МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Дугінець Ганна Володимирівна
УДК 339.92:332.025.12
РЕГУЛЮВАННЯ ТРАНСАКЦІЙНИХ ВИТРАТ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і міжнародні
економічні відносини
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк – 2007
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Придніпровській державній академії будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).
Науковий керівник: |
доктор економічних наук, професор
Орловська Юлія Валеріївна,
Придніпровська державна академія будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України
(м. Дніпропетровськ),
завідувач кафедри міжнародної економіки
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, доцент Гладій Ірина Йосипівна, Тернопільський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри міжнародної економіки, фінансово-кредитних відносин і маркетингу;
кандидат економічних наук, доцент Воронова Олена Вікторівна, Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри міжнародних економічних відносин.
Захист відбудеться 30 листопада 2007 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.
Автореферат розісланий “26” жовтня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
д.е.н., доцент С.П.Калініна
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку світового господарства економічне зростання країни багато в чому визначається ефективністю її взаємодій у процесі міжнародної економічної інтеграції. Але різні рівні економічного розвитку суб’єктів інтеграції та наявність суперечностей існуючих інтеграційних взаємодій обумовлюють високий рівень витрат, що виникають при цих взаємодіях. Причому рівень зазначених витрат залежить від обраних заходів їх регулювання.
Набуття Україною незалежності поряд з іншими ключовими питаннями стратегії розвитку держави також зумовило необхідність вирішення питань участі країни у міжнародному розподілі праці та інтеграційних об’єднаннях різної спрямованості. Наближення Європейського Союзу безпосередньо до кордонів України актуалізує проблему її взаємовідносин з країнами-членами цього інтеграційного угруповання, що створює передумови для широкомасштабного співробітництва та пошуку нових форм економічної взаємодії, враховуючи, по-перше, особливості поглиблення і розширення міждержавних відносин на континенті, а по-друге, трансакційні витрати міжнародної економічної інтеграції, що формуються під час цих процесів. У зв’язку з цим виникає потреба у розробці комплексного підходу до регулювання витрат інтеграційних взаємодій.
Дослідженню питань трансакційних витрат присвячено праці відомих вітчизняних та зарубіжних учених: С.Архієреєва, І.Бочана, І.Барцеля, Дж.Б’юкенена, О.Вільямсона, Г.Демсеця, Дж.Джоунсона, К.Ерроу, Р.Коуза, У.Ніколсона, Д.Норта, Р.Капелюшнікова, І.Коропецького, В.Кокорєва, С.Малахова, В.Тамбовцева, А.Шастітко. Основні положення щодо проблем формування та регулювання економічних взаємодій в умовах міжнародної інтеграції викладені у наукових працях О.Білоруса, І.Бузько, О.Воронової, В.Геєця, І.Гладій, В.Інозем-цева, А.Поручника, А.Кредісова, О.Кредісова, Ю.Макогона, С.Соколенка, А.Філіпенка.
Незважаючи на численні наукові дослідження різних аспектів формування витрат інтеграційних взаємодій, питання регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції, особливостей їх формування при функціонуванні розвинутих інтеграційних угруповань залишаються недостатньо розробленими, що обумовлює актуальність теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Придніпровської державної академії будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України в рамках теми “Інвестиційні та інноваційні складові економічного зростання в умовах світових інтеграційних процесів” (номер держреєстрації 0106V005335) – автором визначено сутність та основні види трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції; розкрито особливості формування цих витрат при функціонуванні ЄС, ОЧЕС, ГУАМ та ЄЕП з виокремленням особливостей формування цих витрат для України.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методологічних основ і розробка науково-практичних рекомендацій щодо регулювання трансакційних витрат в умовах міжнародної економічної інтеграції.
Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:
визначити сутність та особливості формування трансакційних витрат у контексті міжнародної економічної інтеграції;
класифікувати основні види витрат інтеграційних взаємодій;
дослідити механізм формування трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції та їх регулювання в сучасних умовах;
запропонувати загальні та часткові індикатори, які характеризують динаміку рівня зазначених витрат;
проаналізувати сучасні тенденції формування витрат інтеграційних взаємодій у рамках ЄС, ОЧЕС, ЄЕП та ГУАМ;
розкрити особливості і можливості удосконалення інституційного середовища України у контексті інтеграції до світового господарства;
визначити рівень трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції України на основі використання інтегрально-індексного підходу;
запропонувати напрямки удосконалення регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції України.
Об’єктом дослідження є процес формування трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції.
Предметом дослідження є механізм регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції на сучасному етапі розвитку світового господарства.
Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, роботи вітчизняних і зарубіжних учених-економістів у сфері міжнародних економічних відносин.
У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: аналізу та синтезу, індукції та дедукції, метод єдності історичного та логічного (для визначення сутності трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції); структурно-функціональний метод (для дослідження структури означених витрат та механізму їх формування); компаративний підхід (для оцінки рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції у суб’єктів інтеграційних взаємодій); позитивний та нормативний підходи (для розробки науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції в Україні); статистичний, економіко-математичний і порівняльний аналіз (для порівняння часткових індикаторів рівня витрат інтеграційних взаємодій).
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України з питань міжнародних економічних відносин, офіційні звіти й аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, українські та зарубіжні статистичні збірники, результати досліджень вітчизняних і зарубіжних учених стосовно проблем регулювання міжнародної економічної інтеграції, результати власних досліджень та спостережень автора.
Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні теоретико-методологічних положень і розробці науково-практичних рекомендацій щодо регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції.
Конкретні наукові результати, що характеризують новизну проведеного дослідження, полягають у такому:
вперше:
надано визначення категорії “трансакційні витрати міжнародної економічної інтеграції”, під якими автор розуміє витрати відносин між суб’єктами інтеграції з приводу ефективності інтеграційних взаємодій, що дозволяє розширити типологію трансакційних витрат у теоретичному аспекті й удосконалити визначення наслідків міжнародної інтеграції в практичному аспекті;
запропоновано механізм регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції як сукупність форм і методів інтеграційних взаємодій, принципів, стимулів та інтересів суб’єктів міжнародної інтеграції, який поєднує об’єктивну (інтеграційні відносини та дію законів і закономірностей міжнародної економічної інтеграції) та суб’єктивну (заходи щодо коригування трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції, відповідні форми, принципи, мотиви та стимули) складові;
удосконалено:
класифікацію трансакційних витрат у контексті міжнародної інтеграції за змістом інтеграційних взаємодій: запропоновано використання таких класифікаційних ознак інтеграційних взаємодій, як конвергенційні (витрати, що формуються при взаємодіях, спрямованих на зближення рівнів економічного розвитку суб’єктів інтеграції), комунікаційні (відображають витрати від урахування культурних особливостей суб’єктів взаємодій); організаційно-правові (витрати з регуляторного забезпечення міжнародної економічної інтеграції);
підходи до визначення напрямів державного регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції України за рахунок системного впровадження заходів зі здійснення моніторингу загальних індикаторів зазначених витрат (спостереження та виявлення необхідної спрямованості регулювання), а також синергетичного використання традиційних і спеціальних заходів регулювання, що дозволяє поєднувати інноваційну та соціально-культурну складові інтеграційної політики України;
отримали подальшого розвитку:
інтегрально-індексний підхід до оцінки рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції за рахунок використання в розрахунках загальних індикаторів цих витрат (індексів економічної свободи, верховенства закону та готовності до функціонування у глобальних мережах), що дозволяє визначити суб’єкти інтеграційних взаємодій для України з низьким і переважно низьким рівнем зазначених витрат та надає за рахунок цього можливість використати переваги міжнародної економічної інтеграції;
алгоритм визначення наслідків міжнародної економічної інтеграції на основі застосування системи макроекономічних та соціально-інституціональних показників (індекс розвитку людського потенціалу, сукупний рівень оподаткування, рівні ВВП на душу населення, безробіття та інфляції) як часткових індикаторів певного виду трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції, використання якого дозволяє простежити динаміку рівня зазначених витрат, обирати напрямки та інструменти їх регулювання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено рекомендації і заходи щодо підвищення ефективності інтеграційних взаємодій України в міжнародному економічному просторі на макро- та мікрорівнях.
Розроблені рекомендації були використані Управлінням зовнішніх зносин і зовнішньоекономічної діяльності Дніпропетровської облдержадміністрації (довідка №6/20-901/1 від 18.12.2006 р.) та Дніпропетровською торгово-промисловою палатою (акт №1544/01.5 від 05.12.2006 р.) – алгоритм визначення рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції; ВАТ “Херсонські комбайни” (акт №342 від 03.06.2006 р.) – методика визначення основних суб’єктів інтеграційних взаємодій для України з низьким рівнем трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції; ТОВ ДДЗ “Енергоавтоматика” (довідка №1099/06 від 02.10.2006 р.) – інтегрально-індексний підхід до визначення ефективних інтеграційних взаємодій з партнерами із країн-членів ЄС; ЗАТ “КАРАТ” (довідка №14-05/11 від 25.05.2006 р.) – визначення потенційних ринків для розвитку зовнішньоекономічного співробітництва з країнами Європи, враховуючи існуючий рівень трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції, а також використано при підготовці рекомендацій ХІІІ та ІХ Міжнародних науково-практичних семінарів “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (акт №27-01/7.9.7-0134 від 27.01.2007 р.); IV та І Міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми та перспективи співробітництва ЧЕС і ГУУАМ” (акт №12-02/7.9.7-134 від 27.09.2006 р. та довідка №934/01-26/797 від 11.09.2003 р.), які було надіслано Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, управлінням зовнішньоекономічних зв’язків облдержадміністрацій, регіональним торгово-промисловим палатам з метою включення до програм науково-технічного розвитку регіонів.
Окремі результати, отримані в дисертації, використано в навчальному процесі Придніпровської державної академії будівництва та архітектури при створенні навчально-методичного комплексу та викладанні дисциплін “Основи економічної теорії”, “Міжнародна економіка”, “Міжнародні економічні відносини” (довідка №38-0608-220 від 30.05.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Всі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто і знайшли відображення в опублікованих роботах. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано тільки ідеї та положення, що є результатом самостійної роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і отримали схвалення на 10 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях та семінарах: ХІІІ та ІХ Міжнародних науково-практичних семінарах “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк, 2007 р., 2003 р.); IV та І Міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми та перспективи співробітництва ЧЕС і ГУУАМ” (м. Албена, 2006 р., 2003 р.); IV та ІІ наукових конференціях “Проблеми сучасної економіки та інституціональна теорія” (м. Донецьк, 2006 р., 2004 р.); V Міжнародній Кондратьєвській конференції (м. Санкт-Петербург, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (м. Київ, 2004 р.); Міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих учених з фундаментальних наук – “Ломоносов 2003” (м. Москва, 2003 р.); Міжнародному молодіжному економічному форумі (м. Київ, 2003 р.).
Публікації. Результати проведеного дослідження знайшли своє відображення в 20 опублікованих роботах загальним обсягом 10,43 д.а., з яких особисто автору належить 9,85 д.а., з них у наукових фахових виданнях 11 робіт загальним обсягом 5,72 д.а., з яких особисто автору належить 5,14 д.а.
Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел із 219 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 178 сторінках друкованого тексту, включаючи 23 таблиці на 9 сторінках та 14 рисунків на 10 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його об’єкт і предмет, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.
У розділі 1 “Теоретико-методологічні основи регулювання трансакційних витрат у контексті міжнародної економічної інтеграції” визначено онтологічні та гносеологічні основи трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції як економічної категорії, їх сутність і класифікацію, а також розглянуто механізм регулювання цих витрат.
На основі здійсненого у роботі дослідження еволюції поглядів на трансакційні витрати у контексті розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції, в рамках різних шкіл і напрямків вітчизняної та зарубіжної економічної думки, автором визначено три основні етапи розвитку категорії “трансакційні витрати міжнародної економічної інтеграції”. Перший етап (ХVІІІ – середина ХХ ст.) охоплює період осмислення нагромаджених знань стосовно економічних взаємодій (трансакцій), зокрема зародження в межах класичного інституціоналізму теорії трансакційних витрат. У першій третині ХХ ст. ця теорія, вже у рамках неоінституціоналізму, доповнюється формулюванням економічної категорії трансакційних витрат. На другому етапі (50-80 роки ХХ ст.) категорія використовується для порівняння економічних систем. У цей період теорія трансакційних витрат збагачується визначенням їх основних видів та врахуванням впливу на їх формування формальних і неформальних інститутів. Третій етап (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) характеризується використанням категорії трансакційних витрат для визначення ефективності міжнародних інтеграційних взаємодій у розвинутих країнах та в країнах з транзитивною економікою, а також спробами визначення чинників, що впливають на формування витрат інтеграційних взаємодій.
З’ясування сутності цих витрат у контексті розгляду економічних взаємодій надало можливість отримати такі взаємозв’язки та узагальнення. По-перше, трансакційні витрати формуються в межах економічних взаємодій під впливом їх регуляторів (формальних та неформальних інститутів). По-друге, серед розглянутих економічних взаємодій визначальну роль відіграють інтеграційні, сутність яких відображається у міжнародному розподілі праці та взаємопереплетінні національних процесів відтворення. По-третє, автором обґрунтовано необхідність розподілу інтеграційних взаємодій на такі змістовні групи, як конвергенційні, комунікаційні та організаційно-правові, що дозволило доповнити існуючу типізацію трансакційних витрат, а саме класифікацію, за такими критеріями: рівнем розвитку, масштабом інтеграційних взаємодій, ступенем адекватності наявним умовам, терміном, формою та сферою прояву. По-четверте, регулюючим чинником ефективності інтеграційних взаємодій виступає зменшення розбалансованості рівня витрат цих взаємодій в окремих інтеграційних угрупованнях.
На основі проведеного аналізу трансакційних витрат у контексті економічних взаємодій у дисертації надано визначення категорії “трансакційні витрати міжнародної економічної інтеграції”, під якими автор розуміє витрати відносин між суб’єктами інтеграції з приводу ефективності інтеграційних взаємодій. Основними видами витрат, що сформульовані вперше та використовуються у подальшому досліджені, є такі: конвергенційні – формуються при взаємодіях, спрямованих на зближення рівнів економічного розвитку суб’єктів економічної інтеграції; комунікаційні – відображають витрати від урахування культурних особливостей суб’єктів інтеграційних взаємодій; організаційно-правові – включають витрати взаємодій стосовно регуляторного забезпечення міжнародної економічної інтеграції.
Динамічний розвиток світового господарства здійснює значний вплив на механізм регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції, який автор формулює як сукупність форм і методів інтеграційних взаємодій, принципів, стимулів та інтересів суб’єктів міжнародної інтеграції. В основі дії цього механізму лежить узгодження інтересів економічних суб’єктів міжнародної інтеграції, що відображається у формуванні трансакційних витрат (рис. 1). Також зазначений механізм поєднує об’єктивну та суб’єктивну складові. Об’єктивна складова охоплює інтеграційні відносини та дію законів і закономірностей процесів міжнародної економічної інтеграції, а також визначається низкою чинників: географічним розташуванням країн, рівнем і типом економічного зростання, ступенем розвитку відносин власності, економічної та громадянської демократії, наявністю передумов розгортання інтеграційного процесу. Суб’єктивна складова поєднує заходи щодо коригування трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції, відповідні форми, принципи, мотиви та стимули.
Даний механізм не тільки включає певні елементи, але й характеризує їх зміну. У структурі механізму ця частина його змісту виражається через регулювання, яке за суб’єктами можна поділяти на державне, ринкове та міжнародне. Необхідно також розрізняти власне регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції (зміна обсягів, структури, що забезпечуються діючим механізмом цих витрат) і зміну самого механізму зазначених витрат, коли він трансформується відповідно до змін у рівні розвитку міжнародної економічної інтеграції.
З метою визначення рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції та з урахуванням того, що взаємодії, які є ефективними в одній країні, не обов’язково виявляться доцільними навіть за схожих умов в іншій країні, автором запропоновано використовувати загальні й часткові індикатори цих витрат. Як загальні індикатори виділено: індекс економічної свободи (ІЕС), верховенства закону (ІВЗ) та індекс готовності до функціонування у глобальних мережах (ІГФГМ). Застосування цих індикаторів дозволяє розвинути інтегрально-індексний підхід до оцінки рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції.
До часткових індикаторів належать: сумарний рівень оподаткування, рівень ВВП на душу населення, рівень безробіття, рівень інфляції, індекс розвитку людського потенціалу. Доведено, що кожен із наведених індикаторів має пряму або зворотну залежність з величиною трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції. Так, збільшення рівня безробіття в країнах-учасницях інтеграційного об’єднання призведе до збільшення конвергенційних витрат, а зменшення індексу розвитку людського потенціалу призведе до збільшення комунікаційних витрат. Наведені залежності можуть бути застосовані як при виборі напрямків міжнародної економічної інтеграції, так і при регулюванні вже існуючих інтеграційних взаємодій.
У розділі 2 “Аналіз динаміки витрат інтеграційних взаємодій в інтеграційних угрупованнях світу” проведено дослідження формування трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції в ЄС; визначено динаміку витрат інтеграційних взаємодій при функціонуванні ОЧЕС, проаналізовано рівень цих витрат при створені ГУАМ та ЄЕП.
Найвищого ступеня розвитку міжнародна економічна інтеграція досягла в ЄС, який у процесі еволюції послідовно пройшов етапи створення зони вільної торгівлі, митного союзу, спільного ринку, економічного та валютного союзу. Досвід європейської інтеграції показує, що розвиток цих форм взаємодії супроводжується формуванням трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції, динаміка яких характеризується такими тенденціями:
– протягом 1995-1996 рр., через декілька років після відкриття кордонів, рівень конвергенційних витрат мав тенденцію до збільшення з послідовним зниженням у довгостроковому періоді;
– зближення рівня ВВП на душу населення у країнах ЄС у 1950-2005 рр. призвело до зменшення рівня середньострокових та довгострокових конвергенційних витрат. Особливо це стосується країн-кандидатів на вступ до ЄС із Центральної та Східної Європи, які протягом 2001-2002 рр. демонстрували ознаки відповідності критеріям Маастріхта, і як доказ – вступ 10 країн-кандидатів Центральної та Східної Європи у травні 2004 р. до ЄС;
– рівень організаційно-правових витрат в ЄС мав позитивну тенденцію протягом 1995-2005 рр. за рахунок існування стійких розходжень між значенням сумарного рівня оподаткування у країнах-членах та країнах-кандидатах на вступ.
Наприкінці ХХ ст. відбулися значні зміни у політико-економічному устрої Європи, що призвело, зокрема, до виникнення ряду субрегіональних структур, які певним чином сприяли розвитку інтеграційних взаємодій у регіоні. До таких структур належить перш за все Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), політико-консультативний форум ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова) та Єдиний Економічний Простір (Білорусь, Росія, Україна та Казахстан).
У результаті аналізу динаміки трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції при функціонуванні ОЧЕС, ГУАМ та ЄЕП отримано такі результати:
– конвергенційні витрати при інтеграційних взаємодіях ОЧЕС мали негативну динаміку завдяки різним темпам зростання економік країн-учасниць інтеграційного об’єднання. Разом з тим у країнах-членах ЄЕП та ГУАМ спостерігається низький рівень зазначених витрат, оскільки їх окремі індикатори мають незначне відхилення один від одного;
– у більшості країн-учасниць ОЧЕС, ЄЕП та ГУАМ спостерігаються слабкі демократичні тенденції у сфері реформування, перетворення політичних інститутів, запровадження демократичних цінностей, що призводить до підвищення рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції, а саме організаційно-правових витрат;
– за результатами дослідження динаміки індексу людського розвитку більшість країн-учасниць ОЧЕС, ЄЕП та ГУАМ має достатньо відсталий, слабо структурований і фактично незахищений інформаційний простір, що значно підвищує потенційні комунікаційні витрати;
– підвищення ефективності інтеграційних взаємодій у Чорноморському регіоні передбачає взаємопов’язаний розвиток лібералізації руху товарів, послуг, капіталу і робочої сили, з одного боку, та створення спільних економічних і політичних інститутів, з іншого. У цьому контексті ОЧЕС та ЄЕП мають більший інтеграційний потенціал ніж форум ГУАМ, який на даному етапі функціонує як політична організація без дієздатного економічного механізму;
– при інтеграційних взаємодіях країн-членів ЄЕП та ГУАМ усередині інтеграційного об’єднання спостерігається низький рівень конвергенційних витрат, оскільки їх часткові індикатори мають незначне відхилення один від одного; при зовнішніх інтеграційних взаємодіях (наприклад з ЄС) ці інтеграційні угруповання мають значний рівень комунікаційних витрат за рахунок високого рівня економічної дивергенції з країнами-членами ЄС (ЄЕП меншою мірою, ГУАМ – більшою).
Регулюючим чинником ефективності інтеграційних взаємодій виступає зменшення розбалансованості рівня витрат цих взаємодій в окремих інтеграційних угрупованнях. Як свідчить рис. 2, саме в ОЧЕС спостерігається стійке зменшення розбалансованості між частковими індикаторами трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції. Отже участь України в ОЧЕС необхідно розглядати як інструмент, який допоможе в перспективі зменшити витрати інтеграційних взаємодій України з ЄС за рахунок включення до ОЧЕС країн-членів ЄС.
Аналіз сучасних тенденцій формування витрат інтеграційних взаємодій у рамках ЄС, ОЧЕС, ЄЕП та ГУАМ свідчить про незначну інтеграційну асиметрію у рамках окремого регіонального об’єднання. Проте при спільних інтеграційних взаємодіях існує значний рівень трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції, який обумовлює необхідність удосконалення регулювання цих витрат.
Рис. 2. Динаміка ступеня розбалансованості між частковими індикаторами витрат інтеграційних взаємодій в ОЧЕС, ЄЕП та ГУАМ
У розділі 3 “Регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції України” визначено особливості удосконалення інституційного середовища України у контексті оптимізації витрат інтеграційних взаємодій, за допомогою інтегрально-індексного підходу визначено рівень трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції, запропоновано основні заходи щодо удосконалення регулювання витрат інтеграційних взаємодій за участю України.
Українські формальні та неформальні інститути мають принципові розбіжності з аналогічними західними інститутами. Ці розбіжності проявляються через наявність особливостей, які, по-перше, притаманні саме українському інституційному середовищу, по-друге, впливають на ефективність інтеграційних взаємодій, визначаючи при цьому особливості формування трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції України (високий рівень організаційно-правових та комунікаційних витрат) та динаміку змін їх рівня. До зазначених особливостей належать: мобілізаційно-комунальне виробниче середовище в Україні (на відміну від домінування приватної власності в Європі); перевага православної етики (на відміну від переважно католицької в Європі); “наздоганяльний” процес модернізації та наслідки функціонування СРСР.
Для визначення оптимальних заходів регулювання витрат інтеграційних взаємодій пропонується здійснення перетворень в інституційному середовищі, які значною мірою будуть впливати на спектр вибору форм взаємодій суб’єктів міжнародної інтеграції. Особливості цього впливу проявляються через національні інтереси та ментальні властивості українських суб’єктів, які, у свою чергу, впливають на рівень трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції України.
У дисертаційній роботі на основі застосування індикативно-індексного підходу та використання в розрахунках загальних індикаторів (індексу економічної свободи, верховенства закону та готовності до функціонування у глобальних мережах) проведено аналіз рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції.
Автором обґрунтовано використання у розрахунках методу “середньозважених індексів”, у якому аналітичні індекси окремих показників обчислюються як відношення значення індикатора певного виду витрат відповідного суб’єкта інтеграційних взаємодій до середнього значення даного показника в цілому по інтеграційному угрупованню. Так, одиничний індекс відповідного виду трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції розраховується за формулою
, (1)
де – одиничний індекс окремого виду трансакційних витрат i-го суб’єкта інтеграційних взаємодій, визначений за j-м показником;
– значення j-го показника для i-го суб’єкта інтеграційних взаємодій;
– середнє значення j-го показника інтеграційного угруповання в цілому.
Інтегральний показник рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції визначається як середньозважений показник одиничних індексів зазначених витрат
, (2)
де – інтегральний показник рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції;–
одиничний індекс окремого виду трансакційних витрат i-го суб’єкта інтеграційних взаємодій, визначений за j-м показником, розрахований за формулою (1);
– коефіцієнт вагомості показника у загальній оцінці, визначається на основі експертних оцінок відповідно до етапів міжнародної інтеграції та критеріїв потреб економічних суб’єктів.
Розрахунки проведено за основними векторами міжнародної економічної інтеграції України, а саме: інтеграційні взаємодії економічних суб’єктів у рамках ЄС, ОЧЕС, ГУАМ та ЄЕП, а також інтеграційні взаємодії України з кожним економічним суб’єктом окремо. В результаті розрахунків встановлено, що інтегральний індекс комунікаційних витрат відносно ЄС в Україні є більшим, ніж в ОЧЕС, де індекс комунікаційних витрат має незначне відхилення від значення індексу в Україні. Проте лише в ОЧЕС індекс організаційно-правових витрат є нижчим, ніж в українській державі. На основі вищевикладеного зроблено висновок, що при взаємодіях ЄС і України рівень трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції буде меншим, якщо країна стане налагоджувати ефективні інтеграційні взаємодії, перебуваючи в ОЧЕС (табл. 1).
Таблиця 1
Співвідношення інтегральних індексів рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції в ОЧЕС, ГУАМ та ЄЕП відносно ЄС |
Інтегральний індекс
комунікаційних витрат | Інтегральний індекс конвергенційних та
організаційно-правових витрат
ОЧЕС – ЄС | -0,8 | 1,975
Україна – ЄС | -0,96 | 1,865
ГУАМ – ЄС | -1,06 | 2,155
Росія +Україна – ЄС | -0,78 | 2,31
ЄЕП-ЄС | -0,81 | 2,58
115
Для удосконалення заходів з регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції та зменшення інтеграційної розбалансованості соціально-економічного розвитку суб’єктів інтеграції дані витрати зведено у чотири групи: з низьким; переважно низьким; переважно високим та високим рівнем витрат. Слід зазначити, що найменший рівень комунікаційних, організаційно-правових та конвергенційних витрат українські суб’єкти інтеграції мають із трьома країнами: Азербайджаном, Росією та Білоруссю. Переважно низький рівень цих витрат є у взаємодіях з Албанією, Вірменією, Туреччиною, Грузією, Молдовою та Казахстаном. Також існує потенціал підвищення ефективності інтеграційних взаємодій з Болгарією, Грецією та Румунією за рахунок низького та переважно низького рівня комунікаційних витрат та за умов досягнення Україною відповідного означеним країнам рівня індексу економічної свободи та верховенства законів, які відображають конвергенційні та організаційно-правові витрати.
Для подальшого визначення сукупного рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції України автором запропоновано здійснити оцінку інтегральних індексів відповідного виду витрат інтеграційних взаємодій за шкалою, що має діапазон від 1 до 4, де 1 означає низький рівень, а 4 – високий рівень цих витрат.
Розмір сукупного індексу розраховується як середнє арифметичне всіх компонентів, а загальний рейтинг країни визначається виходячи з отриманого значення індексу. У результаті розрахунків автором виділено три категорії країн:
- країни з низьким рівнем трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції (значення індексу від 1 до 2), а саме Росія, Білорусь, Азербайджан, Молдова, Грузія, Казахстан, Туреччина, Вірменія, Албанія, Болгарія;
- країни із середнім рівнем зазначених витрат (значення індексу від 2,05 до 3,0), серед яких Румунія, Кіпр, Естонія, Польща, Литва, Латвія, Угорщина, Чехія, Словаччина, Греція, Італія;
- країни з високим рівнем зазначених витрат (значення індексу від 3,05 до 4,0) – Мальта, Словенія, Португалія, Іспанія, Німеччина, Данія, Франція, Люксембург, Австрія, Фінляндія, Великобританія, Ірландія, Бельгія, Нідерланди, Швеція.
Таким чином, саме у процесі міжнародної інтеграції Україна повинна істотно розвинути інтеграційні взаємодії з тими країнами-членами ЄС, які також перебувають в ОЧЕС. Це сприятиме підвищенню ефективності міжнародної інтеграції, оскільки українська держава з цими країнами має низький та переважно низький рівень трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції. З новими членами ЄС, а саме з Болгарією, Румунією, Польщею, Угорщиною та Чехією – найближчими сусідами України, також існує значний потенціал для досягнення низького рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції.
Для вибору оптимального напряму регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції в державній політиці України запропоновано виходити з об’єктивних тенденцій динаміки рівня зазначених витрат. Зокрема, міжнародна інтеграція України має передбачати еволюційний процес зближення із соціально-економічною та політичною системами, які склалися в Європі, і цей процес необхідно стимулювати відповідними державними заходами, які спрямовані на підвищення ефективності інтеграційних взаємодій. Проведене автором дослідження надало можливість поєднати ці заходи у три групи.
- першу групу утворюють макроекономічні заходи держави, які визначають загальноекономічний інтеграційний клімат та впливають на розвиток інтеграційних взаємодій. До них відносяться частина традиційних, а також конвергенційні заходи державного регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції;
- другу групу утворюють мікроекономічні заходи, що коригуються державою та пов’язані з інтеграційними взаємодіями окремих економічних суб’єктів. Зокрема, це частина організаційно-правових заходів регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції;
- до третьої групи входять інституціональні заходи, які дозволяють досягти ко-ординації й узгодженості інтересів суб’єктів інтеграції за рахунок створення цен-тралізованої служби або установи з питань регулювання трансакційних витрат між-народної економічної інтеграції та мережі відповідних регіональних представництв із наданням їм функцій організації підготовки і реалізації цієї державної політики.
Безперервність інтеграційних змін в економіці та посилення впливу процесів глобалізації об’єктивно зумовлюють потребу в діалектичній відповідності головних напрямів державного регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції та реальних умов цього процесу. Системність і синергетичність традиційних та спеціальних заходів державного регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції дозволять цілеспрямовано й усвідомлено впливати на процес міжнародної інтеграції України зі світовим співтовариством.
ВИСНОВКИ
У результаті проведеного дослідження автором вирішено важливу наукову задачу удосконалення теоретико-методологічних основ дослідження трансакційних витрат у контексті міжнародної економічної інтеграції та розробки науково-практичних рекомендацій щодо регулювання витрат інтеграційних взаємодій за участю України і зроблено такі висновки:
1. Здійснення критичного аналізу існуючих теорій і концепцій трансакційних витрат, а також уточнення понятійного апарату міжнародної економічної інтеграції дозволило надати визначення економічної категорії “трансакційні витрати міжнародної економічної інтеграції, під якими автор розуміє витрати відносин між суб’єктами інтеграції з приводу ефективності інтеграційних взаємодій.
2. Удосконалено класифікацію трансакційних витрат у контексті міжнародної інтеграції за змістом інтеграційних взаємодій та виділено основні види цих витрат, а саме: конвергенційні (витрати, що формуються при взаємодіях, спрямованих на зближення рівнів економічного розвитку суб’єктів інтеграції), комунікаційні (відображають витрати від урахування культурних особливостей суб’єктів взаємодій); організаційно-правові (витрати з регуляторного забезпечення міжнародної економічної інтеграції).
3. Запропоновано авторське бачення механізму регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції як сукупності форм і методів інтеграційних взаємодій, принципів, стимулів та інтересів суб’єктів міжнародної інтеграції. В основі дії цього механізму лежить узгодження економічних інтересів суб’єктів міжнародної інтеграції, що відображається у формуванні витрат інтеграційних взаємодій. Зазначений механізм поєднує об’єктивну (інтеграційні відносини, дію законів і закономірностей процесів міжнародної економічної інтеграції) та суб’єктивну (заходи щодо коригування цих витрат, відповідні форми, принципи, мотиви та стимули) складові.
4. Для визначення рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції запропоновано використовувати відповідні загальні (індекс економічної свободи, верховенства закону та індекс готовності до функціонування у глобальних мережах) та часткові (сумарний рівень оподаткування, рівень ВВП на душу населення, рівень безробіття, рівень інфляції, індекс розвитку людського потенціалу) індикатори. Обґрунтовано, що кожен з наведених часткових індикаторів має пряму або зворотну залежність із рівнем витрат інтеграційних взаємодій.
5. На основі застосування системи макроекономічних та соціально-інституціональних показників як часткових індикаторів певного виду трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції дістав подальшого розвитку алгоритм визначення наслідків міжнародної економічної інтеграції, що дозволяє простежувати динаміку рівня зазначених витрат у різних інтеграційних угрупованнях світу, а також обирати напрямки та інструменти регулювання цих витрат.
6. Аналіз часткових індикаторів трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції при створенні і функціонуванні ЄС дозволив виділити ряд закономірностей в їх динаміці: протягом 1995-1996 рр. рівень конвергенційних витрат мав тенденцію до збільшення з послідовним зниженням у довгостроковому періоді; зближення рівня ВВП на душу населення у країнах ЄС у 1950-2005 рр. призвело до зменшення рівня середньострокових та довгострокових конвергенційних витрат; зростання рівня комунікаційних витрат за рахунок входження до ЄС у 2004 та 2007 рр. країн з низьким рівнем індексу людського розвитку (ІЛР); рівень організаційно-правових витрат в ЄС мав позитивну тенденцію протягом 1995-2005 рр. за рахунок існування стійких розходжень між значенням сумарного рівня оподаткування у країнах-членах та країнах-кандидатах на вступ.
7. Встановлення суперечливого характеру динаміки трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції при функціонуванні ОЧЕС, ЄЕП та ГУАМ дозволило довести, що, незважаючи на менший рівень цих витрат у ГУАМ та ЄЕП, Організація Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС) має більший інтеграційний потенціал завдяки участі в цій організації країн-членів ЄС.
8. На основі визначення особливостей наявного інституційного середовища, що відображаються в соціально-економічних нормах, характерних для України, та формують відповідні напрями міжнародної економічної інтеграції, доведено, що: національна ментальність впливає на інтеграційні взаємодії українських суб’єктів, частіше збільшуючи означені витрати, ніж навпаки; свідомість та історично сформовані технології життєдіяльності обумовлюють втілення поведінкових моделей, несприятливих для інтеграційного розвитку країни в довгостроковій перспективі.
9. На основі застосування інтегрально-індексного підходу та загальних індикаторів трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції проведено ранжування рівнів конвергенційних, комунікаційних та організаційно-правових витрат, що дозволило згрупувати основні суб’єкти інтеграційних взаємодій у чотири групи, а саме: з високим, переважно високим, переважно низьким та низьким рівнем цих витрат. Визначення сукупного рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції України за запропонованою автором шкалою надало можливість з’ясувати, що низький сукупний рівень трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції Україна має при інтеграційних взаємодіях з Росією, Білоруссю, Азербайджаном, Молдовою, Грузією, Казахстаном, Туреччиною, Вірменією, Албанією та Болгарією. Це дозволить на державному рівні регулювати витрати інтеграційних взаємодій з цими економічними суб’єктами.
10. З метою забезпечення комплексного підходу до удосконалення державного регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції необхідно дотримуватись, насамперед, соціально-економічного напряму даного регулювання за рахунок системного впровадження заходів зі здійснення моніторингу загальних індикаторів зазначених витрат (спостереження та виявлення необхідної спрямованості регулювання), а також застосовування у синергетичній єдності спеціальних та традиційних заходів регулювання, що дозволить поєднати інноваційну і соціально-культурну складові інтеграційної політики України.
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Публікації у наукових фахових виданнях:
1. Дугінець Г.В., Орловська Ю.В. Динаміка трансакційних витрат міжнародної інтеграції при функціонуванні ОЧЕС та ГУАМ // Проблемы развития внешне-экономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. Ч.1. – Донецк: ДонНУ, 2007. – С.46-52 (0,6 д.а./0,3 д.а.).
Особистий внесок: проаналізовано основні чинники, що впливають на формування трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції при функціонуванні ОЧЕС та ГУАМ.
2. Дугинец А.В. Влияние институтов на интеграционное объединение в мировой экономике // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Вип. 45. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. – С.17-21 (0,4 д.а.).
3. Дугінець Г.В. Інтегрально-індексний підхід до визначення потенційного рівня трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції України // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Вип.245. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С.127-135 (0,41 д.а.).
4. Дугінець Г.В., Пирець Н.М. Особливості інституційного простору в контексті європейської інтеграції // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ: Сборник научных трудов. – Свиштов-Донецк: ДонНУ – СА “Д.А.Ценов”, 2006. – С.159-165 (0,5 д.а./0,28 д.а.).
Особистий внесок: проаналізовано основні чинники, що впливають на особливості формування трансакційних витрат МЕІ в Україні.
5. Дугінець Г.В. Державне регулювання трансакційних витрат економічної інтеграції в Україні // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Вип. 103-3. – Донецьк: ДонТНУ, 2006. – С.83-87 (0,41 д.а.).
6. Дугинец А.В. Трансакционные издержки европейской интеграции // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Економічна серія. – Харків: СПД ФО Рогожніков О.В. – 2005. – № 650. – С.29-32 (0,5 д.а.).
7. Дугінець Г.В. Європейські інститути в економіці України // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Вип.52. Ч.2 (у двох частинах). – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2005. – С.79-84 (0,62 д.а.).
8. Дугинец А.В. Особенности формирования трансакционных издержек экономической интеграции // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Вип. 70. – Донецьк: ДонТНУ, 2004. – С.30-36 (0,59 д.а.).
9. Дугінець Г.В. Аналіз трансакційних витрат економічної інтеграції // Вісник Технологічного університету Поділля. Ч.2. Економічні науки. – Хмельницький. – 2003. – №1. – С.76-80 (0,64 д.а.).
10. Дугинец А.В. Информационная интеграция мировой экономики // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. Ч.1. – Донецк: ДонНУ, 2003. – С.182-185 (0,4 д.а.).
11. Дугинец А.В. Особенности институциональных реформ в Украине // Академічний огляд: економіка та підприємництво: Науково-практичний журнал. – Дніпропетровськ. – 2002. – № 1. – С.76-82 (0,49 д.а.).
Публікації в інших виданнях:
1. Дугінець Г.В., Орловська Ю.В., Кобзар Н.І., Варламова О.А., Зайченко О.О. Глобалізаційні впливи на регіональну економічну політику держав. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – 213 с. (13,31 д.а./2,6 д.а.).
2. Дугінець Г.В. Зміст трансакційних витрат економічної інтеграції в контексті економічних взаємодій // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, яка присвячена 70 річчю факультету економіки і менеджменту НМетАУ. Економіка і управління у промисловості. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2005. – С.170-172 (0,2 д.а.).
3. Дугинец А.В. Особенности механизма трансакционных издержек экономической интеграции в условиях трансформации экономической системы // Материалы к V Международной Кондратьевской конференции “Закономерности и перспективы трансформации общества”. Т.2. “Глобализация и трансформация рыночной экономики”. – СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2004. – С.123-125 (0,2 д.а.).
4. Дугинец А.В. Воздействие трансакционных издержек экономической интеграции на поведение экономических субъектов
