імені Богдана Хмельницького

Царьов Юрій Олександрович

УДК 159.98:351.746.1(477)

ПСИХОЛОГІЧНІ особливості

підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

до управлінської діяльності

Спеціальність 19.00.09“

Психологія діяльності в особливих умовах

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служби України.

Науковий керівник доктор психологічних наук, професор

САВЧИН Мирослав Васильович,

Дрогобицький державний педагогічний

університет імені Івана Франка,

кафедра психології, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, доцент

БАРКО Вадим Іванович,

Академія управління МВС України, проректор;

кандидат психологічних наук, доцент

ФЕДОРЧУК Віктор Миколайович,

Кам’янець-Подільський державний університет,

проректор з наукової роботи.

Захист відбудеться 14 ” березня 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003).

Автореферат розісланий “ 8 ” лютого 2008 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук,

доцент В. М. Гладкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтенсивність та динамічність розвитку українського суспільства зумовлюють підвищення не лише освітнього, культурного, а й професійного рівнів розвитку людини, зокрема особистої відповідальності, професіоналізму, активності та комунікабельності особистості. В сучасних умовах все більшого значення набуває покращання якості підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня (ОТР) Національної академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ) до управлінської діяльності (УД). Відповідно до завдань Концепції розвитку ДПС України на період до 2015 року виникає необхідність у проведенні постійних теоретичних і експериментальних досліджень у сфері підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності. Важливою та багатофункціональною ланкою військового управління, без якої неможливе управління діями прикордонних підрозділів, є офіцер оперативно-тактичного рівня, який повинен подолати стереотипи старого управлінського мислення, творчо перебудовувати процеси управлінської діяльності та взаємодії в управлінській системі ДПС, змінити підходи до вирішення поставлених завдань і прийняття управлінських рішень.

У наукових працях, присвячених проблемам підготовки офіцерських кадрів (О.Д.Сафін, В.І.Барко, Д.В.Іщенко, І.ГРадванський та ін.), власне професія військового управлінця висвітлюється як досить складна, специфічна та відповідальна. Вона вимагає від особистості відповідних професійних здібностей, наявності специфічних, властивих лише лідеру, індивідуально-психологічних, соціальних, моральних і духовних рис. Специфіка управлінської діяльності висуває високі вимоги до психологічних характеристик офіцера оперативно-тактичного рівня, від наявності яких залежать не лише успішність його професійної діяльності, а й долі людей, які йому підпорядковані. В окремих публікаціях (О. В. Тимченко, В.А.Татенко, Л.С.Возняк та ін.) в основному розглядаються організаційні та управлінські аспекти процесу вдосконалення підготовки, залишаючи поза увагою такий важливий аспект як психологічні особливості підготовки офіцера ОТР до управлінської діяльності.

Виникнення в управлінських структурах прикордонної служби нових умов ставить перед психологами завдання надання консультаційної допомоги офіцерам ОТР ДПС з метою їх підготовки до УД та підвищення психологічної компетентності. Актуальними в такому дослідженні є з’ясування принципів добору, обробки та використання отриманих під час психодіагностики даних, які дають можливість не лише дати оцінку соціально-психологічному стану особистості офіцера ОТР ДПС або претендента на управлінську посаду, а й дають змогу успішно визначити ступінь психологічної готовності до здійснення управлінської діяльності у процесі підготовки.

Таким чином, проблеми реальної службової діяльності офіцера ОТР та недостатня теоретична розробленість проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Психологічні особливості підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня Державної прикордонної служби України до управлінської діяльності”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось в межах перспективного та поточного планів наукових досліджень Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Робота пов’язана з реалізацією положень Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, затвердженої Указом Президента України від 19.06.2006 р. № /2006. Дослідження виконане в рамках науково-дослідної роботи “Аналіз організаційно-психологічних засад організації державного управління у сфері охорони Державного кордону”, шифр 204-0003 К “Управління”.

Тема дисертації обговорена та затверджена на засіданні вченої ради Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № від 25 грудня 2003 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № від 30 травня 2006 р.).

Мета дослідження – виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити психологічні особливості, що впливають на процес якісної підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня органів охорони державного кордону до управлінської діяльності.

Гіпотеза дослідження: суттєвий вплив на ефективність процесу підготовки офіцера оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності здійснюють психологічні особливості самого суб’єкта діяльності, а саме, індивідуально-психологічні особливості та психологічна готовність до вимог управлінської діяльності. Оптимізувати процес підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності можна за умови врахування психологічних вимог до управлінської діяльності та її суб’єктів, застосовуючи психолого-педагогічні засоби розвитку мотиваційно-емоційного, когнітивного, операційного та особистісної складових готовності керівників до цієї діяльності.

Відповідно до сформульованої мети та висунутої гіпотези визначено завдання дослідження:

1. Проаналізувати й узагальнити сформульовані в сучасній психології уявлення про вимоги до особистості сучасного керівника та застосувати їх до ситуації управлінської діяльності офіцерів оперативно-тактичного рівня ДПС України.

2. Виявити психологічні особливості підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня ДПСУ до управлінської діяльності, які оптимізують цей процес.

3. Експериментально перевірити ефективність впливу комплексу психологічних засобів, спрямованих на вдосконалення процесу підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності та сформулювати відповідно практичні рекомендації.

4. Розробити навчальну програму спецкурсу “Психологічна готовність офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності”, програму соціально-психологічного тренінгу “Управлінська діяльність офіцера оперативно-тактичного рівня” та цільову програму ефективності підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності.

5. Розробити методичні рекомендації професорсько-викладацькому складу щодо оптимізації підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності.

Об’єкт дослідження процес підготовки до управлінської діяльності офіцерів оперативно-тактичного рівня Державної прикордонної служби України.

Предмет дослідження психологічні особливості успішної підготовки до управлінської діяльності офіцерів-прикордонників оперативно-тактичного рівня.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять: принципи детермінізму та системності (П. К. Анохін, А. В. Брушлінський, А. В. Фурман та ін.), особистісно-діяльнісний підхід (А. О. Деркач, М. І. Дьяченко, Л. А. Кандибович, М. В. Савчин, О. Д. Сафін, М. І Томчук та ін.), концептуальні положення сучасної теорії управління про особливості й чинники його формування та розвитку керівника; історичний та логічний розвиток зазначеної нами проблеми механізмів функціонування і розвитку індивіда та оточення з урахуванням умов, вимог і ситуацій, в яких виявляються індивідуально-психологічні особливості особистості керівника; концептуальні положення психолого-педагогічних підходів та основні принципи професійної підготовки офіцерів ОТР до управлінської діяльності, оптимізації військово-педагогічного процесу.

Методи дослідження. Для розв’язання сформульованих у дослідженні завдань, перевірки гіпотези були застосовані такі методи: теоретичні: аналіз, узагальнення та систематизація результатів дослідження, моделювання, порівняння (для визначення теоретико-методологічних основ дослідження); експериментальні: тестування, анкетування, спостереження, індивідуальні та групові бесіди (для виявлення реальних показників найбільш інформативних професійних характеристик); діагностування: стилю управління та ціннісних орієнтацій (М. Рокича), спонукальної сфери особистості (В. Є. Мільман), рівня когнітивної складності (авторська методика) та характеристик Я-реального (тест “20тверджень”), психологічних та організаторських здібностей (Б. О. Федоришин), спрямованості особистості у системі управлінської діяльності та мотиваційних тенденцій у спонукальній сфері особистості офіцерів оперативно-тактичного рівня (методика “Діагностика мотиваційної структури особистості”), міжособистісного стилю управління (адаптована до управлінської діяльності методика “Стиль управління” Ю. Пачковського), основних тенденцій поведінки в реальній групі (методика “Q-сортування), рівня психологічної готовності до управлінської діяльності (анкета, розроблена М. В. Савчиним та Ю. О. Царьовим), констатувальний і формувальний експерименти (для перевірки ефективності технологій підготовки офіцерів-керівників до управлінської діяльності; математичні: кореляційний, регресивний, статистичний аналіз (для опрацювання та якісної інтерпретації експериментальних даних).

Організація та етапи дослідження. Дослідження проводилось протягом 2003-2006 рр. на базі Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та Західного Регіонального управління Державної прикордонної служби і передбачало три етапи. На першому етапі вивчались психологічні та методичні наукові джерела з теми дослідження, а також аналізувалися й узагальнювалися сформульовані в сучасній психології управління уявлення про вимоги до керівника, що адаптувались до ситуації управлінської діяльності офіцерів ОТР ДПС України. Здійснювався психологічний аналіз практики підготовки до управлінської діяльності офіцерів ОТР органів охорони Державного кордону. На другому етапі теоретично обґрунтовувались та експериментально перевірялись психологічні засоби вдосконалення підготовки офіцера ОТР до управлінської діяльності. На третьому етапі було здійснено теоретичний аналіз результатів констатувального та формувального експериментів і впроваджено практичні результати дослідження у навчальний процес ВВНЗ та діяльність військових формувань, розроблено науково-практичні рекомендації професорсько-викладацькому складу, обговорення результатів дослідження, оформлення дисертації, написання автореферату, а також підготовку та видання відповідних публікацій.

Експериментальною базою дослідження було обрано 1 факультет оперативно-тактичного рівня Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Загалом у дослідженні взяли участь 116 офіцерів.

Надійність і вірогідність результатів та основних висновків дисертаційної роботи забезпечувалися: методологічною обґрунтованістю вихідних положень; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:

Уперше:

обґрунтовано та визначено психологічні особливості успішного процесу підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності;

визначено емпіричну залежність ефективної підготовки від індивідуально-психологічних особливостей та психологічної готовності до управлінської діяльності;

розроблено та експериментально перевірено навчальну програму спецкурсу “Психологічна готовність офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності”; програму соціально-психологічного тренінгу “Управлінська діяльність офіцера оперативно-тактичного рівня” та цільову програму ефективності підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності.

Удосконалено й уточнено:

поняття “психологічна готовність до управлінської діяльності”, “професійна підготовка” для офіцерів оперативно-тактичного рівня;

основні компоненти особистості офіцера-керівника, що визначають психологічну готовність офіцера ОТР ДПС до управлінської діяльності;

напрями оптимізації процесу підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності;

методи та засоби ефективності підготовки офіцерів-прикордонників оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності.

Подальшого розвитку набули теоретичні уявлення про напрями оптимізації підготовки офіцерів ОТР на етапі їх професійної підготовки, що передбачають актуалізацію психологічних знань, умінь і навичок.

Практичне значення одержаних результатів полягає в: обґрунтуванні, дослідно-експериментальній перевірці методів та умов підвищення ефективності підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності; створенні проектів таких документів: навчальної та цільової програми, програми соціально-психологічного тренінгу; узагальненні основних компонентів особистості офіцера-керівника, що оптимізують психологічну готовність офіцера ОТР ДПС до управлінської діяльності, які можуть бути використані психологами та керівниками для роботи зі співробітниками і при доборі кадрів для здійснення управлінської діяльності, а також у процесі професійного навчання. Підготовлені здобувачем методичні рекомендації професорсько-викладацькому складу щодо оптимізації підготовки офіцерів ОТР на етапі їх професійної підготовки, що спрямовані на актуалізацію психологічних знань, умінь і навичок. Це дасть можливість керівництву НАДПСУ і викладацькому складу ефективніше здійснювати управлінську підготовку офіцерів ОТР, що на практиці сприятиме подоланню психологічної некомпетентності та неготовності керівників системи управління і позитивно впливатиме на вдосконалення всієї управлінської структури ДПС України.

Основні результати дослідження впроваджені: в навчально-виховний процес підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня Національної академії Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького (акт реалізації № від 06.03.2006 р.); в наукові розробки Науково-дослідного інституту Державної прикордонної служби України (акт реалізації № від .02.2006 р.) та в систему психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів охорони державного кордону Західного регіонального управління ДПСУ (акт реалізації № /2719 від 05.05.2006 р.); Львівського прикордонного загону (акт реалізації № /328 від 11.05.2006 р.); Луцького прикордонного загону (акт реалізації № /43 від 07.02.2007 р.) Північного регіонального управління ДПСУ.

Особистий внесок здобувача. У статті “Готовність офіцера до професійно-управлінської діяльності”, що написана у співавторстві з М. В. Савчиним, внесок здобувача полягає у визначенні першочергових завдань професійного навчання офіцерів оперативно-тактичного рівня, що стосуються професійної підготовки і від яких залежить успішність виконання завдань з охорони державного кордону.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дисертації обговорені та отримали схвалення на: Міжнародній науково-практичній конференції “Інформатизація освіти України: Європейський вимір” (м. Кам’янець-Подільський, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом” (м. Хмельницький, 2004 р.), міжвузівській науково-методичній конференції “Удосконалення педагогічної майстерності науково-педагогічного складу як основа підвищення якості підготовки фахівців” (м. Хмельницький, 2005 р.), Регіональному науково-практичному семінарі “Професійні компетенції та компетентності вчителя” (м. Тернопіль, 2006 р.).

Публікації за темою дисертації. Основні результати дослідження, теоретичні положення, експериментальні дані та висновки відображено у 8 наукових публікаціях, з яких 6 статей (1 – у співавторстві) надруковані у виданнях, що визначені ВАК України як фахові в галузі психології.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 15 додатків, списку використаних джерел, який налічує 180 найменувань (13 іноземною мовою). Основний зміст дисертації викладено на 151 сторінці і містить 14 таблиць, 9 рисунків. Загальний обсяг дисертації – 236 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, сформульовано мету, гіпотезу і завдання дослідження, визначено його об’єкт і предмет, викладено його теоретико-методологічні засади, розкрито сутність методів дослідження, викладено наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику.

У першому розділі Підготовка офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності як предмет психологічного дослідження – проаналізовано вітчизняний і світовий досвід вивчення проблеми, узагальнено основні теоретико-методологічні підходи до аналізу суті та змісту підготовки керівників до управлінської діяльності в особливих умовах. Представлено результати теоретичного аналізу основних концептуальних підходів проблеми взаємозв’язку соціально-психологічних рис керівника ОТР та управлінської діяльності. Проведений аналіз надав можливість визначити основні завдання, що вирішуються у процесі підготовки слухачів-офіцерів до управлінської діяльності: оновлення та поглиблення управлінських знань, формування і розвиток керівних умінь, удосконалення управлінських рис і розвиток особистості слухачів, психологічна підготовка офіцерів до управлінської діяльності.

У різні роки дослідники розробляли окремі аспекти проблеми підготовки фахівців до управлінської діяльності (А.В.Барабанщиков, В.Г.Звягінцев, К. О. Абульханова-Славська, Д.В.Іщенко, С.Д.Максименко, Т.Д.Щербан, Л.Е.Орбан-Лембрик, О.Д.Сафін). На основі аналізу науково-психологічної літератури ми дійшли висновку, що під поняттям “професійна підготовленість суб’єкта” слід розуміти такі його риси, які визначаються сукупністю спеціальних знань, умінь, навичок та зумовлюють його здатність якісно виконувати певну діяльність. Тому її слід розглядати як динамічну та водночас стійку, ієрархічну та багатоаспектну характеристику особистості, що включає низку компонентів (мотиваційний, орієнтаційний, операційний, вольовий, оціночний та ін.), що адекватні вимогам, змісту та умовам управлінської діяльності.

Різні рівні та профілі керівників мають як загальні, так і специфічні риси. Однак, саме набір найнеобхідніших рис сучасного керівника дає змогу визначити рівень його психологічної готовності до управлінської діяльності та прогнозувати її успішність. Виходячи з цього, особливості індивідуально-психологічних рис сучасного керівника і система особистісних стосунків, які виникають між співробітниками сучасної організації, нами розглядається в іншому аспекті, ніж в існуючій донині системі підпорядкованості та жорсткості ієрархічних стосунків. При цьому враховувалась здатність офіцера-керівника до управлінської діяльності.

Досліджуючи психолого-педагогічні основи діяльності командира ми встановили, що успішність керівництва залежить від розумових, організаторських і психологічних рис командира та його здібностей, що визначають вид авторитету керівника (службовий, моральний і професійний), ступеня впливу особистості командира на підлеглих, їх позитивне ставлення, довіру та повагу останніх до нього.

Отже, на цьому етапі нашого дослідження ми теоретично з’ясували сутність та логічну структуру предмету дослідження. Теоретизація предмета дала можливість побудувати змістовий простір в цілому.

У другому розділі “Психологічні особливості підготовки до управлінської діяльності офіцерів оперативно-тактичного рівня органів охорони Державного кордону – містить характеристику програми та методів експериментального дослідження професійної підготовки офіцерів ОТР та аналізу психологічних детермінант, що сприяють чи не сприяють ефективності зазначеної підготовки. Викладено особливості організації та результати експериментального дослідження. Дослідження психологічних чинників професійної підготовки передбачало реалізацію таких завдань: вивчення індивідуальних особливостей керівника, які впливають на рівень його професійної підготовки (потреби та мотивація організаторських здібностей, стилю управління тощо); організаційно-психологічне забезпечення управлінської підготовки офіцера ОТР (розвиток спрямованості особистості, її психологічної готовності до здійснення УД); вплив групових характеристик на результативність цієї підготовки (рівень розвитку психологічних зв’язків у групі, активність учасників взаємодії, вплив міжособистісних стосунків у групі та формування психологічної готовності керівника).

Основними компонентами програми дослідження стали: мотиваційний; когнітивний (наявність необхідних теоретичних та практичних знань у сфері як професійної, так і управлінської діяльності); особистісний (індивідуальний потенціал керівника, його характеристики); організаційний (особливості організації навчально-виховного процесу, що необхідні для ефективної професійної підготовки офіцера ОТР).

У зв’язку з цим програма експериментально-психологічного дослідження підготовки офіцерів ОТР включала такі етапи:

визначення реальних показників найбільш інформативних професійних характеристик;

створення на цій основі гомогенних груп, в яких у процесі формувального експерименту професійна підготовка буде здійснюватися різними способами: традиційним (контрольна група) та оригінальним шляхом реалізації науково обґрунтованої системи (експериментальна група);

порівняльний аналіз показників професійної підготовки обох досліджуваних груп після завершення формувального впливу з метою з’ясування зумовленості ефективності підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності їх індивідуально-психологічними особливостями.

Програма дослідження включала два блоки методик. Перший з них був орієнтований на вимірювання індивідуально-психологічних характеристик офіцерів ОТР, які є складовими елементами їх професійної підготовки та відповідно впливають на її ефективність; він спрямовувався на виявлення емпіричних показників сформованості потреби у психологічній готовності до УД, управлінських організаторських здібностей, стилю управління, компетентності, самоконтролю в системі УД. Використовувані методики дали змогу: оцінити управлінські та організаторські здібності; виявити рівень сформованості потреби в психологічній готовності до здійснення УД; діагностувати спонукальну сферу особистості (В.Е. Мільман); визначити стиль управління, ціннісні орієнтації (М. Рокич), рівень когнітивної складності (авторська методика) та характеристики реального Я (тест “20 тверджень”). Удосконалення УД, як особистісна потреба офіцера ОТР, вивчалось за допомогою тесту, який містить твердження, що корелюють з ознаками двох протилежних груп: з високим і низьким рівнем її сформованості. За допомогою зазначеного тесту виділяють п’ять рівнів потреби щодо вдосконалення УД: низький, нижчий за середній, середній, вищий за середній, високий. Для вивчення рівня розвитку індивідуально-психологічних та організаторських здібностей обстежуваних використовувалась методика оцінки індивідуально-психологічних й організаторських здібностей, запропонована лабораторією Б.О. Федоришина. Якісна оцінка результатів передбачає зіставлення отриманих результатів із шкальними оцінками, на основі чого встановлюються аналогічні попереднім рівні розвитку здібностей.

Інструментарій другого блоку був спрямований на виявлення критеріїв ефективності професійної підготовки офіцерів ОТР, які визначались за такими показниками: рівень готовності до управлінської діяльності, адекватна поведінка особистості в групі, рівень загальної професійної підготовки як результат опанування необхідних теоретичних і практичних знань оперативно-службової діяльності. З цією метою використовувалась методика “Q- сортування для діагностики основних тенденцій поведінки в реальній групі; зокрема, досліджувались такі тенденції поведінки людини в реальній групі: залежність – незалежність, професіоналізм – непрофесіоналізм, прийняття “боротьби” – уникнення “боротьби”. В аналізі кожної з названих тенденцій нами враховувались основні характеристики, запропоновані автором методики; анкета для визначення рівня психологічної готовності до управлінської діяльності (розроблена у співавторстві з М.В. Савчиним); анкета для офіцерів ОТР (авторський варіант).

Результати емпіричного дослідження повинні були підтвердити ефективність програми, що використовувалась на етапі формувального експерименту. Лише в цьому випадку її можна було вважати успішною та рекомендувати як надійний спосіб організації професійної підготовки офіцерів ОТР до управлінської діяльності в системі оперативно-службової діяльності.

Психологічна діагностика готовності офіцера оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності проводилась шляхом пілотажного дослідження. Ми припустили, що чинники, від яких буде залежати покращання підготовки офіцерів ОТР, можна поділити на такі групи:

1) індивідуально-психологічні особливості офіцерів ОТР (психологічні вміння, навички і здібності, мотивація взаємодії та рівень сформованості потреби у психологічній готовності до УД);

2) психологічні особливості групи (групова сумісність, активність учасників взаємодії, рівень розвитку взаємозв’язків тощо);

3) особливості організації навчального процесу (рівень професійної підготовки викладачів, зміст та способи викладання дисциплін, спрямованих на розвиток професійних умінь і навичок, а також труднощі, що виникають при цьому тощо).

Аналіз даних за методикою індивідуально-психологічних та організаторських здібностей дав можливість виявити, що серед офіцерів ОТР усіх вікових груп переважають показники низького рівня розвитку професійних (51,2й організаторських (49,4здібностей, а також показники, що є нижчими за середні значення професійних (27,7та організаторських (27,8 %) здібностей. Лише у 8 офіцерів ОТР ЗФН нами виявлено показники високого рівня розвитку організаторських здібностей. Зі стажем спостерігається тенденція до зменшення низьких показників розвитку професійних та організаторських здібностей (табл. 1).

Таблиця 1

Показники рівня розвитку професійних та організаторських здібностей

(вибірка 116 офіцерів ОТР, 2005 р., методика оцінки запропонована

лабораторією Б. О. Федоришина)

Рівень розвитку

організаторських здібностей | Групи слухачів, (%) | Усереднені

відсотки

Заочна форма навчання | 1 курс | 2 курс | Підвищення

кваліфікації

проф. | орг. | проф. | орг. | проф. | орг. | проф. | орг. | проф. | орг.

Низький | 62,1 | 55,1 | 55,5 | 51,7 | 48,4 | 46,7 | 40,8 | 44,2 | 51,2 | 49,4

Нижчий за середній | 13,8 | 17,9 | 27,6 | 30,3 | 32,6 | 30,4 | 36,7 | 32,7 | 27,7 | 27,8

Середній | 12,1 | 9,8 | 9,4 | 13,8 | 13,5 | 15,4 | 17,4 | 14,1 | 13,1 | 13,3

Вищий за середній | 11,6 | 9,2 | 6,9 | 2,4 | 4,5 | 5,6 | 3,5 | 7 | 6,6 | 6

Високий | 0,4 | 8 | 0,6 | 1,8 | 1 | 1,9 | 1,6 | 2 | 0,9 | 3,5

Отже, умови навчання у НАДПСУ офіцерів ОТР недостатньо сприяють розвитку їх професійних та організаторських здібностей. І це не просто суттєвий недолік у навчальному процесі, але й серйозна проблема, що надалі породжує значні труднощі в реалізації функцій управлінської діяльності керівника.

Для виявлення особистісних рис, які повинні скласти основу професійної підготовки, офіцерам різних курсів навчання (1-й, 2-й, ЗФН, ПК) було запропоновано перерахувати особистісні риси, що, на їх думку, суттєво впливають на ефективність управлінської діяльності. Використовуючи процедуру ранжування, нам вдалося впорядкувати характеристики та, тим самим, створити груповий профіль успішного керівника. При цьому слід зазначити, що зміст групового профілю складали лише суттєві риси (їх повинно бути не менше 20) і вони виявлялись у не менше, ніж у 30досліджуваних.

Дані аналізу показують, що не існує принципових розбіжностей в оцінці офіцерами комплексу рис, необхідних для результативної професійної підготовки, і тих рис, які наявні в них. Найменшу вагу в ієрархії особистісних рис (за даними оцінки та самооцінки) керівника мають такі характеристики, як: результативність, компетентність, самовладання, творчість. Це можна пояснити тим, що діяльність керівника, на думку офіцерів ОТР, здійснюється в умовах професійно-управлінської діяльності військового напряму ДПСУ. Зазначимо також, що ті характеристики, які є надзвичайно важливими для професійної підготовки, названі також офіцерами в їх індивідуальному профілі (табл. 2).

Таблиця 2

Самооцінка обстежуваними найбільш значущих особистісних

характеристик офіцерів ОТР (%)

Особистісні

характеристики | Заочна форма навчання | 1 курс | 2 курс | Підвищення

кваліфікації

Прийняття управлінського рішення | 63,95 | 89,91 | 87,50 | 85,71

Тактовність | 26,74 | 30,28 | 45,83 | 69,39

Упевненість у собі | 75,58 | 79,82 | 68,75 | 67,35

Логічність мислення | 63,95 | 71,56 | 77,08 | 67,35

Активність | 74,42 | 55,96 | 39,58 | 38,78

Відповідальність | 86,05 | 69,72 | 79,17 | 59,18

Комунікабельність | 53,49 | 65,14 | 70,83 | 59,18

Компетентність | 75,58 | 62,39 | 60,42 | 55,1

Дані табл. 2 показують, що характеристики, які посідають високі рангові місця та отримали найвищі відсоткові показники, є тими індивідуальними особливостями, що характеризують психологічну спрямованість особистості та її схильність до професійного навчання. Отже, можемо стверджувати, що ефективна професійна підготовка офіцерів ОТР значною мірою залежить від їх індивідуальних особливостей і наявних задатків, необхідних для відповідного навчання.

Серед мотивів, які спонукають офіцерів до вдосконалення УД, було виділено такі: потреба у повній реалізації професійного потенціалу (54,1потреба у розвитку (50потреба у вдосконаленні властивостей та рис особистості (42,1потреба у накопиченні теоретичного і практичного досвіду (35,6потреба у професійному зростанні (26,37Водночас, потреба в самоствердженні (16,78та можливість довести цінність власної особистості (20,21є недостатньо значущими.

Таким чином, серед першочергових завдань, які потребують негайного вирішення та зможуть суттєво поліпшити ситуацію професійного навчання офіцерів ОТР, слід назвати ті, що стосуються професійної підготовки: створення сприятливих психологічних умов для комунікативного навчання, здійснення позитивного впливу на мотивацію навчання та психологічну готовність до УД в НАДПСУ.

Існує необхідність створення умов для специфічного змісту навчання в Національній академії Державної прикордонної служби, яке б відображало завдання формування і вдосконалення ділових та особистісних рис офіцерів з метою їх успішної професійної діяльності. Навчання той шлях, що дає можливість офіцеру вдосконалюватися, здобувати нові знання, генерувати ідеї. Цей шлях ми вважаємо ефективним, а, отже, і перспективним у процесі підготовки офіцерів ОТР ще й тому, що він може здійснюватись на основі реконструкції власного досвіду і власних умінь.

У третьому розділі “Емпіричне дослідження психологічних особливостей підготовки офіцерів органів охорони державного кордону до управлінської діяльності – представлено організацію, програму та методи формувального експерименту. Кожен етап психологічної підготовки офіцерів ОТР до управлінської діяльності мав власну мету і був спрямований на реалізацію вузько поставлених завдань, а також передбачав застосування спеціальних методів і прийомів, що забезпечують формування психологічних знань, умінь і навичок офіцера. З цією метою був організований семінар-тренінг, програма і послідовність етапів якого підпорядкована певній логічній схемі, за якою здійснюється пізнання будь-якої проблеми в процесі активного соціально-психологічного навчання: самоусвідомлення проблеми управління та особистісного управлінського потенціалу і шляхів їх реалізації через засвоєння наукових знань про управлінську діяльність як інструмент саморозвитку й розвитку колективу – визначення шляхів і методів вирішення проблеми шляхом програмування професійної діяльності через реалізацію знань та умінь щодо вирішення проблеми в практичній діяльності, тобто перетворення проблеми на досвід.

Слід зазначити, що кожен компонент психологічної готовності офіцерів до управлінської діяльності – емоційно-мотиваційна, когнітивна, операційна та особистісна складові – реалізуються повністю на певному етапі або частково на кожному етапі розробленої нами технології. Так, перший етап технології головним чином зорієнтований на забезпечення розвитку емоційно-мотиваційної складової, але частково одночасно активізується й особистісна та деякою мірою когнітивна складова. Другий етап технології реалізує, насамперед, когнітивну складову, але одночасно з нею у процесі виконання певного виду діяльності продовжує підтримуватися мотивація та розвивається: особистісна складова, яка постійно реалізуються на кожному етапі психологічної підготовки офіцерів до управлінської діяльності. На третьому етапі особистісний компонент проявляється як результат психологічної готовності офіцерів ОТР до управлінської діяльності.

З метою більш чіткого усвідомлення тих змін, які відбулися у наших вибірках, на основі первинних показників було складено таблицю 3. Саме вони дають нам чітку картину того, що значущі зміни відбулися лише в експериментальній групі після завершення формувального впливу (табл. 3).

Вважаємо, що ці зміни пов’язані саме з функціонуванням механізму рефлексії, який підвищив рівень розвитку когнітивної складової учасників тренінгової групи. Також виявлена позитивна динаміка якісних характеристик.

Значно збільшилась кількість категорій яскраво вираженого психологічного змісту та професійно значущих рис (зокрема, при характеристиці Я-реального). Так, найчастіше використовувались офіцерами оперативно-тактичного рівня експериментальної групи: “високий рівень домагань”, “висока – занижена самооцінка”, “механізми самозахисту не дають повністю самореалізуватись”, “професійно мотивований”, “рівень самодисципліни”, “прагнення до професійного самоутвердження”, “життєвий зміст” тощо.

Таблиця 3

Узагальнена таблиця розподілу похідних показників

когнітивної складності обстежуваних на різних етапах експерименту (%)

Групи | Категорії аналізу | Попередній зріз | Підсумковий зріз | Групи

1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 | 3 | 4

К1 | 1 | 33% | 40% | 40% | 53% | 40% | 40% | 33% | 50% | К2

2 – 3 і > | 67% | 60% | 60% | 47% | 60% | 60% | 67% | 50%

Е1 | 1 | 40% | 37% | 47% | 47% | 27% | 23% | 33% | 33% | Е2

2 – 3 і > | 60% | 63% | 53% | 53% | 73% | 77% | 67% | 67%

Аналізуючи результати оцінювання обстежуваними тих рис, які, на їхню думку, мають найважливіше значення для професійної діяльності керівника, нами виявлено значущі відмінності між двома групами (на основі t критерію Стюдента) за характеристиками “особливостей функціонування ДПСУ” та “активності, ініціативності, рішучості, діловитості”. Значну перевагу в представників експериментальної групи виявлено також за такими рисами, як “високий рівень майстерності та наявність професійних здібностей і рис”. Загалом із 24 характеристик, за якими порівнювались представники обох груп, у 83,3% спостерігається переважання в показниках офіцерів експериментальної групи, що також є індикатором ефективності процесу професійної підготовки.

Таким чином, зміст програми та способи здійснення тренінгової роботи повністю відповідали основним принципам концептуальної побудови нашого дослідження. При цьому особливий акцент робився на дотриманні цілісності та послідовності реалізації всіх дослідницьких цілей і завдань.

У результаті проведеної роботи суттєво покращити рівень професійної підготовки керівників ОТР можна завдяки переосмисленню вимог, які висуває сучасний науково-технічний прогрес та нова соціально-психологічна політика до професіограми офіцера ОТР. Одним з актуальних шляхів оптимізації даного процесу ми вважаємо здійснення підготовки офіцера ОТР до УД у вигляді спеціалізованих процедур психологічного тренінгу, засвоєння різноманітних технік професійної діяльності, відпрацювання конкретних ситуацій стосовно діяльності в особливих умовах, що можна вважати доцільним лише за умови їх повної спрямованості на досягнення ефективної взаємодії та співробітництва в колективі. Саме такий шлях дає можливість здійснювати підготовку не тільки через засвоєння теоретичного матеріалу, а й завдяки об’єктивізації та реконструкції власного досвіду, індивідуально-психологічних особливостей, особистісних професійних вмінь та навичок.

Ефект у підготовці офіцерів ОТР спостерігається в тому випадку, якщо вся система формування кадрів управління співвідноситься з національними традиціями, соціокультурним середовищем. Важливо також врахувати рівень взаємодії викладача та слухача ОТР, знання викладачем його психологічних властивостей, вміння правильно діагностувати здібності та риси.

За всієї важливості цих складових, системоутворюючими та основними тут залишатимуться людські ресурси як головний генезис продуктивних сил. Тому знання психології людей, їх потреб і звичок, індивідуально-психологічних рис та психологічної готовності до здійснення управлінської діяльності в умовах охорони державного кордону є важливою складовою фахової підготовки керівника оперативно-тактичного рівня.

ВИСНОВКИ

На підставі теоретико-експериментального дослідження проблеми психологічних особливостей підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня ДПС України до управлінської діяльності можна зробити наступні висновки.

1. Управлінська діяльність ДПС України як соціально-психологічне явище є сукупністю і складною взаємодією різних психологічних конструктів, щонайперше таких, як професійні управлінські цінності, переконання, норми офіцерів ОТР, що зрештою й формують мотиви та моделі управлінської поведінки.

2. У процесі емпіричного вивчення оцінок офіцерами типів управлінської діяльності, які домінують у сучасній ДПС встановлено, що існують значущі закономірні зв’язки між типами управлінської діяльності офіцерів ОТР та соціальними і професійними чинниками, які належать до мезорівня та особистісного рівня. З’ясовано, що психологічна готовність керівника до управлінської діяльності є комплексом мотивів, знань, умінь і навичок, особистісних рис, які забезпечують ефективне формування й розвиток управлінської діяльності, котра охоплює чотири основні компоненти – мотиваційно-емоційний, когнітивний, операційний та особистісний.

3. Підтверджено гіпотезу проте, що суттєвий вплив на ефективність процесу підготовки офіцера оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності здійснюють психологічні особливості самого суб’єкта діяльності, а саме, індивідуально-психологічні особливості та психологічна готовність до управлінської діяльності. Психологічна підготовка офіцера оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності полягає у засвоєнні комплексу наявних і постійно поповнюваних знань, умінь та навичок, формування, перебудови індивідуально-психологічних рис та професійно важливих якостей, вироблення гнучкої соціально-професійної позиції в системі оперативно-службової діяльності.

4. Здійснений психологічний аналіз показує, що нині рівень підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня ДПС України до управлінської діяльності недостатньо узгоджений з вимогами сучасних умов функціонування ДПС України, особливо за показниками спонукальної сфери та психологічними вимогами до управлінської діяльності. Показники контрольної групи не мали значущих відмінностей за позитивним полюсом, до того ж на завершальній стадії експерименту вони зросли до 56,7у порівнянні з 46,7на стадії констатувального експерименту. Кількісні дані повністю узгоджуються з результатами якісного аналізу.

5. У процесі наукового дослідження вдалось виявити та обґрунтувати психологічні особливості підготовки, що забезпечують успішність цього процесу та індивідуально-психологічні показники ефективної підготовки до управлінської діяльності офіцерів оперативно-тактичного рівня органів охорони державного кордону. Це стане можливим при впровадженні в навчально-виховний процес НАДПСУ комплексної цільової програми ефективності підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня ДПС України до управлінської діяльності, що припускає реалізацію системи заходів психологічного та педагогічного впливу з метою підвищення рівня професійної підготовки керівників ОТР; оптимізації підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня ДПС України до управлінської діяльності в умовах повсякденної життєдіяльності.

6. Проведення формувального експерименту підтвердило ефективність запропонованих засобів, зокрема значущі відмінності між офіцерами контрольної та експериментальної груп, зокрема за шкалами “соціального статусу” (tемп. = ,51), “психологічної готовності до здійснення УД” (2,76) – при tемп. = ,66, р ? 0,01), які безпосередньо корелюють з предметами дослідження. У своїх поведінкових стратегіях обстежувані все більшу роль надають психологічній готовності до здійснення УД та приділяють увагу соціально-психологічним особливостям вдосконалення підготовки до УД. Важливим аргументом на користь змісту і форм здійснення нами професійної підготовки стали показники континууму “задоволеності-незадоволеності” специфікою занять з учасниками обох груп. Загалом показники “задоволення” в експериментальній групі зросли майже втричі та досягли 86,7а також майже в чотири рази зменшились за полюсом “незадоволення” і становили всього 10що підтверджує висунуту у досліджені гіпотезу.

7. Оптимізувати процес підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності можна за умови комплексного застосування психологічних засобів, що включають: а) засвоєння системи знань, умінь і навичок; б) реалізацію комплексу заходів (методів, форм і прийомів), які сприяють ефективній підготовці офіцера-керівника до здійснення управлінської діяльності; в) створення сприятливої атмосфери у процесі навчання, організацію ефективної взаємодії учасників і засвоєння ними прийомів управлінської діяльності.

8. Розроблена цільова програма ефективності підготовки офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності має на меті підвищення рівня професійної підготовки керівників ОТР. За своєю структурою програма складається з трьох етапів: проведення комплексного соціально-психологічного обстеження щодо готовності керівника до управлінської діяльності; організація психологічного консультування; долання труднощів у психологічній готовності щодо управлінської діяльності.

9. Ефективною технологією професійної підготовки офіцерів-керівників до здійснення управлінської діяльності є реалізація у навчальному процесі семінару-тренінгу, розроблена програма якого охоплює три основні блоки (інформаційно-пізнавальний, діагностичний, корекційно-розвивальний). Здійснена експериментальна перевірка технології підготовки офіцерів-керівників до УД, результати якої свідчать про ефективність та результативність авторської розробки.

10. Розроблена навчальна програма спецкурсу “Психологічна готовність офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності” ґрунтується на знаннях в галузі соціально-психологічних особливостей управлінської діяльності, культури ділового спілкування в управлінській діяльності, психологічного забезпечення ефективності навчання, добору та формування управлінських кадрів ДПС України. Спецкурс має прикладний характер і дає змогу:– 

оволодіти сучасними та перспективними напрямками психологічних розробок і досліджень з питань психодіагностики, профвідбору, оцінки та управління станами підлеглих, психологічним супроводженням оперативно-службової діяльності;– 

успішно забезпечувати знаннями, навичками та вміннями офіцерів оперативно-тактичного рівня з питань ефективного забезпечення управлінської діяльності ДПС України в цілому.

11. Проведене дослідження дає можливість сформулювати такі рекомендації професорсько-викладацькому складу з удосконалення професійної підготовки офіцерів ОТР ДПС України:– 

з метою підвищення психологічної компетентності офіцерів-випускників ОТР з питань психологічної готовності щодо ефективного здійснення УД начальникам кафедр гуманітарних і соціально-економічних дисциплін НАДПСУ вишукати можливість введення спецкурсу “Психологічна готовність офіцерів оперативно-тактичного рівня до управлінської діяльності” та рекомендувати проведення навчальних занять методом СПТ по забезпеченню реалізації основних компонентів готовності, поглибленні ціннісно-смислових утворень, корегуванню та збагаченню їхньої власної життєвої концепції, особливо її професійні аспекти;– 

на курсах перепідготовки і підвищення кваліфікації запропонувати використання рекомендацій, що вміщені в розробленій комплексній цільовій програмі, та передбачити проведення циклу занять з теми: “Психологічні особливості діагностики і методики ефективної професійної підготовки офіцерів-керівників до здійснення управлінської діяльності”;– 

у кваліфікаційних характеристиках випускників-офіцерів ОТР НАДПСУ та при кадрових переміщеннях доцільно враховувати оцінку їх здібностей та відображати ступінь психологічної готовності до управлінської діяльності;– 

для підвищення психологічної компетентності щодо ефективної підготовки до управлінської діяльності офіцерів оперативно-тактичного рівня органів охорони Державного кордону в системі суспільно-державної підготовки передбачати проведення традиційних і активних форм занять з відповідної проблематики.

Виходячи з актуальності проблеми здійснення ефективної управлінської діяльності офіцера ОТР перспективи подальшого дослідження полягають у поглибленні психологічних знань про ціннісно-мотиваційні засади та стильові характеристики професійної діяльності, в