СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

УДК 658.7

ЩОЛОКОВА ТЕТЯНА ВАДИМІВНА

ФОРМУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ

МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (підприємства машинобудівної та металургійної галузей)

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Житна Інна Павлівна,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля

Міністерства освіти і науки України,

завідуюча кафедрою обліку

і аналізу господарської діяльності.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Ларіна Рена Рінатівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, завідуюча кафедрою логістики (м. Донецьк);

кандидат економічних наук, доцент Григорак Марія Юріївна, Національний авіаційний університет Міністерства освіти і науки України, завідуюча кафедрою логістики (м. Київ).

Захист відбудеться 20 грудня 2007 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ,
кв. Молодіжний 20а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний 20а.

Автореферат розіслано 19 листопада 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процес проведення економічних реформ в Україні, зумовлений переходом на ринкові умови господарювання, потребує використання світового досвіду щодо організації й управління підприємствами. Особливо це стосується підприємств тих галузей економіки, що є базовими для створення бюджету країни, зокрема металургійних підприємств. Великий обсяг виробництва на підприємствах металургійної галузі України та вихід на світовий ринок роблять актуальним упровадження у виробничий процес уніфікованих організаційно-управлінських систем, які надійно й ефективно функціонують у розвинених країнах світу. Перш за все до таких систем треба віднести логістичні системи, метою формування яких є інтегроване управління матеріальними та супутніми потоками, оперативний облік і аналіз витрат на їх обслуговування.

Одним з найважливіших напрямів організації діяльності металургійного підприємства є планування витрат на створення матеріальних запасів. Вдосконалення планування таких витрат через реорганізацію системи управління матеріальними потоками дозволяє оптимізувати структуру та величину витрат, а також збільшити ефективність використання основних засобів, грошових і матеріальних ресурсів підприємства. Економічна ситуація в Україні характеризується значними коливаннями впливу факторів, що визначають величину витрат підприємства й практично не підлягають довгостроковому прогнозуванню. Але досвід розвинених країн свідчить про те, що одним з основних інструментів зміцнення позицій на ринку є використання концепції логістики в організації економічної діяльності підприємства. Отже, формування логістичної системи, що охоплює підприємства металургії, транспорту, постачальників, споживачів тощо, зумовлено відомими конкурентними перевагами, які дозволяють підприємству знизити ризики діяльності при здійсненні зовнішньоекономічних постачань, зменшити витрати на зберігання та транспортування запасів, поліпшити якість і своєчасність обслуговування споживачів та в цілому знизити собівартість готової продукції.

У світовій теорії та практиці проблемам управління матеріальними потоками із застосуванням концептуального підходу та методів логістики приділяється достатньо уваги. Результати досліджень провідних вітчизняних та зарубіжних учених послужили науковою базою для формування логістичної системи. Але зміна умов господарювання, галузева специфіка металургійних підприємств потребують проведення подальших досліджень щодо розробки більш удосконаленої теоретичної та методичної бази управління матеріальними потоками.

Необхідність удосконалення теоретичних і методичних положень щодо формування логістичної системи та планування логістичних витрат металургійного підприємства на основі моделювання руху матеріальних потоків зумовили вибір теми дослідження, її актуальність і практичну значущість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку й аналізу господарської діяльності Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України. За темою ДН-32-06 “Формування механізму корпоративного управління фінансовим та промисловим капіталом регіону” (номер державної реєстрації 0106U000292, 2005-2007 рр.) здобувачем сформульовано концептуальні положення щодо створення моделі логістичної системи металургійного підприємства та розроблено методичні підходи щодо формування його логістичних витрат.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методичних і практичних положень щодо формування логістичної системи металургійного підприємства.

Відповідно до мети в дисертації були поставлені й вирішені такі завдання:

обґрунтовано необхідність застосування логістичного підходу до управління матеріальними потоками металургійного підприємства;

розглянуто поняття й принципи побудови логістичних систем;

досліджено та проаналізовано сучасні моделі логістичних систем;

розглянуто поняття та склад логістичних витрат підприємства;

досліджено й узагальнено фактори, що впливають на величину логістичних витрат;

розроблено принципову економіко-математичну модель логістичної системи металургійного підприємства;

представлено логістичну концепцію управління матеріальними потоками;

представлено порядок інформаційного забезпечення моделі логістичної системи підприємства;

використано в діяльності металургійних підприємств розроблені рекомендації щодо формування логістичної системи.

Об'єктом дослідження є матеріальні потоки металургійного підприємства.

Предметом дослідження є теоретичні питання, принципи, логіка, методи та практичні аспекти управління матеріальними потоками металургійного підприємства з використанням логістичного підходу.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність способів наукового пізнання та загальнонаукових принципів проведення досліджень. Теоретичною основою роботи стали наукові праці та методичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених у галузі логістики, менеджменту, управління витратами, діяльності металургійних підприємств, теорія відновлення Р. Беллмана. Правову основу дисертації склали чинні законодавчі та нормативні документи, що регулюють діяльність металургійних підприємств в Україні. Інформаційною базою дослідження є офіційні статистичні матеріали, періодичні наукові видання, звітні дані про діяльність українських металургійних підприємств, ресурси та видання мережі Internet.

При виконанні досліджень використано конкретно-пошукові методи та методи логічного аналізу (при відборі, теоретичному аналізі й узагальненні літературних джерел, що присвячені питанням логістичного підходу до управління матеріальними потоками); методи спостереження й узагальнення (при дослідженні передумов формування логістичної системи); функціональний підхід (при розгляді металургійного підприємства як цілісного комплексу взаємопов’язаних, об’єднаних спільною стратегічною метою елементів; уточненні поняття логістичної системи металургійного підприємства; виявленні внутрішніх і зовнішніх зв’язків логістичної системи, дослідженні стану її організації); методи системного та структурного аналізу (при дослідженні сучасних моделей логістичних систем та організаційного механізму планування логістичних витрат); методи аналізу та синтезу (при формуванні інформаційного забезпечення управління логістичною системою); методи математичної статистики, економіко-математичний аналіз (при побудові моделі логістичної системи; розробці системи показників і параметрів, що характеризують функціонування та стан логістичної системи); метод програмування Delphi 6.0 (при побудові комп’ютерної програми для розрахунку обсягу та термінів постачання).

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у формуванні теоретичних і методичних положень щодо створення логістичної системи металургійного підприємства на основі розроблених моделі логістичної системи та логістичної концепції управління матеріальними потоками.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:

уперше:

представлено логістичну концепцію управління матеріальними потоками, у якій, на відміну від існуючих концепцій, логістична система металургійного підприємства розглядається як ланка глобального ланцюга фінансово-виробничих відносин, за результатами аналізу елементів якого, їх співвідношень, взаємозв’язків і можливих змін створюються умови для розвитку підприємства;

розроблено модель логістичної системи металургійного підприємства, критерієм побудови якої є рівень логістичних витрат і яка відображає сукупність взаємозалежних можливостей технічних і матеріальних ресурсів підприємства, процесів їх використання й організаційної структури логістичного ланцюга в системі управління підприємством;

розроблено аналітичну систему супроводу процесу управління логістичною системою підприємства, яка включає показники, параметри функціонування логістичної системи, порядок їх розрахунку, послідовність формування інформації про логістичні витрати;

удосконалено:

сукупність принципів організації логістичної системи шляхом додання до загальних принципів функціонування системи принципу рефлексивності, який забезпечує її відповідність локальним і глобальним законам рівноваги в економіці, робить визначеним і передбачуваним функціонування логістичної системи;

класифікацію логістичних витрат за функціями логістичної системи шляхом розмежування витрат за функціями й об’єктами управління, що дозволяє визначити розмір прибутку (збитку), одержуваного при виконанні замовлення, шляхи скорочення витрат, виявити сховані логістичні витрати, показати формування витрат, які пов'язані з обслуговуванням клієнта, та частку у витратах кожного підрозділу підприємства;

класифікацію факторів, що впливають на величину логістичних витрат підприємства, шляхом уведення таких факторів, як “інтеграція зв’язків у ланцюзі”, “структура і функціональність витрат”, “якість виконання логістичних операцій”, які поодинці або разом істотно впливають на величину логістичних витрат.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, рекомендації й отримані результати являють собою методичну базу формування логістичної системи металургійного підприємства.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

планування руху матеріальних потоків на основі створеної комп’ютерної програми “БСК-1”, вихідним продуктом якої є проста карта постачань;

показників, за якими аналізуються витрати логістичної системи.

Результати дисертаційної роботи використано в практичній діяльності промислових підприємств, що підтверджено відповідними документами, які подані в додатках до дисертації: ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” (довідка № 07/3-560 від 19.12.2005), Лутугинський державний науково-виробничий валковий комбінат (довідка № 04/112-010 від 27.12.2005); ВАТ “Холдингова компанія “Луганськтепловоз” (довідка № 019/129 від 21.12. 2005).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації є результатом самостійно проведеного дослідження автора щодо формування логістичної системи металургійного підприємства. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи, висновки та пропозиції доповідалися, обговорювалися та схвалені на I Всеукраїнській науково-практичній конференції “Облік і контроль в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Кіровоград, 2003 р.), V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті” (м. Черкаси, 2003 р.), VII Міжнародній конференції “Контроль і управління в складних системах (КУСС-2003)” (м. Вінниця, 2003 р.), II Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Україна у світовій економічній спільноті”, “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.)

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 15 наукових праць, у тому числі 6 статей – у наукових журналах, 4 статті – у збірниках наукових праць, 5 публікацій – у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 4,5 д.а, з яких автору належить 3,9 д.а. Зареєстровано одне авторське свідоцтво № 7725 у Державному департаменті інтелектуальної власності України.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків, що викладені на 209 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 25 таблиць та 30 рисунків, які подано на 29 сторінках. Список використаних джерел із 198 найменувань уміщено на 16 сторінках, 6 додатків ? на 86 сторінках.

ОСНОВНІЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Матеріальні потоки підприємства як об’єкт управління. При організації діяльності виробничого підприємства необхідно враховувати три ключові сектори взаємодії: постачання, виробництво та збут. Формування логістичної системи забезпечує гармонізацію й погодженість у реалізації цих базових функцій підприємства. У цьому полягає головна мета її створення: для повного задоволення ринкового попиту необхідна інтеграція постачальницько-виробничо-розподільного ланцюга. Сучасний стан підприємств металургійної галузі свідчить про необхідність технічного переозброєння та структурної перебудови галузі. У роботі доведено, що з урахуванням існуючих можливостей підприємств це можливо здійснити шляхом побудови нової системи управління матеріальними та супутніми потоками, використовуючи логістичну концепцію.

Основною характеристикою матеріального потоку металургійного підприємства є безперервність. Протягом усього технологічного циклу постачання кожен його учасник повинен забезпечувати споживачів за принципом точно в термін, але ці дії мають супроводжуватися мінімальними сукупними витратами, пов'язаними з рухом матеріального потоку. Також особливостями матеріального потоку металургійних підприємств є великій обсяг матеріальних потоків, значні транспортно-заготівельні та паливно-енергетичні витрати; замкнутий безперервний виробничий цикл; експортна спрямованість вихідних потоків; залежність від природної сировини, яка має обмежену кількість. Дослідження результатів формування і функціонування логістичної системи довели безсумнівні переваги її впровадження у виробничу та постачальницько-розподільну мережу металургійного підприємства. Основні з них зводяться до такого:

скорочення витрат на обслуговування матеріального потоку підприємства;

поліпшення якості обслуговування споживачів;

скорочення рівня запасів, завдяки синхронній роботі відділів “постачання-збут”;

більш доцільне використання виробничих і транспортних потужностей.

Таким чином, для досягнення цілей і вирішення завдань системи управління на підприємстві необхідно створити відповідні організаційні форми ? логістичні системи різного рівня, які взаємодіють між собою за певними правилами.

Аналіз основ побудови логістичних систем, їх ролі та значення в управлінні матеріальними потоками підприємств дозволив довести, що сукупність загальноприйнятих принципів організації та функціонування логістичних систем є не повною. У дисертації сформульовано аналітичний апарат, що дозволив до загальновідомих принципів побудови логістичної системи додати ще один: принцип рефлексивності ? принцип, який забезпечує відповідність локальним і глобальним законам рівноваги в економіці, робить певним і передбачуваним функціонування логістичної систем, забезпечує можливість моделювання логістичних операцій і їхнього обслуговування за допомогою комп'ютерних технологій.

Усі логістичні концепції, в залежності від стратегії просування (розподілу) продукції, яка впливає на планування обсягу виробництва й організацію руху матеріальних потоків, належать до концепцій “тягнучого” або “штовхального” типів. Це, насамперед, концепція “точно в термін” (just in time, JIT) і концепція “планування потреб” (requirements/ resource planning, RP). Дослідження цих логістичних концепцій і створених на їхній основі систем показало, що їх використання на металургійних підприємствах викликає певні труднощі. Справді, логістична концепція “точно в термін” характеризується мінімальними запасами матеріальних ресурсів, короткими виробничими циклами, невеликим обсягом виробництва готової продукції та взаєминами з малою кількістю надійних постачальників, а концепція “планування потреб” має обмежені прикладні можливості, тому виникає необхідність у розробці нової логістичної концепції, що враховує специфіку металургійного виробництва. Таким чином, для задоволення потреб сучасного металургійного підприємства треба створити принципово нову логістичну концепцію та систему управління матеріальними потоками, яка б ураховувала особливості їх господарської діяльності.

Отже, управління матеріальними потоками супроводжується управлінням витратами, що з’являються при виникненні й русі такого потоку до кінцевого споживача. При цьому частка логістичних витрат продовжує зростати в результаті ускладнення ланцюгів постачань, зміни системи замовлень і щораз вищих вимог до якості обслуговування. Тому для металургійних підприємств, які мають складні й дорогі за вартістю матеріальні потоки, головним завданням є не просто створення та розміщення логістичної системи, а створення системи на основі вивченої та обґрунтованої моделі, що враховує сукупні витрати, котрі виникають у логістичному ланцюзі.

Розділ 2. Дослідження передумов формування логістичної системи металургійного підприємства. Для планування умов і результатів виробничо-господарської діяльності підприємства розроблено певну кількість логістичних моделей і створених на їх основі систем. Серед цієї кількості в роботі для аналізу відібрано моделі логістичних систем “тягнучого” та “штовхального” типів, тому що вони найчастіше використаються як фундаментальна база при побудові логістичної системи виробничого підприємства. Виявлені недоліки проаналізованих логістичних моделей свідчать про виникнення певних складностей при їх використанні в існуючому вигляді, оскільки відсутність запасів, неналежний контроль завантаженості виробничих потужностей може призвести до зупинення виробництва, наслідком чого будуть великі збитки. Розглянуті моделі майже не враховують логістичні витрати як окремий вид витрат, оскільки враховують обмежену кількість чинників, котрі впливають на величину таких витрат.

Формування логістичної системи на основі моделювання повинно забезпечити зниження логістичних витрат в умовах тотальної обмеженості ресурсів. Це зумовлено тим, що успішна діяльність підприємства залежить не тільки від наявності ресурсів, але й від уміння привертати ресурси та конкурентні можливості інших учасників логістичної системи. У роботі під логістичною системою окремого металургійного підприємства розуміється досить стійка сукупність ланок (структурних/ функціональних підрозділів підприємства, а також постачальників, споживачів і логістичних посередників), взаємозалежних й об'єднаних спільним керівництвом логістичним процесом для реалізації корпоративної стратегії організації господарської діяльності. Поняття логістична система металургійного підприємства використовується щодо органів управління та характеризується двома ознаками. З одного боку, логістична система ? це організована множина структурних елементів, що функціонують для досягнення спільної мети, з іншого ? план, за допомогою якого суб'єкт управління прагне її досягти.

Особливості побудови логістичної системи металургійного підприємства зумовлені: наявністю потужних вантажопотоків масових і до того ж масивних вантажів (залізна й марганцева руда, агломерат, металевий брухт, вапняк, кам’яне вугілля, вогнетриви, зливки, прокат); великими потоками специфічних вантажів; значними відстанями перевезень; різноманіттям використовуваних видів транспорту (типи рухомого складу та вантажного автотранспорту); розкиданістю й більшою кількістю цехів і складів (кілька десятків), що характеризуються наявністю різних підйомно-транспортних пристроїв і допоміжного устаткування для обробки та переміщення тарно-штучних і сипучих вантажів. Тому особливим критерієм побудови логістичної системи металургійного підприємства повинен бути рівень логістичних витрат.

У роботі вдосконалено класифікацію логістичних витрат за функціями логістичної системи. Запропонована класифікація витрат дозволяє виявити та запобігти зайвим витратам, які виникають при виконанні логістичних операцій, наприклад, через велику кількість перевалок при багаторівневому складському господарстві, децентралізованому управлінні залізничним і внутрішнім автотранспортом, відсутністю скоординованості в роботі функціональних підрозділів підприємства. При прогнозуванні витрат ураховано особливості виробничої структури металургійних підприємств і специфіку обліку логістичних витрат, що полягає в необхідності виявлення всіх витрат, пов'язаних з конкретними логістичними процесами, а також в угрупованні витрат не щодо підрозділів підприємства, а щодо робіт й операцій, які поглинають ресурси. Відмічено, що система обліку витрат за процесами є альтернативною, необхідною логістичним менеджерам поряд із традиційною системою бухгалтерського обліку.

У логістичній системі ключовим об'єктом обліку й аналізу є замовлення споживача та дії щодо виконанню цього замовлення. Представлена в роботі калькуляція витрат за процесами (замовлення, послуги, продукти) дозволяє визначити розмір прибутку (збитку), одержуваного при виконанні даного замовлення, шляхи скорочення витрат, виявити сховані логістичні витрати, показати як формуються витрати, пов'язані з обслуговуванням даного клієнта, яка частка в них кожного з підрозділів (рис. 1).

Необхідність підвищення точності планування витрат зумовлена тим, що величина витрат є основним чинником, який визначає ступінь економічного ри-зику при формуванні логістичної системи. Запропонована схема інформаційного забезпечення управління логістичними витратами передбачає такі основні дії:

калькуляцію витрат, що виникають у процесі реалізації кожної логістичної функції;

облік витрат за логістичними процесами;

порівнянність облікових даних;

наскрізний моніторинг витрат мікро- і макрологістичної систем.

Виділення із статей бухгалтерського обліку витрат на логістику дозволяє ідентифікувати витрати, встановити їх зв'язок з причинами, що викликали їх виникнення. В результаті дослідження причин виникнення зайвих витрат виділені витрати, пов'язані з прийнятим порядком руху матеріалопотоків. У кожній традиційній статті витрат мала місце наявність непродуктивних логістичних витрат (табл. 1).

Таким чином, логістичне обслуговування матеріального потоку на робочих місцях дуже тісно переплітається з операційним менеджментом, і вирішення проблем управління витратами часу та ресурсів потрібно здійснювати на стику цих дисциплін.

У роботі доведено, що для проектування логістичної мережі необхідно не тільки виявити логістичні витрати, організувати систему збору інформації, здійснювати контроль та управління над їх рівнем, але й вивчити фактори, які впливають на величину логістичних витрат, оскільки вони є системоутворюючим поняттям при формуванні логістичної системи підприємства. В узагальненому виді фактори та їх вплив на логістичні витрати металургійного підприємства представлено в табл. 2.

Розглянуті в роботі питання передумов формування логістичної системи зводяться до такого:

ефект логістики проявляється у високому рівні організації виробництва, наслідком чого є економія матеріальних і фінансових ресурсів. Ця економія відображається у вигляді змінюваних логістичних параметрів: рівня та обсягу запасів, рівня та структури логістичних витрат, тривалості логістичних операцій тощо;

для підприємства надзвичайно важливо як прогнозувати свої логістичні витрати й управляти ними, так і планувати частку таких витрат у собівартості продукції;

управління логістичними витратами повинно здійснюватися на базі інтегрованої логістичної технології (концепції);

логістична система, побудована один раз, не є статичною, зі зміною ринків збуту, асортиментної політики підприємства, вимог до логістичного сервісу її ефективність може змінюватися, тому логістичний менеджмент підприємства повинен періодично проводити контроль ефективності функціонування логістичних систем. Це має бути системний і регулярний аналіз з позиції витрат, використання ресурсів і результатів обслуговування. За результатами контролю можуть бути прийняті рішення в частині організаційних перетворень у логістичній системі в цілому;

управлінські інструментарії у сфері логістичних витрат повинні створюватися за допомогою стратегії й політики управління запасами.

Для врахування значної кількості різнорідних факторів, відповідно до виявлених функціональних або причинно-наслідкових зв'язків між окремими параметрами логістичної системи, з метою прогнозування стану та розміру логістичних витрат рекомендовано використовувати комплексну економіко-математичну модель. Доведена необхідність у створенні моделі логістичної системи, що враховує специфіку металургійного виробництва, містить ефект синхронізації постачальницько-розподільних функцій і дозволяє мінімізувати логістичні витрати.

Розділ 3. Формування логістичної системи металургійного підприємства на основі моделювання руху матеріальних потоків. Розроблені в роботі методичні рекомендації щодо формування логістичної системи використовуються в межах запропонованої логістичної концепції ? ERC (Economic Registration Certificate). Особливістю ERC-концепції, а це відрізняє її від інших логістичних концепцій, є інтегральний характер, що дозволяє адаптуватися до ринкового попиту та пропозицій. Основною ідеєю створення ERC-концепції було положення про те, що будь-яка продукція виробляється у відповідному глобальному ланцюзі, який складається з підприємств, які реалізують певний етап технологічного перетворення вихідної сировини. Таким чином, собівартість основної продукції формується з урахуванням діяльності всіх підприємств у глобальному ланцюзі фінансово-виробничих відносин. У зв'язку з цим виникає необхідність інтегрування цих підприємств у систему, що діє з мінімальними витратами при високій якості обслуговування споживчого попиту.

Відмінність від інших концепцій “тягнучого” типу полягає у створенні єдиної інтегрованої логістичної системи (з урахуванням рівня логістичних витрат), що охоплює низку підприємств, і мета якої – якісне та своєчасне обслуговування споживачів. Змістова практична частина підсумкової інформації про параметри, які характеризують логістичну систему, міститься в економічному реєстраційному сертифікаті (ERC), що має п'ять обліково-аналітичних форм ERC1-ERC5. Отже, структурний підрозділ-виробник оптимізує свою роботу в межах замовлення підрозділу підприємства, що здійснює операції на наступній стадії виробничо-технологічного циклу. Засобами передачі інформації в системі є проста карта постачань (ПКП), що є вихідним продуктом створеної комп’ютерної програми“БСК-1”.

У роботі висвітлено основні положення ERC-концепції, а саме: реалізація принципу системного підходу; облік логістичних витрат; здатність логістичної системи до адаптації в умовах невизначеності зовнішнього середовища. Основні завдання, які вирішуються в межах логістичної ERС-концепції, зводяться до:

створення інтегрованої системи управління матеріальними й інформаційними потоками, що забезпечує високу якість постачання;

забезпечення відповідності вхідних і вихідних матеріальних потоків;

контролю за матеріальним потоком і передачі даних про нього в єдиний центр;

визначення стратегії й технології фізичного переміщення товарів;

визначення логістичних витрат системи;

визначення обсягу виробництва, транспортування та складування;

усунення розбіжності між плануванням і можливостями виробництва.

Для адекватного відображення взаємовідносин між окремими підрозділами під-приємства, а також постачальниками матеріальних ресурсів і замовниками продукції при моделюванні руху матеріальних потоків використано беллманівську теорію відновлення. Для опису структури логістичної системи в моделі використано таке поняття, як діаграмна техніка. Розроблена модель логістичної системи підприємства передбачає, що такі параметри матеріального потоку, як швидкість, кількість, якість і вартість (витрати) будуть відповідати бажаному рівню в межах підприємства з урахуванням можливостей постачальників і потреб споживачів. Це досягнуто за допомогою використання в моделі локальних і глобальних законів рівноваги в логістичних ланцюгах, які описані в межах беллманівської теорії відновлення. Управління параметрами, які характеризують функціонування логістичної системи та дозволяють контролювати рівень логістичних витрат, здійснюється на основі запропонованої аналітичної системи показників і порядку їх розрахунку.

Створена у роботі модель універсальної логістичної системи належить до класу систем “тягнучого” типу, тому що закони постачань, які діють у кожній її елементарній структурі, ініційовані детермінованим законом продажів основної продукції й забезпечують постачання необхідної кількості сировини точно в термін. У роботі було введено поняття закону продажів Р(t) в елементарній ланці, що дозволило сформулювати проблему постачань: з якою швидкістю підприємство повинне закуповувати сировину, щоб у будь-який момент часу t(0,?) при чинному законі продажів P(t) запаси сировини залишалися незмінними та дорівнювали оптимальній кількості M. У дисертації представлено математичне формулювання цієї проблеми та її розв’язання. У зв’язку з цим під універсальною (узагальненою) моделлю логістичної системи ми будемо розуміти простий (розгалужений) глобальний ланцюг фінансово-виробничих відносин, у кожній елементарній структурі якого визначений закон відновлення, ініційований початковим законом продажів Р(t). Підкреслимо, що закон відновлення відповідає закону продажів у силу дії принципу рефлексивності.

Знання локальних законів рівноваги робить передбачуваним функціонування логістичної системи в таких практично важливих випадках, коли:

змінюються обсяги й терміни поставок сировини в ланці постачальник-підприємство;

змінюється закон продажів у ланці підприємство-ринок;

ринок містить у собі декілька споживачів продукції підприємства, для кожного з яких має місце свій закон продажів;

постачання сировини в ланці постачальник-підприємство буде припинене до певного часу з подальшим розміщенням замовлення на його поставку серед інших постачальників;

підприємство випускає продукцію в асортименті, причому в кожному виді продукції використовується різна сировина.

У роботі розроблено правила конструювання діаграм глобальних ланцюгів фінансово-виробничих відносин (TVS-правила), за допомогою яких формується та поліпшується структура ланцюга. Розроблені правила безпосередньо пов'язані з виміром та управлінням логістичними витратами в універсальних логістичних системах за допомогою розрахунку таких показників, як вартість і потужність рівайвінгу ланцюгів фінансово-виробничих відносин.

Для оцінки функціонування та стану логістичної системи в роботі пропонуються декілька параметрів і порядок їх визначення: поріг ефективності рівайвінгу, точка структурної кризи, рівні глобалізації логістичного ланцюга, характер структури глобального логістичного ланцюга (еволюція або криза). У роботі запропоновано ряд показників: обсяг, рівень і ступінь комерціалізації логістичного ланцюга, котрі впливають на вартість рівайвінгу, а отже, і на собівартість продукції. За допомогою аналітичного та графічного методів представлено класифікацію параметрів глобального логістичного ланцюга; розраховано значення показників, які характеризують рівень її розвитку або кризи.

У роботі детально проілюстровано прикладні можливості логістичної ERC-концепції щодо побудови логістичної системи низки підприємств металургійної галузі України: ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”, ВАТ “Макіївський меткомбінат”, МК “Азовсталь”, МК “Запоріжсталь”, Лутугинський державний науково-виробничий валковий комбінат (ЛДНВВК). Величина логістичних витрат на одиницю продукції показана в табл. 3. Вплив нарощування потужності рівайвінгу на собівартість одиниці продукції при здійсненні TVS-операцій у розгалужених глобальних ланцюгах ФВВ представлено в табл. 4.

Таким чином, застосування запропонованої методики на металургійному підприємстві зменшило собівартість продукції за рахунок зниження частки логістичних витрат.

У дисертації розкрито поняття й етапи створення інформаційного забезпечення, описано види та джерела інформації, без якої неможливе формування і функціонування логістичної системи металургійного підприємства. Принципова схема автоматизованого матеріального й інформаційного потоку металургійного підприємства, що включає його проходження від замовлення до збуту, описана в роботі в такий спосіб. Організаційні підрозділи підприємства, що займаються збутом, приймають замовлення на  постачання продукції. За допомогою виконавчих систем (комп'ютеризовані відділи) замовлення обробляються, ураховуються й реєструються за допомогою введення інформації в персональні комп'ютери та її  обробки і складання простої карти постачань. Потім замовлення передаються до виробництва й далі – до системи постачання. Опрацювання отриманого замовлення бере на себе система автоматичного проектування за допомогою розробленої програми “БСК-1”. 

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування й вирішення актуального науково-практичного завдання щодо формування логістичної системи металургійного підприємства на основі розроблених концептуальної моделі логістичної системи та логістичної концепції управління матеріальними потоками. Основні висновки, одержані за результатами виконання поставленого завдання, полягають у такому.

1. Одним із доступних й ефективних інструментів зміцнення позицій на ринку та покращення показників діяльності підприємств металургійної галузі є використання концепції логістики в організації руху матеріальних і супутніх потоків. У межах дослідження існуючих систем управління матеріальними потоками обґрунтовано доцільність використання концепції логістики та створення логістичної системи, яка містить у собі низку суттєвих переваг для підприємства.

2. Формування логістичної системи здійснюється на основі деяких загальних принципів, таких, як: принцип ієрархічної систематизації, принцип мінімальності сукупних витрат, принцип TQM. У роботі сформульовано аналітичний апарат, що дозволив до названих принципів додати ще один: принцип рефлексивності ? принцип, який забезпечує відповідність локальним і глобальним законам рівноваги в економіці, робить певним і передбачуваним функціонування логістичної системи, забезпечує можливість моделювання логістичних операцій та їхнього обслуговування за допомогою комп'ютерних технологій.

3. На підприємствах металургійної галузі, що утворюють складні логістичні ланцюги, використання проаналізованих моделей логістичних систем “тягнучого” й “штовхального” типів викликає певні складності. Ці моделі майже не здатні синхронізувати наскрізні матеріальні потоки в логістичному ланцюзі при заданих параметрах матеріального потоку, найважливішим з яких є рівень логістичних витрат. Відома модель оптимального розміру замовлення (EOQ) має суворі математичні обмеження, що робить її швидше ілюстративним, ніж робочим апаратом управління, а система JIT взагалі не має чіткої економіко-математичної моделі. Тому виникає необхідність створення гнучкої моделі логістичної системи, адаптованої до невизначеного зовнішнього середовища, критерієм побудови якої є рівень логістичних витрат.

4. Специфіка обліку логістичних витрат полягає в необхідності виявлення всіх витрат, пов'язаних з конкретними логістичними процесами, а також в угрупованні витрат не щодо підрозділів підприємства, а щодо робіт й операцій, що поглинають ресурси. Запропоновано структурну класифікацію логістичних витрат за функціями логістичної системи та підхід до формування інформації про витрати, що дозволяє визначити розмір прибутку (збитку), одержуваного при виконанні окремого замовлення, шляхи зменшення витрат, виявити сховані логістичні витрати, показати як формуються витрати, пов'язані з обслуговуванням окремого клієнта, яка частка в них кожного з підрозділів.

5. Оцінювання витрат, які виникають через відсутність інтегрованого управління матеріальним потоком, виявлення зайвих витрат при виконанні логістичних операцій дозволяє порівняти відповідність “мінімальної” вартості, яка пропонується постачальниками, фактичним витратам і вигодам завдяки дії таких факторів, як виконання рівномірного графіка постачань, зручність вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування й забезпечення зберігання на території підприємства.

6. На логістичні витрати впливає багато різних чинників. Визначено й досліджено фактори, що впливають на величину логістичних витрат підприємства: інтеграція зв’язків у ланцюзі, структура та функціональність витрат, якість виконання логістичних операцій. Приведення в дію кожного із зазначених факторів або їхніх груп здатне суттєво вплинути на величину витрат.

7. Представлено логістичну ERC-концепцію, що визначає основним об’єктом управління глобальний ланцюг фінансово-виробничих відносин. Особливістю концепції, яка відрізняє її від інших логістичних концепцій, є інтегральний характер, що дозволяє адаптуватися до ринкового попиту та пропозицій. Основною ідеєю створення ERC-концепції було положення про те, що будь-яка продукція виробляється у відповідному глобальному ланцюзі, який складається з підприємств, котрі реалізують певний етап технологічного перетворення вихідної сировини. Таким чином, собівартість основної продукції формується з урахуванням діяльності всіх підприємств у глобальному ланцюзі фінансово-виробничих відносин. У зв'язку з цим виникає необхідність інтегрування цих підприємств у систему, що здійснює діяльність із мінімальними витратами при високій якості обслуговування споживчого попиту. Це досягається за допомогою використання діаграмної техніки, TVS-правил, законів відновлення.

8. Розроблена економіко-математична модель логістичної системи металургійного підприємства зі складним багатостадійним виробничим процесом на основі інтегральних рівнянь беллманівського типу дозволяє контролювати рівень запасів у будь-який момент часу, оцінювати витрати підприємства при розміщенні та функціонуванні логістичної системи. Запропонована модель логістичної системи розглядається як ефективний мотивований підхід до управління матеріальним потоком з метою зниження витрат виробництва. Змістова практична частина підсумкової інформації міститься в економічному реєстраційному сертифікаті (ERC), який має п’ять обліково-аналітичних форм.

9. Розроблено правила конструювання діаграм глобальних ланцюгів фінансово-виробничих відносин (TVS-правила), за допомогою яких відбувається формування структури логістичного ланцюга. Для оцінки показників функціонування логістичної системи запропоновано декілька параметрів і порядок їх розрахунку, що дозволяє при побудові логістичної системи враховувати такі чинники, як обсяг, рівень та ступінь комерціалізації логістичного ланцюга, вартість рівайвінгу, котрі впливають на вартість логістичних операцій, а отже, і на собівартість продукції. За допомогою аналітичного та графічного методів представлено класифікацію параметрів глобального логістичного ланцюга, розраховано значення показників, які характеризують рівень її розвитку або кризи.

10. Формування інформаційного забезпечення моделі логістичної системи включає визначення основних етапів створення нової системи управління; характеристику інформації про учасників логістичного ланцюга, що використовується при формуванні логістичної системи; види та джерела інформації, яка повинна знаходиться в базах даних; створену комп'ютерну програму БСК-1, вихідним продуктом якої є проста карта постачань.

11. Упровадження в практику розроблених у дисертації положень допомогло створити комплексний підхід до формування логістичної системи металургійного підприємства, що сприяло підвищенню виробничо-економічних показників.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Житная И.П., Щелокова Т.В. Модификация внешнеэкономических связей Украины в условиях глобализации мировой экономики // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2002. – № 5(51). – С. 80-87.

Особистий внесок здобувача: запропоновано класифікацію зовнішньоекономічних зв’язків металургійних підприємств й описано методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

2. Житная И.П., Щелокова Т.В. Внешнеэкономическая деятельность предприятий Украины и проблема сокращения непроизводственных расходов в экспортно-импортных операциях // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2002.– № 12(58). Ч. 2. – С. 136-140.

Особистий внесок здобувача: розглянуто деякі аспекти діяльності вітчизняних підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

3. Щелокова Т.В. Стратификация форм внешнеэкономических связей в условиях рынка // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2003. – № 1(59). – С. 165-168.

4. Щелокова Т.В. Аналитические методы в экономике и беллмановская теория восстановления // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2003. – № 12(70). – С. 252-258.

5. Щелокова Т.В. Проблемы реформирования и базисные элементы внешнеэкономической деятельности предприятий Украины // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 177. Т.2. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 539-546.

6. Щелокова Т.В. Основы аксиоматической теории экономического анализа. Часть I // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 189. Т.2. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 543-559.

7. Щелокова Т.В. Основы аксиоматической теории экономического анализа. Часть II // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 190. Т.2. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 543-560.

8. Щелокова Т.В. Анализ современных моделей микрологистических систем // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2005. – № 1(83). – С. 136-142.

9. Щелокова Т.В. Учет и анализ логистических затрат в условиях ривайвинга. Часть I // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2006. – № 5(99). – С.122-130.

10. Щолокова Т.В. Логістична система металургійного підприємства: поняття й принципи побудови // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету. Вип. 226. Т.3. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. 603-613.

Друковані матеріали наукових конференцій і праці в інших виданнях:

11. Щелокова Т.В. Локальные законы равновесия в экономике // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції “Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті”. – Черкаси: Брама ІСУЕП, 2003. – С. 185-187.

12. Житная И.П., Щелокова Т.В. Некоторые аспекты моделирования в экономике (строгие результаты) // Матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції “Облік та контроль в управлінні підприємницькою діяльністю – Кіровоград: КДТУ, 2003. – С. 43-50.

Особистий внесок здобувача: описано модель фінансово-виробничих відносин в щодо беллманівської теорії відновлення.

13. Житна І.П., Щолокова Т.В. Аналітичні моделі Беллмана в економіці // Тези доповідей VII Міжнародної науково-технічної конференції “Контроль і управління в складних системах (КУСС-2003)”. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2003. – С. 187.

Особистий внесок здобувача: досліджено рівняння відновлення беллманівського типу й отримано явний вираз для стандартної функції відновлення.

14. Щелокова Т.В. Логистическая концепция ERC // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. Т. 2. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 94-95.

15. Щелокова Т.В. Факториальная база и классификация уровней глобализации логистики // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Україна у світовій економічній спільноті”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 67-69.

Авторські свідоцтва

16. Хмеловський Т.Г., Щолокова Т.В. Комп’ютерна програма “БСК-1: Бухгалтерія”. Авторське свідоцтво № 7725 // Бюлетень Державного департаменту інтелектуальної власності. – 2003. – №3. – С. 390.

Особистий внесок здобувача: на основі рівняння відновлення беллманівського типу були отримані вирази для стандартної функції відновлення, стандартної базової швидкості відновлення та стандартного закону відновлення, які послугували базою створення комп’ютерної програми.

АНОТАЦІЯ

Щолокова Т.В. Формування логістичної системи металургійного підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (підприємства машинобудівної та металургійної галузей). – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2007.

Дисертація присвячена розробці методичних і практичних підходів та вирішенню актуального науково-практичного завдання