НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Національна академія наук України
Інститут регіональних досліджень
Дурицька Галина Володимирівна
УДК 338.242:658:339.944
Економічне регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва
Спеціальність 08.00.03 – Економіка та управління
національним господарством
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.
Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор
Бойко Євген Іванович,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
завідувач відділу
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор
Нижник Віктор Михайлович
Хмельницький національний університет,
завідувач кафедри
кандидат економічних наук
Люткевич Ольга Михайлівна
Інститут регіональних досліджень НАН України,
старший науковий співробітник
Захист відбудеться “3” липня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.
Автореферат розісланий “1” червня 2007 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження визначається потребами формування ефективно діючої системи економічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва, оскільки саме від неї значною мірою залежить економічний розвиток країни, добробут населення та його зайнятість.
Однією з умов ефективного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) є використання економічних важелів, які на даний час в Україні використовуються не в повному обсязі і непродуктивно: відсутній механізм дієвого комплексного регулювання розвитку промислового виробництва, який би враховував мінливість зовнішнього середовища та реалізувався на всіх рівнях управління: міжнародному, національному, регіональному та на рівні суб’єктів господарювання.
Проблеми формування системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації розкриті у працях І.Бураковського, А.Гальчинського, О.Гребельника, А.Мокія, Є.Савельєва, В.Сіденка, А. Філіпенка, та ін.; податкові аспекти регулювання зовнішньоекономічної діяльності — у працях А.Крисоватого, В.Суторміної, С.Юрія. Крім того, вплив податкових стимулів на рівень залучення прямих іноземних інвестицій досліджували такі зарубіжні вчені як М.Боскін, Х.Груберт, Н.Пейн, Д.Свенсон, Д.Слумрод, Д.Хартман, Д.Хайнс та ін. Проте в їхніх працях недостатньо окреслений підхід до стимулювання ЗЕД економічними інструментами. Немає також єдності думок серед науковців стосовно ролі податкових стимулів при залученні прямих іноземних інвестицій.
Концепцію становлення стійкої національної економіки і розвитку в напрямку посилення міжнародного конкурентного статусу розробив і обґрунтував М.Портер, продовжили та поширили його дослідження на реалії вітчизняної економіки та українських підприємств В.Адріанов, А.Алимов, О.Амоша, М.Борисенко, П.Гайдуцький, В.Мікловда, М.Ситников. Український досвід у цій сфері є недостатнім, особливо її практичний напрямок. Але, попри це, пряме копіювання зарубіжних моделей стимулювання може призвести до негативних наслідків, а тому потрібне його переосмислення з врахуванням особливостей економіки України.
Крім того, недостатньою мірою вивчаються тенденції, проблеми та досвід підприємств у зовнішньоекономічній діяльності, що не дає можливості детально і всесторонньо проаналізувати дану сферу, а відтак і виробити ефективний інструментарій для оптимізації зовнішньоекономічних зв’язків підприємств, регіону та держави в цілому.
Однією з умов створення і впровадження ефективного механізму економічного регулювання господарської діяльності загалом і зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, є формування системи аналізу. Існуючі дослідження в даній галузі дають можливість різнопланово оцінити зовнішньоекономічну діяльність, але немає чітко сформульованих методів інтегральної оцінки ЗЕД та аналізу зовнішньоекономічної активності.
Слід зазначити, що вихід підприємства на зовнішні ринки або ж розгортання чи розвиток будь-якого іншого виду зовнішньоекономічної діяльності передбачає перш за все розробку відповідної стратегії. Різні аспекти теорії і практики розробки стратегії зовнішньоекономічної діяльності та міжнародного маркетингу розглянуті в численних працях зарубіжних і вітчизняних вчених. До таких досліджень слід віднести роботи О.Білоруса, С.Близнюка, А.Бурша, І.Герчікової, Р.Доула, Ю.Завьялова, Ф.Котлера, А.Кредісова, К.Маккенона, Х.Мінтцберга, Т.Циганкової, А.Чандленра та інших. Крім того, питання управління ефективністю госпродарської діяльності загалом та зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, розкриті у працях П.Бєлєнького, Є.Бойка, М.Жука, В.Нижника, В.Марцина, А.Яковлєва. Проте, існує прогалина у напрацюваннях методичних рекомендацій щодо розробки стратегії ефективного розвитку зовнішньоекономічної діяльності та формування відповідної системи цілей промислового виробництва.
Невирішеність теоретичних питань негативно впливає на їх практичну реалізацію. Недостатні теоретичні розробки зазначених питань, та їх важливість для практики здійснення ЗЕД визначили актуальність проблеми і зумовили вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України, а саме: “Організаційні та економічні основи забезпечення інноваційного розвитку промисловості регіону” (номер державної реєстрації 0102V000428) та “Прогнозування соціально-економічного розвитку регіону обласного рівня” (номер державної реєстрації 0103V004997).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації — розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва економічними інструментами, а також розробка комплексної системи оцінки та стратегії ефективного розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Досягнення цієї мети передбачає виконання комплексу завдань, головними з яких є:
– розкрити сутність економічного регулювання та його роль у системі управління розвитком промислового виробництва;
– визначити особливості застосування та форми впливу економічних важелів регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва;
– визначити передумови та розробити організаційно-економічний механізм розвитку зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва;
– оцінити інвестиційну конкурентноздатність та конкурентне середовище зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних промислових виробництв;
– охарактеризувати стан та розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств України загалом та Львівської області, зокрема;
– виявити зв’язки між окремими показниками зовнішньоекономічної діяльності регіону, розкрити й описати їх характер за допомогою математичного апарату;
– вдосконалити систему оцінки зовнішньоекономічної діяльності підприємств;
– обґрунтувати стратегію ефективного розвитку зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва.
Об’єктом дослідження є стан, структура, тенденції та проблеми зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва та система її регулювання.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних та прикладних аспектів ефективного регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, серед яких необхідно виділити комплексний підхід до вивчення зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва та інструментів її регулювання, системний аналіз (для дослідження проблем стимулювання зовнішньоекономічної діяльності економічними важелями); економіко-статистичний метод (для аналізу й оцінки сучасного стану ЗЕД України загалом та Львівщини, зокрема); метод порівняння (для зіставлення даних щодо динаміки розвитку відповідних показників регіону в цілому та окремих підприємств); метод опитування та графічний метод (для вивчення сучасного стану зовнішньоекономічної діяльності підприємств регіону та опису результатів проведеного опитування); економіко-математичний метод (для дослідження взаємозв’язків між показниками), зокрема кореляційно-регресійний аналіз для виявлення та визначення характеру зв’язку між показниками зовнішньоекономічної діяльності та деякими загальноекономічними показниками Львівської області. Для розрахункової частини роботи використовувалась програма MS Excel (економіко-статистичний, кореляційно-регресійний та графічний аналіз).
Інформаційною та статистичною основою дисертаційної роботи є закони України та інші нормативно-правові акти, дані Державного комітету статистики України, Державної митної служби України, аналітичні та практичні праці українських і зарубіжних вчених щодо проблем регулювання економіки, зовнішньоекономічної діяльності, стратегій розвитку та систем оцінки господарської діяльності, інформація мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних положень економічного регулювання та вдосконаленні організаційно-економічного механізму зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва, а також у теоретико-методологічному обґрунтуванні стратегії ефективного розвитку та вирішенні комплексу питань, пов’язаних з удосконаленням системи оцінки ефективності ЗЕД промислового виробництва.
У результаті наукових досліджень
вперше:
– обґрунтовано поняття механізму економічного регулювання ЗЕД як сукупності економічних форм, методів та інструментів, за допомогою яких стимулюється, координується і регламентується діяльність суб’єктів у сфері зовнішньоекономічних зв’язків відповідно до цілей та завдань;
удосконалено:
– структурно-логічну схему методів та інструментів економічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання, яка повною мірою дозволяє характеризувати набір важелів регулювання та охоплює всі групи сучасних методів (грошово-кредитні, фінансові, валютні, податкові, митно-тарифні, інфраструктурні, інформаційно-маркетингові та промислової політики);
– критерій доцільності виходу суб’єктів господарювання на зовнішній ринок, а саме показник ефекту виходу на зовнішній ринок в розрізі його складових: різниці експортних та внутрішніх цін; різниці обсягу продажу на зовнішньому та внутрішньому ринках та різниці проектних витрат виходу на зовнішній ринок та проекту витрат на вихід з цією ж продукцією на внутрішній ринок;
– інтегральний показник ЗЕД підприємств та методику його розрахунку, а також методику визначення рівня їх зовнішньоекономічної активності;
дістало подальший розвиток:
– організаційно-економічний механізм ЗЕД як, перш за все, система взаємопов’язаних елементів, важелів та механізмів зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів господарювання, що покликана ефективно регулювати ЗЕД з врахуванням впливів зовнішнього середовища та оперативним реагуванням на них відповідними змінами внутрішнього середовища, що спирається в першу чергу на ресурси й цілі ЗЕД, а також на кон’юнктуру внутрішнього та зовнішнього ринку; крім того враховується економічна і організаційна складові, на основі системного аналізу яких і базується планування та регулювання ЗЕД;
– концепція економічного регулювання ефективності ЗЕД промислового виробництва, що включає: економічні регулятори ефективності матеріальних і трудових ресурсів, економічні регулятори взаємовідносин між контрагентами господарського процесу, економічні регулятори розподілу результатів фінансово-господарської діяльності.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційної роботи полягає в розробці системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом використання економічних важелів на різних рівнях управління. Основні положення і рекомендації, сформульовані в дисертації, стосовно комплексної системи оцінки зовнішньоекономічної діяльності та методики розрахунку зовнішньоекономічної активності підприємства розглянуті ТзОВ „Галка-Маркет” і прийняті до впровадження (Довідка від 10.01.2007р.). Використання ТзОВ „Львівський лікеро-горілчаний торговий дім” результатів дослідження стосується процесів комплексної оцінки зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва, обґрунтування та розробки стратегії ефективного розвитку його ЗЕД (Акт від 20.12.2006р.). Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі Львівського банківського інституту Національного банку України при викладанні курсу „Міжнародні фінанси” та „Аналіз інвестиційних проектів”(довідка № 01-15/894 від 03.10.2006р.).
Анкета для дослідження проблем та основних тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств Львівської області може бути використана і в подальших дослідженнях для проведення опитувань в даному регіоні, а також застосована для аналогічних досліджень в інших регіонах України. Методика розрахунку інтегрального показника зовнішньоекономічної діяльності та зовнішньоекономічної активності можуть бути використані для аналізу діяльності окремих промислових виробництв, їх порівняння, вироблення певних нормативних чи планових показників, а також для аналізу їх динамічних зрушень. Одержані результати дослідження можуть бути використані органами державної влади і управління України в процесі формування засад політики стосовно зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва (на всіх рівнях), а також підприємцями з наступним отриманням позитивного ефекту за умови їх комплексного впровадження.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням. Всі представлені в роботі наукові результати отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, що є результатом власної роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи апробовувались на: науково-практичній конференції „Проблеми розвитку фінансової системи та обліку” (м. Львів, 28 березня 2002 р.); науковій конференції „Стратегія соціально-економічного розвитку України і формування механізмів зростання” (м. Львів, 2004р.); міжнародній науково-практичній конференції „Стратегічний розвиток регіону — економічне зростання та інтеграція” (м. Чернівці, 11-12 травня 2006 року); науково-практичній конференції „Теорія та практика державного управління в умовах євроінтеграції” (м. Луцьк, 8-9 червня 2006 р.), а також на спільному науковому семінарі Інституту регіональних досліджень НАН України та Львівського банківського інституту НБУ України „Економічне регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств” (м. Львів, 11 січня 2007 року).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць (8 праць автор опублікував одноосібно) загальним обсягом 2,33 д.а., в тому числі 7 статей у фахових журналах.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, 21 додатку. Зміст роботи викладено на 166 сторінках друкованого тексту, проілюстровано у 8 таблицях, 20 рисунках. Список використаних джерел на 14 сторінках налічує 196 найменувань.
Основний зміст роботи
У першому розділі “Теоретико-методологічні основи економічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва” досліджено суть і роль економічного регулювання в системі управління, проаналізовано особливості економічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва в сучасний період, а також економічні важелі розвитку даного виду діяльності.
Під системою управління розвитком промислового виробництва запропоновано розуміти комплекс взаємопов’язаних, взаємодоповнюючих і узгоджених методів, форм і засобів управління (в т.ч. регулювання), що використовується органами управління, управлінським апаратом на макро- і мікрорівнях і покликані вдосконалити еволюцію суб’єктів господарювання для забезпечення сталого соціально-економічного зростання. Система управління розвитком промислового виробництва у вищезгаданому контексті розглядається як сукупність методів впливу на цей розвиток, які мають свій прояв у відповідних формах та реалізуються на різних рівнях: міжнародному, національному, регіональному та рівні суб’єктів господарювання.
Збільшення кількості суб’єктів ЗЕД, поява нових форм і методів її реалізації, а також ускладнення та динамізація зовнішньоекономічних операцій об’єктивно зумовили формування системи регулювання ЗЕД, яка являє собою сукупність взаємопов’язаних принципів, норм, правил і процедур впливу на формування відповідної ефективної сфери діяльності за допомогою політичних, економічних, фінансових, правових та адміністративних інструментів. Під регулюванням ЗЕД розуміють систему заходів, що поєднують пряме законодавче регулювання експортної та імпортної діяльності підприємств з економічними важелями (податки, ставки мита, декларування товарів, обов’язковий продаж частки валюти і т.д.), і яка покликана захистити і покращити структуру внутрішнього ринку.
Автором запропоновано трактування механізму економічного регулювання ЗЕД, як сукупності економічних форм, методів та інструментів, за допомогою яких стимулюється, координується і регламентується діяльність суб’єктів у сфері зовнішньоекономічних зв’язків відповідно до цілей та завдань. Методологічною основою економічного регулювання ЗЕД визначено пізнання і свідоме використання економічних законів, специфічних закономірностей ринкової трансформації, а також конкретних особливостей розвитку.
Невід’ємною частиною господарського механізму є економічні важелі — інструменти управління економікою, які допомагають змінювати стан об’єкта, здійснювати регулювання для досягнення певних економічних результатів, тобто це засоби та методи управління народним господарством за допомогою фінансово-кредитних інструментів, податків, регулювання цін і використання тарифів, амортизації, бюджетної політики та ін.
Економічні важелі регулювання ЗЕД класифікують за різними напрямками. Поряд із розподілом методів зовнішньоекономічного регулювання на економічні та адміністративні, принципова відмінність між якими полягає в засобі впливу на ЗЕД через ринкові відносини чи адміністративні заходи, існує також інша класифікація — тарифні й нетарифні методи. До тарифних методів відносять мито, зафіксоване у вигляді митного тарифу, до нетарифних — усі інші методи. У свою чергу, нетарифні методи пропонується згрупувати за наступними напрямками: грошово-кредитні, фінансові, валютні, податкові, інфраструктурні, інформаційно-маркетингові та методи промислової політики. Тому, було об’єднано ці дві класифікації в рамках єдиної структурно-логічної схеми методів економічного регулювання ЗЕД промислового виробництва (рис. 1). Кожен метод регулювання запропоновано розглядати з точки зору набору інструментів його реалізації.
Варто зазначити, що використання тих чи інших методів, інструментів чи важелів механізму економічного регулювання ЗЕД промислового виробництва насамперед залежить від конкретної економічної ситуації та напрямків і мети зовнішньоекономічної політики. Однак досягти бажаного результату можна лише при використанні відповідного інструментарію. Тому концептуальний підхід до визначення методів, інструментів і важелів розвитку ЗЕД має дуже важливе значення і дає змогу найефективніше регулювати її. Вище перераховані економічні методи і, відповідно, інструменти регулювання повинні реалізуватися системно і сформувати певний механізм розвитку ЗЕД промислового виробництва.
У другому розділі “Сучасна практика економічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва” досліджено передумови та організаційно-економічний механізм розвитку, систему конкурентноздатності та конкурентне середовище зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва, а також проаналізовано розвиток, тенденції і проблеми зовнішньоекономічної діяльності підприємств України загалом та Львівщини зокрема.
Значна увага при вивченні передумов, що формують розвиток ЗЕД, приділена аналізу зовнішнього середовища, як складного, багатофакторного явища, оскільки воно вимірюється дією значного числа чинників, помноженого на багатоваріантність кожного з них. Щодо завдання економічного регулювання ЗЕД підприємств фактори зовнішнього середовища поділені на фактори прямого і непрямого (побічного) впливу з виділенням регіональних, загальнодержавних і міжнародних.
Об’єднавши економічну та організаційну складові розвитку зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва, сформульовано загальну характеристику організаційно-економічного механізму ЗЕД. Це, перш за все, система взаємопов’язаних елементів, важелів та механізмів зовнішньоекономічних зв’язків підприємства, що покликана ефективно управляти ЗЕД, враховуючи впливи зовнішнього середовища та оперативно реагуючи на них відповідними змінами внутрішнього середовища. Організаційно-економічний механізм ЗЕД промислового виробництва спирається в першу чергу на ресурси та цілі ЗЕД, а також на кон’юнктуру як внутрішнього, так і зовнішнього ринку. Крім того, враховується економічна та організаційна складові, на основі системного аналізу яких і базується планування та регулювання ЗЕД підприємства.
Міжнародна конкуренція виступає одним з ринкових чинників, що визначають поведінку суб’єктів господарювання. Конкуренція на зовнішньоекономічному ринку впливає на промислове виробництво, головним чином, через чотири основні фактори (вимоги): якість товарів, робіт і послуг; постійна зміна асортименту і номенклатури товару; підвищення ефективності витрат на виробництво і реалізацію товару; маркетинг. Відповідно до них підприємство веде пошук шляхів підвищення якості товарів, розширює їх асортимент і номенклатуру (або визначає ключові товари), шукає напрями зниження витрат на виробництво і підвищення його ефективності, здійснює вибір маркетингової стратегії. Ці групи заходів взаємопов’язані між собою і є реакцією на вплив конкурентного середовища.
В свою чергу, конкурентне середовище також може виступати об’єктом впливу. Зокрема, економічне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у вигляді стимулів та обмежень на різних рівнях чинить певний вплив на конкурентне середовище. Засоби економічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності за своїм впливом на конкурентне середовище є неоднорідними та представлені у вигляді трьох груп: 1) засоби, що одночасно впливають на всі конкуруючі між собою суб’єкти ЗЕД; 2) засоби, внаслідок застосування яких створюються специфічні умови ЗЕД для певних суб’єктів підприємницької діяльності через суб’єктивні та об’єктивні обставини; 3) механізми, які обумовлюють альтернативність господарської поведінки підприємства в рамках чинного законодавства, зокрема спрощена система оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва. Тому, механізм впливу економічного регулювання ЗЕД на конкурентні переваги підприємства визначається характером засобів регулювання.
Аналіз узагальнених показників зовнішньоекономічної діяльності України показав, що протягом останніх років відбувається стабільне нарощування обсягів зовнішньої торгівлі: експорт та імпорт товарів і послуг стабільно зростають в середньому на 19% щорічно і з 2000 р. по 2006 р. їх обсяги збільшилися в 2,4 рази.
Зовнішня торгівля товарами має чітко виражене географічне спрямування: на зовнішньоторговельний оборот з країнами СНД припадає 39,4%, з країнами Європи — 33,4%, Азії — 18,5%, Америки — 4,4%. Основною складовою товарної структури українського експорту, як і раніше, є чорні метали. Основними причинами незадовільної товарної структури ЗЕД є низька ефективність виробництва, висока енерго- та металомісткість продукції, відсталість технологічної бази більшості галузей економіки. На сьогоднішній день експорт концентрується у секторах, які характеризуються переважно ціновою конкуренцією, тобто не технологічний рівень виробництва чи якісні характеристики товару, а ціна виступає провідним фактором конкурентоспроможності. Таким чином існує нагальна необхідність кардинальної зміни структури зовнішньої торгівлі, зокрема збільшення в експорті питомої ваги продукції високотехнічних галузей економіки Це неможливо реалізувати без застосування таких інструментів економічного регулювання, як страхування, кредитування експорту та надання податкових пільг експортерам певних товарів. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в Україну мають стійку тенденцію до зростання і за останні 11 років їх обсяги збільшилися в 18 разів. На початок 2006 року ПІІ в економіці України склали 9047,0 млн. дол. США.
Питома вага Львівської області досить невисока в загальному обсязі ЗЕД держави в цілому. Однак в зовнішньоекономічних зв’язках регіону існує тенденція до відносного їх розширення та поглиблення. Географічна структура зовнішньої торгівлі підприємств Львівщини суттєво відрізняється від відповідних характеристик загальнонаціонального масштабу. Це пояснюється, по-перше, географічним розташуванням регіону, по-друге, налагодженістю тісніших господарських зв’язків з економічними агентами європейських країн.
З метою доповнення динамічного та структурного аналізу розвитку зовнішньоекономічної діяльності автором було застосовано ще й кореляційно-регресійний аналіз, який дав можливість виявити залежності між економічними величинами та їх характер, описати кількісне вираження зв’язків.
Для виявлення зв’язку між досліджуваними показниками ЗЕД по Львівській області був розрахований коефіцієнт кореляції для відповідних масивів даних, який свідчить про існування тісного зв’язку між наступними парами показників:
– валова додана вартість за фактичними цінами та прямі іноземні інвестиції (r = 0,9849);
– продукція промисловості та прямі іноземні інвестиції (r =0,9139);
– інвестиції в основний капітал та прямі іноземні інвестиції (r =0,9520);
– експорт товарів та прямі іноземні інвестиції (r =0,9389);
– експорт товарів і послуг та прямі іноземні інвестиції (r =0,9303);
– експорт товарів та продукція промисловості (r =0,9448);
– кількість підприємств готельного господарства та кількість іноземних туристів (r =0,9640).
Між іншими досліджуваними змінними зв’язок або відсутній або носить нелінійний характер. Аналіз коефіцієнта кореляції, на жаль, не дає уявлення про те, яким чином змінні пов’язані. Тому був використаний регресійний аналіз як метод статистичного аналізу для пояснення кількісних змін певної залежної змінної зі зміною однієї чи кількох незалежних змінних. Його мета полягала не тільки в кількісному вимірюванні міри впливу пояснювальних змінних на залежну змінну, але також в уточненні характеру зв’язку між ними. За допомогою відповідних програмних засобів аналізу даних було досліджено зв’язки між вищезгаданими показниками. Узагальнені дані дослідження зв’язку між величинами наведені в табл.1. В рівнянні регресії ? — випадковий залишковий член (залишки), що містить у собі об’єднаний ефект впливу всіх змінних, які явно не включені в рівняння регресії, але мають вплив на величину. Як видно з рівнянь регресії (табл. 1.) b-коефіцієнти, які відображають вплив рівня незалежної змінної на формування рівня залежної змінної, є значними, а отже їх можна вважати базовими важелями регулювання відповідних величин. Зокрема, вагомим фактором зростання виробництва, збільшення обсягу інвестицій в основний капітал, а також розвитку зовнішньої торгівлі є прямі іноземні інвестиції.
Для вивчення проблем зовнішньоекономічних зв’язків підприємств регіону автором було проведено опитування, в результаті якого було виявлено основні характеристики та тенденції зовнішньоекономічної діяльності підприємств Львівщини.
Третій розділ дисертаційного дослідження “Напрямки вдосконалення економічного регулювання розвитку зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва” присвячений вдосконаленню комплексної системи оцінки зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва та обґрунтуванню стратегії її ефективного розвитку.
Таблиця 1
Результати дослідження залежностей між показниками загальноекономічного та зовнішньоекономічного характеру Львівської області у 1995-2005 рр.
№ п/п | Залежна змінна
(Yі) | Незалежна змінна
(Xі) | Рівняння регресії
1. | Валова додана вартість за фактичними цінами (Y1) | Прямі іноземні інвестиції (Х1) | 2. | Обсяг випуску промислової продукції (Y2) | Прямі іноземні інвестиції (Х2) | 3. | Обсяг інвестицій в основний капітал (Y3) | Прямі іноземні інвестиції (Х3) | 4. | Експорт товарів (Y4) | Прямі іноземні інвестиції (Х4) | 5. | Експорт товарів і послуг (Y5) | Прямі іноземні інвестиції (Х5) | 6. | Експорт товарів (Y6) | Обсяг випуску промислової продукції (Х6) | 7. | Кількість підприємств готельного господарства (Y7) | Кількість іноземних туристів (Х7) |
Запропонована система аналізу показників ЗЕД передбачає дослідження показників від І до IV рівня (в залежності від ступеня узагальнення та впливу на кінцеву (інтегральну) ефективність ЗЕД) в динаміці за видами і формами діяльності, що дає можливість комплексного підходу для визначення основних напрямків та важелів ефективного економічного регулювання даного виду діяльності підприємства.
Пропонується ефект створення експортного виробництва розраховувати з врахуванням фактора часу та впливу інфляції:
(1) | де:
Еек.-в-ва — економічний ефект створення і реалізації експортних товарів;
Pек.t — контрактна ціна одиниці експортної продукції в t-му році, грн./од.;
Qек.t — обсяг реалізації експортної продукції в t-му році, од.;
КВt — коефіцієнт купівельної спроможності валюти як результат виручки від експорту продукції в t-му році, (відносні одиниці — в.о.);
Ккр. — коефіцієнт кредитного впливу, в.о.;
Кt — капітальні вкладення, необхідні для організації експортного виробництва, створення збутової мережі, підготовки персоналу, придбання технології тощо в t-му році, грн.;
Сt — поточні витрати на виробництво та збут продукції (собівартість), в t-му році, грн.;
Пt — податкові відрахування в t-му році, грн.
Т — загальний період оцінки;
І — індекс інфляції;
r — норма приведення (дисконту);
Відповідно, формула економічної ефективності запропонована в наступному вигляді:
(2) | де:
ЕЕек.-в-ва — економічна ефективність створення експортного виробництва.
Автором обґрунтована доцільність розрахунку ефекту виходу підприємства на зовнішній ринок, який повинен враховувати, по-перше, різницю в цінах та можливих обсягах реалізації на зовнішньому та внутрішньому ринках, а по-друге, різницю у витратах на створення збутової мережі, поточних витратах, витратах на вивчення ринку та на рекламу, витратах у податкових платежах і т.д., по-третє, фактор часу та інфляцію, якщо мова йде про тривалий зовнішньоекономічний проект. Цей показник повинен відображати вигоди (або ж ефект), які отримає підприємство при реалізації своєї продукції на зовнішньому ринку порівняно з повною орієнтацією на внутрішній ринок.
Отже, врахувавши всі основні складові узагальненого критерію, можна стверджувати, що ефект виходу підприємства на зовнішній ринок описується наступним чином:
(3) | де:
Евих.зовн.р. — ефект виходу підприємства на зовнішній ринок.
Зз, Зв — загальні витрати альтернативних проектів в t-му періоді, орієнтованих на зовнішній та внутрішній ринки відповідно, грн.;
і — порядковий номер досліджуваного товару;
N — загальна кількість позицій номенклатури досліджуваного товару.
Якщо підприємство виходить на зовнішній ринок з декількома товарами, то важливо оцінити доцільність виходу за кожним окремим товаром (і). Показник ефекту виходу підприємства на зовнішній ринок доцільно використовувати для порівняння і вибору двох і більше альтернативних зарубіжних ринків. Економічно обґрунтованим буде вибір того ринку, ефект виходу на який буде більшим (за умови що він додатний). Показник Евих.зовн.р. є узагальненим критерієм доцільності виходу підприємства на зовнішні ринки і крім того, відображає основні важелі економічного регулювання експортної та виробничої діяльності підприємства. Показник Евих.зовн.р. може використовуватися і для аналізу та вибору альтернативних ринків або ж іноземних партнерів.
Інтегральний показник зовнішньоекономічної діяльності підприємства запропоновано представити наступним чином: |
(4) | де:
Zінт. — інтегральний показник ЗЕД;
Еі,t — економічний ефект і-го виду зовнішньоекономічної діяльності підприємства в t-му періоді, грн.;
t — період оцінки ЗЕД підприємства;
N — кількість розрахованих показників Еі (видів ЗЕД конкретного підприємства).
Перелік основних характеристик Еі (в залежності від здійснюваних підприємством зовнішньоекономічних операцій) складається з наступних показників економічного ефекту: експорту товарів і/або послуг; імпорту товарів і/або послуг; операцій з давальницькою сировиною; товарообмінних (бартерних) операцій; експорту ліцензій; імпорту ліцензій; експорту капіталу; імпорту капіталу; створення експортного виробництва тощо. Даний показник є найбільш узагальнюючим і може служити критерієм для порівняння результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємств, аналізу динамічних зрушень ЗЕД одного підприємства за різні періоди діяльності, окремих підприємств певної галузі, одного профілю діяльності.
Важливе значення для аналізу зовнішньоекономічної діяльності, як складової господарської діяльності підприємства, має визначення рівня його зовнішньоекономічної активності. Цей показник має відображати не просто частку зовнішньоторговельного обороту в загальному обсязі продажу підприємством товарів і послуг, а й приріст відповідних показників. Тому, для оцінки зовнішньоекономічної активності підприємства пропонується використати наступну формулу:
(5) | де:
АЗЕ — інтегральний динамічний показник активності ЗЕД;
Рi,t — значення і-го показника, розрахованого для конкретного підприємства в t-му періоді;
Рj,t — значення j-го показника, розрахованого для підприємства в t-му періоді;
t — період оцінки активності ЗЕД;
В чисельнику відображені показники (Рі), що характеризують кількісне вираження всіх напрямків ЗЕД підприємства. Дана формула дає можливість врахувати особливості діяльності практично будь-якого підприємства, яке займається ЗЕД, оскільки кількість показників (Рі) змінна і залежить від профілю господарювання, кількості форм і методів ЗЕД. В знаменнику формули (5) повинні знайти своє відображення загальногосподарські показники підприємства (Рj) Показник зовнішньоекономічної активності підприємства АЗЕ доцільно використовувати для аналізу зміни активності ЗЕД підприємства в часі, а також для порівняння відповідної характеристики окремих підприємств. Крім того, показник зовнішньоекономічної активності АЗЕ за умови, що підприємство співпрацює з партнерами з різних країн, слід розрахувати для кожної країни окремо, тобто в формулі (5) показники (Рі) відображають обсяги конкретних форм ЗЕД за конкретними країнами.
Під стратегією ефективного розвитку ЗЕД промислового виробництва пропонується розуміти узагальнюючу модель дій, які потрібні для досягнення визначених цілей шляхом координації і розподілу його ресурсів, формування системи довгострокових цілей зовнішньоекономічної діяльності та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення, і цілісну систему взаємопов’язаних рішень, які спрямовані на розвиток процесів взаємодії умов внутрішнього і зовнішнього середовища, визначення на цій основі якісно нових завдань.
Вихідною точкою розробки стратегії ефективного розвитку ЗЕД промислового виробництва є комплексний аналіз його середовища, яке, в свою чергу, складається з макрооточення, безпосереднього оточення (мезооточення) та внутрішнього середовища підприємства. Дослідження середовища пропонується завершити SWOT-аналізом, що передбачає вивчення сильних та слабких сторін промислового виробництва, можливостей та перешкод, які містяться в зовнішньому середовищі, та визначення ланцюгових зв’язків між цими двома групами чинників. Це дасть можливість, використовуючи можливості та сильні сторони, нейтралізуючи перешкоди та уникаючи слабких сторін, забезпечити систему цілей ЗЕД промислового виробництва.
Комплексна система оцінки передбачає визначення сильних і слабких сторін ЗЕД на основі аналізу показників економічного ефекту та економічної ефективності кожного виду зовнішньоекономічної операції. Вона робить можливими виявлення резервів розвитку та мінімізацію витрат ЗЕД, а також оптимізацію структури зовнішньоекономічних операцій.
Центральною ланкою процесу розробки стратегії ефективного розвитку ЗЕД промислового виробництва є формування системи його цілей. На основі комплексного аналізу середовища підприємства, стану і розвитку його ЗЕД та прогностичного забезпечення розробки стратегії визначаються глобальні цілі підприємства (місія, генеральна мета), що служать вихідною базою для встановлення пріоритетних напрямків виробничо-господарської діяльності.
В кількісному вимірі головна мета реалізації стратегії може бути визначена, як досягнення оптимального з точки зору маркетингу, фінансів, виробництва, кадрів співвідношення затрат та вигод від ЗЕД в довготривалій перспективі. Підкреслимо, що досягнення поставленої генеральної мети можливе тільки за умови комплексного підходу і поетапного виконання всіх цілей різних рівнів та напрямків.
Виконання поставлених цілей передбачає розробку стратегічних, поточних та оперативних планів за кожним з напрямків та їх узгодження за декількома зрізами: часовим, функціональним, ресурсним та виконавчим. Логічним завершенням процесу розробки і втілення стратегії ефективного розвитку ЗЕД є створення постійно діючої системи контролю за виконанням поставлених завдань, яка повинна охоплювати чітко визначений об’єкт контролю, вимоги до параметра об’єкта контролю та надійність функціонування „зворотного зв’язку” між органами керівництва та об’єктами контролю щодо своєчасності, надійності та змісту отриманої контрольної інформації.
Висновки
Результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновки, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:
1. Під системою управління розвитком промислового виробництва пропонується розуміти комплекс взаємопов’язаних, взаємодоповнюючих і узгоджених методів, форм і засобів управління (в т.ч. регулювання), що використовується органами управління, управлінським апаратом на макро-, мезо- і мікрорівнях і покликані вдосконалити еволюцію суб’єктів промислового виробництва для забезпечення сталого соціально-економічного зростання.
2. Економічне регулювання розглядається як цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Механізм економічного регулювання ЗЕД пропонується розглядати через сукупність економічних форм, методів та інструментів, за допомогою яких стимулюється, координується і регламентується діяльність суб’єктів у сфері зовнішньоекономічних зв’язків відповідно до цілей та завдань.
3. Важелі економічного регулювання ефективності зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва передбачають забезпечення сприяння підприємництву та розширення сфери його здійснення, залучення підприємств до міжнародного поділу праці, а також сприяють соціальному захисту населення, підтримці бюджетів різних рівнів. У зв’язку з цим здійснення процесу економічного регулювання відбувається як безпосередньо на кожному окремому підприємстві (безпосереднє регулювання), так і на національному рівні (рівні держави та регіону), а також на міжнародному рівні.
4. Організаційно-економічний механізм ЗЕД трактується як система взаємопов’язаних елементів, важелів та механізмів зовнішньоекономічних зв’язків промислового виробництва, що покликана ефективно управляти ЗЕД, враховуючи впливи зовнішнього середовища та оперативно реагуючи на них відповідними змінами внутрішнього середовища. Організаційно-економічний механізм ЗЕД промислового виробництва спирається в першу чергу на ресурси та цілі ЗЕД, а також на кон’юнктуру як внутрішнього, так і зовнішнього ринку. Крім того, враховується економічна та організаційна складові, на основі системного аналізу яких і базується планування та регулювання ЗЕД промислового виробництва.
5. Конкуренція на зовнішньоекономічному ринку впливає на промислове виробництво головним чином, через чотири основні фактори (вимоги): якість товарів, робіт і послуг; постійна зміна асортименту і номенклатури товару; підвищення ефективності витрат на виробництво і реалізацію товару; маркетинг. Засоби економічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності за своїм впливом на конкурентне середовище є неоднорідними та можуть бути представленими у вигляді трьох груп: засоби, що одночасно впливають на всі конкуруючі між собою суб’єкти ЗЕД; засоби, внаслідок застосування яких створюються специфічні умови ЗЕД для певних суб’єктів підприємницької діяльності через суб’єктивні та об’єктивні обставини; механізми, які обумовлюють альтернативність господарської поведінки підприємства в рамках чинного законодавства. Механізм впливу економічного регулювання ЗЕД на конкурентні переваги промислового виробництва визначається характером засобів регулювання.
6. Протягом останніх років відбувається стабільне нарощування обсягів зовнішньої торгівлі. Необхідність завоювання конкурентних позицій на світових ринках з опорою на використання власних переваг і наявного потенціалу зумовили впродовж усіх років незалежності розвиток національної конкурентоспроможності в Україні за сценарієм найпростішої моделі — моделі ствердження та виживання у жорсткому конкурентному середовищі на основі факторів виробництва. На сьогоднішній день експорт концентрується у секторах, які характеризуються переважно ціновою конкуренцією, тобто не технологічний рівень виробництва чи якісні характеристики товару, а ціна виступає провідним фактором конкурентоспроможності. Географічна структура зовнішньої торгівлі підприємств Львівщини суттєво відрізняється від відповідних характеристик загальнонаціонального масштабу. Це пояснюється, по-перше, географічним розташуванням регіону, по-друге, налагодженістю тісніших господарських зв’язків з економічними агентами європейських країн.
7. Запропонована система комплексного аналізу показників зовнішньоекономічної діяльності підприємства передбачає їх дослідження за наступними напрямками: вертикальний аналіз; горизонтальний (трендовий) аналіз; вивчення особливостей показників за видами і формами. Система аналізу показників ЗЕД передбачає дослідження показників від І до IV рівня в динаміці *за видами і формами діяльності, що дає можливість комплексного підходу для визначення основних напрямків та важелів ефективного економічного регулювання даного виду діяльності підприємства.
8. Запропоновані формули для розрахунку економічного ефекту та ефективності експортного виробництва враховують експортну ціну, кількість товару, що може бути продана або була продана підприємством на експорт, вплив валютного курсу, вплив умов розрахунку за експортований товар, а також обсяг капітальних витрат для створення даного виробництва та збутової мережі, інших витрат, пов’язаних з виробництвом та реалізацією, відрахування в бюджет, а також індекс інфляції та вплив фактора часу.
9. Для комплексного аналізу запропонований інтегральний показник зовнішньоекономічної діяльності підприємства, який базується на економічному ефекті кожного виду ЗЕД та враховує їх динаміку. Даний показник знаходить своє практичне застосування у комплексному порівнянні результатів ЗЕД окремих підприємств, аналізу динамічних зрушень одного підприємства за різні періоди діяльності, окремих підприємств певної галузі, одного профілю діяльності тощо. Розроблена методика розрахунку рівня зовнішньоекономічної активності відображає не просто частку зовнішньоторговельного обороту в загальному обсязі продажу підприємством товарів і послуг, а й приріст відповідних показників.
10. Під стратегією ефективного розвитку ЗЕД промислового виробництва пропонується розуміти узагальнюючу модель дій, які потрібні для досягнення визначених цілей шляхом координації і розподілу ресурсів підприємства, формування системи довгострокових цілей зовнішньоекономічної діяльності підприємства та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення, і цілісну систему взаємопов’язаних рішень, які спрямовані на розвиток процесів взаємодії умов внутрішнього і зовнішнього середовища, визначення на цій основі якісно нових завдань. Пріоритетом зовнішньоекономічної стратегії як системи певних дій повинен бути ефективний розвиток ЗЕД промислового виробництва, тобто довгострокове і динамічне покращення його позиції на світовому ринку, а не короткострокові вигоди. Основні стадії розробки стратегії пропонується уніфікувати і застосовувати, враховуючи специфіку діяльності кожного конкретного промислового виробництва.
Список опублікованих праць за темою дисертації
В наукових фахових виданнях:
1. Дурицька Г.В. Проблеми регулювання зовнішньоторговельних відносин України / Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України (Збірник наукових праць). Вип. 5. В 3-х ч. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. — Ч. ІІ. — Львів, 2003. — С. 263-269.
2. Дурицька Г.В. Особливості економічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств у перехідний період / Вісник Львівської комерційної академії. — Серія економічна, випуск 15 — Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2004. — с.307-311.
3. Дурицька Г.В. Зовнішньоекономічна діяльність: стан,
