НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ та ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ

Чайка Віталій Васильович

УДК 338.28 : 336.77

ВИМІРювання ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
(НА ПРИКЛАДІ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ)

08.00.04 – Економіка та управління підприємствами

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Одеса – 2007

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор,

академік НАН України

Буркинський Борис Володимирович,

Інститут проблем ринку та економіко-

екологічних досліджень НАН України,

директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Довбня Світлана Борисівна,

Національна металургійна академія України,

завідувач кафедрою економіки промисловості

доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

ОСИПОВ Володимир Миколайович,

Інститут проблем ринку та економіко-

екологічних досліджень НАН України,

головний науковий співробітник відділу

ринкових механізмів і структур

Захист відбудеться "7" грудня 2007 р. о "14" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий "2" листопада 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.Г. Ковальова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах інноваційної моделі розвитку економіки інноваційна діяльність на рівні підприємств перетерплює якісні зміни. З разових заходів інноваційна діяльність підприємств усе більше перетворюється в повсякденну діяльність, що здійснюється на постійній основі, займаючи все більш питому вагу в структурі відтворювальних процесів підприємств.

У цих умовах принципового значення набувають питання планування інвестиційно-інноваційних програм і, у рамках цієї проблеми, задачі аналізу та оцінки ефективності інноваційної діяльності, що є вихідним пунктом етапів з'ясування і постановки будь-якого завдання розвитку підприємства.

Практичне значення проблеми активізації та оптимізації інноваційної діяльності промислових підприємств обумовлене сучасним станом промислового виробництва, найбільш характерними рисами якого є близький до критичного ступінь фізичного зношення виробничого апарату, перевага відсталих технологій виробництва і випуск застарілої продукції, низький рівень інноваційно активних підприємств і їх неконкурентоспроможність на міжнародних ринках.

Особливу актуальність проблема подолання технологічної відсталості набула в чорній металургії, галузі, що займає ключові позиції в національній економіці, і від стану якої значною мірою залежить стан економіки країни в цілому. Однак напрямки і темпи технічного переозброєння підприємств чорної металургії такі, що практично виключать можливість подолання технологічної відсталості в доступному для огляду майбутньому.

Аналіз сучасного стану економічної теорії ефективності господарських заходів і економічної інноватики виявляє тенденцію механічного перенесення класичних методів оцінки ефективності господарських заходів із традиційних сфер застосування в сферу інноваційної діяльності без належного урахування специфічних особливостей останньої. Невирішеними залишаються такі ключові питання вимірювання ефективності інноваційної діяльності, як ідентифікація її прямих результатів, що є основою будь-якого показника ефективності, а також методологія їхнього зіставлення з витратами на інноваційні заходи.

Зазначені обставини обумовлюють актуальність досліджень, спрямованих на вдосконалення методологічного підходу і методичних положень вимірювання ефективності інноваційної діяльності промислових підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України в рамках держбюджетної НДР "Регулювання конкурентоспроможності регіональної економіки" (номер державної реєстрації 3.1.8.19/Б). Здобувачем проведено аналіз особливостей інноваційної діяльності промислових підприємств в умовах інноваційної моделі економічного розвитку, сформульовано методологічні положення щодо вимірювання ефективності інноваційної діяльності підприємства на основі зрушень в інноваційному рівні виробництва і розроблено методичний підхід до кількісної оцінки ефективності інноваційної діяльності на рівні промислового підприємства.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці адекватної сучасній інноваційній моделі розвитку економіки методології та методичного інструментарію кількісних вимірювань ефективності інноваційної діяльності, що здійснюється на рівні промислового підприємства, а також апробації запропонованого підходу на прикладі завдання аналізу та оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємств чорної металургії України.

Для досягнення зазначеної мети в дисертаційному дослідженні поставлені та вирішені такі наукові завдання:

· дослідити сучасний стан і тенденції розвитку підприємств чорної металургії України за весь пострадянський період та проаналізувати характер, напрямки і темпи інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств галузі і їхню відповідність світовим тенденціям;

· надати критичний аналіз сучасного стану теорії і практики оцінки ефективності інвестиційно-інноваційних заходів, оцінити можливості їхнього застосування для завдань оцінки ефективності інноваційної діяльності інноваційно активного підприємства, обґрунтувати пріоритетні напрямки вдосконалення відповідного методичного інструментарію і методології таких вимірювань;

· уточнити економічний зміст поняття інноваційного рівня і обґрунтувати доцільність використання показників інноваційного рівня виробництва для вимірювання ефективності інноваційної діяльності промислового підприємства;

· розробити методологічні положення щодо оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємств на основі зрушень в інноваційному рівні виробництва та методичний підхід, що реалізує ідею зіставлення витрат на інноваційні заходи і викликаних ними змін в інноваційному рівні виробництва;

· апробувати запропонований методичний підхід на прикладі вимірювання ефективності інноваційної діяльності металургійних підприємств України за період з 2001 по 2005 рр. і провести кількісний аналіз ефективності інноваційної діяльності вітчизняних підприємств чорної металургії, дослідити існуючі тенденції її динаміки і причин, що їх обумовлюють.

Об'єкт дослідження – теоретико-методологічні положення і методичні підходи до оцінки ефективності інноваційної діяльності на рівні промислового підприємства.

Предмет дослідження – кількісні методи вимірювання ефективності інноваційної діяльності промислового підприємства.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на теоретичних положеннях економіки підприємств промисловості, економічної теорії ефективності господарських заходів, економічної інноватики, економічної та математичної статистики.

Методи економічного, економіко-статистичного та математико-стати-стич-ного аналізу використані при вивченні сучасного стану і тенденцій розвитку підприємств чорної металургії України, напрямків, масштабів і темпів їхньої інноваційної діяльності, а також при аналізі властивостей запропонованих нових індикаторів ефективності інноваційної діяльності. Загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння і узагальнення застосовувалися при уточненні економічного змісту поняття інноваційного рівня виробництва та обґрунтування можливості його використання як індикатора прямих результатів інноваційної діяльності підприємства, удосконалюванні понятійно-категоріаль-но-го апарату економічної інноватики. За допомогою методів системного аналізу та системного підходу визначена структура процесу виробництва промислового підприємства як об'єкта оцінки інноваційного рівня, структура витрат на інноваційні заходи в задачі оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства. При конструюванні інтегральних показників інноваційного рівня виробництва і ефективності інноваційної діяльності підприємства використано кваліметричні методи побудови узагальнених показників.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у розвитку теорії і методичного інструментарію кількісного вимірювання інноваційної діяльності промислових підприємств в умовах інноваційної моделі розвитку і характеризується таким:

вперше:

· обґрунтовано доцільність використання індикаторів інноваційного рівня виробництва як інструмента вимірювання ефективності інноваційної діяльності промислових підприємств;

· розроблено і обґрунтовано методичний підхід до кількісної оцінки ефективності інноваційної діяльності промислового підприємства, заснований на зіставленні витрат на інноваційні заходи різного рівня і обумовлених цими витратами зрушень в інноваційному рівні виробництва;

· встановлено, що запропонований комплекс кількісних показників ефективності здатний адекватно і всебічно відображати рівень ефективності інноваційної діяльності підприємства та особливості його формування в умовах промислового виробництва;

удосконалено:

· уявлення про невідповідність характеру, напрямків, масштабів і темпів інноваційної діяльності вітчизняних металургійних підприємств світовим тенденціям у галузі і обґрунтовано висновок про неминучість, при збереженні сформованих тенденцій, остаточного перетворення чорної металургії України в сировинний придаток зарубіжних металургійних компаній;

· оцінка можливостей застосування існуючих методів вимірювання ефективності господарських заходів і прийняття проектних рішень для аналізу ефективності інноваційної діяльності; уперше обґрунтовано висновок про їхню невідповідність специфіці інноваційної діяльності в умовах інноваційної моделі розвитку та виявлено причини такої невідповідності;

· запропоновано концепцію і методологічні основи оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства на основі моніторингу динаміки інноваційного рівня виробництва та витрат на інноваційну діяльність;

отримано подальшого розвитку:

· концепція інноваційного рівня виробництва як синтетичної характеристики підприємства, що акумулює в собі прямі безпосередні результати інноваційної діяльності, здійснюваній на рівні підприємства;

· обґрунтовано, на основі комплексного аналізу динаміки стану підприємств чорної металургії України за період з 1990 по 2005 рр. та незважаючи на зовнішні позитивні тенденції розвитку, висновок про передкризовий стан галузі в цілому;

· виявлено та вивчено тенденції динаміки ефективності інноваційної діяльності на підприємствах чорної металургії України і їхні визначальні причини.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці простого ефективного методичного підходу до кількісної оцінки ефективності інноваційної діяльності на рівні промислових підприємств, оцінці сучасного стану і виявленні тенденцій динаміки ефективності інноваційної діяльності підприємств чорної металургії України за період з 2001 по 2005 рр.

Технічна реалізація запропонованого методичного підходу можлива на основі персональної обчислювальної техніки засобами стандартних програмних комплексів типу MS Excel, характеризується низькими трудовитратами на створення програмної реалізації і проведення відповідних розрахунків, а також не вимагає спеціальної підготовки користувачів.

Застосування запропонованого підходу доцільно як обов'язковий компонент інструментарію розробки і аналізу інвестиційно-інноваційних програм у рамках завдань планування інноваційної діяльності підприємств і аналізу її ефективності у відділах розвитку промислових підприємств, а також як інструмент аналізу у відповідних відділах міністерств і відомств, у науково-до-слід-них інститутах, аналітичних і консалтингових компаніях.

Методичні положення з оцінки та аналізу ефективності інноваційної діяльності на рівні підприємства, а також висновки про стан і тенденції динаміки ефективності інноваційних заходів, проведених на підприємствах чорної металургії України, використані фахівцями ВГО "Металургпром" (м. Дніпропетровськ, акт № ВХ-71/72 від 15.03.2007 р.) для розробки рекомендацій з підвищення ефективності інвестиційних програм підприємств об'єднання.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота та публікації, у яких викладено основні положення, наукові і прикладні результати, висновки та рекомендації, відображають теоретичні погляди здобувача і розроблені ним методичні положення з оцінки ефективності інноваційної діяльності промислових підприємств та виконані здобувачем самостійно. Особистий внесок здобувача в спільних публікаціях конкретизовано у переліку публікацій автора.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і прикладні результати дисертації доповідалися і одержали позитивну оцінку на наукових семінарах Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України і науково-практичних конференціях: міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальні та національні аспекти", 20 квітня 2005 р. (м. Запоріжжя), міжнародній науково-практичній конференції "Наука та інновації – 2005", 17-31 жовтня 2005 р. (м. Дніпропетровськ), II міжнародній науково-практичній конференції "Дні науки – 2006", 17-28 квітня 2006 р. (м. Дніпропетровськ), V міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку", 29 вересня – 1 жовтня 2006 р. (м. Алушта), V всеукраїнській науково-практичній конференції "Стан та проблеми інноваційної розбудови України 2007", 14-15 березня 2007 р. (м. Дніпропетровськ), VІ міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку", 28-30 вересня 2007 р. (м. Алушта).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження опубліковано в 10 друкованих працях, у тому числі 1 стаття у науковому фаховому журналі, 5 статей у фахових збірниках наукових праць, 4 – у матеріалах тез доповідей. Загальний обсяг опублікованих наукових праць становить 4,1 авторських аркушів, із яких здобувачу належить 3,5 авторських аркушів.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота загальним обсягом 172 сторінки складається зі вступу, трьох розділів, висновків і додатка (на 2 сторінках). Містить 29 таблиць і 25 рисунків, з яких 5 таблиць розміщені на окремих сторінках. Список використаних джерел включає 174 найменувань на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, надано характеристику об'єкта і предмета дослідження, використаних методів, наукової новизни одержаних результатів та їхньої практичної значимості.

У першому розділі "Тенденції розвитку чорної металургії України і проблема вимірювання ефективності інноваційної діяльності підприємств галузі" надано аналіз стану вітчизняних металургійних підприємств і тенденцій його змін та особливостей їхньої інвестиційно-інно-ва-цій-ної діяльності за період з 1990 по 2005 рр.; можливостей існуючих теоретико-методологічних і методичних підходів теорії ефективності до оцінки ефективності інноваційних заходів; обґрунтовано основні напрямки їхнього вдосконалювання.

Підприємства чорної металургії перетворилися на фундамент промислового виробництва країни з перших років незалежного існування української держави і зберігають ці позиції до сьогодення. Якщо у 1990 році питома вага продукції металургійних підприємств у сукупному продукті підприємств промисловості становила усього 11 %, то, починаючи з 1995 року, цей показник перевищує 20 % і у 2005 році становив 22,1 %. Близько 40 % валютних надходжень від українського експорту протягом більш десяти останніх років забезпечується підприємствами галузі.

Незважаючи на наслідки глибокої економічної кризи 1990-х років, підприємствам галузі вдалося в основному зберегти виробничі потужності і провідні позиції у світовій чорній металургії як потужного виробника чорних металів, займаючи в останні роки 7-8 місця у світовому рейтингу за обсягами виробництва металопродукції.

У той же час, на фоні стрімкого розвитку світової чорної металургії в останній чверті століття, для українських підприємств характерний безпрецедентно високий рівень фізичного зношення основних виробничих фондів (більше 60 % за станом на 2005 рік), украй недосконалі і застарілі технології виробництва (у країні не застосовуються передові технології виробництва металізованого продукту (заліза прямого відновлення); повсюдно ліквідованим у світі (за винятком декількох країн) мартенівським способом виплавляється 45,2 % сталі; безперервним способом розливається тільки 30 % виплавлюваної сталі (у світі в середньому вище 90 %); практично не випускається прокатна продукція з підвищеним рівнем доданої вартості; істотно більший у порівнянні із середньосвітовими показниками рівень матеріало- і енергоємності продукції. В експорті вітчизняних металургійних підприємств домінують напівфабрикати.

Протягом усього пострадянського періоду підприємствам галузі в середньому вдалося забезпечити рентабельне функціонування (рис. 1), однак фактори, що визначають рівень прибутковості підприємств, кардинально змінилися, починаючи із середини 1990-х років. В останнє десятиліття рівень рентабельності вітчизняних металургійних підприємств визначається винятково кон'юнктурою світового ринку, а також цінами на сировину, енергоносії і тарифами на залізничні перевезення. Це, з урахуванням зношеності виробничого апарату і морально застарілих технологій виробництва, свідчить про домінування в процесах формування собівартості і прибутку українських підприємств екзогенних для них факторів і критичної залежності від зовнішньоекономічної обстановки.

Рис. 1. Динаміка рентабельності підприємств ВГО "Металургпром", %

Сприятлива ринкова кон'юнктура 2000-х років дозволила металургійним підприємствам України істотно поліпшити своє фінансове становище і сформувати фонди розвитку, достатні для початку здійснення активної інвестиційно-інноваційної діяльності. Про якісну зміну обсягів інвестицій в основний капітал свідчать дані діаграми, наведеній на рис. 2.

Рис. 2. Динаміка валових інвестицій в основний капітал
підприємствами чорної металургії України, млн. грн.

Детальний аналіз інвестиційних програм українських металургійних підприємств, характеру, масштабів і темпів їх інвестиційно-інноваційної діяльності дозволив виявити, незважаючи на наявність позитивних зрушень, низку істотних негативних явищ і тенденцій. Найважливіші з них такі.

Основні інвестиції направляються на потреби капітального ремонту і підтримки виробничого апарату в робочому стані, реконструкцію і модернізацію виробництв перших технологічних переділів і об'єктів інфраструктури, що принципово відрізняється від пріоритетних напрямків інноваційної діяльності у світовій чорній металургії.

Обсяги інвестицій на порядок нижче інвестицій в основний капітал зарубіжних металургійних компаній. Державні інвестиції і цілеспрямована підтримка інвестицій на цілі реконструкції і модернізації виробництва підприємств галузі практично відсутні. Основний тягар інвестицій в основний капітал і інноваційні перетворення зазнають чотири найкрупніших комбінати галузі, що мають необхідні для інноваційної діяльності обсяги фінансових коштів.

Ні інвестиційні програми металургійних підприємств, ні Державна програма розвитку галузі за своїми масштабами, напрямками і темпами на забезпечують не тільки скорочення відставання підприємств галузі в інноваційному розвитку від зарубіжних конкурентів, але й посилюють існуюче становище. З урахуванням ключової ролі ринкової кон'юнктури у формуванні рівня прибутковості підприємств чорної металургії України це чревате колапсом всієї галузі у випадку помітного погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури.

Найпоширенішими стосовно завдань оцінки ефективності інноваційної діяльності на мікроекономічному рівні є методологія і методи прийняття проектних рішень і, зокрема, інвестиційного аналізу. Це методи чистого дисконтованого доходу, внутрішньої процентної ставки, строку окупності і т. ін.

Аналіз використання цих методів для оцінки ефективності інноваційної діяльності на рівні підприємств дозволив дійти висновку про практику "механічного" їхнього перенесення із традиційних завдань аналізу ефективності інвестиційних заходів у сферу інноваційної діяльності без належного урахування особливостей останньої. До числа найбільш серйозних недоліків цих методів варто віднести необґрунтованість основних допущень проектних методів, таких як: (а) можливість відокремленого від інших видів господарської діяльності підприємства розгляду інноваційних заходів; (б) можливість вичленовування ефектів від інноваційної діяльності із сукупного ефекту усіх господарських заходів і дії зовнішніх факторів; (в) можливість уявлення інноваційної діяльності в рамках аналізу її ефективності у вигляді системи платежів, тобто у вартісній формі; (г) можливість точної ідентифікації витрат на інноваційні заходи.

Застосування альтернативних методів аналізу ефективності інноваційної діяльності, що розвиваються теорією економічної інноватики та спираються на класичну концепцію порівняння ефектів і витрат на інноваційні заходи, починаючи з найпростіших статистичних методів, регресійних і більш складних математико-статистичних моделей і завершуючи оригінальними методиками, також зіштовхується із проблемою ідентифікації безпосередніх результатів здійснюваних інноваційних заходів і обумовлених ними витрат.

Відсутність задовільних рішень зазначених вище питань ставить під сумнів наукову обґрунтованість і вірогідність одержуваних за допомогою зазначених методів оцінок ефективності інноваційної діяльності підприємств, правомірність їхнього застосування для цих цілей без належної адаптації до специфіки такої діяльності; обґрунтовує актуальність і найбільш важливі напрямки вдосконалювання як методології, так і методичного інструментарію вимірювання ефективності інноваційної діяльності підприємств.

В роботі обґрунтовується принципова можливість подолання зазначених труднощів у рамках нової для економічної інноватики концепції інноваційного рівня виробництва як синтетичної характеристики результативності інноваційної діяльності промислового підприємства та оцінки її ефективності шляхом зіставлення витрат на інновації і зрушень в інноваційному рівні виробництва.

У другому розділі "Вимірювання ефективності інноваційної діяльності підприємства на основі моніторингу інноваційного рівня виробництва" уточнено теоретичні уявлення про поняття інноваційного рівня виробництва промислового підприємства як синтетичної властивості, що відображає прямі і безпосередні результати інноваційної діяльності підприємства; розроблено теоретичні положення вимірювання ефективності інноваційної діяльності підприємства на основі зрушень в інноваційному рівні виробництва і запропоновано заснований на цієї концепції методичний підхід до оцінки її ефективності.

Аналіз економічної сутності інноваційної діяльності, виконаний у дисертації, свідчить про те, що інноваційна діяльність на рівні підприємства є ключовою на сучасному етапі розвитку економіки складовою відтворювальної діяльності підприємства. Її об'єктом є всі компоненти виробництва: основний капітал, сировина і комплектуючі, технологічні процеси, персонал, організація і управління виробництвом. Предметом інноваційної діяльності є зміна стану елементів і підсистем підприємства на основі впровадження науково-технічних новацій, а основною безпосередньою метою інноваційної діяльності є підвищення ступеня відповідності виробництва даного підприємства новітнім досягненням науки, техніки і передового практичного досвіду. Кінцевою метою інноваційної діяльності підприємства є підвищення ефективності виробництва і конкурентоспроможності підприємства як основних факторів забезпечення його життєздатності в конкурентному середовищі на довгостроковій основі.

Нерозв'язні труднощі в завданнях оцінки ефективності інноваційної діяльності виникають при спробі зіставлення витрат на інноваційну діяльність із результатами, що характеризують кінцеві цілі підприємства. Ці труднощі обумовлені неможливістю коректного вичленовування із сукупного кінцевого результату тієї частини ефекту, що припадає на частку інноваційних заходів.

У дисертації як засіб подолання зазначених труднощів запропоновано оцінювати ефективність інноваційної діяльності за прямими безпосередніми її результатами. У сучасній економічній теорії інновацій цієї меті відповідає відносно нове поняття інноваційного рівня. Автором показано, що при коректній інтерпретації економічного змісту даного поняття стосовно промислового виробництва і підприємства воно може бути характеристикою безпосередніх результатів інноваційної діяльності. Обґрунтовується доцільність тлумачення інноваційного рівня виробництва промислового підприємства як поняття, що характеризує ступінь його науково-технічної новизни, ступінь відповідності сучасним уявленням науки і техніки про виробництво даного виду. Таким чином, сутність інноваційної діяльності на рівні підприємств полягає у впровадженні науково-технічних новацій у виробництво, спрямованих на усунення невідповідності стану виробництва зазначеним уявленням; безпосереднім її результатом є зміна інноваційного рівня виробництва. Більш того, зміна інноваційного рівня виробництва можлива тільки під впливом інноваційної діяльності підприємства, з одного боку, і розвитку науки і техніки, з іншого боку.

Сутність запропонованого теоретико-методологічного підходу до вимірювання ефективності інноваційної діяльності підприємства полягає в її оцінці шляхом зіставлення витрат на інноваційні заходи і викликаних їхнім здійсненням зрушень в інноваційному рівні виробництва.

Оцінку зрушень інноваційного рівня виробництва запропоновано проводити з використанням робастного методу кількісної оцінки. Його застосування припускає: (а) багаторівневу ієрархічну декомпозицію виробництва оцінюваного підприємства на окремі підсистеми, компоненти і елементи з позицій ознак, що одночасно характеризують дані структурні складові і як об'єкти інновацій, і як елементи виробничої структури (виробничого процесу) підприємства; (б) оцінку інноваційного рівня кожного елемента виробництва за методикою робастного оцінювання і побудову на основі часткових індексів інтегральної оцінки інноваційного рівня виробництва даного підприємства в цілому для кожного моменту часу аналізованого періоду; (в) визначення показника абсолютного приросту індексу інноваційного рівня виробництва для всіх моментів часу зазначеного часового періоду.

В основі методичного підходу до оцінки витрат підприємств на інноваційну діяльність покладені рекомендації "Посібника Осло". Як інструмент подолання відомих труднощів, що виникають при вимірюванні таких витрат, у дисертації висунута концепція трирівневого вимірювання витрат на інноваційну діяльність.

У витрати першого рівня запропоновано включати витрати, пов'язані з усіма видами відтворювальної діяльності підприємства. Таким чином, витрати першого рівня містять у собі і всі витрати, пов'язані зі здійсненням інноваційних заходів. Витрати другого рівня мають містити в собі витрати першого рівня за винятком витрат, які однозначно не пов'язані зі здійсненням інноваційної діяльності. Таким чином, витрати другого рівня за величиною завжди будуть не менше правдивих витрат на інноваційну діяльність. Витрати третього рівня – це витрати, які абсолютно точно і однозначно можна ідентифікувати як витрати на інноваційні заходи. Внаслідок цього, витрати третього рівня будуть завжди не більше фактичних сукупних витрат на інноваційні заходи.

В ідеальному випадку, коли всі витрати на інноваційну діяльність, понесені підприємством, ідентифіковані точно, витрати другого і третього рівнів будуть збігатися. Однак у кожному разі, витрати другого рівня будуть оцінками витрат на інноваційні заходи "зверху", і витрати третього рівня – оцінками цих витрат "знизу".

У роботі запропоноване зіставлення зрушень в інноваційному рівні провадити з використанням витрат всіх трьох рівнів. При цьому структура відповідних показників ефективності має класичний вигляд відносини ефекту і витрат, що викликали цей ефект. Такий підхід дозволяє, з одного боку, оцінити ефективність всієї відтворювальної діяльності з позицій впливу, що надається на інноваційний рівень підприємства, а з іншого боку, оцінити "зверху" і "знизу" ефективність витрат на інноваційну діяльністю з досить високим рівнем точності.

У третьому розділі "Оцінка ефективності інноваційної діяльності підприємств чорної металургії України" проведено аналіз ефективності інноваційної діяльності, що здійснюється на рівні підприємств галузі, закономірностей її зміни за період з 2001 по 2005 рр., а також причин, що обумовили ці закономірності; обґрунтована можливість застосування запропонованих модифікацій показників ефективності інноваційної діяльності і методичного підходу в цілому для вирішення поставленого в дисертації завдання.

Характер інвестиційно-інноваційних програм металургійних підприємств і структура статистичних даних стали підставою вибору як оцінюваний об'єкт "середньостатистичного" підприємства галузі, способу його декомпозиції на структурні складові і ступінь повноти реалізації трирівневого підходу до оцінки витрат на інноваційну діяльність.

В роботі металургійне виробництво представлено сьома технологічними переділами. Відповідно до методики оцінки інноваційного рівня виробництва для кожного з таких переділів визначені первинні показники, що характеризують рівень науково-технічної новизни, стадії життєвого циклу і питомої ваги застосування відповідної технології.

Результати оцінки інноваційного рівня металургійного виробництва в цілому і у розрізі всіх технологічних переділів представлені на рис. 3 і 4 і, з урахуванням того, що інноваційний рівень виробництва в галузі на порядок нижче вищого світового рівня, свідчать про вкрай низькі темпи інноваційного розвитку вітчизняних металургійних підприємств.

Аналіз ефективності інноваційної діяльності в дисертації виконано з використанням показника витрат в основний капітал, що обумовлено структурою статистичної звітності в галузі. При цьому використано три різновиди ковзних середніх, що відрізняються кроком усереднення (рис. 5).

Рис. 3. Динаміка інноваційного рівня виробництва
на підприємствах чорної металургії України

Рис. 4. Динаміка інноваційного рівня виробництва на підприємствах
чорної металургії України в розрізі основних металургійних переділів

У дисертації також досліджено різні модифікації показника ефективності інноваційної діяльності, що відрізняються механізмом зіставлення витрат і результатів. Зокрема, як результат інноваційних заходів розглянуто індекс інноваційного рівня виробництва і показник абсолютного приросту цього індексу. Обидві зазначені модифікації показника ефективності визначені для всіх видів ковзних середніх, розрахованих як в абсолютному, так і відносному (нормованому) обчисленні. Проведений, також, кореляційний аналіз зазначених показників.

Характер отриманих результатів ілюструють дані табл. 1 і 2, у яких нижній індекс показників указує на крок усереднення витрат.

Рис. 5. Нормовані значення ковзних середніх валових інвестицій
в основний капіталу чорної металургії України
(КВi – ковзне середнє величини капвкладень із i-м кроком усереднення) _______________________________________________________________________________________________________________________________еличины е среднее капвложений видности скользящих средних, отличающихся шагом усредненеия. мирового уровня еределов представлен

Таблиця 1

Динаміка ефективності валових інвестицій в основний
капітал у відносному обчисленні

Показник
ефективності | Роки

2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005

E1 | 0,032 | 0,044 | 0,030 | 0,023 | 0,016

E2 | 0,032 | 0,042 | 0,039 | 0,029 | 0,021

E3 | 0,032 | 0,036 | 0,037 | 0,032 | 0,023

Таблиця 2

Динаміка значень коефіцієнта еластичності індексу (е)
інноваційного рівня виробництва по валових інвестиціях

Коефіцієнт еластичності | 2002 | 2003 | 2004 | 2005

е1 | -0,582 | 0,184 | 0,277 | 0,226

е2 | -0,782 | 0,535 | 0,238 | 0,259

е3– | 1,726 | 0,363 | 0,211

Загалом основні результати дослідження ефективності інноваційної діяльності металургійних підприємств України зводяться до такого. Незважаючи на значне зростання обсягів валових інвестицій в основний капітал за останні роки, їхній рівень зовсім недостатній для рішення завдань, які стоять перед підприємствами галузі. Віддача капітальних вкладень в основний капітал украй низька і, починаючи з 2003 року, неухильно знижується. Низький рівень статистичного взаємозв'язку величини капітальних вкладень та індексу інноваційного рівня виробництва також свідчить про недостатню ефективність інноваційних заходів. Всі досліджені модифікації показника ефективності, відрізняючись окремими нюансами, однаково успішно фіксують рівень і тенденції явища, що оцінюється, що вказує на доцільність їхнього спільного застосування як єдиної системи оціночних показників ефективності.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці теоретико-методологічних положень та методичного підходу до оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємств, досліджені ефективності інноваційної діяльності підприємств чорної металургії України і тенденцій її динаміки в останні роки.

На основі проведених досліджень у дисертації сформульовано такі наукові положення і висновки.

1. В ході дослідження дисертантом доведено, що підприємства чорної металургії утворюють фундамент промисловості і економіки країни в цілому, займаючи провідні позиції в структурі промислового виробництва та експорті. Незважаючи на глибоку загальносистемну економічну кризу 1990-х років, металургійним підприємствам вдалося в основному зберегти виробничі потужності, швидко переорієнтуватися на світові ринки чорних металів, послідовно відновлювати обсяги виробництва продукції і, починаючи з початку 2000-х років, істотно поліпшити свій фінансово-економічний стан і розпочати здійснення інвестиційно-інноваційних заходів. Разом з тим техніко-економічний рівень виробництва зберігся на рівні 70-х років минулого століття і істотно нижче середньосвітового рівня. Виробничо-економічні успіхи галузі в останні роки обумовлені переважно сприятливою зовнішньоекономічною кон'юнктурою, високим попитом і рівнем цін на металопродукцію на світових ринках.

2. В дисертаційній роботі автором встановлено, що напрямки, масштаби і темпи інноваційної діяльності на підприємствах галузі принципово відрізняються від пріоритетних напрямків інноваційної діяльності і темпів інноваційних перетворень у світі. На українських підприємствах інвестиції направляються переважно на капітальний ремонт фізично і морально зношених основних виробничих фондів і технічну реконструкцію виробництва на перших металургійних переділах. У галузі практично не використовується науково-об-ґрун-тований інструментарій планування інноваційної діяльності і аналізу її ефективності.

3. Аналіз наукової літератури із проблем оцінки ефективності інноваційних заходів, виконаний у дисертації автором, свідчить про те, що до вимірювання її ефективності застосовуються традиційні методи аналізу проектних рішень і інвестиційного аналізу без належної адаптації до специфіки інноваційної діяльності. У дисертації показано, що ці методи базуються на припущеннях, які не виконуються в сучасних умовах, які характеризуються переходом підприємств до інноваційної моделі розвитку. Ключовими невирішеними питаннями теорії ефективності стосовно інноваційної діяльності є систематизація і ідентифікація прямих результатів інноваційних заходів на рівні підприємства, і методи кількісного вимірювання цих результатів з метою наступного їх зіставлення з відповідними витратами.

4. У дисертації здобувачем висунута і обґрунтована концепція вимірювання ефективності інноваційної діяльності промислового підприємства на основі зіставлення витрат на інноваційну діяльність і зрушень в інноваційному рівні виробництва, що акумулює всі зміни в стані виробництва, викликані впровадженням на підприємства науково-техніч-них новацій.

5. Аналіз економічної сутності інноваційної діяльності показує, що її основною і безпосередньою метою є таке перетворення поточного стану виробництва, що забезпечувало б його максимально повну відповідність новітнім досягненням науки, техніки і передового практичного досвіду. Автором роботи доведено, що характеристикою, яка відображає дану властивість виробництва промислового підприємства, є інноваційний рівень, що характеризує ступінь такої відповідності. Як наслідок, прямим і безпосереднім результатом інноваційної діяльності підприємства є зміна інноваційного рівня виробництва.

6. Запропонована здобувачем в дисертації концепція вимірювання ефективності інноваційної діяльності підприємства заснована на новітніх методах кількісної оцінки інноваційного рівня промислового виробництва, моніторингу зрушень в його інноваційному рівні, а також витрат на інноваційну діяльність, результатом якої є зазначені зрушення.

З урахуванням труднощів ідентифікації витрат, що відносяться до інноваційної діяльності, обумовлених як природою самих інноваційних заходів і наслідків витрат різного виду, так і особливостями існуючої статистики інновацій, автором запропоновано трирівневий підхід до оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства, що припускає систематичну кількісну оцінку зрушень в інноваційному рівні виробництва, витрат на відтворювальну діяльність підприємства в цілому, точно ідентифікованих витрат на інноваційні заходи, а також цих з урахуванням змішаних витрат, тобто витрат багатоцільового призначення, з подальшим зіставленням показника приросту індексу інноваційного рівня виробництва з показниками витрат кожного із зазначених типів.

За допомогою даного методичного підходу забезпечується оцінка ефективності інноваційної діяльності підприємства "зверху", "знизу", а також "у середньому", що істотно підвищує вірогідність і обґрунтованість таких оцінок.

7. Уперше в практиці галузі автором з використанням запропонованого методичного підходу проведена оцінка ефективності інноваційної діяльності підприємств чорної металургії України за період з 2001 по 2005 рр. та її тенденцій.

Показано, що за зазначений період за рахунок реалізації інвестиційних програм металургійних підприємств інноваційний рівень виробництва на вітчизняних підприємствах збільшився приблизно на 50 %. При цьому основний приріст інноваційного рівня виробництва досягнутий переважно за рахунок інноваційних заходів на стадіях виробництва чавуну і впровадження методів безперервного розливання сталі. З урахуванням того, що в цілому інноваційний рівень виробництва вітчизняних металургійних підприємств у середньому майже на порядок нижче рівня передових зарубіжних компаній, що у світовій галузі пріоритетними є інновації в останні металургійні переділи, охорону навколишнього середовища і автоматизацію технологічних процесів, спостережувані напрямки і темпи технічного відновлення виробництва вітчизняних підприємств зовсім недостатні для подолання і, навіть, скорочення існуючого їх відставання в інноваційному розвитку.

8. Дисертантом відзначена як негативна тенденція зниження, починаючи з 2003 р., значень показників ефективності інноваційної діяльності, що виявляється в послідовному зниженні приросту інноваційного рівня виробництва на одиницю капітальних вкладень в основний капітал і на потреби інноваційної діяльності, яка обумовлена нераціональним використанням інвестицій в основний капітал.

Таке становище, а також аналіз практики планування інноваційних заходів на підприємствах галузі свідчать про те, що на підприємствах галузі не тільки не знаходять застосування сучасні методи розробки і оптимізації інвестиційних програм, але і взагалі не ставиться завдання щодо аналізу економічної ефективності інноваційної діяльності.

9. Виконані автором дослідження показали, що всі запропоновані модифікації показника ефективності інноваційної діяльності підприємства добре погодяться між собою і пояснюють сформовану практику проведення інноваційних заходів, здатні виступати як діючий інструмент аналізу ефективності інноваційної діяльності і виявляти тенденції в зміні ефективності здійснюваних інноваційних заходів.

ПУБЛІКАЦІЇ за ТЕМою ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Алёхин А.Б., Чайка В.В. Проблема оценки эффективности инновационной деятельности и логика взаимосвязи "новых" понятий экономики предприятий // Вісник Хмельницького університету. Ч.2. Т. 3. Економічні науки. № 5. – 2005. – С. 25-30. (Особисто автором обґрунтовано концепція вимірювання ефективності інноваційної діяльності підприємств на основі зіставлення зрушень в інноваційному рівні виробництва.)

2. Чайка В.В. Анализ тенденций развития черной металлургии Украины как объекта инвестиций // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 1(67) . – С. 13-25.

3. Чайка В.В. Методичні основи оцінки ефективності інноваційної діяльності // Вісник соціально-економічних досліджень. Зб. наук. праць. Випуск 23. – Одеса, 2006. – С. 353-359.

4 .Чайка В.В. Основные направления инновационной деятельности на предприятиях черной металлургии Украины // Вісник Хмельницького університету. Т. 3. Економічні науки. № 4. – 2006. – С. 210-214.

5. Чайка В.В. Оценка и анализ динамики инновационного уровня производства в черной металлургии Украины // Економіка: проблеми теорії та практики. Збір. наук. праць. Вип. 221. Т. 1. – Дніпропетровськ, 2006. – С. 110-123.

6. Алёхин А.Б., Постолов Е.М., Чайка В.В. Проблема оценки экономической эффективности инновационной деятельности предприятий в условиях инновационной модели развития // Вісник Хмельницького університету. Т. 2. Економічні науки. № 4. – 2007. – С. 10-14. (Особисто автором уточнено низка понять економічної інноватики як базис оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємств та запропоновано відповідний методичний підхід.)

Тези доповідей:

7. Чайка В.В. Методологические аспекты измерения эффективности инновационной деятельности в промышленности // Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальні та національні аспекти: міжнародна науково-практична конференція. 20 квітня 2005 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т2. – С. 74-75.

8. Чайка В.В. Оценка затрат в задачах измерения эффективности инновационной деятельности в черной металлургии Украины // Стан та проблеми інноваційної розбудови України: V Всеукраїнська науково-практична конференція. 14-15 березня 2007 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2007. – Том 2. – С. 73-77.

9. Чайка В.В. Проблема повышения эффективности инновационной деятельности в черной металлургии Украины // Дні науки – 2006: II Міжнародна науково-практична конференція. 17-28 квітня 2006 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – Т. 7. – С. 102-104.

10. Чайка В.В. Эффективность инновационной деятельности и проблема выбора показателей ее результативности // Наука та інновації – 2005: Міжнародна науково-практична конференція. 17-31 жовтня 2005 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. 11. – С. 98-100.

Чайка В.В. Вимірювання ефективності інноваційної діяльності підприємства (на прикладі чорної металургії). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами. – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2007.

Дисертація присвячена вдосконаленню методології і кількісних методів оцінки ефективності інноваційної діяльності, що здійснюється на рівні підприємств промисловості.

Запропонована і обґрунтована концепція вимірювання ефективності інноваційної діяльності підприємства на основі зіставлення витрат на інноваційні заходи і зрушень в інноваційному рівні виробництва, що є безпосереднім результатом здійснення зазначених заходів. Розроблений методичний підхід, що втілює дану методологію вимірювань.

Методичні положення оцінки ефективності інноваційної діяльності апробовано на прикладі аналізу ефективності інноваційної діяльності підприємств чорної металургії України, у ході якого виявлено сучасний стан і тенденції динаміки ефективності інноваційних заходів, здійснюваних на підприємствах галузі.

Ключові слова: промислове підприємство, чорна металургія, інноваційна діяльність, інноваційний рівень виробництва, ефективність, кількісна оцінка.

Чайка В.В. Измерение эффективности инновационной деятельности предприятия (на примере черной металлургии). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – Экономика и управление предприятиями. – Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2007.

Диссертация посвящена совершенствованию методологии и количественных методов оценки эффективности инновационной деятельности, осуществляемой на уровне предприятий промышленности.

Показано, что предприятия черной металлургии являются базисом промышленности Украины, обеспечивая значительный вклад в объемы промышленного производства и ВВП, экспорт и валютные поступления страны, а также сохраняя позиции одного из крупнейших мировых производителей металлопродукции. Однако, несмотря на внешне позитивные тенденции, наблюдаемые в последние годы,