ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДЄРІК Ілона Морисівна

УДК 801.6:[811.111+ 811.161.3] ’42:316.774:004.738.5 (043.3)

Просодичні ОСОБЛИВОСТІ ДИСКУРСУ ІНФОРМАЦІЙНИХ

ПОВІДОМЛЕНЬ ДІЛОВОЇ ТЕМАТИКИ В ІНТЕРНЕТІ

(експериментально-фонетичне дослідження)

Спеціальність 10.02.15 — загальне мовознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Донецьк — 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теоретичної та прикладної лінгвістики Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, Міністерство освіти та науки України.

Науковий керівник — доктор філологічних наук, професор

Корольова Тетяна Михайлівна,

Південноукраїнський державний

педагогічний університет імені К.Д.Ушинського,

завідувач кафедри теоретичної

та прикладної лінгвістики, професор

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Стеріополо Олена Іванівна,

Київський національний лінгвістичний університет,

кафедра німецької філології, професор;

кандидат філологічних наук, доцент

Теркулов В’ячеслав Ісайович,

Горлівський державний педагогічний

інститут іноземних мов,

проректор з наукової роботи,

кафедра мовознавства

та російської мови, доцент.

Захист відбудеться “04” жовтня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .051.10 Донецького національного університету (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24; т. 335-03-98).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розіслано 30 серпня 2007 року

Ученирй секретар

спеціалізованої вченої ради М.О. Вінтонів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Важливість проблеми детального дослідження Інтернет-засобів масової комунікації (електронної пошти, чатів, форумів, телеконференцій, Інтернет-новин тощо) у теоретичному та практичному плані визначає пріоритетні напрямки сучасних наукових досліджень. Останнім часом з’явилося багато робіт, проблематика яких окреслюється дослідженням сфери Інтернет-комунікації у різних аспектах, зокрема: в аспекті соціолінгвістики (О.П. Бєлінська, Н.Н. Богомолова, Д.В. Іванов), психолінгвістики (А.Є. Жичкіна), теорії журналістики (Г..Я. Солганік, С.Г. Кара-Мурза, С.В. Светана, Е. Бел, Б. Делінджер, Т.А. ван Дейк), теорії комунікації (А.Д. Бєлова, В.І.Карасик, О.Н. Галичкіна, В.Ф. Іванов, М.М. Назаров, С.Г. Орєхова, Р.К. Потапова, О.О. Селіванова, Дж. Браун, Т. Елмор, М. Стабс). На матеріалі різних мов вивчаються технологічні, структурні та змістові характеристики таких різновидів Інтернет-комунікації, як електронна пошта (І.Є. Авер’янова), персональні веб-сайти (С.С. Данилюк), чати (Л.Ф. Компанцева), комп’ютерні конференції (О.Н. Галичкіна), Інтернет-новини (Н.В. Коломієць). Однак мало вивченим залишається аспект просодичного оформлення мовлення в різних видах Інтернет-комунікації.

Актуальність проблеми комплексного дослідження просодичних особливостей дискурсу Інтернет-інформаційних повідомлень ділової тематики (ІІПвДТ) та взаємодії засобів просодії з іншими лінгвістичними засобами вираження мовної експресії підтверджується напрямком сучасних лінгвістичних студій, спрямованих на вияв взаємозв’язку між семантичним, структурним та функціональним аспектами різних видів Інтернет-комунікації та їх лінгвістичною реалізацією з урахуванням важливості ролі просодії як основи сприйняття та розуміння змісту інформаційно-комунікативного процесу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики “теоретичні та прикладні аспекти дослідження типологічних і конкретно-мовних рис сучасного дискурсу” (протокол №5 Рішення Вченої Ради ПДПУ імені К.Д. Ушинського від 29 грудня 2005 року, реєстраційний номер 0107U000467), яка входить до тематичного плану науково-дослідницьких робіт Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського в рамках наукового напрямку „фундаментальні дослідження у вищих навчальних закладах” (код 22010020).

Мета дисертаційного дослідження полягає у проведенні комплексного аналізу просодичних особливостей дискурсу інформаційних повідомлень ділової тематики в Інтернеті. Поставлена мета передбачає вирішення низки завдань:

· здійснити жанрову класифікацію ІІПвДТ;

· охарактеризувати різновиди ІІПвДТ за технологічними та структурно-семантичними ознаками;

· визначити лексичні, граматичні, стилістичні особливості жанрових різновидів ІІПвДТ;

· експериментально дослідити просодичні характеристики мовлення ведучого в англо- та україномовних ІІПвДТ різних типів і жанрових різновидів;

· виявити загальні особливості й розходження в просодичному оформленні мовлення ведучого в англо- та україномовних ІІПвДТ у межах кожного жанрового різновиду;

· дослідити процес взаємодії різнорівневих лінгвістичних засобів при передачі комунікативних інтенцій та емоційно-модального навантаження.

Об'єктом аналізу стали інформаційні повідомлення ділової тематики, представлені в Інтернеті в мультимедійному форматі як єдність тексту, слухового (аудіозапис) і візуального компонентів (статичне або динамічне зображення – анімація / відеозапис), проаналізовані на базі надбань в галузі аналізу дискурсу, теорії комунікації, експериментальної фонетики.

Предметом дослідження є структурні, семантичні й лінгвістичні особливості різних жанрових різновидів ІІПвДТ, просодичні характеристики мовлення ведучого у висловленнях різного ступеня емоційно-модальної насиченості в жанрових типах англо- й україномовних ІІПвДТ.

Як робоча гіпотеза перевіряється припущення про те, що особливості просодичного оформлення мовлення ведучого в Інтернет-повідомленнях різних типів та жанрових різновидів обумовлені розбіжностями в дистрибуції фраз основних комунікативних типів, що розрізнюються за характером та ступенем насиченості наявних у них емоційно-модальних конотацій.

Матеріалом дослідження слугував корпус озвучених текстів англо- та україномовних інформаційних повідомлень компаній MSNBC, Forbes, Dow Jones, CNN, Укрінформ, 5 канал, розміщених на веб-сайтах , , http://, http:// , http://www.audio.ukrinform.com загальним обсягом 1200 фраз (3000 інтонаційних груп), тривалістю звучання 180 хвилин.

Теоретико-методологічну основу роботи становлять праці українських і зарубіжних вчених, присвячені дослідженню особливостей Інтернет-комунікації (Д.В. Іванов, О.П. Бєлінська, Н.Н. Богомолова, А.Є. Жичкіна, А.Д. Бєлова, В.І. Карасик, О.Н. Галичкіна, В.Ф. Іванов, Р.К. Потапова, О.О. Селіванова, І.Є. Авер’янова, С.С. Данилюк, Л.Ф. Компанцева, А.А. Атабекова, М. Бергельсон, О.В. Вінарієва, Н.В. Коломієць, Джиліан Браун, Тері Елмор, Майкл Стабс), проблемам просодичного оформлення висловлень в українській та германських мовах (О.І. Стеріополо, І.В. Корунець, Т.О. Бровченко, Т.М. Корольова). У дисертації систематизовано погляди вчених на дискурс як когнітивно-комунікативний феномен (праці К.Я. Кусько, А.Д. Бєлової, В.Г. Борботько, В.Б. Бурбело, В.І. Карасика, А. А. Кібрик, Ф.С. Бацевича, О.О. Селіванової, Б.М. Гаспарова, І.С. Шевченко).

Методи та прийоми. У роботі використовувалися методи системного аналізу й узагальнення при викладенні наукових фактів і теоретичному обґрунтутуванні висунених припущень та гіпотез, методи загально-лінгвістичного й експертного аналізу при дослідженні граматичних, лексичних і стилістичних характеристик Інтернет-повідомлень, методи фонетичного експерименту з метою визначення кількісних та якісних показників просодичних характеристик мовлення, метод порівняльного аналізу при зіставленні лінгвістичних особливостей англо- й україномовних Інтернет-повідомлень, а також деякі прийоми статистичної обробки результатів експерименту для об’єктивного обґрунтування висновків, одержаних при аналізі результатів експериментального дослідження. Під час проведення експертного й експериментального аналізу досліджуваного матеріалу використовувалися програмні пакети WaveLab, Praat, Mathcad 2001i Professional, VisSim Plus та Microsoft Excel Office XP.

Наукова новизна одержаних результатів. Запропонований підхід до аналізу англомовних та україномовних Інтернет-повідомлень дозволяє детально дослідити структурні, семантичні, лексико-граматичні й просодичні особливості різних жанрових різновидів ІІПвДТ з урахуванням специфіки здійснюваного інформаційно-комунікативного процесу. Основні положення дисертації створюють цілісну концепцію дослідження дискурсу інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики як самостійного утворення та визначають значимість просодичного оформлення мовлення в Інтернет-повідомленнях для адекватної передачі комунікативної інтенції та емоційно-модального навантаження.

Особистий внесок дисертанта полягає у тому, що вперше на матеріалі сучасної англійської й української мов:

· здійснено класифікацію жанрових різновидів ІІПвДТ;

· проаналізовано структурні, семантичні, лексико-граматичні та просодичні особливості окремих жанрових різновидів ІІПвДТ;

· експериментально досліджено просодичний компонент мовлення ведучого у висловленнях, що характеризуються емоційно-модальним забарвленням різного ступеня насиченості;

· визначено роль просодії дискурсу ІІПвДТ як засобу вираження мовної експресії та досліджено механізм її кореляції з виражальними засобами інших рівнів мови при передачі емоційно-модальних значень.

Теоретичне значення роботи полягає у дослідженні специфіки дискурсу ІІПвДТ з огляду на сучасні лінгвістичні підходи, виявленні тенденцій до формування жанрових типів ІІПвДТ і їхнього подальшого розвитку, дослідженні дистинктивних характеристик жанрових різновидів ІІПвДТ, визначенні характеру взаємодії різних лінгвістичних засобів при передачі мовної експресії в дискурсі ІІПвДТ як важливого фактора успішності комунікації.

Результати проведеного дослідження сприятимуть подальшій розробці проблем типології дискурсу, медіалінгвістики, фоностилістики, інтонології та теорії комунікації.

Практичне значення роботи визначається можливістю застосування її основних положень і висновків у навчальному процесі у лекційних курсах з теоретичної та прикладної лінгвістики (розділ ”Мовленнєві технології в сучасних медіа”), ділової англійської мови (розділ ”Комунікативні стратегії ділового дискурсу”), дискурсології (розділи ”Дискурс Інтернету”, ”Типологія дискурсу медіа”), теорії комунікації (розділ ”Інтернет-комунікація”), загального мовознавства (розділ ”Лексикологія і стилістика сучасних мас-медіа”), інтонології (розділ ”Специфіка просодичного оформлення засобів Інтернет-комунікації”). Практичним застосуванням результатів цього дослідження є методичні вказівки до спецкурсу ”провідні тенденції розвитку мовних особливостей ЗМІ в ХХІ сторіччі” і методичні вказівки для написання дипломних та курсових робіт ”лінгвістичні особливості англомовних ЗМІ”. Дисертація становить інтерес для науковців і студентів, які матимуть можливість ґрунтовніше вивчити специфіку просодичного оформлення англо- й україномовних Інтернет-повідомлень ділової тематики.

Апробація результатів. Дисертацію обговорено та схвалено на засіданні кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. Матеріали дослідження відображені в доповідях дисертантки на міжнародних наукових конференціях імені Сергія Бураго ”Мова і культура” (Київ, 2005, 2006), ” Теорія й практика мовної комунікації” (Москва, 2004), ”Сучасні мовленнєві технології” (Одеса, 2005), ”Ольвійський форум 2007” (Ялта, 2007), на V Міжвузівській конференції молодих учених ”Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2007).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у 12 публікаціях (шість з яких є фаховими ).

Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, переліку веб-сайтів експериментального матеріалу та додатку.

Загальний обсяг роботи – 264 сторінки. Текстова частина становить 198 сторінок, список використаних джерел нараховує 217 позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі визначено актуальність обраної теми, наукову новизну; сформульовано мету й передбачені нею завдання; з’ясовано об’єкт і предмет дослідження; окреслено теоретико-методологічні засади роботи, зв’язок із науковими програмами; вказано використані методи; обґрунтовано теоретичне значення та практичну цінність одержаних результатів дослідження інформаційних повідомлень ділової тематики в Інтернеті.

У першому розділі “Характеристика дискурсу інформаційних повідомлень ділової тематики в Інтернеті” наведено критичний огляд літератури з проблеми дослідження дискурсу як міждисциплінарного поняття, визначається специфіка дискурсу інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики (ІІПвДТ) у зіставленні з типами дискурсу, на яких він базується, проведено аналіз відображених у Інтернет-повідомленнях характерних особливостей дискурсу Інтернету, дискурсу медіа й ділового дискурсу.

Пріоритетним напрямком у роботі визнано дослідження дискурсу у руслі функціонально-лінгвістичного підходу – як процесу мовленнєвої взаємодії. Цей когнітивно-комунікативний феномен розуміється як сукупність процесу та результату вербалізованої мисленнєво-мовленнєвої комунікативної діяльності, що має різні форми вияву (усну, писемну, паралінгвістичну), характеризується наявністю власне лінгвістичних та екстралінгвістичних планів, відбувається у межах конкретного каналу спілкування, регулюється стратегіями і тактиками учасників (Дж. Браун, Дж. Юл, Т. А. ван Дейк, М.Л. Макаров, Т.А. Жалагіна, В.С. Григор’єва, В. Дресслер, П.А.М. Сьюрен, О.І. Москальська, Ю.В. Попов, Ф.С. Бацевич, В.В. Красних, В.І. Карасик).

Дискурс Інтернет-інформаційних повідомлень ділової тематики (ІІПвДТ), що є об’єктом дисертаційного дослідження, визначається як складне утворення, що сформувалося на базі трьох видів дискурсу: дискурсу Інтернету, дискурсу медіа і ділового (комерційного) дискурсу.

Рис.1. Співвідношення дискурсу Інтернет-повідомлень ділової тематики з діловим дискурсом, дискурсом медіа і дискурсом Інтернету

Узагальнення результатів проведеного дослідження дозволило дійти певних висновків щодо специфіки дискурсу ІІПвДТ у зіставленні з типами дискурсу, на яких він базується. За багатьма параметрами дискурс ІІПвДТ наслідує кожен з видів дискурсу, на яких він базується, зокрема:

· спільність характеристик дискурсу ІІПвДТ і дискурсу Інтернету забезпечується віртуальним та інтерактивим характером комунікації, її особливим технічним забезпеченням і багатофункціональністю;

· схожість до дискурсу медіа визначається такими особливостями інформаційно-комунікативного процесу, як регулярність випусків програм, масовість аудиторії, обумовленість жанрової специфіки цільовою установкою, насиченість подіями та яскравість відеоряду як головні критерії відбору матеріалу, творчий підхід у характері подання інформації, висока експресивність мовлення ведучого;

· подібність до ділового дискурсу характеризується низкою таких дистинктивних рис, як спільність тематики, комунікативних стратегій, характеру взаємодії комунікантів і, як наслідок цього, наявність спільних лінгвістичних характеристик щодо особливостей лексичного складу, синтаксису і стилістичного оформлення.

Незважаючи на це, можна класифікувати дискурс ІІПвДТ як нове утворення, самостійний вид дискурсу, унікальність якого підтверджується такими положеннями:

· одночасна професійна та особистісна орієнтованість дискурсу;

· інтегральний характер арсеналу комунікативних стратегій;

· специфічність статусно-рольових характеристик комунікантів (базова пара: ведучий ІІПвДТ, який володіє інформацією в сфері бізнесу, та Інтернет-користувач);

· особиста зацікавленість комунікантів в успішності інформаційно-комунікативного процесу;

· контроль за якістю та релевантністю інформації;

· створення оптимальних умов для успішності процесу отримання й обробки інформації реципієнтом (високий ступінь архівування повідомлень, можливість отримання інформації у будь-який зручний для користувача час, що забезпечується функцією “pod-cast”);

· особливість лінгвістичного оформлення, що визначається співіснуванням таких лінгвістичних характеристик, як:

o емоційна забарвленість мовлення, реалізована на різних рівнях мови (велика кількість стилістичних прийомів, широке вживання лексичних, морфологічних і синтаксичних засобів вираження суб'єктивно-оцінної модальності);

o стандартизованість мовлення: використання клішованих мовленнєвих одиниць, стандартних моделей тексту;

o різноманіття стилів літературної мови – поєднання мовленнєвих стратегій офіційно-ділового й розмовного стилів.

Подібність дискурсу ІІПвДТ до дискурсу медіа, дискурсу Інтернету і ділового дискурсу, що склали базу для його утворення, обумовлює необхідність враховувати при його вивченні надбання науковців у дослідженні цих видів дискурсу в аспекті технічних, змістово-структурних і функціональних особливостей.

У другому розділі “Організація і процедура експериментального дослідження просодичних особливостей дискурсу інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики” описується процедура проведення експертного та експериментального аналізу досліджуваного матеріалу з дискурсу англо- та україномовних ІІПвДТ.

Програма дослідження містила декілька етапів: формування експериментального корпусу дослідження; проведення експертного аналізу лексико-граматичних та стилістичних особливостей досліджуваного матеріалу з дискурсу ІІПвДТ; інвентарно-таксономічний аналіз інтонації; слуховий та аудиторський аналіз перцептивних просодичних характеристик мовлення ведучого англо- й україномовних Інтернет-повідомлень; інструментальний аналіз акустичних параметрів просодичного компоненту дискурсу ІІПвДТ та статистична обробка результатів дослідження.

Експериментальне дослідження особливостей дискурсу Інтернет-повідомлень ділової тематики проводилося на матеріалі аудіо й відеозаписів, представлених на веб-сайтах мережі Інтернет у вигляді мультимедійних файлів з розширенням (*.aol; * .mpg; * . jpg; * .wav; * .mov) та гіпертекстових файлів. Обсяг широкого корпуса експериментального матеріалу – 200 озвучених текстів інформаційних повідомлень загальною тривалістю 180 хвилин – складався з 3000 інтонаційних груп (1200 фраз).

Класифікація інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики за типами та жанровими різновидами дозволила здійснити диференціацію відібраного матеріалу з урахуванням його інформативності для планованого фонетичного експерименту.

Таблиця 1

Кількісні та якісні характеристики матеріалу дослідження

Професійні ІІПвДТ інформаційного характеру | Професійні ІІПвДТ рекламного характеру | Аматорські ІІПвДТ

Інформаційно-подійні | Інформаційно-аналітичні

ІВН | Репортаж | Інтерв'ю | Бесіда | Аналітичний огляд

а.в. | в.в. | а.в. | в.в. | а.в. | в.в. | а.в. | в.в. | а.в. | в.в. | а.в. | в.в. | а.в. | в.в.

60 | 30% | 20 | 10% | 40 | 20% | 10 | 5% | 30 | 15% | 25 | 12,5% | 15 | 7,5%

Умовні позначки до таблиці 1:

а.в. – абсолютні величини; в.в. – відносні величини; ІВН – інформаційний випуск новин

Мета експериментального аналізу досліджуваного матеріалу полягала у визначенні показників релевантних просодичних характеристик мовлення ведучих у текстах англо- й україномовних ІІПвДТ. Системний підхід до дослідження інтонації і пов'язаний з ним комплексний характер аналізу об'єкта дослідження визначили в загальних рисах методологію проведення експерименту на всіх його стадіях. Відповідно до методики експериментального дослідження головна стадія експерименту складалася з етапів слухового, аудиторського та інструментального аналізу.

Слуховий аналіз перцептивних характеристик мовлення ведучих англо- й україномовних ІІПвДТ був спрямований на вияв певних закономірностей у оформленні мелодичного, динамічного, темпорального та тембрального компонентів просодії у жанрових різновидах ІІПвДТ. Відповідно до цього експериментальні фрази було проаналізовано за такими позиціями: комунікативний тип, тема-рематичне оформлення, особливості членування на синтагми та ритмогрупи, позиція семантичного центру, наявність логічного та емфатичного наголосу, напрямок мелодики у сегментах, темп мовлення.

Аудиторський аналіз проводився у два етапи двома групами аудиторів. На першому етапі експериментальний матеріал прослуховувався групою аудиторів-інформантів у складі трьох фахівців-філологів, носіїв британського й американського варіантів англійської мови, на другому — філологами-фонетистами, викладачами Південноукраїнського державного педагогіч-ного університету ім. К.Д. Ушинського. На різних етапах дослідження в залежності від конкретного мікрозавдання застосовувалися метод пред'явлення експериментальних фраз у контексті й ізольовано, метод мінімальних пар, метод стохастичного пред'явлення.

Під час аудиторського аналізу аудитори-інформанти та аудитори-фонетисти перевіряли досліджуваний матеріал на автентичність та характеризували мовленнєві фрагменти за такими позиціями: жанрова приналежність до типів ІІПвДТ, дистрибуція комунікативних типів у експериментальному корпусі, насиченість емоційно-модальними конотаціями, коректність попередніх висновків слухового аналізу.

Інструментальний аналіз проводився експериментатором на базі вузького корпуса експериментального матеріалу, у складі 1360 інтонаційних груп, загальною тривалістю звучання 60 хвилин за допомогою програмного забезпечення, застосовуваного для проведення акустичного аналізу й розпізнавання мовлення – програм Praat, Winсeсil, WaveSurfer, WaveLab.

Під час проведення комплексного експериментального аналізу просодичних характеристик дискурсу ІІПвДТ досліджувались такі параметри мовлення ведучих англо- й україномовних Інтернет-повідомлень:

· щодо тональних характеристик: форма й напрямок руху огинаючої частоти основного тону (ЧОТ) в інтонаційній групі та її сегментах, місце локалізації частотного максимуму в інтонаційній групі, значення частотного максимуму й мінімуму в окремих сегментах і в інтоногрупі в цілому, середній рівень ЧОТ в окремих сегментах і в інтоногрупі в цілому, частотний діапазон інтоногрупи й частотні інтервали її сегментів;

· щодо динамічних характеристик: форма й напрямок руху огинаючої інтенсивності, місце локалізації максимумів інтенсивності в інтонаційній групі, значення максимуму й мінімуму інтенсивності в окремих сегментах і в інтоногрупі в цілому, середній рівень інтенсивності в окремих сегментах і в інтоногрупі в цілому;

· щодо темпоральних характеристик: темп мовлення та середньоскладова тривалість; тривалість міжсинтагмених пауз.

При підготовці експерименту, інтерпретації та оцінці отриманих результатів обов'язковим було дотримання факторів контролю якості експерименту – фактора надійності й обґрунтованості, що забезпечувалося здійсненням статистичної обробки експериментальних даних за допомогою програмного забезпечення Mathcad 2001i Professional, VisSim Plus і Microsoft Excel Office XP.

У роботі обчислювалися такі статистичні характеристики: середньоарифметичне значення сукупності експериментально отриманих випадкових величин для оцінки математичного очікування; виправлене вибіркове середнє квадратичне відхилення для характеристики ступеня варіативності певного акустичного показника; критерій Хі-квадрат для перевірки підтвердження висуненої гіпотези.

У третьому розділі “Лінгвістична інтерпретація результатів дослідження просодичних особливостей дискурсу інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики” наводяться результати класифікаційного аналізу Інтернет-повідомлень, визначаються спільні та диференційні просодичні характеристики мовлення ведучих англо- й україномовних ІІПвДТ.

Розмаїтість існуючих видів і форм Інтернет-повідомлень зумовила необхідність систематизації досліджуваного матеріалу. Відповідно до цього була здійснена диференціація Інтернет-повідомлень на професійні й аматорські ІІПвДТ на основі розбіжностей у походженні та структурно-змістових особливостях. Надалі професійні ІІПвДТ були піддані класифікаційному аналізу з урахуванням основних положень існуючої класифікації телевізійних жанрів і жанрівперіодичної преси. Залежно від ключових жанроутворювальних факторів (предмет та метод зображення, цільова установка) та особливостей структури були виокремлені такі жанрові різновиди: інформаційний випуск новин, репортаж (інформаційно-подійні ІІПвДТ), аналітичний огляд, інтерв'ю, бесіда (інформаційно-аналітичні ІІПвДТ) (див. таблицю 1).

Лінгвістична інтерпретація результатів експертного аналізу досліджуваного матеріалу дозволила дійти таких висновків:

· щодо загальних лексико-семантичних та морфологічних особливостей дискурсу ІІПвДТ:

o навантаженість мовлення термінологічною лексикою та клішованими словосполу-ченнями, широке уживання абревіатур, більша розповсюдженість форм пасивного стану у порівнянні з формами активного стану, неособових форм дієслова у порівнянні з особовими;

o широке використання засобів мовленнєвого контакту, вживання слів широкої семантики, модальних лексем, метафоричної лексики та фразеологічних зворотів; поширеність особового дейксису, широке вживання лексики розмовного регістру та граматичних колоквіалізмів, поширеність вищого й найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників, частотне вживання дієслів у часових формах, що позначають дію як незавершений процес;

· щодо загальних особливостей синтаксичної побудови: широке використання клішованих стереотипних синтаксичних конструкцій, уживання складних речень зі зв'язками сурядності й підрядності, повтор синтаксичних конструкцій, високий ступінь наявності конструкцій вторинної предикації з дієприкметником;

· щодо загальних особливостей стилістичного оформлення: відхилення від норм літературно-художнього й публіцистичного стилю, насиченість мовлення прикметами розмовного стилю, порушення мовних норм на різних рівнях (широке використання еліптичних речень, паралельних конструкцій, речень із порушенням нормативного порядку слів на синтаксичному рівні, насиченість мовлення колоквіально маркованими лексичними образними засобами (переважно метафорами і епітетами) та виражальними засобами лексичного рівня. Лінгвістична інтерпретація результатів експериментально-фонетичного аналізу досліджуваного матеріалу дозволила дійти таких висновків:

· щодо загальних особливостей просодичного оформлення мовлення ведучого у дискурсі ІІПвДТ:

o наявність розходжень у мелодичному оформленні перед’ядерного та ядерного сегмента у фразах, різних за комунікативною і прагматичною спрямованістю;

o переважне використання певних інтонаційних контурів у фразах, що характеризуються спільністю комунікативної та прагматичної спрямованості;

o маркованість просодичних характеристик, їх кореляція з іншими виражальними лінгвістичними засобами у фразах, що визначаються забарвленістю емоційно-модальними конотаціями.

До завдань дослідження входило також визначення спільних характеристик та розходжень у просодичному оформленні дискурсу ІІПвДТ в англійській та українській мовах.

За результатами експериментального аналізу було зроблено висновок про наявність спільних просодичних особливостей англо- та україномовних Інтернет-повідомлень за такими позиціями:

· маркованість меж сегментів;

· засоби забезпечення цілісності дискурсу;

· особливості акцентної й ритмічної структури (широке використання ненормативного наголосу в логічній та емфатичній функції);

· подібність мелодичних, динамічних та темпоральних характеристик у таких аспектах, як:

o зумовленість вибору інтонаційного контуру ступенем емоційно- модальної насиченості фрази;

o подібність характеру дистрибуції шкал та термінальних тонів;

o релевантність динамічних характеристик фрази та її сегментів у висловленнях, що містять елементи, які потребують логічного й емфатичного виділення;

o збіг позиції локалізації максимуму інтенсивності в однотипних інтонаційних контурах;

o поширеність хезитаційних пауз в інтерв’ю, бесіді та Інтернет-повідомленнях рекламного характеру;

o коливання тривалості міжсинтагмених пауз залежно від ступеня емоційно-модальної насиченості фрази;

· подібність тембральних характеристик у мовах, що зіставляються.

Диференціальними просодичними характеристиками дискурсу ІІПвДТ в англійській та українській мовах слід вважати такі:

· розбіжності в акцентному та тема-рематичному оформленні фраз у мовах, що зіставляються, в наслідок розходжень в особливостях акцентуації та ритмічного малюнку (наголошеність усіх слів в українському мовленні, тотожність часових інтервалів між наголошеними складами в англійському мовленні, специфіка членування висловлень на ритмогрупи);

· розходження у мелодичних, динамічних та темпоральних характеристиках у таких аспектах, як:

o нехарактерність для українського мовлення окремих інтонаційних контурів (наприклад: The Descending Scandent Head + The Rise-Fall-Rise);

o відмінності в характері дистрибуції шкал і термінальних тонів у ІІПвДТ деяких жанрових різновидів;

o наявність в англомовних ІВН та аналітичному огляді хезитаційних пауз, що відсутні в україномовних ІІПвДТ цих жанрових різновидів;

o нетотожність акустичних параметрів мелодичних, динамічних і темпоральних характеристик мовлення в україномовних ІІПвДТ у зіставленні з англомовними у таких аспектах:

§ нижчий рівень ЧОТ та вужчий діапазон ЧОТ у емоційно- модально забарвлених фразах;

§ відносно нижчий рівень інтенсивності у фразі;

§ більше значення середньоскладової тривалості.

Охарактеризовані вище розбіжності у параметрах просодичного компонента в англо- та україномовних ІІПвДТ є більш показовими у фразах, що визначаються суттєвою емоційно-модальною забарвленістю (див. таблиця 2).

Таблиця 2

Акустичні характеристики емоційно-модально забарвлених фраз

у різних жанрових типах ІІПвДТ

Тип повідомлень | Усереднений ЧОТ | Усереднений діапазон ЧОТ | Усереднена інтенсивність | Усереднена тривалість міжсинтаг- меної паузи | Усереднена середньо-складова тривалість

Англійська мова

ІВН | 1,143 | 1,25 | 1,014 | 1,038 | 0,9218

Аналітичний огляд | 1,159 | 1,254 | 1,027 | 1,043 | 0,9525

Репортаж | 1,2 | 1,28 | 1,032 | 1,065 | 1,06

Інтерв’ю та бесіда | 1,34 | 1,32 | 1,043 | 1,078 | 1,105

ІІПвДТ рекламного характеру | 1,47 | 1,345 | 1,056 | 1,089 | 1,176

Українська мова

ІВН | 1,043 | 1,13 | 1,009 | 1,04 | 0,925

Аналітичний огляд | 1,05 | 1,158 | 1,0096 | 1,072 | 0,959

Репортаж | 1,13 | 1,25 | 1,013 | 1,08 | 1,0772

Інтерв’ю та бесіда | 1,2 | 1,27 | 1,02 | 1,089 | 1,167

ІІПвДТ рекламного характеру | 1,342 | 1,289 | 1,036 | 1,095 | 1,191

Таким чином, аналіз експериментальних даних підтвердив висунену гіпотезу про обумовленість просодичного оформлення фраз ступенем емоційно-модальної насиченості.

Як свідчать результати експертного та експериментального аналізу досліджуваного матеріалу, модальна інформація актуалізується у дискурсі ІІПвДТ шляхом активної взаємодії у мовленні компонентів лексичної, граматичної та інтонаційної підсистем мови.

Таблиця 3

Частотність використання різних засобів вираження модальних значень, %

Мова | Автономне вживання | Комплексне вживання

Лексико- граматичні | Інтонаційні | Однаковоспрямовані |

Проти- лежно спрямо- вані | Незалежні

Анг- лійська | 6 | 3 | 18 | 50 | 10 | 2 | 11

Укра- їнська | 4 | 3 | 15 | 56 | 11 | 4 | 7

Лінгвістична інтерпретація статистично оброблених даних експерименту дозволила ґрунтовно підтвердити правильність припущення про обумовленість успішності організації інформаційно-комунікативного процесу у дискурсі ІІПвДТ правильністю обраної ведучим комунікативної стратегії, що забезпечує адекватну передачу комунікативної інтенції та емоційно-модального навантаження шляхом комплексного використання різнорівневих лінгвістичних та нелінгвістичних засобів вираження експресії.

У висновках наведено підсумки проведеного дисертаційного дослідження на основі узагальнення його теоретичних та практичних результатів, окреслено перспективи подальших студій.

ВИСНОВКИ

1. Під час проведеного дослідження було встановлено, що дискурс Інтернет-інформаційних повідомлень ділової тематики (ІІПвДТ) є складним утворенням, що сформувалося на базі трьох видів дискурсу: дискурсу Інтернету, дискурсу медіа і ділового дискурсу.

2. Аналіз особливостей дискурсу ІІПвДТ дозволив дійти висновку про наслідування ним характерних рис прототипних видів дискурсу. Так, подібність досліджуваного типу дискурсу до дискурсу Інтернету підтверджується наявністю спільних характеристик інформаційно-комунікативного процесу (масовість, віртуальність, інтерактивність, оперативність, універсальність, періодичність, глобальність, дистантність та егалітарність комунікантів, технічна опосередкованість, широке використання гіпертекстових та мультимедійних технологій, можливість архівування інформації). Близькість дискурсу ІІПвДТ до дискурсу медіа визначається в таких аспектах, як багатожанровість Інтернет-повідомлень, організація інформаційно-комунікативного процесу (регулярність виходу програм, масовість аудиторії, актуальність, насиченість подіями та яскравість відеоряду, творчий підхід до представлення інформації, неформальний, інтимізований характер спілкування, висока експресивність мовлення ведучого та, як наслідок, широке використання мовленнєвих стратегій розмовного стилю в аспекті граматичного і лексико-стилістичного оформлення).

Наслідування характеристик ділового дискурсу простежується у спільності тематики (загальноекономічна та біржова), широкому використанні компенсаційних, організаційних і риторичних комунікативних стратегій ділового мовлення, подібності у характері взаємодії базової пари комуні кантів, а також у наявності спільних лінгвістичних особливостей в аспектах лексичного складу, синтаксису і стилістичного оформлення.

3. За результатами дослідження встановлено, що самобутність та оригінальність дискурсу ІІПвДТ підтверджується його унікальністю у таких аспектах:

· одночасна професійна й особистісна орієнтованість;

· інтегральний характер арсеналу комунікативних стратегій;

· специфічність статусно-рольових характеристик комунікантів;

· особиста зацікавленість комунікантів в успішності інформаційно-комунікативного процесу;

· контроль за якістю інформації, за її релевантністю;

· створення оптимальних умов для успішності процесу отримання й обробки інформації реципієнтом;

· особливість лінгвістичного оформлення, що визначається поєднанням мовленнєвих стратегій офіційно-ділового й розмовного стилів.

4. З урахуванням розбіжностей у Інтернет-повідомленнях було здійснено їх диференціацію за формою представлення матеріалу (гіпертекстові та мультимедійні), за особливостями формування і змістовно-структурними характеристиками (професійні й аматорські), за цільовою установкою (інформаційно-подійні ІІПвДТ, інформаційно-аналітичні ІІПвДТ та Інтернет-повідомлення рекламного характеру). Професійні ІІПвДТ інформаційного характеру були піддані класифікаційному аналізу з урахуванням основних положень існуючої класифікації телевізійних жанрів і жанрів періодичної преси (інформаційно-подійні ІІПвДТ: інформаційний випуск новин, репортаж; інформаційно-аналітичні ІІПвДТ: аналітичний огляд, інтерв’ю та бесіда).

5. За результатами експертного та експериментального аналізу текстів англо- й україномовних Інтернет-повідомлень було виявлено такі закономірності лінгвістичного оформлення дискурсу ІІПвДТ, що віддзеркалюють його специфіку:

o на лексичному рівні: високий вміст термінологічної лексики, широке використання загальноекономічної та біржової лексики, наявність слів широкої семантики, поширеність лексичних одиниць, що передають модальні та емоційні значення; уживання лексичних інтенсифікаторів;

o на граматичному рівні: висока частотність уживання особового, темпорального й просторового дейксису, поширеність вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників, дієслівних форм, що позначають дію як незавершений процес, кількісне переважання неособових форм дієслова над особовими, форм пасивного стану над формами активного стану; дієслівних форм теперішнього і майбутнього часу над формами минулого часу – результатом чого є створення ефекту залученості адресата до комунікативного процесу; широке використання клішованих синтаксичних конструкцій; уживання складних речень зі зв'язками сурядності й підрядності; високий ступінь наявності конструкцій вторинної предикації з дієприкметником;

o на стилістичному рівні: поєднання стратегій розмовного та офіційно-ділового стилю в аспекті поширеності стилістичних засобів та стереотипних конструкцій та зворотів, відхилення від норм літературно-художнього й публіцистичного стилів, насиченість мовлення ознаками розмовного стилю та використання різнорівневих мовних засобів вираження експресії;

o на просодичному рівні:

o відповідність ключових фоностилістичних особливостей мовлення ведучого в ІІПвДТ п'ятьом основним положенням інтонаційного стилю інформаційного огляду в засобах масової комунікації (широке використання просодичних параметрів для маркування найбільш вагомої текстової інформації, варіювання тембру залежно від емоційного характеру інформації, додаткове інформаційне навантаження паузації, акцентуації, ритмічного малюнку і темпових характеристик мовлення);

o наявність розходжень у мелодичному оформленні перед’ядерного та ядерного сегмента у фразах, різних за комунікативною і прагматичною спрямованістю;

o подібність інтонаційних контурів у фразах, що характеризуються спільністю комунікативної та прагматичної спрямованості;

o маркованість просодичних характеристик, їх кореляція з іншими виражальними лінгвістичними засобами у фразах, що визначаються забарвленістю емоційно-модальними конотаціями.

6. Статистичний аналіз експериментальних даних підтвердив висунену гіпотезу про обумовленість просодичних особливостей дискурсу ІІПвДТ поширеністю емоційно-модально забарвлених фраз та інтенсивністю переданих ними конотацій. В аспекті визначення механізму кореляції акустичних параметрів мовлення ведучого з переданими емоційно-модальними конотаціями в дискурсі ІІПвДТ були відзначені такі закономірності:

1) найбільшою мірою релевантними   акустичними характеристиками, які диференціюють емоційно-модально забарвлені фрази у мовленні ведучих ІІПвДТ від емоційно-нейтральних, є усереднені значення рівня та діапазону ЧОТ;

2) менш вираженими, але статистично значущими при диференціації емоційно-модально забарвлених та емоційно-нейтральних фраз у мовленні ведучого ІІПвДТ є темпоральні характеристики: середньоскладова тривалість і тривалість міжсинтагмених пауз;

3) розбіжності динамічних характеристик емоційно-модально забарвлених та емоційно-нейтральних фраз хоча й спостерігаються, проте статистична значущість цих розбіжностей не досягає критичного значення, що не дає підстав для визнання середнього показника інтенсивності у фразі як дистинктивної ознаки для протиставлення емоційно-модальних і емоційно-нейтральних фраз у мовленні ведучого ІІПвДТ. 

Роль динамічного параметра просодії стає важливою лише при виділенні слів, що мають логічний чи емфатичний наголос у емфатичному мовленні.

Вищезазначені висновки можуть бути цілком слушними і відповідно до диференціації  жанрових різновидів ІІПвДТ, що характеризуються високою частотністю вживання емоційно-модальних фраз і більшою інтенсивністю суб'єктивно-модальних значень у мовленні ведучого (репортаж, інтерв'ю та бесіда, ІІПвДТ рекламного характеру) у порівнянні з такими видами ІІПвДТ, в яких частота вживання емоційно-модально забарвлених фраз і ступінь інтенсивності суб'єктивно-модальних значень є суттєво нижчим (інформаційний випуск новин, аналітичний огляд). 

7. За результатами дослідження було зроблено висновок щодо обумовленості успішності організації інформаційно-комунікативного процесу у дискурсі ІІПвДТ правильністю обраної ведучим комунікативної стратегії, що забезпечує адекватне відтворення комунікативної інтенції та емоційно-модального навантаження шляхом комплексного використання різнорівневих лінгвістичних засобів вираження експресії. Перспектива наукових досліджень дискурсу ІІПвДТ полягає у визначенні передумов адекватного використання засобів вираження мовної експресії з урахуванням позамовних чинників комунікативної ситуації.

Основні положення дисертації відбито в таких публікаціях автора:

1.Дерик И.М.К вопросу о взаимодействии интонационных и лексических средств выражения модальности в информационных сообщениях деловой тематики в Интернет // Наукові праці МДГУ імені Петра Могили. – Миколаїв, 2006. – Т.55, вип. 42: Філологія. – С. 49-53.

2. Дерик И.М. К вопросу о просодических характеристиках информационных сообщений деловой тематики в Интернете // Матеріали міжнар. наук. конф. “Сучасні мовленнєві технології”: Новітня філологія. – Миколаїв, 2005. – № 2 (22). – С. 154-156.

3. Дерик И.М. Новости деловой тематики в Интернете. Особенности функционирования и жанровая соотнесенность // Наук. вісн. ПДПУ імені К.Д. Ушинського. – Одеса, 2005. – № 1-2. – С. 10-15.

4. Дерик И.М. О средствах реализации разговорной тональности в речи ведущих Интернет-сообщений деловой тематики // Мова і культура. – К., 2007. – Т.7, Вип. 8: Мова і засоби масової комунікації. – С. 72-79.

5. Дерик И.М. Современные тенденции формирования типов информационных сообщений деловой тематики в Интернете // Мова і культура. – К., 2005. – Т.2, вип. 8: Психологія мови і культури. Мова і засоби масової комунікації. – С.154-161.

6. Дєрік І.М. До питання про мелодичні характеристики мовлення ведучого англо- та українськомовних Інтернет-повідомлень ділової тематики // Новітня філологія. – Миколаїв, 2007. – № 5 (25). – С. 24-38.

7. Дєрік І.М. До питання про особливості акцентної структури мовлення ведучого в Інтернет-інформаційних повідомленнях ділової тематики // Матеріали V Міжвуз. конф. молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”. – Донецьк, 2007. – С. 119-121.

8. Дєрік І.М. До питання про особливості просодичного оформлення мовлення, що звучить, в англомовних та україномовних повідомленнях ділової тематики в Інтернеті // Вісник ЛНПУ імені Т. Шевченка. Філологічні науки. – Луганськ, 2007. – № 13 (129). – С. 58-63.

9. Дєрік І.М. До питання про особливості просодичного оформлення стилістичних засобів в мовленні ведучого Інтернет-повідомлень ділової тематики // Наук. вісн. ПДПУ імені К.Д.Ушинського. Лінгвістичні науки. – Одеса, 2006. – № 4. – С. 36-42.

10. Дєрік І.М. До питання про роль просодії в актуалізації синсемантичної лексики в інформаційних повідомленнях ділової тематики в Інтернеті // Новітня філологія. – Миколаїв, 2006. – № 4 (24). – С. 84-92.

11. Дєрік І.М. Особливості мелодичного компонента у просодичному оформленні мовлення ведучого в англо- та українськомовних Інтернет-повідомленнях ділової тематики // Наукові праці МДГУ імені Петра Могили. – Миколаїв, 2007. – Т.70, вип.57: Філологія. – С. 74-77.

12. Дєрік І.М. Порівняльна характеристика особливостей функціонування просодичних засобів передачі емоційно-модальних значень в українсько- та англомовних Інтернет-повідомленнях // Наук. вісн. ПДПУ імені К.Д. Ушинського. Лінгвістичні науки. – Одеса, 2007. – № 5. – С. 3-15.

АНОТАЦІЯ

Дєрік І.М. Просодичні особливості дискурсу інформаційних повідомлень ділової тематики в Інтернеті (експериментально-фонетичне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.15 – загальне мовознавство. – Донецький національний університет, Донецьк, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню просодичного компонента дискурсу інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики з урахуванням жанрових особливостей існуючих типів Інтернет-повідомлень та специфіки їх цільової установки. Під час дослідження встановлено та експериментально підтверджено, що просодична організація мовлення ведучого у різних типах Інтернет-повідомлень визначається ступенем поширеності емоційно-модально забарвлених фраз та характером переданих ними конотацій.

За результатами аналізу просодичних характеристик ІІПвДТ було встановлено, що ступінь просодичної маркованості мовлення ведучого в різних жанрових різновидах Інтернет-повідомлень залежить від ступеня вираженості емоційно-модальних конотацій. Як підтвердив експеримент, успішність організації інформаційно-комунікативного процесу у дискурсі ІІПвДТ зумовлюється правильністю обраної ведучим комунікативної стратегії, що забезпечує адекватну передачу комунікативної інтенції та емоційно-модального навантаження.

Ключові слова: дискурс інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики, жанрові особливості, цільова установка, маркованість, емоційно-модальні конотації, реалізація модальної інформації, взаємодія різнорівневих засобів вираження мовної експресії, комунікативна стратегія, комунікативна інтенція.

АННОТАЦИЯ

Дерик И.М. Просодические особенности дискурса информационных сообщений деловой тематики в Интернете (экспериментально фонетическое исследование). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 – общее языкознание. – Донецкий национальный университет, Донецк, 2007.

Диссертация посвящена исследованию просодического компонента дискурса информационных Интернет-сообщений деловой тематики с учетом жанровых особенностей существующих типов Интернет-сообщений и специфики их целевой установки. В ходе исследования установлено и экспериментально подтверджено, что просодическая организация речи ведущего в разных типах Интернет-сообщений определяется степеню распространенности эмоционально-модально окрашенных фраз и характером передаваемых ими коннотаций.

По результатам анализа просодических характеристик ИИСДТ было установлено, что степень просодической маркированности речи ведущего в разных типах Интернет-сообщений находится в прямой зависимости от степени выраженности эмоционально-модальных коннотаций. Как было установлено, просодические средства выражения языковой экспрессии широко используются во всех жанровых разновидностях Интернет-сообщений, однако наибольшей выразительностью характеризуется речь ведущего интервью и беседы, репортажа и Интернет-сообщений рекламного характера.

Исследование различных жанровых разновидностей ИИСДТ, направленное на выявление распространенных эмоционально-модальных значений, наличие которых в высказывании обусловливает значительное повышение уровня ЧОТ и расширение частотного диапазона фразы в целом, позволило выделить следующие коннотации в порядке возрастания экспрессивности – „ответственность”, „уверенность”, „определенность”, „вовлеченность”, „заинтересованность”, „согласие”, „одобрение”, „сочувствие”, „восторженность”, „убеждение” и