних показників врожаю показало, що у контрольному варіанті товарність плодів становила 88,7%. У варіантах з плівковим укриттям для решти сортів вона підвищувалась до 95,3–95,7%, з агроволокном – 91,2–98,8%.

Отже, за умов краплинного зрошення встановлено позитивний ефект на рослини від використання тимчасових тунельних укриттів з різними укривними матеріалами. Плівкові укриття сприяли збільшенню параметрів рослин баклажана, підвищенню ранньої та товарної врожайності порівняно до укриттів з агроволокном.

ОЦІНКА СОРТІВ І ГІБРИДІВ БАКЛАЖАНА ПРИ ВИРОЩУВАННІ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Одним з важливих технологічних елементів вирощування баклажана в певній кліматичній зоні є підбір високоврожайних сортів та гібридів з високою якістю плодів.

В роки проведення досліджень насіння баклажана висівали в парники на біологічному обігріві в третій декаді березня місяця. Різниці між сіянцями сортів і гібридів баклажана по забарвленню сім’ядольних листочків не спостерігалось. Проте сіянці сорту Геліос відрізнялись тим, що мали майже круглу форму сім’ядольних листочків. Гібридне насіння Анет F1 і Тірренія F1 відзначалось більш дружними сходами у порівнянні з сортами. Перший справжній листок почав формуватись через 7–9 діб після сходів. За темпами формування справжніх листків залежно від сорту і гібриду значної різниці між варіантами не виявлено. Проте більшою силою росту порівняно з іншими варіантами відзначались гібриди Анет F1 і Тірренія F1. У гібридів висота рослин становила 23,4 і 24,5 см відповідно, що на 0,6 і 1,7 см більше порівняно до контролю (сорт Алмаз). Решта сортів мали показники висоти рослин в межах 18,5–22,6 см.

За одержаними показниками росту і розвитку та формуванням плодів досліджувані сорти і гібриди можна характеризувати такими, які належать до різних груп стиглості. До ранньостиглих належать сорти: Алмаз, Геліос, Донецький урожайний, Фіалка, Зразок №1 і гібрид Тірренія F1, тривалість вегетаційного періоду сходи–початок плодоношення становить 97–99 діб. До середньостиглих: сорт Довгий пурпурний і гібрид Анет F1, відповідно період вегетації становить 105–106 діб. Перший збір плодів у ранньостиглих сортів провели на 47–49 день після садіння розсади, у середньостиглих на 55–56 день. Ранньостиглі сорти і гібриди забезпечили надходження врожаю протягом 74–75 діб, середньостиглі – 62–69 діб.

Досліджувані сорти і гібриди за період 2003–2005 рр. показали різні рівні врожайності (табл. 6). Найбільш врожайними були сорти Донецький урожайний і Фіалка. Їх середня врожайність становила 35,5 і 29,5 т/га, що більше за контрольний сорт Алмаз на 7,9 і 1,5 т/га відповідно. У всіх інших сортів і гібридів врожайність була на рівні або меншою за контроль. Найменший рівень товарності плодів відмічено в контрольного сорту Алмаз (94,0%). Найбільшим відсотком виходу товарного врожаю відмічались гібриди Анет1 і Тірренія F1, відповідно рівень товарності у них становив 99,2 та 97,8%. У інших сортів товарність плодів була вищою за контроль, проте за цим показником вони поступались гібридам, а їх рівень залежно від сорту становив 95,9-96,9%.

Таблиця 6 – Врожайність і товарність плодів баклажана різних сортів і гібридів

Сорт, гібрид | Врожайність, т/га | Товарність плодів, %

2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | середнє

Алмаз (контроль) | 28,8 | 23,9 | 31,2 | 28,0 | 94,0

Геліос | 12,1 | 23,4 | 33,2 | 22,9 | 96,9

Донецький урожайний | 38,7 | 32,5 | 36,7 | 35,9 | 96,3

Фіалка | 33,3 | 29,8 | 25,5 | 29,5 | 96,4

Довгий пурпурний | 14,5 | 18,3 | 15,0 | 15,9 | 95,9

Зразок №1 | 25,6 | 27,1 | 31,3 | 28,0 | 95,9

Анет F1 | 22,5 | 29,8 | 20,3 | 24,2 | 99,2

Тірренія F1 | 20,0 | 27,2 | 24,3 | 23,8 | 97,8

НІР05 | 2,0 | 1,4 | 1,4–

Маса стандартного плоду найменша була у контрольного сорту Алмаз – 121,9 г. Між варіантами більшою масою вирізнялись гібриди Анет F1 – 230,8 і Тірренія F1 – 210,9 г. У сортів маса плоду була на рівні 125,3-203,7 г.

Цінність отриманого врожаю баклажана залежить також від вмісту поживних речовин, вітамінів, мікроелементів. Найвищий показник вмісту аскорбінової кислоти одержано у сорту Геліос 4,4 мг/100 г. Вміст нітратів у всіх сортів і гібридів становив 51,8–52,9 мг/кг сирої маси, за рівня допустимої норми (150 мг/кг). За вмістом загальної сухої речовини та цукру в плодах найбільші показники одержано у Зразка №1 – 8,3 та 3,71%. Проте, за товарними ознаками плодів він поступається іншим сортам, що входять до Реєстру сортів рослин України. Найбільший вміст заліза 0,49 мг/100 г мали плоди контрольного сорту Алмаз. В плодах інших сортів і гібридів вміст заліза становив 0,28–0,37 мг/100 г. Плоди сорту Донецький урожайний мали найбільший вміст кальцію і магнію, відповідно 2,94